Реферат: Покращення фінансового стану підприємства

МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕХНІЧНИЙКОЛЕДЖ

ТЕРНОПІЛЬСЬКОГОДЕРЖАВНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ПУЛЮЯ

Факультетінженерної механіки

Курсоваробота

здисципліни

«Економікапідприємства»

натему:

«Покращенняфінансового стану підприємства»

Виконав:

ст.гр. ОВ – 308

КуйбідаТ.Я.

Перевірила:

СемчишинЄ.В.

Тернопіль– 2008

Зміст

Вступ

Розділ 1.Фінансово – економічні результати діяльностіпідприємства

1.1 Суть фінансової діяльності підприємства

1.2 Економічна сутність балансу

1.3 Дохід і прибуток на підприємстві

1.4 Показники оцінки фінансового стану підприємства

Розділ 2. Аналіз фінансово — господарської діяльностіпідприємства

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Аналіз прибутків та збитків підприємства

2.3 Аналіз рентабельності підприємства

Розділ 3.Шляхи покращення фінансового станупідприємства

3.1 Шляхи покращення фінансового стану ТОВ “Поліграфіст”

3.2 Розрахунок прибутковості підприємства

3.3 Розрахунок планової рентабельності підприємства

Висновки

Література

Додатки

Вступ

Сучасна ринкова системає найбільш ефективною формою організації економічного життя країни. Їй властивагнучкість, здатність перебудовуватися до інтенсифікації виробництвавикористовуючи досягнення науково – технічного прогресу, стимули длявисокоефективного ведення господарської діяльності.

У ринковійекономіці підприємство самостійно планує основні напрямки та умови своєїдіяльності, розпоряджається трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами.Воно саме вибирає ділових партнерів, вступає в договірні відносини з ними,здійснює зовнішньоекономічну діяльність.

У ринковійекономіці виживають лише ті підприємства, які найбільш правильно зрозуміливимоги ринку, організували виробництво конкурентоспроможної продукції, послуг,що користуються попитом, уміло здійснюють мотивацію персоналу.

Ефективністьвиробничої та фінансової діяльності підприємства виражається в досягнутихфінансових результатах.

Для визначенняфінансового результату діяльності підприємства за звітний період необхіднопорівняти доходи звітного періоду і витрати, понесені для одержання цихдоходів.

Доходи — найважливіший економічний показник роботи підприємств

(фірм), що відбиває їхні фінансові надходження від усіх видів діяльності, кінцевим результатом якої виступає виробнича і реалізована продукція (зроблені послуги, виконані роботи), оплачені замовником. Доход — це гроші, що продавець сподівається одержати за продану одиницю виготовленої продукції.

Економічний прибуток — це різниця між загальним доходом і загальними витратами фірми, включаючи як явні, так і неявні. Прибуток виконує дві найважливіші функції: він характеризує кінцеві фінансові результати діяльності підприємства, розмір його грошових нагромаджень, а також є головним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства (податок на прибуток — найважливіший елемент доходів державного бюджету).

Важливу роль для оцінки фінансового стану підприємства відіграє показник прибутку. Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування. Він служить джерелом сплати податків. Враховуючи значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні. Тому основний принцип діяльності підприємства складається в прагненні до максимізації прибутку.

Прибуток є об’єктом числення і сплати податків по встановлених ставках, унаслідок чого виникають фінансові відносини підприємства з бюджетом і установами. Господарчий суб’єкт самостійно визначає напрямок використання чистого прибутку, що залишився після сплати всіх податків, якщо інше не передбачено статутом.

Актуальність даної теми курсової роботи полягає в тому, що без дослідження та покращення фінансового стану підприємства керівництво підприємства не може оцінити чи прибуткове підприємство чи збиткове. Тому розгляд даної теми є досить актуальною проблемою для ефективної роботи будь – якого підприємства.

Об’єктом дослідження при написанні курсової роботи виступає ТОВ “Поліграфіст”, предметом дослідження – фінансовий стан даного підприємства.

Розділ 1. Фінансово–економічні результати діяльності підприємства

1.1 Суть фінансової діяльності підприємства

Суть фінансової діяльності підприємства полягає у виникненні грошових відносин, пов’язаних з неперервним кругообігом коштів у формах витрачання ресурсів, одержання доходів, їх використання, а також із приводу відносин з постачальниками, покупцями продукції, працівниками підприємства, державними органами.

Основними завданнями фінансової діяльності підприємства є:

- вибір форм фінансування та їх оптимальне співвідношення;

- вибір структури капіталу підприємства, напрямків його використання;

- збалансування надходжень і видатків платіжних засобів підприємства у часі;

- забезпечення своєчасності розрахунків;

- підтримання необхідної ліквідності.

