Реферат: Записка до диплому Телятник на 500 голів в с Шабо
--PAGE_BREAK-- Поли в телятнику чотирьох видів: бетонні, дерев’яні, дощаті, а також з керамічної плитки.Відмостка ведеться по всьому периметру будівлі на глубені –0,150м, має довжину 1,0 м.
1.6 ОПОРЯДЖЕННЯ БУДИНКУ
Всі внутрішні поверхні стіни, стель приміщень покриваються за два рази 3-х % водяним розчином літосфобних кремінноорганічних з’єднань. Стальні конструкції фарбують гідрофобною фарбою за два рази. Горизонтальна гідроізоляція стін по стрічковим фундаментам виконується з цементного розчину складом 1: 2 цемент М Б-40, товщиною 80 мм.
Навколо будинку виконується асфальтобетонна відмостка шириною 1,0 м. Зовнішнє опорядження – розшивка швів з послідуючою обробкою вапном за два рази.Горизонтальна гідроізоляція стін тамбурів, венткамер із двох слоїв рубероїду на бітумній мастиці. Вертикальна ізоляція окремих частин стін, які примикають до грунту виконується за два рази по грунтовці.
1.7 САНІТАРНО-ТЕХНІЧНЕ ТА ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНЕННЯ БУДИНКУ
Водяне забеспечення телятника передбачено від зовнішньої мережі, що забезпечує безперебійну подачу води.
Вентиляція побудована приточно-витяжна з механічним збудженням. Повітряна-віддача поточної системи з механічним збудженням відбувається в верхню зону розсіяно по средствам решіток типу РР.
Забеспечення теплом телятника відбувається від загальнофермерської котельні. Теплоносієм є вода з параметрами 95-97 0С.
Робота всіх вентеляційних систем блокована тепловіддачею калоріферів приточних систем, що підлягають автоматичному регулюванню.
Господарсько-фікальні стоки від санітарних приборів, від технологічного обладнення відводяться в наружну мережу каналізації ферми. Навозна жижа від тварин, стоки від уборки приміщень відводяться в жиже-збірник.
Електрозабезпечення будівлі відбувається з приміщення електрощитової, в якій знаходяться електрощити та пускова електроапаратура.
Передбачена радіорозповідальна мережа і телефонізація будівлі.
1.8ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Охорона зовнішнього середовища – проблема глобальна. Будівництво починається з проекту, в якім можлива реалізація різних мір, направлених на охорону природи. Так, для оздоровлення повітряного середовища за межи житлових будинків зони виносяться найбільш «забруднені» підприємства. При їх проектуванні в ряді випадків передбачається попереджуюче будівництво споруджень, в зв’язку з охороною зовнішнього середовища. В проектах нових підприємств передбачаються такі технологічні процеси, при яких відсутні або мінімальні виділення в атмосферу шкідливих або неприємно пахучих речовин.Підприємства, які є джерелом забруднення повітряного середовища, відділяються від житлової будівлі санітарно-захисною зоною. У всіх випадках, ці підприємства не повинні розташовуватися з повітряної сторони для вітрів, передбачаючих направлення по відношенню до житлової будівлі, що і зараховано при проектуванні і виборі майданчика для будівництва телятника з рахунком кліматичної характеристики і рельєфа місцевості, прямого сонячного облучення і звичайного повітря. Санітарно-захисна зона не повинна використовуватись для розширення підприємства, в ній не дозволяється розташування парків, шкіл, спортивних споруд і т.п. Дуже важливо озеленити цю зону між деревами потрібно садити кущі. Резерв земель для потреб сільського господарства нашої планети зовсім не великий, до того ж завжди скорочуються площі земель на душу населення за рахунок відведених земель для потреб будівництва. А тому буівництво телятника на 500 голов передбачено на землях, які не придатні для сільського господарювання. Будівельники повинні не тільки зберегти ті сільськогосподарські землі, але і повертати сільському господарству використані на інші нужди землі шляхом їх культивації. Завжди на початку будівництва необхідно знімати і зберігати врожайний шар почви для послідуючої рекультивації земель або підвищення плодоріддя малопродуктивних угідь. Необхідно передбачити природоохоронні засоби при будівництві споруд, підготовці і початку праці, тобто на підготовчий період. Не вірно організоване будівництво: відсутність під’їздних доріг всередині майданчиків, доріг з твердим покриттям, приводять до найскорішої водяної ерозії, підвищують вартість будівництва, а також ведуть до зносу машин та механізмів та до загублення будівельних матеріалів. Щоб цього не трапилось, при проектуванні будгенплану передбачається мережа доріг постійного використання і на період будівництва телятника на 500 голов. Транспортувати і зберігати будівельні матеріали необхідно з використанням діючих умов. Вони дадуть можливість запобігти забрудненю доріг, будівельних майданчиків, послідуючого змиву цих забруднень в водоймища, необхідно слідкувати щоб такі речовини, як різні добавки до бетонів, смоли, розчини не оказали поганий вплив на зовнішнє середовище і в тому числі на верхові та підземні води. При будівництві потрібна значна кількість води для приготування бетону, розчину, фарбування і миття приміщення. До перерозподілу водяних ресурсів ведуть не устаткування, або не гідна арматура, а відсутність контролю. Значні витрати води в будівництві є просто поганим господарюванням. всі ці питання треба вирішувати ще при проектуванні будівельних споруд. Недостатній технічний рівень експлуатацій будівельної техніки, машин, механізмів, відсутність організаційного набору відпрацьованих і поміняних мастил приводять до забруднення матеріалів грунту, снігу, води і вкінці кінців до попадання їх до водяного басейну. Джерелом гаму на будівельному майданчику є транспорт і будівельна техніка. При перевезенні може виникнути шум не тільки від самих машин, але і від недостатнього закріплення вантажу, із-за відсутності прокладок і т.п. Погане утримання під’їздних і внутрішніх будівельних доріг сприяє утворенню шуму, приводить до загибелі конструкцій і транспортних коштів. Шум виникає при перевезенні стальних залізобетонних виробів, коли не задовільно підготовлені основи дороги і в поганому стані знаходиться їх покриття. Слід подумати при підготовці до будівництва про засоби зниження шуму, за рахунок впевненого розміщення будівельних машин і механізмів, використовуючи рельєф місцевості і вже побудовані на майданчику будівлі. На генплані також передбачено смуги зелених насаджень, які понижають рівень шуму. Будівельники будують міста та села, виконуючи громадські і сільськогосподарські об’єкти вступають у взаємовідносини з природою, а тому на них лежить відповідальність, за те, щоб зберегти природу, за розумне відношення до неї.
2 РОЗРАХУНКОВО-КОНСТРУКТИВНИЙ РОЗДІЛ 2.1 РОЗРАХУНОК КОЛОНИ СЕРЕДНЬОГО РЯДУ СКТ 3-48-1
2.1.1. ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ
Необхідно розрахувати і законструювати колону середнього ряду одноповерхової сільськогосподарської будівлі, в якої розрахункова стискувальна сила діє з початковим ексцентриситетом, і є не перевишаючим випадкового.
