Реферат: Рекреаційний потенціал території Ярмолинецького району Кам янець Подільського Надзбруччя

--PAGE_BREAK--Сільськогосподарським виробництвом займаються 10 сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю, 1 приватно-орендне підприємство, 2 сільськогосподарських кооперативи, 2 акціонерних товариства, 2 державних підприємства – дослідних господарства та 97 фермерських господарств, 10 приватних підприємств.
Активно розвивається малий та середній бізнес. Основними експортними товарами є: дошка дубова, заготовки пиляні, лісоматеріали круглі, деревина для технологічних потреб; крупи гречані, горохові, пшоняні; матеріали шкіроподібні. Здійснюють виробничу діяльність ряд підприємств з іноземними інвестиціями, зокрема, ТОВ «Грінлайн Агрогруп» (сільське господарство), ТОВ «Євроформ» (виробництво меблів), ТОВ «Агрофудс ЛТД» та ТОВ «Іннокс» (харчова промисловість), ТОВ «ФШШ Еко-Скаї» (текстильна промисловість) та інші.
2.1 Методика визначення рекреаційного потенціалу території
Дослідження проводилося за допомогою таких методів, як: метод генералізації, картографічний, математичний, статистичний методи і метод екстраполяції. Метод генералізації – використовується для абстрагування від об’єктів, явищ і процесів. Цей метод дозволив нам чітко виділити основні види рекреаційної діяльності на окремих територіях Кам’янець-Подільського Надзбруччя та окреслити їх перспективу використання.
Картографічний метод використовувався для попереднього вивчення території, дистанційного дослідження елементів даної території, визначення особливостей територіальної організації рекреаційних об’єктів.
Математичний метод використовувався для розрахунків визначення потенціалу певних територій для створення картосхеми.
Статистичний метод дозволив аналізувати кількісні характеристики досліджуваних явищ і на основі цього визначати їх нові якісні показники (туристичну привабливість території, рівень інфраструктури тощо).
Метод екстраполяції нами був використаний при визначенні проведення ізоліній на картосхемі відповідних рівнів рекреаційного потенціалу.
Поєднання згаданих методів дозволило об’єктивно відобразити об’єкт дослідження і досягнути поставлених завдань.
Для визначення перспектив оптимізації господарського використання туристично-рекреаційного комплексу даної території перед нами постала необхідність створення картосхеми “Рекреаційного потенціалу території Кам’янець-Подільського Надзбруччя”.
Необхідною умовою для розвитку рекреації є наявність рекреаційного потенціалу, який може оцінюватись у різних масштабах: на рівні держави, області, району і т.д. [6, 11].
Під рекреаційним потенціалом розуміють усю сукупність природних, культурно-історичних і соціально-економічних передумов для організації рекреаційної діяльності на певній території.
Важлива складова частина рекреаційного потенціалу – рекреаційні ресурси, під якими розуміють компоненти географічного середовища та об’єкти антропогенної діяльності, які завдяки своїм властивостям, як унікальність, історична або художня цінність, оригінальність, естетична привабливість і лікувально-оздоровча значимість, можуть бути використані для організації різних видів і форм рекреаційних занять. Усі вище названі передумови щодо рекреаційного потенціалу території, враховані у методиці Касіяника-Миська:
1.                природні передумови – туристичні природні об’єкти, джерело питної води, деревна рослинність, значна водойма, зручне місце для відпочинку;
2.                культурно-історичні передумови – суспільно-історичні об’єкти;
3.                соціально-економічні передумови – надання рекреаційних послуг, під’їзний шлях, наявність готелю та торгівельної мережі.