Фінансування поділяється на внутрішнє та зовнішнє відносно джерел коштів.

Важливими формами фінансування підприємств є кредит та випуск цінних паперів.

Фінансова діяльність підприємства може бути організована такими методами:

- комерційний розрахунок;

- неприбуткова діяльність;

- кошторисне фінансування.

Основним методом фінансової діяльності виступає комерційний розрахунок, який засновується на таких принципах:

- повна господарська та юридична відокремленість – випливає з вимоги чіткої визначеності щодо прав власності на фінансові ресурси, встановлення оптимальних напрямів їх розміщення та відповідальності за використання залучених ресурсів;

- самоокупність – означає повне покриття витрат за рахунок отримання доходів;

- прибутковість – отримані доходи мають не тільки покрити витрати, а й сформувати прибуток;

- самофінансування – передбачає покриття витрат на розвиток виробництва за рахунок отриманого прибутку та залучених кредитів, які також погашаються за рахунок прибутку;

- фінансова відповідальність – підприємство несе повну відповідальність за фінансові результати своєї діяльності.

Комерційний розрахунок є раціональним і високоефективним методом фінансової діяльності. Він націлює підприємство на пошук достатніх і дешевих фінансових ресурсів, раціональне їх розміщення, мінімізацію витрат і максимізацію доходів та прибутку.

Неприбуткова діяльність означає те, що її розмір змінюється за рахунок спонсорських та інших надходжень, насамперед від засновників. Цей метод організації фінансової діяльності не передбачає принципу прибутковості. Головна мета цієї діяльності – це забезпечення певних потреб суспільства, а не отримання прибутку. На таких засадах можуть здійснювати свою діяльність установи соціальної сфери та підприємства муніципального господарства.

Кошторисне фінансування – полягає у забезпеченні витрат за рахунок зовнішнього фінансування за двома напрямами:

- з бюджету:

- з централізованих фондів корпоративних об’єднань.

Установи, що фінансуються з бюджету на основі кошторису, називаються бюджетними. На внутрішньому кошторисному фінансуванні перебувають відокремлені підрозділи підприємств і організацій, як правило, соціального призначення.

Більшість підприємств матеріального виробництва здійснюють свою фінансову діяльність за методом комерційного розрахунку.

1.2 Економічна сутність балансу

Інструментом управління фінансами підприємства є фінансовий план. Основна мета складання фінансового плану (бюджету) підприємства – узгодження доходів із витратами у плановому періоді. Цей план є підсумковим і одним із найважливіших розділів бізнес – плану підприємства.

Фінансовий план включає:

- прогнозні дані щодо обсягів реалізації продукції, які обчислюють на основі прогнозів продажу і використовуються для розрахунку потреби в обладнанні, чисельності працівників та інші;

- баланс грошових надходжень і витрат – документ, на основі якого визначається сума коштів, необхідна для реалізації підприємницького проекту в часовому розрізі;

- таблицю доходів і витрат – характеризує формування прибутку підприємства в часі;

- баланс активів і пасивів підприємства – дає змогу оцінити, які суми вкладені в активи і за рахунок яких пасивів підприємець фінансуватиме створення цих активів;

- визначення точки беззбитковості, яка показує ту величину обсягу випуску продукції, за якої досягається самоокупність виробництва, при дальшому нарощуванні обсягів випуску підприємство одержуватиме прибутки.

Фінансовий план складається на кожен рік з поквартальним виділенням двох розділів: надходжень і витрат (платежів).

Головним елементом фінансового плану є баланс, тобто деталізована форма фінансового стану підприємства на конкретний момент часу.

Баланс складається із двохчастин: активу і пасиву.

Все що має вартість,належить підприємству і відображається в активі балансу називається йогоактивами. Актив балансу містить дані про розміщення капіталу, який є урозпорядженні підприємства, про вклади його в конкретне майно і матеріальніцінності, про витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції і проіншу вільну грошову готівку.

Головною ознакоюгрупування статей балансу рахується ступінь його ліквідності. По цій ознаці всіактиви балансу розділяють на довгострокові або основний капітал і поточні(оборотні) активи.

Розміщення коштівпідприємства має дуже велику роль в фінансовій діяльності і підвищенні йогоефективності, тому в процесі аналізу активів підприємства в першу чергуналежить вивчити зміни в їх складі і структурі і дати їм оцінку.

Дані, які приводяться в пасивібалансу, дозволяють визначити, які зміни пройшли в структурі власного іпозиченого капіталу, скільки в обороті підприємства довгострокових і короткостроковихпозичених коштів, тобто пасив показує, звідки взялись кошти, кому зобов’язанеза них підприємство.

