Учебное пособие: Фінансовий облік на підприємстві

Полтавський інститут економіки таменеджменту „Світоч”

Кафедра: Туризму та соціальних наук

Контрольнаробота

здисципліни: «Фінансовий облік»

на тему:

Фінансовий облік на підприємстві

Зміст

 

1. Поняття, мета й об’єкти фінансового обліку

2. Фінансово-економічна характеристика ТОВ “Промінь”Карлівського району Полтавської області

3. Оцінка організації фінансового обліку в ТОВ«Україна»

3.1 Формування фінансових ресурсів і зміцненняфінансового стану підприємства

3.2 Взаємовідносини ТОВ «Україна» зфінансовими органами

3.3 Фінансове планування

3.4 Шляхи удосконалення організації фінансовоїдіяльності в умовах реформування економіки

Список використаної літератури

1.  Поняття,мета й об’єкти фінансового обліку

Фінансовийоблік — комплексний системний облік майна,господарської діяльності підприємства через суцільне, повне й безперервневідображення господарських процесів за звітний період. Його ведуть відповіднодо законодавства країни та міжнародних і національних стандартівбухгалтерського обліку. Здійснюється для формування вартісних показниківдіяльності підприємства і виявлення зовнішніх зв’язків із постачальниками,покупцями, банками, інвесторами, акціонерами. Фінансовий облік регулюєтьсязаконодавством. Він обов’язковий для всіх суб’єктів господарювання йоприлюднюється у фінансовій звітності та деклараціях, підлягає аудиту.

Фінансовийоблік відображає стан майна, зобов’язань, капіталу та фінансового результатудіяльності підприємства в єдиному грошовому вимірнику за допомогою подвійногозапису з метою формування звітності різних видів та встановлених форм.Незважаючи на те, що в кожному з видів обліку присутні (притаманні) своїособливості, вони мають загальні характеристики в принципах побудови, використовуючихметодах і, що найбільш важливо, в управлінському і фінансовому обліку в процесіпоточного управління виробництвом в якості єдиних об’єктів виступають засобипраці і сама праця, тобто матеріальні і трудові ресурси.

Міжуправлінським та фінансовим бухгалтерським обліком є дуже багато спільного.Насамперед ідеться про такі характеристики:

- єдина система первинного обліку;

- єдині принципи побудови обліку як двоїстогопроцесу;

- єдине професійне середовище та інші.

Розглянемобільш детально риси фінансового обліку:

Фінансовийоблік ґрунтується на єдиній системі збирання і первинної обробки обліковоїінформації: цю систему називають також “первинним обліком” або “обліком першогоповерху”. Саме на рівні первинного обліку відбувається реєстрація окремихгосподарських подій або фіксація певних чинників, пов’язаних з цими подіями.Надалі ця інформація узагальнюється і обробляється у системах управлінського тафінансового обліку відповідно до їх цільового призначення.

Фінансовийоблік значною мірою ґрунтується на концепції відповідності в управлінні.Ієрархія відповідальності у фінансовому обліку в основному існує у вигляді“власники – вищий менеджмент”, а в управлінському – охоплює всі рівні відвищого менеджменту до окремого працівника, який відповідає за здійснені нимвитрати.

Даніфінансового обліку використовуються для прийняття рішень – акціонерами,кредиторами, інвесторами, податковими органами та ін. Ці рішення у кінцевомупідсумку впливають на діяльність підприємства. Фінансовий облік входить впрофесійне середовище, де як окремі сектори можна виділити також бюджетнийоблік та бухгалтерську освіту. Професіонали вищої кваліфікації на відміну відвузьких фахівців є універсалами і їх діяльність відзначається високим ступенемдиверсифікації.

Фінансовийоблік грає регулюючу роль і несе в собі елементи такої системи, котрапередбачає прямі і зворотні зв’язки при виконанні функцій спостереження,вимірювання різних характеристик виробництва або його окремих частин, обробкиінформації за даними первинної документації. Підтвердженням тому служить рухзвітної документації між підрозділами і службами підприємства і бухгалтерією.

Веденняфінансового обліку є обов’язковим для кожного підприємства. Закономвстановлюються вимоги до фінансової інформації. Регламентуються форми звітностіі їх зміст, порядок розрахунку показників. Оскільки менеджерам необхідна частотермінова (негайна) інформація, то для прийняття рішень використовуютьсяприблизні (наближені) оцінки. Вимоги до точності в управлінському обліку послабленів сторону (бік) прискорення отримання інформації. В той час як фінансовий облікбазується на точності інформації, законом регламентуються не тільки обмеження,але і вимоги. Фінансові звіти готуються для зовнішніх користувачів, тобтолюдей, які не працюють на підприємстві. Інформація, що міститься в фінансовихзвітах, відображає операції, котрі вже здійснені, і тому вона піддаєтьсяперевірці і оцінці надійності.

Фінансовізвіти узагальнюють інформацію про діяльність всього підприємства. В деяких випадках(коли підприємство або розміщене в різних регіонах, або має декілька видівдіяльності) складаються окремі фінансові звіти або розрахунки за галузями,видами діяльності.

Метаобліку – основна (основоположна) ознака відмітної характеристики. Призначенняфінансового обліку – складання фінансової звітності зовнішнім користувачамінформації. Мета рахується досягнутою, якщо документи складені і представлені(доставлені, подані) за призначенням.

