Реферат: Управління грошовими потоками підприємства

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Вінницький державний АГРАРНИЙУНІВЕРСИТЕТ

Факультет економіки та підприємництва Кафедра обліку тааналізу

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Фінансовий облік”

на тему:

Управліннягрошовими потоками підприємства

(наприкладі СК «Печера» с. Печера, Тульчинського району Вінницької області)

Виконала:

студенткагрупи 36-ОА

ФалаштинськаЛ.А

Керівник:

Вінниця — 2007

Зміст

Вступ

1. Науково –теоретичні аспекти порядку зберігання і використання грошових коштів

1.1 Нормативно– правова база

1.2 Оглядекономічних джерел

2 Економічнахарактеристика основних фінансових показників підприємства

2.1 Організаційно-правовийстатус підприємства

2.2 Оцінкафінансового стану підприємства

2.3 Обліковаполітика підприємства

3 Порядокзберігання і використання грошових коштів на підприємстві

3.1 Організація зберігання івикористання грошових коштів на підприємстві

3.2 Порядок зберігання і використаннягрошових коштів на рахунках банку

3.3 Касові операції підприємства іпорядок їх використання

3.4 Аналіз грошових коштів напідприємствіх коштів на рахунках банку, щобекономічніше займатися своєю діяльністю

4 Шляхивдосконалення зберігання і використання грошових коштів на підприємстві

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Одночасно із формуванням ринкових відносин в економіціУкраїни відбуваються глибокі зміни в теорії практиці фінансового менеджменту напідприємствах, в банківських установах, інвестиційних та страхових компаніях.З'являються нові поняття, прийоми, методи й моделі обґрунтування фінансовихрішень. Одним з таких нових понять для вітчизняних фінансистів є грошові кошти.

В умовах завершення процесів становлення ринкової економікивсе більшого значення набуває підвищення ефективності управління фінансовимиресурсами підприємств як запорука виживання, стабільного функціонування тапроцвітання будь-якого з суб'єктів господарювання в жорстких умовах ринку.Останнє зумовлене одвічним протиріччям безмежності потреб та обмеженостіекономічних ресурсів. У зв'язку з цим лише той суб'єкт господарюванняспроможний на досягнення успіху, який веде обдуману фінансову політику,спрямовану не лише на звичайне використання наявних фінансових ресурсів, а й наузгодження в часі та просторі їх наявної кількості, джерел та напрямківвикористання, механізмів повернення тощо. Таким чином діяльність кожного зфінансових менеджерів має спрямовуватися не лише на досягнення максимальноїприбутковості короткостроковому періоді функціонування підприємства, і назростання його ринкової вартості шляхом підвищення його ліквідності, тобтоспроможності у встановлені терміни виконувати свої фінансові зобов'язання, щомає забезпечуватися не лише наявністю, а й поточним надходженням у встановленістроки необхідних розмірів грошових ресурсів. У зв’язку з цим особливоїактуальності набуває підвищення якості управління саме грошовими потокамипідприємства як одним з основник результативних показників діяльностіпідприємства.

На нашу думку, поняття «грошові кошти» є динамічним і,показником, що характеризує постійний рух грошових коштів в результатіопераційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, що пов'язанийз надходженням (вхідні грошові кошти) чи витрачанням (вихідні грошові кошти)грошових ресурсів підприємства. В результаті ж збалансування західних тавихідних грошових потоків утворюватися чистий грошовий потік, що характеризуєприріст чи зменшення грошових ресурсів і є результативним фактором діяльностіпідприємства.

Виходячи з вищевикладеного питання — про сутність грошовихкоштів розкривається через механізм його визначення та може зводитися до рядуосновних методів розрахунку величини грошового потоку.

Метою курсової роботи є розширення та поглиблення теоретичнихта практичних знань з курсу фінанси підприємств.

Завдання курсової роботи полягає в надбанні професійнихнавичок у застосуванні методології наукових досліджень в аналізіфінансово-господарської діяльності підприємств в умовах ринкових відносин, щодозволяють виявити недоліки у їх діяльності, встановити причини цих недоліківта розробити заходи щодо усунення негативних явищ.

Об’єктом курсової роботи виступає СК «Печера».

Структура курсової роботи розглянута в змісті і складається зрозділів, які розкриють і обґрунтують тему курсової роботи: «Порядок зберіганняі використання грошових коштів на підприємстві».

1. Науково– теоретичні аспекти порядку зберігання і використання грошових коштів

Нормативно –правова база

Таблиця 1

№ п/п

Документи

(джерело)

Зміст документа Сфера застосування 1 Конституція (Основний закон України) Прийнята ВР України 28.06.96 р. Забезпечення діяльності підприємства Проголошуються права, обов’язки органів управління, суб’єктів підприємницької діяльності і громадян України [1] 2 ”Про власність”, Закон України, ст.38 ”Власність членів трудового колективу недержавного підприємства”// Урядовий курєр.-1991.-7 лютого. Юридичні питання, організація бухгалтерського обліку Регламентує розподіл прибутку між членами трудового колективу підприємства, що залишився після сплати податків; нарахування дивідендів; розподіл майна після ліквідації підприємства [2] 3 ”Про стимуювання розвитку с.г. на період 2001-2004 років”.Закон України від 18.01.01 № 2238-ІІІ Діяльність сільськогосподарських товаровиробників. Складовими механізму сільського господарства є: визначення обсягів кредитів за рахунок державних ресурсів, які спрямовуються на розвиток с.г; [3] 4 Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.91р. №1576-ХІІ Застосовується у всіх сферах господарювання Цей Закон визначає господарські товариства, їх фінансові та кредитні відносини, діяльність, правові і економічні умови, відповідальність [9] 5. ”Про банки і банківську діяльність”, Закон України від 23.06.1993. Цей закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення діяльності, реорганізації і ліквідації банків. Банк зобов’язаний мати підрозділ, функціями якого є надання кредитів та управління операціями, пов’язаними з кредитуванням. Банк зобов’язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, одержуватись встановлених. [5] 6. Господарський кодекс України, Верховна Рада України від 16.01.2003 Виробничо – господарська діяльність суб’єктів підприємництва Регламентує та регулює господарські відносини, що виникають, у процесі організації господарської діяльності [6] 7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 „Баланс”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року №87 Державне регулювання бухгалтерського обліку Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей 8. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. №996-ХІV Правові засади регулювання бухгалтерського обліку В цьому законі визначаються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні 9.

П(С)БО 16 “Витрати” (наказ Міністерства фінансів України від 31.12.99р. №318

Витрати підприємства Це Положення (стандарт) визначає методологічні засад формування витрат підприємства

1.2 Огляд економічнихджерел

грошовийкошти зберігання фінансовий

Порядокзберігання і використання грошових коштів на підприємстві – одне із важливих питань в ринкових умовах. Вивченнюданого питання приділяється багато уваги як українськими, так і зарубіжнимивченими. Розглянемо праці різних вчених – економістів, які професійнозаймаються дослідженнями в даній галузі по таблиці 2.

Таблиця 2

№ Літературне джерело Короткий зміст

Визначення, цитата,

коментар

Андрійчук В.Г.

Порядок зберігання і використання грошових коштів // Економіка АПК -2003-

№ 3 – с.65-69

Загальні питання організації зберігання і використання грошових коштів та розрахунково-касового обслуговування суб’єктів підприємницької діяльності.

Артиш В.І.

Грошові кошти// Економіка АПК – 2002 — № 1 –

с.83-86

Грошові кошти в підприємницькій діяльності

Готівкова форма розрахунківзастосовується у взаємовідносинах з населенням

Васильєва В.Г. Організація зберігання івикористання грошових коштів на підприємстві

// Економіка АПК 2004-№ 7 – с.67-80

Гончарова Н.В.

Грошові кошти на рахунках в банку // Актуальні проблеми економіки -2002- № 2 –с.7-12

Регулювання грошової маси Регламентація порядку зберігання та використання грошових засобів має велике народногосподарське значення, адже зберігання вільних грошових коштів на рахунках в банку створює відповідний фонд банківських ресурсів.

Долінська Є.

Касові операції// Фінанси підприємств 2004.-№ 3-4 с.4

Банки несуть відповідальність за невиконання вимог угоди на розрахунково-касове обслуговування.

За несвоєчасне чи неправильне списання з вини банку суми з

рахунка клієнта утримується пеня в розмірі 0,5% від несвоєчасно або неправил списаної суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Дорофеєва О.В.

Організація грошових коштів на рахунках в банку// Актуальні прблеми економіки – 2003- № 5 – с.34-39

Робота установи банку з суб'єктами підприємницької діяльності починається з відкриття їм розрахункового рахунка в банку. Банки відкривають рахунки зареєстрованим в установленому чинним законодавством порядку юридичним особам — суб'єктам ідприємницької діяльності, іншим організаціям та установам незалежно від форм власності

Дуфенюк О.М.

Аналіз грошових коштів// Фінанси України- 2002 — № 7

с. 71-78

Депозитні операції — це операції із залучення засобів на депозитні рахунки. Суб'єктами депозитних операцій є комерційні банки, які виступають як позичальники і кредитори — власники засобів. Об'єктом депозитних операцій є засоби, які передані комерційному банку на умовах, що визначені двохсторонніми угодами.

Іванишин В.В.

Касові операції та порядок їх проведення//Економіка АПК- 2003-№ 2 с. 42

Господарства, які мають відкриті розрахункові рахунки, зобов'язані зберігати на них свої грошові кошти. їм у процесі діяльності постійно потрібна готівка для термінових розрахунків з клієнтами, для виплати заробітної плати, для оплати різних дрібних витрат. Видана готівки з кас підприємства проводиться за видатковим касовим ордером або належним чином оформленими іншими документами (платіжними відомостями) з проставленням на них штампа з реквізитами видаткового касового ордера. Якщо на документах, що додаються до видаткових касових ордерів, є дозвільний підпис керівника підприємства і бухгалтера, їхні підписи на видаткових касових ордерах необов'язкові.

Кисельова О.

Грошові кошти// Бухгалтерський облік та аудит – 2003.№10.

с 39-47

Грошові потоки їх надходження Поняття «грошові потоки» є динамічним і, показником, що характеризує постійний рух грошових коштів в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, що пов'язаний з надходженням(вхідні грошові потоки) чи витрачанням (вихідні грошові потоки] грошових ресурсів підприємства.

Ковальчук К.Ф.

Грошове забезпечення підприємства // Фінанси України 2004.-№ 6 – с.141-147

Метод розрахунку грошових потоків Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку пропонуються два метода розрахунку сумарної величини грошового потоку — прямий та непрямий.

Колєснікова О.М.

Управління грошовими потоками// Економіка АПК – 2004 — №6 – с.80-86

Управління грошовими потоками Управління грошовими потоками, як і управління капіталом" та активами підприємства, передбачає вибір між окремими альтернативами, завжди відбувається в рамках вирішення протиріччя «дохідність ризик».

Кругляк О.В.

Управління грошовими потоками підприємства//Формування ринкових відносин в Україні – 2003. №2 – с.63-65

Управління грошовими потоками і управління капіталом Консервативна модель управління грошовими потоками підприємства може та має використовуватися на підприємствах, діяльність яких пов'язана з високим рівнем невизначеності майбутніх грошових потоків.

Ребізант Р.

Менеджмент грошових коштів// Податкове планування -2004 — № 2 – с. 10

Організація грошових коштів Виділення менеджменту грошових потоків є окремий напрямок фінансового менеджмент та всебічне розкриття їх сутності, що і було поставлене за мету .

