Реферат: Будівництво дорожнього одягу автомобільної дороги

--PAGE_BREAK--У варіанті технології з використанням змішувальних установок дозування і змішування компонентів грунтової суміші передбачено на заводі. Отриману суміш транспортують на об’єкт автосамоскидами чи тракторними візками. Укладання, розрівнювання і планування укріпленого грунту виконують автогрейдером, розподільником щебеню або профілювальником з комплекту для прискореного влаштування покриттів. Шар з цементогрунту ущільнюють котками з бетоноукладальних комплектів.
Для ущільнення доцільно використовувати котки на пневматичних шинах. Орієнтовно потрібно 10-12 проходів по одному сліду котка моделі ДУ-31А.
Цементогрунтову суміш укочують до 0,85-0,9 від максимальної щільності і процес ущільнення завершують не пізніше, ніж через 3 години, а при температурах нижче 10оС – через 5 годин після приготування грунтової суміші.
Значення коефіцієнта втрат грунту становить за нормами 1,03.
Використання машин з бетоноукладального комплекту та установок примусового перемішування збільшує собівартість влаштування шару з укріпленого грунту, але дає вищий рівень якості цементогрунтового шару дорожнього одягу.
У варіантах технології за способом змішування на дорозі комплектом ДС-160 грунт транспортують в корито чи на основу автосамоскидами, тракторами візками, скреперами або подають з резерву грейдер-елеваторами. Відомі також варіанти використання грунту земляного полотна, який завчасно відсипають з надлишком.
Грунт розрівнюють за 4-6 кругових проходів автогрейдера на всю проектну ширину шару. Глинясті грунти необхідно роздрібнювати.
Подрібнення грудок в залежності від вибраних в МДЗ машин здійснюється крім профілювальника дорожніми фрезами або лущильниками, дисковими боронами моделі ВДХ-БХ. Доцільно шар грунту попередньо ущільнити за 2-3 проходи котка. В підсумку ця операція помітно полегшить подрібнення грунту.
Грунт перед подрібненням повинен мати вологість 0,3-0,4 від вологості на межі текучості. В разі невідповідності обумовленій вимозі в грунт додають ПАР.
Далі готується для роботи автоматизована слідкуюча система поздовжнього та поперечного профілю і напівавтоматизована система руху за курсом профілювальника ДС-161 (“Профіль-<metricconverter productid=«30”» w:st=«on»>30”). Профілювальник після настроювання та опробування роздрібнює за один прохід грунтову суміш та профілює шар (рис. 20). Цементовоз-розподільник моделі ДС-72 підвозить та вводить в грунт цемент та порошкоподібні добавки. При цьому слід узгодити ширину смуги проходу розподільника ДС-72 з грунтозмішувальною машиною. Стандартну ширину розподілу в’яжучого машиною ДС-72 обмежують до 1,8м і за два суміжні проходи перекривають смугу 3,5м. Ця ширина відповідає ширині проходу грунтозмішувальної машини ДС-162. Поливально-мийною машиною моделі ПМ-130 транспортують воду або воду з рідкими ПАР чи добавками. Грунтозмішувальна машина ДС-162 виконує одночасно змішування грунту з в’яжучим, обробку суміші водою чи водними розчинами активаторів, а також профілювання та попереднє ущільнення шару з укріпленого грунту навісними робочими органами (рис. 21). Допускається дозволожувати грунт безпосередньо поливально-мийною машиною ПМ-130. Швидкість руху грунтозмішувальної машини ДС-162 обмежують при виконанні робочих операцій 1-4м/хв. Остаточне ущільнення виконують самохідними котками за схемою від країв до середини за 6-8 проходів по одному сліду (наприклад котком ДУ-31А чи ДУ-84 або двома самохідними котками ДУ-52 і ДУ-55). Перший та останній два проходи коток рухається із швидкістю 3,5 км/год, а інші – з швидкістю до 12 км/год.
Запас на остаточне ущільнення повинен складати в межах 1,2-1,3 від проектної товщини шару. Чистове профілювання виконується профілювальником ДС-161 із швидкістю 5-8 м/хв.
Терміново після завершення ущільнення на поверхню цементогрунтового шару наносять плівкоутворюючі матеріали: помароль ПМ-100А, ПМ-86 за нормою 0,5-0,6 л/м2. Допускається використовувати нафтовий гудрон, лак-етиноль, середньорозпадаючі емульсії 50 % концентрації; рідкий бітум.
