Реферат: Особливості бухгалтерського обліку операцій з іншого вибуття товарів в роздрібній торгівлі

--PAGE_BREAK--Розділ 1 Теоретичні основи обліку товарних операцій 1.1 Договори як передумова здійснення господарських операцій в торгівлі


Відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку роздрібного товарообороту і товарних запасів, затвердженої наказом Мінстату України від 28.12.96 № 389, під роздрібним товарооборотом розуміють оборот по продажу товарів безпосередньо населенню як за готівку, так і за розрахунковими чеками установ банків, через спеціально організовану торгову мережу (магазини, універмаги, супермаркети, автозаправні станції тощо), незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності, а також відпуск товарів по безготівковому розрахунку дрібним оптом окремим установам[1].

До роздрібного товарообороту належать також продаж товарів, прийнятих від юридичних і фізичних осіб на комісію.

Товари в роздрібну торгівлю надходять на підставі договорів купівлі-продажу (замовлень) від оптових торгових підприємств або безпосередньо від виробників. Основну масу продовольчих товарів роздрібні підприємства одержують від місцевих постачальників.[2]

На відвантажені (відпущені) роздрібному підприємству товари постачальник виписує рахунок-фактуру та інші товаросупровідні документи, а також податкову накладну. За даними зазначених документів роздрібні підприємства приймають товари, а також перевіряють правильність цін, націнок) тарифів на перевезення, нарахованої суми ПДВ і акцизного збору.

Товарообіг у роздрібній торгівлі забезпечується за допомогою договору роздрібної купівлі-продажу, укладення якого відбувається на підставі загальних правил про купівлю-продаж та спеціальних правил про захист прав споживачів, застосування яких має значні особливості.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» продавцем виступають підприємство, установа, організація або громадянин-підприємець, які реалізують товари за договором купівлі-продажу, а покупцем (споживачем) – громадянин, який придбаває ці товари.[3]

Зміст поняття торгівлі досить широкий, адже її можна розуміти і як систему (мережу) всіх торговельних підприємств (у тому числі роздрібних) та їх інфраструктуру, і як процес товарообігу.

Законодавство чітко не визначило поняття «роздрібна торгівля», «роздрібне торговельне підприємство», «договір роздрібної купівлі-продажу». У Законі України «Про захист прав споживачів» ці терміни взагалі не застосовуються (у ньому вживаються поняття «торговельне підприємство», «торговельне обслуговування»). В інших законодавчих актах вживаються поняття «роздрібна торгівля», «роздрібний продаж». Це вносить певну невизначеність у правове регулювання торговельних відносин, ускладнює застосування чинного законодавства, адже визнання, наприклад, підприємства торговельним тягне за собою дещо інші правові наслідки у разі придбання у нього товарів громадянином, ніж визнання його неторговельним.[4]

Учасниками торговельного обслуговування в роздрібній торгівлі з однієї сторони, як продавці, виступають суб'єкти підприємництва та громадяни-підприємці, а з другої – громадяни (покупці). Для продавців, однак, недостатньо бути суб'єктом підприємництва. В необхідних випадках вони повинні одержати спеціальний дозвіл (ліцензію).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про підприємництво» без ліцензії, що її видає Кабінет Міністрів України або уповноважений ним орган, не могла здійснюватися, зокрема, торговельна діяльність у сфері оптової торгівлі та громадського харчування щодо реалізації продовольчих і непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів. 23 грудня 1997 р. до Закону України «Про підприємництво» були внесені зміни про скорочення видів ліцензованої діяльності, у тому числі й у сфері торгівлі.

Відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23 березня 1996 р. (зі змінами від 12 липня 1996 р. та від 10 лютого 1998 р.) для окремих видів торгівлі необхідно одержати торговий патент – державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому законі видами підприємницької діяльності.

Для продавців системи роздрібної торгівлі багатьма актами законодавства встановлюється ціла низка додаткових вимог та обов'язків, зокрема щодо правового режиму роботи господарюючих суб'єктів, організації продажу товарів, ціноутворення, санітарних вимог.[5]

Іншою є ситуація у правовому становищі покупця, який володіє переважно правами, а обов'язки у нього можуть виникнути лише після укладення договору купівлі-продажу. Головною передумовою вступу громадянина-споживача у договірні відносини з торговельними підприємствами (громадянами-підприємцями) є наявність у нього необхідної дієздатності відповідно до цивільного законодавства. Згідно з п. 41 Порядку заняття торговельною діяльністю і правилами торговельного обслуговування населення продаж товарів окремим категоріям громадян здійснюється у встановленому порядку, а продаж товарів повсякденного попиту дітям – тільки у випадку, якщо вони можуть самостійно зробити покупку і розрахуватися за придбаний товар. Звичайно ж тут мають враховуватися відповідні положення ЦК України про обсяг дієздатності неповнолітніх (статті 13 і 14).

Оскільки договір купівлі-продажу в роздрібній торговельній мережі виконується, як правило, під час його укладення, закон не вимагає його обов'язкового письмового оформлення. Введення обов'язкового письмового оформлення угод у роздрібній торгівлі лише загальмувало б товарообіг у такій наймасовішій торговельній системі. На такі випадки розрахована ст. 43 ЦК України, зміст якої дає підстави для висновку про те, що громадянину-споживачу, який придбав у торговельного підприємства (громадянина-підприємця) за усною угодою товар, видається документ, що підтверджує одержання грошей та підставу їх одержання.[6]

У роздрібній торгівлі таким документом, як правило, є касовий чек, який відповідно до Закону України «Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» має бути виданий споживачеві разом з покупкою через електронний контрольно-касовий апарат, на якому зазначено повну суму покупки. Оскільки законодавством допускається можливість роздрібної торгівлі з використанням товарно-касових книг, постає питання про те, який документ може видаватися покупцеві на підтвердження покупки у даному випадку або в інших можливих випадках. [7]

Відповідно до п. 9 ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів» під час продажу товарів продавець зобов'язаний видати споживачеві квитанцію, товарний чи касовий чек або інший письмовий документ. Це правило може стосуватися тих продавців, які за законодавством зобов'язані мати відповідні можливості для оформлення перелічених документів. Загальновідомо, що в дрібнороздрібній торгівлі через палатки, лотки, автомагазини, тощо таких документів продавці не видають, оскільки для цього немає відповідних технічних можливостей, а можливо й не потрібно на кожну покупку, зроблену за таких умов, видавати відповідний документ.

Порядок укладення договору роздрібної купівлі-продажу має й інші особливості, зумовлені характером і призначенням роздрібної торговельної мережі.

За загальним правилом цивільного законодавства існує дві стадії укладення будь-якого договору. На першій стадії зацікавлена особа направляє іншій особі пропозицію укласти договір на запропонованих умовах. Дача відповіді про прийняття пропозиції другою стороною – друга стадія. Договір вважається укладеним, коли між ними у належній формі досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору (ст. 153 ЦК).

