Реферат: Северин Наливайко

РЕФЕРАТ
ПО ІСТОРІЇУКРАЇНИ

НАТЕМУ:

“СЕВЕРИННАЛИВАЙКО”

ВИКОНАЛА:

СТУДЕНТКА

факультетаСЗМК

1КУРСУ ГР.- ЗМ 98-1

НЕСТЕРЕНКОТ.А.

ПРИЙНЯВ:

КОЛОМОЄЦЬЮ.І.

ДНЕПРОПЕТРОВСЬК

1998

ПЛАН

1.ВСТУП

2.БІОГРАФІЧНІДАНІ

3.Початок діяльностіі Борьба загонівС.Наливайкаі місцевихжителів протинападів турківі татар на українськіземлі

4. ПОХОДИ НАЛИВАЙКАВ МОЛДАВІЮ

5.Повстання наБрацлавщиніі Поділлі (кінець1594 – 1595р. р.)

6.БОРОТЬБА СЕЛЯНІ КОЗАКІВ ПІДКЕРІВНИЦТВОМНАЛИВАЙКА НАВОЛИНІ І БІЛОРУСІ( кінець 1595 – початок1596 р. р. )

7.РАЗГОРТАННЯАНТИФЕОДАЛЬНОЇБОРОТЬБИ НАВОЛИНІ І КИЇВЩИНІВЕСНОЮ 1596р.

8.ВІДСТУП ПОВСТАНЦІВНА ЛІВОБЕРЕЖЖЯІ ЇХ ПОРАЗКА

9.СТРАТА НАЛИВАЙКА

10.ЗАКЛЮЧЕННЯ

11.СПІСОК ВИКОРИСТОВАНОЇЛІТЕРАТУРИ

1.ВСТУП.Посиленняфеодально-кріпосницького, національногоі релігійногогніту на Українів кінці 16-гост. викликалозагостреннякласових протирічі піднесенняантіфеодальноїборотьби народнихмас. В містахспалахувалиповстаннябідноти. Майжевсе Правобережжяохопив козацько-селянськийрух. Перше у1591-93 р.р. очолювавгетьман реєстровогокозацтва КрихтофКосинський.А однією іззнаменитихподій в історіїУкраїни булоселянсько-козацькеповстання 1594-1596р.р. під проводомСеверина Наливайка, який почав своюактивну діяльністьвосени 1593 р. наПівденномуПоділлі, виступавна чолі нереєстровихкозаків і повсталихселян, які проводилиборотьбу протифеодально –кріпосницькогогніту, турецькихі татарськихзагарбників.Це повстанняохопило Київщину, Брацлавщину, Волинь, Поділля, частково Галичинуі Переяславщину.Воно мало великийвплив на Білорусію, Литву, Польщуі Молдавію, детакож посилюваласьборотьба пригнобленихмас протифеодально-кріпосницькогогніту. Просельнсько-козацькеповстання наУкраїні підпроводом СеверинаНаливайко іГригорія Лободи( які репрезентувалидва табори укозацтві: Лобода– реєстровців, а Наливайко– нереєстровихкозаків) досліджувалосьі висловлювалосьу працях різнихісториків.Також широковідомий твірвизначногоукраїнськогописьменникаІвана Ле “Наливайко”, в якому авторнамагавсявисвітлитив літературно-художнійформі селянсько-козацькеповстання вкінці 16ст. івсебічно показатив ньому рольС. Наливайка.Проте в ньомуне всі подіїописані вірноз погляду історичноїправди.

2.БІОГРАФІЧНІДАНІ.

Біографічнідані про походженняі молоді рокиНаливайкаісторичнихджерелах дужебідні. За однимиданими, віннародивсяприблизно напочатку 60-х років16 століття вм. Гусятині наПоділлі, дейого батькомав невеличкегосподарствоі трохи землі.За іншими, меншвірогіднимивідомостямивін народивсяв м. Кам‘янці-Подільськомув родині чинбаря.Северин, засловами істориків, ніби мав сеструОльгу і двохбратів. Протев історії відомийлише його старшийбрат, Дем‘янНаливайко, якийслужив священикомв особистійцеркві магнатаКостянтинаОстрозькогов м. Острозі, що стояла взамку. ПісляповстанняДем‘ян ставпротокопом, а згодом духовникомкнязя Острозького.Відомий своєюосвіченістюй непримиренністюдо будь-якихспроб підпорядкуватиправославнуцеркву католицькій.Северин такожмав свою сім‘ю, але проти неїв документахнемає точнихданих.

БатькоС. Наливайкапостійно живу м. Гусятині, мав там хатуі невеликуділянку землі.Його землю у80-х роках 16ст.надумав захопитимісцевий магнатКалиновський, він напав надвір Наливайка, пограбувавмайно, захопивземлю, побивстарого так, що той черезкілька днівпомер. З тогочасу мати Северинапереселиласяв Острог досвого старшогосина Дем‘яна.