За відсутності перелічених матеріалів водно-тепловий режим шару підтримують послідовним зволоженням шару піску, товщиною <metricconverter productid=«5 см» w:st=«on»>5 см, розподіленого по поверхні цементогрунту.
Рух будівельного транспорту дозволяється через 5 діб після влаштування шару з укріпленого грунту І класу міцності товщиною <metricconverter productid=«15 см» w:st=«on»>15 см і ІІ класу міцності товщиною <metricconverter productid=«20 см» w:st=«on»>20 см. Однак при використанні шару з укріпленого грунту ІІІ класу міцності та при товщині його менше зазначених величин рух будівельного транспорту відкривають лише через 7 діб.
В разі використання головними машинами МДЗ фрез необхідність підготовки до роботи слідкуючої системи відпадає. Технологічна послідовність робіт залишається без змін. Одначе глинястий грунт роздрібнюють за два-три проходи фрези. Ширина робочої смуги причіпної фрези ДС-74А складає 2,4м, а навісної фрези ДС-18А – 2,5м. Фреза рухається на другій або третій передачі з перекриттям робочих смуг на 25-30см. Спочатку перемішують грунт з цементом за 2-3 проходи фрези по одному сліду. Шар з цементогрунту профілюють. Потім дозволожують грунт через розподільчу систему фрези і за 1-2 проходи фрези остаточно перемішують цементогрунтову суміш. Альтернативним варіантом технології будівництва передбачено дозволожувати цементогрунтову суміш поливально-мийною машиною ПМ-130 у вигляді дрібного дощу.
При використанні комбінованих в’яжучих та домішок в технологію робіт вводяться певні зміни. Для змішування на дорозі грунту з цементом і додатками бітумних емульсій, бітуму чи сирої нафти необхідно спочатку внести в грунт органічне в’яжуче, змішати його з грунтом, а далі ввести послідовно в суміш цемент і воду. Для укріплення грунту цементом з додатком меленого негашеного вапна спочатку вводять послідовно вапно, воду, а через добу цемент.
Укріплення грунту цементом з додатком золи, золошлакових сумішей виконують в такій послідовності: грунт доповнюють додатками, перемішують суміш, планують, дозують послідовно цемент і воду, кожного разу ретельно перемішують.
Ущільнення грунтових сумішей з негашеним вапном слід починати не раніше, ніж через п’ять годин після змішування. Закінчувати ущільнення таких сумішей, як і сумішей з активними золами виносу слід не пізніше, ніж через 14-18 годин після змішування.
Таблиця 3.1.1. Технологічна карта на улаштування основи з грунта укріпленого вапном змішувачем ДС-161
№№ процесів
Обґрунтування продуктивності СНиП
Найменування технологічних процесів із указівкою застосовуваних машин
Одиниці
виміру
Змінний обсяг робіт
Продуктив-ність
Потрібна кількість маш.-змін
1
2
3
4
5
6
7
1
Розрахунок
Транспортування грунту автосамоскидами КаМАЗ-5511 на середню відстань 8км.
м3
162,00
66,7
2,34
2
27-3-1
Розрівнювання та профілювання щебеню автогрейдером ДЗ-31-1 за три кругових проходи.
100м2
750,00
4597,70
0,16
3
Розрахунок
Транспортування вапна для укріплення грунту понормі 7% цементовозом ТЦ-8 на відстань 20км.
т
13,90
28,00
0,50
4
Розрахунок
Транспортування грунту для відсипки обочіни скрепером ДЗ-32
м3
135,05
262,30
0,51
5
Ч.10 табл.53
Транспортування води поліво-моєчними мишинами ПМ-130б на середню відстань 8км.
т
38,50
36,00
1,07
6
Розрахунок
Перемішування грунту з цементом з одночасним зволоженням змішувачем ДС-161 обладнанам пристроєм для дозування води.
м3
162,00
1000,0
0,16
7
27-3-1
Розрівнювання та профілювання грунту Автогрейдером ДЗ-31-1 за шість кругових проходи.
1000м2
750,00
4597,70
0,16
8
27-3-1
Укатка грунту катком Ду-63 за 6проходів по одному сліду.
