Реферат: Аналіз фінансового стану підприємства

Вступ

Перехід до ринкової економіки потребує від підприємствпідвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції, послуг наоснові впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних формгосподарювання і керування виробництвом, подолання безгосподарності,активізації підприємництва, ініціативи.

У цих умовахкерівник підприємства не може розраховувати тільки на свою інтуїцію.Управлінські рішення і дії сьогодні повинні бути засновані на точнихрозрахунках, глибокому й всебічному економічному аналізі. Вони повинні бутинауково обґрунтованими, мотивованими, оптимальними. Жодне організаційний,технічний і технологічний захід не повинний здійснюватися доти, поки необґрунтована його економічна доцільність.

Важлива роль уреалізації цих задач приділяється аналізу фінансової діяльності підприємств. Зйого допомогою виробляється стратегія й тактика розвитку підприємства,улаштовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнімвиконанням, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів іпрацівників.

Фінансовий аналізнавіть найблагополучнішого підприємства є постійною необхідністю, бо не можнавести господарство без аналізу його доходів і витрат. Це було важливо завжди, атим більше – нині, коли на зміну безгосподарності й безвідповідальностіприходить підприємництво, сувора дисципліна й ощадливість. Закони ринковоїекономіки потребують відповідного способу мислення й поведінки всіх їїучасників. Ринкова економіка приводить у рух усі ресурси, аби кожна вкладена впідприємство гривня давала найвищий прибуток. Щоб забезпечити це, необхіднопостійно проводити фінансовий аналіз, досліджувати фінансовий станпідприємства, проводити обґрунтоване наукове дослідження фінансових відносин іруху фінансових ресурсів у процесі господарської і торговельної діяльностікожного підприємства.

Фінансовий аналізпередбачає дослідження важливих аспектів грошового обороту та прийняття заходівіз закріплення фінансово-економічного стану господарюючого суб'єкта. Стабільнийфінансовий стан підприємства означає своєчасне виконання зобов'язань перед йогоперсоналом, партнерами та державою, що припускає фінансову стійкість,нормалізацію плато- і кредитоспроможності та рентабельності активів, власногокапіталу й продажів.

Велика роль приділяєтьсяаналізу в справі визначення й використання резервів підвищення ефективностівиробництва. Він сприяє ощадливому використанню ресурсів, виявленню івпровадженню передового досвіду, наукової організації праці, нової техніки йтехнології виробництва, попередженню зайвих витрат, різних недоліків у роботі.У результаті цього зміцнюється економіка підприємства, підвищуєтьсяефективність виробництва.

1. Рольфінансового аналізу у зміцненні господарської діяльності

Сучасний розвиток світової економіки можна охарактеризувати як періодпотрясінь. Зміни, які сьогоднівідбуваються не лише в нашій країні, а й в більшості держав стали нормою сьогодення. Тому сьогоднізаймають лідируючі позиції лише ті підприємства які швидко можуть адаптуватися до цих змін.

Світова фінансова криза, що розпочалась у 2008 р., привернулаувагу більшості аналітиків до проблем фінансового стану підприємств, які єосновою фінансової піраміди суспільства.

Попередженнярозвитку негативних явищ на підприємстві є важливим елементом його діяльності.Це стає можливим за систематичного забезпечення управлінського персоналуінформацією про поточний рівень фінансової стійкості та здатність підприємствадо подальшого розвитку. Така інформація повинна отримуватися зарезультатами оцінки фінансового стану підприємства.

Таким чином, перш за все слід зрозуміти, що являє собою фінансовийстан підприємства в усій його багатосторонності та вивчити підходи до йогоаналізу та оцінки. Адже саме на результатах його аналізу і буде базуватисяприйняття рішень по покращенню ефективності діяльності підприємства.

Фінансовий станпідприємства – це сутнісна характеристика діяльності підприємства у певнийперіод, що визначає реальну та потенційну можливість підприємства забезпечуватидостатній рівень фінансування фінансово-господарської діяльності та здатностіефективно здійснювати цю діяльність у майбутньому

Найкраще фінансовий стан підприємства визначається елементами йогоекономічної діяльності: прибутковістю (рентабельністю) роботи підприємства;оптимальністю розподілу прибутку, що залишається в розпорядженні підприємствапісля сплати податків і обов’язкових відрахувань; наявністю власних фінансовихресурсів (основних і оборотних засобів) не нижче мінімально необхідного рівнядля організації виробничого процесу і процесу реалізації продукції;раціональним розміщенням основних і оборотних засобів (власних і позикових);платоспроможністю; ліквідністю [3, с. 110].

Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивнопозначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.Зазвичай, чим вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт,послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, щопозитивно впливає на його фінансовий стан. З іншого боку неритмічністьвиробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацієюпризводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, врезультаті чого погіршується його платоспроможність, що в свою чергу можепризвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже увиробничому процесі [5, с. 48].

Саме тому оцінка фінансового стану є однією з найважливіших засаддіяльності підприємств, яка надає інформацію стосовно того на якій стадіїрозвитку і діяльності знаходиться підприємство і які кроки необхідно здійснитидля його подальшого процвітання.

Фінансовий станпідприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної тафінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці видидіяльності підприємства [8, с. 67].

Діагностика фінансового стану дає змогу оцінити достовірністьпоточного фінансового обліку та звітності, створює базу для пошуку резервівпідвищення рентабельності виробництва, висування гіпотез про закономірності іможливість нестійкого фінансового стану, формування становища, в якому стаєможливим виконання підприємством зобов’язань перед кредиторами та бюджетом.

Щодо аналізу фінансового стану підприємства, він повиненвідбуватися систематично та з використанням різноманітних методів, що в той жечас враховують галузеву складову аналізу. Це дасть змогу співставляти тааналізувати показники діяльності підприємства та зміни його фінансового стануяк на певну дату так і протягом певного періоду, підвищуючи ефективність таякість проведеного аналізу за рахунок достатності наявної інформації. Цеуможливить знаходження найбільш доцільних способів використання фінансовихресурсів та побудови їх структури, що, в свою чергу, стане запорукоюнедопущення перебоїв у постачанні ресурсів при здійснення господарськоїдіяльності підприємства та, як наслідку, невиконання плану прибутку та зниженнярентабельності.

Отже, можна виділити наступні завдання аналізу фінансового стану:

– дослідження ліквідності, платоспроможності та фінансовоїстійкості підприємства;

– прогнозування можливих фінансових результатів, економічноїрентабельності, виходячи з реальних умов господарської діяльності й наявностівласних і залучених коштів, розробка моделей фінансового стану при різнихваріантах використання ресурсів;

– дослідження ефективності використання майна (капіталу)підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

– вивчення відповідності між коштами та джерелами,раціональності їх розміщення та ефективності використання;

– об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможностіта фінансової стійкості підприємства;

– оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовомуринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

– аналіз ділової активності підприємства та його становища наринку цінних паперів;

– визначення ефективності використання фінансових ресурсів;

– визначення причинно-наслідкових зв'язків між різнимипоказниками виробничої, комерційної та фінансової діяльності і на основі цьогооцінка виконання плану щодо надходження фінансових ресурсів та їх використанняз позицій зміцнення фінансового стану підприємства;

– розробка конкретних заходів, спрямованих на більш ефективневикористання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства [4,с. 57].

Для того щоб виконати ці завдання, необхідно вивчити:

– наявність, склад і структуру оборотних коштів підприємства,причини та наслідки їх змін;

– наявність, склад і структуру джерел власних коштівпідприємства, причини та наслідки їх змін;

– стан, структуру і зміни довгострокових активів;

– наявність, структуру поточних активів у сферах виробництвай обігу, причини та наслідки їх змін;

– платоспроможність і фінансову гнучкість;

– ефективність використання активів;

– окупність інвестицій.

Першим і головниметапом у покращанні фінансового стану підприємств є пошук оптимальногоспіввідношення власного і позикового капіталу, яке забезпечує рентабельністьвласного капіталу. Оптимізація ліквідностіпідприємства реалізується за допомогою комплексу заходів, спрямованих назменшення фінансових зобов’язань та збільшення активів. Фінансові зобов’язання підприємствоможе зменшити за рахунок: зменшення суми постійних витрат; продовження строківкредиторської заборгованості, відстрочення виплат дивідендів та відсотків.Збільшити суму грошових активів можна за рахунок: рефінансування дебіторськоїзаборгованості, тобто система фінансових операцій, яка забезпечує прискоренуконверсію дебіторської заборгованості грошовими активами.

Ще однимнапрямком є збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства,що збільшить коефіцієнт абсолютної ліквідності і дозволить підприємству братидовго – і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності.

Також одним ізнайважливіших етапів є аналіз конкурентоспроможності підприємства, деактуальності набуває оптимізація збутової політики. Підприємству необхідноактивізувати політику в галузі маркетингу з метою просування своєї продукції наринок, використовуючи показники якості та ціни.

Доцільно такожзвернути увагу на те, що для покращання свого фінансового становища виробникитоварів та послуг повинні реалізовувати всю продукцію, що застоюється наскладах. Тому для розширення ринків збуту підприємство може створити пунктироздрібної торгівлі, що призведе до збільшення прибутку та збільшенняоборотності капіталу. Конкурентоспроможність на ринку збуту може досягатисятакож шляхом зниження собівартості продукції, за рахунок впровадження новоїтехніки, технологій, раціональнішого використання як матеріальних, так ітрудових ресурсів.

Покращитифінансовий стан підприємства можна також, використовуючи економіко –математичні методи. Їхнє застосування підвищує ефективність аналізу за рахунокрозширення показників використання фінансових ресурсів, розкриття резервівефективності виробництва.

Однією знайважливіших характеристик фінансового стану підприємства є його фінансовастійкість, ліквідність, платоспроможність, які необхідно розуміти яксукупність взаємообумовлених і взаємопов’язаних складових, які за будь – якихумов забезпечують здатність до ведення діяльності підприємств.

На мою думку,система заходів для підтримки економічної стійкості підприємства повиннапередбачати постійний контроль зовнішнього і внутрішнього станів підприємства,розробку планів при виникненні проблемних ситуацій, прийняття нестандартних рішеньу випадку критичної ситуації, координацію дій всіх учасників і контроль завиконанням заходів та їхніми результатами.

Ці показникиформуються під час всієї господарської діяльності. Заходи, спрямовані напокращання фінансового стану підприємства, містять в собі вивчення попиту напродукцію, що випускається, з метою розширення ринку та забезпеченняконкурентоспроможності, аналіз складових собівартості продукції і визначенняшляхів її зниження, контроль за фінансовим станом підприємства і дотриманням виробленоїфінансової стратегії.

