Реферат: Амортизаційна політика підприємства в ринкових умовах господарювання
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИ
Вінницький національнийтехнічний університет
Кафедра ЕПОВ
АМОРТИЗАЦІЙНА ПОЛІТИКАПІДПРИЄМСТВА В РИНКОВИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ
курсова робота
з дисципліни “Економіка іорганізація виробництва”
Вінниця 2006
АНОТАЦІЯ
В даній курсовій роботі розглянутоамортизаційну політику підприємства в ринкових умовах господарювання, створенота зареєстровано приватне підприємство, як юридичну особу, розроблено йогостатут, установчі документи, також розроблено комерційну ідею, зробленорозрахунок вартості інтелектуальної власності, визначено потребу в капіталі,необхідного для початку підприємницької діяльності, вибрано оптимальне місцерозташування підприємства та розраховано основні види податків.
ЗМІСТ
Вступ
1. Амортизаційна політика підприємства в ринкових умовахгосподарювання
2. Розробка комерційної ідеї
3. Розробка установчих документів для створення суб’єктапідприємницької діяльності – юридичної особи
4. Розрахунок вартості інтелектуальної власності, щовиступає внеском до статутного фонду господарського товариства
5. Вибір оптимального місця розташування підприємства
6. Визначення потреби в капіталі, необхідному дляпочатку підприємницької діяльності
7. Розрахунок основних видів податків, які повиненсплачувати суб’єкт бізнесу – юридична особа
Висновки
Література
Додатки
Додаток А. Реєстраційна карта
Додаток Б. Статут
Додаток В. Свідоцтво про державну реєстрацію
Додаток Г. Договір про передачу права власності на винахід
Додаток Д. Заявка про реєстрацію договору
ВСТУП
Однією з найважливіших сфер економічних відносин в державі є процес відтворення виробничого апарату. На шляху побудови ринкових відносин у нашій державі, поряд з формуванням ринку капіталу, цілеспрямованого регулювання потребує процес відтворення основних фондів, оскільки вони великою мірою визначають ефективність суспільного виробництва, темпи впровадження науково–технічного прогресу, зростання національного доходу і добробуту населення.
В даній курсовій роботі я хочу зупинитися на сутності, видах, методах амортизації основних фондів та амортизаційній політиці підприємства, оскільки ій належить ключова роль у регулюванні та управлінні процесом відтворення основних фондів. Амортизаційна політика – це сукупність заходів, спрямованих на забезпечення нормального режиму відтворення основних фондів. Найважливішою умовою ефективного функціонування підприємств у ринковому середовищі є забезпечення принципу сомофінансування, який передбачає здійснення господарської та інвестиційної діяльності за рахунок власних джерел (амортизації та нерозподіленого прибутку). Серед джерел самофінансування амортизаційні відрахування посідають головне місце тому, що завдяки синхронності між кругооборотом основних фондів і формуванням амортизаційного фонду, меншій їх схильності до кон’юнктурних коливань, пов’язаних з результатом господарської діяльності, вони більшою мірою, ніж прибуток, можуть бути фінансовою базою сомостійності підприємств у відтворенні основних фондів.
Крім того, амортизація в певній мірі виконує і стимулюючу функцію, передбачаючи найбільш повне використання основних фондів: чим довший період функціонування обладнання, тим більше виробляється продукції і тим швидше буде перенесена вартість основних фондів. Це дозволить зменшити їх недоамортизацію внаслідок морального зносу і знизити втрати підприємства, що дуже важливо в умовах ринку.
Метою даної курсової є поглиблення теоретичних знань та набуття практичних навичок у здійсненні економічних розрахунків.
Завданнями курсовою роботи є розкриття сутності амортизаційних відрахувань та амортизаційної політики підприємства в ринкових умовах господарювання, розробка комерційної ідеї та оцінка на предмет можливості її реалізації, розробка установчих документів для створення суб’єкта підприємницької діяльності – підприємства заснованого на власності об’єднання громадян, розрахунок вартості нематеріального активу, який пропонується внеском до статутного фонду, вибір оптимального місця розташування підприємства, визначення потреби в стартовому капіталі, необхідному для початку підприємницької діяльності, розрахунок величини основних видів податків.
1. АМОРТИЗАЦІЙНАПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА В РИНКОВИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ
До найбільш прогресивних змін, викликаних реформуваннямбухгалтерського обліку, можна віднести право підприємств самостійновстановлювати порядок нарахування амортизації, обравши один із методів,запропонованих П(С)БО 7[1]. Але, як показує практика, скористатися цим правомможуть не всі. На це є декілька причин. По-перше, в останні роки основна увагабухгалтерів прикута до податкового обліку: вимоги ст.8 Закону «Прооподаткування прибутку підприємств» цікавлять їх більше, ніж вимоги П(С)БО7. Ситуаціязагострюється ще й тим, що вимоги цих двох документів істотно різняться.По-друге, облік в нашій державі було завжди суворо регламентовано, томускористатися наданою свободою вибору непросто. Але зробити це необхідно.
Виділимо головні вимоги по нарахуванню амортизації основнихзасобів спочатку податковому, а потім у бухгалтерському обліку.
1. У податковому обліку амортизації підлягають витрати напридбання, виготовлення, здійснення капітального ремонту, реконструкцій,модернізацій і інших поліпшень виробничих фондів.
2. Безкоштовно отримані фонди іневиробничі фонди не амортизуються.
3. Нарахування амортизації виробляється поквартально.
4. Використовується єдиний для всіх груп метод нарахуванняамортизації, тільки коефіцієнти різні.
5. База для нарахуванняамортизації — балансова (залишкова) вартість груп основних фондів напочаток (перше число) звітного кварталу.
6. Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1здійснюється до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта станеоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об'єктавідноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податковогоперіоду.
7. Амортизація основних фондівгруп 2, 3 і 4 здійснюється до досягнення балансовою вартістю групинульового значення.
8. Балансова вартість групи 1 основних засобів зменшуєтьсяпри виведенні об'єкта основних фондів з експлуатації в будь-якому випадку.Наприклад, при продажі, ліквідації, капітальному ремонті, реконструкції,консервації.
9. Балансова вартість груп 2 ,3 і 4 основних засобів незмінюється при виході з експлуатації окремих об'єктів груп 2, 3 і 4 у зв'язку зїхньою ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією, модернізацією іконсервацією.
10. Балансова вартість груп 2, 3 і 4 основних засобівзменшується у випадку виходу з експлуатації основних фондів груп 2,3 і 4 насуму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг,отриманих платнику податків у межах бартерних (товарообмінних) операцій).
В бухгалтерському обліку:
1. Амортизуються будь-які, щоскладаються на балансі підприємства основні засоби, у тому числівиробничі, невиробничі, безкоштовно отримані.
2. Нарахування амортизаціївиробляється щомісяця по кожному об'єкту окремо.
3. Амортизується первісна вартість основних засобів зурахуванням поліпшень, що привели до росту економічних вигод від використанняоб'єкта.4 Використовується кожний з 6 методів нарахування амортизації основнихзасобів на вибір. При цьому до різних об'єктів можуть застосовуватися різніметоди амортизації Підприємство вправі змінювати метод нарахування амортизаціїпротягом періоду експлуатації об'єкта.
5. Нарахування амортизації починається з місяця, щовипливає за місяцем введення об'єкта в експлуатацію, і припиняється в місяці,що випливає за висновком об'єкта зі складу основних фондів. Якщо змінюєтьсяметод амортизації, новий метод повинний застосовуватися з місяця, що випливаєза місяцем ухвалення рішення про зміну методу амортизації.
6. У випадку реконструкції, модернізації, добудування, доустаткування і консервації об'єкта ОЗ нарахування амортизації припиняється.
Відмінності між вимогами податкового і бухгалтерськогообліку колосальні.
Формування облікової політики в тому числі самостійнийвибір тих чи інших її складових, є корисним не лише окремим підприємствам, а йрозвитку економіки країни в цілому.[2]
Поняття «амортизація» в пункті 4 П(С)БО 7 визначено як«систематичний розподіл вартості що амортизується, основних засобівпротягом строку їх корисного використання (експлуатації)». Амортизаціянараховується на кожний конкретний об'єкт основний засіб, а нарахуватиамортизацію — значить визначити (розрахувати) ту частину вартостіоб'єкта, що амортизується яка повинна бути віднесена до витрат поточного періоду.[1]
Відповідно до п.22 П(С)БО 7не нараховується амортизація на такийспецифічний об'єкт основних засобів як земля (в бухгалтерському облікусубрахунок 101 «Земельні ділянки»).[1]
Об'єкт основних засобів (він же — об'єкт амортизації), крімпервісної, балансової, справедливої та ін вартості, має ще й вартість, якаамортизується. Згідно з визначенням, яке наведене в пункті 4 П(С)БО 7,вартість, яка амортизується, — це «первісна або переоцінена вартістьнеоборотних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості». Якщоліквідаційна вартість дорівнює нулю, то вартість, що амортизується, може бутименше первісної або переоціненої, може дорівнювати їй, але не може перевищуватицю вартість.[1]
Розглянемо основні моменти щодо термінів нарахуванняамортизації на рис 1.1.
/>
Рисунок 1.1 – Нарахування амортизації основних засобів
Нарахування амортизації основних засобів здійснюєтьсяпротягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємствомпри визнані цього об'єкта активом, але не більше 20 років.
Термін корисного використання встановлюється підприємством з
урахуванням таких чинників:
— передбачувана інтенсивність використання об'єктапідприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
— фізичний або моральний знос,що передбачається;
— правові або інші обмеження стосовно термінів використанняоб'єкта тощо.
Термін корисного використання переглядається в разі зміниочікуваних економічних вигод від використання об'єкта.
Метод нарахування амортизації обирається підприємствомсамостійно з врахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод відйого використання. Якщо очікуваний спосіб отримання економічних вигодзмінюється, обирається інший метод нарахування амортизації.
У стандарті прямо не сказано, що до різних об'єктівнеоборотних активів можуть застосовуватися різні методи нарахуванняамортизації. Однак такий висновок можна зробити виходячи із загальної концепціїрозділу «Амортизація основних засобів» П(С)БО 7 і другого абзацу п.28, згідно з яким «метод амортизації об'єкта основних засобівпереглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод відйого використаний». Тут термін «об'єкт основних засобів»використовується в однині, що передбачає можливість зміни методу нарахуванняамортизації навіть стосовно одного конкретного об'єкта.[1]
Пунктом 26 П(С)БО 7 встановлено такі методи нарахування амортизації дляосновних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів):
— прямолінійний;
— зменшення залишковоївартості;
— прискореного зменшеннязалишкової вартості;
— кумулятивний;
— виробничий.
Для інших необоротних матеріальних активів використовуютьсяне усі методи нарахування амортизації.[1]
Метод амортизації нематеріального активу обираєтьсяпідприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічнихвигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується іззастосуванням прямолінійного методу. Розглянемо суть кожного із методівнарахування амортизації основних засобів та їх основні економічніхарактеристики, що можуть вплинути на вибір конкретного методу амортизації.
За прямолінійним методом річна сума амортизації (АВ)визначається діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період часувикористання об'єкта основних засобів:
/>. (1.1)
Норма амортизації (На)
/>, (1.2)
де АВ — річна сума амортизаційних відрахувань;
Пв — первісна вартість;
Лв — ліквідаційна вартість;
Т — термін корисного використання об'єкта;
На- норма амортизаційних відрахувань.[3]
Істотною характеристикою оптимального вибору методунарахування амортизації є рівномірність. Із запропонованих до застосуванняП(С)БО 7 методів амортизації єдиним методом, що передбачає рівномірненарахування амортизації, є прямолінійний метод. У цьому випадку щорічноамортизується рівна частина вартості основних засобів. Зазвичай прямолінійнийметод застосовують для тих об'єктів, які виконують відносно постійний обсягроботи і для яких основним чинником, що обмежує термін використання, єтривалість експлуатації, а не моральне старіння. Як приклад можна назватигазопроводи, цистерни тощо.[1]
Прямолінійний метод є найбільш поширеним в усьому світі.Для вітчизняних підприємств за винятком кількох видів транспортних засобів,вартість яких амортизували з використанням виробничого методу, до 01.07.1997р.прямолінійний метод був єдиним методом нарахування амортизації основнихзасобів. Він є простим у застосуванні його нормативи легко коригувати Саме вцьому полягає його єдина, але дуже важлива перевага перед іншими методамиамортизації.
На даний час, як оптимальний, прямолінійний метод може бутирекомендовано для нарахування амортизації вартості будівель і споруд, більшостівидів промислового обладнання різних галузей, інструментів, приладів, інвентарютощо.
Наступні три методи ( зменшення залишкової вартості, прискореногозменшення залишкової вартості, кумулятивний ) становлять групу прискорених методів амортизації.Характерною особливістю цих методів є те, що в перші періодиамортизуються більші суми, а в останні – менші, тому їх ще називаютьрегресивними методами амортизації. Тобто при використанні методів зменшеннязалишкової вартості зменшення сум амортизації, що їх нараховують кожного рокувідбувається нерівномірно.[3]
У країнах з розвиненими ринковими відносинами основнепризначення прискорених методів полягає у зниженні податкового навантаження упочатковий період використання основних засобів. Кошти, які зекономили у цейчас на сплаті податку, можуть бути спрямовані на компенсацію витрат, пов'язанихз оновленням обладнання. Але для нашої країни це питання не є актуальним,оскільки «податкову» амортизацію встановлює держава у законодавчомупорядку.