Рижков О.

Грошові потоки підприємства в ринкових умовах // Пропозиція. –Б.М… 2004 — № 1 – с.18-19

Об’єкт і методи дослідження Проблема формування грошових потоків та методів управління ними з різним ступенем теоретичного та практичного висвітлення розглянуто в багатьох іноземних та вітчизняних виданнях останнього часу

Тализіна О.

Фінансово-грошовий аналіз підприємств// Податкове планування. 2004 — №8 – с. 80-86

Постановка завдання Метою пропонованої статті є дослідження теоретичних й практичних аспектів руху грошових потоків підприємства в умовах ринкової економіки. 16

Човнюк Ю.В.

Готівково-грошовий обіг// Фінінси України – 2004 — №1 – с.83-90

Принципи організації готівкового обігу Гроші, що використовуються суб 'єктами господарювання, мають дві форми: готівкову та безготівкову. Готівка в розмірі перехідних залишків і виручки, яку можна використовувати на місці, зберігається в касі підприємства. Всі інші грошові засоби обов 'язково зберігаються на рахунках в банку. 18

Щебликіна І.О.

Норми регулювання обігу готівки //Економіка АПК -2003- № 12 –

с. 76-80

Регулювання готівкового обігу.

З метою регулювання сфери готівково-грошового обігу НБУ використовує такі основні норми:

— витрачання готівки підприємств на поточні потреби;

— ліміт залишки в касу підприємств;

— норми і цілі витрачання грошей з виручки підприємств.

/> /> /> /> /> /> /> /> /> />

Проблема формування грошових потоків та методів управління ними з різнимступенем теоретичного та практичного висвітлення розглянуто в багатьохіноземних та вітчизняних виданнях останнього часу.

2. Економічна характеристикаосновних фінансових показників підприємства

2.1 Організаційно-правовийстатус підприємства

СК «Печера», є юридичною особою і здійснює свою діяльність увідповідності із Законом України «Про сільськогосподарський кооператив».

Повна назва Кооперативу – Сільськогосподарський кооператив «Печера».Місце знаходження Кооперативу – с. печера, тульчинського району Вінницькоїобласті.

Кооператив, як юридична особа, має самостійний баланс, розрахунковий таінші рахунки установах банків, печатку із найменуванням, штампи, бланки, атакож інші реквізити.

Основною метою діяльності кооперативу є виробництво сільськогосподарськоїпродукції та її переробки з метою отримання прибутку, задоволення економічнихта соціальних потреб членів Кооперативу та взаємовигідна співпраця зорендодавцями землі і майна.

Кооперативу здійснює виробництво сільськогосподарської продукції їїпереробку і реалізацію, надає послуги сільськогосподарським товаровиробникам.Кооператив може займатись будь – якою діяльністю не забороненою чиннимзаконодавством як на території України так і за кордоном.

Майно Кооперативу є власністю Учасників і складається із основних фондівта обігових засобів, а також інших цінностей, вартість яких відображається всамостійному балансі Кооперативу. Майно знаходиться в її повному розпорядженніі вилученню не підлягає.

Джерелом формування майна Кооператива є:

· Грошовіта матеріальні внески учасників;

· прибутки,отриманні від реалізації продукції, робіт, послуг, а також інших видівдіяльності;

· кредитибанків;

· безкоштовніабо благодійні внески, пожертвування, дари юридичних і фізичних осіб;

· іншіджерела, не заборонені чинним законодавством.

Кооператив веде бухгалтерську, статистичну та іншу звітність встановленадіючим законодавством.

Фінансова характеристика підприємства відображає виробничу – господарськудіяльність через рух грошових коштів. Основні об'єкти фінансового аналізу –фінансовий стан, платоспроможність, і кредитоспроможність підприємства,фінансові результати його діяльності. (Додаток 3).

2.2 Оцінка фінансового стану підприємства СК «Печера»

Фінансовий стан підприємства– це комплексне поняття, яке єрезультатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства,визначається сукупністю виробничо – господарських факторів і характеризуєтьсясистемою показників, що відображають наявність, розміщення і використанняфінансових ресурсів.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким (передкризовим) і кризовий.Здатність підприємства успішно функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагусвоїх активів і пасивів у перемінному внутрішньому і зовнішньому середовищі.

Якщо платоспроможність — це зовнішній прояв фінансового станупідприємства, то фінансова стійкість — внутрішня його сторона, що відбиваєзбалансованість грошових і товарних потоків, доходів і витрат, засобів і джерелїхнього формування.

Для забезпечення фінансової стійкості підприємство повинне мати гнучкуструктуру капіталу і вміти організувати його рух таким чином, щоб забезпечитипостійне перевищення доходів над витратами з метою збереження платоспроможностіі створення умов для нормального функціонування.

Фінансовий стан підприємства його стійкість і стабільність залежать відрезультатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Якщовиробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає нафінансове положення підприємства, Навпаки, у результаті спаду виробництва іреалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виторгуі суми прибутку і як наслідок — погіршення фінансового стану підприємства ійого платоспроможності Отже, стійкий фінансовий стан є не грою випадку, апідсумком умілого керування всім комплексом факторів, що визначають результатифінансово-господарської діяльності підприємства. Фінансову стабільність таплатоспроможність ми відобразимо в таблиці 3.

Таблиця 2.1

Фінансова стабільність та платоспроможність СК«Печера» за 2004 – 2006 рр.

№

пор.

Показники РОКИ

Відхилення (2006 від 2004+,–)

2004 2005 2006 1 Коефіцієнт фінансової незалежності 0,85 0,45 0,42 0,406 2 Коефіцієнт фінансової залежності 1,17 2,23 2,37 -1,058 3 Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів 0,10 1,23 1,37 -1,129 4 Наявність власних оборотних коштів, тис.грн. 119,00 -249,00 -173,00 368,000 5 Коефіцієнт маневреності власного капіталу 0,26 0,64 0,84 -0,372 6 Коефіцієнт грошової платоспроможності 0,00 0,00 0,004 0,000 7 Коефіцієнт розрахункової платоспроможності 0,38 0,11 0,05 0,267 8 Коефіцієнт ліквідної платоспроможності 1,73 0,54 0,61 1,185

Розглянувши таблицю виявили, що коефіцієнт фінансовоїнезалежності свідчить, якщо значення більше за – 0,5, то за таких обставинпідприємство може всі свої зобов’язання покрити за рахунок власних джерел, наСК «Печера» значення за 2005 рік менший за – 0,5, а у 2006 році становить –0,42. Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів характеризуєкількість залученого капіталу в розрахунку на 1 грн. власного, надосліджувальному підприємстві даний показник в середньому на кожні 1,37 коп.залучених коштів, 1 грн. власного. Коефіцієнт власних оборотних коштів свідчитьпро збільшення довіри до підприємства з боку кредиторів, інвесторів і залежитьвід зовнішніх джерел фінансування, на СК «Печера» порівняно з 2005 р. він зрісна 76,0. Коефіцієнт маневреності власного капіталу характеризує ступіньмобільності власного капіталу щодо можливого вільного маневрування ним,критичне значення коефіцієнта > 0.5,на підприємстві це значення в середньому становить 0,84, отже тільки 0,16 %коштів власного капіталу знаходиться в обороті, а 0,84 % капіталізоване, такеспіввідношення негативно впливає на фінансовий стан підприємства. Коефіцієнтгрошової платоспроможності показує, яку частку поточних зобов’язаньпідприємство може розрахуватись грошовими коштами, критичне значення 0,2 –0,35, на СК «Печера»цей показник дуже низький від — 0,0 в 2005 р. до — 0,004 в2006 р. це теж негативне явище. Коефіцієнт розрахункової платоспроможності напідприємстві не стабільний у 2005 р. він становив 0,11, а 2006 р. 0,05, таканестабільність нам показує, що підприємство не регулює свою розрахунковуплатоспроможність.

Фінансовий стан підприємства можна оцінити з погляду йогокороткостроковості та довго строковості перспектив у короткостроковійперспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідністьта платоспроможність, тобто здатність своєчасно і в повному обсязірозраховується за короткостроковими зобов′язаням.

Ліквідність підприємства – це його спроможність перетворювати свої активина гроші для покриття всіх необхідних платежів.

Для забезпечення високої ліквідності балансу повинні виконувати такіумови:

- найбільшліквідні активи перевищують негайні пасиви або дорівнюють їм;

- активи,що швидко реалізуються дорівнюють короткостроковим пасивам або більші за них;

- активи,що реалізуються повільно, дорівнюють довгостроковим пасивам, або більші за них;

- активи,що важко реалізуються, менші за постійні пасиви.

Проведемо аналіз ліквідності підприємства СК «Печера» на основі балансуза 2006 р. (додаток 4) і дані занесемо в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Аналіз ліквідності балансу підприємства СК «Печера» за 2006 р., тис. грн.

Актив

На

початок року

На

кінець року

Пасив

На

початок року

На

кінець року

Платіжний надлишок (+) або недостача (-) 1 2 3 4 5 6 7 = 2-5 8 = 3-6 1. Найбільш ліквідні активи (Л1) 2 1. Найбільш термінові зобов’язання (П1) 249 193,7 -249 -191,7 2. Високоліквідні активи (Л2) 55 21,6 2. Короткострокові пасиви (П2) 247 245 -192 -223,4 3. Менш ліквідні активи (Л3) 213 245,7 3. Довгострокові пасиви (П3) 21 192 245,7 4. Активи, які важко реалізуються (Л4) 670 499 4. Постійні пасиви (П4) 421 326 249 173 Баланс 938 768,3 Баланс 938 768,3 0,0

Ми бачимо з вище поданої таблиці, що баланс не є абсолютно ліквідним,адже виконалась рівність:

А 1 > П1 На СК «Печера» 2 <193,7

А 2 > П2 21,6 > 245

A 3 > П3245,7> 0

A 4 <П4 499 < 326

Баланс є не ліквідний в тому, що найбільш ліквідні активи не можутьпокрити найбільш термінові зобов’язання, різниця складає 249 тис.грн.

Отже, ліквідність балансу — це рівень покриття зобов'язаньпідприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкампогашення зобов'язань (Додаток 4).

Проаналізувавши додаток 1, можна зробити висновок, що чистий дохід(виручка) від реалізації продукції збільшився за рахунок збільшення доходу(виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

Фінансові результати від операційної діяльності за звітний період впорівнянні з попереднім періодом значно погіршилися, оскільки відбулосязменшення валового прибутку і збільшення адміністративних витрат, витрат назбут та інших операційних витрат.

Фінансові результати від звичайної діяльності є збитковими і значнопогіршилися в 2006 р. порівняно з 2005 р. Це погіршення спричинив збиток фінансовихрезультатів від операційної діяльності і зниження інших фінансових доходів.Погіршення фінансових результатів від звичайної діяльності призвело дозростання чистого збитку з -437,0 тис. грн. в 2005 р. до 0,0 тис. грн. в 2006р.

Аналіз ділової активності є важливим етапом оцінкифінансового стану підприємства. В результатах такого аналізу зацікавленівнутрішні та «зовнішні користувачі інформації (до перших відносятьвласників і спеціалістів підприємства, кредиторів, постачальників, покупців,податкові органи; до других — суб'єкти, які безпосередньо не зацікавлені вдіяльності підприємства, але згідно договорів захищають його інтереси чиінтереси користувачів інформації першої групи — консультанти, юристи,аудиторські фірми, працівники ЗМІ, профспілки та інші).

