Реферат: Форми митного контролю

--PAGE_BREAK--зона митного контролю— це місце, визначене митними органами в пунктах пропуску через митний кордон України або в інших місцях митної території України, в межах якого митні органи здійснюють митні процедури [2 ст.1].

З метою заборони доступу осіб, не причетних до здійснення прикордонно-митного контролю, створення умов для роботи та захисту особового складу та майна митних органів в усіх цих місцях запроваджується спеціальний режим. Дотримання його є обов'язковим для виконання і співробітниками державних прикордонних контрольних органів, і особами, що прямують через кордон.

За рішенням митного органу зона митного контролю створюється, наприклад, в межах складів тимчасового зберігання,<img width=«2» height=«615» src=«ref-1_1667076711-94.coolpic» v:shapes="_x0000_s1039">що належать транспортно-експедиційним організаціям, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, чи іншим підприємствам ст. 99 МК. Подібний дозвіл має на меті створити сприятливі умови зі скороченням часу на проведення митного контролю та митного оформлення.

Зона спрощеного митного контролю — це частина зони митного контролю з належним технічним та інформаційним обладнанням для здійснення контролю у спрощеному порядку.

Під«режимом зони митного контролю» необхідно розуміти встановлені законодавством України з питань митної справи приписи, заборони та обмеження щодо перебування товарів, транспортних засобів та громадян, умови розташування будівель та споруд, а також проведення господарських робіт у зоні митного контролю ч. 1 ст.51 МК.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 МК на митний орган, в зоні діяльності якого створено та функціонує зона митного контролю, покладено обов'язок забезпечити безпеку громадян, схоронність товарів, що переміщуються через митний кордон України, дотримання режиму, законності та правопорядку у зоні митного контролю.

Режим зони митного контролю встановлює порядок доступу та перебування в них посадових осіб, які здійснюють паспортний та інші види державного контролю.

В зонах митного контролю можуть розміщуватися тільки ті споруди та об'єкти прикордонних та митних органів, які необхідні для технологічного процесу прикордонно-митного контролю. Об'єкти інших державних контрольних органів (санітарних, ветеринарних, фітосанітарних, екологічних, радіологічних) розміщуються за межами зон митного контролю.

З метою прискорення процедури митного контролю, скорочення простою транспортних засобів, недопущення переміщення товарів та інших предметів з порушенням законодавства України останнім часом широкого розвитку набула практика розміщення оперативних підрозділів внутрішніх митниць в окремих «комплексах» (терміналах, автопортах, автотерміналах), що є власністю та які обслуговуються суб'єктами господарської діяльності. На території таких комплексів для проведення митних процедур митними органами визначаються зони митного контролю.




2. Організація митного контролю

2.1 Поняття організації митного контролю
До функцій митної служби належить і контрольна, виконання якої забезпечується виконанням та контролем за додержанням законодавства України з питань митної справи, а також здійсненням митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконаленням форм і методів їх проведення як одних із основних завдань митних органів.

Поєднання виконавчої та контрольної діяльності органів митної служби випливає із сутності державної виконавчої влади, а також ролі митних органів у контрольному механізмові апарату держави.

Ефективне здійснення митним органом контрольної функції залежить від цілого комплексу організаційно-правових заходів, покликаних забезпечити необхідні передумови для дотримання усіма учасниками митних відносин норм митного законодавства. Отже, організація митного контролю — це управлінська й виконавчо-розпорядча діяльність організаційно-правового характеру, спрямована на створення умов, необхідних і достатніх для виконання митними органами контрольної функції в межах та обсягах, передбачених законодавством України про митну справу, а також міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.

2.2 Суб'єкти митного контролю

Правовий статус митного органу як суб'єкта митного контролю зумовлюється поставленими перед Державною митною службою України завданнями, серед яких: контроль за додержанням законодавства України про митну справу; удосконалення митного контролю, митного оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Здійснюючи розпорядчу за своїм юридичним змістом діяльність в галузі митного контролю, Держмитслужба реалізує свої повноваження як безпосередньо, так і через підпорядковані їй структурні підрозділи системи митної служби.

На рівні центрального апарату спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи:<img width=«2» height=«590» src=«ref-1_1667076805-93.coolpic» v:shapes="_x0000_s1040"><img width=«2» height=«208» src=«ref-1_1667076898-83.coolpic» v:shapes="_x0000_s1041">планується робота митних органів із здійснення митного контролю й організується в цих цілях взаємодія з прикордонними військами, санітарно-карантинними, ветеринарними й іншими державними органами; розробляються рекомендації щодо зон митного контролю; розглядаються скарги на дії посадових осіб митних органів; здійснюються інші функції організаційно-контрольного характеру.

