Реферат: Проектування операційної системи малого підприємства, орієнтованого на виробництво

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економіки, організації і плануваннядіяльності підприємства

Дипломнийпроект бакалавра

на тему:

«Проектування операційної системи малогопідприємства»

ХАРКІВ — 2010

Зміст

Вступ

1. Проектування операційної системи

1.1 Визначення типу операційної системи і розрахунокпотрібної кількості устаткування

1.2 Визначення необхідної площі

1.3 Розрахунок чисельності робітників

1.4 Проектування оргструктури управління підприємством

2. Організація оперативного управління операційною системою

2.1 Визначення форми організації виробництва

2.2 Розрахунки календарно-планових нормативів

2.3 Побудова графіку роботи переробляючої підсистеми

3. Основні техніко-економічніпоказники операційної системи

3.1 Розрахунок витрат матеріалів

3.2 Розрахунок фонду оплати праці

3.3 Розрахунок собівартості та ціни виробу

Висновок

Список літератури

Додатки

Початкові дані за варіантом № 11

Номенклатуравиробів, що виготовляються на підприємстві, включає наступні деталі:

вал 01

вал 02

піввісь 08

піввісь 09

Трудомісткістьвиготовлення деталей за операціями наведена в таблиці 1.

Таблиця 1

Трудомісткістьдеталей за операціями

Деталь центрувальна токарна чорнова токарна чистова фрезерувальна свердлувальна шліфувальна полірувальна Вал 02 1,1 4,2 4 3,3 2,8 5,1 Вал 03 1,3 5,3 4,8 4,1 2,4 5,5 1,9 Піввісь 08 0,9 2,4 2,2 3,2 1,5 3,2 2,3 Піввісь 09 0,8 2,5 2,7 3,5 1,1 2,9 Сума 4,1 14,4 13,7 14,1 7,8 16,7 4,2

Норми витрат матеріалівщодо деталей та програма їх випуску на рік наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Норми витратматеріалів та програма випуску деталей на рік

Деталь Матеріал Норма витрат на деталь, кг Ціна матеріалу за 1 т., грн.

Програма

випуску, шт.

Вал 02 Сталь 40Х 4,3 1040 27000 Вал 03 Сталь ст.50 5,8 980 32000 Піввісь 08 Сталь 40ХМ 3,5 1200 57000 Піввісь 09 Сталь 38ХМНА 4 1280 55000

Характеристикаустаткування, що використовується при виготовленні деталей, наведена у таблиці3.

Таблиця 3

Характеристика устаткування

Тип верстата Потужність двигуна, кВт

Площа на один верстат, м2

Ціна, грн. Фрезерувально-центрувальний 11 4,5 9500 Токарний 6,8 4,2 7900 Горизонтально-фрезерувальний 7,5 5,8 9200 Свердлувальний 3,8 2,9 5100 Шліфувальний 7 5,3 10500 Полірувальний 3,2 2,2 4200
Вступ

Мета дипломногопроекту — проектування операційної системи малого підприємства, орієнтованогона виробництво. Для цього передбачено виконання комплексу розрахунків щодовибору типу операційної системи, розробки її переробляючої та забезпечуючоїпідсистем, організації оперативного управління, оцінки ефективностізапроектованої системи.

Даний дипломнийпроект включає три розділи. Перший — проектування операційної системи, в якомунеобхідно визначити тип операційної системи, розрахувати потрібну кількостіустаткування, визначити необхідну площу, здійснити розрахунок чисельностіробітників, а також проектування оргструктури управління підприємством.

Другий розділ — організація оперативного управління операційною системою — включає визначенняформи організації виробництва, розрахунки календарно-планових нормативів тапобудову графіку роботи переробляючої підсистеми.

В третьому розділіздійснюється оцінка ефективності операційної системи на підставі розрахунківтехніко-економічних показників, яка передбачає розрахунок витрат матеріалів,фонду оплати праці та собівартості і ціни виробу.

1. Проектування операційної системи1.1 Визначення типу операційноїсистеми і розрахунок потрібної кількості устаткування

Проектуванняопераційної системи та визначення її типу починається з вибору типупереробляючої підсистеми на підставі комплексної характеристики технічних,організаційних та економічних особливостей виробництва, обумовлених йогоспеціалізацією, обсягом та повторюванням випуску виробів.

Вибір типупереробляючої підсистеми ведеться на підставі розрахунків коефіцієнтівзавантаження устаткування. Водночас визначається режим роботи операційноїсистеми підприємства.

Розрахуноккількості потрібного устаткування Срозj ведеться за групами наоснові трудомісткості програми виготовлення деталей по операціях за формулою:

/>, (1)

де Тпрj — трудомісткість програми випуску деталей на j-ій операції;

Fеф — ефективний фонд часу роботи устаткування;

Квнв — коефіцієнт виконання норм виробітку (приймається однаковий за усіма операціями- 1,1).

Трудомісткістьпрограми випуску деталей на j-ій операції розраховується за формулою 2:

/>, (2)

де Трj — трудомісткість j-ї деталі за операціями;

N — програмавипуску деталей на рік.

Ефективний фонд часуроботи устаткування для однозмінного режиму роботи дорівнює 1920 верстато-годинна рік, а для двозмінного режиму роботи — 3840 верстато-годин на рік.

Розрахунковакількість робочих місць округлюється до цілих чисел і визначається прийнятакількість устаткування — Спрj.

Далірозраховуються коефіцієнти завантаження Кзавj устаткування загрупами за формулою:

/>. (3)

Розрахункикоефіцієнтів завантаження треба проводити за кожною деталлю і в цілому попідприємству для одно — і двозмінного режимів роботи. Результати розрахунківнаведено в додатках А і Б.

На підставікоефіцієнтів завантаження устаткування уточнюється тип виробництва. Длямасового типу завантаження устаткування повинно бути не нижче 85 — 90%, длясерійного — не нижче 65 — 75%. В даному випадку найбільш прийнятним є серійнийтип виробництва, що видно із розрахунків, наведених в додатках А і Б.

Для остаточногоприйняття рішення про режим роботи підприємства треба зіставити загальнівитрати, пов'язані з організацією однозмінного і двозмінного режимів роботи.

Для цього требарозрахувати вартість устаткування, вартість корисної площі та вартість руховоїелектроенергії для кожного з режимів роботи.

Вартістьустаткування розраховується на підставі даних про вартість одиниці верстата (таблиця3 початкових даних) і прийнятої кількості верстатів за кожним варіантом режиму(додатки А і Б).

Розрахунки заоднозмінним та двозмінним режимами наведені відповідно в таблицях 1 і 2.