На початковому етапі ми визначили план об’єктів дослідження, а саме:
1. Суспільно-історичні об’єкти (замки та їх залишки, фортець, мурів; музеї, галереї, старовинні церкви і кладовища, синагоги, староєврейські кладовища, давньоруські городища, кургани); 2. туристичний природний об’єкт (природне урочище, печера, водоспад, пляж, геологічне відслонення, природний заказник, пам’ятка природи місцевого або загальнодержавного значення, пам’ятне дерево або група дерев, сприятлива річкова затока, озеро, ставок); 3. рекреаційні послуги (база відпочинку, туристична база, лікувально-оздоровча установа); 4. зручне місце для відпочинку (наявність збудованого або для розміщення наметів); 5. джерело питної води (джерело, колодязь); 6. деревна рослинність; 7. значна водойма (ріка, озеро, став, водосховище); 8. під’їзні шляхи; 9. наявність готелю (та інші об’єкти з можливістю заночувати); 10. наявність магазину (інші об’єкти торгівлі).
Рекреаційний потенціал досліджуваної території в кінцевому результаті на нашу думку повинен визначатися за рівнями: 1. високий; 2. достатній; 3. середній; 4. низький. Кожному із об’єктів дослідження ми встановили критерії оцінки, керуючись важливістю наявності їх для туризму та рекреації:
5 балів – суспільно-історичний об’єкт; туристичний природний об’єкт (ці чинники є визначальними у розвитку різних видів рекреаційної діяльності на даній території; наявність достатньої кількості суспільно-історичних і природних об’єктів визначає рекреаційну ємність території);
4 бали – рекреаційні послуги і зручне місце для відпочинку (наявність різноманітних рекреаційних послуг (база відпочинку, туристична база, лікувально-оздоровча установа) і зручного місця для відпочинку досить серйозно впливає на проведення відпочинку, відновлення сил і здоров’я людей та використання вільного часу);
3 бали – джерело питної води; деревна рослинність (значні чинники, без яких неможливий масовий туризм, та види спортивної рекреаційної діяльності, які пов’язані із ними – прогулянковий, промислово-прогулянковий відпочинок, маршрутний, спортивний, пішохідний і любительський туризм).
2 бали – значна водойма і наявність готелю (додаткові чинники, які є одними із передумов для розвитку оздоровчої і спортивної рекреаційної діяльності – водно-моторного спорту, воднолижного спорту, греблі на каное, парусного спорту, підводного туризму, археологічного підводного туризм, рибальського туризму та можливістю переночувати, за відсутності у рекреанта туристичних засобів для ночівлі);
1 бал – під’їзний шлях та наявність магазину (чинники, які лише допомагають здійснювати рекреаційну діяльність і не є основними; хоча у майбутньому, із інтенсивним розвитком туристично-рекреаційного господарства (зокрема, міжнародного туризму) регіону, до цього чинника будуть ставитись максимальні вимоги). В результаті, коли туристично-рекреаційний комплекс буде складатися із даної кількості об’єктів ми отримаємо сумарну максимальну кількість балів – 24.
Оскільки нами визначено чотири рівні, будемо мати діапазон балів для кожного рівня, а саме: понад 18 балів – високий рівень; 12-18 балів – достатній рівень; 6-12 балів – середній рівень; до 6 балів – низький рівень.
Наступним етапом дослідження рекреаційного потенціалу території району для визначення перспективи оптимізації господарського використання туристично-рекреаційного комплексу району, ми взяли топографічну карту масштабом 1:100 000 і за даною системою балів зробили оцінку кожного квадрату території.
Згодом у центрі кожного квадрату нашої майбутньої карти позначили відповідну кількість балів. За основу проведення ізоліній ми взяли найвищий бал кожного рівня і отримали точки по яких необхідно проводити ізолінії, а саме: 6 – 12 – 18. Для нанесення відповідних точок ми користувалися методом екстраполяції.
Визначивши потенціал кожного квадрата карти, наносимо у них в центрі відповідне число. Якщо між сусідніми квадратами є різниця у рівнях потенціалу тоді для того, щоб знайти місце проведення ізолінії користуємось простим визначенням між двома відповідними показниками. Наприклад: у двох сусідніх квадратах є числа: у лівому – 5 балів та у правому – 9 балів. Між двома точками наноситься лінія. Відстань між ними на карті становить <metricconverter productid=«28 мм» w:st=«on»>28 мм. Отже,
1.                28 ділимо на різницю між двома числами (9-5), тобто на 4.