Основними напрямами діяльності підпорядкованих підрозділів митних органів є: розробка технологій митного контролю; координація взаємодії відповідних підрозділів митниць з іншими контрольними службами та правоохоронними органами при здійсненні митного контролю; вирішення питань оперативного характеру щодо організації ритмічної роботи пунктів пропуску, прискорення митного оформлення; участь в проведенні митного контролю; опрацювання та доведення до підпорядкованих митниць нормативно-правових актів з питань митного контролю та митного оформлення; контроль в межах своєї компетенції за діяльністю підпорядкованих митниць в галузі організації митного контролю, в тому числі товарів та предметів, що підлягають експортному контролю; запровадження засобів митного забезпечення; внесення пропозицій щодо розвитку митної інфраструктури.

Митні органи забезпечують правильне застосування митних режимів при переміщенні товарів і транспортних засобів через митний кордон, організують, координують і контролюють проведення посадовими особами митниці і нижчестоящих митних постів митного контролю.

Для проведення митного контролю митні органи України вправі залучати відповідно до законодавства України спеціалістів інших правоохоронних і контролюючих органів, будь-яких державних і недержавних підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, відомчої належності і підпорядкованості, а також експертів [4.ст2]

Відповідно до ст. 65 МК спеціалісти та експерти залучаються керівником митного органу або його заступником за погодженням з керівником підприємства, установи, організації, де працює спеціаліст чи експерт. Останні отримують право на відшкодування витрат, пов'язаних з їхньою участю у здійсненні митного контролю. За ними зберігається середня заробітна плата за місцем роботи за час, що був витрачений у зв'язку з такою участю.

2.3 Об'єкт митного контролю
Митному контролю підлягають усі транспортні засоби й товари, що переміщуються через митний кордон України, за винятком випадків, коли щодо проходження митного контролю надаються митні пільги. Звільнення від усіх або деяких форм митного контролю можливе у випадках і на підставах, встановлених виключно законами України. Причому незастосування заходів щодо митного контролю не звільняє від обов'язку дотримуватися порядку переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів.

<img width=«6» height=«299» src=«ref-1_1667076981-103.coolpic» v:shapes="_x0000_s1042">Питання об'єкта та предмета митного контролю, як, утім, і питання об'єкта та предмета контролю у сфері державного управління, вирішуються вченими-правознавцями по-різному.

Предметом контролю у сфері державного управління є управлінські правовідносини, а об'єктом — юридичні та фізичні особи, які є учасниками цих правовідносин. Беручи до уваги особливість контрольної функції митної служби, об'єктом митного контролю є відносини з приводу переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон (оскільки контроль є засобом забезпечення режиму законності), які, у свою чергу, є предметом митного контролю.

На підтвердження тези: митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України (ч. 1 ст. 40 МК), за винятком деяких випадків, слід зазначити, що у певних випадках щодо проходження митного контролю надаються митні пільги.

Звільнення від усіх або деяких форм митного контролю можливе у випадках і на підставах, встановлених виключно законами України. Причому незастосування заходів щодо митного контролю не звільняє від обов'язку дотримуватися порядку переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів.

З метою вдосконалення організації митного контролю та запровадження в митницях єдиного порядку митного оформлення в Україні наказом Держмитслужби України від 20 квітня 2005 р. № 314 затверджено Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації. На його основі кожною митницею розробляються й запроваджуються відповідні технології митного контролю та митного оформлення товарів та інших предметів, в яких враховується специфіка роботи тієї чи іншої митної установи.

Відповідно до ч. З ст. 40 МК типові технологічні схеми пропуску через державний кордон різних видів товарів та транспортних засобів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Технологічні схеми митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон передбачають цілодобовий режим здійснення митних процедур.




3.

Форми та методи здійснення митного контролю

3.1 Права та обов
’
язки учасників митного контролю
На відміну від організації митного контролю здійснення митного контролю — це практична реалізація посадовими особами митних органів контрольних повноважень за допомогою форм і методів, передбачених митним законодавством, з метою забезпечення дотримання суб'єктами переміщення встановлених митних правил, за результатами якої приймається рішення про закінчення митного оформлення.

 При проходженні митного контролю громадяни мають право:

а)       бути присутніми під час огляду предметів, що їм належать;

б)       своєчасно і повно ознайомлюватись з офіційними текста ми законів, інших правових актів, які стосуються митної справи;

в)       залишати в митниці на збереження валюту, цінності, речі, предмети, що не пропускаються через кордон митницею.

