Учебное пособие: Товарознавчі та маркетингові аспекти дослідження ринку східних ласощів

--PAGE_BREAK--1.4. Асортимент
Асортимент східних ласощів дуже великий, але в торгових підпрємствах України вони представлені 1 – 2 видами. Протягом 3 х років асортимент козинаків на підприємстві “Дніпрянка” налічував такі види:
-         козинак з арахісу
-         козинак з кунжута
-         соняшниковий козинак з медом та без
Східні ласощі поділяються на східні ласощі типу карамелі та монпансьє, типу м`яких цукерок, горіхи.(табл. 1.3)
Вироби типу карамелі і монпансьє виготовляють на цукрово-паточному чи цукрово-медовому сиропі, увареному до щільності карамельної маси. У залежності від сорту виробів у гарячу карамельну масу додають подріблене чи ціле ядро горіха: арахіс, насіння кунжуту, маку. Технологія приготування східних ласощів типу карамелі і монпансьє – козинаков усіх видів, грильяжем і маку з горіхами – однакова. [18,19,20]
Таблиця 1.3.
Східні ласощі типу карамелі та монпансьє.
Східні ласощі
Типу карамелі та монпасье
Козинак з мигдалю, горіх воловський, козинак з ядра горіха, фешмак, козинак з абрикосової кісточки, мигдаль смажений у цукрі, горіх смажений у цукрі, козинак з арахісу, абрикосова кісточка смажена, грильяж мигдальний у цукрі, грильяж горіховий, арахіс смажений у цукрі, грильяж арахісовий кешью смажений у цукрі, мак з горіхами, козинак з кешью, заливний мигдаль, козинак з кунжуту,, козинак соняшниковий без меду, козинак соняшниковий з медом, парварда, шакер-пендирь ванільний, кангаляк з горіхом, шакер-пендирь імбирний, шакер-пендирь, м`ятний набат (кинва-шакари).
Типу м`яких цукерок
Східні ласощі типу м’яких цукерок: вершкове поліно, ковбаска вершкова, ахали-алва (Коса-халва), йола союзна, нуга лимонна і мандаринова, нуга кунжутна, нуга шоколадна, нуга горіхова, нуга изюмовая, нуга фруктова з арахісом, чуч-хела фруктова, чуч-хела цукрова, шербет молочний, шербет горіховий, шербет з цукатами, шербет буковинський, рахат-лукум ванільний, рахат лукум з горіхами, рахат-лукум рожевий, рахат лукум шоколадний, рахат-лукум.
Асортимент східних ласощів велик, але не всі види виготовляються на підприємствах України. Вони представлені невеликою кількістю продукції, козинакі, лукум, халва.

1.5.Вимоги до якості
Контроль технологічного процесу приготування східних ласощів здійснюють перевіркою відповідності якості сировини, що надходить на підприємство, вимогам стандарту, спостереженням за підготовкою сировини до виробництва, готуванням напівфабрикатів, перевіркою дотримання рецептур, температурного режиму випічки, питомої ваги цукрових сиропів і інших вимірів. Усі зважування виконують на технохімічних вагах з точністю до 0,01 гр.
За органолептичними показниками східні ласощі повинні відповідати вимогам ДСТУ 2.106.(табл.1.4.)
При наявності суперечок в оцінці якості козинаків на основі сім`я соняшника, проводиться визначення показника лузги аналітичним методом. Масова доля лузги не повинна бути більш 0,8% до маси продукта.
Таблиця 1.4.
Вимоги до органолептичних показників якості козинаків.
Показник
Характеристика
Зовнішній вигляд
Вироби заглазуровано карамельною масою або обсипано борошном чи дрібнокристалічною сіллю, чи цукром — піском.
Форма
Повинна відповідати даному виробу без деформацій, при механізованому способу виробництва допускається деформація виробу до 3% від маси.
Консистенція
М`яка з твердою коркою на поверхні для виробів з мигдалем та горіхів, для усіх інших тверда.
Смак
Відповідає даному виробу, без сторонніх присмаків і домішок
Запах
Відповідає даному виробу, без сторонніх запахів
За фізико – хімічними показниками східні ласощі типу карамелі повинні відповідати вимогам ДСТУ 2.106.( табл.1.5.)

Таблиця 1.5.
Фізико – хімічні показникі східних ласощів.
Показник
Норма
Метод випробування
Масова частка вологи, %
Відповідно до рецептури
ГОСТ 5900
Масова частка загального цукру (по сахарозі), %
Відповідно до розрахунку вмісту по рецептурі з подальшим відхиленням від розрахунку ±3%
ГОСТ 5903
Масова частка золи нерозчинної у розчинні соляної кислоти
Не більше 0.1гр.на 100гр.
ГОСТ 6901
Масова частка жиру %
25±1
ГОСТ 5899
Вміст токсичних елементів не повинен перевищувати допустимі концентрації, згідно СанПин 42-123-4069.( табл. 1.6.)
Таблиця 1.6.
Вміст токсичних елементів.
Вміст, мг/кг
Норма
Метод випробування
Свинець
1,0
ГОСТ 26932
Кадмій
0,1
ГОСТ 26933
Ртуть
0,5
ГОСТ 26930
Миш`як
0,01
ГОСТ 26927
Мідь
15,0
ГОСТ 26931
Цинк
80,0
ГОСТ 26934
За мікробіологічними показниками східні ласощів типу карамелі та горіхи, повинні відповідати вимогам ГОСТ 2.106.(табл. 1.7.)
Таблиця 1.6
 Норми мікробіологічних шкідників.
Найменування показника
Норма
Кількість аеробних мікроорганізмів, КОЕ в 1гр., не більш
1*103
Бактерія групи кишково палочних в 0,1гр., не більш
Не допускається
Патогенні мікроорганізми роду Сальмонела, в 1гр., не більше
Не допускається
Плісняві гриби, КОЕ в 1,0гр., не більше
50
Вся вировина для виробництва східних ласощів піддається контролю згідно діючим стандартам.
Сировина для виготовлення східних ласощів піддається контролю згідно держстандартам України.[1,2,3,4,5,6]
1.6. Умови і способи зберігання східних ласощів
Підприємства й організації, які здійснюють на території України роздрібний продаж продовольчих товарів, зобов'язані дотримуватись встановлених правил діяльності і не порушувати прав споживачів.
Торговельні підприємства повинні мати санітарні правила, зареєстрований санітарний журнал і санітарні книжки працівників, а також книгу відгуків та пропозицій.
Східні ласощі типу карамелі і горіхи фасують в короба згідно ОСТ 18 — 413, масою нетто не більш 1500грамів. Дно короба та верхній шар вистіляють пергаментом, підпергаментом, парафінірованою фальгою та ін.
Коробка повинна бути художньо оформлена, перев`язана папіром або стрічкою згідно ГОСТ 20477, допускається фасувати східні ласощі типу карамелі в пакети з полімерної плівки згідно ГОСТ 7730.
Якість, упакування, маркування, транспортування, умови, зберігання продовольчих товарів, що знаходяться в роздрібній торговельній мережі, повинні відповідати чинним стандартам та технічним умовам.
Східні ласощі транспортують усіма видами транспорту в критих транспортних засобах згідно з правилами перевезення вантажів, які є на кожен вид транспорту. Не допускається транспортування східних ласощів типу карамелі і горіхів разом з продукцією, яка має сильний стійкий специфічний запах. Східні ласощі повинні зберігатись в чистих, добре вентилюємих приміщеннях, які не мають стороннього запаху, без шкідників, при температурі 18±3, відносній вологості 75%. Східні ласощі не повинні піддаватись дії прямих сонячних променів. Особливого підходу вимагають продовольчі товари, що швидко псуються. Правила приймання, умови і рядка зберігання цих товарів викладені в «Правилах продажу продовольчих товарів», затверджених наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України № 237 від 28 грудня 1994 р.
Якщо споживач придбав продовольчі товари неналежної якості, продавець зобов'язаний замінити їх на якісні товари або повернути споживачеві сплачені їм гроші.
