Реферат: Розвиток та розміщенння промисловості будівельних матеріалів в Україні

--PAGE_BREAK--    Підприємства, що зв’язані з сировинними базами, мають повний цикл виробництва (виробництво цементу, скла, цегли). Ряд підприємств у районах споживання працюють на довізних напівфабрикатах ( бетонні та залізобетонні заводи). 
Розміщення підприємств промисловості будівельних матеріалів показано на картосхемі.
Територіальна організація галузей має удосконалюватись з урахуванням спеціалізації, кооперування, комбінування підприємств та міжрегіональних зв’язків України, повного забезпечення обсягів будівельно-монтажних робіт.
    Виробництво будівельних матеріалів супроводжується забрудненням атмосфери пилом, особливо при тонкому подрібненні та термічній обробці сировини в цементній, тальковій та ряді інших галузей. Захист навколишнього середовища в промисловості будівельних матеріалів здійснюється за такими напрямами:
-         широке використання рудничних відходів для виробництва будівельних матеріалів, що дає змогу значно скоротити спеціальні роботи з видобутку будівельної сировини;
-         пиловловлювання при виробництві цементу та інших пиловидних продуктів;
-         вилучення з видобутку площ сільськогосподарських угідь, цінних в естетичному відношенні ландшафтів, долин річок тощо;
-         повніше використання матеріалів супутнього видобутку, вторинної сировини, шлаків та інших відходів промислового виробництва.
 Промисловість будівельних матеріалів досить рівномірно розміщена по території України, крім Донбасу і Придніпров’я ( на Донецьку, Луганську, Дніпропетровську й Запорізьку області припадає понад 30% усього виробництва продукції галузі ). Високий рівень розвитку промисловості будівельних матеріалів також у Харківській (7%), Одеській і Львівській (по 5%), Хмельницькій (4,5% ) областях та АР Крим (4,5%).
 
 
3. Родовища природних будівельних матеріалів України, розміщення та особливості видобування.
       На всіх етапах розвитку виробництво будівельних благ є процесом взаємодії людей і природи. В умовах науково-технічного прогресу очевидним є її посилення. Подальший розвиток підприємств-виробників будівельних матеріалів неминуче пов’язаний із включенням у господарський обіг дедалі більшої кількості природних ресурсів та збільшенням навантаження на навколишнє середовище. Використання природних багатств повністю залежить від рівня розвитку цих підприємств і навпаки, наявні природні умови й ресурси істотно впливають на розвиток підприємств-виробників будівельних матеріалів, прискорюючи або сповільнюючи його.
Україна багата на будівельну сировину. Якщо роздивитись картосхему корисних копалин то можна побачити що вони існують на всій її території. Кількість корисних копалин які використовуються в промисловості будівельних матеріалів відображена в таблиці 2.
                           Запаси корисних копалин в Україні*                  Таблиця 2
Вид корисних копалин
 Одиниця виміру
     Запаси на 1.01.2001
Кількість родовищ
А+В+С1
С2
 усього
що розробляються
Цементна сировина
 
тис.т
3132283
906140
39
24
Цегельно-черепична
 
тис.т
2378572
92882
1825
851
сировина
 
 
 
 
 
Піщано-гравійна сиров.
 
