Реферат: Організація станції технічного обслуговування автомобільного транспорту

--PAGE_BREAK--3.5. Визнання, оцiнку та облiк нематерiальних активiв здiйснювати згiдно iз П(С)БО 8 «Нематерiальнi активи». Одиницею облiку визначити окремий об'єкт нематерiальних активiв.
3.6. Амортизацiю нематерiальних активiв нараховувати прямолiнiйним методом. Термiн корисного використання кожного об'єкта i чинники що впливають на нього вiдображати в актi, складеному комiсiєю.
3.7. Лiквiдацiйну вартiсть об'єктiв основних засобiв та нематерiальних активiв прийняти рiвною 1 грн.
3.8. Переоцiнку (дооцiнку та уцiнку) балансової вартостi основних засобiв, нематерiальних активiв, iнших матерiальних необоротних активiв до їхньої справедливої вартостi проводити раз на рiк станом на 31 грудня, якщо їхня залишкова вартiсть вiдхиляється вiд справедливої бiльше нiж на 20 %. Справедливу вартiсть зазначених активiв формувати на рiвнi вiльних ринкових цiн на аналогiчнi активи з урахуванням рекомендацiй викладених у додатку до П(С)БО 19 «Об'єднання пiдприємств». Розрахунок необхiдний для переоцiнки зазначених активiв та вiдображення її результатiв в облiку, складає створена наказом комiсiя i затверджує голова цiєї комiсiї.
3.9. Фiнансовi iнвестицiї вiдображати в облiку i звiтностi вiдповiдно до П(С)БО 12 «Фiнансовi iнвестицiї» з урахуванням вимог П(С)БО 13 «Фiнансовi iнструменти».
3.10. Визнання, оцiнку та облiк дебiторської заборгованостi здiйснювати вiдповiдно до П(С)БО 10 «Дебiторська заборгованiсть». Резерв сумнiвних боргiв формувати один раз на рiк на дату балансу, виходячи iз платоспроможностi окремих дебiторiв.
3.11. Товарно-матерiальнi цiнностi визнавати, оцiнювати та облiковувати згiдно з вимогами П(С)БО 9 «Запаси». Одиницею запасiв визначити кожне найменування цiнностей.
3.12. Для облiку транспортно-заготiвельних витрат вiдкрити субрахунки «Транспортно-заготiвельнi витрати» до вiдповiдних рахункiв запасiв.
3.13. Предмети строком використання менше одного року, що супроводжують виробничий процес протягом звiтного перiоду, облiковувати на рахунку 22 «Малоцiннi та швидкозношуванi предмети». У момент передачi таких активiв в експлуатацiю списувати їх з балансу з одночасною органiзацiєю їх оперативного кiлькiсного облiку за мiсцями експлуатацiї i вiдповiдними особами протягом строку фактичного використання таких предметiв.
3.14. Готову продукцiю та незавершене виробництво вiдображати в бухгалтерському облiку та балансi за фактичною виробничою собiвартiстю.
3.15. Запаси, якi не принесуть економiчних вигод у майбутньому, визначати нелiквiдними i списувати в бухгалтерському облiку.
3.16. Оцiнку вибуття сировини, матерiалiв, напiвфабрикатiв, МШП, iнших виробничих запасiв здiйснювати за ФIФО.
3.17. Переоцiнку запасiв проводити один раз на рiк на пiдставi рiшення створеною наказом комiсiї.
3.18. До складу грошових коштiв у фiнансовiй звiтностi згiдно з П(С)БО 4 «Звiт про рух грошових коштiв» включати грошовi кошти на розрахункових та депозитних рахунках, касi, грошовi кошти в дорозi.
3.19. Визнання оцiнку та облiк зобов'язань здiйснювати вiдповiдно до П(С)БО 11 «Зобов'язання». Резервування коштiв на забезпечення оплати вiдпусток, додаткове пенсiйне забезпечення, забезпечення гарантiйних зобов'язань та iнших забезпечень не проводити.