Пакетування вантажів проводитися згідно ГОСТ 23286. Східні ласощі типу м'яких цукерок повинні зберігатися в чистих, сухих, добрі вентилюємих приміщеннях, у яких проведена дезінфекція від шкідників хлібних запасів при температурі (18±3)º і при відносній вологості повітря не більше 75%, до того ж  на східні ласощі не повинні потрапляти прямі сонячні промені.
Шухляди з продукцією повинні бути установлені на стелажах штабелями, висотою не більше 2м. При зберіганні на піддонах висота штабеля не повинна бути більше: для ящиків з гофрованого картону — 2м. для дерев'яних ящиків і з фанери – 4м.
Відстань між штабелем і стіною складу повинна бути не менше 0,7м., а відстань від джерел тепла, труб – не менше 1м.
Терміни зберігання і транспортування східних ласощів типу м'яких цукерок з дня виготовлення є наступними:[5,6]
1 міс.-для нуги, чуч-хели, кос-халви, алі, ойли, ласощів на фруктовій основі, шербету на основі маси праліне, рахат-лукуму вагового;
2 міс.-для рахат-лукуму фасованого, нуги з додаванням соєвого концентрату;
25 діб-для вершкової ковбаски, збивного лукума;
10 діб для шербету.
Гарантійний термін зберігання східних ласощів типу карамелі з горіхами з дня виготовлення є наступними:
3міс. – для мигдалю в горіхах, сполоху, арахісу в цукрі, абрикосових кісточок у цукрі, маку з горіхом, грильяжу.
1міс. – для мигдалю з горіхом
5міс. – для когула.
1.7.Характеристика тари для пакування східних ласощів
Тара для пакування східних ласощів повинна відповідати вимогам нормативно технічної документації.
Східні ласощі фасовані в короба, упаковують в ящики дощаті ГОСТ 13357, фанерні ГОСТ 10131. Дощаті ящики перед упакуванням в них коробок, обкладають знутрі упаковочним папіром. Вагові східні ласощі апуковують в дощаті ящики згідно ГОСТ 13308. допускається упаковувати східні ласощі – парварду, набат, мигдаль, козинак з горіха, козинак  соняшниковий, мак з горіхами в дощатно фанерні ящики, масою нето не більш 25кг.
Східні ласощі типу м'яких цукерок виготовляють загорнутими і не загорнутими, поштучно, фасованими і ваговими.
Штучні східні ласощі типу м'яких цукерок виготовляють у формі брусків, масою нетто не більше 150гр., загорнутими в алюмінієву фольгу за ДСТ 745, плівку целюлозну за ДСТ 7730, полімерні плівки й інші пакувальні матеріали, не заборонені до використання. Східні ласощі типу м'яких цукерок фасують у коробки з коробкового картону по нормативно – технічній документації чи полімерних матеріалів, не заборонених до використання, масою нетто не більше 500гр.
Дно коробок і поверхня фасованих у них виробів застилають пергаментом за ДСТ 1341, підпергаментом за ДСТ 1760, плівкою целюлозною за ДСТ 7730, парафінірованим папером за ДСТ 9569, пергаміном за ДСТ 2995. Коробки повинні бути художньо оформлені.
Вагові східні ласощі типу м'яких цукерок випускають загорнутими в парафінірований папір чи  полімерні плівки, не заборонені до використання, або в художньо оформлену етикетку з паперу за ДСТУ 18510, етикеточний папір за ДСТ 7625 і підгортку з парафінірованого паперу за ДСТ 9569.
Етикетка і підгортка повинні щільно прилягати до виробу, але легко від нього відокремлюватися. Фарба на етикетках повинна бути міцною і не повинна переходити на поверхню виробу.
Фасовані в коробки східні ласощі типу м'яких цукерок упаковують у дощаті шухляди за ДСТ 13357, шухляди з листових деревинних матеріалів за ДСТ 10131, фанерні багаторазові шухляди за ДСТ 11354 чи в шухляди з гофрованого картону за ДСТ 13512 масою нетто не більше15 кг.
Допускається упаковувати коробки з східними ласощами  типу м'яких цукерок у багаторазову та зворотну тару, яка винна бути чистою і перед упакуванням продукції застелена з усіх боків пергаментом, підпергаментом, пергаміном, обгорточним чи парафінірованим папером чи іншими пакувальними матеріалами, не заборонені до використання.
Незагорнуті поштучно східні ласощі типу м'яких цукерок  укладають рядами, перестилають папером  та вкладають у дощаті шухляди, шухляди з листових деревинних матеріалів, шухляди з гофрованого картону масою нетто не більше10 кг.
Вагові східні ласощі типу м'яких цукерок упаковують у дощаті шухляди, шухляди з листових деревинних матеріалів, шухляди з гофрованого картону масою нетто не більше7 кг., ваговий шербет масою нетто не більше 14 кг.
Для міжміських і міських перевезень вагові східні ласощі типу м'яких цукерок упаковують у шухляди алюмінієві за ДСТ 27513-92, у шухляди з полімерних матеріалів, не заборонені для використання, дерев'яні шухляди – лотки за ДСТ 11354 масою нетто не більше 20 кг., східні ласощі типу м'яких цукерок, фасовані в коробки – у металічну тару – оснащення за ДСТ 2228, масою нетто не більше 10кг., з перев'язуванням чи шпагатом заклеюванням стрічкою. При масі нетто не більше 5 кг. Допускається оклеювати кожну одиницю транспортної тари бандероллю.
 При упакуванні вагових і поштучних східних ласощів типу м'яких цукерок застилають пакувальними матеріалами, не забороненими для використання. Допускаються відхилення маси нетто пакувальної одиниці східних ласощів типу м'яких цукерок у відсотках:
-                     3,0 до 200 гр включно
-                     2,0 від 200 до 500 гр включно
-                     1,0 від 500 до 1000 гр включно
-                     0,5 біл. 1000 гр
Східні ласощі типу карамелі в горіхах випускають поштучними, ваговими і фасованими.
Поштучні вироби загортають у целофан за ДСТ 7730, пергамент за ДСТ 1342, підпергамент за ДСТ 1760, парафініруваний папір, алюмінієву фольгу для харчових продуктів, полімерні плівки базових марок ПЕ 10603-020, 10904-020, 11003-040, 11503-070, 15803-020, допущених до використання для харчових продуктів.
 Східні ласощі типу карамелі в горіхах фасують у коробки масою нетто не більше 1500гр. Дно коробок застеляють пергаментом за ДСТ 1342, підпергаментом за ДСТ 1760, парафініруваним папером.При пакуванні вагових східних ласощів типу м'яких цукерок у шухляди допускається відхилення від маси нетто –0,5%.[19,20,21]
 Допускається використання інших видів тари і пакування, не заборонених до використання органами Держсанепіднадзору і які забезпечать якісне зберігання продукції при транспортуванні.

1.8. Шляхи удосконалення асортименту та підвищення якості східних ласощів
Нами запропонована нова рецептура козинаків в склад якої входить цикорлакт, завдяки якому покращуються смакрві властивості продукту, підвищується хрчова та енергетична цінність продукту. Завдяки цикорлакту козинак мае добрий вплив на організм людини.
Асортимент шербету розширений за рахунок виробів із соєвим борошном — Хрусткий (142,4 кг/т), Ізюминка (172 кг/т), Дніпровський (187 кг/т). Для деяких видів шербету використовують згущену молочну сироватку.
На модифікованому крохмалі випускають нові види рахат-лукуму — Шоколадний (85,5 кг/т) і Фруктовий (83,14 кг/т), покращувачами яким відповідно є какао порошок і фруктово-ягідні напівфабрикати. Наповнювачем рахат-лукуму служить квасне сусло (59,68 кг/т).
Лукуми виробляються на модифікованому крохмалі з додаванням яблучного порошку, яблучного пюре й ін. Наприклад, у рецептурі лукума Яблучний 54,54 кг/т яблучного порошку. Форма лукума Донецький — куляста, склеєна з двох половинок. Поверхня обсипана цукровою пудрою.
