Реферат: Особливості організації фінансів підприємств в сучасних умовах

--PAGE_BREAK--                                                                                       (3)
де t– число періодів (років, місяців), за які нараховується дохід.

У цих розрахунках величина kвизначається за формулою (2).

Визначення дисконтованого грошового потоку (тобто такого, який можна порівнювати з сумою інвестованих грошей для визначення окупності) ускладнюється звичайно тим, що номінальна виручка від втілення проекту і номінальні поточні витрати (наприклад на сировину, матеріали, оплату праці тощо) „інфлюють” у неоднакових співвідношеннях під впливом цінових факторів. Наведена нижче формула дає змогу розрахувати грошовий потік, порівнянний з вартістю інвестиційного проекту, зробивши його інфляційну корекцію, а також дисконтування на основі норми дохідності, що включає інфляційну надбавку:
<img width=«519» height=«48» src=«ref-1_1515150970-1417.coolpic» v:shapes="_x0000_i1026">  (4)
де PV– дисконтований грошовий потік за термін життя проекту;

<img width=«71» height=«25» src=«ref-1_1515152387-180.coolpic» v:shapes="_x0000_i1027"> — виручка (валовий дохід) від реалізації проекту за відповідні роки у цінах базового року;

<img width=«79» height=«25» src=«ref-1_1515152567-189.coolpic» v:shapes="_x0000_i1028">  — поточні витрати на експлуатацію проекту за відповідні роки у цінах базового року;

<img width=«76» height=«25» src=«ref-1_1515152756-192.coolpic» v:shapes="_x0000_i1029">  — суми амортизаційних відрахувань за відповідні роки;

<img width=«69» height=«25» src=«ref-1_1515152948-199.coolpic» v:shapes="_x0000_i1030">  — базисні індекси цін відповідного року на продукцію, що формує доходи від реалізації проекту;

<img width=«75» height=«25» src=«ref-1_1515153147-208.coolpic» v:shapes="_x0000_i1031">  — базисні індекси цін відповідного року на ресурси, що формують поточні витрати на експлуатацію проекту;

m— ставка оподаткування прибутку;

<img width=«69» height=«25» src=«ref-1_1515153355-180.coolpic» v:shapes="_x0000_i1032">  — ставки дохідності інвестування, прийнятні для інвестора, за відповідні роки.

Приклад.

У 2004 р. підприємство здійснює проект вартістю 550 тис. грн. і, згідно з умовами інвестування, розраховує на три роки функціонування одержати дохід (в середньому 36 відсотків річних) на рівні, не нижчому від середньо ринкового доходу на інвестиції з урахуванням інфляційної ситуації, яка прогнозується на цей період. Для складання розрахунку доцільності інвестування у бізнес-плані є такі дані про проект (у цінах 2004 р., тис. грн.):



Рік

Поточні витрати без амортизації основних засобів

Амортизація основних засобів

Валовий дохід від реалізації проекту

2005

370

120

620

2006

350

108

620

2007

350

80

760
    продолжение
--PAGE_BREAK--


Прогнозований рівень зростання цін на 2005 р.: за доходами – 22 відсотки, за витратами – 20 відсотків, на 2006 р. відповідно 25 відсотків і 21 відсоток, на 2007 р. – 20 відсотків і 20 відсотків.

Згідно за формулою (4), грошовий потік за три роки становить:
<img width=«548» height=«116» src=«ref-1_1515153535-2114.coolpic» v:shapes="_x0000_i1033">
Отже, проект може бути прийнятий, бо „теперішня” вартість грошового потоку не тільки досягає суми авансованих у нього фінансових ресурсів (а це саме по собі – достатня підстава для визначення інвестиції доцільною), але й перевищує їх, тобто перевищує виражені в середньо ринковій нормі дохідності сподівання інвестора на прибутковість.

Дуже велике значення має складання бізнес-планів підприємствами, якщо брак власних фінансових ресурсів на виконання того чи іншого проекту примушує їх звертатися до спів інвесторів або в комерційний банк за позичкою. Якість, обґрунтованість, переконливість матеріалів, розрахунків, що містяться у бізнес-плані, мають неабиякий вплив на вирішення питання про джерела фінансування.

ІІІ. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
3.1 Зміст і задачі АГД
Розглянемо зміст аналізу господарської діяльності як науки, направленої на рішення певних задач. Цей зміст витікає перш за все з тих функцій, які економічний аналіз виконує в системі інших прикладних економічних наук.