При проходженні митного контролю громадяни зобов'язані: виконувати законні вимоги службових осіб митних органів; подавати митниці для проведення митного контролю декларацію та інші документи, передбачені чинним законодавством; самостійно на вимогу митника розпаковувати та запаковувати речі, предмети, які підлягають митному контролю, відкривати багаж, ручну поклажу, місткості та інші місця [7ст.4]

При здійсненні митного контролю посадові особи митних органів мають право:

— доступу на будь-яку територію чи в приміщення, де знаходяться предмети, що підлягають митному контролю;

— перевіряти відомості, заявлені громадянами в митних деклараціях та інших документах, що необхідні для митного контролю;

— використовувати технічні та спеціальні засоби, безпечні для життя та здоров'я громадян, тварин і рослин, а також залучати спеціалістів та експертів для участі в здійсненні митного контролю;

— зупиняти в зонах митного контролю осіб, якщо є підстави вважати, що вони мають при собі або в несупроводжуваному багажі предмети, що підлягають обов'язковому декларуванню, оподаткуванню, чи належать до предметів, переміщення яких заборонено або обмежено;

— здійснювати огляд та переогляд речей з розпакуванням місць багажу;

— не пропускати через митний кордон предмети, валюту, цінності, переміщення яких заборонено або якщо воно повинно супроводжуватись поданням законодавчо встановлених спеціальних дозвільних документів;

— готувати матеріали для вирішення судом питання щодо вилучення без повернення та відшкодування вартості предметів,

-заборонених згідно з законодавством до переміщення через митний кордон, на тій підставі, що вони можуть завдавати шкоди незалежності, економічним та політичним інтересам, суверенності, самостійності держави, становити загрозу життю, здоров'ю населення та навколишньому середовищу;

— оцінювати вартість предметів, що підлягають митному обкладенню;

— приймати від громадян кошти для сплати податків, митних зборів, ПДВ, акцизного збору;

— при виявленні предметів контрабанди чи порушення митних правил вилучати предмети, за необхідності разом з тайниками, складати протокол про порушення з метою притягнення до відповідальності і забезпечення стягнення штрафу;

— у виняткових випадках проводити особистий догляд;

— опитувати громадян в зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків щодо проведення митного контролю;

— затримувати громадян, що вчинили порушення митних правил, на термін до 3-х годин з моменту закінчення митного контролю, для осіб в нетверезому стані — з моменту витверезіння.

При виконанні службових обов'язків працівники митниці зобов'язані:

—дотримуватись чинного законодавства з метою забезпечення прав і законних інтересів громадян, не припускати дій, що принижують їх честь та гідність чи завдають їм неправомірної шкоди;

—у разі відмови пропустити через митний кордон України предмети, валюту чи цінності надавати зацікавленим особам вичерпні роз'яснення щодо вимог чинного митного законодавства, порядку оформлення, виконання яких забезпечить можливість такого пропуску;

—інформувати у встановленому порядку громадян про митні правила, що діють на території України;

—доповідати про всі факти виявлення прихованих від митного контролю товарів та предметів.

3.2 Форми митного контролю
Митний контроль проводиться у формах, визначених ст. 41 МК, а саме:

1) перевірка документів і відомостей, необхідних для митного контролю;

2) митний огляд (огляд та переогляд товарів і транспортних засобів, особистий огляд);

3) облік товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

4) усне опитування громадян і посадових осіб підприємств;

5) перевірка системи звітності й обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності,

 <img width=«2» height=«721» src=«ref-1_1667077084-96.coolpic» v:shapes="_x0000_s1043"><img width=«2» height=«122» src=«ref-1_1667077180-80.coolpic» v:shapes="_x0000_s1044">достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;

6)огляд територій і приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;

7) в інших формах, передбачених МК та іншими законами України з питань митної справи.

Залежно від конкретних об'єктів і суб'єктів контролю і його цілей зазначені форми виявляються по-різному. Але в усіх випадках загальним правилом митного контролю є неприпустимість заподіяння неправомірної шкоди особам, їхнім товарам і транспортним засобам [11.ст4]

Перевірка документів і відомостей, необхідних для митного контролю.Митний контроль здійснюється шляхом перевірки документів і відомостей, необхідних для митних цілей. Цілі при митному контролі визначаються за тими документами та відомостями, що надає особа, яка переміщує товар чи транспортний засіб через митний кордон.

Відповідно до ч.2 ст. 45 М К перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу. На виконання даної норми Кабінет Міністрів України постановою від 1 лютого 2006 р. № 80 «Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України» встановив, по-перше, перелік документів, обов'язкових для подання (митна декларація, товарно-транспортний документ на перевезення (залізнична накладна (УМВС (СМГС), ЦІМ (СІМ)), авіаційна накладна (AirWaybill), коносамент (BillofLading) тощо, зовнішньоекономічний договір, рахунок (Invoice) або інший документ, який визначає вартість товару; по-друге, визначив перелік документів, необхідність подання яких визначається нормативно-правовими актами Держмитслужби з урахуванням мети переміщення, виду транспорту, характеру товару, способів розрахунку та інших факторів, що впливають на митні процедури.

