Реферат: Економіка використання бджільництва

--PAGE_BREAK--Таблиця 2. Перевідні коефіцієнти для продукції бджільництва.

Назва продукції

Одиниці виміру

Кількість продукції

В натурі

В умовних одиницях

Мед

Кг

1,0

1,0

Віск

Кг

1,0

2,5

Прополіс

Кг

1,0

16

Бджолине обніжжя

Кг

1,0

4

Маточне молочко

Кг

1,0

440

Гомогенат трутневих личинок

Кг

1,0

26

Бджолина отрута

Кг

1,0

10800

Плідні бджолині матки

шт

1,0

2,5

Чистопородні плідні бджолині матки

шт

1,0

3

Бджоли на продаж

Кг

1,0

10

Без стільникові бджолині пакети

шт

1,0

15

Стільникові бджолині пакети

-чотирирамкові

шт

1,0

19,5

-шестирамкові

шт

1,0

24



Негативним для галузі бджільництва є стримування її розвитку.

Однією з вагомих причин стримування розвитку галузі бджільництва є повільні темпи нарощування загальної кількості бджолиних сімей в Україні з 3 млн. до необхідного для ефективного запилення ентомофільних сільськогосподарських культур показника — 6 млн. бджолиних сімей. Це зумовлено загальним економічним спадом виробництва у сільському господарстві, відсутністю єдиної системи племінної служби, спроможної забезпечити потребу пасік у високоякісному чистопородному племінному матеріалі, недостатньою забезпеченістю ветеринарними препаратами для боротьби з хворобами і шкідниками бджіл, а також відсутністю зооветеринарних спеціалістів на рівні областей і районів.

Існує також проблема безконтрольного вивезення воску за кордон, що призвело до порушення воскового балансу в регіонах. Крім того, у зв'язку зі скороченням поголів'я сільськогосподарських тварин зменшились посіви еспарцету, люцерни та інших культур, що негативно позначилось на кормовій базі для бджільництва. Необхідно також вирішити проблеми щодо закупівлі та реалізації продукції бджільництва. На сьогодні це питання повинно стати основним.

 Для підвищення рівня рентабельності галузі необхідна також її взаємодія з харчовою, фармацевтичною, парфумерно-косметичною та іншими галузями з метою більш глибокої переробки, фасування й оформлення кінцевого продукту. Однією з важливих причин стримування розвитку галузі, як вже було відмічено, є проблеми зі збутом продукції бджільництва.




Розділ 4. Економічна ефективність використання бджільництва
Дальший розвиток бджільництва в різних категоріях господарств країни зумовлює необхідність визначення його економічної ефективності і факторів, які найбільшою мірою формують її рівень. Економічна ефективність бджільництва характеризується системою таких показників:

1. виходом валового і товарного меду з розрахунку на одну бджолосім'ю;

 2.затратами праці на 1 ц меду;

 3.вартістю валової продукції бджільництва на одного середньорічного працівник;

4.собівартістю одиниці продукції і ціною її реалізації, прибуток;

5.рівень рентабельності.

 Внаслідок недостатньої забезпеченості бджільництва кормовими ресурсами продуктивність бджолосімей у сільськогосподарських підприємствах зростає дуже повільно і нестабільно.

На даному етапі розвитку галузі бджільництва в Україні нижче наведені дані про кількість бджолиних сімей та виробництво меду у всіх категоріях господарств.


Таблиця 3. Кількість бджолиних сімей у всіх категоріях
господарств
(тис. на кінець року).

Області

Роки

2002

2004

2006

2008

2011

АР Крим

93,8

111,3

115

124

160

Вінницька

207,2

195,5

250

284

399

Волинська

15,7

20,9

35

45

60

Дніпропетровська

165,3

174,9

200

227

399

Донецька

262,3

305,5

170

227

399

Житомирська

100,6

128,9

145

170

213

Закарпатська

101,2

51,6

115

124

200

Запоріжська

161,0

163,8

190

227

333

Івано – Франківська

142,7

147,0

160

170

213

Київська

72,9

49,2

110

124

160

Кіровоградська

126,3

123,9

170

227

333

Луганська

101,6

63,7

180

227

222

Львівська

35,3

66,0

44,0

45,0

67,0

Миколаївська

127,1

126,6

176

181

226

Одеська

97

129,9

140

147

185

Полтавська

116,6

146,8

170

227

333

Рівненська

38,1

40,6

45

45

67

Сумська

139,8

126,6

260

285

359

Тернопільська

66,8

65,5

135

171

226

Харківська

112,6

149,8

145

171

226

Херсонська

37,3

58,2

70

114

160

Хмельницька

154,1

189,8

160

171

213

Черкаська

174,5

185,1

210

228

372

Чернівецька

98,6

97,9

115

125

166

Чернігівська

62,1

61,4

90

114

150

Всього

2810,5

2980,4

3600

4200

6000


Таблиця 4. Виробництво меду на пасіках всіх категорій господарств
(тонн).

