Реферат: Сфера послуг в ринковій економіці
План
Вступ
1. Загальнахарактеристика сфери послуг
1.1 Поняття, характеристика,класифікація послуг
1.2 Світова торгівля послугами і їїзначення
1.3 Особливості ринку послуг
2. Аналіз функціонування ринку послуг
2.1 Ринокінформаційних технологій і послуг
2.2 Глобалізація ринківпослуг: динаміка і основні тенденції
3. Проблеми функціонування ринкусфери послуг в сучасних умовах
ВисновокВикористана література
Вступ
В даний час рольринку послуг, як одного з найважливіших секторів економіки, дуже велика іактуальна. Це пов'язано з ускладненням виробництва, насиченням ринку новими товарами,з швидким зростанням НТП. Все це неможливо без існування інформаційних,фінансових, страховок і інших ринків послуг.
Відбувається розширення основ відтворювання ринкових і неринкових послуг,причому ринкові відвойовують все більш значну для себе частку в загальномуоб'ємі послуг. Це пов'язано з торгівлею товарами (особливо технічно складними),оскільки Збут товару вимагає все більш розвиненої мережі, яка складається восновному з послуг, що надаються під час реалізації, і, послуг післяпродажногообслуговування.
Однією з найважливіших закономірностей розвитку економіки у всьому світі євзаємозв'язок економічного зростання і підвищення ролі послуг в національній економіки.Це знаходить вираз в збільшенні частки трудових, матеріальних і фінансових ресурсів,що використовуються у сфері послуг.
У міру розвитку суспільства, зростання продуктивних сил відбувається певнийрозвиток ринку сфери послуг. Спостерігається збільшення зайнятості в цій сфері,зростання технічної оснащеності праці, упровадження все більш досконалих технологій.В даний час роль послуг, як одного з найважливіших секторів економіки, дуже великаі актуальна. Це пов'язано з ускладненням виробництва, насиченням ринку товарамияк повсякденного, так і індивідуального попиту, з швидким зростанням науково-технічногопрогресу, який веде до нововведень в житті суспільства. Все це неможливо без існуванняінформаційних, фінансових, транспортних, страховок і інших ринків послуг.
За міжнародними даними статистики зверху 40% іноземних інвестицій вкладаютьсяв розвиток ринку сфери послуг, що підтверджує актуальність, інтерес і бачення перспективирозвитку даного сектора економіки.
1. Загальна характеристика сфери послуг
1.1Поняття, характеристика, класифікація послуг
Послуги як вид економічної діяльності існують давно. Поняття «послуги»включає декілька десятків видів діяльності, продукція яких може бути визначенаяк послуга.
Проте дати визначення послузі виявилося нелегкою задачею. Нижче приведенінайтиповіші:
По-перше, послугами іноді називають діяльність, що не створюєсамостійного продукту, матеріального об'єкту або матеріальних цінностей. Вонобуде невірним в тому випадку, якщо послуга полягає в пошитті одягу абовиготовленні взуття з матеріалів, наданих замовником.
По-друге, послуга визначається як корисна дія, справи, вчинки або ж діївзагалі. Очевидно, що це визначення занадто у загальних рисах.
По-третє, за визначенням Р. Малері: «послуги — нематеріальні активи,вироблювані для цілей збуту». За визначенням, нематеріальні активи (абоневідчутні цінності) — це цінності, що не є фізичними, речовинними об'єктами,але мають вартісну, грошову оцінку.
По-четверте, послуга — це процес, ряд дій. Ці дії можуть бутиінструментом для виробництва цінності, вони можуть створити цінність, але саміне є самостійною цінністю. Якщо якісь дії корисні тільки для того, хто їхпроводить (наприклад, зарядка вранці), то навряд чи вони можуть вважатисяпослугою.
По-п'яте, на думку До. Гренроса, послуга — процес, що включає серію (абодещо) невідчутних дій, які з потреби відбуваються при взаємодії між покупцями іобслуговуючим персоналом, фізичними ресурсами, системами підприємства —постачальника послуг. Цей процес направлений на рішення проблем покупцяпослуги. Дане визначення достатньо точно описує послугу, проте деякі послуги(косметичні, перукарські і т.п.) можуть бути відчутними.
Отже,можна підвести деякі підсумки. На сьогодні у визначеннях послуги і їївластивостей відсутня єдність, і причин тому можна назвати дещо:
1. Дії, які можна назвати послугами, численні і різноманітні,так само як і об'єкти, на які направлені ці дії. Часто придбання товарівсупроводжується супутніми послугами, і майже кожне придбання послугсупроводжується супутніми товарами.
2.Офіційна статистика об'єднує ці дії в один клас послуг. Дослідники ж шукаютьзагальне в тих явищах, які реєструє офіційна статистика.
3.Складність пошуку визначення «послуги» полягає в тому, що дослідник послуг маєсправу з гнучким об'єктом, межі якої міняються залежно від бажань постачальникаабо споживача послуги. Матеріальний товар достатньо легко може стати послугою.
Однією знайважливіших закономірностей розвитку економіки у всьому світі є взаємозв'язокекономічного зростання і підвищення ролі послуг в національній економіці. Цезнаходить вираз в збільшенні частки трудових, матеріальних і фінансовихресурсів, що використовуються у сфері послуг.
У міру розвитку суспільства, зростання продуктивних сил відбуваєтьсяпевний розвиток сфери послуг. Спостерігається збільшення зайнятості в ційсфері, зростання технічної оснащеності праці, упровадження все більш досконалихтехнологій. В даний час роль послуг, як одного з найважливіших секторівекономіки, дуже велика і актуальна. Це пов'язано з ускладненням виробництва,насиченням ринку товарами як повсякденного, так і індивідуального попиту, зшвидким зростанням науково-технічного прогресу, який веде до нововведень вжитті суспільства. Все це неможливо без існування інформаційних, фінансових,транспортних, страховок і інших видів послуг. Також послуги є невід'ємним складовимторгівлі товарами (особливо технічно складними), оскільки збут товару вимагаєвсе більш розвиненої мережі, яка складається в основному з послуг, що надаютьсяпід час реалізації і послуг післяпродажного обслуговування.