Однією з таких функцій є вивчення характеру дії економічних законів, встановлення закономірностей і тенденцій явищ, що відбуваються, і процесів в конкретних умовах підприємства.

Важливою функцією АГД є наукове обґрунтування поточних і перспективних планів. Без глибокого економічного аналізу результатів діяльності підприємства за минулі роки (5-10 років) і без обґрунтованих прогнозів на перспективу, без виявлення недоліків, що мали місце, і помилок не можна розробити науково обґрунтований план, вибрати оптимальний варіант управлінського рішення.

До функцій аналізу відноситься також контроль за виконанням планів і управлінських рішень, за економним використовуванням ресурсів. Ряд економістів принижує або зовсім заперечують цю функцію аналізу, приписуючи її виключно бухгалтерському обліку і контролю. Проте, аналіз проводиться не тільки з метою констатації фактів і оцінки досягнутих результатів, але і з метою виявлення недоліків, помилок і оперативної дії на процес виробництва. Саме тому необхідно підвищувати оперативність і дієвість аналізу.

Центральна функція АГД, яку він виконує на підприємстві, — пошук резервів підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передового досвіду і досягнень науки і практики.

Наступна функція аналізу – оцінка результатів діяльності підприємства по виконанню планів, досягнутому рівню розвитку економіки, використовуванню наявних можливостей.

І нарешті, розробка заходів щодо використовування виявлених резервів в процесі господарської діяльності – також одна з функцій АГД.

Таким чином, аналіз господарської діяльності як наука є системою спеціальних знань, пов'язаних з дослідженням тенденцій господарського розвитку, науковим обґрунтуванням планів, управлінських рішень, контролем за їх виконанням, оцінкою досягнутих результатів, пошуком, вимірюванням і обґрунтуванням величини господарських резервів підвищення заходів щодо їх використовування.
3.2 Методика комплексного аналізу господарської діяльності
Під методикою розуміється сукупність способів, правил найдоцільнішого виконання якої-небудь роботи. У економічному аналізі методика є сукупністю аналітичних способів і правил дослідження економіки підприємства, певним чином підлеглих досягненню мети аналізу. Загальну методику розуміють як систему дослідження, яка однаково використовується при вивченні різних об'єктів економічного аналізу в різних галузях національної економіки. Приватні методики конкретизують загальну відносно до певних галузей економіки, до певного типу виробництва або об'єкту дослідження.

Будь-яка методика аналізу буде наказом або методологічними радами з виконання аналітичного дослідження. Вона містить такі моменти, як:

а) задачі і формулювання цілей аналізу;

б) об'єкти аналізу;

в) системи показників, за допомогою яких досліджуватиметься кожен об'єкт аналізу;

г) ради з послідовності і періодичності проведення аналітичного дослідження;

д) опис способів дослідження об'єктів, що вивчаються;

е) джерела даних, на підставі яких виробляється аналіз;

ж) вказівки по організації аналізу (які обличчя, служби проводитимуть окремі частини дослідження);

з) технічні засоби, які доцільно використовувати для аналітичної обробки інформації;

и) характеристика документів, якими краще всього оформляти результати аналізу;

к) споживачі результатів аналізу.

Як найважливіший елемент методики АГДвиступають технічні прийоми і способи аналізу. Стисло ці способи можна назвати інструментарієм аналізу. Вони використовуються на різних етапах дослідження для:

o                   первинної обробки зібраної інформації (перевірки, угрупування, систематизації);

o                   вивчення стану і закономірностей розвитку досліджуваних об'єктів;

o                   визначення впливу чинників на результати діяльності підприємств;

o                   підрахунку невикористаних і перспективних резервів підвищення ефективності виробництва;

o                   узагальнення результатів аналізу і комплексної оцінки діяльності підприємств;

o                   обґрунтування планів економічного і соціального розвитку, управлінських рішень, різних заходів.

У аналізі господарської діяльності використовується багато різних способів. Серед них можна виділити традиційні способи, які широко застосовуються і в інших дисциплінах для обробки і вивчення інформації (порівняння, графічний, балансовий, середніх і відносних чисел, аналітичних угрупувань).

Для вивчення впливу чинників на результати господарювання і підрахунку резервів в аналізі застосовуються такі способи, як: ланцюгові підстановки, абсолютні і відносні різниці, інтегральний метод, кореляційний, компонентний, методи лінійного, опуклого програмування, теорія ігор, дослідження операцій, методи рішення економічних задач на підставі інтуїції, минулого досвіду, експертних оцінок фахівців і ін. Застосування тих або інших способів залежить від мети і глибини аналізу, об'єкту дослідження, технічних можливостей виконання розрахунків і ін.