Початковуосвіту Наливайкоздобув у Гусятині.Потім поповнювавсвої знанняза допомогоюДем‘яна. Завдякицьому він мігчитати книги, писати і бувдля свого часуосвіченоюлюдиною, з молодихроків захоплювавсявійськовоюсправою, мріявстати досвідченимкозаком. Щеюнаком він бравучасть у захистіміст і сіл віднападів татарськихорд, які частопоявлялисяна Поділлі іБрацлавщині.У цій боротьбівін набув першогосвого військовогодосвіду, навчивсяволодіти зброєю.Жив Наливайкоі в Січі, деознайомивсяз життям запорожців.

Точноне відомо, якНаливайкопотрапив у двірмагната К.Острозького, де служив ротмістрому військовомузагоні особистоїохорони князя, напевно придопомозі свогобрата Дем‘яна.Перебуваючина службі умагната, вінмусив охоронятийого маєтоквід нападівтатар і іншихфеодалів, супроводитикнязя під часйого подорожей, а також братиучасть у придушенніселянсько-козацькихповстань.

Вісторичнихдокументахзустрічаєтьсязгадка, деговориться, що С. Наливайконібито бравучасть разомс Острозькиму придушенніселянсько-козацькогоповстання наЖитомирщинібіля П‘ятки, яким керувавКосинський.Яка була тамйого діяльність– майже не відомо.Після цьогоповстання ісмерті КосинськогоНаливайкопокинув службів магната іпоявився наПівденномуПоділлі з невеликоюгрупою козаків, де й почав активнуборотьбу протифеодально-кріпосницькогогніту Польщіна Україні. Ізалишався тамдо весни1594 року.

3.Початок діяльностіі Борьба загонівС.Наливайкаі місцевихжителів протинападів турківі татар на українськіземлі

Утой час наБалканськомупівостровібула війна міжТуреччиноюі Австрійськоюімперією запанування наднародами балканськихкраїн. Туреччинаі КримськеХанство зосередилитам великівійськові сили, що загрожувалиМолдавії, Польщіі Україні. Крімтого, кримськітатари нападалина міста і селаБрацлавщиниі Поділля, дечинили грабежіі розбої. Задозволом урядумісцеві магнатистворювалиозброєні загониз місцевихжителів.

Формування військовихсил для боротьбипроти польськоїшляхти Наливайкопроводив, фактичноздійснюючи військовухитрість: користуючисьзагрозою вторгнення

татарськоїорди, Наливайкозапропонувавкнязю Острозькомузібрати охочекозацьке військоі виступитина зустріч зтурецькимвійськом. Такскладалосьвраження, щоосновний намірНаливайка –організаціяборотьби протитурецько-татарськоїнавали. Проте, наступні подіїдозволяютьдійти висновку, що вже тодіНаливайковиношував замірзгуртуватисили, зокремазбройні, наборотьбу протишляхетськоївлади.

Дійсно, десь на початку1594 р. велика татарськаорда вдерласьна Поділля іпочала своїварварськіграбунки. Наливайконегайно вирушивтуди з своїмкозацькимзагоном. Білям. Теребовлікозакизавдали татарамзначної поразкиі визволилибагато полонених.

ТакадіяльністьНаливайка втой час не суперечилаінтересамПольськоїдержави. Навпаки, коронний гетьманІ. Замойськийбув зацікавленийв тому, щоб кордоннеукраїнськенаселення бралоучасть в боротьбіпроти нападівтурків і татар.У той час козацькийзагін С. Наливайкопереважноскладався знереєстровихкозаків і селян, які не хотіливиконуватифеодальнихповинностей, озброювалисьі були готовірозгорнутиактивну боротьбупроти феодаліві татарськихорд.

Уквітні 1594 р. НаливайкоповідомляєОстрозького, що він ніколине повернетьсядо нього наслужбу. В тойчас він мав вжеприблизно 1,5 –2 т. воїнів, якібули готовіборотися противнутрішніхі зовнішніхворогів заінтереси свогонароду. Тодізагін Наливайкарозташовувавсяв селах і містечкахБрацлавщини.Козаки бралиу шляхти фураж, хліб, м‘ясотощо. Шляхтіце дуже неподобалось, але небезпекавід нападівтурків і татарпримушувалаїї допомагатикозакам.

Весною1594 р. на Брацлавщинів селах і містечкахпоявилисяневеликі озброєнізагони повсталихселян, які робилинапади на шляхетськімаєтки, збирализброю різнемайно. Виступиселян очолювалипереважнодосвідченікозаки. Одночасноповстанціспільно ззапорозькимикозаками провадилиборотьбу протитатар, які з‘являлисьна Правобережжі.Загони татарбули розгромлені, награбованоними майнокозаки повернулиселянам.