В умовах розвитку ринкових відносин, а також економічних і політичнихкатаклізмів, що відбуваються в нашій країні, спостерігаються і істотні зміни усфері послуг. При кризових обставинах, що склалися, в Україні значно зростаєоб'єм послуг, специфічно властивих ринковій економіці (банківських, фінансових,страховок, ріелторських, юридичних). Збільшився спектр послуг, пов'язаних зуправлінням і змістом органів державної влади, а також правоохоронних органів.
У міру інтеграції економіки країни в світовий економічний простірвідбувається розвиток імпорту і експорту послуг, поява принципова новихтехнологічних основ функціонування цілого ряду послуг, у тому числіінформаційних.
Відбувається все більше розширення основ відтворювання ринкових інеринкових послуг. При цьому ринкові послуги відвойовують все більш значну длясебе частку в загальному об'ємі послуг.
За міжнародними даними статистики зверху 40% іноземних інвестиційвкладаються в розвиток ринку сфери послуг, що підтверджує актуальність, інтересі бачення перспективи розвитку даного сектора економіки.
Сфера послуг — зведена узагальнююча категорія, що включає відтворюваннярізноманітних видів послуг, що надаються підприємствами, організаціями, а такожфізичними особами.
Зростання ролі і впливи сфери послуг на економіку викликало необхідністьпроведення досліджень з метою класифікації послуг і виявлення рівніврегулювання сфери послуг.
В даний час сфера послуг є однією з найперспективніших, швидкорозвиваються галузей економіки. Вона охоплює широке поле діяльності: відторгівлі і транспорту до фінансування, страхування і посередництва самогорізного роду. Готелі і ресторани, пральні і перукарські, учбові і спортивнізаклади, туристичні фірми, радіо- і телестанції-, консультаційні фірми, медичніустанови, музеї, театри і кінотеатри відносяться до сфери послуг. Практично всіорганізації надають в тому або іншому ступені послуги.
Протягом двох останніх десятиріч сфера послуг є одним з секторівекономіки, що динамічно розвиваються. За деякими оцінками, при середньорічнихтемпах приросту загальносвітового об'єму виробництва ВВП (валового внутрішньогопродукту) за період з 1990 по 1996 роки в 2,2% значення даного показника длясфери послуг за цей період склало більш 3%. При цьому найвищою динамікоюхарактеризувалися відповідні показники для групи економічно розвинених країн,для яких середньорічні темпи приросту ВВП у сфері послуг за цей періоддорівнювали 5,7% і істотно випереджали по значенню темпи приросту ВВП у сферівиробництва товарів (2,3%). Прискорена динаміка виробництва послуг в більшостікраїн світу визначалася, перш за все, збільшенням об'ємів їх проміжного ікінцевого споживання. В результаті в світовій економіці спостерігалося постійнезростання частки сфери послуг в сукупному ВВП, яка в даний час складає більш70% від його загального об'єму і значно перевищує частку сфери виробництватоварів. Таке співвідношення є характерним як для економічно розвинених, так ікраїн, що розвиваються, де значення даного показника складають відповідно 73 і65%.
Послугикласифікують по різних ознаках. Розглянемо деякі з найпоширеніших класифікацій.
Основнівисновки, які можна зробити з цієї таблиці, — це те, що, по-перше, послугичисленні, по-друге, що вони дуже різноманітні.
До числа послугвходять (по класифікатору ООН) 160 видів послуг, розділених на 12 основнихрозділів:
1. Ділові послуги — 46 галузевих видів послуг.
2. Послуги зв'язку — 25 видів.
3. Будівельні і інжинірингові послуги — 5 видів.
4. Дистриб'юторські послуги — 5 видів.
5. Загальноосвітні послуги — 5 видів.
6. Послуги із захисту навколишнього середовища — 4 вигляд.
7. Фінансові послуги, включаючи страхування, — 17 видів.
8. Послуги з охорони здоров'я і соціальні послуги — 4 вигляд.
9. Туризм і подорожі — 4 вигляд.
10. Послуги в області організації дозвілля, культури і спорту — 5 видів.
11. Транспортні послуги — 33 вигляд.
12. Інші послуги.
Дочисла перших спроб класифікації послуг в маркетингу, ідеї яких одержали свійподальший розвиток, слід віднести роботи Стентона і Джадда, опубліковані в 1964році.
Стентондиференціює послуги, що надаються на комерційній основі, на 10 груп, щовключають:
1.послуги за поданням житла;
2.обслуговування сімей, ремонт житла, догляд за ландшафтом, прибирання
житловихприміщень і др.);
3.відпочинок і розваги;
4.індивідуальне санітарно-гігієнічне обслуговування (прання
сухечищення, косметичні послуги і др.);
5.медичні і інші послуги охорони здоров'я;
6.приватна освіта;
7.послуги в області бізнесу і інші професійні послуги (правові, бухгалтерські,консультаційні і ін.);
8.і фінансових послуги страховок;
9. транспортні послуги;
10.послуги в області комунікацій.
Джаддзапропонував свою схему класифікації послуг, виділивши три принципові групи:
•послуги, пов'язані з фізичними товарами, якими клієнт володіє і яківикористовує, але не на правах власника;
•послуги, пов'язані з фізичними товарами, що є власністю клієнта.
•послуги, не пов'язані з фізичними товарами.
Лавлок проводить відмінність послуг з:
•базовим характеристикам попиту;
•змісту і благам;
•процедурам поставки.
Недивлячись на вже наявну в даний час достатньо ґрунтовну розробку фундаментукласифікації послуг в маркетингу, цей процес не можна вважати повністюзавершеним. Навпаки, вступивши, на думку багатьох фахівців, в пору революційнихперетворень, сфера послуг вимагає все нових і нових маркетингових ідей.Зокрема, серйозним каталізатором тут виступає розвиток інформаційних ібіотехнологій, а також засобів телекомунікацій.
1.2Світова торгівля послугами і її значення
Протягом багатьох років послуги практично не вивчалися теорієюміжнародної економіки. Частково це було пов'язано з складністю визначеннясамого поняття послуг, яких існує велика кількість.
Торгівля послугами також широко розвинена, як і міжнародна торгівлятоварами (в речовинному розумінні цього слова). Міжнародна торгівля послугамимає свою специфіку:
· невідчутність
· невидимість
· нерозривність виробництва і споживання
· неоднорідність і мінливість якості
· нездатність послуг до зберігання
Саме через невідчутність і невидимість більшості послуг торгівлю нимиіноді називають невидимим експортом або імпортом. Проте і в цьому випадку існуєбагато виключень. Звичайно послуги не мають упредметненої форми, хоча рядпослуг придбаває її у вигляді комп'ютерних програм на магнітних носіях,кінострічок, різної документації.
