Реферат: Розрахунок електричної мережі напругою 110 кВ

--PAGE_BREAK--
1.2 Вибір марки трансформаторів та розрахунок їх параметрів схеми заміщення на ПС3
<img width=«132» height=«32» src=«ref-2_174491751-314.coolpic» v:shapes="_x0000_i1078"> МВА
Обираємо трансформатор марки ТМН-6300/35/10. Параметри обраного трансформатора наведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 – Параметри трансформатора ТМН-6300/35/10на ПС3

SН,МВА

UВН, кВ

UНН, кВ

UКЗ, %

ΔPКЗ, кВт

ΔPХХ, кВт

IXX, %

6.3

35

6.3, 11

7.5

46.5

9,2

0,9



Визначимо опори трансформатора (активний та індуктивний) приведені до сторони вищої напруги – 35кВ.

Схема заміщення двохобмоткового трансформатора зображена на рисунку1.6.
<img width=«530» height=«252» src=«ref-2_174492065-1550.coolpic» v:shapes="_x0000_i1079">

Рисунок 1.4 – Схема заміщення трансформатора ПС3
Визначимо активний опір за формулою (1.5):

<img width=«244» height=«53» src=«ref-2_174493615-795.coolpic» v:shapes="_x0000_i1080">.

Індуктивний опір розрахуємо за формулою (1.6): 

<img width=«219» height=«43» src=«ref-2_174494410-538.coolpic» v:shapes="_x0000_i1081">.

Втрати реактивної потужності холостого ходу трансформатора знаходимо по формулі (1.10):

<img width=«248» height=«41» src=«ref-2_174494948-524.coolpic» v:shapes="_x0000_i1082">
<img width=«611» height=«260» src=«ref-2_174495472-3383.coolpic» v:shapes="_x0000_i1083">

Рисунок 1.5 – Схема заміщення трансформатораПС3 з розрахованими параметрами

Втрати в обмотках низької сторони за формулами (1.11) та (1.12) становитимуть:

<img width=«263» height=«43» src=«ref-2_174498855-555.coolpic» v:shapes="_x0000_i1084">;

<img width=«280» height=«43» src=«ref-2_174499410-592.coolpic» v:shapes="_x0000_i1085">.

<img width=«595» height=«285» src=«ref-2_174500002-3854.coolpic» v:shapes="_x0000_i1086">Рисунок 1.6 – Схема заміщення трансформатора ПС3 з розрахованими втратами потужності
Потужність, котра витікатиме з кінця вищої обмотки трансформатора ПС:

<img width=«483» height=«25» src=«ref-2_174503856-752.coolpic» v:shapes="_x0000_i1087">

Потужність, що витікає з шин 35кВ ПС3 становитиме:

<img width=«516» height=«25» src=«ref-2_174504608-802.coolpic» v:shapes="_x0000_i1088">

<img width=«103» height=«27» src=«ref-2_174505410-265.coolpic» v:shapes="_x0000_i1089">.
1.3 Розрахунок попереднього розподілу навантаження та вибір перерізів проводів повітряних ліній в мережі 35 кВ
Схема заміщення лінії Л4 зображена на рисунку 1.7.

<img width=«402» height=«171» src=«ref-2_174505675-866.coolpic» v:shapes="_x0000_i1090">

Рисунок 1.7 – Схема заміщення повітряної ЛЕП напругою 35 кВ

Струм, що протікатиме по лінії в нормальному режимі:

<img width=«99» height=«47» src=«ref-2_174506541-270.coolpic» v:shapes="_x0000_i1091">                                                (1.12)

де <img width=«25» height=«23» src=«ref-2_174506811-114.coolpic» v:shapes="_x0000_i1092"> –номінальна напруга лінії.

<img width=«169» height=«47» src=«ref-2_174506925-437.coolpic» v:shapes="_x0000_i1093">

За умовами механічної міцності для III-IV зони за ожеледдю мінімально допустимий переріз сталеалюмінієвого проводу складає 50 мм2.

Вибираємо провід марки АС-120 для якого максимально допустимий струм за умовами нагріву, згідно [2], складає 390 А, що задовольняє умові:

390 А > 108,9 А

Параметри для проводу марки АС-120: <img width=«116» height=«24» src=«ref-2_174507362-255.coolpic» v:shapes="_x0000_i1094">; <img width=«79» height=«21» src=«ref-2_174507617-181.coolpic» v:shapes="_x0000_i1095">; середньогеометрична відстань між фазними проводами ПЛ: <img width=«92» height=«25» src=«ref-2_174507798-197.coolpic» v:shapes="_x0000_i1096">.

