Реферат: Податки і збори, які застосовуються при завозі товарів на митну територію України

Кафедра міжнародноїекономікиКонтрольна робота

з дисципліни:

«Облік зовнішньоекономічної діяльності»

Зміст

1. Податки і збори, якізастосовуються при завозі товарів на митну територію України

2. Розрахунок і аналіз фінансовогорезультату від експортних операцій

3. Практичне завдання

Список літератури

1. Податки ізбори, які застосовуються при завозі товарів на митну територію України

При переміщеннітоварів через митний кордон України вони оподатковуються митними платежами таіншими зборами.

Платежі припереміщенні товарів через митний кордон класифікуються на:

1. Сукупністьмитних платежів

-    Мито

-    Податокна додану вартість (ПДВ)

-    Акцизнізбори

-    Збори замитне оформлення

2. Збори занадані послуги

-    Збори за видачукваліфікаційного атестату спеціалісту по митному оформленню

-    Збори зазберігання товару

-    Збори замитне супроводження вантажу

-    Оплата заінформаційні та консультативні послуги

-    Оплата заучасть в митному аукціоні

Дамо визначенняосновному платежу.

Мито — обов'язковийвнесок (податок), який стягується митними органами України при ввезенні товарівна митну територію країни (тобто територія, на яку розповсюджується юрисдикціямитних органів у сфері регулювання митної справи) або вивезенні товару з цієїтериторії та який є невід'ємною умовою такого ввезення та вивезення.

Поділ мита наконкретні його види відбувається за такими ознаками:

А) За способомнарахування

-          Адвалерне– враховується у відсотках до митної вартості товарів, що оподатковуються;

-          Специфічне– нараховується у встановленому грошовому розмірі за одиницю товарів, тооподатковуються;

-          Комбіноване– поєднання двох вищеназваних способів.

Б) За об'єктомстягнення

-          Імпортне– стягується за ввезення на митну територію держави або групи держав дляреалізації товарів;

-          Фіскальне– стягується лише з тих товарів, які не виготовляються даною країною;

-          Експортне– стягується з товарів вітчизняного виробництва, що направляються на продаж віншу країну;

-          Транзитне– стягуються за провезення товарів іноземного виробництва через митну територіюкраїн.

В) За сфероюдіяльності

-          Антидемпінгові:

–          ввезенняна митну територію товарів за ціною нижчою, ніж їх нормальна вартість в країнівивезення;

–          ввезеннянаносить (може нанести) шкоду вітчизняним виробникам подібних товарів;

–          ввезенняперешкоджає організації або розширенню виробництва подібних товарів у країніввезення.

–          Компенсаційне:

–          у випадкуввезення на митну територію країни товарів, при виробництві або експорті яких прямоабо опосередковано використовувались субсидії, якщо таке ввезення шкодить абозагрожує нашкодити вітчизняним виробникам подібних товарів;

–          у випадкувивезення з митної території тієї або іншої держави товарів, при виробництвіабо експорті прямо або опосередковано використовувались субсидії. Ставкакомпенсаційного мита, як правило, не перевищує розміру виявлених субсидій.

–          Спеціальне:

–          Сезонне –застосовується на період не більше 6 місяців на окремі види товарів, забезпечуєзахист внутрішнього ринку в сезонний період часу;

–          протекціоністське– застосовується та встановлюється державою або групою держав для захисту національноїпромисловості від товарів іноземного походження.

Г) За походженням

-          автономне– мито, що вводиться на основі односторонніх рішень органів влади країни;

-          конвенційне(договірне) – мито, що встановлюється на основі двосторонньої угоди;

-          преференційне– мито, яке має більш низькі ставки з чинним митним тарифом, які застосовуютьсяна основі багатосторонніх угод на товари, що походять з країн, що розвиваються.

Д) За типами митнихставок

-          постійні –ставки, які централізовано встановлюються органами державної влади і не можутьбути змінені залежно від обставин;

-          змінні –ставки митого тарифу можуть змінюватися в установлених державною владоювипадках (при зміні ріння світових і внутрішніх цін, рівня державних субсидій)

Митний тариф – цезведення ставок мита, що застосовуються до товарів, які переміщуються черезмитний кордон та систематизація відповідно до Товарної номенклатуризовнішньоекономічної діяльності.