Таблиця 1
Збір навантажень на 1 м2 покриття
№
п/п
Навантаження
Підрахунок
навантаження
Нормативна
γ
Розрахункова
кг/м2
Н/м2
кг/м2
Н/м2
А.Постійна
1
Азбестоцементні хвилясті листи
20
20
200
1,1
22
220
<img width=«79» height=«2» src=«dopb129559.zip» v:shapes="_x0000_s1026">2
Бруски
0,04 · 0,05
1,5 · cos 25
0,7
7
1,1
8
80
3
Обрешітка
0,05 · 0,06 · 2 · ·500 / 3
1
10
1,1
1,1
11
4
Утеплювач
Мінераловатні плити
ρ = 400 кг/м3
t = 10 см
0,09 · 400
40
400
1,3
52
520
5
Пароізоляція
1 · 3
3
30
1,2
3,6
36
<img width=«69» height=«2» src=«dopb129560.zip» v:shapes="_x0000_s1027">6
Залізобетонна ребриста плита
a x b =1,5 х 6,0
m = 1190 кг
1190
1,5 · 6
132
1320
1,2
145
1450
Разом постійна
gn =
200
2000
g =
230
2300
Б.Тимчасова
Короткочасне від снігу для II району
Sn =
50
500
1,4 S=
70
700
Разом тимчасова А+Б
qn =
250
2500
q =
300
3000
Для колони використовані слідуючі матеріали:
- бетон важкий класу В-20 з коефіцієнтом умови роботи
γ b2 = 1,0
- повздовжня арматура класу А-II
2.1.2. РОЗРАХУНКОВІ ДАННІ ПО МАТЕРІАЛУ:
Для важкого бетону класу В-20 з γ b2 = 1,0
- розрахунковий опір осьовому стисканню
Rb = 11,5 МПа = 1150 Н/см2
Для повздовжньої арматури класу А-II
- розрахунковий опір стисканню
Rsk = 280 МПа = 28000 Н/см2
2.1.3. ВИЗНАЧЕННЯ НАВАНТАЖЕНЬ І ЗУСИЛЬ
Грузовий майданчик для колони
Ακгр = l х l′ [ 2.1]
Ακгр = 6 х 6 = 36 м2
Вага балки БС 6-2 складає: Рnф = 8,5 кН
Розрахункова довжина колони прийнята, як висота від рівня чистого полу до низу несучої конструкціїl0= 3,75 м
Розрахункова повздовжня сила від дії постійного, тимчасово-короткочасового і тимчасово-довгочасного навантаження складає:
N = Ακгр x q + Рnф x γf [ 2.2]
N = 36 x 3 + 8,5 x 1,1 = 117,35 кН
Розрахункова повздовжня сила від дії постійного, тимчасово-довгочасного навантаження складає:
N l = Ακгр x g + Рnф x γf [ 2.3]
N l = 36 x 2,3 +8,5 х 1,1 = 92,2 кН
2.1.4. КОНСТРУКТИВНИЙ РОЗРАХУНОК КАЛОНИ
Приймають коефіцієнт армування, яким оцінюють насиченість колони повздовжньою арматурою. Оптимальний процент армування з економічних міркувань
1-2 % μ = 0,01
l0
<line id="_x0000_s1028" from=«198pt,6.05pt» to=«241.2pt,6.05pt» o:allowincell=«f»><img width=«60» height=«2» src=«dopb129561.zip» v:shapes="_x0000_s1028">Перевіряють умову λ = < 20
hk [ 2.4]
Так як, λ = 12,5 < 20 умова задовільняється і по гнучкості λ = 12,5 та по відношенню
N l 92,2
<line id="_x0000_s1029" from=«248.4pt,12.4pt» to=«298.8pt,12.4pt» o:allowincell=«f»><img width=«69» height=«2» src=«dopb129562.zip» v:shapes="_x0000_s1029"><line id="_x0000_s1030" from=«183.6pt,12.4pt» to=«226.8pt,12.4pt» o:allowincell=«f»><img width=«59» height=«2» src=«dopb129563.zip» v:shapes="_x0000_s1030"> = = 0,8 ,
N 117,4
З таблиці приймається коефіцієнт φв = 0,847 так як площа протіжніх стержнів меньша ніж повздовжня головна арма-тура, то з таблиці приймають коефіцієнт φr = 0,876
Підраховують коефіцієнт α
Rsc
<line id="_x0000_s1031" from=«212.4pt,13.3pt» to=«262.8pt,13.3pt» o:allowincell=«f»><img width=«69» height=«2» src=«dopb129562.zip» v:shapes="_x0000_s1031">α = μ
Rb [ 2.5]
280
<line id="_x0000_s1032" from=«205.2pt,8.75pt» to=«255.6pt,8.75pt» o:allowincell=«f»><img width=«69» height=«2» src=«dopb129564.zip» v:shapes="_x0000_s1032">α = 0,01 = 0,24
11,5
Підраховують коефіцієнт повздовжньго вигину φ
φ = φв + 2 (φr- φв ) α < φr [ 2.6]
φ= 0,847 + 2 (0,874 –0,847) 0,24 < 0,874
0,860< 0,874
Так як умова задовільняється, відраховують необхідну площу повздовжньої арматури
N Rb
<img width=«60» height=«2» src=«dopb129565.zip» v:shapes="_x0000_s1033"><img width=«85» height=«2» src=«dopb129566.zip» v:shapes="_x0000_s1034">As + A' = - bk hk
η φ Rsc Rsc [ 2.7]
117400 11,5
<line id="_x0000_s1035" from=«56.4pt,10.6pt» to=«164.4pt,10.6pt» o:allowincell=«f»><img width=«146» height=«2» src=«dopb129567.zip» v:shapes="_x0000_s1035"><img width=«70» height=«2» src=«dopb129568.zip» v:shapes="_x0000_s1036">As + A' = - 30 х 30 = -32 < 0
1 х 0,860 х 28000 28000
As min = µ min bk hk [ 2.8]
As min = 0,02 · 30 · 30 = 18 см2
Прийнято 4Ǿ6.
В якості поперечної арматури прийнята арматура Ǿ6 А-I. Крок поперечної арматури назначають із умов:
— S < bk S < 300 мм
— S < 20d(для зварних каркасів) S < 20 · 1,2 = 240 мм
— S < 500 ммS < 500 мм
Крок прийнят по найменшому із значень S = 200 мм.
Визначення фактичної несучої здатності колони
Nu = φ /Rb · bk · hk + Rsc (As + A') > N[ 2.9]
Nu = 0,860 · /11,5 · 30 · 30 + 28000 · (5,7+5,7)
Nu = 3166000 = 3166 кН > 117,4Кн
Так як умова задовільняється міцність колони забезпечена.
2.1.5. РОЗРАХУНОК КОЛОНИ НА ТРАНСПОРТНІ НАВАНТАЖЕННЯ
Колона перерізом bk · hk = 30 · 30 см і довжиною
Нk = 4,75м перевозиться автотранспортом плиском, тому висота робочого перерізу hk = 30см
Робоча висота переріза
h0= h – а [ 2.10]
h0= 30 – 3 = 27 см
Відносна висота стиснутої зони переріза
Rs · As
<img width=«88» height=«2» src=«dopb129569.zip» v:shapes="_x0000_s1037">ζ = [ 2.11]
Rb · b · h0
28000 · 5,7
<img width=«127» height=«2» src=«dopb129570.zip» v:shapes="_x0000_s1038">ζ = = 0, 171
1150 · 30 · 27
З таблиці розрахункових коефіцієнтів по значенню
ζ = 0,19 визначають коефіцієнт υ = 0,905
Визначають момент, який може сприяти переріз
Мар = Rs · As · υ · h0 [ 2.12]
Мар = 28000 · 5,7 · 0,905 · 27
Мар = 3899000 Н·см = 38,99 кН·м
Визначають навантаження від власної ваги з врахуванням коефіцієнта дінамічності υd = 1,6
qd = bk · hk · ρ · υd[ 2.13]
qd = 0,3 · 0,3 · 25 · 1,6 = 3,6 кН·м
Підйомні петлі розміщені на відстані 1,4…1,6 прольоту.
Підкладки при транспортуванні колон розміщують під петлі
l1 = 1,0 м;
l2 = Нk = 4,75м;
l2 = 4,75 – 2 · 1,4 = 2,75м
Моменти які виникають при транспортуванні на опорі
qd · l12
<img width=«89» height=«2» src=«dopb129571.zip» v:shapes="_x0000_s1039">Моп =
2 [ 2.14]
3,6 · 1,02
<line id="_x0000_s1040" from=«198pt,9.65pt» to=«284.4pt,9.65pt» o:allowincell=«f»><img width=«117» height=«2» src=«dopb129572.zip» v:shapes="_x0000_s1040">Моп = = 1,8 кН м
2
- в прольоті
qd · l22
<line id="_x0000_s1041" from=«219.6pt,7.85pt» to=«270pt,7.85pt» o:allowincell=«f»><img width=«69» height=«2» src=«dopb129573.zip» v:shapes="_x0000_s1041">Мп =
8 [ 2.15]
3,6 · 2,752
<img width=«98» height=«2» src=«dopb129574.zip» v:shapes="_x0000_s1042">Мп = =3,4 кНм
8
Підраховуєм результіруючий момент
Мр = Мп — Моп [ 2.16]
Мр = 3,4 – 1,8= 1,6 кНм
Порівнюємо Мр з несучою спроможністю колони — Мар
Мр = 1,6 кНм < Мар = 1,8 кНм
Так як умова задовільняється міцність колони при транспортуванні забезпечена.
2.1.6. КОНСТРУЮВАННЯ КОЛОНИ
Колона має слідуючі розміри:
- переріз 30 х 30 мм
- довжина 4,75 м
Повздовжнє армування колони 4 Ǿ12 А-II
Поперечна арматура Ǿ6 А-I з кроком 200мм.
