Реферат: Виробництво товарної риби

--PAGE_BREAK--2) по білому товстолобику: кількість товарних дволіток (при середній штучній масі <metricconverter productid=«400 г» w:st=«on»>400 г) 1750000: 0,4=4375000 шт.;
кількість річняків (при виході з нагулу 80%) 4375000: 80*100=5470000 шт.
3) по строкатому товстолобику: кількість товарних дволіток (при середній товарній масі <metricconverter productid=«700 г» w:st=«on»>700 г) 700000: 0,7=1000000 шт.;
кількість річняків (при виході з нагулу 90%) 1000000: 90*100=1110000 шт.
4) по білому амуру:
кількість дволіток (при середній масі <metricconverter productid=«250 г» w:st=«on»>250 г) 35000: 0,25=1400000 шт.;
кількість річняків, необхідна для зариблення (при виході з нагулу 85%) 1400000: 85*100=1750000 шт.
Після розрахунку зариблення нагульних ставів розробляють план цільового вирощування рибопосадкового матеріалу, визначають необхідне стадо плідників, кількість кормів і добрив. При неможливості цілеспрямованого вирощування рибопосадкового матеріалу робочу ситуацію по зарибленню можна визначити наявністю того чи іншого виду риби. У цьому випадку розраховують загальну потребу в річняках, а після закінчення зариблення оцінюють стан, що склався, коригують інтенсифікаційні заходи.
1.4 Розрахунок кормів і добрив для нагульних ставів
Необхідну кількість кормів (добрив) визначають, виходячи із кормового (удобрювального) коефіцієнта і частки рибо продукції, одержуваної за рахунок цих заходів. Наприклад, у ставі площею <metricconverter productid=«95 га» w:st=«on»>95 га, побудованому на піщаних грунтах (природна продуктивність 1,5 ц/га), планується одержати загальну рибопродуктивність 23 ц/га при вирощуванні риби в полікультурі, в тому числі коропа – 15 ц/га, товстолобиків – 8 ц/га. Враховуючи, що оптимальне співвідношення природних і штучних кормів у раціоні коропа 20-30%, розраховують необхідну кількість добрив. Якщо прийняти, що третю частину раціону коропа становить природний корм, тобто 5 ц/га, то за рахунок добрив слід одержати 5–1,5=3,5 ц/га, в тому числі за рахунок органічних – 1 ц і за рахунок мінеральних – 2,5 ц. Знаючи удобрювальний коефіцієнт, можна розрахувати необхідну кількість мінеральних добрив 2,5*3=7,5 ц/га і органічних 100 ц/га. За рахунок кормів, таким чином, залишається одержати 15-5=10 ц/га. При кормовому коефіцієнті комбікорму становитиме 10*4,7=47 ц/га.
Виконаний розрахунок добрив коригують протягом усього вегетаційного сезону з урахуванням потреб ставу в окремих біогенах. При відсутності в колгоспах і радгоспах гідрохімічних лабораторій можна користуватись орієнтовними нормами внесення мінеральних добрив при інтенсивному вирощуванні риби (табл. 2).
Таблиця 2
Орієнтовний графік внесення мінеральних добрив у нагульні стави, кг/га
дата
суперфосфат
Аміачна селітра
Глибина ставу, м
0,7
1,0
0,7
1,0
01.04
42
60
28
40
07.04
42
60
28
40
15.04
42
60
28
40
01.05
25
35
28
40 15.05
25
35
28
40
01.06
25
35
28
40
15.06
25
35
28
40
01.07
42
60
28
40
15.07
42
60
28
40
01.08
42
60
14
20
15.08
42
60
14
20
Всього
394
560
280
400
Згідно з рибницько-біологічними нормами, для експлуатації ставових господарств середня маса дволіток коропа при відповідній тривалості вегетаційного сезону у господарствах різних зон становить 350-<metricconverter productid=«500 г» w:st=«on»>500 г. При напівінтенсивній формі ведення господарства, застосовуваній у колгоспах, коли на одному гектарі вирощується 2-3 тис. дволіток коропа, а у став вносять добрива, розпочинати годівлю коропа слід у другій декаді червня при температурі води 18-21 градусів. При цьому рибу можна годувати одноманітним кормом, оскільки необхідні поживні речовини вона буде одержувати з природним кормом. Добовий раціон у період максимально інтенсивної годівлі становить 8, а іноді збільшується до 12-15% від маси риби.
