Реферат: Облік коштів на розрахунковому рахунку в банках
Зміст
1. Характеристика підприємстваВАТ «Житомир — Авто»
2. Технологія облікукоштів на розрахунковому рахунку в банках
3. Характеристикапервинних документів обліку на розрахунковому рахунку в банках
4. Технологія синтетичногоі аналітичного обліку
5. Характеристикавихідних документів обліку
Висновки
Додаток
1. Характеристика підприємства ВАТ «Житомир — Авто»
ВАТ «Житомир- Авто», зареєстровано, як відкрите акціонерне товариство Виконкомом ЖитомирськоїРади народних депутатів. 24 червня 1998 року № 880. Місце знаходження товариства:10004 Житомир, проспект Миру 52.
Засновникамитовариства були слідуючи юридичні особи:
— Фонддержавного майна України;
— Акціонернакомпанія «Авто»;
— Організаціяорендарів «Автосервіс», Житомирського обласного орендного підприємства«Автосервіс».
ВАТ «Житомир- Авто» було створено 25 років тому, як державне підприємство. У травні 1993року орендне підприємство «Автосервіс» було перетворено в процесі приватизаціїу відкрите акціонерне товариство «Житомир-Авто» згідно наказу Фонду Державногомайна України № 10-АТ від 25.05.93 року. Викуп державної долі проводився на протязіІ993-1994 рр., свідоцтво про викуп видана Держорендом України 31.08.94 р. У вересні1993р. загальними зборами акціонерів було прийнято рішення про структуру акціонерноготовариства. До складу ВАТ «Житомир-Авто» увійшли:
— Головнийкомерційно-виробничий центр;
— 3 філіали;
— 5 дочірніхпідприємств.
Рішенняакціонерів про зміну структури ВАТ “Житомир-Авто” було викликано наступними причинами.Керівництво підприємств, які входили до складу ВАТ «Житомир-Авто», немало достатньої самостійності, а необхідність узгодження багатьох дій та рішеньз Дирекцією, що знаходиться на великій відстані, негативно впливала на роботу підприємств.
Такимчином виходячи з територіального принципу було створено головне підприємство, вяке входило 3 філіали, 5 дочірніх підприємств.
ВАТ “Житомир-Авто"включав Головний виробничо – комерційний центр 5 дочірніх підприємств.
Головнийвиробничо — комерційний центр знаходиться у місті Житомирі. До його складу входять3 філіали:
— ФіліалВКЦ «Новоград – Волинськ-Авто». Місцезнаходження – місто Новоград-Волинськ.Кількість працюючих-27. Мають 2 виробничих корпуса, склад і магазин для прожу запчастин;
— ФіліалВКЦ «Овруч — Авто». Місцезнаходження — с. Заріччя, Овруцький район. Кількістьпрацюючих — 19. Мають виробничий корпус, 2 склади і магазин;
— Філіал“Корнін – Авто”. Місцезнаходження — смт. Корнін, Попельнянського району.
Предметомдіяльності ГВКЦ і філіалів, що до нього входять є:
— наданняпослуг по технічному обслуговуванню, ремонту і діагностиці транспортних засобів;
— проведенняінструментального контролю технічного стану транспортних засобів;
— торгівельнадіяльність щодо реалізації (торгівлі) транспортних засобів та номерних агрегатів,що не підлягають реєстрації, в органах МВС, а також обладнання автомобілів, запаснихчастин та інші, в тому числі на консигнаційній. комісійній основі та інших підставах,не заборонених чинним законодавством.
Головнийвиробничо — комерційний центр знаходиться у місті Житомирі, проспект Миру, 52. Маєадміністративно — виробничий корпус, 2 склади, салон-магазин з продажу автомобілівта запчастин у місті Житомирі і магазин запчастин у місті Радомишль. Основні напрямкидіяльності — централізоване забезпечення запчастинами та допоміжними матеріаламиторгівлі і виробництва. Чисельність працівників — 71.
ВАТ «Житомир-Авто»є материнською компанією 5 дочірніх підприємств, а саме:
— ВКЦ“Полісся-Авто" — спеціалізоване підприємство що здійснює торгівлю запчастинамиі надає послуги по ремонту автомобілів, підприємство має 2 склади, салом-магазин,адміністративно – виробничий корпус. Місцезнаходження — м. Житомир. Частка материнськоїкомпанії в статутному фонді складає 100%. Кількість працюючих — 46.
— ВКЦ«Сінгаї — Авто” — надає послуги по ремонту автомобілів, має кафе-бар, 2 автостоянки,виробничий корпус, склад запчастин. Місцезнаходження – с. Сінгаї, Коростенськийрайон, частка материнської компанії в статутному фонді складає 100%. Кількість Працюючих- 36.
— ВКЦ“Радомишль — Авто» — надає послуги по ремонту, автомобілів. Має виробничийкорпус, склад запчастин. Місцезнаходження — місто Радомишль. Частка материнськоїкомпанії в статутному фонді складає І00%. Кількість працюючих — І4.
— ВКЦ«Олевськ — Авто» — здійснює торгівлю запчастинами, надає послуги по ремонтуавтомобілів. Має адміністративно виробничий корпус і магазин. Місцезнаходження –пгт. Олевськ. Кількість працюючих – 21. Частка материнської компанії в статутномуфонді складає 100%.
— ВКЦ“Малин-Авто” — надає послуги по ремонту автомобілів, займається торгівлею запчастинта автомобілів. Має адміністративно виробничий корпус, магазин запчастин. Місцезнаходження- м. Малин. Кількість працюючих — 2І. Частка материнської компанії в статутномуфонді складає 100%.
3 1998року ВАТ «Житомир-Авто» являється ділером Запорізького заводу «АвтоЗАЗ-ДЕУ» по продажу автомобілів його виробництва, з 1999 року — ділером по продажуавтомобілів марок «Волга» і «Газель» НПО «Укрзахідімпекс».ВАТ «Житомир-Авто» має договори з іншими підприємствами, які дають накомісійний та іншій основі, не заборонених чинним законодавством, автомобілі нареалізацію.
В зв’язкуз тим, що держава звільнила від обкладання ПДВ і акцизного збору автомобілі виробництвазаводу «АвтоЗАЗ-ДЕУ»— ці автомобілі, особливо марки «Таврія»і «Славута» мали великий попит у населення. Це дало змогу розширити ринокзбуту.
ВАТ «Житомир-Авто»успішно конкурує з іншими магазинами завдяки доступним цінам та більш широкому асортиментувибору запчастин і автомобілів.
Конкуренціяз надання послуг по технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів дуже висока.Підприємство конкурує, як з приватними підприємствами, що мають низькі ціни — цеті, що ремонтують в своїх гаражах і не несуть великих затрат на обслуговування адміністрації,матеріальних витрат, податки, так і з великими приватними підприємствами. ВАТ «Житомир-Авто»підвищує свою конкурентну спроможність тим, що старається придбати сучасне обладнання,спеціальний інструмент, орієнтується на технологічно складні роботи ремонту автомобілів.