У числі східних ласощів організований випуск козинаків “соняшниковий”, основа — підсушені ядра соняшника. [7,24]

Розділ 2. Экспериментальна частина Дослідження споживчих властивостей традиційних і нових видів козинаків
2.1 Організація, об`єкти та методи дослідження
Дослідження споживчих властивостей східних ласощів проводились в лабораторії кафедри товарознавства та експертизи продовольчих товарів Київського Національного торговельно – економічного університету. Всі матеріали для проведення дослідів були представлені фірмою ВАТ “Дніпрянка”, об’єктами дослідження були східні ласощі;
-                     козинак соняшниковий
-                     козинак з кунжута
-                     козинак з арахісу
    продолжение
--PAGE_BREAK---                     козинак з фундука
Дослідження упакування, маркування було проведено згідно на ГОСТ 2.106. Методика проведення досліджень, як теоретичних так і експериментальних наведено на схемі 2.1.
Також нами були проведені дослідження комплексних показників якості та інтегрального показника відносної конкурентоспроможності.
Порядок видбору проб і підготовки їх до аналізу проводили згідно ГОСТ5904, від партії продукції (козинаків) яка реалізовувалась в магазині фірми ВАТ “Дніпрянка”.
У залежності від величини і виду тари для розкриття виділяли від кожної партії 2—5, лотків, коробок, з яких відбирали виїмки з різних місць: для складання вихідної проби. З різних місць вихідної проби відбирали рівні порції виробів, ретельно перемішували і виділяли середню пробу, маса якої коливається від 250 до 500грамів.[3]

<rect id="_x0000_s1056" o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1062" o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1064" o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1063" o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1067" o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1058" o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1065" o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1068" o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1071" from=«40.05pt,158pt» to=«40.05pt,176pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1070" from=«94.05pt,158pt» to=«94.05pt,176pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1069" from=«121.05pt,158pt» to=«139.05pt,176pt» o:allowincell=«f»><img width=«582» height=«282» src=«dopb163675.zip» v:shapes="_x0000_s1053 _x0000_s1056 _x0000_s1062 _x0000_s1064 _x0000_s1063 _x0000_s1067 _x0000_s1058 _x0000_s1057 _x0000_s1066 _x0000_s1065 _x0000_s1068 _x0000_s1076 _x0000_s1075 _x0000_s1077 _x0000_s1054 _x0000_s1055 _x0000_s1060 _x0000_s1059 _x0000_s1061 _x0000_s1072 _x0000_s1073 _x0000_s1074 _x0000_s1071 _x0000_s1070 _x0000_s1069"> 

Рис.2.1 Методика проведення досліджень.
А також були проведенні дослідження якості та конкурентоспроможності.
У відібраних зразках козинаків визначали органолептичні показникі згідно ГОСТ 2,106, та по розробленої нами 5-ти балової системі оцінки якості ( табл. 2.1.)
-                     зовнішній вигляд
-                     форма
-                     консистнція
-                     смак та запах
Характер і якість укладання, стан поверхні і зовнішній вид, наявність намокання, порушення форми, визначали  оглядом розкритих одиниць упакування, призначених для відбору зразка. Колір і якість фарбування визначали по зовнішньому вигляду; запах, смак і консистенцію визначали дегустацією.

Таблиця 2.1.
Балова оцінка якості козинаків.
Показник
Оцінка в балах
5
4
3
2
1
Смак
Чистий без сторонніх присмаків
Чистий без сторонніх присмаків, ледь відчутен присмак горілого цукру
Присутність іншого присмаку
Допускається присмак гіркоти
Сторонні присмаки, присутність гіркоти
Запах
Чистий смак без присмаків іншої сировини
Чистий смак, ледь відчутен запах домішок
Допускаються сторонні запахи, ледь відчутні
Ярко виражені сторонні запахи
Продукт не пахне своею сировиною
Колір
Відповідно данного продукту
Відповідно данного продукту
Неоднорідний колір з розводами
Більш ніж50% не відповідае оригіналу
Різний колір по всій S
Консистенція
Однорідна, тверда
По краях розсипчаста
Рихла місцями, мяка місцями
До 30% неоднорідна
Зовсім неоднорідна
Зовнішній вигляд
Приваблива маса, одного кольору
Різний колір
Виражені дефекти
Ярко виражені дефекти
Грязний продукт з вираженими дефектами
При огляді партії для лабораторного аналізу виділяють відповідно до діючого стандартом на кондитерські вироби середній зразок, що складають з окремих вибірок, вибраних з різних місць партії.
Середній зразок повинен відображати якість всієї партії в цілому, це може бути досягнуто тільки шляхом правильного його відбору.
Для одержання більш повної характеристики якості східних ласощів і перевірки технології їхнього приготування вибірково визначали фізико – хімічні показникіза ГОСТ 2.106.
-                     Масову частку цукру визначали перманганатним методом. Метод заснований на здатності редукующих цукрів відновлювати в лужному розчині окісну мідь у закисну. Визначення вмісту цукру проводять шляхом відновлення окісного заліза закисом міді і наступного титрування закису заліза перманганатом, згідно ДСТУ 5903.
-                     Масову частку вологи – стандартним методом, висушування в сушильній шафі при температурі 130˚С. Згідно ГОСТ 5900.
-                     Масову частку золи визначали згідно ГОСТ 6901 стандартним методом.
-                     Досладження відносої конкурентоспроможності інтегрального показника визначали за допомогою “дерева властивостей”.
2.2. Дослідження якості козинаків, що реалізуються на ринку м. Києва
Для дослідження якості козинаків як органолептичних показників так і фізико – хімічних, були зразки: козинак соняшниковий, козинак з арахісу, козинак з фундука, козинак з кунжута. Дослідження якості козинаків, які реалізуються в магазині фірми ВАТ “Дніпрянка” приведені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
Органолептичні показникі якості козинаків.
Показник
Види козинаків
Соняшниковий
З арахісу
З фундука
З кунжута
1. Зовнішній вигляд
Відповідає вимогам ГОСТ 2.106, без деформацій, без дефектів.
Відповідає вимогам ГОСТ 2.106, ярко виражена поверхня продукту (арахіс), без дефектів.
Відповідає вимогам ГОСТ 2.106, ярко виражениі горіхи продукту (фундук).
Відповідає вимогам ГОСТ 2.106, продукт добре упакован, без дефектів.
Смак
Чистий без сторонніх присмаків, ярко виражений смак соняшника
Чистий без сторонніх присмаків
Чистий без сторонніх присмаків, прємний солодкуватий смак горіха.
Чистий без сторонніх присмаків, присмак гіркоти.
Запах
Притаманний продукту, смак соняшника
Відповідає вимогам стандарту, без стороннього запаху
Ледь відчутен запах іншого горіха
Без сторонніх запахів
Консистенція
Тверда, однорідна, ледь м`яка.
Тверда, однорідна
Тверда, однорідна
Тверда, однорідна, ледь м`яка.
Вид на зламі
Відповідає даному компоненту продукту
Відповідає даному продукту
Відповідає даному компоненту продукту
Відповідає даному компоненту продукту
Як видно з таблиці, всі козинакі за органолептичними показниками якості відповідають вимогам стандарту.
Дані фізико – хімічних досліджень наведені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3.
Дослідження фізико – хімічних показників козинаків.
Показник Види козинаків
Козинак соняшниковий
Козинак з арахісу
Козинак з фундука
Козинак з кунжута
Масова частка цукру
2,28
2,09
2,3
2,25
Масова частка вологи
5,7
6,0
5,5
5,8
Масова частка золи
0,08
0,07
0,09
0,1
Згідно проведенних досліджень, за фізико – хімічними показниками, козинакі відповідають ГОСТ 6901.
Масова частка вологи не перевищує 6,0%, шо відповідає вимогам РСТ УССР 1885. Козинак соняшниковий вміщував вищу вологість і був на смак більш глевкий, за консистенцією більш м`якіший.
