Реферат: Поняття фінансового ризику

Поняттяризику та фінансового ризик

Ризик – це ймовірністьвиникнення збитків або недоотримання доходів у порівнянні з прогнозованим варіантом.Ризик – категорія ймовірнісна і його вимірюють як ймовірність певного рівнявтрат. Ризик – рівень непевності настання якого-небудь фінансового випадку (внашому разі, пов’язаного з інвестуванням). Оцінка ризикованості та доходів –основа, на якій базуються раціональні та розумні рішення про вкладання коштів.Між ризиком та доходами існує пряма залежність.

Основні видипідприємницького ризику

Виробничий ризик.Пов’язаний з виробництвом продукції, товарів, послуг із здійсненням будь-якихвидів виробничої діяльності. Причини виникнення ризику: можливе зниженняпередбачуваних об’ємів виробництва, ріст матеріальних та інших витрат, сплатапідвищених відрахувань та податків.

Комерційний ризик.Виникає в процесі реалізації товарів і послуг. Причини – зниження об’ємуреалізації товарів і послуг у результаті зміни кон’юнктури ринку збуту,підвищення закупівельних цін, непередбачене зниження об’єму закупок, втратитовару в процесі обертання, підвищення витрат у процесі обертання (в торгівлі).У будь-якій господарській діяльності завжди існує небезпека втрат, що випливаєіз специфіки тих або інших господарських операцій. Небезпека таких втрат – цекомерційні ризики. Комерційний ризик означає невпевненість у можливомурезультаті, невизначеність цього результату діяльності. Складовою частиноюкомерційних ризиків є фінансові ризики.

Фінансовий ризик.Виникає у сфері відносин підприємств з банками та іншими фінансовимиінститутами. Вони зв’язані з імовірністю втрат яких-небудь грошових сум або їхнедоотриманням. Вимірюється відношенням залучених коштів до власних.

Ризики діляться на двавиди: чисті та спекулятивні. Чисті ризики означають можливість отримання збиткуабо нульового результату. Спекулятивні ризики виражаються у ймовірностіотримати як прибуток, так і збиток від операцій.

Фінансовий ризик тайого види. Фінансові ризики – це спекулятивні ризики. Інвестор, здійснюючивенчурне вкладення капіталу, заздалегідь знає, що для нього можливі тільки двавиди результатів: прибуток або збиток.

Особливістю фінансовогоризику є імовірність виникнення збитку в результаті проведення яких-небудьоперацій у фінансово-кредитній і біржовій сферах, здійснення операцій зфондовими цінними паперами, тобто ризику, який витікає з природи цихоперацій.

До фінансовихризиків належать:

кредитний ризик;

відсотковийризик;

валютний ризик;

ризик упущеноїфінансової вигоди;

бізнес-ризик;

інвестиційнийризик.

Методита критерії вимірювання міри фінансового ризику

Фінансовийризик, як і будь-який ризик, має математично виражену ймовірність отриманнявтрати, яка спирається на статистичні дані і може бути розрахована з доситьвисокою точністю.

Щоб кількісновизначити величину фінансового ризику, необхідно знати всі можливі наслідкиякої-небудь окремої дії і ймовірність самих наслідків. Імовірність означаєможливість отримання певного результату.

Відносноекономічних задач методи теорії ймовірності зводяться до визначення значеньімовірності настання подій і до вибору з можливих подій найбільш виваженої,виходячи з найбільшої величини математичного очікування. Інакше кажучи,математичне очікування якої-небудь події дорівнює абсолютній величині цієїподії, помноженій на ймовірність його настання.

Дисперсія – це середнєзважене з квадратів відхилень дійсних результатів від середніх очікуваних:

/>,

де G2 – дисперсія;

X – очікуване значеннядля кожного випадку спостереження;

X – середнє очікуванезначення;

n – число випадківспостереження (частота).

Середнє квадратичневідхилення визначається за форм

/>,

де G – квадратичневідхилення.

При рівності частотмаємо окремий випадок:

/>;

/>.

Середнєквадратичне відхилення є іменованою величиною і вказується в тих же одиницях, вяких вимірюється варіююча ознака. Дисперсія і середнє квадратичне відхилення є заходамиабсолютного коливання.

Для аналізузвичайно використовується коефіцієнт варіації. Коефіцієнтваріації – це відношення середньоквадратичного відхилення до середньоїарифметичної і показує міру відхилення отриманих значень:

/>,

де V– коефіцієнт варіації,

G– середнє квадратичне відхилення:

Х – середнє очікуванезначення.

Коефіцієнт варіації –відносна величина. Тому на його розмір не впливають абсолютні значенняпоказника, що вивчається. За допомогою коефіцієнта варіації можна порівнюватинавіть коливання ознак, виражених у різних одиницях вимірювання.

Коефіцієнт варіаціїможе змінюватися від 0 до 100 %. Чим більший коефіцієнт, тим більше коливання.Встановлена наступна якісна оцінка різних значень коефіцієнта варіації: до 10 %– слабке коливання; 10 – 25 % – помірне коливання; понад 25 % – високеколивання.

Способизниження міри фінансового ризику

Фінансові ризикивирішуються за допомогою різних засобів. Засобами вирішення фінансових ризиківє:

уникнення;

утримання;

передача;

зниження міри.

Під уникненням ризикурозуміється просте ухилення від заходу, пов’язаного з ризиком. Однак уникненняризику для підприємця часто означає відмову від отримання прибутку.

