Реферат: Державний борг та способи управління ним

Вступ

 

Державназаборгованість – одна з характеристик сучасних національних економік. Утеперішній час майже неможливо знайти державу, яка була б спроможна обходитисябез запозичень. Використання державою позик зумовлено нестачею власнихфінансових ресурсів, необхідних для виконання боргових зобов’язань, покриттядефіциту державного бюджету, фінансування проектів. За умови ефективноговикористання залучені ресурси можуть стати позитивним чинником економічногозростання. Проте в іншому випадку збільшення заборгованості може призвести дофінансової кризи, порушити макроекономічну стабільність [11].

Борг є важливимелементом кругообігу “доходи-витрати”. Коли в економіці зростають доходи,зростають, зростають і заощадження, які повинні бути використані домашнімигосподарствами, фірмами та урядом. Створення боргу – це механізм, за допомогоюякого заощадження передаються економічним агентам, що здійснюють витрати. Якщодомогосподарства не схильні до запозичень, то приватна заборгованість зростаєнедостатньо швидко, аби поглинути зростаючий обсяг заощаджень. Отже, щобекономіка не відійшла від стану повної зайнятості ресурсів, ці заощадженнямають бути використані державою шляхом приросту державного боргу.

Головнимифакторами, що впливають на відносні й абсолютні показники державного боргу, єдефіцит державного бюджету, зовнішньо-торгівельний дефіцит, рівень відсотковихставок за позиками, накопичений обсяг боргових зобов’язань держави, рівеньрозвитку фінансових ринків, можливості залучення позичкових коштів ізвнутрішніх і зовнішніх джерел, динаміка інфляційних процесів, темпи зростанняреального ВВП.

Одним із першихвчених, який запропонував у сфері державного регулювання економіки позику длязабезпечення повної зайнятості в економіці і стабільних темпів економічногозростання, був Дж. М. Кейнс. У творі «Загальна теорія зайнятості, процента ігрошей» він зазначав, що надмірне кредитування може зумовити швидше прискоренняінфляційних процесів, ніж розширення інвестиційної активності, і висловив ідею,що державні інвестиції повинні компенсувати недостатні обсяги інвестиційприватного сектора [10].

Дослідженнюоптимальних джерел погашення державного боргу присвячені праці М. Максгрейвера,А. Лернера, Г. Роузена, Дж. Сакса та інших зарубіжних економістів.

До дослідженнясоціально-економічних передумов і наслідків формування боргових зобов’язаньдержавного та приватного сектора економіки, розробки концептуальних основуправління національним боргом для забезпечення стабільності фінансової системита розширення інвестиційного потенціалу реального сектора економіки в Українідоклали зусиль багато вітчизняних вчених, зокрема: Вахненко Т.П., Василик О.Д.,Гавриленко Є., Гальчинський А.С., Савлук М.І., Федосова В.М., Юрій С.І.

Метою курсовоїроботи є дослідження суті державного боргу та способів управління ним; проведенняаналізу стану та управління державним боргом України за 2007-2009 роки.

Завданням роботиє поглиблення та узагальнення теоретичних знань щодо сутності державного боргута його управлінням. Також проведення налізу структури державного боргу за 2007– 2009 роки, пошук шляхів вдосконалення управління ним.

Актуальністьданої проблеми в тому, що з’ясування суті та економічної природи державногоборгу має важливе теоретичне і практичне значення, особливо в період фінансовоїкризи. Адже ще зовсім нещодавно державний борг у вітчизняній науці розглядавсяяк явище, що негативно впливає на економіку країни.

Але досвідбагатьох країн свідчить про те, що бюджетний дефіцит чи державний борг у певнихрозмірах не має негативних наслідків для господарства країни. Але надмірний державнийборг може призвести до серйозних негативних наслідків для економіки, якіуповільнять її розвиток і спричинять зменшення доходів населення[6].

Об’єктомдослідження роботи є державний борг України за 2007-2009 роки, його структурата динаміка.

В першому розділіроботи розглянуті теоретичні основи державного боргу, його економічну сутністьта механізми управління ним.

В другому розділіпроведено аналіз державного боргу за останні роки, а саме за період 2007-2009років.

В третьомурозділі роботи розглянуто зарубіжний досвід управління державним боргом танапрямки вдосконалення процесу управління державним боргом в Україні.

Розділ 1. Теоретичніоснови державного боргу

 

1.1 Економічнасутність державного боргу

 

Державний борг –загальна сума боргових зобов’язань з повернення отриманих та непогашенихкредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державногозапозичення [2].

Державний борг –сума прямих договірних зобов’язань органів державного управління передекономічними суб’єктами інших секторів економіки (резидентами) і зарубіжнимикредиторами[5,228].

Економічна сутьдержавного боргу виявляється через такі дві його функції:

1) фіскальну — залучення державоюнеобхідних коштів для фінансування бюджетних видатків;

2) регулюючу — коригування обсягугрошової маси через купівлю-продаж цінних паперів центральним банком країни [13].

Державний борг засвоєю економічною сутністю визначає економічні відносини держави якпозичальника з її кредиторами (резидентами та нерезидентами) з приводу перерозподілучастини вартості валового внутрішнього продукту на умовах строковості,платності та повернення. За умовами залучення коштів розрізняють внутрішній тазовнішній борг.

Внутрішнійдержавний борг — сукупність зобов'язань держави перед резидентами (заборгованістьдержави всім громадянам, які тримають внутрішні державні облігації).

Державнийвнутрішній борг складається із заборгованості, що виникає щорічно за новимиборговими зобов'язаннями уряду. Він формується в результаті випуску державнихцінних паперів, отримання кредитів та виникнення інших боргових зобов'язань.

Зовнішнійдержавний борг — сукупність боргових зобов'язань держави, що виникли врезультаті запозичення держави на зовнішньому ринку.

Граничний обсягвнутрішнього і зовнішнього державних боргів визначається за ст… 18 Бюджетногокодексу України, в якій зазначено, що величина суми боргу не має перевищувати60% фактичного річного ВВП України [4]. У разі перевищення граничної величиниборгу Кабінет Міністрів України зобов’язаний вжити термінових заходів з метоюзменшення суми державного боргу до встановленої величини і нижче.

Граничні величинидержавного боргу України, його структуру, джерела і терміни погашення щорічновстановлює Верховна Рада України одночасно з прийняттям закону про Державний бюджетУкраїни на відповідний рік.

Джереламипогашення внутрішнього боргу є:

— бюджетні кошти;

— кошти, отриманівід приватизації державного майна;

— новізапозичення.

Джереламипогашення зовнішнього боргу також можуть бути золотовалютні резерви країни [5,216].

Розмір державногоборгу розраховується у грошовій формі, як непогашена основна сума прямихборгових зобов'язань держави. Стан державного боргу визначається на останнійдень звітного періоду та включає операції за цей день[14].

Розрізняють первиннийборг, який дорівнює сумі основного боргу без нарахованих відсотків інепогашений борг, який складається із основної суми боргу і нарахованихвідсотків.

Розрізняютьпоточний і капітальний державний борг. Поточний борг – сума основного боргу, щопідлягає погашенню в поточному році, й належних до сплати у цей періодвідсотків за усіма випущеними на цей момент позиками. Капітальний борг –загальна сума боргу й відсотків, що мають бути сплачені за позиками.

Окрім цього, вУкраїні борг класифікується у фінансовій та статистичній звітності на державнийпрямий і державний гарантований. Гарантований державою борг – загальна сумаборгових зобов’язань суб’єктів господарювання – резидентів України щодоотриманих та непогашених на звітну дату кредитів (позик), виконання якихзабезпечено державними гарантіями [2].

Згідно зприйнятою в світі методологією гарантії оплати боргів підприємств такі борги, атакож інші умовні зобов’язання не враховуються до того моменту, поки державніоргани не вимушені розпочати виплати з метою погашення боргу[6].