Визначимо погонний індуктивний опір для обраного проводу за формулою:

<img width=«180» height=«41» src=«ref-2_174507995-405.coolpic» v:shapes="_x0000_i1097">                                       (1.13)

<img width=«314» height=«43» src=«ref-2_174508400-627.coolpic» v:shapes="_x0000_i1098">

Розрахуємо активний та індуктивний опір лінії Л4:

<img width=«244» height=«24» src=«ref-2_174509027-405.coolpic» v:shapes="_x0000_i1099">

<img width=«253» height=«24» src=«ref-2_174509432-416.coolpic» v:shapes="_x0000_i1100">

Еквівалентна схема заміщення з розрахованими параметрами наведена на рисунку 1.8.

<img width=«496» height=«192» src=«ref-2_174509848-2703.coolpic» v:shapes="_x0000_i1101">

Рисунок 1.8 – Еквівалентна схема заміщення двохланцюгової повітряної ЛЕП напругою 35 кВ з розрахованими параметрами

Знайдемо втрати потужності в лінії по формулам (1.10) и (1.11):

<img width=«285» height=«43» src=«ref-2_174512551-595.coolpic» v:shapes="_x0000_i1102">

<img width=«316» height=«43» src=«ref-2_174513146-664.coolpic» v:shapes="_x0000_i1103">

<img width=«471» height=«185» src=«ref-2_174513810-2902.coolpic» v:shapes="_x0000_i1104">
Рисунок 1.9 – Еквівалентна схема заміщення повітряної ЛЕП напругою 35 кВ з розрахованими втратами потужностей
Знайдемо потужність, яка витікає з шин 35 кВ ПС2:

<img width=«660» height=«25» src=«ref-2_174516712-1015.coolpic» v:shapes="_x0000_i1105">
1.4 Вибір марки трансформаторів та розрахунок їх параметрів схеми заміщення на ПС2


<img width=«543» height=«27» src=«ref-2_174517727-841.coolpic» v:shapes="_x0000_i1106">

<img width=«346» height=«33» src=«ref-2_174518568-691.coolpic» v:shapes="_x0000_i1107">

Оскільки на ПС2 паралельно працює два трансформатори, то:

<img width=«279» height=«27» src=«ref-2_174519259-479.coolpic» v:shapes="_x0000_i1108">

Обираємо трансформатори марки ТДТН 40000/110. Параметри обраного трансформатора наведені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 – Параметри трансформатора ТДТН 40000/110 на ПС2

SН, МВ∙А

UВН, кВ

UСН, кВ

UНН, кВ

uК-ВС,%

uК-ВН,%

uК-CН,%

ΔPКЗ, кВт

ΔPХХ, кВт

IХХ,

%

40

115

38,5

11

17

10,5

6

200

43

0,6

Визначимо активні та індуктивні опори трансформатора, які приведені до напруги 110 кВ.

Схема заміщення трьохобмоткового трансформатора зображена на рисунку 1.10.

<img width=«611» height=«260» src=«ref-2_174519738-2169.coolpic» v:shapes="_x0000_i1109">

Рисунок 1.10 – Схема заміщення трьохобмоткового трансформатора
Визначимо активні опори трансформатора за формулами (1.4) і (1.5):

<img width=«263» height=«46» src=«ref-2_174521907-624.coolpic» v:shapes="_x0000_i1110">

<img width=«235» height=«42» src=«ref-2_174522531-460.coolpic» v:shapes="_x0000_i1111">

Індуктивні опори та значення параметру ukрозрахуємо за формулами (1.6)-(1.9):

<img width=«233» height=«23» src=«ref-2_174522991-386.coolpic» v:shapes="_x0000_i1112">

<img width=«228» height=«24» src=«ref-2_174523377-378.coolpic» v:shapes="_x0000_i1113">

<img width=«207» height=«23» src=«ref-2_174523755-351.coolpic» v:shapes="_x0000_i1114">

<img width=«245» height=«43» src=«ref-2_174524106-587.coolpic» v:shapes="_x0000_i1115">

<img width=«240» height=«43» src=«ref-2_174524693-579.coolpic» v:shapes="_x0000_i1116">