Для зміцнення верхнього та нижнього торцевих участків колони, передбачене встановлення арматури у вигляді сіток С2 і С3, які розташовують через кожні 10 мм.
Для приварювання балки до оголовка колони передбачено монтажний стіл МН 2 маючий розміри 400 х 400 мм.
2.2 РОЗРАХУНОК ФУНДАМЕНТУ ПІД КОЛОНУ СЕРЕДНЬОГО РЯДУ СФК-10
Необхідно розрахувати і законструювати монолітний фундамент під колону середнього ряду.
Глибина закладання фундаменту df = 1,15 м
Розрахунковий опір грунту R0= 0,24 мПа = 240 кН/м2
Середня густина матеріалу фундамента та грунту, на його уступах γср = 20 кН/м3
Бетон класу В-15 з коефіцієнтом γв2 = 1,1.
Арматура класу А-II
2.2.2. РОЗРАХУНКОВІ ДАННІ ПО МАТЕРІАЛУ
Для важкого бетона класу В-15 з γв2 = 1,1.
— розрахунковий опір стискання Rbt = 0,841 мПа =84,1 Н/см2
Для арматури класу А-II
— розрахунковий опір стикання Rs = 280 мПа =28000 Н/см2
2.2.3. ВИЗНАЧЕННЯ НАВАНТАЖЕНЬ І ЗУСИЛЬ
На рівні відмітки чистого полу навантаження на фундамент складе:
- розрахункове:
Nf = Ακгр · qd + Pф · γf + bk · hk · Нэ ·ρ · γf [ 2.17]
Nf = 36 · 3 + 8,5 · 1,1 + 0,3 · 0,3 · 3,85 · 25 · 1,1
Nf = 126,9кН
— нормативне
Nfn = Ακгр · qn + Pф + bk · hk · Нэ ·ρ [ 2.18]
Nfn =36 · 2,3 + 8,5 + 0,3 · 0,3 · 3,85 · 25
Nfn = 99,4 Кн
2.2.4 РОЗРАХУНКОВІ СХЕМИ
Необхідну площу подошви фундаменту визначають за формулою:
Nfn
<img width=«79» height=«2» src=«dopb129575.zip» v:shapes="_x0000_s1043">Αfнеобх = [ 2.19]
R0 — γср · df
99,4
<img width=«184» height=«2» src=«dopb129576.zip» v:shapes="_x0000_s1044">Αfнеобх = = 0,93 м2
130 – 20 · 1,15
Визначаємо розміри квадратної подошви:
af= bf = Αfнеобх 0,93 = 0,96 м
Розміри округляємо в більший бік до значень кратних 30 см, якщо для бетонування застосовують інвентарно –металеву опалубку, або кратних 10 см – для інвентарної опалубки.
af= bf = 1,3 м, так як прийнята металево- інвентарна опалубка.
продолжение
--PAGE_BREAK-- Середній тиск на грунт основи від розрахункового навантаження:
Nf
<img width=«137» height=«2» src=«dopb129577.zip» v:shapes="_x0000_s1045">Psf = < R0 [ 2.20]
af · bf
126900
<img width=«137» height=«2» src=«dopb129577.zip» v:shapes="_x0000_s1046">Psf = = 7,5 Н/см2 < 13 Н/см2
130· 130
Так як умова виконується, то робоча висота центрально навантаженного фундаменту визначається за формулою:
bk + hk 1 Nf
<img width=«69» height=«2» src=«dopb129573.zip» v:shapes="_x0000_s1047"><img width=«22» height=«2» src=«dopb129578.zip» v:shapes="_x0000_s1048"><img width=«40» height=«2» src=«dopb129579.zip» v:shapes="_x0000_s1049">h0= + · [ 2.21]
4 2 Rbf Psf
30 + 30 1 126900
<img width=«70» height=«2» src=«dopb129580.zip» v:shapes="_x0000_s1050"><img width=«21» height=«2» src=«dopb129581.zip» v:shapes="_x0000_s1051"><img width=«79» height=«2» src=«dopb129575.zip» v:shapes="_x0000_s1052">h0= + · = 33,5 см
4 2 84,1 + 7,5
Тоді повна висота фундаменту h = h0+ С, де
С – мінімальна товщина шару бетону для сітки.
Так як фундамент монолітний з бетонною підготовкою
h = h0+ С = 33,5 + 4 =37,5 см, але висота фундаменту не повинна бути меньшою ніж:
h > (1…1,5) hc · 0,05
Із умови h > 1,5 · 0,5 + 0,05 = 0,8 м h > hс + 0,25 h > 0,5+ 0,25 = 0,75 м
Приймаємо висоту фундаменту з проекту 70 см.
Тоді робоча висота складе h0 = 70 – 4 = 66 см
2.2.5. СТАТИСТИЧНИЙ РОЗРАХУНОК
Згинальний момент в перерізах визначаємо як для консольних балок.
M1-1 = 0,125 Psf (af — hк)2 · bf [ 2.22]
M1-1 = 0,125 · 7,5 ( 130 – 30 )2 · 130
M1-1 =1220000 Нсм= 12,2 кНм
2.2.6. КОНСТРУКТИВНИЙ РОЗРАХУНОК
M1-1
<line id="_x0000_s1053" from=«205.2pt,12.4pt» to=«298.8pt,12.4pt» o:allowincell=«f»><img width=«126» height=«2» src=«dopb129582.zip» v:shapes="_x0000_s1053">Αsнеобх = [ 2.23]
0,9 · Rs · h0
1220000
<img width=«175» height=«2» src=«dopb129583.zip» v:shapes="_x0000_s1054">Αsнеобх = = 0,73 см2
0,9 · 28000 · 66
Крок арматури Smax = 200мм, при умові, що dmin = 12 мм.
Приймаємо 13 Ш12АIII з загальною площею в одному напрямі.
3 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ
3.1 ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ЗАДАНОГО ПРОЦЕСУ
3.1.1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ
Технологічна карта розроблена на встановлення балок та плит покриття, сільськогосподарського об’єкту – “Телятник на 500 голов”.
Розміри будівлі в плані 21 х 84 м (в осях Роботи по встановленню балок та плит покриття проводяться на висоті 4,23 м. Подачу матеріала здійснюють краном КС-4361А.
Роботи виконують в літній час в дві зміни.
3.1.2 ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОНАННЯ ЗАДАННОГО ПРОЦЕСУ
3.1.2.1Готовність попередніх робіт
До початку монтажу балок та плит покриття треба виконати слідуючі роботи:
а) Розкладка конструкцій в місцях монтажу.
б) Підготовка основи під монтуємі елементи.
в) Підготовка конструкцій для їх підйома.
г) Растроповка після установки та закріплення.
Розкладка елементів в місцях монтажу виконується таким чином, щоб максимально зменшити кількість кранових операцій.
Перед початком монтажу конструкції слід на них нанести розбивочні вісі, а також до підйома конструкцій треба очистити та устранити знайдені дефекти.
3.1.2.4 . Транспортування і створення запасу матеріалів для виконання робіт
МАЗ – 5245, грузопід’емністю 13,5 т,
коефіцієнт виконання 0,9
Змінне виробництво транспортних одиниць
g = <shapetype id="_x0000_t75" coordsize=«21600,21600» o:spt=«75» o:divferrelative=«t» path=«m@4@5l@4@11@9@11@9@5xe» filled=«f» stroked=«f»><path o:extrusionok=«f» gradientshapeok=«t» o:connecttype=«rect»><lock v:ext=«edit» aspectratio=«t»><shape id="_x0000_i1025" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«29112.files/image026.wmz» o:><img width=«85» height=«61» src=«dopb129584.zip» v:shapes="_x0000_i1025"> [3.1]
P – вантажопід’ємність транспортної одиниці
T1 – тривалість корисної роботи в зміну
t1, t2 — час стоянки під погрузкою та розгрузкою при одній ходці.
l — відстань перевозки в один кінець
V — середня швидкість
g =
Потрібність в транспортній одиниці розраховуємо:
m = <shape id="_x0000_i1026" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«29112.files/image028.wmz» o:><img width=«44» height=«45» src=«dopb129585.zip» v:shapes="_x0000_i1026"> [3.2]
Q –кількість, маса усьго монтажу
t- тривалість розрахункового періоду за добу.
m =
3.1.2.5 Методи виконання робіт, розбивка на захватки. Вибір монтажних кранів. Розрахунок траверс
Покрівельні роботи виконують потоковими методами. Покриття розбивають на захватки, однакові за трудомісткістю. Захватка за своїми розмірами повинна бути такою, щоб забезпечити фронт рабіт для бригади протягом зміни. Кількість захваток повинна відповідати кількості простих процесів, які входять до комплексного процессу виконання робіт.