Як правило, продавець висловлює пропозицію у вигляді так званої публічної оферти, яка полягає в тому, що торговельне підприємство виставляє зразки товарів на спеціально обладнаних вітринах, прилавках, рекламних пристосуваннях і пропонує невизначеному колу осіб укласти договір. Незважаючи на це, така оферта має таке саме юридичне значення, як і оферта, запропонована конкретній особі. Другою стадією укладення договору роздрібної купівлі-продажу є прийняття покупцем пропозиції, тобто акцепт. Надзвичайно важливою є та обставина, що продавець не має права відмовити такому покупцеві в укладенні договору.[8]

Своєрідно тут також проявляється акцепт покупцем. Він може самостійно відібрати товар у спеціальний кошик (при самообслуговуванні), вказати продавцеві щоб відклав товар тощо. Укладення договору вважатиметься завершеним у разі сплати обумовленої ціни, а якщо продаж здійснюється з використанням контрольно-касового апарату – з моменту касового оформлення.

Істотними умовами договору роздрібної купівлі-продажу є умови про предмет, ціну, а в деяких випадках і про строк. Умова про строк є істотною при здійсненні купівлі-продажу в кредит. Торгівля товарами в кредит здійснюється відповідно до Правил торгівлі у розстрочку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1998 р.

Як правило, вимоги щодо предмета завчасно визначаються законодавчими актами. В Україні здійснено перехід від виключно державного централізованого регулювання цін радянського періоду до принципу вільного ціноутворення, за деякими винятками, що визначається Постановою Кабінету Міністрів України «Про ціноутворення в умовах реформування економіки» від 21 жовтня 1994 р. (з наступними змінами).[9]

Договір роздрібної купівлі-продажу, як і будь-який інший договір купівлі-продажу, служить похідним способом (правовою підставою) набуття громадянами та іншими суб'єктами права власності. Він підтверджує наявність зобов'язальних правовідносин між торговельним підприємством і покупцем.

Існуючий порядок оформлення договірних відносин у роздрібній торгівлі є оптимальним і не потребує кардинальних змін, оскільки встановлення додаткових процедур щодо оформлення договору лише гальмувало б товарообіг. Водночас було б доцільно передбачити в Законі України «Про захист прав споживачів» правило про те, що при продажу товарів високої вартості на вимогу покупця продавець зобов'язаний укласти письмовий договір купівлі-продажу.[10]

Договір роздрібної купівлі-продажу служить належною правовою гарантією захисту порушених прав громадян-споживачів.

Договір роздрібної купівлі-продажу має ознаки публічного договору, в якому за законом на продавця покладаються додаткові обов'язки, а покупцеві надаються певні привілеєві права.

    продолжение
--PAGE_BREAK--1.2 Огляд нормативної бази та спеціальної літератури


Правове регулювання бухгалтерського обліку здійснюється державою, яка, діючи в інтересах всього суспільства, встановлює правові норми, окреслюючи межі можливої поведінки суб'єктів. В основу правового регулювання покладено принцип обов'язковості дотримання правових норм. Економічна доцільність та юридична обов'язковість не є взаємними протилежностями. Однак, якщо перша орієнтована на особисті інтереси підприємства, яке веде облік, то друга базується передусім на публічному інтересі, який складається з інтересів як самого підприємства, так і всіх інших суб'єктів.

Регулювання обліку в Україні здійснюється за допомогою нормативних документів КМУ, міністерства фінансів, Держкомстатистики, головної державної податкової служби, Національного банку та інших державних органів. Нормативні органи регламентують як об'єкти обліку, так і схему кореспонденції рахунків

Законодавчі основи регулювання бухгалтерського обліку, в тому числі і в торгівлі визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. Розглянемо перелік нормативних документів, на основі яких ведеться облік у торгівлі:

1.                 Закон № 168 – Закон України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

2.                 Закон № 507 – Закон України від 03.12.90 р. № 507-XII «Про ціни і ціноутворення».

3.                 Закон № 996 – Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

4.                 Інструкція №6 – Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 №П-6.

5.                 Інструкція №7 – Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 №П-7.

6.                 Інструкція про облік роздрібного товарообігу і товарних запасів, затверджена наказом Мінстату України від 28.12.96 р. №389.

7.                 Лист №15-03 – Лист МЗЕЗТоргу України від 17.03.98 № 15-03/29-192 «Роздрібна, оптова торгівля. Основні поняття. Терміни і визначення».

8.                 Наказ №95 – Наказ Держ. комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.06.93 №95.

9.                 П(С)БО 15 – П(С)БО 15 «Доход», затверджене наказом Мінфіну України від 29.11.99 р. № 290.

10.            П(С)БО 16 – П(С)БО 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318.

11.            П(С)БО 2 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Мінфіна України від 31.03.99 р. № 87;

12.            Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.99

13.            Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 246 від 20 жовтня 1999 р.

14.            Порядок заняття торговою діяльністю і правила торговельного обслуговування населення, затверджені постановою КМУ від 08.02.95 р. №108.

15.            Положення № 120 – Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, яка залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.09.96 р. № 120/190.

16.            Положення №72 – Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 19.02.01 №72.

17.            Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 червня 1999 р. N 391/3684 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

18.            Порядок № 07 – Порядок проведення дооцінки залишків товарно-матеріальних цінностей, затверджено наказом Міністерства економіки України від 31.05.93 р. № 37-20/248, наказом Міністерства фінансів України від 31.05.93 р. № 07-104.

19.            Порядок № 124 – Порядок ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, які належать амортизації, цінних паперів і деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів і полуфабрикатів на складах, в незавершеному виробництві і залишках готової продукції (в тому числі малоцінних предметів на складах), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11.06.98 р. № 124.

20.            Постанова № 997 – Постанова КМУ «Про затвердження правил торгівлі у розстрочку» від 01.07.98 р. № 997.

21.            Постанова №1999 – Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.98 №1999 «Про удосконалення порядку формування цін».

22.            ЦКУ – Цивільний кодекс України.

У нинішній час випущено немало методичної літератури та наукових праць щодо висвітлення економічної суті торгівельної діяльності, вивчення особливостей бухгалтерського обліку у оптовій та роздрібній торгівлі.

Особливої уваги заслуговує ряд змістовних праць, присвячених бухгалтерському обліку у торгівлі. Наприклад, «Бухгалтерський облік в торгівлі. Підручник для студентів вузів спеціальності» за редакцією професора Ф.Ф. Бутинця та доц. Н.М. Малюги. В підручнику висвітлено питання організації обліку в торгівлі та особливості його ведення. Значну увагу приділено основним формам продажу товарів, порядку сертифікації і ліцензування торговельної діяльності, документальному оформленню торгових операцій, обліку товарних запасів. Видання містить зразки заповнених первинних документів, що використовуються торговельними підприємствами, приклади операцій та їх бухгалтерське відображення. Найскладніші моменти проілюстровано схемами, що полегшує сприймання та засвоєння інформації.