Області

Роки

2002

2004

2006

2008

2011

АР Крим

868

1789

2150

2480

3200

Вінницька

3756

2643

4100

5680

7080

Волинська

101

86

300

500

1340

Дніпропетровська

3811

6202

4800

5540

7980

Донецька

9423

9777

6000

6540

7980

Житомирська

1812

2639

1800

2400

4260

Закарпатська

882

436

1200

2480

4000

Запоріжська

5513

5842

5350

5540

6660

Івано – Франківська

1028

1039

1900

2720

4260

Київська

683

477

1600

2480

3200

Кіровоградська

2498

2519

3800

4540

6660

Луганська

2749

2871

3950

4540

6660

Львівська

418

671

500

800

1340

Миколаївська

3223

4323

4200

4300

4520

Одеська

2345

2854

2750

2940

3720

Полтавська

729

1153

2400

3540

6660

Рівненська

659

697

625

900

1340

Сумська

1946

1560

4775

5700

7180

Тернопільська

454

429

1800

3000

4520

Харківська

2401

2701

2350

3400

5320

Херсонська

725

1708

1300

2000

3200

Хмельницька

1586

1690

2250

3000

4260

Черкаська

1838

2084

3400

4560

7440

Чернівецька

734

731

1200

2140

3320

Чернігівська

962

955

1500

2280

3000

Всього

51144

57878

66000

84000

120000




Розділ 5. Ринок продукції бджільництва
Належне фінансове забезпечення розвитку галузі дасть можливість до 2011 року наростити кількість бджолиних сімей до 6 млн., що забезпечить ефективне запилення та приріст врожайності ентомофільних сільськогосподарських культур, а також сприятиме підвищенню рівня виробництва племінних бджолиних маток до 100 тис., валового меду — до 120 тис. тонн, воску — до 2,8 тис. тонн, іншої продукції для потреб медичної, фармацевтичної та інших галузей народного господарства. При цьому, об'єм експорту меду, як основного продукту бджільництва, може досягати 20 тис. тонн. Населення буде забезпечено високоякісними продуктами харчування та лікувально-профілактичними препаратами.

 Програма розвитку галузі бджільництва в Україні передбачає не лише збільшення чисельності бджолосімей, а й підвищення рівня рентабельності пасік. Останнє тісно пов'язане із збільшенням обсягів виробництва, не тільки меду, але й інших продуктів бджільництва — пилку, прополісу, маточного молочка тощо. Ці продукти є сировиною для створення лікувально-профілактичних харчових препаратів. Подальший розвиток апітерапії значно збільшить попит на всі продукти бджільництва і стимулюватиме розвиток пасічництва. Створення нових продуктів харчування і препаратів на основі апі- та фітосировини і широке впровадження їх у практику охорони здоров'я матиме позитивний вплив на здоров'я населення загалом, особливо ж на людей, які зазнали дії радіоактивного опромінення.


    продолжение
--PAGE_BREAK--

Таблиця 5. Ринок меду за показниками основних споживачів
(за даними світової статистики).
 


Країна

Населення

тис.