На відміну від товарів послуги проводяться і споживаються восновному одночасно і не підлягають зберіганню. У зв'язку з цим потрібнаприсутність за рубежем безпосередніх виробників послуг або іноземних споживачівв країні виробництва послуг. На відміну від операцій з товарами вони непідлягають митному контролю. Послуги можуть бути капіталомісткими і наукоємними,мати промисловий характер або задовольняти особисті потреби, можуть бутинекваліфікованими або вимагати дуже високого рівня кваліфікації виконавців. Невсі види послуг на відміну від товарів придатні для широкого залучення вміжнародний оборот, наприклад комунальні послуги. Сфера послуг, як правило,більшою мірою захищена державою від іноземної конкуренції, ніж сфераматеріального виробництва.
Все різноманіття послуг в сучасній розвиненій економіціможна згрупувати в декілька крупних, функціонально більш менш одноріднихпідрозділів загальної вельми різнорідної структури:
1. Транспорт:
· пасажирський (міжнародне перевезення пасажиріввсіма видами транспорту і надання супутніх послуг)
· вантажний (міжнародне перевезення вантажів)
2. Поїздки:
· ділові (товари і послуги, що придбавалисянерезидентами, мандрівними по справі: відрядження)
· особисті (наприклад, туризм)
3. Зв'язок (послуги поштової, кур'єрської, телефонноїі іншого зв'язку між резидентами і нерезидентами)
4. Будівництво
5. Страхування
6. Фінансові послуги
7. Комп'ютерні і інформаційні послуги (наприклад,консультації в області комп'ютерних програм, обслуговування комп'ютерів і т.д.)
8. Роялті і ліцензійні платежі
9. Інші бізнес – послуги:
· посередницькі послуги
· лізинг
· інші ділові, професійні і технічні послуги(правові, управлінські, бухгалтерські, рекламні і інші послуги, послуги зпроектування, картографії і т.д.)
10. Особисті, культурні, рекреаційні послуги:
· аудіовізуальні (виробництво фільмів, програм,дисків і т.д.)
· інші (показ виставок, проведення заходів)
11. Урядові послуги (поставка товарів в посольство, консульство,послуги, що надаються міжнародними організаціями по збереженню миру)
В рамках сферипослуг об'єднується широкий круг видів господарської діяльності, направленої назадоволення особистих потреб населення і потреб виробництва, а також споживаннясуспільства в цілому. Все більше значення придбаває виробництво послуг назарубіжних філіалах ТНК, враховуючи, що зверху 40% розміщених в світі прямихзарубіжних інвестицій вкладене в сферу послуг. Серед галузей, куди найбільшактивно прямують інвестиції, виділяються фінансова сфера і торгівля.
Одна з головних закономірностей суспільного розвитку – випереджаючийзростання сфери послуг порівняно з матеріальним виробництвом і розширення їїгосподарських позицій. В послугах формуються такі ключові чинники економічногозростання, як наукове знання, нематеріальні форми накопичення, інформаційнітехнології, а також глобалізація господарської діяльності і т.п. Відповіднонайважливіше значення мають глибокі науково-технічні, якісні і структурні змінив самих галузях послуг, які підвищують їх внесок у розвиток суспільства і створюютьнеобхідні передумови для його подальшого прогресу.
20% всієї світової торгівлідоводиться на торгівлю послугами. За даними ВТО, в 1998 р. світовий експортпослуг склав 1,2 трлн. доларів, що на 2% менше ніж в попередньомуроці.
Участь провіднихкраїн в світовому експорті послуг в 1998 р. була наступна (в %): США – 18,1,Великобританія – 7,7, Франція – 6,1, Німеччина – 5,9, Італія – 5,4, Японія — 4,7,Нідерланди і Іспанія – по 3,7, Бельгія і Люксембург – по 2,7, Гонконг – 2,6,Австралія – 2,4, Канада – 2,2, Швейцарія – 2,0, Республіка Корея і Китай – по1,8, Туреччина – 1,7, Сінгапур – 1,4, Швеція – 1,4, Тайвань – 1,3.
Протягом двох останніх десятиріч сфера послуг є одним з секторів світовоїекономіки, що динамічно розвиваються. В світовій економіці спостерігаєтьсяпостійне зростання частки сфери послуг в сукупному ВВП, яка складає в даний часбільш 70% від його загального об'єму і значно перевищує частку сферивиробництва товарів. Таке співвідношення є характерним як для економічнорозвинених, так і для країн, що розвиваються, де значення даного показникаскладає відповідно 73 і 65%. Приблизно аналогічні тенденції були характерні вцей період і для інших структурних показників багатьох країн, які і визначили врезультаті структурні зміни в світовій економіці. Наприклад, в найрозвиненішихкраїнах світу частка зайнятих у сфері послуг в даний час складає більш 70% відзагальної чисельності зайнятих в економіці, а частка виробничих фундаційосновних галузей даної сфери перевищує 60-ти процентний рівень. Одночасно, якпоказує аналіз, в цей період в світовій торгівлі спостерігається постійнезбільшення об'ємів експортно-імпортних операцій у сфері послуг.
В самому загальному вигляді оцінити участь країни в світовій торгівліпослугами можна за допомогою показника її частки в світовій торгівлі, яка, якправило, має максимальне значення у провідних промислово розвинених країн.
Залежністьекономіки країни від торгівлі послугами показує питому вагу торгівлі послугамиу ВВП країни. Наприклад, його величина в середині 90-х років коливалася в межах10 – 15% для Великобританії, Фінляндії, Франції, Швейцарії, Швеції і в межах 5– 10% для США, Канади, Німеччини, ЮАР, Австралії, Японії.
Роль послуг в економіці країн оцінюється також за допомогою індексу,розрахованого як відношення частки експорту товарів до частки експорту послуг уВВП країн. Чим менше індекс, тим більше значення мають послуги.
Визначення часткиекспорту послуг в торгівлі послугами наочно вкаже на країни нетто-експортери іімпортери послуг.
Зовнішньоторговельна квота (відношення торгівлі послугами до частки сферипослуг у ВВП), а також показник торгівлі послугами країни з розрахунку на душунаселення показують ступінь відвертості економіки в зовнішньоекономічнихзв'язках країни у сфері послуг.
