Реферат: Бюджетна система України
Завдання1
1.Хто готуєпроект бюджетних запитів:
а) Державнеказначейство
b) Головнірозпорядники бюджетних коштів
c) Органистягнення
d) ДПА
2. Які єпринципи розмежування видатків між місцевими бюджетами?
а)Функціональний, економічний, відомчий;
b) Відомчоїпідпорядкованості і територіального розташування об’єктів фінансування;
c)Субсидіарності, з врахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближенняїї до безпосереднього споживача;
3.ПрийняттяДержавного бюджету України з дефіцитом дозволяється у разі:
а)ЗдійсненняНаціональним банком емісії;
b)Наявностіобґрунтованих джерел фінансування дефіциту;
c)Погашенняосновної суми боргу.
4. Зведенийкошторис:
а) Затверджуєтьсяразом із зведеним планом асигнувань Мінфіном;
b)ЗатверджуєтьсяКабінетом міністрів;
c)ЗатверджуєтьсяДержавним казначейством;
d)Незатверджується.
5.Загальнуорганізацію та управління виконанням Державного бюджету України здійснює:
а)Кабінет Міністрів
b)Верховна Рада
c)Міністерствофінансів
d)Державнеказначейство
6.Трансферти –це
а) надання коштівз вищестоящого бюджету нижчестоящому з метою збалансування цього бюджету увипадку перевищення видатків над доходами;
b)кошти, одержанівід інших органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевогосамоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній табезповоротній основі;
c) безповоротнета безоплатне надання коштів з бюджетів
7.Розподілбюджету на загальний та спеціальний фонди визначається:
а) Кошторисомбюджетної установи;
b) законом проДержавний бюджет України;
c) Основниминапрямами бюджетної політики на наступний бюджетний період
8.Бюджетнезобов’язання – це:
а) повноваження,надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення навзяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою впроцесі виконання бюджету.
b) повноваження,надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним кодексом, законом проДержавний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні тачасові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування
c) будь-якездійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладаннядоговору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операційпротягом бюджетного періоду, згідно з яким необхідно здійснити платежі протягомцього ж періоду або у майбутньому.
9.Бюджетнийрозпис складається з:
а) Двох розділів
b) Трьох розділів
c) Чотирьохрозділів
10.Бюджетрозвитку є:
а) Складовоючастиною спеціального фонду місцевих бюджетів;
b) Складовоючастиною загального фонду місцевих бюджетів;
c) Складовоючастиною загального і спеціального фонду місцевих бюджетів.
Завдання2
1. Дайтевизначення «Бюджетна система»
Бюджетнасистема — цесукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуваннямекономічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв іврегульована нормами права;
2. Учому полягає основна мета бюджетної політики держави?
Основнамета бюджетної політики полягає у забезпеченні найважливіших функцій держави,таких як: фінансове забезпечення виконання державою своїх функцій; підтримкуфінансової стабільності та збалансованості в країні; забезпечення фінансовоїцілісності держави; створення стимулів для соціально-економічного розвитку. Такимчином бюджетна політика забезпечує реалізацію завдань економічної політикидержави.
3. Перерахуйтебазові складові бюджетного механізму.
В структурібюджетного механізму виділяють три ланки: механізм мобілізації грошових засобіву федеральний, регіональні і місцеві бюджети; механізм витрачання бюджетнихзасобів шляхом їх надання юридичним та фізичним особам; механізм міжбюджетногорозподілу і перерозподілу фінансових ресурсів. Також в структурі бюджетногомеханізму можна виділити відокремлені блоки: бюджетного планування і бюджетногопрогнозування; виконань бюджету; бюджетного контролю і т.д.
4. Якііснують джерела формування бюджету?
Формуваннябюджету може відбуватись за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел. Довнутрішніх джерел відносять валовий внутрішній продукт і національне багатство,які вироблені на території даної країни, до зовнішніх – валовий внутрішніпродукт( а іноді й національне багатство) інших країн, який надходить у виглядідержавних позик або репараційних платежів, тощо.
Доходи бюджетукласифікують за такими розділами:
1) Податковінадходження;
2) Неподатковінадходження
3) Доходивід операцій з капіталом
4) Трансферти
5. Назвітьосновні принципи бюджетного фінансування.