Масова частка козинака з арахісу була найнижча, тому що в рецептуру козинака входить більш горіхів. Найменьша в соняшниковому, він мав більше цукру.
Згідно проведених органолептичних та фізико – хімічних показників козинаків можна зробити висновки: козинакі, які реалізовуються на фірмі ВАТ “Дніпрянка”, відповідають вимогам нормативно технічної документації і можуть реалізовуватись на ринку.
2.3. Розробка рецептур нових видів козинаків
2.3.1. Дослідження якості сировини для нових видів козинаків
Метою розробки нових видів козинаків є підвищення їх біологічної та харчової цінності, за рахунок впровадження нових компонентів до складу рецептури.
На кафедрі товарознавства та експертизи продовольчих товарів, Київського Національноного торговельно – економічного університету, було розроблено рецептури нових видів козинаків. Всі продукти розроблялись на основі готових продуктів затверджених нормативною документацією. В рецептуру козинака було додано компонент цикорлакт.
На базі козинака з соняшникового насіння, козинака з насіння кунжута та козинака з арахісу, були розроблені нові рецептури, але з додаванням цикорлакту. Цикорлакт – це продукт приготовленний з цикорію на молоці. Цикорлакт, як покращує смакові властивості продукту, так і впливає на стан людини позитивно, він сприяє підвищенню активності функціонування нирок та печінки, нормалізує кров`ний тиск, покращує травлення, сприяє виведенню токсинів з організму, а також цикорлат має антиоксидантну здатність.
Дослідження якості сировини, яку використовували для виробництва нових видів козинаків наведено в таблиці 2.4.
Аналіз кожного продукту починають з добору його зразка, при цьому одночасно перевіряють відповідність упакування і маркірування партії сировини вимогам, передбаченим ДСТУ.
Таблиця 2.4.
Оцінка якості сировини для нових видів козинаків.
Компонент
Показник
Патока
Цукор
Мед
Горіх
Цикорлакт
Фізико хімічний показник
Вологість
8,5%
0,14%
20%
11
0,
Зольність
0,22
0,1
0,3%
2,0-3,7
6,0
Вміст цукру
65%
99,5%
78,5%
—
—
Органолептичний показник
Смак
Приємний, солодкий-
Солодкий.
Солодкий,
приємний.
Приємний, гіркуватий
Приємний смак кави
Запах
Запах карамелі
—
Відповідно до сорту меду
Запах горіха
Запах кави
Колір
Янтарний, від темного до світлого
Від білого до світло жовтого
Відповідно до сорту
Від молочного до темно – сірого
Блискучий, колір кави
Консистенція
Рідка, тягуча
Тверда, кристалічна
Від рідкої до напів твердої
Тверда
Розсипчаста, тверда
Сировина для виробництва козинаків відповідає вимогам діючим стандартам України.
2.3.2. Підбір рецептур, дослідження якості нових видів козинаків
Приготування нових видів козинаків проводили в лабораторних умовах за слідуючою технологією:
Цукор пісок змішували з 40% води (від кількості цукру). Варили при температурі 95-100°С, потім додавали підготовлену горіхову масу, і при постійному помішуванні підвищували температуру до 130°С. Масу масу охолоджували до 80°С. На дерев`яних лотках масу роскатували в пласт 10 – 12 мм, залишали для вистоювання на 30 – 50 хв. Продукт готов до споживання. Після приготування продукту була проведена дегустація якості козинаків.
Отриманні зразки нових видів козинаків досліджували за органолептичними та фізико хімічними показниками.
Рецептурний склад нових видів козинаків наведенно в таблиці 2.5. розрахунок проводили на 1 тону готової продукції.
Таблиця 2.5.
Рецептурний вміст компонентів для нових видів козинаків
Компонент
Вид козинаку
Соняшниковий з цикорлактом
З арахісу з цикорлактом
З кунжута з цикорлактом
З фундука з цикорлактом 
Патока 
84,30
173,8
168,12
—
Цукор
250,6
340,6
328,25
358,0
Горіхи
680,02
556,2
548,00
537,0
Ванілін
—
0,17
0,17
0,17
Вершкове масло
—
5,2
5,72
5,4
Цикорлакт
5,6
7,0
6,0
5,4
Мед
—
—
—
179,0
Всього
1019,98
1082,97
1048,26
1079,57
В рецептуру козинаків входить багато компонентів, які своїм складом забезпечують високу енергетичну та біологічну цінність.
Була розроблена 5 балова шкала оцінки якості козинаків та козинаків з додаванням цикорлакту ( табл. 2.6 ), завдяки якої ми визначили такі органолептичні показникі як смак, запаз, колір, консистенція.
Таблиця 2.6.
Органолептична оцінка якості козинаків, звичайних та з додаванням цикорлакту
Козинак звичайний Бали Козинак з цикорлактом
Бали Смак
3
Смак
5
Запах
2,8
Запах
4
Колір
1
Колір
3,5
Консистенція
2
Консистенція
3
Всього
8,8
15,5
Смак відповідає оцінки 5 балів, став більш вираженим з приємним присмаком кави, запах придбав ледь відчутний запах кави, тому було поставлено 2,8 бали, колір став більш блискучий, темний, привабливий, консистенція майже не змінилась.
Згідно проведенного дослідження, можно зробити висновок, що, козинак з додаванням цикорлакту відрізняється вид звичайного по всім показникам. Смакові властивості продукту стали більш вираженими.
2.4. Комплексна оцінка якості козинаків
Останнім часом велика увага приділяється проблемі якості товарів. Світовий досвід свідчить, що успішна діяльність на внутрішньому та міжнародному ринках можлива за умови забезпечення “прицільної якості” товарів, тобто такого рівня якості параметрів, який максимально відповідає потребам і можливостям споживачів відповідного сегменту.
Сучасний світовий ринок – це ринок споживача. В умовах вільної конкуренції з двох однакових товарів часто вибирають найдешевший, а за однакових цін – найякісніший. Отже, якість є важливою ринковою характеристикою товару. Виробництво низькоякісних товарів завдає збитків. Тому проблема якості товарів є досить актуальною для підприємств по виробництву і реалізації товарів.
Якість – синтетичний показник, що відображає динаміку і рівень розвитку національної економіки до уміння управляти процесом формування якості продукції в рамках будь-якої господарської одиниці. Разом з тим, світовий досвід показує, що саме в умовах відкритої ринкової економіки, неможливо без гострої конкуренції. При цьому проявляються чинники, що роблять якість товарів умовою для виживання виробників продукції, мірилом результативності їхньої господарської діяльності, економічного благополуччя країни.[9,11,12]
В умовах ринкових відносин питання про зміну орієнтації в критеріях оцінки продукції, яка розробляється і випускається різними підприємствами, набуває особливої значимості. Одним з таких критеріїв може служити конкурентоспроможність продукції, аналіз і оцінка якої стає об’єктивною необхідністю, оскільки в сучасній конкурентній боротьбі при всій її масштабності, динамізмі і гостроті виграє той, хто аналізує і відстоює свої конкурентні позиції.
Проблема якості та конкурентоспроможності продукції носить універсальний характер. Її успішне вирішення має великий вплив на економічне і соціальне життя населення країни. Розвиток науково-технічного процесу у таких країнах, як Японія, Південна Корея і Китай, був визначений серйозним підходом до якості. Це дало їм змогу вирішити проблему якості продукції, стати економічно незалежними країнами і підвищити якість життя населення.
    продолжение
--PAGE_BREAK--Дослідження конкурентоспроможності товарів передбачає комплексне вивчення характеристик об’єкта. Результати такого дослідження доцільно відобразити у вигляді “дерева властивостей” (додаток Б)
Дерево властивостей – це графічне  зображення багаторівневої (ієрархічної) структури, яка відтворює сукупність властивостей продукції.
Дерево властивостей для харчових продуктів відображає функціональність, естетичність, екологічність та економічність об’єкта дослідження.