У господарствах з високою щільністю зариблення годівлю риби починають у квітні чи на початку травня при температурі води 11-13-16 градусів з тим, щоб риба привчилась брати корм на кормових місцях чи доріжках. При низьких температурах і щільності посадки 4-9 тис. шт./га комбікорм дають на кормових місцях малими дозами (2-3% від маси посадженої риби) на мілководних ділянках ставу, які добре прогріваються сонцем. Протягом 5-7 днів риба звикає до корму. У міру підвищення температури до 17-19 градусів в кінці травня добові раціони збільшують до 7-10% від маси риби. Витрати кормів у травні становлять 11-14, в червні – 30-67, в липні – серпні – 100-140 кг/га. При підвищенні температури води і сприятливому кисневому режимі із збільшенням добового раціону збільшується частота годівлі: при температурі 18-20 градусів корм для товарної риби рекомендується давати два рази на добу, при 20-25 градусів – три рази, понад 25 градусів – 3-4 рази з урахуванням поїданості.
Орієнтовно витрати кормів можна планувати так:
Таблиця 3
План витрачання кормів при годівлі дволіток коропа, % загальної кількості
Місяць
Витрати кормів по декадах
Всього за місяць
І
ІІ
ІІІ
травень
—
3,0
5,0
8,0
червень
7,0
10,0
11,0
28,0
липень
12,0
14,0
14,0
40,0
серпень
9,0
8,0
6,0
21,0
вересень
3,0
—
—
3,0
Корми по окремих декадах більш точно можна розподіляти на підставі затвердженого для господарства графіка росту риби і її добових приростів. Знаючи добовий приріст одного екземпляра, загальну кількість посадженої риби, кормовий коефіцієнт корму, визначають добовий, декадний, місячний раціони коропа. При годівлі коропа основними абіотичними факторами, які визначають добові раціони, є температура і вміст кисню у воді. Для коригування складеного графіка годівлі залежно від температурного режиму (при задовільному вмісті кисню 5-7 мг/л) використовують таблицю добових раціонів (табл.4).
Таблиця 4
Добові витрати комбікорму, кг на 1000 шт. дволіток коропа
температура
Витрати комбікорму при середній масі риби, г
40
80
125
175
250
400
13
0,6
1,0
1,4
1,7
2,2
2.8
15
1,2
1,8
2,4
3,2
4,0
5,2
17
2,2
3,4
4,6
5.8
7,3
10,0
19
2,7
4,2
5,7
7,2
8,0
12,4
21
3,2
5,0
6,8
8,5
10,8
14.8
23
3,7
5,8
7,9
9,8
12,5
17,8
25
4,2
6,6
9,0
11,2
14,3
19,0
26
4,4
7,0
9,5
11,9
15,0
20,6
28
3,4
5,4
7,3
9,1
11,8
16,2
30
2,4
3,8
5,1
6,5
8,2
11,2
Добову норму годівлі регулюють залежно від вмісту розчиненого у воді кисню, який вимірюють у ранкові години поблизу кормових точок. При вмісті у воді 5-6 мг/л кисню дають 100% добового раціону, при 3-4 мг/л – 70-80, при 2,0-2,5 мг/л – 40-50%. При помітному зниженні кисню годівлю припиняють. Для підтримання задовільного кисневого режиму у період інтенсивної годівлі дволіток добова норма комбікорму у непроточних ставах не повинна перевищувати 130-140 кг/га.
Для правильної оцінки годівлі здійснюють щоденний контроль за поїданістю корму, щодекади визначають епізоотичний стан риби і природної кормової бази ставів, визначають витрати корму на одиницю приросту, ведуть журнали удобрення ставів, годівлі риби, контрольних обловів.
Ріст риби встановлюють контрольними ловами 1, 10 і 20 числа кожного місяця. Їх проводять волокушею чи бреднем на 2-3 ділянках із загальним виловом не менше 0,5% кількості риби, посадженої у став. Середню масу визначають діленням загальної маси виловленої риби з усіх ділянок на її кількість. Одержані результати порівнюють із плановим графіком росту риби (табл.5).