Митні тарифи класифікуютьсяза загальною ознакою.

-          генеральне(граничне) ввізне мито – застосовується до товарів із країн, вторгівельно-політичних відносинах з якими Україна використовує режимнайбільшого сприяння нації, встановлений законодавчими органами;

-          преференційнітарифи – пільгові, застосовуються до слабо розвинутих країн;

-          конвенсійнітарифи – тарифи, які встановлюються в результаті угоди між країнами;

-          автономнітарифи – тарифні ставки, що встановлюються самостійно кожною країною.

Тарифні ставкитакож класифікують:

-          прості –складаються із одного стовпчика, в якому митні ставки не диференціюються взалежності від країни виникнення товару;

-          Складні –пільгові ставки застосовуються до слабо розвинутих країн.

Єдиний митнийзбір нараховується за митне оформлення імпортного товару вартістю від 100 дол.США та вище, а також в оплату інших зборів, встановлених законодавчо. Крімтого, до митного збору включаються суми за надходження товарів під митнимконтролем (0,05 % за день), за митне оформлення в неробочий час митниці (від 20до 250 дол. США за 1 годину роботи).

При митнійвартості:

-          до 100доларів США — митні збори не стягуються;

-          від 100до 1000 доларів США — 5 доларів США;

-          понад1000 доларів США — 0,2 % митної вартості, але не більше 1000 доларів США.

Митна вартістьімпортованих підакцизних товарів (продукції), у тому числі в межах бартернихоперацій, є об'єктом оподаткування акцизним збором.

Сума акцизногозбору, якщо її встановлено у відсотках до митної вартості, обчислюється заформулою:

Са = Вмх А

де: Са — сума акцизного збору; Вм — митна вартість; А — ставка акцизногозбору.

Сума акцизногозбору, якщо її встановлено у грошовому еквіваленті до фізичної одиниці вимірутовару, обчислюється за формулою:

Са = Нх А

де: Н — кількістьтовару у фізичних одиницях виміру (л, кг).

Товари, щоввозяться на митну територію України, в більшості випадків підлягаютьоподаткуванню податком на додану вартість (20 %) незалежно від того, є імпортерплатником ПДВ чи ні. Базою для нарахування ПДВ є митна вартість товару, сумасплаченого акцизного збору та ввізного мита. Митні збори до бази оподаткуванняПДВ не включаються. Таким чином, сума ПДВ імпортних товарів визначається заформулою:

Спдв =(Вм + Са + М) х 20 % де: Спдв – сума податкуна додану вартість; М — сума ввізного мита.

Розглянемопорядок здійснення митних платежів на прикладі.

Приклад 1

Підприємство 10-гоберезня ц.р. ввезло в Україну імпортний підакцизний товар з Польщі, митнавартість якого склала 8000 дол. США. Мито, сплачене при ввезенні товару, склало2 %, митні збори — 0,2 %. Акцизний збір становить 30 % та стягується з митноївартості товару. Курс НБУ на цю дату — 5,50 грн./дол. США.

Здійснимо розрахунокплатежів, що сплачені на митниці.

Митна вартість =8000 дол. США х 5,50 грн./дол. США = 44000 грн.

Митні збори =44000 грн. х 0,2 % /100 % = 88 грн.

Мито = 44000 грн.х 2 % /100 % = 880 грн.

Акцизний збір =44000 грн. х 30 % /100 % = 13200 грн.

ПДВ = (44000 грн.+ 13200 грн. + 880 грн.) х 20 % /100 % = 11616 грн.

2. Розрахунокі аналіз фінансового результату від експортних операцій

 

Дляхарактеристики зовнішньоторговельної роботи підприємства експорт товарів іпослуг за звітний рік порівнюється з експортом за попередній рік. Мета такогодослідження — встановити, які зміни відбулися в товарній структурі експорту, врозвитку нових видів експорту і його географічному напрямку. Дані про експортза роки, які вивчаються, групуються за країнами і за товарами.

З цією метоюскладаються таблиці, де в кожному рядку показуються сума експорту країни та питомавага цієї суми у відсотках до загального підсумку (табл. 1).