Фінансовийоблік будується на основі загальноприйнятих норм і стандартів бухгалтерськогообліку. Крім того, користувачі повинні бути впевнені, що облік ведеться позагальноприйнятому порядку, дякуючи чому він в достатній мірі достовірний.Інформація, що відображена в фінансових звітах, показує результат здійснених фактів(що мали місце, відбулися) і господарських операцій за певний (визначений)період часу. Інформація фінансового обліку використовується в управлінськомуобліку при плануванні і прогнозі. Однак в структуру управлінського обліку, крімтого, попадає інформація, спрямована і до майбутнього. Мета фінансового обліку– показати, “як це було”, а управлінського – “як це повинно бути". Прицьому найбільша увага приділяється оцінкам майбутніх періодів. Кінцевимпродуктом (результатом) фінансового обліку є фінансові документи, котріскладаються в грошовому вираженні. Господарські операції вже здійснені іоб’єктивно виміряні в грошових одиницях відповідного періоду на рахункахбухгалтерського обліку. Сальдо всіх рахунків, які включені в головну книгу,показують в фінансовій звітності.

2.  Фінансово-економічнахарактеристика ТОВ “Промінь” Карлівського району Полтавської області

ТОВ«Промінь», що знаходиться в с.Попівка, Карлівського районуПолтавської області, зареєстроване як товариство з обмеженою відповідальністю вжовтні 2003 року. До цього часу воно працювало як дочірнє підприємство«Промінь» акціонерного товариства закритого типу «Ланнівськиймолочноконсервний комбінат».

ТОВ«Промінь» знаходиться у вигідному економічному положенні. На невеликійвідстані від господарства знаходяться основні пункти реалізації продукції(цукрозавод, хлібоприймальний пункт, комбікормовий завод, ін), неподалікзнаходиться залізнична станція.

В господарствіфункціонують рослинницька і тракторна бригади, будівельна бригада, свиноферма,ремонтно-механічна майстерня, деревообробна майстерня, олійниця.

Господарствозабезпечене необхідними для здійснення господарської діяльності машинами іобладнанням (культиваторами, сівалками, комбайнами, жатками, волокушами, гичкозбиральнимимашинами), транспортними засобами (причепами, автомашинами).

Згідно довідки№70 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) ТОВ«Промінь» здійснює такі види діяльності:

- вирощуваннязернових і технічних культур;

- виробництвонерафінованих олії та жирів;

- розведеннявеликої рогатої худоби;

- виробництвопродуктів борошномельно-круп’яної промисловості;

- оптоваторгівля зерном, насінням та кормами для тварин;

- інші видиоптової торгівлі.

Важливимелементом фінансово-економічної характеристики господарюючого суб’єкта є аналізйого майнового стану за інформацією бухгалтерського балансу. Тож спочаткузвернемо увагу на аналіз майна ТОВ «Промінь» в таблиці 2.1.

Таблиця2.1 Аналіз майна ТОВ«Промінь», 2004-2006рр.

№ п/п

Види активів

(майна)

2004р. 2006р. Зміни (+,-)

сума,

тис.

грн

У %

до під-

сумку

сума,

тис.

грн

у %

до під-

сумку

суми,

тис.

грн

питомої ваги, пунктів у % до 2003р А Б 1 2 3 4 5=3-1 6=4-2

7=5/1

*100

Майно — всього 1103 100 2385 100 +1282 - +116,2 1 Необоротні активи 332 30,1 1162,5 48,74 +830,5 +18,64 в 2,5р. 1.1 Основні засоби 332 30,1 872,5 36,58 +540,5 +6,48 +162,8 2 Оборотні активи 771 69,9 1222,5 51,26 +451,5 -18,64 +58,56 2.1 Оборотні виробничі фонди 600 54,4 848,7 35,58 +248,7 -18,82 +41,45 2.1.1. Виробничі запаси 286 25,93 167,9 7,04 -118,1 -18,89 -41,29 2.2 Фонди обігу 171 15,50 373,8 15,67 +202,8 +0,17 +118,6 2.2.1. Готова продукція і товари 99 8,98 281,3 11,79 +182,3 +2,81 +184,1 2.2.2. Поточна дебіторська заборгованість 72 6,53 65,1 2,73 -6,9 -3,8 -9,58 2.2.3. Грошові кошти і фінансові інвестиції - - 27,4 1,15 +27,4 +1,15 - 3 Витрати майбутніх періодів - - - - - - -

Як свідчатьрозрахунки, проведені в таблиці 2.1, у 2006 році порівняно з 2004 рокомвартість майна підприємства збільшилась на 1282 тис грн. або на 16,23%. Прицьому необоротні активи зросли на 830,5 тис грн. (в 2,5р.), а оборотні активи –на 451,5 тис грн. (58,56%). У підсумку питома вага необоротних активів у майнізбільшилась з 30,1% до 48,74%, а оборотних активів – відповідно зменшилась з69,9% до 51,26%.

Необоротні активипідприємства представлені, насамперед, основними засобами, вартість якихзбільшилась на 540,5 тис грн. або на 62,8%.

Залишок грошовихкоштів і поточних фінансових інвестицій збільшився на 27,4 тис грн., а їхпитома вага у майні на кінець звітного року становила 1,15%. Це свідчить пронизький рівень забезпеченості підприємства високоліквідними оборотнимиактивами.

Далі проведемоаналіз складу, структури та динаміки пасивів підприємства в таблиці 2.2.

Таблиця2.2 Аналіз капіталу ТОВ«Промінь», 2004-2006 рр.

№ п/п Види пасивів (капіталу) 2004р. 2006р. Зміни (+,-)

сума,

тис.

грн

У %

до під-

сумку

сума,

тис.

грн

у %

до під-

сумку

суми,

тис.