Отже, як мибачимо, державний борг це складний економічний механізм, який має своїособливості. Він поділяється на:

- зовнішнійі внутрішній;

- прямий ігарантований;

- поточнийі капітальний.

Правильнерозуміння сутності державного боргу має велике значення, адже він впливає наекономіку країни і на рівень життя населення. Тому знання і розуміння цьогомеханізму є дуже важливим для розвитку господарства. В наступному підрозділідетальніше розглядаються механізми управління державним боргом.

1.2 Механізмуправління державним боргом України

 

Управління державним боргом — це сукупність заходів держави звиплати відсоткових доходів кредиторам і погашення позик, зміни умов ужевипущених позик, визначення умов і випуску нових позик. Проблема управліннядержавним боргом полягає в забезпеченні платоспроможності держави, реальнихджерел погашення державного боргу.      Під часуправління державним боргом, передусім зовнішнім, треба шукати варіанти, які бмінімізували втрати для держави і населення. В цьому плані антиприкладом єдосвід Румунії, яка з 1985 по 1989 р. повністю сплатила зовнішній борг (12млрд. дол.), але водночас різко впали доходи і рівень життя населення, насталакриза в економіці[13].

У процесіуправління державним боргом вирішуються такі завдання:

1) пошукефективних умов запозичення коштів з точки зору мінімізації вартості боргу;

2) недопущеннянеефективного та нецільового використання запозичених коштів;

3) забезпеченнясвоєчасної та повної сплати суми основного боргу та нарахованих відсотків;

4) визначенняоптимального співвідношення між внутрішніми та зовнішніми запозиченнями заумови збереження фінансової рівноваги в країні;

5) забезпеченнястабільності валютного курсу та фондового ринку країни.

Для ефективногоуправління державним боргом потрібно дотримуватись наступних принципів:

— безумовності —забезпечення режиму безумовного виконання державою всіх зобов'язань передінвесторами і кредиторами, які держава, як позичальник, прийняла на себе приукладанні договору позики;

— зниженняризиків — розміщення і погашення позик таким чином, щоби максимально знизитивплив коливань кон'юнктури світового ринку капіталів і спекулятивних тенденційринку цінних паперів на ринок державних зобов'язань;

— оптимальностіструктури — підтримання оптимальної структури боргових зобов'язань за термінамиобертання і погашення;

— зберіганняфінансової незалежності — підтримка оптимальної структури боргових зобов'язаньдержави між інвесторами-резидентами і інвесторами-нерезидентами;

— прозорості — дотримання відкритості при випуску позик, забезпечення доступу міжнароднихрейтингових агентств до достовірної інформації про економічний стан у державідля підтримки високої кредитної репутації і рейтингу держави-позичальника.

У процесіуправління державним боргом необхідно враховувати економічну та політичнуситуацію в країні; рівень інфляції; ділову активність суб'єктів підприємницькоїдіяльності; ступінь ризику країни щодо неповернення боргу.

Державний боргоцінюють за такими показниками:

1) борг надушу населення – свідчить яка сума державного боргу припадає на кожногогромадянина країни;

2) співвідношенняміж державним боргом та індивідуальними доходами визначається як частказагального несплаченого боргу, що припадає на кожні 1000 грошових одиницьіндивідуального доходу. Цей показник дає змогу визначити на скільки обтяжливийборг для населення країни;

3) відноснавеличина боргу (держаний борг/ВВП) залежить від:

- темпівзростання ВВП;

- рівняреальної процентної ставки, що впливає на величину виплат із боргу;

- обсягівбюджетного дефіциту [11].

До основнихметодів управління державним боргом відносять:        

— пролонгація боргу — формадобровільної згоди кредиторів на відстрочення виплат за зобов'язаннямиборжника. Як правило, проводиться тоді, коли випуск нових позик наобслуговування раніше випущених є фінансово недоцільним;

— списання/анулювання частини боргу — відмова уряду від погашення боргу.Анулювання боргів може бути зумовлене фінансовою неспроможністю держави, їїбанкрутством або політичними мотивами. Найчастіше подібний механізмзастосовується до найменш розвинутих країн, нездатних погасити своїзобов'язання навіть у віддаленій перспективі. За певних умов часткове списанняборгу економічно вигідне і кредиторам;

— викуп боргу здисконтом на вторинному ринку — скорочення обсягу державного боргу через викупвласних боргів із дисконтом (знижкою) на вторинному ринку. Такий методреструктуризації боргу можуть собі дозволити лише деякі країни-боржники, якімають у своєму активі значні обсяги золотовалютних резервів;        

— обмін боргу наакції, національних підприємств чи національну валюту — одна із найпоширенішихринкових схем реструктуризації державного боргу. Передбачає надання кредиторамправа продажу боргів з дисконтом за національну валюту, на яку в результаті можнапридбати акції національних компаній. Частіше використовується безпосереднійобмін (своп) боргів на акції компаній, що перебувають у державній власності; 

— тимчасовиймораторій на виплату відсотків або частини основного боргу — відстроченнясплати внутрішніх або зовнішніх боргових зобов'язань, що оголошуєтьсяспеціальними актами державної влади на певний строк чи до закінчення певнихнадзвичайних подій;    — конверсіяборгу — зміна початкових умов державної позики, зокрема змінастроків позики, часу виплати, способу погашення позики, а найчастіше — змінавеличини позикового відсотка (зміна дохідності позик);  — консолідація боргу — зміна умовпозики щодо часу її чинності (тривалості) з можливою зміною величини позиковоговідсотка, зокрема перетворення недержавний кредит короткострокових державнихпозик у довгострокові, об'єднання кількох державних позик попередніх років водну позику. Консолідація і конвертація можуть проводитись одночасно;      

— реструктуризація зовнішнього боргу проводиться у рамках Паризького клубуофіційних кредиторів (реструктуризація міжурядових позик і позик, гарантованихурядом) та Лондонського клубу приватних кредиторів (реструктуризаціякомерційного боргу). Борг перед МВФ і Світовим банком реструктуризації непідлягає [6].         Управління державною заборгованістю є одним із ключовихфакторів забезпечення макроекономічної стабільності в державі. Від характеруврегулювання боргової проблеми залежить бюджетна дієздатність країни, стан їївалютних резервів, а відповідно і стабільність національної валюти, рівеньвідсоткових ставок, інвестиційний клімат, характер поведінки всіх сегментівфінансового ринку. Тому управління державним боргом має бути зорієнтоване назастосування ефективної боргової стратегії, а не базуватися на короткостроковихситуативних орієнтирах. Лише ефективний менеджмент державного боргу є запорукоюзростання економіки, інвестиційної привабливості, фінансової стабільності,підвищення кредитного рейтингу держави.

Отже, механізмиуправління державним боргом є важливим інструментом в економіці країни, іправильне їх застосування може мати значний вплив на її розвиток.

Розділ 2. Аналіз державного боргу України за2007 – 2009 роки

 

2.1 Аналізструктури і динаміки державного боргу України

 

Загальнийдержавний борг України з 1992 року поступово зростав. Це обумовлювалося різнимичинниками: дефіцитністю державного бюджету та платіжного балансу, високоюзалежністю від імпорту енергоресурсів, неефективним використанням залученихкредитів та відсутністю належного контролю за цим процесом, несприятливимінвестиційним кліматом. Найбільшою мірою формування боргу було пов'язане збюджетними дефіцитами, які мали місце до 2000 року. Прийняття бездефіцитногодержавного бюджету на 2000 та 2001 рр. дещо стабілізувало ситуацію. Але основніпричини та джерела дефіциту, і насамперед, незбалансованість державногоспоживання і фінансових можливостей, залишалися. Це може призвести уперспективі до подальшого зростання державного боргу. Залишаючись достатньовисоким, рівень державного боргу України водночас не є критичним. Згідно зміжнародними стандартами (Маастрихтською угодою) критичними вважаються борговізобов'язання держави, які перевищують 60% від ВВП [14].

