Реферат: Утворення похідного попиту і монопсонія
Реферат з дисципліни «Мікроекономіка»
на тему «Утворення похідного попиту»
Поведінка суб’єктів ринку та споживачіввивчалася у попередніх частинах курсу на ринку продуктів. Попит на продуктипов’язувався з максимізацією корисності їх для споживачів, а пропозиція — змаксимізацією прибутку виробників. Пропозиція споживчих благ надходила від підприємств,а попит утворювали домогосподарства. На ринку факторів виробництва (ресурсномуринку) їх ролі принципово змінюються: первинні фактори виробництва (праця,капітал, земля) пропонуються домогосподарствами та іншими суб’єктами ринку, апопит на них утворюється підприємствами.
Така зміна веде до того, що на ринках факторіввиробництва індивідуальна пропозиція виводиться з максимізації функціїкорисності, а індивідуальний попит — з максимізації прибутку (або іншоїцільової установки) виробника.
Підприємство, виявляючи попит на факторивиробництва, прагне максимізувати корисність від їх використання, щовиявлятиметься у прирості прибутку. Така цільова функція реалізується на ринкублаг і тому попит на ресурси є похідним попитом, залежним від попиту на кінцевийпродукт підприємства.
За визначення додаткового обсягу споживаннякожного з факторів виробництва потрібно зіставляти їх результативність івитрати на придбання. Для цього використовується інструментарій теоріївиробництва. Додаткову кількість виробленого продукту в результаті використаннядодаткової одиниці додаткового фактора називають виторгом від граничногопродукту. Він обчислюється як добуток граничного продукту фактора виробництва іграничного виторгу від продажу додаткової одиниці продукту. Так, виторг відграничного продукту праці дорівнює
MRPL = (MPL) (MR), (1)
де MRPL — граничний виторг від граничногопродукту праці, грош. од.; MPL — граничний продукт праці, натур. од.; MR — граничний виторг від продажу продукту, грош. од.
За умов досконалої конкуренції, оскільки цінапродукту дорівнює граничному виторгу, цей вираз спрощується:
MRPL = (MPL) P, (2)
де Р — ціна продукту, грош. од.
Зміна витрат, викликана залученням додатковоїодиниці фактора виробництва, називається граничними факторними витратами. Цейпоказник обчислюється за формулою
MRCL = (MPL) (MC), (3)
де MRCL — граничні факторні витрати, грош.од.; МС — граничні витрати виробництва продукту із залученням додатковоїодиниці і-го фактора, грош. од.
На досконало конкурентному ринку величини MRCбудуть однаковими для всіх одиниць фактора виробництва, що залучаються, ідорівнюватимуть ціні одиниці фактора PL. Умовою максимізації прибуткутоваровиробником є залучення такої кількості фактора виробництва, за якоївиконується рівність
MRCL = MRPL. (4)
У такому випадку умовою максимізації прибуткувиробника стає виконання рівності
PL = MRPL. (5)
Зазначені умови можна сформулювати так, щобвони відповідали правилу найменших витрат для вибору факторів виробництва, асаме: прибутки максимізуються у тому випадку, коли граничний продукт на грошовуодиницю витрат фактора виробництва зрівнюється для кожного фактора:
MPL / PL = MPK / PK =… = MPN / PN; (6)
MRPL / PL = MRPK / PK =… = MRPN / PN. (7)
/>
Рис.1. Рішення підприємства про наймання праців умовах досконалої конкуренції
Правило залучення (наймання) факторіввиробництва безпосередньо веде до функції похідного попиту виробника на кожен зфакторів. Визначення функціональної залежності між кількістю одиниць фактора тайого ціною за інших однакових умов здійснюється знаходженням відповідності міжціною ресурсу PL та його виторгом від граничного продукту. Звідси: лінія MRPL єлінією попиту виробника на ресурс (рис.1).
Крива попиту на ресурс з боку виробникапоказує, як змінюється обсяг потрібних виробнику послуг ресурсу за зміни цін наці послуги і незмінних заданих чинниках, що впливають на попит. Виробник, щомаксимізує прибуток і купує трудові послуги за кожною можливою ставкоюзаробітної плати на конкурентному ринку, коригує обсяг своєї потреби в нихдоти, поки для кожної можливої ставки заробітної плати не буде виконана умова(14.5). Для виявлення кількості одиниць праці, якої потребує виробник забудь-якого рівня заробітної плати, ставку вибраної заробітної плати (скажімо,PL* на рис.14.1) слід співвіднести з кількістю одиниць праці (L* на рис.1) задопомогою лінії MRPL.