2.3Облікова політика підприємства

Згідно з вимогами Закону України „Пробухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні“ від 16.07.99р, № 996~ XIV, затверджених положень (стандартів) бухгалтерського обліку керуючисьпринципом послідовності ведення бухгалтерського обліку з метою забезпеченняєдиних (постійних) принципів, методів, процедур при відображенні поточнихоперацій в обліку та складання фінансової звітності.

Головному бухгалтеру:

Здійснювати ведення бухгалтерського обліку напідприємстві СК «Печера» згідно з принципами і методами, передбаченимиНаціональними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Забезпечити безперервність відображення операційідостовірнуоцінку активів, зобов'язань, капіталу в бухгалтерському обліку,застосовуючи журнальну-ордерну форму обліку.

Застосувати План рахунків б/о активів, капіталу,зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженонаказомМіністерства Фінансів України від ЗО. 11.99р. № 291.

Організувати аналітичний облік руху товарно-матеріальнихцінностей:

- убухгалтерії — у відомостях обліку залишків матеріалів у кількісно-сумарномувираженні;

- наскладах — у картках складського обліку н кількісному вираженні. 2. Затвердитипорядок бухгалтерського обліку окремих господарських операцій:

- заодиницю бухгалтерського обліку запасів приймати найменування або одноріднийвид;

- первіснувартість запасів визначати згідно П(С)БО 9(16).

Затвердити систему оплати праці:

- заштатним розкладом — для службовців і інженерно-технічних працівників;

- завідрядними розцінками — для роботи основного і допоміжного виробництва;

Встановити метод обліку витрат на виробництво ікалькулювання фактичної собівартості продукції.

Отже, після вивчення наказу про облікову політику СК„Печера”, можна зробити такий висновок, що ведення бухгалтерського облікуведеться згідно принципам і методам, передбаченими Національними положеннями(стандартами) бухгалтерського обліку.

Термін використання нематеріальних активів визначати по кожному об’єктуокремо в момент його зарахування на баланс, виходячи із терміну корисноговикористання подібних активів, передбачуваного морального зносу та правовихобмежень щодо строків його використання.

Амортизацію нематеріальних активів здійснювати прямолінійним методом.

Вважати матеріальні активи з терміном корисного використання менше року івартістю нижче 100 грн. – МШП. При передачі таких активів в експлуатацію їхвартість повністю списувати у витрати, в місцях експлуатації вести дишекількісний їх облік до моменту списання вказаних активів.

Вважати матеріальні активи із терміном корисного використання понад 1 ріквартістю до 500 грн. малоцінними необоротними матеріальними активами.Нарахування 100% зносу при не передачі їх експлуатацію.

Для узагальнення інформації про витрати підприємства за елементами невикористовувати рахунки класу 8 Плану рахунків.

Резервування коштів на забезпечення сплати відпусток та інших витрат іплатежів не проводити. Вести податковий облік відповідно до чинногозаконодавства України

3. Порядок зберігання івикористання грошових коштів на підприємстві

3.1 Організація зберігання івикористання грошових коштів на підприємстві

Грошові кошти використовуються на всіх стадіях кругообігу. На першійстадії (Г-Т) з допомогою грошей проходить придбання необхідних для виробничоїдіяльності матеріальних цінностей. На другій стадії (….В...) в грошовій форміздійснюються різні платежі в сфері виробництва. На третій стадії ( Т» — Г" ) реалізується вироблена продукція і господарство одержує за неї оплатугрошима. На цій же стадії проводяться різні грошові платежі з розподілуствореної вартості: в державний бюджет, у фонди соціального страхування іпенсійного забезпечення. Таким чином, грошові кошти пронизують усі якісністорони організації і функціонування економіки, тому їх можна порівняти зкровоносною системою.

У загальній грошовій масі розрізняють активні гроші, що в кожнийконкретний момент беруть участь в господарському кругообігу та

пасивні, котрізнаходяться на рахунках в банку та на руках в населення і є лише потенційнимплатіжним засобом.

Гроші, що перебувають в обороті, мають дві форми: готівкову та безготівкову.Готівка в розмірі перехідних залишків і виручки, яку можна використовувати намісці, зберігається в касі підприємства. Всі інші грошові кошти зберігаються нарахунках в банку на розрахунковому (поточному) рахунку, на спеціальнихрахунках, а також використовуються у вигляді акредитивів, лімітованих та іншихчеків. При цьому більша частина грошового обороту припадає на безготівковуформу розрахунків. Сфера застосування розрахунків готівкою і безготівковихрозрахунків розмежовується.

Готівкова форма розрахунківзастосовується у взаємовідносинах з населенням (привиплаті заробітної плати, грошових виплатпри матеріальномузаохоченніза рахунок прибутку, дивідендів, грошових допомог). Безготівкові розрахунки — це грошові розрахунки, які проводяться за допомогою записів на рахунках вбанках шляхом списання грошових коштів з рахунка платника і зарахування їх нарахунок утримувача.

За рахунок цих коштів вони проводять розрахунки з постачальниками іпідрядчиками, фінансово-кредитними установами, бюджетом і цільовими фондами.

Підприємствам дозволяється залишати в касі готівку на поточні потреби вмежах встановлених сум — лімітів. За рахунок грошових коштів в касідозволяється купівля товарів в роздрібній торгівлі за готівку, проведенняканцелярських та дрібних господарських витрат. Це не позбавляє господарствправа розпоряджатися своїми грошовими ресурсами, що зберігаються на рахунках вбанку, адже між готівковою і безготівковою формами грошових коштів існує тіснийвзаємозв'язок. Так, одержуючи виручку за реалізовану продукцію в безготівковійформі, суб'єкти господарської діяльності отримують у встановленому порядку вбанках готівку на виплату заробітної плати, проведення різних господарськихвитрат. При перевищенні ліміту грошових коштів в касі підприємства воно вноситьїх в банк на відкриті рахунки.

З розвитком ринкових відносин значнорозширюються сфера застосування готівки в розрахунках. Разом з тим з боку банківпроводиться постійний контроль за використанням готівки. Так, виплати, пов'язані з оплатоюпраці і виплатою дивідендів, при наявності податкової заборгованості повинніпроводитися тільки за рахунок грошових коштів, одержаних з банку. Такий порядокзумовлений необхідністю здійснення контролю за повною сплатою податків та іншихобов'язкових платежів в бюджет та у державні цільові фонди.

Регламентація порядку зберігання тавикористання грошових засобів має велике народногосподарське значення, аджезберігання вільних грошових коштів на рахунках в банку створює відповідний фондбанківських ресурсів, в результаті розширюються можливості проведення кредитнихоперацій. Таке розмежування також зумовлене потребою в регулюванні грошовоїмаси.

Банки на договірній основі проводятькасово-розрахункове обслуговування своїх клієнтів та виконують їх розпорядженнящодо перерахування з їх рахунків наявних коштів та здійснюють інші операції,передбачені Законом України «Про банки і банківську діяльність», їхстатутами, господарськими угодами та домовленостями.

Напрямки розрахунково – касовогообслуговування:

Ø відкриттята закриття рахунків;

Ø обслуговуваннярахунків та надання консультаційних послуг з їх обслуговування;

Ø розрахунковеобслуговування, яке включає зарахування коштів на рахунки, конвертація коштів,телекомунікаційні витрати, видача;

Ø виписок і довідок за рахункомна запит клієнта, консультаційні

послуги щодо розрахунковогообслуговування тощо;

Ø касовіоперації з прийому готівки та зарахування її на рахунок;

Ø підготовката видача готівки; обмін одних номіналів банкнот на

інші; продаж бланків векселів табланків суворої звітності;

Ø встановленнята налагодження системи „Клієнт-Банк" тощо.

Банки несуть відповідальність заневиконання вимог угоди на розрахунково-касове обслуговування. Так, занесвоєчасне (пізніше наступного робочого дня) чи неправильне списання з винибанку суми з рахунка клієнта утримується пеня в розмірі 0,5% від несвоєчасноабо неправильно списаної суми за кожний день прострочення, але не більшеподвійної облікової ставки НБУ; за неотримання замовленої готівки з вини банку- в розмірі 0,3 % від замовленої суми.

Певну відповідальність за порушеннявимог угоди на розрахунково-касове обслуговування несуть клієнти. Так, занеподання банку платіжного доручення на повернення повної суми помилковозарахованих коштів протягом п'яти днів ними сплачується пеня в розмірі 0,5 %від неповернутої суми помилково зарахованих коштів за кожний день прострочення,але не більше подвійної облікової ставки НБУ; за несвоєчасну сплату послугбанку — 0,5% за кожний день прострочення, але не більше подвійної обліковоїставки НБУ; за несплату рахунка за надані банком розрахункові послуги може бутиприпинено надання розрахунково-касового обслуговування до моменту повної сплатирахунка.

Активи підприємства― це засоби господарюючого суб'єкта, які потрібні дляйого функціонування у різних формах діяльності з метою одержання прибутку.Відповідно до принципів ведення бухгалтерського обліку та складання фінансовоїзвітності за міжнародними стандартами активи підприємства класифікуються зарізними ознаками. Найважливіші такі ознаки: за формою функціонуванняактивиподіляються на: матеріальні, нематеріальні, фінансові. Матеріальні активи — мають матеріально-речову форму (основні засоби, незавершене виробництво,незакінчене будівництво, запаси готової продукції, інші матеріальні цінності).Нематеріальні активи — це права на використання окремих видів природнихресурсів, патентні права на використання винаходів, права на товарний знак читоварну марку, права на використання програмних продуктів. Фінансові активи цегрошові активи у національній та іноземній валюті, всі форми дебіторськоїзаборгованості та фінансові інвестиції. За характером участі у господарськомуобороті активи поділяються на: довготермінові (необоротні) і коротко термінові(оборотні). Саме за цією ознакою вони відображені активі балансі. За характеромобслуговування активи поділяють на операційні й інвестиційні. До операційнихактивів належать основні виробничі засоби, нематеріальні активи операційноїдіяльності, оборотні операційні активи. До інвестиційних активів відносятьреальні інвестиції та коротко- і довгострокові фінансові вкладення. Заджерелами формування активи поділяють на валові та чисті. Валові активи це вартістьпідприємства, утворена за рахунок власного і залученою капіталу. Чисті активисформовані лише за рахунок власного капіталу. За чутливістю до інформаційнихпроцесів активи поділяються на: монетарні та немонетарні. До монетарнихналежать грошові кошти, депозит, короткострокові фінансові вкладення і засоби врозрахунках. Немонетарні активи — основні засоби, запаси, готова продукція,незавершене будівництво, товари. Монетарні та немонетарні активи відрізняютьсяза необхідністю їх переоцінки при зміні цін. За рівнем ліквідності активикласифікують залежно від можливостей їх переведення у засоби платежу. За цієюхарактеристикою виділяють активи: абсолютно ліквідні, високо ліквідні,середньоліквідні, низьколіквідні, неліквідні. Абсолютно ліквідні активи — грошовікошти в національній і іноземній валютах. Високоліквідними є короткостроковіфінансові інвестиції та короткострокова дебіторська заборгованість. Досередньоліквідних належать всі види дебіторської заборгованості, крімкороткотермінової, і запаси готової продукції. Низьколіквідні активи — цезапаси матеріальних ресурсів, незавершене виробництво, незакінчене будівництво,основні засоби, нематеріальні активи та довготермінові фінансові вкладення.Неліквідними активами є безнадійна дебіторська заборгованість і витратимайбутніх періодів.