тис.т
3021049
400562
39
104
Бентонітова глина
 
тис.т
61330
221
6
2
Каолін вогнетривкий
 
тис.т
66992
19903
7
5
Доломіти
тис.т
425098
48463
8
4
Флюсовий вапняк
 
тис.т
2523843
165369
14
7
Пісок формувальний
 
тис.т
889726
238687
21
8
*Природно – ресурсний потенціал сталого розвитку України За ред / Б.М.Данилишина. – К.: РВПС України, 1999.- С.158-162
    Потреби будівництва в Україні повністю забезпечують власними мінеральними ресурсами. За кордоном користуються попитом цементна і скляна мінеральна сировина та будівельний камінь. Граніти, габро, лабрадори, вивозять у країни близького та далекого зарубіжжя. В Україні є значні ресурси в’яжучої мінеральної та цегельно-черепичної мінеральної сировини.
    Для виробництва будівельних матеріалів дедалі ширше використовують вторинні мінеральні відходи промисловості-розкривні породи родовищ, продукти збагачення руд та вугілля тощо.
    Родовища гіпсу й бутового каменю є майже в усіх областях України, а особливо Житомирській, Вінницький, Запорізький, Кіровоградський та Закарпатський. Україна славиться запасами граніту, лабрадориту, мармуру й мармуроподібних вапняків, які використовуються для будівництва доріг, набережних, облицювання, станцій метро, підземних переходів, фундаментів і стін будинків, як важкий наповнювач для бетону, виготовлення пам’ятників, розподільних щитів (мармур) і сувенірів. Найбільше видобувають бутового каменю, лабрадориту, габро, червоного і сірого граніту в Коростишевському, Овруцкому, Черняхівському, Малинському, Володарсько-Волинському, Коростенському, мармуру в досліднопромислових розробках Радомишльського району Житомирської області. Проте обсяг видобутку природного каменю порівняно  невеликий.
     Кермзит-це штучний пористий матеріал, котрий виробляють з легкоплавких глинистих порід, які є в багатьох місцях України — біля Харкова, Полтави, Сум, Одеси, Кривого Рогу, Житомира та ін.
  Виробництво термозиту, який виготовляють з доменних шлаків розміщене в центрах чорної металургії. Пористий перліт виробляють з природної сировини-перліту, який залягає в Закарпатті.
   У південних районах України виробляють черепашник, котрий має добрі тепло-та звукоізоляційні властивості, легко обробляється, дешевий.
Зупинимось на основних регіонах України,  в яких розвинуто видобуття природних корисних копалин, використовуємих в промисловості будівельних матеріалів.
Вінницька область.
У сучасний період Вінницька область володіє значними запасами вапняку ( карбонатна сировина для вапнування кислих грунтів ) – 10,7 млн.т ( 8 родовищ ), каоліну первинного – 4 родовища ( 151,6 млн. ), щорічний видобуток якого становить 0,28 млн.т; вапняку для будівництва – 10 родовищ ( 42,6 млн. ), щорічний видобуток 0,1 млн.т; граніту – 5 родовищ (115,1 млн. ); каменю будівельного – 83 родовищ ( 458,9 млн.м3 ), щорічний видобуток близько 0,5 м3; камінь – 26 родовищ (124,5 млн.м3 ); керамзитової сировини – 1 родовище ( 3,9 млн.м3 ); піщано – гравійної суміші – 1 родовище ( 1млн. ); піску будівельного – 27 родовищ (50 млн ), щорічний видобуток близько – 0,07 млн.м3; цегельно – черепичної сировини – 160 родовищ ( 134424 млн.м3 ).
Дніпропетровська  область.
Місцева сировинна база забезпечує потреби області в будівельному камені стіновій керамиці, керамзиті та в будівельному піску. В області зосереджені значні запаси ресурсів України,  фарбової сировини – 68,8 %, каоліну – 17,3%, піску фармувального – 28,1 %, керамзитової сировини – 20,3 %, піску будівельного – 11 %.
Донецька область.
В області сконцентровані потужні запаси корисних копалин, вогнетривких глин, каоліни, вапняки, кварцити, пісок, мергель, будівельне каміння, керамзитна, черепична, скляна сировина, крейда.
Житомирська область.
Багата запасами будівельних пісків, пірофілітових сланців, керамічних глин та інших видів мінеральної будівельної сировини. На території області зосереджена одна п’ята частина бутощебеневої сировини України. Має значні запаси декоративно – облицювального каменю ( лабрадорит, гранит, габро ), що користується великим попитом у нашій країні та за кордоном. Розвідані поклади лабрадоритів і габро в області становлять 86 % запасів цього каменю в Україні. Найбільшими родовищами цієї сировини є Галовинське і Федорівське. Граніти видобувають в Омелянівському, Корнінському, Коростишивському та інших родовищах. Перспективним є родовище мармуру – сировини для виробництва облицювальної плитки, мармурової крихти.