Таблиця 1

Розрахуноквартості устаткування при однозмінному режимі роботи

Тип верстата Кількість Вартість одного верстата Загальна вартість устаткування 1 2 3 4 Фрезерувально-центрувальний 2 9500 19000 Токарний 10 7900 79000 Горизонтально-фрезерувальний 5 9200 46000 Свердлувальний 3 5100 15300 Шліфувальний 6 10500 63000 Полірувальний 1 4200 4200 Сума 27 46400 226500

Таблиця 2

Розрахуноквартості устаткування при двозмінному режимі роботи

Тип верстата Кількість Вартість одного верстата Загальна вартість устаткування 1 2 3 4 Фрезерувально-центрувальний 1 9500 9500 Токарний 6 7900 47400 Горизонтально-фрезерувальний 3 9200 27600 Свердлувальний 2 5100 10200 Шліфувальний 4 10500 42000 Полірувальний 1 4200 4200 Сума 17 46400 140900

Вартість корисноїплощі розраховується, виходячи з даних про площу на один верстат (таблиця 3початкових даних), прийнятої кількості верстатів за варіантом (додатки А і Б)та вартості площі, яка складає 480 грн/м2. Розрахунки наведені втаблицях 3 і 4.

Таблиця 3

Розрахуноквартості корисної площі при однозмінному режимі роботи

Тип верстата Кількість верстатів Площа одного верстата Корисна площа Вартість 1 кв. м. площі Вартість корисної площі 1 2 3 4 5 6 Фрезерувально-центрувальний 2 4,5 9,00 480 4320,00 Токарний 10 4,2 42,00 480 20160,00 Горизонтально-фрезерувальний 5 5,8 29,00 480 13920,00 Свердлувальний 3 2,9 8,70 480 4176,00 Шліфувальний 6 5,3 31,80 480 15264,00 Полірувальний 1 2,2 2, 20 480 1056,00 Сума 27 122,70 58896,00

Таблиця 4

Розрахуноквартості корисної площі при двозмінному режимі роботи

Тип верстата Кількість верстатів Площа одного верстата Корисна площа Вартість 1 кв. м. площі Вартість корисної площі 1 2 3 4 5 6 Фрезерувально-центрувальний 1 4,5 4,50 480 2160,00 Токарний 6 4,2 25, 20 480 12096,00 Горизонтально-фрезерувальний 3 5,8 17,40 480 8352,00 Свердлувальний 2 2,9 5,80 480 2784,00 Шліфувальний 4 5,3 21, 20 480 10176,00 Полірувальний 1 2,2 2, 20 480 1056,00 Сума 17 76,30 36624,00

Вартість руховоїелектроенергії розраховується за формулою:

/>, (4)

де Сen — ціна однієї кВт-год рухової електроенергії, грн.;

1,3 — коефіцієнт,що враховує втрати енергії за технічними причинами;

Fef — ефективнийфонд часу роботи устаткування, год.;

Wdv — сумарнавстановлена потужність двигунів, кВт.

Результатирозрахунків наведено в таблицях 5 і 6.

Таблиця 5

Розрахуноквартості рухової електроенергії при однозмінному режимі роботи

Тип верстата Кількість верстатів Потужність двигунів, кВт-год Ефективний час роботи, год Ціна кВт-год. рухової електроенергії, грн Сумарна вартість рухової електроенергії, грн 1 2 3 4 5 6 Фрезерувально-центрувальний 2 11,00 1920,00 0,18 9884,16 Токарний 10 6,80 1920,00 0,18 30551,04 Горизонтально-фрезерувальний 5 7,50 1920,00 0,18 16848,00 Свердлувальний 3 3,80 1920,00 0,18 5121,79 Шліфувальний 6 7,00 1920,00 0,18 18869,76 Полірувальний 1 3, 20 1920,00 0,18 1437,70 Сума 27 82712,45

Таблиця 6

Розрахуноквартості рухової електроенергії при двозмінному режимі роботи

Тип верстата Кількість верстатів Потужність двигунів, кВт-год Ефективний час роботи, год Ціна кВт-год. рухової електроенер-гії, грн Сумарна вартість рухової електроенергії, грн 1 2 3 4 5 6 Фрезерувально-центрувальний 1 11,00 3840,00 0,18 9884,16 Токарний 6 6,80 3840,00 0,18 36661,25 Горизонтально-фрезерувальний 3 7,50 3840,00 0,18 20217,60 Свердлувальний 2 3,80 3840,00 0,18 6829,06 Шліфувальний 4 7,00 3840,00 0,18 25159,68 Полірувальний 1 3, 20 3840,00 0,18 2875,39 Сума 17 101627,14

Загальні витрати,пов'язані з організацією відповідно однозмінного та двозмінного режиму роботи,становлять:

/>

/>/>

Витрати, пов'язаніз організацією двозмінного режиму роботи устаткування, на 88957,31 грн менші завитрати, пов'язані з організацією однозмінного режиму роботи, тому першийваріант є пріоритетним.

1.2 Визначення необхідної площі

Загальна площамалого підприємства включає виробничу, допоміжну, складську та площу дляуправлінських служб.

Виробнича площарозраховується, виходячи із корисної з урахуванням коефіцієнта використаноїкорисної площі:

/>, (5)

де Sкор — сумарна корисна площа при двозмінному режимі роботи устаткування (п.1.1.,таблиця 4);

Квкп — коефіцієнт використаної корисної площі (дорівнює 0,42).

/>

Допоміжна площавключає побутові приміщення і становить 15% від виробничої площі:

/>

Площа підуправлінські служби також становить 15% від виробничої площі і відповіднодорівнює 27 м2.

Складськіприміщення включають склад заготовок і склад готової продукції.

Сумарна площаскладських приміщень становить 10% від виробничої площі:

/>

Таким чином, площаодного складського приміщення становитиме 9 м2.

Загальна площапідприємства дорівнює 254 м2.

На основірозрахунків устаткування та площі залежно від типу переробляючої підсистемивибирається один з основних видів планувальних рішень: поопераційнафункціональна, лінійна потокова або фіксована позиційна схема планування.

Для даногопідприємства найбільш прийнятною є фіксована позиційна схема планування.

На підставі цьогорішення та проведених розрахунків було здійснено планування виробничихприміщень, яке зображене на листі 1.

 

1.3 Розрахунок чисельності робітників

Розрахуноккількості робітників ведеться за категоріями.

Чисельністьосновних робочих Чосн розраховується на підставі даних про трудомісткістьвиробничої програми на рік та корисного фонду робочого часу одного робітника заформулою:

/>, (6)

де ΣTnpj — річна трудомісткість виготовлення виробів, нормо-год. (додаток Б);

Fpol — корисний річний фонд часу роботи одного робітника, год. (1850 год/рік); Kвнв — коефіцієнт виконання норм виробітку (1,1).