Завдання аналізу активів:

ü оцінка стану, структури та динамікизміни активів підприємства;

ü оцінка впливу зміни активів на змінуфінансового стану підприємства;

ü виявлення причин, позитивних інегативних тенденцій зміни активів підприємства;

ü змінуаналіз і оцінка ефективності функціонування активів підприємства.

Поточна дебіторськазаборгованість може бути пов'язанаі не пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт і послуг. До першою типуналежить заборгованість загальна і та, що забезпечена векселями. До другоготипу відноситься заборгованість за виданими авансами, розрахунками з бюджетом,з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків та інша. Довгостроковадебіторська заборгованість виникає: за майно, що передано в оренду; забезпеченадовгостроковими векселями. За термінами погашення вона поділяється на:заборгованість, за якою термін оплати не настав; заборгованість, неоплачена увизначений термін, і заборгованість, за якою минув строк позовної давності.

Початковим етапом аналізу дебіторської заборгованості єоцінка її обсягу, складу і структури (таблиця 6).

Таблиця 6

Склад, структура та динаміка дебіторської заборгованостіпідприємства за 2005р. СК «Печера»

Розрахунки з дебіторами На початок року На кінець року Зміна за рік тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. %

Дебіт. заборг. за товари, послуги в тому числі

— чиста реалізаційна вартість

— резерв сумнів. боргів

366,2

―

62.7

―

704,2

―

87.6

―

338,2

38,2

―

24.9

―

За розрахунками з бюджетом 43,0 23 75,6 4.9 31,4 7,6 Інша поточна дебіторська 139,1 1.1 216,4 7.5 77,3 6.4 Всього 543,9 100 1012,6 100 550,4 ─

Оцінивши обсяг,структуру і динаміку дебіторської заборгованості на підприємстві СК «Печера» можназазначити наступне: особливу увагу треба приділяти зміні допустимої інедопустимої (простроченої) дебіторської заборгованості, тобто, особливобезнадійної заборгованості, що віднесена до резерву сумнівних боргів. В нашомувипадку спостерігається зростання дебіторської заборгованості за товари на 338,2тис.грн., та іншої поточної дебіторської заборгованості на 77,3 тис. грн., що вцілому негативно впливає на фінансовий стан підприємства і призводить додефіциту фінансових ресурсів у господарській діяльності. Наприкінці 2005р.відбулося збільшення заборгованості з бюджетом на 31,4 тис. грн. і відсутнязаборгованість з внутрішніх розрахунків. В цілому дебіторська заборгованість заданий період зросла 550,4 тис. грн., що є не дуже позитивним явищем.

Будь-яке підприємство покриває потребу своїх активів зарахунок власних і залучених джерел (капіталу), які визначаються як його пасиви.

Використовуючи дані пасиву бухгалтерського балансу, можнадати загальну характеристику джерел покриття активів підприємства, що наведенов таблиці 5.

Таблиця 5

Аналіз джерел фінансування активів на підприємстві СК«Печера» за 2006р.

Показники На початок року На кінець року Зміна за рік тис.грн % тис.грн. % тис. грн % 1. Власний капітал 5427,4 92,01 4212,7 77,6 -1214,7 -14,37 2.Забезпечення наступних витрат і платежів - - ─ ─ ─ ─ 3.Довгострокові зобов’язання 80 1,36 230 4,2 ─ 2,88 4.Поточні зобов’язання 391,3 6,63 759,5 14,0 368,2 7,36 5. Доходи майбутніх періодів ─ ─ 223,8 4,1 ─ 4,1 Всього 5898,7 100 5426 100 -472,7 ―

Проаналізувавши пасиви на підприємстві СК «Печера», можемозробити такі висновки про зміни фінансового стану:

1. Про співвідношення власного і залученого капіталу, щовизначає економічну незалежність нашого підприємства, стан автономності.Зменшення капіталу є необхідною і об’єктивною передумовою діяльностіпідприємства. Власний капітал зменшився за рік на 1214,7 тис. грн., але йогочастка (77,4%) значно менша порівняно з часткою поточних зобов’язань (14,0 %),що є негативним показником, оскільки фінансовий ризик кредиторів та інвесторівбільший. Треба враховувати, що ефективність співвідношення власних і залученихкоштів значною мірою визначається економічною рентабельністю підприємства іпроцентними ставками на позичковий капітал.

Джерелами формування активів підприємства є власні засоби(власний капітал), позичені кошти (позичений капітал). В момент створенняпідприємства його власний (стартовий) капітал втілюється в активах, інвестованихзасновниками і оцінюється за вартістю майна підприємства.

В умовах ринкових відносин питанню платоспроможностісуб'єктів господарської діяльності приділяється особлива увага.

Керівники підприємств повинні мати достовірну інформацію пронаявність коштів, необхідних для розрахунків із заробітної плати з персоналом,за платежами в бюджет з фінансовими органами, за позиками з установами банків,за товарно-матеріальні цінності з постачальниками. Така інформація потрібна ідля прогнозування фінансової діяльності на майбутнє.

В оцінці платоспроможності зацікавлені йпідприємства-партнери, які надають комерційний кредит або вирішують питання провідтермінування платежів, й установи банків при визначенні кредитоспроможностіпозичальників. Під платоспроможністю розуміють наявність у підприємства коштівдля погашення ним у встановлений термін і в повному обсязі своїх борговихзобов'язань, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру.Показником платоспроможності підприємства на визначену дату є відсутністьпрострочених боргів банку, бюджету, постачальникам, робітникам та службовцям.

Для того, щоб висновки за результатами аналізуплатоспроможності були адекватними і щоб можна було інтерпретувати одержанікоефіцієнти, необхідно фактичні значення коефіцієнтів платоспроможностіаналізованого підприємстваза звітний рік порівняти з фактичними значеннямиїх: за минулий рік, а також за кілька попередніх років; з нормативами, якіприйняті підприємством; з показниками платоспроможності підприємств-конкурентів;з галузевими показниками.

3.2 Порядок зберігання івикористання грошових коштів на рахунках банку

Робота установи банку з суб'єктамипідприємницької діяльності починається з відкриття їм розрахункового рахунка вбанку.

Банки відкривають рахункизареєстрованим в установленому чинним законодавством порядку юридичним особам —суб'єктам підприємницької діяльності, іншим організаціям та установам незалежновід форм власності, фізичним особам на умовах, що викладені в інструкції № 3 «Провідкриття банками рахунків у національній та іноземній валютах», затвердженоюпостановою Правління Національного банку України від 27.05 1996р. № 121, тазгідно договору на відкриття і обслуговування банківського рахунка. Умовидоговору не повинні суперечити змісту інструкції.

Рахунки для зберігання і здійсненнявсіх розрахунків, кредитних і касових операцій відкриваються в установі банкуза місцем реєстрації підприємства або в будь-якому банку України за згодоюсторін.

При несвоєчасному повідомленнібанками чи юридичними особами податкових органів про відкриття чи закриттярахунків застосовуються фінансові санкції у вигляді стягнення від 20 до 100неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Підприємства та їх відокремленіпідрозділи можуть мати відкриті розрахункові (поточні), бюджетні, кредитні тадепозитні рахунки і субрахунки в національній валюті.

Розрахункові(поточні)рахунки в національній валютівідкриваються господарствами, які здійснюють виробничу та комерційну діяльністьз метою одержання прибутку, володіють основними та оборотними фондами та маютьсамостійний баланс. При створенні підприємства відкривається тимчасовийпоточний рахунок для зарахування коштів, що вносяться для формування Статутногокапіталу. Для відкриття цього рахунка подається відповідна заява.

Згідно із Законом України «Провнесення до деяких законів України змін щодо відкриття банківських рахунків»від 16 грудня 1997 р. № 725/ 97- ВР дозволяється юридичним та фізичним особам — суб'єктам підприємницької діяльності відкривати розрахункові (поточні) рахункиу кількох установах банків.

За наявності декількох розрахункових(поточних) рахунків їх власник протягом трьох робочих днів з дня відкриттявизначає один з них як основний і повідомляє його номер податковому органу замісцем реєстрації та банкам, в яких відкрито додаткові рахунки в національнійта іноземній валютах. Банки, в яких відкриті додаткові рахунки, протягом трьохробочих днів повідомляють про це банк, в якому відкрито основний рахунок.

Підприємствам, що мають філії,представництва, відділення та інші відособлені підрозділи, які знаходяться наокремому балансі і є самостійними платниками податку, а також структурнимпідрозділам, що виділяються в процесі приватизації, за клопотанням власникаосновного рахунку і за згодою установи банку, в якій відкривається субрахунок, можутьбути відкриті субрахунки для проведення розрахунків за місцем знаходження цихпідрозділів. Субрахунки відкриваються з письмового дозволу керівника установибанку, в якій відкрито основний рахунок підприємства, у вигляді напису на заявіпро його відкриття.

У випадку, коли відокремленіпідрозділи не мають окремого балансу і не є самостійними платниками податку,для них відкриваються субрахунки лише для зарахування виручки та наступногоперерахування її на основний розрахунковий рахунок підприємства.

При відкритті субрахунків для філійта інших відособлених підрозділів підприємств подаються такі ж самі документицих підрозділів, що і при відкритті рахунків відповідним юридичним особам (крімкопії свідоцтва про державну реєстрацію відособленого підрозділу), а такожзаява власника розрахункового рахунку про відкриття субрахунку з визначеннямобсягу і характеру операцій, які будуть проводитись на цих рахунках.

Бюджетні рахунки відкриваються підприємствам,яким виділяються кошти за рахунок державного або місцевого бюджету дляцільового їх використання.

Позичкові рахунки відкриваються на договірнійоснові в будь-якій установі банку, яка має право видавати позики. Ці рахункипризначено для обліку наданих кредитів способом оплати розрахункових документівчи переказу грошей на розрахунковий (поточний) рахунок позичальника.

Депозитні рахунки відкриваються напідставі укладеного депозитного договору між власником рахунка та установоюбанку на визначений у договорі термін. Кошти на депозитний рахунокперераховуються з розрахункового рахунка господарства і після закінченнятерміну його дії повертаються на цей же рахунок.

На відкритих рахунках здійснюєтьсярух грошових коштів.

На розрахунковий рахунок надходятьгрошові кошти за реалізовану продукцію, за виконані роботи і надані послуги насторону, вноситься готівка тощо.

З розрахункового рахунка проводяться>платежі за одержані від інших підприємств та організаційтоварно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги, Øплатежі із зобов'язань передДержавним бюджетом, Øперерахування внесків Пенсійному фонду та органам соціальногострахування, Øстрахові платежі із страхування майна, Øпогашення заборгованості ізбанківських позик.

Банки зобов'язані виконуватидоручення клієнтів, що містяться в платіжних документах, відповідно дореквізитів цих документів і за умови їх правильного заповнення. У разіпорушення банком встановлених термінів проведення переказу грошей, увідповідності із Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей вУкраїні» від 5 квітня 2001 р. № 2346 — III, цей банк зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% сумипростроченого платежу за кожний день такого прострочення. Сума пені не повиннаперевищувати 10% суми переказу, якщо інший розмір пені не зумовлений договоромна банківське обслуговування. В цьому випадку платник не несе відповідальностіза прострочення платежу перед утримувачем.

