Реферат: Діяльність закладу швидкого харчування Картопляна хата

--PAGE_BREAK--3.                Досягнення максимальної швидкості і простоти роботи барменів і офіціантів при обслуговуванні споживачів;
4.                Автоматична передача замовлення на кухню і в бар по мережі;
5.                Контроль руху товарів;
6.                Контроль ситуації в залі;
7.                Максимальний захист від зловживань персоналу;
8.                Можливе використання сканера штрих – кодів
Можливості персоналу по роботі з POS – терміналом:
Офіціанта:
Кожен офіціант працює тільки із своїм списком замовлень і не може працювати із замовленнями, закріпленими за іншими офіціантами
1.  Ввід і збереження замовлення (ввід страв по «гарячих клавішах», із меню або за кодом)
2.  Роздрук замовлення на віддалених принтерах
3.  Передача спеціальних повідомлень на кухню і в бар (наприклад: «приготувати пізніше» і т.д.)
4.  Доповнення раніше введеного замовлення (дозамовлення)
5.  Роздрук гостевого рахунку (попередній чек, що подається гостеві перед кінцевим розрахунком)
Бармена і касира:
Функції касира і бармена схожі, відміна полягає в тому, що бармен може працювати тільки із своїми замовленнями, а касир із замовленнями усіх офіціантів і барменів
1.  Реєстрація (перереєстрація) офіціантів і барменів (тільки для касира)
2.  Ввід і збереження замовлення (ввід страв по «гарячих клавішах», із меню або за кодом)
3.  Роздрук замовлення на віддалених принтерах
4.  Передача спеціальних повідомлень на кухню і в бар (наприклад: «приготувати пізніше», «готувати без солі», «вегетаріанська страва» і т.д.)
5.  Доповнення раніше введеного замовлення (дозамовлення)
6.  Роздрук гостевого рахунку (попередній чек, що подається гостеві перед кінцевим розрахунком)
7.  Передача замовлення одного офіціанта другому, наприклад, якщо гості перейшли із бару в зал (тільки для касира)
8.  Закриття рахунків офіціантів (тільки для касира)
9.  Вибір типу оплати: готівкою, кредитні картки або безготівковий розрахунок
10.  Призначення скидки або націнки (при наявності відповідних прав)
Менеджера (при наявності прав)
1.  Перегляд списку замовлень і чеків
2.  Видалення страв із замовлення
3.  Видалення чеків
4.  Знімання поточних і фінальних звітів по виручці (загальний або з розбивкою по касирах, офіціантах, станціях)
5.  Знімання спеціальних звітів (звіт по скидках, баланс, погодинна виручка і т.д.)
6.  Закриття касового дня
7.  Перенесення страв із одного столу на інший
8.  Видалення порожнього столу
9.  Відміна попереднього чеку
10.     Друкування касового журналу
Досвід управлінської діяльності на підприємствах ресторанного бізнесу свідчить, що при організації інформаційних процесів доводиться вирішувати сукупність взаємопов’язаних питань, зокрема: яка інформація має надходити до управлінського апарату, які структурні підрозділи й з якою періодичністю повинні подавати інформацію; які носії інформації використовувати (люди, оргтехніку); для якої групи управлінських працівників подається інформація й у якій формі.
Тому ресторану «Картопляна хата» потрібно правильно визначитися щодо проблеми організаційного регламентування діяльності апарату управління, класифікації інформації, її кодування й декодування, досягти високої чіткості в розподілі посадових функцій службових осіб і вразі внесення змін до обов’язків працівників змінювати інформаційне їх забезпечення, а також скорочувати потоки непотрібної інформації. Важливо методично правильно вибрати показники, які б найточніше відбивали суть явищ і процесів, створювали систему взаємопов’язаних показників, за допомогою яких можна було кількісно і якісно характеризувати діяльність підприємства. Система показників повинна розроблятися таким чином, щоб вона точно відображала вимоги до виробництва і організації системи управління, платоспроможність, конкурентоспроможність підприємства, водночас інформаційна система не повинна передбачати надмірності даних.
