Реферат: Методи оцінки економічної ефективності організації управління підприємством

Методи оцінки економічної ефективності організаціїуправління підприємством

Зміст

Вступ

1. Методи оцінки економічної ефективності організаціїуправління підприємством

1.1 Критерії і показникиефективності управління

1.2 Оцінкаякості управління підприємством

1.3 Методика оцінки економічної ефективності впровадженнязаходів з удосконалення системи управління

Висновки

Список літератури

/>Вступ

В умовах ринковоїекономіки забезпечення ефективності управління є метою будь-якого підприємства,оскільки саме ефективність управління забезпечує успішне функціонування тарозвиток кожної організаційно — господарчої ланки.

Підприємстваздійснюють свою діяльність в умовах жорсткої конкуренції та несприятливоїдержавної політики. Ефективність діяльності підприємств також залежить відосновних характеристик соціально-економічного розвитку регіону, в якомупідприємство здійснює свою діяльність; ємності регіонального ринку; платоспроможностіспоживачів тощо.

Однак,ефективність управління не визначається лише факторами зовнішнього середовищапідприємства, в першу чергу ефективність залежить від дій персоналу в процесідіяльності організації, в процесі реалізації розроблених планів і програмрозвитку підприємства, в процесі досягнення певних цілей. Тобто, ефективністьуправління залежить від якості цілеполагання, адекватності обраних стратегійцілям підприємства, оптимальності процесів реалізації стратегій, мотиваціїперсоналу на досягнення цілей, кваліфікації персоналу, технології та стилюуправління.

Існує багатопідходів до визначення поняття ефективності управління. Узагальнення різнихпідходів дало можливість наступне: ефективність управління — це результативністьфункціонування системи і процесу управління як взаємодії керуючої і керованоїсистем, що забезпечує досягнення цілей підприємства; яка визначаєтьсяспіввідношенням ефекту від реалізації різноманітних інвестицій в системууправління підприємством з розміром витрат, необхідних для їх впровадження.

Отже, забезпеченняефективності управління вимагає концентрації уваги керівників підприємств як навнутрішньому стані справ, так і на змінах, що відбуваються у навколишньомусередовищі. Для забезпечення врахування можливостей та погроз підприємстваповинні використовувати концепцію стратегічного управління.

/>1. Методиоцінки економічної ефективності організації управління підприємством1.1 Критерії і показники ефективностіуправління

Ефективність — цеоціночний критерій діяльності колективу працівників у будь-якій сфері,включаючи управління. Тому забезпечення високої ефективності управління єскладовою частиною загальної проблеми підвищення економічної ефективностівиробництва. Визначають її на основі загальних методологічних принципів,прийнятих в економіці.

Управлінська працявідноситься до найбільш складних видів людської діяльності, і її оцінка незавжди може бути проведена прямим шляхом через відсутність формалізованихрезультатів, кількісної оцінки окремих видів виконуваної роботи. Тому длявиміру її ефективності часто застосовуються непрямі методи.

Критерієм оцінки єефективність управлінської праці:

/> (1.1)

При цьому потрібнопам'ятати, що результат управлінської праці виражається не тільки економічним,але і соціальним ефектом. Що ж стосується витрат, то вони являють собою живу йуречевлену управлінську працю.

На практиці приоцінці ефективності праці широко застосовуване поняття «економічнаефективність» і воно є більш вузьким поняттям, тому що являє собою тількиекономію живої й уречевленої праці, яка одержується в сфері управлінняматеріальним виробництвом за рахунок оптимізації і раціоналізації управлінськоїдіяльності.

Критерієм оцінкиефективності праці є також соціальна ефективність, що через відсутністькількісних вимірників визначається головним чином якісними показниками. Критерійже економічної ефективності управлінської праці дає можливість кількісновимірити ефективність праці в апараті управління. Тому він знайшов більшепрактичне застосування.

Для визначенняефективності праці управлінського персоналу необхідно встановити критерії іпоказники, за якими проводиться оцінка.

Під критеріямирозуміють найбільш загальну кількісну характеристику результатів управлінськоїпраці. Для визначення економічної ефективності управлінської працівикористовуються різні способи: за показниками підприємства, організації іфункціонуванню праці управлінського персоналу, обсягу переданої інформації; заякістю і швидкістю прийнятих рішень; за виконанням функцій управлінських ланок.