Проте сфері послуг, міжнародній торгівлі послугами виявлялася недостатняувага ученими, особливо останніми роками. У зв'язку з масштабами світовогообміну, що ростуть, послугами виникає необхідність створення міжнароднихмеханізмів регулювання. Найважливішим напрямом є робота по виконанню умовГенеральної угоди по торгівлі послугами (ГАТС).
В даний час Всесвітня торгова організація веде список галузей послуг, пояких країни виражають згоду з ліберальним режимом доступу на національний ринокдля зарубіжних партнерів. З 12 галузей, згідно класифікації ВТО, до самих«відкритих» в світі відноситься туризм. Крім того, багато країн вважають, щопозитивний ефект може принести лібералізація ринку ділових і фінансових послуг.В лібералізації ринків послуг зацікавлені розвинені країни, прагнучі доподальшого розширення експорту.
Тому у сфері регулювання торгівлі послугами слід проводити поетапну,злагоджену політику, щоб не порушити економічного балансу.
За період 1980 – 1997 рр. торгівляпослугами зросла в 3 рази, досягнувши в 1997 р. 2605 млрд. доларів. В цілому заостанні два десятиріччя темпи зростання експорту товарів і послуг випереджализростання світового валового продукту.
1.3Особливості ринку послуг
Ринокзаснований на системі економічних стимулів і санкцій, які виходять не віддеякого його керівного органу, а від самого споживача. Споживач «голосує» своїмрублем за і проти даного товару, тим самим визнаючи або заперечуючи суспільнузначущість укладеної в ньому праці. Ринок, як свідчить світова практика,виявився найгнучкішою і ефективною економічною системою, здатноюперебудовуватися, пристосовуватися до внутрішніх і зовнішніх умов, щозмінюються. Він є способом взаємодії виробників і споживачів, заснованим надецентралізованому, позбавленому індивідуальності механізмі цінових сигналів.
Слідрозрізняти:
1.Ринок епохи вільної конкуренції;
2. Сучасні ринкові системи.
Ринок має переваги, які полягають в наступному:
—ринок грає найважливішу позитивну роль в структурі економіки, а такожзабезпечує своїм суб'єктам реальну свободу;
—ринок формує «економічну людину», а не «адміністративну», позбавлену всякоїініціативи людину АКС;
—ринок створює постійно діючі стимули для підвищення ефективності виробництва;
—ринок встановлює строгу залежність між реальним внеском в створення продуктупраці і розміром одержуваного доходу;
—ринок — це саморегульована система, здатна задовольняти потреби в благах іпослугах на більш високому рівні;
—ринок базується на принципі економічної доцільності, виробництва (досягненнімаксимальних результатів при мінімальних витратах);
—ринок гарантує суспільну оцінку результатів праці відособлених виробників.Недоліки ринку:
—не забезпечені правові і суспільні інститути;
—відсутність гарантій права на працю і дохід;
—незацікавленість в створенні і розвитку суспільних товарів (всі видитранспорту, освіта);
—не сприяє збереженню невідтворних ресурсів, що належать суспільству;
—не в змозі забезпечити стратегічні задачі в області науки і техніки;
—відсутність механізму захисту навколишнього середовища.
Структура ринкупо територіальній ознаці підрозділяється на:
— регіональні ринки
— міжрегіональні
— міжнародні
— світовий ринок
До групи ринків товарів і послуг входять наступні види ринків:
— споживацьких товарів виробничого і невиробничого призначення;
— послуг (транспортних, комунальних, побутових);
— житла і будівель невиробничого призначення
Перш ніж перейти безпосередньо до ринку послуг, слід сказати декількаслів про ринок товарів і послуг. На цьому ринку підприємства реалізуютьпроведену продукцію (товари і послуги) і одержують за неї доходи. Продукціюкупують домогосподарства. Витрачаючи при цьому грошові кошти, які вони заробиливід продажу своїх власних ресурсів. Таким чином, витрати домогосподарств наринку товарів і послуг рівні доходам підприємств від продажу.
Ринок послуг — це економічні відносини між продавцями і покупцями послуг.
В порівнянні з ринком товарів, ринок послуг характеризується наступнимирисами:
1. Наявністюістотних галузевих відмінностей у виконанні ринкових відношенні (наприклад, усфері матеріального виробництва: підприємство закупляє продукцію і розвиваєвиробництво, тут на 100 відсотків використовуються ринкові відносини, тоді як усфері послуг, наприклад, галузь освіти, існують платні і безкоштовні основинавчання).
2. На ринкупослуг збільшення об'єму платних послуг здійснюється як за рахунок власнезбільшення виробництва послуг, так і за рахунок трансформації безкоштовнихпослуг в платні.
3. Високийступінь диференціації виробництва послуг, викликаний індивідуалізацією попиту.
4. Пропозиціяі попит більш еластичні, унаслідок неможливості зберігання і транспортуванняпослуг.
5. Послугане існує до її надання. Це робить неможливим порівняння і оцінку послуг до їхотримання. Порівнювати можна тільки очікувані вигоди і одержані.
6. Послугамвластивий високий ступінь невизначеності, що ставить клієнта в невигіднеположення, а продавцям утрудняє просування послуг на ринок.
7. Навідміну від товарів, послуги проводяться і споживаються в основному одночасно,не підлягають зберіганню. Це породжує проблему регулювання попиту і пропозиціїпослуг.
8. Послугичасто протиставляються продукції, хоча і в промисловості збільшується рольобслуговування, яке може включати ремонт устаткування, післяпродажнеобслуговування і інші послуги, пов'язані з продажем товарів. Можна сказати, щоу багатьох випадках в послузі присутній елемент продукції, точно так, як і припродажу продукції присутній елемент послуги. Тісне переплетення продажу товаріві надання послуг утрудняє виділення і облік послуг.
9. Сферапослуг звичайно більше захищається державою від іноземної конкуренції, ніжсфера матеріального виробництва. Більш того в багатьох країнах транспорт ізв'язок, фінансові і страховки послуги, наука, освіта, охорона здоров'я,комунальні послуги традиційно знаходяться в повній або частковій власностідержави або ж строго контролюються і регламентуються державою. Імпорт послуг надумку урядів багатьох країн, може представляти загрозу національної безпеки ісуверенітету, тому він регламентується більш жорстко в порівнянні з торгівлеютоварами.