/>

Чисельністьдопоміжних працівників становить 30% від основних робочих:

/>

Чисельністьуправлінського персоналу становить 15% від загальної чисельності основних ідопоміжних робочих:

/>

До складууправлінського персоналу входять керівник і спеціалісти.

На підставіотриманих даних здійснюється проектування оргструктури управлінняпідприємством.

 

1.4 Проектування оргструктуриуправління підприємством

Організаційнаструктура — це конструкція організації, на основі якої здійснюється управлінняфірмою. Ця конструкція має або формальний, або неформальний вираз і охоплює двааспекти:

канали влади такомунікації між різними адміністративними службами та працівниками;

інформацію, якапередається цими каналами.

У практиціуправління, як правило, малими та середніми підприємствами, які здійснюютьвиробництво однорідної продукції при відсутності широких зв’язків у кооперації,використовується лінійна організаційна структура.

Лінійний типорганізаційної структури управління характеризується лінійними формами зв’язкуміж ланками управління і, як наслідок, концентрацією всього комплексу функційуправління та вироблення управлінських дій в одній ланці управління.

Суть лінійногоуправління полягає в тому, що очолює кожен виробничий підрозділ керівник (орган),який здійснює всі функції управління. Кожен працівник підрозділу безпосередньопідпорядковується тільки цьому керівнику (органу). В свою чергу, останній єпідзвітним вищому органу. Підлеглі виконують розпорядження тільки свого безпосереднього керівника. Вищий орган (керівник) не має права віддаватирозпорядження робітникам, минаючи їх безпосереднього керівника (тобтореалізується принцип єдності керівництва). На цій основі створюється ієрархіяданої системи управління (наприклад, майстер дільниці, начальник цеху, директорпідприємства). Окремі спеціалісти допомагають лінійному керівникові збирати таобробляти інформацію, аналізувати господарську діяльність, готуватиуправлінські рішення, але самі вказівок та інструкцій керованому об’єкту недають.

За умовивикористання лінійної організаційної структури підприємство очолює генеральнийдиректор. Він здійснює керівництво підприємством в цілому, тобторепрезентує підприємство у будь-яких організаціях та закладах, розпоряджаєтьсяв межах чинного законодавства його майном та засобами, укладає договори,відкриває в банках розрахункові рахунки тощо.

Першим заступникомдиректора є інженер-технолог. Він керує науково-дослідними таекспериментальними роботами, безпосередньо відповідає за удосконалення технікита технології виробництва. В його обов'язки входить також технічна підготовката обслуговування виробництва, розробка заходів щодо підвищення якостіпродукції та дотримання технологічної дисципліни.

Економічну службуна підприємстві очолює головний економіст (заступник директора з питаньекономіки). Він відповідає за організацію планової роботи на підприємстві,здійснює контроль за виконанням планових завдань, проводить аналіз діяльностіпідприємства. У його компетенції знаходяться також питання фінансів,організації праці та заробітної плати.

Головне завдання начальникацеху — це забезпечення виконання планів підприємства. З цією метою вінрозробляє оперативні плани випуску продукції для кожного цеху, забезпечуєритмічну роботу по їх виконанню, здійснює контроль та регулювання перебігувиробничого процесу.

Щодо маркетинговихфункцій вивчення попиту, ринків збуту, реклами, просування товарів, а такожматеріально-технічного забезпечення виробництва, то вони покладені на комерційногодиректора.

Безпосередньодіяльністю з виробництва продукції займаються основні робочі, а забезпеченнямїх усім необхідним та обслуговуванням виробничого процесу — допоміжніробітники, які в свою чергу поділяються на налагоджувальників (6 чоловік) тапрацівників складу (2 чоловіка).

Схемаорганізаційної структури підприємства наведена у додатку Г.

Після побудовиорганізаційної структури треба спроектувати схему взаємозв'язку елементівпереробляючої, забезпечуючої та плануючої підсистем операційної системи підприємства.

Підсистемапереробки виконує продуктивну функцію, безпосередньо пов'язану з перетвореннямвхідних величин у вихідні, тобто сировини у конкретні вироби.

Підсистемазабезпечення не пов'язана прямо з виробництвом, але виконує необхідні функціїзабезпечення підсистеми переробки.

Підсистемапланування й контролю одержує від підсистеми переробки інформацію про стансистеми і незавершене виробництво. Із внутрішнього середовища надходитьінформація про мету, політику, основні напрями розвитку та інші внутрішніпараметри. Із зовнішнього середовища надходить інформація про попит напродукцію, вартість ресурсів, тенденції розвитку технології, урядовихнормативних актів та інших факторів. Підсистема планування й контролю маєобробити весь цей обсяг досить складної інформації і прийняти рішення, як самемає працювати підсистема переробки.

Схемувзаємозв'язку елементів переробляючої, забезпечуючої та плануючої підсистемопераційної системи підприємства наведена у додатку Д.

2. Організація оперативногоуправління операційною системою

 

2.1 Визначення форми організаціївиробництва

Системаоперативного планування виробництва — це сукупність різних методик татехнологій планової роботи, що характеризується ступенем централізації,об’єктом регулювання, складом календарно-планових показників, порядком облікута руху продукції та оформленням облікової документації. Ця система являє собоюсукупність методів та способів розрахунку основних планово-організаційнихпоказників, які необхідні для регулювання ходу процесу виробництва таспоживання товарів і послуг з метою досягнення запланованих ринковихрезультатів при мінімальних витратах економічних ресурсів і робочого часу. Доосновної характеристики будь-якої системи оперативного планування відносяться:методи комплектування календарних завдань підрозділом підприємства,взаємопов’язані роботи цехів та ділянок, вибрана планово-облікова одиниця,тривалість планового періоду, способи і прийоми розрахунків планових показників,склад супроводжуючої документації та інші. Вибір тієї чи іншої системиоперативного планування в умовах ринку визначається головним чином, обсягомпопиту на продукцію і послуги, витратами і плановими показниками, масштабом татипом виробництва, організаційною структурою підприємства і іншими факторами.

Найбільшогорозповсюдження в теперішній час набули: подетальна, позамовна та покомплектнасистеми оперативного планування та їх різновиди, які застосовуються на багатьохвеликих вітчизняних підприємствах та закордонних фірмах, а також в малому тасередньому підприємництві.