Утримання ризику має наувазі залишення ризику за інвестором, тобто на його відповідальності. Так,інвестор, вкладаючи венчурний капітал, заздалегідь упевнений, що він може зарахунок власних коштів покрити можливу втрату венчурного капіталу.

Передача ризикуозначає, що інвестор передає відповідальність за фінансовий ризик комусьіншому, наприклад, страховому товариству. У даному випадку передача ризикусталася шляхом страхування фінансового ризику.

Зниження міри ризику –скорочення ймовірності та об’єму втрат.

При виборі конкретногозасобу розв’язання фінансового ризику інвестор повинен врахувати наступніпринципи:

не можна ризикуватибільше, ніж це може дозволити власний капітал;

потрібно врахуватинаслідки ризику;

не можна ризикувативеликим заради малого.

Перш ніжвкладати капітал, інвестор повинен:

визначитимаксимально можливий об’єм збитку за даним ризиком;

порівняти його зоб’ємом капіталу, що вкладається;

порівняти його зусіма власними фінансовими ресурсами і визначити, чи не приведе втрата цьогокапіталу до банкрутства інвестора.

Співвідношеннямаксимально можливого об’єму збитку і об’єму власних фінансових ресурсів інвестора– це міра ризику, яка веде до банкрутства. Вона вимірюється за допомогоюкоефіцієнта ризику;

/>,

де Кр – коефіцієнтризику;

У – максимально можливасума збитку, грн.;

С – об’єм власнихфінансових ресурсів з урахуванням точно відомих надходжень коштів, грн.

Дослідження ризикованихзаходів дозволяють зробити висновок, що оптимальний коефіцієнт ризику складає –0,3, а коефіцієнт ризику, що призводить до банкрутства інвестора – 0,7 ібільше.

Для зниженняміри фінансового ризику застосовуються різні способи:

диверсифікація;

придбаннядодаткової інформації про вибір і результати;

лімітування;

страхуваннятощо.

Диверсифікація –це процес розподілу коштів, що інвестуються між різними об’єктами вкладення,які безпосередньо не пов’язані між собою. На принципі диверсифікації базуєтьсядіяльність інвестиційних фондів, які продають клієнтам свої акції, а вилученікошти вкладають у різні цінні папери, що купуються на фондовому ринку іприносять стійкий середній дохід. Диверсифікація дозволяє уникнути частиниризику при розподілі капіталу між різноманітними видами діяльності. Так,придбання інвестором акцій 5 різних акціонерних товариств замість акцій одноготовариства збільшує ймовірність отримання ним середнього доходу в 5 разів івідповідно в 5 разів знижує міру ризику.

Інвестор іноді приймаєрішення, коли результати невизначені та засновані на обмеженій інформації. Якбиу інвестора була більш повна інформація, він міг би зробити кращий прогноз ізнизити ризик. Це робить інформацію товаром.

Інформація є дужецінним товаром, за який інвестор готовий платити великі гроші, а раз так, товкладення капіталу в інформацію стає однією із сфер підприємництва.

Вартість повноїінформації розраховується як різниця між очікуваною вартістю якого-небудьпридбання, коли є повна інформація, і очікуваною вартістю, коли інформаціянеповна.

Лімітування – цевстановлення ліміту, тобто граничних сум витрат, продажу, кредиту тощо.Лімітування є важливим засобом зниження міри ризику і застосовується банкамипри видачі позик, при укладенні договору на овердрафт тощо, господарюючимсуб’єктом – при продажу товарів у кредит (за кредитними картками), за дорожнімичеками і єврочеками тощо; інвестором – при визначенні сум вкладення капіталутощо.

Страхування фінансовихризиків є одним з найбільш поширених способів зниження його міри. Страхування –це особливі економічні відносини. Для них обов’язкова наявність двох сторін:страхувальника і страховика. Страховик створює за рахунок платежівстрахувальника грошовий фонд (страховий або резервний фонд).

Стратегіїкерування ризиком. Поняття страхування та хеджування

Страхування – цевідношення у захисті майнових інтересів господарчих суб’єктів iгромадян при настанні певних обставин (страхових випадків) за рахунок грошовихфондів, які формуються зі страхових внесків (страхових премій), що оплачуютьсяними.

Для страхуванняхарактерні:

цільовепризначення грошового фонду, що створюється, витрачання його ресурсів лише напокриття втрат (надання допомоги) в заздалегідь обумовлених випадках;

ймовірніснийхарактер відносин, оскільки заздалегідь невідомо, коли настане відповіднаподія, яка буде її сила і на кого зі страхувальників вона вплине;

зворотністькоштів, оскільки дані кошти призначені для виплати відшкодування втрат у всіхстрахувальниках (а не для кожного окремо).

В угоди страхуванняможуть вноситись різні умови, якi носять назву «клаузула» (лат. clausula –закінчення). Однією з них є франшиза (франц. franchisa – пільга, вільність) –це звільнення страхувальника вiд відшкодування збитків, не перевищуючи певногорозміру. Розмір франшизи означає частину збитку, що не підлягає відшкодуваннюзі сторони страхувальника. Ця частина збитку визначається страховим полісом… Термін«хеджування» (англ. heaging – загороджувати) використовується в банківській,біржовій та комерційній практиці для позначення різноманітних методівстрахування валютних ризиків.

Хеджування напідвищення або хеджування купівлею є біржовою операцією з купівлі терміновихконтрактів або опціонiв.

Хеджування напiдвищення застосовується в тих випадках, коли необхідно застрахуватись відможливого підвищення цін (курсів) у майбутньому. Вiн дозволяє встановитизакупочну цiну набагато раніше, ніж був придбаний товар.