1000м2
750,00
6543,97
0,11
4.2 Технологія будівництва основи з щебеню за способом заклинювання
У дорожнім будівництві велике місце серед матеріалів для будівництва дорожніх одягів займає щебінь.
Щебінь для дорожнього будівництва підрозділяють на фракції, прийняті нормами.
Роботи з будівництва щебеневих основ методом заклинювання роблять у три етапи:
— розподіл основної фракції і його попереднє ущільнення;
— зволоження щебеню;
— розподіл розклинювального щебеню з ущільненням.
Після приймання основи щебеню основної фракції (70-<metricconverter productid=«40 мм» w:st=«on»>40 мм) транспортують на дорогу автосамоскидами КрАЗ-256Б та розвантажують у конуса по осі дороги. Відстань між конусами призначають з розрахунку потрібної товщини шару в щільному тілі з урахуванням коефіцієнта ущільнення й обсягу щебеню в конусі. Далі щебінь розподіляють автогрейдером ДЗ-31-1.
Після розрівнювання шару, щебінь ущільнюють. Спочатку це роблять катком ДУ-63 при 15 проходах по одному сліду (перший період ущільнення, названий обтиском). У цей період ущільнення щебінки займають визначене стійке положення. У процесі обтиску щебінь рівномірно поливають водою поливомийною машиною ПМ-130Б з розрахунку 3-5 л/м2. По закінченні обтиску, у другий період, ущільнення роблять важкими катками ДУ-29А при 30 проходах з обов'язковим рівномірним поливанням водою. Ущільнення продовжується до припинення рухливості щебеню.
Тому що шар з щебеню за методом заклинювання влаштовуємо дво шаровий тому операції повторюється тільки доповнюється транспортування ґрунту скрепером ДЗ-32, а потім прозводиться ущільнення щебеню та ґрунту.
Потім транспортується наступна більш дрібна фракція щебеню (10-<metricconverter productid=«20 мм» w:st=«on»>20 мм). Після розрівнювання шар щебеню воложать поливомийною машиною ПМ-130Б і ущільнюють катком ДУ-29А при 10 проходах.
Транспортування щебеня-клинця здійснюється автосамоскидами КрАЗ-256Б. Розподіляють щебінь розмітанням механічними щітками на базі поливомийної машиною ПМ-130Б. Укочення клинця роблять важкими котками. Клинець удавлюється катком в порожнечі щебеневого шару, унаслідок чого відбувається розклинення верхнього шару і створюється щільна і міцна поверхня.
Транспортування камінної дрібноти здійснюється автосамоскидами КрАЗ-256Б. Після розрівнювання шар і ущільнюють катком ДУ-29А при 5 проходах.
При обтиску (перший період) відбуваються найбільш значні переміщення щебінок. Структурний опір шару ущільненню невелике, оскільки число крапок контакту між щебінками мінімальне і щільність шару незначна. Грузлий опір ущільненню визначається явищами переносу в глиб шару кількості руху, викликуваного переміщенням щебінок.
Ці особливості опору ущільненню роблять доцільним застосування в першому періоді легких катків. Наявність грузлого опору змушує обмежувати швидкість ущільнення, що не повинна перевищувати 1,5-2,0 км/год. При такій швидкості устигають відбутися переміщення щебінок і забезпечується найбільш щільне укладання їх.
Число проходів катка по тому самому місцю в першому періоді ущільнення уточнюється за результатами спробного укочення.
В другий період ущільнення досягається підвищена міцність і щільність шару. Число крапок контакту між щебінками збільшується і зростає структурний опір шару. Грузлий опір шару стає меншим, тому що переміщення щебінок і зв'язане з ними зміна кількості рухи зменшуються. Величина грузлого опору невелика, тому істотно не впливає на процес ущільнення.
Найбільші напруги виникають у великих щебінках, у зв'язку з чим може відбуватися облом окремих з них. Цей процес обумовлюється двома обставинами. По-перше, у великих щебінках більше ймовірність дефектів, що знижують їхню міцність, (мікро тріщин і ін.), кількість яких прямо пропорційна обсягу щебінки. По-друге, частина дрібних щебінок заповнює порожнечі між великими і навантаження, що ущільнюють, передаються в основному через великі щебінки.