В серійномувиробництві застосовується переважно покомплектна система оперативногопланування. В якості основної планово-облікової одиниці використовують різнідеталі, що входять в збірний вузол або загальний комплект товарів, згрупованихза певними ознаками. При покомплектній системі планування календарні завданнявиробничими підрозділами розробляються не по деталях окремого найменування, аза укрупненими групами, комплектними деталями на вузол, машину, замовлення, абообсяг робіт і послуг. Ця система сприяє скороченню трудомісткості якпланово-розрахункових робіт, так і організаційно-управлінської діяльностіперсоналу лінійних функціональних служб підприємства. При даній системі значнопідвищується гнучкість оперативного планування, поточного контролю ірегулювання ходу виробництва, що в умовах ринкової невизначеності слугує дляпідприємства важливим засобом стабілізації виробництва.

Для серійного типувиробництва доцільною є предметно-замкнута форма організації виробництва. Притакій формі організації треба розрахувати величини партій деталей,періодичність їх запуску-випуску, закріпити деталі за устаткуванням, побудуватистандарт-план роботи на місяць переробляючої підсистеми, розрахувати сукупнутривалість виробничого циклу, виготовлення партій деталей.

2.2 Розрахунки календарно-плановихнормативів

Вихідні дані длярозрахунку календарно-планових нормативів наведені в таблицях 1 і 2.

Таблиця 1

Вихідні дані

Деталь Програма на місяць, шт Норми часу за операціями з урахуванням норм виробітку, хв Центрувальна (01) Токарна чорнова (02) Токарна чистова (03) Фрезерувальна (04) Свердлильна (05) Шліфувальна (06) Полірувальна (07) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Вал 02 2250 1,1 4,2 4 3,3 2,8 5,1 - Вал 03 2667 1,3 5,3 4,8 4,1 2,4 5,5 1,9 Піввісь 08 4750 0,9 2,4 2,2 3,2 1,5 3,2 2,3 Піввісь 09 4584 0,8 2,5 2,7 3,5 1,1 2,9 -

Таблиця 2

Підготовчо-заключнийчас за операціями

Операція Центрувальна (01) Токарна чорнова (02) Токарна чистова (03) Фрезерувальна (04) Свердлильна (05) Шліфувальна (06) Полірувальна (07) 16 20 20 16 10 10 15

Для визначеннянормативних величин партій деталей застосовується метод розрахунку замінімально допустимими витратами часу на переналагодження устаткування.

Нормативнавеличина партії деталі розраховується у два етапи:

перший — визначення мінімальної величини партії деталі nmin:

/>, (1)

де tпз — підготовчо-заключний час, хв.;

tшт — норма часу на операцію, хв.;

α — відсотокдопустимих витрат часу на переналагодження устаткування (дорівнює 4%).

другий — коректування мінімальної величини партії з метою встановлення відповідностіприйнятої величини партії уніфікованому ряду періодичностей запуску-випуску.

Величина партіївизначається по провідній операції, в якої відношення tпз до tштнайбільше серед усіх операцій даного техпроцесу. Розрахунки наведені у таблиці3.

Після визначеннярозрахункової величини партії визначається розрахункова періодичність яквідношення розрахункової величини партії до середньодобового випуску.Нормативна періодичність встановлюється шляхом корегування розрахунковоїперіодичності згідно з уніфікованим рядом періодичностей.

Нормативна партіявизначається множенням нормативної періодичності на середньодобовий випуск.Необхідно, щоб нормативна величина партії дорівнювала обсягу планового завданняна місяць або була кратна йому.

Крім того, требавраховувати, що періодичність запуску-випуску встановлюється єдина для всієїдільниці. Дані розрахунки наведені в таблиці 4.

Таблиця 3

Вибір провідноїоперації

Деталь Відношення tпз до tшт по операціях Центрува-льна (01) Токарна чорнова (02) Токарна чистова (03) Фрезеру-вальна (04) Свердли-льна (05) Шліфу-вальна (06) Поліру-вальна (07) 1 2 3 4 5 6 7 8 Вал 02 14,55 4,76 5,00 4,85 3,57 1,96 - Вал 03 12,31 3,77 4,17 3,90 4,17 1,82 7,89 Піввісь 08 17,78 8,33 9,09 5,00 6,67 3,13 6,52 Піввісь 09 20,00 8,00 7,41 4,57 9,09 3,45 -

 

Таблиця 4

Нормативнівеличини партій деталей

Деталь Середньодобовий випуск Розрахункова величина партії Періодичність, дні Нормативна величина партії, шт Кількість запусків на місяць розрахункова прийнята 1 2 3 4 5 6 7 Вал 02 113 349,09 3,09 4,00 452 5 Вал 03 134 295,38 2, 20 4,00 536 5 Піввісь 08 238 426,67 1,79 4,00 952 5 Піввісь 09 230 480,00 2,09 4,00 920 5

Визначеннянеобхідної кількості верстатів по видах устаткування для обробки деталей, щозакріплені за дільницею, виконується зіставленням сумарної трудомісткостіобробки по кожній операції з номінальним (режимним) фондом часу одного верстатана місяць, який за умови двозмінного режиму роботи складає 19200 хвилин. Розрахунковечисло верстатів Сроз округляється до цілої величини Спр,при цьому допускається перевантаження верстатів до 10%. Далі визначаєтьсясередній коефіцієнт завантаження верстатів Кзав по операціях.Результати розрахунків наведені в таблиці 5.

Таблиця 5

Необхіднакількість верстатів та їх завантаження

Операція Трудомісткість обробки місячної програми з урахуванням tпз, хв. Сумарна трудомісткість за операціями, хв

Сроз

Спр

Кзав

Вал 02 Вал 03 Піввісь 08 Піввісь 09 1 2 3 4 5 6 7 8 9 центрувальна (01) 2491 3483,1 4291 3683,2 13948,3 0,73 1 0,73 токарна чорнова (02) 9470 14155,1 11420 11480 46525,1 2,42 3 0,81 токарна чистова (03) 9020 12821,6 10470 12396,8 44708,4 2,33 3 0,78 фрезерувальна (04) 7441 10950,7 15216 16060 49667,7 2,59 3 0,86 свердлильна (05) 6310 6410,8 7135 5052,4 24908,2 1,30 2 0,65 шліфувальна (06) 11485 14678,5 15210 13303,6 54677,1 2,85 3 0,95 полірувальна (07) - 5082,3 10940 - 16022,3 0,83 1 0,83

Закріпленнядетале-операцій за верстатами ведеться по кожному верстату підбираннямтрудомісткостей місячної програми декількох деталей відповідно до номінальногофонду часу роботи верстата на місяць і повинно забезпечити рівномірне їхзавантаження.

Для цьоговикористовуються дані таблиці 5. Закріплення ведеться в таблиці 6.