Застосування методу зменшення залишкової вартостіпередбачає використання фіксованої (в процентах) норми річної амортизації. Цейметод засновано на припущені, що новий об'єкт основних засобів дасть найбільшувіддачу в першій рік його експлуатації Потім його віддача (продуктивність,потужність) з року в рік меншає. Відповідно в перший рік експлуатації об'єктабуде отримано більше економічних вигод, ніж у кожному наступному.
При методі зменшення залишкової вартості річна сумаамортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початокзвітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації тарічної норми амортизації. Залишкова вартість — це різниця між первісноївартістю та сумою нарахованого зносу у попередніх періодах.[1]
Річна норма амортизації (у відсотках ) обчислюється якрізниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисноговикористання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкт найого первісну вартість.[1]
Річна сума амортизації (АВ) визначається за формулою:
/>. (1.3)
Залишкова вартість об'єкта (Зв):
Зв=Пв-З . (1.4)
Норма амортизації (На) визначається так:
/>, (1.5)
де Зв — залишкова вартість;
З- сума нарахованого зносу у попередніх періодах;
Пв — первісна вартість;
АВ — норма амортизації,
Т — термін корисного використання об'єкта основних засобів;
Лв — ліквідаційна вартість[3].
За методом прискореного зменшення залишкової вартості річнасума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початокзвітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизаціїта річної норми амортизації. Річна норма амортизації обчислюється виходячи ізстроку корисного використання об'єкта і подвоюється.
/>, (1.6)
/>, (1.7)
де АВ — річна сума амортизації;
Зв — залишкова вартість;
На — норма амортизації;
Т — термін корисноговикористання об'єкта.[3]
Сума амортизації останнього року корисного використанняоб'єкта повинна бути такою, щоб його залишкова вартість на кінець останньогороку експлуатації дорівнювала його ліквідаційній вартості.
Метод прискореного зменшення залишкової вартості щодорозрахунку норми амортизації — найпростіший із прискорених методів. У цьомувипадку норму визначають як подвійну норму прямолінійного методу. Дещо лякаєнелінійний характер нарахування амортизації за цим методом. Але для деякихоб'єктів, зокрема для комп'ютерів, які зазнають швидко морального зносу, методприскореного зменшення залишкової вартості є найбільш прийнятним.
На відміну від двох попередніх методів кумулятивний методхоч і є прискореним (регресивним), але належить до лінійних методів.[3]
Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, щоамортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнтрозраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваногостроку використання об'єкта основних засобів, на суму числа років йогокорисного використання:
/>, (1.8)
де АВ — річна сума амортизаційних відрахувань,
Пв — первісна вартість;
Лв — ліквідаційна вартість;
Т3 — кількість років, що залишилося до кінця корисного використанняоб'єкта;
Tc — сума числа років служби об'єкта основних засобів.
Т3( кількість років, що залишилося до кінця корисноговикористання об'єкта основних засобів) кожного року зменшуватиметься на 1.
Тз/Тс — це кумулятивний коефіцієнт, в якому знаменник — показникпостійний, а чисельник змінюється щороку.[3]
Зазвичай прискорені методи застосовують у випадках, колиоб'єкти основних засобів зазнають швидкого модального зносу, як, наприклад,персональні комп'ютери. Прискорені методи нарахування амортизації можна такожвикористовувати з метою збереження відносної рівноваги між сумую витрат наремонт об'єктів основних засобів і амортизацією, яку щороку нараховуютьпротягом усього терміну їх корисного використання. Прикладом основних засобів,у міру старіння яких значно зростають витрати на ремонт, технічнеобслуговування та експлуатацію можуть слугувати транспортні засоби.
За виробничим методом місячна сума амортизації визначаєтьсяяк добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставкиамортизації.
Виробнича ставка амортизації обчислюється діленнямвартості, яка амортизується на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), якийпідприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основнихзасобів.
/>, (1.9)
де АВм — місячна сума амортизаційнихвідрахувань;
Ом — місячний обсяг продукції (робіт, послуг);
Ba — виробничаставка амортизації
/>, (1.10)
де О — загальний обсяг продукції (робіт, послуг);
Пв — первісна вартість;
Лв — ліквідаційна вартість.[3]
Цей метод можна назвати також методом нарахування амортизаціїпропорційно обсягу виконаних робіт.
Виробничий метод засновано на припущенні, що розмірамортизації (зносу) залежить тільки від інтенсивності експлуатації об'єктанезалежно від терміну, тобто тривалість (кількість років) експлуатації об'єктане впливає на суми амортизації, що нараховується.
Застосування виробничого методу обмежене не тільки тим, щоне завжди є можливість визначити виробничу потужність об'єкта протягом усьоготерміну його корисного використання. Не рідко в цьому немає потреби. Але дляамортизації вартості основних засобів, які самостійно можуть виконуватиконкретний обсяг робіт, цей метод є вкрай ефективним.
Зазначимо, що із загального переліку дозволених дозастосування методів нарахування амортизації один метод виділено особливо — так званий«податковий метод»
Закон України «Про оподаткування прибуткупідприємств» [4], на відміну від П(С)БО 7, жорстко регламентує порядок нарахування амортизаціїі не допускає можливості будь-якого вибору. Тому який би метод (або методи) невибрало підприємство для нарахування амортизації в бухгалтерському обліку вподатковому обліку потрібно діяти твердо дотримуватись вимог, викладених у ст.8Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», яка так іназивається «Амортизація» Проте, якщо розглядати ст.8 ширше, то можнастверджувати, що вона регламентує не тільки порядок нарахування амортизації,але й податковий облік основних фондів загалом. Звертає на себе увагу і те, щов назві ст. 8 основні фонди не згадуються, а це дозволяє зробити висновок, що зпогляду оподаткування, інтерес викликають не основні фонди як такі, а тількиїхній вплив на об'єкт оподаткування. А цей вплив саме і проявляється переважночерез амортизацію, адже відповідно до ст. З Закону «Про оподаткуванняприбутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток який визначаєтьсяза формулою:
/> , (1.11)
де П – прибуток (об’єкт оподаткування);
ВВс – скоригований валовий дохід;
Вв – валові витрати;
АВ – сума амортизаційних відрахувань.
Отже, амортизаційні відрахування з метою оподаткування невключаються до валових витрат, вони є самостійним показником, що бере участь(на рівні з валовими витратами) у розрахунку оподатковуваного прибутку Длятого, щоб цей показник визначити, потрібно дотримуватись правил податковогообліку основних фондів, встановлених ст. 8 Закону «Про оподаткування прибуткупідприємств». До основних можна віднести такі правила податкового облікуосновних засобів:
— амортизується не вартість (яку бухгалтерському обліку) основних фондів, амортизуються витрати на їх виготовлення,придбання або поліпшення Тому не амортизується в податковому обліку, наприклад,вартість безкоштовно отриманих основних фондів. З іншого боку, основні фондиможуть бути не введені в експлуатацію, можуть повністю або частково невикористовуватися, але оскільки витрати здійснено, амортизація продовжуєнараховуватися;
— об'єктом нарахуванняамортизації с балансова вартість групи. Ця величина, хоча і формуєтьсявнаслідок операцій з основними фондами, все ж відносно самостійна. Рух основнихфондів не завжди супроводжується зміною балансової вартості групи Тому можевиникнути ситуація, коли основних засобів уже немає, а балансова вартість щезалишилася. Можлива й протилежна ситуація: балансова вартість тієї чи іншоїгрупи дорівнює нулю, але в складі цієї групи ще є основні фонди;
— для цілей податкового обліку обов'язковийпооб'єктний облік балансової вартості тільки основних фондів групи 1. Основні фондигруп 2,3 і 4 враховуються не пооб'єктно, а за сукупною балансовоювартістю відповідної групи.[4]
Порядок нарахування амортизації викладено в пп.8.3.1 ст.8Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» і може бути подано увигляді формули
/>, (1.12)
де АВ – сума амортизаційних відрахувань;
БВ – балансова вартість групи на початок звітного періоду;
На – норма амортизації для відповідної групи.[3]
Норми амортизації – показники задані, вони встановлені в п.8.6 ст.8Закону. Норми амортизації з розрахунку на квартал встановлені в таких розмірах:
1 група — 2%;
2 група — 10%;
3 група — 6%;
4 група -15%.[4]
Отже, основним для цілей податкового обліку є поняттябалансової вартості груп основних фондів, оскільки саме цей показник платникподатку розраховує самостійно. Від правильності розрахунку балансової вартостігрупи залежить правильність нарахування амортизації.
Норми амортизації застосовуються до балансової вартостігруп на початок періоду. Тому витрати на придбання основних фондів, здійсненніу поточному кварталі, почнуть амортизуватися тільки з наступного кварталу. Інавпаки: основні фонди, що вибули в поточному кварталі, зменшать балансовувартість групи тільки на початок наступного періоду. Це необхідно враховуватипри здійсненні операцій, внаслідок яких зменшується балансова вартість груп. Балансовавартість об'єкта або групи до моменту продажу (або до моменту здійснення іншоїоперації, що зменшує балансову вартість груп) визначається як балансовавартість на початок кварталу, зменшена на суму амортизаційних відрахувань зацей квартал.[4]
Метод нарахування амортизації, передбачений податковимзаконодавством, видається багатьом бухгалтерам найбільш привабливим. Законом«Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено конкретні нормиамортизацій та чітко регламентовано порядок її нарахування. Аргументом накористь вибору «податкового методу» нарахування амортизації єпередбачувана можливість скорочення обсягу облікової роботи. Але якщопроаналізувати це питання докладно, то з'ясується, що застосування «податковогометоду» нарахування амортизації в бухгалтерському обліку, найімовірніше,призведе до додаткових проблем. Деякі фахівці трактують право підприємств навибір податкового методу буквально — як можливість використання положень ст.8«Амортизація» Закону «Про оподаткування прибуткупідприємств» для відображення в бухгалтерському обліку будь-яких операційз основними засобами. При цьому роблять єдине застереження про нарахування вбухгалтерському обліку амортизації за кожним окремим об'єктом основних засобів,а не за групами. В інших питаннях (порядок обліку витрат на ремонт імодернізацію, облік індексації тощо) запропоновано спиратися на норми закону.Але П(С)БО 7 дозволяє використовувати у бухгалтерському обліку тількинорми та методи нарахування амортизації основних засобів передбаченіподатковими методами. Ніяких вказівок щодо можливості використання вбухгалтерському обліку решти положень ст.8 Закону «Про оподаткуванняприбутку підприємств», окрім поквартального нарахування амортизації за трьомафіксованими ставками методом зменшення залишкової вартості або«прискореним податковим» методом для певної категорії основнихзасобів групи З, П(С)БО 7 не передбачено.
Вибір оптимального методу нарахування амортизації длякожного конкретного об'єкта необоротних активів є головною складовою формуванняамортизаційної політики підприємства Але метод амортизації, хоча і впливаєістотно на її розмір, характеризує якісний бік процесу розподілу
Не менш важливим в амортизаційній політиці, насамперед длябухгалтера, є кількісний критерій амортизації Таким критерієм можна вважативідносний розмір амортизації, виражений нормою амортизації, яка залежить восновному від 4-ох факторів:
— вартості об'єкта основнихзасобів,
— ліквідаційної вартості,
— строку корисноговикористання,
— методу нарахування амортизації.[4]
Коли обрані методи або встановлені норми амортизаціїнеповною мірою відповідають очікуваним економічним вигодам від використанняоб'єкта основних засобів, П(С)БО дозволено здійснювати їх коригування Згідно зП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» такекоригування вважають зміною облікової оцінки.[5]
Зміни облікової оцінки не вимагають коригування запопередні періоди Коригування здійснюється шляхом зміни норми амортизації,розрахованої відповідно до прийнятого у результаті коригування методуамортизації Під час розрахунку скоригованої норми амортизації за вартістьоб'єкта основних засобів беруть його залишкову вартість на момент коригування.[5]
Таким чином, при формуванні амортизаційної політики бухгалтерповинен враховувати наступні особливості:
1. За всіма методами амортизації (крім виробничого)здійснюється розрахунок річної норми та суми амортизації. Місячна сумаамортизації щороку однакова і визначається діленням річної суми амортизації наІ 2.
2. Не прослідковуються відмінності в нарахуванні амортизаціїосновних засобів різного призначення (виробничого та невиробничого).
3. Амортизація сприймається не як перенесення вартості, аяк процес, який передбачає розподіл вартості, що амортизується.
4. Амортизаційний процес ґрунтується на чіткому визначеніпоказників, що формують суму амортизації (вартість, що амортизується,ліквідаційна вартість, строк корисного використання тощо).
5. Знос об'єкту основного засобу розглядається якнакопичення його амортизації. Тому логічним є відображення амортизації якзбільшення зносу із включення її у витрати.