Система матеріальної відповідальності на підприємстві
Перед керівництвом підприємства ставиться завдання з організації контролю за постачанням за об'ємом і асортименту відповідно до укладених договорів, дотримання нормативу і структури товарних запасів, а також по знаходженню шляхів зниження товарних втрат при зберіганні, транспортуванні і відпустці, запобігання виникненню недостач, розтрати, розкрадань і так далі У забезпеченні збереження товарно-матеріальних цінностей на підприємстві вирішальне значення має чітка організація матеріальної відповідальності по кожній матеріально-відповідальній особі (бригаді). Лише в цьому випадку досягається практична реалізація принципу персональної відповідальності кожної особи, а ця відповідальність витікає з договору про матеріальну відповідальність. При порушенні цього принципу адміністрація підприємства не може пред'явити обґрунтований позов винним.
Працівник несе повну матеріальну відповідальність, якщо його посада або виконувані роботи безпосередньо пов'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском) або вживанням в процесі виробництва переданих йому цінностей, і підприємством укладено з ним письмовий договір про перейняття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за збереження майна і інших цінностей, переданих йому для зберігання. Майно і інші цінності можуть бути отримані працівником під звіт за дорученням або іншим разовим документам.
Письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути укладені підприємством з особами (що досягли 18-річного віку), що обіймають посади або що виконують роботи, безпосередньо пов'язані з перерахованими вище функціями.
Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність повинен містити наступні положення:
– працівник повинен своєчасно повідомляти адміністрації про всі обставини, загрозливі забезпеченню збереження цінностей, вести облік і представляти в установленому порядку відповідні звіти, брати участь в інвентаризації;
– адміністрація зобов'язана ознайомити працівника із законодавчими актами, що встановлюють правила роботи з матеріальними цінностями, проводити в установленому порядку інвентаризацію.
Загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників. Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, нанесену підприємству, установі, організації унаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
При покладанні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності лише за пряму дійсну шкоду, в межах і порядку, передбаченому законодавством, і за умови, коли така шкода причинна підприємству, установі, організації протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру нанесеної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
За наявності вказаних підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності.
На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормальної виробничо-господарської риски, а також за не отримані підприємством, установою, організацією доходи і за шкоду, заподіяну працівником, який перебував в положенні крайньої необхідності.
Працівник, який завдав шкоди, може добровільно покрити його повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття нанесеної шкоди рівноцінне майно або виправити пошкоджене.
Обов'язки власника або уповноваженого ним органу працівників по збереженню майна. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого ним майна.
Працівники зобов'язані бережливо відноситися до майна підприємства, установи, організації і здійснювати заходів щодо запобігання шкоді.
Матеріальна відповідальність в межах середнього місячного заробітку. За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких завдана шкоди, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку
Матеріальна відповідальність більш середнього місячного заробітку допускається лише у випадках, у визначених законодавством.
Випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників.
Відповідно до законодавства обмежену матеріальну відповідальність несуть:
1. Працівники – за псування або знищення із за халатності матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні, – у розмірі нанесеної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. У такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за псування або знищення із зи халатності інструментів, вимірювальних пристроїв, спеціального одягу і інших предметів, даних підприємством, установою, організацією працівникові в користування;
2. Керівники підприємств, установ, організацій і їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях і їх заступники – у розмірі нанесеної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкода підприємству, установі, організації нанесений зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних або грошових цінностей, незастосуванням необхідних заходів щодо запобігання простоям, випуску недоброякісної продукції, розкрадання, знищення і псування матеріальних або грошових цінностей.