До показників, щохарактеризують працю в сфері управління, відносяться: зниження трудомісткостіобробки управлінської інформації; скорочення управлінського персоналу, термінівобробки інформації; скорочення втрат робочого часу управлінського персоналу зарахунок поліпшення організації праці; механізації й автоматизації трудомісткихоперацій у сфері управління. Це показники кількісні. Такі показники в сферіуправління, як підвищення кваліфікації управлінського персоналу, якості роботи,поліпшення умов праці, обґрунтованість управлінських рішень, культурауправління й інші, взагалі не вимірюються чи вимірюються неповно.

Кількісніпоказники у сфері впливу управлінської праці на виробництво: приріст прибутку; збільшенняобсягів реалізації продукції; зростання продуктивності праці; зниженняфондомісткості; збільшення фондовіддачі; прискорення оборотності оборотнихкоштів; збільшення рентабельності виробництва; зменшення невиробничих витрат; зниженнятрудомісткості продукції; зменшення обсягів незавершеного виробництва; зниженнясобівартості продукції; економія заробітної плати; зменшення втрат робочогочасу; підвищення культури виробництва; підвищення рівня організаційної роботи; поліпшенняумов праці; підвищення якості продукції; підвищення кваліфікації виробничогоперсоналу; зростання технічного рівня оснащення виробництва.

В результатівдосконалення системи управління підприємства дістають економічний і соціальнийефект: збільшується обсяг і підвищується виробництво, забезпечується ритмічнаробота підприємств, досягається економія живої і уречевленої праці,підвищується якість продукції, полегшується і змінюється характер праці,зростає задоволеність працею, скорочується плинність кадрів. Проте не всіелементи економічного і соціального ефекту мають кількісний вираз. Це ускладнюєоцінку ефективності управління. При цьому слід враховувати не тільки кількісні,а й якісні показники.

Існують різніпідходи до визначення ефективності управління.

Розраховуютьсинтетичні показники ефективності управління (коефіцієнт оперативності, надійностітощо).

Фактичні даніпорівнюють з нормативними, плановими або з показниками за попередні роки (нормативичисельності апарату управління, продуктивність, економічність управління тощо).

Застосовуютьякісну оцінку ефективності за допомогою експертів.

Застосовуютьемпіричні формули для розрахунку показників, що характеризують ефективністьуправління.

При визначенніефективності управління обчислюють абсолютну і порівняну ефективність витрат науправління. Абсолютна ефективність виражається загальною величиною ефекту,одержаного в результаті здійснення заходів удосконалення системи управліннявиробництвом. Порівняльна ефективність показує, наскільки один варіантефективніший за інший, проектований або діючий.

Залежно відхарактеру розроблених заходів об'єктом оцінки ефективності управління можутьбути: управління в цілому (система, організація, методи), його структура,рівень використання управлінської праці, ефективність роботи кожногоструктурного підрозділу.

Для оцінкиефективності управління використовують трудові, вартісні, інформаційні,технічні (технологічні) показники. Найбільш загальні із них — оперативністьроботи апарату управління, надійність і оптимальність систем управління.

Надійність системиуправління виявляється у безпосередньому її функціонуванні, яке забезпечуєдосягнення цілей виробництва. Показники надійності системи такі: безвідмовність(безперервне збереженні працездатності), готовність (ефективне збереженняпрацездатності), відновлюваність (швидке усунення збоїв у роботі і відтворенняздатності функціонувати у заданому режимі).

На практиці високанадійність управлінської системи підприємництва (об'єднання) забезпечується принауково обґрунтованій структурі управління та інформаційної системи,раціональній технології процесів управління, правильному підборі і розстановцікадрів, ефективному стилі управління тощо.

Оптимальністьсистеми управління характеризується рівнем застосування сучаснихекономіко-математичних методів для розробки управлінських рішень,обґрунтованістю співвідношення централізації і децентралізації управління,керованістю підприємства та ін. Керованість підприємства або структурногопідрозділу показує рівень забезпечення заданої організаційної стійкостіпідприємства (цеху, бригади) і своєчасність переведення його з одногокількісного (якісного) стану в іншій, що відповідає поставленій меті.