Дуже доступно розкрита досліджувана тема в книзі Грабової Н.Н., Добровського В.Н.: «Бухгалтерський облік у виробничих і торговельних підприємствах». Книга складається з двох розділів: «Теоретичні основи бухгалтерського обліку» і «Бухгалтерський облік у виробничих і торговельних підприємствах». У першому розділі книги розкривається теоретичний зміст основних категорій і принципів організації бухгалтерського обліку. Другий розділ містить питання методики і техніки бухгалтерського і податкового обліку стосовно до діючих законодавчих і нормативних актів в області обліку, звітності й оподатковування.

Метою посібника «Облік на підприємстві» є розкриття бухгалтерського обліку на прикладах із практикою заповнення первинної документації. Посібник призначений для початківців, для тих, хто мало знаком з бухгалтерською наукою, але мріє опанувати професією бухгалтера.

Ціль книги «Бухгалтерський облік у торгівлі», Н.Н. Грабової – розкрити особливості організації бухгалтерського обліку торгово-комерційної діяльності; на підставі діючих нормативних документів викласти порядок обліку товарних операцій на підприємствах; включаючи зовнішньоекономічну діяльність, основних засобів і нематеріальних активів, праці і заробітної плати, витрат звертання і фінансових результатів діяльності.

У підручнику «Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України» описані основи теорії бухгалтерського фінансового обліку, його організація на підприємствах України. Велика увага приділяється вивченню економічного змісту рахунків бухгалтерського обліку і методології його ведення з урахуванням вимог пропонованих Національними стандартами, з використанням останніх нормативних документів, введених в Україні з 1 червня 2000 року. Автор підручника – професор кафедри обліку й аудиту Українського державного університету харчових технологій Н.М. Ткаченко.

Підручник складається з двох розділів. У першому описуються основи бухгалтерського обліку. В другому – бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. У підручнику чітка будівля бухгалтерського обліку коштів зі змінами, що відбувалися в його організації і техніку ведення. Це підвищує роль обліку як основного засобу одержання достовірної інформації для прийняття економічно обміркованих рішень і передбачення ризику у виробничо-господарській фінансовій діяльності підприємства, у системі оподатковування, у складанні балансу, фінансової звітності й ін.

Крім розглянутих нами посібників та підручників, цікавими в практичному плані є ряд статей, присвячених с особливостям обліку у торгівлі. Це ряд статей Бакуна Ю. таких як «Методологічні аспекти бухгалтерського та податкового обліку товарів на підприємствах торгівлі», «Методологічні аспекти обліку запасів на підприємствах торгівлі в умовах дії національних стандартів бухгалтерського обліку», «Школа бухгалтера. Основи організації роздрібної торгівлі». В цих статтях автор розглядає окремі питання практичної бухгалтерії на підприємствах торгівлі, надає ряд консультацій та рекомендацій по оптимізації обліку.



    продолжение
--PAGE_BREAK--Розділ 2 Організаційно-економічна характеристика «Єуроста Україна»


Основним видом діяльності підприємства є роздрібна та оптова торгівля спеціалізованим взуттям. Підприємство ПП«Єуроста Україна» є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку, розрахунковий рахунок в «Укрсоцбанк», здійснює свою господарську діяльність на основі повного господарського розрахунку, самоокупності та самофінансування. ПП«Єуроста Україна» в Ужгороді є офіційним представником проекту «Взуття» фірми EUROSTA s.r.o. Чехії і Словаччини. Раніше продукція фірми поставлялися в СРСР під торгівельною маркою «CEBO».

Прихід на ринок виробників з південно-східної Азії і інші причини привели до того, що багато фірм, у тому числі і зі світовим ім'ям не витримали конкуренції і закінчили свою діяльність або були вимушені вивести виробництво з Європи. Але деякі фірми інвестували кошти перш за все в дослідно-конструкторську діяльність, нові технології, сучасні якісні матеріали, підготовку кадрів і запропонували на ринку дійсно якісні вироби. Фірма EUROSTA поставила перед собою завдання зібрати такі фірми і допомогти їм зайняти належне місце на ринках Росії, України і республіки Білорусі. В даний час ПП«Єуроста Україна» як представник EUROSTA s.r.o ексклюзивно представляє на ринку фірми Prabos, Moleda, Moravia Plast, Leon Shoes, Vulkan, Wintoperk.

Підприємство ПП«Єуроста Україна» має власний Інтернет-магазин, у каталозі якого можна ознайомитися з роздрібними цінами з ПДВ із складу в Зліне (Чехія), і зробити замовлення товарів поштою. Ціна доставки по Російській Федерації, Україні і республіці Білорусі вираховується автоматично в процесі оформленні замовлення. Оптові ціни можна дізнатися зв'язавшись по телефону з менеджером в Чехії.

Для оформлення замовлення необхідно помістити вибрані товари в корзину, натискувати кнопку «Оформити замовлення», вибрати спосіб доставки, спосіб оплати і при необхідності уточнити адресу постачання в разі, якщо він відрізняється від заданого при реєстрації. Реєстрація не є обов'язковою, але рекомендована для заощадження часу при оформленні нових замовлень. Крім того реєстрація дозволяє скористатися системою накопичувальних знижок. Або замовлення можна зробити безпосередньо в офісі м. Ужгород, за бланком поштового замовлення.

Фірма дає знижки до 15% залежно від вартості замовлення і накопичувальну знижку до 5%. Оплата робиться перерахуванням на рахунок в Чехії, Росії або Україні або з використанням платіжних карт. Товар поставляється після вступу засобів.

Товар можна отримати на складі або поштою. Вартість доставки прораховується у момент оформлення замовлення при виборі способу доставки. Відвантаження товару із складу виробляється лише по попередній домовленості.

В разі, якщо товар по яких-небудь причинах не підійшов, збережений в оригінальній упаковці, не має слідів використання, працює система обміну товару, відіславши його на адресу фірми зручним для покупця способом і письмово повідомивши менеджера про це. Вартість пересилки як повертаного товару, так і товару, що посилається на заміну оплачує покупець. На товари встановлюється гарантія 2 роки з моменту придбання.

Район діяльності підприємства в м. Ужгород знаходиться за адресою Ужгород, пл. Кирила и Мефодія 1, ком 64. ПП «Єуроста Україна»має право здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, що не суперечить законодавству України і відповідає цілям, передбаченим Статутом [Додаток А]. Підприємство має самостійний баланс, поточний та інші, включаючи валютний рахунок в банку, власну символіку, штамп га інші реквізити.

Відповідальним за фінансово-господарську діяльність підприємства є: директор, заступник директора по комерційній діяльності та головній бухгалтер.

Штатний розклад підприємства розроблений, виходячи з задач підприємства та об’ємів діяльності. Управління підприємством покладене засновниками на виконавчого директора та головного бухгалтера, які безпосередньо підлеглі засновникам.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» та П(С)БО та наказу про обліку політику по підприємству. [Додаток Б]. Бухгалтерський облік ведеться згідно з Планом рахунків від 30.11.1999 р. Регістри бухгалтерського обліку та порядок їх застосування відповідають вимогам «Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку», затверджених наказом Мінфіну України № 356 від 29.12.2000 р. Для автоматизації обліку застосовується програмний комплекс 1С «Підприємство 8.0» [Додаток В, Г, Д, Е].