Фінансовий стан підприємствабагато в чому залежить від того, які кошти воно має в своєму розпорядженні ізвідки вони вкладені. По мірі власності використовуваний капіталпідрозділяється на власний і позичений. По строку використання розрізняютькапітал довгостроковий постійний, і короткостроковий.

В залежності від того наскільки оптимально відношення власного і позиченого капіталу, багато в чомузалежить фінансовий стан підприємства. Обґрунтування правильної фінансовоїстратегії допоможе багатьом підприємствам підвищити ефективність своєїдіяльності.

Як відомо, між статтями активу і пасивубалансу існує тісна взаємозалежність. Кожна стаття балансу має свої джерелафінансування. Джерелом фінансування довгострокових активів, як правило, євласний капітал і довгострокові позичені кошти.

Не виключається випадок формуваннядовгострокових активів і за рахунок короткострокових кредитів банку.

Поточні активи формуються як зарахунок власного капіталу, так і за рахунок короткострокових позичених коштів.

В залежності від джерел формуваннязагальну суму поточних активів (оборотного капіталу) прийнято ділити на двічастини:

1. Зміннучастину, яка складена за рахунок короткострокових зобов’язань підприємства;

2. Постійний мінімум поточних активів, який формується за рахунок власного і довгострокового позиченого капіталу.

Актив балансу підприємства включає такі розділи:

1. Необоротні активи:

- нематеріальні активи;

- незавершене будівництво;

- основні засоби;

- довгострокові фінансові інвестиції.

2. Оборотні активи:

- виробничі запаси;

- незавершене виробництво;

- готова продукція;

- дебіторська заборгованість;

- грошові кошти.

3. Витрати майбутніх періодів.

Пасив балансу підприємства включає такі розділи:

1. Власний капітал:

- статутний капітал;

- пайовий капітал;

- резервний капітал;

- нерозподілений прибуток.

2. Забезпечення витрат і платежів:

- забезпечення виплат персоналу;

- інші забезпечення;

- цільове фінансування.

3. Довгострокові зобов’язання:

- довгострокові кредити банків;

- відстрочені податкові зобов’язання;

- інші довгострокові зобов’язання.

4. Поточні зобов’язання:

- короткострокові кредити банків;

- видані векселі;

- кредиторська заборгованість;

- інші поточні зобов’язання.

5. Доходи майбутніх періодів.

Співвідношення між окремими групами активів і пасивів балансу має важливе значення для оцінки фінансового стану підприємства.

1.3 Дохід і прибуток на підприємстві

У ринкових умовах метою функціонування будь – якого підприємства є виготовлення і реалізація продукції для задоволення ринкових потреб та одержання певної суми доходу.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначений як загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, робіт, послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та податків з продажу (податку на додану вартість, акцизного збору).

Основними чинниками, що впливають на величину виручки від реалізації продукції, є обсяг виробництва продукції, її асортимент, якість, ритмічність роботи підприємства.

Доходи підприємства класифікуються за видами діяльності, що здійснюються цим підприємством. Такий підхід дає можливість враховувати особливості кожного виду діяльності, відслідковувати зміни за видами діяльності та забезпечувати інформацією для подальшого аналізу та прийняття управлінських рішень. Склад доходів підприємства поданий на рисунку 1.1.

/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> <td/> /> /> <td/> <td/>

Доходи від надзвичайних подій

/> />

Доходи від операційної діяльності

<td/>

Доходи від фінансових операцій

<td/>

Доходи від іншої звичайної діяльності

/> />

Дохід від реалізації

<td/>

Дохід від інших операцій

Рис.1.1. Класифікація доходів підприємства.

Доходи від фінансових операцій включають:

- дохід від участі в капіталі;

- інші фінансові доходи.

Доходи від іншої звичайної діяльності включають:

- дохід від реалізації фінансових інвестицій;

- дохід від реалізації основних засобів;

— дохід від реалізації нематеріальних активів;

— дохід від безкоштовно отриманих активів.

Дохід від реалізації включає:

- реалізація товарів;

- реалізація готової продукції;

- реалізація послуг.

Дохід від інших операцій включає:

- реалізація інших оборотних активів;

- операційний лізинг;

- операційна курсова різниця;

- відшкодування раніше списаних активів.

За кожним видом діяльності дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що приводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Водночас не визнаються доходи від інших сторін:

- суми ПДВ, акцизів та інших податків, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів;

- суми надходжень за договором комісії;

- суми попередньої оплати продукції, товарів, робіт, послуг;

- суми задатку під заставу або на погашення позики;

- сума авансу в рахунок оплати продукції;

- інші надходження, що належать іншим особам.