Між заробітною платою і кількістю найманихпрацівників існує обернений зв’язок. Це наслідок зниження граничного продуктупраці в міру використання все більшого обсягу ресурсу (у короткостроковомуперіоді). Крива попиту на ресурс має низхідний характер.
Зміна ціни ресурсу веде як до ефекту випуску,так і до ефекту заміщення. Ефект заміщення полягає у тому, що виробник замінюєбільш дешевим ресурсом відносно більш дорогий ресурс. Ефект випуску полягає втому, що виробник збільшує випуск продукції, якщо ціна ресурсу знижується, ізменшує його, якщо ціна ресурсу збільшується.
Попит на ресурс визначається не лише йогоціною, але й іншими чинниками: попитом на продукцію підприємства; ціною таобсягом ресурсів-замінників і доповнюючих ресурсів; технологічними змінами, щовпливають на граничний продукт ресурсу. Зміни у попиті виробника на ресурси, щовідбуваються під впливом нецінових детермінант, ведуть до змін в умовах попиту,що графічно ілюструється зміщенням лінії попиту на ресурс праворуч або ліворучвідносно вихідного положення.
Галузевий попит на ресурс
Галузевий попит на ресурс складається зобсягів попиту окремих виробників як сума їх значень за кожної можливої ціни.За умов досконалої конкуренції вплив окремого виробника на ціну продукції можепроявитися лише в одночасній та односпрямованій зміні попиту на ресурс. Цеявище можна простежити у такому порядку:
· зниження ринкових ставок заробітної плати
· збільшення обсягу попиту на ресурс кожноговиробника
· збільшення галузевого попиту на працю
· збільшення пропозиції на ринку продукції
· зниження рівноважної ціни продукції
· зниження виторгу від граничного продукту праці
· зниження попиту на працю.
Чутливість виробників до зміни ціни на ресурсаналізується за допомогою коефіцієнта еластичності, що обчислюється яквідношення процентної зміни попиту на ресурс до процентної зміни його ціни.Наприклад, еластичність попиту на працю за заробітною платою становить:
EL = (L / L) / W / W), (8)
де L — кількість праці, од.; W — галузеваринкова ставка заробітної плати, грош. од.
Основними чинниками еластичності попиту наресурс є:
· цінова пряма еластичність попиту на продукт (чимеластичнішим є попит на продукт, тим еластичнішим є попит на ресурс);
· технічні можливості заміни ресурсу іншим (чим вонибільші, тим еластичнішим є попит на ресурс);
· еластичність пропозиції інших ресурсів, щовикористовуються в галузі (чим еластичнішою є пропозиція ресурсів-субститутів,тим нееластичнішим є попит на ресурс, ціна якого змінюється);
· час (попит на ресурс у довгостроковому періодіпорівняно з короткостроковим еластичніший).
Ринковий попит на ресурс
Ринковий попит на ресурс — це сума обсягівпопиту на ресурс з боку всіх галузей за відповідною ціною на нього. Ціноваеластичність ринкового попиту пов’язана із ціновою еластичністю попиту в кожнійз галузей, які утворюють ринок, а також із пропозицією, в якій ресурсивикористовуються в різних галузях.
Крива пропозиції ресурсів у межах галузі, якправило, висхідна. Проте крива пропозиції для окремого виробника горизонтальназа умови ринкової ціни на ресурси. Це відповідає припущенню, що конкурентнафірма приймає ціну кінцевого продукту як задану навіть за ситуації, коли існуєстрімко низхідний попит на продукцію підприємства.
Монопольна влада на ринках готової продукціїможе вплинути на попит на фактори виробництва. Виробники, які володіютьринковою владою, прагнуть виробляти менше, ніж конкурентні підприємства. Врезультаті цього їм потрібна менша кількість ресурсів, ніж конкурентнимпідприємствам. Граничний виторг від додаткового випуску для монополістів меншийвід його ціни. Це призводить до того, що виторг від граничних продуктіввиробничих ресурсів нижчий від вартості їх граничного продукту.
Монопсонія на ринку ресурсів виникає тоді,коли великій кількості неорганізованих працівників, що пропонують працю, протистоїтьєдиний покупець — підприємство або спілка підприємців. Як тоді, коли продавецьмає монопольну владу, хоча він не єдиний продавець на ринку, підприємство можеволодіти ситуацією — монопсонією, навіть конкуруючи з іншими покупцями. Важливоте, що підприємство може чинити вплив на ринкову ціну ресурсу, змінюючи обсягйого купівлі.
Великий наймач у малому місті часто має повнумонопсонічну владу.
Основні терміни
Похідний попит — попит на фактори виробництва,який залежить від попиту на кінцеві продукти, що виробляються на основі цихфакторів.