Але в1999 році цей вид діяльності був збитковий через невелику кільквість машинозаводів.Проте керівництво очікує, що з часом, завдяки рекламним заходам, клієнти будутьбільш обізнаними, попит на послуги і на торгівлю зростатиме.
Основнимиклієнтами ВАТ «Житомир-Авто» виступають державні установи, організаціїта населення.
Досвідпоказує що автосервіс залежить від загальних економічних умов, впевненості в майбутньому,стабільності доходів населення, рівня попиту на окремі запчастини і автомобілі.Але так, як підприємства сьогодні не всі працюють, населення має низькі доходи,то наше підприємство має великі проблеми.
Одна ізпроблем, це велика конкуренція приватних підприємців і приватних підприємств. Єпроблема сезонності робіт. В осінньо-зимовий період різко падає обсяг реалізаціїпослуг і обсяг товарообігу.
Із соціальнихпроблем — найболючіша — це низька зарплата працівників.
Застосуваннякомп'ютерних технологій у бухгалтерському обліку значно підвищує продуктивністьпраці бухгалтерів. Але при організації бухгалтерського обліку на ВАТ «Житомир- Авто» постає питання про доцільність створення КСБО. Це питання дуже важливе,оскільки вибір способу обробки облікової інформації є визначальним в організаціїбухгалтерського обліку, яка, за словами російського бухгалтера початку XX ст. І.П.Бабенка, "… має відповідати особливостям конкретного підприємства, його цілямта інтересам, а також сприяти планомірному та раціональному веденню господарства".
Загалом,можна організувати облік і без застосування комп'ютерів, але лише за умови належноїорганізації управління підприємством у цілому. У зв'язку з цим проф. М.А. Левенсонзазначав, що "… бухгалтерія великого підприємства може бути організована порівнянозадовільно навіть у тому випадку, якщо вона ведеться з використанням застарілихтехнічних прийомів, але обов'язково наявна раціональна організація управління підприємствомв цілому". На подібній позиції стоїть і сучасний американський автор Д. Тапскотт.Він пише, що "… у конкретних економічних умовах може виявитися більш ефективнимнадати перевагу інвестиціям в удосконалення ручних операцій із документами, а неу витончені комп'ютерні системи".
На ВАТ«Житомир — Авто», організація управління та обліку перебуває у задовільномустані, створення й використання комп'ютерної системи бухгалтерського обліку не лишеприскорила процес обробки інформації, а й істотно впорядкувала та покращити його.Така можливість зумовлена тим, що комп'ютерний спосіб обробки облікової інформаціївимагає формального та чіткого опису облікових процедур у вигляді алгоритмів, щовпорядковує виконання обов'язків обліковими працівниками.
Організаціябухгалтерського обліку на ВАТ «Житомир — Авто» потребує певних передумов.У більшості випадків виділяють дві основні передумови:
— ретельневивчення технології виробництва;
— високакваліфікація головного бухгалтера.
Сучасніавтори-практики називають кілька передумов, специфічних для організації саме комп'ютерногобухгалтерського обліку. С.П. Проскурін вважає, що фірма готова до комп'ютеризаціїтоді, "… коли діяльність окремих елементів у її «живій» системіпочинає стабілізуватися: напрямок визначений, склад менеджерів оптимальний і функціональноповний, показники діяльності фірми стабільно зростають". А В.М. Давидов використовуєтермін «підготовлений замовник». Це замовник, який знає, що таке обчислювальнатехніка і не тільки встановив її на підприємстві, а й використовує у виробництвіта управлінні.
Досвідкомп'ютеризації бухгалтерського обліку підприємств дозволяє виділити ще дві передумови,характерні для організації комп'ютеризованого обліку:
— наявністьгрошових коштів для інвестицій у створення та експлуатацію інформаційної системи(80 % невдач у комп'ютеризації обліку зумовлені відсутністю коштів);
— зацікавленістьдиректора і головного бухгалтера підприємства у впровадженні інформаційних систем(на шляху комп'ютеризації обліку, як показали дослідження, через незацікавленістькерівництва зазнали невдач близько 20 % підприємств).
Інформаційнасистема створюється для конкретного об'єкта, в даному разі — для підприємства тайого бухгалтерії. Ефективна інформаційна система враховує різницю між рівнями управління,сферами дій, а також зовнішніми обставинами і надає кожному рівню управління тількиту інформацію, яка необхідна йому для ефективної реалізації функцій управління.
2. Технологія обліку коштів на розрахунковому рахунку в банках
Об'єктобліку — вільні грошові кошти підприємства у національній та іноземній валюті, якізнаходяться в установах банків.
Для зберіганнякоштів та проведення безготівкових розрахунків для суб'єктів підприємницької діяльностіу банках відкриваються розрахункові, валютні та інші рахунки.
Розрахунковийрахунок відкриває кожний самостійний господарський суб'єкт (підприємство, організація,установа), що має самостійний баланс. Виробничим одиницям відкриваються поточнірахунки. Об'єднанням, що мають виробничі одиниці поза своїм місцезнаходженням, можутьбути відкриті розрахункові рахунки.
Для оформленнявідкриття розрахункового (або поточного) рахунка до банку подаються такі документи:
— заявапро відкриття рахунка;
— документпро створення господарського суб'єкта;
— наказпро створення підприємства;
— копіястатуту, установчого договору;
— свідоцтвопро реєстрацію;
— карткизі зразками підписів і відбитків печатки.
Операціїна розрахункових і поточних рахунках регламентуються законодавством і правиламибанку.
Документальнеоформлення операції. Операції на рахунках виконують за розрахунково-грошовими документами,затвердженими банком.
Готівкудля зарахування на розрахунковий рахунок приймає представник власника рахунка, спираючисьна документ — «Оголошення на внесок грошей готівкою» (форма оголошення № 1). В ньомузазначається джерело надходження грошей, що вносяться (виторг, виручка, квартплатамешканців будинків підприємства), заробітна плата, яка не видана, тощо. Готівкавидається за грошовим чеком. Для оформлення одержання грошей банк згідно із заявоювласника рахунка видає чекову книжку. При одержанні грошей готівкою на зворотномубоці чека зазначають цільове призначення (заробітна плата, допомога тощо).
На розрахункових(або поточних) рахунках виконують безготівкові розрахунки щодо основної діяльності.
Найчастішезастосовують розрахункові документи: платіжні вимоги, платіжні доручення і розрахунковічеки.
Джереламинадходження на розрахунковий рахунок до банку є кошти покупців за реалізовану їмпродукцію, за послуги, що надані іншим підприємствам і організаціям, кредити банкуі т. ін.