<img width=«56» height=«23» src=«ref-2_174525272-152.coolpic» v:shapes="_x0000_i1117">

Розрахуємо втрати реактивної потужності холостого ходу трансформатора за формулою (1.10):

<img width=«211» height=«41» src=«ref-2_174525424-485.coolpic» v:shapes="_x0000_i1118">

Оскільки на ПС2 паралельно працює два трансформатори, то необхідно розраховані опори зменшити в два рази, а втрати потужності холостого ходу збільшити в два рази:

<img width=«301» height=«42» src=«ref-2_174525909-573.coolpic» v:shapes="_x0000_i1119">

<img width=«239» height=«41» src=«ref-2_174526482-478.coolpic» v:shapes="_x0000_i1120">

<img width=«243» height=«41» src=«ref-2_174526960-488.coolpic» v:shapes="_x0000_i1121">

<img width=«56» height=«24» src=«ref-2_174527448-163.coolpic» v:shapes="_x0000_i1122">

<img width=«281» height=«24» src=«ref-2_174527611-493.coolpic» v:shapes="_x0000_i1123">

<img width=«284» height=«24» src=«ref-2_174528104-493.coolpic» v:shapes="_x0000_i1124">

Еквівалентна схема заміщення з розрахованими параметрами наведена на рисунку 1.11.

<img width=«562» height=«285» src=«ref-2_174528597-2799.coolpic» v:shapes="_x0000_i1125">
Рисунок 1.11 – Еквівалентна схема заміщення двох трансформаторів на ПС2 з розрахованими параметрами
Знайдемо втрати потужності в трансформаторі на стороні низької напруги за формулами (1.11) і (1.12):

<img width=«293» height=«43» src=«ref-2_174531396-631.coolpic» v:shapes="_x0000_i1126">

<img width=«121» height=«23» src=«ref-2_174532027-271.coolpic» v:shapes="_x0000_i1127">

Аналогічно знаходимо втрати потужності на стороні середньої напруги:

<img width=«313» height=«43» src=«ref-2_174532298-670.coolpic» v:shapes="_x0000_i1128">

<img width=«313» height=«43» src=«ref-2_174532968-677.coolpic» v:shapes="_x0000_i1129">

Потужність, що витікатиме з кінця вищої обмотки трансформаторів ПС2:

<img width=«482» height=«27» src=«ref-2_174533645-785.coolpic» v:shapes="_x0000_i1130">

<img width=«552» height=«27» src=«ref-2_174534430-893.coolpic» v:shapes="_x0000_i1131">

<img width=«541» height=«25» src=«ref-2_174535323-856.coolpic» v:shapes="_x0000_i1132">

Знайдемо втрати потужності на стороні високої напруги:

<img width=«309» height=«43» src=«ref-2_174536179-659.coolpic» v:shapes="_x0000_i1133">

<img width=«323» height=«43» src=«ref-2_174536838-679.coolpic» v:shapes="_x0000_i1134">

<img width=«611» height=«301» src=«ref-2_174537517-2821.coolpic» v:shapes="_x0000_i1135">

Рисунок 1.12 – Еквівалентна схема заміщення двох трансформаторів на ПС2 з розрахованими втратами потужностей
Потужність, що витікає з шин 110 кВ ПС2 становитиме:

<img width=«548» height=«24» src=«ref-2_174540338-857.coolpic» v:shapes="_x0000_i1136">

<img width=«563» height=«25» src=«ref-2_174541195-888.coolpic» v:shapes="_x0000_i1137">

<img width=«139» height=«27» src=«ref-2_174542083-315.coolpic» v:shapes="_x0000_i1138">
2 Розрахунок попереднього розподілу навантаження та вибір перерізів проводів повітряних ліній в мережі 110кВ
2.1 Розрахунок потокорозподілу в кільцевій мережі напругою 110кВ

<img width=«691» height=«350» src=«ref-2_174542398-2621.coolpic» v:shapes="_x0000_i1139">         Рисунок 2.1 – Структура кільцевої мережі напругою 110 кВ
Складемо розрахункову схему мережі. Для цього кільцеву мережу напругою 110 кВ представимо у вигляді лінії з двостороннім живленням (рисунок 2.2).