Таблиця 1. Аналізструктури експорту

Країни Минулий рік Звітний рік Відхилення Відвантаження, тис. грн. Питома вага % Відвантаження, тис. грн. Питома вага, % + / – Пунктів структури Партнери з дальнього зарубіжжя 276 8 4210 9 3934 І Партнери з СНД, крім Росії – 3742 8 3742 8 Партнери з Росії 3380 92 38802 83 35422 – 9 Всього 3656 100 46754 100 43098

Наприклад, обсягекспорту збільшився на 43098 тис. грн. За період, що аналізується, відбулисязміни не лише за обсягом, але й за структурою поставок товарів на експорт. Втому числі зросла питома вага поставок товарів в країни СНД (крім Росії) зарахунок відносного скорочення (з 92 % до 83 %) відвантажень російськимпокупцям.

Дані провиконання плану поставок по експорту в територіально-географічному розрізінадані в табл. 2.

Дані таблицісвідчать про те, що в періоді, який аналізується, не було зривів плановихзавдань по торгівлі з підприємствами Естонії та Білорусі. Фактичний обсягпоставок у вартісному вираженні до цих країн було забезпечено на плановомурівні. По поставках в Росію план було перевиконано на 239 доларів США або на 1%.

Таблиця 2. Виконання плану поставок поекспортних операціях

Країна План, дол. Факт, дол.. % виконання плану Відхилення (+, –) Естонія 2620 2620 100,0 – Білорусь 2320 2320 100,0 – Росія 23900 24139 101,0 + 239 Всього 28840 29079 100,8 239

Хоча плановіобсяги експорту у вартісному вираженні в основному виконувались, однак малимісце окремі випадки невиконання умов контрактів за строками поставок (табл.3).

Таблиця 3. Обсяги і строки експортних поставок

№ дог. Країна і фірма План Факт Відхилення Вартість, дол. Строк, дні Вартість, дол. Строк, дні Вартість, дол. Строк, дні 13 Естонія, ТзОВ «Ета» 1000 12.10 з.р. 1000 22.10 з.р. 10 20 Білорусь, ВАТ«АКТ» 5977 01.11 зр. 5977 06.11 з.р. 5 34-С Росія, ТзОВ «Росічі» 11179 10.10 з.р. 12072 10.10 з.р. +893 40-Д Росія, ЗАТ «Нева» 14185 05.11 з.р. 1549! 17.11 з.р. + 1306 12

Основною причиноюзатримки виконання поставки за договором № 13 Естонській фірмі «Ета»була невчасна оплата покупцем. Прострочка поставки товару Білоруському ВАТ«АКТ» обумовлена непередбаченою несправністю транспортних засобів(поломка в дорозі вантажного автомобіля). Затримка з виконанням договору зРосійським ЗАТ «Нева» викликана необхідністю поставки великоїкількості товару на прохання іншого замовника.

Аналіз виконанняплану по експортному асортименту характеризується наступними даними (табл. 4).

Процент виконанняплану за асортиментом у звітному році склав 99 % ((6175 / 6240) х 100).

Для підприємстваз асортиментом товарів, що перевищує 150 найменувань, рівень цього показника єдостатньо високим, незважаючи на те, що в минулому році він складав 100 %(табл. 5).

Таблиця 4. Експортний асортимент звітного року

Асортимент План, тис. уп. (умовно-натур. один.) Факт, тис. уп. Зараховується у виконання плану за асортиментом, тис. уп. Aміак 618 625 618 Настойка йоду 515 525 515 Фосфор 3245 3180 3180 Вазелін 1862 1865 1862 Всього 6240 6195 6175

Таблиця 5. Експортний асортимент минулого року

Асортимент План, тис. уп. (умовно-натур. один.) Факт, тис. уп. Зараховується у виконання плану за асортиментом, тис. уп. Вазелін 1015 1023 1015 Мідний купорос 572 592 572 Настойка йоду 680 690 6Я0 Всього 2267 2305 2267

Помітною естабільність виконання планів за асортиментом при значних змінах найменуваньекспортних товарів.

Для отриманнявідповіді на питання про зміну вартісної структури експорту по країнах ітоварах складаються таблиці, де по кожному рядку (країна або товар) показуютьсясуми експорту в тис. грн. та їх питома вага у відсотках до загального підсумку.