Таблиця 6

Закріпленнядетале-операцій за верстатами

Операція Номер верстата Деталь, що закріплюється за верстатом Сумарна трудомісткість за місяць, хв

Кзав

Вал 02 Вал 03 Піввісь 08 Піввісь 09 1 2 3 4 5 6 7 8 Центрувальна (01) 1 2491 3483,1 4291 3683,2 13948,3 0,73 Токарна чорнова (02) 2 9470 11420 20890 1,09 3 14155,1 14155,1 0,74 4 11480 11480 0,60 Токарна чистова (03) 5 9020 10470 19490 1,02 6 12821,6 12821,6 0,67 7 12396,8 12396,8 0,65 Фрезерувальна (04) 8 7441 10950,7 18391,7 0,96 9 15216 15216 0,79 10 16060 16060 0,84 Свердлильна (05) 11 7135 5052,4 12187,4 0,63 12 6310 6410,8 12720,8 0,66 Шліфувальна (06) 13 11485 11485 0,60 14 14678,5 14678,5 0,76 15 15210 15210 0,79 16 13303,6 13303,6 0,69 Полірувальна (07) 17 5082,3 10940 16022,3 0,83

Виходячи з того,що за умови обробки усіх чотирьох деталей на шліфувальній операції звикористанням трьох верстатів коефіцієнт завантаження одного з них становить1,27, на цій операції було введено ще один додатковий верстат. Тодізавантаження устаткування по даній операції буде розподілене досить рівномірно.

Далі требарозрахувати трудомісткість обробки партій деталей по кожній операції зурахуванням tпз (таблиця 7).

Таблиця 7

Трудомісткістьвиготовлення партій деталей

Операція Номер верстата Трудомісткість обробки партій деталей з урахуванням tпз по операціях Вал 02 Вал 03 Піввісь 08 Піввісь 09 хв. зміни хв. зміни хв. зміни хв. зміни 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Центрувальна (01) 1 498, 20 1,04 696,62 1,45 858, 20 1,79 736,64 1,53 Токарна чорнова (02) 2 1894,00 3,59 2284,00 4,33 3 2831 5,90 4 2296 4,78 Токарна чистова (03) 5 1804,00 3,68 2094,00 4,28 6 2564,32 5,34 7 2479,4 5,17 Фрезерувальна (04) 8 1488, 20 3,10 2190,1 4,56 9 3043, 20 6,34 10 3212 6,69 Свердлильна (05) 11 1427,00 2,97 1010,48 2,11 12 1262,00 2,63 1282,5 2,67 Шліфувальна (06) 13 2297,00 4,79 14 2935,7 6,12 15 3042,00 6,34 16 2660,7 5,54 Полірувальна (07) 17 1016,5 2,12 2188,00 4,56

 

2.3 Побудова графіку роботипереробляючої підсистеми

Для побудовистандарт-плану необхідно знати:

технологічнімаршрути обробки деталей;

нормативнівеличини партій деталей та періодичність їх запуску-випуску;

дані прозакріплення детале-операцій за устаткуванням;

дані протрудомісткість обробки партій деталей по кожній операції з урахуванням tпз.

Будуватистандарт-план треба додержуючись таких умов:

партію деталейзапускати в обробку з початку зміни і верстат завантажувати по можливості навсю зміну;

намагатисямаксимально скоротити тривалість циклу обробки партії, деталей, для чого там,де можливо, застосовувати паралельно-послідовний вид руху деталей;

суворододержуватися встановленої періодичності запуску — випуску партії деталей поокремих операціях;

у першу чергубудувати стандарт-план для найбільш трудомістких деталей.

Стандарт-планнаведено на листі 2.

На основіпобудованого стандарт-плану визначаються цикли виготовлення партій деталейкожного найменування і всього комплекту деталей (сукупна тривалість циклу).

Коефіцієнтщільності циклу розраховується по кожній з деталей як відношення технологічногоциклу виготовлення партії деталей при послідовному русі до виробничого циклу заграфіком.

Усі розрахунки заграфіком наведено в таблиці 8.

Таблиця 8

Розрахунокосновних показників за стандарт-планом

Номер верстата Тривалість циклу Тривалість циклу при послідовному русі Коефіцієнт щільності 1 2 3 4 1 5,75 5,75 1 2 8,2 7,92 0,96 3 9,1 5,9 0,65 4 6,6 4,78 0,72 5 8,29 7,96 0,96 6 7,1 5,34 0,75 7 6,95 5,17 0,74 8 11,4 8,24 0,72 9 6,8 6,34 0,93 10 8,3 6,69 0,8 11 8,8 5,08 0,58 12 8,25 5,3 0,64 13 13,55 4,79 0,35 14 11,7 6,12 0,52 15 10 6,34 0,63 16 12,25 5,54 0,45 17 12,15 6,68 0,55

 

3. Основні техніко-економічніпоказники операційної системи

Кошторис витрат навиробництво розробляється за статтями та елементами витрат. Для його складаннятреба розрахувати вартість основних матеріалів та повернених відходів на річнупрограму випуску, річний фонд заробітної плати за всіма категоріями робітників,відрахування на соціальні заходи, витрати на утримання та експлуатаціюустаткування, загальногосподарчі витрати.

 

3.1 Розрахунок витрат матеріалів

Розрахунки витратна основні матеріали у натуральному та вартісному вираженні наведені в таблиці1.

Таблиця 1

Розрахуноквитрат на основні матеріали

Найменування матеріалу Витрати основних матеріалів, кг Усього витрат на рік, кг Ціна, грн/т Вартість на річну програму, грн Вал 02 Вал 03 Піввісь 08 Піввісь 09 на одиницю на річну програму на одиницю на річну програму на одиницю на річну програму на одиницю на річну програму 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Сталь 40Х 4,3 116100 116100 1040 120744 Сталь ст.50 5,8 185600 185600 980 181888 Сталь 40ХМ 3,5 199500 199500 1200 239400 Сталь 38ХМНА 4 220000 220000 1280 281600 Сума 823632

Вартістьповернених відходів розраховується на підставі даних про норму витрат,коефіцієнт використання матеріалу (0,89) та ціни відходів.

Таблиця 2

Розрахуноквартості відходів

Найменування матеріалу Відходи, кг Усього відходів на рік, кг Ціна, грн/т Вартість на річну програму, грн Вал 02 Вал 03 Піввісь 08 Піввісь 09 на одиницю на річну програму на одиницю на річну програму на одиницю на річну програму на одиницю на річну програму 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Сталь 40Х 0,47 12771 12771 140 1787,94 Сталь ст.50 0,63 20416 20416 140 2858,24 Сталь 40ХМ 0,38 21945 21945 140 3072,3 Сталь 38ХМНА 0,44 24200 24200 140 3388 Сума 11106,5

Вартістьдопоміжних матеріалів встановлюється розбільшено і складає 5% від вартостіосновних.