Якщо ж брати доуваги проаналізований в роботі період (2007-2009 роки), то ми бачимо що розмірдержавного та гарантованого державного боргу значно зріс. Так, розмірдержавного та гарантованого державного боргу станом на 31 грудня 2007 рокустановив 88,7 млрд. грн. Станом вже на 31 грудня 2009 року цей показникдорівнював близько 316,9 млрд. грн. Тобто розмір державного та гарантованогодержавного боргу за цей період зріс на 228,2 млрд. грн, тобто збільшився більшеніж у 3,5 рази. Детальніше структуру та динаміку державного боргу показано втаблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Аналіз динаміки державного та гарантованогодержавного боргу за 2007 – 2009 роки млрд. грн.

Показник 2007 рік 2008 рік 2009 рік Відхилення 2009 року до 2007 року 2008 року +/- % +\- % Загальна сума боргу 88,7 189,4 316,9 228,1 257,1 127,5 67,3

Прямий державний борг:

— внутрішній

— зовнішній

71,3

17,8

53,5

130,7

44,7

86

227

91,1

135,9

155,7

73,3

82,4

218,4

411,5

154,1

96,3

46,4

49,9

73,7

103,9

58

Гарантований борг:

— внутрішній

— зовнішній

17,5

1

16

58,7

2

56,7

89,9

14,1

75,8

72,4

13,1

59,4

415,1

1305,1

361,0

31,2

12,1

19,1

53,1

602,9

33,7

Як ми бачимо,загальна сума державного боргу значно зростала з року в рік. Аналізуючиструктуру боргу, видно, що найбільшого зростання досягає сааме зовнішній борг,як прямий так і гарантований. Так, прямий зовнішній борг зріс з 53,5 млрд. грну 2007 році до до 135,9 у 2009 році, тобто збільшився на 82,4 млрд. грн, або на154,1%. Аналогічний показник по гарантованому боргу зріс із 16 млрд. грн. до75,8 млрд. грн. за відповідний період, тобто зростання абсолютного показникастановить 59,4 млрд. грн., а у відносному розрахунку він дорівнює 361%. Одним зфакторів, який мав вагомий вплив на даний процес, стало падіння курсу гривнічерез світову фінансову кризу. Перевищення фактичного обсягу державного боргунад граничним становить 18,2 млрд. грн. і спричиненестрімким зростанням курсів іноземних валют: так на початок 2008 року офіційнийкурс становив 5,05 гривні за дол. США, а на 31 грудня2008 року – 7,7 гривні за дол. США. Таке падіннянаціональної валюти, спричинене негативним впливом світової фінансової кризи,не було передбачено державним бюджетом, показники якого розраховані виходячи ізпрогнозного курсу 5,1 гривні за дол. США.       

В 2009 роцідержавний борг також суттєво збільшився (на 67,3% порівняно з 2008 році). Державнийборг України становив 227 млрд. грн. (71,63%) або 28 млрд. дол. США. Статтею 11 Закону України «Про Державний бюджетУкраїни на 2009 рік» встановлений граничний розмір державного боргу України всумі 193,1 млрд. грн. Перевищення фактичного обсягудержавного боргу над граничним становить майже 34 млрд. грн.і спричинене як здійсненням державних запозичень відповідно до статті 85 в сумібільшій ніж передбачено додатком №2 до Закону України «Про Державний бюджетУкраїни на 2009 рік», так і зростанням фактичних курсів іноземних валютпорівняно із прогнозними, що застосовувались при плануванні державного бюджету(збільшення державного боргу за рахунок курсових різниць становить близько 3,0млрд. грн. або 3% зростання державного боргу), а також віднесенням на державнийборг України коштів МВФ, отриманих Україною в результаті спеціального розподілуСПЗ в сумі 1,228 млрд. СПЗ (або 15,7 млрд.грн.). Детальніші дані про державний борг України за2007 – 2009 роки відображено в додатках А-В.

Важливим є тойфакт, що з 2007 року по 2009 значно зріс державний борг за ставкою МВФ (від 2,178млрд. грн. до 102,998 млрд. грн.). Ця ситуація ситуація пояснюється тим, що знастанням фінансової кризи уряд почав залучати кредити МВФ для збереженнястабільності банківського сектору країни та стабілізації національної валюти.Також частина цих коштів використовувалась і для покриття державного боргу. Цюдинаміку проілюстровано на рис.2.1.

/>

Рис. 2.1.Динаміка зростання державного боргу перед МВФ

Загальну структурудержавного боргу станом на 31 грудня 2009 року за видами ставок зображено нарис.2.2.

/>

Рис.2.2.Структура державного боргу за видами ставок

Отже, як мибачимо державний борг України має значну тенденцію до зростання, і на даниймомент немає втішних прогнозів щодо зменшення даної тенденції.

 

2.2Обслуговування державного боргу і управління ним

Зростаннядержавного боргу – складне явище, обумовлене цілою низкою факторів, яке кожнійкраїні може мати свою особливість. Зростання державного боргу може бутивикликане неефективним використанням залучених коштів. Тому механізм управліннята обслуговування державного боргу впливають на економіку країни. Розвинутікраїни світу є найбільшими боржниками. Під час кризи їх зобов’язання досягали,або і перевищували обсяги ВВП.

Стрімке зростаннядержавного боргу в Україні відбулося у 2007-2009 роках. Зростав внутрішнійборг, значно збільшився зовнішній борг, зокрема, за рахунок збільшеннязаборгованості за позиками, наданими міжнародними організаціями економічногорозвитку.

За відсутності вУкраїні базового закону «Про державний борг» організація управліннядержавним боргом фрагментарно регламентується у різних законодавчо-нормативнихактах. Спеціальний окремий державний орган з управління боргом відсутній. Ціфункції покладені головним чином на департамент державного боргу у складіМіністерства фінансів України. Основними завданнями цього департаменту єреалізація стратегії внутрішніх і зовнішніх запозичень держави, наданнядержавних гарантій, погашення та обслуговування державного боргу, у тому числізабезпечення обліку і моніторингу таких операцій. У системі управліннядержавним боргом в Україні спостерігається розширення структури та збільшенняобсягів застосовуваних боргових інструментів, зростає кількість активнихоперацій з державним боргом, впроваджуються механізми використання вільнихзалишків бюджетних коштів.

Сьогодні Українає на межі значного зростання боргового тягаря, здатного підвищити ризик втратиборгової безпеки. Боргова безпека – це дотримання такого рівня державноїзаборгованості, який задовольняє потреби держави у фінансових ресурсах, даєзмогу зберегти стійкість фінансової системи країни і, при цьому, не ставить підзагрозу можливість виконання державою своїх функцій та зобов’язань щодопогашення та обслуговування боргів зокрема.

Згідно із ЗакономУкраїни про державний бюджет в 2009 році для фінансування бюджету тарефінансування боргових виплат Уряд залучив 18,8 млрд. грн.(2,5 млрд. дол. США)зовнішніх позик і 70 млрд. грн. внутрішніх позик. Запозичення до спеціальногофонду бюджету із внутрішніх джерел (4,8 млрд. грн.) надійшли достабілізаційного фонду. А внутрішні запозичення до загального фонду бюджету усумі 65,3 млрд. грн. згідно з планами Уряду, частково були спрямовані нарекапіталізацію банківської системи.

Граничний розмірдефіциту бюджету, визнаний ст.1 закону про бюджет становить 31,1 млрд. грн.,або 3% від ВВП. Згідно із ст. 11 граничний розмір державного боргу Українистаном на 31 грудня 2009 року мав становити 192,9 млрд. грн. Проте ст. 79встановлено, що за рішенням КМУ можуть придбаватися акції банків в обмін надержавні облігації України, випущені чи отримані понад обсяги встановленихзаконодавчо норм. А згідно із ст. 80 позики МВФ на реалізацію проектівекономічного і соціального розвитку України можуть залучатися понад обсягивстановлені додатками до закону про бюджет [9,60].

