Реферат: Організація виробництва в сільськогосподарських підприємствах

--PAGE_BREAK--Ефективність використання автотранспорту залежить від його структури. Так у сільськогосподарських підприємствах має бути не лише 60% самоскидів, до 30% автомобілів вантажопідйомність до 6 т. і до 70% малої вантажопідйомності до 2 т. При перевезеннях на великі відстані більш ефективні автомобілі великої вантажопідйомності. Важливим є також використання причепів, автопоїздів, скорочення повторних перевезень, поліпшення дорожньої мережі. Організація технічного обслуговування і зберігати машин полягає в проведенні за графіками відповідного технічного обслуговування і ремонту після використання нормативного обсягу робіт в умовних гектарах, відпрацьованих годинах або витраченому паливі. Своєчасне проведення технічного обслуговування та ремонтів запобігає виходу з ладу агрегатів у процесі їх роботи.
У сільському господарстві для забезпечення робочого стану техніки створюють планово-запобіжну систему технічних обслуговувань і ремонтів, яка передбачає чітко визначений час їх  використання та проведення відповідних заходів. Система являє собою комплекс організаційно-технічних заходів, які забезпечують більш економічне підтримання техніки у робочому стані протягом всього сезону її служби.
Ремонти техніки планують відповідно до встановлення міжремонтних строків відпрацьованих машинами. Здійснення техоглядів, поточних ремонтів, а в підприємствах, які мають добре обладнані ремонтні майстерні, відбувається два завдання: по-перше, питання зайнятості механізаторів у міжсезонні періоди польових робіт та підвищення якості ремонтів; по-друге здешевлення ремонтів за рахунок усунення передплати ремонтними підприємствам.
Технічне обслуговування – це комплекс заходів, які дають змогу уникнути передчасного зносу і помилки машин, тобто це система профілактичних заходів, спрямованих на запобігання аварійним поломкам, порушенням регулювання, що істотно підвищує продуктивність машин і якість робіт. Під час ремонтів усувають помилки, які вже сталися.
Планово-запобіжна система технічних обслуговувань і ремонтів тракторів передбачає використання таких заходів: змінне техобслуговування (ЗТО), періодичні техобслуговування (№1, 2 і 3 або ТО-1, ТО-2 і ТО-3), сезонні техобслуговування (СТО), поточні ремонти, капітальні ремонти, періодичний огляд і зберігання машин. Ці заходи проводять через чітко встановлений період роботи: ТО-1 – через 1,25 год.; ТО-2 – 500 год.;  ТО-3 – 1000 год.; ПР – 2000 год.; КР – 6000 год.
Крім відпрацьованого часу, періодичність проведення технічних обслуговувань і ремонтів тракторів визначають у кілограмах витраченого палива або в пильності умовних гектарів, які диференційовано по марках машин. Ремонти і техобслуговування планують по кожній машині окремо. Для цього використовують дані про фактичний виробіток після останнього відповідного ремонту або техобслуговування до початку планового року, планове навантаження на рік і періодичність проведення. Починають планувати з капітального ремонту, а потім розраховують поточний ремонти і техобслуговування за формулами:
<shape id="_x0000_i1029" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«34624.files/image009.wmz» o:><img width=«120» height=«44» src=«dopb161131.zip» v:shapes="_x0000_i1029">    <shape id="_x0000_i1030" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«34624.files/image011.wmz» o:><img width=«161» height=«44» src=«dopb161132.zip» v:shapes="_x0000_i1030">
<shape id="_x0000_i1031" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«34624.files/image013.wmz» o:><img width=«221» height=«47» src=«dopb161133.zip» v:shapes="_x0000_i1031">
<shape id="_x0000_i1032" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«34624.files/image015.wmz» o:><img width=«273» height=«47» src=«dopb161134.zip» v:shapes="_x0000_i1032">
<shape id="_x0000_i1033" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«34624.files/image017.wmz» o:><img width=«324» height=«47» src=«dopb161135.zip» v:shapes="_x0000_i1033">, де
Кпр і К пр – кількість капітальних і поточних ремонтів;
К ТО-3 К ТО-2 і К ТО-1 – кількість відповідних технічних обслуговувань;
Окр, Опр, О ТО-3, О ТО-2, О ТО-1 – фактичний виробіток після останнього ремонту або техобслуговування до початку планового року;
Оп – плановий виробіток;
Мкр, Мпр, М ТО-<metricconverter productid=«3, М» w:st=«on»>3, М ТО-2 і М ТО-1 – періодичність проведення ремонтів або техобслуговувань.
Такою ж, як і для тракторів, залишається система ремонтів; техобслуговування для самохідних комбайнів і автомобілів, крім ТО-3, яке не виконується. По с/г машинах здійснюють тільки поточні ремонти, змінні і сезонні техобслуговування, а також їх зберігання.
Зберігання машин потрібно відповідно до встановлених правил по кожному їх виду в гаражах (автомобілі, трактори);  сараях чи під навісами (комбайни, оприскувачі, сівалки та інша складна техніка), на бетонних майданчиках для зберігання машин.
Для комбайнів періодичність проведення ремонтів і техобслуговування визначають у годинах, фізичних гектарах збиральної площі або в тонно-гектарах.
Витрати на утримання машинно-тракторного парку та автомобілів у господарствах складаються з вартості ремонтів, техобслуговувань, витрат на ремонти або заміну шин чи гусениць та на зберігання техніки. Для цього встановлюють нормативи цих витрат з розрахунку на одиницю роботи (на 1 ум. га, 1га.) на 1 год. роботи обладнання тваринницьких ферм і ремонтних майстерень, на 1000км. пробігу автомобілів.
Потім за обсягом відповідних робіт розраховують суму витрат – спочатку по марках машин, потім і загальну.
При відсутності відповідної ремонтної бази капітальні ремонти найдоцільніше проводити в спеціалізованих підприємствах системи «Агротехсервіс» та інших ремонтних заводах за договорами.