Функціональність – пристосованість об’єкта до функціонування (використання). Проявляється в різних періодах життєвого циклу, а саме:
-                     під час товароруху (транспортування, зберігання, підготовки до реалізації, реалізації).
-                     під час використання за призначенням (споживання).
При споживанні східних ласощів, як і будь-якого іншого продукту, велику роль відіграє, в першу чергу, смак, запах, а також колір, консистенція. Упаковка повинна бути зручна, мати правильне маркування. Стандартом також нормується вміст вологи, золи, цукру.
Екологічні властивості  характеризують показники впливу об’єкта і людини на навколишнє середовище, тому в цьому  пункті по відношенню до продукту вказано відсутність шкідливого впливу на зовнішнє середовище під час виробництва. Упаковка повинна бути безвідходною, використовуватись чиста сировина.
Естетичтні показники характеризують дизайн та зовнішній вигляд  товару. До естетичних показників східних ласощів можна віднести колір, зовнішній вигляд. По відношенню до упаковки це розмір, чистота, прибаливість, яскравість упаковки.
Будь-яке визначення показника якості включає два елементи: отримання інформації про фактичне значення показника якості (первинна інформація) та співвставлення отриманої інформації з встановленими вимогами з метою оцінки відповідності. В залежності від джерела та способа отримання первинної інформації розрізняють наступні методи:
— органолептичний;
— вимірювальний;
-  реєстраційний;
— розрахунковий;
— експериментальний;
— соціологічний.
 Органолептичний метод заснований на використанні органів чуття людини, які служать приймачами відповідної інформації. У відповідності з органами чуттів розрізняють такі різновиди метода: візуальний, відчутний, нюхательний, смаковий, аудиометод. 70-80% інформації про показники якості отримують за допомогою візуального методу. Значення показників (точніше якісних характеристик) знаходять шляхом аналізу отриманих відчуттів на основі накопиченого людиною досвіду. Відмічена простота органолептичного методу характерна для оцінки показників якості на рівні споживача. При оцінкі товарів експертами навіть незначні коливання в значеннях органолептичних показників відіграють суттєву роль.
 Вимірювальний метод заснований на інформації, отриманої з використанням вимірювальних засобів. Вимірювання показників якості, як правило, здійснюється в умовах лабораторій. Існують такі його різновиди: фізичні, хімічні, фізико-хімічні, біохімічні, мікробіологічні, біологічні. В порівнянні з органолептичним методом вимірювальний забезпечує більшу точність та відтворюванність результатів, але більш дорогий та трудомісткий, так як потребує значних витрат на обладнання лабораторій, підготовку персоналу, придбання та обслуговування засобів вимірювання.
 Реєстраційний метод заснований на використанні інформації, отриманої шляхом фіксації наявності та підрахунку певних подій, документів або витрат. Об’єктом аналізу може бути, наприклад наявність документів на товари (сертифікатів відповідності), дати закінчення терміну придатності.     
 Розрахунковий метод заснований на використанні інформації, отриманої за допомогою теоретичних та емпіричних залежностей споживчих показників якості від технічних характеристик. Як самостійний метод він широко використовується  при визначенні ціни споживання, розрахунків коефіцієнта вагомості та комплексних показників якості.
 Експериментальний метод заключається у використанні інформації, отриманої у результаті експерименту – досліджуваної експлуатації. Необхідність в експлуатаційних випробуваннях викликається тим, що вимірювальні методи не завжди повністю відтворюють реальні умови праці виробів. Експлуатаційними методами часто користуються  в промисловості. Перевага цього метода складається у визначенні сукупності споживчих показників – відповідності товара призначенню, зручність користування, надійності.
 Експертний метод заснований на використанні та узагальненні думок висококваліфікованих спеціалістів – експертів. Як  і при органолептичному методі, джерелом первинної інформації являється відчуття людей, що сприймають своїми органами відчуття окремі характеристики товару. Але участь в оцінці спеціалістів дозволяє отримати в порівнянні з органолептичним методом більш об’єктивні результати. В групи включають дизайнерів, дегустаторів, товарознавців та ін. Ці групи періодично функціонують в якості експертних комісій. За допомогою експертних методів визначаються такі показники якості, які не можуть бути визначені достатньо об’єктивно. Мова йде про визначення смаку та запаху продовольчих товарів, естетичних показників якості товарів.
 Соціологічні методи здійснюються шляхом збору, аналізу та узагальнення думок споживачів. Збір думок проводиться шляхом усних опитувань, розповсюдженням анкет. Соціологічні методи так як і експертні, базуються на окремих органолептичних оцінках.
Таким чином, один метод доповнює інший, що дає змогу більш чітко визначити показники якості для тих чи інших товарів.
Оцінка конкурентоспроможності здійснюється товаровиробниками при проектуванні нового товару, торговими організаціями при аналізі ринку, споживчими організаціями в рамках незалежних споживчих експертиз.
При оцінці одиничних критеріїв конкурентоспроможності використовуються вимірювальні, розрахункові, експертні, соціологічні, експериментальні та реєстраційні методи (що були описані вище). Розрахунок групових та узагальнених критеріїв здійснюються розрахунковим методом.
До прямих методів відносяться методи, що засновані на номенклатурі критеріїв, включаючи інтегральний показник якості – відношення якість/ціна.Часто в залежності від значення цього співвідношення товари ранжують, присвоюючи перше місце аналогу з найкращим відношенням. Метод широко використовуються споживчими організаціями при здійсненні експертизи товарів.
До непрямих методів відносяться методи, засновані на номенклатурі, яка включає тільки характеристики якості. Відсутність в номенклатурі продажної ціни дозволяє тільки «косвенно» (непрямо) судити  про конкурентоспроможність товарів. Тому використання цього методу виправдано лише в тому випадку, коли оцінювані товари мають близьке значення роздрібної ціни. В якості критерію для прийняття заключення про конкурентоспроможність використовують як кількісні характеристики (рівень якості, комплексний показник якості), так і якісні. У ролі останньої може виступати такий критерій, як ступінь відповідності вимогам стандарту.
Методи, що застосовуються на стадіях проектування та виготовлення використовують для прогнозування конкурентоспроможності, визначення шляхів підвищення якості та зниження ціни споживання нових зразків товарів. На випробувальній базі виготовлювача, як правило проводяться порівняння досліження проектуємого зразка та закордонних аналогів по всім основним показникам якості. В якості показника конкурентоспроможності використовують інтегральний показник якості.
Методи, що застосовуються на стадіях реалізації та експлуатації, використовують торгові та споживчі організації. В торгових організаціях оцінюють конкурентоспроможності на основі об’ємів продажу, рівня реалізації, швидкості продажу товарів-аналогів. На основі даних про попит торгові організації регулюють об’єми закупок чи навпаки припиняють його закупку. По об’єму продаж українських та імпортних товарів магазини міста визначають в кожній групі товарів (м’ясних, молочних, кондитерських товарів) “лідера продаж”.
Споживач, особливо закордонний, дуже уважно слідкує за публікацією видань для споживачів, дуже чітко реагує на результати тестових оцінок товарів-аналогів, що проводяться лабораторіями підприємств- виробників та лабораторіями незалежних експертиз. При використанні графічних методів використовують різноманітні графіки, на осях яких позначені різні критерії якості.
Матричні методи. Основу методу складає таблиця оцінки комерційного успіху нового товару підготовлена аналітиком маркетингової фірми “А.С. Нильсен”. Цей метод передбачає:
а) комплексну оцінку конкурентоспроможності з використанням сукупності групових критеріїв – товарних, збутових ринкових, виробничих;
б) градацію рівня комерційного успіху по 3 – групам – “нижче середнього”, “середня”, “вище середнього”;
 в) характеристику признаків кожному критерію аналізуємого товару для віднесення до однієї з груп.
В якості розрахункових методів найбільш широкого використання знайшов метод середньозваженого арифметичного. На практиці матричні та графічні методи комбінують з розрахунковими методами. [6,7,8]
Для оцінки рівня якості продукції використовують 2 методи: диференціальний та комплексний.
