Реферат: Оптимизация показателей
Для вирішеннязадачі лінейного програмування, потрібно записати вихідну задачу в формі задачілінейного програмування, а потім застосовуватисимплекс-метод.Основною задачею лінійного програмування – задача для якої:
1. потрібно визначитимаксимальне значення ф-ції
2. всі обмеження записані ввигляді рівностей
3. для всіх змінних виконуєтьсяумова невідємності
Якщо обмеження має вид нерівності зізнаком >=, то шляхоммноження його на (-1) переходять до нерівності зі знаком <=.
Від обмежень нерівностей необхідно перейтидо обмежень рівностей. Такий перехід виконується шляхом введення в ліву частинукожної нерівності додаткових незалежних невідємних змінних. При цьому знакнерівності міняють на знак рівності.
Вихідне завдання:
/>F = 5х1 +6х2 max
/> -10x1 — 6x2 ³-60
-4x1 + 9x2 £ 36
4x1 - 2x2 £ 8
x1,x2³0 x1,x2-цілі числа
Основна задача:
/>F = 5х1 +6х2 max
/> 10x1 + 6x2 + х3 =60
-4x1 + 9x2 +х4= 36
4x1 - 2x2 +х5 = 8
x1,x2,x3,x4,x5 ³0 x1,x2-цілі числа
Кожній змінній в системі відповідає свій вектор –стовпець. Вектор – стовпець Ро складається із значень правих частинрівнянь і називається вектором вільних членів.
Виходячи з основного завдання, складаєм симплекс-таблицю.
№ рядка БазисСб
Р0
Р1
Р2
Р3
Р4
Р5
1Р3
60 10/>6
1 2Р4
36 -4 9 1 3Р5
8 4 -2 1 4 F -5 -6Таблиця№ 1 – Вихідна симплекс-таблиця
/> /> /> /> /> /> /> /> /> />Знаходження оптимального розвязку ЗЛПза допмогою с-м включає слідуючі етапи:
1. За вихідною с-т знаходятьопорне рішення
Кожній с-т відповідає своє опорнерішення. Воно може бути представлене у вигляди вектора Х Розмірніст векторадорівнює кількості змінних в основній задачі.
Кожній змінній в симплекс таблицівідповідає свій вектор. Змінній x1—вектор Р1 і т.д.
Вектор Р0складений із вільних членів рівнянь.Кожний рядок симплекс-таблиці – рівняння відповідно. Четвертий рядок—рядокоцінок в ньому записують коефіцієнти при змінних в цільовій ф-ції зпротилежним знаком і визначається розв’язуємий стовпець, беруться модулівід’ємних чисел з цієї строки. В векторі Х кожній змінній відповідає певнакомпонента. Змінній х1 перша компонента змінній х2—друга.Значення компонент визначають слідуючим чином, якщо вектор базисний, токомпонента дорівнює значенню компоненти вектора стовпця Р0 з тогорідка де в базисі стоїть 1.
У вихідній таблиці вектори Р1, Р2– не базісні, тобто в Х – перша и друга компоненти = 0
Х=(0;0;60;36;8)
2. Зясовують, мається хочаб одневідємне значення врядку оцінок ( рядок 4) Якщо нема – то план оптимальний, якщоє – треба переходити до новій с-т.
Рядок оцінок має (-5) та (-6), отже данний опорнийплан – не оптимальний.
3. Знаходять визначальнийстовпець. Стовпець називають визначальним, якщо в рядку оцінок у ньогонайбільше за модулем значення. Маємо стовпець Р2 |-6|>|-5|
4. Знаходимо визначальний рядок.Визанчальним назівається такий рядок, який відповідає найменшому з відношенькомпонентів стовпця Ро до додатніх компонентів визначальногостовпця. (Рядок оцінок до уваги не приймається)
Min = ( 60/6; 36/9) = 4 – рядок 2.
5. Будують наступну с-т .
Для цього кожний елемент таблиціперераховуємо за формулою
aij=aij — (аіk* аnj)/ank де k-номер розв’язувального стовпця, а n- номер розв’язувального рядка
aij—елемент строки- і, стовпця- j нової сиплекс таблиці
aij—елемент строки- і, стовпця-j попередньої симплекс-таблиці
аіk--елемент що знаходиться у визначальному стовпці попер. с-т.
аnj — елемент що знаходиться у визначальному рядку попер с-т.
ank – элемент щостоїть на перехресті визн рядка и строки у попер сим-т.
a10= 60– (36*6)/9 = 36
a11= 10+(6*4)/9 = 38/3
№ рядка БазисСб
Р0
/>Р1
Р2
Р3
Р4
Р5
1Р3
36 -1 1/5/>0
2Р2
6 4 -4/9 1 1 1/5 3Р5
16 28/9 3/5 1 4 F 24/>-23/3
1 1/5Таблиця № 2
Х1=(0;4;36;0;16) F(X1) = 24
В рядку оцінок є одневідємне число. Тому Р1 – визначальний стовпець
Min = ( 36/38*3;16/4;9) = 54/19 – визначальний рядок Р3
Таблиця № 3
№ рядка БазисСб
Р0
Р1
Р2
Р3
Р4
Р5
1Р1
5 54/19 1 3/38 -1/19 2Р2
6 100/19 1 2/57 5/57 3Р5
136/19 -14/57 22/57 1 4 F 870/19 21/38 5/19X3= (54/19;100/19;0;0;136/19) F3(X3) = 45 15/19
В рядку оцінок немавідємних значень, тому даний опорний план є оптимальним. Але не виконуєтьсяумова цілочисельності, тому слід застосувати відсічення по методу Гоморі.