Установа банку в терміни, погодженііз клієнтом, видає виписки із доданими документами.

Крім цього, кожне підприємство маєправо відкривати рахунки в іноземній валюті за видами валют. За кожним кодоміноземної валюти може відкриватися тільки один рахунок.

Банківські рахунки в іноземній валютіподіляються на поточні, розподільчі, кредитні, депозитні (вкладні).

Поточні рахунки в іноземній валюті відкриваються підприємствуДля проведення розрахунків у безготівковій та готівковій іноземній валюті приздійсненні поточних операцій. Якщо такий рахунок відкривається в тому банку, девідкрито поточний рахунок в національній валюті, підприємство подає тількизаяву про відкриття такого рахунка та картку із зразками підписів та відтискомпечатки. Для відкриття такого рахунка в іншій установі банку підприємство подаєв цей банк ті ж самі документи, що й для відкриття розрахункового (поточного)рахунка в національній валюті.

Розподільчий рахунок призначений для попередньогозарахування коштів в іноземній валюті. Гривневий еквівалент коштів в іноземнійвалюті, які були зараховані на розподільчий рахунок і згідно чинногозаконодавства України підлягають продажу на міжбанківському валютному ринку, увстановленому порядку зараховується на поточний рахунок. Кошти, які були зарахованіна розподільчий рахунок і не підлягають продажу на міжбанківському валютномуринку України, розподіляються за призначенням.

Кредитні рахунки в іноземній валютівідкриваються уповноваженим банком у порядку, встановленому на договірнійоснові, юридичним особам — резидентам і нерезидентам — банківським установам.Вони призначені для обліку кредитів, що надані способом оплати розрахунковихдокументів чи способом переказу кредитних коштів на поточний рахунокпозичальника відповідно до умов кредитної угоди.

Сторона, яка вважає за необхіднезмінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні задоговором. Сторона, що одержала пропозицію про розірвання договору, повиннавідповісти на неї не пізніше 20 днів після отримання пропозиції.

Власник рахунка має право порушитипитання про розірвання договору у разі відсутності коштів на кореспондентськомурахунку в банку. Серед підстав, за якими банк має право порушити питання пророзірвання договору, може бути відсутність операцій на рахунку протягом відповідноготерміну, зазначеного в договорі.

При реорганізації підприємства(злиття, перетворення, відокремлення) рахунок підлягає переоформленню. Дляцього в банк подаються такі самі документи, що й і при відкритті рахункановоствореному підприємству. При зміні назви підприємства в банк подаєтьсязаява, нова копія свідоцтва про державну реєстрацію та зміни до установчихдокументів. У випадку зміни характеру діяльності власника рахунка подаєтьсякопія нового статуту.

При ліквідації підприємства йогоосновний рахунок переоформляється на ім'я ліквідаційної комісії. Для цьогоподається рішення про ліквідацію підприємства і нотаріально засвідчена картказі зразками підписів уповноважених членів ліквідаційної комісії та відбиткомпечатки підприємства, що ліквідується. При цьому ліквідаційна комісія вживаєзаходи для закриття додаткових рахунків.

Відповідно до Закону України«Про банки і банківську діяльність», на кошти, що знаходяться нарахунках клієнтів банку, може накладатися арешт.

Арешт може накладатися тільки напідставі рішення (ухвали) суду, санкціонованої прокурором постанови слідчого,постанови державного виконавця. Якщо арешт накладає господарський суд, то, крімйого рішення (ухвали), має бути виданий також наказ. Арешт може накладатися навсі кошти, що є на всіх рахунках клієнта в банку, або на кошти на будь-якомуконкретному рахунку, а також на конкретно визначену суму.

Відповідне рішення (ухвала)надсилається безпосередньо до банку, в якому відкрито рахунок клієнта, на коштиякого накладено арешт. Заходи щодо здійснення арешту коштів виконуються банкомнегайно після отримання відповідного рішення (ухвали). На час накладання арештубанк відкриває клієнту на тому самому балансовому рахунку, що і рахунок, наякому накладено арешт, окремий спеціальний аналітичний рахунок. У разінаявності на рахунку клієнта суми, що визначена відповідним рішенням (ухвалою),банк меморіальним ордером списує зазначену суму з рахунка, на який накладеноарешт, та резервує її на спеціальному рахунку. Після цього, в разі відсутностіінших рішень, банк відновлює проведення операцій на рахунку клієнта.

У випадку недостатності коштів нарахунку для виконання відповідних рішень (ухвал), банк перераховує наявну нацьому рахунку суму коштів на спеціальний рахунок не пізніше ніж наступногоробочого дня, письмово повідомляє суд (слідчого, державного виконавця) пронедостатність коштів з метою прийняття ним відповідного рішення. При цьому, вразі надходження коштів на рахунок відповідача, здійснюється їх накопичення наспеціальному рахунку до остаточного вирішення цього питання судом.

Якщо на кошти на рахунку накладеноарешт і на спеціальному рахунку не накопичена сума, що зазначена у відповідномурішенні (ухвалі), то банк:

Ø припиняєвиконання доручень платника та розпоряджень стягувачів про списання коштів зрахунків платника, за винятком платіжних вимог на примусове списання коштів, щооформлені на підставі рішень суду;

Ø повертаєне пізніше наступного дня відповідні рішення (ухвали), Що надходитимуть добанку.

Якщо до банку надійшло декількарішень (ухвал), то банк їх виконує по порядку надходження.

Кошти, які накопичуються наспеціальному рахунку, забороняється використовувати до отримання рішення про їхстягнення або рішення (ухвали) про звільнення їх з-під арешту. Накопичені коштивикористовуються для забезпечення позову (конфіскації). Будь-які іншіперерахування зі спеціального рахунка та перерахування за рахунок коштів,накопичених на ньому, здійснюватися не можуть, за винятком оплати будь-якихплатіжних вимог на примусове стягнення коштів, що оформлені на підставі рішеньсудів. У випадку надходження до банку такої платіжної вимоги на стягненнякоштів з рахунка, на якому на кошти накладено арешт, і відсутності(недостатності) на ньому коштів для її виконання, банк меморіальним ордером перераховуєпотрібну суму зі спеціального рахунка на рахунок, на якому на кошти накладеноарешт, а якщо на спеціальному рахунку накопичена сума менша, ніж необхідна, товсю накопичену суму. У разі прийняття рішення (ухвали) про звільнення з-підарешту коштів в зв'язку з відмовою в позові або з інших причин, банк відновлюєпроведення операцій у встановленому порядку. Банк не пізніше наступногоробочого дня після скасування арешту перераховує зі спеціального рахунка кошти,накопичені на ньому за час накладання арешту, на той рахунок, з якого вониперераховувалися.

3.3 Касові операції підприємства і порядок їх використання

Господарства, які мають відкритірозрахункові рахунки, зобов'язані зберігати на них свої грошові кошти. їм упроцесі діяльності постійно потрібна готівка для термінових розрахунків зклієнтами, для виплати заробітної плати, для оплати різних дрібних витрат.Організація прийняття, видачі та зберігання готівки в касі, а також оформленнякасових операцій регламентується положенням про ведення касових операцій внаціональній валюті України", що затверджене постановою Правління НБУ від19 лютого 2001 р. №72.

Видана готівки з кас підприємствапроводиться за видатковим касовим ордером або належним чином оформленими іншимидокументами (платіжними відомостями) з поставленням на них штампа з реквізитамивидаткового касового ордера.

Якщо на документах, що додаються довидаткових касових ордерів, є дозвільний підпис керівника підприємства ібухгалтера, їхні підписи на видаткових касових ордерах необов'язкові.

Касир видає гроші лише особі,зазначеній у видатковому касовому ордері або документі, що його заміняє. У разівидачі грошей за дорученням, оформленим у встановленому порядку, в текстіордера після прізвища одержувача грошей зазначається прізвище особи, якійдовірено одержати гроші. Якщо гроші видаються за відомістю, перед підписом проодержання грошей касир зазначає: „За дорученням". Доручення залишаються укасира і прикріплюються до видаткового касового ордера або відомості.

Видача грошей із каси, не засвідченапідписом одержувача у видатковому касовому ордері, вважається недостачею істягується з касира, а готівка, не підтверджена прибутковим касовим ордером,вважається надлишкам і зараховується до прибутку підприємства.

У разі виплати грошей за платіжнимивідомостями робиться дозвільний напис про виплату грошей за підписом керівникаі головного бухгалтера або уповноважених ними осіб із зазначенням термініввидачі грошей і суми прописом. Навпроти прізвища осіб, яким не зроблено виплатиза платіжною відомістю, касир ставить штамп або робить позначку від руки:«Депоновано». В кінці відомості робиться запис про фактично виплаченусуму і про суму, що підлягає депонуванню. Загальний підсумок цих двох сумповинен відповідати загальному підсумку за платіжною відомістю.

Прибутковий касовий ордер і квитанціядо нього, а також видатковий касовий ордер бухгалтер заповнює чітко, безвиправлень. Видача касових ордерів на руки особам, які вносять або одержуютьгроші, забороняється. Приймання та видача грошей за касовими ордерамипроводиться лише у день їх складання. Після закінчення операцій касир підписуєприбуткові і видаткові касові ордери, а документи, що додаються до них, погашаєштампом „Оплачено" із зазначенням дати.

Прибуткові та видаткові касові ордеридо передачі їх в касу реєструються бухгалтерією в Журналах реєстраціїприбуткових і видаткових касових ордерів. Видаткові касові ордери, що оформленіна основі платіжних відомостей, реєструються після видачі грошей.

Готівковий виторг від реалізаціїпродукції (товарів, робіт, послуг), підприємства і фізичні особи — суб'єктипідприємницької діяльності можуть використовувати для забезпечення своєїстатутної та господарської діяльності. При цьому вони повинні забезпечуватисистематичну і повну сплату податків в бюджет і внесків обов'язкових платежівдо державних цільових фондів в порядку і в строки, визначені чиннимзаконодавством. У випадку наявності податкової заборгованості використаннявиручки на видачу заробітної плати та різних видів матеріального стимулюваннязабороняється.

Усі надходження і видачі готівки внаціональній валюті підприємства реєструють відразу у касовій книзі. Вонаповинна бути пронумерована, прошита і опечатана сургучем або мастиковоюпечаткою. Кількість сторінок у касовій книзі засвідчується підписом керівника іголовного бухгалтера підприємства. Підставою для записів в касову книгу єтільки належно оформлені прибуткові і видаткові касові ордери. Записи в касовійкнизі робляться в двох примірниках через копіювальний папір кульковою ручкою.Другі примірники сторінок (відривні) є звітом касира. Обидва примірники маютьоднакові номери. Щоденно наприкінці робочого дня касир підводить підсумки задень, виводить залишок грошей в касі та передає в бухгалтерію звіт разом зприбутковими і видатковими ордерами під розписку в касовій книзі. Підчистки танеобумовлені виправлення в касовій книзі забороняються. Зроблені виправленнязасвідчуються підписом касира і головного бухгалтера.

Видача грошей з банку на виплатузаробітної плати (оплати праці), а також: на господарські потреби здійснюєтьсяна основі чеків. Готівка може бути одержана з власних рахунків у межах наявнихв них коштів на цілі, зазначені в чеку, без подання документів і розрахунківпро її обґрунтування.