По товарнихгрупах, які включають кількісно і якісно співвимірні товари (наприклад,нафтопродукти: бензин, дизельне пальне, мазут), можна обчислити індекскількісної структури, що визначається за формулою:

/>

де q1 — кількість товарів поточного періоду; ро — базові піни цих товарів;Їpо — середня ціна товарів базового періоду. Середня цінаобчислюється за формулою:

/>

Якщо індекскількісної структури виявиться більше одиниці, то це означатиме, що в межахтоварної групи підвищилась частка дорожчих товарів за рахунок зниження часткидешевих товарів. При оберненій зміні індекс структури менший за одиницю.

Наведемо дляприкладу дані про експорт підприємством товарів за звітний та минулий роки(табл. 6).

Таблиця 6. Дані про експорт підприємствомтоварів за два останні роки

Товар Минулий рік Звітний рік Кількість, тис. уп. Ціна за од., грн. Сума, тис. грн. Кількість, тис. уп. Ціна за од., грн. Сума, тис. грн. Вазелін 1023 0.39 400 1865 0.31 578 Настойка йоду 690 0,29 200 525 0,29 152 Разом 1713 - 600 2390 - 730

За даними цієїтаблиці визначаємо тенденцію розвитку експорту даної групи товарів за вартістюі структурою. Визначимо, як змінився обсяг експорту в незмінних цінах (фізичнийобсяг) і як змінилися в середньому ціни на товари цієї групи. Для цьогообчислимо міру впливу факторів кількості, ціни і структури на збільшеннявартості експорту товарів даної групи на 138 тис. гри. (738 – 600). Обчислимонаступні індекси:

/>

/>

Сума 730 тис.грн. показує вартість експортних товарів за звітний рік (кількість і цінизвітного року), а сума 880 тис. грн. – результат перерахунку експорту кількостіза звітний рік за цінами минулого року. Порівняння цих сум дозволить визначити,як відобразилась зміна цін на величину вартості експорту товарів. Експортніціни знизились в середньому на 17 % (індекс цін у відсотках дорівнює 83 %).Отже, зменшення вартості за рахунок зниження цін на 17 % становить 150 тис.грн. (880 – 730);

/>

Звідси прирістекспорту за рахунок зміни вартості обсягу в незмінних цінах склав 280 тис. грн.(880 – 600). Останній індекс – це добуток індексу кількості та індексуструктури, тобто зміна фізичного обсягу породжується сукупною зміною кількостіі кількісної структури товарів. Вплив кожного з цих факторів потрібно визначитиокремо.

/>

Перед тим якпорахувати Iкіл потрібно визначити середню ціну товарів в минуломуроці:

/>

Отже,

/>

Таким чином,приріст вартості товару за рахунок зміни його кількості складає 237 тис. грн.

/>.

Звідси приріствартості за рахунок зміни структури дорівнює 43 тис. грн. (880 – 837).Додавання кількості і структури є величиною фізичного обсягу: (237 + 43) = 280тис. грн.

Отже, вартістьекспорту (експортна виручка) групи товарів, що аналізується, за рік збільшиласьна 130 тис. грн. Така зміна викликана:

-          зміноюкількісної структури експорту, який виявився в збільшенні питомої ваги дорожчого товару, щодозволило отримати додатково 237 тисяч гривень;

-          зростаннямзагальної кількості товарів, які експортуються, що збільшило вартість експортутоварів на 43 тис. грн.;

-          зниженнямекспортних цін, які зменшили вартість експорту на 150 тис. грн.

При аналізіекспортних операцій необхідно оцінити раціональність використання оборотногокапіталу підприємства.

Основнимикритеріями раціонального використання оборотного капіталу підприємства приздійсненні експортних торгових операцій є: тривалість обороту оборотногокапіталу, рентабельність експорту товарів.

Тривалістьобороту залежить від маршруту перевезень товару, часу зберігання на складах,тривалості розрахунків з іноземними покупцями.

Послідовністьаналізу. Спочатку визначаються середньорічні залишки оборотних коштів заформулою:

/>

де З — залишок напочаток кварталу (місяця);

n — кількістьперіодів.

Аналітичні даніпро залишки оборотних активів при здійсненні експортних поставок за два останніроки приведені відповідно в табл. 7 та 8.

Таблиця 7. Залишки оборотних засобів приздійсненні експортних поставок в звітному році, тис. грн.