2. РОЗРОБКА КОМЕРЦІЙНОЇ ІДЕЇ
Майбутні засновникипідприємств, які мають необхідні навички
створення підприємств, значно частіше потерпають від відсутності
перспективних комерційних ідей, ніж від відсутності фінансових ресурсів.Життєздатні комерційні ідеї потрібні не тільки для того, щоб почати свою власнусправу, але й для успішного функціонування бізнесу на всіх його етапах. Новікомерційні ідеї потрібні:
— для розробки новихвидів продукції, послуг, диверсифікації існуючого виробництва;
— для захоплення новихринків та залучення нових клієнтів;
— для зменшення рівнявитрат;
— для підвищенняприбутковості бізнесу тощо.[6]
Моя комерційна ідея полягає у виробництві та розповсюдженніпресформ пластикової пляшки. Перше питання, що виникає, це питання пронеобхідність даного продукту. Як відомо на Україні є багато фірм, підприємствта цілих корпорацій, що мають відношення до виробництва продуктів харчування, іяк тару використовують пластикові пляшки. Найбільш поширеним продуктом ємінеральна вода. Крім цього пластикові пляшки використовуються для оцту, олії,пива.
Другим постає питання про конкурентну спроможністьпідприємства, що створюється.
Найбільшими підприємствами по виготовленню подібноїпродукції в Україні є “Хекро ПЕТ” – у місті Хмельницький та “АКВА ПЛАСТ” – умісті Київ. Крім того, кожне з цих підприємств має філії, розташовані по різниммістам України.
Згадані вище фірми є важливими та сильними конкурентами.Крім того вони існують по 5 років кожна. Це, в свою чергу, означає, що в обохфірм є постійні клієнти, що купують продукцію або на головному підприємстві,або на одній з філій. Звичайно, якщо моє підприємство буде мати певні переваги,то частина клієнтів буде купувати продукцію моєї фірми, але не всі.
Однією з переваг мого підприємства надіншими подібними буде ціна. Планується встановити наступні розцінки:
- пресформа пластикової пляшки –25 копійок за шт.
- кришка – 3 копійки за шт.
Дана ціна на 1 копійку (за шт.) менше,чим у підприємств-конкурентів.
Дана знижка на перший погляднесуттєва. Але ж продукція такого виду
продається та купується лише ящиками.Мінімальна кількість, яку може придбати клієнт за один раз — 1 ящик пресформ,який містить 6336 шт., або 1 ящик кришок для пластикових пляшок, що містить4500 шт… Отже, при купівлі одного ящика пресформ клієнт сплачує 1584 грн., втой час, як для інших фірм – 1647грн, кришок – 135грн. проти ціни конкурентів у180грн. Зазвичай, крупні виробники не обмежуються 1 ящиком даної продукції.Тому можна зробити висновок, що користуючись послугами нашої фірми, клієнтиотримуватимуть велику перевагу, в порівнянні з іншими подібними фірмами.
Вибір клієнтами фірми, що пропонуєаналогічну продукцію, залежить також і від відстані від даного підприємства допідприємства-виробника, оскільки клієнт сам платить за перевезення придбаноготовару. Наша фірма здійснюватиме перевезення товару будь-яким клієнтам. Крімтого, пропонується безкоштовне перевезення в межах області у разі, якщо клієнтхоче придбати товар оптом – таку кількість, що заповнює всю фуру.
Виходячи з наведених вище переваг таберучи до уваги місце розташування створюваної фірми, та місця розташуванняпідприємств по виробництву продукції, що потребує пластикових пляшок, можнавизначити потенційних клієнтів.
По-перше, важливими клієнтами можутьстати такі великі, розвинуті та відомі фірми у місті Вінниця, як “Авіс”,“Панда” та “Аква”.
“Авіс” виготовляєоднойменну продукцію: мінеральну воду, олію, оцет.
ВФ “Панда” виготовляє мінеральну воду,відому за торговою маркою “Караван”.
АПК “Аква” виготовляє мінеральну воду під торговоюмаркою “Абсолют”.
Крім того, є велика кількість фірм, щовиготовляють мінеральну воду у Вінницькій та сусідніх областях, яким вигіднішекористуватись нашими послугами, враховуючи перш за все відстань та нижчі ціни.До таких фірм, що також є потенційними клієнтами, відносяться:
- ЗАТ “МКЗ Регіна” (м. МурованіКурилівці) під торговою маркою
“Регіна”;
- ТОВ “Альтаір”(м. Бар) під торговоюмаркою “Барчанка ”;
- УГТОВ “Чарте” (м. Козятин) підторговою маркою “Ріна”;
- ТОВ “Чиста Криниця ” (м.Бердичів) під однойменною торговою
маркою;
та інші невеликі фірми та заводи, щознаходяться у Вінницькій області.
Але, не зважаючи на відстань, напоступки в ціні на продукцію чи інші можливі переваги над подібними фірмами,успіх залежить від керівника. Важливою є така риса характеру, яккомунікабельність, вміння представити свою продукцію. Адже фірми будутькористуватися нашими послугами, у разі, якщо вони зрозуміють вигідністьпропозиції.
Я планую, що обсяги продажів складуть1000 ящиків пресформ та таку ж кількість кришок за рік. На виробництво однієїпресформи потрібно буде витратити 20 копійок, кришки – 2 копійки, тобто витратина виготовлення одного ящика пресформ складуть 1267 грн., а ящика кришок –90грн.
Річний дохід становитиме призапланованих обсягах продажу складе
/>грн.
Заплановані витрати на виробництво
/>грн.
Для налагодження виробництва тапостачання необхідно буде придбати обладнання для виробництва пресформ і кришокна суму 50000 грн. На виробництво перших 50 ящиків кришок необхідно будевитратити />грн.,пресформ — />грн.Тобто для реалізації даної комерційної ідеї мені знадобиться /> грн., плюс орендаприміщення та інші незаплановані витрати, тобто загальна прогнозована сума стартовогокапіталу – 130000 грн.
Однин вантажний автомобіль зможеперевозити 10 ящиків за один раз, тому необхідно буде здійснити 200 перевезень однимавтомобілем для перевезення 2000 ящиків товару.
Максимальні витрати на перевезення, прикупівлі клієнтами всього товару оптом, врахувавши, що максимальна відстань, наяку потрібно буде перевезти товар в межах області – 180 км, і при витратах 2грн. на 1км, та вартості оренди автомобіля 100 грн. в день, складуть
/>грн.
Врахувавши витрати прогнозованийприбуток за рік складе
/>грн.
Після сплати ПДВ />грн. та податку наприбуток />грн.я отримаю />грн.чистого прибутку на рік.
Для відкриття справи доведеться взятипозику в розмірі 130000 грн., яку, якщо врахувати, що я половину річногоприбутку, тобто/>грн., витрачатиму на поверненняпозики, я зможу повернути її через /> роки.
Я вважаю, що дана комерційна ідея маєхороші шанси бути реалізованою. Попит на пресформи буде збільшуватись прямопропорційно до попиту на продукцію фірм-клієнтів, а особливо до попиту намінеральну воду. Причому більший попит передбачається наприкінці весни, вліткута в першому місяці осені, коли продаж мінеральних вод здійснюється у набагатобільших масштабах порівняно з холодною порою року.
3. РОЗРОБКА УСТАНОВЧИХ ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ СТВОРЕННЯ СУБ’ЄКТАПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ – ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ
Для створення суб'єктабізнесу ¾ юридичної особи необхідно підготувати та подати додержавного органу реєстрації, який знаходиться за місцем розташування офісусуб'єкта бізнесу, такі документи:
1. Реєстраційну карткувстановленого зразка.
2. Рішення власникапро створення суб’єкта бізнесу.
3. Статут.
4. Установчий договір.
5. Документ про сплатуреєстраційного мита (7 н.м.з.п.).
6. Документи, якіпідтверджують сплату внесків до статутного фонду (для акціонерних товариств татовариств з обмеженою відповідальністю).[7]
За для створеннясуб’єкта підприємницької діяльності, будемо керуватися наступними даними:
Організаційно-правоваформа: підприємство засноване на власності об’єднання громадян.
Число засновників: 1юридична особа.
Величина статутногофонду 50000 грн.
Реєстраційна картказаповнюється заявником та має вигляд, що наведено у додатку А.
Установчий(засновницький) договір — це угода між засновниками суб'єкта бізнесу, в якійрегламентуються питання створення суб'єкта бізнесу, формування статутногофонду, даються відомості про засновників, обумовлюються майнові, фінансові,організаційні умови взаємодії між засновниками, порядок розподілу прибутку тапокриття збитків тощо. Суть установчого договору полягає в тому, що він є одниміз різновидів згоди про спільну діяльність. Його зміст¾ порядок об'єднання майна, капіталів і підприємницькихзусиль засновників з метою отримання прибутку. Оскільки задане підприємство маєлише одного засновника, то немає потреби розробляти установчий договір.[7]
Статут ¾ це основний документ, який регламентує діяльність суб'єктабізнесу. Завдання статуту ¾ дати повнеуявлення про правовий статус підприємства як самостійного суб'єктагосподарювання, що має права юридичної особи, про його внутрішній механізмуправління. У цьому розумінні статут ¾нормативний документ підприємства, що доповнює та конкретизує більшістьположень установчого (засновницького) договору.
Статут пишеться вдовільній формі та повинен містити такі обов'язкові відомості: засновники(власники) суб'єкта бізнесу; повна назва та повне найменування суб'єктабізнесу; місцезнаходження суб'єкта бізнесу (повна адреса); мета та предметдіяльності; порядок утворення майна; органи управління, порядок їх створення такомпетенція; повноваження трудового колективу та його виборних органів; умовиреорганізації та ліквідації.
Чинне законодавство немістить спеціальних вимог щодо змісту та розмежування окремих положеньустановчого (засновницького) договору та статуту. Разом з тим, як правило,статут складається з таких розділів:
1. Загальні положення. Тутподаються відомості про найменування та повну назву суб'єкта бізнесу, формувласності, засновників, нормативні акти, за якими буде діяти суб'єкт бізнесу;юридичну адресу офісу суб'єкта бізнесу тощо.
2. Предмет, основні цілі танапрями діяльності. Тут дається докладний перелік видів діяльності суб'єктабізнесу та мета його створення.
3. Майно (фонди) суб'єкта бізнесу.Даються відомості про порядок формування майна, статутного та інших фондівсуб'єкта бізнесу, питому вагу в статутному фонді кожного із засновників тощо.
4. Виробничо-господарськадіяльність. Даються відомості про права та обов'язки суб'єкта бізнесу в усіхсферах виробничо-господарської діяльності.
5. Управління суб'єктом бізнесу(наприклад, підприємством) та його трудовий колектив. Даються відомості про керівніоргани суб'єкта бізнесу, порядок їх формування, права та компетенцію.Визначаються повноваження трудового колективу та його виборних органів.
6. Організація та оплата праці.Визначається механізм оплати праці керівного складу та найманих працівників,форми та системи оплати праці, порядок преміювання працівників тощо.
7. Розподіл прибутку тавідшкодування збитків. Даються відомості про те, як буде розподілятисьприбуток, отриманий суб'єктом бізнесу в ході здійснення своєї діяльності.
8. Облік, звітність та контроль.Даються відомості про організацію обліку, звітності та контролю за роботоюсуб'єкта бізнесу (підприємства), роботу ревізійної комісії тощо.
9. Зовнішньоекономічна діяльність.Визначається порядок та напрямки організації зовнішньоекономічної діяльностісуб'єкта бізнесу.
10. Припинення діяльності(реорганізація та ліквідація). Визначається, яким чином буде робитисьреорганізація суб'єкта бізнесу та його ліквідація.
Крім зазначених, достатуту та установчого (засновницького) договору можуть бути включені й іншіположення, які не суперечать чинному законодавству.
Статут створюваного підприємстванаведено у додатку Б.
Статут та установчий(засновницький) договір підписують усі засновники, тиражують необхідноюкількістю примірників, засвідчують державним нотаріусом (для фізичних осіб) абопечатками (для юридичних осіб) та подають на реєстрацію. Тільки після державноїреєстрації суб'єкт бізнесу вважається створеним і дістає право на своєфункціонування.
Завершується створеннясуб'єкта бізнесу видачею йому свідоцтва про державну реєстрацію. Новоствореномусуб'єкту бізнесу присвоюється 8-ми значний ідентифікаційний код, який слугуєдля ідентифікації суб'єкта бізнесу в ринковому просторі. За цим кодом суб'єктбізнесу — юридична особа заноситься до Державного реєстру підприємств таорганізацій України.
Реєстраційне свідоцтвомає вигляд, наведений у додатку В.
Розробка установчихдокументів дає можливість зрозуміти усю їх важливість та необхідність дляпідприємства, а також дає можливість загалом та у нюансах детально розробитиосновні засади роботи підприємства.[7]
4. РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ, ЩОВИСТУПАЄ ВНЕСКОМ ДО СТАТУТНОГО ФОНДУ ГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА
На підприємстві виготовляють 1000виробів «А», 1100 виробів «Б» та 1200 виробів«В». Собівартість виробів />, витрати на матеріали />, основназаробітна плата основних робітників />, ціна реалізації виробів />, коефіцієнт,який враховує зменшення прибутку через сплату податків на додану вартість />, ставкаподатку на прибуток />, відрахування у фонди соціальногоспрямування />,відомості про вартість цілісного майнового комплексу />.