<img width=«546» height=«228» src=«ref-2_174545019-1607.coolpic» v:shapes="_x0000_i1140">
Рисунок 2.2 – Розрахункова схема кільцевої мережі напругою 110кВ з двостороннім живленням
При розрахунку попереднього потокорозподілу припустимо, що мережа однорідна і переріз проводів по всій довжині однаковий, тобто відношення реактивного опору до активного на всіх ділянках є величиною постійною. Отже, можемо знайти навантаження SА-1 і SA1-2 за наступними формулами:

<img width=«223» height=«47» src=«ref-2_174546626-530.coolpic» v:shapes="_x0000_i1141">                                      (2.1)

<img width=«231» height=«47» src=«ref-2_174547156-552.coolpic» v:shapes="_x0000_i1142">                                      (2.2)

<img width=«225» height=«46» src=«ref-2_174547708-553.coolpic» v:shapes="_x0000_i1143">                                      (2.3)

<img width=«230» height=«47» src=«ref-2_174548261-581.coolpic» v:shapes="_x0000_i1144">                                      (2.4)

<img width=«384» height=«41» src=«ref-2_174548842-835.coolpic» v:shapes="_x0000_i1145">

<img width=«385» height=«41» src=«ref-2_174549677-767.coolpic» v:shapes="_x0000_i1146">

<img width=«292» height=«23» src=«ref-2_174550444-475.coolpic» v:shapes="_x0000_i1147">

<img width=«381» height=«41» src=«ref-2_174550919-796.coolpic» v:shapes="_x0000_i1148">

<img width=«384» height=«41» src=«ref-2_174551715-798.coolpic» v:shapes="_x0000_i1149">

<img width=«304» height=«25» src=«ref-2_174552513-537.coolpic» v:shapes="_x0000_i1150">

За першим законом Кірхгофа для вузла 2:

<img width=«543» height=«25» src=«ref-2_174553050-854.coolpic» v:shapes="_x0000_i1151">

Для того, аби перевірити правильність виконаних розрахунків запишемо вираз першого закону Кірхгофа для 1-го вузла:

<img width=«536» height=«24» src=«ref-2_174553904-779.coolpic» v:shapes="_x0000_i1152">

<img width=«298» height=«21» src=«ref-2_174554683-501.coolpic» v:shapes="_x0000_i1153">

<img width=«659» height=«333» src=«ref-2_174555184-5032.coolpic» v:shapes="_x0000_i1154">           Рисунок 2.3 – Попередній розподіл потужностей в мережі напругою 110 кВ
Визначимо струми, які протікають в лініях Л1, Л2, та Л3 за формулою (1.13):

<img width=«263» height=«49» src=«ref-2_174560216-631.coolpic» v:shapes="_x0000_i1155">

<img width=«279» height=«49» src=«ref-2_174560847-647.coolpic» v:shapes="_x0000_i1156">

<img width=«265» height=«49» src=«ref-2_174561494-617.coolpic» v:shapes="_x0000_i1157">

Оскільки розраховані потужності, що протікають в лініях Л1 та Л2 перевищують 20 (МВА), то приймаємо однаковий переріз проводів для цих ділянок  лінії, на Л3 менший. Згідно [2] для ліній Л1  Л2 110 кВ обираємо переріз проводу марки    АС-240, для лінії Л3– АС-120. 

Параметри для проводу марки АС-120: <img width=«116» height=«24» src=«ref-2_174507362-255.coolpic» v:shapes="_x0000_i1158">; <img width=«79» height=«21» src=«ref-2_174507617-181.coolpic» v:shapes="_x0000_i1159">; середньогеометрична відстань між фазними проводами ПЛ: <img width=«96» height=«25» src=«ref-2_174562547-202.coolpic» v:shapes="_x0000_i1160">

Параметри для проводу марки АС-240: <img width=«108» height=«24» src=«ref-2_174562749-238.coolpic» v:shapes="_x0000_i1161">; <img width=«69» height=«17» src=«ref-2_174562987-157.coolpic» v:shapes="_x0000_i1162">; середньогеометрична відстань між фазними проводами ПЛ: <img width=«96» height=«25» src=«ref-2_174562547-202.coolpic» v:shapes="_x0000_i1163">

Визначимо погонний індуктивний опір для обраних перерізів проводів за формулою (1.14):

<img width=«334» height=«43» src=«ref-2_174563346-675.coolpic» v:shapes="_x0000_i1164">

<img width=«326» height=«41» src=«ref-2_174564021-649.coolpic» v:shapes="_x0000_i1165">

<img width=«418» height=«104» src=«ref-2_174564670-5025.coolpic» v:shapes="_x0000_i1166">