Таблиця 5
Плановий графік росту дволіток коропа
дата
Маса риби по зонах, г
Полісся
Лісостеп
Степ
01.06
80
90
100
01.07
160
190
200
01.08
290
340
350
01.09
390
430
475
01.10
400
450
500
Одним з найбільш трудомістких процесів є облов ставів. Строки вилову риби визначають залежно від кліматичних і погодних умов, господарських потреб. Залежність вирощування риби від погодних умов призводить до необхідності виловлювати рибу в максимально стислі строки. У невигідний стан потрапляють господарства з низьким рівнем механізації і організації праці, які вимушені починати облов риби при активних температурах (у серпні) і закінчувати в листопаді. Для правильної організації облову складають графіки, комплектують риболовецькі бригади, готують до спуску стави і рибницький інвентар (неводи, бредні, носилки, відра, підсаки, тару для перевезення, ваги, транспортні засоби). Підготовчі роботи слід закінчувати за 10-15 днів до початку облову. Довжина невода залежить від розміру ставу, висота – від його глибини.
У ставах, які добре спускаються, рибу виловлюють у рибозбірному магістральному каналі, рибозбірній ямі перед донним водоспуском чи за допомогою рибовловлювачів. Воду із ставів спускають поступово, заміняючи щитки на решітки, які регулярно очищають від сміття. Не очікуючи повного спуску води, починають вилов товарних дволіток неводами чи бреднем. Після спуску води рибу виловлюють із рибозбірної канави (ями) підсаками чи бреднем.
У ставах з постійним притоком води, коли русло річки залишається під водою, обладнують додатковий канал і пускають воду по ньому. Воду з русла за перегородкою відкачують і вибирають рибу. Рибу з такого русла можна вибрати частково, якщо тимчасово припинити течію води, а потім, пустивши воду, брати рибу на приток.
Найбільш ефективний вилов риби за допомогою рибовловлювачів, які обладнують як для окремих ставів, так і комплексні, що обслуговують кілька ставів. У нагульних ставах індивідуальні рибовловлювачі залежно від рельєфу мають ширину по дну 5-<metricconverter productid=«6 м» w:st=«on»>6 м, глибину 0,5-<metricconverter productid=«1,0 м» w:st=«on»>1,0 м. Риба нагромаджується в рибо вловлювачі, а потім її звідти виловлюють риболовецькі бригади, забезпечені інвентарем для вилову, пересувною електростанцією і краном „Піонер” з подовженою стрілою. Рибу перевозять живорибним транспортом. При вилові риби з неспускних ставів використовують закидні неводи, електрофони і електроловильні установки.

2. Виробництво товарної риби при трирічному обороті
Нині у ставовому рибництві домінує дворічний оборот вирощування риби, переваги якого незаперечні, оскільки господарство за два вегетаційних періоди одержує товарну продукцію. Проте з підвищенням інтенсифікації рибництва, збільшенням щільності зариблення і загальним збільшенням виробництва риби виникли проблеми, які можуть бути вирішеними за рахунок застосування трирічного обороту вирощування, а саме: поширення рибництва у північних районах, де сума активних температур не дає змоги одержати товарну рибу за два вегетаційних сезони; застосування ущільнених посадок, які призводять до зменшення індивідуальної маси дворічної риби; розширення строків реалізації риби в зв’язку зі швидко ростучими темпами збільшення її виробництва; поліпшення якості вирощуваної риби. Кінцевою метою трирічного обороту вирощування є одержання великої риби, яка відрізняється високими смаковими якостями, і підвищення рівня економічної ефективності ставового рибництва.
Для регіонів, де за другий вегетаційний період риба не досягає стандартної маси, розроблені біологічні норми вирощування риби у вирощувальних ставах ІІ порядку (табл.6) і нагульних (табл.7).
У господарствах із трирічним оборотом змінюється процентне співвідношення окремих категорій ставів (табл. 8). Під вирощувальні стави І і ІІ порядку орієнтовно відводиться 30-35% ставового фонду. Зимувальні площі збільшуються у зв’язку з необхідністю організації зимівлі цьогорічок і дволіток. У ряді регіонів із сприятливими кліматичними умовами виробництво товарної риби із трирічним оборотом вирощування рослиноїдних риб диктується соціальними факторами. Попит населення на товстолобика масою 0,5-<metricconverter productid=«0,8 кг» w:st=«on»>0,8 кг значно менший, ніж на коропа. Тому помітний інтерес представляє збільшення маси до 1,5-<metricconverter productid=«3,0 кг» w:st=«on»>3,0 кг і навіть до <metricconverter productid=«4,5 кг» w:st=«on»>4,5 кг. У м’ясі товстолобиків трирічного віку спостерігається збільшення вмісту білків, жирів і зменшується кількість вологи у тканинах. М’ясо крупних товстолобиків віднесене до розряду „жирного” і є цінною сировиною для виготовлення високоякісних баличних виробів.