Часто дослідники сферипослуг порівнюють її властивості з властивостями матеріально-речовинноготовару. При цьому учені приходять до однієї думки частіше, ніж при спробах дативизначення, проте і тут виникають розбіжності і всілякі допущення. Частіше заінші серед специфічних властивостей послуг називають те, що вони є дією абопроцесом, вони нематеріальні, їх неможливо берегти, їх якість більш мінлива впорівнянні з матеріально-речовинним товаром, а також те, що виробництво іспоживання послуги одночасні. Наприклад, так описуються властивості послуги вкнизі «Стандартизація і сертифікація у сфері послуг»:
1. послуги єпоєднанням процесу надання послуги і споживання результату послуги;
2. послуги,залежно від об'єкту і результату, діляться на матеріальні і нематеріальні;
3. убагатьох випадках суб'єктом (виконавцем) послуги виступає індивідуальнийпідприємець або мале підприємство;
4. убагатьох випадках споживач (людина) є об'єктом надання послуги і (або) безпосередньобере участь в процес її надання;
5. наданняі споживання послуги може бути одночасним (як правило, послуга маєіндивідуальний характер надання і споживання ) у сфері послуг висока часткаручної праці, якість якого залежить від майстерності персоналу;
6. виконавецьпослуги, як правило, не є власником результату послуги;
7. послугилокальні, нетранспортабельні, можуть мати регіональний характер;
8. послугиможуть бути незбережені.
Цей список небеззастережний і далекий від вичерпного, проте він добре демонструєнеобхідність обмовок при описі властивостей послуги. Можна помітити, що вданому випадку деякі властивості супроводжуються зауваженнями «як правило», «убагатьох випадках», «можуть бути» і т.п.
Функціїринку послуг аналогічні функціям будь-якого ринку. До них відносяться:
— посередницька
— ціноутворююча
— регулююча
— стимулююча
— інформаційна
— очисна
Таким чином, ринок сфери послуг має свої певні особливості впорівнянні з ринків товарів, але при цьому його функції аналогічні функціям будь-якогоринку.
2.Аналіз функціонування ринку послуг
2.1 Ринок інформаційних технологій і послуг
Ринок інформаційних технологій є самими динамічно тим, що розвиваються.Розвиток інформаційних технологій дозволить Росії вийти на лідируючі позиції всвіті як по галузі ІТ, так і по економіці в цілому.
В ринковому господарстві прийнято виділяти чотири макросектори:споживацьких благ, засобів виробництва, праці, грошей і цінних паперів. Сучасневиробництво немислиме без функціонування п'ятого сектора — ринку інформації.Ринок інформації включає такі сектори, як комунікації, освіта, науково-технічнідослідження, друк, кіно, реклама, управлінська діяльність і т.д.
Багато років і десятиріччя в нашій країні вважалося, що саме головне — це виробництво продуктів, матеріальних благ і куди нижче по суспільнійзначущості — виробництво послуг.
Так ми і жили,реалізовуючи саму Передову теорію, проводячи найважчі верстати і найкрупнішітранзистори, маючи найвищу зайнятість у сфері матеріального виробництва і однуз найнижчих зарплат в області культури, утворення і охорону здоров'я, з високихпринципових позицій обговорюючи проблему: чи продуктивна праця в невиробничійсфері? Все, здається, йшло добре — і темпи були, і теорія здійснювалася напрактиці, як «раптом» очевидним стало твердження, що країна зсовується доузбіччя світової цивілізації.
У свою чергу ринок інформаційних товарів і послуг є сьогодні самимдинамічно тим, що розвиваються. Інформаційний бізнес, що став одним з самихприбуткових і перспективних, привертає все більше і більше фірм. Інформаційніпотреби різних рівнів ростуть швидкими темпами, що розширює можливості інформаційногообміну, веде до появи все нових інформаційних продуктів, стимулює розвиток всіхвидів інформаційної діяльності.
Що ж до російської економіки, то ринок інформації ще тільки формується.Перспективи розвитку інформаційного ринку в нашій країні багато в чому залежатьвід продуманої і зваженої державної політики в цій області. Крім того, самедержава повинна забезпечувати виробництво тих інформаційних продуктів, якізалишаються зовні сфери ринку.
Досвід багатьох країн, що розвиваються, показує, що пріоритетний розвитокінформаційного виробництва через стратегічний характер інформаційних ресурсів врозвитку сучасного суспільства дозволив багатьом державам подолати величезнийрозрив в рівні економічного і соціального розвитку в порівнянні з розвиненимикраїнами.
Посилення конкуренції на інформаційному ринку спричинило за собою якзниження витрат на виробництво багатьох інформаційних товарів, так і зниженняцін на ринку інформації.
Разом із зростанням числа виробників на інформаційному ринку розширяєтьсякруг пропонованих товарів і послуг, підвищується якість продукції іобслуговування, тобто виробництво стає мобільнішим і гнучким, що відповідаєсамому характеру інформаційних товарів.
Таким чином, на ринку інформації чітко виявилися основні тенденціїструктурних змін і зміни пріоритетів регулювання, що відбувалися останнім часомв розвинених країнах. В зв'язку з цим зупинимося на такій межі, характерній длякраїн з високим рівнем економічного і соціального розвитку, як формування такзваного неприбуткового сектора економіки. некомерційні інформаційні службискладають значну частину цього сектора (бібліотеки, науково-дослідні установи, видавничіфірми, професійні суспільства, правові служби і т. д.). Серед економічнихконцепцій, що пояснюють причини виникнення і розвитку цього сектора,виділяються, наприклад, теорії колективних благ і послуг, неефективності ринковогомеханізму, споживацького контролю.
В першу п'ятіркунайбільших постачальників ПК в світі [36], ввійшли, крім Dell і НР, компаніїIBM з 5,9% ринку, Fujitsu Siemens з 4,3% і NEC з 3,3%. В Gartner окремовраховували частки ринку Fujitsu і Fujitsu Siemens, що дозволило включити вп'ятірку лідерів NEC і Toshiba. Проте в цьому рейтингу враховувалися об'ємипоставок в одиницях продукції, а не в грошовому численні, що не гарантуєвиробникам ПК великого прибутку. Фахівці відзначають, що останнім часомкомпанії скорочували інвестиції у високі технології через неясні перспективиекономіки і погіршення корпоративних показників, і поки вони не збираютьсязбільшувати вкладення в ИТ-сектор.