Отже підсумовуючивищевикладене можна сказати, що фінансовий стан – це складний показникхарактеристики діяльності підприємства за певний період, що відображає ступіньзабезпеченості підприємства фінансовими ресурсами, раціональності їхрозміщення, забезпеченості власними оборотними коштами для своєчасногопроведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями та здійсненняефективної господарської діяльності в майбутньому. Кількісно він вимірюєтьсясистемою показників, на підставі яких здійснюється його оцінка. Однією знайважливіших характеристик фінансового стану підприємства є його фінансовастійкість, ліквідність, платоспроможність. Ці показники формуються під часвсієї господарської діяльності. Заходи, спрямовані на покращання фінансовогостану підприємства, містять в собі вивчення попиту на продукцію, щовипускається, з метою розширення ринку та забезпечення конкурентоспроможності,аналіз складових собівартості продукції і визначення шляхів її зниження,контроль за фінансовим станом підприємства і дотриманням виробленої фінансовоїстратегії.

2.Організаційно-економічна характеристика досліджуваного підприємства

Селянськефермермерське господарство «ЦЕНТР» створене рішенням загальних зборівсільськогосподарського виробничого кооперативу «Центр» від 17.02.2001 рокувнаслідок його реорганізації шляхом перетворення і діє у відповідності доЗаконів України «Про селянське (фермерське) господарство», «Про пріоритетністьсоціального розвитку села та агропромислового комплексу в народномугосподарстві», «Про власність», «Про підприємництво», законодавства про землюта інших законодавчих актів України.

Засновником СФГ«Центр» є Селецька Ніна Федорівна (індифікаційний код 1993206284) яка є такожГоловою Господарства.

Селянське фермермерськегосподарство «ЦЕНТР» з розміщується на території Добровеличківського районуКіровоградської області, код за ЄДРПОУ 03756655.

Юридичний статуспідприємства: Повне та скорочене найменування – селянське фермермерськегосподарство «ЦЕНТР», СФГ «Центр».

Юридична адреса –27000, Кіровоградська обл., Добровеличківський район, селище міського типуДобровеличківка, провулок Колгоспний, будинок №2.

Вид економічноїдіяльності – змішане сільське господарство.

Головною метоюдіяльності підприємства є отримання прибутку шляхом виробництвасільськогосподарської продукції, її переробки, реалізації та здійснення іншихвидів діяльності.

Предметомдіяльності господарства є:

· Сільськогосподарське виробництво та реалізація товарної продукціїі сировини.

· Переробка сільськогосподарської продукції як власного виробництва,так і придбаної.

· Оптова і роздрібна торгівля товарами власного виробництва іпридбаними, комерційна та комісійна торгівля через власні і орендовані бази імагазини, кіоски.

· Виробництво будівельних матеріалів, виконання будівельних таремонтно-будівальних робіт.

· Придбання і будівництво споруд і будинків та будівель в тому числісільськогосподарського призначення.

· Створення підособних промислів.

· Виробництво і реалізація товарів широкого вжитку.

· Надання послуг і консультацій фізичним і юридичним особам вобробітку землі, вирощуванні сільськогосподарських культур, ремонті ітехнічному обслуговванні автомобілів, сільськогосподарської техніки.

· Оптова та роздрібна торгівля мінеральними добривами, гербіцидами,отрутохімікатами, насінням.

· Інші види діяльності, передбачені статутом.

Організаціяфінансової роботи поділена на:

1. Головна бухгалтерія (на чоліз головним бухгалтером Пилипчук Наталія Петрівна);

2. Інтегровані бухгалтерськівідділи виробничих підрозділів підприємства;

3. Фінансовий відділ (на чолі зфінансовим директором).

Основнимобов’язком місцевих бухгалтерій підприємства є первинна реєстраціягосподарських операцій, правильне оформлення форм первинних документів,проведення контролю за фактичним використанням товарно-матеріальних цінностейпідприємства, а також якістю, повнотою та своєчасністю проведення основнихгосподарських робіт, подача проміжних форм виробничих звітів за формамианалітичних регістрів обліку.

Допереліку обов’язків центральної бухгалтерії входить опрацювання регістріваналітичного обліку та зведених бухгалтерських документів та частини первинноїдокументації, складання на їх основі регістрів синтетичного обліку, формуваннябази для складання податкової та статистичної звітності, контроль за повнотоюта своєчасністю нарахування та сплати загальних та спеціальних податків,зборів, обов’язкових платежів.

Обов’язкиГоловного бухгалтера:

1. Організуєоблік грошових коштів, які поступають, товарно-матеріальних цінностей, основнихзасобів. своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій,пов'язаних з їх переміщенням; облік витрат виробництва і обсягу виконаннякошторис) витрат, реалізації продукції, виконання робіт і послуг, результатівгосподарсько-фінансової діяльності товариства, а також фінансових,розрахункових та кредитних операцій, законність, своєчасність і правильність їхоформлення, складання економічно обгрунтованих звітних калькуляцій собівартостіпродукції, робіт (послуг), розрахунки по заробітній платі з працівникамигосподарства.

3. Забезпечуєраціональну організацію обліку та звітності в товаристві.

4. Проводитьроботу по забезпеченню додержання штатної, фінансової і касової дисципліникошторисів витрат, додержання законності при списанні з бухгалтерських балансівнедостач, дебіторської заборгованості та інших витрат, збереженнябухгалтерських документів, оформлення і здача їх в архів.

5. Приймає участьв роботі по удосконаленню і розширенню сфери діяльності внутрішньо – господарськогорозрахунку, у розробці раціональної планової та звітної документації обліку, ворганізації впровадження засобів механізації в обліково-обчислювальних роботах.

6. Забезпечуєсвоєчасне складання бухгалтерської звітності на основі первинних документів ібухгалтерських записів та представлення їх за прийнятим порядком у відповідніоргани.

3.Організаційно-інформаційна модель аналізу фінансового стану

фінансовий ліквідність аналіз платоспроможність

Аналізфінансового стану є необхідною умовою ефективного управління формуванням,розміщенням і використанням ресурсів підприємства. Фінансовий станхарактеризується величиною, складом і структурою активів, власного капіталу ізобов’язань, відповідні співвідношення яких обумовлюють фінансову стійкість,платоспроможність і ефективність використання економічного потенціалупідприємства.

В умовахрозвиненої економіки стратегічною метою управління………є відтворення йогоринкової вартості, яка визначається вартістю майна підприємства. Отже,дослідження джерел фінансування та етапів формування активів підприємства,оцінка розміщення та ефективності використання його фінансових ресурсів єважливими завданнями фінансового аналізу, вирішення яких забезпечує органиуправління необхідною інформацією щодо наявних резервів розвитку підприємства,сприяє підвищенню конкурентноспроможності його продукції.

Метою аналізуфінансового стану підприємств є підвищення його фінансової стійкості таплатоспроможності на основі збільшення економічного потенціалу та поліпшенняструктури активів, власного капіталу і зобов’язань.

Поняття активівта зобов’язань визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансовузвітність в Україні» прийнятий Верховною Радою України 16 липня 1999 р.

Згідно з цимЗаконом поняття активів та зобов’язань мають наступні значення:

Активами єресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використанняяких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Зобов’язання – цезаборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, і погашенняякої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства,що втілюють у собі економічні вигоди.

Поняття власногокапіталу визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»,затвердженим наказом Міністерства фінансів України 31 березня 1991 р. №87.

Власний капітал –це частина в пасивах підприємства, що залишається після вирахування йогозобов’язань.

Аналізфінансового стану підприємства в умовах застосування сучасних інформаційнихтехнологій грунтується на визначенні основних елементів процесу дослідженняактивів, власного капіталу і зобов’язань. На цій основі формуютьсявзаємозв’язані етапи виконання відповідних аналітичних процедур і розробляютьсялогічно-обгрунтовані алгоритми узагальнення та оцінки відповідної інформації зметою прийняття управлінських рішень щодо подальшого розвитку підприємства.

Електроннуінформаційну систему управління активами, власним капіталом і зобов’язаннямипідприємства побудовано за трьома рівнями обробки економічної інформації.

Перший рівеньелектронної системи обробки економічної інформації відповідає етапу первинногообліку фінансово-господарських операцій, який є джерелом фактографічноїінформації, що застосовується переважно в оперативному аналізі та контролі.

Вихідні документианалітично-контрольної спрямованості, що формуються на першому рівніелектронної системи обробки інформації щодо залишків і руху активів, власногокапіталу і зобов’язань підприємства, складаються відповідно до метиоперативного управління на основі даних первинного обліку, правової танормативно-довідкової інформації.

Наступний рівеньелектронної системи обробки інформації відповідає стану поточного обліку ідозволяє узагальнити облікову фактографічну інформацію, перш за все, завідповідними періодами, застосовуючи методичні прийоми рестроспективного(поточного) аналізу. Електронні регістри поточного обліку є основним джереломпоточної облікової інформації щодо операційної, інвестиційної та фінансовоїдіяльності підприємства, зведеної за відповідний період, переважно за місяць.

Найвищий рівеньузагальнення облікової інформації у формах фінансової звітності дозволяєздійснити ретроспективний та перспективний аналіз економічного потенціалупідприємства, визначити ефективність фінансово-господарської діяльності,оцінити рух та інтенсивність використання коштів, розміщених в активахпідприємства, дати загальну оцінку політиці підприємства щодо управління йогоактивами та джерелами їх фінансування. Саме ця інформація, досліджена протягомтривалого періоду є основою прогнозування економічного потенціалу підприємстваза показниками балансу.

Формалізаціяаналітичного процесу в управлінні активами, власним капіталом і зобов’язаннямпідприємства на основі побудови організаційно-інформаційної моделі аналізуфінансового стану грунтується на визначенні мети і завдань, системи показників,інформаційного та методичного забезпечення аналізу.