В другому періоді укочення використовують більш важкі катки з великим питомим лінійним тиском. Оскільки грузлий опір мінімальний і переміщення щебінок до кінця періоду припиняється, то швидкість укочення на початку періоду складає 1,5-2,0 км/год, а кінцю періоду вона може бути доведена до максимальної. Число проходів катка в другому періоді також уточнюється за даними спробного ущільнення.
Для зменшення структурного опору щебеню при ущільненні, полегшення взаємних зрушень щебінок і забезпечення твердіння природного в'язкого кам'яного борошна, що утвориться при ущільненні, на початку другого періоду шар поливають водою. Поливання повинне забезпечити зволоження щебеню на всю товщину шару, але при цьому не можна допускати перезволоження основи.
У третьому періоді ущільнення розклинюють шар. Клинець заповнює порожнечі між щебінками і, розсовуючи їх, збільшує число крапок контакту між ними. Опір шару ущільненню в цьому періоді максимально, переміщення щебінок — мінімальні. Для забезпечення розклинення застосовуються найбільш важкі катки. Швидкість ущільнення може бути збільшена до максимальної робочої швидкості катка. На початку третього періоду шар поливають водою. Призначення поливання — зменшити тертя при розклиненні і забезпечити твердіння природного в'язкого кам'яного борошна у зонах контакту між щебінками.
Число проходів катка у першому і другому періодах ущільнення повинне бути строго обмежено, щоб уникнути так названого перекату, при якому починає спостерігатися обколювання країв щебінок, утворення надмірної кількості дріб'язку і порушення шару.
При закінченому ущільненні від катка не залишаються сліди, не спостерігається рухливість щебінок. Наприкінці другого періоду ущільнення щебінка, кинута на укочену поверхню, повинна бути роздавлена катком. Якщо щебінка вдавлюється в шар, це свідчить про недостатність ущільнення. Про закінчення ущільнення можна судити також по стабілізації швидкості руху катка на постійній передачі при рівномірній подачі палива.
Якщо при укоченні спостерігаються такі дефекти, як осідання шару, волноутворення, мала щільність шару, то вони повинні бути усунуті.
Для виконання робіт з будівництва шару основи з фракціонованого щебеню по способу заклинювання запроектували 2 комплексно-механізованих загони, в яких машини погоджуються один з одним по продуктивності і технологічних параметрах.

Таблиця 3.2.1 Технологічна карта на улаштування основи з щебеню за способом заклинювання автогрейдером ДЗ-31-1
№№ проце-сів
Обґрунтування продуктивності СНиП
Найменування технологічних процесів із указівкою застосовуваних машин
Одиниці
виміру
Змінний обсяг робіт
Продук-тивність
Потрібна кіль
кість маш.-змін
1
2
3
4
5
6
7
1
Розрахунок
Транспортування щебеня фр. 70-40 автосамоскидами КрАЗ-256Б на середню відстань <metricconverter productid=«8 км» w:st=«on»>8 км
м3
173,50
55,64
3,12
2
27-22-1
Розрівнювання та профілювання щебеню автогрейдером ДЗ-31-1 за три кругових проходи.
100м2
861,00
16300,91
0,05
3
Розрахунок
Транспортування води поліво-моєчною машиною ПМ-130 на середню відстань <metricconverter productid=«8 км» w:st=«on»>8 км
т
27,50
45,00
0,61
4
Розрахунок
Транспортування грунту для відсипки обочіни скрепером ДЗ-32
м3
137,80
262,30
0,53
5
27-22-1
Подкатка щебеню фр. 70-40 котком ДУ-63 за 15 прходів по одному сліду.
100м2
861,00
558,38
1,54
6
27-22-1
Укатка щебеню фр. 70-40 котком ДУ-29А за 30 прходів по одному сліду.
<metricconverter productid=«100 м2» w:st=«on»>100 м2
861,00
247,64
3,48
7
Розрахунок
Транспортування щебеня фр. 10-20 автосамоскидами КрАЗ-256Б на середню відстань <metricconverter productid=«8 км» w:st=«on»>8 км
м3
12,90
55,64
0,23
8
27-22-1
Розрівнювання та профілювання щебеню автогрейдером ДЗ-31-1 за три кругових проходи.
<metricconverter productid=«100 м2» w:st=«on»>100 м2
861,00
16300,91
0,05
9
27-22-1
Розмітання клинця щітками на поліво-моєчними машині ПМ-130Б
<metricconverter productid=«1000 м2» w:st=«on»>1000 м2
861,00
2277,33
0,38
10
27-22-1
Укатка шлаку-клинцю котком ДУ-29А за 10 проходів.