Закарпатська область.
Сировинними ресурсами область забезпечена достатньо, є багато покладів корисних копалин, які на території України більше не зустрічаються.                   Промислове значення мають поклади туфів, доломитів, перлітів, мінеральних         фарб, бетонітових глин, кольорових мармуризованих вапняків (Великокам’янецьке, Довгорунське, Прибуйське родовища ), запаси сировини будівельної промисловості.
Київська область.
 Велике значення мають запаси гранітів, ( Богуславське, Синявське, Шамраївське,    Чубинецьке родовища); родовища гнейсів, цегельно – черепичної глини (   Млачівське, Обухівське, Сквірське ); мергелів, будівельних і кварцових пісків ( Мирчанське, Бабинецьке, Кодрянське родовища ).
Миколаївська область.
Загальнодержавне значення мають родовища різнокольорових гранітів які відрізняються широкою кольоровою гамою, і високими декоративними якостями. З них виробляють декоративно — облицювальні матеріали. В області вісім родовищ з них шість розробляється. Домінують розвідані запаси будівельного каменю – 35 родовищ ( 17 розробляється ), матеріалу для виробництва бутощебеневої продукції, зосереджені значні запаси сировини для виробництва цементу, карбонатні та глинясті породи. Промислове значення мають поклади вапняків, гнейсів, кварцових пісків і глини для виробництва вапна, цегли, дорожніх матеріалів.
Одеська область.
Сировинні ресурси представлені виключно будівельною мінеральною сировиною. За обсягом запасів та рівням освоєння державне значення мають цементна сировина ( Єлізаветинське ) і вапняки ( Галочське, Олексіївське, Цибулевське, Дубівське родовище ). Розвідані значні запаси керамзитової сировини, пісків для виготовлення сілікатних виробів, а також піщано – гравійних сумішей для бетону. Основні обсяги будівельних пісків видобуваються на шельфі у прибрежній зоні міста Одеси.
Полтавська область.
Має значні запаси будівельного каменю, піску, тугоплавкої глини, цегельно – черепичної сировини.
Рівненська область.
Державне значення мають запаси цементної сировини, будівельного каменю, базальтів, облицювального каменю, родовища крейди і суглинків ( Купецьке, Любомирське ). Розвідані запаси склових пісків, є унікальні родовища високоякісних базальтів для виробництва мінеральної вати, цементу, будівельний щебень. Видобуток піску проводиться на 32 двух кар’єрах.
Тернопільська область.
Тут залягає понад 300 родовищ вапняків, крейди, мергелю, гіпсів, кварцових пісків, цегельно – черепичних глин та інших будівельних матеріалів.
Харківська область.  
Має запаси керамзитової, цементної сировини, родовища каміня будівельного, формовачні матеріали, вапняки, крейда, піскі кварцеві, сировина для скляної промисловості.
Херсонська область.
Має корисні копалини: пісок будівельний, глина, вапняки, цементна сировина, цегельно – черепичні глини поширені в Білозерському, Генічеському, Каланчацькому районах. Мергель залягає поблизу Борислава, Каховки. Вапняк у Великоолександрівському, Великопільському, та Бориславському районах. Будівельний пісок у Білозерському районі. Цюрупінське родовище пісків – 100 млн.м3. В області 16 родовищ будівельного каменю – 29 тис.м3. Три родовища з цементною сировиною понад 400 млн.т; цементно – черепичної сировини – 19 родовищ – 36 млн.м3. В цілому в області нараховується 90 родовищ будівельних матеріалів: розвіданих 55, нерозвіданих 35. Сировина для будівельної кераміки — 9 родовищ, 8 родовищ будівельного каменю,  3 родовища вапняків,  5 родовищ піска будівельного.
Чернівецька область.
Має сировину для виробництва будівельних матеріалів: піски кварцові і глауконітові, галька та гравій, вапняки, мергелі, глини бетонітові й цегельно – черепичні, суглинки, гіпс; у гірських районах – кварцити, метаморфізовані сланці, мармур.
Кримський регіон.
Поклади флюсових вапняків розташовані поблизу міст Севастополя, Керчі, Старого Криму, біля Бахчесараю – цементні маргелі, Село Первомайського ( бетонітові глини Курцівського родовища, пиляні вапняки Інкерманського родовища. Є поклади різноманітних глин, гравію, піску, гіпсу. Мармур розробляють біля села Мраморне.
 
