Реферат: Организация работы грузовой станции

--PAGE_BREAK--2 Розрахунок вантажопотоків і вагонопотоків станції


Прибуття (вивантаження) або відправлення (навантаження), т, для кожного роду вантажу в 4- і 8-вісних вагонах та загальне за середню добу максимального місяця визначають за формулами:
<img width=«197» height=«28» src=«ref-1_512649725-434.coolpic» v:shapes="_x0000_i1025">
 <img width=«13» height=«25» src=«ref-1_512650159-73.coolpic» v:shapes="_x0000_i1026"><img width=«196» height=«28» src=«ref-1_512650232-434.coolpic» v:shapes="_x0000_i1027">;
<img width=«113» height=«28» src=«ref-1_512650666-273.coolpic» v:shapes="_x0000_i1028">,                                             (2.1)
де <img width=«61» height=«25» src=«ref-1_512650939-187.coolpic» v:shapes="_x0000_i1029">  — прибуття або відправлення вантажу за середню добу максимального місяця у тоннах з урахуванням частин вантажопотоку, який перевозиться відповідно в 4- і 8-вісних вагонах;

<img width=«61» height=«28» src=«ref-1_512651126-200.coolpic» v:shapes="_x0000_i1030">  — загальне прибуття або відправлення по кожному роду вантажу, т, відповідно за середню добу максимального місяця та за рік;

<img width=«17» height=«16» src=«ref-1_512651326-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1031"> -            коефіцієнт середньорічної нерівномірності прибуття або відправлення вантажів (див. додаток Г до завдання);

<img width=«53» height=«25» src=«ref-1_512651418-153.coolpic» v:shapes="_x0000_i1032"> -    частка вантажопотоку, який перевозиться відповідно в 4- і 8-вісних вагонах (див. додаток Г до завдання).

Результати розрахунків <img width=«61» height=«25» src=«ref-1_512650939-187.coolpic» v:shapes="_x0000_i1033"> і <img width=«29» height=«28» src=«ref-1_512651758-134.coolpic» v:shapes="_x0000_i1034"> наведені у відповідних графах таблиці 2.1.

Прибуття або відправлення для кожного роду вантажу в 4- і 8-вісних вагонах та загальне за середню добу максимального місяця у фізичних вагонах визначають за формулами:
<img width=«104» height=«25» src=«ref-1_512651892-244.coolpic» v:shapes="_x0000_i1035">;
<img width=«103» height=«25» src=«ref-1_512652136-251.coolpic» v:shapes="_x0000_i1036">;
<img width=«112» height=«28» src=«ref-1_512652387-262.coolpic» v:shapes="_x0000_i1037">,                                        (2.2)
де <img width=«56» height=«25» src=«ref-1_512652649-177.coolpic» v:shapes="_x0000_i1038">  — кількість відповідно 4- і 8-вісних вагонів;

<img width=«51» height=«25» src=«ref-1_512652826-167.coolpic» v:shapes="_x0000_i1039">  — технічні норми завантаження 4- і 8-вісних вагонів для різних вантажів, т (див. таблицю 1.1);

<img width=«27» height=«28» src=«ref-1_512652993-128.coolpic» v:shapes="_x0000_i1040">   — загальне прибуття або відправлення по кожному роду вантажу в середньому за добу, ваг.

Результати розрахунків <img width=«56» height=«25» src=«ref-1_512652649-177.coolpic» v:shapes="_x0000_i1041"> і <img width=«27» height=«28» src=«ref-1_512652993-128.coolpic» v:shapes="_x0000_i1042"> наведені у відповідних графах табл. 2.1


3 Розрахунки з відправницької маршрутизації


Состав відправницького маршруту у фізичних вагонах для кожного конкретного вантажу (див. завдання, пункт 5) визначають за формулами:
<img width=«223» height=«35» src=«ref-1_512653426-528.coolpic» v:shapes="_x0000_i1043">;
<img width=«221» height=«35» src=«ref-1_512653954-531.coolpic» v:shapes="_x0000_i1044">;                            (3.1)
а загальну кількість вагонів —
<img width=«131» height=«35» src=«ref-1_512654485-341.coolpic» v:shapes="_x0000_i1045">,                                      (3.2)
де <img width=«80» height=«35» src=«ref-1_512654826-255.coolpic» v:shapes="_x0000_i1046">відповідно кількість 4- і 8-вісних вагонів у составі відправницького маршруту;

<img width=«37» height=«28» src=«ref-1_512655081-152.coolpic» v:shapes="_x0000_i1047">      — маса брутто состава поїзда, т (див. завдання, пункт 6);

<img width=«75» height=«35» src=«ref-1_512655233-239.coolpic» v:shapes="_x0000_i1048">технічні норми завантаження 4- і 8-вісних вагонів у тоннах для конкретних вантажів, які перевозяться у відправницьких маршрутах (див. таблицю 1.1);

<img width=«68» height=«28» src=«ref-1_512655472-186.coolpic» v:shapes="_x0000_i1049">маса тари 4- і 8-вісних вагонів, в яких здійснюється перевезення вантажів відправницькими маршрутами, т (див. таблицю 1.1).

Маса нетто відправницького маршруту <img width=«29» height=«32» src=«ref-1_512655658-148.coolpic» v:shapes="_x0000_i1050">, т, для кожного з вантажів, які розглядаються, дорівнює
<img width=«204» height=«35» src=«ref-1_512655806-503.coolpic» v:shapes="_x0000_i1051">.                                   (3.3)
Результати розрахунків по визначенню состава і маси нетто відправницьких маршрутів, а також рівень відправницької маршрутизації наведені в таблиці 3.1.




Таблиця 3.1 — Показники з відправницької маршрутизації



З/НА

Найменування вантажу

Розрахунковий добовий вантажопотік

Склад відправницького маршруту

Маса нетто ВМ

Кількість ВМ за добу

Залишок вантажу, т

Рівень відправницької маршрутизації, %

m4м

m8м

mдм

для вантажу Кв

для станції Кс

З А на Ов

Вугілля антрацит

3945

21

3

24

1824

2

2121

   92  

   42  

З Б на Ов

Гравій

3616

21

3

24

1824

1

1792

   50  

З Ов на А

БЛ-3

2466

52

-

52

1125

2

1341

   91  

   50  

 

45

 

 

 

З Ов на Б

БЛ-3

2466

52

-

52

1125

2

1341

   91  

 

 

 

45

 

 

 

 



По відправленю зі станції Ов склад відправницького маршруту прийнятий 45 вагонів.

Відправницькими маршрутами передбачено перевезення масових вантажів, яких щодоби забезпечується прибуття або відправлення не менше одного маршруту.

Якщо <img width=«65» height=«32» src=«ref-1_512656309-215.coolpic» v:shapes="_x0000_i1052"> для розглядуваного вантажу, охопленого маршрутизацією, не дорівнює цілому числу відправницьких маршрутів то залишок вантажу потрібно перевозити в передаточних поїздах.

Рівень відправницької маршрутизації для окремих вантажів, %, визначають як
<img width=«156» height=«61» src=«ref-1_512656524-497.coolpic» v:shapes="_x0000_i1053">,                              (3.4)
де <img width=«87» height=«32» src=«ref-1_512657021-245.coolpic» v:shapes="_x0000_i1054">щодобове надходження або відправлення конкретного вантажу відправницькими маршрутами, т;

<img width=«81» height=«28» src=«ref-1_512657266-166.coolpic» v:shapes="_x0000_i1055">загальне добове надходження або відправлення того ж вантажу, т.

Рівень замаршрутизованих вантажів по надходженню або відправленню в цілому для станції, % визначають як
<img width=«181» height=«61» src=«ref-1_512657432-569.coolpic» v:shapes="_x0000_i1056">,                         (3.5)
де <img width=«111» height=«32» src=«ref-1_512658001-297.coolpic» v:shapes="_x0000_i1057">надходження або відправлення усіх вантажів у відправницьких маршрутах за максимальну добу, т;

<img width=«104» height=«28» src=«ref-1_512658298-191.coolpic» v:shapes="_x0000_i1058">загальне надходження або відправлення усіх вантажів за максимальну добу, т ( таб. 2.1).

По прибуттю на станцію Ов
m4м= (0,80*2430)*(69+22)=21
m8м= (0,20*2430)*(125+45)=3
mдм= 21 + 3 = 24
Qн= 69*21+125*3=1824
m4м= (0,80*2430)*(69+22)=21
m8м= (0,20*2430)*(125+45)=3
mдм = 21 + 3 = 24
Qн = 69*21+125*3=1824

По відправленю зі станції Ов
m4м= (1,00*2430)*(25+22)=52
Qн= 25*45=1125
Kв=(2*1125*100)/2466=91
m4м= (1,00*2430)*(25+22)=52
Qн= 25*45=1125
Kв=(2*1125*100)/2466=91

Рівень відправницької маршрутизації
Kc=((1824*2+1824*1)*100)/13110=42
Kc=((1125*2+1125*2)*100)/8962=50
    продолжение
--PAGE_BREAK--4 Розробка вагонопотоків станції за окремими пунктами навантаження та вивантаження


Вагонопотоки окремих пунктів навантаження-вивантаження встановлюють за даними таблиці 2.1 (графа 28), а результати заносять в таблицю 4.1. Порядок її складання такий.

З додатку Г завдання в графу 1 таблиці 4.1 заносять пункти навантаження-вивантаження (усі під'їзні колії та вантажний район) з переліком в графі 2 вантажів, що прибувають на них та відправляються.

Приводом для занесення того чи іншого вантажу в графу 2 є заданий в додатку Г завдання відсоток його надходження або відправлення <img width=«13» height=«25» src=«ref-1_512650159-73.coolpic» v:shapes="_x0000_i1059">υ по даному пункту навантаження-вивантаження.