Основниминапрямами видачі грошей з розрахункового рахунка в банку є платежі постачальникамза сировину, матеріали, готові вироби, енергію, кредити, що погашаються банку, внескидо бюджету, погашення заборгованості, гроші готівкою для видачі заробітної платитощо.
Усі операціїна розрахункових рахунках виконуються за документами встановленої форми. Вони єдинідля всіх галузей. При зарахуванні грошей на розрахунковий рахунок не потрібна згодайого власника. Проте всі платежі з розрахункового рахунка виконуються, як правило,банком за розпорядженням власника рахунка в межах вільного залишку коштів.
Без погодженняз власником розрахункового рахунка оплачуються лише виконавчі листи судів, наказиарбітражу та інші виконавчі документи, зокрема не сплачені вчасно платіжні вимоги,платіжні доручення, розпорядження фінансових органів про стягнення простроченихплатежів до бюджету тощо.
Якщо коштівна розрахунковому рахунку для оплати пред'явлених документів не вистачає, установленатака послідовність дій: видача на невідкладні потреби в межах установленого ліміту,на заробітну плату з відрахуваннями органам соціального страхування, платежі добюджету, погашення заборгованості постачальникам, внески амортизаційного фонду накапітальні вкладення (якщо з цією метою створюється амортизаційний або ремонтнийфонд), погашення кредиту банку, інші платежі.
Підприємствамокрім розрахункового рахунка відкривають спеціальні позикові рахунки, через якіпроходить основний потік розрахункових операцій цих підприємств. У таких випадкахна розрахунковий рахунок надходить лише частина виручки (у частині нематеріальнихвитрат), надходження фінансування в оборотні засоби; з розрахункового рахунка виконуютьсявсі платежі з прибутку, витрати за рахунок спеціальних фондів тощо.
Підприємствамрізних галузей діяльності також відкриваються спеціальні позикові рахунки. З цихрахунків одержують кредит під матеріальні цінності, на оплату рахунків постачальників,а виручка за реалізовані цінності надходить на погашення одержаного кредиту.
Аналітичнийоблік наявності та руху грошових коштів на рахунках у банку здійснюється за випискамибанку з виділенням кожного рахунку в окрему облікову одиницю.
Операції,що проводяться на розрахунковому рахунку, у банку обліковуються на рахунку «Розрахунковийрахунок». Основою для запису операцій на ньому є виписки банку з розрахунковогорахунка. Періодично (здебільшого щодня) банк видає власникам розрахункових рахунківвиписки з рахунка з копіями розрахункових документів. Виписка обов'язково подаєтьсяна перше число кожного місяця. Вона перевіряється підприємством з погляду відповідностіїї поданим документам; при цьому встановлюється, чи всі записи стосуються підприємства- власника розрахункового рахунка. У виписці проставляється номер кореспондуючогорахунка. Виписка є основою для записів до реєстрів бухгалтерського обліку операційна розрахунковому рахунку. Записи банку і підприємства мають бути ідентичними.
Сальдорозрахункового рахунка як в обліку банку, так і підприємства завжди має бути однаковим.Якщо при перевірці виписки банку підприємство встановило, що якась сума в банкунеправильно записана (зарахована або списана), то воно повторює цю помилку банкуі надсилає до банку письмове повідомлення про це. Усі помилки банку відображуютьсяв кореспонденції з рахунком «Розрахунки за претензіями».
Випискабанку замінює собою реєстр аналітичного обліку за розрахунковим рахунком, а томуобов'язково має містити дату, номер документа, короткий зміст операцій і суми записівна дебеті і кредиті, а також залишки коштів на початок і кінець періоду.
Облікоперацій па інших рахунках в банку. Крім розрахункового рахунка підприємство можемати в банку інші рахунки для зберігання оборотних (наприклад — акредитиви, чековікнижки тощо) або необоротних (депозити більше одного року тощо) грошей (коштів).
Операціїна цих рахунках оформляють у розглянутому щойно порядку.
3. Характеристикапервинних документів обліку на розрахунковому рахунку в банкахДля зберіганнявільних грошових коштів і здійснення безготівкових розрахунків кожному підприємствупід час його організації відкривається рахунок в банку. Для його відкриття банкунадаються такі документи: заява банківської форми, посвідчення про реєстрацію підприємства,статут, затверджений нотаріально і з відмітками податкової адміністрації і соціальнихфондів (пенсійного, страхового, фонду зайнятості та фонду страхування від нещаснихвипадків), посвідчення про реєстрацію в статистичному органі; картка зі зразкамипідписів керівника і головного бухгалтера, якщо він передбачений штатним розкладом.У разі відсутності призначеного головного бухгалтера підпис залишає лише керівникі ставиться на картці кругла печатка підприємства.
Поточномурахунку кожного підприємства банком присвоюється номер (код), який потім проставляєтьсяна всіх документах, якими оформлюються господарські операції за цим рахунком. Можебути відкрито два і більше поточних рахунків, кожному з них присвоюється окремийномер, а один з них є основним. У разі наявності двох і більше поточних рахунківв національній валюті власник рахунків протягом трьох робочих днів повинен визначитиодин основний.
Безготівковірозрахунки оформляються такими бухгалтерськими документами банківської форми: платіжнимидорученнями, вимогами-дорученнями, платіжними вимогами, заявами на акредитив, розрахунковимичеками, векселями. Для одержання готівки з поточного рахунка оформлюється грошовийчек, а для внеску готівки — об’ява на внесок готівки.
Післявідкриття поточного рахунка банк видає (продає) підприємству чекову книжку, якаявляє собою бланки суворої звітності і зберігається в сейфі як і готівкові гроші.Чек являє собою розпорядчий документ банку на виплату готівки. Виплата здійснюєтьсясуворо за цільовим призначенням коштів: на виплату заробітної плати, витрати з відрядження,на господарські потреби. До чека виписується корінець, який лишається при чековійкнижці. Кожний бланк чека контролюється банком. Виправлення в ньому не допускаються,в разі допущення помилки зіпсований чек залишається при чековій книжці.
Об’явана внесок готівки виписується в банку касиром чи іншою особою, що вносить готівку.Цей документ являє собою три частини однакової форми: одна повертається представникупідприємства як квитанція, що підтверджує одержання суми банком, друга частина залишаєтьсябанку, а третя — повертається підприємству разом із випискою.
Випискабанку з поточного рахунка — це зведений документ грошових операцій. У ній зареєстрованівсі операції, як безготівкові так і готівкові. Виписка надається підприємству щоденноабо в інші терміни залежно від кількості операцій. В ній зазначаються дати на початоквиписки і кінець, сальдо — також на початок і кінець виписки та всі операції задебетом і кредитом.
