Сочинение: Методика проведення екологічної експертизи
Методикапроведення екологічної експертизи
План
1. Обгрунтування норм ГДВ населенихпунктів в процесі попередньої екологічної експертизи
2. Еколого-експертна оцінка проектівгідротехнічних і рибогосподарських споруд
1. ОБГРУНТУВАННЯНОРМ ГДВ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ В ПРОЦЕСІ ПОПЕРЕДНЬОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
При розробціпроектів на будівництво і реконструкцію існуючих (діючих) підприємств(об'єктів), створенні нових технологічних процесів і виробництв необхіднопередбачати заходи, які б забезпечували додержання технічних, екологічнихнормативів, а також санітарно-гігієнічних вимог (ГДК повітря населенихпунктів).
Граничнодопустимівикиди (ГДВ) є науково-технічним нормативом, який встановлюється для кожногоконкретного джерела забруднення атмосфери при умові, що рівень викидівзабруднюючих речовин від нього і інших джерел, існуюючих в населеному пункті,не перевищить нормативних показників. При цьому враховують ступінь розсіюванняі перетворення викидів в атмосфері, а також перспективу розвитку промисловихпідприємств та інших об'єктів народного господарства.
Для дотриманнянормативів ГДВ в межах ГДК потрібний деякий час для внесення необхіднихкорективів в технологію і організацію промислового виробництва. До введеннянормативів ГДВ застосовуються тимчасово погоджені викиди (ТПВ).
При цьомунормативи ТПВ встановлюються не повсюдно, а для тих районів, де концентраціяшкідливих речовин в атмосфері перевищує гранично допустимі величини, анормативи ГДВ з причини об'єктивного характеру в цей час не можуть бутидосягнуті.
Законодавствопередбачає принцип визначення нормативів ТПВ: вони встановлюються на рівнівикидів підприємств з найкращою досягнутою технологією виробництва, аналогічнихпо потужності і технологічних процесах.
ГДВ дляпроектованих і реконструйованих підприємств визначаються на різних стадіяхпроектування об'єктів. Для заново запроваджених (реконструйованих) підприємствнормативи ГДВ повинні бути забезпечені до моменту прийняття цих об'єктів доексплуатації.
Встановлення ТПВпри розробці передпроектної і проектної документації не допускається.
При розробціпередпроектної документації (схем районного планування, генеральних планівнаселених пунктів), коли потрібна тільки попередня оцінка ГДВ і з об'єктивнихпричин немає можливості використати необхідну інформацію про параметри ірозташування джерел викидів, застосовують приблизні розрахунки, в тому числі:
кількістьшкідливих речовин, які виділяються, ступінь їх очищення, характеристики очиснихобладнань, середні висоти труб та ін. можуть встановлюватися на основіпроектних даних чи натурних обстежень аналогічних діючих підприємств;
якщо напромисловій площі джерела викидів розташовані близько, то можливо умовно звестиїх до центру майданчика або до місця розташування головного джерела. Попереднюоцінку ГДВ уточнюють на наступних стадіях проектування.
При розробціпроекту пропозиції по ГДВ встановлюються для кожного джерела, наміченого добудівництва, а також по ГДВ (ТПВ) для кожного існуючого джерела з урахуваннямфонового забруднення атмосфери від інших розташованих і тих, що проектуються вданому районі підприємств і об'єктів незалежно від їх відомчоїпідпорядкованості.
При розробці іпроведенні експертизи проектної документації, а також розробці нормативів ГДВодним із найбільш складних питань є оцінка технічного рівня пропонованихпроектних рішень в галузі охорони атмосферного повітря від забруднення. У цейчас потрібний всебічний облік передових досягнень науки і техніки щодо охоронинавколишнього середовища. Разом з тим експертиза повітроохоронних заходів, якправило, грунтується на розрахунку концентрацій забруднюючих речовин, щовикидаються в атмосферне повітря, і порівнянні їх з гранично допустимимиконцентраціями повітря населених міст відповідних речовин. Дальшого поширеннянабуває дотримання вимог, які дозволяють враховувати передові технічніможливості — нормативи або стандарти викиду забруднюючих речовин на одиницютоварної продукції (питомий показник викидів), обмеження концентраціїзабруднюючих речовин на виході з джерела і т. п.