Основні принципибюджетного фінансування:
1) Принципплановості
2) Принципцільового спрямування коштів
3) Принципбезповоротності та безвідплатності фінансування
4) Принципефективного використання коштів
5) Принциппоєднання власних, кредитних та бюджетних джерел
6) Принципздійснення постійного контролю
Завдання3
Доповнітьстаттю Бюджетного кодексу
1.КабінетМіністрів України забезпечує виконання Державного бюджету України. Міністерствофінансів здійснює загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету,координує діяльність учасників бюджетного процесу.
2. Місцевийбюджет відповідно до Бюджетного кодексу містить в собі надходження і витрати навиконання повноважень органів влади АРК, місцевих державних адміністрацій таорганів місцевого самоврядування
Завдання4
Розкрити змістпитання
Теоретичні іконцептуальні основи виконання бюджету.
Кабінет МіністрівУкраїни забезпечує виконання Державного бюджету України. Міністерство фінансівУкраїни здійснює загальну організацію та управління виконанням Державногобюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питаньвиконання бюджету.
ВиконанняДержавного бюджету України за доходами:
1. Міністерствофінансів України здійснює прогнозування та аналіз доходів бюджету і маєвиключне право надання відстрочок по сплаті податків, зборів (обов'язковихплатежів) на умовах податкового кредиту за поданнями органів стягнення натермін до трьох місяців в межах поточного бюджетного періоду.
2. Державнеказначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належатьДержавному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснюєповернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.
3. Органистягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державногобюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно дозаконодавства.
4. Податки, збори(обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуютьсябезпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і неможуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.
5. Податки, збори(обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованимив доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейськийрахунок державного бюджету.
Стадіямивиконання Державного бюджету України за видатками визнаються:
1) встановленнябюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженогобюджетного розпису;
2) затвердженнякошторисів розпорядникам бюджетних коштів;
3) взяттябюджетних зобов'язань;
4) отриманнятоварів, робіт та послуг;
5) здійсненняплатежів;
6) використаннятоварів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.
2. Відповідно дозатвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету Україниодержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.Затвердження, а також коригування протягом бюджетного року кошторисів бюджетнихустанов здійснюється розпорядниками коштів відповідно до затвердженогобюджетного розпису Державного бюджету України. Затвердження змін до кошторисіввищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації державної і комунальноїформ власності у зв'язку із зміною обсягів доходів і видатків відповідно дозатвердженого бюджетного розпису здійснюється керівниками цих закладів.Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надаєповноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг іспрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій тадосягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетнихпризначень.
3. Державнеказначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисіврозпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України.
4. Розпорядникибюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннямиі здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цимКодексом.
5. Розпорядникибюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки вмежах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
6. Будь-якізобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державногобюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищеннямповноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України,не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриттятаких зобов'язань не можуть здійснюватися.
7. Післяотримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетногозобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату таподає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України,якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.
8. Державнеказначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетнихкоштів у разі:
1) наявностівідповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському облікувиконання Державного бюджету України;
2) відповідностінапрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню;
3) наявності урозпорядників бюджетних коштів невикористаних бюджетних асигнувань.
Для виконаннясвоїх функцій державі необхідно мати достатні грошові фонди, які формуються, якзазначалося, шляхом перерозподілу ВВП. Це здійснюється державою насампередчерез державний бюджет.
Бюджету належитьцентральне місце в системі державних фінансів, а також у всій фінансовійсистемі. Він є невіддільною складовою ринкових відносин і водночас важливимінструментом реалізації державної політики.
Звернувшись дотеорії бюджету і розглянувши сутність категорії «бюджет», зазначимо,що бюджет можна тлумачити і аналізувати у трьох аспектах: як економічнукатегорію; у матеріальному розумінні; як правову категорію.
Бюджет якекономічна категорія є системою економічних (грошових) відносин, виникнення тареалізація яких пов'язані з формуванням, розподілом та використаннямцентралізованих фондів державних коштів різного рівня.