В 2003-2004 рр. динаміка поставок на світовий риноккомп'ютерної техніки виглядає таким чином, практично вся п'ятірка лідерівпродемонструвала зростання поставок (таблиця 1). Особливо велике зростанняпоставок наголошується у компанії Acer — 30,7%, Dell— 22,5%, Fujitsu Siemens — 19,3%. Компанія Dell потіснила з першого місця компанію HP в 2003 р. з ринкової частки 17,2% проти 16,1% у HP в 2002 р. Всього ж об'ємпоставок виріс в середньому на 15,5%.
Ринок ІТ-устаткування Росіїдемонструє зростання в всіх сегментах; при цьому основні особливості йогорозвитку полягають в наступному:
· зростанняросійського ринку ІТ відбувається на фоні уповільнення загальносвітовогоспоживання;
· основнийпопит формують корпоративні клієнти, проте в майбутньому ростимуть потреби збоку адміністрацій регіонів і роздрібної торгівлі;
· зростанняспоживання може сповільнитися у міру збільшення цінового тиску.
Проаналізувавши сегменти ІТ-ринку вРосії можна побачити, що всі сегменти ринку демонструють упевнене зростання впорівнянні з 2002 р. Найбільше зростання спостерігається в сферіінтернет-торгівлі — 53,4%, розробці програмного забезпечення (ПО) —51,9%,консультування в ІТ 50,4% найкрупніші сегменти ринку Інтеграція — близько 4,3млрд. крб., зростання —35,7%, змішаний бізнес — близько 3,5 млрд. крб.,зростання — 34,4%, дистрибуція комп'ютерної техніки — близько 3,5 млрд. крб.,зростання — 32,6%.
Аналіз часток ринку ІТ по регіонахРосії показує, що лідируючі позиції займає центральний регіон — 46%,північно-західний — 19%, сибірський 11% і уральський 10%.
Аналізуючитенденції світового ринку ІТ можна підвести наступні підсумки:
· Аналіз світовогоринку комп'ютерної техніки показує, зростання ринку відбувається в основному вазіатських країнах. Зв'язано це з тим, що ринки комп'ютерної техніки в країнахЄвропи, і США вже перенасичені. в Азії країн, яким потрібне для розвиткуекономіки все більше і більше комп'ютерної техніки, що багато розвиваються.Лідером по споживанню комп'ютерної техніки є Китай — 43%, Південна Корея – 16%,Індія — 9%.
· Основніпостачальники комп'ютерної техніки за підсумками 2004 р. є компанії Dell –18,3%, HP – 15,7%, IBM – 6,5%, Fujitsu Siemens – 3,8%, Acer – 3,2%
· Недивлячись на те, що ринок інформаційних технологій в Росії розвивається в данийчас достатньо високими темпами, його частка в структурі ВВП не висока (небагато чим більш 1%). Тоді як в США і Канаді вона рівна 4%, в Західній Європі —2,5% ВВП. Якщо поточні тенденції розвитку галузі інформаційних технологій і макроекономічнихпоказників розвитку російської економіки в цілому (біля 7% зростання ВВП в рік)збережуться, то Росія зможе наблизитися до показників Західної Європи нераніше, ніж до 2009 року. Тоді частка інформаційних технологій в ВВП РФ зможедосягти 2%.
· Тоді як абсолютні цифри розвитку сектора Росії говорять про потенційнезростання більш ніж на 200% з 2003 по 2010 рр., відносні цифри говорять про відставаннярозвитку сектора в порівнянні з поточною ситуацією в розвинених країнах. Длядосягнення до 2010 р. аналогічного з сьогоднішніми показниками Західної Європирівня в 2,5% від ВВП темпи зростання вітчизняного ІТ-секторапротягом 2004–2010 рр. повинні складати в середньому 20–22% в рік.
2.2 Глобалізація ринків послуг: динаміка і основні тенденції
Динамічний прорив послуг на світові ринки протягом останні 25років є одним з найзначущіших нових явищ в сучасній економіці. Цебагатоплановий процес, обумовлений структурною складністю ринків послуг, якиймає яскраво виражену галузеву специфіку. По класифікації ВТО, на світовомуринку налічується більше 155 видів послуг і серед них такі різнорідні, яктранспортні, комунікаційні, торгові, побутові, інформаційні, послуги охорониздоров'я, утворення і т.д. Розглянемо загальні для багатьох послуг напрями,форми і проблеми глобалізації в контексті основних світових тенденцій.
Широкі перспективи для глобалізації послуг відкриваються зрозвитком Інтернету. Світова мережа спочатку має трансграничний характер,знімає просторові і тимчасові бар'єри в міжнародних контактах виробників іспоживачів послуг. На її основі формується радикально нова модель їх масовогоспоживання. Об'єм операцій неухильно росте у міру збільшення доступукористувачів до послуг Інтернету, підвищення комп'ютерної письменностінаселення, розробки принципів і норм правового регулювання операцій вспецифічному ринковому середовищі, вживання заходів по захисту інтелектуальноївласності і прав особи і т.п.
Внових умовах стрімко прогресували мобільні види зв'язку, ряд галузей транспорту(перш за все авіаційний), фінансовий сектор (збільшувалося число компаній, утому числі за рахунок входження на ринок дрібних і середніх фірм, розширявсянабір послуг, істотно знижувалися ціни на них). Технологічні і інституційнізсуви в даних галузях не тільки стимулювали трансграничну і інші форми торгівліпослугами, але і служили каталізатором загального процесу глобалізації,підводячи під нього більш технологічно просунуту і економічно ефективнуінфраструктуру.
Ефектрозглянутих і деяких інших чинників не обмежується відривом цілого ряду послугвід національного ґрунту, появою великої кількості нових сервісів високогокласу, значним зниженням витрат і цін, підвищенням якості послуг. На багатьохринках по суті складається нове торгове середовище, формуються нові моделі імеханізми реалізації. Як і на ринках товарів, ефективні ланцюжки і мережізв'язують виробників, що працюють в різних точках миру. Наприклад, штаб-квартираінженерно-будівельної фірми «Бектел» розташовується в Каліфорнії, проектбудівництва або реконструкції для Латинської Америки може розроблятися в Індії,менеджмент — знаходитися у Фінляндії, компанія страховки — в Лондоні і т.п.