Удосконалення інструментарію наукового дослідження має дуже велике значення і є основою успіху і ефективності аналітичної роботи. Чим глибше людина проникає в суть явищ, що вивчаються, тим більше точні методи дослідження йому потрібні. Це характерно для всіх наук. За останні роки методики дослідження у всіх галузях науки стали точнішими. Важливим придбанням економічної науки є використовування математичних методів в аналітичному дослідженні, що робить аналіз глибшим і точнішим.




ІV.АНАЛІЗ ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА
4.1 Аналіз лісогосподарських робіт
Аналізуючи техніко-економічні показники підприємств, фінансування яких відбувається за рахунок госпрозрахункової діяльності, слід зосередити увагу і на роботу підприємств, які фінансуються за рахунок державного бюджету. До таких підприємств, у першу чергу, відносяться лісове господарство, яке є складовою народногосподарського комплексу України і займає значне місце в її економіці.

За даними державного лісового кадастру площа земель лісового фонду України становить 10,8 млн. га, в тому числі, вкритих лісом різних вікових категорій – 9,4 млн. га.

Лісистість в Україні нижча порівняно з багатьма країнами Європи і складає 15,6%. При цьому, вона значно коливається в регіональному розрізі і, наприклад, у Карпатському регіоні перевищує середню по Україні в 2,4 рази, в Поліському – 1,9 рази. А такі регіони, як Донецький, Південний та Придніпровський мають вдвічі – втричі нижчу лісистість, ніж по країні.

Загальний запас деревини в лісах України становить 1736 млн. м3, середній запас з розрахунку на <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>1 га вкритих лісом земель – <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>185 м3, середній запас стиглих і перестиглих насаджень – <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>237 м3. Середній приріст в розрахунку на <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>1 га, вкритих лісом насаджень, складає <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>3,8 м3. Ліси першої групи становить 55,8% від загальної площі земель лісового фонду, ліси другої групи – 44,2%. Хвойні насадження займають 42,2%, твердолистяні – 43,3%, м’яколистяні – 13,6%, інші деревні породи – 05%, чагарники – 04% від вкритих лісом земель.

За запасами деревини, лісистістю території і площею лісів Україна відноситься до лісо дефіцитних країн. А тому, для забезпечення належних умов розвитку галузі та екологічного балансування території, лісистість потребує доведення її до рівня 22-25% за рахунок істотного підвищення, в першу чергу, в малолісних районах, ведення на науковій основі лісового господарства, раціонального використання фінансових ресурсів, систематичного проведення специфічного аналізу робіт всього лісогосподарського комплексу.

Як відомо, основною відмінністю лісового господарства від інших галузей промисловості є тривалий цикл виробництва, внаслідок чого при аналізі лісогосподарських робіт виникають своєрідні особливості.

Полягають вони, перш за все, в тому, що протягом тривалого періоду виробництва підсумковий ефект від проведених лісогосподарських заходів, як правило, може бути встановлено лише через певний період. У зв’язку з цим аналіз лісо виробничої діяльності лісогосподарських підприємств за один або два роки не може дати відповіді на питання про ефективність проведення тих чи інших робіт.

Відомо, що при аналізі господарської діяльності підприємств лісового господарства розглядаються питання, які пов’язані з виконанням виробничої програми, використанням основних виробничих фондів, ростом продуктивності праці, використанням фонду заробітної плати, собівартістю продукції, прибутком та іншими показниками госпрозрахункової діяльності. Разом з тим, особлива увага повинна приділятись і таким важливим питання, як:

-              виконання кошторису робіт за рахунок держбюджетної діяльності;

-              стану охорони лісу і ведення лісового господарства;

-              дотримання правил користування лісом;

-              відтворення лісових насаджень;

-              виконання плану щодо лісового доходу;

-              мобілізації власних коштів тощо.

Однак, такий підхід до проведення аналізу значною мірою ускладнюється з тієї причини, що існуюча система фінансування лісогосподарських підприємств пов’язана з використанням коштів як за рахунок господарської діяльності, так і за рахунок бюджетних асигнувань, що зобов’язує підприємства прослідкувати використання останніх за призначенням, виявляти випадки неправильного віднесення на собівартість промислової продукції витрат, як проводяться за рахунок бюджетних асигнувань та ін.