Недостачу порожніх вагонів по тому чи іншому вантажному пункту компенсують за рахунок лишку порожніх на інших пунктах. Внутрішньостанційне регулювання порожніх вагонів вказуємо стрілками. середстанційного регулювання порожніх і встановлення лишку недостачі в цілому по станції наведений в таблиці 4.1.

Якщо після середстанційного регулювання в кінцевому рахунку сума прибулих завантажених <img width=«39» height=«25» src=«ref-1_512658562-152.coolpic» v:shapes="_x0000_i1060"> і недостачі порожніх <img width=«57» height=«35» src=«ref-1_512658714-232.coolpic» v:shapes="_x0000_i1061"> дорівнює сумі відправлення завантажених <img width=«39» height=«25» src=«ref-1_512658946-151.coolpic» v:shapes="_x0000_i1062"> та лишку порожніх вагонів <img width=«63» height=«32» src=«ref-1_512659097-236.coolpic» v:shapes="_x0000_i1063">, тобто <img width=«191» height=«35» src=«ref-1_512659333-458.coolpic» v:shapes="_x0000_i1064">, тоді таблиця 4.1 складена вірно. Ця залежність справедлива як для станції, так і для кожного вантажного пункту.

Розрахунковий вагонообіг станції або вантажного пункту (графа 28)дорівнює сумі прибулих та відправлених завантажених і порожніх вагонів за максимальну добу
<img width=«223» height=«35» src=«ref-1_512659791-501.coolpic» v:shapes="_x0000_i1065">.                                (4.1)
При встановленні вагонообігу вантажних пунктів значення <img width=«43» height=«35» src=«ref-1_512660292-193.coolpic» v:shapes="_x0000_i1066"> і <img width=«48» height=«32» src=«ref-1_512660485-194.coolpic» v:shapes="_x0000_i1067"> приймають до здійснення внутрішньостанційного регулювання порожніх вагонів.

Після закінчення складання таблиці 4.1 потрібно зробити висновки (дати характеристику) про обсяг під'їзних колій, вантажного району і станції взагалі.






5 Розподіл завантажених та порожніх вагонопотоків за дільницями та напрямками


На підставі підсумкових даних таблиці 4.1 («В тому числі з А і Б та на А і Б») складаємо завантажених і порожніх вагонопотоків по станції Ован (рисунок 5.1), на якій по кожному заданому напрямку А. Б і ст. Ован наводимо кількість завантажених та розвантажених вагонів. На цій схемі встановлюють лишок та недостачу порожніх вагонів за напрямками і станції Ован.

Крім того, отриманий на схемі лишок або недостача порожніх для ст. Ован повинен відповідати цим же даним в таблиці 4.1.

Вагонопотоки на схемі (див. рисунок 5.1) подані по роду вагонів та їх станом (завантажені і порожні, кількісне значення останніх вказується у знаменнику).

Правильність побудови схеми перевіряємо за допомогою порівняння загальних вагонопотоків у парному та непарному напрямках для кожної дільниці: А-К, Б-К, К-Ован.

Після перевірки транзитні струмені порожніх вагонопотоків включають з подальших розрахунків, тому що вони можуть перевозитись у поїздах, що не проходять ст. Ован.
<img width=«629» height=«315» src=«ref-1_512660679-30656.coolpic» v:shapes="_x0000_i1068">
        Рисунок 5.1 Схема завантаження і порожніх вагонопотоків по станції Ов та напрямкам А-К і К-Б



6  Визначення середньозважених статичного навантаження та маси тари вагона за напрямками.


Щоб встановити у подальшому розміри передаточного руху по ст. Ован, середньозважені статичне навантаження <img width=«31» height=«25» src=«ref-1_512691335-126.coolpic» v:shapes="_x0000_i1069">, т/ваг, та масу тари <img width=«32» height=«32» src=«ref-1_512691461-147.coolpic» v:shapes="_x0000_i1070"> вагона, т/ваг, визначають без урахування замаршрутизованих тонн і вагонів окремо для парного і непарного напрямків дільниці К-Ован за формулами:
<img width=«204» height=«65» src=«ref-1_512691608-795.coolpic» v:shapes="_x0000_i1071">;                                  (6.1)
<img width=«201» height=«67» src=«ref-1_512692403-827.coolpic» v:shapes="_x0000_i1072">;                                   (6.2)
<img width=«13» height=«25» src=«ref-1_512650159-73.coolpic» v:shapes="_x0000_i1073"><img width=«283» height=«57» src=«ref-1_512693303-755.coolpic» v:shapes="_x0000_i1074">;

(6.3)

<img width=«133» height=«56» src=«ref-1_512694058-424.coolpic» v:shapes="_x0000_i1075">,
де <img width=«99» height=«28» src=«ref-1_512694482-248.coolpic» v:shapes="_x0000_i1076">загальне надходження або відправлення всіх вантажів за середню добу максимального місяця, т і ваг;

<img width=«111» height=«35» src=«ref-1_512694730-306.coolpic» v:shapes="_x0000_i1077">надходження або відправлення вантажів, охоплених відправницькими маршрутами, за середню добу максимального  місяця, ваг.;

<img width=«100» height=«25» src=«ref-1_512695036-175.coolpic» v:shapes="_x0000_i1078">фактична маса тари відповідних 4- і 8-вісних вагонів, т;

 <img width=«96» height=«25» src=«ref-1_512695211-238.coolpic» v:shapes="_x0000_i1079">кількість 4- і8-вісних вагонів по надходженню або відправленню (скореговані дані граф 12 і 13, 18 і 19, 24 і 25 таблиці 2.1).

Маса тари вагонів
q4ср=(24,7+22,0+22,0+23,2)/4=22,98т
q8ср=(45,17+48,8)/2=46,99 т
По прибуттю на станцію Ов середня маса тари та статичне навантаження складатиме:
qтср=(22,98*180+46,99*10)/(238-72)=24,837 т
Pстср =(13110-(1824*2+1824*1)/(238-72)=46,012 т
По відправленню зі станції Ов на К середня маса тари та статичне навантаження складатиме:
qтср=(22,98*245+46,99*1)/(426-180)=23,073 т
Pстср =(8962-(1125*2+1125*2)/(426-45*2-45*2)=18,138 т
Таблиця 6.1 – Статичне навантаження та маса тари вагонів по станції Ов



Напрямок

Pстср, т

qтср, т

К — Ов

46,01

24,84

Ов — К

18,14

23,07


    продолжение
--PAGE_BREAK--7 Установлення розмірів вантажного руху для станціїОВАН


Розміри вантажного руху на дільниці К-Ован складаються з поїздів різних категорій. У даному проекті розглядаються тільки відправницькі, порожні маршрути і передаточні поїзди. Кількість відправницьких маршрутів (Nм) визначена у розділі 3.

Порожні маршрути за виключенням цистерн (див. рисунок 5.1), при достатній їх кількості (окремо для напрямків А, Б) виділяють в порожні маршрути <img width=«57» height=«28» src=«ref-1_512695449-202.coolpic» v:shapes="_x0000_i1080">. Кількість вагонів у порожньому маршруті (<img width=«47» height=«28» src=«ref-1_512695651-160.coolpic» v:shapes="_x0000_i1081">) встановлюють у межах від 40 до 50 Кількість порожніх маршрутів дорівнює
<img width=«173» height=«28» src=«ref-1_512695811-395.coolpic» v:shapes="_x0000_i1082">,                                            (7.1)
де <img width=«82» height=«32» src=«ref-1_512696206-212.coolpic» v:shapes="_x0000_i1083">ваг.

Кількість передаточних поїздів по надходженню і відправленню визначають як
<img width=«329» height=«64» src=«ref-1_512696418-852.coolpic» v:shapes="_x0000_i1084">,                     (7.2)
де <img width=«57» height=«25» src=«ref-1_512697270-154.coolpic» v:shapes="_x0000_i1085">загальна кількість завантажених і порожніх вагонів, прибуваючих або відправлених зі ст. Ованза розрахункову добу (див. рисунок 5.1);

<img width=«63» height=«28» src=«ref-1_512697424-173.coolpic» v:shapes="_x0000_i1086">склад передаточного поїзда в завантажених вагонах, який визначають окремо по надходженню та відправленню як
<img width=«148» height=«59» src=«ref-1_512697597-479.coolpic» v:shapes="_x0000_i1087">.                                       (7.3)
Одиночні порожні вагони або групи включають до комбінованих передаточних поїздів, які складаються з завантажених і порожніх вагонів. При цьому треба дотримуватись умови, що приблизно три порожні вагони дорівнюють за масою одному завантаженому вагоні, тобто замість кожного завантаженого вагона до складу поїзда може бути додано три порожніх. Якщо сума залишків завантажених і порожніх вагонів перевищує склад порожнього маршруту (<img width=«47» height=«28» src=«ref-1_512695651-160.coolpic» v:shapes="_x0000_i1088"><50 ваг.), тоді треба передбачити два комбінованих поїзди. Кількість передаточних поїздів в розрахунках округлюють до більшого цілого. Результати цих розрахунків наведені в таблиці 7.1.
Таблиця 7.1 — Поїздопотоки станції Ован


З/НА

Вагонопотік

Потребує перевезення

              Дані передаточного поїзда           

Кількість поїздів

ВМ

ПМ

Пер. П

      Qбр,  т

   Pст, т/в

qтср, т/в

mпер, ваг

ВМ

ПМ

Пер. П

Всього

К — Ов

238


72




166


2430

46,0

24,8

34

3

2

6

11

198

90

108

Ов – К

426


180

-

246


2430

18,1

23,1

58

1

0

6

7

10

10

45


Примітка

ВМ – відправницькі маршрути

ПМ – порожні маршрути

Пер. П – передаточні поїзда
З Ов на К прийнятий склад поїзда 45 вагонів, згідно з корисною довжиною приймально відправних колій станції Ов.



