Лекция: МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
- Навчально-методичний комплекс курсу.
- Завдання для контрольної модульної роботи (у вигляді контрольних питань, що пов’язані з тематикою лекцій, семінарів і питань, винесених на самостійне опрацювання).
ЗАГАЛЬНІ Методичні рекомендації до вивчення тем, що виносяться на семінарські заняття та на самостійну роботу.
- Розпочинати вивчення кожної теми семінарського заняття слід із уважного ознайомлення із змістом теми, що міститься у навчальній програмі та кількістю аудиторних годин, відведених на розгляд теми (або годин, що відведено на самостійну роботу). Ознайомлення зі змістом теми потрібне для чіткого уявлення про те, що саме студент має засвоїти по темі.
- Наступним кроком має бути ознайомлення із планом вивчення теми та переліком літератури. Студенту не варто користуватися літературою, що не міститься у переліку. Слід пам’ятати, що питання кожної теми висвітлено у підручниках, які викладач рекомендував як базові для підготовки (тобто обов’язкові). Саме з цих джерел і має розпочинатися вивчення кожного питання кожної теми.
- Після ознайомлення із матеріалом у базових підручниках студенту слід звернутися до довідникової літератури (рекомендовані у комплексі словники, енциклопедії) з метою кращого розуміння нових термінів, що зустрілися при вивченні питань теми у підручниках.
- Наступним кроком є ознайомлення студента з іншими рекомендованими джерелами, що дає можливість глибше вивчити кожне питання теми та зрозуміти різноманітність його аспектів.
- Якщо у студента виникли будь які запитання при вивченні теми, він має з'явитися на консультацію до викладача. Перед цим, всі не зрозуміли студентові аспекти питання (чи загалом теми) він має чітко сформулювати і записати, щоб поставити їх викладачеві.
- План-конспект теми студент готує по кожному питанню теми. При цьому важливо дотримуватися послідовності вивчення запитань плану (не «перестрибувати» через питання). Для кращого засвоєння рекомендується, також, окремо виписати нові важливі терміни, що необхідно засвоїти.
- Розгляд самого запитання має складатися із висвітлення наступних складових пунктів:
· З'ясування актуальності питання – чим воно важливе, в чому полягає корисність розуміння питання;
· Яке нове знання дає розгляд питання;
· Ключові терміни щодо питання;
· Проблемні аспекти питання (міра вивченості, точки зору);
· Власне змістовний матеріал питання;
· Висновок.
Основною метою підготовки до виконання завдань самостійної роботи є вироблення вмінь та навичок пошуку й опрацювання відповідної літератури, сприйняття та засвоєння необхідної інформації.
Найкращим способом запам’ятати новий матеріал є конспектування (від лат. «conspektus» – огляд) – короткий письмовий огляд проблеми, що містить найбільш суттєву інформацію.
У процесі опрацювання навчального матеріалу важливо не лише прочитати відповідну літературу. Вкрай неефективним буде й просте механічне переписування (не кажучи про ксерокопіювання). Насамперед, необхідно виділити головні, найважливіші думки, положення та сформулювати їх своїми словами і записати. Саме процес переформулювання авторського тексту підвищує рівень оволодіння новими знаннями в декілька разів, розвиває вміння й навички творчого, критичного мислення.
Отже, робота студента має полягати в осмисленні та письмовій фіксації навчального матеріалу, що відбувається за двома етапами:
І – читання й відбір (виділення головного);
ІІ – переформулювання і запис.
Спосіб фіксації необхідної інформації може бути найрізноманітнішим: план, схема, опорні слова, опорні фрази, повний детальний запис. Головне, щоб потім студент міг відтворити матеріал без істотних втрат.
Вміння скорочувати почуте чи прочитане – також одне з найважливіших умінь. Скорочувати можна шляхом узагальнень, зменшення перерахувань, використанням опорних слів, фраз. Скорочуватися повинна не тільки інформація, а й форма її запису: «хар-ка» – характеристика, «к-ра» – культура, «ст.» – століття. Можна використовувати абревіатури: «ЗМІ» – засоби масової інформації, «вуз» – вищий навчальний заклад; математичні й логічні символи: «<» та «>» – менше і більше, «Є» – належить, «→» – звідси випливає, як наслідок тощо. Підкреслення, виділення головного матеріалу маркером активізує зорову пам’ять, полегшує орієнтування у власних записах.
При опрацюванні навчального матеріалу обов’язково звертати увагу на розкриття сутності й фіксацію в конспекті ключових понять до кожної з тем.