Приблизнуструктуру організаційно-інформаційної моделі аналізу фінансового станупідприємства наведено у таблиці:

1. Мета і завдання фінансового стану

/>

1.1. Мета

1.2. Завдання

/> ·  Метою аналізу фінансового стану підприємства є пошук шляхів і резервів зростання його ринкової вартості, поліпшення структури; ·  Оцінка структури активів і пасивів підприємства; /> ·  Аналіз динаміки активів і пасивів за складом і структурою; /> /> ·  Аналіз руху та ефективності використання активів підприємства; /> ·  Аналіз джерел фінансування підприємства; /> ·  Аналіз фінансової стійкості та платоспроможності підприємства; /> ·  Аналіз рентабельності та ділової активності підприємства; />

2. Об'єкти і суб'єкти аналізу фінансового стану

/>

2.1. Об'єкти

2.2. Суб'єкти

/> ·  Активи в цілому та за видами; ·  Вищі посадові особи підприємства /> ·  Власний капітал в цілому та за видами; ·  Економічні служби підприємства /> ·  Чинники, що спричинили зміну економічного потенціалу; ·  Керівники функціональних та структурних підрозділів підприємства /> ·  Чинники, що вплинули на фінансову стійкість та платоспроможність ·  Власники та акціонери /> ·  Чинники, що вплинули на рентабельність та ділову активність підприємства; ·  Зовнішні користувачі інформації />

3. Система економічних показників аналізу фінансового стану

/>

3.1. Абсолютні вартісні показники, джерела яких є облік;

3.2. Відносні показники, які є наслідком аналітичної обробки облікової інформації

/> ·  Залишки та обороти з надодження і використання активів в цілому та за їх видами; ·  Відносні показники структури активів, власного капіталу та зобов'язань; /> ·  Залишки та обороти з надодження і використання власного капіталу в цілому та за їх видами; ·  Відносні показники динаміки активів, власного капіталу та зобов'язань; /> ·  Залишки та обороти з надходження і погашення зобов'язань в цілому та за їх видами; ·  Відносні показники інтенсивності процесів /> ·  Доход від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) /> ·  Чистий прибуток підприємства /> ·  Абсолютні показники динаміки. />

4. Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану

/>

4.1. Зовнішня інформація

4.2. Внутрішня інформація

/> ·  Правова; ·  Планова; /> ·  Нормативна; ·  Фактографічна /> ·  Довідкова />

5. Методичні прийоми обробки первинної інформації

/>

5.1. Економіко-логічні методи

5.2. Економіко-математичні методи

/> ·  Грунтування; ·  Методи обробки динамічних рядів; /> ·  Методи регресійно-кореляційного аналізу; /> ·  Порівняння; /> ·  Розрахунки відносних показників; ·  Методи моделювання. /> ·  Розрахунки середніх показників; /> ·  Деталізація; /> ·  Елімітування. />

6. Узагальнення і реалізація результатів аналізу фінансового стану

/>

6.1. Узагальнення результатів

6.2. Реалізація результатів

/> ·  Систематизація інформації; ·  Оцінка заходів щодо збільшення економічного потенціалу та підвищення фінансової стійкості і платоспроможності підприємства з точки зору найбільшої відповідності фінансової стратегії підприємства; /> ·  Кількісна оцінка втрачених можливостей збільшення економічного потенціалу та підвищення фінансової стійкості і платоспромодності підприємства; ·  Вибір оптимального варіанту заходів щодо поліпшення фінансового стану підприємства; /> ·  Кількісна оцінка потенційного збільшення економічного потенціалу та підвищення фінансової стійкості і платоспроможності підприємства; ·  Прийняття рішення щодо реалізації обраного варіанту заходів; /> ·  Оцінка вірогідності прогнозованих показників; ·  Доведення прийнятого рішення до виконавців; /> ·  Розробка багатоваріативних заходів щодо поліпшення фінансового стану підприємства у майбутньому періоді; ·  Забезпечення контролю за виконанням прийнятих рішень. /> ·  Оформлення результатів аналізу і предача їх в управлінські структури для реалізації запропонованих заходів. />

Послідовнареалізація елементів наведеної вище організаційно-інформаційної моделі аналізуфінансового стану підприємства забезпечує досягнення поставленої мети.

Важливим джереломнормативної інформації щодо фінансового стану є затверджені накази Міністерствафінансів План розрахунків бухгалтерського обліку та Інструкція про йогозастосування, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, зокрема П(С) БО №2«Баланс», П(С) БО №5 «Звіт про власний капітал», П(С) БО №7 «Основні засоби»,С(С) БО №10 «Дебіторська заборгованість», П(С) БО №11 «Зобов’язання», П(С) БО №12«Фінансові інвестиції» та деякі інші документи.

Плановаінформація стосовно фінансового стану формується безпосередньо на підприємстві,виходячи з потенційних можливостей його розвитку, вимог чинного законодавствата відповідних нормативних документів і міститься у фінансових планах, бізнес –планах, інвестиційних проектах, кошторисах.

Основним джереломфактографічної інформації щодо фінансового стану є бухгалтерський облік.

Отримання,обробка, передача та зберігання інформації щодо фінансового стану передбачаєзастосування системи економічних показників. У наведенійорганізаційно-інформаційній моделі економічні показники розділено на 2 групи(абсолютні та відносні показники), які відображають рух інформаційних потоків усистемі управління.

Важливимелементом організаційно-інформаційної моделі є методичне забезпечення аналізуфінансового стану підприємства. Методичні прийоми, які включено до моделі,дозволяють здійснити загальний та факторний аналіз динаміки об’єкта дослідження,а також аналіз фінансових коефіцієнтів, що визначають фінансову стійкість,платоспроможність, рентабельність та ділову активність підприємства.

Послідовністьаналізу фінансового стану визначається потребою поетапного розкриттяекономічної інформації відповідно до його мети і завдання, характеристику якихнаведено в організаційно-інформаційній моделі.

4. Аналіз складукоштів та джерел їх утворення

Для розглядуцього питання слід розпочати з аналізу джерел утворення коштів, який наведенийу таблиці 4.1

Таблиця 4.1. Джерелаутворення коштів СФГ «Центр» у 2008 році, тис. грн.

Показник На початок періоду, тис. грн На кінець періоду, тис. грн Інтерпретоване відхилення як джерело як витрати 1. Власний капітал 8390 9415 1025 2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів 3. Довгострокові зобов'язання 1410 2033 623 4. Поточні зобов'язання 725 939 214 4.1. Короткострокові кредити банків 46 46 4.2. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 239 628 389 4.3. Поточні зобов'язання за розрхунками: з одержаних авансів 285 -285 з бюджетом 15 44 29 зі страхування 10 21 11 з оплати праці 42 67 25 із внутрішніх розрахунків 39 1 -38 4.4. Інші поточні зобов'язання 95 132 37 5. Доходи майбутніх періодів ПІДСУМОК 10525 12387 1862

Основнимиджерелами формування коштів підприємства у 2008 році було зростання власногокапіталу на 1025 тис. грн., збільшення довгострокових зобов’язань на 623 тис. грн.Збільшення суми короткострокових кредитів банків свідчить про збільшення часткизапозичених джерел коштів для формування оборотних засобів. Збільшення іншихпоточних зобов’язань на 37 тис. грн. дає змогу зрозуміти поточну ситуацію звитратами, які незважаючи на незначне зростання, на мою думку, неправильноробити фундаментальні виснови щодо ролі і місця інших поточних зобов’язань уструктурі джерел формування коштів. Щодо іншої статті, яка вплинула наутворення загальної суми джерел коштів стала кредиторська заборгованість затовари, роботи та послуги, зростання якої означає, що у 2008 році підприємствозаборгувало 389 тис. грн. постачальникам і підрядчикам за виконані роботи таотримані послуги, що пов’язано з розривами платежів і надходження сирови іматеріалів у часі.

Збільшення сумипоточних зобов’язань підприємства на 214 тис. грн. спричинено зростанням групифакторів, що входять до цього сумованого показника: зменшення розрахунків зодержаних авансів на 285 тис. грн., збільшення суми розрахунків на 29 тис. грн.з бюджетом, збільшення суми страхування на 11 тис. грн., з оплати праці на 25 тис.грн., зменшення обсягів виплат із внутрішніх розрахунків на 38 тис. грн.

Важливим джереломнадходження коштів у звітному періоді було збільшення поточних зобов’язань на214 тис. грн., що пов’язано із зростанням витрат операційного циклувиробництва, що свідчить про зменшення швидкості оборотності коштів.

Загальнийпідсумок 1862 тис. грн. як початком і кінцем звітного періоду можна оцінювати якпозитивний результат, так як він показує зростання джерел утворення коштівпротягом 2008 року.

Таблиця 4.2. Структураджерел утворення коштів СФГ «Центр» у 2008 році, тис. грн.

Найменування показника Сума, тис. грн % до підсумку 1. Збільшення власного капіталу 1025 55 2. Збільшення забезпеченості майюутніх витрат 3. Збільшення довгострокових зобов'язань 623 33,5 4. Збільшення короткострокових кредитів бунку 46 2,5 5. Збільшення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги 389 20,9 6. Збільшення поточних зобов'язань -258 -13,9 7. Збільшення інших поточних зобов'язань 37 2 8. Збільшення доходів майбутніх періодів Разомд жерел утворення коштів 1862 100

Аналізуючиструктуру джерел утворення коштів СФГ «Центр» у 2008 році, можна зробити таківисновки:

1. Збільшення власного капіталу на 1025 тис. грн. відбулося внаслідокзростання резервного капіталу на та на 2406 тис. грн. і зменшення суминерозподіленого прибутку на 1381 тис. грн.

2. Збільшення власного капіталу склало 55% від загальної суми всіхджерел утворення коштів, що говорить про пріоритетність операційної діяльностідля підприємства.

3. наступним важливим джерелом утворення коштів було збільшеннядовгострокових зобов’язань на 33,5%

4. Третім за важливістю джерелом утворення коштів було збільшеннякредиторської заборгованості за товари, роботи і послуги.

5. найбільш негативна динаміка спостерігалася у показниках збільшенняпоточних зобов’язань, його зменшення склало 13,9%.

6. Спостерігається збільшення кредиторської заборгованості за товари,роботи та послуги на 389 тис. грн., що пояснюється розривом платежів у часі.

Загалом структурарозподілу джерел коштів є врівноваженою, а відносно незначна частка збільшеннявласного капіталу свідчить про невдалі фінансові результати внаслідок неврожаюзернових і технічних культур у 2007 році.