За кожним простим процесом закріплюють одну або кілька ланок робітників, які виконавши роботу на одній захватці, переходять на іншу.
Розбивку на захватки виконують у межах схилу покрівлі. Чисельний і кваліфікаційний склад ланок приймають відповідно до ЄНіРу, залежно від складності роботи. Так, очищення основи від сміття, грунтування поверхні мастикою виконує один робітник 2-го розряду, при перекритті балок та плит приймають участь у роботі: монтажники 4-го розряду-1 людина, 3-го розряду – 1 людина, 2-го розряду – 2 людини. При заливці швів: монтажники 4-го розряду – 1 людина, 3-го розряду – 1 людина. При електрозварюванні електрозварник 3-го розряду – 1 людина. При розкладці матеріалу в зоні монтуємого крану: такелажники 2-го розряду – 2 людини.
До початку робіт готують фронт робіт, необхідну кількість матеріалу, нормокомплекти, до складу яких входять необхідні для роботи машини, механізми, інструменти, пристрої.
H= hо + hз + hе + hс + hп [3.3]
hо — Перевищення опору монтуємого елемента над рівнем стоянки крана.
hз — Висота елементу в монтуємому положенні
hс — Висота строповки
hп — Висота поліспаста в стягнутому положенні
H = = м,
Визначаємо виліт стріли
B = <shape id="_x0000_i1027" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«29112.files/image030.wmz» o:><img width=«196» height=«48» src=«dopb129586.zip» v:shapes="_x0000_i1027"> [3.4]
В =
c — мінімальний зазор між стрілою та монтуємим елементом, чи між стрілою та раніш монтованою конструкцією, в залежності від довжини стріли
d — відстань від центра тяжіння монтуємого елемента до найбільш виступаючої частини будівлі.
hм — відстань від рівня стоянки крана до осі повороту стріли
Визначаємо найменш необхідну довжину стріли.
Lстр = √ (Bстр - 1,5)2 + (Hстр — hм )2[3.5]
Lстр = √ м
Підбираємо більш економічно-вигідний кран.
МКА – 16
Lстр = 15 м
Сед. з. = 4,96
Смаш. см.= 21,35
КС-4361А
Lстр = 15м + гусьок 10 м
Сед. з. = 37
Смаш. см.= 4,23
1,08 (Cмаш см · Tмаш см + Cед. з.) + 1,5 ЗП
<img width=«314» height=«2» src=«dopb129587.zip» v:shapes="_x0000_s1055">Cед =
V [3.6]
Для крану МКА – 16
1,08 (4,23 х 9,5 +4,96 ) + 1,5 х 466,9
<img width=«362» height=«2» src=«dopb129588.zip» v:shapes="_x0000_s1056">C = = 3,67 грн
251,67
Для крану КС – 4361А
1,08 (21,35 х 9,5 + 37) + 1,5 х 466,9
<img width=«362» height=«2» src=«dopb129589.zip» v:shapes="_x0000_s1057">C = = 3,11 грн
251 67
Остаточно прийняте рішення по вибору крана КС-4361А на обгрунтуванні техніко-економічного порівняння.
Будуємо графік по значенням обраного крана КС-4361А
Розрахунок траверсів
1. Підрахунок усієї нагрузки що діє на траверс
Р = 10 Gо Kn Kg , де [3.7]
Gо = вага піднімаємого вантажу
2. Підраховуємо згинаючий момент у траверсі
М = Ра / 2 [3.8]
М = = кНсм, де а – довжина плеча траверси, см
3. Знаходимо момент опору поперечного перерізу траверси
Wtp = M / ( m x 0,1 x R) [3.9]
Wtp = = см3
З сортаменту підбераємо траверсу під номером 10.
3.1.2.6 Вказівки про виконання робіт в зимових умовах
Проект споруди, монтуємої в зимових умовах повинен мати допуск на будівництво в зимку. При виконанні робіт в зимових умовах керуються слідуючими нормативними документами:
-При виконанні фундаментів – СНіП III – 9 – 84
-При виконанні монтажу збірних залізобетонних конструкцій – СНіП IV – 16 – 80
Монтаж залізобетонних конструкцій в зимових умовах виконується також, як і в літку. Мінусова температура впливає лише на заробку стиків.
Перед заробкою, стики повинні бути очищені від снігу та зачищені металевою щіткою. Ефективну та якісну очистку стиків можно проводити за допомогою трубчатих електрозварювачів. Ці прибори не тільки видаляють сніг і наліт зі стика, а й підсушують поверхню.
Бетонна суміш для заробки стиків в зимку повинна доставлятись в автосамосвалах з утепленим кузовом. Бетон та розчин для заробки стиків готують на швидкотвердіючих цементах.
Стики які не сприймають зусилля можуть зароблятися бетоном з протилежними добавками, що дозволяє проводити заробку без допоміжного прогріву. Склад та кількість противоморозних добавок залежать від темперетури повітря.
3.1.2.7 Підрахунок обсягів робіт
Об’єм робіт підраховується по РИ проекта в одиниці прийнятої з ЄНіРу. При підрахунку об’ємів робіт треба враховувати не тільки основні процеси, а й роботи, супроводжені їм.
Об’єм зварювальних робіт плит покриття (в трьох місцях шви = 5 см).
158 х 3 х 5 = 2580 см = 25,8м
При зварки балок з двох сторін з довжиною шва = 15 см.
32 х 4 х5 =2280 см = 22,8м
Всього об’єм зварювальних робіт = 48,6 м
Таблиця 3.1
Підрахунок обсягів робіт.
Збірніконструкції та деталі
Марка елементу
Кіль
кість
Об’єм, м3
Вага, т
На од
всього
На од
всього
Залізобетонні безкаркасні балки
Зборні залізобетонні балки для сільськогосподарськіх будівель
Збірні залізобетонні балки
Залізобетонні плити покриття
ФБТ6-3
БС7,5-2
БС6-2
СПР60-200
10
16
6
145
0,4
0,58
0,34
0,477
4
9,28
2,04
69,2
1
1,45
0,85
1,19
10
23,2
5,1
172,55
Всього
84,52
210,85
3.1.2.8 Виконання калькуляції трудовитрат і заробітної плати
Трудоємкість виконання будівельних процесів в технологічній карті вираховується по ЄНіРу на будівельно монтажні роботи.
Нвр V
<img width=«69» height=«2» src=«dopb129562.zip» v:shapes="_x0000_s1058">Трудоємкість вираховується Т =
Tcм [3.10]
Заробітна плата З =Росі · V [3.11]
а) для розкладки монтуємих елементів:
T= 2,21 люд/час; З = 11,6 грн
б) для монтажу плит
T= 17,6 люд/час; З = 102,2 грн
в) для монтажу балок
T= 17,1 люд/час; З = 115 грн
г) для електрозварювання стиків
T= 2,9 люд/час; З = 16,7 грн
д) для заливки швів
T= 10,02 люд/час; З = 61,2 грн
3.1.2.9 Виконання трудового процесу та розрахунок комплексної бригади
Графік робіт – це основний документ для визначення часу тривалості робіт та кількості робочих. Він виходить з виробничої калькуляціїї і будується лінійно з врахуванням поточних методів. Це забезпечує їх безперервність. Рівномірне використання трудових матеріально-технічних ресурсів та будівельних машин.
Перед складанням графіка треба продумати порядок і методи роботи, їх ведення.
Визначаємо тривалість виробництва робіт:
Нвм ·100
<img width=«261» height=«2» src=«dopb129590.zip» v:shapes="_x0000_s1059">Тдн =
Мв · Тсм м · Нвир вм [3.12]
49,83 ·100
<line id="_x0000_s1060" from=«104.4pt,11.75pt» to=«298.8pt,11.75pt» o:allowincell=«f»><img width=«261» height=«2» src=«dopb129590.zip» v:shapes="_x0000_s1060"> Тдн = = 6 дн
1 · 8,2 · 1 · 102,7
Розраховуємо комплексну бригаду, яка могла б воконувати всі роботи, передбачені завданням.
Визначаємо кількість робітників:
Н 100 <img width=«108» height=«2» src=«dopb129591.zip» v:shapes="_x0000_s1061">Чроб =
Тдн Впл [3.13]
49,83 100 <img width=«32» height=«12» src=«dopb129592.zip» v:shapes="_x0000_s1062"><img width=«107» height=«2» src=«dopb129593.zip» v:shapes="_x0000_s1063">Чроб = =8,08 8 робітників
6 102,7
Розрахунок ведеться в таблиці на листі.