    продолжение
--PAGE_BREAK--8 Розрахунок та компонування пристроїв вантажного району


Вантажні пристрої та колійний розвиток, які відповідають вантажній роботі, яка виконується на місцях загального користування (МЗК), треба сконцентрувати в одному районі станції — на вантажному районі МЗК загального типу.

Згідно з рекомендаціями БН і Б П-39-76 [18] розташування вантажного району на станції повинно забезпечувати: зручне сполучення з районами міста та промисловими підприємствами, вільний під'їзд транспортних засобів при виконанні операцій з огляду, приймання, навантаження та вивантаження вантажів.

На вантажному районі МЗК, передбачено: криті та відкриті склади і платформи, площадки для контейнерів, великовагових та інших вантажів, підвищені колії, пристрої для перевантаження з вагонів безпосередньо на автотранспорт або через склад, платформи та площадки для вивантаження сипучих вантажів, колісної техніки та інших вантажів, товарну контору та інші необхідні допоміжні будинки та приміщення, пристрої, які забезпечують безперервну роботу навантжувально-вивантажувальних машин (зарядна станція, ремонтні майстерні, склад ПММ та інш.).

Необхідність спорудження вантажних пристроїв, їх кількість, тип та продуктивність обладнання встановлюються проектом в залежності від роду перероблюваних вантажів, розміру і характеру вантажної роботи з урахуванням комплексної механізації навантажувально-вивантажуальних робіт.
8.1 Розрахунок потрібних складських площ та визначення габаритних розмірів складів
Площа <img width=«25» height=«25» src=«ref-1_512698236-120.coolpic» v:shapes="_x0000_i1089">, м2, потрібна для зберігання прибуваючих або відправлюваних з вантажного району вантажів, може бути визначена за питомим навантаженням як

<img width=«233» height=«57» src=«ref-1_512698356-644.coolpic» v:shapes="_x0000_i1090">, або

<img width=«205» height=«55» src=«ref-1_512699000-528.coolpic» v:shapes="_x0000_i1091">,                                       (8.1)
де <img width=«51» height=«35» src=«ref-1_512699528-178.coolpic» v:shapes="_x0000_i1092">річний вантажооборот складу вантажного району за розглядуваним вантажем, т;

<img width=«51» height=«35» src=«ref-1_512699528-178.coolpic» v:shapes="_x0000_i1093">розрахунковий добовий вантажооборот вантажного району за розглядуваним вантажем, дорівнює υ<img width=«13» height=«15» src=«ref-1_512699884-84.coolpic» v:shapes="_x0000_i1094"><img width=«29» height=«28» src=«ref-1_512651758-134.coolpic» v:shapes="_x0000_i1095">, т/добу;

    υ<img width=«20» height=«16» src=«ref-1_512700102-74.coolpic» v:shapes="_x0000_i1096">питома вага вантажопотоку, який надходить або відправляється зі складу вантажного району (див. завдання, додаток Г);

    <img width=«31» height=«25» src=«ref-1_512700176-118.coolpic» v:shapes="_x0000_i1097">розрахунковий термін зберігання вантажу у складі, діб;

    <img width=«31» height=«20» src=«ref-1_512700294-114.coolpic» v:shapes="_x0000_i1098">коефіцієнт, який ураховує додаткову площу на проходи, проїзди для навантажувально-розвантажувальних машин та автомобілів, місця для встановлення ваг, приміщення прийомоздавальників;

    <img width=«28» height=«17» src=«ref-1_512700408-95.coolpic» v:shapes="_x0000_i1099">коефіцієнт, який ураховує прямий варіант перевантаження (рекомендовано приймати рівним 0,10...0,20);

    <img width=«31» height=«20» src=«ref-1_512700503-111.coolpic» v:shapes="_x0000_i1100">розрахункова маса вантажу на одиницю площі складу, т/м2.

Результати розрахунків <img width=«25» height=«25» src=«ref-1_512698236-120.coolpic» v:shapes="_x0000_i1101"> рекомендовано навести у таблиці 8.1.

Для конкретних вантажів потрібна складська площа може бути визначена також методом елементарних площадок.

Передбачено спеціалізовані об'єднані склади для зберігання прибуваючих та вантажів що відправляються. Окрім того, однорідні вантажі при незначному їх вантажообороті переробляться на одному складі.

За даними таблиці 8.1 встановлена потрібна кількість та спеціалізація складів вантажного району.

Для штучних вантажів, які потребують закритого зберігання (дрібні відправки, крупи, борошно, цукор, холодильники), запроектувало одноповерхові ангарні склади з внутрішнім розташуванням навантажувально-вивантажувальних колій, обладнані пристроями пожежного і вартового сигналізування. Кількість колій та платформ в багато пролітних складах відповідає характеру і розмірам виконуваних операцій. Для цементу, гіпсу і вапна треба передбачити одно пролітний критий склад із зовнішнім розташуванням залізничних колій.

Для вивантаження вугілля та нерудних (мінерально-будівельних) матеріалів запроектоване підвищена колія яка розташована з урахуванням напрямку переважаючих вітрів у даному районі на довжині не менше 50 м від складів тарно-штучних вантажів і контейнерного пункту. Постійні склади для навантаження вантажів розташовано не ближче 300 м від службових та житлових будівель.

На вантажному районі передбачено навантажувально-вивантажувальні колії і платформи з під'їздами до них для безпосереднього перевантаження вантажів з вагонів на автомобілі та навпаки.

Результати встановлення потрібної кількості складів вантажного району  наведено в таблиці 8.2.

Розрахункову довжину складу <img width=«31» height=«32» src=«ref-1_512700734-144.coolpic» v:shapes="_x0000_i1102">, м, визначають як
<img width=«115» height=«32» src=«ref-1_512700878-294.coolpic» v:shapes="_x0000_i1103">,                                               (8.2)
де <img width=«45» height=«25» src=«ref-1_512701172-139.coolpic» v:shapes="_x0000_i1104">прийнята (після об'єднання) площа складу, м2

<img width=«48» height=«32» src=«ref-1_512701311-169.coolpic» v:shapes="_x0000_i1105">розрахункова ширина складу, м.

Будівельна довжина складу <img width=«31» height=«33» src=«ref-1_512701480-125.coolpic» v:shapes="_x0000_i1106">, м повинна бути не менше розрахункової довжини навантажувально-розвантажувального фронту як з боку залізниці <img width=«28» height=«39» src=«ref-1_512701605-143.coolpic» v:shapes="_x0000_i1107">, так і з боку автотранспорту <img width=«28» height=«39» src=«ref-1_512701748-146.coolpic» v:shapes="_x0000_i1108">.

У свою чергу,

<img width=«13» height=«25» src=«ref-1_512650159-73.coolpic» v:shapes="_x0000_i1109">

<img width=«124» height=«63» src=«ref-1_512701967-450.coolpic» v:shapes="_x0000_i1110">;                                                 (8.3)
<img width=«160» height=«60» src=«ref-1_512702417-532.coolpic» v:shapes="_x0000_i1111">.                                             (8.4)

де <img width=«61» height=«35» src=«ref-1_512702949-194.coolpic» v:shapes="_x0000_i1112">кількість вагонів, які проходять вантажні операції у даному складі за розрахункову добу (див. таблицю 4.1);

     <img width=«32» height=«25» src=«ref-1_512703143-117.coolpic» v:shapes="_x0000_i1113">довжина вагона, м;

<img width=«59» height=«28» src=«ref-1_512703260-170.coolpic» v:shapes="_x0000_i1114">кількість подач вагонів до даного складу за добу.
Мінімальна кількість подач
<img width=«147» height=«55» src=«ref-1_512703430-461.coolpic» v:shapes="_x0000_i1115">,                                        (8.5)
де <img width=«60» height=«28» src=«ref-1_512703891-165.coolpic» v:shapes="_x0000_i1116">тривалість перерв у роботі складу, яка дорівнює 0,5...2,0 год;

  <img width=«44» height=«25» src=«ref-1_512704056-138.coolpic» v:shapes="_x0000_i1117">тривалість навантаження або вивантаження всієї групи одночасно поданих вагонів, год;

  <img width=«43» height=«25» src=«ref-1_512704194-137.coolpic» v:shapes="_x0000_i1118">час на подання, розстановку, збирання та забирання групи вагонів, год;

<img width=«63» height=«35» src=«ref-1_512704331-196.coolpic» v:shapes="_x0000_i1119">розрахунковий добовий вантажооборот об'єднаного складу, т (див. таблицю 8.1);

     <img width=«33» height=«25» src=«ref-1_512704527-119.coolpic» v:shapes="_x0000_i1120">фронт, потрібний для стоянки автомобіля біля складу, м [19 таблиця 2.3 і 2.4];

    <img width=«36» height=«25» src=«ref-1_512704646-124.coolpic» v:shapes="_x0000_i1121">середня тривалість завантаження або розвантаження автомобіля, год (приймається рівною 0,1...0,5 год в залежності від марки автомобіля, роду вантажу та способу завантаження-розвантаження, див п. 10 завдання);

   <img width=«41» height=«25» src=«ref-1_512704770-128.coolpic» v:shapes="_x0000_i1122">середня тривалість роботи автотранспорту впродовж доби, год (див. п. 10 завдання);

   <img width=«40» height=«25» src=«ref-1_512704898-130.coolpic» v:shapes="_x0000_i1123">середнє завантаження автомобіля, яке дорівнює <img width=«61» height=«25» src=«ref-1_512705028-173.coolpic» v:shapes="_x0000_i1124">, т;

   <img width=«40» height=«25» src=«ref-1_512705201-126.coolpic» v:shapes="_x0000_i1125">коефіцієнт використання автомобіля за вантажопідйомністю (приймається рівним 0,6...1,0, в залежності від роду вантажу та способу його перевезення);

   <img width=«40» height=«25» src=«ref-1_512705327-131.coolpic» v:shapes="_x0000_i1126">вантажопідйомність автомобіля, т (див. п. 10 завдання).