<metricconverter productid=«100 м2» w:st=«on»>100 м2
1861,00
247,64
3,48
    продолжение
--PAGE_BREAK--
4.3Технологія будівництва шарів із щебеню,обробленного органічним в’яжучим методом просочування
Одним із методів будівництва шарів із кам’яних матеріалів, оброблених органічним в’яжучим, є просочування. При улаштуванні шарів із фракційного щебеню на їх поверхню розливають органічне в’яжуче, яке просочуючись в глибину, обволікає щебінки і забезпечує більш міцний зв’зок між ними. Міцність шару при цьому збільшується, так як значно збільшується сили зчеплення.
Цей метод не потребує складного обладнання для втробництва робіт. Але просочуванням не вдається досягти рівномірного розподілення щебінок і міцність шару утворюється нерівномірною. Часть органічного в’яжучого тому не бере участі в забезпеченні міцності шару і витрачається нераціонально. Використовувати цей метод в кліматичних зонах і районах з більшою кількістю опадів і малими додатними температурами недоцільно.
Розрізняють глибоку пропитку, при якій в’яжуче присочується в шар кам’яного матеріала на глибину 6,5-<metricconverter productid=«8 см» w:st=«on»>8 см, і облегшену пропитку, коли в’яжуче просочується на глибину 4-<metricconverter productid=«6 см» w:st=«on»>6 см. Таким чином, просочування, як правило, покращує властивості шарів із кам’яних матеріалів лише верхньої частини.
Міцність шару з просочуванням залежить від властивостей кам’янного матеріалу, його фракційного складу, властивостивостей в’яжучого і особливостей виробництва робіт.
При улаштуванні основи використовують суміш різних фракцій від 5 до 40 або від 5 до <metricconverter productid=«25 мм» w:st=«on»>25 мм. Коефіціент стоку таких сумішей рівен 0,65-0,75.
Для просочування використовують в’язкі бітуми марок БНД 130/200 і БНД 90/130, дьогті Д-6, Д-7, ДС-6, ДС-7, ДН-7, а також емульсії.
Найбільш міцний зв’язок між щебінками і найбільшу міцність шару забезпечують в’язкі бітуми. Але чим більш в’язким є бітум, тим більш складним є просочування його в глиб шару і обволікання щебінок. Більш в’язкі бітуми використовують в районах з теплим і сухим кліматом і при великих розмірах щебінок. В районах з холодним і вологим кліматом ефективніше використання мало в’язкі бітуми або емульсії. Ці ж в’яжучі використовують при просочуванні сумішей із збільшенним змістом мілких фракцій.
Технологічні операції з улаштування шарів методом просочування проходять у такій послідовності. Роботи починаються з підготовки основи.
Укладку щебеню фракцій 40-70 або 20-<metricconverter productid=«40 мм» w:st=«on»>40 мм виконують самохідним розподільником, профіль перевіряють шаблоном з урахуванням коефіциента ущільнення (1,25). Розмір щебеню повинен складати не більше 0,85-0,95 товщини шару основи.
Наступною технологічною операцією є ущільнення шару вальцевими катками.
Спочатку шар ущільнюють двома-п’ятьми проходами легких катків (6-8т) по одному сліду, а потім чотирма-п’ятьма проходами важких катків 10-15т. Схеми ущільнення повинні забезпечувати перекриття суміжних смуг. При ущільненні щебінь водою на поливають, тому що це погіршує счеплення органічноговчяжучого з кам’яними матеріалами.
Після ущільнення виконують перший розлив в’яжучого авторозподільниками. В залежності від умов роботи розлив виконують або по всій ширині шару, або по половині ширини. Розлив повинен бути рівномірним, без пропусків. При наявності пропусків на ці місця в’яжуче розлтвають із лейок або шланга.
При малій в’язкості в’яжучого, наприклад, дьогтю і емульсій, після укатки першого шару для заповнення крупних пор виконують розсип щебеню фракції 10-20мм в кількості 0,4-<metricconverter productid=«0,5 м3» w:st=«on»>0,5 м3 на <metricconverter productid=«100 м2» w:st=«on»>100 м2.