3.20. Заробiтну плату нараховувати вiдповiдно до колективного договору: — для виробничого персоналу — за тарифними ставками (окладами) з надбавками та доплатами; — для адмiнiстративного i управлiнського персоналу — за тарифними ставками (окладами) з надбавками та доплатами.
3.21. Визначення та вiдображення в облiку доходiв здiйснювати вiдповiдно до вимог П(С)БО 15 «Дохiд».
3.22. Визначення та вiдображення в облiку витрат здiйснювати вiдповiдно до вимог П(С)БО 16 «Витрати».
3.23. Для забезпечення складання звiту про фiнансовi результати за формою, передбаченою П(С)БО 3 «Звiт про фiнансовi результати», облiк витрат пiдприємства вести за допомогою рахункiв класу 8 та 9 «Витрати дiяльностi».
3.24. Застосовувати нормативний метод облiку витрат на виробництво i калькулювання собiвартостi транспортних перевезень.
3.25. Розрахунок виробничої собiвартостi (робiт, послуг) здiйснювати для кожного об'єкта облiку витрат окремо. Установити, що виробнича собiвартiсть (робiт, послуг) складається з таких статей: Прямi матерiальнi затрати: — паливо; — мастильнi матерiали; — знос шин; — поточний ремонт; — витрати на вiдрядження; — основна та додаткова зарплата працiвникiв; — вiдрахування на соцiальне страхування; — амортизацiя основних засобiв; — змiннi та постiйнi розподiленнi загально виробничi витрати; — адмiнiстративнi витрати та витрати на збут; 3.26. У цiлях визначення виробничої собiвартостi продукцiї (робiт, послуг) встановити такий перелiк змiнних i постiйних загально виробничих витрат:
3.26.1. Змiннi загально виробничi витрати: — основна i додаткова заробiтна плата допомiжного виробничого персоналу; — вiдрахування на соцiальне страхування допомiжному виробничому персоналу; — амортизацiя основних засобiв загально виробничого призначення; — витрати на водопостачання для технологiчного процесу; — витрати, пов'язанi з енергозабезпеченням технологiчного процесу.
3.26.2 Постiйнi загальновиробничi витрати: — заробiтна плата та iншi виплати апарату управлiння; — вiдрахування на соцiальне страхування апарату управлiння; — витрати на опалення, освiтлення, водопостачання та iншi послуги третiх осiб на утримання виробничих примiщень; — операцiйна оренда основних засобiв виробничого призначення; — амортизацiя основних засобiв виробничого призначення; — амортизацiя нематерiальних активiв виробничого призначення; — витрати на поточний ремонт та технiчне обслуговування обладнання.
3.27. Встановити порядок розподiлу загально виробничих витрат в розмiрi 10% пропорцiйно виробничiй собiвартостi.
3.28. Облiк адмiнiстративних витрат здiйснювати за таким перелiком статей: — зарплата адмiнiстративно-управлiнського персоналу; — вiдрахування на соцiальне страхування; — амортизацiя необоротних активiв загальногосподарського призначення; — витрати на операцiйну оренду об'єктiв основних засобiв; — амортизацiя нематерiальних активiв загальногосподарського призначення; — витрати на вiдрядження працiвникiв адмiнiстрацiї; — витрати на банкiвськi послуги; — витрати на аудиторськi, юридичнi послуги; — утримання автотранспорту загально виробничого призначення; — витрати на охорону; — податки, збори, обов'язковi платежi; — поштовi витрати; — iншi витрати, пов'язанi з утриманням адмiнiстрацiї.