Здійсненнявнутрішніх запозичень завжди зустрічало певні труднощі через низький рівеньрозвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів. Тому Кабінет МіністрівУкраїни схвалив Концепцію розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперівв Україні на 2009-2013 роки. Концепція передбачає здійснення наступних заходів:

- запровадженняринкового ціноутворення при розміщенні внутрішніх державних облігацій;

- розширенняспектру інструментів внутрішньої державної позики;

- створеннясистеми первинних дилерів державних цінних паперів;

- підвищенняпрозорості здійснення державних запозичень;

- розміщеннякоштів єдиного казначейського рахунку;

- управлінняризиками, які пов’язані з державним боргом.

Ці нововведеннянабули чинності з 14 травня 2009 року.

Загалом до 2007року відношення державного боргу до ВВП постійно зменшувалось за рахунокпідтримки його на стабільному рівні, та високих темпах економічного зростання.Але, починаючи з 2008 року, сума державного боргу та його відношення до ВВПзростає у зв’язку з розгортанням кризових явищ і, відповідно, зростанням потребдержави у запозиченнях.

Також важливимпоказником, який характеризує ефективність боргової політики країни та їїспроможність виконувати боргові зобов’язання є співвідношення сумарних виплат зобслуговування й погашення державного боргу до доходів державного бюджету таВВП. І не зважаючи на те, що у абсолютному відношенні ці величинизбільшувались, та у співвідношенні до ВВП вони знаходились у межах 2-5%, а накінець 2009 цей показник становив 4,33% від ВВП. Водночас співвідношенняплатежів з погашення та обслуговування державного боргу до доходів загальногофонду державного бюджету на кінець 2009 року становить 23% проти 5% на кінець2008 року і 7,4% на кінець 2007 року. Крім цього, показник відношеннядержавного боргу до доходів загального фонду державного бюджету знаходиться набезпечному рівні. На кінець 2007 року він становив 56,5%, а в 2009 – 122,9% прикритичному рівні 300% [12].

Незважаючи наскладні часи для економіки України, зобов’язання за державним боргомвиконуються вчасно і в повному обсязі та передбачається, що платоспроможністьУкраїни в майбутньому залишатиметься на рівні, достатньому для виконання усіхборгових зобов’язань.

Разом з тим, узв‘язку із зростанням ризиків державного боргу внаслідок ускладненнявідповідних фінансових механізмів та інструментів, розширення структуриборгового портфелю, а також нестабільності на світових та локальних фінансовихринках питання управління такими ризиками набуло особливої гостроти такритичності.

Розглядаючи іаналізуючи структуру державного боргу можна простежити тенденцію до зменшеннячастки зовнішнього борг. Так, у 2007 році цей показник становив 60,27%, у 2008– 45,42%, а у 2009 – 42,89%. Одним з факторів, що вплинув на цю ситуацію є те,що заборгованість, за позиками наданими іншими країнами (Італія, Німеччина,Росія, США, Франція, Японія) зменшилась з 11,02% до 3,96%. Заборгованість заОЗДП в даний період зменшилась із 35,12% до 17%. Разом з тим, зросла питомазаборгованості перед юридичними особами (ОВДП): 10,31% у 2007 році, 17,7% — 2008 рік, 27,65% у 2009 році.

Отож, в умовахфінансової кризи, що охопила більшу частину промислово розвинутих країн,забезпечення економічної безпеки та макроекономічної стабільності в Українівимагає від держави поступового збільшення обсягів державних запозичень, а отжеі збільшення державного боргу. Але і за таких умов значення показників борговоїстабільності свідчить про економічно безпечний розмір державного боргу, якийвідповідає критеріям Бюджетного кодексу України [12].

Розділ 3. Проблеми і напрямки вдосконаленняуправління державним боргом

 

3.1 Зарубіжнийдосвід управління державним боргом

Проблемаефективного управління державним боргом є питанням економічної безпеки країни.Організаційна складова цього питання полягає у створенні в Україні Агентства зпитань управління державним боргом з урахуванням кращого досвіду і практикиорганізації діяльності подібних агентств у розвинених країнах.

Питання побудовиефективної системи управління та контролю у сфері державного боргу розглядалисяу червні 2007 року на черговому засіданні Комітету INTOSAI з питань державногоборгу у столиці Португалії, м. Лісабон. Серед презентованих матеріалівособливий інтерес викликали інформації про досвід Португалії та Великобританіїв організації спеціальних урядових офісів для адміністрування борговимизобов'язаннями держави.

В період з 1997року по 2006 рік номінальний державний борг Португалії в доларовому еквівалентізріс більш як удвічі з 61 млрд. дол. США у 1997 році до135 млрд. дол. США у 2006 році. При цьому співвідношеннядержавного боргу до ВВП в останні три роки перетнуло межу у 60 % і станом накінець 2006 року цей показник становив вже 68,5 %. Разом з тим, порівняноз іншими країнами Євросоюзу, показник співвідношення державного боргу до ВВП уПортугалії знаходиться нижче середнього значення у 69 %. А в окремих країнахцей показник сягає 100 % (Італія, Греція).

Уряд Португаліїщорічно виходить на внутрішній ринок запозичень. При цьому, застосовуються дватипи внутрішніх цінних паперів: державні (урядові) бонди з фіксованоюпроцентною ставкою та казначейські векселі. Переважно здійснюється емісіядержавних (урядових) бондів (6-18 млрд. євро щорічно). За 2007 — 2009роки активізувався випуск казначейських векселів.

ПортугальськаРеспубліка має окрему установу з питань управління боргом — IGCP. Місія цьогооргану полягає в інтегрованому управлінні готівковими залишками і прямим боргомПортугальської Республіки через:

- стабільневиконання боргових зобов'язань республіки;

- мінімізаціювитрат урядового боргу в довготривалій перспективі, ґрунтуючись на урядовихстратегіях ризику;

- оптимізаціюуправління обігом готівки в державному секторі.

Для забезпеченняслугування державним інтересам IGCP здійснює свою діяльність керуючисьпринципами продуктивності, прозорості та пізвітності й відповідальності.Агентство з питань управління боргом (IGCP) підпорядковане та знаходиться піднаглядом Міністра фінансів Португалії. Структура IGCP включає: Голову Радидиректорів, Раду директорів, Консультативну раду, Аудиторський комітет.

ДіяльністьАгентства підлягає нагляду з боку вищої аудиторської установи — Аудиторськогосуду. Щорічний аудит, який здійснюється Португальським аудиторським судомзосереджується на:

- обліку тазвітності з питань державного боргу;

- процедурахуправління боргом;

- моделіуправління.

Також можутьздійснюватися інші аудиторські процедури у разі їх необхідності тавиправданості. Агентство з питань управління боргом також звітує безпосередньопарламенту у наступних випадках: на запит Комітету з питань бюджету тафінансів (зазвичай раз на рік) і під час інформування з питаньпростроченого боргу, ризиків, програми запозичень, організації та діяльностівторинного ринку цінних паперів. Хоча Агентство з питань управління державнимборгом є частиною системи державного управління, його працівники не єдержавними службовцями (трудові договори укладаються у відповідності дозагального трудового законодавства), а для побудови внутрішньої організаціїАгентства була прийнята корпоративна модель управління.

Агентство зпитань управління боргом Великобританії створене 1 квітня 1998 року яквиконавчий орган Казначейства Великобританії. З того часу одна з головних йогоролей полягає у здійсненні запозичень для фінансування державних (урядових)витрат. Це робиться переважно шляхом продажу цінних паперів гілтс таказначейських векселів.

Гілтс (gilts) — «золотообрізні цінні папери» — це довгострокові боргові зобов'язання(від 1 до 50 років) Уряду Великобританії. Вони ідентифікуються за«купоном» (загальним щорічним відсотком до сплати утримувачу цінногопаперу) і датою погашення (наприклад, 4-х відсотковий Казначейський гілт 2016).Уряд емітує два основних типи цінних паперів гілтс: договірні та індексовані.