Чеки, що видаються власнику рахунка,можуть бути іменними і на пред'явника. За іменним чеком гроші виплачуються тійособі, яка вказана в чеку. Передоручення права на одержання грошей за іменнимчеком не допускається, за винятком випадків, коли вказана в чеку сума належитьтій особі, на ім'я якої виписаний чек.

Не допускається видача грошей заіменним чеком головному (старшому) бухгалтеру, а також іншому працівнику, щопідписав чек іншим підписом.

Встановлено відповідний порядокзаповнення та користування грошовими чеками. Ім'я власника рахунка, номер рахунката найменування установи банку заповнюються від руки чорнилом або кульковоюручкою, а також можуть позначатися штампами. У реквізиті «Сумацифрами» вільні місця перед сумою та після неї повинні обов'язково бутиперекреслені двома лініями. Після слова «Сплатити» вписуєтьсяпрізвище, ім'я та по-батькові особи, на ім'я якої видається чек. Сума прописомповинна починатися біля самого початку рядка. Слово «гривень» повинновказуватися відразу за сумою прописом. Вільне між ними місце не допускається.

Чек підписується посадовими особами,які мають право першого і другого підпису, та особою, що подає чек.Забороняється підписувати чек до заповнення усіх його реквізитів. Ніяківиправлення у тексті чека недопустимі; тому що вони роблять чек недійсним.Інформація про призначення виплати на звороті грошових чеків завіряєтьсяпідписом особи, що виписує чек. Одночасно із заповненням чека, повинні бутизаповнені усі його реквізити. Розписка в отриманні чека відображаєтьсявласником рахунка на корінці чека. Корінці сплачених та зіпсованих чеків, атакож самі чеки повинні зберігатися не менше трьох років.

Власник рахунка повинен повернути добанківської установи чекові книжки з невикористаними чеками та корінцями увипадку ліквідації рахунка.

Передоручати право на отриманнягрошей за чеком не можна.

Усі підприємства, які здійснюютьоперації з готівкою в національній валюті, можуть тримати в своїй касі накінець дня готівку в межах встановлених лімітів.

З цією метою суб'єктом господарюванняподається в банк „Заявка – розрахунок для встановлення ліміту залишку готівки вкасі, порядку і строків здавання готівкової виручки". У разі її неподаннябанк самостійно встановлює ліміт залишку готівки у мінімальній сумі.Відповідальність за достовірність даних у заявці-розрахунку даним касової книгита бухгалтерського обліку несе підприємство. Установа банку, що затверджуєліміт каси, при виникненні сумнівів щодо розміру касових оборотів може вимагативід підприємства необхідні обґрунтовуючі документи. Порядок встановленнялімітів залишку готівки в касі регулюється Інструкцією НБУ № 4, Про організаціюроботи з готівкового обігу установами банків України", затвердженоюпостановою Правління НБУ від 19. 02. 2001 р. № 69.

Постановою Правління Національногобанку України від 01.08.2001р. №312 «Про затвердження Змін до Інструкціїпро організацію роботи з готівкового обігу установами банків України»внесено принципові зміни до порядку встановлення та переглядупідприємствам-клієнтам банків ліміту залишку готівки в касі. Скасовано щорічнеподання до 1 березня заявки-розрахунку на встановлення ліміту каси. Така заявкаподається при укладанні угод на розрахунково-касове обслуговування і є йогоневід'ємним додатком. Термін її дії встановлюється на період дії договору нарозрахунково-касове обслуговування. В разі потреби ліміт може переглядатися.Відповідні роз'яснення з цього питання даються в листі НБУ від 04.10.2001р.№11-111/1572-5984 «Про зміни в порядку встановлення лімітів каси».

При встановленні (перегляді) лімітукаси дані про касові обороти підприємством подаються за будь-які три місяці зостанніх дванадцяти, що передують установленню (перегляду) ліміту, у яких бувнайбільший обсяг касових операцій, а для новоствореного підприємства — виходячиіз прогнозних розрахунків касових операцій на перші три місяці роботи. Прирозрахунку ліміту приймаються до уваги тільки ті грошові кошти, які пройшличерез касу, минаючи банк.

Колективні сільськогосподарськікооперативи, селянські спілки самостійно визначають обсяг готівки, що можепостійно зберігатися в їхніх касах. Про це вони зобов'язані»повідомлятиустанови банків, які їх обслуговують. Готівку понад встановлені розміри вонитакож зобов'язані здавати в банки.

Ліміт залишку готівки в касі невстановлюється для селянських (фермерських) господарств, що займаються виключновиробництвом, переробкою та реалізацією сільськогосподарської продукції, і дляфізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності.

Усю готівку понад встановлений лімітзалишку готівки в касі підприємства зобов'язані здавати в порядку і в терміни,встановлені установою банку для зарахування на їх рахунки. У випадку, колиліміт залишку готівки в касі взагалі не встановлено, вся наявна готівка в йогокасі на кінець дня має бути здана в банк (незалежно від причин відсутностіліміту каси). При цьому враховується, що підприємства і організації мають правозберігати протягом 3 робочих днів, включаючи день одержання готівки в банку,понад встановлений ліміт в касах готівку, що одержана в банку для виплатизаробітної плати, заохочень, допомог усіх видів, компенсацій, пенсій,стипендій, дивідендів, сум на відрядження. Сільськогосподарські формуваннямають право зберігати готівку в касі понад ліміт протягом 5 робочих днів,включаючи день одержання готівки в банку.

Так, наприклад, ліміт залишку готівкив касі становить 500 грн., фактичний залишок каси на кінець 20 січня склав 540грн., 21-22 січня руху готівки в касі не було, а 23 січня за прибутковимкасовим ордером було прийнято ще 25 грн., 24 січня — 10 грн. 25 січня готівковікошти в сумі 75 грн. були здані в банк. В результаті перевищення ліміту каси20, 21, 22 січня становило по 40 грн., 23 січня — 65 грн., 24 січня — 75 грн.

Штрафні санкції у цьому випадкубудуть визначені таким чином: /(40грн. х 3 дні) + (65 грн. х 1день) + (75 грн.х 1день)/ х 2= 520 грн.

Кошти на виплати, пов'язані з оплатоюпраці та виплатою дивідендів (доходу), матеріального заохочення, допомог всіхвидів, компенсацій при наявності податкової заборгованості, всі підприємства,незалежно від форм власності, в т. ч. колективні сільськогосподарськіпідприємства та селянські (фермерські) господарства, а також індивідуальніпідприємці, мають одержувати виключно з кас банків. У разі витрачанняпідприємством, що має податкову заборгованість, готівки з виручки дляпроведення цих витрат, витрачені кошти розрахунково включаються у фактичнізалишки готівки в касі того дня, коли було здійснено такі витрати, з наступнимпорівнянням одержаної суми із затвердженим лімітом каси.

Господарства мають право здійснюватирозрахунки між собою, а також з фізичними особами у готівковій формі в межахдозволених законодавством розмірів.

Платежі одного підприємства іншомупонад встановлену граничну суму здійснюються виключно у безготівковому порядку.У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствамипонад встановлену крайню суму 10 тис. грн. кошти в розмірі перевищеннязазначеної суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касіплатника з подальшим порівнянням отриманої суми із затвердженим лімітом каси.

Розрахунки готівкою у підприємствахусіх форм власності повинні проводитися з оформленням податкових накладних,прибуткових і видаткових касових ордерів, касового чи товарного чека,квитанції, договорів купівлі-продажу, актів закупівлі, актів виконання і наданняпослуг та інших документів, які засвідчують факт купівлі товару, виконанняроботи, надання послуги. За проведення готівкових розрахунків без наданняодержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцемготівкових коштів, накладається фінансова санкція в розмірі суми сплаченихкоштів.

Підприємства, які здійснюютьрозрахунки із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послугза готівку через належним чином зареєстровані контрольно-касові апарати (ЕККА),повинні обов 'язково видати споживачеві касовий чек, а під час виходу з ладуЕККА або на період тимчасового відключення електроенергії — письмовий документдля підтвердження здійснення витрат. За невидачу такого документа накладаєтьсяштраф у розмірі від 10 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Готівка, що одержана з установбанків, має витрачатися на ті цілі, на які вона отримана. За використанняотриманих в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначеннямвстановлюється фінансова санкція в розмірі витраченої не за цільовимпризначенням суми.

Видача готівки під звіт проводиться зкаси підприємства за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за ранішевиданими під звіт сумами. Особи, які одержали готівку під звіт (в т. ч. навідрядження), зобов 'язані подати до підприємства звіт про витрачені суми.Готівка, видана під звіт, але не витрачена, має бути повернута до касипідприємства не пізніше 1 робочого дня після її видачі на закупівлютоварно-матеріальних цінностей (на закупівлю сільськогосподарської продукції — не пізніше 10 робочих днів), а після закінчення відрядження — не пізніше 3робочих днів з дня її видачі під звіт. За перевищення встановлених термініввикористання виданої у під звіт суми, а також видача готівкових коштів під звітбез повного звіту про раніше видані кошти, накладається фінансова санкція врозмірі 25 % виданої під звіт суми.

Підприємства торгівлі та сфериобслуговування населення при здійсненні касових операцій з готівкою маютьзабезпечити постійну наявність у своїх касах розмінної монети різних номіналів(не менше 5% від суми встановленого для підприємства ліміту залишку готівки вкасі). Невидача (або несвоєчасна видача) громадянам здачі через відсутність абонестачу розмінної монети на цих підприємствах, а також її наявність в розмірах,менших за встановлені, є порушенням касової дисципліни, і до винних можуть бутизастосовані штрафні санкції в розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян. Ті ж самі дії, вчинені особою, на яку протягом року було накладенеподібне адміністративне стягнення, караються штрафом від 10 до 20неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Видача розмінної монетикасиру-операціоністу під звіт оформляється видатковим касовим ордером.Повернення розмінної монети в касу підприємства проводиться лише при змінікасира-операціоніста. В такому випадку при перевірці дотримання ліміту грошовихкоштів в касі фактичну наявність готівки на кінець дня порівнюють з розміромліміту, зменшеним на суму виданої розмінної монети.

Операції готівкою проводятьсявідповідно до касової заявки. Вона є основним інструментом регулюваннягрошового обігу в конкретному господарстві. Крім цього, через механізмоперативного контролю за ходом виконання касової заявки із сторони банківповинно забезпечуватися раціональне використання готівки з метою забезпеченнястабільного грошового обігу.

Необхідно відмітити, що механізмкасового планування не може забезпечити сталість грошового обігу, тому що позайого регулюючим впливом залишається основна частина грошового обігу — безготівкова сфера. Крім цього, касове планування фіксує лише наслідкитоварно-грошової розбалансованості і не впливає на її причини.

З переходом до ринкової економікикасове планування втрачає своє значення. Замість нього формується механізм опосередкованогорегулювання всієї сфери грошового обігу, а не тільки готівкової частини. Протетакий механізм на сьогоднішній день ще не створений і банки продовжуютьрозробляти прогнози готівкового обігу, тому вимагають від своїх клієнтівподавати поквартальні розробки своїх касових планів.

Касова заявка складається за 50 днівдо початку планового періоду. Вона має чотири розділи :

ü надходження готівки заджерелами, за винятком грошей, одержаних збанку;

ü видатки готівки;

ü розрахунок виплат заробітноїплати;

ü календар видатків назаробітну плату з банку.

Надходження грошей в касу господарства планується за джерелами, а видатки- за видами. Витрати готівки на закупку сільськогосподарської продукції вкасовому плані не відображають.