/>

 

3.2 Розрахунок фонду оплати праці

Розрахунокзаробітної плати виконується на основі визначеної в пункті 1.4 чисельностіробітників за категоріями. За кожною категорією з урахуванням системи оплатипраці розраховується заробітна плата на основі наведених нормативних даних.

Для основних тадопоміжних робітників використовується погодинна система оплати праці зпреміюванням, при цьому премія основним робітникам становить 20%, а допоміжним — 10% від основної зарплати.

Середня годиннаставка основних робітників — 2,50 грн, а допоміжних — 2,32 грн.

Для спеціалістівта керівника використовується почасова оплата праці з преміюванням. Середнягодинна ставка керівника — 3,50 грн/год, а спеціалістів — 3,28 грн/год. Преміякерівнику і спеціалістам становить 30% від основної зарплати. При цьому бюджетчасу одного працівника на рік складає 1850 годин.

Додаткова зарплатастановить 14% від основної для всіх категорій працюючих.

Розрахунок фондуоплати праці наведений в таблиці 3.

Таблиця 3

Розрахунокфонду оплати праці

Елементи ФОП Заробітна плата за категоріями, грн основні робочі Допоміжні робочі Управлінці усього спеціалісти керівники 1 2 3 4 5 6 Зарплата за тарифом 115625,00 34336,00 24272,00 6475,00 180708,00 Премії 23125,00 3433,60 7281,60 1942,50 35782,70 Додаткова зарплата 19425,00 5287,74 4417,50 1178,45 30308,70 Усього ФОП 158175,00 43057,34 35971,10 9595,95 246799,40 Чисельність персоналу, чол. 25 8 4 1 38 Середня зарплата річна 6327,00 5382,17 8992,78 9595,95 6494,72 місячна 527,25 448,51 749,40 799,66 541,23

Таким чином,загальний фонд оплати праці на плановий період становить 246799,40 грн. Прицьому середня річна зарплата за всіма категоріями персоналу дорівнює 6494,72грн, а місячна — 541,23 грн.

 

3.3 Розрахунок собівартості та цінивиробу

Для того, щоброзрахувати собівартість та ціну виробу, спочатку треба скласти кошторис витратна виробництво (таблиця 6).

1. До матеріальнихвитрат віднесено:

основні матеріали:вартість основних матеріалів (табл.1 п.3.1);

повернені відходи:вартість відходів (табл.2 п.3.2);

витрати наутримання та експлуатацію устаткування: вартість допоміжних матеріалів (п.3.1)та рухової електроенергії (табл.6 п.1.1);

загальногосподарчівитрати: вартість освітлювальної електроенергії, яка розраховується так само,як і рухової, але вартість однієї кВт-години складає 14,5 коп., а витратиосвітлювальної енергії складають 1% від витрат рухової.

/>

/>

2. До витрат наоплату праці входять:

основна заробітнаплата: заробітна плата основних робочих за тарифом та їх премії (табл.3 п.3.2);

додатковазаробітна плата: додаткова заробітна плата основних робочих (табл.3 п.3.2);

витрати наутримання та експлуатацію устаткування: основна та додаткова заробітна платадопоміжних робочих, їх премії (табл.3 п.3.2);

загальногосподарчівитрати: основна та додаткова заробітна плата управлінського персоналу, їхпремії;

інші виробничівитрати: основна та додаткова заробітна плата допоміжних робочих, що зайняті наскладах (2 чол), їх премії.

3. До відрахуваньна соціальні заходи включається:

відрахування насоціальні заходи: 38,29% від суми основної та додаткової заробітної платиосновних робочих;

витрати наутримання та експлуатацію устаткування: 38,29% від суми основної та додатковоїзаробітної плати допоміжних робочих;

загальногосподарчівитрати: 38,29% від суми основної та додаткової заробітної плати управлінськогоперсоналу;

інші виробничівитрати: 38,29% від суми основної та додаткової заробітної плати допоміжнихробочих, що зайняті на складах.

4. До амортизаціївідносять:

витрати наутримання та експлуатацію устаткування: сума амортизації устаткування за рік,яка розраховується щоквартально відповідно до встановлених норм від залишковоївартості устаткування, яке відноситься до групи 3 основних фондів (нормаамортизації в розрахунку на квартал, що оподатковується — 6%). Початковавартість устаткування — 140900 грн (таблиця 2 п.1.1). Розрахунок амортизаціїустаткування наведений в таблиці 4.

Таблиця 4

Розрахунокамортизації устаткування

Квартал Норма амортизації,% Вартість на початок кварталу, грн Сума амортизації, грн Залишкова вартість, грн 1 2 3 4 5 1 0,06 140900,00 8454,00 132446,00 2 0,06 132446,00 7946,76 124499,24 3 0,06 124499,24 7469,95 117029,29 4 0,06 117029,29 7021,76 110007,53 Сума 30892,47

загальногосподарчівитрати: сума амортизації будинку за рік, вартість якого розраховуєтьсямноженням загальної площі підприємства (п.1.2) на вартість одного квадратногометра площі будинку (480 грн), визначається виходячи з того, що будинок входитьдо групи 1 основних фондів, квартальна норма амортизації для якої — 2% (таблиця5).

/>.

Таблиця 5

Розрахунокамортизації будинку

Квартал Норма амортизації,% Вартість на початок кварталу, грн Сума амортизації, грн Залишкова вартість, грн 1 2 3 4 5 1 0,02 121920,00 2438,40 119481,60 2 0,02 119481,60 2389,63 117091,97 3 0,02 117091,97 2341,84 114750,13 4 0,02 114750,13 2295,00 112455,13 Сума 9464,87

5. До інших витратналежать:

витрати наутримання та експлуатацію устаткування: витрати на технологічне оснащення таінструмент, які встановлюються розбільшено виходячи з того, що вони складають0,8% від вартості устаткування.

/>;

загальногосподарчівитрати: витрати на страхування майна (500 грн).

Таблиця 6. Кошторисвитрат на виробництво

Статті витрат Елементи витрат Матеріальні витрати На оплату праці Відрахування на соціальні заходи Амортизація Інші витрати Усього Основні матеріали 823632,00 823632,00

Повернені відходи

-11106,48 -11106,48 Основна заробітна плата 138750,00 138750,00 Додаткова заробітна плата 19425,00 19425,00 Відрахування на соціальні заходи 60565,21 60565,21 Витрати на утримання та експлуатацію устаткування 142808,74 32293,01 12364,99 30892,47 1127, 20 219486,41 Загальногоспо-дарчі витрати 818,66 45567,05 17447,62 9464,87 500,00 73798,22 Інші виробничі витрати 10764,34 4121,67 14886,01 Усього 956152,92 246799,40 94499,49 40357,35 1627, 20 1339436,36

Таким чином,витрати на виробництво річної програми складають 1339436,36 грн.