Казначейськівекселі — це короткострокові боргові зобов'язання (до 12 місяців), які під часемісії мають термін погашення 1, 3 або 6 місяців. Вони випускаються іздисконтом, тобто під час купівлі покупець сплачує меншу суму, а при погашенніотримує номінальну вартість цього векселя.

Починаючи з 2002року, гілтс є одним із основних боргових інструментів і щорічно їх продаєтьсяна суму 50-60 млрд. фунтів стерлінгів (тобто уп'ятеро більше ніжраніше). Станом на кінець 2006 року номінальна сума непогашеного боргу за гілтсстановила 433,2 млрд. фунтів стерлінгів. Щорічні витрати на сплатувідсотків дорівнюють близько 27 млрд. фунтів стерлінгів, або 5%загальних державних (урядових) витрат.

Слід зазначити,що на Агентство з питань управління боргом, поряд із здійсненням борговихзапозичень, покладається й низка інших обов'язків, а саме: управліннядержавними грошовими залишками, обслуговування функцій Уповноважених зізниження національного боргу та Ради кредитних державних проектів, оперативнеуправління депозитами, адміністрування інших державних зобов'язань з питаньгарантування кредитів й інвестицій, а також управління послугами з придбання тапродажу цінних паперів гілтс.

Агентствофункціонує як частина загальної інституційної структури управління державнимборгом у Великобританії. Створення окремого Агентства супроводжувалосянеобхідністю чіткого розділення функцій грошово-кредитної політики відуправління боргом. Це здійснювалося з метою забезпечення того, що навпровадження політики управління боргом не впливатимуть короткострокові рішеннягрошово-кредитної політики.

Основна метауправління боргом у Великобританії полягає у мінімізації у довгостроковійперспективі витрат, пов'язаних із забезпеченням фінансових потреб Уряду, беручидо уваги ризик і водночас забезпечуючи те, що політика управління боргом небуде суперечити цілям грошово-кредитної політики.

Агентство зпитань управління боргом діє як виконавча структура і, відповідно, за законом єскладовою частиною Казначейства. Разом з тим, Агентство функціонує автономновід міністрів Казначейства, що таким чином дозволяє Агентству впроваджуватиплан фінансування в межах загальних директив, встановлених міністрами у звіті зуправління боргом та резервами. При цьому, міністри не здійснюють щоденноговтручання у прийняття оперативних рішень керівництвом Агентства.

Основнимиспособами виконання Агентством плану фінансування є наступні:

- виконанняринкових операцій (переважно продаж цінних паперів гілтс та казначейськихвекселів);

- моніторингстану виконання плану фінансування та звітування про це Казначейству;

- моніторингрозвитку ринків та своєчасне інформування Казначейству про будь-які зміни, якіможуть вплинути на необхідність перегляду плану фінансування.

Агентствозадовольняє фінансові потреби держави (уряду) через успішне виконання плануфінансування. Зі свого боку, Казначейство проводить моніторинг програм продажуАгентством цінних паперів гілтс та казначейських векселів для переконання утому, що план виконується. Казначейство вивчає результати кожного аукціону зпродажу гілтс та аналізує щомісячні та щоквартальні звіти Агентства про хідвиконання плану фінансування.

Агентствозадовольняє фінансові потреби держави (уряду) через успішне виконання плануфінансування. Зі свого боку, Казначейство проводить моніторинг програм продажуАгентством цінних паперів гілтс та казначейських векселів для переконання утому, що план виконується. Казначейство вивчає результати кожного аукціону зпродажу гілтс та аналізує щомісячні та щоквартальні звіти Агентства про хідвиконання плану фінансування.

Останні зміни удіяльності Агентства характеризуються тим, що воно впровадило спеціальну модельСтратегічного аналізу боргу (SDA), яка розрахована для визначення співвідношеньміж витратами та ризиками в умовах різних стратегій запозичень. Це робитьсяшляхом оцінювання вартості різних стратегій випуску цінних паперів гілтс упевній структурній моделі, яка відображає «типову» або стилізовануповедінку економіки Великобританії.

Отож, розглянувшидосвід європейських країн, таких як Великобританія і Португалія, можна сказати,що Україні потрібне вдосконалення роботи органів управління державним боргом, атакож відповідне законодавство. Детальніше напрями вдосконалення управліннядержавним боргом буде розглянуто в наступному підрозділі [16].

3.2 Напрямкипокращення управління державним боргом в Україні

Певні аспекти організаціїуправління державним боргом частково регламентуються у різнихзаконодавчо-нормативних актах. Це спричинено, в першу чергу, відсутністюєдиного закону «Про державний борг». Спеціальний окремий державний орган зуправління боргом відсутній. Ці функції покладені головним чином на департаментдержавного боргу у складі Міністерства фінансів України.

Основнимизавданнями цього департаменту є реалізація стратегії внутрішніх і зовнішніхзапозичень держави, надання державних гарантій, погашення та обслуговуваннядержавного боргу, у тому числі забезпечення обліку і моніторингу такихоперацій.

У системіуправління державним боргом в Україні спостерігається розширення структури тазбільшення обсягів застосовуваних боргових інструментів, зростає кількістьактивних операцій з державним боргом, впроваджуються механізми використаннявільних залишків бюджетних коштів.

Проте ринок облігацій внутрішньої державної позики (далі ОВДП) в Українімає ряд проблем. Зокрема, існує обмеження попиту на облігації внутрішньоїдержавної позики. У 2005 р. вдалося продати ОВДП лише завдяки нерезидентам, упопередні роки основними покупцями паперів були Ощадбанк і Фонд гарантуваннявкладів фізичних осіб.

Попит на ОВДП можна розширити за допомогою інструментів, які використовуютьрозвинені країни світу для збільшення місткості ринку. Як приклад можна навеститакі способи його розширення:

— у Великобританії – короткострокові облігації держави для великихпідприємств;

— у США – федеральні і муніципальні облігації, ощадні бони (неринковіоблігації, що поширюються серед фізичних осіб).

Однак в Україні такі напрями не розвинені. Необхідним, на мою думку, бувби випуск подібних цінних паперів. Проте застосування теорії внутрішніхзапозичень в Україні у 2005 р. шляхом трансформації зовнішнього боргу увнутрішній не зменшило сукупного боргу держави. Боргову політику України тарозвинутих країн світу можна порівняти на основі концепцій, що дістали розвитокв американській економічній літературі.

Кабінет міністрівУкраїни прийняв Концепціюрозвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів України на 2009-2013 роки.Ця Концепціяспрямована на задоволення нагальних потреб реформування первинного ринкудержавних цінних паперів в Україні, зумовлених насамперед високою вартістюдержавних запозичень на внутрішньому ринку порівняно з їх вартістю на зовнішніхринках. Метою цієї Концепції є створення засад та умов для забезпеченнярозвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів протягом 2009 — 2013років. Концепціяпередбачає здійснення таких заходів: запровадження ринкового ціноутворення прирозміщенні внутрішніх державних облігацій; розширення спектра інструментівдержавної позики; створення системи первинних дилерів державних цінних паперів;підвищення прозорості здійснення державних запозичень; розміщення коштівєдиного казначейського рахунку; управління ризиками, які пов’язані з державнимборгом.