Отже, якщо активи збільшуються, або зобов’язання зменшуються, але це не призводить до зростання власного капіталу, дохід не визнається.

На рівні господарчого суб’єкта виникає ціла система прибутків: валовий (балансовий прибуток), прибуток від реалізації основних фондів і іншого майна підприємства, прибуток по позареалізаційних операціях, чистий прибуток.

Крім того, розрізняють прибуток, оподатковуваний податком, і прибуток, не оподатковуваний податком.

Прибуток — це частина чистого доходу,що залишається підприємству після відшкодування усіх витрат, пов’язаних звиробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності.

Розрізняють такіосновні види прибутку:

1. Валовий(балансовий) прибуток — розраховується як різниця між чистим доходом від реалізаціїпродукції і собівартістю реалізованої продукції.

Валовий прибутокможе бути зменшений на величину супутніх платежів:

- податокна майно;

- податок звласників транспортних засобів;

- плата заземлю;

- утриманнядошкільних закладів тощо.

2. Операційнийприбуток — цебалансовий прибуток, скоригований на різницю інших операційних доходів таопераційних витрат.

Інші операційні доходи відображають суми відопераційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізаціїпродукції, а саме:

- дохід відоренди майна;

- дохід відопераційних курсових різниць;

- доходивід реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій);

- відшкодуванняраніше списаних активів.

Операційнівитрати включають:

- адміністративнівитрати (загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням таобслуговуванням підприємства);

- витратина збут (витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції, нарекламу, доставку продукції споживачам);

- іншіопераційні витрати (собівартість реалізованих виробничих запасів, сумнівні(безнадійні) борги та втрати від знецінення запасів, втрати від операційнихкурсових різниць, економічні санкції, відрахування на забезпечення такихопераційних витрат, а також усі інші витрати, що виникають у процесі операційноїдіяльності підприємства (крім витрат, що включаються до собівартостіпродукції).

3. Прибутоквід звичайної діяльності – це операційний прибуток скоригований на величинуфінансових та інших доходів і фінансових та інших витрат.

До фінансових та іншихдоходів належать:

- доход відінвестицій в інші підприємства;

- дивіденди;

- відсоткита інші доходи від фінансових інвестицій;

- дохід віднеопераційних курсових різниць та ін.

До фінансових таінших витрат належать:

- сплатавідсотків на позиковий капітал;

- втративід уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів;

- іншівитрати і витрати не пов’язані з операційною діяльністю.

Саме цейскоригований прибуток є прибутком до оподаткування (оподатковуваним прибутком).

В особливихвипадках прибуток від звичайної діяльності після оподаткування коригується насуму оподаткованого надзвичайного прибутку, який може мати місце внаслідокнадзвичайної події (стихійні лиха, пожежі або такі події, які неповторюватимуться періодично або в кожному наступному періоді).

4. Чистийприбуток — цеприбуток, що надходить у розпорядження

підприємствапісля сплати податку на прибуток.

Чистий прибутокпідприємства використовується у двох напрямах:

1. Фонднагромадження (реінвестований прибуток) – створення резервного фонду, фондурозвитку виробництва, інвестиційної потреби;

2. Фондспоживання – виплати власникам, акціонерам, матеріальні заохочення персоналу зарезультатами роботи, вирішення соціальних проблем.

Прибуток будь –якого підприємства формується за рахунок таких джерел:

А) Прибуток відреалізації продукції (виконання робіт, надання послуг); по іншому цей прибуток називаютьприбутком від операційної діяльності, тобто такої, яка відображає основну метуіснування підприємства на ринку та профіль діяльності.

Прибуток відреалізації визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції (без врахування податкуна додану вартість і акцизного збору) та повною собівартістю продукції.

Б) Прибуток відпродажу майнавключає прибуток від продажу матеріальних (основних фондів) і нематеріальнихактивів, цінних паперів інших підприємств тощо;

Прибуток відпродажу майна визначається як різниця між ціною продажу та балансовою(залишковою) вартістю об'єкта, який продається.

В) Прибуток відпозареалізаційних операцій — це прибуток від спільної діяльності підприємств, проценти пореалізації акцій, облігацій та інших цінних паперів, штрафи, що сплачуютьсяіншими підприємствами за порушення договірних зобов'язань, доходи від володінняборговими зобов'язаннями, роялті.

Основні функції прибутку:

1. прибуток, як основа інноваційних рішень;

2. мірило успіху діяльності підприємства;

3. джерело самофінансування і розвитку;

4. винагорода власникам підприємства.

1.4 Показники оцінки фінансового стану підприємства

Фінансовий станпідприємства можна оцінити за допомогою групи показників:

показникиліквідності;

показникиплатоспроможності;

показникиприбутковості;

показникиефективності використання активів.