Кожнаодержана виписка повинна бути оброблена: перевірено сальдо початкове даної випискиз кінцевим попередньої, з’ясовано зміст кожної операції і проставлено кореспондуючірахунки, проведено арифметичну перевірку правильності оборотів і визначення кінцевогосальдо. При визначенні кореспондуючих рахунків слід мати на увазі, що суми проставленіу виписці за дебетом, означають кредит і навпаки. Це пояснюється тим, що банк даєвиписку з свого рахунка, який для банку є пасивним.
Випискабанку служить основою для бухгалтерського обліку грошових коштів на поточному рахунку.
Для бухгалтерськогообліку наявності та руху грошових коштів на поточному рахунку в національній валютіпризначений рахунок 131 «Поточний рахунок в національній валюті». Він активний,призначений для обліку засобів господарства, основний, грошовий. За дебетом цьогорахунка ведеться облік надходження грошових коштів на поточний рахунок у національнійвалюті, а за кредитом — списання перерахованих та виданих грошових коштів із поточногорахунка.
Найбільшрозповсюдженими типовими записами за рахунком 131 є:
Дебет131 за кредитом рахунків:
36 — зарахуваннявиручки від покупців за реалізовану продукцію і виконані роботи,
50 — зарахуваннядовгострокової позики,
60 — зарахуваннякороткострокової позики,
67 — надходженняв уплату дебіторської заборгованості (наприклад, орендної плати та інше),
30 — надходженняготівки з каси
та деякіінші.
Кредитрахунка 131 у дебет рахунків:
63 — оплатазаборгованості постачальників за одержані матеріали та підрядчиків за виконані роботи,
64— погашеннязаборгованості перед бюджетом за податками,
65 — погашеннязаборгованості перед соціальними фондами,
685 —погашення кредиторської заборгованості,
30 — надходженняготівки в касу
та інші.
При комп’ютернійформі обліку згідно з первинним документами видаються відомості за дебетом і кредитомрахунка 131 у розрізі кореспондуючих рахунків. В умовах ручної обробки інформаціїоперації за дебетом рахунка 131 нагромаджуються у відомості № 2, а за кредитом рахунка131 — в журналі-ордері № 2. В ці регістри операції записуються з виписок банку.Кожна виписка окремим рядком, при цьому операції з однаковою кореспонденцією рахунківпідсумовуються.
Підприємствам,які мають у своєму грошовому обігу іноземну валюту, відкривається в банку поточнийрахунок в іноземній валюті. Може бути відкритий для зберігання коштів в одній валюті(наприклад, доларовий рахунок, для зберігання франків, марок і т. д.) або ж у різнихвалютах.
Якщо поточнийрахунок в іноземній валюті відкривається в тому ж банку, де відкритий і основнийпоточний рахунок у національній валюті, для його відкриття потрібні тільки заявабанківської форми і картка зі зразками підписів керівника і головного бухгалтера.Якщо ж поточний рахунок в іноземній валюті відкривається в іншому банку, для йоговідкриття потрібні всі ті документи, що й для відкриття поточного рахунка в національнійвалюті. Застосовуються й типові банківські документи для оформлення руху грошовихкоштів на поточному рахунку в іноземній валюті. Лише у виписці банку з поточногорахунка надходження і списання коштів відображається в національній та іноземнійвалютах за курсом Національного банку на день виписки. Оскільки курс валют змінюється,виникає необхідність відображення в обліку курсових різниць, що виникають з моментуздійснення господарської операції та її оплати, а також на звітні дати.
Для бухгалтерськогообліку наявності та руху грошових коштів в іноземній валюті передбачений рахунок132 «Поточний рахунок в іноземній валюті». Кореспонденція рахунків з руху грошовихкоштів в іноземній валюті аналогічна тій, що й за поточним рахунком у національнійвалюті. Курсові різниці, які виникають, обліковуються на рахунках:
— в разізростання курсу гривні: кредит рахунка 714 «Дохід від операційної курсової різниці»(з операцій зв’язаних із операційною діяльністю) або кредит рахунка 744 «Дохід відпоопераційної курсової різниці» (операцій, пов’язаних із інвестиційною та фінансовоюдіяльністю);
— в разіспаду курсу гривні: дебет рахунка 945 «Втрати від операційної курсової різниці»(з операцій пов’язаних із операційною діяльністю) або дебет рахунка 974 «Втративід неопераційних курсових різниць (з операцій, пов’язаних із інвестиційною та фінансовоюдіяльністю).
Якщо 50процентів грошової виручки, що надійшла від іноземного покупця, замінюється Національнимбанком на гривні (покупка валюти за курсом Нацбанку), то на рахунку 312 відкриваєтьсяокремий аналітичний рахунок «Розподільчий валютний рахунок», на дебет якого зараховуєтьсявся виручка, а за кредитом по 50 процентів перераховується на дебет рахунка 311і 312. При цьому «Розподільчий валютний рахунок» закривається.
Для зберіганнягрошових коштів спеціального призначення можуть відкриватись в банку й інші поточнірахунки в національній або іноземній валюті. На цих рахунках обліковуються кошти,одержані на наукові дослідження, на сумісну діяльність.
4. Технологія синтетичного і аналітичного обліку
За способомгрупування та узагальнення облікових даних бухгалтерські рахунки поділяються насинтетичні та аналітичні.
Синтетичнірахунки — це балансові рахунки, що узагальнюють облік господарської діяльності підприємства.Синтетичні рахунки призначені для обліку інформації в узагальненому вигляді і вгрошовому вимірнику. Облік наявності та змін сукупностей економічно однорідних господарськихзасобів і джерел їх утворення в грошовому вимірнику називається синтетичним обліком.Облік на синтетичних рахунках використовують при заповненні балансу підприємстваі відповідних форм звітності. До синтетичних рахунків належать рахунки: «Основнізасоби», «Нематеріальні активи», «Виробничі запаси», «Розрахункиз постачальниками та підрядниками» та ін.
Для детальноїхарактеристики об'єктів бухгалтерського обліку використовуються аналітичні рахунки,в яких крім вартісного (грошового) вимірника використовуються натуральні й трудовівимірники. Прикладом аналітичних рахунків можуть бути: до синтетичного рахунка «Основнізасоби»- «Споруда № 1», «Споруда № 2» та ін.; до синтетичногосубрахунка «Сировина і матеріали»; до синтетичного субрахунка «Паливо».«Розрахунки з оплати праці» — субрахунки «Бандурко А.І.», «ТкаченкоІ.О.» та ін. Облік наявності та змін окремих видів і об'єктів господарськихзасобів та джерел їх утворення з використанням різних вимірників називається аналітичнимобліком.
Між синтетичнимий аналітичними рахунками існує нерозривний зв'язок, тобто на аналітичних рахункахвідображаються ті ж зміни, що й на синтетичних, але більш докладно, значення дебетуі кредиту кожного аналітичного рахунка те ж саме, що й синтетичного рахунка; сумасальдо, сума оборотів на дебеті, сума оборотів на кредиті всіх аналітичних рахунківданої групи відповідно дорівнюють сальдо, обороту на дебеті і обороту на кредитісинтетичного рахунка. Тому загальні підсумки записів на аналітичних рахунках маютьвідповідати сумам, записаним на синтетичних рахунках бухгалтерського обліку.