У квітні 2009 р. уряд затвердив постанову «Про запровадження інститутупервинних дилерів на ринку державних цінних паперів». Згідно з нею первиннимидилерами на ринку ОВДП можуть бути банки, які, зокрема, мають ліцензію напровадження професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з торгівліцінними паперами;і сплачений статутний капітал, еквівалентний не менше ніж 10млн. євро; практичний досвід роботи на ринку облігацій внутрішньої позики(загальний обсяг торгівлі ОВДП не менше 1 млрд. грн.). У цілому за 2009 рік врезультаті розміщення облігацій внутрішньої державної позики до Державногобюджету було залучено 18,84 млрд. грн., а з урахуванням ОВДП, випущених на цілірекапіталізації та реструктуризації залишку заборгованості Кабінету МіністрівУкраїни перед Національним банком, що було передбачено Законом «Про Державнийбюджет України на 2009 рік», ця сума становила 74,53 млрд. грн. Для порівняння,в 2008 р. обсяг первинного розміщення ОВДП склав 9,77 млрд. грн.Середньозважена дохідність за цими цінними паперами за минулий рік становила20,07% (з урахуванням ОВДП, випущених на рекапіталізацію банків – 12,21%). Погашеннята сплата доходу за ОВДП у 2009 р. здійснювалися своєчасно і в повному обсязі,який становив 22,44 млрд. грн., у тому числі основний борг – 17,92 млрд. грн.,сплата доходу – 4,52 млрд. грн. Обсяг торгів облігаціями внутрішньої державноїпозики на вторинному організованому ринку у 2009 р. дорівнював більш ніж 8млрд. грн. Наприкінці минулого року Мінфін та ФБ ПФТС підписали Договір провключення державних цінних паперів до лістингу ПФТС. З 1 грудня 2009 р. всідержавні облігації були переведені до Котирувального списку ПФТС другогорівня. Котирування державних облігацій на ФБ ПФТС має сприяти прозоростіринку ОВДП та дозволить міністерству відстежувати які саме папери найбільшактивно торгуються та мають найвищу ліквідність на ринку. На базі цього аналізуможна буде корегувати умови наступних розміщень облігацій на первиннихаукціонах.

У додатку Г наведено заходи для розвитку внутрішнього ринку державнихцінних паперів на 2009 рік.

Складовою системи регулювання державним боргом має стати борговепланування, що органічно поєднане та здійснюється на основі єдиної методологіїз бюджетним та макроекономічним плануванням.

З викладеного вище слідує, що основні напрями вдосконалення борговоїполітики такі:

— створення умов для активізації купівлі-продажу державних зобов'язань;

— необхідно розвивати вторинний ринок державних зобов'язань;

-державні запозичення необхідно використовувати за цільовим призначеннямна розвиток певних галузей народного господарства, а не вкладати внеперспективні проекти;

— необхідно удосконалити нормативну базу для чіткого врегулювання питаньщодо державних запозичень;

— визначення та законодавче закріплення напрямку боргової стратегії,зокрема щодо співвідношення внутрішньої та зовнішньої складової державнихзапозичень;

— створення агентства з управління державним боргом, що підзвітнеміністерству фінансів та зорієнтоване на управління ризиками борговоїдіяльності;

— розробка та впровадження середньострокової програми регулюваннядержавного боргу як елементу будови ефективної системи планування державноїзаборгованості.

Висновки і пропозиції

 

Управління державним боргом, який є засобом покриття дефіциту бюджетудержави та інструментом стабілізації фінансового ринку набуває особливоважливого значення у період трансформації національної економіки та розвиткутоварно-грошових відносин. Державний борг – це сукупність усіх борговихзобов'язань держави перед своїми кредиторами. Розмір державного боргу, йогодинаміка і структура, темпи їх росту є показниками фінансового стану держави таефективності державної боргової політики. Тому визначення основних пріоритетівдержавної боргової політики, зокрема щодо пропорцій і порядку здійсненнязовнішніх та внутрішніх запозичень, є необхідним і актуальним.

Великі розміри і швидке зростання державного боргу у більшості країнсвіту залишає актуальним питання розробки підходів регулювання державноїзаборгованості з урахуванням її позитивного і негативного впливу на економіку.

В умовах розвитку глобалізації, посилення її впливу на грошово-кредитні

відносини вивчення та застосування в адаптованому вигляді зарубіжногодосвіду регулювання державного боргу буде сприяти формуванню нових поглядів наіснуючий механізм вирішення проблем зовнішньої та внутрішньої державноїзаборгованості.

Державний борг — сума, яку державазаборгувала зовнішнім і внутрішнім кредиторам. За наявності боргу державнийапарат не може ефективно регулювати економіку країни, тому що значна кількістьдоходної части потім йде на покриття боргу, для цього скорочуються інші статтівитрат і знижується рівень економіки, рівень сукупної виробленої продукції, прицьому знижується рівень життя людей та добробуту держави в цілому. Такожрозглянуто методи управління державним боргом.

Варто зазначити, що у проаналізованийперіод державний борг України значно зріс. Основними факторами, які викликалидане зростання є світова фінансова криза і падіння курсу гривні до долара США,яке відбулось у 2008 році. В 2009 році державний борг суттєво збільшився (на 67,3%порівняно з 2008 році). Державний борг України становив 227 млрд. грн. (71,63%) або 28 млрд. дол. США.Зменшилась частка зовнішнього боргу із 60,27% до 43%, зокрема через зменшеннязаборгованості перед іншими країнами і через зменшення частки ОЗДП. Але часткавнутрішнього боргу зростала, особливо у 2009 році через активізацію випускуОВДП.

Світовоюпрактикою напрацьовано багато схем, які передбачають зменшення боргового тягарядля країни. Тому в розділі докладніше розглянуто зарубіжний досвід у даномупитанні на основі таких країн як Португалія і Великобританія. Також розглянутіпроблеми українського управління боргом, запропоновані певні шляхи йогопокращення. Тому для покращення механізмів управління державним боргомпропонується наступне:

- прийняттяЗакону України «Про державний борг»;

- створенняспеціального агентства з цього питання;

- розвитокринку державних цінних паперів;

- зниженнявартості запозичень;

- мінімізаціяризиків пов’язаних із зовнішніми запозиченнями.

Для розв’язанняпроблеми заборгованості в довгостроковому періоді необхідне «оздоровлення»самої економіки, оскільки без забезпечення динамізму її розвитку і реальної,відчутної ефективності фінансова стабільність в країні буде короткочасною івідносною, незалежно від того, які прогресивні фінансові заходивикористовуються для її підтримки.

Списоквикористаних джерел

 

1. Конституція України: Прийнята нап’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. – К.: Офіційне видавництвоВерховної Ради України, 1996. – 115с.

2. Бюджетний кодекс України, прийнятий Верховною радою України від 08.07. 2010 № 2456-VI.

3. Про Державний бюджет України на 2009 рік: Закон України від 26.12. 2008 № 835- VI.

4. Про схвалення Концепції розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів України на 2009-2013 роки від 25 березня 2009 р. N 316-р/ Кабінет міністрів України, Розпорядження.

5. ОспіщевВ.І. Фінанси: курс для фінансистів: навч. посібник / В.І. Оспіщев — К.: Знання,2008.- 567 с.

6. Юрій С.І.Фінанси: підруч. / С.І. Юрій, В.М. Федосов – К.: Знання, 2008.-611 с.

7. ВасиликО.Д. Бюджетна система України: підруч. / О.Д. Василик, К.В. Павлюк — К.: КНЕУ,2004.-346 с.

8. ВасиликО.Д. Державні фінанси України: підруч. / О.Д. Василик, К.В. Павлюк — К.: ЦНЛ,2003.- 425 с.

9. КудряшовВ. Фінансування дефіциту державного бюджету/ В. Кудряшов // Економіка України.– 2009. — №4. – с. 52-64.

10. Ривак О.С. Державний внутрішній та валовий зовнішній борг України / О. С. Ривак //Науковий вісник БДФА. Економічні науки: зб. наук. праць / Міністерствофінансів України, Буковинська державна фінансова академія; гол. ред. В.В.Прядко. — Чернівці, 2008. — Вип. 4. — С. 568-584.

11. ФілоненкоК. М. Зовнішній борг України: аналіз динаміки та структури / К. М. Філоненко //Статистика України. — 2010. — №2. — С. 31-36.

12. Науковийблог НаУ «Острозька академія» [сайт naub.org.ua]

13. Першаукраїнська електронна бібліотека підручників [сайт pidruchniki.com.ua]

14. Економіко-правовабібліотека [сайт www.vuzlib.net]

15. Офіційнийсайт Міністерства фінансів України [сайт www.minfin.gov.ua].