Показникиліквідності характеризують здатність фірми виконувати свої поточні (короткострокові)зобов'язаннязарахунок поточних активів.

Коефіцієнтзагальної ліквідності (Кл.заг) (коефіцієнт покриття)— це відношення поточнихактивів (Апот) до поточних зобов'язань (Зпот);

/> (1.1)

Цей результатспіввідноситься з одиницею і показує, скільки грошових одиниць поточних активівприпадає на одну грошову одиницю поточних зобов'язань. При Кл.заг< 2вважається, що платоспроможність підприємства невисока і існує певнийфінансовий ризик. При Кл.заг > 3 може виникнути сумнів щодо ефективностівикористання поточних активів.

Співвідношення2:1 вважається нормальним, але для деяких сфер бізнесу воно може коливатись від1.2 до 2.5.

Коефіцієнттермінової ліквідності (Кл.терм) — це відношення активів високої ліквідності (Алікв) допоточних зобов'язань:

/> (1.2)

Коефіцієнтабсолютної ліквідності (Кл.абс) характеризується відношенням грошових засобів тацінних паперів (Г, Ц) до поточних зобов’язань:

/> (1.3)

Значення цьогокоефіцієнта є достатнім, якщо він перевищує 0,2-0,25.

Платоспроможністьпідприємства — це здатність виконувати свої короткі та довгостроковізобов'язання за рахунок власних активів.

Цей показниквимірює рівень фінансового ризику, тобто ймовірність банкрутствапідприємства.

Коефіцієнтплатоспроможності (Кп/с) обчислюється:

/> (1.4)

де Квласн.—власний капітал (статутний фонд), грн.;

Ззаг— загальні зобов'язанняпідприємства (зобов'язання власникам, акціонерам та зовнішні зобов'язання),грн. Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства вцілому, тобто відображають прибутковість різних напрямів діяльності, окупністьвитрат. Вони більш повно, ніжприбуток, характеризують остаточні результати господарювання, їхній розмірпоказує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами. Рентабельність— це відноснийпоказник, що характеризує рівень ефективності (доходності) роботи підприємства.Розрізняють:

1. Рентабельність окремих видівпродукції (Рі):

/> (1.5)

де Ці, Сі—відповідно ціна і повна собівартість і-го виробу, грн.

2. Рентабельність продукції (Рп) характеризує ефективністьвитрат на її виробництво і збут і обчислюється:

/> (1.6)

де Среал —повна собівартість реалізованої продукції, грн.

3. Рентабельністьвиробництва, яка може бути загальною (Рв.заг) і розрахунковою (Рв.розр). Цівеличини обчислюються за формулами:

/> (1.7)

/> (1.8)

де Пчист— чистийприбуток підприємства, грн.

Sпільг. – вартість пільгових основних фондівпідприємства ( консервовані за рішенням уряду, прокредитовані банком тощо ).

Розділ 2. Аналіз фінансово — господарської діяльності підприємства

2.1 Загальнахарактеристика підприємства

Тернопільськаобласна друкарня утворена в 1990 році. З 1995 року вона змінила форму власностішляхом приватизації і перейменована у ТОВ “Поліграфіст”.З 1995 року ТОВ “Поліграфіст” функціонує як самостійне підприємство на умовахсамоокупності та самофінансування.

Юридичнаназва – Товариство з обмеженою відповідальністю “Поліграфіст ЛТД”.

Юридичнаадреса: м. Тернопіль, вул. Довга, 21.

ТОВ“Поліграфіст” відноситься до поліграфічноїгалузі. До поліграфічних послуг, що надає підприємство відносяться:

— книжково – журнальний друк;

— повно колірний газетний друк;

— різноманітність друку етикетки ( друк на етикетковому металізованому,жиростійкому папері, фользі, целофані);

— різноманітність пакувальної тари, виготовленої з картону, паперу, целофану,двохшарової плівки, гофрокартону;

— виготовлення штампів та печаток;

— тиснення золотом;

— інша продукція ( виготовлення посвідчень, вітальних адрес).

Основнеприміщення друкарні являє собою чотириповерховий цегляний будинок з підвальнимиприміщеннями, довжиною 33 м і шириною 12,3 м загальною площею 1864 кв.м. Перші три поверхи займають виробничі приміщення:

1. Цех друку газетної і книжкової продукції;

— Ділянка розфлатовки та порізки паперу;

— Ділянка машинного і ручного набору;

— Ділянка високого друку;

— Ділянка фотомонтажу і виготовлення офсетних форм.

2. Цех офсетного листового друку;

— Ділянка виготовлення штампів і печаток.