Усі господарськіоперації відображаються на синтетичних і аналітичних рахунках бухгалтерського облікуз використанням методу подвійного запису, тобто кожна операція водночас записуєтьсяна двох взаємопов'язаних бухгалтерських рахунках в одній і тій же сумі — по дебетуодного рахунка і водночас по кредиту другого. Ці записи дають змогу досягти рівностіактиву і пасиву бухгалтерського балансу.
За допомогоюподвійного запису господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку забезпечуєтьсяконтроль, тому що кожна операція в однаковій сумі відображається по дебету одногоі по кредиту другого бухгалтерського рахунків, чим і досягається рівність підсумківзаписів по дебету рахунків підсумкам записів по кредиту рахунків.
Подвійнийзапис, що відображає відповідний взаємозв'язок між бухгалтерськими рахунками, прийнятоназивати кореспонденцією рахунків. На рахунках бухгалтерського обліку всі господарськіоперації записуються у послідовності їх здійснення, тобто в хронологічному порядку.Така реєстрація господарських операцій дістала назву хронологічного запису.
Для більшоїдеталізації до синтетичного обліку нерідко вводяться субрахунки. Субрахунок — цесинтетичний рахунок другого порядку. Характерна особливість субрахунків полягаєв тому, що на них як правило немає необхідності робити записи. Дані на субрахункаходержують групуванням аналітичних рахунків при складанні оборотних відомостей. Наприклад,головний (першого порядку) синтетичний рахунок «Розрахунки з покупцями та замовниками»розподіляється на субрахунки «Розрахунки з вітчизняними партнерами», «Розрахункиз іноземними партнерами».
Для контролюза правильністю й відповідністю записів по синтетичних і аналітичних рахунках щомісяцяскладаються оборотні відомості, в яких відображаються початкові й кінцеві залишкита операції по дебету і кредиту даного синтетичного рахунка, виконані за даний звітнийперіод (місяць, квартал, рік).
Відображеннягосподарських операцій за синтетичними та аналітичними рахунками — це поточний бухгалтерськийоблік. Оскільки баланс завжди характеризує наявність та стан господарських засобіві їх джерел формування у вартісному вимірнику на певну дату, то для поточного відображеннязмін цих засобів і джерел призначені рахунки. Рахунки відкривають на підставі данихбалансу, залишки якого на початок місяця у вигляді початкового сальдо записують:на активних рахунках — за дебетом, на пасивних рахунках — за кредитом.
Протягоммісяця з журналу реєстрації господарських операцій зроблені кореспонденції рахунків(бухгалтерські проводки) переносять на відкриті на підставі балансу синтетичні тааналітичні рахунки. Наприкінці місяця за кожним синтетичним та аналітичним рахункомвираховують обороти за дебетом і кредитом і виводять кінцеве сальдо (залишок накінець місяця).
Дані синтетичнихі аналітичних рахунків узагальнюють за допомогою оборотних відомостей, які складаютьокремо за синтетичними й аналітичними рахунками.
Технологіябухгалтерського узагальнення поточних облікових даних розглянемо на спрощеному прикладі(додаток 1).
За данимибалансу відкриємо відповідні синтетичні рахунки і запишемо на них початкове сальдо.Сума початкових сальдо всіх активних рахунків буде дорівнювати сумі початкових сальдовсіх пасивних рахунків, що випливає із суми балансу 580 000 грн.
Протягоммісяця на підприємстві мали місце такі господарські операції.
Операція1. Отримано в касу з поточного рахунка в банку готівку для виплати заробітної платина суму 40 000 грн. Бухгалтерська проводка буде такою:
Д-т «Каса»
К-т «Рахункив банку» 40 000 грн
Операція2. Виплачено заробітну плату працівникам підприємства на суму 40 000 грн.
Бухгалтерськапроводка буде такою:
Д-т «Розрахункиз оплати праці»
К-т «Каса»40 000 грн
Операція3. Від постачальників надійшла сировина на суму 110 000 грн.
Бухгалтерськапроводка буде такою:
Д-т «Виробничізапаси»
К-т «Розрахункиз постачальниками
і підрядниками»110 000 грн
Операція4. За рахунок наданого кредиту підприємство сплатило постачальникам за сировинуна суму 60 000 грн. Бухгалтерська проводка буде такою:
Д-т «Розрахункиз постачальниками
і підрядниками»
К-т «Короткостроковіпозики» 60 000 грн
Операція5. Придбано у постачальника станки та обладнання на суму 50 000 грн.
Бухгалтерськапроводка буде такою:
Д-т «Основнізасоби»
К-т «Розрахункиз постачальниками
і підрядниками»50 000 грн
Операція6. Витрачено на виробництво продукції сировину на суму 120 000 грн.
Бухгалтерськапроводка буде такою:
Д-т «Виробництво»
К-т «Виробничізапаси» 120 000 грн
Операція7. За рішенням власників частину прибутку в сумі 55 000 грн використано для поповненнястатутного капіталу. Бухгалтерська проводка буде такою:
Д-т «Нерозподіленийприбуток»
К-т «Статутнийкапітал» 55 000 грн
Операція8. З поточного рахунку в банку перераховано постачальникам 50 000 грн, частковобанку за отриманий кредит 30 000 грн. Бухгалтерська проводка буде такою (грн):
Д-т «Розрахункиз постачальниками
і підрядниками»50 000 грн
Д-т «Короткостроковіпозики» 30 000 грн
К-т «Рахункив банку» 80 000 грн
Змістгосподарських операцій та кореспонденції рахунків відобразимо у поточному Журналіоперацій за звітний період (додаток 2).
Поточнеузагальнення змін, що відбуваються у складі господарських засобів і їх джерел, здійснюютьза допомогою оборотних відомостей. Оборотні відомості є способом, узагальнення оборотіві залишків за звітний період (місяць), а також засобом взаємозв'язку між балансом,і рахунками, що має важливе значення для контролю правильності облікових записів.
Оборотнівідомості складають як за синтетичними, так і за аналітичними рахунками. У них відображаютьобороти за дебетом і кредитом рахунків, а також залишки (сальдо) на початок і кінецьзвітного періоду (місяця).
Оборотнавідомість за синтетичними рахунками будується у вигляді багатографної таблиці законтокорентною формою, яка включає послідовно: назву синтетичних рахунків, початковесальдо за дебетом або кредитом, обороти за місяць за дебетом і кредитом, а такожкінцеве сальдо за дебетом або кредитом. За кожною графою оборотної відомості показуютьпідсумки.
За даниминашого прикладу складемо оборотну відомість за синтетичними рахунками (додаток 3).