До показниківсоціальної ефективності управління належать:

1) стан трудовоїдисципліни;

2) оперативність іякість виконання рішень;

3) виконанняапаратом управління завдань, пов'язаних з підвищенням культури спілкування зпрацівниками підприємства.

Деякі з цихпоказників можуть бути розраховані кількісно. Наприклад, стан трудовоїдисципліни можна визначити коефіцієнтом трудової дисципліни, який розраховуютьяк відношення робочого часу до загального фонду корисного часу.

Для оцінки такихаспектів ефективності управління, як виконання системою соціальних завдань,необхідний комплексний підхід. По-перше, мають враховуватись основні показникивиробничо-господарської і фінансової діяльності. По-друге, слід брати до увагиобсяг виробничо-господарської діяльності. По-третє, однією з важливих складовихчастин соціального аспекту управління є оцінка якості праці, а також діючихкомплексних систем управління якістю продукції, праці та послуг. Підвищенняефективності управління забезпечується за рахунок удосконалення системуправління на усіх рівнях.

Напрямкамипідвищення ефективності управління є наступні:

ефективністьзастосування на практиці різних методів управлінського впливу, передусім економічних;

підвищеннякваліфікації управлінських кадрів;

широкевпровадження наукової організації праці управлінських працівників;

механізація іавтоматизація управління праці;

впровадженняпрогресивної технології управління.

/>1.2Оцінка якості управління підприємством

Серед питань,вирішення яких сьогодні вимагає організація господарської діяльностіпідприємств в умовах ринку, слід виділити проблему формування і оцінкиефективної системи управління з урахуванням змін зовнішнього і внутрішньогосередовища.

Необхідновідзначити, що формування системи управління на вітчизняних підприємствахспирається більше на досвід, аналогію, стандартні рішення і інтуїцію, чим настрогу методологію і методику, що базується на наукових методах і принципахменеджменту і маркетингу. Такий підхід приводить до негативних явищ і необернених процесів, що негативно позначаються на ефективності системиуправління підприємством.

Під ефективністюсистеми управління слід розуміти результат її функціонування, що забезпечуєпідприємству досягнення поставлених цілей при найменших витратах на управлінняв умовах конкуренції.

Виходячи з даноговизначення, аналіз економічної ефективності припускає обчислення абсолютної іпорівняльної ефективності витрат виробництва. Абсолютна ефективність, щорозраховується по кожному аналізованому об'єкту, характеризує загальну величинуефекту, який отримується в результаті вдосконалення системи управліннявиробництвом. А порівняльна ефективність дає можливість визначити перевагиодного варіанту порівняно з іншим, а також ступінь наближення вибраноговаріанту до оптимального.

У найбільшзагальному вигляді ефективністю системи управління є відношення ефекту,отриманого в результаті її вдосконалення, до виробничих витрат.

Тому головнимзавданням економічного аналізу на підприємствах є виявлення ефекту, якийповинен визначатися, перш за все тим, в якій ступені система управліннявиробництвом сприяє досягненню головних цілей організації. В зв'язку з цимрезультати вдосконалення системи управління виробництвом повинні відбиватися векономії всіх видів ресурсів, підвищенні якості продукції, зміні характеру ікультури праці. Нажаль, не всім з вищезазначених елементів економічного ісоціального ефекту може бути дана натуральна або вартісна оцінка. Тому привизначенні ефективності системи управління підприємствами разом з кількіснимипоказниками необхідно враховувати і ряд якісних.

Для визначенняефективності, необхідно вибрати критерій, відповідно до якого можна судити, ефективнасистема управління підприємства чи ні, якщо так, то в якій ступені. Длякількісного виразу ефективності критерій повинен бути охарактеризований певнимчисловим виразом і відповідати оцінюваному явищу, бути універсальним і простимв застосуванні, давати однозначну і повну оцінку.