Результати розрахунків <img width=«28» height=«39» src=«ref-1_512701605-143.coolpic» v:shapes="_x0000_i1127"> та <img width=«28» height=«39» src=«ref-1_512701748-146.coolpic» v:shapes="_x0000_i1128"> наведені в таблиці 8.3.
Таблиця 8.1 — Потрібні площі складів для збереження вантажів по прибуванню і відправленню



Найменування вантажу

Прибування або відправлен-ня

Добовий грузопотік

Тип складу

Парвметри для розрахунку потрібної площі

Площа складу

Qд, т

tз, діб

  в

P, т/м2

   є

Fск, м2

Вугілля антрацит

П

2367

НП

3

1,6

1,1

0,12

9089

Вантажі в 3 т контейнерах

П

685

КП

2

1,9

0,5

0,1

4685

В

822

1

1,9

0,5

0,1

2811

Дрібні відправки

П

349

АС

2,5

2

0,4

0,1

3923

 

В

573

2

2

0,4

0,1

5153

Гравій

П

362

НП

2,5

1,5

1,1

0,1

1109

Цемент усякий

П

192

КС

2,5

1,7

0,85

0,1

863

Папір газетний

П

211

АС

2

1,7

1,1

0,1

587



Примітки

1 НП – навалочна площадка;

2 КП – контейнерна площадка;

3 АС – ангарний склад;

4 КС – критий склад;


Таблиця 8.2 – Відомості про склади вантажного району


N

Тип складу

Вантажі

Спеціаліз.

Загальна

Розміри складу

Площа

Ширина Вск

Довжина Lск

Fск, м2

Будівельна Вск

Розрахункова Вскр

Розрахункова  Lскр

Будівельна  Lск

1

НП

Вугілля антрацит

П

10199

16

14,2

718,2

720

3*240

2

АС

Др.відправки

П

3923

30

52,0

185,8

216



О

5153

26+26

2*216

Папір

П

587

 

3

КП

Вант.в конт.

П

4685

16

14,2

527,9

528

О

2811

2*264

4

КС

Цемент

П

863

18

18

48,0

48



Примітка –  Будівельна довжина ангарних складів приймається кратною 72 м, критих складів, контейнерних площадок та високих платформ – 12 м, навалочних площадок – 3 м.
8.2 Вибір типів навантажувально-розвантажувальних машин, розрахунок їх потрібної кількості та встановлення норм часу на вантажні операції
Потрібну кількість завантажувально-розвантажувальних машин визначають як
<img width=«211» height=«63» src=«ref-1_512705747-685.coolpic» v:shapes="_x0000_i1129">,                                  (8.6)
де <img width=«29» height=«20» src=«ref-1_512706432-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1130"> кількість вантажних операцій, які виконуються з кожною тонною вантажу при складському варіанті робіт;

<img width=«40» height=«25» src=«ref-1_512706538-125.coolpic» v:shapes="_x0000_i1131"> експлуатаційна продуктивність машини, що дорівнює
<img width=«96» height=«52» src=«ref-1_512706663-329.coolpic» v:shapes="_x0000_i1132">,                                             (8.7)
де <img width=«59» height=«25» src=«ref-1_512706992-163.coolpic» v:shapes="_x0000_i1133">змінна норма виробітку навантажувально-розвантажувальної машини, т/зм [16];

  <img width=«29» height=«19» src=«ref-1_512707155-104.coolpic» v:shapes="_x0000_i1134">розрахункова тривалість зміни, год;

<img width=«41» height=«25» src=«ref-1_512707259-134.coolpic» v:shapes="_x0000_i1135">коефіцієнт роботи складу протягом доби, год.

Результати встановлення потрібної кількості завантажувально-розвантажувальних машин та норм часу на виконання вантажних операцій з вагонами, визначені згідно з Правилами перевезень вантажів і наведені у вигляді таблиці 8.4.
Таблиця 8.3 – Розрахункова довжина навантажувально–вивантажувальних фронтів з боку залізниці та автотранспорту для складів вантажного району МЗК


N

Lск, м2

∑Uдск

Кп

Lв,

Lфж

∑Qдск

Lа,

ta,

Та,

gа,

ya

Lфа,

ваг

м

м

т

м

год

год

т

 

м

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

1) НП

3*240

37

4

13,92

129

2729

7



12

КАМАЗ-511

0,90

66,5

10

2) АС

2*216

58

4

14,73

214

1132

7



12

ЗИЛ-130-76

0,65

64,5

6

3) КП

2*264

77

6

13,92

179

1507

7



12

ЗИЛ-130-76

0,65

85,9

6

4) КС

48

3

2

14,73

22

192

7



12

ЗИЛ-130-76

0,85

8,4

6



Примітки

1 ЗИЛ–130

2 КАМАЗ–5511

3 Напівпричеп ЦКТБ А–441 та тягач ЗИЛ–130 В–1
Таблиця 8.4 – Засоби механізації та норми часу на виконання вантажних робіт


Тип складу

Найменування вантажу

Кількість вагонів, які проходять вант. опер. за добу

Вив. Нав-ант.

Кількість подач

Середня кількість ваг у подачі

Тип ПРМ

Кількість ПРМ

Норма часу на навантаження (вивантаження) 4-х вісного вагона

год

хв

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

НП

Вугілля антрацит

32

В

4

9

 

 

 

 

Гравій

5

В

ПП

9

0,32

19

АС

Дрібні відправки

50

В+Н

4

15

ЕП-

10

0,88

53

Папір газетний

8

В

103

0,7

42

КП

Вантажі в 3 т контейнерах

77

В+Н

6

13

КК-6

5

0,36

22

КС

Цемент усякий

3

В

2

2

ЕП-

2

0,65

39

103


8.3 Визначення потрібної кількості товарно-багажних ваг
Потрібну кількість товарних ваг для кожного критого складу визначають як

<img width=«111» height=«60» src=«ref-1_512707393-383.coolpic» v:shapes="_x0000_i1136">,                                                    (8.8)
де    <img width=«29» height=«20» src=«ref-1_512707776-108.coolpic» v:shapes="_x0000_i1137">частка вантажообороту, яка потребує переваження, дорівнює 0,20...0,40;

<img width=«49» height=«25» src=«ref-1_512707884-146.coolpic» v:shapes="_x0000_i1138">продуктивність ваг, т/добу, яка дорівнює
<img width=«195» height=«55» src=«ref-1_512708030-512.coolpic» v:shapes="_x0000_i1139">,                                  (8.9)

де <img width=«51» height=«28» src=«ref-1_512708542-151.coolpic» v:shapes="_x0000_i1140">тривалість перерв у роботі ваг (перевірка ваг, передавання складу при зміні черг, та інш.), дорівнює 1,0...4,0 год;

<img width=«56» height=«25» src=«ref-1_512708693-156.coolpic» v:shapes="_x0000_i1141">тривалість однієї операції важення з урахуванням часу на переміщення, укладання, знімання з ваг та складування вантажу <img width=«56» height=«25» src=«ref-1_512708693-156.coolpic» v:shapes="_x0000_i1142">0,10...0,30 год;

<img width=«45» height=«25» src=«ref-1_512709005-133.coolpic» v:shapes="_x0000_i1143">найбільше навантаження рухомих ваг, <img width=«45» height=«25» src=«ref-1_512709005-133.coolpic» v:shapes="_x0000_i1144">1,0...3,0 т, постійних (врізних) — 5,0 т;

 <img width=«29» height=«20» src=«ref-1_512709271-111.coolpic» v:shapes="_x0000_i1145">коефіцієнт використання найбільшого навантаження ваг при важенні, η=0,40..0,80.

Результати розрахунків по призначенню потрібної <img width=«33» height=«25» src=«ref-1_512709382-138.coolpic» v:shapes="_x0000_i1146"> наведено у таблиці 8.5.
Таблиця 8.5 – відомості про потрібну кількість товаро–багажних ваг


№ скла-ду

Тип скла-ду

Вантажі, що потребують важення

∑Qск, т

р

Тпр, год

tваж, год

Рв, т

n

Птв, т/доб

Nтв, шт

2

АС

ДВ

2729

0,3

2

0,15

2

0,4

117,3

7

Папір

4

КС

Цемент

191,8

0,4

2

0,2

3

0,5

165

1


8.4 Встановлення потрібної кількості автомобілів та причепів при централізованому завезенні та вивезенні вантажів
Потрібну кількість автомобілів без причепів при централізованому вивезенні та ввезенні вантажів визначають як
<img width=«204» height=«59» src=«ref-1_512709520-649.coolpic» v:shapes="_x0000_i1147">,                                      (8.10)
де <img width=«28» height=«20» src=«ref-1_512710169-109.coolpic» v:shapes="_x0000_i1148">частка вантажопотоку, який перевозиться автомобілями без  причепів, <img width=«13» height=«25» src=«ref-1_512650159-73.coolpic» v:shapes="_x0000_i1149">δ=0,50...0,70;

<img width=«44» height=«25» src=«ref-1_512710351-138.coolpic» v:shapes="_x0000_i1150">оборот автомобіля, год;

 <img width=«29» height=«20» src=«ref-1_512706432-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1151">максимальна кількість вантажних операцій, які виконують з    автомобілем за один оборот;

<img width=«41» height=«25» src=«ref-1_512710595-135.coolpic» v:shapes="_x0000_i1152">коефіцієнт використання автомобіля за пробігом (відношення часу руху автомобіля з вантажем до загального часу).