Характерною особливістю аналізу лісогосподарської діяльності є те, що він, як правило, здійснюється за тривалий період у вигляді ревізії лісовпорядкування, з одночасним проведенням в натурі інвентаризації лісового фонду.

Таким чином, уміле поєднання аналізу діяльності підприємств лісогосподарських робіт за тривалий період часу дає можливість зробити висновки і пропозиції щодо покращення роботи підприємств за рахунок госпрозрахункової діяльності робіт, які фінансуються з державного бюджету.

Аналіз робіт, пов’язаних з лісовим господарством починається з вивчення обсягу робіт, які відображені у формах №10-ЛГ і звітах про заготівлю насіння – форма №20-ЛГ.

При цьому необхідно розглянути такі першочергові завдання, як:

-              аналіз виконання плану ведення лісового господарства за комплексами основних робіт (лісокультурні, лісогосподарські, лісозахисні, протипожежні та ін.);

-              виконання плану лісогосподарських робіт (відведення лісосік, рубки догляду за лісом, прохідні та санітарні рубки, очистка лісу від захаращеності);

-              аналіз використання лісосічного фонду (плану відпустку деревини за лісорубниками квитками, фактична вирубка деревини, недоруб в лісосіці звітного року);

-              використання розрахункової лісосіки експлуатаційної частини лісосічного фонду;

-              використання розрахункової лісосіки рубок догляду за лісом.

Такий порядок аналізу дає змогу зробити узагальнення за розділами і окремими видами робіт, показати взаємозв’язок між ними, виявити порушення обсягів і термінів їх виконання поквартально і в цілому за рік.

Аналіз виконання виробничого плану в лісовому господарстві, тис. грн.
Табл. 5
Заходи
Попередній рік
Звітний рік
Фактично за звітний рік, %

Частка,%

план

Виконання

Доплану

до попереднього року

§1 Лісове господарство та мисливство

І. Лісовпорядкування та проектно-пошукові роботи

7,0

6,8

8,9

130,8

127,1

1,7

II. Рубання, пов'язані з веденням лісового господарства, інші рубання

197,0

199,0

230,0

116,0

117,2

50.5

III. Допоміжні лісогосподарські роботи

0,7

0,7

0,7

100,0

100,0

0,2

IV. Лісокультурні роботи в державному лісовому фонді

53,0

50,0

52,0

104,0

98,1

11,4

V. Охорона лісу від пожеж

—

—

—

—

—

—

VI. Боротьба з шкідниками та хворобами лісу

1,0

0,8

—

—

—

—

VII. Мисливство

0,9

0,7

0,7

100,0

77,8

0,2

VIII. Загальногосподарські витрати

3,6

3,5

2,7

77,1

75,0

0,6

IX. Утримання лісогосподарського апарату

183,0

182,5

162,1

88,8

88,6

35,4

Разом по лісовому господарству та мисливству

446,2

444,0

457,1

102,9

102,4

100,0

§2 Охорона довкілля

І. Створення захисних лісових насаджень на землях державного лісового фонду

2,0

2,0

2,0

100,0

100,0

100,0

II. Створення захисних лісових насаджень на землях сільськогосподарського користування та інших землекористувачів

—

—

—

—

—

—

III. Створення полезахисних лісових смуг

—

—

—

—

—

—
Разом з охорони довкілля
2,0

2,0

2,0

100,0

100,0

100,0

§3 Головне користування та інші заходи

І. Лісозаготівля

—

—

—

—

—

—

II. Добування живиці

—

—

—

—

—

—

Разом щодо головного користування та інші заходи

—

—

—

—

—

—

Разом витрат

448,2

446,0

459,1

102,9

102,4

—
    продолжение
--PAGE_BREAK--


Із таблиці 5 видно, що держлісгосп перевиконав план загального обсягу виробництва на 2,9 %, а порівняно з попереднім роком — на 2,4 %. У той же час на підприємстві не проводилися роботи з охорони лісу від пожеж, а також з боротьби з шкідниками та хворобами лісу, що може негативно вплинути на роботу держлісгоспу в цілому. Темпи робіт на рубках, пов'язаних з веденням лісового господарства та інших рубках, знизились на 1,9 % порівняно з попереднім роком, а утримання лісогосподарського апарату і загальногосподарські витрати значно скоротились як порівняно з планом, так і з попереднім роком (відповідно на 2,9 % і 11,2 % та 2,5 % і 11,4 %), що слід вважати позитивним явищем.