Так, при оцінцівідносної важливості функцій всієї системи управління підприємства, процедуравиконується в наступному порядку. Оцінка значущості функцій управління ведетьсяпослідовно по всіх рівнях системи управління підприємством, зверху донизу. Длязовнішніх функцій управління при оцінці їх значущості первинним є розподілвимог споживачів відносно показників якості, ціни, задоволення потреб, дизайну,тощо. Тобто функції управління, які сприяють задоволенню найбільш важливихвимог, мають відповідно високу значущість.

З урахуваннямвказаних вимог, до показників, що характеризують систему управління, можнавіднести:

коефіцієнтритмічності виробництва (К1);

коефіцієнтекономічності апарату управління (К2);

коефіцієнт якостівиконання управлінських функцій (К3);

коефіцієнтоперативності роботи апарату управління (К4);

коефіцієнтстабільності кадрів (К5).

Разом іззагальними критеріями ефективності, необхідно виявити також і індивідуальнікритерії, які допомагали б на різних стадіях проектування системи управліннявизначати найбільш ефективні напрями розробки і впровадження заходів щодо їївдосконалення.

До такихпоказників можна віднести наступні:

коефіцієнтвикористання робочого часу (К6);

коефіцієнтвикористання кваліфікації (К7);

коефіцієнт умовпраці (К8).

При цьому всівищевикладені показники повинні не виключати, а доповнювати один одного.

Так рівень якостіздійснення функцій управління можна визначити таким чином:

gi = (К1+К2+К3+К4+К5+К6+К7+К8):8 (2.1)

Відносні витрати наздійснення і-ої функції управління можна визначити наступним чином:

Zi = (С1*100): Сзаг(2.2)

де Сі — витрати наздійснення і-тої функції, грн., Сзаг. — загальна собівартість головної функції,грн.

Так як, узагальному вигляді ефективністю управління є відношення ефекту, отриманого врезультаті її вдосконалення, до виробничих витрат, то відносні витрати наздійснення і-ої функції управління зіставляються із відносною значимістюфункцій управління, яка визначається групою управлінських працівників за допомогоюметодів експертних оцінок і визначаються наступним чином:

zi = Zi: Pi

де Zі — відноснівитрати на здійснення і-ої функції, виражені в балах, визначаються таким чином;Pi — відносна значимість функцій управління, що виконуються у рамках господарськоїдіяльності. У загальному випадку функції з співвідношенням «витрати — значущість», де zi > 1, можна вважати несприятливими. Таким чином,проаналізувавши всі функції управління і визначивши ті функції по яких zi >1, можна мінімізувати і усунути усі зайві, функціонально невиправдані витрати.

/>1.3 Методикаоцінки економічної ефективності впровадження заходів з удосконалення системиуправління

Заходи щодоудосконалення управління виробництвом дозволяють скоротити апарат управлінняшляхом поліпшення його організаційної структури, збільшити обсяг виробництва. Зацими напрямками варто визначати основні показники економічної ефективностіраціоналізації систем управління виробництвом: річний економічний ефект; зростанняпродуктивності праці; строк окупності додаткових витрат капітальних вкладень.

При скороченніапарату управління заощаджується фонд зарплати з урахуванням відрахувань насоціальне страхування. А це, у свою, чергу приведе до зниження собівартості продукції:

/> (3.1)

де Езп — економія заробітної плати;

Чско — числоодиниць управлінського апарату, що скорочується;

З — середньорічназарплата на одного працівника апарату управління;

Пс — відсотоквідрахування на соціальне страхування.

Річний економічнийефект розраховується на основі приведених витрат:

/> (3.2)

де Ен — нормативнийекономічний ефект (при впровадженні нової техніки 0,15). Зростанняпродуктивності праці:

/> (3.3)

де ПП1,ПП2 — продуктивність праці до і після впровадження заходу.