Таблиця 4.1 Початкові дані
/>, грн.
/>, грн.
/>, грн.
/>, грн.
Відрахування, %/>, млн. грн.
А Б В А Б В А Б В А Б В/>
/>
/>
659 536 655 175 164 166 110 111 112 1009 1008 1007 15,8 28 4,5 2,6Фізична особа має патент, впровадженняякого дасть можливість зменшити витрати на матеріали />, основну заробітну плату основнихробітників />,накладні витрати /> на декілька процентів. Врезультаті впровадження нововведення підприємство має змогу збільшитиреалізацію виробів /> за тією ж ціною, що призведе дозбільшення прибутку підприємства. Ці відомості, а також величина витрат навпровадження нововведення /> наведені в таблиці (4.2).
Таблиця 4.2 Зміна витрат привпровадженні патента
/>, %.
/>, %
Т, років/>, шт
/>, тис. грн.
А Б В А Б В А Б В 22 31 29 18 18 9 5 800 860 850 326Визначимо прибуток, який отримувалопідприємство від реалізації одного виробу до впровадження нововведення:
/>, (4.1)
де />– ціна реалізації виробу довпровадження нововведення, грн.;
/> – собівартість виробу довпровадження нововведення, грн.;
/> – ставка податку на прибуток, %;
/> –- податок на додану вартість,який повинно сплачувати підприємство, грн.;
/> – адміністративні витрати,витрати на збут та інші операційні витрати в розрахунку на один виріб.[7]
В свою чергу величини /> та /> розраховуються заформулами:
/>, грн., (4.2)
де /> – зустрічна ставка податку надодану вартість, %;
/> – вартість матеріалів, якіпотрібно було придбати для виготовлення одного виробу, грн.
/>, грн., (4.3)
де /> – норматив, який визначаєвеличину адміністративних витрат. [7]
/> (грн.)
/> (грн.)
/> (грн.)
Підрахуємо загально виробничі витрати врозрахунку на один виріб та адміністративні витрати на один виріб довпровадження здобутків певної інтелектуальної власності:
/>, грн., (4.4)
де /> - величина заробітної платиосновних робітників з нарахуваннями, грн.
/> (грн.)
/> (грн.)
/> (грн.)
/> (грн.)
/> (грн.)
/> (грн. )
Візьмемо до уваги, що витрати /> та /> післявпровадження здобутків інтелектуальної власності не змінюються.
Підрахуємо нові витрати підприємства наосновні матеріали />
/>, (4.5)
де /> – вартість основних матеріалів довпровадження нововведення, грн.;
/> – зменшення витрат на матеріалипісля впровадження нововведення, %.[7]
/>(грн.)
/>(грн.)
/>(грн.)
Підрахуємо нові витрати підприємства назаробітну платню />
/>, (4.6)
де /> – вартість заробітної платиробітників до впровадження нововведення, грн.;
/> – зменшення витрат на заробітнуплату після впровадження нововведення, %.[7]
/>(грн.)
/>(грн.)
/>(грн.)
Підрахуємо нову собівартість виробупісля можливого впровадження нововведення
/>, (4.7)
де /> – нові витрати на матеріали, грн.
/> – нова основна заробітна платаосновних робітників, грн.
/> – загально виробничі витрати врозрахунку на один виріб після впровадження здобутків інтелектуальноївласності. [7]
/>(грн.)
/>(грн.)
/>(грн.)
Визначимо прибуток, який може отриматипідприємство від реалізації одного виробу після можливого впровадженнянововведення
/>, грн., (4.8)
де />.
/>(грн.)
/> (грн.)
/> (грн.)
Додатковий прибуток, який може отриматипідприємець за рік від можливого впровадження нововведення
/>, (4.9)
де /> – прибуток на один виріб післявпровадження нововведення, грн.;
/> – кількість виробів, щореалізуються після впровадження нововведення, шт.;
/> – кількість виробів до нововведення. [7]
/>(шт.)
/>(шт.)
/>(шт.)
/>(грн.)
/>(грн.)
/>(грн.)
Підрахуємо можливе збільшення річногоприбутку після впровадження нововведень:
/>, (4.10)
/>(грн.)
Додатковий прибуток, який може отримативиробник, з урахуванням нормативних термінів окупності втрат
/>, (4.11)
де /> – одноразові витрати, якінеобхідно здійснити для впровадження нововведення, грн.;
/> – строк окупності витрат. [7]
/>(грн.)
Розрахуємо вартість нематеріальногоактиву, що вноситься внеском до статутного фонду підприємства.
/>, (4.12)
де /> – ставка капіталізації, щоскладає 0,12. [7]
/>(грн.)
Отже, отриманододатній результат, який означає, що запропонована внеском до статутного фондуінтелектуальна власність є ефективною для даного товариства.
Оскільки вартість інтелектуальноївласності, що виступає внеском до статутного фонду господарського товариства,задовольняє інвестора, то між власником інтелектуальної власності та суб’єктомпідприємницької діяльності, до статутного фонду якого вноситься данийнематеріальний актив, укладається договір про передачу прав інтелектуальноївласності у вигляді внеску до статутного фонду.
Договір на передачу права власності навинахід має за мету повністю передати права власника патенту на винахідгосподарському товариству як внесок до статутного фонду цього товариства. Вцьому випадку власник патенту повністю втрачає свої права на цей патент.
Передача права на винахід та прав накористування винаходом може здійснюватись тільки в межах строку діївідповідного патенту. [7]
Договір на передачу прав власності навинахід наведено в додатку Г.
Договір про передачу прав власності навинахід обов’язково повинен бути зареєстрованим в Державному агентстві Україниз охорони промислової власності. Тільки в цьому випадку він вважається чинним.[7]
Заявку про реєстрацію договору пропередачу права власності в Держпатенті України наведено в додатку Д.
5. ВИБІР ОПТИМАЛЬНОГОМІСЦЯ РОЗТАШУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА
До стратегічних питаньпідприємництва відноситься вибір місця розташування суб'єкта бізнесу — підприємства.
Зрозуміло, що основний вплив на результати діяльності підприємства маємісце розташування самого підприємства.
Місцем розташуванняпідприємства є те місце, де знаходяться його виробничі, торговельні та іншіпідрозділи, які найбезпосереднішим чином впливають на отримання доходів. Якщоці приміщення розташовані за різними адресами, тобто підприємство має декількамісць розташування, то прийнято говорити про «фірму», представлену багатьмапідприємствами.
Вибір місця розташування підприємстваможе бути обмеженим або вільним.
На вибір місцязнаходження підприємства впливають такі основні фактори:
- витрати на транспортування матеріалів, сировини,комплектуючих, товарів тощо;
- витрати на заробітну плату в місці знаходженняпідприємства;
- витрати на оренду приміщень (або побудову нових);
- відрахування за діючою системою оподаткування в місці розташуванняпідприємства;
- вплив інфраструктури тощо.
Загальне правиловибору оптимального місця розташування підприємства: «Підприємство повинно бутирозташовано там, де результати його роботи, які залежать безпосередньо відмісця знаходження підприємства, в найбільшій мірі перевищували б відповіднівитрати». [7]
Виберемо оптимальнемісце розташування підприємства.
Для кожного ізваріантів можливого розташування підприємства, які задані в завданні, нарисуємосхеми руху, за якими матеріали та сировина будуть доставлятися з пункту, якийвизначає джерело постачання (В), до точок, в яких планується розміститипідприємство (7, 11, 23, 14, 16, 18). Схема руху наведена на рисунку 5.1.
/>
Рисунок 5.1 – Схема доставкиматеріалів та сировини до можливих місць розташування підприємства
Керуючись схемамивибраних маршрутів доставки матеріалів та сировини, розрахуємо довжинумаршрутів L для кожного ізваріантів, в км.
L11=3,5км, L14=5,8 км, L16=8 км, L18=7,5км, L23=4,5 км, L7=5 км.
Розрахуємо масуматеріалів та сировини, яка буде перевозитись за рік за кожним із варіантівмаршрутів, за формулою:
/> [тонн], (5.1)
де: /> - маса 1 виробу, кг;
/> — кількість потенційнихпокупців, які мешкають в регіоні;
/> - коефіцієнт, якийвраховує, скільки саме покупців, які проживають в регіоні, завітають допідприємства:
- якщо підприємство знаходиться в елітному, центральномурайоні з дуже розвинутою інфраструктурою, то /> = 0,05 /> 0,1;
- якщо підприємство знаходиться в районі з розвинутоюінфраструктурою, то />= 0,025 /> 0,05;
- якщо підприємство знаходитьсяв звичайному районі, то
/>=0,005 /> 0,025;
/> — коефіцієнт, якийвраховує, скільки потенційних покупців зроблять покупки, зайшовши до даногопідприємства:
- якщо підприємство знаходиться в елітному, центральному районіз дуже розвинутою інфраструктурою, то /> = 0,1 /> 0,15;
- якщо підприємство знаходиться в районі з розвинутоюінфраструктурою, то />= 0,12 /> 0,17;
- якщо підприємство знаходиться в звичайному районі, то />=
= 0,15 />0,2. [7]
Оскільки підприємство № 14 розташованев звичайному районі, то вибираємо наступні коефіцієнти
/>, /> />, />, />, />
Оскільки підприємство № 23 розташованев елітному центральному районі з дуже розвинутою інфраструктурою, то вибираємонаступні коефіцієнти
/>, /> />, />, />, />
Оскільки підприємства № 11,16розташовані у вільній економічній зоні, то вибираємо наступні коефіцієнти
/>, /> />, />, />, />.
Оскільки підприємства №7,18 розташованів районі з розвинутою інфраструктурою, то вибираємо наступні коефіцієнти
/>, /> />, />, />, />.
/> (тонн)
/> (тонн)
/> (тонн)
/> (тонн)
/> (тонн)
/> (тонн)
За формулою (5.2) длякожного із варіантів розташування підприємства розрахуємо виручку (виторг)підприємства /> за рік.
/> грн., (5.2)
де: /> - середня ціна одиницітовару, грн.;
/> - кількість потенційнихпокупців, які мешкають в даному регіоні. [7]
/> грн.
/> грн.
/> грн.
/> грн.
/> грн.
/>грн.
За формулами (6.3 — 6.7) для кожного із варіантів розрахуємо
витрати, які залежать від місця розташування підприємства.
Витрати та транспортування матеріалівта сировини, комплектуючих, готової продукції від джерел постачання до місцярозташування підприємства /> можна розрахувати за формулою:
/> грн., (5.3)
де: /> - вартість транспортування 1тонно-км вантажу даного виду, грн.;
/> - відстань від джерела постачаннядо місця розташування підприємства, км.;
/> - маса матеріалів, сировини,комплектуючих, готової продукції, які постачаються на підприємство від джерелапостачання за рік, тонн;
/> - кількість видів сировини,матеріалів, готової продукції, комплектуючих тощо.
/> - коефіцієнт, який враховуєдодаткові витрати на переміщення транспортних засобів від джерел постачання домісця знаходження підприємства, включаючи оплату проїзду транспорту порожняком:
— якщо підприємство знаходиться велітному, центральному районі з дуже розвинутою інфраструктурою, то /> = 1,25 /> 1,5;
— якщо підприємство знаходиться врайоні з розвинутою інфраструктурою, то /> = 1,1 /> 1,25;
— якщо підприємство знаходиться в звичайномурайоні, то
/>=1,00 />1,10. [7]
/>(грн.)
/>(грн.)
/>(грн.)
/>(грн.)
/>(грн.)
/>(грн.)
Витрати на заробітнуплату персоналу підприємства />, включаючи її доставку до місцяроботи, можна розрахувати за формулою:
/> грн., (5.4)
де: /> - середньомісячназаробітна плата одного працівника даної професії та спеціальності,грн./місяць.;
/> - коефіцієнт, який враховує виплати підприємства вобов'язкові державні соціальні фонди, в відносних одиницях;
/> - кількість працівниківданої професії або спеціальності;
12 — число місяців вроці;
/> - коефіцієнт, якийвраховує додаткові витрати на заробітну плату в випадку, коли підприємствознаходиться в зоні дуже розвинутої інфраструктури:
- якщо підприємство знаходиться в елітному, центральномурайоні з дуже розвинутою інфраструктурою, то /> = 1,15 /> 1,3;
- якщо підприємство знаходиться в районі з розвинутоюінфраструктурою, то /> = 1,05 /> 1,15;
- якщо підприємство знаходитьсяв звичайному районі, то
/>=1,00 /> 1,05;
/>/> - число професій абоспеціальностей працівників. [7]
/>(грн.)
/>(грн.)
/>(грн.)
/>(грн.)
/>(грн.)
/>(грн.)