<metricconverter productid=«28 мм» w:st=«on»>28 мм: 4 = <metricconverter productid=«7 мм» w:st=«on»>7 мм. Тобто кожна поділка між двома точками буде становити <metricconverter productid=«7 мм» w:st=«on»>7 мм.
2.                Для того, щоб позначити місце для проведення ізолінії, ми відкладаємо від точки з числом 5 рівно <metricconverter productid=«7 мм» w:st=«on»>7 мм. У цьому місці буде проходити ізолінія з потенціалом 6 балів.
3.                Якщо ж двох сусідніх квадратах є числа: у лівому – 7 балів та у правому – 13 балів, проводиться така ж дія. Тільки у цьому випадку відмітку ізолінії слід відмічати вже справа – від числа 13, яке є більш наближеним до межі між рівнями (12 балів).
Визначивши і позначивши на карті дані вимірювань і обчислень ми отримали можливість з’єднати їх ізолініями та в кінцевому результаті отримати поділ території Кам’янець-Подільського Надзбруччя за рівнями рекреаційного потенціалу території. На основі отриманого результату, ми можемо зазначити, що перспективи оптимізації господарського використання туристично-рекреаційного комплексу досліджуваної території мають місце.
2.2 Розвиток туризму
Район має цікаву історико-культурну спадщину. Затверджена Концепція утворення історико-туристичного ансамблю-заповідника сакрально-фортифікаційного будівництва та багатонаціональної етнографічної спадщини подільської культури. Ряд історичних пам’ятників включені у туристичні маршрути, зокрема: цінні пам’ятники української оборонної архітектури — Покровська церква-фортеця та руїни Сутковецького замку (ХV ст.), унікальна пам'ятка мурованої оборонної архітектури — Покровська церква-замок (ХІV-ХVІ, ХVІІІ ст.ст.), приміщення колишнього бернардинського монастиря (ХVІІІ ст.), залишки палацу Орловських, костьол святих Петра і Павла.
До списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО включено транскордонний об’єкт «Геодезична дуга Струве», один із пунктів якої знаходиться на території району (с.Баранівка).

2.3 Розвиток рекреації
Пріоритетними напрямками доля інвестування є: добувна промисловість (наявність родовищ нерудних корисних копалин, освоєння родовищ глауконітів, вапняків, глини); харчова та переробна галузі — переробка молока, м’яса, овочів і фруктів; виготовлення комбікормів; переробка зерна (наявність сировини, виробничих площ, які можуть бути передані в оренду або відчужені); легка промисловість: виготовлення швейних виробів, меблів, взуття (близькість до ринків збуту, наявність кадрів, можливість професійної підготовки); оброблення деревини та виробництво виробів з деревини (наявність лісових ресурсів, вільних виробничих площ); сільське господарство, рослинництво — вирощування зернових і технічних культур; матеріально-технічне обслуговування галузі рослинництва; вирощування лікарських рослин (наявність родючих ґрунтів, бал бонітету землі — 53, площа сільгоспугідь 74,4 тис.га, у т.ч. рілля 59,1 тис.га); тваринництво — вирощування великої рогатої худоби, свиней за інтенсивними технологіями (сіножаті і пасовища — 13,4 тис.га, наявність вільних тваринницьких приміщень, земельних ділянок для будівництва); діяльність транспорту та зв'язку — будівництво об’єктів інфраструктури на автодорозі державного значення Васьковичі-Порубне, організація вантажних перевезень, будівництво та капітальний ремонт автошляхів, впровадження сучасних технологій зв’язку, розвиток складського господарства (вигідне транспортне розташування, близькість до обласного центру, наявність вільних виробничих площ та земельних ділянок для будівництва); туристична та рекреаційна галузь — організація «зеленого туризму», будівництво закладів готельного господарства (сприятливі екологічні умови, наявність пам’яток історичного та природного характеру, близькість до обласного центру).
ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА ТЕРИТОРIЇ НАЦIОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Формування курортно-рекреаційної системи парку включає розробку планувальної структури території, яка складається з визначення:
взаєморозміщення основних елементів функціональних зон;
населених пунктів курортного і господарського профілю;
центрів і підцентрів системи рекреаційного та культурно-побутового призначення;
мережі внутрішніх транспортних зв'язків;
напрямків та профілю туристичних маршрутів і екскурсій з розміщенням основних пунктів обслуговування;
кількості та якості зелених насаджень, які приймають участь у формування просторової екологічної мережі.