/> (3.4)

де В1 — обсяг виробництва до впровадження заходу; Ч1 — чисельність працюючихдо впровадження заходу; Че — чисельність апарата управління післявпровадження заходу (економія). Строк окупності додаткових капітальних вкладень:

/> (3.5)

де К1,К2 — капітальні витрати до і після впровадження заходів щодоудосконалення управління виробництвом; S1 — собівартість усієїпродукції, що випускається, до впровадження заходів, перерахованої на обсягвиробництва після удосконалення управління. Собівартість усієї продукції, щовипускається, після впровадження заходу:

/> (3.6)

При збільшенніобсягу виробництва в умовах впровадження заходів щодо удосконалення управліннявиробництвом річна економія розраховується за формулою:

/> (3.7)

де а1 іа2 — умовно-змінні витрати в собівартості одиниці продукції до іпісля впровадження заходу;

У — річна сумаумовно-постійних витрат у загальній собівартості всієї продукції, щовипускається;

B1 і В2 — обсяг виробництва до і після впровадження заходів;

Кдкв — додатковікапітальні вкладення для впровадження заходу.

Якщо заходи щодоудосконалення управління одночасно скорочують чисельність і збільшують обсягвиробництва, то сума ефекту по обох напрямках сумується. Показники зростанняпродуктивності праці і строку окупності визначаються за приведеною вищеформулою. Якщо для впровадження заходів щодо раціоналізації управліннявиробництвом розробляються кілька варіантів, то найбільш раціональнийвибирається по мінімуму приведених витрат:

/> (3.8)

Удосконаленняуправління виробництвом дозволяє також підняти якісний рівень прийняттяуправлінських рішень, підвищити оперативність у вирішеннівиробничо-господарських питань, що важко оцінити кількісно. Тому іноді в цихвипадках використовуються експертні оцінки.

/>Висновки

Вибір якнайкращоговаріанту системи управління — це комплексне завдання, вирішити яку можна тількишляхом глибокого організаційно-технічного і соціально-економічного аналізувиробництва в цілому. Отже, ефективність системи управління підприємством неможе бути визначена якимсь одним показником. Необхідно розробити цілу системупоказників, оскільки економічна ефективність системи управління виробництвомвиявляється, головним чином, в непрямому, а не в прямому ефекті.

Вона позначаєтьсяв поліпшенні результатів роботи підприємства завдяки раціональнішій організаціївиробничо-господарської діяльності. Разом з тим, підвищення рівня організаціїсистеми управління створює сприятливі умови для підвищення ефективностівиробництва в цілому при зниженні питомих витрат на апарат управління.

Застосуванняматематичних методів оптимізації для розробки процедур управління дозволитьпонизити невизначеність в ухваленні рішень. Проте таке застосування не виключаєметодів експертної оцінки, хоча і дозволяє звести їх до мінімуму. Крім того,застосування цих методів дозволяє понизити негативний вплив людського чинника вроботі системи управління, що підвищить її стійкість. Одночасно з підвищеннямстійкості системи, необхідно зберегти її гнучкість (пристосування до умовзовнішнього середовища, що змінюються), що досягається діленням процедур наоперації.

/>Списоклітератури

1. Азоев Г.Л., Баранчеев В.П., Гунин В.Н., Кибанов А.Я.,Ковалева А.М. Управление организацией: учебник для студ. вузов, обучающихся поспец. «Менеджмент организации» / Государственный ун-т управления / А.Г.Поршнев (ред). — 4-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2008. — 736с.

2. Бабец Е.К., Максимчук А.Г., Григорьев И.Е. Менеджмент:Учеб. пособие. — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2002. — 184с.

3. Декалюк Олена Віталіївна. Еколого-економічні механізмиуправління промисловим підприємством: монографія. — Хмельницький: Тріада-М,2008. — 202с.

4. Коюда В.О., Лепейко Т.І., Потьомкін С.К., Тімонін О.М.,Бормотова М.В. Концептуальні засади управління підприємством як економічноюсистемою: монографія — Х.: ХНЕУ, 2007. — 415с.

5. Маркіна І.А. Системний підхід до ефективності управлінняпідприємством. // Вісник ДонДУЕТ. Сер. ек-ні науки. — 2000, №8 — с.104-110.

6. Менеджмент: Учебник для вузов \ под. ред. проф. М. М.Максимцова, проф. М.А. Комарова. — 2-е изд. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, Единство, 2002. — 359 с.

7. Пахта Ю.І. Ключі до успіху, або організаційна тауправлінська культури. — К.: Вид-во Європейського університету фінансів, інформ.Систем мен-ту і бізнесу, 2000. — 211 с.