3.1.2.10 3.1.2.8 Організація і методи праці робітників
Балки покриття встановлюються для підйома біля місць монтажа в касетах в продовж рядів колон, що забеспечує вільний прохід монтажного крану та транспортних засобів по прольоту. При строповці балок слід враховувати умови роботи конструкції під час підйома.
Вузли строповки назначають в відповідності з довжиною траверси, приймаємої для підйома балки, і по прийнятої схемі строповки відмічають зусилля, в елементах нижчого поясу від створенної ваги балки з коефіциєнтом перегрузки 1,1. Установлену балку закріплюють на опорах проектними кріпленнями.
Монтаж плит покриття виконується після установки балок та ферм. Строповка плит виконується за монтажні засморки з використанням траверс, забезпечуючих рівномірний розподіл навантаження між засморками.
Укладені плити покриття приварюються в кутах до металевих деталей. Перша плита приварюється в чотирьох кутах, інші – тільки в трьох кутах, так як один з кутів кожної плити недосяжний для зварки.
Установка першої плити біля краю, виробляється з підвісних подмостей, закріплених на колонах, а інших плит – з раніш встановленних.
3.1.2.11 Вимоги по якості робіт і їх прийома
Будівельні конструкції треба монтувати з дотриманням вимог діючих СНіПів. Контроль якості монтажа ведуть з момента поступлення конструкцій на будівельний майданчик і закінчують при здачі об’єкта в експлуатацію.
При поступленні готових виробів перевіряють їх основні розміри, маркировку. Якщо відхилення перевищують допуски заводом-виготовлювачем, то направляють рекламації, а конструкції бракують. В процесі монтажа необхідно проводити операційний контроль якості робіт.
Перед встановленням каркаса щільно перевіряють якість фундамента. Геодезичними приладами перевіряють правильність наводки конструкцій на опори в процесі тимчасового йх закріплення. Точність установки елементів та якісне кріплення стиків – основні критерії якості монтажних робіт.
3.1.2.12 Перелік актів на приховані роботи
Промежні здачі та прийом скритих робіт підвергаються такі конструкції та роботи:
-Опори та місця опирання конструкцій.
-Основи під фундамент.
-Фундаменти до їх засипки.
-Зварювання і захист елементів стиків від корозії
Перечень актів:
-Акт про монтаж фундаментних стаканів під колони
-Поставити паспорта колон
-З’єднання стиків колон з фундаментами та балками
-Пред’явити акти на плити покриття та акт по заробці стиків плит покриття
3.1.2.13 Техніка безпеки при виконанні монтажу плит покриття та балок
Монтаж будівельних конструкцій зв’язаний з виконанням різних праць на висоті (укладання елементів, закріплення монтажних вузлів, заливка швів та ін.). щоб забезпечити монтажникам вигідні та безпечні умови для праці на висоті використовують монтажні підмості та драбини. У деяких випадках для забеспечення вигідних умов робіт драбини об’єднують з монтажними майданчиками та люльками в один блок. Це спрощує конструкцію подвіса та зменшує роботу по установці такого блоку. В відповідністю зі значенням
та потребами економічності монтажні підмості повинні бути:
а) розраховані на богаторазове використання.
б) легкими, щоб не визивати ускладнень при установці.
в) міцними, забезпечуючими безпеку робітників.
Підмості повинні мати перила висотою не менш 1м, а підьомні люльки – не менш 1,2м.
3.1.3.МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНІ РЕСУРСИ
Матеріально-технічні ресурси включають:
матеріальні ресурси, конструкції та вироби, будівельні машини та їх характеристики, пристосування, інвентар, інструменти, експлуатаційні матеріали.
Кількість конструкцій, виробів та матеріалів визначаються зі СНіПу v-01.22 “Норми затрат матеріалів та потреби в будівельному інвентарі, інструментів і механізмів”, на основі об’ємів робіт включених в технологічну
карту:
Таблиця 3.2
Назва
Одиниця виміру
Кіль
кість
Марка
Балки
Плити покриття
Монтажний кран КС4361А
Нівелір НВ-1
Рівень будівельний
Траверса грузопід’ємністю 9 т
Електрозварювальний аппарат
Захисний щит
Захисна каска
Зостережний пояс
Канат Ш 19 мм, l = 20 м
Контейнер для інструментів
Бункер для розчину V = 0,75 м3
Металеві відра
Кельма КБ
Металевий метр
Металева рулетка
Металева щітка
Слюсарне зубило
Металевий молоток
шт
шт
шт
шт
шт
шт
шт
шт
шт
шт
шт
шт
шт
шт
шт
шт
шт
шт
шт
шт
32
158
1
1
1
1
1
2
6
5
2
1
1
2
2
1
1
1
1
1
ГОСТ340441-82
ГОСТ1381-82
ГОСТ14651-87
ГОСТ10528-76
ГОСТ9416-83
ГОСТ25573-83
ГОСТ14651-88
ГОСТ124035-88
ГОСТ124087-88
ТУ34-09-106-84
ГОСТ483-85
ГОСТ 19569-87
ГОСТ19596-87
ГОСТ19596-87
ГОСТ9533-87
ГОСТ427-75
ГОСТ7502-89
ТУ494-01104-76
ГОСТ7211-82
ГОСТ11049-83
продолжение
--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK-- Будівельний генплан розробляється на період возведення надземної частини будуємого об’єкту.
3.3.2 Розрахунок тимчасових будівель та споруд
Тимчасові будівлі і споруди зводяться на період будівництва, тому їх необхідно передбачити в мінімальному обсязі. Тимчасові будівлі розміщують на ділянках вільних від забудови, доріг, об’єктів загального будівництва.
Обсяг тимчасових будівель повинен бути достатнім для забезпечення робочих необхідними санітарно-битовими умовами праці і відпочинку. При терміні будівництва об’єкта до одного року, санітарно-битові, виробничі і службові будівлі приймають пересувними, збірно-розбірними та контейнерного типу.
Визначення площі тимчасових будівель визначають по максимальній кількості робочих на будмайданчику і нормативної площі на одного чоловіка:
Nзаг = (N р · N ітр · Nсл · N моп ) · К [3.16] , де
Nзаг — загальна чисельність робочих на будмайданчику
N р — чисельність робочих
N ітр — чисельність інженерно технічних служб
Nсл — чисельність службовців
N моп — молодший обслуговуючий персонал
К – коефіцієнт враховуючий відпустки, хвороби: 1,05; 1,06
По календарному плану максимальна чисельність працівників складає: N = 21 чол.
Таким чином:
21 · 100
<img width=«110» height=«2» src=«dopb129599.zip» v:shapes="_x0000_s1073"> N р = = 25 чол
83,9
Тоді 1% складає 0,25 чол
N ітр = 11 · 0,25 = 3 чол
Nсл = 3,6 · 0,25 = 1 чол
N моп = 1,5 · 0,25 = 1 чол
Nзаг = ( 25 + 3 + 1+ 1 ) · 1,06 = 31 чол
Отримавши загальну кількість працюючих виконуємо розрахунок в табличній формі.
Таблиця 3.12 Розрахунок тимчасових приміщень
№
п/п
Тимчасові приміщення
Кількі
сть
чол
Кількі
сть
в %
Площа
м2
Тип тимчасової будівлі
Розмір будівлі, площа, м2
на од.
всього
1
2
3
4
5
6
7
8
1
2
3
4
5
6
Контора
Гардеробна
Душова з умивальнею
Приміщення для приймання їжі
Туалет
Прохідна
4
31
31
31
31
—
100
70
50
50
100
---
4
0,7
0,74
1,2
0,1
---
16
22
16
37
3
6
Пересувна
Пересувна
Пересувна
Пересувна
Збірно-розб
Збірно-розб
3 · 6 = 18
4 ·5,5 = 22
4· 4 = 16
4 · 9,5=38
1,5 · 2 = 3
2 · 3 = 6
Всього
100
3.3.3 Організація складського господарства, розрахунки відкритих складів
Для правильної організації складування конструкцій, деталей і матеріалів на будмайданчику при проектуванні необхідно передбачити відкриті склади для зберігання матеріалів на які не впливають коливання температури та вологості.