Використанняпитомих показників викидів забруднюючих речовин дозволяє:
порівнюватизапропоновані показники повітроохоронної діяльності з найбільш передовимвітчизняним і світовим рівнем;
оцінитипріоритетність використання того чи іншого виду палива в конкретних умовахрозвитку регіону;
оцінитиекологічність застосованих технологій і систем очищення викидів забруднюючихречовин;
не допускатигрубих прорахунків при оцінці кількісних викидів забруднюючих речовин уповітря;
наближено оцінитиекономічний збиток за рахунок викидів забруднюючих речовин у повітря іврахувати економічний ефект при визначенні ціни продукту.
Нині розробленіпитомі показники викидів забруднюючих речовин на одиницю продукції по всіхпідгалузях чорної металургії, нафтопереробної і нафтохімічної промисловості,мінеральних добривах. В деяких інших галузях народного господарства(енергетиці, кольоровій металургії, мікробіологічній промисловості) розробленіпитомі показники викидів забруднюючих речовин по окремих виробництвах.
Оцінки питомихпоказників викидів забруднюючих речовин у повітря на одиницю продукціїпроводились для проектованих, тих, що будуються, і реконструйованихпідприємств. Ступінь і глибина їх розробки в різних галузях промисловості маютьзначні відміни. В алюмінієвій, мідеплавильній та інших підгалузях встановленіпитомі викиди забруднюючих речовин для існуючих передових підприємств.
Основнимнедоліком галузевих нормативів є їх надто обмежений характер стосовнозабруднюючих речовин, що викидаються у повітря. Наприклад, в чорній металургіїрозроблені питомі викиди по 6 речовинах, в той час як всього викидається тількикоксохімічними підприємствами близько 36 забруднюючих речовин, в тому числі 8високотоксичних канцерогенних речовин. По хімічній промисловості питоміпоказники викидів встановлені для 18 речовин, а всього підприємства цієї галузівикидають близько 338 речовин, з них 49 високотоксичні, канцерогенні імутагенні. Не встановлені питомі показники викидів для поліхлорованих речовинта поліциклічних сполук типу діоксину, які при невеликих обсягах викидів єнадзвичайно високотоксичними з високою біологічною активністю і здатністю добіопереносу в природному середовищі. Аналогічне становище має місце і в іншихгалузях, що обмежує широке використання питомих викидів. Все це вимагаєподальшої розробки питомих показників викидів для всіх основних забруднюючихречовин.
екологічнаекспертиза викид норматив
2.ЕКОЛОГО-ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ПРОЕКТІВ ГІДРОТЕХНІЧНИХ І РИБОГОСПОДАРСЬКИХ СПОРУД
Головна метацього розділу — надання методичної допомоги фахівцям-експертам при здійсненніекологічної експертизи проектної документації на такі види господарськоїдіяльності:
1) водопостачанняз рибогосподарських водойм за допомогою водозабірних споруд для технічних іпитних цілей;
2) скиданняочищених стічних вод у рибогосподарські водойми;
3) проведеннярізних робіт у рибогосподарських водоймах.
Будівництво,реконструкція і розширення підприємств, споруд, інших об'єктів та їх експлуатація,проведення різних робіт на рибогосподарських водоймах у більшості випадківнегативно впливають на екологічні умови цих водойм (водотоків) і призводять дозниження їх продуктивності, погіршення видового складу іхтіофауни, виснаженнязапасів риб, інших об'єктів водного промислу і гідробіонтів.
При проектуваннібудівництва об'єктів або при проведенні робіт на акваторії, у заплаві або вприбережній смузі рибогосподарських водойм відповідно до природоохоронногозаконодавства і за погодженням з територіальними органами охорони природи ірибогосподарськими організаціями повинні передбачатися заходи щодомаксимального запобігання несприятливому впливу на умови мешкання і розмноженняриб.