Потрібну кількість автомобілів з причепами при централізованому завезенні та вивезенні вантажів визначають як
<img width=«275» height=«59» src=«ref-1_512710730-860.coolpic» v:shapes="_x0000_i1153">,                         (8.11)
де <img width=«53» height=«25» src=«ref-1_512711590-154.coolpic» v:shapes="_x0000_i1154">оборот автомобіля з причепом, год;

  <img width=«39» height=«25» src=«ref-1_512711744-129.coolpic» v:shapes="_x0000_i1155">вантажопідйомність причепа, т (див. п. 10 завдання).

Автомобілі у місті працюють за різними схемами. Більша частина з них має дві вантажні операції (навантаження та розвантаження) та курсують при перевезенні дрібних відправок, контейнерів та інших вантажів за схемою трикутника (рисунок 8.1).
<img width=«496» height=«199» src=«ref-1_512711873-2672.coolpic» v:shapes="_x0000_s1028 _x0000_s1029 _x0000_s1030 _x0000_s1031 _x0000_s1032 _x0000_s1033 _x0000_s1034 _x0000_s1036 _x0000_s1037 _x0000_s1038 _x0000_s1039 _x0000_s1040"> <img width=«47» height=«36» src=«ref-1_512714545-195.coolpic» v:shapes="_x0000_s1035">
<img width=«609» height=«52» src=«ref-1_512714740-883.coolpic» alt=«Подпись: Рисунок 8.1 – Схема трикутника» v:shapes="_x0000_s1041">



Сипучі та лісні вантажі, а також борошно, крупи, цукор і папір розвозять за маяковою схемою (рисунок 8.2).

<img width=«478» height=«93» src=«ref-1_512715623-1546.coolpic» v:shapes="_x0000_s1043 _x0000_s1044 _x0000_s1045 _x0000_s1046 _x0000_s1047 _x0000_s1048 _x0000_s1049 _x0000_s1050">  



Беручи до уваги вказані схеми роботи автотранспорту, середній термін обороту автомобіля, год, для кожної з них буде
<img width=«341» height=«32» src=«ref-1_512717169-626.coolpic» v:shapes="_x0000_i1156">;                    (8.12)
<img width=«271» height=«32» src=«ref-1_512717795-511.coolpic» v:shapes="_x0000_i1157">.                             (8.13)
Оборот автомобіля з причепом, год, дорівнює
<img width=«336» height=«32» src=«ref-1_512718306-617.coolpic» v:shapes="_x0000_i1158">,                      (8.14)
а оборот автомобіля з причепом для сипучих вантажів —
<img width=«311» height=«32» src=«ref-1_512718923-590.coolpic» v:shapes="_x0000_i1159">,                              (8.15)

де <img width=«43» height=«32» src=«ref-1_512719513-148.coolpic» v:shapes="_x0000_i1160">час на навантаження автомобіля (причепа) на станції, год;

 <img width=«43» height=«32» src=«ref-1_512719661-149.coolpic» v:shapes="_x0000_i1161">час на вивантаження автомобіля (причепа) на станції, год;

  <img width=«36» height=«32» src=«ref-1_512719810-139.coolpic» v:shapes="_x0000_i1162">час на вивантаження автомобіля (причепа) в отримувача, год;

  <img width=«36» height=«32» src=«ref-1_512719949-140.coolpic» v:shapes="_x0000_i1163">тривалість навантаження автомобіля (причепа) у відправника, год;

<img width=«52» height=«32» src=«ref-1_512720089-170.coolpic» v:shapes="_x0000_i1164">середній термін чекання автомобілем вантажних операцій на станції, дорівнює 0,10...0,20, год;

  <img width=«35» height=«36» src=«ref-1_512720259-125.coolpic» v:shapes="_x0000_i1165">час руху автомобіля від станції до отримувача, год;

  <img width=«36» height=«36» src=«ref-1_512720384-127.coolpic» v:shapes="_x0000_i1166">те ж від отримувача до відправника, год;

  <img width=«36» height=«36» src=«ref-1_512720511-129.coolpic» v:shapes="_x0000_i1167">те ж від відправника до станції, год;

 <img width=«43» height=«33» src=«ref-1_512720640-136.coolpic» v:shapes="_x0000_i1168">тривалість зважування автомобіля (причепа), яка дорівнює 0,05...0,08 год та приймається тільки для сипучих вантажів.

Розрахунки по встановленню обороту автомобіля з причепом наведені в таблиці 8.6, а розрахунки по встановленню потрібної кількості автомобілів з причепами — в таблиці 8.7.



Таблиця 8.6 – Встановлення обороту автомобіля та автомобіля з причепом



№ складу

Найменування вантажу

tнст,  год

tзв,  год

t1,  год

tв,  год

t2,  год

tнв,  год

t3,  год

tчекст,  год

tвст, год

Qа, год

Qап, год

1)НП

Вугілля антрацит

0,1

0,1

1

0,1

 

 

0,5

0,16

 

1,56

1,9

Гравій

0,2

0,1

1

0,1

 

 

0,5

0,16

 

1,62

2

2)АС

Дрібні відправки

0,3

 

1

0,4

1

0,3

0,6

0,15

0,3

3,05

4,2

Папір газетний

0,4

 

1

0,4

 

 

0,5

0,15

 

1,85

2,8

3)КП

Вантажі в 3 т контейнерах

0,2

 

1

0,4



0,2

0,3

0,15

0,17

1,63

2,9

4)КС

Цемент усякий

0,3

 



0,4

 

 

0,4

0,16

 

1,6

2,4



Таблиця 8.7 – Встановлення потрібної кількості автомобілів та автомобілів з причепами



№ складу

Найменування вантажу

Qдс, т

б

gа, т

gп, т



Ва

Та, год

Qа, год

Qап, год

А, шт

Аап, шт

1)НП

Вугілля антрацит

2367

1

10

4

1

1

12

1,56

1,9

13

11

Гравій

362

1

10

4

1



12

1,62

2

4

3

2)АС

МО

921

1

6

3

0,8

1

12

3,05

4,2

11

9

Папір

211

1

6

3

0,8

1

8

1,85

2,8

4

4

3)КП

Вант в 3 т конт

1507

1

6

3

0,8

1

12

1,63

2,9

14

17

4)КС

Цемент

192

1

6

3

1

1

8

1,6

2,4

4

3




8.5 Розробка схеми компонування пристроїв вантажного району МЗК
В залежності від місцевих умов вантажні райони можуть бути тупикового або наскрізного типу з послідовним або паралельним розташуванням приймально-відправних колій відносно вантажних фронті.

Схеми компонування пристроїв вантажних районів наведено на рисунку 8.3, який має всі раніше запроектовані вантажні пристрої.

Окрім того,  передбачено одну колії з улаштуванням під'їздів до них для безпосереднього перевантаження з вагонів у автомобілі та навпаки. Спеціальний склад для в'язких будівельних матеріалів (вапна, цементу, гіпсу та інш.), а також інші склади для пилових вантажів віддалені від житлових кварталів, складів штучних вантажів і контейнерних площадок не менше, ніж на 50 м.

Товарну контору [23] розташовують поблизу автомобільної брами. Побутові приміщення прийомоздавальників знаходяться у будинку товарної контори. Вантажний район має огорожу, протипожежні засоби, зв'язок, освітлення, відповідні споруди, а автомобільні дороги та навантажувально-розвантажувальні площадки повинні мати тверде покриття.

На вантажних станціях з навантаженням та вивантаженням навалочних і насипних вантажів повинні бути вагонні ваги. Вагову колію розташовувана у горловині колій вантажного району, які ведуть до фронтів навантаження-розвантаження, та ізолювана від пропуску вагонів, які не потребують зважування, і локомотивів. Колія до ваг є наскрізною, прямою та горизонтальною. Пряму ділянку приймають не менше 15 м з кожного боку від ваг.

На станціях вивантаження масових вантажів, видавання яких одержувачам роблять із зважуванням, встановлюють автомобільні ваги. Автомобільні ваги розташовуються на території вантажного району поблизу в'їзду, але так, щоб вони не заважали проїзду автомобілів, які не треба зважувати.

На станціях, де потрібна перевірка габариту навантаження на відкритому рухомому складі, передбачено габаритну браму для автоматичної сигналізації про негабаритність вантажів.




    продолжение
--PAGE_BREAK--9 Моделювання та оптимізація роботи вантажного фронту


          Задачею оптимізації вантажного фронту полягає у тому, щоб вибрати такий режим роботи вантажного фронту при якому сумарні приведені витрати будуть найменшими. У критерії оптимізації включають витрати, які залежать від параметрів вантажного фронту, що оптимізується.