Рисунок 2.4 – Схема заміщення лінії 110 кВ

Розрахуємо активні та реактивні опори ліній Л1, Л2, та Л3:

<img width=«244» height=«24» src=«ref-2_174569695-399.coolpic» v:shapes="_x0000_i1167">

<img width=«237» height=«24» src=«ref-2_174570094-388.coolpic» v:shapes="_x0000_i1168">

<img width=«249» height=«24» src=«ref-2_174570482-408.coolpic» v:shapes="_x0000_i1169">

<img width=«251» height=«24» src=«ref-2_174570890-407.coolpic» v:shapes="_x0000_i1170">

<img width=«260» height=«24» src=«ref-2_174571297-411.coolpic» v:shapes="_x0000_i1171">

<img width=«255» height=«24» src=«ref-2_174571708-398.coolpic» v:shapes="_x0000_i1172">

Погонна ємнісна провідність визначається за формулою:

<img width=«108» height=«69» src=«ref-2_174572106-399.coolpic» v:shapes="_x0000_i1173">                                                  (2.5)

<img width=«224» height=«69» src=«ref-2_174572505-631.coolpic» v:shapes="_x0000_i1174">

<img width=«214» height=«65» src=«ref-2_174573136-602.coolpic» v:shapes="_x0000_i1175">

Зарядну потужність визначимо за формулою:

<img width=«95» height=«27» src=«ref-2_174573738-215.coolpic» v:shapes="_x0000_i1176">                                                   (2.6)

<img width=«296» height=«26» src=«ref-2_174573953-527.coolpic» v:shapes="_x0000_i1177">

<img width=«294» height=«26» src=«ref-2_174574480-530.coolpic» v:shapes="_x0000_i1178">

Визначимо зарядну потужність для кожної лінії за формулою:

<img width=«92» height=«24» src=«ref-2_174575010-199.coolpic» v:shapes="_x0000_i1179">                                                   (2.7)

<img width=«215» height=«24» src=«ref-2_174575209-394.coolpic» v:shapes="_x0000_i1180">

<img width=«223» height=«24» src=«ref-2_174575603-396.coolpic» v:shapes="_x0000_i1181">

<img width=«221» height=«24» src=«ref-2_174575999-396.coolpic» v:shapes="_x0000_i1182">

<img width=«595» height=«285» src=«ref-2_174576395-3020.coolpic» v:shapes="_x0000_i1183">Рисунок 2.5 – Попередній розподіл потужностей в мережі напругою 110 кВ з розрахованими параметрами ліній та їх зарядними потужностями

Враховуючи зарядні потужності ліній отримаємо:

<img width=«288» height=«41» src=«ref-2_174579415-554.coolpic» v:shapes="_x0000_i1184">

<img width=«408» height=«25» src=«ref-2_174579969-649.coolpic» v:shapes="_x0000_i1185">

<img width=«295» height=«41» src=«ref-2_174580618-568.coolpic» v:shapes="_x0000_i1186">

<img width=«434» height=«25» src=«ref-2_174581186-687.coolpic» v:shapes="_x0000_i1187">

Схема заміщення мережі 110 кВ, з урахуванням зарядних потужностей ліній, представлена на рисунку 2.6.

<img width=«579» height=«244» src=«ref-2_174581873-2635.coolpic» v:shapes="_x0000_i1188">Рисунок 2.6 – Схема заміщення мережі 110 кВ з урахуванням зарядних потужностей ліній
    продолжение
--PAGE_BREAK--
3 Уточнений потокорозподіл потужностей з урахуванням параметрів схеми заміщення ліній

<img width=«659» height=«333» src=«ref-2_174584508-2796.coolpic» v:shapes="_x0000_i1189">Рисунок 3.1 – Схема заміщення мережі напругою 110 кВ для розрахунку уточненого потокорозподілу
Для розрахунку розподілу потужностей в лінії з двостороннім живленням користуються наступними формулами:

<img width=«348» height=«45» src=«ref-2_174587304-830.coolpic» v:shapes="_x0000_i1190">                       (3.1)

<img width=«355» height=«45» src=«ref-2_174588134-819.coolpic» v:shapes="_x0000_i1191">                      (3.2)

де <img width=«31» height=«25» src=«ref-2_174588953-150.coolpic» v:shapes="_x0000_i1192"> – активна провідність;<img width=«32» height=«27» src=«ref-2_174589103-148.coolpic» v:shapes="_x0000_i1193"> – реактивна провідність.