Навіси передбачені для складування столярних виро бів, рулоних матеріалів, скла тощо. Кількість матеріалів підлеглих зберіганню на складі, визначають за формулою
Q α n K2
<img width=«146» height=«2» src=«dopb129600.zip» v:shapes="_x0000_s1074">P = [3.17] , де
T
Q – загальна кількість матеріалу
α — коефіцієнт неравномірності постачання,
n – норма запасуматеріалів в днях
K2 = 1,3 коефіцієнт неравномірності використання
T – розрахунковий перід
Необхідна площа для зберігання визначається за формулою
P
<img width=«60» height=«2» src=«dopb129601.zip» v:shapes="_x0000_s1075">S = · K1 [3.18] , де
V
V – кількість матеріалу складуємого на 1 м2 площі
K1 – коефіцієнт, який враховує проходи для закритих складів 0,6 ~ 0,7; для навісів 0,5 ~ 0,4; для відкритих складів – 0,4 ~ 0,5
Таблиця 3.13
Відомість підрахунку складських приміщень
№
п/п
Назва матеріалу
Од.
вим
Кіль
кість
α
n
дн
K2
T
дн
P
K1
V
S
м2
Тип складу
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Керамічна цегла
Фундаментні блоки
Балки та ферми
Плити перекриття
Пройоми дверні
Віконні блоки
Азбесто цементні листи
Плитка керамічна
Стінові панелі
1000 шт
м2
м2
м2
м2
м2
м2
м2
м2
45,5
23,5
15,32
76,15
119,2
116,1
1890
56,7
21,6
1,1
1,1
1,1
1,1
1,1
1,1
1,1
1,1
1,1
6
5
5
4
2
2
3
2
5
1,3
1,3
1,3
1,3
1,3
1,3
1,3
1,3
1,3
6
3
3
5
9
9
10
9
2
59,2
56
36,5
87
38
37
811
18,0
77,2
0,5
0,,5
0,50
0,5
0,5
0,5
0,5
0,5
0,5
1,2
2
0,3
0,9
45
45
150
80
0,5
0,5
14
21,9
54
0,4
0,4
2,7
0,1
77,2
Відкр.
Відкр.
Відкр.
Відкр.
Навіс
Навіс
Відкр.
Відкр.
Відкр.
Всього
171,2
3.3.4 Тимчасове водопостачання. Розрахунок діаметра тимчасового водопроводу
При рішенні питання про тимчасове водопостачання будмайданчика, задача заключається у визначенні схеми мережі і діаметра тимчасового водопровода, який подає воду на будівельний майданчик. Вода на будмайданчику розраховується на виробничі потреби Qвир, господарсько-битові Qг.б., душові установки Qдуш, пожежогасіння Qп.
При проектуванні тимчасового водопровода на будмайданчику не будемо враховувати потребу на пожежогасіння Qп, в виду того, що промисловість випускає пожежні гідранти з мінімальним 100 мм, то необхідно тимчасовий водопровід приймати таким же, що не вигідно, тому пожежний гідрант встановлюють поблизу від тимчасового водопровода в постійній мережі.
Повна потреба в воді становить Qз = К · (Qвир · Qгб · Qдуш) — л/сек [3.19]
К = 0,5 – коефіцієнт нерівномірності споживання води.
Qз = 0,5 · (Qвир · Qгб · Qдуш)
Виробничі потреби визначаємо на основі календарного плану. Питомі витрати води на виробничі потреби води.
Таблиця 3.14
Графік потреби води на виробничі потреби № п/п
Споживачі
води
Один. Вим
К-ть, в зм.
Норма витрати в зм.
Загальні витрати в зм.
Місяці
Травень
Липень
Серпень
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Бетонні роботи
Полив цегли
Штукатурні роботи
Малярні роботи
м3
1000 шт
м2
м2
31,5
9,1
72
205
300
150
7,5
0,8
9450
1365
549
164
1365
9450
540
164
Разом
82645,6
1365
9450
704
По максимальній потребі води знаходимо сикундну витрату води на виробничі потреби по формулі:
∑Qmax · К1
<img width=«127» height=«2» src=«dopb129602.zip» v:shapes="_x0000_s1076">Qвир =
t1 · 3600 [3.20], де
Qmax – максимальні витрати води
К1 = 1,5 коефіцієнт неравномірності споживання води
t1 = 8 год. – кількість годин споживання
9450 · 1,5
<img width=«126» height=«2» src=«dopb129603.zip» v:shapes="_x0000_s1077">Qвир = = 0,48 л/с
8 · 3600
Кількість води на господарсько-битові потреби в зміну визначаємо по формулі:
N · q1 · K2
<img width=«165» height=«2» src=«dopb129604.zip» v:shapes="_x0000_s1078">Q г.б =
t2 · 3600 [3.21] , де
N – кількість працюючих на об’єкті
q1 – норма витрат води в зміну
K2 = 3 – коефіцієнт неравномірності витрат води
t2 = 8 год. – кільсть годин споживання
N31 · 30 · 3
<line id="_x0000_s1079" from=«61.35pt,9pt» to=«183.75pt,9pt» o:allowincell=«f»><img width=«165» height=«2» src=«dopb129605.zip» v:shapes="_x0000_s1079">Q г.б = = 0,09 л/с
8 · 3600
Секундні витрати води на приймання душа визначаємо по формулі:
N · q2 · K3
<line id="_x0000_s1080" from=«61.35pt,9pt» to=«183.75pt,9pt» o:allowincell=«f»><img width=«165» height=«2» src=«dopb129605.zip» v:shapes="_x0000_s1080">Q д =
t3 · 3600 [3.22], де
q2 = 30 ~ 40 л норми витрат води
K3 = 1 — коефіцієнт неравномірності витрат води
t3 = 0,75 – час роботи душової
31 · 35 · 1
<img width=«165» height=«2» src=«dopb129606.zip» v:shapes="_x0000_s1081">Q д = = 0,40 л/с
0,75 · 3600
Загальні витрати води становлять:
Qзаг = 0,5 ( 0,5 + 0,09 + 0,40) = 0,5 л/с
Діаметр труби тимчасового водопроводу визначаємо по формулі
4 · Qзаг · 1000
<img width=«165» height=«2» src=«dopb129607.zip» v:shapes="_x0000_s1082">Д = √
π · V [3.23] , де
1000 і π = 3,14 — постійні величини
V = 1,2 л/с швидкість руху води
4 · 0,5 · 1000
<img width=«165» height=«2» src=«dopb129608.zip» v:shapes="_x0000_s1083">Д = √ = 23 мм
3,14 · 1,2
Приймаємо діаметр труби згідно ГОСТ з умовним проходом 25,0 мм і зовнішнім діаметром 33,5мм.
3.3.5 Тимчасове електропостачання. Розрахунок необхідної кількості прожекторів
Основним джерелом енергії, яку використовують на будівництві є електротрансформатор. Для живлення механизмів і технологічних потреб використовується електроенергія, джерелом якої є високовольтна лінія.
При рішенні питання електрозабеспечення будівельного майданчика потрібно визначити необхідну потужність трансформатору, вибрати джерело електроенергії, установити принціпіальну схему електропостачання споживачів і основних на будгенплані.
Загальна потреда електроенергії будмайданчику визначаєм по формулі
Wпот = 1,1· ( Рс · 0,5 + Рвир + 0,8 ·Ров +Рн )[3.24] , де
Рс – сума силових потужностей;
Рвир – сума виробничих потужностей;
Ров – сума потужностей на внутрішнє постачання;
Рн – сума потужностей на зовнішнє освітлення;
Визначаємо потрібну кількість прожекторів для освітлення монтажної зони по формулі
Ен · К · S
<line id="_x0000_s1084" from=«90.15pt,9pt» to=«176.55pt,9pt» o:allowincell=«f»><img width=«117» height=«2» src=«dopb129609.zip» v:shapes="_x0000_s1084"> П =
Fл · η · U · Z [3.25]
Ен – нормуєма освітленність;
К = 1,5 коефіцієнт запасу;
S – освітлена площа;
Fл — світовий поток ламп накалу;
η – КПД;
U – Коефіціент іспиту прожектора світового потока;
Z – коефіцієнт неравномірності освітлення;
Для освітлення буд майданчика приймаємо прожектор типу ПЗС – 453, лампи типу НГ – 220 — 1000 потужністю 1000 Вт, напругою 220 В.
Світовий поток для ламп НГ – 220 – 1000 дорівнює 1820 лм, норма освітлення для монтажних робіт, Ен = 25 лК.