3.4 Аналізгрошових коштів на підприємстві

Рух грошових коштів — це надходження грошей до підприємства івідтік від нього в результаті фінансово-господарської діяльності. Рух грошовихкоштів можна визначити як різницю між всіма одержаними і виплаченимипідприємством грошовими коштами за певний звітний період.

Проведеним аналізу руху грошових коштів підприємства в звітномуперіоді дає можливість оцінити чисту зміну грошових коштів підприємства міжпочатком і кінцем цього звітного періоду. З’ясується, звідки одержані і на щовикористанні грошові кошти підприємства, достатність обсягу грошових коштів дляздійснення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, визначається рівеньплатоспроможності підприємства.

У ряді випадків прибуток підприємства ототожнюють з рухомгрошових коштів, що є неправильним, оскільки прибуток визначається після відвантаженнятовару, і не надходження грошових коштів. Крім цього, в складі прибуткувраховуються як монетарні, так і немонетарні форми одержання доходу в звітному періоді.

Витрати на виробництво продукції визначаються за фактом їїреалізації, а не за оплатою цих витрат.

Рух грошових коштів підприємства відображається в однойменнійформі фінансової звітності — «Рух грошових коштів підприємства». Вцій формі фінансової звітності відображаються потоки грошових коштів відздійснення звичайної (операційної, інвестиційної, фінансової) та надзвичайноїдіяльності.

Під операційною діяльністю слід розуміти виробничу діяльністьз метою одержання прибутку. Найбільш поширеними джерелами надходження грошовихкоштів від операційної діяльності є виручка від реалізації, виконання робіт інадання послуг, погашення сум від дебіторської заборгованості, одержані авансивід покупців.

У той же час підприємство несе затрати, пов'язані зопераційною діяльністю. До них слід віднести затрати на виробництва продукції,здійснення будівельних робі і. виконання послуг у сферах виробництва, торгівлі,сільського господарства, громадського харчування і транспорту, зв'язку, купівлітоварів у постачальників, виплати органам соціального страхування та бюджету.

Рух грошових коштів, пов'язаних ч інвестиційною діяльністю,передбачає надходження грошей від списання нерухомості, основних засобів,землі, продажу цінних паперів підприємства, одержання відсотків під довгостроковихфінансових вкладень. Здійснюючи інвестиційну діяльність, підприємство несевитрати на придбання активів, які використовуються н операційній діяльності,інвестиції в довгострокові фінансові вкладення.

Під рухом грошових коштів в зв'язку з фінансовою діяльністюслід розуміти діяльність підприємства, що пов'язана із здійсненнямкороткострокових фінансових інвестицій, випуском акцій короткотерміновогохарактеру, вибуття раніше придбаних. Джерелами надходження таких грошовихкоштів є цільові інвестиційні надходження позики, надходження від емісії акцій.По своїй фінансовій діяльності підприємство несе затрати з погашення векселів, борговихзобов'язань кредиторам, виплати дивідендів за акціями акціонерам підприємства.

Аналіз звіту про рух грошових коштів підприємства даєможливість виявиш незбалансованість використання грошових коштів, джерела йогофінансових коштів, достатність фінансування, темпи змін статей балансу.

Форма № 3 фінансової звітності «Звіт про рух грошовихкоштів» підприємства може складатись за допомогою двох методів: прямого таопосередкованого. Суть першого методу полягає в тому, що при ньому аналізуєтьсярух грошових коштів за рахунками підприємства, підсумовується надходження івитрачання грошей з усіх видів діяльності і складається баланс руху грошовихкоштів. При опосередкованому метолі аналізуються етапі балансу, форма № 2фінансової звітності «Звіт про фінансові результати» з метою виявленнявзаємозв'язку між чистим прибутком і зміною в активах підприємства. Застосуванняцього методу дає можливість відобразити взаємозв'язок між видами діяльності підприємства,при ньому чистий прибуток збільшується на суми, що не с реальним вибуттям грошей,зокрема амортизаційних відрахувань.

Амортизаційні відрахування додаються, позаяк вони не среальним відсотком грошових коштів.

В подальшому доплюсовуються і вираховуються етапі, якізбільшують активи або скорочують пасиви. Статті, які збільшують пасиви,додаються до чистого прибутку. Зокрема при здійсненні операційної діяльності збільшеннясуми оборотних актині» означає витрачання грошових коштів на придбання активів абонадання позики, що призведе до зростання дебіторської заборгованості. Збільшеннясум короткострокових зобов'язань буде пов'язано з відстрочкою плані за позики,одержання авансів від покупців.

При здійсненні інвестиційної діяльності зміна сум матеріальнихактивів, зокрема їх збільшення, буде означати зменшення грошових коштів наінвестування, купівлю матеріальних активів.

Збільшення заборгованості при фінансовій діяльності буде визначатисьзбільшенням і ротових коштів, додатковим залученням кредитів. За рахунок емісіїакцій грошові кошти підприємства можуть збільшуватись, що в свою чергу призведедо збільшення ЙОГО власного капіталу.

Аналізу підлягає стан дебіторської та кредиторськоїзаборгованості. Дебіторську заборгованість класифікують наступним чином:

а) дебіторська заборгованість за товари, роботи,послуги;

б) дебіторська заборгованість за розрахунками:

—з бюджетом,

—за виданими авансами,

—з нарахованих доходів,

—з внутрішніх розрахунків;

в) довгострокова дебіторська заборгованість;

д) інша поточна дебіторська заборгованість.

Проводиться групування дебіторської заборгованості затермінами її утворення:

—до одного місяця;

—від одного місяця до ДВОХ місяців:

—від трьох до шести місяців;

—від шести місяців до одного року;

—більше одного року.

Дебіторську заборгованість поділяють на виправдану і невиправдану.Перша виникає наслідок того, що терміни її погашення ще не надійшли, друга —внаслідок порушення термінів погашення. При проведенні аналізу дебіторськоїзаборгованості особлива увага звертається на заборгованість за товари іпослуги. Слід звернути увагу на дотримання термінів документ обороту,своєчасність передачі и банківські установи розрахункових документів, фактивиписок безтоварних платіжних вимог, причини, з яких товари перебувають навідповідальному зберіганні, ефективність застосування санкцій до неплатників.

В додатку 2 наведена таблиця аналізу дебіторської ікредиторської заборгованості.

При проведенні аналізу кредиторської заборгованості, якаподіляється на поточну, за довгостроковими зобов’язаннями, за розрахунками, затовари, роботи і послуги її, також класифікують за термінами утворення, а саме:

—до одного місяця;

—від одного до трьох місяців;

—від трьох до шести місяців;

—більше шести місяці.

Як і дебіторська заборгованість, вона поділяється навиправдану і невиправдану. До виправданої (допустимої) кредиторськімзаборгованості відноситься заборгованість постачальників за акцептованими платіжнимивимогами, непрострочена заборгованість до бюджету. Складовими невиправданої кредиторськоїзаборгованості с прострочена заборгованість постачальникам, перед бюджетом заобов'язкові податки і платежі, не погашені у визначений термін позики, заоплатою праці.

Аналізуються в динаміці показники, що характеризують оборот іперіод погашення кредиторської заборгованості.

Аналізу підлягають кредити і позики банку. Потреба підприємствау кредитах залежить від:

· забезпеченостійого власнимиоборотними коштами;

· обсягівгосподарської діяльності;

· ефективностівикористання власних і залучених в оборотах коштів.

· Завданнямианалізу кредитів і позик є наступні:

· виявленнясвоєчасності погашення кредитів і сплати відсотків за користування ними;

· виявленняпричин утворення простроченої заборгованості;

· виявленняефективності використання кредитів;

4. Шляхи вдосконаленнязберігання і використання грошових коштів на підприємстві

В умовах завершення процесів становлення ринкової економікивсе більшого значення набуває підвищення ефективності управління фінансовимиресурсами підприємств як запорука виживання, стабільного функціонування тапроцвітання будь-якого з суб'єктів господарювання в жорстких умовах ринку.Останнє зумовлене одвічним протиріччям безмежності потреб та обмеженостіекономічних ресурсів. У зв'язку з цим лише той суб'єкт господарюванняспроможний на досягнення успіху, який веде обдуману фінансову політику,спрямовану не лише на звичайне використання наявних фінансових ресурсів, а й наузгодження в часі та просторі їх наявної кількості, джерел та напрямківвикористання, механізмів повернення тощо. Таким чином діяльність кожного з фінансовихменеджерів має спрямовуватися не лише на досягнення максимальної прибутковості короткостроковомуперіоді функціонування підприємства, а і на зростання його ринкової вартостішляхом підвищення його ліквідності, тобто спроможності у встановлені термінивиконувати свої фінансові зобов'язання, що має забезпечуватися не лишенаявністю, а й поточним надходженням у встановлені строки необхідних розмірівгрошових ресурсів. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває підвищенняякості управління саме грошовими потоками підприємства як одним з основникрезультативних показників діяльності підприємства.

Даний підхід перебільшує значущість грошового потоку якіндикатора кредитоспроможності та платоспроможності підприємства, адже не вповній мірі враховує особливості діяльності кожного з суб'єктів господарювання.

Серед багатьох проблем, які вирішують фінансові менеджери,головними є дві. Перша — скільки потрібно інвестувати коштів і в які видиактивів (основні засоби, нематеріальні І активи, довгострокові фінансовіінвестиції тощо). Друга. проблема — як отримати необхідні для інвестуваннягрошові. кошти. В закордонній практиці звіт щодо грошових потоків підприємствавважається одним із найважливіших розділів фінансової інформації.

При розрахунку прибутку витрати навиробництво продукції визначаються при її реалізації, а не в момент їх оплати. Прибутоквідображає грошові та не грошові доходи, визначені протягом певного періоду, щоне співпадає з реальним надходженням грошових коштів. Грошовий потік відображаєрух грошових коштів, які не враховуються при розрахунку прибутку, а самеамортизаційні відрахування, капітельні витрати, податки, штрафи, позикові коштитощо.

Розв'язати зазначені протиріччя призначений Звіт про рух грошовихкоштів. Перевагами інформації про рух грошових коштів є те, що вона дозволяєкористувачам оцінювати зміни у чистих активах підприємства, його фінансовійструктурі (у тому числі ліквідність та платоспроможність), а також здатністьвпливати на суми і період руху грошових коштів. Інформація про рух грошовихкоштів є корисною для оцінки здатності підприємства генерувати грошові кошти таїх еквіваленти, а також дозволяє користувачам розробляти моделі дня оцінки тапорівняння теперішньої вартості майбутнього руху грошових коштів різних підприємств.Вона також підвищує ступінь порівнянності звітності про результати діяльностірізних підприємств, тому що запобігає впливу різних підходів до облікуоднакових операцій та подій.

Рух грошових коштів у Звіті про рух грошових коштіввідображається за видами діяльності: операційна, інвестиційна, фінансова. Слідмати на увазі, що віднесення руху коштів до відповідної діяльності залежить впершу чергу від характеру господарської: діяльності підприємства.

Наприклад, інвестиції в цінні папери звичайно є інвестиційноюдіяльністю підприємства, але для інвестиційної компанії це основна діяльність.