Як бачимо,оборотна відомість узагальнює дані поточного синтетичного обліку, даючи інформаціюпро зміни господарських засобів та їх джерел за звітний період, а також їх станна початок і кінець звітного періоду.
Якщо правильнозаписані початкові сальдо (залишки) на рахунках, рознесені всі кореспонденції зарахунками (бухгалтерські проводки), підраховані обороти та виведені кінцеві залишки(сальдо), то в оборотній відомості мають місце три пари рівностей.
Рівністьпідсумків першої пари граф зумовлена рівністю підсумків активу і пасиву балансу,який є підставою для запису на синтетичних рахунках початкового сальдо.
Рівністьпідсумків другої пари граф зумовлена подвійним записом операцій, згідно з якимикожна господарська операція в одній і тій же сумі відображається за дебетом і кредитомрізних рахунків.
Рівністьпідсумків третьої пари граф зумовлена двома попередніми рівностями: якщо початковізалишки (сальдо) на синтетичних рахунках рівні між собою (баланс початковий), атакож рівні суми оборотів за дебетом і кредитом (оборотний баланс), то і залишки(сальдо) на кінець звітного періоду в підсумку мають бути рівні між собою (кінцевийбаланс).
Порушенняцих рівностей свідчить про помилки, допущені в облікових записах або при складанніоборотної відомості. Типовими помилками при цьому можуть бути:
— неуважністьпри записі (відображенні) сум бухгалтерської проводки на рахунках;
— арифметичніпомилки при підрахунку оборотів і виведенні сальдо за кожним рахунком;
— неуважністьпри перенесенні записів із синтетичних рахунків (суми сальдо й оборотів) до оборотноївідомості;
— арифметичніпомилки при підрахунку підсумків відповідних граф оборотної відомості.
Повнотуоблікових записів на синтетичних рахунках перевіряють шляхом порівняння підсумківдебетових і кредитових оборотів в оборотній відомості з підсумками Журналу реєстраціїза звітний період. При повному відображенні всіх господарських операцій підсумокЖурналу реєстрації (хронологічний облік) має дорівнювати підсумку оборотів за дебетомі кредитом оборотної відомості (систематичний облік).
Оборотнувідомість за синтетичними рахунками використовують для складання бухгалтерськогобалансу і заповнення форми фінансової звітності. Крім того, оборотна відомість єважливим джерелом інформації для оцінювання й економічного аналізу руху активіві пасивів підприємства. Так, за даними оборотної відомості можна визначити структуруактивів і пасивів та зрушення, що відбувалися у звітному періоді, розрахувати показники(коефіцієнти) руху активів та пасивів, інтенсивність їх змін, провести порівняльнийаналіз динаміки фінансового стану та ліквідності активів підприємства.
Отже,оборотна відомість за синтетичними рахунками є способом узагальнення даних поточногобухгалтерського обліку з метою перевірки повноти і правильності облікових записіві характеристики руху засобів та їхніх джерел за звітний період.
Розглянутаоборотна відомість дає загальну інформацію про стан та рух господарських засобіві їх джерел, але недостатньо розкриває економічний зміст оборотів, їх структуруяк за активами, так і за джерелами. Більш ефективною в цьому відношенні є шаховаоборотна відомість.
Шаховуоборотну відомість будують за принципом шахової дошки.
Всі рахункив ній записують двічі в одній і тій же послідовності: по вертикалі й горизонталі,за дебетом і за кредитом. Сума в клітинці шахової оборотної відомості показує, якийрахунок дебетується, а який кредитується. Обороти за кожним рахунком деталізуютьсявідповідно до кореспонденції. Це порівняно з простою оборотною відомістю дає ширшукартину змін господарських засобів та процесів, що відбулися. У шаховій оборотнійвідомості можуть бути наведені залишки (сальдо) на початок і кінець місяця, що істотнополіпшує її обліково-аналітичні можливості.
Шаховийпринцип побудови записів широко використовують при побудові облікових регістрів,зокрема при журнально-ордерній формі рахівництва. Використання шахової оборотноївідомості в практиці бухгалтерського обліку залежить від рівня автоматизації обліково-аналітичнихробіт. За великої кількості рахунків і господарських операцій при ручній обробціданих вона стає громіздкою, погіршуються її наочність і аналітичність. Істотно поліпшуютьсяякість і аналітичність шахової оборотної відомості при застосуванні ПЕОМ.
Оборотнівідомості за аналітичними рахунками складають для узагальнення інформації в розрізісинтетичного рахунка.
У зв'язкуз тим, що одні аналітичні рахунки ведуть лише у грошовому вимірнику, а інші в натуральномута грошовому, то за цією ознакою оборотні відомості поділяють на два види:
— оборотнівідомості контокорентної форми;
— оборотнівідомості кількісно-сумової форми.
Оборотнівідомості контокорентної форми ведуть за аналітичними рахунками розрахунків і джерелзасобів оскільки аналітичний облік, як і синтетичний, тут здійснюється у грошовомувимірнику.
Оборотнівідомості кількісно-сумової форми ведуть за аналітичними рахунками товарно-матеріальнихцінностей, оскільки тут використовують натуральний і грошовий вимірники. Тому вцих оборотних відомостях передбачені графи для запису кількості, ціни і вартостіматеріальних цінностей.
Порядокскладання оборотних відомостей за аналітичними рахунками в грошовому вимірнику розглянемона прикладі синтетичного рахунка «Розрахунки з покупцями та замовниками».
5. Характеристика вихідних документів облікуВихіднаоблікова інформація в умовах застосування формується в реальному масштабі часу,тобто спостерігається зближення процесів формування, відображення і використаннявихідної інформації. Вихідною інформацією бухгалтерського обліку є обліково-звітніпоказники, необхідні для контролю і аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства,підготовки управлінських рішень та інформації, яка використовується з метою підтвердженнявірогідності облікової інформації та аналізу. До вихідної облікової інформації такожвідносять інформацію, призначену для використання в подальших облікових циклах.За призначенням вихідні форми документів поділяють на основні і допоміжні.
Основнідокументи підпорядковані функціональній меті бухгалтерського обліку, контролю тааналізу і мають відповідати всім методологічним вимогам і правилам ведення реєстрівбухгалтерського обліку.
Допоміжнідокументи містять різноманітні разові і періодичні відомості, які використовуютьсялише з довідковою, інформаційною та аналітичною метою і не потрібні безпосередньодля здійснення конкретних управлінських рішень.