За своїм призначенням документи, необхідні для митних цілей, можуть бути віднесені до таких груп — це транспортні документи, торгові документи, митні документи й інші документи.

До транспортних документів належать ті, за якими товари переміщуються через митний кордон під час перевезення залізничним, автомобільним, водним і повітряним транспортом — накладні, коносаменти (для залізничного транспорту також дорожні відомості, вагонні аркуші, передатні відомості, багажні квитанції), інші. До торгових документів належать: контракти, рахунки-фактури, специфікації, інвойси, пакувальні документи, що складаються постачальниками товарів.

Наприклад, при пропуску осіб, особисті речі яких звільняються від митного огляду, митний контроль закінчується перевіркою документів, на підставі яких надано пільгу.

<img width=«2» height=«116» src=«ref-1_1667077260-80.coolpic» v:shapes="_x0000_s1045">До митних відносять документи, видані й засвідчені в належному порядку посадовими особами митних органів. До інших документів належать: сертифікати відповідності якості, карантинні, дозвільні документи інших органів, якими повинні супроводжуватися деякі товари; військові перепустки; установчі документи, що дають право юридичним і фізичним особам здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, і їм подібні документи.

Особи, що переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон або особи, які здійснюють діяльність, контроль за якою покладено на митні органи (наприклад, митні перевізники), зобов'язані представляти митним органам документи і відомості, необхідні для митного контролю.

Усі чотири групи документів мають пряме відношення до здійснення митного контролю за переміщуваними через митний кордон товарами і транспортними засобами, усі вони мають уважно перевірятися посадовими особами митних органів, перш ніж буде прийняте рішення про випуск і використання товарів і транспортних засобів відповідно до змісту застосованого до них митного режиму.

Зазначені документи повинні містити відомості, що дозволяють ідентифікувати товари і транспортні засоби. Такими відомостями можуть бути: найменування одержувача товарів, найменування перевізника, короткі відомості про транспортний засіб (вид, назва, реєстраційний номер тощо) та інше. До відомостей також слід віднести узагальнену інформацію про комплектність товарів і їхню якість. Зазначені відомості необхідно подавати у випадку, якщо особа переміщує свій товар для здійснення зовнішньоекономічної діяльності в митних режимах, передбачених МК.

У деяких випадках, з метою дотримання законодавства, на деякі товари вимагається подання посадовій особі митного органу дозвільних документів. Подані документи повинні бути справжніми, мати достовірні відомості і правильно документально оформлені. Посадові особи митного органу, що прийняли документи, уважно перевіряють їх на підставі митного зако<img width=«3» height=«83» src=«ref-1_1667077340-79.coolpic» v:shapes="_x0000_s1046">нодавства й інших нормативних актів. При цьому можуть бути застосовані спеціальні технічні засоби — технічні засоби митного контролю [20cт.4]

На підставі міжнародних угод за участю України деякі установи й організації країн далекого і ближнього зарубіжжя також мають право видавати дозвільні документи. Достовірність зазначених відомостей може перевірятися також шляхом запиту в будь-який інший правоохоронний орган, податковий чи інший контролюючий орган України.

<img width=«2» height=«351» src=«ref-1_1667077419-87.coolpic» v:shapes="_x0000_s1047">Окрім перевірки документів, посадові особи митних органів зобов'язані перевіряти фактичний стан контрольованого об'єкта на місці.

    продолжение
--PAGE_BREAK--Митний
огляд.Метою митного огляду є контроль за належним обладнанням транспортного засобу, виявлення зовнішніх ознак наявності прихованих схованок, визначення способу здійснення огляду, цілісність засобів ідентифікації тощо. Огляд припускає перевірку, огляд зовнішнього вигляду вантажів, предметів, транспортних засобів без розкриття упакування, тари, без порушення цілісності товарів. Відповідно до ст. 55 МК з метою перевірки законності переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган має право на проведення огляду цих товарів і транспортних засобів.

Переогляд товарів і транспортних засобів провадиться за рішенням керівника митного органу або його заступника за наявності підстав вважати, що переміщуються товари через митний кордон України з порушенням норм МК та інших законів з питань митної справи [2 ст. 55 МК].

Огляд і переогляд здійснюються лише в присутності особи, яка переміщує товари і транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає їх під митним контролем. Положення небезспірне з огляду на можливість ситуації, коли немає змоги провести огляд у присутності суб'єкта переміщення. Розробниками МК пропозиція видалась слушною. Проте постає питання з понятими.