4.Виробництво будівельних матеріалів аналіз показників та перспективи сучасного  розвитку.
Промисловість будівельних матеріалів-комплекс галузей важкої промисловості, які виготовляють матеріали, деталі й конструкції для всіх видів будівництва. До неї належать галузі: цементна, азбестоцементних виробів, збірних залізобетонних і бетонних конструкцій та виробів, стінових матеріалів, будівельної кераміки, будівельних матеріалів та виробів з полімерної сировини, нерудних будівельних матеріалів, пористих заповнювачів та ін.
      За економічним призначенням продукція промисловості будівельних матеріалів належить до виробництва засобів виробництва( група А) і є основною частиною матеріально-технічної бази будівництва, забезпечує зростання обсягів капітального будівництва та його технічний прогрес на основні впровадження ефективних матеріалів і конструкцій. Ця промисловість має велике значення для індустріалізації будівництва, зниження його вартості, економії металу і деревини, підвищення ефективності капітальних вкладень у народне господарство.
  
   Цементна промисловість. Це матеріаломістка галузь, тому це­ментні заводи розміщуються в районах видобутку сировини. Найбільші центри цементного виробництва України — Амвросіївка, Краматорськ, Єнакієво (Донецька обл.), Кривий Ріг, Дніпро-дзержинськ, Дніпропетровськ (Дніпропетровська обл.), Балаклея (Харківська обл.), Миколаїв (Львівська обл.), Здолбунів (Рівнен­ська обл.), Ямниця (Івано-Франківська обл.), Кам'янець-Поділь-ський (Хмельницька обл.), Бахчисарай (Автономна Республіка Крим), Ольшанка (Миколаївська обл.), Одеса.
Цементна промисловість є однією з найважливішою галузей промисловості будівельних матеріалів, підприємства якої виробляють різні види цементу- ‘’хліба’’ будівельної індустрії. Цемент становить собою тонкоподрібнений порошок штучної неорганічної в’яжучої речовини, що виробляється з вапнякової сировини( вапняк, мергель). При змішуванні з водою він спочатку тужавіє, а потім твердне, з’єднуючи заповнювачі або камені.
Цемент використовують як основний в’яжучий матеріал у виробництві бетону, залізобетону та шлакоблоків. Перший цементний завод споруджено в 1896 р. в Донбасі. У 1913 р. в Україні працювало 12 цементних заводів, які виробляли 269 тис.т цементу. У 2001 р. виробництво цементу становило 5786тис.т (табл.3).
                                   Виробництво цементу по регіонах*                        Таблиця 3
( ти с.т)
1985
1990
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
Україна
22444
22729
7627
5021
5101
5591
5828
5311
5786
  у тому числі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Автономна республіка Крим
 