Облік товарів на підприємстві здійснюють згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та установ з використанням рахунка 28 «Товари» в розрізі субрахунків:

282 «Товари в торгівлі» призначений для обліку наявності і

руху товарів, що знаходяться на підприємстві роздрібної торгівлі;

284 «Тара під товарами» проводять облік тари під товарами

порожньої, купленої;

285 «Торгова націнка» є контрактивним рахунком до субрахунку 281 «Товари на складі» та 282 «Товари в торгівлі», який призначено для визначення реалізаційної вартості товарів, знаючи їх купівельну вартість.

286 «Купівельні вироби»;

289 «Транспортно-заготівельні витрати» призначений для окремого обліку витрат з транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт, що пов'язані з доставкою товарів.

Номенклатура статей витрат обігу для підприємств торгівлі класифікується на:

·                   витрати на транспортування;

·                   витрати на оплату праці;

·                   витрати на оренду і утримання необоротних активів;

·                   знос та утримання малоцінних і швидкозношуваних предметів;

·                   витрати на паливно-мастильні матеріали, газ, електроенергію;

·                   витрати на збереження, сортування, пакування матеріалів;

·                   витрати на рекламу;

·                   відсотки за кредит;

·                   витрати на тару;

·                   страхування та ін.

Витрати обігу обліковувати на рахунку 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності».



    продолжение
--PAGE_BREAK--Розділ 3 Особливості бухгалтерського обліку операцій з іншого вибуття товарів в роздрібній торгівлі3.1 Поняття та оцінка обміну товарами


Підприємницька діяльність є ефективною, коли товар або послуга, які виробляє або надає фірма, знаходять попит на ринку, а задоволення певних потреб покупців завдяки придбанню даного товару або послуги приносить прибуток. Товар – це продукт виробництва або діяльності людини, створений для задоволення якихось потреб за допомогою обміну. З цього визначення випливають дві властивості товару, дві його сторони: споживна вартість та здатність обміну одного товару на інший.

Споживна вартість, тобто здатність товару задовольняти ті чи інші потреби – це якісна сторона товару. Її характеризують певні відмінні риси. Споживна вартість товару має бути продуктом праці, людської діяльності. Споживна вартість товару завжди має суспільний характер, адже задовольняє потреби ринку. Два товари обмінюються на ринку через те, що пересіклися потреби їх власників. Отже, споживна вартість товару як економічна категорія виражає ринкові відносини між товаровласниками із задоволення їхніх потреб.[11]

Друга властивість товару, що випливає з його визначення, полягає в його здатності обмінюватися на інший товар. Основою цієї властивості є вартість певного товару. Якщо споживна вартість – це кількісна сторона товару, то вартість є якісною стороною. Вона визначається витратами праці, капіталу, фізичних і духовних сил людини, його знаннями, досвідом і майстерністю, потрібними для виготовлення даного товару. Обмін одного товару на інший можливий за умови рівності цих витрат на їх створення, тобто рівності їх вартостей. Обмін товарів відбувається в певній пропорції. Наприклад, якщо при бартерному обміні (обміні без посередництва грошей) одна одиниця деякого товару обмінюється на чотири одиниці інакшого товару, то між ними, таким чином, встановлюється певна пропорція. Таке співвідношення, в якому дин товар обмінюється на інший, називається міновою вартістю. Отже, вартість товару виявляється на ринку за допомогою мінової вартості. Мінова вартість уявляє собою форму прояву вартості товару на ринку.[12]

Виготовлений продукт може бути запропонований ринку, якщо має відповідний рівень якості, ефективну упаковку, а так само марочну назву. Продукт, який представляється ринку і володіє вказаними вище властивостями, звичайно називається товаром в реальному виконанні. В житті існує безліч різних товарів.


3.2 Облік торгівлі на замовлення


Відповідно до п. 2 Наказу МЗЕЗторгу № 199 під «продажем товарів на замовлення» варто розуміти таку форму роздрібного продажу товарів, за якої: покупець здійснює попереднє замовлення таких товарів безпосередньо в об’єкта торгівлі, або ж через торгового агента, або за допомогою телефону, персонального комп’ютера, інших технічних засобів зв’язку; покупець одержує замовлені товари в обумовленому місці та в зазначений час.[13]

При здійсненні цього виду торгівлі продавець повинен дотримуватися загальних вимог нормативно-правових актів, що регулюють торговельну діяльність, таких як Закон «Про захист прав споживачів» і Постанова КМУ № 108 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення». Крім того, продавець повинен дотримуватися вимог чинного законодавства, установлених для окремих видів продукції. Але все-таки основним нормативним документом, який необхідно знати продавцеві, є Наказ МЗЕЗторгу № 199 «Про затвердження Правил продажу товарів на замовлення та вдома у покупців», адже саме ним затверджені правила продажу товарів на замовлення.

Операції з продажу товарів на замовлення відображаються в обліку за загальноприйнятими для роздрібної торгівлі правилами. У цьому зв’язку можна виділити лише найбільш характерні особливості торгівлі на замовлення, які пов’язані з порядком оплати замовленого товару, а саме:

·                   оплата здійснюється покупцем-консультантом відразу при одержанні замовленого товару;

·                   покупцю-консультанту надається відстрочення платежу по отриманому ним товару;

·                   покупцем-консультантом здійснюється попередня оплата замовленого товару. [14]

Розглянемо приклади відображення у бухгалтерського обліку реалізації товарів, замовлених з каталогу підприємства «Єуроста Україна». Товари було замовлено безпосередньо з каталогу компанії і реалізовано фізичним особам зі складу ужгородського представника підприємства. Бухгалтерські проводки, яким чином магазин-продавець відобразив операції, пов’язані з реалізацією замовленого товару див. таблицю 3.1.1. [Додаток З].
Таблиця 3.1.1

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з реалізації товарів на замовлення


    продолжение
--PAGE_BREAK--3.3 Облік торгівлі за зразками


Продаж товарів за зразком – це форма роздрібної торгівлі, яка дозволяє покупцю вибрати необхідні непродовольчі товари, попередньо ознайомившись із їх зразками, виставленими у торговому, демонстраційному залі, потім оплатити покупку та отримати товар згідно з обраним зразком. Таку ж мету має опис товару, його зображення в каталогах. Специфіка цього різновиду договору роздрібної купівлі-продажу полягає в тому, що покупець, зробивши вибір та оплативши товар, отримує не той товар (зразок), який він оглядав, а ідентичний йому за найменуванням, артикулом, моделлю, серією, сортом та ін. Таким чином, продавець, який здійснює такий різновид торгівлі, повинен забезпечити ідентичність одиниць кожної товарної партії, зразок якої представлений у торговельній залі, а також облік кожної одиниці товару та партії в цілому.[15]

Відповідно до Рекомендацій по організації продажу товарів по зразках, затверджених наказом Міністерства економіки України № 152 від 20.07.2000 р., можливі дві форми такого продажу: з переданням товару покупцю в торговому залі і з доставкою його до дому зі складів оптових чи роздрібних торгових організацій або від виробника. При другій формі продавець повинен чітко визначити, що товар, виставлений як зразок, не призначений для передання покупцю в торговому (демонстраційному) залі.