2. Застосування і побудова відсічення пометоду Гоморі
х1=54/19,х2=100/19
До системи обмеженьосновного завдання добавляємо ще одну нерівність виду: F(a*ij)*xij>= F(b*ij), де a*ij<sub/> і b*ij дробови частиничисел.
Під дробовою частиноючисла а розуміють найменше невідємне число в і таке, що а – в є цілим числом.Якщов оптимальному плані вихідного завдання дробового значення приймають декільказмінних, то додаткова нерівність будується для змінної, в якої найбільшадробова частина.
F(x1)>F(x2) (16/19 >5/19)
-3/38х3-18/19х4 + х6 =-16/19
таблиця № 4
№ рядка БазисСб
Р0
Р1
Р2
Р3
Р4
Р5
Р6
1Р1
5 54/19 1 3/38 -1/19 2Р2
6 100/19 1 2/57 5/57 3Р5
136/19 -14/57 22/19 1 4Р6
-16/19 -3/38/>-18/19
/>1
5 F 870/19 23/38 5/19/>
Х4 = (54/19;100/19;0;0;135/19;-16/19) F(X4) = 4515/19
Т.к. опорний план містить відємну змінну то требазастосувати подвійний
с. м.
3.
Відшукання розвязкуЗЛП подвійним с-м включає слідуючі етапи:
1. Знахдять опорне рішення
Х4 = (54/19;100/19;0;0;135/19;-16/19) F(X4) = 4515/19
2. Перевіряють знайденийопорний розвязок на оптимальність.
Розвязок неоптимальний, тому слід перейти до нового опорного рішення.
3. Вибираемо визначальнийрядок. Визначальним називається той, який відповідає найбільшому за модулемвідємному значенню в стовпцю Ро
Рядок № 4
4. Вибираємо визначальнийстовпчик. Той, який відповідає найменшему відношенню рядка оцінок до ньгого.(по модулю)
Min = (23/38*38/3;5/19*19/18) = 5/18 стовпець Р4
Таблиця № 5
№ рядка БазисСб
Р0
Р1
Р2
Р3
Р4
Р5
Р6
1Р1
5 26/9 1 1/12 -1/18 2Р2
6 140/27 1 1/36 5/54 3Р5
1048/171 -13/38 1 11/9 4Р4
8/9 1/12 1 -19/18 5 F 410/9 7/12 5/18Х5=(26/9;140/27;0;0;8/9;1048/171) F5= 45 5/9
F(x1) =f ( 2 8/9) = 8/9
F (x2)= f ( 5 5/27) = 5/27
-1/12х3 – 17/18х6 + х7 =-8/9
таблица № 6
№ рядка БазисСб
Р0
Р1
Р2
Р3
Р4
Р5
Р6
Р7
1Р1
5 26/9 1 1/12 -1/18 2Р2
6 140/27 1 1/36 5/54 3Р5
1048/171 -13/38 1 11/9 4Р4
8/9 1/12 1 -19/18 5Р7
-8/9 -1/12/>-17/18
/>1
6 F 410/9 7/12/>5/18
Таблица № 7
№ рядка БазисСб
Р0
Р1
Р2
Р3
Р4
Р5
Р6
Р7
1Р1
5 50/17 1 3/34 -1/17 2Р2
6 260/51 1 1/57 5/57 3Р5
1608/323 -436/969 1 11/17 4Р4
32/17 3/17 1 -19/17 5Р6
16/17 3/34 1 -18/17 6 F 770/17 19/34 5/17Х6= (50/17;260/51;0;32/17;1608/323;16/17) F6 = 45 5/17
Будуємо нове відсічення:
F(x1) = f(2 16/17) = f(16/17) =16/17
F(x2) =f (5 5/51) = f(5/51) = 5/51
F(x1)>F(x2)
-3/34x3– 16/17x7 + x8 = -16/17
таблица №8
№ рядка БазисСб
Р0
Р1
Р2
Р3
Р4
Р5
Р6
Р7
Р8
1Р1
5 50/17 1 3/34 -1/17 2Р2
6 260/51 1 1/57 5/57 3Р5
1608/323 -436/969 1 22/17 4Р4
32/17 3/17 1 -19/17 5Р6
6 16/17 3/34 1 -18/17 6Р8
-16/17 -3/34/>-16/17
1 7 F 770/17 19/34 5/17Таблица №9
№ рядка БазисСб
Р0
Р1
Р2
Р3
Р4
Р5
Р6
Р7
Р8
1Р1
5 3 1 3/32 2Р2
6 5 1 1/96 3Р5
70/19 -521/912 1 4Р4
3 9/32 1 5Р6
2 3/16 1 6Р7
1 3/32 1 1 7 F 45 17/32Х*=(3; 5) F*=45
4. Геометирчна интерпретація процесу розвязку.