 
547
578
276
195
155
127
206
184
281
     області
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дніпропетровська
2804
3142
1593
1718
1669
1600
1604
1364
1386
Донецька
4707
4443
921
718
978
1302
1168
723
668
Івано-Франківська
311
347
372
351
432
379
463
490
532
Луганська
     —
  —
 -
    —
    —
  —
 -
  —
2
Львівська
2442
2920
872
440
358
360
494
537
544
Миколаївська
1194
1192
340
184
206
207
187
185
232
Одеська
361
393
267
209
242
275
179
122
165
Рівненська
2282
2047
662
384
350
368
409
332
484
Харківська
3958
3892
1004
232
77
418
354
768
606
Херсонська
 -
 -
1
1
3
1
0,3
 -
 -
Хмельницька
3583
3775
1240
557
613
525
749
600
821
м.Київ
255
 -
79
32
18
29
15
6
65
    продолжение
--PAGE_BREAK--* Статистичний щорічник України за 2002 рік С.135 Державний комітет   статистики України.
На виробництво 1т клінкеру ( напівфабрикату цементу ) потрібно 1,5т карбонатних порід (мергелю, долміту, вапняків, крейди) і майже 0,5 т глини. У Донбасі залягають високоякісні карбонатні породи, тому тут споруджено найбільші цементні підприємства  України-Амвросіїський цементний комбінат (до нього належать п’ять заводів і чотири кар’єри), Краматорський, Єнакіївський. За виробництвом цементу на першому місці в Україні Донецька область, потім Дніпропетровська й Харківська (Бакалія). Найбільші цементні заводи в Кривому Розі, Дніпродзержинську й Дніпропетровську. Вони виробляють портланд-цемент і шлакопортланд-цемент, використовуючи для виробництва останнього шлаки металургійних заводів.
    Цементні заводи в західних областях виробляють третину цементу України. Найбільші з них у Львівській (Миколаїв), Рівненській(Здолбунів), Івано-Франківській (Ямниця) та Хмельницькій (Кам’янець-Подільський) областях. Порівняно менше цементу виробляється на півдні країни, хоча тут є високоякісна сировина. На території південних областях працюють Бахчисарайський (АР Крим), Ольшанський (Миколаївська область), Одеський та інші заводи.
     На території України утворилися чотири великі зони виробництва цементу: південно-східна ( Харківська область), центральна ( Дніпропетровська) та західна ( Рівненська, Івано-Франківська, Львівська та Хмельницька області). Для цементної промисловості України характерна значна концентрація виробництва. В середньому одне підприємство (їх в Україні 15) може виробляти 1,3 млн т цементу за рік.
    Цемент завозять у Сумську, Чернігвську, Київську, Херсонську й Черкаську області, хоча на їх територіях є багато цементної сировини. Є умови для виробництва високомарочного портланд-цементу в Житомирській (Овруч), Херсонській (Туркули), Чернівецькій (Заставна), Сумській( Середина-Буда), Харківській ( Куп’янськ) областях, нефелінового цементу -в Донецькій, алунітового-в Закарпатській, глиноземно-феритового-у Львівській областях, магнезіального-в АР Крим.
Виробництво збірного залізобетону і залізобетонних конструкцій.
     Виробничі потужності галузі тяжіють до великих промислових центрів і вузлів, а також до населених пунктів зі значним обсягом житлового і цивільного будівництва.
Підприємства, що виробляють збірний залізобетон для гідротехнічного будівництва, є в Каховці ( Херсонська область, Новомосковську ( Дніпропетровська область), Арцизі ( Одеська область ). Збірні залізобетонні конструкції для мостів та шляхового будівництва виготовляють у Києві, Вінниці, Житомирі, Львові; залізобетонні опори та інші конструкції для спорудження ліній електропередач і зв’язку- у Світловодську ( Кіровоградська область). Домобудівні комбінати, які є в усіх областях країни, найпотужніші-у Києві, Донецьку, Луганську, Запоріжжі, Одесі. В 1998 р. вони виробляли 2496 тис.м3 збірних залізобетонних конструкцій. Основні підприємства великопанельного та об’ємно-блокового домобудування в Київській, Харківській, Полтавській, Херсонській, Дніпропетровській, Запорізькій, підприємства для виробництва сталевих конструкцій- у Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Запорізький, Житомирський,, Львівській, областях; виробництво алюмінієвих будівельних конструкцій-переважно на Броварському заводі ( Київська область).
      В країні діє 25 виробничих об'єднань по виготовленню комп­лектів збірних залізобетонних конструкцій і деталей, основними з яких є Харківське, Львівське, Криворізьке, Луганське, Сумське. Домобудівні комбінати розміщені в усіх областях країни (най­більш потужні комбінати зосереджені в Києві, Донецьку, Луган­ську, Запоріжжі, Одесі).
Виробництво будівельної цегли.
     Оскільки сировина для її ви­готовлення є майже всюди, розміщення цих виробництв орієнту­ється на споживача. Великі центри виробництва будівельної цег­ли — Київ, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Львів, Чернігів, Івано-Франківськ, Слав'янськ, Бахмут. Багато цегельних заводів споруджено в сільській місцевості. Його підгалузями є виробництво глиняної та силікатної цегли.   Сьогодні в цегельній промисловості важку ручну працю замінили механізми, а виробництво стало цілорічним. У високопродуктивних кільцевих тунельних печах глиняну цеглу випалюють протягом 18-36 годин. Її виробництво дуже матеріаломістке: на 1000 цеглин потрібно 2,5 м3 глини. Виробляють глиняну цеглу звичайну, порожнисту й просту. З кварцового піску з домішками вапна на 1000 шт.
    
 
Виробництво окремих видів збірних залізобетонних конструкцій та виробів.* 
           ( тис.м3)                                                                                              Таблиця 4
        * Статистичний щорічник України за 2002 рік С.136 Державний комітет   статистики України.
                                                                                                    
   
1985
1990
                1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
Збірні залізобетонні конструкції та вироби
 
21513
 
23310
 
5630
 
3011
 
  2451
 
  2518
 
  2365
 
  2039
 
 2128
Стінові панелі
 3899
  3733
 600
 262
  179
  188
  195
  189
 164
Залізобетонні опори для ліній ел.передач та зв’язку елементи контактної мережи, освітлювальних мереж
 
 
 
  583
 
 
 
   560
 
 
 
 164
 
 
 
 118
 
 
 
  69,5
 
 
 
  104
 
 
 
  65,9
 
 
 
  53,6
 
 
 