При диференціальному методі зіставляються одиничні показники базового зразка та оцінюваної продукції по наступним формулам:
Q = Рі/Рб
або Q = Рб/Рі
де Рі – одиничний показник якості досліджуваного товару;
     Рб – одиничний показник якості базового товару.
Якщо кожне із значень оцінюваного зразка при співставленні з базовим перевищує його не менш ніж на 5%, то вважається, що цей зразок перевищує світові досягнення.
Вибір номенклатури одиничних показників проводиться з урахуванням вимог споживачів, умов експлуатації та ін.
Значення диференціальних оцінок, необхідно виражати в однакових розмірних величинах (балах).
При комплексному методі зіставляються узагальнюючі показники якості оцінюваного та базового зразків. Узагальнюючий показник якості, що відображає основне призначення товару, середньозважений показник якості або інтегральний показник якості.
Оцінка рівня якості з використанням головного показника якості можлива, коли встановлена залежність значення цього показника від значення вихідних показників, що характеризують технічний рівень (але цим терміном користуються найчастіше при характеристиці продукції – машинобудівного комплексу).
Для оцінки рівня якості багатьох товарів народного споживання частіше використовується метод з використанням зважуваного одиничного показника якості. Значення такого показника визначається з врахуванням вагомості. Коефіцієнт вагомості встановлюється експертним методом.
Комплексний показник якості товара в цьому випадку розраховується за формулою:
Кі = ∑ Мі * Рі
де Кі – комплексний показник якості оцінюваної продукції;
    Мі – коефіцієнт вагомості і-го показника;
Рі – значення оцінюваних одиничних показників.
 При використанні для оцінки рівня якості інтегрального показника якості зіставляються такі показники для оцінюваної продукції та базового зразка.
При змішаному методі оцінки конкурентоспроможності використовується частина параметрів розрахованих диференціальним методом та частина параметрів, розрахований комплексним методом.
Істотним недоліком таких методів оцінки являється те, що споживчі властивості товарів та їх набір визначається без урахування думки споживача. Але в теоретичній літературі зазвичай досліджуються тільки постачальники товара та їх поведінка на ринку та практично не вивчаються  властивості споживачів та вплив цих властивостей на конкуренцію конкурентоспроможності товарів. У той же час економічна практика доказала, що реакція споживачів на один і той же товар з однаковими властивостями може бути прямо протилежною. Тому для того, щоб вибрана маркетингова стратегія була ефективною, при сегментуванні ринку та позиціювання товару обов’язково необхідно враховувати фактор споживчої поведінки.
Оцінка якості продукції передбачає вибір показників якості, визначення їх значень і співвідношення з аналогогічними показниками, взятими за базові.
Для розрахунку рівня якості продукції застосовують диференційний, комплексний або змішаний методи.
Диференційний метод полягає у порівнянні одиничних показників якості досліджуваного і базового зразків продукту.
Комплексний метод застосовують, коли необхідно охарактеризувати рівень якості продукції одним узагальнюючим показником, що являє собою функцію одиничних показників якості.
При змішаному методі оцінки рівня якості продукції застосовують одиничні та комплексні показники якості.
Для забезпечення об’єктивної оцінки якості товару необхідно формалізувати крітерії якості, тобто подати їх у вигляді масиву цифрових даних. Метод квалімітричної оцінки дозволяє отримати показник якості продукту у вигляді деякої цифрової величини.
Для оцінки інтегрального показника якості було обрано чотири зразки східних ласощів, а саме: козинак соняшиковий, козинак з арахісу, козинак з кунжута, козинак з фундука.
Оцінка інтергального показника якості досліджувальних зразків наведена в таблиці 2.7.

Таблиця№2.7.
Розрахунок інтегрального показника якості.
Показники
Коеф.вагомості, Аі
Pi, ет
Pi, бр
Зразки
Соняшниковий
З араххісу
З кунжута
З фундука
pi
Pi
pi
Pi
pi
Pi
pi
Pi
Зовнішній вигляд
0.1
5
3
4.75
0.87
4.8
0,91
4,78
0,89
4,63
0,81
Смак
0.15
5
3
4.83
0.91
4.92
0,96
4,91
0,95
4,79
0,89
Запах
0.15
5
3
4.61
0.8
4,70
0,85
4,69
0,84
4,53
0,76
Колір
0.1
5
2
4.9
0.96
4,95
0,98
5,0
1,0
4,85
0,95
Якість начинки
0.1
5
2
4.89
0.96
4,93
0,97
4,88
0,96
4,72
0,90
Будова козинаків у розломі
0.1
5
2
2.9
0.3
4,85
0,96
4,82
0,94
3,75
0,58
Масова частка золи,% не більше
0.1
0.1
0.2
0.09
0.01
0,085
0,015
0,08
0,02
0,09
0,01
Масова частка вологи%
0.1
0.3-4
0.2
2.3
0.55
3,6
0,89
3,3
0,82
3,8
0,95
Масова частка цукру%
0.1
49-54
0.6
49.8
1.28
52,3
0,96
53,0
0,88
56,2
0,48
Разом
1.0
0.75
0,84
0,82
0,72
2.5 Дослідження конкурентоспроможності традиційних і нових видів козинаків.
Для визначення інтегрального показника відносної конкурентоспроможності із досліджувальних зразків був обраний товар-конкурент козинак соняшниковий з яким порівнювалися інші нові досліджувальні зразки. Розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності проводиться за даною методикою.
 Розрахунок збірного параметричного індексу для функціональних показників:

Pф = åаі gі,
де аі – коефіціент вагомості;
gі – відносний параметр ( показник ) якості, який розраховується за формулою:
gі = Рдосл. / Рконк.
де Рдосл. – значення параметру досліджуваного товару;
     Рконк. – значення параметру конкуруючого товару.
Розрахунок збірного параметричного індексу для естетичних показників:
Рест. = åаі gі
Розрахунок параметричного індексу для економічних показників:
gек = С досл. / С конк.
де Сдосл. – цінові характеристики досліджуваного товару;
     Сконк. – цінові характеристики конкуруючого товару.
Розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності:
К = Рф + Рест. / gек.
    продолжение
--PAGE_BREAK--Якщо К < 1, то досліджуваний товар має нижчу конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром.
Якщо К > 1, то досліджуваний товар має вищу конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром.
Дані досліджень наведені в таблицях №2.8.,2.9.,2.1.1.
Оцінка конкурентоспроможності товару
Таблиця 2.8.
Козинак соняшниковий з додаванням цикрлакту
Показники
Коеф. вагомості
KV
Оцінка показників
Віднос.пок. якості, q
VP
Добут. коеф. ваг. і віднос. Пок. якості KV VP
Досліджуваний товар
DT
Товар-конкурент
KT
Функціональні:
Смак
0,15
4,83
4,92
0,95
0,1425
Якість горіха
0,1
4,89
4,93
0,99
0,099
Запах
0,15
4,61
4,7
0,94
0,141
Будова продукту на зламі
0,1
2,9
4,85
0,3
0,03
Масова частка золи
0,1
0,09
0,085
0,67
0,067
Масова частка вологи
0,1
2,3
3,6
0,62
0,062
Масова частка цукру
0,1
49,8
52,3
1,33
0,133
Збірний параметричний індекс для функціональних показників ( Рф )                          0,67
Естетичні:
Зовнішній вигляд
0,1
4,75
4,8
0,95
0,095
Колір
0,1
4,9
4,95
0,98
0,098
Збірний параметричний індекс для естетичних показників ( Ре )                                    0,19
Економічні:
Роздрібна ціна грн.\кг
32,75
35,71
0,92
0,92
Збірний параметричний індекс для економічних показників (q ек.)           0,92                 
Інтегральний показник відносної конкурентоспроможності                       0,93                   

Оцінка конкурентоспроможності товару
Таблиця 2.9.