Геометирчна интерпретація процесу розвязку дозволяєнаглядно проілюстровати процесс знаходження оптимального плану.
1) Будують прямі, рівнянняяких отримують в результаті заміни в обмеженнях знаків нерівностей на знаки =.
/> 10x1 + 6x2 =60 (1)
-4x1 + 9x2 = 36 (2)
4x1 - 2x2 = 8 (3)
x1=0, (4)
x2=0 (5)
Графіком рівняння x1 = 0 є вісь ординат, x2 =0 – вісь абсцисс.
Графіки решти рівнянь будують так. Оскільки графіки – це прями, тодостатньо для кожного рівняння знайти дві точки, задовільнюючі йому, і черезних провести пряумю.
2) Визначають областьдопустимих значень.
Область допустимихзначень знаходиться в перший чверті координат, т.к. x1,x2³0 x1,x2-цілічисла
На коорд. Площинівибирають довільну точку і перевіряють виконання тотожністіврівняннях-обмеженнях. Якщо тотожність вірна, то дана нпівплощина – площинанапівплощина допустимих рішень.
3) Будують радіус-вектор.
/>
/> 10
/> /> /> /> /> <td/> /> /> /> />/>/>
/>/> М
/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> <td/> /> <td/> /> <td/> /> <td/> /> /> /> <td/> /> <td/> /> <td/> /> <td/> /> <td/> /> <td/> /> <td/> /> <td/> />/>/> 4
/> /> /> /> /> /> /> /> <td/> /> /> /> <td/> /> /> /> <td/> /> /> /> <td/> /> /> /> <td/> /> /> /> <td/> />(2)
6
-9
/> (3)
(1)
-4
/>
/> 10
/> /> /> /> /> <td/> /> /> /> />/>/>/>
/>/> В М
/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> <td/> /> <td/> /> <td/> /> <td/> /> /> /> <td/> /> <td/> /> <td/> /> <td/> /> <td/> /> <td/> /> <td/> /> <td/> />/>/> 4
/>/>/>/>/>/>/>/>
( I )
-38/3
(2)
6
/>
-9
/> (3)
(1)
-4
В точці В, що є оптимальною за даних умов, перетикаються (I) відсічення та (1) обмеження. Знайдемокоординати т.В
/> /> /> /> /> /> <td/> />-3х1 + 9х2= 38 х1=26/9
т.В(26/9; 140/27)
10х1+ 6х2= 60 х2=140/27 F ( B) = 45 5/9
-1/12х3 – 17/18х6= -8/9 – второе отсечение.
-1/12х3*(60 – 10х1-6х2) – 17/18*(38 + 3х1 – 9х2) = -8/9
-2х1 + 9х2= 40 – уравнение 2-го отсечения.
Х7= 40 + 2х1 — 92
/>
/> 10
/> /> /> /> /> <td/> /> /> /> />/>/>/>
/>/>/> В М
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/> С
/>/> 4
/>/>/>/>/>/>/>/>
/>
-38/3
( II ) (I)(2)
6
/>
-9
216/17
/>-20 (II) (3)
(1)
-4
/>
/> 10
/> /> /> /> /> <td/> /> /> /> />/>/>/>
/>/>/>/> В М
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/> С
D
/>/> 4
/>/>/>/>/>/>/>/>(III)
/>
( II ) (I)
(2)
6
/>
-9
216/17
/>-20 (II) (3)
(1)
-4
Уравнение третьего отсечения:
-3/34х3 – 16/17х7= -16/17
х7 находится из 2го ограничения
-3/34 * ( 60 – 10х1– 6х2) – 16/17*(40 + 2х1 – 9х2) = -16/17
-х1 + 9х2= 42 – ур. Третьего отсечения
В т. D пересекаются(1) и (III)
/>10х1+ 6х2 = 60
-х1 + 9х2= 42
х1=3; х2=5.F(D)=45
т.D (3;5)
Вывод:
экономико-матем. модел.испольузется в экономике для решения различного рода заданий, для оптимизацииих. В данной к.р. использованы симплекс метод,…… отсечения Гомори, двойнойсимплекс метод. Геометрическая интерпретация показывает весь ход решения.
Список використаноїлітератури:
1. Кузнецов Ю.Н.“Математическое програмирование:(учебное пособие для экономическихспециальностей ”
2. Оптимізаціяєкономічних показників з врахуванням умови цілочисленності: “Методичні вказівкидо виконання курсової роботи з дисципліни “Економіко математичне моделюваннядля студентів економічних спеціальностей”(Викладач Іванов Л.П. –Чернігів:ЧТІ,1998-20с)”