  129
Залізобетонні шпали
 
  466
 
  444
 
 184
 
 145
 
  179
 
   257
 
  228
 
  174
 
  172
Залізобетонні блоки та тюбінти для тунелів
 
  338
 
  279
 
76,5
 
44,9
 
  49,3
 
  54,2
 
  51,1
 
  37.6
 
  42,1
Залізобетонні труби
 
  422
 
  404
 
30,8
 
 9,4
 
   3,9
 
   2,8
 
   5,7
 
  4,2
 
   3,4
Із загальної кількості збірних залізобетонних констр.і виробів  з попередньонапруженим армуванням
 
 
 5862
 
 
 6520
 
 
1674
 
 
 843
 
 
  704
 
 
   797
 
 
   714
 
 
  533
 
 
  553
Цегли потрібно 2,5 м3 піску та 0,1 — 0,2 м3 вапна ) виготовляють силікатну цеглу. Її виробництво менш трудомістке, ніж глиняної, і на 30% дешевше.
Із таблиці 6 ми бачимо, що кількість будівельної цегли та цегли яка використовується для виробництва стінових матеріалів яка вироблялась з 1996 по 2001 рік  знаходиться приблизно на одному рівні, це пов’язано із засторілістю технологічного обладнання, зниження темпів будівництва ( у тому числі житлового).
  Виробництво будівельної кераміки.
Виробництво будівельної кераміки об’єднує низку підприємств, що випускають плитку фасадну керамічну, для підлоги, облицювальну глазуровану, санітарно-будівельну кислотривку кераміку, каналізаційні й дренажні труби. Будівельну кераміку виробляють з тугоплавкої або з вогнетривкої глини з домішками каоліну, кварцового піску, пегматиту ( котрі поширені у різних областях України, особливо в межах Українського кристалічного щита ), оксидів окремих кольорових металів та інших мінеральних або органічних сполук. Виробництво будівельної кераміки почало розвиватися в Україні ще наприкінці XIX ст., коли було споруджено Харківський керамічний завод, два заводи керамічної плитки у Слов’янську й Часовому Ярі та завод санітарно-будівельного фаянсу в Славуті. Тепер це сучасні механізовані підприємства.
Також працюють керамічні заводи в Києві, Львові, Артемівську, облицювальної плитки і керамічних труб — у Харкові.
 
1985
1990
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
Керамічні плитки для підлоги, млн.м2
11,3
11,2
1,7
1,5
1,4
1,4
1,8
1,7
2,6
Глазуровані керамічні плитки
 
 
 
 
 
 
 
 
 
для внутрішнього облицювання стін з
 
 
 
 
 
 
 
 
 
фасонними деталями, млн.м2
10,9
12,2
6,2
5,6
5,3
5,7
6
6,6
6,9
Кислототривкі керамічні вироби, тис.т
214
182
36,4
31,9
27,1
17,9
15,8
12,5
13,6
Шамотні вироби, тис.т
2153
1841
585
480
500
453
437
542
481
Динасові вироби тис.т
298
306
108
76,6
88
104
80,7
112
99,8
Магнезіальні вироби, тис.т
835
828
213
227
222
192
216
238
235
Мінеральна вата і вироби з неї
 
 
 
 
 
 
 
 
 