Витрати на орендуприміщень /> можнарозрахувати за формулою:
/>, (5.5)
де: /> - розцінка, тобто платаза оренду 1 кв. м. приміщень за місяць, яка діє в даний час, грн./кв.м;
/> - площа приміщень, якіорендуються, кв.м.;
12 — число місяців вроці;
/> - коефіцієнт, якийвраховує збільшення орендної плати персоналу при наближенні до центральнихрайонів, тобто до розвинутої інфраструктури:
- якщо підприємство знаходиться в елітному, центральномурайоні з дуже розвинутою інфраструктурою, то /> = 1,3 /> 1,6;
- якщо підприємство знаходиться в районі з розвинутоюінфраструктурою, то /> = 1,1 />1,3;
— якщо підприємствознаходиться в звичайному районі, то />=1,0. [7]
/>(грн.)
/>(грн.)
/>(грн.)
/>(грн.)
/> (грн.)
/> (грн.)
Величина податків накапітал /> розраховуєтьсяза формулою:
/>, (5.6)
де: /> - вартість основногокапіталу, який задіяний в бізнесі, грн.;
/> — загальна ставкаподатку на основний капітал, в %;
/> - коефіцієнт, якийвраховує зменшення податків при розташуванні підприємства в вільній економічнійзоні:
— якщо підприємствознаходиться в районі вільної економічної
зони, то коефіцієнт />= 0,2 /> 0,5;
— якщо підприємство знаходиться в іншихрайонах, то />=1,0. [7]
В7=/>(грн.)
В23=/>(грн.)
В14=/>(грн.)
В11=/>(грн.)
В16=/>(грн.)
В18=/>(грн.)
Величина податків здоходу (виторгу) /> розраховується за формулою:
/>, (5.7)
де: /> - виручка (виторг)підприємства за рік, грн.;
/> — загальна ставкаподатку з обороту (непрямі та прямі податки на бізнес) та податку на прибуток,у відсотках. [7]
В7=/>(грн.)
В23=/>(грн.)
В14=/>(грн.)
В11=/>(грн.)
В16=/>(грн.)
В18=/>(грн.)
4. За формулою 5.8 для кожного із варіантів розрахуємозагальні витрати, які залежать від місця розташування підприємства.
Річні витрати, якібезпосередньо залежать від місця розташування підприємства, розраховуються заформулою:
/> грн. (5.8)
5. За формулою 5.9 для кожного із варіантів розрахуємо брутто-
прибуток та виберемо найкращий варіант місця розташування підприємства:
/>, (5.9)
де: /> - дохід (виторг) підприємстваза рік, грн.;
/> - річні витрати, якібезпосередньо залежать від місця розташування підприємства, грн. [7]
Результати розрахунків зведемо дотаблиці 5.1.
Таблиця 5.1 – Розраховані значення доходута витрат підприємства в залежності від місця його розташуванняВаріант ДВ1
В2
В3
В4
В5
/>
БП 1 64690,95 96,998 10825,056 5227,2 1080 281,406 17510,66 47180,29 23 247347,75 263,73 12735,36 7840,8 1080 5379,797 27299,69 220048,06 9 57080,25 31,92 12204,72 6272,64 1080 248,299 19837,58 37242,67 11 43127,3 22,81 10825,056 5227,2 324 125,069 16524,14 26603,16 16 43127,3 22,81 10825,056 5227,2 324 125,069 16524,14 26603,16 12 64690,95 35,57 10825,056 5227,2 1080 281,4056 17449,23 47241,72Отже, найкращийваріант місця розташування підприємства – це 23 – підприємство знаходиться велітному, центральному районі з дуже розвинутою інфраструктурою. Це пояснюєтьсятим, що брутто-прибуток, тобто прибуток, який безпосередньо залежить від місцязнаходження підприємства, найбільший: БП = 993214,78 грн.
6. ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ ВКАПІТАЛІ, НЕОБХІДНОМУ ДЛЯ ПОЧАТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Для здійсненняпідприємницької діяльності необхідно мати певний стартовий капітал. Безнаявності останнього не може бути підприємництва. Чим потужнішим є капітал підприємця,тим масштабнішими можуть бути результати його діяльності.
Під капіталом прийняторозуміти матеріальні і грошові кошти, а також об'єкти інтелектуальної власностіі організаторські навички (гудвіл), котрі використовуються в процесівиробництва і його обслуговування та виступають джерелом і засобом отриманняприбутку.
До основнихкапіталоутворюючих елементів відносяться:
— засоби виробництва:будівлі, споруди, устаткування, транспорт, інструменти тощо, яківикористовуються підприємцем як об'єкти власності або на правах оренди, лізингутощо;
— матеріальні оборотніелементи виробництва: сировина, матеріали, пристосування й інструментиодноразового та короткочасного користування тощо;
— оборотні кошти угрошовій формі: гроші в касі, грошові кошти на рахунках у банках тощо.
Можна характеризуватикапітал і так: під капіталом розуміють гроші, за які всі ці капіталоутворюючіелементи можна купити.
В найбільш загальномувигляді потребу в грошах Г для початку підприємництва можна визначити заформулою:
Г = Гн + Гсм+ Г0+ Гі (6.1)
де:
Гн — грошові кошти для оплати найманих працівників, грн.;
Гс-м — кошти на оплату сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, енергії тощо;
Г0 — коштина придбання (оренду) будівель, споруд, передавальних пристроїв, машин, обладнання,обчислювальної техніки, інструменту, транспортних засобів тощо;
Гі — коштина оплату інформаційних послуг, рекламу, придбання об'єктів інтелектуальноївласності тощо.[7]
При визначенні потребив капіталі, необхідному для початку підприємницької діяльності, потрібнорозрізняти такі поняття:
Стартовий (початковий)капітал — це капітал, який вкладається у будь-яку власну справу з самогопочатку практичної реалізації комерційної ідеї. Величина стартового капіталузалежить від змісту комерційної ідеї, виду продукції або послуги, масштабіввиробництва, тривалості виробничого циклу тощо. Чим триваліший виробничий цикл,тим більшою повинна бути величина стартового капіталу.
Практично завждистартовий капітал складається із власного капіталу, який вноситься засновникомсправи, та капіталу покриття, який вкладається у справу на умовах, обумовленихіншими особами. [7]
Визначимо величину стартового капіталу,потрібну для початку бізнесу, розрахуємо величину покриття потреби у капіталі,необхідну для реалізації комерційної ідеї, побудуємо графіки зміни помісячнихвитрат, потреби капіталу у часі, покриття потреби капіталу у часі.
Для цього використаємо данні наведені утаблицях 6.1.—6.3
Таблиця 6.1 – Коефіцієнти,що змінюють місячні витрати
ГК1січ
К2л
К3б
К4к
К5т
К6ч
К7л
К8с
К9в
К10ж
К11л
К12г
Г01
1 1,3 1,3 1,3 1,3 1,3 1,3 1,3 1,3 1,3 1,3 1,3Г02
1 3 1 1,3Гн
1 0,7 0,7 0,7 1,13 1,2 1,13 1,1 1,1 1,13 1,13 1,13Гс-м
1 1 1,3 1,3 1,3 1,3 1,3 1,3 1,3 1,3 1,3Гі
1 1 1 1 1 1Таблиця 6.2. – Потреби вкапіталі за січень (тис. грн.)
Г01
Г02
Гн
Гс-м
Гі
50 298 8 27 4Таблиця 6.3 – Виготовленняпродуції
Р, грн N, тис. шт. (по місяцях) ВК, тис. грн 4-й 5-й 6-й 7-й 8-й 9-й 10-й 11-й 12-й 58 1,1 1,14 1,34 1,34 1,44 1,44 4,5 4,7 4,9 1890В таблицях прийнято наступніпозначення:
N —кількість виробів, що виготовляється;
Р — чистий прибуток від реалізаціїодного виробу;
ВК — власний капітал.
Місячні витрати протягом року маютьвигляд:
/>, (6.2)
де
і — номер місяця;
к1 — коефіцієнт, що змінює витрати Г01;
к2 — коефіцієнт, що змінює витрати Г02;
к3 — коефіцієнт, що змінює витрати Гн;
к4 — коефіцієнт, що змінює витрати Гс-м;
к5 — коефіцієнт, що змінює витрати Гі;
Знайдемо загальні витрати по місяцям
/>(тис. грн)
/> (тис. грн)
/> (тис. грн)
/> (тис. грн)
/>(тис. грн)
/>(тис. грн)
/>(тис. грн)
/>(тис. грн)
/>(тис. грн)
/>(тис. грн)
/>(тис. грн)
/>(тис. грн)
Графік зміни щомісячних витратзображений на рисунку 6.1
/>
Рисунок 6.1 — Графік зміни загальнихщомісячних витрат
Починаючи з четвертого місяця,підприємство буде отримувати чистий місячний прибуток
/>, (6.3)
Квітень:/>(грн.)
Травень:/>(грн.)
Червень:/>(грн.)
Липень:/>(грн.)
Серпень:/>(грн.)
Вересень:/>(грн.)
Жовтень:/>(грн.)
Листопад:/>(грн.)
Грудень:/>(грн.)
Величина щомісячного прибутку наведенау таблиці 6.4
Таблиця 6.4 – Величинащомісячного прибутку
місяць 4 5 6 7 8 9 10 11 12Прибуток
(тис.грн)
63,8 66,12 77,72 77,72 83,52 83,52 261 272,6 284,2Визначимо потребу в капіталі,віднімаючи прибуток від витрат по даним місяцям:
Січень:387 тис. грн.
Лютий: 995,6 тис. грн.
Березень: 372,6 тис. грн.
Квітень: 497,1 – 63,8 = 433,3 тис. грн.
Травень: 113,14 – 66,12 = 47,02 тис.грн.
Червень: 113,7 – 77,72 = 35,98 тис.грн.
Липень: 109,14 – 77,72 = 31,42 тис.грн.
Серпень: 108,9 – 83,52 = 25,38 тис.грн.
Вересень: 108,9 – 83,52 = 25,38 тис.грн.
Жовтень: 109,14 – 261 = -151,86 тис.грн.
Листопад: 109,14 – 272,6 = -163460 тис.грн.
Грудень: 109,14 – 284,2 = -175 тис.грн.
Дані щомісяної потреби в капіталінаведені в таблиці (6.5)
Таблиця 6.5 – Потреби зурахуванням власного капіталу
Місяць 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12Потреба
(тис.грн)
387 995,6 372,6 433,3 47,02 35,98 31,42 25,38 25,38 -151,86 -163,46 -175Графік потреби капіталу у часі з урахуваннямприбутку приведений на рисунку 6.2.
/>
Рисунок 6.2 — Потреба капіталу у часі
З урахуванням власного капіталу потребикапіталу у часі будуть меншими, оскільки спочатку витрачатиметься власнийкапітал 1890 тис грн.
Січень 387 — 387 =0 тис. грн.
Залишок 1890 – 387 = 1503 тис грн. власнихкоштів.
Лютий 995,6 – 995,6 = 0 тис.грн.
Залишок 1503 – 995,6 = 507,4 тис грн.власних коштів.
Березень 372,6 – 372,6 = 0 тис. грн.
Залишок 507,4 – 372,6 = 134,8 тис грн.власних коштів.
Квітень 433,3 – 134,8 = 298,5 тис.грн.
Залишок 0 тис грн. власних коштів.
Травень: 47,02 тис. грн.
Залишок 0 тис грн. власних коштів.
Червень: 35,98 тис. грн.
Залишок 0 тис грн. власних коштів.
Липень: 31,42 тис. грн.
Залишок 0 тис грн. власних коштів.
Серпень: 25,38 тис. грн.
Залишок 0 тис грн. власних коштів.
Вересень: 25,38 тис. грн.
Залишок 0 тис грн. власних коштів.
Жовтень: – 151,86 тис. грн.
Листопад: – 163,46 тис. грн.
Грудень: – 175,06 тис. грн.
Величина капіталу покриття складе:
298,5 + 47,02 + 35,98 + 31,42 + 25,38 +25,38 = 453,68 тис.грн.
Графік щомісячної потреби капіталупокриття наведено на рисунку 6.3.
/>
Рисунок 6.3 — Графік щомісячної потреби капіталу покриття(заштрихована ділянка)
З графіка 6.3 видно, що підприємцю дляналагодження своєї справи потрібно отримати додаткові кошти в сумі 453,68 тис.грн. протягом 6 місяців.
Чистий прибуток, який підприємець можеотримати з моменту його появи до кінця року складе:
151,86 + 163,46 + 175 = 490,32 тис.грн.
Сума кредиту складає 453,68 тис. грн.
Припустимо що підприємець в наступніроки щомісяця буде отримувати /> тис. грн., тоді якщо 50% цієїсуми, тобто 81,5 тис грн., спрямувати на повернення кредиту, то термінповернення кредиту складе:
/> місяців.
Тоді загальний термін, на який потрібновзяти кредит або позику, складе
/> місяців.
Зрозуміло, що зроблені розрахунки єдосить приблизними. Вони не враховують величину процентних ставок в комерційнихбанках, інфляцію тощо. 473,68 тис. грн. – це кошти, які підприємство може взятишляхом одержання кредиту в банку. Починаючи із жовтня підприємство працюючиприбутково може частково погашати взятий кредит в розмірі 50% від сумиодержаного прибутку. Працюючи з таким прибутком далі, підприємство зможепогасити кредит за 12 місяців.