          Економіко-математична модель вантажного фронту прийнята для детермінованого режиму його роботи в умовах оптимізації кількості навантажувально-розвантажувальних машин (Z), числа подач (X) та часу роботи вантажного фронту (T).
           С(Z,X,T) = C1 +C2 + C3 + C4 + C5 + C6 + C7 + C7 + C8 ,                 (9.1)
де С1 – витрати, зв’язані з амортизацією та ремонтом ПРМ з урахуванням коефіцієнту ефективності капітальних вкладень ;
                                          С1 = Км*(а + y)*Z ,                                                          (9.2)
де Км – вартість однієї ПРМ, грн ;

     а – річні відчислення на амортизацію ПРМ, а = 0,12;

     y – коефіцієнт ефективності капітальних вкладень на ПРМ, y = 0,1;

 

     C2 – витрати, зв’язані з вагоногодинами простою під навантаженням або вивантаженням вагонів, грн ;
                                                  365*N2*Рст*ав

                                        C2 =  _______________________   ,                                                  (9.3)

                                                        Z*X*Пе
де N – розрахункові добові розміри навантаженняі вивантаження для кожного складу, вагони ;

     Рст – статичне навантаження вагона, т;

     ав     — вартість вагоно-часу простою, грн (1,4-2);

     Пе – продуктивність однієї ПРМ .
     С3 – витрати пов’язані з простоями вагонів промислового підприємсва при навантаженні чи вивантаженні на вантажний район станції.

Такі вагони не поступають, тому С3 = 0.
      С4 – витрати, пов’язані з подаваннямі забиранням вагонів, грн.
                          С4 = 365*X*tм*ал  ,                                                                          (9.4)
де   tм – витрати часу по подаванню чи забиранню вагонів до складу;

        ал    — вартість локомотиво- години маневрової роботи, грн.

 

         С5 – витрати, пов’язані з очікуванням вагонами виконання вантажних операцій, обумовлені нецілодобовою роботою вантажного фронту, грн.
                          С5 = 365*N*t0*aв  ,                                                                 (9.5)
де   t0  -  час очикування подачі вагонів, які надходять на станцію у періоди, коли вантажний фронт не працює ;
                                  T*N    (24 – T)2*N                      

                              N*t0   = ______+   __________    ,                                                                       (9.6)

                                   2*X         2*24
де N – кількість вагонів ;
         C6 – витрати на амортизацію та ремонт НР колій, грн
                    С6 = (аn + yn)*N*lв*Кп/X ,                                                           (9.7)
де аn -  річні відрахування на амортизацію, ремонт та утримання НР колій (0,05);

      yn – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень на НР колію (0,05);

      lв – довжина вагона ;

      Кп – вартість спорудження одного погонного метра НР колії, грн ;
         C7 – витрати, пов’язані з очикуванням вантажних операцій вагонів.
                      С7 = 365*N*Tо*ав     ,                                                                (9.8)
де То – середній час очикування транспортними засобами вантажних операцій, год.
                    N*Pст*(tа*П*Z*X*(1+ Vа2) + N*Рст*(1 + Vв2))

         То =  ______________________________________________   ,                (9.9)

                          2*X*Z*П*(Т*П*Z + N*Pст)
де tа – середній час на виконання вантажних операційз автомобілем за час їх обороту ;

     Vа – коефіцієнт варіації середнього часу завантаження чи вивантаження автомобіля ;

      Vв — коефіцієнт варіації середнього часу завантаження чи вивантаження вагона ;
          C8 – витрати, пов’язані з очикуванням автомобілем вантажних операцій.
                               С8 = 365*Nа*tа*аа     ,                                                                 (9.10)
де  Nа – кількість автомобіле-операцій на даному фронті ;

      tа – середній час на виконання вантажних операцій з автомобілями ;

      аа – вартість автомобіле-години простою.
Переробна спроможність фронту розраховується по формулі

 

                                      Т**N*Pст

                          Qn =    ____________  ,       т                                                   (9.11)

                                      (tгр* + tм)*X*


                                      Т**N

                          Nn = _______________,                     ваг                                    (9.12)

                                 (tгр* + tм)*X*
де Т*,X* — оптимальні значення часу роботи вантажного фронту та число подач, які визначені за допомогою програми OPTIMAL3.

    tгр*, tм – час на виконання вантажних операцій з однією подачею і групи вагонів в маршруті.
Таким чином проаналізував отримані розрахунки за програмою OPTIMAL3, можна сказати, що оптимальним є варіант роботи вантажного пункту при кількості ПРМ Z =   та кількості подач X =  . Приведені витрати тоді будуть мінімальні і складуть                 грн.

При цьому час на виконання операцій з однією подачею складатиме      год, простій вагонів в очікуванні подачі       години.


    продолжение
--PAGE_BREAK--10     Розробка графіків технологічного процесу по прийому, навантаженні, вивантаженні, видачі вантажів


          На підставі типового технологічного процесу роботи вантажної станції складаємо графіки технологічного процесу роботи вантажного пункту. На рисунку 10.1-10.4 наведені приблизні графіки приймання, навантаження, вивантаження, видачі вантажу.



Операція

Виконавець

Тривалість, хв.

Час, хв.



5

10

15

20

Ввезення вантажу

Відправник

-











Перевірка візи на накладній



Прийомоздавальник

0,3











Розвантаження автомобіля у склад

Водій НРМ

10,0











Перевірка вантажу та його упаковки

Прийомоздавальник

10,0











Маркування вантажу



Прийомоздавальник

8,0











Запис у книгу приймання вантажу до відправлення

Прийомоздавальник

1,5











Оформлення накладної



Прийомоздавальник

1,2











Пересилання накладної у товарну контору

Пневмопошта

3,0











Загальний час, хв.




Рисунок 10.1        Технологічний графік прийняття вантажу до перевезення




Операція

Виконавець

Тривалість, хв.

Час, хв.

20

40

60

80

100

Отримання вагонних листків з товарної контори

Прийомоздавальник

2











Запис у книгу розвантаження

Прийомоздавальник

7











Ознайомлення КМБ з порядком роботи

Прийомоздавальник

5











Подача та розставлення вагонів

Складальник поїздів

20











Комерційний огляд вагонів

Прийомоздавальник

8











Розвантаження та складання вантажу на складі

Прийомоздавальник

60











Перевірка вантажу та упаковки

Прийомоздавальник

60











Повідомлення ДСП про вивантаження вагонів

Прийомоздавальник

2











Очищення вагону та закриття дверей

Робітники

2











Розмітка вагонних листків

Прийомоздавальник

20











Маркування вивантаженого вантажу

Прийомоздавальник

4











Загальний час, хв4

90,



Рисунок 10.2        Технологічний графік розвантаження вантажу, який прибув по залізниці






Операція

Виконавець

Тривалість, хв.

Час, хв.

до навантаж

навантаження

10

20

30

40

50

60

70

80

90

10

11

Попереднє складання вагонного листка

Прийомоздавальник

2























Ознайомлення ПРБ з планом роботи

Прийомоздавальник

10























Подавання та роз становлення вагонів

Складач поїздів

15























Комерційний огляд

Прийомоздавальник

10























Навантаження

Прийомоздавальник, КМБ

50























Повідомлення ДСП про прибирання вагонів

Прийомоздавальник

2























Зачинення дверей, пломбування

Прийомоздавальник

10























Запис у вагонних листках відомостей про вагони та пломби

Прийомоздавальник

3























Закінчення оформлення документів, книги прийом і книги пломбування

Прийомоздавальник

2























Пересилання документів у товарну контору

Прийомоздавальник

3























Прибирання вагонів

Складач поїздів

11























Час до початку навантаження



























навантаження



























Всього





























Рисунок 10.3        Технологічний графік навантаження вагонів




Операція

Виконавець

Тривалість, хв.

Час, хв.



5

10

15

20

Перевірка накладної

Прийомоздавальник

0,2











Навантаження на автомобіль

КМБ

10











Перевірка вантажу, що видається

Прийомоздавальник

10











Перевірка залишку вантажу

Прийомоздавальник

10











Оформлення накладної та відмітка у книзі вивантаження

Прийомоздавальник

0,8











Загальний час



11













Рисунок 10.4        Технологічний графік видачі вантажу
          За даними технологічними графіками ми бачимо послідовність виконання операцій. Наведені графіки дозволяють підрахувати загальний час на виконання основних технологічних операцій. Але наведені графіки є приблизними, так як в них не ураховується час на очікування технологічних операцій.

    продолжение
--PAGE_BREAK--11     Розробка графіків технологічного процесу роботи товарної контори по обробці документів на вантажі, які прибувають і відправляються з місць загального користування


          На підставі типового технологічного процесу роботи вантажної /2, 4/ станції складаємо графіки технологічного процесу роботи товарної контори по обробці документів на вантажі, які прибувають і відправляються з місць загального користування. На рисунках 11.1-11.2 наведені приблизні графіки приймання, видачі вантажу.



Операція

Виконавець

Тривалість, хв

Час, хв



5

10

15

20

Складання накладної

Відправник

-











Візування накладної

Тов. касир

2,0











Попереднє таксування

Таксувальник

2,8











Видача накладної відправнику

Тов. касир

0,2











Перевірка накладної з місця навантаження

Тов. касир

0,3











Закінчення таксування відправки

Таксувальник

1,2











Складання дорожньої відомості

Тов. касир

3,0











Отримання часу доставки

Тов. касир

0,5











Розрахунок з відправником

Тов. касир

2,5











Заповнення приймальної марки

Тов. касир

0,7











Відбірка документів

Тов. касир

0,3











Запис у ФО-4

Тов. касир

1,0











Запис в книгу передачі у технічну контору

Тов. касир

0,2











Загальний час, хв

13,0



Рисунок 11.1        Технологічний графік обробки документів по відправленню вантажів з місць загального користування


Операція

Виконавець

Тривалість

Час, хв

5

10

Приймання документів із технічної контори

Ком. конторник

2





Запис у книгу прибуття вантажів

Ком. конторник

1





Повідомлення вантажо- отримувача про прибуття вантажу

Інформатор

2





Контрольне таксування

Таксувальник

3,7





Відбірка документів

Ком. конторник

0,3





Нарахування платежів

Тов. касир

1





Оформлення видачі, розрахунок з отримувачем

Ком. конторник

2





Запис в звіт видачі

Ком. конторник

1





Загальний час, хв.