13. ЛІТЕРАТУРА
Перелік літератури
1. Академічне релігієзнавство / За ред. А.Колодного. — К., 2000.
2. Авеста в русских переводах. — М., 1994.
3. Андрусишин Б. Церква в Українській Державі 1917-1920 рр. / Доба Директорії УНР. – К.,1997.
4. Арестов В. М., Шудрін I. О. Нетрадиційні релігії: суть і спрямування. — К.,1990.
5. Беленький М. С. О философии и мифологии Библии. — М., 1977.
6. Белов А.В. Адвентизм. – М.,1973.
7. Біблія або книги Святого Письма Старого та Нового Заповіту (Будь-яке видання).
8. Бойе М. Зороастрийцы. Верования и обычаи. — М., 1988.
9. Бросс Ш. О фетишизме. – М.,1973.
10. Буайе Ж. Империя Муна. — М., 1990.
11. Будда Шахьямуни. Мухаммед. Франциск Ассизкий: Биографические повествования / Сост., общ. ред. Н.Ф.Болдырева. – Челябинск, 1998.
12. Буддизм: Словарь. — М., 1983.
13. Васильев Л. С. История религий Востока. — М., 1988.
14. Васильев Л. С. Культы, религии, традиции в Китае. — М., 1970.
15. Вебер М. Теория ступеней и направлений религиозного неприятия мира // Работы М. Вебера по социологии религии и культуре. — М.,1991. — Вып. 1.
16. Гегель Г.-В.-Ф. Философия религии: В 2 т. — М., 1997.
17. Гирянок Ф. Новое язычество // Общественные науки и современность. — 1993. № 4. — С.125-134.
18. Грушевський М.С. Духовна Україна / Збірка творів. – К.,1994.
19. Грушевський М.С. З історії релігійної думки в Україні. — К., 1992.
20. Грюнбаум Г.Э. Классический ислам. — М., 1988.
21. Грюнбаум Г.Э. Основные черты арабо-мусульманской культуры: статьи разных лет. – М.,1981.
22. Гуревич П. С. Современные внеконфессиональные религиозные организации на Западе. – М.,1983.
23. Гусева Н. Р. Индуизм. -М., 1977.
24. Донини А. У истоков христианства: От зарождения до Юстиниана. -
25. Дудар Н., Филипович Л. Нові релігійні течії в Україні: Український контекст.-К., 2000.
26. Египетская «Книга мертвых» //Наука и религия. -1990. — №11-12.
27. Еремеев Д. Е. Ислам: образ жизни и стиль мышления. -М., 1990.
28. Закон України „Про свободу совісті та релігійні організації” від 23 квітня 1991р. // Закони України. — К., 1996.- Т.1.
29. Зелинский Ф.Ф. Древнегреческая религия. — К.,1993.
30. Индуизм. Джайнизм. Сикхизм: Словарь. — М., 1996.
31. Ислам: краткий справочник. — М., 1986.
32. Ислам: происхождение, история, современность. — М., 1984.
33. Ислам: словарь атеиста. — М., 1988.
34. Ислам: Энциклопедический словарь. — М., 1991.
35. История баптизма. — Одесса, 1996.
36. Иудаизм и християнство: Словарь. — М… 1995.
37. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу. — К., 1992.
38. Інжиєвський Ю.Ф., Рябіков В.М. Релігійні свята православ”я. – К., 1981.
39. Історія релігії в Україні / За ред. А.М.Колодного. — К., 1999.
40. Калинин Ю.А., Лубский В. И. Ислам: Конспект лекций. – К., 1991.
41. Калінін Ю.А., Харьковщенко С.А. Релігієзнавство.- К.,2000.
42. Католицизм: Словарь атеиста. — М., 1991.
43. Каутский К. Происхождение христианства. — М., 1990.
44. Керимов Г. М. Ислам: происхождение, история и современность. — М., 1984.
45. Климович Л.П. Книга о Коране. — М… 1988.
46. Книга Мормона. — М., 1988.
47. Конституція України. — К., 1996.
48. Коран.- М..1986.
49. Корнев В. И. Буддизм и его роль в общественной жизни стран Азии. — М., 1990.
50. Коротовцев М. А. Религия Древнего Египта. — М., 1976.
51. Кочетов А. Буддизм. — М., 1986.
52. Кочетов А. Н. Ламаизм. — М., 1973.
53. Крывелев И. А. Библия: историко — критический анализ. — М.,1982.
54. Крывелев И. А. История религий. Очерки в двух томах.- М… 1988.