Таблиця 4.3. Напрямкивикористання коштів СФГ «Центр» у 2008 році

Показник На початок періоду, тис. грн На кінець періоду, тис. грн Інтерпретоване відхилення як джерело як витрати 1. Необоротні активи 5428 7064 1636 1.1. Нематеріальні активи 1.2. Основні засоби 4783 6391 1608 1.3.Інші необоротні активи 1.4. Незавершене будівництво 365 365 1.5. Довгострокові біологічні активи 280 308 28 2. Оборотні активи 5097 5323 226 2.1. Запаси 1749 2023 274 2.2. Поточні біологічні активи 317 311 -6 2.3. Незавершене виробництво 1091 1553 462 2.4. Готова продукція 26 20 -6 2.5. Товари 54 83 29 2.6. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 2.7. Дебіторська заборгованість за розрахунками 2.8. Грошові кошти та їх еквіваленти 488 28 -460 2.9. Інша поточна заборгованість 1293 1302 9 2.10.Інші оборотні активи 79 2 -77 3. Витрати майбутніх періодів ПІДСУМОК 10525 12387 1862

Основним напрямомвикористання коштів СФГ «Центр» було вкладення у необоротні активи. Це єпозитивним результатом, тому що вказує на те, що підприємство робить кроки нашляху до розширеного виробництва. Купівля основних засобів на суму 1608 тис. грн.здійснювалася за рахунок власного капіталу, що також є гарним результатом.

Відноснонегативним показником можна вважати збільшення суми незавершеного виробництвана 462 тис. грн., що є свідченням того, що певна сума оборотних коштів не єактивними, тобто не знаходяться в обігу. Це зменшує потенційну ліквідністьпідприємства. Вигідним для підприємства є збільшення частки оборотних активівна 226 тис. грн.

Збільшеннявартості запасів на 274 тис. грн. не дає змоги однозначно стверджуватипозитивність чи негативність цього результату. З одного боку, збільшеннявартості запасів створює передумови для збільшення обсягів виробництва у майбутньомуперіоді, з іншого, значна сума коштів в запасах створює проблемиплатоспроможності підприємства в короткостроковому періоді. В нашому випадку,запаси використовуються за призначенням, що означає збільшення валового обсягупродукції у наступному календарному періоді.

Загалом, вартопозитивно оцінити напрями вкладення коштів, так як значна їхня частинавкладається в основні і необоротна активи.

Таблиця 4.4. Структуравикористання коштів у 2008 році

Найменування показника Сума, тис. грн % до підсумку 1. Збільшення нематеріальних активів 2. Збільшення основних засобів 1608 86,4 3. Збільшення інших необоротних активів 4. Збільшення незавершеного будівництва 5. Збільшення довгострокових біологічних активів 28 1,5 6. Збільшення запасів 274 14,7 7. Збільшення поточних білогічних активів -6 -0,3 8. Збільшення незавершеного виробництва 462 24,8 9. Збільшення готової продукції -6 -0,3 10. Збільшення товарів 29 1,5 11. Збільшення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги 12. Збільшення дебіторської заборгованості за розрахунками 13. Збільшення грошових коштів та їх еквівалентів -460 -24,7 14. Збільшення іншої поточної заборгованості 9 0,5 15. Збільшення інших оборотних активів -77 -4,1 16. Збільшення витрат майбутніх періодів ПІДСУМОК 1862 100

У звітномуперіоді основне зростання спостерігалося в основних засобах, їхня частка узагальному підсумку склала 86,4%, цей показник можна охарактеризувати зпозитивної точки зору. Збільшення частки незавершеного виробництва на 24,8% свідчитьпро достатньо значну частину оборотних коштів, яка знаходиться у виробництві увигляді готової продукції (товарів), вартість яких була врахована лише на датускладання фінансової звітності.

Зменшеннягрошових коштів та їх еквівалентів на 460 тис. грн. або на 24,7% негативнохарактеризує стан поточного рахунку, грошей в касі, тому що погіршує станліквідності монетарних активів підприємства.

Зростання часткизапасів на 14,7% показує те, що незначна частина активів перебувають у процесівиробництва, з метою подальшого продажу продукту. Запаси на СФГ «Центр» скорішевсього утримуються для споживання під час виробництва продукції і дляуправління підприємством. На прикладі запасів можна зробити висновок з приводухарактеру операційної діяльності господарства: вона носить змінний сезоннийхарактер і збільшення частки запасів закономірно простежується під кінецьзвітного періоду.

Таблиця 4.5. Джерелаутворення коштів СФГ «Центр» у 2009 році, тис. грн.

Показник На початок періоду, тис. грн На кінець періоду, тис. грн Інтерпретоване відхилення як джерело як витрати 1. Власний капітал 9415 12487 3072 2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів 3. Довгострокові зобов'язання 2033 1093 -940 4. Поточні зобов'язання 939 1646 707 4.1. Короткострокові кредити банків 46 -46 4.2. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 628 1300 672 4.3. Поточні зобов'язання за розрахунками 133 167 34 4.4.Інші поточні зобов'язання 32 179 47 5. Доходи майбутніх періодів ПІДСУМОК 12387 15226 2839

Аналіз джерелутворення коштів СФГ «Центр» у 2009 році дає змогу зробити висновок, щоголовним фактором, який найбільшою мірою впливав на обсяги коштів, булозбільшення частки власного капіталу на 108, 2% або на 3072 тис. грн. Як відомо,збільшення власного капіталу з позитивної точки зору характеризує діяльністьпідприємства, тому що створення власних коштів означає більшу незалежність відзапозичених джерел, а тому підвищує фінансову стійкість і платоспроможністьпідприємства

Зменшення сумидовгострокових зобов’язань на суму 940 тис. грн або на 33,1% означає, що узвітному періоді відбулося зменшення суми довгострокових боргів, які включаютьдовгострокові кредити банків, інші довгострокові фінансові зобов'язання,відстрочені податкові зобов'язання, інші довгострокові зобов'язання. Це такожпозитивно характеризує діяльність підприємства з огляду на те, що значначастина оборотних засобів у майбутньому не буде спрямовуватись на забезпеченнявиплат по довгостроковим зобов’язанням. Тобто, об’єктивно оцінюючи зменшенняобсягу довгострокових зобов’язань, можна дійти висновку, що абсолютне їхзменшення є результатом зі знаком плюс. Це стосується і виплат по відстроченимподатковим зобов’язанням, що зменшують частку податку, яку необхідно платити зараз.Погашення значної їх частини зменшує податковий тиск на фінанси підприємства уцілому, оцінюючи перспективи підприємства у майбутньому.

До поточнихзобов'язань належать: короткострокові кредити банків; поточна заборгованість задовгостроковими зобов'язаннями; короткострокові векселі видані; кредиторськазаборгованість за товари, роботи, послуги; поточна заборгованість зарозрахунками (з отриманих авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зістрахування, з оплати праці, з учасниками, з внутрішніх розрахунків, іншіпоточні зобов’язання. Оцінюючи динаміку і показники зміни поточних зобов’язаньСФГ «Центр» у 2009 році, необхідно відмітити їх підвищення на 707 тис. грн.Загалом оцінювати цей показник однозначно позитивно не можна, так як і не можнаоднозначно стверджувати «мінус» для підприємства. Поточні зобов’язання, як ужебуло сказано вище, відшкодовуються протягом одного операційного циклу. Збухгалтерської точки зору, збільшення обсягу зобов’язання є негативнимпоказником, але якщо оцінювати його із загальноекономічної точки зору, тозбільшення частки короткострокових позичок і обсягів різних розрахунків єфактором, який дає змогу говорити про розширене відтворення основних засобів,вірніше, про бажання керівництва підприємства прискорити оборот коштів зарахунок короткострокових позичок. Найсуттєвіше зростання серед поточнихзобов’язань спостерігалось у кредиторської заборгованості за товари, роботи іпослуги. Це свідчить про збільшення потреби підприємства у різноманітнихпослугах, що може бути ознакою зростання обсягу потреб виробництва.

 

Таблиця 4.6. Структураджерел утворення коштів СФГ «Центр» у 2008 році, тис. грн.

Найменування показника Сума, тис. грн % до підсумку Ранг згідно з питомою вагою 1. Збільшення власного капіталу 3072 108,2 1 2. Збільшення забезпеченості майбутніх витрат 3. Збільшення довгострокових зобов'язань -940 -33,1 2 4. Збільшення короткострокових кредитів банку. -46 -1,6 4 5. Збільшення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги 672 23,7 3 6. Збільшення поточних зобов'язань 34 1,2 5 7. Збільшення інших поточних зобов'язань 47 1,6 4 8. Збільшення доходів майбутніх періодів Разом джерел утворення коштів 2839 100

Загально оцінкаструктури джерел утворення коштів підприємства дає змогу зробити висновок проїї збалансованість, обґрунтованість та доцільність. У структурі переважаютьсаме власні кошти, а не запозичені джерела, що за сучасних умов господарюваннявиходить на перше місце. Збереження платоспроможності підприємства є наслідкомзростання частки саме власних джерел коштів. Запозичення, хоч і створюютьшвидкі умови для розширеного відтворення, є нестабільними джерелами утвореннякоштів, через необхідність їх повернення у визначений час, що може знижуватиліквідність активів підприємства, потім призвести до кризи платоспроможності іможливого банкрутства підприємства. Оскільки, як уже було сказано, у структуріджерел утворення коштів переважають власні джерела, то можна зробити висновокпро стабільність фінансових надходжень СФГ «Центр» у 2009 році.

Таблиця 4.7. Напрямкивикористання коштів СФГ «Центр» у 2009 році

Показник На початок періоду, тис. грн На кінець періоду, тис. грн Інтерпретоване відхилення як джерело як витрати 1. Необоротні активи 7064 8550 1486 1.1. Нематеріальні активи 1.2. Основні засоби 6391 7824 1433 1.3.Інші необоротні активи 1.4. Незавершене виробництво 365 365 1.5. Довгострокові біологічні активи 308 361 53 2. Оборотні активи 5323 6676 1353 2.1. Запаси 2023 1668 -355 2.2. Поточні біологічні активи 311 390 79 2.3. Незавершене виробництво 1553 1895 342 2.4. Готова продукція 20 15 -5 2.5. Товари 83 90 7 2.6. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 2.7. Дебіторська заборгованість за розрахунками 1 -1 2.8. Грошові кошти та їх еквіваленти 28 79 51 2.9. Інша поточна заборгованість 1302 2539 1237 2.10.Інші оборотні активи 2 -2 3. Витрати майбутніх періодів ПІДСУМОК 12387 15226 2839

Аналізвикористання коштів СФГ «Центр» свідчить про те, що основну частку витрат становиливидатки на закупівлю необоротних активів, вартість яких у розглядуваномуперіоді зросла на 1486 тис. грн. До складу цього загального зростання увійшлитакі складові частини: зростання вартості основних засобів на 1433 тис. грн.,що становить майже 96,4% від загального зростання вартості необоротних активів.Таку тенденцію розподілення коштів варто відмітити з позитивної точки зору,оскільки збільшення частки вкладення коштів у основні засоби є одним ізметодичних кроків до розширеного відтворення виробництва. Такі вкладення коштівє інвестиціями у майбутнє, тому що збільшують саму базу виробництва і створюютьумови для збільшення обсягу продукції, а відповідно і виручки від реалізації.