Активну та реактивну провідності розрахуємо за формулами:

<img width=«124» height=«56» src=«ref-2_174589251-430.coolpic» v:shapes="_x0000_i1194">                                               (3.3)

<img width=«123» height=«56» src=«ref-2_174589681-428.coolpic» v:shapes="_x0000_i1195">                                               (3.4)

де <img width=«25» height=«27» src=«ref-2_174590109-132.coolpic» v:shapes="_x0000_i1196"> – сума всіх активних опорів ліній даної мережі; <img width=«27» height=«27» src=«ref-2_174590241-122.coolpic» v:shapes="_x0000_i1197"> – сума всіх реактивних опорів ліній даної мережі.

Отже, визначимо активну та реактивну провідності:

<img width=«248» height=«25» src=«ref-2_174590363-447.coolpic» v:shapes="_x0000_i1198">

<img width=«271» height=«25» src=«ref-2_174590810-478.coolpic» v:shapes="_x0000_i1199">

<img width=«247» height=«41» src=«ref-2_174591288-576.coolpic» v:shapes="_x0000_i1200">

<img width=«239» height=«41» src=«ref-2_174591864-567.coolpic» v:shapes="_x0000_i1201">

Отже, знаючи провідності можемо визначити уточнений потокорозподіл потужностей:

<img width=«629» height=«77» src=«ref-2_174592431-2538.coolpic» v:shapes="_x0000_i1202">

<img width=«630» height=«77» src=«ref-2_174594969-2548.coolpic» v:shapes="_x0000_i1203">

<img width=«204» height=«24» src=«ref-2_174597517-386.coolpic» v:shapes="_x0000_i1204">

<img width=«561» height=«53» src=«ref-2_174597903-1526.coolpic» v:shapes="_x0000_i1205">

<img width=«563» height=«53» src=«ref-2_174599429-1550.coolpic» v:shapes="_x0000_i1206">

<img width=«208» height=«27» src=«ref-2_174600979-408.coolpic» v:shapes="_x0000_i1207">

<img width=«473» height=«23» src=«ref-2_174601387-715.coolpic» v:shapes="_x0000_i1208">

<img width=«332» height=«21» src=«ref-2_174602102-552.coolpic» v:shapes="_x0000_i1209">

<img width=«614» height=«221» src=«ref-2_174602654-2779.coolpic» v:shapes="_x0000_i1210">


Рисунок 3.2 – Схема заміщення мережі напругою 110 кВ з уточненим потокорозподілом


4 Уточнений потокорозподіл на ділянках мережі з урахуванням втрат в лініях при напрузі мережі U=115 кВ

<img width=«614» height=«221» src=«ref-2_174602654-2779.coolpic» v:shapes="_x0000_i1211">

Рисунок 4.1 – Схема заміщення мережі напругою 110 кВ з уточненим потокорозподілом
Розрахуємо втрати потужностей в лініях за наступними формулами:

<img width=«115» height=«50» src=«ref-2_174608212-339.coolpic» v:shapes="_x0000_i1212">                                                 (4.1)

<img width=«121» height=«50» src=«ref-2_174608551-354.coolpic» v:shapes="_x0000_i1213">                                                (4.2)

де <img width=«27» height=«25» src=«ref-2_174608905-121.coolpic» v:shapes="_x0000_i1214"> та <img width=«33» height=«25» src=«ref-2_174609026-129.coolpic» v:shapes="_x0000_i1215"> – втрати активної та реактивної потужностей відповідно на і-ій лінії; <img width=«27» height=«25» src=«ref-2_174609155-121.coolpic» v:shapes="_x0000_i1216"> – значення уточненої потужності, що протікає на і-ій лінії; <img width=«13» height=«25» src=«ref-2_174609276-88.coolpic» v:shapes="_x0000_i1217"> та <img width=«17» height=«25» src=«ref-2_174609364-96.coolpic» v:shapes="_x0000_i1218"> – активний та індуктивний опори і-тих ліній.