Новітенденції на світових ринках послуг обумовлені, кінець кінцем, крупнимимасштабами і глибокою багатобічною трансформацією цього сектора в останні 25-30років. Виробництво послуг складає домінуючу або крупну частину сучасногогосподарства — в розвинених країнах його частка у ВВП і чисельності зайнятихдосягла на початку століття 70-80%, а в світовому ВВП -65%. Ще більший вплив напараметри глобалізації надають структурні і якісні зсуви в даній сфері. Наоснові інформаційно-комунікаційних технологій, змін в системі потреб населення,посилення соціально-гуманітарної спрямованості розвитку, підвищення ролінаукового знання і людського капіталу у складі джерел економічного зростання востанні 20-25 років в галузях сфери послуг відбулася «тиха» революція,радикально що перетворила її традиційний вигляд.
Якщоу минулому що ведуть позиції в структурі даного сектора в розвинених країнахзаймали торгові, побутові, рекреаційні і ряд інших послуг, то сьогодні нацентральне місце висувалася група наукоємких видів ділових і професійнихпослуг, телекомунікації, а також освіта, охорона здоров'я, культура. Впоєднанні з наукоємкими галузями індустрії вони утворюють разом змодернізованими традиційними галузями (торгівля і транспорт) ядро сучасноїекономіки, що активно розвивається, і багато в чому визначають динаміку, якісніпараметри, конкурентоспроможності як сфери послуг, так і всього господарства.
Примітно,що ривок послуг на зовнішні ринки останніми роками в значній мірі пов'язаний зекспансією «просунутих» послуг — телекомунікацій, фінансового сектора,інформаційних, комп'ютерних, консалтингу, менеджменту, маркетингу,інженерно-будівельних, аудиторських, освітніх і ряду інших. Ця група галузейнадає те, що росте, а часте вирішальне дію на динаміку, структурні і якісніхарактеристики інтернаціоналізації послуг і додають могутнє прискореннязагальному процесу глобалізації.
Для сфери послуг, крім того, характерні істотні междержавні відмінності в принципах іпрактиці організації господарської діяльності. На ринку послуг зберігаються численніперегородки і бар'єри, і на відміну від ринку товарів він далекий від повноїлібералізації. Хоча останнім часом в послугах активно вводятьсязагальноєвропейські норми і стандарти, реалізація відповідних директив і іншихдокументів йде, за свідченням експертів, достатньо важко і повільно.
Високівхідні бар'єри для виробників, слабка конкуренція і більш сильні монопольнітенденції стримують розвиток галузей послуг і їх інтеграцію в світовийгосподарський простір. В зв'язку з цим лібералізація ринків послуг висувалася вбагатьох країнах і їх об'єднання в число першочергових цілей економічноїполітики. Дана проблематика займає центральне місце в діяльності ГАТС-пріоритети незмінно віддаються зниженню бар'єрів в торгівлі послугами івстановленню загальних правил гри на різнорідних ринках. Сукупний ефект відусунення цих бар'єрів в торгівлі товарами і послугами оцінюється в 260 млрд. дол. В рік, у тому числі за рахуноклібералізації аграрного ринку — 50 млрд., ринку промислових товарів — 80 млрд. ринку послуг — 130 млрд. дол.
3.Проблеми функціонування ринку сфери послуг в сучасних умовах
На сьогоднішній день, ринок сфери послуг достатньо багатоманітний ірозвинений, але при цьому він має ряд проблем функціонування, які можуть бутивирішені за допомогою дії економічних механізмів, грамотній економічнійполітиці держави, створенні нормативно-правової господарської бази.
На даному етапі розвитку, основними проблемами функціонування ринку сферипослуг є:
1. Відсутністьфінансової підтримки і малі асигнування з боку державних органів на більшдинамічний і ефективний розвиток сфери послуг.
2. незначнароль держави в розвитку даного сектора економіки. Тоді як державне втручанняпросто необхідне.
3. Низькийрівень досліджень в області вивчення ринку послуг, тоді як маркетинговідослідження допомагають удосконалити дану сферу як на вітчизняному, так і назарубіжному ринках.
4. Якістьпослуг (особливо нових видів) — одна з найважливіших проблем розвитку сферипослуг. Оскільки послуга носить невідчутний характер, ту якість її ми можемооцінити тільки після її надання, але заздалегідь замовивши і сплативши їїотримання. Отже корисним було б встановити систему сертифікації послуг — систему надійності і гарантії для задоволення суспільних потреб.
5. Малаконкурентоспроможність вітчизняних виробників послуг.
6. Відсутністьнеобхідного вкладення іноземних інвестицій. Поліпшення ситуації у сфері послугбагато в чому залежить від іноземних вкладень.
7. Відсутністьбалансу між інтересами по захисту свого внутрішнього ринку і потребою вінноваціях для створення інфраструктури. Маломасштабна сфера послуг ізслаборозвиненим транспортом, зв'язком, торгівлею, фінансово-кредитним істраховкою секторами, комплексом ділових послуг, сферами освіти і охорониздоров'я, відповідаючим сучасним вимогам, не дає вітчизняним країнам створитиефективне ринкове господарство і гідне увійти до світової економіки. Тому нашоюголовною задачею на сучасному етапі переходу на ринкові основи і інтеграції всвітове господарство винне стати прискорення розвитку сфери послуг.
8. Порівняльнонизька частка послуг в міжнародній торгівлі в порівнянні з їх величезнимзначенням на внутрішніх ринках.
9. Багатопослуг, особливо послуги державних організацій, надаються на національномурівні
10. Реалізаціяпослуг на міжнародному рівні вимагає високого технічного рівня в областітелекомунікацій зв'язку, туризму, політичної стабільності на світовій арені;
11. Торгівляпослугами поки відстає від торгівлі товарами області лібералізації івідвертості ринків. Досягнутий в рамках ГАТТ/ВТО прогрес в лібералізаціїторгівлі обмежується в основному товарними ринками. Послуги, за виняткомтранспортних і туристичних, залишалися в національній компетенції.