55. Кун Н. А. Легенды и мифы Древней Греции. — М., 1992.
56. Лозинский С. Г. История папства. — М., 1986.
57. Лубський В. I. Релігієзнавство. — К., 1997.
58. Лубський В. І., Теремко В. I., Лубська М. В. Релігієзнавство. — К., 2005.
59. Лубський В.І., Лубська М. В. Історія релігій. — К., 2004.
60. Любащенко В. І. Історія протестантизму в Україні. — К., 1996.
61. Мавлютов Р. Р. Ислам. — М., 1984.
62. Максуд Р. Ислам.- М… 1998.
63. Массэ А. Ислам: Очерк истории. – М., 1982.
64. Мень А. История религии. В 2-х кн. – Кн. 1. В поисках Пути, Истины и Жизни. — М.,1997; Кн.2. Пути христианства. – М., 1998.
65. Мень А.А. Православное богослужение: Таинство, слово и образ. — М.,1991.
66. Мень А.А. Сын человеческий. — М.,1991.
67. Мифологический словарь. — М.,1990.
68. Мифология и верования народов Восточной и Южной Азии. (Сб. статей). – М.,1973.
69. Мифы народов мира. Энциклопедия. — М., 1992. — Т. 1-2.
70. Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К., 1996.
71. Нейхарт А.А. Происхождение креста. — М., 1974.
72. Нічик В. М., Литвинов В. Д., Стратій Л. М. Гуманістичні і реформаторські ідеї на Україні. — К., 1999.
73. Общественное сознание и его формы / Под ред. Толстых В. И.- М.,1986.
74. Огієнко І. Українська церква. — К.,1993.
75. Ольденбург С. Ф. Культура Индии. — М., 1991.
76. Основы религиеведения / Под ред. И. Н. Яблокова. — М., 1994.
77. Панова В. Ф., Вахин Ю. Б. и др. Жизнь Мухаммеда. — М., 1990.
78. Пащенко В.О. Свобода совісті в Україні: Міфи і факти 20 – 30-х років. – К., 1994.
79. Пиотровский М. Б. Коранические сказания. — М., 1991.
80. Поликарпов В. С. История религий: Лекции и хрестоматия. — М.,1997.
81. Православие: Словарь атеиста. — М., 1988.
82. Протестантизм: Словарь атеиста. — М., 1990.
83. Радугин А. А. Введение в религиеведение: теория, история и современные религии. — М., 1999.
84. Ревуненкова Н. В. Ренессансное свободомыслие и идеология Реформации. — М.,1988.
85. Релігієзнавство / За ред. С.А.Бублика. — К.,1999.
86. Релігієзнавство / За ред.М.М.Заковича. — К.,2000.
87. Релігієзнавчий словник / Під ред. А.Колодного, Б.Лобовика. — К., 1996.
88. Ренан Э. Жизнь Иисуса. — М., 1991.
89. Савельев В. Н. Свобода совести: История и теория. — М., 1991.
90. Свенцицкая И. С. Раннее христианство: страницы истории. — М.,1987.
91. Тайлор Э. Б. Первобытная культура.-М., 1989
92. Токарев С. А. Ранние формы религии. — М., 1990.
93. Токарев С. Религии в истории народов мира. — М., 1986.
94. Традиционные и синкретические религии Африки / Отв. ред. А.А.Громыко. – М.,1986.
95. Угринович Д. М. Введение в религиоведение.- М.,1985.
96. Угринович Д. М. Психология религии. — М., 1986.
97. Фрезер Дж. Золотая ветвь. — М., 1983.
98. Фрейд 3. Психоанализ, религия, культура. — М., 1992.
99. Фромм 3. Психоанализ и религия // Сумерки богов. — М., 1990.
100. Ходькова Л.П. Релігієзнавство. – Львів, 2000.
101. Христианство: Энциклопедический словарь. В 3-х т. / Ред. кол. С.С.Аве-ринцев и др. – М., 1993. (Т.1.: А-К; Т.2.: Л-С; Т.3.: Т-Я.).
102. Черній А. М. Релігієзнавство.- К.,2003.
103. Шейнман М.М. Вера в дьявола в истории религии. – М., 1977.
104. Шипов Я.А. Православный словарь. — М., 2000.
105. Элиаде М., Кулиано Н. Словарь религий, обрядов и верований. – М., 1997.
106. Энциклопедия мистицизма / Сост. Н.Дядьков. – СПб, 1997.
107. Юнг К. Психология религии. — М., 1991.