Виторг від граничного продукту певного фактора- додатковий виторг, який підприємець отримує від застосування додаткової оди-ниці певного фактора виробництва, якщо всі інші фактори залишаються сталими.Визначається як граничний продукт фактора, помножений на граничний виторг,отриманий від продажу додаткової одиниці продукції.
Граничні факторні витрати — додаткові витратина придбання додаткової одиниці фактора.
Ефект заміщення внаслідок зміни ціни на ресурс- прагнення підприємця замінювати більш дешевим ресурсом відносно більшдорогий.
Ефект випуску внаслідок зміни ціни на ресурсполягає у тому, що підприємство збільшує випуск продукції, якщо ціна на ресурсзнижується, і зменшує його, якщо ціна ресурсу підвищується.
Галузевий попит на виробничий ресурс — сумаобсягів послуг виробничого ресурсу, необхідних для окремих підприємств угалузі, за різних цін на ці послуги.
Монопсонія — (англ. Monopsony) — ринковаситуація, при якій існує тільки один покупець або група покупців, що сумісноприймають рішення. Прикладом монопсонії є ситуація підприємства-міста, в якомуживе безліч домогосподарств, які пропонують робочу силу але тільки однепідприємство — покупець робочої сили.
Ринковий попит на виробничий ресурс — сумаобсягів послуг ресурсу, необхідних усім галузям, що використовують данийресурс, за різних можливих цін на ці послуги.
Еластичність попиту на працю за заробітноюплатою — процентна зміна величини необхідних послуг праці внаслідок кожноїоднопроцентної зміни заробітної плати.
Задача.
Підприємство виробляє іграшки, які продає надосконало конкурентному ринку по 5 грош. од. за штуку. Виробнича функція заданарівнянням
Q = 30L – 0,5L2,
де Q — кількість іграшок за місяць; L — кількість робітників, чол.
Напишіть формулу для обчислення вартостіграничного продукту праці на даному підприємстві. Якщо поточна ставказаробітної плати становить 50 грош. од. на місяць, скільки робітників наймепідприємство? Якщо заробітна плата в даному регіоні збільшиться до 100 грош.од. і підприємство змушене буде й собі підвищити ставку заробітної плати, як врезультаті зміняться економічні показники підприємства: обсяг виробництва,прибуток, зайнятість. За якої ставки заробітної плати підприємство змушене будезупинитися?
Розв’язання.
Функцію попиту на працю одержимо, взявшипохідну виробничої функції по L і помноживши її на ціну однієї одиниціпродукції:
(30 – L) 5 = W.
Підприємство найме 20 робітників; дляобчислення L прирівняємо рівняння функції попиту на працю, що є формулоюграничного продукту праці, зі ставкою заробітної плати від 50 до 100 грош. од.;підставимо у рівняння попиту W = 100 і отримаємо: L = 10.Обсяг виробництва одержимо, підставивши L у виробничу функцію:
30 (20 – 10) – 0,5 (20 – 10) 2 = 250.
Прибуток отримаємо, віднімаючи від вартостіпродукту витрати на працю за обох значень L:
2000 – 1000 = 1000;
1250 – 1000 = 250.
Прибуток зменшився на 750 грош. од. Зайнятістьзменшилася на 10 чол. При W = 150 підприємство змушене буде закритися.
Література
1. Горобчук Т.Т. Мікроекономіка. Навчально-методичнийпосібник. Київ: ЦУЛ, 2002,236 с.
2. Гребенников П.И., Леусский А.И.,Тарасевич Л.С. Микроэкономика: Учеб. / Под общ. ред.Л.С. Тарасевича. — СПб.: Изд-во СПб УЭФ, 1996. — 352 с.
3. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Микроэкономика:Пер. с англ. / Под общ. ред.Б. Лисовика и В. Лукашевича. — СПб.: Экон. шк.,1994. — 448 с.
4. Максимова В.Ф. Микроэкономика: Учеб. — 3-еизд., перераб. и доп. — М.: Соминтэк, 1996. — 328 с.
5. Ястремський О. І., Гриценко О.Г. Основимікроекономіки: Підручник. — К.: Знання, 1998. — 674 с.
6. Чемберлин Э. Теория монополистической конкуренции.Реориентация теории стоимости / Пер. с англ.; Под ред. Ю.Я. Ольсевича. — М.:Экономика, 1996. — 351 с.
7. Ястремський О. І. Основи теорії економічногоризику: Навч. посібник для студ. екон. спец. вищ. навч. закладів. — К.: АРТЕК,1997. — 248 с.