Вартість зразків товарів, що демонструють, включаються до витрат тільки у частині суми уцінки. При відображенні в бухгалтерському обліку витрат, пов'язаних з уцінкою товарів, що втратили свою первісну якість за час експонування зразків, слід додержувати вимог Положення. Уцінені товари відображають у балансі за чистою вартістю реалізації.

Якщо облік товарів здійснюють із застосуванням торгової націнки, то під час здійснення уцінки на більшу суму, ніж сума зробленої націнки, потрібно списати спочатку всю суму торгової націнки, а вже потім зменшувати купівельну (первісну) вартість товарів, які уціняють. Однак здійснювати так розрахунки можна тільки у тому випадку, коли облік виставлених у вітринах товарів ведуть окремо, наприклад, із застосуванням субрахунку другого порядку (табл… 3.3.1).
Відображення операцій по витратам на зразки


3.4 Облік реалізації товарів поштою


Продаж товарів за допомогою поштового оператора регулюється Правилами продажу товарів поштою, затвердженими спільним наказом МЗЕЗторгу та Держкомзв’язку від 17.03.99 р. № 153/48 (далі – Правила продажу).

Що стосується переліку товарів, які планується продавати за допомогою послуг поштового оператора, то тут слід враховувати, що поштою не можуть продаватися товари, продаж яких взагалі не допускається згідно з чинним законодавством, а також пересилання яких заборонено Правилами надання послуг поштового зв’язку.[16]

Як встановлено п. 5 Правил продажу, між продавцем та підприємством поштового зв’язку укладається договір, відповідно до якого продавець доручає, а підприємство поштового зв’язку бере на себе зобов’язання із приймання від покупців (замовників) заяв-замовлень, направлення їх на адресу продавця, пересилання поштових відправлень (бандеролей, посилок, прямих поштових контейнерів) із замовленими товарами та вручення цих поштових відправлень покупцю (замовнику) або одержувачу.

Послуги пошти з пересилання товару оплачує замовник (покупець), а пересилання продавцю не одержаних покупцем (замовником) поштових відправлень здійснюється за рахунок суб’єкта господарювання. Зразок бланку поштового замовлення див. Додаток З.

Оскільки торгівля через поштовий зв’язок – це найчастіший спосіб торгівлі на підприємстві «Єуроста Україна», то розглянемо на прикладі підприємства, як будуть відображатися у регістрах бухгалтерського обліку операції торгівлі поштою (табл.3.3.1, табл. 3.3.2., табл… 3.3.3.).

Таблиця 3.4.1





Таблиця 3.4.2

Відображення бухгалтерських операцій у разі здійснення покупцем передоплати




Таблиця 3.4.3

Відображення бухгалтерських операцій у разі оплати по факту отримання товару



Окремо розглянемо ситуацію, коли продавець здійснив відправку замовленого товару, але покупець відмовився від його отримання на пошті або взагалі не отримав товар з інших причин.

Коли покупець, після отримання товару на пошті, повертає його відповідно до положень законодавства про захист прав споживачів, то тут дійсно необхідно провести відповідний перерахунок у звітному періоді, в якому сталася зміна суми компенсації, на підставі вищезгаданих норм законів про прибуток та про ПДВ.

В обліку вищеописані операції відобразяться так:

·                   клієнт відмовився від прийняття та оплати товару на пошті (табл… 3.4.4)[17]
Таблиця 3.3.4

Відображення бухгалтерських операцій у разі відмови від товару



·                   після отримання товару на пошті покупець повернув його відповідно до норм законодавства про захист прав споживачів (продовження табл. 3.4.4)




    продолжение
--PAGE_BREAK--3.5 Облік іншого вибуття товарів


Крім реалізації, товари можуть вибувати внаслідок передачі товарів як внеску до статутного капіталу іншого підприємства, безоплатної передачі іншим підприємствам, безоплатної роздачі зразків товарів з метою реклами, списання товарів у результаті надзвичайних подій тощо.

Безоплатна роздача зразків товарів здійснюється торговими підприємствами з метою реклами на товари, що пропонуються для продажу, привернення уваги покупців.

Витрати по проведенню передпродажних і рекламних заходів, на безоплатну роздачу зразків товарів відповідно до податкового законодавства можуть включатися до валових витрат підприємства, але не більше 2 % від оподатковуваного прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

Операції з безоплатного розповсюдження зразків товарів з метою реклами здійснюються за наказом керівника підприємства, в якому зазначаються дата і місце проведення рекламної акції, номенклатура і кількість розповсюджуваних товарів, відповідальні за проведення рекламної акції і складання відповідних документів особи.

Факт проведення рекламної акції, номенклатура і кількість розповсюджених зразків товарів оформляються актом, підписаним відповідальними особами.[18]

На підставі зазначених документів у бухгалтерському обліку виконуються такі записи (табл. 3.5.1).
Таблиця 3.5.1.

Облік операцій, пов'язаних з безоплатною роздачею

зразків товарів у рекламних цілях



Безоплатна передача товарів іншим юридичним і фізичним особам здійснюється за письмовим наказом керівника підприємства, в якому зазначається підстава такої операції. Передача товарів одержувачу оформляється накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей, один примірник якої надається одержувачу, а другий — передається до бухгалтерії і служить підставою для відповідних записів.

Безоплатна передача товарів вважається валовим доходом і підлягає оподаткуванню ПДВ. У бухгалтерському обліку операції по безоплатній передачі товарів іншим юридичним і фізичним особам відображаються в такому порядку (табл. 3.5.2).
Таблиця 3.5.2

Облік операцій по безоплатній передачі товарів




Висновки

У умовах формування ринкових відносин торгово-посередницька діяльність займає особливе місце в народному господарстві України. Тому дуже актуально вивчення особливостей обліку операцій оптової і роздрібної торгівлі.

Бухгалтерський облік у торгівлі, як і в інших галузях, ведеться згідно із законодавством України та національними стандартами бухгалтерського обліку. Особливості галузі зумовлюють особливості обліку в ній:

·                   у торгівлі немає витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, але є витрати, пов'язані зі зберіганням та реалізацією товарів. Ці витрати називаються витратами обігу і обліковуються на рахунках 93 «Витрати на збут» і 92 «Адміністративні витрати»;

·                   торгові підприємства закупають товари за купівельними цінами, а продають дорожче — за цінами продажу. В роздрібній торгівлі товари обліковують за купівельними цінами або за цінами продажу П(С)БО 9, якщо інші методи оцінки використовувати недоцільно.