При виборіваріантів розташування об'єктів або проведення робіт у водоймі необхідновраховувати вплив того чи іншого варіанта на рибні запаси. Особливу увагуекспертам слід зосереджувати на забезпеченні недоторканості ділянок, щоскладають певну цінність як середовище мешкання і розмноження риб (місцямасового нересту, нагулу і зимівлі).
Розглянемопитання здійснення екологічної експертизи проектної документації, пов'язаної іззабором води з рибогосподарських водойм, скиданням до них очищених стічних воді проведенням видів робіт, які негативно впливають на стан водного середовища іна його мешканців.
Водозабірніспоруди на рибогосподарських водоймах Перше, з чим зустрічаєтьсяфахівець-експерт при розгляді проектної документації гідротехнічних об'єктів,при будівництві яких планується забір води або скидання стічних вод у поверхневівододжерела, є визначення належності їх до рибогосподарських. Усі водойми(територіальні води держав, внутрішні моря, ріки, озера, ставки, водосховища таїх придаткові води), які використовуються чи можуть бути використані дляпромислового лову риби та інших водних тварин і рослин або мають значення длявідтворення запасів промислових риб, вважаються рибогосподарськими водоймами.
Забір води зрибогосподарських водойм, як правило, пов'язаний з несприятливим впливом на,рибні запаси, оскільки при цьому, крім вилучення самої води, що є середовищеммешкання риби, має місце загибель ікри, личинок риби, молоді і дорослих особин,а також втрати кормової бази.
Оскільки роботавсякої водозабірної споруди впливає не лише на рибопромислові запаси, але йчасто створює загрозу існуванню окремих видів риб, при розгляді проектноїдокументації особливо важливе значення повинно надаватися розташуваннюводозабору на водогосподарських водоймах. У місцях нересту, масового нагулу,шляхах міграції риби розташування водозабірних споруд недопустимо. Визначаєтьсяможливе місце водозабірної споруди на підставі рибогосподарських досліджень, доскладу яких входять: загальна оцінка стану рибних запасів у даній водоймі таперспективи їх збільшення, характеристика умов розмноження промислових видівриб; дані про їх міграції і розташування ділянок, на яких спостерігаєтьсяконцентрація риб (нерестовища), місця масового нагулу, зимівлі.Рибогосподарські характеристики водойм надаються замовником разом з проектноюдокументацією, а у складанні їх беруть участь іхтіологічні служби державнихорганів охорони рибних запасів і спеціалізовані науково-дослідні організації.
На підставірибогосподарської характеристики експерт приймає принципове рішення продопустимість розташування водозабірної споруди у запропонованому місці. Зпрактики роботи слід відзначити, що кращих результатів досягають прибезпосередньому контакті експертів з проектними організаціями на ранніх стадіяхпроектування (вибір ділянки, передпроектні рішення). При розміщенні водозабору,що планується, проектній організації пропонується визначити кілька можливихваріантів і в подальшому керуватися рибогосподарськими характеристикамиділянок. При цьому є можливість погодити найбільш сприятливий для рибногогосподарства варіант розміщення водозабору.
Наступнимважливим питанням при експертизі водозабірних споруд є розгляд проектноїдокументації безпосередньо рибозахисного устаткування (РЗУ), яким плануєтьсяобладнати водозабірну споруду. Згідно з природоохоронними нормами забір води зрибогосподарських водойм недопустимий без обладнання водозабірної спорудирибозахисним устаткуванням. Існують численні типи РЗУ, які умовно можнаподілити на три групи: механічні, гідравлічні та фізіологічні огородження.Рибозахисна ефективність їх залежно від гідрологічних особливостей водойми,концентрації риби, її вікового, видового складу досить різноманітна іколивається від 15—20 до 75—80 %. Рибозахисний ефект РЗУ визначаєтьсяспіввідношенням кількості риби, що потрапляє у водозабір, при наявності устаткуванняі без нього.