Таблиця 6
Рибницько-біологічні нормативи спільного вирощування дволіток коропа і рослиноїдних риб у вирощувальних ставах ІІ порядку
Показник
Загальна норма
Середня рибопродуктивність ставів площею
50-<metricconverter productid=«100 га» w:st=«on»>100 га усього, кг/га
в тому числі:
коропа
гібрида товстолобиків
білого амура
1200-1500
1000-1200
150-250
50
Щільність посадки річняків при виході
дволіток 75%, шт./га:
коропа
гібрида товстолобиків
білого амура
9000-10000
2000-2500
500
Вихід дволіток від посадки річняків, %,
з одамбованих ставів площею до 50 га:
коропа
гібрида товстолобиків
від 51 до 100 га:
коропа
гібрида товстолобиків
80
80
75
75
Середня маса дволіток, г
коропа
гібрида товстолобиків
білого амура
170-180
125-150
125-150
Таблиця 7
Рибницько-біологічні нормативи спільного вирощування триліток коропа і рослиноїдних риб
Показник
Загальна норма
Середня рибопродуктивність нагульних ставів площею 50-<metricconverter productid=«150 га» w:st=«on»>150 га,
всього, кг/га
в тому числі:
коропа
гібрида товстолобиків
білого амура
1400-1600
1200-1300
150-250
50
Щільність посадки дворічок на нагул, шт./га:
коропа
гібрида товстолобиків
білого амура
2400
500-650
250
Вихід триліток коропа і рослиноїдних риб від посадки дворічок,%
з одамбованих ставів площею, га:
до 50
від 51 до 150
з руслових ставів, га:
до 50
від 51 до 150
90
85
85
80
Середня маса товарних триліток г:
коропа
гібрида товстолобиків
білого амура
 
750-800
500-600
500-600
Таблиця 8
Співвідношення категорій ставів при трирічному обороті
Категорія ставу
Норма, %
нерестові
0,25-0,5
розплідні
2,75
вирощувальні:
І порядку
ІІ порядку
10
20-25
нагульні
60-65
зимувальні
3
садки
1
Трирічний цикл вирощування рослиноїдних риб ефективний у північних і західних областях і в господарствах, які мають глибокі неспускні водойми.
Виробництво товарної риби в традиційних ставових господарствах характеризується яскраво вираженою циклічністю, що зумовлює масове надходження продукції в осінній період. Ця обставина призводить до утруднення реалізації живої риби, транспортних складнощів і лишає споживачів можливості одержувати ставову рибу протягом більшої частини календарного року.
У зв’язку з цим виробники товарної риби відчувають необхідність пошуку шляхів розширення строків її реалізації, що має значення не лише для задоволення споживачів, а й для виробників у плані встановлення диференційованих сезонних цін на реалізовану продукцію.
Традиційним напрямом вирішення цього завдання є будівництво живорибних баз і садкових господарств, де рибу можна витримувати тривалий час. Поряд із цим господарства володіють і біотехнічними способами, які забезпечують розширення строків реалізації. Для цього можна використати крупний рибо посадковий матеріал і розріджені посадки, що дасть змогу у південних регіонах одержувати продукцію у більш ранні строки. Очевидний інтерес має і зариблення ставів річняками, які мають масу тіла <metricconverter productid=«80 г» w:st=«on»>80 г (20-25%), 40 (40-50%), інші – <metricconverter productid=«30 г» w:st=«on»>30 г. При такому зарибленні, використовуючи селективні знаряддя лову, в кінці липня можна одержувати товарних дволіток з річняків першої групи, в середині серпня – з річняків другої групи, а дволітки третьої групи опиняться в умовах розрідженої посадки і при мінімальних витратах корму досягнуть стандартної маси у звичайні строки.
    продолжение
--PAGE_BREAK--