Післяперемоги надтатарськимизагонами Наливайков кінці квітня1594 написав листадо коронногогетьмана І.Замойського, в якому вказував, що зібрав чималевійсько і мавнамір виступитив похід на Молдавіюдля боротьбипроти турківі татар. З листавидно, що Наливайконамагавсяввести в оману гетьмана івідвернути його увагу відантішляхетської діяльностіповстанців.

Учервні 1594 р. Наливайковирушив догірла Дністра, щоб перегородитишлях татарськійорді, яка йшлаз Криму в Угорщину.Проте силикозаків булидуже малі, щоброзгромитиворога. В такихумовах козакивдало влаштовувалинічні нападина татарськіобози і знищилибагато татар.

Закінчившисвій похідзагін козаківурочисто повернувсяна ПівденнеПоділля. Зміцнившисвої сили теперкозаки вже неприховувалисвоєї ненавистідо магнатіві шляхти. Доних почалиприбуватизагони озброєнихселян та іншихповстанцівз ЗахідногоПоділля, Братцлавщиниі Волині. Кількістьвійська у Наливайкознову поповнилась.Козаки вимагалиу шляхти продуктівхарчування, зброї і не корилисямісцевій владі.Коли шляхтавідмовляласявиконуватираспорядженняповстанців, вони самі забирализ її маєтківусе потрібнедля себе.

Поповнившизагін місцевимиповстанцями, С. Наливайков кінці червня1594 р. вирядив уЗапорозькуСіч своїх посланцівз пропозицієюрозпочатиспільну боротьбупроти агресивнихдій турків ітатар. Як розповідаєу свому щоденникуЕ. Лясота, якийбув посланцемавстрійськогоімператорана Запоріжжі, він був присутнімколи, посланціНаливайкаприбули на Січз цією пропозицієюі запорожцівідверто висловилисвою недовіруза дії Наливайкапід час повстанняпід проводомКосинського.Через посланцівС. Наливайковиправдовувавсяперед запорожцямитим, що він тодібув на службіу магната іінакше не мігдіяти. В особистомулисті Наливайконазивав себеїх другом ібратом. На відзнакусвоєї вірноїдружби зобов’язавсявідправитина Запорожжя1 600 коней, мавнамір особистоприбути тудиі виправдатисяперед козакамиза свої попереднідії, готовийбув відповідатиперед судомзапорозькоговійська. Скоросуперечки були

усунутіі Наливайкопочав діятище енергійніше, всіляко підтримуючиз ЗапорозькоюСіччю дружнівзаємовідносини.

Напочатку літа1594 р. козаки підпроводом Наливайкапочали діятина Братславщині, де захопилим. Брацдав, щебільш відкрито.Вони займалиміста, містечка, тутешні замки, влаштуваликілька нападівна маєткиКалиновського, брали усе потрібнев шляхетськихмаєтках, господаріяких відмовлялисяплатити контрибуцію.

Розгортанняборотьби повстанціввикликалонезадоволенняу Варшаві. Польськийкороль вимагаввід Наливайканегайно припинитинапади, розпуститикозаків, селянвідправитивід їх панів.Але Наливайконе виконувавкоролівськихнаказів. Боротьбапоширюваласьна всю Брацлавщину, охопила значнучастину ПівденногоПоділля і триваладо кінця літа1594р. Там де стоялиповстанці владафактично булав їх руках.

4.ПОХОДИ НАЛИВАЙКАВ МОЛДАВІЮ

Дізнавшись, що татарськіорди вдерлисьв галицькіземлі, Наливайкона початкувересня 1594р. звеликим козацькимзагоном вирушиву Молдавію. Вінмав намірперегородитишляхи відступутатарам, оточитиїх, знищіти івизволитиполонених. Підйого керівництвомкозаки пішлина Тагин (сучаснаназва містаБендери) і штурмомоволодіти ним.Там вони розбилитурецькийгарнізон, взялив полон багатотурків і татар.Але тоді доТагина прибуввеликий загінмолдавськихвійськ на чоліс Ароном, ставленикомтурецькогосултан, якийзмусив козаківвідступити.На переправічерез Днестрбагато козаківзагинуло, у ніхвідібрали весьполон. Козакиз Наливайкомзнову повернутисяна Поділля.

Вкінці вересня1594р. С. Наливайкоі Г. Лобода з12-тисячним козацькимзагоном спільновирушили вМолдавію, щобпримуситиМолдавськогогосподаря Аронарозірватистосунки зтурецькимсултаном. Незабаромкозаки розгромилитурецькі гарнізониі війська господаря, який утік зМолдавії. ПівнічнаМолдавія фактичнобула визволенавід турецькихі татарськихгарнізонів.Розгромившиворога, козакиповернулисьна Україну, дерозташувалисьна зимові квартирина Брацлавщині.

Коликозаки велиборотьбу уМолдавії, шляхтаБрацлавщинивирішила озброїтись, захопити Брацлав, розігнатикозаків, щоперебувалитам. Вона заспокоюваламісцеве населення, що ніхто небуде покаранийза дружбу зкозаками, закликаларемісниківі торговціввиступити протиповстанціві вигнати їхіз свого міста.