Вид засобів 01.01 01.04 01.07 01.10 01.01 СЗ Грошові кошти 400 40 110 150 300 162 Товарні запаси 700 500 900 1300 2000 1012 Розрахунки з покупцями 680 1100 1600 2000 2200 1085 Всього 1780 1640 2610 3450 4500 2259

Таблиця 8. Тривалість обороту при здійсненніекспортних поставок у минулому році, тис. грн.

Вид засобів 01.01 01.04 01.07 01.10 01.01 СЗ Грошові кошти 90 50 55 67 470 113 Товарні запаси 40 357 254 300 700 320 Розрахунки з покупцями 350 378 340 356 700 400 Всього 480 785 649 723 1870 833

Оборот оборотногокапіталу (оборотних коштів) відбувається за схемою: гроші — товар на складі — відвантаження товару зі складу та розрахунки з покупцями (дебіторами) — гроші.Всі стадії обороту відображаються в активі по статтях 2-го розділубухгалтерського балансу.

За два останніроки значення підсумкових показників середніх залишків відповідно дорівнювали2259 тис. грн. та 833 тис. грн.

Далі визначаєтьсякількість оборотів (КО) оборотного капіталу (оборотних засобів) за рік. Дляцього використовується формула:

              З (собівартість реалізованихтоварів)

КО = — (5)

              СЗ (середньорічні залишки)

У нашомуприкладі: 15000 / 2259 = 6,640.

У звітному роціоборотний капітал здійснив оборот понад 6 разів.

Наступним етапомє визначення тривалості одного обороту:

/>

У звітному роцітривалість одного обороту склала 54 дні. Аналогічно визначається тривалістьобороту кожної частини оборотного капіталу.

Якщо оборотоборотного капіталу прискорюється, це дає можливість підприємству досягтивідносного звільнення капіталу з обороту. Величина звільнення (ВЗ) визначаєтьсяза наступною формулою:

/>

Ефективністьекспортних операцій досягається лише в тому випадку, коли прискоренняоборотності поєднується з необхідним рівнем рентабельності продаж.

Показникрентабельності експорту товарів (R) визначається за формулою:

/>

Крім зміни курсугривні на показник впливають такі основні фактори:

-          експортнаціна (контрактна ціна);

-          рівеньвитрат у валюті;

-          купівельнаціна одиниці товару в гривнях;

-          рівеньвитрат в гривнях тощо.

Факторний аналізрентабельності експорту здійснюють будь-яким відомим способом.

Для визначення ефективностіекспортно-імпортних операцій необхідно на підприємствах організувати облік, щозабезпечує отримання необхідної достовірної інформації про продаж (закупівлі) вабсолютному та натуральному вираженні, а також про витрати та доходи, пов'язанііз реалізацією (закупкою) товарів на зовнішньому ринку в розрізі окремихдержав.

Визначенняекономічної ефективності та ефекту експортної діяльності

підприємствадоцільно проводити в наступній послідовності:

-          розрахунокбеззбиткової зовнішньоторговельної ціни експортного товару (при відомих повних витратахвідповідно до базисних умов постачання);

-          розрахунокмаксимально прийнятних повних витрат на експорт товару відповідно до базисних умов постачання(при відомій зовнішньоторговельній ціні);

-          розрахунокекономічного ефекту товару;

-          розрахунокекономічної ефективності експорту товару.

При розрахункупоказників ефективності експорту необхідно враховувати наступні умови:

-          ціна заекспортну продукцію зовнішньоторговельних операторів зафіксована в українській валюті;

-          ціна заекспортну продукцію зовнішньоторговельних операторів зафіксована у валютіімпортера або третіх країн;

-          спосібоплати затовар – комерційний кредит.

1. Розрахунокбеззбиткової зовнішньоторговельної ціни експортного товару (при відомих повнихвитратах) з врахуванням наведених умов виглядає наступним чином:

Век. б. ц= Век. в. (9),

де Век. б.ц — беззбиткова експортна ціна товару, грн.; Век. в. — повні витратина експорт товару (витрати, пов'язані із виробництвом товару та його реалізацієюна зовнішньому ринку), грн.