Єдина планувальна структура парку створюється шляхом територіального об'єднання існуючих і нових курортів, місць відпочинку і туризму, розвинутих зон природного ландшафту, організації зручних транспортних зв'язків, туристичних маршрутів, централізації господарського та інженерного обслуговування.
При формуванні планувальної структури враховано:
кількість і якість природно-кліматичних рекреаційних ресурсів;
кількість, значення та розміщення природно-заповідних об'єктів та інших природних комплексів;
значення та розміщення об'єктів культурно-історичної спадщини;
кількість, розмір та розміщення населених пунктів;
розвиток на території парку різних галузей господарства;
стан навколишнього природного середовища;
рівень розвитку інженерної інфраструктури.
Основний напрямок розвитку курортно-рекреаційного потенціалу парку — лікування, туризм, відпочинок — визначився на основі потенціалу природних ресурсів, а також розвиток промислового і сільськогосподарського виробництва з урахуванням потреб природного парку.
На формування планувальної структури безумовний вплив здійснюють перш за все природні фактори — ріки Дністер, Збруч, Смотрич та інші, більшість з яких (крім Дністра) мають напрямок з півночі на південь, а також мережа магістральних автодоріг загальнодержавного значення: Васильковичі — Порубне (через Хмельницький, Чернівці); Кам'янець-Подільський — Iвано-Франківськ; Ярмолинці — Стара Ушиця та інші.
Наявність містобудівних і природних умов дозволяють сформувати лінійно-тупикову планувальну структуру парку, при якій лінійний розвиток вздовж Товтрської гряди доповнюється напівкільцевими чи тупиковими утворюваннями.
Головною транспортно-композиційною віссю парку визначається транспортний коридор, який перетинає територію парку з півночі на південь, а допоміжними осями — широтні (поперечні) транспортні зв'язки, які пронизують парк з заходу на схід, проходячи через районні адміністративні та господарчі центри.
Транспортне сполучення центрів обслуговування здійснюється через систему існуючих доріг. Рівень та напрямки потоку відпочиваючих автотуристів, які відвідують парк, регулюються на інформаційно-розподільчих пунктах на в'їздах в парк, які розташовані на основних в'їздах в парк: в смт Сатанові, Кам'янець-Подільському, с. Жванці, Стара Ушиця, Ярмолинці та ін.
Рух транспортних засобів в межах парку дозволяється тільки по шляхах з твердим покриттям, пішохідних груп — по облаштованих маршрутах, зупинка туристів — тільки на зупинках з необхідним благоустроєм.
Доповнює планувальну структуру природно-рекреаційне районування території, основою якого є наявні природні і курортно-рекреаційні ресурси, мережа пам'яток історії та культури, транспортна мережа, тобто природні та містобудівні умови.
Рекреаційне районування спрямовано на формування більш-менш самодостатніх територіальних комплексів з можливою подальшою їх спеціалізацією та більш детальною організацією території.

РОЗДІЛ 3. Проблеми та перспективи розвитку рекреаційного комплексу України На міжнародному ринку Україна фактично невідома як країна з розвинутою рекреаційною індустрією (окрім серед представників старшого покоління української діаспори, але і цей імідж фактично згасає). На даний час маркетинг туристичного потенціалу України на міжнародному ринку не проводиться. Будучи однією з найбільших країн Європи, вона не має жодного туристичного представництва за кордоном, не здійснює рекламних заходів і не має запланованих на національному рівні рекламних кампаній для зарубіжного ринку.
Найсуттєвішими перешкодами є наступні:
1. Негативний імідж України в цілому щодо проведення тут відпочинку. Відсутність належної реклами.
2. Транспортні труднощі, пов'язані з приїздом в Україну та пересуванням по її території. Візовий режим.
3. Низький рівень розвитку інфраструктури, якості продукції і послуг.
    продолжение
--PAGE_BREAK--