Фінансовий результат від реалізації товарів у торгівлі визначають як різницю між цінами продажу без ПДВ (доходом від реалізації) та купівельними цінами (собівартістю) реалізованих товарів і витратами обігу. Ціни продажу, відповідно, мають встановлюватися в такому розмірі, щоб окупити витрати обігу і забезпечити певний рівень прибутку.

Підприємства роздрібної торгівлі реалізують товари як за готівку, так і за розрахунковими чеками установ банків. Обсяг реалізації товарів за готівку визначається за грошовою виручкою, що надійшла до каси за товари, показниками Реєстратора розрахункових операцій з одночасним підрахунком чеків у продавців.

Підставою для відображення в обліку операцій по реалізації товарів служать звіти касира і товарні звіти матеріально відповідальних осіб з доданими прибутково-видатковими документами.

Що стосується особливих форм роздрібної торгівлі, то операції з продажу товарів на замовлення відображаються в обліку за загальноприйнятими для роздрібної торгівлі правилами. У цьому зв’язку можна виділити лише найбільш характерні особливості торгівлі на замовлення, які пов’язані з порядком оплати замовленого товару: оплата відразу при одержанні товару, покупцем робиться попередня оплата за товар, покупцю робиться відстрочка оплати товарів.

Специфіка торгівлі за зразками полягає в тому, що покупець, зробивши вибір та оплативши товар, отримує не той товар (зразок), який він оглядав, а ідентичний йому. Особливості обліку будуть стосуватися витрат на зразки товарів – вони включаються до витрат тільки у частині суми уцінки. При відображенні в бухгалтерському обліку витрат, пов'язаних з уцінкою товарів, що втратили свою первісну якість за час експонування зразків, слід додержувати вимог Положення. Уцінені товари відображають у балансі за чистою вартістю реалізації.

Особливість торгівлі поштою заклечається в тому, що між продавцем та підприємством поштового зв’язку укладається договір, відповідно до якого продавець доручає, а підприємство поштового зв’язку бере на себе зобов’язання із приймання від покупців заяв-замовлень, направлення їх на адресу продавця, пересилання поштових із замовленими товарами та вручення цих поштових відправлень замовнику або одержувачу. Специфіка бухгалтерського обліку у цьому випадку буде в способі оплати товарів покупцем: передоплата, оплата при одержанні товари, та відмовлення від товару. Послуги поштового зв’язку оплачує замовник.

Крім реалізації, товари можуть вибувати внаслідок передачі товарів як внеску до статутного капіталу іншого підприємства, безоплатної передачі іншим підприємствам, безоплатної роздачі зразків товарів з метою реклами, списання товарів у результаті надзвичайних подій тощо.

Безоплатна роздача зразків товарів здійснюється торговими підприємствами з метою реклами на товари, що пропонуються для продажу, привернення уваги покупців.

Безоплатна передача товарів вважається валовим доходом і підлягає оподаткуванню ПДВ. У бухгалтерському обліку операції по безоплатній передачі товарів іншим юридичним і фізичним особам відображаються в такому порядку: списується за обліковою вартістю, відображається сума податкового зобов’язання по ПДВ, що була віднесена до податкового кредиту при придбанні товарів, списання на фінансові результати витрати по безоплатній передачі товарів.

Отже, підсумовуючи вищесказане, ми можемо сказати, що засвоєння теоретичних знань, вивчення специфіки обліку деяких операцій реалізації товарів у роздрібній торгівлі, придбання практичних навичок бухгалтерського і обліку в торгівлі та інших галузей і сферах народного господарства України допоможе бухгалтеру у його подальшій діяльності.



    продолжение
--PAGE_BREAK--Список використаної літератури


1.                 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 p., №996-XIV. З наступними змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999. – № 40. – С. 365.

2.                 Закон України «Про захист прав споживачів» № 1024-XII від 12.05.91 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991. – №30. – С. 379.

3.                 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 335/94-вр від 28.12.94. З наступними змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995. – № 4. – С. 28.

4.                 Закон України «Про ціни і ціноутворення» № 508-XII від 03.12.90 р. із змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1990. – № 52. – С. 650.

5.                 Інструкція про облік роздрібного товарообігу і товарних запасів, затверджена наказом Мінстату України від 28.12.96 р. №389.

6.                 Лист МВЕСіТ України від 17.03.98 р. №15-03/29-192 «Роздрібна, оптова торгівля. Основні поняття. Терміни і визначення».

7.                 Наказ Мінфіну «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування» № 291 від 30.11.99.

8.                 Номенклатура товарів народного споживання, які враховуються у роздрібній та оптовій торгівлі (товарний словник), затверджена наказом Мінстату України від 14.01.94 р. №12.

9.                 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 червня 1999 р. N 391/3684 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

10.            Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 290 від 29.11.1999.

11.            Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. №318.

12.            Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» Затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99

13.            Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» Затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99.

14.            Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 246 від 20 жовтня 1999 р.

15.            Порядок заняття торговою діяльністю і правила торговельного обслуговування населення, затверджені постановою КМУ від 08.02.95 р. №108.

16.            Бакун Ю. Школа бухгалтера. Основи організації роздрібної торгівлі // Дебет-Кредит. – 2002. – №№ 36, 39, 42, 44, 48.

17.            Бакун Ю. Школа бухгалтера. Основи організації роздрібної торгівлі // Дебет-Кредит. – 2003. – №№ 05, 10.

18.            Буркун О., Овчаров В. Товари поштою // Дебет-Кредит, 2007. – №3. – С. 18 – 23.

19.            Бухгалтерський облік в галузях економіки / В. Б. Захожай, М. Ф. Ба зась. – К.: МАУП, 2005. – 968 с.

20.            Бухгалтерський облік в торгівлі. Підручник для студентів вузів / За ред. Проф. Ф.Ф. Бутинця та доц. Н.М. Малюги. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Житомир: ПП «Рута», 2002. – 576 с.

21.            Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник. / За ред. Ф.Ф. Бутинця. – 5-те вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП. «Рута», 2003. – 726 с.

22.            Гарасим П.М., Журавель Г.П., Бруханський Р.Ф., Хомин П.Я. Первинний та аналітичний облік на підприємстві. Навчальний посібник. –Тернопіль. -2005. -464 с.

23.            Грабова Н. М.Бухгалтерський облік у галузях народного господарства: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2003. – 203 с.

24.            Губа Є. Продаж товарів на замовлення і «пірамідальна» торгівля // Школа бухгалтера, 2006. – №№ 11, 12.

25.            Кім Г., Сопко В., Кім С. Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок їх заповнення: Навчальний посібник – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 440 с.

26.            Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н. М. Економіка торговельного підприємства. – К.: Хрещатик, 1999. – 796 с.

27.            Особливості бухгалтерського обліку в торгівлі. Курс лекцій. Навчальний посібник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця та доц. Н.М. Малюги – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 608 с.

28.            Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. – К.: А.С.К., 2000. – 784 с.