3.29. Облiк витрат на збут здiйснювати за такими статтями: — заробiтна плата працiвникiв збуту; — вiдрахування на соцiальнi заходи; — амортизацiя необоротних активiв вiддiлу збуту; — транспортнi витрати, пов'язанi зi збутом продукцiї; — витрати, пов'язанi з гарантiйним обслуговуванням; — витрати на рекламу готової продукцiї; — iншi витрати, пов'язанi зi збутом;
3.30. Вiдстроченi податковi активи та вiдстроченi податковi зобов'язання у промiжнiй фiнансовiй звiтностi не вiдображати.
3.31. Податковий облiк здiйснювати згiдно з вимогами податкового законодавства України.
II Забезпечити органiзацiю бухгалтерського облiку.
4. Бухгалтерський облiк на пiдприємствi вести силами бухгалтерської служби, керованої головним бухгалтером, яка пiдпорядкована безпосередньо генеральному директору.
4.1 Обов'язки головного бухгалтера визначаються посадовою iнструкцiєю, розробленою вiдповiдно до вимог п.7 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi» вiд 16.07.1999р. №996-ХI.
4.2. Склад бухгалтерiї встановлюється штатним розкладом, а обов'язки кожного працiвника бухгалтерського пiдроздiлу регламентуються вiдповiдними посадовими iнструкцiями.
5. Бухгалтерський облiк вести на основi Плану рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов'язань та господарських операцiй пiдприємств та органiзацiй та Iнструкцiї про застосування Плану рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов'язань та господарських операцiй пiдприємств i органiзацiй, затвердженої наказом Мiнфiну України вiд 30.11.1999р. №291. за журнально-ордерною формою.
6. Забезпечити незмiннiсть вiдображення господарських операцiй та оцiнку майна на пiдставi органiзацiї бухгалтерського облiку iз застосуванням комп'ютерної програми 1-С.
7. Осiб, якi мають право пiдпису первинних документiв затвердити окремим наказом та довести їх склад до всiх структурних пiдроздiлiв. Зазначенi особи несуть вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть таких документiв та своєчаснiсть їх складання та передачу вiдповiдно до графiка документообороту.
8. Видiляти на окремий баланс усi фiлiї, що створюються, представництва вiддiлення та iншi вiдокремленi пiдроздiли.
11. Головному бухгалтеру:
11.1. Забезпечити застосування в бухгалтерському облiку єдиних форм первинних документiв як унiфiкованих, затверджених нормативно-правовими актами України, так i документiв, створених пiдприємством самостiйно.
11.2. Забезпечити зберiгання первинних документiв та облiкових регiстрiв, якi були пiдставою для складання звiтностi, а акож бухгалтерських звiтiв, їх оформлення та передачу до архiву вiдповiдно до вимог чинного законодавства.
11.3. Забезпечити складання та подання фiнансових та iнших видiв звiтностi пiдприємства вiдповiдним користувачам у обсязi та в строки встановленi законодавством.
12. Керiвникам структурних пiдроздiлiв забезпечити обов'язкове виконання вимог цього наказу, а також розпоряджень головного бухгалтера, якi здiйснюються в межах його повноважень стосовно ведення бухгалтерського облiку на пiдприємствi.
6.Облік активів підприємства
За формами функціонування господарські засоби поділяють на такі групи: матеріальні активи; нематеріальні активи; фінансові вкладення (активи).
Матеріальні активи — це засоби підприємства, які мають матеріально-речову форму, наприклад, будинки, споруди, машини, сировина, матеріали, готова продукція тощо.
Нематеріальні активи — це особливий вид необоротних активів; вони не наділені фізичною (матеріальною) основою, але мають вартість, оскільки здатні приносити власнику дохід. Цінність нематеріальних активів базується на правах та привілеях власників. Основні характерні риси нематеріальних активів такі:
– відсутність матеріально-речової (фізичної) структури;
– використання протягом тривалого часу;
– здатність бути корисним для підприємства;
– високий ступінь невизначеності розмірів можливого в майбутньому прибутку від використання такого активу.