Серед інших складових аналізу підприємств лісового господарства за рахунок державного бюджету є діяльність держлісгоспів, пов'язана з кількісними і якісними роботами з вирощування лісу, а також з розміром витрат на одиницю робіт. Для зручності проведення такого аналізу показники програми доцільно згрупувати за всіма роботами, які стосуються лісовирощування (табл. 6). Щодо першого розділу «Лісогосподарські роботи», то план у 2004 р. виконано на 106,8 %. Планом передбачалось зниження обсягу робіт порівняно з попереднім роком на 16 тис. грн. Однак, фактично відбулося збільшення обсягу на 2,0 тис. Грн.



Таблиця 6

Виконання робіт виробничої програми, пов'язаних з лісовирощуванням

№ п/п

Показники виробничої програми

Одиниця виміру

2004р. виконано

2004 р.

Звіт 2004 р.,%до

План

Виконано

Відхилення

плану

звіту 2004 р.

1.

Відвід лісосік головного користування і лісовідновлення

га

160

104

107

+3

102,9

66,9

2.

Відвід лісосік під рубки догляду і санітарні рубки

га

890

760

920

+160

121,1

103,4
Рубки догляду за лісом
3.

Освітлення

га м3

120 630

160

840

166

855

+6

+45

103,7 105,5

138,3

135,7

4.

Прочищення

га м3

145 1015

153 1070

159 1160

+5

 +90

103,3

108,4

109,7

 114,3

5.
Прорідження
га м3

140

2750

110 2640

121

2735

+11 +95

110,0 100,3

86,4

 99,5

6.
Прохідні рубки
га м3

185 4650

154 4020

172 4430

18 +410

111,6 110,2

92,9

95,3



У другому розділі «Лісокультурні роботи» план перевиконано на 5 тис. грн. і він становить 103,3 %. Порівняно з попереднім роком фактичний обсяг робіт зріс на 9 тис. грн. або до 106,1 % в поточному році.

Таким чином, в обох розділах фактичний обсяг держбюджетних робіт збільшився порівняно з планом і рівнем попереднього року.

Разом з тим, констатуючи перевиконання плану, необхідно проаналізувати, за рахунок яких робіт і яким чином відбулося його зростання.

У першому розділі майже за всіма видами робіт план був перевиконаний. При цьому відвід лісосік під рубання догляду перевиконано на 21,1 %, тобто більше, ніж на 1/5 від передбаченого планом. Це відбулося внаслідок припущених помилок при встановленні плану з відводу лісосік на рубання догляду і санітарні рубання.

Перевиконання плану спостерігається і за всіма видами рубання догляду. Тут звертається увага на відповідність перевиконання плану за площею і масою.

При рубаннях догляду за лісом на освітлення перевиконання становило за площею 3,7 %, за масою — 5,5 %. На чистках таке перевиконання становило відповідно 3,3 % і 8,4 %. У такому випадку відхилення є допустимими і не викликають ніяких сумнів і питань.

При рубаннях догляду за лісом на освітлення перевиконання становило за площею 3,7 %, а за масою — 5,5 %. На прочистках таке перевиконання становило відповідно 3,3 % і 8,4 %. У даному випадку відхилення є допустимими і не викликають жодних сумнівів.

При прорідженні план за площею перевиконано на 10 %, а за масою лише на 0,4 %. Замість 24,0м3 деревини з <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>1 га заготовлено <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>22,6 м3.

Особлива увага при аналізі повинна бути приділена перевиконанню плану щодо прохідних і санітарних рубань. У першу чергу це стосується малолісних областей і регіонів. Перевиконання плану повинно відбуватися лише за умови наведення лісництвами і держлісгоспами обґрунтованих даних для розширення робіт.

Так само аналізується виконання плану щодо лісокультурних та інших видів робіт. Виявивши причини недовиконання або перевиконання виробничого плану, слід розробити заходи, які сприяли б успішному виконанню тих чи інших робіт.

Але бувають випадки, коли невиконання плану може бути наслідком недостатнього його коригування відповідно до зміни умов робіт. Так, наприклад, у результаті сприятливих метеорологічних умов вегетаційного періоду або успішного застосування гербіцидів було отримано високе приживання лісових культур і успішний ріст їх з меншим доглядом, ніж передбачалося планом. У такому випадку додатковий догляд, спричинений бажанням виконати виробничу програму ні кількісного, ні якісного покращання результатів не дає, а призводить лише донеобґрунтованих витрат праці та коштів. У такому і в подібних випадках необхідно керівникам підприємств у встановленому порядку внести відповідні зміни в річну програму робіт у процесі її виконання.