29.            Ткаченко О. Торгівля товарами в розстрочку // Дебет-Кредит. – 2004. –№ 38. – С. 39 – 41.

30.            Чебанова Н.В. Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. – К: Академія, 2002. – 672 с.



    продолжение
--PAGE_BREAK--Додаток А



ЗАТВЕРДЖЕНО”


Засновник приватного підприємства

«Єуроста Україна»

П.І.Б. Русин Ольга Миколаївна_

____ 2005 року
СТАТУТ

ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА

«Еуроста Україна» (Eurosta s.r.o.)
<img border=«0» width=«213» height=«171» src=«ref-1_1275469283-5577.coolpic» v:shapes="_x0000_i1025">
Ужгород — 2005 р.


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Приватне підприємство фірма «Єуроста Україна»створене на підставі частини першої статті 42 Конституції України, Законів України “Про підприємництво” та “Про підприємства в Україні.

1.2. Засновником (надалі – власник) підприємства є: Русин Ольга Миколаївна (Прізвище, ім’я, по батькові ) м. Ужгород, адреса вул. Другетів, 12. Паспорт __ВО___134579_________________________.

1.3. Підприємство є юридичною особою за законодавством України. Підприємство набуває права юридичної особи з дня його державної реєстрації, яка здійснюється в порядку передбаченим законодавством України.

1.4. Підприємство має право від свого імені укладати договори, набувати майнові і особисті немайнові права і нести обов’язки пов’язані з його діяльністю, бути позивачем та відповідачем в суді, арбітражному суді і третейському суді. Воно здійснює будь-яку підприємницьку діяльність, яка не суперечить законодавству України і відповідає цілям передбаченим статутом підприємства.

1.5. Підприємство має самостійний баланс, розрахункові і будь-які інші, в тому числі валютні, рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою і символікою, кутовий та інші штампи, фірмовий знак.

1.6. Підприємство має право створювати філіали, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи з правами відкриття поточних і розрахункових рахунків і затверджує положення про них.

1.7. Підприємство керується в своїй діяльності законодавством України і цим статутом.

1.8. Назва підприємства:

повна назва — приватне підприємство «Єуроста Україна»

скорочена назва – фірма «Єуроста Україна».

1.9. Місцезнаходженням підприємства є місце проживання власника (засновника) – (АДРЕСА) м. Ужгород, Україна.

Юридична адреса: пл. Кирила и Мефодія 1, ком 64.

Фактична адреса: пл. Кирила и Мефодія 1, ком 64.

2. Мета та предмет діяльності підприємства

2.1. Підприємство створюється для здійснення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

2.2. Предметом діяльності підприємства є:

— оптова та роздрібна торгівля взуттєвою продукцією;

оптова торгівля товарами народного споживання;

роздрібна торгівля товарами народного споживання;

— здійснення всіх видів зовнішньоекономічної діяльності передбачених ст.4 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” в межах предмету діяльності підприємства.

Власник підприємства може прийняти рішення про розширення сфери діяльності підприємства, яка передбачена цим статутом.

Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до діючого законодавства з отриманням необхідних ліцензій.

3. Порядок розподілу прибутків та збитків

3.1. Прибуток підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку підприємства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.

3.2. Чистий прибуток, отриманий після вказаних розрахунків, використовується за рішенням власника на його розсуд.

3.3. Підприємство відповідає по своїм зобов’язанням усім своїм майном. Збитки підприємства відшкодовуються за рахунок коштів, які є у підприємства. При нестачі цих коштів — за рахунок реалізації майна підприємства.

Підприємство не несе відповідальності за зобов’язаннями власника, а власник — за зобов’язаннями підприємства.

4. Порядок утворення майна підприємства та його використання

4.1. Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі.

4.2. Майно підприємства належить йому на праві власності.

4.3. Джерелами формування майна підприємства є:

— грошові та матеріальні внески власника;

— доходи одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності;

— доходи від цінних паперів;

— кредити банків та інших кредиторів;

— придбання майна іншого підприємства, організації;

— безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян;

— інші джерела не заборонені законодавчими актами України.

4.4. Підприємство має право продавати іншим підприємствам, організаціям та установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати в тимчасове користування або в позику належні йому будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу.

4.5. Підприємство має право продавати, обмінювати, здавати в оренду громадянам засоби виробництва та інші матеріальні цінності.

5. Компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів

5.1. Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору /контракту, угоди/, а також інших форм, що регулюють трудові відношення працівника з підприємством.

5.2. Трудовий колектив розглядає і затверджує проект колективного договору; розглядає і вирішує згідно з статутом питання самоврядування трудового колективу; визначає і затверджує перелік і порядок надання працівникам підприємства соціальних пільг; бере участь у матеріальному і моральному стимулюванні продуктивної праці, заохочує винахідницьку і раціоналізаторську діяльність.

5.3. Повноваження трудового колективу реалізуються загальними зборами та їх виборним органом, члени якого обираються таємним голосуванням на зборах трудового колективу строком на 2 роки не менше як 2/3 голосів.

6. Орган управління підприємства

6.1. Органом управління підприємства є директор. Директор вирішує усі питання діяльності підприємства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції власника. Власник підприємства може прийняти рішення про передачу частини повноважень, що належать йому, до компетенції директора.

При найнятті (призначенні) власником або уповноваженим ним органом керівника підприємства на посаду з ним укладається контракт, в якому визначаються права, строки найняття, обов'язки і відповідальність керівника підприємства перед власником та трудовим колективом, умови його матеріального забезпечення і звільнення з посади з урахуванням гарантій, передбачених контрактом та законодавством України.

6.2. Директор підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком віднесених статутом до компетенції власника даного підприємства. Власник майна не має права втручатися в оперативну діяльність керівника підприємства.

6.3. Директора підприємства може бути звільнено з посади до закінчення строку контракту на підставах, передбачених у контракті або законодавством України.

6.4. Заступники директора підприємства, керівники та спеціалісти підрозділів апарату управління і структурних підрозділів, а також майстри і старші майстри призначаються на посаду і звільняються з посади директором підприємства.

Директор підзвітний власнику і організує виконання його рішень. Директор не вправі приймати рішення, обов’язкові для власника.

Директор діє від імені підприємства в межах, встановлених Законом України “Про підприємства в Україні”.

Директор має право без довіреності виконувати всі необхідні дії від імені підприємства.

7. Припинення діяльності підприємства

Припинення діяльності підприємства відбувається шляхом його реорганізації /злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення/ або ліквідації.

Реорганізація підприємства відбувається за рішенням власника.

При реорганізації підприємства вся сукупність прав та обов’язків переходить до його правонаступників.

Підприємство ліквідується:

а) за рішенням власника;

б) на підставі рішення суду або арбітражного суду;

в) у разі визнання його банкрутом;

г) за поданням органів, що контролюють діяльність підприємства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства.

8. Ліквідаційна комісія

Ліквідація підприємства провадиться призначеною власником ліквідаційною комісією, а у випадках банкрутства та припинення діяльності підприємства за рішенням суду або арбітражного суду — ліквідаційною комісією, що призначається цими органами.