До нематеріальних активів належать:
а) різні права підприємства на об'єкти власності: патенти (права на винахідництво), товарні знаки, торгові марки, авторські права, ліцензії, права користування землею та іншими природними ресурсами;
б) програмне забезпечення ЕОМ;
в) організаційні витрати;
г) наукові дослідження та дослідно-конструкторські розробки;
д) ноу-хау;
є) ділова репутація або ціна фірми — гудвіл.
Фінансові активи — це група господарських засобів (активів) підприємства у формі готівкових коштів та інших фінансових інструментів, які належать підприємству. До цієї групи належать готівкові кошти в національній та іноземній валютах, фінансові вкладення підприємства, дебіторська заборгованість.
За ступенем ліквідності господарські засоби (активи) підприємства поділяються на ліквідні і неліквідні.
Ліквідні господарські засоби (активи) — це група засобів підприємства, які можуть бути швидко конвертовані у грошову форму без суттєвих втрат своєї поточної (балансової) вартості для своєчасного забезпечення платежів за поточними фінансовими зобов'язаннями. До ліквідних активів підприємства належать грошові активи в різних формах, короткострокові фінансові вкладення, короткострокова дебіторська заборгованість (крім безнадійної), запаси готової продукції, призначеної для реалізації.
Неліквідні господарські засоби (активи) — це група засобів підприємства, які можуть бути конвертовані у грошову форму без утрати своєї поточної (балансової) вартості тільки протягом значного періоду часу. До неліквідних активів підприємства належать основні засоби, капітальні інвестиції, нематеріальні активи, довгострокова дебіторська заборгованість, безнадійна дебіторська заборгованість витрати майбутніх періодів тощо.
7.Облік праці та її оплата на підприємстві
Заробітна плата — частина національного доходу, яка призначена для особистої потреби робітників та службовців. Заробітна плата — один з елементів виробничих витрат підприємства.
Відрядна оплата праці — система заробітної плати, при якій заробіток залежить від обсягів виконаної роботи, потребує якості. Відрядна оплата праці має два різновиди: пряма відрядна та відрядно-преміальна. Різновид відрядної форми оплати праці є відрядно-прогресивна та акордна форми. При прямій відрядній формі оплати праця працівника винагороджується по відрядних розцінках за одиницю обігу незалежно від рівня виконаних норм виробки. Заробіток визначається помноженням обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку.
Непряма відрядна система праці — застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників). Заробітна плата підсобників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують. При відрядно-прогресивній оплаті праці робочого, об’єм робіт, виконаний понад норму, сплачується по збільшених розцінках.
При відрядно-преміальній — виплачуються премії по відрядних розцінках понад заробіток за досягненні результати роботи.
Відрядна заробітна плата може бути індивідуальною та груповою (бригадною). При останній заробітна плата за виконані роботи розподіляється між членами бригади пропорційно розрядам робітників та кількості відпрацьованих ними годин.
Акордна оплата праці — одна з форм заробітної плати, яка є різновидом відрядної заробітної плати. Акордна заробітна плата нараховується на весь встановлений (узгоджений) обсяг робіт. Існує також акордно-преміальна оплата праці, при якій виплачуються премії за досягненні показники в роботі. Для обліку виробітку робочих застосовуються такі документи: наряд на відрядну роботу, який може бути індивідуальним або бригадним; маршрутний лист та інші. У наряді вказується обсяг вироблених робіт, сума заробітної плати, склад членів бригади, відпрацьований кожним час, розраховується коефіцієнт трудової участі у відповідності з яким розраховується премія робочим. Наряд закривається по мірі виконання завдання: він підписується бригадиром. Акордний наряд застосовується в бригадах «кінцевої продукції». Заробітна плата визначається відповідно до калькуляції.