Вслід за розливом гарячого органічного в’яжучого терміново до його остигання виконується розсип щебеню фракції 10-<metricconverter productid=«20 мм» w:st=«on»>20 мм при використанні трьох фракцій або 5-<metricconverter productid=«10 мм» w:st=«on»>10 мм при використанні двох фракцій.
Для забезпечення рівномірного розсипу використовують механічні розподільники. Якщо при другому розсипу використовується клинець, що має місце при використанні трьох або двох фракцій щебеню, його розмітають металевими мітлами поливомийних машин. Клинець повинен заповнити проміжки між крупними щебінками і заклинити їх, не утворюючи самочтійного шару.
Після другого розсипу і розмітання клинця терміново ущільнюють шар гладковальцевими катками. При ущільненні міцних порід викоритсовують важки катки; меньш міцних шари ущільнють спочатку легкими, потім важкими катками. Кількість проходів катка при використанні двох та трьох фракцій складає 6-7, при використанні чотирьох фракцій – 3-4. В процесі ущільнення розмітання щебеню мітлами повинно продовжуватися. Технологія ущільнення виконується як і у щебеневих шарів.
При закінченні ущільнення в’яжуче розливають другий раз авторозподільниками.
Після другого розлива в’яжучого до його остигання виконують розсип третьої фракції щебеню за допомогою розподільників. Кам’яну дрібноту розмітають металевими щітками поливомийних машин, щоб вано заповнила всі пори між крупними щебінками. Ущільнення виконують 5-7 проходами катка.
При використанні чотирьох фракцій щебеню після третього розсипу щебеню вчяжуче розливають третій раз.
Заключною операцією при використанні чотирьох фракцій щебеня є розсип розподільниками четвертої фракції 3-10мм. Розмітання її металевими щітками і ущільнення гладковальцевими катками при 3-4 проходах.
Розлив в’яжучого при просочуванні виконують розподільником, що рухається з постійною швидкістю. Бітум та дьоготь розливають в гарячому, а емульсії – в холодному стані.
Особа увага повинна уділятися забезпеченню необхідної норми бітума.
Для попередження ізбитку біткма і появи нерівностей поперечні стикі ділянок покриття заборонено перекривать. Для цього поперечні стикі на ділянках де повинен виконуватися розлив, покривають на ширину 2-3м бумагою або шаром піску1 см, які після розлива убирають.
По закінченню робіт по улаштуванню покриття способом просочування необхідно на період формування шару організовувати догляд за ним на протязі 20-25 днів.
Догляд включає такі операції:
— регулювання руху автомобілів для забезпечення формування і ущільнення покриття;
— додаткову подкатку основи катками перші 10 днів для рівномірного розподілення матеріау в шарі и забезпечення рівної поверхні;
— систематичне намітання дрібноти на місцяде виступає органічне в’яжуче;
— усунення недоліків.
Роботи по улаштуванню покриття і покриття методом просочування виконують в суху, теплу погоду при температурі повітря не ниже 10С, так як при більш низких температурах не вдається забезпечити обволікання бітумно-мінеральної частини. Закінчення робіт по улаштуванні необхідно передбачити за 15-20 днів до початку осіннього спаду температур для того, щоб покриття могло сформуватися при повишених температурах.

Таблиця 3.3.1 Технологічна карта на улаштування покриттям методом напівпросочування автогудронатором ДС-39А
№ про-цесів
Обґрунтування продуктивності
Найменування технологічних процесів із указівкою застосовуваних машин
Одиниці
виміру
Змінний обсяг робіт
Продуктивність
Потріб-на кількість маш.змін
1
Розрахунок
Підгрунтавка осниви бітумом СГ40/70 по нормі 0,5кг на1м2 автогудронатором ДС-39А придальності транспортування 8км.
т
0,42
20,91
0,02
2
Розрахунок
Транспортування щебеня фр. 20-40 автосамоскидами КрАЗ-256Б на середню відстань <metricconverter productid=«8 км» w:st=«on»>8 км
м3
58,30
55,64
1,05
3
27-49-2
Розрівнювання та профілювання щебеню автогрейдером ДЗ-31-1 за три кругових проходи.
100м2
846,75
3764,10
0,22
4
27-49-2
Подкатка щебеню фр. 20-40 котком ДУ-63 за 15 прходів по одному сліду.