Тепер можнапровести калькуляцію собівартості виробів, яка ведеться за статтями щодокожного з виробів (таблиця 7).

Калькуляціясобівартості складається з прямих та непрямих витрат.

Прямі витрати (матеріали,повернені відходи, основна заробітна плата) розраховуються на підставінормативних даних на деталь.

Непрямі витрати (витратина утримання і експлуатацію устаткування) розподіляються на вироби згідно зрозрахованими калькуляційними відсотками або ставками розподілу.

Ставка розподілу — це відношення загальної суми непрямих витрат до вибраної бази. За базу можутьбути вибрані: основна заробітна плата, сума основної та додаткової заробітноїплати, сума основної зарплати та витрат на утримання й експлуатаціюустаткування та ін.

Калькуляційнийвідсоток витрат на утримання та експлуатацію устаткування (%ВУЕУ)визначається за формулою:

/>, (1)

де ΣВУЕУ — усього по статті витрати на утримання та експлуатацію устаткування у кошторисівитрат на виробництво, грн.;

ΣОЗП — усьогопо статті основна заробітна плата у кошторисі витрат на виробництво, грн.

Отриманийкалькуляційний відсоток треба помножити на суму основної заробітної плати укалькуляції по кожному виробу окремо.

Калькуляційнийвідсоток загально господарчих витрат розраховується наступним чином:

/>, (2)

де ΣЗГВ — усього по статті загально господарчі витрати у кошторисі витрат на виробництво,грн.

Отриманийкалькуляційний відсоток треба помножити на суму основної заробітної плати таВУЕУ у калькуляції по кожному виробу окремо.

Виробничасобівартість визначається як сума всіх витрат по кожному з виробів безповернених відходів.

Позавиробничівитрати складають 4% від виробничої собівартості.

Повна собівартістьвизначається як сума виробничої собівартості та позавиробничих витрат.

Оптова цінарозраховується з урахуванням норми рентабельності підприємства.

Тепер розрахуємоосновні показники, необхідні для складання калькуляції собівартості виробів.

1. Сировина таматеріали = норма витрат матеріалу /> ціна матеріалу;

2. Поверненівідходи = 0,11/>ціна відходів (140грн/т)/> норма витрат матеріалу;

3. Основназаробітна плата = />/> ГТС (2,5) + премія(20%);

4. Додатковазаробітна плата =/>;

5. Відрахування насоціальні заходи =/>;

6. Витрати наутримання та експлуатацію устаткування =%ВУЕУ /> Основна ЗП;

7. Загальногосподарчі витрати =%ЗГВ /> Основна ЗП;

8. Виробничасобівартість = п.1 + п.3 + п.4 + п.5 + п.6 + п.7 — п.2;

9. Позавиробничівитрати = />;

10. Повнасобівартість = Виробнича собівартість + Позавиробничі витрати;

11. Прибуток = />;

12. Оптова ціна =Повна собівартість + Прибуток.

Таблиця 7

Калькуляціясобівартості виробів

№ п/п Стаття калькуляції %% Собівартість виробів, грн. Вал 02 Вал 03 Піввісь 08 Піввісь 09 1 2 3 4 5 6 7 1 Сировина та матеріали 4,47 5,68 4, 20 5,12 2 Повернені відходи 0,07 0,09 0,05 0,06 3 Основна заробітна плата 1,03 1,27 0,79 0,68 4 Додаткова заробітна плата 14,00% 0,14 0,18 0,11 0,09 5 Відрахування на соціальні заходи 0,45 0,55 0,34 0,29 6 Витрати на утримання та експлуатацію устаткування 158,19% 1,62 2,00 1,24 1,07 7 Загальногосподарчі витрати 53,19% 0,55 0,67 0,42 0,36 8 Виробнича собівартість 8, 19 10,26 7,04 7,55 9 Позавиробничі витрати 4,00% 0,33 0,41 0,28 0,30 10 Повна собівартість 8,52 10,67 7,32 7,85 11 Прибуток 15,00% 1,28 1,60 1,10 1,18 12 Оптова ціна 9,79 12,27 8,42 9,03

На основірозрахованої оптової ціни можна визначити обсяг товарної продукції:

ТП (Вал 02) = 9,79 /> 27000 = 264416,77грн.

ТП (Вал 03) =12,27 /> 32000 = 392780,57грн.

ТП (Піввісь 08) =8,42 /> 57000 = 480132,75 грн.

ТП (Піввісь 09) =9,03 /> 55000 = 496595,03 грн.

Загальний обсягтоварної продукції підприємства складає 1633925,13 грн.

Для оцінкиефективності операційної системи треба розрахувати наступні показники:

1. Рентабельністьвиробництва (R):

/>, (3)

де П — загальнийприбуток;

ОФ — основніфонди;

ОЗ — оборотнізасоби.

ОФ = Середньорічнавартість устаткування + Середньорічна вартість будинку

/>

ОЗ = Вартістьосновних матеріалів — Повернені відходи

ОЗ = 823632 — 11106,48 = 812525,52 грн.

/>

/>

2. Фондомісткість(Ф):

/> (4)

Тобто навиробництво продукції вартістю 1 грн. витрачається 0,15 грн. основних фондів.

3. Фондовіддача (Фвід):

/> (5)

Це означає, що на1 грн. вартості основних фондів виробляється 6,61 грн. товарної продукції.

4.Фондоозброєність (Фоз):

/>, (6)

де ЧР — загальначисельність персоналу підприємства (чол).

Вартість основнихфондів на одного робітника підприємства складає 5751,16 грн.

5. Коефіцієнтоборотності (Коб):

/> (7)

Оборотні засобипідприємства здійснюють 2,01 оборотів на рік.

6. Тривалістьоберту оборотних засобів (Тоб):

/> (8)

7. Продуктивністьпраці (ПП):

/> (9)

Таким чином, одинробітник виробляє 65357,01 грн. товарної продукції на рік.

8. Строк окупностікапітальних вкладень:

/> (10)

де В — усьоговитрат на виробництво, грн.

Таким чином,капітальні вкладення окупляться через 6,28 років.

Висновок

В даномудипломному проекті було здійснено проектування операційної системи малого підприємства,орієнтованого на виробництво. Для цього було виконано комплекс розрахунків щодовибору типу операційної системи, розробки її переробляючої та забезпечуючоїпідсистем, організації оперативного управління, оцінки ефективностізапроектованої системи.