Недоліком наряду є те, що неможливо встановити. хто винен у виготовленні бракованих виробів. Усі недоліки наряду усуваються у маршрутному листі; там вказується весь технологічний ланцюг і можливо прослідити. на який операції був зроблений брак.На підприємстві ВАТ «КАТП-13054» використовуються така форма видачи зарплати.В додатку представленна розрахунково-платіжна відомість.
8.Затрати і фінанси підприємства
Підприємство в процесі своєї діяльності здійснює матеріальні та грошові затрати, спрямовані на просте та розширене відтворення основних фондів та оборотних засобів, виробництво і реалізацію продукції, соціальний розвиток трудового колективу та інше. Найбільш вагомими із всіх витрат підприємства є витрати на виробництво продукції. Сукупність виробничих затрат показує, скільки підприємство витрачає коштів на виготовлення продукції, тобто складає виробничу собівартість продукції.
Метою планування собівартості є економічно обгрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому періоді для виробництва кожного виду та всієї промислової продукції підприємства.
Розрахунки планової собівартості окремих виробів, товарної і валової продукціїї використовуються для визначення потреби в оборотних коштах, планування прибутку, визначення економічної ефективності окремих організаційно – технічних заходів та виробництва в цілому, для внутрішньозаводського планування, а також для формування цін.
На ВАТ “ КАТП-13054” облік витрат ведеться в розрізі економічних елементів та за статтями калькуляції. Статті калькуляції показують, як формуються витрати для визначення собівартості продукції – одні показують за їх видами ( елементами ), інші – за комплексними статтями ( включають декілька елементів). При цьому один елемент витрат може бути присутній у кількох статтях калькуляції.
Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:
матеріальні витрати;
витрати на оплату праці;
    продолжение
--PAGE_BREAK--відрахування на соціальні заходи;
амортизація та інші операційні витрати.
9.Облік коштів підприємства
Розрахунки підприємств за допомогою готівкових грошових коштів (касові операції) здійснюються за певними правилами, встановленими чинним законодавством в області організації готівкогового обігу. Основний документ, який регулює порядок ведення касових операцій – це Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затверджене ухвалою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 [6].
Порядок організації готівкових розрахунків підприємств включає, зокрема, організацію зберігання наявних коштів в касі підприємства, порядок встановлення ліміту каси, порядок оформлення касових документів, у тому числі видачу готівки під звіт, ведення касової книги.
Розрахунки готівковими коштами підприємства між собою і з громадянами можуть здійснювати як за рахунок коштів, отриманих з кас банків, так і за рахунок виручки, отриманої від реалізації товарів (робіт, послуг) і інших касових надходжень.
Якщо розрахунки проводяться шляхом внесення готівки до установ банків для подальшого переліку їх на рахунки підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки є для покупців (платників засобів) готівкою, а для підприємств –продавцов (одержувачів засобів) –безготівковими.
Прийом, зберігання і витрачання наявних грошових коштів на підприємстві здійснюється тільки через касу.
Касою називається приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також прийому, видачі, зберігання наявних засобів, інших цінностей і касових документів.
Ліміт залишку готівки в касі (далі –лімит каси) – це граничний розмір готівки, яка може залишатися в касі підприємства у неробочий час. Тобто зберігати в своїй касі готівку у неробочий час, підприємство має право тільки в межах затвердженого ліміту каси. Вся готівка, яка є в касі понад встановлений ліміт, в кінці дня обов'язково повинна бути здана в банк.
Відособлені підрозділи підприємств — можуть здавати готівку безпосередньо в каси такого підприємства або в будь-який банк для її перекладу і зарахування на банківські рахунки.
Здавати готівку можна для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства за його вибором.
На відміну від існуючого раніше порядку, зараз ліміт каси підприємство встановлює собі самостійно (раніше ліміт каси встановлював банк по поданому підприємству розрахунку -заявке). Ліміт каси встановлюється на підставі Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі. Такий Розрахунок підписується головним (старшим) бухгалтером і керівником підприємства (або уповноваженою особою).