Заключним етапом виконання плану виробничої програми з лісовирощування є переведення лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі в лісовому фонді. При проведенні аналізу з цього питання необхідно задіяти як планові, так і фактичні дані. Результати, отримані при цьому, відображаються в процентах. Крім того, необхідно співставити загальну кількість створених лісових культур і кількість лісових культур, які було створено кожного року, з фактично переведеними у вкриті лісовою рослинністю землі лісового фонду. При цьому встановлюють відповідність віку культур, які переводяться, а також тривалість вирощування їх з врахуванням передбачуваної агротехніки для даної породи в конкретному районі. Після цього вивчаються причини виявлених відхилень і пропонуються шляхи усунення недоліків.

Для наглядності розглянемо умовний приклад. Створені в 1997 р. лісові культури сосни на площі <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>300 гав умовах Львівської області, повинні були перевести у вкриті лісовою рослинністю землі в лісовому фонді через 5 років. У той же час, фактично переведено не <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>300 га, а тільки <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>205 га. Дана ситуація пояснюється тим, що в період вирощування на другий рік після створення лісових культур <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>20 га загинуло внаслідок пожежі. З цього приводу було складено акт на їх списання, і відповідно план переведення у вкриті лісовою рослинністю землі в лісовому фонді вже становив <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>280 га. Під час роботи комісії виявилась, що <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>45 га лісових культур не можуть бути переведені через те, що вони не відповідають вимогам положення про переведення лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі в лісовому фонді. Це викликано тим, що через несвоєчасний і недостатній догляд культури відстали в рості і їм потрібний лісокультурний догляд ще протягом року. Крім цього, лісові культури на площі <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>30 га загинули. Отже, держлісгоспи припустили не тільки загибель лісових площ загальною кількістю <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>50 га. Крім того, культури, які загинули на площі <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>30 га, не були своєчасно виявлені і не оформлені відповідними актами на списання.

Таким чином, робота держлісгоспів з вирощування лісових культур характеризується виконанням плану переведення їх у вкриті лісовою рослинністю землі в лісовому фонді всього на 68,3 %, а із збереження культур — 83,3 %.

З метою покращання систематичного контролю за станом лісових культур необхідно проводити якісну щорічну їх інвентаризацію аж до переведення у вкриті лісовою рослинністю землі в лісовому фонді. Це дасть можливість працівникам лісового господарства краще слідкувати за станом лісових культур протягом усього терміну їх вирощування.
4.2 Аналіз якості виконаних робіт
Результати аналізу кількісних показників виконання виробничої програми не завжди достатньою мірою характеризують позитивну діяльність держлісгоспу. Тому особлива увага повинна приділятись аналізу якості проведення робіт, що суттєво впливає на ефективність господарювання. Для наочності наведемо приклад: як може вплинути якість заготовленого насіння на витрати при створенні розсадника площею в <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>1 га. Умовно візьмемо середню собівартість <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>1 кг насіння — 10 грн. При цьому, слід відзначити, що норма посіву на 1 пог. м. насіння І класу сортності становить <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>1,5 г, а для IIIкласу вона подвоюється і становить <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>3,0 г. Таким чином, для посіву насіння І класу сортності на площі <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>1 га при грядковому 12-стрічковому посіву необхідно буде <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>61,1 кг насіння, собівартість заготівлі якого складе 611 грн. Якщо ж держлісгосп заготовить насіння IIIкласу сортності, то для проведення цієї роботи буде необхідно <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>122,2 кг насіння, собівартість заготівлі якого становитиме 1 222 грн., тобто збільшиться у 2 рази, а витрати зростуть в 1,3-1,5 рази в порівнянні з І класом сортності. Наведені дані свідчать про пряму залежність господарських витрат від заготовленого насіння.

Для різних видів робіт наведемо найбільш суттєві показники якості:

•                     для заготівлі насіння — це клас сортності за даними аналізу контрольно — насінневої станції;

•                     для розсадників — вихід стандартного посадкового матеріалу на одиницю площі;

•                     для лісових культур — відповідність їх технічним проектам, приживання,збереження та інтенсивність росту;

•                     для сприяння природному поновленню — успішність відновлення головнихпорід на площах, де проведені рубання;

•                     для рубання догляду — відповідність їх до вимог діючих правил і ефективність догляду за насадженнями, які залишилися після проведення рубання;

•                     для лісозахисту — ефективність проведення лісозахисних заходів.