2. Організаційно-економічна характеристика об’єкта дослідження.
2.1. Природно економічні умови, земельні, трудові, енергетичні ресурси та їх використання.
ТОВ «Звенигородська МТС» розміщене в Звенигородському районі Черкаської області м. Звенигородка. Головна контора розміщена по вулиці Волі 26 а. Відстань від головної контори МТС до центральної садиби, де розміщені центральні механізовані майстерні і молочна ферма — <metricconverter productid=«1. М» w:st=«on»>2 км.
ТОВ «Звенигородська МТС» складається з трьох відділів, які являють собою окремі адміністративні одиниці.
Найближча залізнична станція Єдин Південно — західної дороги віддалена від головної контори на <metricconverter productid=«1. М» w:st=«on»>12 км.
Пункт здачі с/г продукції і отримання вантажів ст. Єдин.
Пункт здачі цукрових буряків -Вільховецький цукровий завод.
Рух вантажів можливий в будь-яку погоду.
Землі МТС розміщені в одному земельному масиві протяжністю з півдня на північний захід і мають неправильну форму. Земельний фонд товариства розміщений наступним чином:
Таблиця 1.
В ТОВ «Звенигородська МТС» рельєф території рівнинний. По всій земельній території є невеликі заглиблення розміром 0,01 — <metricconverter productid=«1. М» w:st=«on»>0.7 га, які постійно розорюються. Клімат на території господарства помірний. Кількість опадів сприяє забезпеченню високих врожаїв с/г культур. Зима не сурова, Випадає достатня кількість зимових опадів, які сприяють тому, що озима пшениця не вимерзає, тобто поверхня снігового покриву достатня.
Так як ТОВ «Звенигородська МТС» знаходиться на рівнинній території, то ґрунти піддаються впливу вітрової ерозії. В господарстві проводяться заходи по боротьбі з ерозією, а саме застосовують систему полезахисних лісових смуг, ґрунтозахисні сівозміни.
Господарство має великі простори полів, а отже забезпечення поширеною с/г технікою.
В господарстві масивний середньо гумусовий чорнозем. Господарство забезпечено водою. що постачається із свердловинами, які є в кожному відділку. Господарство має приватно-орендну форму власності.
Таблиця 2. Динаміка розміру підприємства, наявності і рівня використання ресурсів.
 