Козинак з арахісу з додаванням цикорлакту
 Показники
Коеф. вагомості
KV
Оцінка показників
Віднос.пок. якості, q
VP
Добут. Коеф. ваг. і віднос. Пок. якості KV VP
Досліджуваний товар
DT
Товар-конкурент
KT
Функціональні:
Якість горіха
0,1
4,88
4,93
0,99
0,099
Смак
0,15
4,91
4,92
0,99
0,1485
Запах
0,15
4,69
4,7
0,99
0,1485
Будова продукту у зламі
0,1
4,82
4,85
0,98
0,098
Масова частка золи
0,1
0,08
0,085
1,3
0,13
Масова частка вологи
0,1
3,3
3,6
0,92
0,092
Масова частка цукру
0,1
53,0
52,3
0,92
0,092
Збірний параметричний індекс для функціональних показників ( Рф )                          0,8
Естетичні:
Зовнішній вигляд
0,1
4,78
4,8
0,98
0,098
Колір
0,1
5
4,95
1,0
0,1
Збірний параметричний індекс для естетичних показників ( Ре )                                    0,2
Економічні:
Роздрібна ціна грн\кг
28,2
35,71
0,79
0,79
Збірний параметричний індекс для економічних показників (q ек.)                                 0,79
Інтегральний показник відносної конкурентоспроможності                                           1,26

Оцінка конкурентоспроможності товару
Таблиця 2.1.1.
Козинак з кунжута з додаванням цикорлакту
Показники
Коеф. вагомості
KV
Оцінка показників
Віднос.пок. якості, q
VP
Добут. Коеф. ваг. і віднос. Пок. якості KV VP
Досліджуваний товар
DT
Товар-конкурент
KT
Функціональні:
Якість горіха
0,1
4,72
4,93
0,93
0,093
Смак
0,15
4,79
4,92
0,93
0,1395
Запах
0,15
4,53
4,7
0,89
0,1335
Будова продукту у зламі
0,1
3,75
4,85
0,6
0,06
Масова частка золи
0,1
0,09
0,085
0,67
0,067
Масова частка вологи
0,1
3,8
3,6
1,1
0,11
Масова частка цукру
0,1
56,2
52,3
0,5
0,05
Збірний параметричний індекс для функціональних показників ( Рф )                          0,65
Естетичні:
Зовнішній вигляд
0,1
4,63
4,8
0,89
0,089
Колір
0,1
4,85
4,95
0,97
0,097
Збірний параметричний індекс для естетичних показників ( Ре )                                    0,18
Економічні:
Роздрібна ціна грн\кг
19,45
35,71
0,54
0,54
Збірний параметричний індекс для економічних показників (q ек.)                                 0,54
Інтегральний показник відносної конкурентоспроможності                                           1,54
Оцінка конкурентоспроможності досліджуваних зразків вказує, що козинак соняшниковий має інтегральний показник конкурентоспроможності 0,93, козинак з арахісу- 1,26, козинак з кунжута -1,54.
Одже, козинакі соняшниковий та козинак з арахісу мають вищу конкурентоспроможність ніж козинак з кунжута, за рахунок економічних показників, тобто роздрібної ціни.
Одже, виробники східних ласощів мають вищу конкурентоспроможність порівняно з російськими, за рахунок вищіх показників якості і нижчої ціни. Таким чином, ціна і якість є основними складовими конкурентоспроможності.[24 — 33]

Розділ 3. Маркетингові аспекти дослідження ринку східних ласощів за матеріалами ВАТ “Дніпрянка”
3.1. Дослідження ринку кондитерських виробів в Україні
Відповідно до Міжнародного кодексу по дослідженню маркетингу полягає в об’єктивному зборі й аналіз добровільно отриманої інформації про ринки споживачів, товарах і послугах і повинна проводитися відповідно до принципів чесної конкуренції, на основі загальноприйнятих наукових методів. Процес маркетингового дослідження (рис.3.1) передбачає здійснення низки етапів, стадій, операцій, серед яких: визначення проблеми, аналіз вторинної інформації, одержання первинної інформації, аналіз даних, вироблення ре комендацій, використання результатів. Визначення проблеми зумовлене формулюванням предмета маркетингового дослідження, що орієнтує на збір і аналіз певної інформації, необхідної для прийняття управлінського рішення. У разі необхідності проводиться спочатку попереднє опрацювання проблемної ситуації, а потім і заключне дослідження. [8,9,10]
На сьогоднішній день за насиченістю та широтою асортименту кондитерських виробів, ринок України не відрізняється від ринків європейських країн. Ринок кондитерських виробів дуже великий, він має близько 1000 найменувань різних ласощів. [11 — 16]
Таким чином, у період осінньо-зимового сезону 2003/04 рік п'ятірка ведучих виробників кондитерських виробів в Україні виглядала в такий спосіб: незмінно з великим відривом лідирує “Рошен", яким за півроку випущено 88,9 тис. тонн усіляких ласощів (чи 23,3% національного виробництва). Друге місце за компанією «Київ-Конті» — 39,9 тис. т (10,5%). З невеликим відривом третє місце займає «АВК» — 39,2 тис. т (10.3%). Четверте місце за харківською фірмою — «ХБФ» + КФ –«харковчанка» із загальним обсягом 18.5 тис т (4.9%)
<rect id="_x0000_s1078" o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1080" o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1082" o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1084" o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1086" o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1088" o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1081" from=«241.2pt,70pt» to=«241.2pt,98.8pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1085" from=«241.2pt,159.6pt» to=«241.2pt,181.2pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1087" from=«241.2pt,193.6pt» to=«241.2pt,222.4pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1083" from=«241.2pt,111.2pt» to=«241.2pt,132.8pt» o:allowincell=«f»><img width=«513» height=«343» src=«dopb163676.zip» v:shapes="_x0000_s1078 _x0000_s1080 _x0000_s1082 _x0000_s1084 _x0000_s1086 _x0000_s1088 _x0000_s1081 _x0000_s1085 _x0000_s1087 _x0000_s1083 _x0000_s1079">  

Рис.3.1 Процес маркетингового дослідження
За результатами 2003 року лідером на рину кондитерської промисловості була кондитерська корпорація “Рошен" (23,6%). Якщо розглядати окремо, по основних видах продукції, те рейтингова картина буде трохи інший, але про це трохи нижче. За перше півріччя 2003 року, у середовищі ведучих виробників можна відзначити ряд проривів. Спочатку ЗАТ «Одеса» продемонструвало динаміку приросту в 44% (у порівнянні з тим же періодом 2002 р.). Потім до десятки найбільших наблизилася «Ровенська КФ». яка по обсягах виробництва на 16 тонн випередила український підрозділ «Крафт Якобз Сушард». І, нарешті, у квітні до складу об'єднання «АВК» увійшла «Дніпропетровська КФ» — підприємство з досить високою динамікою виробництва ( 14,7% за останній рік) Рис.3.2… [8 — 16]
<shapetype id="_x0000_t75" coordsize=«21600,21600» o:spt=«75» o:divferrelative=«t» path=«m@4@5l@4@11@9@11@9@5xe» filled=«f» stroked=«f»><path o:extrusionok=«f» gradientshapeok=«t» o:connecttype=«rect»><lock v:ext=«edit» aspectratio=«t»><imagedata src=«35384.files/image004.wmz» o:>\s<img width=«624» height=«307» src=«dopb163677.zip» v:shapes="_x0000_s1089">
Рис 3.2. Виробництво кондитерських виробів в Україні, по місяцям
Виробництво шоколадних цукерок за останні роки перетерпіло ряд формальних змін. З двох основних форм подачі товару основну увагу приділяють подарунковому упакуванню – більш динамічно розвивається остання. Особливо суттєві зміни структури виробництва не доцільно. Велика увага фасування спостерігається в двох лідерів — КФ «Світоч' і „Крафт Фудз Україна“ (ТМ „Корона“ і „Україна“). Не менше уваги „подарунково-фасувальному“ виробництву приділяють і інші великі виробники: „АВК“, „Рошен“, „Полтавакондитер“. Ухиляння у сторону „штучного“ виробництва обумовлений бумом магазинів самообслуговування — активним розвитком мереж супермаркетів, який спостерігається в містах України. По обсягах продажів упакованих шоколадних виробів (шоколаду, батончиків і цукерок у коробках) на ринках українських міст панують шість компаній-виробників. Напередодні холодного сезону лідируючу позицію займала „Крафт Фудз Україна“, з марками „Корона“, „Україна“, та ін. За підсумками перших восьми місяців поточного року в роздрібно-торговельній мережі міст України „Крафт Фудз“ належить 29,3%, що на 1,2% більше, ніж  2003рік. (табл. 3.1)
Таблиця 3.1
Структура продажу кондитерських виробів Україні
Виробник
Частка ринку по обсягам продажу (%)
Січень – вересень 2002
Січень – вересень 2003
Kraft foods
28,1
29,3
Nestle
19,0
19,1
АВК
17,4
17,7
Masterfoods
7,2
8,0
Інші
28,3
25,9
Всього
100
100
Стратегії фірми, її маркетингової діяльності, що пов'язано зі збиранням, аналізом, опрацюванням інформації, звітністю про наслідки проведеної роботи, безпосередньою службою маркетингу фірми  або із залученням зовнішніх, незалежних консалтингових фірм.