Підприємство, яке має поточні рахунки в декількох установах банків, повинні самі на свій розсуд визначити яким з банків буде встановлений йому ліміт каси.
Кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, об'єму касових оборотів (надходжень і витрат) по всіх рахунках, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію. Крім того, ліміт каси розраховується з обліком термінів здачі підприємством готівки для її зарахування на рахунки в банках. Такі терміни узгоджуються з банком і визначаються в договорах банківського рахунку між підприємствами і банками. При цьому повинні дотримуватися певні вимоги.
За перевищення встановленого ліміту каси, згідно ст. 1 Указу № 436, до підприємства застосовуються санкції у вигляді штрафу в двократному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день.
Надходження грошових коштів в касу. Готівкові грошові кошти, що надоходять до каси підприємства, повинні своєчасно і в повній сумі оприбутковуватися в касі підприємства. Тому, щоб наявні грошові кошти вважалися оприбутковуваними, будь-яке надходження наявних коштів до каси: надходження виручки, позареалізаційних надходжень, надходження грошових коштів з банку оформляється прибутковим касовим ордером (ф. № КО-1). Для тих підприємств, які працюють з застосування РРО або РК — підприємств торгівлі, громадського харчування і послуг, оприбутковуванням готівки є реєстрація через РРО (або фіксація в РК) операцій по прийому від покупця грошових коштів (з видачею йому розрахункового документа) і щоденне відображення їх в повній сумі в Книзі обліку розрахункових операцій (КУРО).
Оформивши надходження наявної виручки прибутковим касовим ордером потрібно також зробити прибутковий запис в касовій книзі. Запис в касовій книзі не обов'язково робити відразу ж після виписування прибуткового ордера. Цілком допустимо зробити запис в касовій книзі протягом робочого дня касира, але обов'язково в день надходження грошових коштів.
При заповненні касового ордера, дуже важливо, щоб в ньому були заповнені всі реквізити.
В прибуткових ордерах, що оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (отримання готівки з банку по чеку і оприбутковування їх в касі і т.п.), реквізит «Отримав» не заповнюється.
В прибутковому ордері обов'язково указується підстава для його складання, і в реквізиті «Додаток» перераховуються прикладені до нього документи, на яких ставиться штамп або напис «Сплачено» з вказівкою дати (число, місяць, рік).
Прибуткові касові ордери повинні бути підписані головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.
Виправлення в прибуткових документах не дозволяються.
Прибутковий касовий ордер повинен заповнюватися в одному екземплярі. Особі, що здає грошові кошти в касу, видається завірена відтисненням печатки цього підприємства квитанція (є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, уповноваженого на це керівником. Прибутковий касовий ордер по якому отримана готівка, залишається в касі, реєструється в Журналі реєстрації прибуткових і витратних касових документів (ф. № КО-з або № КО-за).
Документи, які є підставою для оформлення прибуткових касових ордерів
Господарська операція
Підстава
Надходження торгової виручки
—
Отримання грошових коштів з банку
Корінець чеки чекової книжки
Оплата покупцем за реалізовану йому продукцію
Накладна, акт, рахунок
Повернення невикористаних підзвітних сум
Звіт про використовування засобів
Погашення недостач за наслідками інвентаризації
Акт результатів інвентаризації і виписування з протоколу збору комісії
Оприбутковування надлишку засобів за наслідками інвентаризації каси
Акт результатів інвентаризації і виписування з протоколу зборів комісії
Внесення до статутного фонду підприємства готівки
Статут або протокол зборів учасників
Видача готівки. Видача готівки з каси здійснюється на підставі витратних касових ордерів (типова форма № КО-2) або відповідним чином оформлених розрахунково – платіжних відомостей, підписаних керівником і головним бухгалтером підприємства або працівником підприємства, уповноваженим на це керівником.
До видаткових ордерів можуть додаватися документи (заяви на видачу готівки, рахунки, звіти про використовування засобів, розрахунки і т.п.).
Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не є обов'язковим.
Видача готівки окремим фізичним особам (як працівникам, не так і не працівникам підприємства) по видатковому касовому ордеру або видатковії відомості здійснюється тільки при пред'явленні ними паспорта або документа, що його замінює. При цьому у видатковому ордері обов'язково повинні бути записані його назва, номер, ким і коли він виданий.

Документи, які є підставою для оформлення видаткових касових ордерів.
Господарська операція
Підстава
Здача наявної виручки в банк:
— самостійно
Оголошення на внесення готівки
— шляхом інкасації
Супровідна відомість
Видача під звіт на господарські потреби
Наказ керівника підприємства
Видача під звіт на відрядження
Наказ керівника підприємства
Виплата забортної платні, допомог матеріальної допомоги
Платіжна (розрахунково-платіжна) відомість
Організація безготівкових розрахунків на підприємствах України
На поточних рахунках, які відкриваються банками суб'єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій згідно умов договору і вимог законодавства України.
Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошових коштів і проведення розрахунків в межах чинного законодавства України в безготівковій і наявній іноземній валюті для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, і для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті.
До поточних торгових операцій в іноземній валюті відносяться наступні розрахунки:
— між юридичними особами- резидентами і юридичними особами — нерезидентами при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності по торгових операціях;
— між юридичними особами- резидентами на території України, за умови наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України;
— між юридичними особами — нерезидентами і юридичними особами — резидентами через юридичних осіб — резидентів посередників згідно договорів (контрактів, угод), укладених відповідно до чинного законодавства України;
— інші розрахунки, здійснюються згідно чинного законодавства України.
— операції на міжбанківському валютному ринку України;
оплата товарів (робіт, послуг) з використанням чеків і пластикових карток.
Поточними неторговими операціями є такі розрахунки:
— виплата іноземної валюти в наявній формі і за допомогою застосування платіжних документів по витратам на відрядження;
— здійснення обмінних операцій з іноземною валютою і за допомогою платіжних документів в іноземній валюті;
— виплата іноземної валюти по чеках і пластикових картках фізичним особам (резидентам і нерезидентам);
— покупка платіжних документів в іноземній валюті фізичними особами (резидентами і нерезидентами);
— виплата авторських гонорарів і платежів за використання авторських прав;
— перерахування коштів на проведення міжнародних виставок, конгресів, симпозіумів, конференцій і інших міжнародних зустрічей;
— оплата праці нерезидентів, які згідно з укладеною трудовою угодою (контрактами) працюють в Україні;
— перерахування засобів в іноземній валюті за навчання, лікування, патентування, сплату митних платежів, членських внесків;
— платежі з відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів;
— виплата іноземної валюти в наявній формі по перекладу з-за кордону (пенсії, аліменти, оплата праці, спадок, допомога родичів і т.п.);
— переказ за межі України коштів в іноземній валюті (пенсії, аліменти, оплата праці, спадок, допомога родичам і т.п.);
— інші виплати і переклади в іноземній валюті, які не суперечать чинному законодавству України.
Аналітичний та синтетичний облік грошових коштів у касі та на рахунках у банку
Для узагальнення інформації про операції з готівковими грошовими коштами в касі підприємства Планом рахунків передбачений синтетичний рахунок 30 «Каса», що має наступні субрахунки:
— 301 «Каса в національній валюті»;
— 302 «Каса в іноземній валюті».
Надходження грошових коштів в касу підприємства відображається за дебетом рахунку 30 «Каса».
Видача готівки з каси підприємства відображається за кредитом рахунку 30 «Каса».
На субрахунку 302 «Каса в іноземній валюті» облік операцій у валюті в перерахунку в національну валюту України ведеться по кожному виду валюти окремо.