5.Повстанняна БрацлавщинііПоділлі (кінець1594 – 1595р. р.)

Колина початкужовтня 1594р. Наливайкоприбув з козакамиу Брацлав, всетрудяще населенняміста перейшлона бік козаків.Місцеві шляхтичі, які залишилисьна Брацлавшині, поспішилипривезти козакамборошно, сало, фураж. Частинакозацькихзагонів буларозставлена в селах навколоміста. На всійПівденнійБрацдавщинібуло встановленовладу козаків, а королівськіурядовці втеклина ЗахіднеПоділля і Волинь.

Основнісили шляхетськоговійська Брацлавськоговоєводствазібралися уВінниці, дерозпочалипідготовкудо збройноїборотьби зкозаками. Розвідникидоносили, щосили козаківнезначні і їхможна легкорозбити. Похідшляхти на Брацлавбув дуже гучним.Шляхтичі булипереконані, вдасться захопитимісто і взятив полон Наливайка.

Усередині жовтня1594 р. чимале шляхетськевійсько наблизилосядо Брацлава.Проте вночівоно побоялосязаходити вмісто і влаштувалосьпоблизу. У Брацлаввона направиласвого посланцяз лістом, деповідомлялажителям міста, що ніхто більшене даватиме “бунтареві”Наливайковінічого і шляхтапридушитьвиступи всіхйого свавільників.

Вночі 16 жовтня1594р. козаки спільноз озброєнимнаселеннямміста підкерівництвомНаливайканапали на шляхтуі розгромилиїї. Після розгромушляхетськоговійська міщанивідмовилиськоритисябратславськомувоєводові Ю.Струсу і самі, без королівськихурядовців, стали управлятимістом.

Всередині листопадаНаливайко зчастиною повстанціввирушив наПоділля до м.Бара, де в тойчас, посилиласьборотьба селянроти шляхти.До Бара прибувтакож великийзагін реєстровихі не реєстровихкозаків на чоліз Г. Лободою.Повстанцізахопили Барбез усякогобою. Королівськийгарнізон злякавсяі втік з міста.Тоді Наливайкоі Лобода провелив Барі радукерівниківповстанськихзагонів, наякий було вирішеноспільно діятина випадокпояви на Поділліпольсько-шляхетськихвійськ. На радібуло прийнатопостанову: написати універсалидо селян і міщан, в яких закликатиїх озброюватисьі починатизбройне повстанняпроти магнатів, шляхти і королівськихурядовців.Увага на радібула звернутаі на те, щобзабезпечитиповстанцівзброєю і провізією.Цей заклик маввеликий успіх.У кінці 1594р. вБарському іБратславськомустаростахрозгорнуласьактивна боротьба: в селах і містечкахутворювалисьозброєні загониселян, ремісників, наймитів, яківстановлювалитам свою владу.Побоюючисьза своє життя, шляхта кидаласвої маєткиі тікала звідси.

Напочатку 1595р.Наливайко зтисячним загономкозаків вирушивдо м. Остропіль, захопивши йогобез бою, з якогоперед тим втеклався шляхта змісцевим гарнізоном.

Цілузиму козакистояли наБрацлавськомуі Барськомуповітах. Переляканімагнати і шляхтичізовсім не з‘являлисьу своїх маєтках, посилали доВаршави листиз проханнямприслати військодля боротьбиз повстанцями.Але королівськаармія тодістояла в Молдавіїі не було когопослати наУкраїну. Фактичноз осені 1594 до кінцявесни 1595 рокуна півдніПравобережноїУкраїни владабула в рукахповстанців.

Весною1595 року антифеодальнаборотьба наУкраїні щебільше посилилась.Загони повсталихселян розгорнулисвою діяльністьна Київщині, Переяславщиніі Волині.

Основнісили повсталихселян і козаківпід проводомНаливайка іЛободи весною1595р. були зосередженів Барськомуповіті. Такерозташуванняпояснювалосьрядом причин.По-перше, наБрацлавщиніі Поділлі в тойчас почиласьгостра боротьбаселян протимагнатсько-шляхетськогогніту, яку потрібнобуло очолитиі направитипроти польськогопанування.По-друге, загониНаливайка іЛободи малигармати, багаторізної зброї, пороху і булиготові зустрітикоролівськуармію, яка малаприбути тудидля придушенняповстанців.По-третє, весною1595 р. Польща розгорнулаактивну підготовкудо війни протисултанськоїТуреччини. Узв‘язку з цимкерівникиповстанцівтримали значнісили на Поділліщоб не допустититуди королівськихвійськ. По-четверте, в той час поширювалисьчутки, щотурецько-татарськаармія готувалапохід у Молдавіюдля придушенняантитурецькогоруху, а потіммала намірвирушити наПоділля, Брацлавщинуі Галичину.Завданнямповстанцівбуло захиститиукраїнськіземлі від ворожогонападу.