грн

питомої ваги, пунктів у % до 2003р Капітал — всього 1103 100 2385 100 1282 - 116,23 1 Власний капітал -15 -1,4 365,3 15,32 +380,3 +16,68 в 25,4р. 1.1 Статутний капітал 18 1,63 18 0,75 - -0,88 - 2 Зобов’язання 1118 101,4 2019,7 84,68 +901,7 -16,68 80,65 2.1 Довгострокові зобов’язання - - 160 6,71 +160 +6,71 - 2.2 Поточні зобов’язання 1118 101,4 1859,7 77,97 +741,7 -23,39 66,34 2.2.1 Кредиторська заборгованість 1118 101,4 1640 68,76 +522 -32,6 46,69 3 Доходи майбутніх періодів - - - - - - -

В результатіпроведених розрахунків в таблиці 2.2 можна зробити висновок, що протягомдосліджуваного періоду абсолютна величина власного капіталу зросла на 380,3 тисгрн. або в 25,4 рази, зросла також його питома вага в джерелах формуваннякапіталу на 16,68 пунктів. Це свідчить про підвищення рівня фінансовоїстійкості підприємства.

Щодо зобов’язаньпідприємства, то протягом 2004-2006рр. їх величина збільшилась, якдовгострокових, так і поточних, що є позитивною тенденцією у майновому станіпідприємства.

Одним ізнайважливіших напрямів оцінки ефективності виробничо-фінансової діяльностіпідприємства є аналіз фінансових результатів.

Форма №2«Звіт про фінансові результати» ( П(С)БО 3) характеризує доходи,витрати і фінансові результати діяльності підприємства.

Щодо структури тадинаміки доходів підприємства, то слід сказати, що підприємство отримує доходиу вигляді доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) таінших операційних доходів. В цілому, доходи ТОВ «Промінь» в 2006 році порівняноз 2004 роком зросли на 1472,6 тис грн. (на 57,06%).

Далі проведемоаналіз формування, структури та динаміки витрат і відрахувань ТОВ«Промінь» в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. Аналіз структури і динаміки витрат тавідрахувань ТОВ «Промінь», 2004-2006рр.

№

п/п

Види витрат і відрахувань 2004р. 2006р. Відхилення,(+,-)

сума,

тис.

грн

У %

до під-

сумку

сума,

тис.

грн

у %

до під-

сумку

абсолютне відносне 1 Податок на додану вартість 427 16,63 664,9 16,99 +237,9 +55,71 2 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 1816 70,72 2768,2 70,76 +952,2 +52,43 3 Адміністративні витрати 100 3,89 77,7 1,99 -22,3 -22,3 4 Витрати на збут 151 5,88 204,1 5,22 +53,1 +35,17 4 Інші операційні витрати 74 2,88 187,3 4,79 +113,3 +153,1 Всього витрат та відрахувань 2568 100 3912,2 100 +1344,2 +52,34

За даними таблиці2.3 в 2006 році в структурі витрат і відрахувань переважає собівартістьреалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) – 70,76%, далі податок надодану вартість – 16,99%, витрати на збут – 5,22%.

Порівняно з2004р. збільшилась сума відрахувань з податку на додану вартість. Також суттєвозросли витрати пов’язані з собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт,послуг) (на 52,43%) та інші операційні витрати (на 153,11%). При цьому дещозменшилась питома вага адміністративних витрат і витрат на збут. В ціломувитрати і відрахування підприємства в 2006р. порівняно з 2004р. збільшились на1344,2 тис грн. або на 52,34%.

Далі в таблиці2.4 проведемо аналіз формування та динаміки фінансових результатів діяльностіпідприємства.

Таблиця 2.4.Аналіз фінансовихрезультатів діяльності ТОВ «Промінь»,

2004-2006рр.

№ Показники 2004р. 2006р. 2006р. у % до 2004р.

сума,

тис грн

питома вага, %

сума,

тис

грн

питома вага, % 1 Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 2562 х 3989,4 х 155,71 2 Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 2135 х 3324,5 х 155,71 3 У % до доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (п.2/п.1*100) х 83,33 х 83,33 х 4 Операційні витрати 2141 100 3237,3 100 151,21 у тому числі: а) собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 1816 84,82 2768,2 85,51 152,43 б) адміністративні витрати 100 4,67 77,7 2,40 77,7 в) витрати на збут 151 7,05 204,1 6,30 135,17 г) інші операційні витрати 74 3,46 187,3 5,79 в 2,5р. 5 Валовий прибуток (збиток)  319 х 556,3 х 174,39 6 У % до чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (п.5/п.2*100) х 14,94 х 16,73 х 7 Прибуток (збиток) від операційної діяльності 13 х 151,4 х в 11,6 р. 10 Прибуток (збиток) від звичайної діяльності 13 х 141,4 х в 10,9 р. 11 Чистий прибуток (збиток) 13 х 141,4 х в 10,9 р. 12 У % до доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (п.11/п.1*100) х 0,51 х 3,54 х

В результатіпроведених розрахунків в таблиці 2.4 можемо зробити висновок, що в 2006р.порівняно з 2004р. дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)збільшився на 55,71%, а чистий дохід – теж на 55,71%. Валовий прибуток зріс на74,39%.

В структурі операційнихвитрат питома вага собівартості реалізованої продукції дещо зросла з 84,52% до85,51%; а от адміністративні витрати в 2006 році порівняно з 2004р. знизились.

Прибуток відопераційної діяльності збільшився в 10,9 рази, так само як і прибуток від звичайноїдіяльності. Таким чином, в цілому спостерігається позитивна динаміка фінансовихрезультатів діяльності ТОВ «Промінь».

В таблиці 2.5розглянемо показники фінансової стійкості ТОВ «Промінь».

Таблиця 2.5.Показникифінансової стійкості ТОВ «Промінь», 2004 -2006рр.

