Лекция: Практичне заняття № 2-3.

Складносурядні двокомпонентні (елементарні) та багатокомпонентні (неелементарні) речення.

Теоретичні питання:

1. Поняття про складносурядні речення.

2. Складносурядні речення відкритої і закритої структури.

3. Засоби вираження синтаксичних зв’язків між предикативними частинами складносурядного речення.

4. Семантико-синтаксичні відношення в структурі складносурядного речення:

— єднальні;

— зіставно-протиставні;

— розділові;

— градаційні;

— приєднувальні та пояснювально-приєднувальні.

5. Особливості пунктуації в складносурядному реченні.

6. Вивчення складносурядних речень у школі.

Література:

1. Бевзенко С. П. та ін… Сучасна українська мова. Синтаксис: Навч.посіб. / С. П. Бевзенко, Л. П. Литвин, Г. В. Семеренко. – К.: Вища шк., 2005. – С. 164-175.
2. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. – К.: Либідь, 1993. – С. 297-310.
3. Волох О. Т., Чемерисов М. Т., Чернов Є. І. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис. – 2-ге вид., доопрац. і доповн. – К.: Вища шк. Головне вид-во, 1989. – С. 283-285.
4. Грищенко А. П. Складносурядне реченая в сучасній українській літературній мові. — К.: Наук, думка, 1969. — С. 3—25.
5. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мо­ви: Синтаксис: Монографія. — Донецьк: ДонНУ, 2001. — С. 338—353.
6. Слинько І. І., Гуйванюк Н. В., Кобилянська М. Ф. Синтаксис сучасної української мови: Пробл.пит.: Навч.посіб. – К.: Вища шк., 1994. – С. 416-424.
7. Бабайцева В. В., Максимов Л. Ю., Современный русский язык: Учеб.пособ.для студ.: В 3 ч. – М.: Просвещение, 1981. – Ч.Ш: Синтаксис. Пунктуация. – С. 187-196.
8. Валгина Н. С. Синтаксис современного русского языка. – 3-е изд. – М.: Высш.шк., 1991. – С. 293-300.
9. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: Підручник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – С. 231-248.

Практичні завдання

1. Законспектувати:

2 заняття: Жайворонок В. В. Синтаксичний розбір складносурядних речень // УМЛШ. – 1970. — № 6. – С. 65-68.

2. Виписати із художньої літератури 10 складносурядних речень, якими можна було б ілюструвати всі п’ять їхніх різновидів.

3. Підкресліть граматичні основи і визначте, котрі з поданих речень є складносурядними. Якими сполучниками поєднані між собою прості речення, що входять до складносурядних?

1. Тихесенький вечір на землю спадає, і сонце сідає в темнесенький гай (В. Самійленко). 2. Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко). 3. Не вертаються три брати, по світу блукають, а три шляхи широкії терном заростають (Т. Шевченко). 4. Цвітуть бузки, садок біліє і тихо ронить пелюстки (М. Рильський). 5. Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець (О. Гончар). 6. Поет не стратить духу марно ні в стисках муки, ні в журбі, але ж страждань своїх безкарно він сам не вибачить юрбі (Г. Чупринка). 7. Бліді на небі гасли зорі, і вітер плутався в мережах верховіть, і не гойдалися берези білокорі (М. Рильський). 8. Чи тільки терни на шляху знайду, чи стріну, може, де і квіт барвистий? (Л. Українка). 9. Білясті хмаринки на очах розпливаються і тануть у барвінковому небі (В. Козаченко). 10. У голубому небі прорізались срібні зорі, і з ріки зайчиком плигав тендітний і легкий вітерець (М. Хвильовий).

4. Підкресліть граматичні основи складносурядних речень і ті сполучники, якими з’єднуються прості речення. Визначте смисловий зв’язок між частинами складносурядного речення (одночасність, послідовність, чергування або протиставлення подій) і поясніть розділові знаки. З’ясуйте, в яких випадках замість коми ставиться тире або крапка з комою в складносурядному реченні.

1. Сліпучо спалахнула блискавка, і гуркіт грому сповістив про початок нічної грози (О. Донченко). 2. Вдяг ясен-князь кирею золоту, а дика рожа буйнії корали (Л. Українка). 3. Крутнувся грудень сиво над дубами – і затремтів, снігами повнячись, багрець (М. Стельмах). 4. А мати не прийшла на бій випроводжати, — і серце іноді невільно защемить (В. Сосюра). 5. Сірий осінній ранок куривсь дрібною мжичкою, а в ній пливли, наче напівзабута казка, дерева, поле, оселі (М. Коцюбинський). 6. Може вмерти і людина і розсипатись в порох – та горітиме на зорях велетенське її діло! (Ю. Яновський). 7. Чи то кров мені в скроні гупає, чи то серце аж так стукоче? (Б. Олійник). 8. Глянув я вгору на зорі – і очі далекого неба в душу мені подивились (М. Чернявський).9. Надворі ще темно, але світанок наближається (Г. Тютюнник). 10. На горі вітер колише стрункі сосни; а вони так гнуться і клоняться (О. Кобилянська).