Із наведеного вище більш детально розглянемо лише показники якості робіт, що пов'язані з рубаннями догляду за насадженнями.

Якість робіт з проведення рубання догляду і їх відповідності до діючих правил визначають при аналізі поточної господарської діяльності в результаті їх огляду фахівцями держлісгоспу, державного лісогосподарського об'єднання, а також працівниками Державного комітету лісового господарства України. Матеріали перевірки відображаються в актах, які використовуються у подальшій роботі.

Рубання догляду за лісом є одним із найважливіших заходів з формування і вирощування лісових насаджень з метою отримання деревини для народногогосподарства. У цьому зв'язку аналіз робіт повинен проводитися під кутом зору отримання відповідної кількості товарної деревини від рубання догляду порівняно з планом і проектом лісовпорядкування, а також впливу проведених робіт на стан формування насаджень і їх ріст.

Для наочності проведення аналізу отримання кількості товарної деревини від рубання догляду за лісом розглянемо такі дані таблиці 7.


    продолжение
--PAGE_BREAK--Таблиця 7
Планові і фактичні щорічні обсяги робіт на рубаннях догляду за лісом

Види рубання догляду

За планом

Фактично

% виконання плану

 площа, га

запас, тис. м3

деревина, яка підлягає вирубуванню з <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>1 га, м3


Площа, га

деревина, яка вирубана









всього, тис. м3

зі га, м3

за площею

за масою

Освітлення

76

0,24

3,2

124

0,9

7,4

163

375

Прочищення

385

3,3

8,6

496

6,74

13,6

128

204

Проріджування

164

2,4

14,5

185

3,4

18,4

112

141

Прохідні рубання

78

1,9

24,0

164

4,0

24,3

210

210

Разом

703

7,84

—

969

15,04

—

137

191,8



Як видно з таблиці 7, щорічні обсяги деревини від рубання догляду за лісом перевищували ті, що намічені лісовпорядкуванням, майже в 2 рази. Із цього можна зробити висновок, що на рубаннях, які потребують догляду, а це, в першу чергу, освітлення і прочистки, розрахункова лісосіка при лісовпорядкуванні визначена як за площею, так і з масою деревини із заниженням.

Важливим показником при проведенні рубання догляду є процент охоплення ними вкритої лісом площі; динаміка обсягу їх порівняно з попередніми ревізійними періодами; питома вага деревини, отриманої при рубаннях догляду в загальному обсязі лісокористування.

Якість рубань догляду значною мірою визначається і відводом лісосік. При встановленні якості відводу необхідно перш за все перевірити правильність вибору площ лісових насаджень для проведення рубань. Згідно із таксаційним описом і актом відведення лісосік визначають відповідність віку насаджень запропонованому виду рубань догляду, а також повноту насаджень, на основі якої визначається вид рубань догляду і правильний вибір головної породи.

На основі цих актів перевірки проводиться оцінка якості відводу лісосік. Відвід лісосік вважається незадовільним, якщо у відомостях перевірки правильності відбору дерев при рубаннях догляду зафіксовано відхилення відібраних дерев більше, ніж на 15 %.

Наприклад, при прорідженні загальний запас деревини на пробній площі дорівнює <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>11 м3. У рубання визначено <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>2,2 м3. При цьому встановлено, що неправильно залишені в насадженні дерева запасом <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>0,63 м3 і призначені в рубання <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>0,86 м3. В цьому випадку відведення лісосіки визнається незадовільним, бо сума помилки склала <metricconverter productid=«1,49 м3» w:st=«on»>1,49 м3, що становить більше 10 % від запасу деревини на площі.

Якість уже проведених рубань догляду визначається на основі актів перевірки, яку проводять фахівці держлісгоспу або працівники вищої лісової інстанції. При цьому важливим показником є склад насадження, який залишився після проведення рубання. Якщо, наприклад, після рубань догляду, за винятком санітарних рубань, склад змішаних насаджень покращився і процентне співвідношення головної породи в насадженні зросло, то це позитивний показник, який характеризує проведення рубання. У випадку, коли склад насадження змінився за рахунок вирубання головної породи і доля її в насадженні знизилась, — це показник незадовільної роботи держлісгоспу в напрямку формування якісного складу насаджень.

Характеризуючи аналіз рубань догляду з питань якості, слід відзначити, що він побудований в основному на суб'єктивному підході до даного питання у зв'язку з тим, що вплив рубань догляду на насадження проявиться лише через певний проміжок часу. Тому ефективність, як основний показник якості робіт, може бути визначена тільки при аналізі роботи держлісгоспу на протязі тривалого періоду.