16. Офіційнийсайт Рахункової палати України [сайт www.ac-rada.gov.ua].

17. Офіційнийсайт Національного банку Укоаїни [сайт www.bank.gov.ua]

Додаток A

Державний тагарантований державою борг України станом на 31.12.2007 тис. одиниць

Стаття боргу дол. США грн. % 1 2 3 4 Загальна сума державного та гарантованого державою боргу 17 573 216,19 88 744 741,81 100,00 Державний борг 14 117 678,86 71 294 278,30 80,34 Внутрішній борг 3 526 017,09 17 806 386,34 20,06 1. Заборгованість перед юридичними особами 1 811 201,12 9 146 565,67 10,31 ОВДП (5-річні) 579 602,11 2 926 990,67 3,30 ОВДП (4-річні) 86 891,09 438 800,00 0,49 ОВДП (3-річні) 771 884,16 3 898 015,00 4,39 ОВДП (2-річні) 114 011,88 575 760,00 0,65 ОВДП (18-місячні) 258 811,88 1 307 000,00 1,47 2. Заборгованість перед банківськими установами 1 714 815,97 8 659 820,67 9,76 Національний банк України 1 714 815,97 8 659 820,67 9,76 Зовнішній борг 10 591 661,77 53 487 891,96 60,27 1. Заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку 2 483 678,45 12 542 576,19 14,13 Європейське Співтовариство 42 606,80 215 164,34 0,24 Європейський банк реконструкції та розвитку 202 956,90 1 024 932,35 1,15 Світовий банк 2 238 114,75 11 302 479,50 12,74 2. Заборгованість за позиками, наданими закордонними органами управління 1 936 412,48 9 778 883,02 11,02 Італія 68 054,89 343 677,20 0,39 Німеччина 326 445,27 1 648 548,59 1,86 Росія 1 290 105,86 6 515 034,59 7,34 США 154 359,30 779 514,48 0,88 Франція 18 572,55 93 791,38 0,11 Японія 78 874,61 398 316,78 0,45 3. Заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками 75,12 379,35 0,00 Сhase Manhattan Bank Luxemburg S.A. 75,12 379,35 0,00 4. Заборгованість, не віднесена до інших категорій 6 171 495,72 31 166 053,40 35,12 ОЗДП 2003 року 1 000 000,00 5 050 000,00 5,69 ОЗДП 2004 року 1 100 000,00 5 555 000,00 6,26 ОЗДП 2005 року 881 520,00 4 451 676,00 5,02 ОЗДП 2006 року 1 989 975,72 10 049 377,40 11,32 ОЗДП 2007 року 1 200 000,00 6 060 000,00 6,83 Гарантований борг 3 455 537,33 17 450 463,51 19,66 Внутрішній борг 198 211,14 1 000 966,25 1,13 1. Заборгованість перед юридичними особами 198 022,10 1 000 011,60 1,13 Державні цінні папери 2,30 11,60 0,00 ОДІУ (5-річні) 198 019,80 1 000 000,00 1,13 2. Заборгованість, не віднесена до інших категорій 189,04 954,65 0,00 Інші кредитори 189,04 954,65 0,00 1 2 3 4 Зовнішній борг 3 257 326,19 16 449 497,26 18,54 1.Заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку 665 090,40 3 358 706,54 3,78 Європейське Співтовариство з атомної енергії 57 298,80 289 358,94 0,33 Європейський банк реконструкції та розвитку 124 998,76 631 243.76 0,71 Міжнародний Валютний Фонд 431 252,35 2 177 824,38 2,45 Світовий банк 51 540,49 260 279,46 0,29 2. Заборгованість за позиками, наданими закордонними органами управління 11 102,10 56 065,60 0,66 Німеччина 11 102,10 56 065,60 0,66 3. Заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками 1 790 300,35 9 041 016,78 10,19 Citibank, N.A. London 411 209,44 2 076 607,69 2,34 Deutche Bank AG London 449 090,91 2 267 909,09 2,56 Morgan Stanley Bank International Limited 930 000,00 4 696 500,00 5,29 4. Заборгованість, не віднесена до інших категорій 790 833,34 3 993 708,34 4,50 Colvis Finance Limited 107 500,00 542 875,00 0,61 Credit Suisse First Boston International 150 000,00 757 500,00 0,85 Maglin Capital Limited 533 333,34 2 693 333,34 3,03

Додаток Б

Державний тагарантований державою борг України станом на 31.12.2008 тис. одиниць

Стаття боргу дол. США грн.. % 1 2 3 4 Загальна сума державного та гарантованого державою боргу 24 598 751,53 189 410 386,82 100 Державний борг 16 972 681,74 130 689 649,38 69 Внутрішній борг 5 800 850,34 44 666 547,59 23,58 1. Заборгованість перед юридичними особами 4 353 488,37 33 521 860,40 17,70 ОВДП (7-річні) 2 268 831,17 17 470 000,00 9,22 ОВДП (5-річні) 1 182 984,99 9 108 984,40 4,81 ОВДП (4-річні) 73 740,26 567 800,00 0,30 ОВДП (3-річні) 743 854,03 5 727 676,00 3,02 ОВДП (6-місячні) 2 649,35 20 400,00 0,01 ОВДП (3-місячні) 81 428,57 627 000,00 0,33 2. Заборгованість перед банківськими установами 1 447 361,97 11 144 687,19 5,88 Національний банк України 1 447 361,97 11 144 687,19 5,88 Зовнішній борг 11 171 831,40 86 023 101,79 45,42 1. Заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку 3 189 090,44 24 555 996,44 12,96 Європейське Співтовариство 20 442,10 157 404,17 0,08 Європейський банк реконструкції та розвитку 265 800,20 2 046 661,57 1,08 Світовий банк 2 902 848,14 22 351 930,70 11,80 2. Заборгованість за позиками, наданими закордонними органами управління 1 724 772,04 13 280 744,66 7,01 Італія 55 232,34 425 288,98 0,22 Німеччина 262 365,44 2 020 213,85 1,07 Росія 1 192 355,86 9 181 140,12 4,85 США 125 937,64 969 719,85 0,51 Франція 14 851,38 114 355,65 0,06 Японія 74 029,38 570 026,21 0,30 3. Заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками 72,08 555,03 0,00 Сhase Manhattan Bank Luxemburg S.A. 72,08 555,03 0,00 4. Заборгованість, не віднесена до інших категорій 6 257 896,84 48 185 805,66 25,44 ОЗДП 2003 року 1 000 000,00 7 700 000,00 4,07 ОЗДП 2004 року 1 100 000,00 8 470 000,00 4,47 ОЗДП 2005 року 845 880,00 6 513 276,00 3,44 ОЗДП 2006 року 2 112 016,84 16 262 529,66 8,59 ОЗДП 2007 року 1 200 000,00 9 240 000,00 4,88 Гарантований борг 7 626 069,79 58 720 737,44 31,00 Внутрішній борг 259 865,75 2 000 966,25 1,06 1. Заборгованість перед юридичними особами 259 741,77 2 000 011,60 1,06 Державні цінні папери 1,51 11,60 0,00 ОДІУ (7-річні) 25 974,03 200 000,00 0,11 ОДІУ (5-річні) 233 766,23 1 800 000,00 0,95 1 2 3 4 2. Заборгованість, не віднесена до інших категорій 123,98 954,65 0,00 Інші кредитори 123,98 954,65 0,00 Зовнішній борг 7 366 204,04 56 719 771,19 29,95 1.Заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку 5 020 310,42 38 656 390,28 20,41 Європейське Співтовариство з атомної енергії 74 233,09 571 594,79 0,30 Європейський банк реконструкції та розвитку 158 229,84 1 218 369,79 0,64 Міжнародний Валютний Фонд 4 709 040,61 36 259 612,73 19,14 Світовий банк 78 806,88 606 812,97 0,32 2. Заборгованість за позиками, наданими закордонними органами управління 1 991,26 15 332,73 0,01 Німеччина 1 991,26 15 332,73 0,01 3. Заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками 1 686 402,36 12 985 298,16 6,86 Citibank, N.A. London 394 584,18 3 038 298,17 1,60 Deutche Bank AG London 361 818,18 2 785 999,99 1,47 Morgan Stanley Bank International Limited 930 000,00 7 161 000,00 3,78 4. Заборгованість, не віднесена до інших категорій 657 500,00 5 062 750,02 2,67 Colvis Finance Limited 107 500,00 827 750,00 0,44 Credit Suisse First Boston International 150 000,00 1 155 000,00 0,61 Maglin Capital Limited 400 000,00 3 080 000,02 1,63