Процедурі огляду та переогляду переміщуваних через митний кордон України ручної поклажі й багажу присвячено ст. 56 МК.

Огляду та переогляду можуть бути піддані предмети, щодо яких є підстави вважати, що вони:

а) підлягають санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю;

б) підлягають обліку чи обкладенню митом;

в) заборонені чи обмежені для переміщення.

З метою припинення переміщення через територію України предметів, заборонених до транзиту, оглядові та переоглядові можуть підлягати речі громадян, які перетинають транзитом територію України або знаходяться в транзитній зоні міжнародного аеропорту. За загальним правилом огляд та переогляд речей громадянина здійснюється в присутності цього громадянина чи його уповноваженого представника, який діє на підставі належним чином оформленого доручення.

Проте за відсутності громадянина чи його уповноваженого представника огляд та переогляд речей здійснюється, якщо:

—є підстави припускати, що несупроводжуваний багаж містить у собі предмети, які становлять небезпеку для життя та здоров'я людей, тварин і рослин, а також довкілля;

—громадянин чи його уповноважений представник не з'являються протягом місяця з дня надходження несупроводжуваного багажу;

—товари пересилаються у міжнародних поштових відправленнях або міжнародних експрес-відправленнях;

—ручну поклажу й багаж залишено на території України з порушенням зобов'язань про їх транзит.

Огляд та переогляд речей за відсутності громадянина чи його уповноваженого представника здійснюються у присутності представників підприємства, що здійснює перевезення, пересилання таких речей або їх зберігання. За результатами проведення огляду або переогляду речей складається акт за формою, яку встановлює Державна митна служба України.

Митний огляд може бути обов'язковим, який встановлюється нормативними актами Держмитслужби, і таким, що здійснюється на розсуд посадової особи митного органу.

Митний огляд товарів і транспортних засобівздійснюється щодо товарів, які підлягають оподаткуванню; заявлених у товаросупровідних документах як різного виду безалкогольні напої, продукти харчування, тютюн, скло, взуття й інші товари, близькі за найменуванням до підакцизних товарів; щодо осіб, які раніше допустили порушення митної процедури внутрішнього транзиту; щодо товарів, які перевозяться власним транспортом фізичних осіб.

В інших випадках огляд здійснюється на підставі відомостей, що вказуються в товаросупровідних і транспортних документах, а також під час основного митного оформлення.

Митний огляд є адміністративною дією (видом адміністративно-попереджувальних заходів), яка полягає у фактичній перевірці товарів і транспортних засобів, з метою встановлення:

—законності їхнього переміщення через митний кордон;

—відповідності товарів, що перевіряються, даним, заявленим у митній декларації;

—відповідності товарів нормам, установленим відповідними регламентуючими переліками і списками;

—<img width=«3» height=«683» src=«ref-1_1667077506-106.coolpic» v:shapes="_x0000_s1048">виявлення прихованих від митного контролю або перемішуваних без дозвільних документів предметів, а також предметів, що є контрабандою;

—визначення найменування і коду за класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності;

—визначення митної вартості, кількості і якості товарів та інших предметів.

Огляд здійснюється шляхом розкриття тари й упаковки товарів, встановлення їхнього найменування, підрахунку кількості, а при необхідності — і якості товару шляхом перевірки всіх місць, порожнин і конструктивних особливостей у транспортних засобах і предметах з метою виявлення схованок, у яких можуть бути заховані предмети контрабанди. Головний принцип здійснення огляду як форми митного контролю — принцип вибірковості. Під вибірковістю митного контролю слід розуміти визначення форм та обсягів митного контролю, достатніх для забезпечення дотримання митного законодавства, інших нормативно-правових актів, в тому числі міжнародних, контроль за яким покладено на митні органи України.

При здійсненні митного огляду митні органи застосовують такі методи його здійснення: ідентифікаційний огляд (зовнішня ідентифікація товару); огляд з перерахуванням кількості вантажних місць без їхнього розкриття, з розкриттям усіх вантажних місць; огляд з перерахуванням кількості предметів у вантажних місцях, з вимірами і визначенням характеристик товарів з (без) взяттям проб і зразків для експертизи; цілеспрямований огляд (з виявлення контрабанди); повторний митний огляд (до і після пропуску товарів) [24.ст6]

Результати митного огляду оформляються актом митного огляду, який має бути підписаний посадовою особою митного органу та присутньою особою (власником товару чи предметів або його представником).

Акт митного огляду складається у двох примірниках, один з яких передається декларанту чи іншій особі, що володіє повноваженнями щодо доглянутих товарів, а інший залишається в митному органі.