10





Рисунок 11.2        Графік обробки документів в товарній конторі по прибутті вантажу

    продолжение
--PAGE_BREAK--12     Складання графіків єдиного технологічного процесу (ЄТП) роботи станції Ован і під’їзної колії


          Графік єдиного технологічного процесу  характеризує роботу вантажних пунктів станції та взаємодію станції та під’їзних колій, характер обслуговування, час виконання окремих операцій, місце виконання операцій.

          До станції примикають 4-и під’їзні колії; 3 – місця загального користування, і під’їзна колія підприємства. На місцях загального користування вантажні роботи виконуються засобами залізниці. Під’їзна колія обслуговується на станції Ован власними маневровими засобами. При прибуванні або відправленні вагонів з під’їзної колії Тракторного заводу виконуються приймально-здавальні операції за участю прийом-здавальників залізниці і під’їзної колії. Тривалість операцій приймання-здавання вагонів нормуються згідно /2/. Для кожного вантажного пункту встановлені норми часу на подавання, забирання вагонів, розставлення та збирання, згідно відстані, профілю та місцевих умов, наведенні у графічній моделі. Обмінні операції з вагонами, що прибувають під розвантаження на ЗБВ виконуються на станції, а операції з вагонами по відправленню з ЗБВ окремими групами на під’їзній колії. Обміні операції з відправницькими маршрутами виконуються у відправному парку./1/

          Єдиний технологічний процес роботи вантажної станції наведено на рисунку 12.1


13 Технологічний процес роботи станції


          Вантажні та комерційні операції виконуються на всіх станціях у відповідності з вимогами Статуту залізниці, Правил перевезення вантажів, тарифних керівництв, інструкцій і наказів Укрзалізниці. Але станції відрізняються одна від іншої технічним оснащенням, характером і обсягами роботи, а також місцевими умовами. Від конкретних умов залежить тривалість ти чи інших вантажних операцій.

          Різноманітність місцевих умов викликає необхідність розробки та впровадження технології виконання комерційних операцій відносно до роботи конкретної станції. Технологічний процес охоплює всі сторони діяльності станції.

          Технологічним процесом називають раціональну систему організації роботи, заснованої на широкому впровадженні передових методів і раціональних технологій з максимальним використанням технічних засобів./2,4,8/
13.1  Кількість та спеціалізація колій на станції Ован
          Для приймання та відправлення поїздів виділяємо дві колії. Кількість сортувально-відправних колій залежить від кількості призначень, та кількості пунктів подавання прибирання вагонів.

          На даній станції передбачається сортувальний пристрій – гірка малої потужності. Схема примикання під’їзних колій наведена у графічній моделі. Примикаючи під’їзні колії по можливості розташовані в одному районі станції, з метою зменшення числа перехрещень маневрових і поїзних маршрутів, та з найменшими пробігами рухомого складу без зміни напрямку руху. Під’їзні колії примикають до станції таким чином, щоб забезпечити одночасні маневрові переміщення та прийом і відправлення поїздів.

          Поблизу основної маневрового району розміщують будівлю СТЦ./4,5/
13.2  Норми часу на обробку составів поїздів  по  прибуванню і відправленню, на розформування і формування составів
          Технологія роботи вантажної станції побудована таким чином, щоб була взаємна згода при виконанні маневрових операцій, а також ув’язка в роботі станції і під’їзних колій, що примикають до неї.

          Обробку поїздів робимо згідно з рекомендаціями /2,4,5/, в курсовому проекті норми часу на виконання технологічних операцій задані. З метою економії часу та маневрових засобів подавання вагонів поєднується із забиранням.
13.3  Кількість та черговість подач і забирань вагонів під навантаження і розвантаження
     Кількість подач до пунктів навантаження-розвантаження звично відповідає кількості поїздів, в яких прибувають вагони призначенням у даний пункт.

     Але інколи через обмеженість корисної довжини фронту навантажувально-розвантажувальних робіт доводиться збільшувати кількість подач і забирань. В цьому випадку найменше число подач і забирань складе
                         <img width=«109» height=«52» src=«ref-1_512720776-335.coolpic» v:shapes="_x0000_i1169">,                                                          (13.1)
де <img width=«49» height=«27» src=«ref-1_512721111-156.coolpic» v:shapes="_x0000_i1170"> — кількість вагонів, що надходять до даного складу за  до-      

          бу;

   <img width=«13» height=«21» src=«ref-1_512721267-94.coolpic» v:shapes="_x0000_i1171">     — довжина 4-вісного вагону, м;

   <img width=«24» height=«27» src=«ref-1_512721361-116.coolpic» v:shapes="_x0000_i1172">    — довжина фронту, м.

     Необхідно, щоб час заняття фронту групою вагонів <img width=«21» height=«24» src=«ref-1_512721477-112.coolpic» v:shapes="_x0000_i1173">, год., становив
                     <img width=«72» height=«45» src=«ref-1_512721589-247.coolpic» v:shapes="_x0000_i1174">, або <img width=«99» height=«53» src=«ref-1_512721836-349.coolpic» v:shapes="_x0000_i1175">.                                                     (13.2)
     Черговість подачі і забирання вагонів до пунктів навантаження-розвантаження встановлюють по середнім витратам локомотиво — хвилин на один вагон /2, 5, 9, 23/. В першу чергу подають та забирають групу, для якої середня витрата локомотиво-хвилин на один вагон буде найменшою, потім групу з черговою величиною витрат локомотиво-хвилин на один вагон і так далі. Пояснимо визначення черговості подач вагонів прикладом (таблиця 13.1).
Таблиця 13.1        Встановлення черговості подавань забирань на пункти місцевої роботи



Розрахункові данні

Пункти подавання і забирання вагонів

Нафтобаза

Тракторний завод

Вантажний район

Кількість вагонів у подачі

1

10

17

Час на подавання, розстановку, збирання, забирання

20,30

44,0

48

Витрати локомотиво-хвилин

20,30

4,4

2,8

Черговість подавання

3

2

1



          Черговість подавання на завод ЗБВ не розраховуємо, тому що ця під’їзна колія виконує подавання забирання вагонів на станцію Ован власним локомотивом.
13.4  Кількість і спеціалізація маневрових локомотивів
     Для аналітичного розрахунку потрібної кількості локомотивів необхідно визначити обсяг маневрової роботи. Розрахунок обсягу маневрової роботи можна вести за допомогою таблиці 13.2, до якої вписують усі маневрові операції, що виконуються протягом доби, і витрату локомотиво-хвилин на виконання цих операцій.

     Розрахунок потрібної кількості маневрових локомотивів виконують за формулою
                         <img width=«136» height=«51» src=«ref-1_512722185-422.coolpic» v:shapes="_x0000_i1176">,                                                                  (13.3)
де <img width=«49» height=«27» src=«ref-1_512722607-163.coolpic» v:shapes="_x0000_i1177">  — загальні витрати локомотиво-хвилин;

   <img width=«20» height=«21» src=«ref-1_512722770-100.coolpic» v:shapes="_x0000_i1178">     — коефіцієнт виправлення щодо неурахованої маневрової ро-

           боти (подання вагонів на колії очищування, подання  ва-

           гонів на дезпромстанцію і таке інше, <img width=«20» height=«21» src=«ref-1_512722770-100.coolpic» v:shapes="_x0000_i1179">=0,2… 0,4);

   <img width=«20» height=«21» src=«ref-1_512722970-100.coolpic» v:shapes="_x0000_i1180">     — час на екипірування локомотива, хв.

     Величина <img width=«65» height=«21» src=«ref-1_512723070-169.coolpic» v:shapes="_x0000_i1181"> може бути прийнята для тепловозів 1380… 1400 хв. Виконаний аналітичний розрахунок потім уточнюють графіч-ним шляхом при складані графічної моделі роботи станції.

     Якщо згідно з розрахунком кількість маневрових локомотивів вийде два і більше, студент повинен спеціалізувати ці локомотиви, тобто указати, в межах якого маневрового району працює кожен локомотив і характер роботи, яку він виконує.

          Розрахунок потрібної кількості локомотивів виконаний у вигляді таблиці 13.2.
M=(1569*(1+0,4)/(1440-60) = 1,59
          На підставі розрахунку та завдання на курсовий проект приймаємо, що на станції працює 2 локомотиви цілодобово. Перевірку достатності локомотивів виконуємо на графічній моделі. На під’їзній колії заводу ЗБВ працює власний локомотив.
13.5  Розкладання составів поїздів, що прибувають і відправляються по станції Ован
          На станцію надходять передаточні поїзди, відправницькі маршрути та порожні маршрути, а відправляються передаточні поїзди та відправницькі маршрути. Для розробки графічної моделі складаємо таблицю 13.3 розкладання составів поїздів, дотримуючись рівномірності надходження поїздів і вагонів. Таблиця розкладання составів, що прибувають складена на підставі розрахунків проведених у попередніх розділах, а відправлених – за графічною морелею.




Таблиця 13.2        Розрахунок потрібної кількості локомотивів



Операція

Норма часу на одну операцію

Кількість операцій за добу

Загальні витрати локомотиво-хвилин

1. Розформування составів поїздів, що



 

150

прибувають.

25

6

2. Обслуговування нафтобази:

 

20,3

1

20,3

подавання-розставлення-переставлення



 

вагонів, повернення локомотива, заїзд



 

 

локомотива-збирання-переставлення-



 

 

прибирання вагонів.