Потреба в меді за міжнародними нормами, тис.т

Споживання в рік, тис.т

В тому числі

Споживання на 1 людину, кг

Задоволення нормативної потреби, %

В тому числі задовольняється

власність

імпорт

експорт

Власне виробництво

Імпорт, %

Китай

1292382

2326

151

255

4

107

0,1

0,06

100

-

Японія

127335

229

43

3

40

-

0,3

19

7

93

США

285926

514

147

84

66

3

0,5

29

57

43

Канада

310115

56

27

35

5

13

0,9

40

100

-

Німеччина

82007

148

93

20

95

22

1,1

63

22

83

Росія

144664

260

53

53

-

-

0,4

20

100

-

Великобританія

59762

108

29

3

26

-

0,5

27

10

90

Франція

59453

107

28

15

16

3

0,5

26

54

46

Італія

57503

103

18

10

12

4

0,3

17

56

44

Іспанія

39921

72

39

32

15

8

1,0

54

54

22

Польща

38577

69

2

10

3

11

0,3

0,03

100

-

Греція

10623

19

15

14

2

1

1,4

71

93

7

Угорщина

9917

18

4

16

1

13

0,4

22

10

-

Австралія

8075

15

13

9

5

1

1,6

87



369

Україна

49112

59

59

60

-

1

1,2

67

100

-



Дані про ринок продукції бджільництва на 2011р наведено нижче в таблиці 6.

Найменування

Тара

Кіл-ть

Ціна (грн.)

Кіл-ть(кг) ОПТ

Ціна (грн.)ОПТ

РОЗДРІБ

Мед в сотах

дерев'яна міні-рамка

200-

350 г

6,00 грн. за 100 г





Пилок (бджолине обніжжя)

євро банка

0,5л

55.00 грн.

300

105.00 грн.

Перга (бджолиний хліб)

євро банка

0,5л

270.00 грн.





Прополіс

пластик-контейнер

125 г

100.00 грн.

50

420.00 грн.

Віск



45 г

4,00 грн.

20

80.00 грн.

Маточне молочко

темне скло

10г

160.00 грн.





Маточне молочко в капсулах

пластикова банка

100г

250,00 грн.





Маточне молочко в маточниках



20шт.

100,00 грн.





Забрус

євро банка

0,5 л

30,00 грн.








Розділ 6. Шляхи підвищення ефективності використання бджільництва
Щодо шляхів підвищення економічної ефективності, то передбачені вимогами відповідних статей Закону України «Про бджільництво», зокрема статей щодо удосконалення державного управління в галузі бджільництва (ст. 7), здійснення контролю за ефективністю запилення ентомофільних рослин (ст. 7), підготовки спеціалістів із бджільництва у професійно-технічних і вищих сільськогосподарських закладах освіти (ст. 8, ст. 24), координації підготовки та перепідготовки спеціалістів із бджільництва (ст. 7, ст. 24), організації державної підтримки бджільництва (ст. 27), охорони бджіл у разі застосування в сільському і лісовому господарстві засобів захисту рослин (ст. 31).

 Формуючись у самостійну галузь народного господарства, бджільництво потребує комплексного підходу до свого розвитку, взаємозв'язку зі спорідненими й обслуговуючими галузями на підставі взаємовигідних економічних відносин та паритету цін. Перехід до ринкової економіки відкриває широкі можливості для розвитку бджільництва в господарствах з різними формами власності та видами господарювання — у державних, колективних сільськогосподарських підприємствах, агропромислових об'єднаннях, фермерських і селянських господарствах. Але змін на краще все ж немає. За своїми особливостями бджільництво знаходиться найближче до фермерства. Аналіз статистичних даних розвитку галузі в країні за останні 10-15 років засвідчує, що приріст бджолосімей спостерігався, здебільшого, за рахунок приватного сектора і зараз у ньому утримується 90% бджолиних сімей. Водночас, проблема необхідності збільшення бджолосімей існує в усьому світі і майже в усіх країнах бджільництво має державну підтримку. В нашій країні державна підтримка здійснюється на розвиток та на селекцію. Так, у 2003 році уряд виділив 3 млн. грн., у 2004 році — 7 млн. грн., у 2005 році — 8 млн. грн., що дало можливість частково відновити кількість бджолосімей та збільшити їх до 3 млн., хоча для успішного запилення ентомофільних сільськогосподарських культур, як було відмічено, потрібно 6 млн. бджолосімей. Але суми дотацій надто мізерні. Крім того, бажано, щоб дотацію отримували бджолярі, які обслуговують пасіки, починаючи з 10 бджолосімей.

 При цьому, прибутки від запилення сільськогосподарських культур, яке забезпечується бджолами, перевищують прибутки від прямої продукції в 15-20 разів. На селекцію у 2003 році виділено 577,0 тис. грн., в 2004 — 646,4 тис. грн., в 2005 — 905,0 тис. грн. Для результативності селекційної роботи в галузі бджільництва бажано упродовж 5 років виділяти щорічно до 3 млн. грн.