На аналізованому підприємстві ТОВ „Вічунай-Укарйна” для обліку готівки використовують обидва субрахунки рахунку 30. Порядок відображення операцій з готівкою на рахунках бухгаллтерского обліку наведено у табл.
Бухгалтерський облік касових операцій
Первинний документ
Зміст господарської операції
Кореспондуючі рахунки
дебет
кредит
Надходження в касу підприємства
Корінець чеки, прибутковий касовий ордер
Отримані по чеку грошові кошти на виплату авансу по відрядженню працівника
301, 302
311, 312
Корінець чеки, прибутковий касовий ордер
Отримані по чеку грошові кошти на господарські потреби, на виплату відпускних
301
311
Прибутковий касовий ордер
Повернений підзвітною особою залишок невитрачених сум, виданих на господарські потреби
301, 302
372
Прибутковий касовий ордер
Отриманий аванс в рахунок поставки товарів (готівкова виручка)
301
681
Прибутковий касовий ордер
Отримана доплата за поставлені товари
301
361
Прибутковий касовий ордер
Повернений залишок сум, виданих на відрядження
301, 302
372
Прибутковий касовий ордер
Внесено внесок до статутного фонду готівковими грошовими коштами в касу
301,302
46
Прибутковий касовий ордер
Отримані по чеку грошові кошти з поточного рахунку підприємства на виплату заробітної плати
301
311
Виплати з каси підприємства
Видатковий касовий ордер
Видані грошові кошти під звіт на відрядження
372
301, 302
Видатковий касовий ордер
Видані працівнику грошові кошти під звіт на господарські потреби
372
301
Видатковий касовий ордер
Виплачено відпускні
661
301
Видатковий касовий ордер, квитанція до оголошення на внесення готівки
Здана готівка в касу банку для зарахування на поточний рахунок
311, 312
301, 302
Видатковий касовий ордер
Виплачена сума арендної плати
685
301
Видатковий касовий ордер
Видані кошти під звіт на господарські потреби
372
301
Платіжна відомість, Видатковий касовий ордер
Виплачена заробітна плата працівникам підприємства
661
301
Видатковий касовий ордер
Видана позика працівнику підприємства
377
301
Платіжна відомість, Видатковий касовий ордер
Виплачено аванс по заробітній платі працівникам підприємства
661
301
10.Податки і обов'язкові платежі підприємства
Основним джерелом доходів держави в цивільному суспільстві є податки. Податки за економічним змістом – це фінансові відносини між державою та платником податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідною для виконання державою її функцій.
В Україні справляються:
-загальнодержавні податки та обов’язкові платежі;
-місцеві, податки, збори та інші обов’язкові платежі;
До загальнодержавних такі податки та інші обов’язкові платежі:
-Податок на додану вартість;
-Акцизний збір;
-Податок на прибуток підприємств;
-Податок на доходи фізичних осіб;
-Мито;
-Плата за землю;
-Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
-Податок на промисел;
-Збір за спеціальне використання природних ресурсів;
-Збір за забруднення навколишнього природного середовища;
-Внески до Фонду соціального страхування України;
-Фонд страхування від нещасних випадків на виробництві;
-Внески до фонду страхування на випадок безробіття;
-Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;
-Плата за торговий патент;
-Рентні платежі.
-Загальнодержавні податки та інші обов’язкові платежі встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.
-Місцеві податки та збори:
-Готельний збір;
-Збір за парковку автотранспорту;
-Ринковий збір;
-Курортний збір;
-Податок з реклами;
-Збір за право використання місцевої символіки;
-Комунальний податок;
-Місцеві податки та збори, порядок їх сплати встановлюються органами місцевого самоврядування відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, встановлених законодавством України.
Важливу роль у податковій системі відіграють пільги, оскільки за їх допомогою стимулюється підприємницька активність, підвищуються обсяги інвестицій, виконуються благодійні заходи, зростає експорт тощо.
    продолжение
--PAGE_BREAK--