Таким чином,проблеми в розвитку ринку сфери послуг залишаються на порядку денному, їхрішення обіцяє великий прибуток і підйом в розвитку економіки. Але, насьогоднішній день, число проблем не скільки зменшилося, а скільки зросло, цевимагає вживання певних заходів. До чинників розвитку сфери послуг в сучаснихумовах відносяться:
— Зростання продуктивності праці, підвищення фондовіддачі у сферіматеріального виробництва;
— Поява нових видів послуг в області охорони навколишнього середовища іпереробці відходів;
— Зростання розмірів домашнього майна відповідає зростанню потреб в йогоремонті і обслуговуванні;
— Розвиток конкуренції наукоємних товарів;
— Урбанізація і постаріння населення (94%- міського, 6%- сільського).Структура потреб жителя міста в послугах набагато більш ніж жителів села.
Віддзеркаленням проблеми вибору, що полягає в альтернативностівикористовування обмежених чинників і пошуку найраціональнішого варіанту їхпоєднання, виступають три основні задачі, які повинні бути вирішені вбудь-якому суспільстві.
Проблема«що проводити» — припускає ухвалення рішень про те, які конкретно блага іпослуги, в якому асортименті, якості і кількості повинні бути проведені.
Цюпроблему вирішують споживачі, висловлюючи свою думку під час голосуваннягрошима в процесі ухвалення рішення про покупки. Зрештою гроші споживачіввикористовуються на оплату праці, ренту і дивіденди, які споживачі ж іодержують у вигляді доходу.
Підприємствау свою чергу прагнуть одержати максимальний прибуток.
Проблема«як проводити» — припускає рішення про те, за допомогою яких обмежених ресурсіві технологій, а також в якій комбінації будуть створені блага і послуги.
Цяпроблема розв'язується за допомогою конкуренції між різними виробниками.
Мінімалізациявитрат виробництва за рахунок вживання найефективніших технологій є якнайкращимдля виробників способом досягнення перемоги в ціновій конкуренції і отриманнямаксимального прибутку. Це можна організувати шляхом незначної модернізаціїустаткування, зміни поєднання ресурсів і ін. В деяких випадках використовуютьсякардинальні зміни в технологіях. В даний час здійснюються радикальніперетворення, пов'язані з переходом до комп'ютерної технології.
Вцілому дана проблема дозволяється шляхом рішення наступних питань:
—як розподілити ресурси між галузями;
—які фірми повинні здійснювати виробництво в кожній галузі;
—яку технологію застосовувати?
Проблема«для кого проводити» — визначає споживача, на якого орієнтовано даневиробництво і кількість благ і послуг, яким споживач може розташовувати.
Внаслідоктого, що основними суб'єктами в економіці виступають споживачі, виробники ісуспільство, то проблема вибору полягає в забезпеченні оптимальногоекономічного результату для кожного з них: для споживача — зростання кількостіі якості задоволених потреб, для продавців — приріст прибутку, для уряду —ступінь задоволення суспільних потреб.
Іншимисловами, дозвіл даної проблеми дозволяє визначити, хто і скільки споживає. Вонозалежить від співвідношення пропозиції і попиту на ринках.
Висновок
Протягом двохостанніх десятиріч спостерігається тенденція підвищення ролі послуг в економіцікраїн світу.
Що ж до України, то її позиція на світовому ринку послуг в даний час недуже стійка: вона входить в тридцятку крупних країн – учасниць міжнародноїторгівлі послугами, але продовжує залишатися нетто-імпортер послуг.
Але все таки не варто говорити, що стан ринку сфери послуг в Україні «безнадійний».Ринок цей дійсно молодий і одержав розвиток в основному в останнє десятиріччя.Але на чолі компаній цієї галузі на відміну від промисловості і сільськогогосподарства стоять, як правило, динамічні, ініціативні фахівці з широкимизарубіжними зв'язками, легко засвоюючі все нове, розуміючі рівеньконкурентоспроможності своєї фірми на вітчизняному і світовому ринках, потребав протекціоністському захисті. Інша справа – готовність і здатність відповіднихурядових структур зібрати воєдино, узагальнити і оцінити всю цю обширнуінформацію, виробити на її основі більш досконалу систему правового регулюваннясфери послуг, використовуючи досвід зарубіжних країн.
Поліпшення ситуації на ринку сфери послуг сильно залежить від іноземнихінвестицій, але в той же час, лібералізуючи цей ринок, необхідно підтримувати баланс між інтересами по захистусвого внутрішнього ринку і потребою в інноваціях для створення сучасноїінфраструктури. Адже без великомасштабної сфери послуг з розвиненимтранспортом, зв'язком, торгівлею, фінансово-кредитним і страховкою секторами,комплексом ділових послуг, сферами освіти і охорони здоров'я, відповідаючимсучасним вимогам, Україна не зуміє створити ефективне ринкове господарство ігідно увійти до світової економіки. Тому нашою головною задачею на сучасномуетапі переходу на ринкові основи і інтеграції в світове господарство виннестати прискорення розвитку сфери послуг.
Використаналітература
1. АброськінА. Сфера послуг і економічний розвиток// Питання статистики.1998. №10
2. АлдакушинаЕ.С. Сучасна міжнародна торгівля послугами// Зовнішня торгівля. 1999. №3
3. ДемідоваЛ. Сфера послуг в постіндустріальній економіці// Світова економіка і міжнароднівідносини. 1999. №2
4. ДемідоваЛ. Глобализация економіки послуг: динаміка і основні тенденції// Проблемитеорії і практики управління.- 2005. №5
5. ЗайнашеваЗ.Г. Регіональна політика у сфері послуг// Вестн. Моськ. Ун-та. Сірий. 6.-Економіка.- 2005. №3
6. ЗакониУкраїни, Укази Президента України, Ухвали Кабінети Міністрів України, методичнівказівки, накази і інструкції міністерств і відомств за поданням послуг.
7. КовалівЕ.А., Економіка// навчальний посібник.- Одіссей. 2003.
8. МаксимоваМ. ВТО і інтереси Росії// Економіст. 1998. №9
9. ПісочнаЛ. Маркетинг послуг.- М. 2000.
10. Статистичнийматеріал “За поданням послуг”.- 2004 .
11. ЧеленковА. Маркетинг послуг// Маркетинг.- 2004. №1
12. http://www.vechirka.com.ua/ekonomy/ukraine/2907140803.php
13. http://www.mobile-review.com/articles/2004/retail2003.shtml
14. http://www.radiomayak.ru/schedules/6852/17831.html