У матеріальномурозумінні бюджет — це централізований грошовий фонд, що формується на тому чиіншому рівні для забезпечення функцій відповідних органів державної абомісцевої влади. Саме цей аспект бюджету мається на увазі, коли йдеться профінансування тих чи інших заходів з бюджету, зарахування джерела доходу нарахунок бюджету тощо.
Бюджет як правовакатегорія є основним фінансовим планом утворення, розподілу та використанняцентралізованого грошового фонду певної території, що затверджуєтьсявідповідними органами державної або місцевої влади.
Виникненнябюджетних відносин неможливе поза державою. Вони є органічною складовоюекономічної структури суспільства, їх функціонування об'єктивно визначено тим,що для виконання державою своїх функцій необхідна матеріальна база.
Загалом надержавний бюджет покладено виконання таких функцій:
• перерозподілнаціонального доходу;
• стабілізаціяпроцесу суспільного відтворення;
• здійсненнядержавної соціальної політики.
Бюджет є основним засобом впливу на стан економіки. Розміри бюджету(а особливо його дефіциту), характер податкової політики і структура видатківдопомагають визначити темпи економічного розвитку, тенденції зміни зайнятості,процентні ставки та цінові зміни. Бюджет об'єднує основні фінансові категорії(податки, державний кредит, державні видатки) в їх взаємодії. Тому під часприйняття окремих бюджетних рішень необхідно враховувати, що визначена державоюбюджетна політика обов'язково впливатиме на всі економічні показники.
Концептуальніпідходи до регулювання соціально-економічних процесів у країнах з ринковоюекономікою побудовані відповідно до теорії циклічності економічного розвитку.
Регулярність повторенняекономічних циклів, їх дестабілізуючий вплив на економіку загалом і визначаютьнеобхідність державного антициклічного регулювання. Використання бюджету якінструменту державного регулювання економіки базується на принципі акселерації.
Наукові дослідженняу сфері використання бюджету як інструменту державного регулювання економіки,як правило, визначаються двома стратегічними напрямами: зміною державних витрат(державних закупівель) і зміною податкових ставок.
Соціальнаполітика держави має бути спрямована на підтримку тих, хто з об'єктивних причинопинився у найскрутнішому становищі: пенсіонерів, дітей, студентів, працівниківбюджетної сфери. На жаль, бюджет України в умовах фінансової кризи поки що неможе повною мірою виконувати такі функції. Лише в разі реальної стабілізаціївиробництва країна може отримати фінансові ресурси для створення стабільноїсистеми соціального забезпечення. Іншими словами, надходження в бюджетбезпосередньо залежать від стану виробництва, тому необхідно не тільки вдосконалюватирозподіл і перерозподіл ВВП, а насамперед забезпечити розвиток виробництва.
Стан економікивизначає бюджетні показники. Останні кілька років бюджет України формувався ускладних умовах. Насамперед це відбувалось через неефективне функціонуванняекономіки; поглиблення фінансової кризи; зменшення податкової бази (понадполовину підприємств збиткові, частина з них взагалі не працює); масову кризуплатежів і значний обсяг бартерних операцій; практично повне зупиненняінвестиційної діяльності державного та приватного секторів економіки; високийрівень інфляції; підвищення рівня безробіття; зниження рівня життя населення.
Зазначені факторипровокували незбалансованість державного бюджету в напрямі перевищення видатківнад доходами (дефіцит бюджету). Іноді незбалансованість бюджету спостерігаєтьсяяк перевищення доходів над видатками (профіцит бюджету).
Саме по собіперевищення бюджетних видатків над доходами не катастрофічно, оскількихарактерною особливістю державних бюджетів майже всіх країн світу, а тим більшез перехідною економікою, є їх незбалансованість, тобто наявність дефіциту.
Література
1. Бюджетнийкодекс України. Ст. 86-91
2. ЄпіфановА.О. та ін. Бюджет і фінансова політика України. К.: Наукова думка, 2001.
3. ЄпіфановА.О., Сало І.В., Д`яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України. Київ:Наукова думка, 1999, 304 с.
4. ВасиликО.Д., Павлюк К, В. Бюджетна система України. Київ: Центр навчальної літератури, 2004– с. 144
5. СтеченкоД.М. Державне регулювання економіки. Київ: Вікар, 2003, с.117