Зростання часткиоборотних засобів на 1353 тис. грн. свідчить про збільшення оборотупідприємства, що може бути пов’язано із розширеним відтворенням продукції,збільшенням операційних витрат, необхідних для здійснення основної діяльностіпідприємства. Збільшення суми грошових коштів та їх еквівалентів у загальнійзміні суми вартості оборотних засобів на 51 тис.грн є позитивним результатом уабсолютному розумінні, тобто, розцінювати збільшення надходжень на поточнийрахунок у банку, в касі підприємства можна як гарні результати. Інша справа, зарахунок чого ці кошти туди надійшли. Зменшення вартості запасів на 355 тис. грнможна розуміти двояко: з одного боку, зменшення вартості запасів свідчить проприскорення виробничого циклу, тобто, запаси як такі (продукція на складі) невстигає затримуватись. Це запобігає простоям виробництва, прискорює операційнийцикл і взагалі є позитивним результатом. З іншого боку, зменшення запасів можнарозцінювати як недостатність забезпечення виробництва ними, що в майбутньомуможе призвести до розривів у постачанні виробництва.

Взагалі, запасивиконують наступні функції:

 забезпеченняй підтримка належного обслуговування клієнтів;

 вирівнюванняпотоку товарів;

 забезпеченнязахисту від невизначеності попиту та пропозиції;

 розумневикористання людей й устаткування;

У нашому випадку,скорочення вартості запасів на 355 тис. грн є скоріше першим випадком.Зменшення запасів продиктоване попитом на ринку на продукцію підприємства,внаслідок чого СФГ «Центр» мало за рахунок товарних запасів збільшити обсягиреалізації.

Зменшеннявартості запасів мало місце поряд із зростанням вартості незавершеноговиробництва на 342 тис. грн. Це свідчить про те, що на кінець звітного періодуу підприємства у вигляді напівфабрикатів, частково готової продукціїзнаходилось 342 тис. грн. Це свідчить про те, що у майбутньому підприємствозбільшить вартість готової продукції на цю суму, що є позитивним результатом.Але на даний момент, збільшення частки незавершеного виробництва є негативнимрезультатом, тому що зменшує кількість чистих коштів.

Збільшення іншоїпоточної заборгованості на 1237 тис. грн є результатом, що свідчить пронеобхідність залучень коштів для підтримки обороту підприємства, тому щоосновна частина власних коштів іде на закупівлю основних засобів. Тому подібнийрезультат є невідворотним супутнім результатом діяльності підприємства у такомуключі.

Таблиця 4.8. Структуравикористання коштів у 2009 році

Найменування показника Сума, тис. грн % до підсумку Ранг згідно з питомою вагою 1. Збільшення нематеріальних активів 2. Збільшення основних засобів 1433 50,5 3. Збільшення інших необоротних активів 4. Збільшення незавершеного виробництва 5. Збільшення довгострокових біологічних активів 53 1,9 6. Збільшення запасів -355 -12,5 7. Збільшення поточних білогічних активів 79 2,8 8. Збільшення незавершеного виробництва 342 12 9. Збільшення готової продукції -5 -0,2 10. Збільшення товарів 7 0,2 11. Збільшеннядебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги 12. Збільшення дебіторської заборгованості за розрахунками -1 -0,03 13. Збільшення грошових коштів та їх еквівалентів 51 1,8 14. Збільшення іншої поточної заборгованості 1237 43,6 15. Збільшення інших оборотних активів -2 -0,07 16. Збільшення витрат майбутніх періодів ПІДСУМОК 2839 100

Загальний аналізструктури використаних коштів дає змогу здебільшого позитивно оцінити подібнудинаміку. На збільшення вартості основних засобів у загальній структуріприпадає близько 50,5%, що є високим результатом, який свідчить про правильнийрозподіл власних і залучених джерел коштів. Також вагомим результатом увідсотковому відношенні стало збільшення іншої поточної заборгованості на 43,6%,що було описано вище. Загалом спостерігається певна нерівномірність у структурірозподілу, що пояснюється особливостями діяльності СФГ «Центр» та сферою йогодіяльності.

5. Платоспроможністьта ліквідність підприємства

Фінансовий станпідприємств можна оцінити з погляду його короткострокової та довгостроковоїперспектив. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового станупідприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобто здатність своєчасноі в повному обсязі розрахуватися за короткостроковими зобов'язаннями. Термін«ліквідний» передбачає безперешкодне перетворення майна на гроші. Ліквідністьпідприємства – це його спроможність перетворювати свої активи на гроші дляпокриття всіх необхідних платежів.

Коли настає строкплатежу, у підприємства має бути достатньо грошей для сплати. Аналізліквідності балансу полягає в порівнянні коштів з активу, згрупованих за рівнемїхньої ліквідності, із зобов'язаннями за пасивом, об'єднаними за строками їхпогашення і в порядку зростання цих строків. Залежно від рівня ліквідностіактиви підприємства поділяються на такі групи:

1. Найбільшліквідні активи (АІ) – це суми за всіма статтями коштів та їх еквівалентів,тобто гроші, які можна використати для поточних розрахунків. Сюди належатьтакож короткострокові фінансові вкладення, цінні папери, які можна прирівнятидо грошей (це рядки 150, 220, 230, 240 другого розділу активу балансу).

2. Активи, щошвидко реалізуються, (А2) – це активи, для перетворення яких на гроші потрібнийпевний час. У цю групу включають дебіторську заборгованість (рядки 160 до 220).Ліквідність цих активів є різною і залежить від суб'єктивних та об'єктивнихфакторів: кваліфікації фінансових працівників, платоспроможності платників,умов видачі кредитів покупцям тощо.

3. Активи, щореалізуються повільно (Аз), – це статті 2-го розділу активу балансу, яківключають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 вкл., а також ряд.250). Запаси не можуть бути продані, поки немає покупця. Інколи певні запасипотребують додаткової обробки для того, щоб їх можна було продати, а на все цепотрібен час.

4. Активи, щоважко реалізуються (А4), – це активи, які передбачено використовуватив господарській діяльності протягом тривалого періоду. У цю групу включають усістатті 1-го розділу активу балансу («Необоротні активи»).

Перші три групиактивів (найбільш ліквідні; активи, що швидко реалізуються; активи, щореалізуються повільно) протягом поточного господарського періоду постійнозмінюються і тому належать до поточних активів підприємства.

Пасиви балансувідповідно до зростання строків погашення зобов'язань групуються так:

1. Негайні пасиви(ПІ) – це кредиторська заборгованість (рядки 530 до 610 вкл.), розрахунки задивідендами, своєчасно не погашені кредити (за даними додатку до балансу).

2.Короткострокові пасиви (П2) – це короткострокові кредити банків (рядок 500),поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями (рядок 510), векселівидані (рядок 520). Для розрахунку основних показників ліквідності можнакористуватися інформацією 4-го розділу балансу («Поточні зобов'язання»).

3. Довгостроковіпасиви (Пз) – це довгострокові зобов'язання – 3-й розділ пасиву балансу.

4. Постійніпасиви (П4) – це статті 1-го розділу пасиву балансу («Власнийкапітал») – (ряд. 380, а також ряд. 430, 630).

Підприємство буделіквідним, якщо його поточні активи перевищуватимуть короткостроковізобов'язання. Підприємство може бути ліквідним у більшій чи меншій мірі. Якщона підприємстві оборотний капітал складається в основному з коштів (грошей) такороткострокової дебіторської заборгованості, то таке підприємство вважаютьліквіднішим, ніж те, де оборотний капітал складається в основному із запасів.Для оцінки реального рівня ліквідності підприємства необхідно провести аналізліквідності балансу. Аналіз ліквідності підприємства передбачає два такі етапи:

1. складання балансу ліквідності;

2. розрахунок та аналіз основних показників ліквідності.

Перший етапаналізу ліквідності:

Ліквідністьбалансу – це рівень покриття зобов'язань підприємства його активами, строкперетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов'язань.

Для визначенняліквідності балансу необхідно порівняти підсумки за кожною групою активу іпасиву балансу.

Таблиця 5.1. Аналізліквідності балансу, тис. грн. за 2009 рік

Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду Пасив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду Платіжний надлишок або недостача На початок звітного періоду На кінець звітного періоду 1. Найбільш ліквідні активи (А1) 150, 220, 230, 240, 488 28 1. Негайні пасиви (П1) 540 – 610 486 265 2 -237 2. Активи, що швидко реалізуються (А2) 160, 170, 180, 200, 210, 220 1293 1303 2. Короткострокові пасиви (П2) 500 – 530 239 674 1054 629 3. Активи, що релізуються повністю (А3) 100, 110, 120, 130, 140, 250 3316 3992 3. Довгострокові пасиви (П3) 480 1410 2033 1906 1959 4. Активи, що важко реалізуються (А4) 80 5428 7064 4. Постійні пасиви (П4) 380, 430, 630 8390 9415 -2962 -2351 Баланс 280 10525 12387 Баланс 640 10525 12387 х х

 

– Балансбуде абсолютно ліквідним, якщо задовольнятиме такі умови:

* Найбільшліквідні активи перевищують негайні пасиви або дорівнюють їм.

«Активи, щошвидко реалізуються, дорівнюють короткостроковим пасивам або більші за них.

* Активи, щореалізуються повільно, дорівнюють довгостроковим пасивам або більші за них.

* Активи, щоважко реалізуються, менші за постійні пасиви.

Якщо напідприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні активи перевищуютьзовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується й остання умова,оскільки це свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, щозабезпечує його фінансову стійкість. Невиконання однієї з перших трьох умовуказує на те, що фактична ліквідність балансу відрізняється від абсолютної.

За даними таблицібаланс підприємства, що аналізується, є в основному ліквідним. На кінецьзвітного періоду:

А1 < П1

A2 > П2

A3 > П3

A4 < П4

Проте абсолютноліквідним баланс вважати не можна, оскільки в підприємства на кінець звітногоперіоду виникли проблеми з погашенням короткострокових кредитів, кредиторськоюзаборгованістю за товари, роботи, послуги.