Додаток В

Державний тагарантований державою борг України станом на 31.12.2009 тис. одиниць

Стаття боргу дол. США грн.. % 1 2 3 4 Загальна сума державного та гарантованого державою боргу 39 684 985,91 316 884 612,40 100 Державний борг 28 427 840,53 226 996 306,46 71,63 Внутрішній борг 11 405 144,25 91 070 076,77 28,74 1. Заборгованість перед юридичними особами 10 974 516,10 87 631 511,00 27,65 Казначейські зобов’язання 177,71 1 419,00 0,00 ОВДП (12-річні) 187 852,22 1 500 000,00 0,47 ОВДП (11-річні) 482 154,04 3 850 000,00 1,21 ОВДП (10-річні) 1 279 547,78 10 217 189,00 3,22 ОВДП (9-річні) 2 313 180,71 18 470 748,00 5,83 ОВДП (8-річні) 1 166 712,34 9 316 198,00 2,94 ОВДП (7-річні) 2 187 852,22 17 470 000,00 5,51 ОВДП (5-річні) 1 015 404,26 8 108 003,00 2,56 ОВДП (3-річні) 1 180 713,21 9 427 995,00 2,98 ОВДП (2-річні) 83 381,34 665 800,00 0,21 ОВДП (12-місячні) 568 585,10 4 540 152,00 1,43 ОВДП (9-місячні) 16 280,53 130 000,00 0,04 ОВДП (6-місячні) 468 987,48 3 744 865,00 1,18 ОВДП (3-місячні) 23 687,16 189 142,00 0,06 2. Заборгованість перед банківськими установами 430 628,15 3 438 565,77 1,09 Національний банк України 430 628,15 3 438 565,77 1,09 Зовнішній борг 17 022 696,28 135 926 229,69 42,89 1. Заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку 8 486 433,40 67 764 170,73 21,38 Європейський банк реконструкції та розвитку 342 574,17 2 735 454,76 0,86 Європейський Інвестиційний Банк 97 498,40 778 524,72 0,25 Міжнародний Валютний Фонд 4 899 032,95 39 118 778,12 12,34 Світовий банк 3 147 327,88 25 131 413,13 7,93 2. Заборгованість за позиками, наданими закордонними органами управління 1 570 533,24 12 540 707,77 3,96 Італія 44 664,28 356 644,24 0,11 Німеччина 215 084,08 1 717 446,35 0,54 Росія 1 094 605,86 8 740 427,79 2,76 США 99 699,88 796 103,52 0,25 Франція 12 083,37 96 485,68 0,03 Японія 104 395,77 833 600,19 0,26 3. Заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками 73,31 585,37 0,00 Сhase Manhattan Bank Luxemburg S.A. 73,31 585,37 0,00 4. Заборгованість, не віднесена до інших категорій 6 965 656,33 55 620 765,82 17,55 Міжнародний Валютний Фонд 1 925 123,99 15 372 115,05 4,85 ОЗДП 2003 року 1 000 000,00 7 985 000,00 2,52 1 2 3 4 ОЗДП 2004 року 600 000,00 4 791 000,00 1,51 ОЗДП 2005 року 860 280,00 6 869 335,80 2,17 ОЗДП 2006 року 1 380 252,34 11 021 314,97 3,48 ОЗДП 2007 року 1 200 000,00 9 582 000,00 3,02 Гарантований борг 11 257 145,38 89 888 305,94 28,37 Внутрішній борг 1 761 157,49 14 062 842,64 4,44 1. Заборгованість перед юридичними особами 797 331,24 6 366 690,05 2,01 Векселі Укравтодору 202 825,85 1 619 564,45 0,51 Державні цінні папери 1,45 11,60 0,00 ОДІУ (5-річні) 325 610,52 2 600 000,00 0,82 ОДІУ (7-річні) 50 093,93 400 000,00 0,13 Облігації ДП КАЗ «Авіант» (5-річні) 64 027,80 511 262,00 0,16 Облігації ХДАВП (5-річні) 103 425,42 825 852,00 0,26 Облігації ХДАВП (6-річні) 51 346,27 410 000,00 0,13 2. Заборгованість перед банківськими установами 963 706,69 7 695 197,94 2,43 ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» 286 316,75 2 286 239,24 0,72 ВАТ «Державний ощадний банк України» 677 389,94 5 408 958,70 1,71 3. Заборгованість, не віднесена до інших категорій 119,56 954,65 0,00 Інші кредитори 119,56 954,65 0,00 Зовнішній борг 9 495 987,89 75 825 463,30 23,93 1.Заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку 6 441 086,65 51 432 076,94 16,23 Європейське Співтовариство з атомної енергії 77 549,68 619 234,19 0,20 Європейський банк реконструкції та розвитку 173 578,40 1 386 023,56 0,44 Міжнародний Валютний Фонд 6 074 800,86 48 507 284,88 15,31 Світовий банк 115 157,71 919 534,31 0,29 3. Заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками 650 579,57 5 194 877,82 1,64 Citibank, N.A. London 374 548,03 2 990 765,99 0,94 Deutche Bank AG London 260 259,74 2 078 174,01 0,66 UniCredit Bank Austria AG 15 771,80 125 937,82 0,04 4. Заборгованість, не віднесена до інших категорій 2 404 321,67 19 198 508,54 6,06 Aquasafety Invest plc 14 338,00 114 488,93 0,04 Credit Suisse First Boston International 150 000,00 1 197 750,00 0,38 Credit Suisse International 378 300,00 3 020 725,50 0,95 Maglin Capital Limited 266 666,67 2 129 333,37 0,67 Облігації НАК «Нафтогаз» (5-річні) 1 595 017,00 12 736 210,74 4,02

Додаток Г

Першочерговізаходи із забезпечення розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперівУкраїни на 2009 рік.

Найменування заходу Строк виконання Відповідальні за виконання Затвердження річного графіка первинного розміщення державних цінних паперів на 2010 рік грудень Міністерство фінансів Оприлюднення проспектів емісій державних цінних паперів За 2 тижні до емісії — " - Регулярне розміщення широкого спектра облігацій внутрішньої державної позики за строками обігу в обсягах, що забезпечать виконання плану державних запозичень, визначеного законом про державний бюджет на відповідний рік Протягом року — " - Проведення у межах запозичених коштів операцій з державним боргом, включаючи обмін, достроковий викуп та тимчасову купівлю державних цінних паперів — " - — " - Розроблення методологічної та нормативно-правової бази управління ризиками державного боргу грудень — " - Розроблення нормативно-правової бази для запровадження інституту первинних дилерів (торговців цінними паперами) — " - — " - Розроблення та включення до прогнозу показників зведеного бюджету за основними видами доходів, видатків і фінансування на плановий та наступні три роки середньострокової програми управління державним боргом, яка має містити такі цільові показники: відношення величини державного боргу до обсягу валового внутрішнього продукту; середньозважений строк погашення державного боргу; співвідношення обсягу запозичень у національній та іноземних валютах; співвідношення обсягу запозичень з фіксованою та з плаваючою ставками; валютна структура державного боргу

відповідно до

графіка

підготовки

законопроекту

про державний

бюджет

Міністерство фінансів, Міністерство економіки