Відповідно до ст. 67 МК митному огляду не підлягає ручна поклажа та супроводжуваний багаж Президента України, Голови Верховної Ради, народних депутатів, прем'єр-міністра, першого віце-прем'єр-міністра, Голови та суддів Верховного Суду, Голови й суддів Конституційного Суду, міністра закордонних справ, Генерального прокурора та членів їхніх сімей, які прямують разом із ними.

При необхідності проведення досліджень (аналізу, експертизи) в процесі огляду вибірково можуть братися проби і зразкитоварів. Порядком взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 р. № 1862, встановлюється процедура взяття проб і зразків, яка оформляється спеціальним актом відбору зразків (проб). Цей акт складається у 4-х примірниках, які підписуються посадовою особою митного органу, що взяла проби і зразки, представниками відправника (одержувача) та перевізника вантажу, спеціалістом лабораторії, якщо він бере участь у процедурі взяття проб і зразків, залученими до процедури понятими.

Один примірник акта додається до взятих проб і зразків, один передається представникові відправника (одержувача) вантажу, один — перевізникові, один залишається у справах митного органу.

Метою досліджень зразків товарів та інших предметів є встановлення їх виду та найменування при вирішенні питань класифікації товарів згідно з класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності.

При проведенні митного огляду можуть застосовуватися технічні засоби митного контролю, які безпечні для життя і здоров'я людей і не завдають шкоди товарам і транспортним засобам. Цілями застосування таких засобів контролю при митному огляді є:

—перевірка дійсності засобів митної індивідуалізації;

—пошук і виявлення потенційних предметів контрабанди;

—ідентифікація (індивідуалізація) матеріалів, виробів і речовин;

—      виконання технологічних операцій при митному огляді. Необхідно зазначити, що Митним кодексом або законами України може бути передбачене звільнення від митного огляду. Так, наприклад, згідно з вимогами ст. 27 Закону України від 17 листопада 1992 р. «Про статус народного депутата України» не допускаються догляд, обшук, затримання, огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення депутата.

Особистий огляд як виключна форма митного огляду.Виключною формою митного огляду є особистий огляд. Його застосування регламентоване ст. 264 КпАП, ст. 57 МК. Форми постанови про проведення та протоколу особистого огляду встановлені наказом Держмитслужби України від 21 квітня 2003 р. № 262.

Особистий огляд є виключною формою огляду. Йому може бути піддана будь-яка фізична особа незалежно від громадянства. Особистий огляд може бути проведений за наявності достатніх підстав вважати, що фізична особа, яка перетинає мит<img width=«2» height=«116» src=«ref-1_1667077612-80.coolpic» v:shapes="_x0000_s1049">ний кордон України або яка знаходиться в транзитній зоні аеропорту, відкритого для міжнародного сполучення, чи в зоні митного контролю, приховує при собі і не видає товари, що є об'єктами порушення законодавства чи міжнародного договору, контроль за виконанням яких покладений на митні органи.

Такими підставами вважаються відповідні відомості, що містяться в заявах і повідомленнях осіб, у матеріалах, що надійшли від інших митних органів, а також безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу будь-яких ознак, які прямо чи непрямо вказують на те, що фізична особа приховує і не видає товари.

Рішення про проведення особистого огляду особи приймається начальником митного органу чи особою, яка його заміщує. Таке рішення оформляється письмовою постановою, а результати — окремим актом. У постанові зазначається конкретна посадова особа митного органу, якій доручено проведення особистого огляду.

Особистий огляд проводиться за участю понятих, а при необхідності — й фахівців (перекладача чи медичного працівника). Присутність при особистому огляді осіб, що не беруть участь у ньому і не мають до нього відношення, забороняється. Особи, що беруть участь в особистому огляді, повинні бути повнолітніми, і, за винятком медичного працівника, однієї статі з особою, що оглядається. Обстеження тіла особи, що оглядається, здійснюється тільки медичним працівником. Особистий огляд має проводитися в коректній формі, що виключає приниження особистої гідності і заподіяння неправомірної шкоди здоров'ю і майну особи, що оглядається, у межах, необхідних для виявлення прихованих фізичною особою при собі товарів [21.ст.7]

<img width=«2» height=«233» src=«ref-1_1667077692-84.coolpic» v:shapes="_x0000_s1050">Шкода, заподіяна майну особи, що оглядається, неправомірними діями посадових осіб митних органів, які проводили особистий огляд, відшкодовується відповідно до чинного законодавства.

Особистий огляд проводиться в три етапи. Перший етап — підготовчий, він починається з моменту оголошення фізичній особі рішення начальника митного органу чи особи, що його заміщає, про проведення особистого огляду. Особі роз'яснюються його права й обов'язки в присутності понятих, а також пропонується добровільно видати товари, приховані від митного контролю.