До звіту не включають не грошові операції (бартерні іоперації, надходження основних засобів на умовах фінансової оренди,перетворення зобов'язань на власний капітал). Згідно з ПСБО №4 Інформація прорух грошових коштів у результаті операційної діяльності може бути наведена іззастосуванням прямого або непрямого методів. При застосуванні прямого методудля визначення суми чистого надходження [видатку) коштів в результаті операційноїдіяльності у звіті послідовно наводяться всі основні статті надходжень тавидатків. Різниця між надходженнями та видатками показує приріст або зменшеннягрошових потоків. Непрямий метод передбачає визначення чистого надходження[видатку) з результаті операційної діяльності шляхом послідовного коригуванняпоказника прибутку [збитку). «У вітчизняній практиці при складанні Звіту прорух грошових коштів використовується тільки непрямий метод. При цьомукоригується І прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування.

При розробці фінансового розділу бізнес-плану підприємстваможливе використання як прямого, так і непрямого методу розрахунку рухугрошових потоків. Результати розрахунків повинні збігатися. При застосуванніпрямого та непрямого методів принципово розрізняються методологічні підходищодо визначення руху грошових коштів від операційної діяльності. Розрахункичистих грошових коштів від інвестиційної та фінансової діяльності за різнимиметодами співпадають. На підприємстві можливі три ситуації, кожна з якихпов'язана з наявністю чи відсутністю грошових коштів надходження перевищуютьвиплати за певний період. Виникає позитивний потік грошей. Виплати за певний період перевищуютьнадходження підприємства. Це призводить до появлення негативного потоку грошей.Рівновага вхідних та вихідних грошових потоків яке є порукою стабільностідіяльності підприємства.

Критеріями управління грошовими потоками повинні виступатиліквідність і дохідність. При загрозі неплатоспроможності перевагу слід віддаватикритерію ліквідності.

Негативний потік грошей

•Платежі постачальникам

•Виплата заробітної платиробітникам

•Платежі у бюджет і державні фондисоціального страхування

Ступень небезпеки визначається величиною дефіциту грошовихкоштів, періодом часу, протягом якого він буде зберігатися, а такожможливостями керівника вживати заходів для зниження дефіциту грошей і виведення.підприємства із стану неліквідності.

У разі виникнення значної величини тимчасово вільних грошовихкоштів критерій ліквідності стає другорядним. На перше місце виходить проблемаефективного використання надлишку грошових коштів. В такому випадку можна здійснюватикороткострокові фінансові вкладення у формі.ліквідних цінних паперів, а такождовгострокові реальні й фінансові інвестиції.

Методологія визначення грошових потоків інвестиційногопроекту має певні відмінності.

З точки зору управління проектами грошовий потік обчислюєтьсяяк різниця між надходженнями грошових коштів та їх витратами, що виникають врезультаті реалізації проекту.

Враховувати специфіку визначення грошового потокуінвестиційного проекту. Проектний грошовий потік визначати за принципомнезалежності, відповідно до якого відокремлюються додаткові грошові потоки запроектом. Загальний проектний грошовий потік визначати як операційний грошовийпотік за мінусом проектних чистих капітальних витрат та приросту чистогоробочого капіталу.

Висновки та пропозиції

Гроші, що використовуються суб'єктамигосподарювання, мають дві форми: готівкову та безготівкову. Готівка в розміріперехідних залишків і виручки, яку можна використовувати на місці, зберігаєтьсяв касі підприємства. Всі інші грошові засоби обов'язково зберігаються нарахунках в банку.

Для зберігання грошових коштів тапроведення безготівкових операцій підприємства та їх відокремлені підрозділивідкривають розрахункові (поточні), бюджетні, кредитні та депозитні рахунки і субрахункив національній валюті. Рахунки відкриваються в установі банку за місцемреєстрації підприємства або в будь-якому банку України за згодою сторін. Занаявності декількох розрахункових (поточних) рахунків їх власник протягом трьохробочих днів з дня відкриття визначає один з них як основний. Крім цього, кожнепідприємство має право відкривати рахунки в іноземній валюті за видами валют.За кожним кодом іноземної валюти може відкриватися тільки один рахунок.

Списання засобів із рахунківпроводиться тільки за вказівкою їх власника або за рішенням суду. Власникрахунка разом із установою банку визначає порядок повідомлення про згоду насписання засобів або доручення банку самому проводити таке списання. Восновному оплата розрахункових документів проводиться згідно черговості їхнадходження в банк. 2а Організація прийняття, видачі та зберігання готівки вкасі, а також оформлення касових операцій регламентується „Положенням проведення касових операцій в національній валюті України », що затвердженепостановою Правління НБУ від 19 лютого 2001 р. №72. За порушення правил веденнякасових операцій суб'єкти підприємницької діяльності, а також: службові особисплачують штрафи.

Підприємствам дозволяється залишати вкасі готівку на поточні потреби в межах встановлених сум -лімітів. Понадлімітнісуми готівки обов'язково повинні бути здані в установу банку та зараховані навідповідний рахунок. У випадку, коли ліміт залишку готівки в касі взагалі невстановлено, вся наявна готівка в його касі на кінець дня має бути здана в банк(незалежно від причин відсутності ліміту каси).

Кошти на виплати, пов'язані з оплатоюпраці та виплатою дивідендів (доходу), матеріального заохочення, допоміг всіхвидів, компенсацій при наявності податкової заборгованості, всі підприємства,незалежно від форм власності, в т. ч. колективні сільськогосподарськіпідприємства та селянські (фермерські) господарства, а також: індивідуальні підприємці,повинні одержувати виключно з кас банків. У разі витрачання підприємством, щомає податкову заборгованість, готівки з виручки для проведення цих витрат,витрачені кошти розрахунково включаються у фактичні залишки готівки в касі тогодня, коли було здійснено такі витрати, з наступним порівнянням одержаної сумиіз затвердженим лімітом каси.

Висновки

Коефіцієнт фінансової незалежності свідчить, якщо значення більше за –0,5, то за таких обставин підприємство може всі свої зобов’язання покрити за рахуноквласних джерел, на СК «Печера» значення за 2005 рік менший за – 0,5, а у 2006році становить – 0,42. Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштівхарактеризує кількість залученого капіталу в розрахунку на 1 грн. власного, надосліджувальному підприємстві даний показник в середньому на кожні 1,37 коп.залучених коштів, 1 грн. власного. Коефіцієнт власних оборотних коштів свідчитьпро збільшення довіри до підприємства з боку кредиторів, інвесторів і залежитьвід зовнішніх джерел фінансування, на СК «Печера» порівняно з 2005 р. він зрісна 76,0. Коефіцієнт маневреності власного капіталу характеризує ступіньмобільності власного капіталу щодо можливого вільного маневрування ним,критичне значення коефіцієнта > 0.5,на підприємстві це значення в середньому становить 0,84, отже тільки 0,16 %коштів власного капіталу знаходиться в обороті, а 0,84 % капіталізоване, такеспіввідношення негативно впливає на фінансовий стан підприємства. Коефіцієнтгрошової платоспроможності показує, яку частку поточних зобов’язаньпідприємство може розрахуватись грошовими коштами, критичне значення 0,2 –0,35, на СК «Печера»цей показник дуже низький від — 0,0 в 2005 р. до — 0,004 в2006 р. це теж негативне явище. Коефіцієнт розрахункової платоспроможності напідприємстві не стабільний у 2005 р. він становив 0,11, а 2006 р. 0,05, таканестабільність нам показує, що підприємство не регулює свою розрахунковуплатоспроможність.

Пропозиції:

- державіпотрібно звертати більше уваги на діяльність підприємства, таку галузь, як тваринництво,тому без допомоги держави неможливо, вся виробнича діяльність залежить чиурожайний рік, і яка ціна сільськогосподарську продукцію;

- підприємствупотрібно збільшити кількість високо кваліфікованих працівників, з точки зорубухгалтерського обліку;

- підприємствоповинно збільшити кількість своїх найліквідніших коштів, тому що йому потрібнопокривати свої термінові зобов’язання;

- потрібнопідприємству покращувати своє майно більш швидкішими темпами, щоб знизитисобівартість продукції, і отримувати кращий прибуток.

- підприємствуСК «Печера» потрібно знизити дебіторську заборгованість, щоб економічнішезайматися своєю діяльністю.

Список використаноїлітератури

1. Конституція (Основний законУкраїни) Прийнята ВР України 28 червня 1996 року

2.Закон України ”Про власність” \\ст.38 ”Власність членів трудового колективу недержавного підприємства”//Урядовий курєр.-1991.-7 лютого.

4 ”Пробанки і банківську діяльність”, Закон України від 23.06.1993.

5 ”Простимулювання розвитку с.г. на період 2001-2004 років”. Закон України від18.01.01 № 2238-ІІІ

6 „Прокредитування”, постанова КМУ від 5.04.03 № 79

7 Меморандумпро взаєморозуміння і співпрацю. 10 лютого 2005р. (підписаний на з’їздікерівників союзу с/г. підприємств, асоціації фермерів, банків, ліги страховиківта ін.)

8 АндрійчукВ.Г. Порядок зберігання і використання грошових коштів // Економіка АПК — 2003.№3 с. 65-69

9 АртишВ.І. Грошові кошти // Економіка АПК — 2002.- №1. С. 83-86

10 ВасильєваВ.Г. Організація зберігання і використання грошових коштів на підприємстві //ЕкономікаАПК — 2004.- № 7 с.67-80

11 ГончароваН.В. Грошові кошти на рахунках в банку // Актуальні проблеми економіки — 2002.- №2 с.7-12

12 ДомінськаЄ. Касові операції // Ринок цінних паперів — 2004.- №3-4 с.4

13 Дорофоєва О.В. Організаціягрошових коштів на рахунках в банку // Актуальні проблеми економіки — 2004.- №5 с. 34-39

14 ДуфенюкО.М. Аналіз грошових коштів // Фінанси України – 2002.- №7 с.71-78

15 ІванишинВ.В. Касові операції та порядок їх проведення // Економіка АПК — 2003.- №2 с.42

16 КисельоваО. Грошові кошти // бухгалтерський облік та аудит — 2003.- №10 с.39-47

17 КовальчукК.Ф. Грошове забезпечення підприємства // Фінанси України – 2004. — №6 с.141-147

18 КолєсніковаО.М. Управління грошовими потоками // Економіка АПК – 2004. — №6 с.80-86

19 КомахаО. Грошові кошти// Податкове планування – 2003. — №5 с. 5

20 КруглякО.В. Управління грошовими потоками підприємства // Формування ринкових відносинв Україні – 2003. — №2 с.63-65

21 Радіоненко О.М. Аналіз грошовихкоштів// Економіка АПК-2002. — №2 с.81

22 Ребізант Р. Менеджментгрошових коштів // Податкове планування – 2004.- №2 с. 10

23 Рижков О. Грошові потокипідприємства в ринкових умовах // Пропозиція — Б.М… 2004.- №1 с.18-19

24 Тализіна О. Фінансово-грошовийаналіз підприємств // Податкове планування – 2004.- №8 с.80-86

25 Човнюк Ю.В. Готівково-грошовийобіг // Фінанси України – 2004. — №1 с. 83-90

26 Щебликіна 1.0. Нормирегулювання обігу готівки // Економіка АПК – 2003.- №12 с.76-80

еще рефераты

Еще работы по финансовым наукам

Реферат по финансовым наукам

Финансовое планирование и прогнозирование бюджета

13 Июля 2015

Реферат по финансовым наукам

Налоги как средство государственного регулирования экономики

13 Июля 2015

Реферат по финансовым наукам

Налоги на доходы физических лиц

13 Июля 2015

Реферат по финансовым наукам

Бюджетное планирование и прогнозирование

1 Сентября 2013