За змістомрозрізняють такі документи: оборотна відомість; відомість руху коштів та їх джерел;інвентаризаційні відомості; групувально-аналітичні документи; відомість для управлінняпідприємством і т. ін. Зміст вихідних документів має забезпечувати можливість перевіритиправильність результатної інформації та її відповідність інформації первинних документів.Як правило, вихідна інформація використовується за запитом, і тому найбільш прийнятнимспособом її формування та відображення є фрагментарні документи і відеограми. Наданняповним вихідним документам «без паперового» вигляду і задоволення поточних потребобліку фрагментарними документами та відеограмами дасть основу для визначення повногокомплексу документів — людиночитаної копії облікових реєстрів, яка має однаковуюридичну силу з оригіналом. Склад показників відеограм має бути узгоджений з інформацієюповних вихідних документів (облікових реєстрів), переведених до «безпаперового»вигляду. Інформація відеограм може бути виведена у вигляді фрагментарного документаі навпаки. Вихідна інформація обліку, контролю та аналізу, що подається у виглядівихідних документів на машиночитаному носії, має бути оформлена так, аби забезпечуваласяюридична сила цих документів, а також відповідність вимогам архівного зберігання,документальних ревізій та аналізу нарівні з традиційними документами бухгалтерськогообліку, контролю та аналізу на паперових бланках.
Специфікабухгалтерського обліку визначає його як систему суцільного, безперервного, взаємозв’язаногооб’єктивного відображення фактів господарської діяльності.
Це висуваєпевні вимоги до використовуваної таким обліком вихідної інформації, а саме:
— вірогідність— безпомилкове формування облікової, контрольної і звітної інформації згідно з методологієюбухгалтерського обліку та звітності;
— своєчасність,системність, взаємозв’язок інформації обліку, контролю та аналізу синтетичного іаналітичного обліку, облікової і звітної інформації;
— обґрунтованість— відповідність даним первинних документів, які відображають законно досконалі іправильно оформлені господарські операції;
— повнота— одержання всієї облікової та звітної інформації, необхідної для здійснення функційбухгалтерського обліку в управлінні господарською діяльністю підприємства, юридичнаповноцінність інформації, яка формується.
Вихіднийдокумент має містити інформацію, яка дасть змогу однозначно ідентифікувати підприємство,де створено документ (назва, номер і т. ін.), структурний підрозділ підприємства,якого стосується складений документ (для документів, що створюються за структурнимипідрозділами підприємства), звітний період, за який сформовано відбиту в документірезультатну інформацію (або дата звітного періоду, на яку сформовано цю інформацію),відбиті в документі облікові та звітні показники, обсяг інформації документа (кількістьрядків і стандартних сторінок), дату створення документа, особу, яка склала документі відповідає за правильність його виготовлення. Вихідний документ на машиночитаномуносії, якщо він підтримує «безпаперовий» вигляд певних реєстрів, є оригіналом, аінформація, яка відображається за потребою в людиночитаній формі, є його копією.Вихідні документи (оригінали, дублікати та копії) на машиночитаному носії підлягаютьавторизації. Для авторизації використовується код посадової особи, що відповідаєза формування вихідних документів.
На етапівідображення даних для забезпечення юридичної повноцінності вихідної інформаціїдокументи, що мають юридичну силу і подані на машинних носіях, мають бути перетворенідо людиночитаної форми. Передавання користувачеві має відбутися згідно зі встановленимтехнологічним порядком та відповідними правилами, що стосуються внесення змін доствореного документа; тиражування вихідної інформації з додержанням вимог щодо створеннядублікатів і копій документів засобами обчислювальної техніки; забезпечення можливостіідентифікувати структурні підрозділи та осіб, які відповідають за вірогідність передаванняданих по каналах зв’язку; наявності на вихідних документах обов’язкових реквізитів;забезпечення цілості вихідної інформації протягом установленого терміну за нормативамиархівного зберігання.
Зазначенівимоги до вихідної інформації бухгалтерського обліку та аналізу підлягають в основномукількісному оцінюванню та конкретизації залежно від виду інформації. На відмінувід цих вимог вказівка на важливість забезпечення максимально можливої вигоди використаннявихідної інформації обліковим персоналом має інформаційний (і до того ж неоднозначний)характер, яким визначаються лише загальні напрямки та принципи організації відображеннявихідної інформації в автоматизованій системі обліку, контролю та аналізу.
За умовобробки інформації на основі АРМ бухгалтера з можливістю видачі «безпаперових» вихіднихдокументів і організації роботи в режимі «запитання — відповідь» постає завданняодночасного застосування чотирьох збалансованих груп документів: 1) документів намашиночитаних носіях; 2) повних документів (облікових реєстрів); 3) фрагментарнихдокументів на паперовому носії; 4) відеограм. Різні способи групування документівнеоднаковою мірою забезпечують процес реалізації вхідних документів у «безпаперовому»вигляді та видачу вибіркової інформації у формі відеограми або фрагментарного документа.
Першийспосіб передбачає таку організацію вихідної інформації, яка забезпечувала б однозначнеїї перетворення на структуру, характерну для традиційного документа на паперовомуносії. При цьому вихідна інформація має бути підготовлена в завершеному вигляді,що виключає необхідність будь-якого доопрацювання в разі перетворення до людиночитаноїформи та використання за призначенням.
Другийспосіб полягає в тому, що процес формування вихідного документа потребує додатковоїобчислювальної обробки інформації в інформаційній базі, компонування й редагуваннявихідної інформації.
Третійспосіб передбачає організацію вихідної інформації у вигляді спеціальних груп даних.Перетворення їх на людиночитаний документ потребує компонування та редагування показників(наприклад, упорядкування вихідних даних). Здебільшого цей спосіб використовуєтьсядля формування підсумків.
Коли йдетьсяпро «безпаперову» технологію, найдоцільнішим, на нашу думку, є третій спосіб організаціївихідної інформації. Чи є сенс організовувати вихідні документи у «безпаперовому»вигляді, залежить від форми організації АРМ бухгалтера — для індивідуального чиколективного використання. Індивідуальна і колективна форми організації АРМ бухгалтерапотребують різних підходів до відображення вихідної інформації. Система відображенняна основі документів у «безпаперовому» вигляді застосовується, як правило, у разііндивідуальної форми організації АРМБ, коли інформація відображається за запитому момент виконання операцій.
Системаформування вихідної інформації має ґрунтуватися на таких загальних підходах:
— автоматизаціявідображення вихідної інформації;
— розмежуваннявідповідальності за відображення вихідної інформації;
— регламентаціяпроцесів відображення вихідної інформації зі здійсненням контролю за їх додержанням;
— контрольвихідної інформації на всіх етапах відображення;
— усуненнянадмірності та забезпечення відповідності вихідної інформації потребам обліковогоперсоналу;
— забезпеченнявимоги юридичної повноцінності відображуваної інформації.
Висновки
ЕкономікаУкраїни знаходиться на перехідному етапі. В таких умовах головна мета підприємства– підвищувати якість управління підприємством, більше залучати інвестиційні ресурси,оперативно реагувати на ринкові зміни, задовольняти інтереси користувачів необхідноюінформацією. Тому організація управління та обліку на підприємстві сьогодні неможливібез застосування інформаційних технологій. Працівники практично всіх сфер господарськогожиття на виробництві, в торгівлі, в сфері обслуговування використовують в своїйдіяльності комп’ютери.