3. Палітурний цех:

— Ділянка шиття на дротошвейних машинах;

— Ділянка гарячого тиснення фольгою;

— Ділянка шиття на ниткошвейній машині.

Єсклади площею 487,2 кв.м, гаражі площею 101,4 кв.м., прохідна з магазиномплощею 37,1 кв.м. Всі ці будівлі знаходяться на землі площею 0,37 га наданій у постійне користування. На даний час на підприємстві працює 70 чоловік.

2.2Аналіз прибутків та збитків підприємства

Процес розрахункуприбутку (збитку)може бути розділений на такі етапи:

- розрахуноквалового прибутку(збитку);

- визначенняприбутку (збитку) від операційної діяльності;

- визначенняприбутку (збитку) від звичайної діяльності;

- розрахунокчистого прибутку (збитку) звітного періоду.

Для розрахунківрізного роду прибутків використаємо дані додатків 1 та 2.

Таблиця 2.1.Аналіз прибутків (збитків) підприємства.

№

п/п

Назва показника

2006 р.

2007 р.

Відх.

абсол.

Відх.

віднос.,%

Валова виручка від реалізації

24100

25000

900

3,73

ПДВ

4016,7

4167

150,3

3,74

Чиста виручка від реалізації

20083,3

20833

749,7

3,73

Валовий прибуток

5394,2

5275,1

— 119,1

— 2,21

Податок на прибуток

1348,2

1318,5

— 29,7

-2,2

Прибуток від операційної діяльності

4045,8

3956,5

— 89,3

-2,21

Податки та збори з прибутку

4,8

4,0

— 0,8

-16,6

Чистий прибуток

4041,0

3952,5

-88,5

-2,19

/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />

З даних розрахунків робимо висновок, що валова виручка від реалізації продукції у звітному 2007 році зросла на 900 тис. грн, відповідно зріс показник чистої виручки від реалізації продукції, яку отримуємо після сплати ПДВ. Негативним фактором є зниження показника валового прибутку в 2007 році в порівнянні із 2006 роком на 119,1 тис. грн. Дане зниження показника відбулося внаслідок зростання операційних витрат, тобто витрат на придбання сировини, зростання рівня заробітної плати як основних робітників, так і заробітної плати адміністративного персоналу. Також зросли витрати на оплату оренди приміщень та на ремонт приміщень. Відповідно до збільшення операційних витрат знизився показник прибутку від операційної діяльності у 2007 році на 89,3 тис. грн. Внаслідок зниження прибутку від операційної діяльності знизився показник чистого прибутку, який ми одержуємо після сплати податків та зборів до бюджету країни. Дане зниження є досить суттєвим і становить на 88,5 тис. грн. менше ніж у 2006 році. Зниження чистого прибутку є негативним явищем в господарській діяльності підприємства і показує, що у 2007 році наше підприємство має менше коштів для направлення в резервний фонд та оновлення техніки, обладнання, устаткування.

2.3 Аналізрентабельності підприємства

Рентабельність –це якісний вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат абоступінь використання наявних ресурсів у процесі виробництва і реалізаціїтоварів, робіт і послуг.

Для проведенняаналізу рентабельності заводу відобразимо деякі показники його діяльності втаблиці 2.2.

Таблиця 2.2.Аналіз рентабельності підприємства

№ п/п

Показники

2006р.

2007р.

Відхилення

абсол.

Темп росту,%

1. Собівартість продукції 14389 15500 1111 7,72 2. Обсяг реалізованої продукції 1256 1463 207 16,48 3. Середньорічна вартість оборотних фондів 20115,3 23241,6 3126,3 15,5 4.

Валовий прибуток

5394,2

5275,1

— 119,1

— 2,21

Чиста виручка від реалізації

20083,3

20833

749,7

3,73

6. Загальна рентабельність продукції 39,6 34,41 — 5,19 -

З розрахунків таблиці 2.2. можна зробити висновок, що показник рентабельності продукції в 2007 році в порівнянні із 2006 роком знизився на 5,19%.

Це є негативним явищем, що характеризує зниження результативності діяльності даного підприємства. Дане зниження показника відображає зниження ефективності використання поточних затрат живої та уречевленої праці.

Показник собівартості продукції у звітному періоді збільшився на 1111 тис.грн. Дане збільшення відбулося внаслідок зростання витрат на сировину та матеріали, що використовуються для виготовлення книг та іншої поліграфічної продукції. Для того, щоб знизити витрати, внаслідок чого знизиться і собівартість випуску продукції, потрібно знайти дешевші канали отримання сировини і матеріалів. Але при цьому слід звернути увагу на якість, щоб вона не була нижчою, ніж якість попередньо закуплених матеріалів і сировини.