Випадки повної матеріальної відповідальності
Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність в повному розмірі шкоди, нанесеної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:
1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135–1 цього Кодексу укладено письмовий договір про узяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за не забезпечення збереження майна і інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;
2) майно і інші цінності були отримані працівником під звіт по разовому дорученню по інших разових документах;
3) шкоди завдана діями працівника, які мають ознаки дій, що переслідуються в кримінальному порядку;
4) шкоди завдана працівником, який був в нетверезому стані;
5) шкоди завдана недостачею, умисним знищенням або умисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних пристроїв, спеціального одягу і інших предметів, даних підприємством, установою, організацією працівникові в користування;
6) відповідно до законодавства на працівника покладена повна матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;
7) шкоди завдана не при виконанні трудових обов'язків;
8) службова особа, винен в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.
Письмові договори про повну матеріальну відповідальність
Письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути укладені підприємством, установою, організацією з працівниками (що досяг вісімнадцятирічного віку), які обіймають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпусткою), перевезенням або вживанням в процесі виробництва переданих йому цінностей.
Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність
При спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, пов'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпусткою), перевезенням або вживанням в процесі виробництва переданих ним цінностей, коли неможливо розділяти матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може упроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.
Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність встановлюється власником або уповноваженим ним органом за узгодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації. Письмовий договір укладають між підприємством, установою, організацією і всіма членами колективу (бригади).
Перелік робіт, при виконанні яких може упроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її вживання, а також типовий договір про колективну (бригадною) матеріальну відповідальність розробляються за участю Об'єднаних профспілок України і затверджуються Міністерством праці України.
Визначення розміру шкоди
Розмір нанесеного підприємству, установі, організації шкоди визначається по фактичних втратах, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно встановлених нормам.
В разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного псування матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами що діє в даній місцевості на день відшкодування шкоди.
Законодавством може бути встановлений окремий порядок визначення розміру шкоди, що належить покриттю, у тому числі в кратному обчислении, нанесеному підприємству, установі, організації розкраданням, умисним псуванням, недостачею або втратою окремих видів майна і інших цінностей, а також в тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує його номінальний розмір.
Розмір стягнення, що належить для покриття шкоди, нанесеної з вини декількох працівників, визначається для кожного з них з врахуванням міри провини, вигляду і межі матеріальної відповідальності.
Порядок покриття шкоди, нанесеної працівником.
Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середній місячний заробіток, виробляється по розпорядженню власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій, і їх заступниками – по розпорядженню вищестоящого в порядку підпорядкування органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.
Розпорядження власника або уповноваженого ним органу або вищестоящого в порядку підпорядкування органу має бути зроблене не пізніше за два тижні з дня виявлення нанесеної працівником шкоди і приведене у виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудова суперечка за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.
У останніх випадках покриття шкоди проводиться шляхом пред'явлення власником або уповноваженим ним органом позову до районного (міського) народного суду.
Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій і їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку проводиться за позовом вищестоящого в порядку підпорядкування органу або за заявою прокурора.
ДОГОВІР
про повну індивідуальну матеріальну відповідальність
В цілях забезпечення збереження матеріальних цінностей, належних ресторану «Картопляна хата, керівник – Гайда О.І., з одного боку і матеріально-відповідальна особа – Кронберг М.І., з іншого боку, уклали цей договір про нижченаведене:
1. Матеріально-відповідальна особа переймає на себе повну матеріальну відповідальність за збереження увірених йому матеріальних цінностей і у встановленому законом порядку несе відповідальність за їх збереження, у зв'язку з викладеним зобов'язався:
а) дбайливо відноситися до переданих йому для зберігання матеріальним цінностям ресторану «Картопляна хата» і приймати заходи по запобіганню збитку;
б) своєчасно повідомляти керівника про всі обставини, загрозливі забезпеченню збереження увірених йому матеріальних цінностей;
в) виробляти прийом і відпустку матеріальних цінностей по документах, підписаним керівником ресторану «Картопляна хата» і головним бухгалтером;
г) брати участь в інвентаризації.
2.                Керівник ресторану «Картопляна хата» зобов'язався:
    продолжение
--PAGE_BREAK--