Основноюпричиною того, що польськийкороль всю зиму1594-1595 р. р. не мавможливостівжити рішучихзаходів протиповстанцівбуло те, що основнусвою увагузвернув напідготовкуармії до війнипроти Туреччини.Мало значенняще й те, що королівськийуряд сподівавсявикористатиу війні реєстровихкозаків.

Уквітні 1595 рокуповстанцівирушили упівденну частинуПоділля. В тойчас вони щеточно не вирішили, як діяти: чивести боротьбупроти польсько-шляхетськогогніту, чи йтив Молдавію наборотьбу зтурецько-татарськоюагресією. Більшістькозаків на чоліз Наливайкомприйняла рішенняспочатку виступитив похід протитурецькоїнавали, а потімпродовжуватиборотьбу протимагнатів ішляхти. Реєстровіта інші заможнікозаки на чоліз Лободою немали бажаннявиступити протитурків і татар.

Післятривалих суперечокчастина повстанцівна чолі з Лободоювирушила наПодніпров‘я, де тоді розгорнуласяборотьба запорожськихкозаків і селянпроти магнатаВишневецькогоі місцевоїшляхти.

Напочатку травнязагін Наливайкана Брацлавщиніпротягом двохтижнів поповнювавсвої запаси, готувався допоходу. З Брацлавщиниповстанцірушили до р.Днестр, щоб захопитипереправи іперешкодититурецько-татарсікойармії здійснитипохід на Україну.Там вони довідались, що всі ворожісили пішли вУгорщину.

Вкінці травня1595р. Наливайкоз 3-ма тисячаминайбільш відважнихкозаків вирушивчерез Молдавіюна територіюСемиграддя, де ціле літовели боротьбупроти турецько-татарськихзагонів. За цейчас козакикілька разівз‘являлисяна територіїМолдавії, Семиграддя, Угорщини і незазнали жодноїпоразки. Такадіяльністькозаків викликалавелике незадоволеннясеред феодалівцих країн.Австрійськийуряд запропонувавНаливайковізалишити австрійськіволодіння іповернутисяна Україну.Проте повернутисяїм через Молдавіюна Брацлавщинувже було неможливо.В кінці літана територіїМолдавії появилисявеликі силитурецько-татарськоїармії, такожприбула багатотисячнапольська армія.За таких обставинНаливайковирішив повестисвоє військочерез Карпатськігори в Галичину, а потім – наПоділля і Волинь.Він мав намірдо поверненнякоролівськоїармії з молдавськогопоходу очолитина Волиніантіфеодальнуборотьбу повстанськихзагонів, якідіяли там уселіто 1595р. ЗавданнямНаливайко булооб‘єднативсі повстанськізагони і спрямуватиїх на боротьбупроти магнатсько-шляхетськогопанування.

--PAGE_BREAK--

6. БОРОТЬБАСЕЛЯН І КОЗАКІВПІД КЕРІВНИЦТВОМНАЛИВАЙКА НАВОЛИНІ І БІЛОРУСІ( кінець 1595 – початок1596 р. р. )

Напочатку вересня1595р. козаки підкерівництвомНаливайка згарматами іобозом прибулив Галичину.Оскільки силикозаків булиневеликі, апольсько-шляхетськевійсько моглов будь який часповернутисяз Молдавії істворити дляних небезпеку, Наливайко післякороткоговідпочинкувирушив наПоділля доміста Гусятина.Він давно вжемав намір відплатитимагнатовіКалиновськомуза всі йогозлочинства.Повстанці подорозі захопилиряд його фільварків, але сам вінвчасно утікавіз своїх маєтків.Проте затримуватисьна одному місціНаливайковібуло небезпечно, з його появоюна Галичиніі на Поділлікоролівськийуряд зобов’язувавусі замковігарнізонинегайно виступитипроти повстанців.За таких обставинкозаки залишилиПоділля і пішлина Волинь, дев той час пожвавиласьантіфеодальнаборотьба. Наливайкомав намір використатиповстанськізагони, длятого, щоб розгорнутиантишляхетськуборьбу по всійВолині і Білорусії.

Вкінці жовтня1595р. Наливайкоз козакамипоявився біляЛуцька, якийтоді був особливобагатолюдним.Саме в той частам відбувавсявеликий ярмарок. Дізнавшисьпро наближеннякозаків, переляканашляхта почалатікати з міста.Для того щобприпинитипаніку магістрацькийуряд пославна зустрічповстанцямсвоїх делегатів, які запропонуваликозакам великусуму грошейі попросилиїх повернутисяназад і не турбуватиприбулих гостей.Але Наливайконе зважив наце і з своїмвійськом прибуву Луцьк і примусившляхту сплатитивелику контрибуцію.

Появакозаків в Луцькувикликалавелику тривогув Варшаві.Королівськийуряд вирішиввідкликатиз Молдавії своєвійсько підкерівництвомгетьмана С.Жолкевськогоі послати йогопроти повстанців.