Другий етап — основний, коли посадова особа митного органу повідомляє фізичній особі про початок безпосереднього особистого огляду, відбувається огляд речей, одягу і тіла фізичної особи, при необхідності їхнє дослідження.

 <img width=«3» height=«340» src=«ref-1_1667077776-95.coolpic» v:shapes="_x0000_s1051">Спеціаліст, окрім медичного працівника, й перекладач не повинні бути присутніми у приміщенні, в якому проводиться особистий огляд, під час обстеження тіла особи, яка оглядається, а також у той час, коли особа знаходиться в натільній білизні або без одягу. Проведення фото-, кінозйомки і відеозапису в цей час у зазначеному приміщенні не допускаються.

Третій, завершальний етап особистого огляду, характеризується проведенням документального оформлення особистого огляду: складається протокол особистого огляду. Протокол підписують: посадова особа, що проводила особистий огляд, поняті, інші особи, що залучалися до проведення особистого огляду, фізична особа, щодо якої проводився особистий огляд.

У разі відмови оглянутої особи підписати протокол в ньому робиться відповідний запис про це, який засвідчується підписом понятих, що брали участь у проведенні особистого огляду, інспектора митниці і завіряється особистою номерною печаткою.

Навіть якщо особа, щодо якої проведено особистий огляд, відмовилася від підпису протоколу, третій примірник його передається такій особі, про що робиться відповідний запис у протоколі.

За результатами особистого огляду може бути порушена кримінальна справа чи справа про порушення митних правил. В такому випадку оригінал протоколу особистого огляду долучають до матеріалів справи (кримінальної або адміністративної), а копія залишається в митному органі. Протоколи особистого огляду реєструються у спеціальному журналі.

Повторний митний огляд.Митний контроль здійснюється не тільки в процесі митного оформлення, а й після пропуску товарів і транспортних засобів. Відповідно до вимог МК митний контроль може проводитися незалежно від факту пропуску товарів і транспортних засобів у будь-який час, якщо маються достатні підстави вважати, що є наявність порушення законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на митні органи.

Митні органи вправі перевіряти наявність товарів і транспортних засобів, проводити їхній повторний огляд, перевіряти ще раз відомості, зазначені в митній декларації, перевіряти комерційні документи й іншу інформацію, що стосується зовнішньоекономічної та наступної комерційної діяльності з даними товарами і транспортними засобами.

На практиці проводиться як плановий, так і позаплановий митний контроль. У плановому порядку, наприклад, здійснюється валютний контроль за надходженням валютної виручки.

При позаплановому контролі митні органи вправі перевіряти наявність товарів і транспортних засобів, проводити їхній

 <img width=«3» height=«609» src=«ref-1_1667077871-104.coolpic» v:shapes="_x0000_s1052"><img width=«2» height=«37» src=«ref-1_1667077975-76.coolpic» v:shapes="_x0000_s1053">повторний митний огляд, перевіряти ще раз відомості, зазначені в митній декларації, перевіряти документи, що мають відношення до даних товарів. Так, повторний митний огляд може проводитися в будь-який час з метою виявлення фактів недостовірного декларування товарів, що вже пройшли митне оформлення, ухилення від сплати митних платежів чи здійснення інших митних правопорушень.

Підставою для ухвалення рішення про проведення повторного митного огляду після випуску товарів і транспортних засобів можуть бути будь-які відомості про наявність порушення законодавства України чи міжнародного договору України, контроль за виконанням яких покладений на органи Державної митної служби [15.ст23]

Облік товарів і транспортних засобів.Формою митного контролю є також облік товарів і транспортних засобів у випадках:

—зберігання підприємствами товарів та інших предметів, увезених на митну територію України, під митним контролем;

—зберігання на митних ліцензійних складах;

—надходження товарів і продажу їх безмитними магазинами, ліквідації безмитних магазинів;

—використання конфіскованого митними органами України майна, валюти та цінностей, безхазяйного майна, товарів та інших предметів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання тощо.

Так, передання товарів на склад товарів та транспортних засобів для зберігання під митним контролем здійснюється у присутності посадової особи митного органу, уповноважених осіб підприємства та у відповідних випадках — власника складу. Факт такого передання обов'язково фіксується в акті.

Акт заповнюється у трьох примірниках: перший примірник залишається у справах митного органу; другий призначається для власника складу (у відповідних випадках); третій примірник призначається для підприємства (посередника).

Заява на ім'я начальника митного органу, акт та всі документи, що подаються в даному випадку (зовнішньоекономічний контракт, картка обліку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, товаросупровідні документи, договори та ін. ) перебувають на контролі в митному органі.