З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами підприємства.

Ліквідаційна комісія у триденний строк з моменту її призначення публікує інформацію підприємства в одному з офіційних /республіканському і місцевому/ органів преси із зазначенням строку подачі заяв кредиторами своїх претензій, оцінює наявне майно підприємства, виявляє його дебіторів і кредиторів та розраховується з ними, вживає заходів до оплати боргів підприємства третім особам, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику підприємства або органу, що призначив ліквідаційну комісію.

<img width=«216» height=«174» src=«ref-1_1275474860-5789.coolpic» hspace=«12» v:shapes="_x0000_s1026">
П.І.Б. __Русин О. М.________
__3 квітня_________ 2005 року




Додаток Б
НАКАЗ
по __________«Єуроста Україна»__________

(найменування підприємства)
від _11 квітня 2005_____ № _25_

(дата і номер наказу)
Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства

На виконання вимог Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, керуючись принципом послідовності ведення бухгалтерського обліку, з метою забезпечення єдиних (постійних) принципів, методів, процедур при відображенні поточних операцій в обліку та складанні фінансової звітності у 2004 році, наказую:

1. Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві покласти на бухгалтерську службу підприємства на чолі з головним бухгалтером.

2. Застосовувати План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. З метою забезпечення необхідної деталізації обліково-економічної інформації дозволити головному бухгалтеру своїм розпорядженням вводити додаткову систему субрахунків.

3. Застосовувати журнально-ордерну систему обліку.

4. Дані регістрів обліку майна підприємства, інших облікових регістрів і додаткових довідок відображати в Головній книзі підприємства, що є підставою для складання фінансової звітності.

5. Організувати аналітичний облік руху товарно-матеріальних цінностей:

– у бухгалтерії – у відомостях обліку залишків матеріалів у кількісно-сумарному виразі;

– на складах – у картках складського обліку в кількісному виразі.

6. Вести податковий облік відповідно до законодавства України.

7. Затвердити доданий графік документообігу (додаток 1 до цього наказу).

8. Працівникам відділів збуту, постачання, виробничого, які оформляють первинні документи, дотримуватись порядку їх заповнення відповідно до вимог головного бухгалтера. У разі несвоєчасного складання первинних документів, недостовірного відображення в них даних чи оформлення з порушенням законодавчих та нормативних вимог зазначені працівники притягуються до відповідальності згідно із законодавством України.

9. Перед складанням річної фінансової звітності проводити інвентаризацію активів та зобов’язань підприємства станом на 1 грудня поточного року. Крім того, проводити інвентаризацію у разі зміни матеріально відповідальної особи та при встановленні фактів розкрадань. Для проведення інвентаризації створити постійно діючу комісію.

10. Провадити один раз на місяць раптову ревізію каси.

11. Установити межу суттєвості при складанні фінансової звітності у розмірі 50 грн.

14. Вважати матеріальні активи з терміном корисного використання (експлуатації) понад один рік вартістю менше 1000 грн. іншими необоротними матеріальними активами.

15. Застосовувати при нарахуванні амортизації основних засобів методи амортизації та ліквідаційну вартість, установлені та затверджені протоколом засідання постійно діючої експертної технічної комісії та погоджені з директором з економіки та фінансів, установивши при цьому такі методи нарахування амортизації для;

– об’єктів основних засобів (крім вантажних автомобілів вантажопідйомністю понад 2 т) – прямолінійний, зменшення залишкової вартості чи кумулятивний методи;

– вантажних автомобілів вантажопідйомністю понад 2т – виробничий метод;

– малоцінних необоротних матеріальних активів та бібліотечних фондів – у розмірі 100 % їх вартості у першому місяці використання таких об’єктів;

– інших необоротних матеріальних активів – прямолінійний метод;

– нематеріальних активів – прямолінійний метод.

16. Застосовувати такі методи оцінки запасів при відпуску їх у виробництво, продажу чи іншому вибутті:

– середньозваженої собівартості – при відпуску запасів у виробництво та реалізації готової продукції;

– ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів – при продажу великогабаритних товарів, що мають номер заводу-виготівника;

– за цінами продажу – для товарів, що продаються уроздріб у громадському харчуванні.

17. Суму резерву сумнівних боргів формувати виходячи з платоспроможності окремих (конкретних) дебіторів.

18. Резервування коштів на забезпечення оплати відпусток, додаткове пенсійне забезпечення, забезпечення гарантійних зобов’язань, інших витрат і платежів не провадити.

19. фінансові інвестиції непов’язаним сторонам відображати на дату балансу за справедливою вартістю.

20. Оцінку ступеня завершеності операції з надання послуг (виконання робіт) здійснювати шляхом вивчення виконаної роботи, при цьому в бухгалтерському обліку доходи відображати у звітному періоді підписання акта наданих послуг (виконаних робіт).

21. Застосовувати в основному виробництві позамовний із застосуванням елементів нормативного метод обліку витрат на виробництво та калькулювання фактичної виробничої собівартості продукції; у цехах допоміжного виробництва: ремонтно-механічному та інструментальному – позамовний метод, у всіх інших цехах допоміжного виробництва-простий метод калькулювання.

22. Установити перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), що додаються (додаток 2 до цього наказу).

23. Затвердити перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат, що додаються (додаток 3 до цього наказу).

24. Прийняти як базу розподілу змінних і постійних розподілених загальновиробничих витрат основну заробітну плату (без доплат і надбавок) виробничих робітників.

25. Для перерахунку доходів, витрат і руху грошових коштів середньозважений валютний курс не застосовувати.

26. Затвердити перелік пов’язаних сторін, що додається (додаток 4 до цього наказу).

27. Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора з економіки та фінансів і головного бухгалтера підприємства відповідно.
Керівник підприємства

_____________

(підпис)

___Русин О. М.___

(ініціали, прізвище)




Додаток
В

БАЛАНС


    продолжение
--PAGE_BREAK--







БАЛАНС


--PAGE_BREAK--







Додаток Г
ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ




--PAGE_BREAK--


I. Фінансові результати



II. Елементи операційних витрат



III. Розрахунок показників прибутковості акцій

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ





Форма №2

Код за ДКУД



1801003



I. Фінансові результати
--PAGE_BREAK--


II. Елементи операційних витрат



III. Розрахунок показників прибутковості акцій




Додаток Д

Додаток

до Положення (стандарту)

бухгалтерського обліку 4,

затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України

21 червня 1999 р. за N 398/3691

ЗВІТ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ

За______рік___2006р.

Форма № 3

 


Код за ДКУД






Додаток

до Положення (стандарту)

бухгалтерського обліку 4,

затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України

21 червня 1999 р. за N 398/3691
ЗВІТ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ
За______рік___2008р.
Форма № 3

      продолжение
--PAGE_BREAK--


Код за ДКУД





--PAGE_BREAK--

еще рефераты
Еще работы по бухгалтерии