Немаючи потрібнихсил для боротьбипроти королівськоговійська, повстанціна початкулистопадавирішили залишитиЛуцьк і йти наПолісся. ТамНаливайкопоповнив свійзагін за рахунокмісцевих повстанців.З Полісся козакипішли на білоруськіземлі.

Зісторичнихдокументіввидно, що похідповстанцівна Білоруссьбув пов‘язанз цілим рядомважливих обставин.По-перше, міжукраїнськимі білоруськимнародами здавних-давенпідтримувалисьширокі єкономічніі культурнізв‘язки. В тічаси було дужеважко визначитиетнографічнікордони міжУкраїною іБілорусією.Серед запорожськихкозаків булодуже багатобілорусів, якібрали активнуучасть уселянсько-казацькихповстаннях.По-друге, у листопаді1595 р. Наливайкоще не мав достатніхвійськовихсил, якими можнабуло б починатиактивну війнупроти королівськоїармії. Наливайкорозумів, щотака війнанеминуче закінчиласяб поразкоюповстанціві своїм походому Білорусіюмав намір відвернутиувагу королівськогоуряду від тихподій, яківідбувалисяна Україні.По-третє, розгортанняборотьби білоруськогонароду примусилоб королівськийуряд послатичастину своєїармії в Білорусію.Все це роз‘єдналоб королівськуармію і далозмогу повстанцямбільш успішнопроводитиборотьбу протигнобителів.

Протевідступ Наливайкана Поліссязначно послабивсили повстанців, сотні козаківі селян відмовилисьвід цього походуі повернулисядо дому. З Наливайкомзалишилось1,5-2 тисячі чоловік, які вже маливеликий досвідбагаторічноїборотьби протимагнатів ітурецько-татарськихзагарбників.

Зцим відважнимзагоном Наливайков серединілистопадаз‘явився наБілорусії.Незабаромповстанськийзагін підійшовдо Слуцька.Місцевий гарнізонбув нечисленнийі неспроможнийоборонятимісто. Післякороткої сутичкиповстанціштурмом оволоділимістом і замком.

Незабаромпро захопленняповстанцямиСлуцька дізнавсяхозяїн міста, який був відсутнійпід час ціхподій, литовськийгетьман К. Ходкевич.Своїм листомвін повідомивпро це польськогокороля і просиву нього військадля придушенняповстання.Польськийкороль наказаввоєводовіРадзвіллувирушити протиповстанців.Було зібраношляхетськоговійська в кількостіпонад 2000чоловік.

Пронаміри ворогаНаливайкодізнався завчасно.Оскільки силиповстанцівбули значнослабший відшляхетськоговійська, козакине наважилисьвийти з міста, організувалиоборону наоколиці Луцькаі зустріливорога гарматнимвогнем. Планцей виявивсядуже вдалимі польськакіннота раптовоповернуланазад.

Зробившиуспішну перемогунад польськимвійськом підСлуцьком Наливайко, щоб поповнитисвій загінновими силами, вирішив продовжитипохід вглибБілорусії.Прибувши уБобруйськеНаливайкоодержав повідомлення, що в Мінськузібраласявелике шляхетськевійсько, якемало негайновирушити протиповстанців.Уникаючи зустрічіз небезпечнимворогом козакирушили на Могильові 30 листопада1595р. прибули туди.За допомогоюмісцевогонаселеннякозаки штурмомздобули замок, у бою знищилибагато шляхти, розгромилив‘язницю. Майжедва тижня повстанцістояли в Могильові.В цей час Наливайкопідтримувавзв‘язки зприкордоннимиросійськимигарнізонамиі висловлювавтаку думку: навипадок поразки, перейти з усімаповстанцямиЧернігівщинуі стати на службудо російськогоцаря.

Дляборотьби зкозаками королівськийуряд зібраввелике військо.

3грудня 1595р. доМогильоваприбула шляхетськакіннота і підпалиламісто, щоб вигнатиповстанців.Козаки вийшлина зустрічворогові знаміром відбитинаступ, відступитина Прип‘ятськеПолісся, перезимуватитам, а навесніповернутисяна Україну.Проте відступатибуло вже пізно.Опинившисьв такому становище, козаки зробилиз возів і санейоборонний табірі захищалися.Після кількагодинногобою ворожакіннота ослабиласвій наступі скориставшисьцим козаки, утворивширухомий табір, пішли на м. Бихов, а далі до м.Рєчицю.

Тимчасом почалисясильни морозиі шляхетськакіннота припинилапереслідуванняповстанців.