100м2
846,75
4003,34
0,21
5
27-49-2
Укатка щебеню фр. 20-40 котком ДУ-29А за 30 прходів по одному сліду.
100м2
846,75
840,56
1,01
6
Розрахунок
Транспортування на 8км. Та підгрунтовка поверхні рідким бітумом СГ25/40 по нормі 4кг/м2 при першомммму розливі автогудронатором ДС-39А.
т
3,39
20,91
0,16
7
Розрахунок
Транспортування щебеня фр. 10-20 автосамоскидами КрАЗ-256Б на середню відстань <metricconverter productid=«8 км» w:st=«on»>8 км
м3
9,50
55,64
0,18
8
27-49-2
Розрівнювання та профілювання щебеню автогрейдером ДЗ-31-1 за три кругових проходи.
<metricconverter productid=«100 м2» w:st=«on»>100 м2
846,75
3764,10
0,22
9
27-49-2
Подкатка щебеню фр. 10-20 котком ДУ-63 за 15 прходів по одному сліду.
<metricconverter productid=«100 м2» w:st=«on»>100 м2
846,75
4003,34
0,21
10
27-49-2
Укатка щебеню фр. 10-20 котком ДУ-29А за 30 прходів по одному сліду.
<metricconverter productid=«100 м2» w:st=«on»>100 м2
846,75
840,56
1,01
Таблиця 3.3.2 Технологічна карта на улаштування покриттям методом напівпросочування автогудронатором ДС-53А
№ про-цесів
Обґрунтування продуктивності
Найменування технологічних процесів із указівкою застосовуваних машин
Одиниці
виміру
Змінний обсяг робіт
Продуктивність
Потрібна кіль-кість маш.-змін
1
Розрахунок
Підгрунтавка осниви бітумом СГ40/70 по нормі 0,5кг на1м2 автогудронатором ДС-53А придальності транспортування 8км.
т
0,42
24,27
0,02
2
Розрахунок
Транспортування щебеня фр. 20-40 автосамоскидами КрАЗ-256Б на середню відстань <metricconverter productid=«8 км» w:st=«on»>8 км
м3
58,30
47,08
1,24
3
27-49-2
Розрівнювання та профілювання щебеню автогрейдером ДЗ-31-1 за три кругових проходи.
100м2
846,75
3764,10
0,22
4
27-49-2
Подкатка щебеню фр. 20-40 котком ДУ-63 за 15 прходів по одному сліду.
100м2
846,75
4003,34
0,21
5
27-49-2
Укатка щебеню фр. 20-40 котком ДУ-29А за 30 прходів по одному сліду.
100м2
846,75
840,56
1,01
6
Розрахунок
Транспортування на 8км. Та підгрунтовка поверхні рідким бітумом СГ25/40 по нормі 4кг/м2 при першомммму розливі автогудронатором ДС-53А.
т
3,39
24,27
0,14
7
Розрахунок
Транспортування щебеня фр. 10-20 автосамоскидами КрАЗ-256Б на середню відстань <metricconverter productid=«8 км» w:st=«on»>8 км
м3
5,20
47,08
0,11
8
27-49-2
Розрівнювання та профілювання щебеню автогрейдером ДЗ-31-1 за три кругових проходи.
<metricconverter productid=«100 м2» w:st=«on»>100 м2
846,75
3764,10
0,22
9
27-49-2
Подкатка щебеню фр. 10-20 котком ДУ-63 за 15 прходів по одному сліду.
<metricconverter productid=«100 м2» w:st=«on»>100 м2
846,75
4003,34
0,21
10
27-49-2
Укатка щебеню фр. 10-20 котком ДУ-29А за 30 прходів по одному сліду.
<metricconverter productid=«100 м2» w:st=«on»>100 м2
846,75
840,56
1,01
Таблиця 3.3.3 Техніка-економічне зрівняння варіантів МДЗ по виробництву основи напівпросочуванням
№
Марка
машін
Кількість
машінозмін
Кіль-кість опер-
торів
Розра-
хункова вартість
Машін-Змін по
варі-анту
Основні ТЕП
Розр-
хункове
Прийняте
Машін-
змін
Востановіт.