Проведення рубань догляду як і інших лісогосподарських робіт за рахунок державного бюджету безпосередньо пов'язане з рівнем їх виконання і перевиконання. Адже перевиконання планових обсягів тих чи інших робіт можливе лише в межах коштів, передбачених планом операційних витрат на даний вид роботи. Протилежне може відбуватися лише у випадку отримання економії коштів внаслідок впровадження прогресивних методів організації праці і при гарантії високої якості робіт, що проводяться в даний час і будуть проводитися в майбутньому. Наприклад, при посадці лісових культур поза планом необхідно враховувати не тільки наявність підготовленого ґрунту, посадового матеріалу, тракторів і лісопосадочних машин, необхідних в даний момент, але й визначити потребу в тракторах, машинах і механізмах, робочій силі на майбутнє для своєчасного і високоякісного догляду за лісовими насадженнями протягом усього періоду їх вирощування.

Кількісні і якісні показники рубання догляду за лісом знаходяться у тісному взаємозв'язку. Тому перевиконання плану з рубань догляду в держлісгоспах лісодефіцитних районів слід детально вивчати, встановлювати за рахунок яких насаджень перевиконаний план і які причини сприяли його перевиконанню. У випадку, коли перевиконання є наслідком збільшення обсягів рубань догляду у молодняках поза розміром затвердженої лісосіки, наприклад, в лісових культурах, які переводяться у вкриті лісовою рослинністю землі в лісовому фонді слід розцінювати, як позитивний момент у роботі держлісгоспу. Але бувають випадки, коли з метою отримання додаткової кількості деревини рубання догляду проводять в низькоповнотних, але високотоварних середньовікових і пристигаючих насадженнях, які не потребують догляду. Такі рубання догляду проводять до зниження запасів деревини в майбутньому, а відповідно — і до порушення правил користування лісом.
4.3 Аналіз витрат на одиницю виконаних робіт
З метою виявлення резервів зниження витрат на лісовирощування аналізують витрати на одиницю виконаних робіт. Такий аналіз сприяє встановленню відхилень від норм витрат, виявленню причин і визначенню можливостей для подальшого зниження витрат. Витрати аналізують за кожним розділом і видом робіт. При цьому доцільним є визначення розміру прямих витрат, які припадають на 1 грн. обсягу лісогосподарського виробництва. На основі цього можна зробити порівняння фактичних витрат звітного року з витратами за попередній рік і дати відповідну оцінку господарської діяльності того чи іншого підприємства.

За приклад аналізу витрат на одиницю робіт розглянемо витрати на виконання виробничої програми держлісгоспу з лісовирощування, наведені в табл. 7.

Як видно з таблиці 7, фактичні витрати на виконання виробничої програми у 2004 р. досягли 109,6 %, перевищивши планові на 9,6 %. Порівняно з попереднім роком загальні витрати збільшилися на 28 % і становлять 128 %. У той же час ріст обсягу виконаних робіт склав 17,4 %, а витрати на 1 грн. обсягу лісогосподарського виробництва в звітному 2004 р. у порівнянні з попереднім 2003р. виросли лише на 2,6 %. Аналогічно проводиться аналіз витрат і за іншими розділами виробничої програми. Проте слід мати на увазі, що відхилення загальних фактичних витрат від планових можуть бути наслідком відхилення від планових витрат на одиницю робіт, а також відхиленням фактичних обсягів робіт від планових.

При проведенні аналізу витрат на одиницю робіт особливу увагу необхідно звертати на наявні факти перевитрат коштів з окремих видів робіт. Це явище носить негативний характер і вимагає детального розгляду. Однією із причин такого збільшення витрат може бути порушення технології виробництва робіт, низький рівень організації, недостатнє залучення засобів механізації на лісокультурних і лісогосподарських роботах та ін.

Слід зазначити, що одним із найважливіших заходів щодо зниження витрат на одиницю робіт є ступінь механізації робіт, пов'язаних з лісовирощуванням. У зв'язку з цим приділяється особлива увага аналізу виконання програми механізованих робіт, де вивчаються причини невиконання плану робіт, можливості розширення механізації виробничих процесів і окремих робіт, можливі шляхи більш раціонального і ефективного усунення недоліків.

При проведенні аналізу виконання плану механізованих робіт показники доцільно згрупувати у відповідну таблицю 8.
    продолжение
--PAGE_BREAK--