7. РОЗРАХУНОК ОСНОВНИХВИДІВ ПОДАТКІВ, ЯКІ ПОВИНЕН СПЛАЧУВАТИ СУБ’ЄКТ БІЗНЕСУ
В процесі своєїдіяльності підприємець повинен сплачувати близько 20 основних та 15 місцевихподатків. Основними із них є податок на прибуток, акцизний збір та податок надодану вартість.
Основні поняття:
Оптова ціна Ц0 — це собівартість виробу S+ плановий прибуток Р:
/>, (7.1)
Вільна ціна Цв– це собівартість виробу S+прибуток Р +акциз А:
/>, (7.2)
де: a- ставка акцизного податку, в відносних одиницях.
Ціна реалізації Цр — це собівартість виробу S + прибуток Р + акциз А + податок на додану вартістьПДВ:
/>, (7.3)
де: b — ставка ПДВ, в відносних одиницях.[7]
Податок на прибутокпідприємства – це один з основних прямих податків, який повинен сплачуватипідприємець. Об'єкт оподаткування — прибуток, що визначається як різниця міжваловим доходом і валовими витратами та амортизаційними відрахуваннями, якіотримало підприємство протягом певного періоду. Величина податку з прибутку Пможе бути розрахована за формулою:
/>, (7.4)
де: ВД- валовий дохід,грн.; ВВ — валові витрати, грн.; АВ=10000 — сума амортизаційних відрахувань,грн.; w=30 — ставка податку на прибуток, %.
Валовий дохід ¾загальна сума прибутків суб'єкта від усіх видів діяльності,отриманих протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній, нематеріальнійформах як в Україні, так і за її межами. [7]
Валові витрати ¾ розмір будь-яких витрат суб'єкта бізнесу в грошовій,матеріальній і нематеріальній формах, які здійснюються для компенсації вартостіпридбаних товарів, послуг і т.п. для подальшого використання у власнійгосподарській діяльності. [7]
Датою виникненнявалового доходу є те, що настало раніше: або надходження грошей на поточнийрахунок суб'єкта, або відвантаження ним продукції.
Датою появи валовихвитрат є теж те, що настане раніше: або списання грошей з поточного рахункусуб'єкта, або дата оприбуткування матеріалів у себе на складі. [7]
Для даногопідприємства дані по валовому доходу та валовим витратам щоквартально наведеноу табл. 7.1:Таблиця 7.1 – Щоквартальний валовий дохід та валові витратипо підприємству
Надходження
грошей за відправлену продукцію
Відвантаження продукції замовнику Списання грошей за отримані матеріали, видачу зарплати Оприбуткування матеріалів на складі та фіксація інших витратДата Сума Дата Сума Дата Сума Дата Сума
13.02 805000 22.02 805000 20.01 431500 1.04 431500
24.06 825000 14.04 825000 4.05 435500 14.05 535500
14.07 895000 14.07 895000 2.07 440500 10.08 440500
14.11 845000 17.12 845000 14.10 420500 16.11 420500
/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
З таблиці видно, що датами виникненнявалового доходу є
13.02
14.04
14.07
14.11
Датами виникнення валових витрат
20.01
4.05
2.07
14.10
Тоді податок з прибутку буде рівний:
¾ за перший квартал:
/>
¾ за другий квартал:
/>
¾ за третійквартал:
/>
¾ за четвертий квартал:
/>
Прік =109050 + 115050 + 130350 + 124350 = 478800 грн
Для зменшення податкув окремому кварталі необхідно зменшити валовий дохід в цьому кварталі шляхомпоказу цього доходу в наступному кварталі, або потрібно збільшити валовівитрати в цьому кварталі.
Акцизний збір ¾ це непрямий податок на високорентабельні і монопольнітовари, який включається в ціну реалізації цих товарів. Акциз ¾ це податок у ціні. Акцизний збір сплачується незалежно відрезультатів фінансової діяльності суб'єкта бізнесу. Величина акцизного збору А(в грн.) розраховується за формулою:
/>, (7.5)
де: Цв — вільна ціна виробу, грн.;
a — ставка акцизу, в відносних одиницях. [7]
Об'єкт оподатковуванняакцизним збором ¾обсяг (оборот) реалізації підакцизних товарів (увільних цінах) для вітчизняних товарів, або митної вартості товарів зурахуванням мит і митних зборів для і імпортованих товарів. Платники акцизногозбору — виробники й імпортери підакцизних товарів. [7]
Величина акцизногозбору обчислюється за формулою
/>, (7.6)
де: S ¾ собівартість одиниці продукції, грн.; Р ¾ плановий прибуток від реалізації одиниці продукції, грн.; a — ставка акцизного податку (збору), у відносних одиницях. [7] Для даногопідприємства ці показники занесено до табл. 7.2.
Таблиця 7.2 Показники S, Р, a для всіх видів виробівтовари Собівартість одного виробу, грн Плановий прибуток, грн. Ставка акцизного збору α, в відносних одиницях Кількість виробів, шт. А 3000 1200 0,2 3000 Б 4000 1400 0,25 5000 В 5000 1700 0,35 2000 Розрахуємо акцизний збір на всі виробитипу А, Б, В:
АА=/>
АБ=/>
АВ=/>
Загальна сумаакцизного збору по всіх видах товарів рівна:
А=АА + АБ+ АВ = />грн
Податок на доданувартість – це один із найголовніших непрямих податків. Об'єкт оподаткування ¾ операції продажу товарів, робіт, послуг, ввезення товарівв Україну. ПДВ встановлюється на товари, послуги і т.п., а не для окремихсуб’єктів. База оподатковування ¾ вільні ціни (аборегульовані ціни, якщо вони регулюються державою).
Величина ПДВрозраховується за формулою:
/>, (7.7)
де: Цв¾ вільна ціна товару, грн.;
b ¾ ставка податкуПДВ, b=0,20.
Розмір ПДВ, щопідлягає сплаті, розраховується за формулою:
/>, (7.8))
де: Цв2 — вільна ціна проданого товару, грн.; Цв1 — вільна цінакуплених матеріалів, грн.; b¾ставка ПДВ, b=0,20; або
/>, (7.9)
де: ЦР2-ціна реалізації проданого товару, грн.; Цр1 — цінакуплених матеріалів, грн.; g — зустрічна ставка ПДВ,g= 0,1667. [7]
Розрахуємо величиниподатку на додану вартість, використовуючи табл… 7.3.
Таблиця 7.3 Вільніціни та дати, обхідні для розрахунку ПДВ
Операції Виготовлена продукція Отримані матеріалиСума у
вільних
цінах
грн..
Дата
відванта-
ження
Дата
отримання
коштів
Сумау
вільних
цінах
грн.
Дата
списання
коштів з
рахунку
Дата
виписки
податкової
накладної
А 150000 14.02 22.01 24000 25.01 7.01 Б 150000 22.02 13.03 54000 20.02 28.02 В 380000 19.03 25.04 150000 16.03 20.03Визначимо датавиникнення податкового кредиту.
Датою виникненняподаткового кредиту є одна з подій, що відбулася першою: чи дата списаннягрошей з розрахункового рахунку бізнесмена, чи дата оформлення податковоїнакладної, яка свідчить, що бізнесмен одержав товар і оприбуткував його насвоєму складі.
В даному випадкуматимемо дати наведені в таблиці 7.4.
Таблиця 7.4 Дативиникнення податкового кредиту
Вид операції А Б В Дата виникнення податкового кредиту 7.01 20.02 16.04Далі підприємствовиробляє певну продукцію, додаючи до раніше куплених матеріалів нову вартість.Тоді нова продукція буде мати вільну ринкову ціну, що рівна сумі ранішевизначеної ринкової ціни та додатку до вартості. Розраховується розмір податкуПДВ, виписується покупцю рахунок на суму, яка є ціною реалізації продукції,причому до неї додається розмір ПДВ.
Визначається моментвиникнення податкових зобов’язань у підприємства. Датою виникнення податковихзобов'язань вважається подія, що протягом податкового періоду сталася раніше:це — або дата надходження грошей від покупця (так званий касовий методсплачування ПДВ), або це ¾ датавідвантаження товару. В цей момент виникає обов’язок сплатити до бюджету ПДВ.
В даному випадкуматимемо дати наведені в таблиці 7.5.
Таблиця 7.5 Дативиникнення податкових зобов’язань
Метод А Б В Касовий 22.01 13.03 25.04 Виникнення податкових зобов’язань 14.02 22.02 19.03І нарешті,підраховується розмір ПДВ, що реально повинен бути сплачений підприємством. Вінвизначається як різниця між податковим зобов’язанням і податковим кредитом.Термін сплати ¾ до 20 числа кожного за звітним періодом місяця.
Враховуючи табл. 7.5 та визначені розміри ПДВ по кожному звидів продукції, за касовим методом підприємство має сплатити:
¾ у січні: />грн.;
у лютому:/>грн.;
¾ уберезні: />грн.
Загальна сума ПДВ закасовим методом складе /> грн.
За методом по датівідвантаження:
¾ у січні: />грн.;
¾ у лютому:/>грн.;
¾ у березні: />грн.;
¾ у квітні: />грн.
Загальна сума ПДВскладе />
Отже,ми розрахували основні види податків для підприємства: податок на прибуток,акцизний податок та податок на додану вартість. Ми бачимо, що величину одного ітого ж податку можна розраховувати декількома способами.
ВИСНОВКИ
Перший розділ даної роботи міститьтеоретичні відомості про амортизаційну політику підприємства в ринкових умовахгосподарювання.
В другому розділі курсової роботирозроблено комерційну ідею нового підприємства, розглянуто чинники, на основіяких можна зробити висновки щодо дієвості ідеї.
В 3 розділі розроблені статут,реєстраційна картка та свідоцтво про реєстрацію створеного підприємства заснованогона власності об’єднання громадян “Спортінвент”, зразки яких наведені в дадаткахБ, А, В відповідно.
Для господарського товаристварозраховано в 4 розділі розраховано вартість нематеріального активу, якийпропонується внеском до статутного фонду, складено договір про передачі правана винахід та заявку про реєстрацію відповідного договору в ДержпатентіУкраїни, які наведені в додатках Г і Д відповідно.
В 6 розділі розраховано потребу встартовому капіталі для підприємства, що створюється, а також величину покриттяпотреби капіталу, необхідного для реалізації комерційної ідеї; величину чистогоприбутку, яку може підприємство отримати до кінця року, та час поверненняпозики банку.
Визначено оптимальне місце розташуваннястворюваного підприємства в 5 розділі. Встановлено, що найкраще розташуватипідприємство в елітному районі з дуже розвинутою інфраструктурою.
Розраховано наступні види податків дляпідприємства:
- податок на прибутокпідприємства;
- акцизний податок;
- податок на додану вартість.
Результати розрахунків податківпредставлені в 7 розділі.
ЛІТЕРАТУРА
1. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку №7 “Основні засоби”/ Національні стандарти бухгалтерськогообліку в Україні. Збірник нормативно-правових актів. – К., 2000. – 231с.
2. Любушин Н.П., Лещева В.Б., ДьяконоваВ.Г. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учебное пособиедля вузов/ Под ред. проф. Н.П.Любушина. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 471с.
3. Бойчик І.М., Харів М.С. Економікапідприємства. Навч. посіб. – Київ: “Каравелла”, 2002 – 420с.
4. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. №283/97-ВР.
5. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку №6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”/Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні. Збірникнормативно-правових актів. – К., 2000. – 231с.
6. Покропивний С.Ф. Економікапідприємства. Видання 2– е перероблене. – Київ, 2001 – 389с.
7. Козловський В.О. Основипідприємництва. Практикум. Навчальний посібник. Видання 4 – е, доповнене. –Вінниця: ВНТУ, 2004. – 244с.
ДодатокА
РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА
суб'єктапідприємницької діяльності — юридичної особи
реєстрація — перереєстрація — внесення змін
(необхіднепідкреслити)
1 Ідентифікаційний код 2Організаційно-правова форма
Підприємство засноване на власності об’єднання громадян /> 5 6 5 4 1 1 6 /> /> 3Найменування українською мовою
“Спортінвент”
/> 4Найменування російською мовою
“Спортинвент”
/>Місцезнаходження
5Поштовий індекс
24220
6Область
Вінницька
Район
Вінницький
Місто (село),
район міста
Вулиця
ТарногородськогоБудинок
101
Корпус Квартира Телефон 8 0432 157645 Телефакс 9 Керівник 10Ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків
та інших обов'язкових платежів
Форма власності
приватна
20Орган управління
Дирекція підприємства Ознаки особи: юридична – 1, без права юридичної особи – 2. 13 1 Кількість відокремлених підрозділів (філій, представництв, відділень тощо, перелік яких: наводиться в додатку) 14 --- Форма фінансування: бюджет – 1, госпрозрахунок – 2, за рахунок членських внесків –3, змішана – 4. 15 3Статутний фонд
Головна організація(підприємство)
18Країна
Україна
19Ідентифікаційний код
Місцезнаходження
М Вінниця, вул… Тарногородського, 10
5 6 5 4 1 1 6 Найменування 21Підприємство засноване на власності
об’єднання громадян
22Ідентифікаційний код та найменування органу державної реєстрації
Реєстраційна палата Вінницької міської ради
Дата 23 16.09.06 Номер реєстрації справи 24 215 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />Додаток Б
ЗАРЕЄСТРОВАНО: ЗАТВЕРДЖЕНО:
Реєстраційною палатою Загальнимизборами
Вінницької міської Ради учасників
народних депутатів Протокол№702
Наказ №605-р від25 серпня 2006 р.