№

п/п

Показники 2004 2006 Відхилення, (+,-) Показники структури джерел формування капіталу 1 Коефіцієнт автономії -0,0136 0,1532 +0,1668 2 Коефіцієнт концентрації залученого капіталу 1,0136 0,8468 -0,1668 4 Коефіцієнт фінансування -0,0134 0,1809 +0,1943 5 Коефіцієнт фінансового ризику -74,53 5,5289 +80,062 6 Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів - 0,3046 +0,3046 7 Коефіцієнт залученого капіталу - 0,0792 +0,0792 Показники стану основного капіталу 1 Коефіцієнт реальної вартості майна 0,8449 0,7217 -0,1232 2 Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні 0,3009 0,3658 +0,0649 3 Коефіцієнт накопичення амортизації 0,1883 0,1420 -0,0463 4 Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів 2,3223 1,0516 -1,2707 /> /> /> /> /> />

Проаналізуємо показники, розраховані в таблиці 2.5. Так,фактичне значення коефіцієнта автономії вказує на те, що на кінець звітногороку питома вага власного капіталу у валюті балансу становить 15,3%. Цеозначає, що загальна сума зобов’язань підприємства значно перевищує сумувласних джерел фінансування. Хоча в 2006р. цей показник зріс на 16,7% порівняноз 2004р.

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу відповіднозменшився, але його значення все одно свідчить про високий рівень фінансовоїзалежності підприємства від кредиторів. Коефіцієнт фінансування показує, що у2006р. на одну гривню зобов’язань припадає 18 копійок власного капіталу. Цевказує на те, що підприємство має досить низький рівень фінансової стійкості.

Коефіцієнт фінансового ризику показує, що підприємство в2006р. залучило на одну гривню вкладеного у майно власного капіталу 5,5 гривеньпозикових коштів. А зростання цього показника протягом 2004-2006рр. свідчитьпро посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів.

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштівпоказує, що в 2006р. для фінансування активів підприємством поряд з власнимикоштами було використано і частину довгострокових позик.

Так як за результатами розрахунку одержуємо від’ємну сумувласних оборотних коштів, це свідчить про відсутність у підприємства власнихоборотних активів на дату складання балансу. У цьому випадку коефіцієнтиманевреності власного капіталу, забезпеченості оборотних активів власнимикоштами і забезпеченості запасів власними коштами доцільно вважати такими, щодорівнюють нулю, а коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів – невизначати.

Так як у 2006р. порівняно з 2004р. значення коефіцієнтареальної вартості майна дещо зменшилось, це означає зниження виробничогопотенціалу підприємства.

Таким чином, проаналізувавши значення показників фінансовоїстійкості ТОВ «Промінь» можемо сказати, що ТОВ «Промінь» в цілому має низькийрівень фінансової стійкості.

3. Оцінкаорганізації фінансового обліку в ТОВ «Україна»

 

3.1 Формування фінансових ресурсів і зміцненняфінансового стану підприємства

Під фінансовимиресурсами слід розуміти грошові кошти, що є в розпорядженні підприємств. Такимчином, до фінансових ресурсів належать грошові фонди й та частина грошовихкоштів, яка використовується в не фондовій формі.

Основнимиджерелами формування фінансових ресурсів підприємств є власні та залученікошти. До власних належать: статутний фонд, амортизаційні відрахування, валовийдохід та прибуток. До залучених – отримані кредити, пайові та інші внески,кошти мобілізовані на фінансовому ринку.

Фінансові ресурсипідприємств:

-  формуються під час заснуванняпідприємств

внескизасновників у статутні фонди;

-  формуються за рахунок власнихта прирівняних до них коштів

надходження

 (амортизаційнівідрахування, цільові надходження, стійкі пасиви, цільові внески членівтрудового колективу, інші види надходжень);

 доходи

(валовий і чистийдохід, прибуток від основної діяльності; прибуток від іншої операційноїдіяльності; прибуток від фінансових операцій; прибуток від іншої звичайноїдіяльності і надзвичайних подій);

-  мобілізуються на фінансовомуринку

надходженнякоштів від емісії акцій, облігацій та інших видів цінних паперів;

кредитніінвестиції;

-  поступають у порядкурозподілу грошових надходжень

фінансовіресурси, які надійшли від галузевих структур, концернів, асоціацій;

страховівідшкодування;

бюджетнісубсидії;

інші видиресурсів.

Перехід наринкові умови господарювання, запровадження комерційних засад у діяльністьпідприємств, приватизація державних підприємств потребують нових підходів доформування фінансових ресурсів. Так, нині важливе місце в джерелах фінансовихресурсів належить пайовим та іншим внескам фізичних та юридичних осіб, членівтрудового колективу. Водночас значно скорочуються обсяги фінансових ресурсів,які надходять від галузевих структур, обсяги бюджетних субсидій від органівдержавної влади. Збільшується значення прибутку, амортизаційних відрахувань тапозичкових коштів у формування фінансових ресурсів підприємств. Усе це змушуєпідприємства виявляти ініціативу та винахідливість, нести повну матеріальнувідповідальність.

Обсягвиробництва, його ефективність зумовлюють розмір, склад та структуру фінансовихресурсів підприємства. У свою чергу, від величини фінансових ресурсів залежитьзростання виробництва та соціально-економічний розвиток підприємства. Наявністьфінансових ресурсів, їх ефективне використання визначають фінансовеблагополуччя підприємства: платоспроможність, ліквідність, фінансову стійкість.

Пошук фінансовихджерел розвитку підприємства, забезпечення найефективнішого інвестуванняфінансових ресурсів набуває важливого значення в роботі фінансових службпідприємства за умов ринкової економіки.