Площа монтажної зони S = 1449 м2
Визначаємо потрібну кількість прожекторів:
0,22 · 25 · 1,5 · 1449
<img width=«223» height=«2» src=«dopb129610.zip» v:shapes="_x0000_s1085"> П = = 12 прожекторів
1000
Розрахунок електроенергії для внутрішнього і зовнішнього освітлення виконуємо в табличній формі.
Таблиця 3.15
Потужність електроенергії для освітлення території виконання робіт.
Таблиця 3.16 Потужність для внутрішнього освітлення №
п/п
Найменування
споживача
Один. вим
Кількість
Норма освітлення, кВт
Потужність, кВт
1
2
3
4
5
6
1
2
3
4
5
6
7
8
Прохідна
Контора прораба
Приміщення для приймання їжі
Гардеробна
Душова з умивальнею
Туалет
Навіс
Закритий склад
100 м2
100 м2
100 м2
100 м2
100 м2
100 м2
100 м2
100 м2
0,06
0,18
0,37
0,22
0,16
0,03
0,5
0,4
1
1,25
1
1
1
1
1
1
0,06
0,23
0,37
0,22
0,16
0,03
0,5
0,4
Усього
1,97
Таблиця 3.17 Розрахунок потужності силових установок для виробничих потреб.
№
п/п
Найменування
споживача
Один. вим
Кількість
Норма освітлення, кВт
Потужність, кВт
1
2
3
4
5
6
1
2
3
Штукатурний агрегат СО-57А
Поверхній вібратор ИВ – 91
Зварочний аппарат СТН — 350
шт
шт
шт
1
1
1
5,25
0,6
25
5,25
0,6
25
Усього
30,85
Сумарна потужність буде дорівнювати:
Wпот = 1,1· ( Рс · 0,5 + Рвир + 0,8 ·Ров +Рн ) [3.27]
Wпот = 1,1· ( 30,85 · 0,5 + 7,39 + 0,8 ·1,97 ) = 43,7 кВТ
Потужність трансформатора визначаємо за формулою
Wпот
<img width=«89» height=«2» src=«dopb129611.zip» v:shapes="_x0000_s1086"> Wтр =
0,75 [3.28]
43,7
<img width=«89» height=«2» src=«dopb129611.zip» v:shapes="_x0000_s1087"> Wтр = = 58,4
0,75
Відповідно приймаємо трансформатор ТМ 100/6
з максимальною напругою 100 Квт.
3.3.6 Пояснення до будгенплану
Проектування будгенплану об’єкта будівництва виконують на стадії розробки проекта організації будівництва і на стадії розробки ПВР.
Основна відмінність таких будгенпланів – це ступень деталізації і точності головних рішень і розрахунків по установці характеристик
об’єктів будгосподарства чи при виконанні всіх вимог техніки безпеки виробництва робіт, пожежної безпеки, санітарії.
При всьому відличі будгенпланів, порядок їх розробки в складі ПОБ, ПВР практично не має різниці і зводиться до слідуючого:
На генплані об’єкта з урахуванням стану робіт на період розробки будгенпланів роблять прив’язку монтажних і монтажопідйомних машин і розміщення виробничих установок і складів, при цьому установлюють небезпечні зони і розробляють схеми суміщення робіт крану.
Намічають місця розміщення небезпечних зон конкретних будівель другої групи – адміністративно-битового та соціального призначення. Одночасно з цим проектують шляхи і прходи робочих до місць роботи.
Розташовують установку і об’єкти енергопостачання, водопостачання, і проектують схеми підключення до розвідних мереж всіх споживачів електроенергії, освітлення, тепла води – розміщають абонентні блокування, мережі зв’язку, сигналізації на майданчик.
3.3.7 Заходи з охорони праці та протипожежної безпеки при проектуванні БГП
Організація робіт на будмайданчику і виконання всіх БМР повинні забезпечувати безпеку робочіх, які знаходяться в зоні будівництва, а також збереженність будівель і споруд повинні передбачувати такі мироприємства:
А) інженерна підготовка майданчику, огороження його забором і влаштування в місцях руху робочих захисних козирьків.
Б) планування майданчика, влаштування тимчасових доріг, проїздів, переходів, тимчасового освітлення території і рабочих місць.
В) влаштування тимчасових комунікацій, водопостчан-ня, електрозабеспечення, зведення тимчасових будівель та споруд.
Г) при проектуванні будгенплану необхідно передбачити всі вимоги по протипожежній небезпеці.
Д) тимчасові мережі водопостачання повинні бути прокладені на відстані неменше ніж 5 м від будівлі, повітряні мережі на відстані 30 м від зони дії крану.
Є) у в’їзді на будмайданчик повинна розташовуватись схема руху автотранспорту, а також необхідні дорожні знаки і позначення небезпечних переходів.
Техніка безпеки виконання робіт щільно пов’язана з протипожежними нормами.
В темний час будівельний майданчик освітлюють і в небезпечних місцях крім огорожі встановлюють аварійне освітлення.
3.3.8 Заходи охорони навколишнього середовища
Генпідрядна будівельна організація повинна одержати дозвіл на виконання БМР від місцевих органів влади за місцем будівництва, для цього вона подає копію позитивного висновку державної екологічної експертизи-документації за якою ведеться будівництво об’кта.
БМР по спорудженню будь-яких об’єктів повинні здійснюватися із дотриманням вимог природоохоронного законодавства, та забезпечувати ефективний захист навколишнього природного середовища від забруднення і пошкодження; на території об’єктів, що будуються, недопускається непередбачене проектною документацією знесення деревно-чагарникової рослинності, засипка грунтом корневих шійок стовбурів дерев і чагарників, що ростуть.
Недопускається відведення поверхневих стічних вод з території будмайданчика безпосередньо на рельєф без здійснення інженерних противоерозійних заходів, що надійно попереджують виникнення осередків технологічної ерозії грунтів, при виникненні будівельного планування родючий шар грунту повинен зніматися і складуватися для подальшого використання при благоустрії та озелененні території.
продолжение
--PAGE_BREAK--Тимчасові автодороги та існуючі під’їздні шляхи повинні влаштовуватись з урахуванням вимог щодо запобігання пошкодження с/г угідь та деревно-чагарникової рослинності. БМР в зонах житлової забудови повинно виконуватись із дотриманням вимог що до попередження пилоутворення і забруднення повітряного басейну, недопускається при прибиранні відходів і сміття скидати їх з будівель без застосування латків та бункерів накопичувачів. Передбачене затвердженою документацією знесення зеленого насадження, повинно в обов’язковому порядку компенсуватися у відповідному обсязі.
3.3.9 ТЕП будівельного плану
1. Площа будівельного майданчика –1558 м2
2 Площа забудови проектуємої будівлі 1449 м2
3 Площа тимчасових будівель та споруд 100 м2
4 Протяжність тимчасових шляхів 116 м
5 Протяжність тимчасового водопроводу 27 м
6 Протяжність тимчасових ЛЕП 155 м
7 Довжина тимчасової огорожі 158 м
8 Визначаємо компактність будівництва
К1 = 93%
К2 = 6,9 %
4. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Реформована система нового ціноутворення у будівництві введена з 1 жовтня 2002 року
2. Система ціноутворення у будівництві містить у собі:
2.1Нормативні показники
2.2Розрахункові показники
2.3Кошторисна вартість будівництва
2.4Прямі витрати
2.5Загальновиробничі витрати
2.6Правила визначення вартості будівництва
3. При складанні локальних кошторисів враховуються:
3.1Ресурсні, елементні, кошторисні норми України
3.2Показники, які визначають ресурсні, елементні, кошторисні норми
3.3Ресурсні, кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів
3.4Поточні ціни на матеріали, вироби і конструкції
3.5Поточні ціни вартості ( машино/години)
3.6Поточна вартість (людина/години), встановленого розряду робіт
3.7Поточні ціни на перевезення вантажів для будівництва
3.8Правила визначення накладних витрат
4.1Вихідні данні
Будівельний обсяг будинку5057 м3
Площа забудови S заб. 1835,7 м2
Загальна площа S заг. 1818 м2
Робоча площа Sроб. 1559 м2
Виробнича потужність річна 500 голів
Нормативна трудомісткість 978 люд.дн
Прийнята трудомісткість 930 люд.дн.
Нормативна тривалість будівництва 95 дн.
Прийнята тривалість будівництва 90 дн.