від “25” вересня 2006р
Реєстраційний №25901246701015520
Голова палати
________ Л.І.Марущак
СТАТУТ
підприємства заснованого на власності об’єднання громадян“Спортінвент”
Вінниця, 2006р.
1.Загальні положення.
1.1. Підприємство засноване навласності об’єднання громадян “Спортінвент” (на далі іменоване «Підприємство»)створюється на базі майна громадської організації “Вінницька регіональна спілкавиробників спортивного інвентарю” (на далі – “Засновник”) та є правонаступникомвсіх його майнових та немайнових прав та обов'язків.
1.2. Місцезнаходження Підприємства: м.Вінниця, вул. Тарногородського, 101.
1.3. Підприємство є юридичною особою здня його державної
реєстрації, веде самостійний баланс, має розрахунковий, валютний та інші
рахунки в банках, знак для товарів і послуг, який реєструється згідно чинного
законодавства, печатку, штамп і бланки зі своїми реквізитами.
1.4. Підприємство має право укладатиугоди (договори, контракти) у тому
числі договори купівлі-продажу, підряду, страхування майна, перевезення,
зберігання, доручення, набувати майнові і особисті немайнові права, нести
зобов'язання, виступати позивачем і відповідачем в арбітражі, суді та
третейському суді.
1.5. У своїй господарській діяльності Підприємствокерується законодавством України і цим статутом.
1.6. Майно Підприємства складається зосновних фондів та оборотних
засобів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі Підприємства.
1.7. Підприємство є власником:
— майна, переданого йому Засновником;
— майна, переданого ПідприємствуПідприємствами і громадянами у вигляді благодійних внесків;
-майна, одержаного в результаті його фінансово-господарськоїдіяльності, кредитів банків і інших кредиторів;
-іншого майна, набутого на підставах незаборонених законодавством.
Підприємство здійснює володіння,користування і розпорядження своїм майном у відповідності з цілями своєїдіяльності.
1.8. Підприємство має право випускатицінні папери, засновувати та вступати в об'єднання з іншими суб'єктамигосподарської діяльності; створювати на території України та за її межами своїфілії та представництва, а також дочірні Підприємства відповідно до чинногозаконодавства України та держави за місцем реєстрації.
1.9. Створювані Підприємством дочірніПідприємства, філії та
представництва можуть наділятись основними фондами та оборотними
засобами, які є власністю Підприємства. Керівництво їх діяльністю
здійснюється особами, які призначаються дирекцією Підприємства.
Дочірні Підприємства не несутьвідповідальність за зобов'язання Підприємства згідно з статутом.
1.10. Для здійснення статутних завдань Підприємствостворює
різні наукові і виробничі підрозділи і формування, у тому числі
тимчасові творчі колективи.
1.11 Підприємство має право створювати спільні Підприємстваз
закордонними Підприємствами, як на території України, так і за її межами
згідно діючого законодавства; бути учасником акціонерних і інших товариств,концернів і т.д.
1.12. Ризик випадкової загибелі або пошкодженнямайна, переданого Підприємству, несе само Підприємство.
1.13. Повна назва Підприємства –Підприємство засноване на власності об’єднання громадян “Спортінвент”.
2. Мета і предмет діяльності
2.1. Підприємство створюється з метоюзадоволення потреб суспільства в його товарах, здійснення іншої діяльності, щоне суперечить законодавству України, та реалізації на основі отриманогоприбутку інтересів Засновника, а також економічних та соціальних інтересівтрудового колективу.
2.2. Основні види діяльностіПідприємства:
— здійснення торгових, комерційнихоперацій з товарами власного виробництва;
— наукова і проектна діяльність,наукові дослідження в галузі розробки спортивного інвентарю;
— відкриття мережі власних магазинівспортивного інвентарю;
— організація та проведення науковихвиставок та ярмарок, що сприятимуть поширенню продукції Підприємства.
2.3. Види діяльності, що потребуютьліцензування, виконуються при наявності ліцензій від відповідних органів.
3. Юридичний статус Підприємства
3.1. Підприємство є юридичною особою,має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банківУкраїни та за її межами, печатку, штамп і бланки зі своїм найменуванням, власнийтоварний знак та інші реквізити.
3.2. Підприємство має право:
— продавати та передавати іншиморганізаціям, Підприємствам, громадянам, обмінювати, здавати в оренду, надаватибезоплатно в тимчасове користування або в позику будинки, споруди,устаткування, транспортні засоби та інше майно;
— купувати, продавати і обмінюватитовари, сировину, матеріали та інвентар;
— укладати будь-які угоди, крімзаборонених законодавством;
— вступати в товариства, об'єднання;
— створювати дочірні Підприємства,структурні підрозділи, філії, представництва;
— організовувати та утворюватиавтогосподарства;
— реалізовувати товари, роботи, послугиза цінами і тарифами, що встановлюються самостійно, або на договірних засадах,а у випадках, передбачених законодавством — за регульованими цінами;
— надавати безпроцентні позикипрацівникам та Засновнику Підприємства;
— здійснювати інші дії, що не суперечатьданому Статуту і не заборонені законодавством.
4. Майно і кошти Підприємства
4.1. Для забезпечення діяльностітовариства створюється статутний фонд у розмірі 50000,00 грн. (П’ятдесят тисячгрн. 00 копійок). Джерелом формування статутного фонду є кошти громадськоїорганізації “Вінницька регіональна спілка виробників спортивного інвентарю”,які в свою чергу формуються із майна, членських внесків, пожертвувань громадянта інших осіб, які членами даної громадської організації.
4.2. Майно Підприємства становлятьосновні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість якихвідображається в самостійному балансі. Майно Підприємства належить йому направі власності.
Підприємство відповідає за своїмизобов'язаннями належним йому майном. Засновник не відповідає за зобов'язанняПідприємства, а Підприємство не відповідає за зобов'язаннями Засновника.
4.3. Джерелами формування майнаПідприємства є:
— грошові та матеріальні внескиЗасновника;
— доходи, одержані від реалізаціїпродукції, робіт, а також від інших видів господарської діяльності;
— придбання майна іншого Підприємства,організації;
— безоплатні або благодійні, внески,пожертвування організацій, підприємств і громадян;
— інші джерела, не забороненізаконодавчими актами України.
4.4. Прибуток Підприємства утворюєтьсяз надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних таприрівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибуткуПідприємства сплачуються проценти по кредитах банків, а також вносятьсяпередбачені законодавством України податки та інші платежі в бюджет. Чистийприбуток, частина надходжень, що лишається після здійснення зазначених проплат,знаходиться в повному розпорядженні Підприємства і є його власністю.
4.5. Напрями розподілу прибутку:
— на утворення фондів (резервного,розширення виробництва, споживання і т. п.);
— на виплату Засновнику дивідендів тавинагороди працівникам;
— на благодійні внески тапожертвування;
— на інші цілі, необхідні для активноїдіяльності Підприємства.
4.6. Кошти, що залишаються нарозрахунковому рахунку Підприємства, після обов'язкових розрахунків з бюджетом,іншими кредиторами, тобто чистий прибуток Підприємства, можуть направлятися напоповнення статутного фонду, на інші цілі, крім того, можуть бути передані увласність Засновника Підприємства.
4.7. Підприємство утворює цільові фонди,призначені для покриття витрат, пов'язаних зі своєю діяльністю: резервний фонд,фонд нагромадження, фонд споживання; валютний та інші фонди.
4.8 Резервний фонд Підприємствастворюється у розмірі, що становить 15 відсотків статутного фонду Підприємства.
Резервний фонд призначається для покриттявитрат, які повязані з відшкодуванням збитків та позапланових витрат. Рішенняпо використанню коштів фонду приймається керівником Підприємства. Якщо коштіврезервного фонду буде недостатньо, керівник приймає рішення про джерела їхпокриття.
Резервний фонд формується шляхомщорічних відрахувань у розмірі 5 відсотків від суми чистого прибутку (доходу)Підприємства до досягнення повної його суми. Кошти фонду зараховуються наспеціальний рахунок в установі банку.
4.9. Фонди нагромадження іспоживання створюються у розмірах, які встановлюються керівником Підприємства,з подальшим щорічним затвердженням їх суми Засновником. Підставою для визначеннярозмірів фондів є перспективний та річний плани розвитку Підприємства такошторис витрат Підприємства.
4.10. Валютний фонд Підприємства утворюється за рахунок валютнихнадходжень, що залишаються у розпорядженні Підприємства після сплатиобов’язкових платежів.
5. Управління Підприємством
5.1. Вищим органом управлінняПідприємства є його керівник (директор), який призначається керівним органомЗасновника.
5.2. Директор Підприємства укладає зкерівним органом Засновника контракт, в якому визначаються його права та обов’язки, соціальний захист, гарантії та винагорода.
5.3. Директор Підприємства самостійновирішує будь-які питання діяльності Підприємства, а саме:
— виступає від імені Підприємства передтретіми особами;
— одноосібно укладає договори, угоди,контракти (в т. ч. зовнішньо-економічні);
— визначає перспективи розвиткуПідприємства;
— встановлює штати;
— у відповідності з законодавством встановлюєформи і розміри оплати праці працівників;
— видає накази;
— здійснює будь-які інші функції зуправління справами Підприємства, що не суперечать чинному законодавству таСтатуту.
5.4. Директор зобов'язаний:
— дотримувати умов статутуПідприємства, підписаного між ним та керівним органом Засновника контракту,виконувати рішення керівного органу Засновника;
- не розголошувати комерційнутаємницю і зберігати конфіденційність
інформації про діяльність Підприємства, яка не підлягає розголошенню;
- виконувати прийняті на себе у встановленому порядкузобов'язання
щодо Підприємства;
- за вимогою керівного органу Засновника надавати останньомуінформацію про діяльність товариства, знайомити його з річними балансами,даними бухгалтерської та іншої звітності, іншою документацією товариства;
- активно сприяти Підприємству в його діяльності.
5.5. Директор, який систематично не виконуєналежним чином обов'язки
або перешкоджає своїми діями досягненню мети діяльності Підприємства, може бутизвільнений з посади на підставі рішення, прийнятого керівним органомЗасновника.
5.6 Директор може бути частково або повністюзвільнений від
відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків,
якщо це стало наслідком обставин нездоланої сили (форс-мажорних обставин),
до яких належать події, які директор неспроможний передбачити і попередити.
5.7. Директор та Засновник намагатимутьсявирішити всі розбіжності і суперечки, пов'язані з виконанням підписаного міжними контракту, шляхом переговорів один з одним.
Суперечки між директором таЗасновником, які виникають у зв'язку з їх діяльністю і не врегульовані взаємноюдомовленістю, підлягають розгляду в судах і арбітражних судах України.
16.Виробничі і трудовістосунки, зокрема питання найму і звільнення,
режиму праці і відпочинку, оплати праці, гарантій і компенсацій регулюютьсятрудовим договором (контрактом) між директором Підприємства та працівникамизгідно з діючим законодавством України і статутом. Умови індивідуальнихтрудових договорів не можуть погіршувати становище працівників товариства порівняноз умовами, передбаченими законодавством України.
5.3. Виключно компетенцією Засновникає:
— внесення змін та доповнень доСтатуту;
— визначення основних напрямів використанняприбутку;
— затвердження перспективних річнихпланів та звітів про їх використання;
— прийняття рішення про ліквідацію абореорганізацію Підприємства;
— призначення та звільнення директора.Засновник не вправі втручатися в поточну господарську діяльність Підприємства.
6. Господарська, економічна і соціальнадіяльність Підприємства
6.1. Підприємство самостійно визначаєперспективи розвитку, планує та здійснює свою діяльність, виходячи з попиту напродукцію, що воно виробляє, та необхідність забезпечення виробничого тасоціального розвитку Підприємства, підвищення доходів.
6.1. Порядок використання прибутку(доходу), що залишається після сплати податків та інших платежів у бюджет,визначає Засновник Підприємства.
6.2. Підприємство самостійно визначаєфонд оплати праці. Мінімальний розмір оплати праці найманих працівників не можебути меншим прожиткового мінімуму, який встановлюється законодавчими актамиУкраїни.
6.3. Підприємство самостійно плануєсвою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту напродукцію, що виробляється, та необхідності забезпечення виробничого тасоціального розвитку Підприємства, підвищення доходів.
6.4. Основу планів становлятьзамовлення та договори, що укладені із споживачами (покупцями) продукції іпостачальниками матеріально-технічних ресурсів.
6.5. Підприємство виплачує платежі вбюджет згідно з чинним законодавством.
6.6. Відносини Підприємства з іншимиПідприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарськоїдіяльності здійснюються на основі договорів.
6.7. Підприємство самостійно виконуєматеріально-технічне забезпечення власного виробництва і капітальногобудівництва через систему прямих угод (контрактів) або через товарні біржі таінші організації України та інших держав.