У процесіформування фінансових ресурсів підприємств важливе значення має структура їхніхджерел. Підвищення питомої ваги власних коштів позитивно впливає на фінансовудіяльність підприємств. Висока питома вага залучених коштів ускладнює фінансовудіяльність підприємства і потребує додаткових витрат на сплату відсотків забанківські кредити, дивідендів на акції, доходів на облігації, зменшуєліквідність балансу підприємства, підвищує фінансовий ризик. Тому в кожномуконкретному випадку необхідно детально продумати доцільність залученнядодаткових фінансових ресурсів.

Умови ринковоїекономіки, до яких з такими труднощами адаптуються сільськогосподарськіпідприємства України, вимагають нових підходів до організації фінансів. Одним зінструментів ринкової фінансової методології є оцінювання фінансового станупідприємств, яке полягає в системному, комплексному та науково обґрунтованомудослідженні руху фінансових ресурсів.

Метою оцінкифінансового стану є надання оцінки результатам господарської діяльностіпідприємства за певний період та на певну дату.

Тобто, фінансовийстан визначає результативність діяльності та спроможність підприємствафінансувати свою діяльність. Фінансовий стан може бути стійким, нестійким такризовим. Здатність підприємства своєчасно здійснювати платежі та фінансуватисвою діяльність на принципах розширеного відтворення свідчить про йогозадовільний фінансовий стан.

Головною метоюфінансового аналізу є своєчасне з’ясування і виправлення недоліків у фінансовійдіяльності та виявлення резервів покращання фінансового стану підприємства ійого платоспроможності.

При цьомунеобхідно розв’язати наступні завдання:

1) напідставі вивчення причинно-наслідкового взаємозв’язку між різними показникамивиробничої, комерційної і фінансової діяльності дати оцінку виконанню плану знадходження фінансових ресурсів та їх використанню з метою покращанняфінансового стану підприємства;

2) надатипрогноз можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячи зреальних умов господарювання і наявності власних та позикових ресурсів;

3) розробитиконкретні заходи, спрямовані на більш ефективне використання фінансовихресурсів та зміцнення фінансового стану підприємства;

Основним змістомвнутрішнього аналізу фінансового стану підприємства є: аналіз динаміки прибуткута рентабельності підприємства; аналіз кредитоспроможності підприємства; оцінкавикористання майна і вкладеного капіталу; аналіз власних фінансових ресурсів;аналіз ліквідності і платоспроможності; аналіз самоокупності підприємства.

В таблиці 3.1розглянемо показники фінансової стійкості ТОВ «Україна».

Таблиця 3.1.Показники фінансової стійкості ТОВ«Україна», 2003-2005рр.

№

п/п

Показники 2003 2005 Відхилення, (+,-) Показники структури джерел формування капіталу 1 Коефіцієнт автономії 0,927 0,971 +0,044 2 Коефіцієнт концентрації залученого капіталу 0,073 0,029 -0,044 3 Коефіцієнт фінансової залежності 1,078 1,030 -0,048 4 Коефіцієнт фінансової стабільності 12,749 32,968 +20,22 5 Коефіцієнт фінансового ризику 0,078 0,030 -0,048 6 Коефіцієнт довгострокових зобов’язань 0,022 0,035 +0,013 7 Коефіцієнт поточних зобов’язань 0,571 0,820 +0,249 8 Коефіцієнт фінансового лівериджу 0,002 0,001 -0,001 9 Коефіцієнт страхування власного капіталу 0,001 0,001 - Показники стану оборотних активів 1 Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами 0,924 0,961 +0,037 2 Коефіцієнт забезпеченості запасів власними коштами 1,004 1,113 +0,109 /> /> /> /> /> />

Даліпроаналізуємо значення показників, розрахованих в таблиці 3.1. Так, коефіцієнтавтономії характеризує частку власності самого підприємства у загальній сумікоштів, інвестованих у його діяльність. Чим вищий цей коефіцієнт, то більшфінансово стійким і незалежним від кредиторів є підприємство. В 2003р. цейкоефіцієнт для ТОВ «Україна» мав значення 0,927, а в 2005р. – 0,971,що більше порівняно з 2003р. на 0,044. Доповненням до коефіцієнта автономії єкоефіцієнт концентрації залученого капіталу. Він характеризує часткузобов’язань у валюті балансу і відображає рівень фінансової залежностіпідприємства від кредиторів Сума обох коефіцієнтів дорівнює 1.

 Коефіцієнтфінансової залежності є оберненим до коефіцієнта автономії. Він показує, якасума загальної вартості пасивів припадає на 1грн власного капіталу. Чим меншезначення коефіцієнта, тим менша фінансова залежність підприємства від зовнішніхджерел. Якщо його рівень наближається до 1, то це означає, що власники повністюфінансують своє підприємство.

Коефіцієнтфінансової стабільності показує, скільки припадає власного капіталу на 1грнзобов’язань. Значення цього коефіцієнта показує, що в 2003р. власний капіталперевищував зобов’язання в 12,7 рази, а в 2005р. – майже в 33 рази.

Коефіцієнтфінансового ризику є оберненим до коефіцієнта фінансової стабільності івідповідно показує, скільки позикових коштів підприємство залучило на 1грнвкладеного у майно власного капіталу. Відповідно за коефіцієнтом фінансовогоризику в 2003р. на 1грн власного капіталу припадало 7,8 коп. зобов’язань, а в2005р. –3коп.

 Коефіцієнтидовгострокових і поточних зобов’язань показують частку відповіднодовгострокових і поточних зобов’язань в залучених джерелах формування капіталу.Коефіцієнти структури залученого капіталу дозволяють дослідити, наскількипідприємство фінансово залежить від довгострокових і поточних зобов’язань взагальній сумі позикових коштів.