 

 

20,3

1

20,3

3. Обслуговування Тракторного заводу:

44,0

6

264,0

подавання-розставлення-переставлення

вагонів, повернення локомотива, заїзд

локомотива-збирання-переставлення-

44,0

6

264,0

прибирання вагонів.



 

4. Обслуговування вантажного району:

48

6

290,4

подавання-розставлення-переставлення



 

 

вагонів, повернення локомотива і т. д.

48

6

290,4

5. Формування составів.

 

30

7

210

6. Важення вагонів і т. д.

 

20

3

60

Всього ∑МТ

 

 

 

 

1569,4


13.6  Розкладання составів поїздів, що прибувають і відправляються по станції Ован
          На станцію надходять передаточні поїзди, відправницькі маршрути та порожні маршрути, а відправляються передаточні поїзди та відправницькі маршрути. Для розробки графічної моделі складаємо таблицю 13.3 розкладання составів поїздів, дотримуючись рівномірності надходження поїздів і вагонів. Таблиця розкладання составів, що прибувають складена на підставі розрахунків проведених у попередніх розділах, а відправлених – за графічною моделею.




    продолжение
--PAGE_BREAK--              14 Графічна модель роботи станції


     Графічну модель розробляють на основі даних таблиці 13.3, технологічного процесу обробки поїздів і вагонів, технологічних процесів роботи вантажного району, під’їзної колії та інше.

     Послідовність складання графічної моделі описана в /2, 9, 13/. Загальний вигляд графічної моделі роботи станції і умовні позначення на ній наведені в додатку Б.

     Графічна модель роботи станції примикання і під’їзної колії складається з:

-     схеми станції з вантажним районом та примикаючими під’їзними коліями;

-     графіків руху поїздів на примикаючих до станції перегонах та між станцією примикання і під’їзними коліями;

-     графіка роботи станції, вантажного району і під’їзних колій з зазначенням роботи маневрових локомотивів, займання сортувальних пристроїв, простою вагонів у складах, зважування вагонів та інш.

     Схему станції на графічну модель наносимо у свавільному масштабі, але треба зберегти пропорційність та взаємозв’язок усіх пристроїв і елементів. На схемі станції показують головні колії (червоні або товсті лінії), усі колії приймання, сортувально-відправні, витяжні, ходові і поєднуванні, вантажний район, примикання під’їзних колій, службові будівлі (контори, стрілкові пости, вагонні і автомобільні ваги та інш.). Усі колії наносимо тонкими чорними лініями. Стрілки і колії повинні бути пронумеровані згідно з /17/.

     Графік руху поїздів на перегонах, які примикають до станції розташовуємо так, щоб підходи з одного боку станції були в верхній частині, а підходи з другого боку були в нижній частині графічної моделі. Якщо вантажна станція тупикова, графік руху поїздів треба розмістити зверху. Примикаючі до станції Ов перегони бажано розташувати так, щоб лінії ходу над ходячих непарних поїздів, які прибувають прокладалися зверху униз, а парних — знизу уверх.

     15  Показники роботи станції і під’їзної колії (п/к) та їх аналіз


     Нормативні показники роботи станції і під’їзної колії визначають на основі таблиці вагонопотоків 4.1 і графічної моделі роботи станції.
      Вагонообіг станції (п/к) — сума вагонів, які прибули та відправлені в завантаженому і порожньому стані за добу, визначений у таблиці 4.1 як
                      <img width=«193» height=«27» src=«ref-1_512723239-401.coolpic» v:shapes="_x0000_i1182">,                                                      (15.1)
де <img width=«52» height=«21» src=«ref-1_512723640-152.coolpic» v:shapes="_x0000_i1183">     — кількість розвантажених і  навантажених  вагонів  за 

              добу (станцією або під’їзною колією);

   <img width=«80» height=«27» src=«ref-1_512723792-251.coolpic» v:shapes="_x0000_i1184">  — відповідно надлишок і недостача порожніх вагонів  на

              станції (п/к).
       Середній (середньозважений) простій місцевого вагону на станції <img width=«20» height=«24» src=«ref-1_512724043-114.coolpic» v:shapes="_x0000_i1185">, год., і на під’їзній колії <img width=«32» height=«24» src=«ref-1_512724157-138.coolpic» v:shapes="_x0000_i1186">, год., визначають за формулою
                              <img width=«76» height=«52» src=«ref-1_512724295-273.coolpic» v:shapes="_x0000_i1187">,                                                                     (15.2)
де <img width=«37» height=«27» src=«ref-1_512724568-138.coolpic» v:shapes="_x0000_i1188">   — добові вагоно-години простою місцевих вагонів під  усіма

         технічними,  вантажними,  комерційними   операціями   і     

           чеканням на станції (п/к)  від моменту  їх  надходження

          до моменту відправлення;

   <img width=«36» height=«24» src=«ref-1_512724706-136.coolpic» v:shapes="_x0000_i1189">  — кількість вагонів, які відправляються зі станції  (п/к) 

          за добу.
      Коефіцієнт здвоєних операцій <img width=«33» height=«24» src=«ref-1_512724842-135.coolpic» v:shapes="_x0000_i1190"> вказує на кількість навантажувально-розвантажувальних операцій, що припадають у середньому на один місцевий вагон (для станції або п/к), і дорівнює
                         <img width=«140» height=«49» src=«ref-1_512724977-455.coolpic» v:shapes="_x0000_i1191">.                                                    (15.3)
       Середній простій місцевого вагону, що припадає на одну вантажну операцію <img width=«36» height=«21» src=«ref-1_512725432-124.coolpic» v:shapes="_x0000_i1192">, год., для станції (п/к) його визначають як

 

                            <img width=«89» height=«47» src=«ref-1_512725556-262.coolpic» v:shapes="_x0000_i1193">.                                                                    (15.4)
       Робочий парк вагонів для станції (п/к) <img width=«20» height=«21» src=«ref-1_512725818-100.coolpic» v:shapes="_x0000_i1194">, ваг.-діб., визначають як

          

                           <img width=«92» height=«49» src=«ref-1_512725918-299.coolpic» v:shapes="_x0000_i1195">.                                                                     (15.5)
       Коефіцієнт використання маневрових локомотивів дорівнює

                 

                           <img width=«107» height=«53» src=«ref-1_512726217-363.coolpic» v:shapes="_x0000_i1196">,                                                                  (15.6)
де <img width=«56» height=«27» src=«ref-1_512726580-171.coolpic» v:shapes="_x0000_i1197">  — локомотиво-години корисної роботи за добу;

   <img width=«59» height=«27» src=«ref-1_512726751-179.coolpic» v:shapes="_x0000_i1198">  — локомотиво-години, які виділені станції за добу.

     <img width=«35» height=«21» src=«ref-1_512726930-130.coolpic» v:shapes="_x0000_i1199"> визначають окремо для кожного локомотива.
Кількість вагонів, що беруть участь в обробці на станції по станції складає:
Uв=159+8=167
По П/К
Uв=267+2=269






Таблиця 15.1 Розрахунок простою місцевого вагона на станції і під’їзній колії



Елемент простою

Uвід

∑nt

tм, год

станції

п/к

станції

п/к

станції

п/к

Операції по прибуттю поїзда

167

269

55,11

94,15

0,33

0,35

Розформування, у т. ч. переважування, tр

167

269

83,5

134,5

0,50

0,50

Чекання подачі, у т.ч. прийомо-здавальні з групами вагонів, tЧП

167

269

45,09

166,8

0,27

0,62

Подання і розставлення, tПОД

167

269

50,1

67,25

0,30

0,25

Разом за надходженням до подання під вантажні операції

167

269

233,8

462,7

1,40

1,72

Розвантаження, tр

167

269

238,8

425

1,43

1,58

Навантаження, tн

167

269

355,7

637,5

2,13

2,37

Разом під вантажними операціями

167

269

426

1062,6

3,56

3,95

Переставлення під навантаження, tпер

167

269

15,03

16,14

0,09

0,06

Чекання забирання, tчз

167

269

116,9

242,1

0,70

0,90

Збирання та забирання, tзаб

167

269

50,1

67,25

0,30

0,25

Накопичення, tнак

167

269

547,8

952,3

3,28

3,54

Формування, tф

167

269

83,5

134,5

0,50

0,50

Операції по відправленню, у т.ч. чекання нитки графіка, tвід

167

269

317,3

484,2

1,90

1,80

Разом від закінчення вантажних операцій до відправлення

167

269

1130,6

1896,5

6,77

7,05

Разом

167

269

1790,4

3421,7

11,73

12,72




          Таблиця 15.2 Розрахунок основних показників



Показник

Станція

Під’їзна колія

Коефіцієнт здвоєних операцій

1,94

1,26

Середній простій місцевого вагона, що припадає на одну вантажну операцію

6,05

10,06

Робочий парк вагонів

82

143

Коефіцієнт використання маневрових локомотивів

0,69

0,75

0,61



Простій вагонів по станції Ов
tm=1790,39/167=11,73

На П/К
tm=3421,68/269=12,72
Коефіцієнт здвоєних операцій по станції Ов
Kсдв=(165+159)/(159+8)=1,94

П/К
Kсдв=(73+267)/(267+2)=1,26
Простій вагонів під однією вантажною операцією на станції Ов
tоп=11,73/1,94=6,05

П/К
tоп=12,72/1,26=10,06

Робочий парк вагонів на станції Ов
Пр=167*11,73/ 24 =82

П/К
Пр=269*12,72/ 24 =143

Коефіцієнт використання маневрових локомотивів на станції Ов
Kмл1=950/1380=0,69
Kмл2 =840/1380=0,61

П/К
Kмл1=1035/1380=0,75



    продолжение
--PAGE_BREAK--
еще рефераты
Еще работы по спорту