При прийняттірішення про можливість застосування певного типу РЗУ в першу чергу требавизначити, чи є запропоноване устаткування типовим і чи погоджене воно зпостійною іхтіологічною комісією органів рибоохорони.
З досвідуексплуатації РЗУ і за даними іхтіологічних спостережень, на водозабірнихспорудах добре виявили себе рибозахисні устаткування механічної групи, якістворюють перешкоди рибі на шляху до всмоктуючого оголовку. З цієї групинайбільше поширення одержали металеві сітки з вічком не більше 4X4 мм іфільтруючі касети з наповнювачем, діаметр фракцій яких не перевищує 25—З0 мм.
При розглядіпроектної документації на експериментальні або комбіновані РЗУ у висновку требаобумовити обгрунтування кошторису будівництва на проведення іхтіологічнихспостережень протягом двох років.
Умови скиданнястічних вод у рибогосподарські водойми
Скидання стічнихвод у рибогосподарські водойми після відповідного очищення допускається лише увипадку неможливості повного використання їх у виробництві або на зрошення івипаровування. При розгляді документації, крім загальноприйнятихприродоохоронних нормативних документів, експерт повинен керуватися «Воднимкодексом», «Положенням про охоронурибних запасів і про регулювання рибальства», а також «Правилами охорониповерхневих вод від забруднення стічними водами». Згідно з цими документами,забороняється всяке скидання стічних вод в місцях масового нересту, нагулу ізимівлі риби, наявність яких визначається рибогосподарською характеристикою.
На відміну відводойм культурно-побутового призначення у рибогосподарських водоймахконцентрації забруднюючих речовин стічних вод при їх змішуванні з водами цихводойм по всіх показниках забруднень не повинні поширюватись більш як на 500 м.Експерту також треба користуватися «Узагальненим переліком гранично допустимихконцентрацій (ГДК) і орієнтовно безпечних рівнів шкідливих речовин для водирибогосподарських водойм». При цьому необхідно, щоб надходження стічних вод незмінювало складу і властивостей води рибогосподарських водних об'єктів пожодному з показників, наведених у переліку ГДК шкідливих речовин у водотоках.Категорично забороняється скидання у рибогосподарські водойми стічних вод зшкідливими речовинами, для яких не встановлені рибогосподарські гранично допустиміконцентрації. Особливу увагу при розгляді проектної документації слід приділятизапланованому скиданню речовин, які поглинають при розкладанні кисень води увеликій кількості, і скиданню термальних вод, що порушують температурний режимводойми. Необхідно звертати увагу на такі порушення, що часто зустрічаються упроектній документації, як недооцінка шкідливостей по лімітуючих показниках, апри застосуванні глибоководного розсіюючого випуску — невиконання вимогидосягнення встановленої для рибогосподарських водойм якості води безпосередньоу місці змішування очищених стоків з водою водойм.
Проведення робітна водоймах
При експертизіпроектної документації на проведення звичайних днопоглиблювальних, вибуховихробіт і робіт по прокладанню продуктопроводів, кабелів зв'язку тощо зекологічної точки зору варто загострити увагу на таких головних питаннях.
Чи розробленадокументація, що надається згідно з вимогами законодавства України про охоронунавколишнього середовища, законодавства про надра, водного законодавства,законодавства про охорону рибних запасів і правил рибальства, що діють натериторії України, а також Правил охорони поверхневих вод від забрудненнястічними водами.
Чи розробленітехнологічні схеми (або інша проектна документація) в обсязі й у відповідностіз вимогами «Тимчасового положення про технологічні схеми видобування піску,гравію і піщано-гравійної суміші в руслах судноплавних річок та іншихсудноплавних водоймах», головні вимоги якого, зокрема, в плані охоронинавколишнього середовища передбачають:
а) описмісцерозташування найближчого господарсько-питного водозабору, що знаходиться урайоні родовища;
б) розрахунокобсягу відходів (сухе сміття, ганчір'я, підсланцеві води, побутові й виробничістічні води) і заходи по вилученню цих відходів із блоків розробки родовища;
в) розрахунок повизначенню відстані виносу зважених часток грунту від місця проведення робіт доствору, де вміст зазначених речовин відповідає рибогосподарським вимогам івимогам водокористування;
г) площа розробкидна водойми або територія прибережної смуги (зона);
д) заходи, щозабезпечують виконання вимог водокористування і рибного господарства доконцентрацій зважених часток грунту у воді водойм.