Якщо на підприємствірівень ліквідності настільки великий, що після погашення найбільш терміновихзобов'язань залишаються зайві кошти, то можна прискорити строки розрахунків збанком, постачальниками та іншими кредиторами.

Перспективнуліквідність можна визначити, порівнюючи активи, що реалізуються повільно, іздовгостроковими пасивами, тобто з майбутніми надходженнями та платежами.

Балансиліквідності за кілька періодів дають уявлення про тенденції зміни фінансовогостану підприємства.

Для складанняфінансового плану одним з джерел інформації є баланс ліквідності.

Другим етапоманалізу ліквідності підприємства є розрахунок та аналіз основнихпоказників ліквідності. Вони застосовуються для оцінки можливостей підприємствавиконати свої короткострокові зобов'язання. Показники ліквідності даютьуявлення не тільки про платоспроможність підприємства на конкретну дату а й увипадках надзвичайних ситуацій.

Ліквідністьпідприємства, як відомо, можна оперативно визначити за допомогою коефіцієнтівліквідності. Коефіцієнти ліквідності можуть бути різними за назвою, алесутність їх в основному однакова.

Основні показникиліквідності:

1. Загальнийкоефіцієнт ліквідності (коефіцієнт покриття, коефіцієнт поточноїліквідності) дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і розраховуєтьсяза формулою:

/>

Кзл 2008 =(28+1303+3992): (265+674) = 5,67

Кзл 2009=(79+2539+4058): (346+1300) = 4,05

Він показує,скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточнихзобов'язань. Логіка цього показника полягає в тому, що підприємство погашаєкороткострокові зобов'язання в основному за рахунок поточних активів. Отже,якщо поточні активи перевищують поточні зобов'язання, підприємство вважаєтьсяліквідним. Розмір перевищення задається коефіцієнтом покриття. Підприємство маєзначні оборотні кошти, сформовані завдяки власним джерелам. З позиціїкредиторів підприємства такий варіант формування оборотних коштів є найбільшприйнятним. Скорочення величини коефіцієнта покриття в 2009 році може статисяпід впливом двох факторів: збільшення поточних активів і значного зростаннякороткострокових зобов'язань.

2. Коефіцієнтшвидкої ліквідності – цей коефіцієнт за смисловим значенням аналогічнийкоефіцієнту покриття, тільки він обчислюється для вужчого кола поточнихактивів, коли з розрахунку виключено найменш ліквідну їх частину – виробничізапаси. Він обчислюється так:

/>Кшл2008 = (28+1303): (265+674) = 1,42

Кшл 2009= (79+2539): (346+1300) = 1,59

Для підприємствУкраїни рекомендована величина цього коефіцієнта коливається у межах від 0,8 до1,0. Однак величина коефіцієнта швидкої ліквідності становить 1,42 і 1,59, цеможе бути через невиправдане зростання дебіторської заборгованості.

3. Коефіцієнтабсолютної ліквідності визначається за формулою:

/>

Кабс лік2008 = 28: (265+674) = 0,03

К абс лік2009 = 79: (346+1300) = 0,05

Цей коефіцієнтсвідчить про те, що короткострокові зобов’язання не можуть бути погашенінегайно швидко ліквідними грошовими коштами та цінними паперами.

Таблиця 5.2. Коефіцієнтиліквідності за 2008–2009 роки

Показник 2008 рік 2009 рік Абсолютне відхилення

Загальний коефіцієнт ліквідності

5,67 4,05 -1,62

Коефіцієнт швидкої ліквідності

1,42 1,59 0,17

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,03

0,05

0,02

Найбільш жорстким критерієм платоспроможності і ліквідностіпідприємства є коефіцієнт абсолютної ліквідності. Його значення погіршилось в2009 році і становить 0,05 при нормативному 0,2–0,35. Це свідчить про те, щопідприємство спроможне погасити лише 5% поточної заборгованості за рахунокнаявних грошових коштів.

В 2008 році показник швидкої ліквідності становив 1,42, проте згідно з результатами 2009 року коефіцієнт швидкої ліквідності зріс на 0,17, відповідно, стан підприємства покращився і почав виходити з кризи, що зумовлене зростанням дебіторської заборгованості за товари та послуги, збільшенням грошових коштів та зменшенням поточних пасивів.

Значення коефіцієнту поточної (загальної) ліквідності в 2009 роцізменшилось на 1,62. Однак, в межах нормативного, тобто у підприємства є реальнаможливість покриття поточних зобов'язань за рахунок його оборотних засобів. Накожну гривню поточних зобов'язань підприємства припадає в 2009 році 4,05 грн.його майна проти 5,67 грн. в попередньому 2008 році.

6. Аналізфінансової стабільності

Фінансовастійкість – це стан майна підприємства, що гарантує йому платоспроможність.Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені впідприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень відгосподарювання, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування танезалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.

Розглянемонаступні коефіцієнти, які можна використати для аналізу довгостроковоїплатоспроможності підприємства:

Основні показникифінансової стабільності:

Коефіцієнтавтономії:

[власний капітал]:[валюта балансу]

Ка =9415: 12387 = 0,76

Ка =12487: 15226 = 0,82

Коефіцієнтзаборгованості:

[валюта балансу –І розділ пасиву]: [підсумок балансу]

Кз =(12387–9415): 12387 = 0,24

Кз =(15226–12487): 15226 = 0,18

Коефіцієнтнарахування амортизації:

[сума зносуосновних засобів+нематеріальні активи]: [первинна вартість амортизації майна]

Кнар=3189: 9580 = 0,33

Кнар=4067: 11891 = 0,34

Коефіцієнтконцентрації власного капіталу:

[власний капітал(підсумок 1 розділу пасиву)]: [загальна сума господарських коштів (активипідприємства ряд 080 +260+270)].

Ккв 2008= 9415: (7064+5323) = 0,76

Ккв 2009 =12487:(8550+6676) = 0,82

Коефіцієнтфінансової залежності:

[валюта балансуряд. 640]: [власний капітал (підсумок розділу 1 пасиву) ряд. 380].

Кфз 2008= 12387: 9415 = 1,32

Кфз 2009= 15226: 12487 = 1,20

Коефіцієнт маневреностівласного капіталу: [власні кошти (2 розділ активу) ряд. 260]: [власний капітал(підсумок розділу 1 пасиву балансу) ряд. 380].

Кман 2008=5323: 9415 = 0,57

Кман 2009 =6676: 12487 = 0,54

Коефіцієнтструктури довгострокових вкладень:

[довгострокові зобов'язання(3 розділ пасиву балансу) ряд. 480]: [необоротні активи (підсумок 1 розділуактиву балансу) ряд. 080]

Ксдв 2008=2033: 7064 = 0,29

Ксдв 2009=1093: 8550 = 0,13

Коефіцієнтдовгострокового залучення позичених коштів:

[довгостроковізобов'язання (3 розділ пасиву) ряд. 480]: [довгострокові зобов'язання (3 розділпасиву) ряд. 480 + власний капітал (підсумок 1 розділу пасиву) ряд. 380].

Кдзк 2008=2033: (2033+9415) =0,18

Кдзк 2009= 1093: (1093+12487) = 0,08

Коефіцієнтспіввідношення власних і залучених коштів: [залучений капітал(підсумок 3 розділу пасиву балансу) ряд. 480 + короткострокові кредити банків(у 4 розділі пасиву) ряд. 500]: [власний капітал (підсумок 1 розділу пасивубалансу) ряд. 380].

Ксвзк 2008= (2033+46): 9415 =0,22

Ксвзк 2009 =1093: 12487 =0,09

Коефіцієнтструктури залученого капіталу:

[довгостроковізобов'язання (3 розділ пасиву) ряд. 480]: [залучений капітал (4 розділ пасиву)ряд. 620 + зобов’язання ряд. 480].

Ксз 2008=2023: (2023+939) = 0,68

Ксз 2009 =1093:(1093+1646) = 0,40

Коефіцієнтзабезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами розраховують яквідношення власних оборотних коштів до всієї величини оборотних коштів:

[(розділ 2 активубалансу) ряд. 260 – (4 розділ пасиву «Поточні зобов'язання») ряд. 620]: [2розділ активу балансу ряд. 260].

Кзвк 2008 =(5323– 939): 5323 = 0,82

Кзвк 2009 =(6676– 1646): 6676 = 0,75

Коефіцієнтспіввідношення необоротних і власних коштів розраховується яквідношення необоротних коштів до власного капіталу (розділ 1 активу балансу ряд.080 /розділ 1 пасиву ряд. 380).

Кснвк 2008=7064: 9415 = 0,75

Кснвк 2009 =8550: 12487 = 0,69

Таблиця 6.1. Динамікакоефіцієнтів платоспроможності та фінансової стійкості

Назва показника Алгоритм розрахунку На початок періоду На кінець періоду Абсоютне відхилення /> /> Коефіцієнт автономії: [власний капітал]: [валюта балансу] 0,76 0,82 0,06 /> Коефіцієнт заборгованості: [валюта балансу – І розділ пасиву]: [підсумок балансу] 0,24 0,18 -0,06 /> Коефіцієнт нарахування амортизації: [сума зносу основних засобів+нематеріальні активи]: [первинна вартість амортизації майна] 0,33 0,34 0,01 /> Коефіцієнт концентрації власного капіталу: [власний капітал (підсумок 1 розділу пасиву)]: [загальна сума господарських коштів (активи підприємства ряд 080 +260+270)]. 0,76 0,82 0,06 /> Коефіцієнт фінансової залежності: [валюта балансу ряд. 640]: [власний капітал (підсумок розділу 1 пасиву) ряд. 380]. 1,32 1,2 -0,12 /> Коефіцієнт маневреності власного капіталу: [власні кошти (2 розділ активу) ряд. 260]: [власний капітал (підсумок розділу 1 пасиву балансу) ряд. 380]. 0,57 0,54 -0,03 /> Коефіцієнт структури довгострокових вкладень: [довгострокові зобов'язання (3 розділ пасиву балансу) ряд. 480]: [необоротні активи (підсумок 1 розділу активу балансу) ряд. 080] 0,29 0,13 -0,16 /> Коефіцієнт довгострокового залучення позичених коштів: [довгострокові зобов'язання (3 розділ пасиву) ряд. 480]: [довгострокові зобов'язання (3 розділ пасиву) ряд. 480 + власний капітал (підсумок 1 розділу пасиву) ряд. 380]. 0,18 0,08 -0,1 /> Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів: [залучений капітал (підсумок 3 розділу пасиву балансу) ряд. 480 + короткострокові кредити банків (у 4 розділі пасиву) ряд. 500]: [власний капітал (підсумок 1 розділу пасиву балансу) ряд. 380]. 0,22 0,09 -0,13 /> Коефіцієнт структури залученого капіталу: [довгострокові зобов'язання (3 розділ пасиву) ряд. 480]: [залучений капітал (4 розділ пасиву) ряд. 620 + зобов’язання ряд. 480]. 0,68 0,4 -0,28 /> Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами [(розділ 2 активу балансу) ряд. 260 – (4 розділ пасиву «Поточні зобов'язання») ряд. 620]: [2 розділ активу балансу ряд. 260]. 0,82 0,75 -0,07 /> Коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів (розділ 1 активу балансу ряд. 080 /розділ 1 пасиву ряд. 380). 0,75 0,69 -0,06 />

Як бачимо знаведеної таблиці підприємство є фінансово стійким, практично всі коефіцієнтизнаходяться в допустимих межах. Як свідчить проведений ранішефінансово-економічний аналіз у підприємства спостерігається позитивна тенденціядо покращення фінансових показників.