Однією з важливих умов розвитку бджільництва є наявність відповідної кормової бази й ефективне її використання. Природна і культивована медоносна флора України багата на різноманітні медоносні рослини. Правильне їх поєднання забезпечить бджіл безперервним кормовим конвеєром.

 Однак, загальносвітова тенденція зменшення кількості бджолосімей та недооцінка ролі бджіл у формуванні врожаю призвела в останні роки до значного зниження (до 40%) врожайності ентомофільних сільськогосподарських культур в США, Канаді та ряді країн Західної Європи. Це характерно і для нашої держави. Запилення культур бджолами є важливим резервом підвищення рівня рентабельності рослинництва, яке не потребує суттєвих додаткових витрат, що особливо важливо за умов існуючої в Україні економічної ситуації. Завдяки запиленню бджолами прибавка врожаю складає: гречки — 41-60%, соняшнику — 30-41%, технічних культур — 46-67%, садів та ягідників — 38-55%, баштанових культур — 40-58%. Вирощування деяких овочевих культур, зокрема в теплицях, взагалі неможливе без використання бджіл.

 Враховуючи досвід багатьох країн світу, де прибуток бджільництва від запилення складає 90% від усіх прибутків, необхідно розробити і впровадити механізм відрахувань із галузі рослинництва на розвиток галузі і бджільництва за рахунок прибутку, отриманого від підвищення врожайності ентомофільних сільгоспкультур завдяки їх запилення бджолами. Такі відрахування до галузі бджільництва стимулюватимуть її розвиток, що, в свою чергу, буде запорукою подальшого підвищення врожайності ентомофільних сільськогосподарсь-ких культур та рівня рентабельності галузі рослинництва.

 Одним із ефективних прийомів сприяння розвитку галузі бджільництва було б часткове відрахування з прибутків галузі рослинництва. При цьому необхідно здійснити такі кроки:

 1) зробити бджолозапилення обов'язковим елементом технології вирощування ентомофільних сільськогосподарських культур;

 2) узаконити орендну плату за бджолозапилення, сума якої визначалася б за домовленістю сторін. У разі не укладення договору власники посівних площ повинні перерахувати в бюджет на розвиток бджільництва за кожен гектар посіяних ентомофільних культур по 1 % від реалізаційної ціни одного гектара насіння даної культури. Цей розрахунок може бути проведений за такою формулою: 0=Рх8х1%, де О — сума перерахувань у бюджет, грн.; Р — реалізаційна ціна 1 ц насіння (без ПДВ), грн.; 8 — площа посіву ентомофільної культури, га; 1% — рекомендований відсоток перерахувань у бюджет;

 3) задля нарощування загальної кількості бджолиних сімей та покращення воскового балансу пасік на декілька років заборонити вивіз воску за кордон;

 4) для покращення кормової бази бджільництва та враховуючи користь, яку бджоли приносять при запиленні, в сівозміни включати посіви медоносних культур з розрахунку не менше 20 гектарів на 100 бджолиних сімей;

 5) створити в кожній області від 3 до 5 великих бджоло господарств від 1000 до 4000 бджолосімей з використанням промислових технологій, в тому числі з первинною переробкою та фасуванням продуктів бджільництва. Таким господарствам держава повинна надати пільговий кредит на 5 років;

 6) для забезпечення пасічників племінним матеріалом створити в кожній області розплідники або племінні пасіки;

 7) за фінансового сприяння держави забезпечити закупку меду у пасічників обласними бджоло об'єднаннями і спілками;

 8) включити в споживчий кошик населення (особливо в дитячих закладах, школах, лікарнях та на курортах) мед та інші продукти бджільництва, для цього проводити відповідну рекламну діяльність;

 9) для успішного забезпечення міського населення медом та іншою продукцією бджільництва створити Будинки меду (з такою пропозицією делегати IV з'їзду пасічників та II з'їзду апітерапевтів звертались до адміністрацій, але реакції на це не було). Спілці пасічників, асоціації «Укрбджолопром» практикувати медові ярмарки або свята меду, на яких громадяни мали б можливість закуповувати бажану продукцію, що значною мірою вирішувало б проблему реалізації продукції бджільництва;

 10) створити 5 регіональних спеціалізованих лабораторій із якості продукції та її сертифікації. Для цього винайти можливість профінансувати закупівлю необхідних приладів;     продолжение
--PAGE_BREAK--