Треба такожвідзначити, що обов'язково в матеріалах повинен бути розроблений розділ оцінкивпливу запланованої господарської діяльності на стан навколишнього середовища врайоні проведення робіт і відповідно на стан іхтіофауни, інших об'єктівпромислу і гідробіонтів. Треба також врахувати, що вимагається розміщенняоб;єктів і проведення робіт передбачати у місцях, і засобами, які маютьмінімальний негативний вплив на водні екосистеми і рибні запаси. У випадках,коли заплановані заходи не дозволяють повністю уникнути негативного впливу наекологічні умови водойм і забезпечити збереження і відтворення в них рибнихзапасів, проводиться оцінка (підрахунок) збитку рибним запасам внаслідокпорушення поверхні дна, ліквідації біоценозів, знищення нерестилищ, підвищеннязамуленості води і прилеглих площ, загибелі риби та інших видів впливу. У цьомувипадку збиток підраховується відповідно до «Тимчасової методики оцінки збитку,що завдається рибним запасам внаслідок будівництва, реконструкції і розширенняпідприємств, споруд та інших об'єктів і проведення різних видів робіт нарибогосподарських водоймах».
При цьомурозробляються заходи, на підставі яких при затвердженні проектної документаціїприймається рішення про необхідність і доцільність виконання додаткових заходівпо збереженню рибних запасів (будівництво за рахунок коштів замовника запланованихробіт або об'єктів рибоводних господарств, заводів тощо, або інших заходів,визначених галузевою наукою і погоджених Міністерством охорони навколишньогоприродного середовища України, іншими органами рибоохорони на територіїдержави).
При проведенніднопоглиблювальних робіт, прокладанні кабелів зв'язку, будівництві різного типуПродуктопроводів, що перетинають водойми і водотоки, для поглиблення і розробкипідводних траншей застосовується гідромеханізований спосіб проведення робіт. Увсіх проектних матеріалах у вигляді додатків, або в їх складі обов'язковоповинні бути:
1)рибогосподарська характеристика водойми в районі (на ділянці) будівництва абопроведення робіт, підготовлена і видана іхтіологічною службою відповіднихорганів рибоохорони з погодженням проведення робіт у водоймі, визначенням вразі необхідності конкретного місця проведення робіт, місць відвалів грунту,способів проведення робіт та інших необхідних заходів, спрямованих назбереження і відтворення рибних запасів;
2) висновоксанітарно-епідеміологічної служби;
3) висновокмісцевих природоохоронних органів про проектні рішення.
Виконаннявикладених у цьому розділі вимог і положень, а також врахування пропозицій,обгрунтованих на досвіді попередньої роботи по екологічній експертизі проектівдозволить запобігти і значно зменшити несприятливий вплив при запланованійгосподарській діяльності на рибогосподарських водоймах.
Не допускаєтьсяприймання в експлуатацію об'єктів виробничого призначення, по яких в порушеннявстановленого порядку внесені зміни в склад пускових комплексів, передбаченихпроектом.
У винятковихвипадках зміни в складі пускових комплексів можуть бути внесені органом, щозатвердив проект.
При цьому ізскладу пускових комплексів не повинні виключатися будівлі і споруди, що призначенідля ефективного очищення, знешкодження, вловлення шкідливих викидів ватмосферу, воду і грунт, для переробки відходів виробництва і меліоративнізаходи.
Успішне вирішенняпроблеми збереження природного середовища залежить в першу чергу від вмілоговикористання досягнень науково-технічного прогресу — впровадження технологій,матеріалів і обладнання, що забезпечує мало- і безвідходне виробництво, повну ікомплексну переробку мінеральної сировини, максимальну утилізацію відходів,економне витрачання земельних, водних та інших природних ресурсів.