Век. б. ц1= Век. з: k в е (10)

де Век. з — беззбиткова експортна ціна товару, грн.;

k в е — курс валюти за даними Національного банку України на розрахункову дату, грн./ вал. од.

Век. б. ц2= Век. з: (k в е х k кр) (11)

де Век. б.ц2 — беззбиткова експортна ціна товару, грн.;

k кр — коефіцієнт кредитного впливу.

Використаннякомерційного кредиту (авансу) у здійсненні експортно-імпортних операцій, якізабезпечують обмін продукцією у матеріально-речовій формі, обумовлюєкоригування показників економічної ефективності та ефекту за допомогоюкоефіцієнту впливу та розраховується за формулою:

/> (12)

де k кр— коефіцієнт кредитного впливу;

В ек. т — експортна ціна товару, грн.;

Р — розміркомерційного кредиту (авансу), %;

t — терміннадання комерційного кредиту (авансу), рік;

Рн — розмір додаткового прибутку.

Комерційнийкредит (аванс) як спосіб розрахунку використовується зовнішньоторговельнимиоператорами для реалізації міжнародних угод, пов'язаних із купівлею-продажеммашин і устаткування.

2. Розрахунокмаксимально допустимих повних витрат на експорт визначеного товару (при відомійзовнішньоторговельній ціні) необхідно здійснювати з врахуванням наведених умовза наступними формулами:

В max ek= В ек.т. (13)

де В max ek — максимально допустимі повні витрати підприємства на експорт товару, грн.

В max ek 1= В ек.т. х k в е (14)

де В max ek1 — максимально допустимі повні витрати підприємства на експорт товару,грн.

В max ek 2= В ек.т. х k в е х k кр (15)

де В max ek2 — максимально допустимі повні витрати підприємства на експорт товару,грн.

Якщо В maxek 2 (В max ek 1, В max ek 2) > В ек.т.,то експорт обраного в даному

випадку товарудля підприємства є економічно недоцільним.

3. Розрахунок економічного ефекту експортутовару необхідно проводити за формулами:

Е ек. п= Век. т — Bек. в (16)

де Е ек. п — економічний ефект експорту товару, грн.;

Век. т — виручка від експорту товару, грн.;

Bек. в — повні витрати підприємства на експорт товару, грн.;

Е ек. п 1= Век. т — Bек. в = (Век. г + Bв) — Bек. в (17)

де Е ек. п 1 — економічний ефект експорт товару, грн.

Век. т= Век. г + Bв (18)

де Век. г — гривневий еквівалент відрахувань до валютного фонду підприємства,розрахований шляхом перерахунку валютної виручки у гривні за курсомНаціонального банку України на дату надходження валюти, грн.;

Bв — гривнева виручка від обов'язкового продажу валюти, грн.

Е ек. п 2= (Век. г + Bв ) х k кр – Bек. в(19)

де Е ек. п 2 — економічний ефект експорту товару, грн.

Якщо Е ек. п(Е ек. п 1, Е ек. п 2) є додатною величиною, тоекспорт вибраної продукції економічно вигідний, а тому слід шукати можливостідля його збільшення з врахуванням досягнутого рівня виробництва.

4. Розрахунокекономічної ефективності експорту товару необхідно проводити за формулами:

ЕЕ ек. п =Век. т: Bек в

де ЕЕ ек. п — економічна ефективність експорту.

ЕЕ ек. п 1 =(Век. г + Bв): Bек в (21)

де ЕЕ ек. п1 — економічна ефективність експорту.

ЕЕ ек. п 1 Еек. п 2 = (Век. г + Bв) х k кр: Bек в (22)

де Е ек. п 2— економічна ефективність експорту.

Е ек. п 3 =Оек.т: Сек.т (23)

де Е ек. п 3 — економічна ефективність експорту;

Оек.т — обсяг експортних товарів у внутрішніх середньорічних цінах, тис. грн.;

Сек.т — виробнича собівартість експортних товарів, тис. грн.

/>

де Е ек. п 4 — економічна ефективність експорту, %;

К ек.т — середньорічна вартість основного та оборотного капіталів при виробництвіекспортної продукції, тис. грн.