Коефіцієнтавтономії характерезує фінансову незалежність підприємства. Загалом стангосподарства можна оцінити позитивно, але якщо порівняти 2008 із 2009 роком, тоспостерігається тенденцієя незначного збільшення в структурі капіталу часткизалучених коштів.

Коефіцієнт заборгованості зменшився з 0,24 до 0,18. Це свідчитьпро сповільнені темпи росту боргових зобов’язань над темпами росту власнихкоштів.

Коефіцієнтконцентрації власного капіталу характеризує частку власників підприємства в загальнійсумі коштів, авансованих у його діяльність. Дане підприємство є фінансовестійким, стабільним і незалежним від зовнішніх кредиторів. Високе значеннякоефіцієнта концентрації залученого капіталу як у 2008, так і в 2009 році(відповідно 0,76 і 0,82) свідчить про велику міру довіри до корпорації з бокубанків, а значить, і про фінансову надійність. Господарство має високу часткувласного капіталу, і тому кредитори охоче вкладають кошти, оскільки СФГ «Центр»може погасити борги за рахунок власних коштів.

Зменшеннякоефіцієнта фінансової залежності з 1,32 до 1,2 означає зменшення часткипозичених коштів у фінансуванні підприємства. Власники не повністю фінансуютьсвоє підприємство, так, якщо значення коефіцієнта1,2, це означає, що при вкладенні в активи підприємства 1,2 грн, позиченими є20 коп.

Коефiцiєнт маневреностi власного капiталу в 2008 році складав0,57, а в 2009 році даний коефiцiєнт зрiс до 0,54, тобто частка власногокапiталу, яка використовується для фінансування поточної дiяльностi, зменшилась на 0,03.

Коефіцієнтдовгострокового залучення позичених коштів характеризує структуру капіталу.Зменшення цього показника в динаміці на 0,1 – позитивна тенденція, яка означає,що підприємство дедалі менше залежатиме від зовнішніх інвесторів.

Коефіцієнт співвідношеннявласних і залучених коштів Цей коефіцієнт є найбільш загальною оцінкоюфінансової стійкості підприємства. Зниження цього показника в динаміці свідчитьпро послаблення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів,тобто про певне підвищення фінансової стійкості.

Наступним показником фінансової стабільності є коефіцієнтзабезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами. На кінець звітного року він знизився з 0,82 до 0,75,але є достатнім для забезпечення фінансової стійкості оскільки він більше 0,5.Величина показника свідчить про непоганий фінансовий стан підприємства ійого спроможність проводити незалежну фінансову політику.

Таким чином, наведені в таблицікоефіцієнти суттєво доповнили характеристику фінансового стану підприємства, щоаналізується. Вони, поряд з позитивними змінами, загострили увагу нанедостатності власних коштів в обороті, рості короткострокової заборгованості,зростанні фінансової залежності та структури залученого капіталу. З їхврахуванням можна зробити висновок, що підприємство за 2009 рік не забезпечилозростання сукупного обороту і прибутку, що погіршило свій фінансовий стан.Разом з тим підприємство ще не вичерпало своїх внутрішніх резервів дляподальшого зміцнення фінансового стану.

7. Аналіз діловоїактивності підприємства

Ділова активністьпідприємства оцінюється за показниками інтенсивності використання засобів, якіумовно поділяються на коефіцієнти навантаження і оборотності.

Показникинавантаження застосовуються при аналізі інтенсивності використання економічногопотенціалу або необоротних активів підприємства.

Показникиоборотності характеризують інтенсивність використання оборотних активів тавласного капіталу оборотність обчислюється у кількості оборотів або в дняхобороту:

Коборотності= [дохід від реалізації продукції]: [середні залишки активів абокапіталу]

Тоборотності= [середні залишки активів або капіталу * 360]: [дохід від реалізаціїпродукції]

Коб 2008 =8353: ((10525+12387): 2) = 0,73

Тоб 2008 =((10525+12387):2) * 360: 8353 = 493,7

Коб 2009 =13223:((12387+15226): 2) = 0,96

Тоб 2009 =((12387+15226):2) * 360: 13223 = 375,9

Системапоказників ділової активності підприємства, %:

1. Коефіцієнт навантаження економічного потенціалу.

Кнеп =(дохід від реалізації продукції): (середні залишки активів)

Кнеп 2008 =8353:12387 = 0,69

Кнеп 2009 =13223:15226 = 0,87

2. Коефіцієнт навантаження необоротних активів.

Кнна =(дохід від реалізації продукції): (середні залишки необоротних активів)

Кнна 2008 =8353:7064= 1,18

Кнна 2009=13223: 8550 = 1,55

3. Коефіцієнт навантаження основних засобів (коефіцієнтфондовіддачі).

Кноз =(дохід від реалізації продукції): (середні залишки основних засобів)

Кноз 2008 =8353: 6391 = 1,34

Кноз 2009 =13223: 7824= 1,69

4. Коефіцієнт оборотності оборотних активів.

Кооа=(дохід від реалізації продукції): (середні залишки оборотних активів)

Кооа 2008 =8353: 5323 = 1,57

Кооа 2009 =13223: 6676 = 1,98

5. Коефіцієнт оборотності власного капіталу.

Кок =(дохідвід реалізації продукції): (середні залишки власного капіталу)

Кок 2008 =8353: 9415 = 0,89

Кок 2009 =13223: 12487 = 1,06

6. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

Копз =(собівартістьреалізованої продукції): (середні залишки поточних зобов’язань)

Копз 2008 =4633: 939 = 4,93

Копз 2009 =7230: 1646 = 4,39

Таблиця 7.1. Динамікапоказників ділової активності

Найменування показника 2008 рік 2009 рік Відхилення абсолютне, од. відносне, % 1. Коефіцієнт навантаження економічного потенціалу. 0,69 0,87 0,18 26,09 2. Коефіцієнт навантаження необоротних активів. 1,18 1,55 0,37 31,35 3. Коефіцієнт навантаження основних засобів (коефіцієнт фондовіддачі). 1,34 1,69 0,35 26,12 4. Коефіцієнт оборотності оборотних активів. 1,57 1,98 0,41 26,12 5. Коефіцієнт оборотності власного капіталу. 0,89 1,06 0,17 19,1 6. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості. 4,93 4,39 -0,54 -10,95

Довідково:

Середні залишки, (тис. грн.): активів 12387 15226 2839 22,9 власного капілалу 9415 12487 3072 32,6 основних засобів 6391 7824 1433 22,4 оборотних активів 5323 6676 1353 25,4 запасів 2023 1668 -355 -17,6 поточних зобов'язань 939 1646 707 75,3

Аналіз показниківділової активності свідчить про покращення використання активів і капіталу СФГ«Центр». Показники навантаження і оборотності 2009 році збільшились внаслідоктого, що чинники, які їх обумовлюють (дохід від реалізації і середні залишкиактивів та капіталу) змінювались загалом рівномірно.

Оборотністьактивів, яка показує скільки отримано чистої виручки від реалізації продукціїна одиницю коштів, інвестованих в активі в 2009 р. збільшилась порівняно з2008 р. на 0,41. Отже, ефективність використання господарством наявнихресурсів покращилась.

Коефіцієнтобіговості основних засобів (фондовіддача) в 2009 році зріс на 0,35 порівняно з2008 роком, що свідчить про більш ефективне використання основних засобівпідприємства, тобто збільшилась виручка, що припадає на одиницю основнихвиробничих фондів.

Коефіцієнтоборотності кредиторської заборгованості вказує на те, у скільки разів виручкаперевищує середню кредиторську заборгованість. Зменшення цього показника на0,54 є негативним напрямком.

На основі аналізута порівняння показників ділової активності СФГ «Центр» можна зробити висновок,що ділова активність господарства та ефективність його господарювання в 2009році були більш високими і результативнішими в порівнянні з 2008 р. Якрезультат цього є збільшення чистого доходу з 7072 грн. в 2008 р.до 11019грн.в 2009 році. Для підвищення ділової активності та ефективності господарюванняпроводити швидшу реалізацію продукції, не затримувати її на складі.

 

8. Аналіз фінансового стану підприємства в умовахзастосування сучасних інформаційних технологій

 

Сучасність і постійні зміни в умовах існування підприємствавимагають найновіших методів управління. Звідси постає питання необхідностівисокоякісного забезпечення процесу управління підприємством. Але більшістьаналітичних розрахунків, в умовах розгляду чималих компаній або компанійспрямованих на розширення бізнесу, займає як по розрахункам, обробці, аналізу іподальшій інтерпретації досить багато часу, враховуючи, що в змінних умовахнеобхідно реагувати швидко, оперативно і результативно. Тому при неякісномузабезпеченні управлінського процесу страждають як якість отриманої інформаціїтак і якість результату від застосування цієї інформації для прийняттяуправлінських рішень. Звідси, впровадження інформаційних технологій дляпроведення аналізу фінансового стану надзвичайно важливі для стабільної роботисучасного підприємства.