По визначенню Держкомстату України в категорію „цукристі“ попадають усі кондитерські вироби, за винятком таких продуктів, як: печиво, галети і крекери, торти і тістечка, а також вафлі. Оператори ринку для зручності користування до „цукристих“ відносять: цукерки, глазуровані шоколадом; цукерки, неглазуровані шоколадом; мармеладно-пастильні вироби; драже; ірис; східні ласощі (зефір, халва, шербет, лукуми). Таких в Україні за період (наприклад, 2002) виробляють 228,08 тисяч тон. По цукристих виробах звично лідирує „Рошен“ (49.42 тис. т чи 21,7%), причому, незважаючи на те, що східні ласощі дана компанія не випускає принципово. Утім „Рошен“ не єдиний з вітчизняних гігантів від кондитерської промисловості, хто ігнорує „східний колорит“. На сьогоднішній день тільки половина кондитерських лідерів випускають зефір, ще менше — халву, і жоден не зацікавлений у широкомасштабному виробництві щербета і лукумів. У цілому, виробництво даних продуктів віддано на відкуп середнім (міжрегіональним) і малим (регіональним) кондитерам.
Другим по цукристих виробах є компанія „АВК“ з показником виробництва 28.1 тис. т (12.3% національного виробництва). Можна сказати, що завдяки тієї ж „Дніпропетровської КФ“ донецький виробник на другому місці міцно закріпився і навіть може поборотися за перше… Аналогія досить умовна Власником четвертого місця 2002 року „Дніпропетровської КФ“ випущено майже 13,7 тис. т чи 6,0% національного виробництва цукристих). Третє місце по цукристим зайняла компанія » Світоч" з показником 14,67 тис. т (6,4%). На п'ятому місці по цукристим торік була компанія «Полтавакондитер» -11.25 тис. т (4,9%). У нинішньому році цю позицію, швидше за все, займуть «Житомирські ласощі, які за 2002 рік випустили 8,35тис.т (3,7%). Утім, за місце в п'ятірці найбільших „житомирцям“ прийдеться ще поборотися, і, швидше за все, з „Київ-Конті“, річний обсяг якого складає 7,86 тис. т. (3,4%).
Цікаво, що в цукристий сектор (шоколадні цукерки) із закордонних виробників з перемінною активністю намагаються вийти на український ринок лише турецькі фірми, та і лише з халвою і лукумом При цьому обидва продукти дорожчі в півтора — два рази за український аналогчерез схожість назв, оскільки і турецька халва, і турецькі лукуми — продукти іншого якісного складу. При цьому в категорію елітного продукту легше потрапити закордонному лукуму (точніше рахат-лукуму), оскільки халва в очах українського споживача — продукт споконвічно „демократичний“ (тобто, загальнодоступний за ціною). Що стосується високоякісного лукума, то такий при Союзі в Україні випускали тільки в Харкові й Одесі (та й то в основному для місцевого споживання). Так що для успішного просування „східної дивини“ в елітний сектор українського ринку потрібно докласти масу зусиль. (рис 3.3)
Виробники кондитерської продукції у поточному році виявилися в значно гірших умовах. Подорожчання основної сировини — борошна, підсумоване з ростом цін цукру ставить підприємства перед дилемою: підвищувати ціни чи знижувати рентабельність виробництва. Крім того, за останній рік дуже активізувалися дрібні підприємства (цехи). „Розмноженню“ борошняно-кондитерських підприємств сприяє і порівняльна простота технології готування, і податкові пільги. До речі, таж простота виготовлення і рівень державного контролю дозволяє не рахуватися з податковими пільгами і випускати печиво та інше борошняне практично нелегально (тобто, з ухилянням від сплати податків і від санітарного контролю). У поточному році у Верховну Раду був навіть поданий законопроект про обов'язкове ліцензування виробництва кондитерської промисловості.
<shape id=»_x0000_s1090" type="#_x0000_t75" o:allowincell=«f»><imagedata src=«35384.files/image006.wmz» o:>\s<img width=«407» height=«403» src=«dopb163678.zip» v:shapes="_x0000_s1090">
Рис. 3,3. Виробникі кондитерської продукції України.
Ліцензування передбачалося ввести для висновку з кондитерського ринку численних виробників неякісної продукції. Однак у вересні  даний законопроект відхилив Аграрний комітет ВР України досить обґрунтовано пояснивши те, що у контролюючих органів досить прав і повноважень для забезпечення безпеки харчових продуктів. (Причому, незалежно від виду, чи типу сировини самих продуктів). Так що дробити законодавство до рівня «ліцензування випічки пиріжків», «ліцензування вбивання крему для.бісквітів» і т.п. буде трохи несерйозно. Цілком погоджуючись із законодавцями, виробники відзначають, що з боку державних служб реальний контроль якості борошняної кондитерської промисловості в Україні розвинутий слабо. Так що: несумлінна конкуренція зі сторони «цеховиків» залишається досить активною. Крім того, кондитерам істотну конкуренцію роблять хлібозаводи і дрібні пекарні, що роблять солодку випічку для місцевого споживання. Один зі способів позбутися від дрібних і місцевих конкурентів виробництво складних борошнистих виробів — рулетів і бісквітів. Тут, як показує практика, на українському ринку присутній деякий «вакуум» вітчизняного виробництва, який успішно заповнює продукція російських (у тому числі міжнародних, які проводять свою діяльність на ринку  в Росії) підприємств. Практично постійно в торговельній мережі міст України присутні закордонні торгові  марки  «7 days», «Торнадо», «Dаn Сакe», «Dahli», що роблять дуже істотну конкуренцію лише двом вітчизняним рулетно-бісквітним «гігантам» — «Харківській БФ» і черкаській  компанії «Світ ласощів». У поточному році до згаданого "іноземцям"  додалася російська компанія «Роменский кондитерский комбінат» з марками «Майстер десерту», «Казковий рулет» і “Сакe Коvis”. При цьому вітчизняний виробник витримує гідний рівень якості продукції й упакування і не поступається позиціями «закордонним колегам у смаковій широті асортименту На думку фахівців, положення вітчизняних виробників не є безнадійним. На користь більшої активізації українських виробників бісквітів (у тому числі потенційних) свідчить два фактори. По-перше, імпорт через мито буде споконвічно дорожче вітчизняних  аналогів.  По-друге, російські кондитери недостатньо добре розуміють особливості місцевого попиту і місцевої дистрибуції, що доводить торішній відступ з України російських торгових марок. З іншої сторони, стримуючим фактором розвитку вітчизняного виробництва рулетів і бісквітів є ціна устаткування. Технологічна пінія по виробництву й упакуванню кожного з кондитерських виробів, у тому числі і борошнистих, коштує біля $5 мільйонів. Сума серйозна навіть для провідних українських компаній. Великих втрат на просування продукції  начебто не передбачається.
    продолжение
--PAGE_BREAK--