У зв'язку з цимМіністерство охорони навколишнього природного середовища України підвищиловимоги до якості проектних матеріалів будівництва, реконструкції, технічногопереоснащення народногосподарських об'єктів, що надходять на розгляд.
Після здійсненняекологічної експертизи проектів Головне управління екологічної експертизиМіністерства продовжує контролювати стан справ і в післяпроектний період — приподальшому будівництві народногосподарських об'єктів і виконанні відповіднихзапроектованих заходів на них.
Наступним етапомпісляпроектного аналізу є контроль за будівництвом природоохоронних об'єктів нанародногосподарських будовах, освоєнням ліміту капітальних вкладень ібудівельно-монтажних робіт.
Для цього напочатку поточного року визначається ліміт капітальних вкладень по республіці,області, місту або районі, пускові об'єкти, в тому числі держзамовлення,об'єкти по ресурсах (пускові та перехідні).
Встановлюютьсяділові зв'язки з основними підрядними організаціями, приймаються спільнірішення по пускових об'єктах поточного року, призначаються відповідальні особипо кожному об'єкту.
Встановлюютьсятакож ділові відносини, з відповідними банковськими установами, аджефінансування робіт по всіх проектах буде відкриватися тільки при наявностіпозитивного висновку державної екологічної експертизи.
Приймаються принеобхідності санкції, звертається увага громадськості до будівництваприродоохоронних об'єктів, порушується клопотання перед вищестоящимибудівельними організаціями про позбавлення премій виконавців за несвоєчасневиконання будівельно-монтажних робіт.
По пусковихоб'єктах поточного року інформуються основні замовники і підрядники про те, щотой чи інший народногосподарський об'єкт буде прийнятий в експлуатацію тількипри одночасному введенні в дію природоохоронних установок і споруд.
Оперативнийконтроль на важливіших природоохоронних об'єктах проводиться щомісячно,складаються відповідні акти, протоколи, а у виняткових випадках, коли виробничіпотужності будуються значно швидше, ніж природоохоронні, виносяться постановипро припинення фінансування виробничих потужностей і прискорення будівництваприродоохоронних об'єктів.
На жаль, протягомдесяти останніх років в Україні ні за один рік виконання плану будівництваприродоохоронних об'єктів не було досягнуто в повному обсязі.
Завершальниметапом післяпроектного аналізу є контроль за прийманням в експлуатаціюнародногосподарських об'єктів. На цьому етапі основну увагу звертають наодночасність будівельної готовності виробничих і природоохоронних потужностейна об'єктах.
Видно, що роботапо контролю за прийманням в експлуатацію народногосподарських об'єктів вимагаєнаполегливості, цілеспрямованості та принциповості.
Література
1. Андрейцев В.І. Політика. Іновації.Приватизація. Екологічна безпека. Право. (Проблеми оптимізації законодавстваУкраїни). – К., 1989.
2. Баб’як О.С., Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічне правоУкраїни. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2000.
3. Дмитренко І.А. Екологічне право України. Підручник. – К.:Юрінком Інтер, 2001.
4. Екологічна експертиза: Право і практика / За ред.Андрейцева В.І., Пустовойта М.А. – К.: Урожай, 1992. – 208 с.
5. Екологія і закон: Екологічне законодавство України. У 2-хкнигах / За ред. Андрейцева В.І. – К.: Юрінком, 1997.
6. Ільніцька Н.В. Основи екологічного права. – Львів, 1997.
7. Краснова М.В., Позняк Е.В. Правове забезпечення екологічноїбезпеки: роль науково-правового фактору. // Право України. -2000, -№3.
8. Качинський А.Б. Екологічна безпека України: системнийаналіз перспектив покращення / А.Б. Качинський. – К.: НІСД, 2001. – 312 с.
9. Малишко М.І. Основи екологічного права України. – К.: МАУП,1999.