На підставіпоказників, які визначаються за формулами (16-24), можна зробити наступнівисновки про економічну ефективність експорту:

Е ек. п (Еек. п 1, Е ек. п 2), ЕЕ ек. п (ЕЕ ек. п 1,ЕЕ ек. п 2), ЕЕ ек. п 3, ЕЕ ек. п 4 доцільнорозраховувати при укладанні кожної експортної угоди з метою вибору найбільшоптимальної за критерієм максимуму Е ек. п (Е ек. п 1, Е ек.п 2) та за умови ЕЕ ек. п (ЕЕ ек. п 1, ЕЕ ек.п 2) > Е ек. п 3 ;

якщо Е ек. п(Е ек. п 1, Е ек. п 2) > 1, а Е ек. п (Еек. п 1, Е ек. п 2) > ЕЕ ек. п 3, тоекспорт відповідних товарів є для підприємства економічно вигідним і слідшукати шляхи збільшення експорту даних товарів з врахуванням найбільш вигідних напрямківекспорту;

ЕЕ ек. п 4свідчить про рівень ефективності експорту відповідних товарів, при цьому першачастина формули (24) показує, який відсоток доходу підприємство отримає відреалізації експортної операції, а друга — визначає, скільки разів за період, щорозглядається, капітал, авансований на експорт, зміг обернутися. Відповідно,чим більше обидві частини даної формули, тобто величина ЕЕ ек. п 4, тим вигідніше експортвідповідних товарів.

Показникиефективності експортних угод доцільно використовувати при аналізі експортноїдіяльності підприємства за минулий період; обгрунтуванні окремих пропозицій прореалізацію товару; планування експортної діяльності на майбутній період.

3. Практичнезавдання

 

а) відобразитинаведені в таблиці валютні операції на рахунках бухгалтерського обліку;

б) при цьомунеобхідно перерахувати операції в іноземній валюті на національну за курсомНаціонального банку України.

№ Дата Зміст операції Курс НБУ Сума 1 26.09 Від зарубіжного інвестора надійшла і зарахована на валютний рахунок іноземна валюта є рахунок погашення заборгованості по внеску в статутний фонд 5,00 3000 дол. 2 29.09 Валютні кошти перераховані банку для продажу 5,2 2000 дол. 3 29.09 3 поточного рахунку підприємства перераховано банку комісійну винагороду за продаж валюти в розмірі 1 % від суми угоди 4 29.09 Списана сума комісійної винагороди банку на відповідні витрата з реалізації валюти 5 30.09 Зарахована на поточний рахунок сума одержаної виручки від продажу інвалюти за ринковим курсом 5,31 грн. за 1 дол. 6 30.09 Списана сума собівартості реалізованої інвалюти 5,20 7 30.09 Відображений фінансовий результат від продажу іноземної валюта (суму розрахувати) 8 29.09 Списана курсова різниця проданої валюти на день продажу (суму розрахувати) 9 30.09 Проведений перерахунок залишку валюти на кінець звітного періоду по курсу НБУ (суму розрахувати) 5,20

Розв’язок

Відобразимовалютні операції в журналі реєстрації:

№ оп. Зміст операції Бухгалтерський облік 1 Д-т К-т Сума 1 Надійшла іноземна валюта 312 334 3000$=15000 2 Перераховано валютні кошти 334 312 2000$=10400 3 Перераховано комісійну винагороду 377 311 104 4 Списана сума комісійної винагороди 942 377 104 5 Виручка від продажу інвалюти 311 711 10620 6 Списана сума собівартості 942 334 10400 7 Списана курсова різниця 312 714 400 8 Проведений перерахунок залишку валюти 312 714 200

Література

 

1. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський облік узарубіжних країнах — Житомир:ПП «Рута», 2002.

2. Міхалкович АЛ. Бухучет в зарубежныхстратах — Мінск: ООО «Мисанта»:ООО «ФУ Аннформ», 2003.

3. Парфенов К.Г. Международные стандартифинансовой отчетности. М.: «Парфенов.ру», 2003

4. Завгородний В.П. Настольная книгабухгалтера малого бизнеса. — К.: ВиРАР, Дакор, 2000. — 608 с.

5. C.Ф.Голов, В.М. Костюченко.Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі.Практичний посібник. – К.: Лібра, 2001. – 840с.

6. Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основифінансового обліку / Пер. З англ. О.Мінін, О.Ткач. – К.: Основи, 1997. – 943с.