Проаналізувавши показники даної таблиці можна зробити висновок, що господарство забезпечене земельними угіддями, які протягом останніх років залишається незмінними. За рахунок додаткових вкладень на покращення с/г техніки і технологій господарство змогло збільшити виробництво продукції, та збільшити валову продукції на 47%. Зменшилася фондовіддача, тобто забезпеченість на 1 грн. ОВФ с/г призначення валової продукції на 24%. Фондоємкість зросла на 29,4%. Це зумовлене збільшення валової продукції. Рівень використання робочої сили підвищення на 0,6%.
На 1,3 % збільшилося використання енергоресурсів. Збільшилася забезпеченість валовою продукцією 1 середньорічного працівника на 44,9%. Це зумовлене збільшенням валової продукції. У зв’язку із збільшенням виробництва та збільшенням валової продукції збільшилася оплата праці працівників на 2,9%.
2.2. Рівень і ефективність виробництва продукції.
Одним із шляхів підвищення конкурентоспроможності виробництва є його спеціалізація. Для характеристики рівня спеціалізації виробництва необхідно визначити галузеву структуру виробництва за товарною продукцією.
Таблиця 3. Структура товарної продукції.
Проаналізувавши дану таблицю можна зробити висновок, що господарство придає більше уваги вирощуванню і реалізації продукції тваринництва.
Коефіцієнт спеціалізації — Кс;
Кс = 100 / ΣПв (2  і — 1); де
Пв — питома вага товарної продукції
і — порядковий номер
Кс 2002 р. = 100/29,52 + 65,01 +72,45+92,4+106,2+106,81+
+3,9+0,3=100/475,99=0,21 (невисокий рівень спеціалізації).
Кс 2003 р. = 100/45,96+100,5+83,25+109,2+94,86+105,05+
+3,51+15,06=100/557,4=0,18 (невисокий рівень спеціалізації).
Кс 2004 р. =100/23,28+51,81+43,8+56,28+55,8+44,88+
+1,43+0,55=100/277,83=0,36 (середній рівень спеціалізації).
Таблиця 4. Характеристика розвитку галузей підприємства.
Проаналізувавши показники даної таблиці можна побачити, що в господарстві найбільш розвинена виробництво цукрових буряків, виробництво свинини та виробництво молока. Галузь рослинництва перебуває в меншому розвитку.
2.3. Результати виробничо-фінансової діяльності підприємства та його конкурентоспроможність
Для того, щоб визначити заходи щодо зниження затрат праці і засобів виробництва на одиницю продукції в перспективі, порівняємо рівень собівартості і затрат праці на одиницю продукції в динаміці, а також визначимо тенденцію поведінки цих показників в таблиці.

Таблиця 5. Динаміка собівартості і затрат праці на 1ц основних видів продукції.
Вид продукції
2003 р.
2004 р.
2005р.
2006 р у % до 2003 р.
собівар. тис.грн. <metricconverter productid=«1. М» w:st=«on»>1 га
затр.пр. люд.год
собівар. тис.грн. <metricconverter productid=«1. М» w:st=«on»>1 га
затр.пр. люд.год
собівар. тис.грн. <metricconverter productid=«1. М» w:st=«on»>1 га
затр.пр. люд.год
собівар. тис.грн. <metricconverter productid=«1. М» w:st=«on»>1 га
затр.пр. люд.год
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Зернові
384
51
396
16
616
12
160,4
23,53
Цукрові буряки
896
293
705
272
418
326
46,6
111,3
Кукурудз.на
зерно
7
400
8
380
4
00
57,14
50,0
силос








зелен.корм.








Кормові коренеплоди
160
3
108
3
230
4
143,7
133,3
Сіно: багаторіч.
трави








одноріч.трави
96
2
54,8
3
63,8
2
66,45
100
Зелена маса
123,7
3
144,1
4
118
5
95,39
166,6
Трави одноріч.
96
2
54,8
3
63,8
2
66,45
100
Молоко
1171
9
1458
8
1564
9
133,6
100
Прирости
ВРХ
566
45,12
766,9
36,73
582
37,9
102,8
84
Свині
303
40,75
397
32,76
373
38,29
123
94
    продолжение
--PAGE_BREAK--
еще рефераты
Еще работы по сельскому хозяйству