Поширенняінформаційних технологій в економіці, та, зокрема, в бухгалтерському обліку, принеслоз собою масштабні революційні зміни. Інформаційні системи почали замінювати звичнуструктуру управління. Отже, технологічне інформаційне середовище руйнує сталу ієрархію,створюючи на її місці більш гнучку і вільну структуру. Обчислювальна техніка суттєвопідвищує якість облікової інформації. Застосування комп’ютерів при цьому змінюєзміст та організацію праці облікового персоналу, зменшується кількість ручних операційз обробки первинних документів, систематизації облікових працівників, заповненнярегістрів та звітних форм. Облікова праця стає більш творчою, спрямованою на організаціюта удосконалення обліку.
Застосуваннякомп'ютерної техніки вносить значні зміни до організації бухгалтерського обліку,причому з допоміжного засобу обчислювальна техніка перетворюється на визначний факторopгaнізацiї обліку. Ці зміни зумовлені тим, що змінюються способи обробки даних,при яких забезпечується різна швидкість надання звітної інформації. В різних системахбухгалтерського обліку (від паперової до комп’ютерної) вона досягається, як правило,раціональною організацією облікових даних, одноразовим їх отриманням та передачеюза всіма напрямами. Основні принципи комп'ютерної форми бухгалтерського обліку наступні:
— одномужурналу хронологічного запису відповідає багато регістрів систематичного запису;
— накопиченняі багаторазове використання облікових даних;
— одинсинтетичний рахунок;
— багатоаналітичних рахунків. Кількість рахунків аналітичного обліку залежить від цілей,поставлених керівництвом перед обліком, і нічим не обмежується;
— автоматичнеотримання інформації про відхилення від встановлених норм, нормативів, завдань тощо;
— отриманнязвітних показників в інтерактивному режимі;
— автоматичнеформування всіх облікових регістрів і форм звітності на основі даних, відображенихв системі рахунків.
Комп'ютеризаціясуттєво змінює процес організації роботи облікового апарату. Єдиним способом ефективноїорганізації діяльності підприємства в сучасних умовах є закладення правил побудовиорганізаційної структури в комп'ютерну систему організаційного управління, аджепід час швидкого розвитку підприємства внутрішні документи підприємства доводитьсячасто змінювати, а висока плинність персоналу може звести нанівець всю роботу.
Правильнийоблік мобілізує працівників на виконання робіт і пошук резервів підвищення ефективностівиробництва.
Організаціясистемної обробки інформації на цій ділянці обліку дозволяє одержати всі необхідніпоказники, які потрібні і використовуються як в управлінні виробництвом і проведенніекономічного аналізу, так і для обліку і контролю, складання установленої зведеноїзвітності тощо.
Додаток 1
Актив
Сума, грн.
Пасив
Сума, грн
Основні засоби 310 000 Статутний капітал 120 000 Виробничі запаси 60 000 Короткострокові позики 160 000 Виробництво 19 000 Розрахунки з оплати праці 45 000 Каса 1 000 Нерозподілені прибутки 255 000 Рахунки в банку 190 000 Баланс 580 000 Баланс 580 000Додаток2
Журналреєстрації операцій за квітень 200_ р.
№пор.
Короткий зміст операції (підстава)
Сума
Кореспондуючі рахунки
Дебет Кредит 1 Отримано в касу з банку (прибутковий касовий ордер), виписка банку 40 000 «Каса» «Рахунки в банку» 2 Виплачена заробітна плата (платіжна відомість) 40 000 «Розрахункиз оплатипраці» «Каса» 3 Надійшла від постачальників сировина (прибутковий ордер, рахунок-фактура) 110 000 «Виробничі запаси» «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» 4 Сплачено постачальникам за рахунок кредиту (платіжні доручення) 60 000 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» «Короткострокові позики» 5 Надійшли від постачальника основні засоби (акт прийому-передачі основних засобів, рахунок-фактура) 50 000 «Основні засоби» «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» 6 Витрачена сировина на виробництво 120 000 «Виробництво» «Виробничі запаси» 7 Збільшення статутного капіталу за рахунок прибутку (виписка з рішення засновників) 55 000 «Нерозподілений прибуток» «Статутний капітал» 8 Перераховано постачальникам (50 000) і повернуто частку позики (30 000) (платіжні доручення, виписка банку) 80 000 50 00030 000 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» «Короткострокові позики» «Рахунки в банках» За місяць 555 000Додаток3
Оборотнавідомість за синтетичними рахунками за квітень 2008 р.
Назва рахунків
Сальдо на 01.04.08
Оборот за місяць
Сальдо на 01.05.08
Дебет
Кредит
Дебет
Кредит
Дебет
Кредит
Основні засоби 310 000 50 000 360 000 Виробничі запаси 60 000 110 000 120 000 50 000 Виробництво 19 000 120 000 139 000 Каса 1 000 40 000 40 000 1 000 Рахунки в банку 190 000 120 000 70 000 Статутний капітал 120 000 55 000 175 000 Короткострокові позики 160 000 30 000 60 000 190 000 Розрахунки з оплати праці 45 000 40 000 5 000 Нерозподілені прибутки 255 000 55 000 200 000 Розрахункиз постачальникамиі підрядниками 110 000 160 000 50 000 Разом 580 000 580 000 555 000 555 000 620 000 620 000Списоквикористаних джерел:
1. Інструкція про організаціюроботи з готівкового обігу установами банків України, затверджена постановою ПравлінняНаціонального банку України від 19.02.2001 р. № 69.
2. Адаме Р. Основы аудита:Пер. с англ. / Под. ред. Я.В. Соколова. — М.: Аудит: ЮНИТИ, 1995.
3. Білуха М. Т. Форми фінансово-господарськогоконтролю (ревізія, аудит, судово-бухгалтерська експертиза) // Бухгалтерський облікі аудит. – 1995.
4. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарськогоконтролю і аудиту. — К.: Вища школа, 1999.
5. Бутинецъ Ф. Ф. Бухгалтерськийфінансовий облік. — Житомир: ЖІТІ, 2000.
6. Гуцайлюк 3. Аудит фінансовихрезультатів // Бухгалтерський облік і аудит. — 2003.
7. Жила В.Г. Ревізія і аудит:Навч. посіб. — К.: МАУП, 2004.
8. Рудницький В. Технологіяобліку кошті впідприємства. — Тернопіль: Економічна думка, 2004.
9. Сопко В.В. Бухгалтерськийоблік: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2000.
10. Федулова Л. Управлінняаудиторською діяльністю // Бухгалтерський облік і аудит. — 1995. — № 8.
11. Шиманський Р. Проблемирозвитку технології обліку // Бухгалтерський облік і аудит. — 2003. — № 11.