Так, в 2005р.коефіцієнт довгострокових зобов’язань становив 0,035, а коефіцієнт поточнихзобов’язань – 0,820. Тож можемо сказати, що ТОВ «Україна» більшезалежить від поточних зобов’язань, ніж від довгострокових, в загальній суміпозикових коштів.

Коефіцієнтфінансового лівериджу характеризує залежність підприємства від довгостроковихзобов’язань і визначається як відношення довгострокових зобов’язань до власногокапіталу. Зменшення цього показника свідчить про зменшення фінансового ризику.

Коефіцієнтстрахування власного капіталу показує скільки коштів зарезервувало підприємствона 1грн вартості власного капіталу.

Коефіцієнтзабезпеченості оборотних активів власними коштами відображає частку оборотнихактивів, які сформовані за рахунок власних коштів. В 2005р. значення цьогокоефіцієнта в ТОВ «Україна» становило 0,961, що свідчить пронаявність у достатньому обсязі власних оборотних коштів для того, щобсамостійно фінансувати свою поточну діяльність.

Коефіцієнтзабезпеченості запасів власними коштами характеризує рівень достатності власнихоборотних коштів для формування запасів підприємства.

В цілому динамікапоказників таблиці 3.1 свідчить про зростання рівня фінансової стійкостіпідприємства.

 3.2 Взаємовідносини ТОВ «Україна» зфінансовими органами

У підприємствформуються партнерські взаємовідносини з банками та страховими компаніями.Підприємства й банки є рівноправними партнерами, які організовують фінансовівзаємовідносини з метою одержання прибутку. Банки не надають підприємствамбезкоштовних та безстрокових кредитів. Підприємства, у свою чергу, зазберігання грошових коштів на банківських рахунках одержують певні відсотки.Страхові компанії страхують численні ризики, пов’язані з підприємницькою діяльністюсуб’єктів господарювання, створюючи певні гарантії стабільності виробничоїдіяльності.

У підприємствформуються взаємовідносини з бюджетом та державними цільовими фондами,створеними для підтримання комерційних засад в організації підприємництва. Держававстановлює податкові платежі, обов’язкові збори та внески на такому рівні, щобне підірвати заінтересованості підприємств у розвитку виробництва та підвищеннійого ефективності. Бюджетні асигнування виділяються підприємствам у виглядіцільових субсидій та субвенцій, що виключає можливість паразитування за рахунокдержавних коштів.

Однією знайважливіших сторін діяльності фінансової служби підприємства є такаорганізація взаємовідносин з податковою службою, іншими контролюючими органами,яка б виключала порушення чинного податкового законодавства і сплату різногороду штрафних санкцій, що веде до зменшення чистого прибутку й погіршенняфінансового стану.

На підприємствівідповідні посадові особи повинні насамперед досконало знати всі положення проподатки й неподаткові платежі, що діють у той чи інший період, перешкоджатинамірам будь-кого з персоналу підприємства приховувати об’єкти оподаткування(наприклад штучно занижувати у звітах і податковому обліку доходи,«ховати» витрати на оплату праці та ін.), своєчасно подавати доподаткової адміністрації всі необхідні звітні матеріали, декларації ірозрахунки до них.

За неподання абозатримку подання податковим органам декларацій, розрахунків, інших документів,необхідних для обчислення податків та інших обов’язкових платежів до бюджету іпозабюджетних фондів, підприємства несуть матеріальну відповідальність: закожний випадок такого неподання або затримки сплачується штраф у розмірі десятинеоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо податковий орган, неодержавши декларацію, самостійно визначає суму податкового зобов’язання,платник податку, крім того, сплачує штраф у розмірі десяти відсотків за кожниймісяць затримки податкової декларації (але не більше 50 відсотків нарахованогоподаткового зобов’язання).

Усі підприємствамають рахунки і найрізноманітніші партнерські відносини з комерційними банками.Взаємовідносини між ними мають добровільний характер, починаючи з законодавчозакріпленого права підприємства вибирати собі обслуговуючий комерційний банк, абанку – приймати чи не приймати на обслуговування те чи інше підприємство.

ЗаконодавствомУкраїни встановлено, що кожне підприємство має право відкривати поточнийрахунок в одному або кількох комерційних банках за власним вибором. Поточнийрахунок використовується для проведення всіх розрахунково-касових операцій. Щож до інших банківських операцій, у тому числі відкриття депозитних рахунків,одержання й погашення кредитів, то підприємство має право вступати впартнерські відносини не тільки з банками, у яких відкриті його поточнірахунки, а й з іншими банками. Цим створюються умови для конкуренції банків міжсобою, для боротьби за клієнтуру, що сприяє впровадженню ринкових відносин іполіпшенню банківської справи в країні.

Основнимдокументом, який регулює кредитні відносини між підприємством і банком, єкредитний договір. Підприємство і банк самостійно виробляють форми своїхдоговірних відносин, тому кредитні договори можуть складатися або один раз нарік, або на кожний випадок одержання кредиту підприємством, а кредити можутьнадаватися одноразово або відповідно до відкритої кредитної лінії.

Форма кредитногодоговору вільна. Будь-яких спеціальних інструкцій щодо складання кредитнихдоговорів між комерційним банком і підприємством Національний банк не видає.

3.3 Фінансове планування

Для об’єктивної оцінкипоточних і майбутніх поточних і майбутніх фінансових потреб на підприємствіскладається фінансовий план, тобто план формування, розподілу і використанняфінансових ресурсів.