<img width=«311» height=«43» src=«ref-2_174609460-646.coolpic» v:shapes="_x0000_i1219">

<img width=«326» height=«43» src=«ref-2_174610106-669.coolpic» v:shapes="_x0000_i1220">

<img width=«309» height=«43» src=«ref-2_174610775-639.coolpic» v:shapes="_x0000_i1221">

<img width=«309» height=«43» src=«ref-2_174611414-641.coolpic» v:shapes="_x0000_i1222">
Знайдемо потужність, що протікає на початку лінії Л2:

<img width=«467» height=«27» src=«ref-2_174612055-766.coolpic» v:shapes="_x0000_i1223">

Знайдемо потужність, що протікає на початку лінії Л3:

<img width=«431» height=«24» src=«ref-2_174612821-671.coolpic» v:shapes="_x0000_i1224">

Знайдемо потужність, що протікає в кінці лінії Л1:

<img width=«441» height=«24» src=«ref-2_174613492-701.coolpic» v:shapes="_x0000_i1225">

Тепер можемо визначити втрати потужності в лінії Л1:

<img width=«308» height=«43» src=«ref-2_174614193-642.coolpic» v:shapes="_x0000_i1226">

<img width=«312» height=«43» src=«ref-2_174614835-652.coolpic» v:shapes="_x0000_i1227">

Знайдемо потужність, що протікає на початку лінії Л1:

<img width=«539» height=«25» src=«ref-2_174615487-825.coolpic» v:shapes="_x0000_i1228">

Потужність, що витікатиме з енергосистеми в кільцеву мережу складатиме:

<img width=«253» height=«41» src=«ref-2_174616312-549.coolpic» v:shapes="_x0000_i1229"><img width=«639» height=«27» src=«ref-2_174616861-1887.coolpic» v:shapes="_x0000_i1230">

Схема мережі з уточненим потокорозподілом на ділянках з урахуванням втрат в лініях при середній напрузі Uср=115кВ наведена на рисунку 4.2.

<img width=«628» height=«198» src=«ref-2_174618748-3435.coolpic» v:shapes="_x0000_i1231">Рисунок 4.2 – Схема мережі з уточненим потокорозподілом при середній напрузі Uср=115 кВ


5 Аварійний режим
5.1 Аварійне відключення лінії Л1

<img width=«553» height=«197» src=«ref-2_174622183-3026.coolpic» v:shapes="_x0000_i1232">

Рисунок 5.1 – Схема заміщення мережі напругою 110 кВ з відключеною

 лінією Л1
Враховуючи зарядні потужності в лініях схема матиме вигляд, зображений на рисунку 5.2.

<img width=«632» height=«228» src=«ref-2_174625209-2806.coolpic» v:shapes="_x0000_i1233">Рисунок 5.2 – Схема заміщення мережі напругою 110 кВ з відключеною лінією Л1, з урахуванням зарядних потужностей ліній
Визначимо втрати потужності в лінії Л3:

<img width=«299» height=«43» src=«ref-2_174628015-651.coolpic» v:shapes="_x0000_i1234">

<img width=«311» height=«43» src=«ref-2_174628666-661.coolpic» v:shapes="_x0000_i1235">

Визначимо потужність, що протікає на початку лінії Л3:

<img width=«533» height=«25» src=«ref-2_174629327-843.coolpic» v:shapes="_x0000_i1236">

Визначимо потужність, що протікає в кінці лінії Л2:


<img width=«561» height=«25» src=«ref-2_174630170-868.coolpic» v:shapes="_x0000_i1237">

Визначимо втрати потужності в лінії Л2:

<img width=«306» height=«43» src=«ref-2_174631038-640.coolpic» v:shapes="_x0000_i1238">

<img width=«333» height=«43» src=«ref-2_174631678-689.coolpic» v:shapes="_x0000_i1239">

Потужність, що витікатиме з енергосистеми в кільцеву мережу складатиме:

<img width=«676» height=«41» src=«ref-2_174632367-1138.coolpic» v:shapes="_x0000_i1240">5.2 Аварійне відключення лінії Л2

<img width=«676» height=«243» src=«ref-2_174633505-4061.coolpic» v:shapes="_x0000_i1241">Рисунок 5.3 – Схема заміщення мережі напругою 110 кВ з відключеною

 лінією Л2

Враховуючи зарядні потужності в лініях схема матиме вигляд, зображений на рисунку 5.4.