5. Підкресліть граматичні основи складних речень і з’ясуйте, коли не ставиться кома між частинами складносурядного речення.

Відповіді:

1- мають спільний другорядний член;

2- мають спільне вставне слово;

3- мають спільні частки;

4- мають спільну головну або другорядну частину;

5- мають спільну пояснювальну частину складного речення;

6- обидва простих речення є спонукальними;

7- обидва простих речення є питальними;

8- обидва простих речення є окличними;

9- обидва простих речення є називними або безособовими і з’єднані неповторюваним сполучником.

1. Висока трава починає гнутись-хилитись, поверх неї тільки гарячий

вітер гуляє та сонце розсіва своє пекучо-іскристе проміння (П. Мирний). 2. В’їхали в лісок. Тут було затишно і пахло смолою (М. Коцюбинський). 3. Хай вітер знамена колише й співають в садах солов’ї!(В. Сосюра). 4. Надіє! Надіє! – О хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом не летів? (О. Олесь). 5. Який простір і як легко дихати під високим небом Кавказу! (Т. Масенко). 6. Хай дружби непогасної крило гірке від тебе відганяє зло і хай у час останній свій про сина спокійно я подумаю: людина! (М. Рильський). 7. Я думав: який прекрасний світ і яке прекрасне життя (О. Довженко). 8. Очі Черниша засвітились і поглибшали, а обличчя набрало такого виразу, наче він стояв оце в строю і перед ним прапороносці проносили стяг училища (О. Гончар). 9. Тільки цвіркун цвіркоче в житі, шелестить сухий колос та інколи за підпадьомкає перепелиця (М. Коцюбинський). 10. Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (М. Коцюбинський).

6.Перепишіть речення, підкресліть граматичні основи, поставте, де потрібно,

розділові знаки і поясніть їх.

1. На заході в закучерявлену мідь дубів вкрапляється золото передвечір’я а низом вже скрадаються, підростають легкі тіні (М. Стельмах). 2. Ступай майбутньому назустріч і хай хода твоя легка легкою буде (В. Стус). 3. Холоднувата далечінь ще синьо імжилася але все навколо вже прозорішало, окреслювалось, набирало природних довершених форм (О. Гончар). 4. Чи осінь чи зима чи в зелені діброва весни вітає дні чи літо славить птах, — усе мені шумить хода твоя щовкова, і стан твій молодий пливе в моїх очах (В. Сосюра). 5. Хитаються й повзуть холодні тіні ночі і зорі дивляться на місто без огнів (В. Сосюра). 6. Сивизна лягла на скроні а в очах – жива блакить (П. Воронько). 7. І в грудях знов солодкії бажання і в грудях знов устали поривання і встала знов надія молода (Б. Грінченко). 8. Сонячний день млосно дихав запашним теплом свіжої ріллі і дзвінкоголосі жайворонки дружним хором славили весну (С. Добровольський). 9. Небо було покрите легким туманом і помітно відділялося від моря ген-ген десь на обрії (Ю. Збанацький). 10. Вітер стих і чистий свіжий сніг сріблом сяяв під блакитним наметом неба (М. Коцюбинський).

7. Перепишiть речення, визначте граматичнi центри. Чим забезпечується граматична рiвноправнiсть предикативних частин у складносурядних реченнях?

1.I життя моє повниться зоряним змiстом, I формується день мiй у сплавi дзвiнкiм, I нема у свiтi вогню чи металу, I нема смертей на промiнний той сплав!(Г. Лубківський). 2.Я хочу вернутись, Та стали, мов стiна, лiта. I до тебе уже не пускають (О. Пушкін). 3. Роки любiї, дитячi, Як веснянi води, зникли, Але гомiн вод весняних Не забудеться нiколи. 4. Самiй не трудно збитися в путi, Та трудно з неї збитись у гуртi. 5. Може, квiти зiйдуть, і настане Ще й для мене весела весна (З тв. Л.Українки). 6. В сонячнiй круговертi Гаснуть вiки ери, Та вiчним вогнем палає сяйво людських думок. 7. Червонобоким яблуком округлим Скотився день, доспiлий і тяжкий, нiч повiльним помахом руки Широкi тiнi чорним пише вуглем (М. Рильський). 8. I серцю дано не бiднiти, I думам не дано всихать! (В. Стус).