(у перерахунку на умовну вату), млн.м3
 
 
5,1
4,5
0,9
0,7
0,6
0,5
0,4
0,4
0,4
Виробництво керамічних, вогнетривких виробів і теплоізоляційних матеріалів.*                                                                                       Таблиця 5      
*Статистичний щорічник України за 2002 р.С.137. Державний комітет статистики України
Виробництво керамічної глазурованої плитки зосереджене в Слов’янську ( Донецька область ).Є можливості для розвитку цього виробництва у Вінницькій та Житомирській областях з використанням місцевих каолінів; у Закарпатській, Хмельницькій і Кіровоградській на базі тугоплавких і вогнетривких глин; у південних областях-вогнетривких і тугоплавких глин Причорномор’я та Приазов’я. Подальший розвиток галузі на зростання обсягу та якості продукції – цю тенденцію до росту виробництва ми бачимо у приведеній таблиці 5.
    Виробництво будівельного фаянсу й фарфору.
Будівельний фарфор і фаянс виробляють у Славуті ( Хмельницька область ) на комбінаті < Будфаянс >, електроізоляційні вироби для електричної промисловості-в Первомайську ( Житомирська область ). У Донецькій області виробляють будівельний фаянс, електроізоляційні вироби для електро-та радіотехнічної промисловості ( Слов’янськ ) у Запоріжжі — високовольтні ізолятори для ЛЕП, електростанцій і підстанцій. Поки що виробництво будівельного фарфору і фаянсу не задовольняє потреб госродарства України, тому ці матеріали часто завозять з Білорусі, Росії та Чехії. Наявність достатньої кількості різноманітної сировини дає можливість розширити це виробництво.
    Виробництво будівельного вапна й гіпсу.
   Сировиною для виробництва вапна є крейда, вапняки, мармур та інші карбонатні породи. Заводи галузі розміщені в районах видобутку сировини, а головну продукцію вивозять іноді на значні відстані.
   Основними виробниками будівельного вапна в Україні є Донецька, Запорізька, Сумська, Харківська, Вінницька, Львівська, Хмельницька, Херсонська, і Чернівецька області. Найбільше виробляють вапна в Хмельницькій області, звідки понад 100 тис.т його вивозять до Черкаської та Київської областей. З Вінницької області вапно вивозять до Кіровоградської, Дніпропетровської і Черкаської областей, а з Львівської до Рівненської, Волинської, Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької та Київської.
    На півдні найбільше вапна виробляє Херсонська область, звідти його вивозять до Одеської, Миколаївської, та інших областей. Кількісні показники виробництва вапна та гіпсу наведені в таблиці 6.
Виробництво вапна, гіпсу, стінових і покрівельних матеріалів і
 
1985
1990
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
Будівельне вапно, тис.т
1868
2005
736
575
605
567
470
581
507
Технологічне вапно, тис.т
6765
6672
3166
2765
2929
2791
2917
3050
3434
Гіпс, тис.т
963
1014
130
175
69,6
68,4
96,5
119
151
Стінові матеріали, млн.шт.умовної цегли
 У тому числі
Буд.цегла
Дрібні.бетонні блоки
Крупні бетонні і силікатні блоки
Стінові блоки з природного каменю
М’які покрівельні матнріали та ізол, млн.м2
Азбестоцементні труби та муфти, тис.км умовних труб.
13642
 
 
8952
1418
 
1526
 
1746
 
 
303
 
 
15,3
 
 
 
 
 
 
15936
 
 
10482
1772
 
2095
 
1587
 
 
282
 
 
16,5
 
 
 
 
 
 
6117
 
 
4302
771
 
674
 
370
 
 
65,3
 
 
1,8
 
 
 
 
 
 
3574
 
 
2783
298
 
303
 
190
 
 
63,0
 
 
1,1
 
 
 
 
 
 
3046
 
 
2365
321
 
220
 
140
 
 
66,9
 
 
0,8
 
 
 
 
 
 
3345
 
 
2393
452
 
378
 
122
 
 
54,7
 
 
1,0
 
 
 
 
 
 
3114
 
 
2435
363
 
188
 
128
 
 
24,8
 
 
1,0
 
 
 
 
 
 
2748
 
 
2081
439
 
153
 
75
 
 
32,3
 
 
1,1
 
 
 
 
 
 
2813
 
 
2047
547
 
152
 
67
 
 
27,2
 
 
1,1
 
 
 
 
 
 
азбестоцементних труб*                                                                Таблиця 6
* Статистичний щорічник України за 2002 рік С.137 Державний комітет статистики України. 
Виробництво крейди.
У будівництві крейду використовують для молярних робіт, виготовлення віконної замазки, шпаклівки, а також як наповнювач у паперовій та азбесто-гумовій промисловості, для виробництва соди, фарб, цементу, будівельного вапна тощо.
   Великі запаси крейди є в Донецькій, Луганській, Сумській, Харківській, Рівненській, Волинській і Чернівецькій областях. Видобуток будівельної крейди в Україні становить понад 2 млн.т а як сировини для цементної промисловості — 7,5  млн т.
    продолжение
--PAGE_BREAK--     Виробництво м’якої покрівлі( руберойду, толю, пергаміну ) налагоджено у багатьох областях України, м’якої покрівлі у великих містах. Найбільшим виробником останньої в Україні є Київ (18,8% від загального виробництва ).
 Кількість виробляемої м’якої покрівлі показано в таблиці 6.
Виробництво віконного скла.
В Україні функціонують 6 заводів листового і технічного скла. Найбільші з них-Лисичанський < Пролетар >, Костянтинівський склоробний та завод < Автоскло > і Запорізбкий склоробний завод. Скло виробляється також на склозаводах Луганської і Донецької областей, на Львівському склоробному заводі й частково на Київському заводі художнього скла. Збільшується виробництво скла маркового віконного, полірованого, теплозахисного та архітектурно-будівельного, полірованого шлакоситалу, кольорового візерункового та армованого скла, штучного склоподібного мармуру.
                                                                                                                           Таблиця 7
Виробництво скла*
( млн.м2)
 