Зміста РєчицяНаливайко 15грудня 1595р. написавлиста до польськогокороля, в якомузабов‘язувався в майбутньому“захищати”Річ Посполитивід турків ітатар. Про похідна БілорусіюНаливайкописав, що їмпотрібний буввідпочинокі поповненнявійськовихприпасів, щобна весну можнабуло вирушитипроти турецькихзавойовників.Він просивпризначитийого гетьманомпівденнихстепів, якілежали міжПівденним Бугомі Дністром. Цятериторія тодіналежала Кримськомуханству. Наливайкозобов’язувавсявизволити їївід турецько-татарськогопанування, захопити містаТягин і Очаків, набрати сильнекозацьке військоі охоронятикордони РечіПосполитої.З цього листавидно, що Наливайкопо суті мавнамір взятипівденноукраїнськіземлі і ЗапорожськуСіч під своювладу.

Польськийуряд добрерозумів намириНаливайка івважав йогонайбільшимворогом РечіПосполитої.Плани Наливайкакороль відхиливі спрямувавсвою увагу нате, щоб швидшепридушитиповстання ізахопити вполон йогокерівника.

Укінці грудня1595 року Наливайко, довідавшись, що на Волиньще не прибулопольсько-шляхетськевійсько з Молдавії, вирушив наУкраїну і усередині січняприбув до містаОстрога, зупинившисьу дворі свогобрата Дем‘яна, повстанці булирозквартированів селах навколоміста. В цейчас антифеодальнаборотьба набралавеликого розмаху: нею була охопленався Волинь іКиївщина. Боротьбаповстанцівна Волині малатакож релігійнийхарактер: королівськийуряд і Собормав вирішитипитання проприєднанняправославноїцеркви докатолицької.

7.РАЗГОРТАННЯАНТИФЕОДАЛЬНОЇБОРОТЬБИ НАВОЛИНІ І КИЇВЩИНІВЕСНОЮ 1596р.

Напочатку 1596р.козаки, якістояли на ПівнічнійКиївщині провелибагатолюднураду, де усунулиз гетьманстваГ. Лободу, а найого містообрали МатвіяШаулу, якийпотім пішовна Білорусію, щоб піднятитам масовеантишляхетськеповстання.

Напочатку січня1596р., після тогояк наступилиморози, польськіполки підкерівництвомЖолкевськоговирушили зМолдавії наПоділля. Командуванняточно не знало, куди йти і демістилисяосновні силиповстанцівпід проводомНаливайка.Королівськевійсько булодуже знесиленоі потребувалатривалоговідпочинку.Але польськийкороль наказавЖолкевськомудо початкувесни придушитиповстанціві схопити Наливайка, Лободу, Шаулута інших керівниківповстанців.Жолкевськийвиконуючи наказкороля, поспішивна Волинь. Вінмав намір робитинапади на окремізагони повстанціві знищуватиїх поки вонине об‘єдналися.

Дізнавшисьпро просуванняворога Наливайкошвидко залишаєОстрог і вирушаєна Брацлавщину.Він мав намірзалишити ворогав південномустепу і швидкимиманеврамизнесилити його, а потім зібратина Брацлавщиніпотрібні силиі завдати ворогупоразки, такожзаманюючи встеп шляхетськевійсько.

Провідступ повстанцівна південнийсхід негайнодізналосяпольськекомандування.16 лютого 1596р.Жолкевськийвирушив доСтарокостяінтинова, куди вже вженаближалисявідступаючиповстанці підпроводом Наливайка.В різних містахі селах почалисябої повстанців, котрі зізнавалидедалі більшоїпоразки і почаливідступати.

22лютого 1596р. Наливайконаписав листаі послав донаселенняБрацлава, вякому просивміщан організуватиозброєнийзагін, сподіваючись, що місцевенаселенняпідтримуєповстання. Алебрацлавці невідповіли йомуі побоялисьвиступати противорожих сил.Одночасно вінпослав кількохкозаків доЛободи і Шаули, в яких пропонувавоб‘єднати всіхповстанціві радив збиратизагони до БілоїЦеркви, укріпитисяв місті і піднятивсе місцевенаселення наборотьбу протишляхтів і магнатів.

Незважаючина перевагусил противника, загони Наливайкачинили йомустрашений опір, після кожноїпереправиповстанцізнищували засобою мости, чим затримувалипросуваннякоролівськоговійська.

НадіїНаливайка надопомогу з бокунаселенняБрацлава нездійсниласьі він вирушивв Уманські лісиі на початкуберезня зупинивсятам.

Дізнавшись, що Наливайковже підходитьдо Корсуня, Г.Лобода негайноповертаєтьсяз козаками унапрямок доБілої церкви.М. Шаула тежповертаєтьсяз Білорусі, деоб‘єднуєтьсяз загонамиЛободи, і дізнаються, що Наливайкоз своїми козакамитакож йде наБілу Церкву.