Основна метаскладання фінансового плану полягає у взаємоузгодженні доходів і витрат уплановому періоді. При перевищенні доходів над витратами сума перевищенняспрямовується до резервного фонду. Якщо витрати перевищують доходи,визначається сума дефіциту фінансових ресурсів, яку можна одержати за рахуноккредитів, позик, випуску цінних паперів тощо.

На даному етапіпідприємства самостійно визначають, які розділи і показники фінансового плануїм необхідно розробити та в якій формі його скласти. Однак наказом Фондудержавного майна України затверджено форму річного фінансового планугосподарського товариства, у статутному фонді якого понад 50 відсотків акційналежать державі, та Методичні рекомендації щодо порядку його складання іпогодження (затвердження).

Затверджено такожПоложення про порядок складання річного фінансового плану державнимпідприємством (крім казенного), згідно з яким фінансовий план складається зтаких розділів:

-  джерела формування танадходження коштів;

-  приріст активів підприємства;

-  повернення залучених коштів;

-  витрати, пов’язані звнесенням обов’язкових платежів до бюджету і державних цільових фондів;

-  покриття збитків минулихперіодів.

Розробкафінансового плану починається з розрахунку показників дохідної, а потімвитратної частини.

Фінансовий планслужить необхідною умовою для раціональної організації роботи на всіх ділянкахфінансово-господарської діяльності підприємства.

Фінансовепланування – це визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних длявиробничо-господарської діяльності підприємства, а також джерел їхньогонадходження.

Принципифінансового планування:

- науковаобґрунтованість

яка передбачаєпроведення розрахунків фінансових показників на основі певних методик зурахуванням найкращого досвіду; використання засобів обчислювальної техніки,економіко-математичних методів, які передбачають багатоваріантність розрахунківі вибір найоптимальніших з них;

- єдністьфінансових планів

полягає в єдностіфінансової політики, єдиному підході до розподілу фінансових ресурсів, єдинійметодології розрахунку фінансових показників та ін.;

- безперервність

яка означаєвзаємозв’язок довгострокових (перспективних), поточних і оперативних фінансовихпланів;

- стабільність

тобто незмінністьпоказників фінансових планів.

Основні завданняфінансового планування:

1) забезпеченнявиробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

2) визначеннянапрямків ефективного вкладення капіталу, оцінка раціональності йоговикористання;

3) виявленнята мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок поліпшення використанняматеріальних, трудових та грошових ресурсів.

У процесірозробки довгострокового та поточного фінансових планів виконуються такіроботи:

— аналізуєтьсяфінансово-господарська діяльність підприємства за минулі періоди;

— розраховуютьсяосновні показники господарської діяльності у поточному році та на перспективу:визначаються обсяги реалізації продукції або послуг, витрати на їхнєвиробництво або надання, прибуток від реалізації основної продукції та іншоїдіяльності підприємства, розраховуються амортизаційні відрахування та ін.;

— визначаютьсянапрямки вкладання інвестицій і джерела їхнього фінансування;

— розробляєтьсяоперативний план.

При складанніфінансового плану повинен бути розроблений баланс доходів і видатківпідприємства на всі види діяльності: операційну, інвестиційну та фінансову.

У процесіфінансового планування здійснюється ув’язка кожного виду витрат та відрахуваньіз джерелом фінансування.

Важливе значеннядля виробничо-господарської діяльності має оперативне фінансове планування, доякого входить розроблення та виконання таких оперативних планів:

1) оперативногофінансового плану (балансу надходжень і видатків коштів);

2) платіжногокалендаря;

3) кредитногоплану;

4) касовогоплану.

При оперативномуфінансовому плануванні проводиться порівняння майбутніх грошових надходжень укожному місяці з сумами, призначеними до сплати і, таким чином, виявляєтьсянадлишок надходжень або їхній дефіцит, а також контролюється виконанняпоточного фінансового плану.

На підприємствідоцільно складати баланс грошових надходжень. Він показує, коли в підприємствавиникають тимчасово вільні кошти, а коли воно має додаткову потребу в них.

Оперативнефінансове планування полягає в складанні та використанні платіжного календаря.Його складають на квартал із розбивкою по місяцях або на місяць із розбивкою подекадах. У платіжному календарі відображається весь грошовий обіг підприємства,основна частина якого проходить через розрахунковий, валютний, позиковий таінші рахунки підприємства в банку. У платіжному календарі відображено рухгрошових коштів відповідно до їхнього надходження та використання.

У платіжномукалендарі фіксуються всі види грошових платежів та надходжень підприємстванезалежно від їхніх джерел та напрямків використання, тобто показаний весьгрошовий обіг за певний проміжок планового періоду.

Платіжнийкалендар дає можливість фінансовим службам підприємства забезпечити оперативнефінансування, виконання розрахункових та платіжних зобов’язань, фіксуватипоточні зміни платоспроможності підприємства.

Платіжнийкалендар конкретизує поточний фінансовий план, уточнює його показники, даєзмогу використати наявні резерви для підвищення ефективності використанняфінансових ресурсів підприємства, діє точніше уявлення про стан платежів тарозрахунків у періоді, що аналізується. За допомогою платіжного календаряпостійно контролюється платоспроможність підприємства.

Річний фінансовийплан (план доходів та витрат грошових коштів) характеризує обсяг фінансовихресурсів, необхідних для фінансово-господарської діяльності. Він є орієнтиромдля фінансової роботи підприємства у плановому році.

За ринковоїекономіки для вирішення виробничих та комерційних завдань, які потребуютьвкладання коштів, необхідною умовою є розробка внутрішньо фірмового документа –бізнес-плану.