Віконне
Поліроване
Армоване
Загартоване неполіроване
1985
50,5
6,4
3
1,9
1990
52,3
7,8
3,5
1,2
1995
22,9
4,2
0,3
0,2
1996
26,5
2,6
0,2
0,1
1997
18,6
2,5
0,3
0,1
1998
16,8
2,1
0,3
0,1
1999
18,3
2,8
0,1
0,04
2000
17,4
2,5
0,2
0,02
2001
20,1
4,2
0,1
0,02
* Статистичний щорічник України за 2002 рік С.138 Державний комітет   статистики України.
 Виробництво шиферу.
Значна частина цементу витрачається на виробництво покрівельного шиферу. Шиферні заводи розміщені у місцях споживання готової продукції. Вони працюють на привізній сировині (азбест надходить з Уралу, а цемент-з найближчих цементних районів). Найбільше шиферу в Україні виробляють Балаклійський і Здолбунівський цементно-шиферні комбінати. Основна увага приділяється виробництву азбесто-цементних листів, плоских шиферних конструкцій і рельєфних листів.
Перспективи розвитку промисловості будівельних матеріалів.
     У перспективі розвиток галузей промисловості будівельних матеріалів пов’язаний з реконструкцією технічної бази, подальшим впровадженням механізації та автоматизації технологічних процесів, розширенням випуску нових будівельних матеріалів, легких та економічних великомірних конструкцій і виробів поліпшеної якості. Важливим напрямом є комплексне використання сировини, ширше впровадження матеріалів попутного видобутку, вторинної сировини, неухильне підвищення якості виробів для будівництва. Географія галузі має вдосконалюватись з урахуванням подальшого комплексного розвитку економічних районів та областей України, повного забезпечення обсягів будівельно-монтажних робіт. Галузь потребує постійного вкладення інвестицій в основний капітал для поновлення технічної бази, розробки нових технологічних процесів та нових будівельних матеріалів пов’язаних з хімічною промисловістю.
    Потреби будівництва в Україні повністю забезпечуються власними мінеральними ресурсами. За кордоном користуються попитом цементна і скляна мінеральна сировина та будівельний камінь. Граніти, габро, лабродарити вивозяться у країни близького та далекого зарубіжжя.
   
 
                                            
Висновки :
  Серед галузей, які обслуговують будівництво, насамперед слід назвати важке машинобудування, підприємства якого виробляють близько 2 тис.машин, механізмів, устаткування для виконання промислового, житлового будівництва, комунального господарства, а також для добування і виробництва будівельних матеріалів, серед них екскаватори, бульдозери, котки, трубоукладачі, будівельні крани тощо. В Україні ця галузь зародилась у 20-х роках. Розміщення підприємств зумовлене їх спеціалізацією, металомісткістю. Так підприємства продукція яких потребує багато металу ( крокуючі екскаватори ), розміщенв поблизу металургійних баз ( Дніпропетровська, Харківська, Запорізька, Донецька області ). А менш металомісткі підприємства розташовані у центрах з висококваліфікованими виробничими кадрами ( Одеса, Київ, Львів та інші ).
   Другою надзвичайно важливою обслуговуючою будівництво галуззю є проєктно – конструкторська та пошукова діяльність. У 1990 році на території України налічувалось 315 таких організацій із загальною кількістю працюючих 141 тисяча чоловік і обсягом робіт 1159,9 млн.крб ( ціни 1990 р. ). Без продукції цієї галузі – проектної та кошторисної документації будівництво неможливе.
У перспективі передбачається реконструкція технічної бази промисловості будівельних матеріалів, подальша механізація технологічних процесів, розширення випуску нових будівельних матеріалів, ефективних зірних будівельних елементів, легких та економічних великомірних конструкцій і виробів

еще рефераты
Еще работы по строительству