Слід зауважити, що обсяг випущеної продукції у 2007 році зріс на 207 тис.грн. Це є позитивним моментом, але підприємство не відчуло збільшення показників прибутковості внаслідок зростання обсягу випуску поліграфічної продукції. Тому. Як уже зазначалося у наступному році потрібно знизити показник собівартості виготовленої продукції.

Розділ 3. Шляхи покращення фінансового стану підприємства

3.1 Шляхи покращення фінансовогостану ТОВ “Поліграфіст”

Проаналізувавши показникидіяльності ТОВ “Поліграфіст” можна запропонувати пропозиції щодопокращення його фінансового стану:

1. Перш за всепідприємство повинно реалізувати всю продукцію, що є на складах. Реалізацією іпросуванням продукції на ринок на підприємстві займається відділ маркетингу.

Саме цей відділповинен забезпечити просування товару не тільки на вітчизняний ринок, а й поможливості за кордон.

Даний відділповинен розробити комплекс маркетингових досліджень і програм, які би допомоглинашому підприємству захопити частку на ринку. Тобто зацікавити споживачів нашоюпродукцією.

2. Зниженнясобівартості продукції дозволить підприємству бути конкурентно спроможним на ринку збуту.

Це можливе зарахунок впровадження нової техніки, технологій, більш раціональноговикористання як матеріальних так і трудових ресурсів, зменшення питомої вагипостійних затрат в собівартості продукції, адже зниження собівартості продукціїпрямо пропорційно впливає на збільшення прибутку підприємства.

3. Збільшеннягрошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства призведе до збільшеннякоефіцієнта абсолютної ліквідності і дозволить підприємству брати довго ікороткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності, яківидаються лише платоспроможним підприємствам, в яких коефіцієнт абсолютноїліквідності відповідає нормі.

Збільшеннягрошових коштів можна забезпечити за рахунок реалізації зайвих виробничих і невиробничихфондів, здачі їх в оренду.

4. Виробництво ірозробка нових видів продукції, яка зацікавить споживачів дозволитьстабілізувати і покращити фінансовий стан підприємства. Для зростання прибутку ТОВ“Поліграфіст” повинне:

- нарощуватиобсяги виробництва, тобто збільшувати реалізацію своєї поліграфічної продукції;

- впроваджуватизаходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників, мотивувати їх;

- орієнтуватисяна ринок та захопити якомога більшу його частку протягом 2 років;

- розширюватиасортимент продукції і підвищувати її якість;

- зменшувативитрати на виробництво продукції, що відповідно знизить собівартість продукції;

- змаксимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні,включаючи і фінансові ресурси;

- грамотнобудувати договірні відносини з постачальниками та покупцями;

- зізнанням справи вести цінову політику;

- вмітинайдоцільніше розміщувати одержаний раніше прибуток задля досягненняоптимального ефекту.

Шляхами зростаннярентабельності є:

- величинаприбутку. Чим більший прибуток, тим вищий рівень рентабельності;

- величинавартості основних фондів і нормованих оборотних коштів. Чим більша сумаавансових коштів на виробництво продукції, тим нижчий рівень рентабельності;

- величинасобівартості продукції впливає обернено пропорційно на рівень рентабельності:менша собівартість дає вищу рентабельність конкретного виду продукції.

3.2 Розрахунокприбутковості підприємства

Для того, щобвизначити чи доцільно інвесторам вкладати кошти в дане підприємство на основіданих визначимо прибутковість інвестицій підприємства та прибутковість йогоактивів.

Загальний обсягінвестицій у дане підприємство склав 2000 тис.грн, прибуток від реалізації –20833 тис.грн., позареалізаційний прибуток – 10642 тис.грн. Сума податківстановила 4167 тис.грн. Процент за державними облігаціями – 11,5%, а процентнаставка за довгостроковими кредитами – 17,5%. середньо галузевий рівеньприбутковості – 18%. Сума активів підприємства становить за балансом 56832тис.грн.

Розраховуємо прибутковістьінвестицій у дане підприємство:

/> (3.1)

Як бачимо ізрозрахунку рівень прибутковості інвестицій є порівняно високим.

Порівняння данихінвестицій х їх дохідністю при альтернативному використанні капіталу (наприклад, купівля державних облігацій, які дають 11,5% прибутковості) свідчитьна користь інвестування у дане підприємство.

Якщо порівнятирівень прибутковості з аналогічними показниками по галузі (18%), то можнасказати, що прибутковість вкладень у дане підприємство є дещо нижчим, ніж у середньомупо галузі.