В першому розділіна підставі проведених розрахунків було визначено, що оптимальною є організаціядвозмінного режиму роботи устаткування. При цьому пов’язані з цим загальнівитрати складають 279151,14 грн. На підставі розрахованого коефіцієнтазавантаження устаткування було визначено, що в даному випадку найбільшприйнятним є серійний тип виробництва. Подальші розрахунки показали, щозагальна площа підприємства має становити 254 м2, а чисельністьробітників — 43 чол. На підставі визначеної чисельності робітників булопроведено планування організаційної структури управління підприємством.

У другому розділібуло визначено форму організації виробництва — предметно-замкнута, і у зв’язкуз цим розраховано такі календарно-планові нормативи як величини партій деталей,періодичність їх запуску-випуску, закріплення деталей за устаткуванням, а такожбуло побудовано стандарт-план роботи на місяць переробляючої підсистеми, тарозраховано сукупну тривалість виробничого циклу, виготовлення партій деталей.

В третьому розділібуло визначено, що загальні витрати на виробництво на рік складуть 1339436,36грн. На підставі проведеної калькуляції собівартості виробів було визначено, щооптова ціна на виріб «Вал 02» з урахуванням запланованого відсоткарентабельності має становити 9,79 грн., «Вал 03» — 12,27 грн., «Піввісь08» — 8,42 грн., «Піввісь 09» — 9,03 грн.

Проведена оцінкаефективності операційної системи показала, що загальний обсяг товарноїпродукції підприємства становить 1633925,13 грн., при цьому рентабельністьвиробництва дорівнює 20,11%.

Розрахунокфондомісткості і фондовіддачі показав, що на виробництво продукції вартістю 1грн. витрачається 0,15 грн. основних фондів, в той час як на 1 грн. вартостіосновних фондів виробляється 6,61 грн. товарної продукції.

Згідно допоказника фондоозброєності, вартість основних фондів на одного робітникапідприємства складає 5751,16 грн.

Коефіцієнтоборотності показує, що оборотні засоби підприємства здійснюють 2,01 оборотівна рік, при цьому тривалість оберту оборотних засобів складає 181,51 днів.

Згідно допоказника продуктивності праці, один робітник основного виробництва виробляє65357,01 грн. товарної продукції на рік.

Щодо строкуокупності капітальних вкладень, то він становить 6,28 років.

Список літератури

1. Берг А.И. Организацияи управление. Вопросы теории и практики. / Берг А.И. — М.: НОРМА, 1998. — 267с.

2. Мескон М. Основыменеджмента. / Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. — М.: Дело, 1994 — 704 с.

3. Методичнірекомендації до виконання дипломного проекту з курсу «Операційнийменеджмент» для студентів спеціальності 8.050201 усіх форм навчання / Укл.В.Й. Іванова. — Харків: Вид. ХНЕУ, 2005. — 16 с.

Додатки

Додаток А

 

Розрахунок кількості устаткування і коефіцієнтів його завантаження приоднозмінному режимі роботи

Операція Тип верстата Вал 02 Вал 03 Піввісь 08 Піввісь 09

Σ Тпрj

Cpoзj

Cпрj

Кзавj

Тпрj

Cpoзj

Cпрj

Кзавj

Тпрj

Cpoзj

Cпрj

Кзавj

Тпрj

Cpoзj

Cпрj

Кзавj

Тпрj

Cpoзj

Cпрj

Кзавj

Центрувальна Фрезерно-центрувальний 495 0,23 1 0,23 693,3 0,33 1 0,33 855 0,40 1 0,40 733,3 0,35 1 0,35 2776,7 1,31 2 0,66 Токарна чорнова Токарний 1890 0,89 1 0,89 2827 1,34 2 0,67 2280 1,08 1 1,08 2291,7 1,09 1 1,09 9288,3 4,40 5 0,88 Токарна чистова Токарний 1800 0,85 1 0,85 2560 1,21 2 0,61 2090 0,99 1 0,99 2475 1,17 2 0,59 8925 4,23 5 0,85 Фрезерувальна Горизонтально-фрезерувальний 1485 0,70 1 0,70 2187 1,04 1 1,04 3040 1,44 2 0,72 3208,3 1,52 2 0,76 9920 4,70 5 0,94 Свердлувальна Свердлувальний 1260 0,60 1 0,60 1280 0,61 1 0,61 1425 0,67 1 0,67 1008,3 0,48 1 0,48 4973,3 2,35 3 0,78 Шліфувальна Шліфувальний 2295 1,09 1 1,09 2933 1,39 2 0,69 3040 1,44 2 0,72 2658,3 1,26 2 0,63 10926,7 5,17 6 0,86 Полірувальна Полірувальний 1013,3 0,48 1 0,00 2185 1,03 1,0 1,03 3198,3 1,05 1 1,05 СУМА 23,2 27 0,86

Додаток Б

 

Розрахунок кількості устаткування і коефіцієнтів його завантаження придвузмінному режимі роботи

Операція Тип верстата Вал 02 Вал 03 Піввісь 08 Піввісь 09

Σ Тпрj

Cpoзj

Cпрj

Кзавj

Тпрj

Cpoзj

Cпрj

Кзавj

Тпрj

Cpoзj

Cпрj

Кзавj

Тпрj

Cpoзj

Cпрj

Кзавj

Тпрj

Cpoзj

Cпрj

Кзавj

Центрувальна Фрезерно-центрувальний 495 0,12 1 0,12 693,3 0,16 1 0,16 855 0, 20 1 0, 20 733,33 0,17 1 0,17 2776,7 0,66 1 0,66 Токарна чорнова Токарний 1890 0,45 1 0,45 2827 0,67 1 0,67 2280 0,54 1 0,54 2291,7 0,54 1 0,54 9288,3 2, 20 3 0,73 Токарна чистова Токарний 1800 0,43 1 0,43 2560 0,61 1 0,61 2090 0,49 1 0,49 2475 0,59 1 0,59 8925 2,11 3 0,70 Фрезерувальна Горизонтально-фрезерувальний 1485 0,35 1 0,35 2187 0,52 1 0,52 3040 0,72 1 0,72 3208,3 0,76 1 0,76 9920 2,35 3 0,78 Свердлувальна Свердлувальний 1260 0,30 1 0,30 1280 0,30 1 0,30 1425 0,34 1 0,34 1008,3 0,24 1 0,24 4973,3 1,18 2 0,59 Шліфувальна Шліфувальний 2295 0,54 1 0,54 2933 0,69 1 0,69 3040 0,72 1 0,72 2658,3 0,63 1 0,63 10926,7 2,59 4 0,65 Полірувальна Полірувальний 1013,3 0,24 1 0,24 2185 0,52 1 0,52 3198,3 0,76 1 0,76 СУМА 11,84 16 0,70