6.8. Підприємство реалізує своюпродукцію, майно за цінами і тарифами, що встановлюються самостійно, або надоговірній основі, а у випадках, передбачених законодавчими актами України — задержавними (регульованими) цінами і тарифами.
В розрахунках із зарубіжними партнерамизастосовуються контрактні ціни, що формуються відповідно до умов і цінсвітового ринку.
6.9. Підприємство має право:
— придбати майно, необхідне длявиконання статутних завдань і здійснювати права володіння, використання ірозпорядження цим майном;
— формувати майно за рахунок виробленоїпродукції, доходів, які отримуються від її реалізації і іншої діяльності,надходженя від продажу цінних паперів, кредитів банків, благодійних та іншихнадходжень;
- передавати іншим Підприємствамі організаціям, продавати, розмінювати, здавати в оренду, надавати безкоштовноу тимчасове користування або у позику будинки, споруди, обладнання, транспортнізасоби, інвентар, сировину і інші матеріальні цінності, а також списувати їх збалансу, якщо вони зношені або морально застарілі;
— передавати матеріальні і грошовіресурси іншим Підприємствам і організаціям, а також громадянам, виконуючимроботи товариству;
- користуватися землею і іншими природними ресурсамиу порядку встановленим діючим законодавством;
- використовувати на договірних засадах майно, якенадається йому державними або громадськими Підприємствами, організаціями, атакож громадянами;
- об’єднувати на договірних засадах частину своїхкоштів з коштами державних і громадських підприємств і організацій відповідно зстатутними завданнями;
- купувати, розмінювати, орендувати, братив позику у державних і громадських організацій, а також громадян будівлі,споруди, устаткування, машини, транспортні засоби і інші матеріальні цінності;
- страхувати своє майно і майнові інтереси ;
- приймати участь у створенні міжгалузевих виробництві інших спільних підприємств і об’єднань;
- визначати і самостійно планувати напрямки своєїдіяльності, визначати обсяги і структур виробництва та наукових розробок наоснові програм діяльності, які приймає директор;
- планувати свою науково-виробничу, фінансовудіяльність і соціальний розвиток;
- купувати необхідну сировину, матеріали,інструменти, обладнання і інше майно у порядку оптової торгівлі у державних ігромадських підприємств, використовувати матеріальні ресурси, отримані відзамовників за складеними з ними угодами;
— виконувати роботи по державномузамовленню з гарантованним забезпеченням матеріально-технічними ресурсами ігарантованним збутом продукції;
- мати знак для товарів і послуг,зареєстрований в установленному порядку;
- реалізувати свою продукцію,виконувати роботи і надавати послуги за цінами, які встановлюютьсяцентралізовано, а також за домовленістю зі споживачем або самостійно;
- проводити виставки, ярмарки-продажупродукції, рекламувати свою продукцію через засоби масової інформації,здійснювати випуск в установленному порядку рекламних видань;
проводити консультації і надавати послугив області управління, організації, забезпеченні процесу іновацій колективам іорганізаціям за згодою сторін на комерційній основі;
- формувати фінансові ресурси за рахунок виручки відреалізації продукції, амортизаційних відрахувань, внесків членів трудовогоколективу, кредитів банків, засобів, які отримані від продажу облігацій таінших надходжень;
- користуватися коштами, які виділяютьсяз бюджету на капітальне будівництво об'єктів як виробничого, так іневиробничого призначення, у тому числі на умовах повернення коштів;
- здійснювати у встановленомупорядку випуск облігацій;
— відкривати в установах банку рахункидля грошових операцій;
— отримувати відсотки від банку завикористання тимчасово вільних коштів товариства, які зберігаються на його рахункахв банку;
— залучати до роботи за трудовимиугодами громадян з оплатою праці за згодою сторін (максимальний розмірзаробітної платні працівників не обмежується);
- залучати до роботи по виконанню статутних завданьтимчасові творчі колективи і окремих громадян на умовах підрядного договору;
- залучати до роботи громадян у вільний від їхосновної роботи час на умовах сумісництва;
- самостійно визначати загальну чисельністьпрацівників, їх професійний і кваліфікаційний склад, затверджувати штати;
- самостійно затверджуватирозміри і системи оплати праці,
орієнтуючись перш за все на отримання кінцевих результатів (тривалість робочогодня працівників товариства, порядок надання вихідних і відпусток, порядокнакладення заохочень і стягнень за результати праці визначаються правиламивнутрішнього трудового розпорядку; на працівників повністю розповсюджується діятрудового законодавства України; пенсіонерам і студентам, працюючим втоваристві, як на постійній роботі, так і по трудовим угодам,
зберігаються у повному розмірі пенсія, стипендія і інші виплати);
- створювати спільно з іншими Підприємствами(організаціями)
тимчасові трудові колективи для проведення досліджень, конструкторських ітехнологічних робіт, а також для впровадження науково-
технічних розробок у виробництво на договірних умовах;
- приймати у підготовці фахівців і створенніучбово-виробничих підприємств;
- використовувати на свій розсуд незалежно від джерелутворення фінансові ресурси на соціальний розвиток;
- здійснювати за рахунок власних коштів будівництвожилих
будинків, дитячих дошкільних установ і інших об'єктів соціального
призначення, приймати дольову участь в їх будівництві, а також
орендувати або придбати такі об'єкти;
- вводити за рахунок власних прибутків додатковіпільги по соціальному забезпеченню своїх працівників;
- здійснювати зовнішньоекономічну діяльність яксамостійно, так
і через зовнішньоторгові об'єднання (Підприємства);
- експортувати продукцію власного виробництва іпридбати за
кордоном комплектуючі вироби, прибори, технологію для
забезпечення виробничої діяльності;
-відряджати за рахунок власних валютнихкоштів фахівців і інших працівників для участі у переговорах з зарубіжнимипартнерами, у міжнародних виставках, ярмарках, для навчання і здійснення іншоїдіяльності у відповідності з діючим законодавством;
— здійснювати купівлю-продаж і обмінвалютних коштів на аукціонах зовнішньоекономбанку України.
6.9. Підприємство зобов'язане:
— охороняти навколишнє середовище відзабруднення та інших шкідливих впливів;
— забезпечувати безпеку виробництва,дотримуватись санітарно-гігієнічних норм, вимог щодо захисту здоров'япрацівників, населення і споживачів продукції і несе відповідальність увстановленому законодавством порядку за шкоду, заподіяну їх здоров'ю тапрацездатності.
7. Облік і звітність
7.1. Підприємство здійснює оперативнийта бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде статистичну звітність.
7.2. Порядок ведення бухгалтерськогообліку та статистичної звітності визначається чинним законодавством.
7.3. Службові особи Підприємства заперекручення державної звітності несуть в установленому законодавством порядкудисциплінарну, матеріальну або кримінальну відповідальність.
7.4. Контроль за окремими сторонамидіяльності Підприємства здійснюють державна податкова адміністрація, державніоргани, на які покладено нагляд за безпекою виробництва та праці, протипожежноюта екологічною безпекою, інші органи відповідно до законодавства України вмежах їх компетенції.
8. Зовнішньоекономічна діяльністьПідприємства
8.1. Підприємство самостійно здійснюєзовнішньоекономічну діяльність у відповідності до чинного законодавства Українив межах предмету діяльності.
8.2. Валютна виручка зараховується навалютний балансовий рахунок Підприємства і використовується нею самостійно увідповідності до чинного законодавства України.
8.3. Підприємство може здійснюватиекспорт та імпорт виробничо-технічної та іншої продукції в порядку, визначеномузаконодавством, направляти спеціалістів та приймати іноземних партнерів дляобміну досвідом, укладання угод та надання послуг.
8.4. Підприємство може брати участь іорганізовувати виставки, ярмарки, аукціони, семінари, конференції, відкриватифірмові магазини.
8.5. Підприємство може створюватиспеціальні Підприємства з іноземними юридичними особами і громадянами як натериторії України, так і за її межами.
9. Припинення діяльності Підприємствата його реорганізація
9.1. Припинення діяльностіздійснюється у формі ліквідації або реорганізації Підприємства.
9.2. Підприємство ліквідується увипадках :
— за рішенням Засновника;
— визнання його банкрутом;
— якщо прийнято рішення про заборону діяльностіПідприємства;
- якщо рішенням суду буде визнано недійсністьустановчих
документів про створення Підприємства;
- за іншими підставами, передбаченими законодавчими
актами України.
9.3. При реорганізації і ліквідаціїПідприємства працівникам, що звільнятимуться, гарантується додержання їх правта інтересів відповідно до чинного законодавства України.
9.4. Ліквідація Підприємстваздійснюється у визначеному чинним законодавством порядку ліквідаційноюкомісією, яка утворюється Засновником, а у випадках банкрутства — судом абоарбітражним судом.
9.5. При ліквідації Підприємства воназобов'язана провести повний розрахунок з бюджетом.
9.6. Майно, що залишилося післязадоволення претензій кредиторів, використовується за вказівкою Засновника.
9.7. У разі реорганізації Підприємстваїї майно, права і обов'язки переходять до правонаступників.
9.8. Всі документи при ліквідаціїПідприємства, строк збрігання яких не закінчився, передаються у міський архів,а при реорганізації — залишаються у правонаступників.
Засновник ______________ Луцишин О.В.
(підпис)
Додаток В
5 6 5 4 1 1 6СВІДОЦТВО
про державну реєстрацію (перереєстрацію)
суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи
Найменування Підприємство засноване на власності об’єднання громадян “Спортінвент”
__”Спортінвент”__________________________________
(повне та скорочене)
Організаційно-правова форма Підприємствозасноване на власності об’єднаннягромадян____________________________________________________________________________________________________________________________________
Місце знаходження м.Вінниця,вул. Тарногородського, 101________________________
__________________________________________________________________
Ідентифікаційнийкод суб’єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстріпідприємств та організацій України
Видане РеєстраційноюПалатою Вінницької міської ради
/>(орган державної реєстрації)
/>/>Дата реєстрації “25 ” вересня 2006 року,
/>/>/>про що зроблено запис “ 25 ” вересня 200 6р. ужурналі обліку реєстраційних справ за № 569878
Головареєстраційної палати
_____________________ _______
(прізвище та ініціали) М.П. (підпис)
Відомості про змінумісцезнаходження:
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
Додаток ГДоговір про передачу прававласності на винахід
м._____________________ "___ "_______ 200___ р.
__________________________________________________________________
повна назва власника патента або ліцензії
__________________________________________________________________
в особі — посада, прізвище, ім'я, по батькові
в подальшому — Ліцензіар (або власник патенту,ноу-хау тощо) з одного боку, та
________________________________________________________________
повна назва господарського товариства, до якогоробиться внесок
______________________________________________________________
в особі — посада, прізвище, ім'я, по батькові
в подальшому — Ліцензіат, з другого боку, беручи доуваги бажання Ліцензіара зробити внесок до статутного фонду Ліцензіата у
вигляді нематеріального активу_________________________________________
розшифрування активу
домовились про:
1. Визначення термінів: (подається конкретнетлумачення термінів)
1.1 Ноу-хау_____________________________________________________
_______________________________________________________________
__________________________________________________________________
1.2 Територія експорту продукції__________________________________
1.3 Територія, де діє право власності нанематеріальний актив
1.4 Ціна реалізації продукції за ліцензією____
1.5 Період дії патенту, ліцензії
2. Предмет договору:
2.1. Ліцензіар надає право Ліцензіату на строк діїпатенту (ліцензії тощо) використовувати (право власності)__________________________
_______________________________________________________________
на що конкретно
і вважає це право як внесок Ліцензіара достатутного фонду Ліцензіата.
3. Вартість нематеріального активу складає
4. Права і обов'язки Ліцензіара:
4.1Права:________________________________________________
4.2. Обов'язки Ліцензіара___________________________________
4.3. ВідповідальністьЛіцензіара:_____________________________
5. Права і обов'язки Ліцензіата:
5.1. ПраваЛіцензіата______________________________________
5.2. Обов’язкиЛіцензіата____________________________________
5.3. ВідповідальністьЛіцензіата______________________________
5. Підписи сторін та печатки.
ДодатокД
Держпатент України
01655, МПС, Київ-53
Львівська площа, 8.
Власник патенту__________________________________________
_____________________________________________
прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи або
_____________________________________________
повне офіційне найменування юридичної особи
Адреса______________________________________________
Патент №____________________________________________
Пріоритет від_________________________________________
Дата публікації________________________________________
Номер офіційного бюлетня
Держпатенту України________________________
ЗАЯВА
Прошу зареєструвати договір про передачу прававласності на винахід_________________________________________________________
назва винаходу (корисної моделі)
між власникомпатенту_______________________________________________
прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи абоповне офіційне найменування юридичної особи
та_________________________________________________________________
повна назва суб'єкта бізнеса, до статутного фондуякого передається право власності
на винахід (корисну модель) та його адреса
Додаток:
Договір про передачу прав на _______ арк. в 3примірниках.
Документ про сплату збору за реєстрацію договору.
Підпис власника патенту та буквене позначенняпрізвища_____________
М.П. (для юридичної особи)
Дата_____________