 

3.4 Шляхи удосконалення організації фінансовоїдіяльності в умовах реформування економіки

У процесіорганізації своєї діяльності перед підприємством постійно виникає необхідністьвибору оптимальних варіантів прийняття рішень у сфері фінансів з багатьохальтернативних, наприклад таких:

— яку частинуприбутку, що залишається у розпорядженні підприємства після сплати податків,спрямувати на розвиток виробництва, технічне переоснащення, а яку – на прирістфонду споживання;

— використатикошти на будівництво нового цеху чи придбати акції іншого підприємства;

— вкласти кошти взавищені проти потреби виробництва запаси дефіцитних матеріалів чи надіятись наїх купівлю в майбутньому в міру необхідності;

— збільшитистатутний фонд за рахунок додаткової емісії акцій (в акціонерному підприємстві)чи одержати тимчасову кредитну допомогу, склавши відповідний кредитний договірз комерційним банком, та ін.

Кожне з такихрішень повинно бути обґрунтоване відповідними розрахунками, базуватися назнанні економіки свого підприємства, перспектив його розвитку, вивченнікон’юктури ринку і урахуванні багатьох інших факторів. Інакше неминучі хибнірішення, що призводять до збитків, зниження ефективності діяльності виробництва.Тому правильне розпорядництво фінансовими ресурсами саме по собі є важливимфактором забезпечення ефективності вирішення економічних і соціальних завданьпідприємства.

В певній міріробити висновки про ефективність використання фінансових ресурсів (і, отже, проефективність фінансової діяльності підприємства) можна шляхом зіставленнядосягнутого результату господарської діяльності підприємства – прибутку – зсумою фінансових ресурсів, що були в розпорядженні підприємства за відповіднийперіод.

Проте, звичайно,не можна абсолютизувати ці показники з точки зору оцінки використанняфінансових ресурсів, оскільки результат діяльності підприємства – прибуток –відображає використання не лише фінансових, але й матеріальних, трудовихресурсів. Так, навіть ідеально розпорядившись фінансовими ресурсами,підприємство не застраховане від збитків, зниження обсягу виробництва врезультаті збоїв у виробничому процесі з технологічних причин, внаслідокзниження трудової дисципліни, несприятливих природних явищ тощо.

Тому більш точнеуявлення про ефективність використання фінансових ресурсів дає вивчення цьогопроцесу щодо їх окремих складових частин.

Важливим у цьомупитанні є аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства – діагноз йогофінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявленнята мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів таприбутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшенняфінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізувикористовуються в процесі фінансового планування та прогнозування.

Підприємство маєопрацювати таку систему показників, з допомогою якої воно змогло б іздостатньою точністю оцінити поточні та стратегічні можливості підприємства.

Під час переходудо ринкової системи господарювання зароджується конкуренція як важливиймеханізм регулювання економічних процесів. Однак у перехідний період вона щенезначна. Це дає змогу продавцям установлювати й підтримувати більш високіціни, ніж вони могли б дозволити собі за розвинутої конкуренції, що призводитьдо застою у виробництві, до безробіття, а в кінцевому рахунку – досоціально-економічної та політичної нестабільності.

Конкурентоспроможністьпідприємства можна забезпечити правильною організацією управління фінансами:рухом фінансових ресурсів та фінансовими відносинами.

Оптимальнавзаємодія фінансових відносин досягається використанням усіх фінансовихкатегорій (виручка, прибуток, амортизація, оборотні кошти, кредит, бюджет,податки), нормативів, різного роду стимулів, пільг, санкцій та інших фінансовихважелів.

До головнихзавдань фінансового обліку належать: виявлення фінансових джерел розвиткувиробництва; визначення ефективних напрямів інвестування фінансових ресурсів;раціоналізація операцій із цінними паперами; налагодження оптимальних стосунківіз фінансово-кредитною системою, суб’єктами господарювання.

Значенняуправління фінансами підприємств полягає в такій організації роботи фінансовихслужб, яка дає змогу залучати додаткові фінансові ресурси на найвигіднішихумовах, інвестувати їх із найбільшим ефектом, проводити прибуткові операції нафінансовому ринку.

Список використаної літератури

1. АранчійВ.І., Чумак В.Д., Смолянська О.Ю., Черненко Л.В. Фінансова діяльністьпідприємств – К.: ВД «Професіонал», 2004

2. Економікааграрних підприємств: підручник, друге видання, доповнене і перероблене /В.Г.Андрійчук – Київ: КНЕУ, 2002

3. ТерещенкоО.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посібник. – К.:КНЕУ,2003. – 554с.

4. ТютюнникЮ.М. Фінансовий аналіз бізнесу: Навчальний посібник. – Полтава: ІнтерГрафіка,2004. – 288с.

5. Фінансовадіяльність підприємства: Підручник / Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І.,Петрова К.Я. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 2002

6. Фінансипідприємств: Навч. посібник: Курс лекцій / За ред. д.е.н., проф. Г.Г.Кірейцева– К.: ЦУЛ, 2002

7. Фінансипідприємств: Підручник/Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М.Поддєрьогін.3-тє вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 460с.

8. ЦаренкоО.М. Економічний аналіз діяльності підприємств агропромислового комплексу:Навч. посіб. – К.: Вища школа, 1998.

9. Шваб Л.І.Економіка підприємства: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів – К.:Каравела, 2004 – 489с.

10. І.Г.Кириленко.Удосконалення системи фінансово-економічних відносин у діяльностіагропромислового виробництва в Україні. //Економіка АПК, 2006 — №6 – с.3-7.

11.  Ю.Я.Луган.Фінансові аспекти формування ринкового середовища в аграрному секторі АПК//Облік і фінанси АПК, 2005 — №6 – с.5-13.