Розраховуємокоефіцієнт прибутковості активів підприємства:

/> (3.2)

З данихрозрахунків можна зробити висновок, що фінансовий стан нашого підприємства єзадовільним, тому що розрахований показник прибутковості активів підприємства євищим, ніж процентна ставка по довгостроковим кредитам.

Я вважаю, щоінвестори будуть зацікавлені вкладати кошти в наше підприємство, тому що вмайбутньому воно повинно принести їм дохід.

3.3 Розрахунокпланової рентабельності підприємства

Дляхарактеристики ефективності використання ресурсів використовують показникирентабельності. Для підвищення ефективності діяльності підприємствавикористовують планування величини рентабельності.

Обчислимо плановурентабельність з урахуванням всіх можливих змін величини прибутку на основізапланованих показників.

Очікуваний обсягреалізації в базовому році – 26540 грн., очікувана повна собівартість продукції- 18400 грн. Прибуток від реалізації продукції – 4685 грн.

Коефіцієнтрентабельності до зміни цін визначається за формулою:

/> (3.3)

Індекс росту цінв плановому році передбачається І прод. – 1,21;

Індекс росту цінна ресурси, що формують собівартість І рес. – 1,54.

За цими данимивизначимо рентабельність підприємства в плановому періоді за формулою:

/> (3.4)

Як бачимо ізрозрахунків, рентабельність продукції при зміні відпускних цін на продукцію іцін на ресурси, що формують собівартість продукції у плановому році становитиме24%. Відносно 2007 року цей показник знизиться, що в багато дечому залежить відзростання ринкових цін на сировину і матеріали.

Висновок

Для аналізугосподарської діяльності даного заводу найбільш узагальнюючим показником єприбуток. Прибуток підприємства – головне джерело збільшення обсягу фінансовихресурсів. Фінансовий стан підприємства не може бути стійким, якщо воно неодержує прибутку в розмірах, які забезпечують необхідний приріст фінансовихресурсів, насамперед для фінансування заходів, спрямованих на зміцненнятехнічної бази і соціальної сфери; тим більше він не може бути стійким, якщопідприємство працює збитково. Збиткова робота підприємства веде до зменшення,проїдання його фінансових ресурсів, передусім статутного капіталу. Ось чомупершочерговим завданням фінансової служби в забезпеченні стабільногофінансового стану підприємства є фінансовий контроль за використанням наміченихпланів і завдань щодо проведення високорентабельних, конкурентоспроможнихпослуг для внутрішнього і зовнішнього ринків. За зниженням витрат,запровадження режиму економії ресурсів на всіх ділянках проведення робіт тауправління ними. Такий контроль є важливим чинником зростання прибутковостіпідприємства.

Об’єктомдослідження при написанні даної курсової роботи виступає ТОВ “Поліграфіст”.

ТОВ“Поліграфіст” відноситься дополіграфічної галузі. До поліграфічних послуг, що надає підприємствовідносяться: книжково – журнальний друк, повно колірний газетний друк,різноманітність друку етикетки (друк на етикетковому металізованому,жиростійкому папері, фользі, целофані), різноманітність пакувальної тари,виготовленої з картону, паперу, целофану, двохшарової плівки, гофрокартону,виготовлення штампів та печаток та інша продукція. Провівши розрахунокпоказників прибутковості підприємства, можна зробити висновок, що валовавиручка від реалізації продукції у звітному році зросла на 900 тис. грн,відповідно зріс показник чистої виручки від реалізації продукції.

Негативнимфактором є зниження показника валового прибутку в 2007 році в порівнянні із2006 роком на 119,1 тис. грн. Дане зниження показника відбулося внаслідокзростання операційних витрат, тобто витрат на придбання сировини, зростаннярівня заробітної плати як основних робітників, так і заробітної плати адміністративногоперсоналу.

Також показник рентабельності продукції в 2007 році в порівнянні із 2006 роком знизився на 5,19%. Це є негативним явищем, що характеризує зниження результативності діяльності даного підприємства. Дане зниження показника відображає зниження ефективності використання поточних затрат живої та уречевленої праці.

Для покращенняфінансового стану ТОВ “Поліграфіст” повинне:

- нарощуватиобсяги виробництва;

- підвищуватипродуктивність праці працівників;

- захопитиякомога більшу частку на ринку;

- розширюватиасортимент продукції і підвищувати її якість;

- зменшувативитрати на виробництво продукції;

- змаксимальною віддачею використовувати усі види ресурсів;

- грамотнобудувати договірні відносини з постачальниками та покупцями;

- зі знаннямсправи вести цінову політику.

Література

1. ГриньовА.В. Організація та управління на підприємстві. – Х., 2004.

2. Економікапідприємства. Бойчик К. 2002.