Коефіцієнт переходу до розрахункової трудомісткості
(додаток №7 ) К1= 0,086
Усереднена вартість (додаток №6) К2=4,24
Коефіцієнт обов’язкових надходжень та внесків К3=0,3977
Показник вартості інших статей вмтрат (додаток №6) К4=0,59
Коефіцієнт оплати праці з непрацездатності К5=0,0078
Укрупнений показник кошторисної вартості загально – будівельних робіт на 1 м3 будинку (додаток №15)
Тимчасові будинки і спорядження (3%) К6=0,03
Коефіцієнт додаткових витрат в літній період (0,35%) К7 =0,0035
Коефіцієнт додаткових витрат на перевезення робітників (1,5%) К8=0,015
Усереднений показник прибутку (додаток №11) К9 = 1,97
Адміністративні витрати (додаток №12) К10=0,38
Коефіцієнт витрат пов’язаних з інфляційними процесами (6%) К11=0,06
Коефіцієнт додаткових витрат замовника на страхування ризику
К12=0,02
Коефіцієнт податку на землю (0,1%) К13=0,001
Коефіцієнт комунального податку (10) К14=0,1
Коефіцієнт податку на додаткову вартість (20%) К15=0,2
Укрупнений показник кошторисної вартості внутрішніх санітарно-технічних робіт на 1000м3 будинку (додаток №16)
Укрупнений показник кошторисної вартості електромонтажних робіт і складно струмкових устроїв (додаток №17)
Укрупнений показник кошторисної вартості на придбання і монтаж технологічного устаткування на 1000 м3 будинку (додаток №18)
Коефіцієнти та укрупненні показники взяті з додатка1
строки 1 – 41.
4.2Визначення кошторисної вартості будівництва об’єкта
4.2.1 Локальний кошторис №02 – 01 – 01 на загально – будівельні роботи
Кошторисна вартість 296,427 тис.грн. Кошторисна трудомісткість 14,353 тис.люд.
Кошторисна заробітна плата 46,67тис.грн.
Середній розряд робот 3,
Таблиця №1
Кошторис складено в цінах встановлених на 10 жовтня 2002 року
4.2.1.1 Вартість матеріалів 264887 – 39650 – 7324=217913 грн.
4.2.1.2 Всього заробітної плати 39650 + 2203 =41853 грн.
4.2.1.3 Трудомісткість загально – виробничих витрат К1=0,086 (12666+551)*0,086=1136люд.год.
4.2.1.4 Заробітна плата загально – виробничих витрат К2 = 4,24 1136*4,24=4817грн.
4.2.1.5 Обов’язкові платежі та внески К3=0,3977 (41853+4817)*0,3977=18561грн
4.2.1.6 Решта статей витрат К4=0,59 (12666+551)*0,59=7798грн.
4.2.1.7 Оплата праці з непрацездатності за перші п’ять днів К5 = 0,0078грн. (41853+4817) *0,0078=364 грн
4.2.1.8 Всього загально – виробничі витрати 4817+18561+7798+364=31540 грн.
4.2.1.9 Кошторисна вартість 31540+264887=296427 грн.
4.2.1.10 Кошторисна трудомісткість 12666+551+1136=14353 люд.год.
4.2.1.11 Кошторисна заробітна плата 41853+46670грн.
4.2.2 Локальний кошторис №02 – 01 – 02 на внутрішньо – сантехнічні роботи
Кошторисна вартість 26,633 тис.грн. Кошторисна трудомісткість 4,505 тис.люд.год. Кошторисна заробітна плата 3,802тис.грн.
Середній розряд робіт 3,8
Таблиця№2
Кошторис складено в цінах встановлених на 10 жовтня 2002 року
4.2.2.1Вартість матеріалів 21312 – 2315 – 417= 18580 грн.
4.2.2.2 Всього заробітної плати 2315+139=2454 грн.
4.2.2.3 Трудомісткість загально – виробничих витрат К1=0,086 (4004+189)*0,086=318люд.год.
4.2.2.4 Заробітна плата загально – виробничих витрат К2 = 4,24 318*4,24=1349грн.
4.2.2.5
4.2.2.5 Обов’язкові платежі та внески К3=0,3977
(2454+1349)*0,3977=1512,5 грн
4.2.2.6 Решта статей витрат К4=0,59
(4004+189)*0,58=2429грн.
4.2.2.7 Оплата праці з непрацездатності за перші п’ять днів К5 = 0,0078грн. (2454+1346) *0,0078=30грн
4.2.2.8 Всього загально – витрачені витрати 1349+1513+2429+30=5321грн.
4.2.2.9 Кошторисна вартість 21312+5321=26633грн.
4.2.2.10 Кошторисна трудомісткість 4004+189+318=4505 люд.год.
4.2.2.11 Кошторисна заробітна плата 2454+1349=3802грн.
4.2.3 Локальний кошторис №02 – 01 – 03 На внутрішні електро – монтажні роботи
Кошторисна вартість 168,002 тис.грн. Кошторисна трудомісткість 10,301тис.люд.год. Кошторисна заробітна плата 28,241тис.грн.
Середній розряд робіт 4,5
Таблиця №3
Кошторис складено в цінах встановлених на 10 жовтня 2002 року
4.2.3.1Вартість матеріалів 165144 – 24653 – 5451=135040 грн.
4.2.3.2 Всього заробітної плати 24653+730=25383грн.
4.2.3.3 Трудомісткість загально – виробничих витрат К1=0,086 (9340+287)*0,086=674люд.год.
4.2.3.4 Заробітна плата загально – виробничих витрат К2 = 4,24 674*4,24=2858грн
4.2.3.5 Обов’язкові платежі та внески К3=0,3977(25383+2858)*0,3977=11231 грн
4.2.3.6 Решта статей витрат К1=0,58 (9340+247)*0,58=5560грн
4.2.3.7 Оплата праці з непрацездатності за перші п’ять днів К5 = 0,0078грн. (25383+2858) *0,0078=220грн
4.2.3.8 Всього загально – витрачені витрати 2858+11231+5560+220=19869грн.
4.2.3.9 Кошторисна вартість 165144+2858=168002 грн.
4.2.3.10 Кошторисна трудомісткість 9340+287+674=10301 люд.год.
4.2.3.11 Кошторисна заробітна плата 25383+2858=28241грн.
4.2.4 Локальний кошторис №02 – 01 – 04 На монтаж технологічного устаткування
Кошторисна вартість 29,282тис.грн. Кошторисна трудомісткість 4,96 тис. люд.год. Кошторисна заробітна плата 28,241тис.грн. Середній розряд робіт 4,8
Таблиця №4
Кошторис складено в цінах встановлених на 10 жовтня 2002 року
4.2.4.1Вартість матеріалів 23851 – 1672 – 2002 =20177 грн.
4.2.4.2 Всього заробітної плати 1672+1001=2673грн.
4.2.4.3 Трудомісткість загально – виробничіх витрат К1=0,086 (4516+247)*0,086=410люд.год.
4.2.4.4 Заробітна плата загально – вирибничіх витрат К2 = 4,24 410*4,24=1738грн.
4.2.4.5 Обов’язкові платежі та внески К3=0,3977(2673+1738)*0,3977=1754грн
4.2.4.6 Решта статей витрат К4=0,4
(4516+247)*0,4=1905грн.
4.2.4.7 Оплата праці з непрацездатності за перші п’ять днів К5 = 0,0078грн. (2673+1738) *0,0078=34 грн
4.2.4.8 Всього загально – виробничі витрати 1738+1754+1905+34=5431грн.
4.2.4.9 Кошторисна вартість 23851+5431=29282 грн.
4.2.4.10 Кошторисна трудомісткість 4516+34+410=4969люд.год.
4.2.4.11 Кошторисна заробітна плата 2673+1738=4411 грн.
4.2.5 Локальний кошторис №02 – 01 – 05 На придбання технологічного устаткування
Кошторисна вартість 21,755 тис грн
Таблиця №5
Кошторис складено в цінах встановлених на 10 жовтня 2002 року
4.2.6 Об’єктний кошторис № 02-01 набудівництвтелятнику на 500 голів
Кошторисна вартість 660,17тис.грн
Кошторисна трудомісткість 34,12 тис.люд.год.
Кошторисна заробітна плата 107,3 тис.грн.
Показник одиниці вартості120,6
продолжение
--PAGE_BREAK--
еще рефераты
Еще работы по строительству
Реферат по строительству
Телятник на 500 голів в с Шабо
25 Июня 2015
Реферат по строительству
Место гетеротропии в современной архитектуре
3 Сентября 2013
Реферат по строительству
Проектирование железобетонного промышленного здания
3 Сентября 2013
Реферат по строительству
Влияние углерода и постоянных примесей на свойства сталей
25 Июня 2015