<img width=«615» height=«210» src=«ref-2_174637566-2800.coolpic» v:shapes="_x0000_i1242">

Рисунок 5.4 – Схема заміщення мережі напругою 110 кВ з відключеною лінією Л2, з урахуванням зарядних потужностей ліній
Визначимо втрати потужності в лінії Л3:

<img width=«309» height=«43» src=«ref-2_174640366-657.coolpic» v:shapes="_x0000_i1243">

<img width=«321» height=«43» src=«ref-2_174641023-691.coolpic» v:shapes="_x0000_i1244">

Визначимо потужність, що протікає на початку лінії Л3:

<img width=«549» height=«25» src=«ref-2_174641714-852.coolpic» v:shapes="_x0000_i1245">

Визначимо потужність, що протікає в кінці лінії Л1:


<img width=«527» height=«25» src=«ref-2_174642566-836.coolpic» v:shapes="_x0000_i1246">

Визначимо втрати потужності в лінії Л1:

<img width=«293» height=«43» src=«ref-2_174643402-639.coolpic» v:shapes="_x0000_i1247">

<img width=«319» height=«43» src=«ref-2_174644041-682.coolpic» v:shapes="_x0000_i1248">

Потужність, що витікатиме з енергосистеми в кільцеву мережу складатиме:

<img width=«653» height=«41» src=«ref-2_174644723-1127.coolpic» v:shapes="_x0000_i1249"> 

                                                       5.2 Аварійне відключення лінії Л3

<img width=«606» height=«249» src=«ref-2_174645850-3826.coolpic» v:shapes="_x0000_i1250">


Рисунок 5.5 – Схема заміщення мережі напругою 110 кВ з відключеною

лінією Л3

      

        Враховуючи зарядні потужності в лініях схема матиме вигляд, зображений на рисунку 5.6.

<img width=«620» height=«256» src=«ref-2_174649676-3239.coolpic» v:shapes="_x0000_i1251">

Рисунок 5.6 – Схема заміщення мережі напругою 110 кВ з відключеною лінією Л3, з урахуванням зарядних потужностей ліній
Визначимо втрати потужності в лінії Л1:

<img width=«291» height=«43» src=«ref-2_174652915-622.coolpic» v:shapes="_x0000_i1252">

<img width=«303» height=«43» src=«ref-2_174653537-660.coolpic» v:shapes="_x0000_i1253">

Визначимо потужність, що протікає на початку лінії Л1:

<img width=«289» height=«25» src=«ref-2_174654197-505.coolpic» v:shapes="_x0000_i1254">

Визначимо втрати потужності в лініїЛ2:

<img width=«307» height=«43» src=«ref-2_174654702-651.coolpic» v:shapes="_x0000_i1255">

<img width=«328» height=«43» src=«ref-2_174655353-679.coolpic» v:shapes="_x0000_i1256">

Визначимо потужність, що протікає на початку лінії Л2:

<img width=«286» height=«25» src=«ref-2_174656032-507.coolpic» v:shapes="_x0000_i1257">

Потужність, що витікатиме з енергосистеми в кільцеву мережу складатиме:

<img width=«245» height=«41» src=«ref-2_174656539-538.coolpic» v:shapes="_x0000_i1258">

<img width=«198» height=«23» src=«ref-2_174657077-357.coolpic» v:shapes="_x0000_i1259">




5.4 Перевірка обраного перерізу провода за умовами допустимого нагріву
Розрахуємо струми, що протікають в лініях Л1, Л2, Л3 при аварійному відключенні однієї з них. Результати розрахунків представимо у вигляді таблиці 5.1.

Аварійне відключення лінії Л1:

<img width=«293» height=«49» src=«ref-2_174657434-670.coolpic» v:shapes="_x0000_i1260">

<img width=«284» height=«49» src=«ref-2_174658104-657.coolpic» v:shapes="_x0000_i1261">

Аварійне відключення лінії Л2:

<img width=«282» height=«49» src=«ref-2_174658761-655.coolpic» v:shapes="_x0000_i1262">

<img width=«289» height=«49» src=«ref-2_174659416-657.coolpic» v:shapes="_x0000_i1263">

Аварійне відключення лінії Л3:

<img width=«284» height=«49» src=«ref-2_174660073-649.coolpic» v:shapes="_x0000_i1264">

<img width=«288» height=«49» src=«ref-2_174660722-662.coolpic» v:shapes="_x0000_i1265">

Таблиця 5.1 – Значення струмів у нормальному та аварійному режимах



IЛ1
, А

IЛ2
, А

IЛ3
, А

Нормальний режим

162

181.6

50.08

Відключена лінія Л1



364.255

105.915

Відключена лінія Л2

374.365



251.541

Відключена лінія Л3

238.722

104.918


    продолжение
--PAGE_BREAK--