Власник митного ліцензійного складу також зобов'язаний вести облік (у тому числі, на окрему вимогу митного органу, автоматизований) і подавати митним органам звіт щодо товарів, які зберігаються на складі. Згідно з Положенням про порядок відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів, затвердженим наказом Держмитслужби України від 31 грудня 1996 р. № 592, при надходженні товарів на митний ліцензійний склад такі товари повинні бути задекларовані, а також зареєстровані власником складу в складських документах за формою, встановленою митницею.

В них, зокрема, зазначаються: дата, № ВМД, найменування вантажу, вага, кількість місць, номери транспортного засобу та товаросупровідного документа (накладної, СМR) та інші відомості. Для розміщення товарів у митному режимі митного складу власник митного ліцензійного складу незалежно від вартості декларованих товарів подає митному органу ВМД, заповнену в установленому законом порядку.

Спеціальний порядок обліку та звітності з метою впорядкування діяльності безмитних магазинів встановлено й для товарів, що надходять та реалізуються через магазини безмитної торгівлі ( постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003р. №1089 «Про затвердження Порядку відкриття і ліквідації магазинів безмитної торгівлі та правил Продажу товарів магазинами безмитної торгівлі» та наказ Держмитслужби України від 31 липня 2003р. №512 «Про затвердження форми звіту про рух товарів умагазині безмитної торгівлі»)Товари після надходження до безмитного магазину повинні бути задекларовані та зареєстровані власником безмитного магазину в електронній базі даних або у книзі обліку за встановленою формою. Книга обліку ведеться власником (керівником) безмитного магазину або уповноваженою ним особою, її сторінки нумеруються, прошиваються, вона підписується начальником митниці або його заступником та скріплюється печаткою митниці. Посадова особа митного органу підтверджує факт здійснення митного оформлення товарів, що надійшли до безмитного магазину, шляхом обведення заповнення граф у книзі обліку, ведення її без виправлень.

 При застосуванні електронної бази даних після кожного надходження товарів до безмитного магазину та їх реєстрації реєстри роздруковуються у двох примірниках. На друкованих примірниках посадова особа митниці, яка здійснила митне оформлення, проставляє відбиток особистої номерної печатки, а власник (керівник) безмитного магазину — відбиток печатки магазину безмитної торгівлі. Один примірник друкованих реєстрів передається митниці, другий залишається у власника безмитного магазину.

Записи про реалізовані товари та отримані кошти повинні робитися щоденно у спеціальних книгах або в реєстрах у друкованому вигляді. Форма спеціальної книги або реєстрів установлюється власником (керівником) безмитного магазину за погодженням з митницею.

 Реєстри в разі їх застосування друкуються щодня у двох примірниках, з яких один примірник залишається в безмитному магазині, а другий передається митниці. При цьому він має бути підписаний власником (керівником) безмитного магазину або уповноваженою ним особою.

Власник (керівник) безмитного магазину зобов'язаний на початку кожного місяця подавати митниці звіт про товари, що надійшли та реалізовані у безмитному магазині, за встановленою формою. Книга обліку та спеціальні книги після і'х закінчення передаються власником (керівником) безмитного магазину або уповноваженою ним особою митниці.Передача здійснюється за актом про прийняття-передання, що оформляється за встановленою формою.

Облік, вжиття заходів щодо охорони й оцінки конфіскованого митними органами України майна, валюти та цінностей, безхазяйного майна, товарів та інших предметів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, покладено на митні органи.

Оцінка зазначеного майна для реалізації здійснюється комісією у складі представників митного органу, державної податкової інспекції та організації, якій передається майно, у 10-денний строк з дня винесення судом постанови про конфіскацію майна.

Попередня оцінка майна, взятого на облік митним органом України, провадиться за цінами, які діють на день вилучення. Остаточна оцінка визначається на день розпорядження майном в зазначеному порядку.

Реалізація майна, взятого на облік, безпосередньо працівникам митних органів забороняється.

Усне опитування посадових і фізичних осіб. Однією з форм митного контролю є усне опитування фізичних і посадових осіб. Так, МК встановлено, що товари і транспортні засоби підлягають декларуванню. Допускається письмова, усна форма декларування, а також декларування шляхом вчинення дій (ч. 1 ст. 81 МК). Усне декларування, як правило, можливе при митному оформленні ручної поклажі і багажу пасажирів. Якщо в ручній поклажі і багажі пасажирів є товари, щодо ввезення (вивезення) яких встановлені обмеження, то в цьому випадку необхідною є письмова форма декларування.

    продолжение
--PAGE_BREAK--