При роботі з програмою можна отримати автоматично підготовлений в текстовомувигляді докладний висновок з фінансового стану підприємства. Для оцінкифінансового стану підприємства в системі застосовуються «горизонтальний» і«вертикальний» аналіз пасивів і активів аналітичного балансу (відносні іабсолютні зміни в структурі майна і джерелах його формування); прибутків ізбитків; платоспроможності (загальний коефіцієнт ліквідності, коефіцієнтишвидкої та абсолютної ліквідності і т.д.); фінансовій стійкості (коефіцієнтиавтономії, заборгованості, нарахування амортизації, концентрації власногокапіталу, фінансової залежності, маневреності). При оцінці ефективностідіяльності підприємства передбачена можливість порівняння досягнутих їмфінансових показників з рекомендованими значеннями. Також передбачено будувати графікиза будь-якими показниками, виводити діапазон рекомендованих значень, зберігатив базі і потім постійно використовувати відібрані графіки, передавати графіки вMicrosoft Word і Excel.

Найпопулярнішимзасобом управління електронними таблицями є програма Microsoft Excel, якурозраховано на роботу з операційними системами Windows-95 і Windows-98.Зазвичай використовують версії MS Excel-95 і MS Excel-97. Засадні принципироботи з ними майже однакові, тому далі вживатимемо загальний термін Excel.

Електроннатаблиця – це інтерактивна програма, яка складається із набору рядків істовпчиків (граф), зображених на екрані в спеціальному вікні. Місце на перетинірядка і стовпчика називається коміркою. У комірці може бути вміщене число, текстабо формула, за допомогою якої здійснюються розрахунки, що відносяться дооднієї або кількох комірок. Комірки можна копіювати, переміщувати, а такожзмінювати їхній вміст. За зміни вмісту комірки виконується автоматичнийперерахунок вмісту всіх комірок, які використовують у формулах комірку, щозмінюється. На основі груп комірок створюють діаграми, зведені таблиці такарти.

Кожний документ вExcel – це набір таблиць чи так звана робоча книга, яка складається з одного абокількох робочих аркушів, кожний з котрих має назву. За необхідності робочакнига може містити десятки й навіть сотні робочих аркушів. Докладне викладенняідей і техніки цієї програми можна знайти у багатьох літературних джерелах,присвячених розгляду програми Excel.

Проведеннярозрахунків показників ліквідності, а саме коефіцієнта загальної, швидкої таабсолютної ліквідності здійснюється наступним чином:

Розрахунокабсолютного відхилення показників здійснюється наступним чином:

1) Від комірки С3 віднімаємокомірку В3, в результаті в комірці D3 відображаєтьсяданий результат розрахунку;

2) Потім за допомогою функції «Маркерзаповнення», методом розтягування даних, знаходимо результат розрахунківнаступних показників відповідно до комірок D4 і D5.

/>

Для успішноїпобудови аналітичних таблиць виконання розрахунків, обов'язково потрібно знатиоснови бухгалтерського обліку, оскільки саме в обліку формується 60%інформації, яка використовується для прийняття управлінських рішень.

Висновок

 

Фінансовий стан – найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Він відображає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів за фінансовим та іншими відносинами.

Стійке фінансове становище формується в процесі всієї виробничо-господарської або комерційної діяльності підприємства. Однак партнерів та акціонерів підприємства цікавить не процес, а результат, тобто саме показники фінансового стану за звітний період, можна визначити на базі публічної офіційної звітності.

Стійка діяльність підприємства залежить як від обгрунтованості стратегії розвитку, від внутрішніх можливостей ефективно використовувати всі існуючі в його розпорядженні ресурси, так і від зовнішніх умов, до числа яких відносяться податкова, кредитна, цінова політика держави та ринкова кон‘юнктура. Через це в якості інформаційного аналізу фінансового стану повинні виступати звітні дані підприємства, деякі задані економічні параметри і варіанти (чистий і валовий прибуток), при яких змінюються зовнішні умови його діяльності, котрі потрібно враховувати при аналітичних оцінках та прийнятті управлінських рішень.

З'ясувалося, щонайбільш ефективно підприємство СФГ «Центр» працювало в 2009 році, про щосвідчить ряд розрахованих економічних показників, головним серед який єзвичайно ж розмір балансового прибутку, який отримано цього року.

Підприємство СФГ «Центр» має недостатню фінансову стійкість. Це підтверджують і отримані дані коефіцієнту абсолютної ліквідності, які свідчать, що підприємство в змозі негайно погасити лише 5% короткострокової заборгованості.

Лише тільки значення коефіцієнту швидкої ліквідності знаходиться в межах норми, показник зріс на 0,17, відповідно, стан підприємства покращився і почав виходити з кризи, що зумовлене зростанням дебіторської заборгованості за товари та послуги, збільшенням грошових коштів та зменшенням поточних пасивів.

Незважаючи на те, що підприємство має добрі результати по деякихпоказниках, воно знаходиться в стабільному стані.

Аналіз витрат підприємства і структури здійснення цих видатків коштів дає змогу зробити висновок про певний дисбаланс у витратах підприємства.

Позитивним моментом є збільшення вартості основних засобів, тому що це сприяє швидшому оновленню технічної бази виробництва, що в свою чергу створює передумови для забезпечення розширеного відтворення виробництва. У майбутньому періоді може спостерігатися збільшення обсягу виробленої продукції, а як наслідок і збільшення виручки від реалізації.

Пошук ефективних механізмів управління фінансовими ресурсами та забезпечення їх реальної інтеграції в систему ринкових відносин зумовлює необхідність розробки певної фінансової стратегії на даному етапі розвитку підприємства.

Списоквикористаної літератури

 

1.  Бугай В., Омельченко В.Аналіз та оцінка фінансової стійкості підприємства // Держава та регіони.–2008. – №1. – С. 34–39.

2.  Ільченко О., Низьков О.,Хаустов В. Математична модель фінансового стану на основі системи балансовихрівнянь // Економіст. – 2006. – №1. – С. 38–41.

3.  Колодізєв О., Нужний К.Теоретичні аспекти управління економічною стійкістю підприємства //Галицький економічний вісник – 2008. – №1 (16). – С. 53–59.

4.  Обущак Т.Сутність фінансового стану підприємства // Актуальні проблеми економіки. –2007. – №9. – С. 92–98.

5.  Череп А.,Кириченко Л. Проблеми визначення фінансового стану підприємств в умовахфінансової кризи // Держава тарегіони. Сер., Економіка та підприємництво: Науково-виробничий журнал. – 2008. – №6. – С. 233–236.

6. Антикризове управління підприємством: Навч. посіб./ З.Є.Шершньова, В.М. Багацький, Н.Д. Гетманцева; За заг. ред. З.Є.Шершньової. – К.: КНЕУ, 2007. – 680 с.

7. Баринов В.А. Антикризисное управление Учебное пособие. 2-еизд., перераб. и доп. (ГРИФ). – М.: ФБК-ПРЕСС. – 2005. – 488 с.

8. Іванюта С.М. Антикризове управління: навч. посіб. – К.: ЦУЛ.– 2007. – 288 c.

9. Терещенко О.О. Антикризове фінансове управління напідприємстві: Монографія. – К.: КНЕУ, 2006. – 268 с.

10.  Обущак Т.А.Сутність фінансового стану підприємства // Актуальні проблеми економіки. –2007. – №9 – С. 11–15

11.  Теория и практикаантикризисного управления / Под ред. С.Г. Беляева, В.И. Кошкина. – М.:Закон и право: ЮНИТИ, 2005. – 469 с.

12.  Финансы / Подред. В.М. Родионовой. – М.: Финансы и статистика, 1996.

13.  Фінансипідприємств: Підручник / Під ред. А.М. Поддєрьогіна. – 2-ге вид., перероб. ідоп. – К.: КНЕУ, 1999. – 384 с.

14.  Білик М.Д., Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – К.:КНЕУ, 2005. – 592 с.

15.  Смачило В.В., Будникова Ю.В.Оцінка фінансової стійкості підприємств // Економічний простір: Збірникнаукових праць, №20/2, 2008

16.  Тарасенко Н.В.Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. – 2-ге вид., стер. – К.: Алерта,2003. – 485 с.,

17.  Василик О.Д.Державні фінанси України: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1997.

18.  Гордеева Л.П.,Редина Н.И. Финансьі Украинм: Учебное пособие. – Днепропетровск: Наука йобразование, 1997.

19.  Податкова системаУкраїни / Під ред. В.М. Федосова. – К.: Либідь, 2004.

20.  Теорія фінансів:Навч. посібник / Н.Е. Заяц, М.К. Фисенко, Т.Е. Бондарь і др. – Мн.:Вища шк., 2005.

21.  Финансы: Учеб.пособие / Под ред. А.М. Ковалевой. – М.: Финансьі й статистика, 2002.

22.  Штангрет А.М.,Копилюк О.І. Антикризове управління підприємством: навч. посіб. – К.:Знання. – 2007. – 335 c.

23.  Фінансипідприємств: Підручник / За ред. А.М. Поддєрьогіна.

24.  Мец В.О. Економічнийаналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 132 с.;

25.  Ковалев В.В. Финансовыйанализ: Управление капиталом, выбор инвестиций, анализ отчетности. – М.:Финансы й статистика, 2007.-429 с.;

26.  Савчук В.П. Финансовыйанализ деятельности предприятия (международные подходы)

27.  Мних Є.В. Аналізфінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємств: Навч.посібник. – К.: НМК ВО, 1993;

28.  Рекомендації збухгалтерського обліку валових витрат та валових доходів: Затверджено наказомМіністерства Фінансів України від 04 серпня 1997 р. №168 //Бухгалтерський облік і аудит. – 1997. – №15.

29.  Білуха М.Т. Курсаудиту. – К.: Вища шк., 1998.

30.  Грабова Н.Н. Основныебухгалтерские проводки по учету хозяйственных операций на предприятиях сразными формами собственности. – К.: Учетинформ, 1997.

31.  Єрьоміна Н.В. Банківськіінформаційні системи: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2004. -230 с.

32.  Іванюта, П.В.Управлінські інформаційні системи в аналізі та аудиті [Текст]: навчальнийпосібник / П.В. Іванюта; Мін-во освіти і науки України, Держ. комітетстатистики України, Держ. академія статистики, обліку та аудиту, Полтавськафілія. – К.: ЦУЛ, 2007. – 180 с.

33.  Основи інформаційнихсистем: Навчальний посібник / За ред. проф. В.Ф. Ситника. – К.: КНЕУ, 2007. -252 с.

34.  Черняк, О.І. Системиобробки економічної інформації [Текст]: підручник / О.І. Черняк,А.В. Ставицький, Г.О. Чорноус. – К.: Знання, 2006. – 447 с.

35.  Шквір, В.Д. Інформаційнісистеми і технології в обліку [Текст]: практикум / В.Д. Шквір, А.Г. Загородній,О.С. Височай. – К.: Знання, 2006. – 429 с.