машін
С,
Руб/м
Вр,
м
Вм-см,
м
И
%
УКМ
%
Спр,
Руб/м
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
1
КрАз-256Б
1,14
2
2
4,41
10430
8,82
57,067
ДЗ-31-1
0,45
1
1
35,28
13930
35,28
44,991
ДС-39А
0,18
1
1
7,32
5970
7,32
1,0164
96,857
96,857
18,22
55,8149
3,4927
ДУ-63
0,42
1
1
2,39
9000
2,39
42,302
ДУ-29А
2,01
2
2
7,55
24500
15,1
100,74
7
7
68,91
2
КрАз-256Б
1,14
2
2
4,41
10430
8,82
57,067
ДЗ-31-1
0,45
1
1
35,28
13930
35,28
44,991
ДС-39А
0,16
1
1
8,55
8560
8,55
1,0345
96,857
96,857
15,7
54,8484
3,5757
ДУ-63
0,42
1
1
2,39
9000
2,39
42,302
ДУ-29А
2,01
2
2
7,55
24500
15,1
100,74
7
7
68,91
Висновок: Із приведених варіантів вибирвємо перший машино-дорожній загін з собивартістю та приведенними затратами яких найменьші, а вироботка однакова.

4.4Технологія улаштування асфальбетонних шарів
Технологічний поцес улаштування асфальтобетонних шарів складається із таких основних операцій: приготування суміши на асфальтобетонних заводах; підготовки основи; укладання асфальтобетонної суміши; ущільнення шару.
Асфальтобетонну суміш до місця роботи доставляють автомобілями-самосвалами. Дальність транспортування повинна бути такою, щоб температура гарячого і теплого асфальтобетонної суміши на місці укладки була не меньше допустимої.
Асфальтобетонне покриття необхідно улаштовувати на ровній, сухій, чистій і непромерзшій основі. Основу потрібно ретельно очистити від пилу та бруду металевими щітками поливо-мийними машинами, або продувкою стисненим повітрям від пересувного компресора через спеціальні сопла.
В разі необхідності основу попередньо вирівнюють. При товщині вирівнювання до <metricconverter productid=«5 см» w:st=«on»>5 см використовують пористий асфальтобетон, при більшій товщині – чорний щебінь.
Перед початком робіт роблять попередню розбивку, яка повинна забезпечити потребуєму товщину и ширину покриття, прямолінійність кромок. До підготовчих робіт відноситься також установка опірних брусків або укладки канатів, якщо це передбачено проектом організації робіт, встановлення маяків при ручній кладці та підсипка узбіччь.
Для кращого зчеплення покриття з основою за 1-2 години до укладки шару із гарячого та теплого асфальтобетону проводять розлив рідкого бітуму.Замість бітуму може використовуватись бітумна емульсія.Укладку асфальтобетонної суміші виконують самохідними укладчиками типу Д-150Б.При малих об’ємах робіт, на закругленнях з малими радіусами, на з’їздах і при малій ширині полоси укладка може виконуватись вручну.Укладчики забезпечують товщину укладки суміші від 5-<metricconverter productid=«15 см» w:st=«on»>15 см з заданим поперечним ухилом та попередньо ущльнюють шар.Ущільнююча дія укладчиків незначна і равноцінна 3-5 проходам легких катків.
Таблиця 3.4.1 Технологічна карта на улаштування покриття з мілкозерністого асфальтобетону h=8см
№
Обґрунтування продуктивності
Найменування технологічних процесів із указівкою застосовуваних машин
Одиниці
виміру
Змінний обсяг робіт
Продук-тивність
Потріб-на кількість маш.-змін
1
2
3
4
5
6
7
1
Розрахунок
Транспортування мілкозерністого асфальтобетону автосамоскидами КрАЗ-256Б на середню відстань <metricconverter productid=«8 км» w:st=«on»>8 км
т
194,8
47,08
4,13
2
27-53-4
Укладка мілкозерністого асфальтобетону шаром 9см асфальтоукладочем ДС-126.
м2
803,6
2263
0,35
3
27-53-4
Транспортування грунту для відсипки обочіни скрепером ДЗ-32.
м3
77,5
262,3
0,29
4
27-53-4
Подкатка мілкозерністого асфальтобетону котком ДУ-63 за 5 прходів по одному сліду.
м2
803,6
1827
0,44
5
27-53-4
Укатка мілкозерністого асфальтобетону котком ДУ-29А за 20 прходів по одному сліду.
м2
803,6
627,7
1,28
    продолжение
--PAGE_BREAK--