Прорух повстанцівпід проводомШаули, Лободиі Наливайкана Білу Церквудізнаєтьсяі С. Жолкевський.В серединіберезня 1596р. вінз Вінниці вирушаєна Білу Церкву.Наливайкоприбуває доміста ранішевід ворожихсил. 23 березня1596р. починаєтьсяштурм. Для того, щоб охопитимісто з усіхбоків Наливайкопочав з одногобоку, а Шаулаз іншого, алераптовий нападна нього вночіпольськоїкінноти підпроводом Ружинського, поламав усіплани Шаули.Повстанцірозгубилисяі стали відступати, але переконавшись, що мають справуз невеликимвійськом, завдаливорогу значноїпоразки.

Утой час, колиРужинськийз своїм полкомбився з козаками, Наливайко здругого бокупідійшов доміста. Міськіжителі відчинилиповстанцямворота і вонибез бою захопилимісто. Переконавшись, що Ружинськийз своїм загономутік з міста, полк Наливайкапочав каратимісцеву шляхту.

ПротенезабаромРужинськийне знаючи, щовідбуваєтьсяв місті, раптовоз‘явився наміській площі.Наливайкопідпалив замокі залишив місто, тому що бувпереконаний, що до містаприбула польськаармія підкерівництвомЖолкевського.Але прибувшиу козацькийтабір, дізнаєтьсяпро те становище, яке склалосявнаслідокпроведенихоперацій ізнову йде наБілу Церкву.Ружинськийзмушений бувприпинити бійі зачинитисяв Білоцерквійськомузамку.

Проподії які відбувалисьпід Білою ЦерквоюдізнаєтьсяЖолкевський,і швидко просуваєтьсядо неї. Колиосновні силикоролівськоговорога наблизилисьдо міста, козакиприпинили штурмзамку і рухомимтабором почаливідступатидо Трипілля.

24березня цілийдень польсько-шляхетськевійсько йшлоза відступаючимтабором, алебоялося розпочинатибій. У вечоріповстанціприбули наурочище гострийкамень. Ворожевійсько кількаразів намагалосяпрорватисяу табір козаків, але без будь-якогоуспіху. Повстанцібули у вигіднішомустановище: вониміцно укріпилисяза возами, а впроміжках міжними поставилигармати, з якихвлучно стрілялипо ворогу.

Втратившизначну частинусвоїх військ, Жолкевськийбув змушенийприпинитинапади на табірповстанців.

Відбившинаступ ворога, повстанці, напевно, немали сили йогопереслідувати.Серед них булобагато вбитихі ранених. М.Шаулу гарматнакуля відірваларуку, Наливайкотеж був поранений.Замість Шауликозаки обралигетьманомНаливайка.Незважаючина небезпекуз боку ворога, на бездоріжжяі весняну повень, повстанці зновурушили на Трипілля.Наливайко зумівмобілізувативсі можливості, щоб переправитиповстанціві селян-утікачівчерез річкуі влаштувативідступ наЛівобережжя.

Пропіднесенняантіфеодальноїборотьби наУкраїні весною1596р. Жолкевськийв одному з своїхлистів до польськогокороля писав:“Вся Українапокозачилась.Скрізь повнозрадників ішпигунів козацьких.Справді, требавзяти за рішучізасоби щодо тієї України”.

Підчас перебуванняв Білій Церквішляхетськізагони чинилижахливі розправиз селянами ітрудящимиміщанами Київщини.Багато селянкидали своїдомівки і тікалив ліс, болота, або приєднувалисьдо запорожськихкозаків. Багатоповстанцівутікало наЛівобережжяі переселялосьна територіюволодінь Російськоїдержави.

8.ВІДСТУП ПОВСТАНЦІВНА ЛІВОБЕРЕЖЖЯІ ЇХ ПОРАЗКА

12квітня повстанцямнарешті вдалосяпереправитисяна лівий берігДніпра.

Усередніх числахквітня в Переясловізібраласьвелика кількістьповстанців, селян-утікачіві трудящихміщан. Загострилисясуперечки міжреєстровимиі нереєстровимикозаками. Післятривалих козацькихрад керівникомусіх повстанцівбуло обраноГригорія Лободу.Щоб уникнутирозколу міжповстанцями, С. Наливайкоі М. Шаула тежпогодилиськоритись наказамнового гетьмана.В цей час доПереясловаприбуваютьзагони повстанцівз Полісся таінших міст.Кількість людейщодня зростала.

Черезрізні суперечкиповстанцізатрималисьу Переясловіна два тижні.Значна частинаповстанціврозуміла своюнепідготовленістьдо початкувідкритогобою з ворогамиі висуваладумку про дальшийвідступ у південністепи Переясловщини.Цілком можливо, що цю групуповстанцівпідтримувавНаливайко, якийбув більш здібнимполковником, глибше розумівінтереси повстанців.

Суперечки, які загострилисяв Переясловіміж різнимигрупами повстанців, ослаблювалиїх єдність ісили. В кінціквітня 1596р.польсько-шляхетськіполки прибулидо Києва і почалипідготовкудо форсуванняДніпра.

Готуючисьдо переправи, Жолкевський, щоб обманутиповстанціврозпочав зГ.Лободою переговорипро припиненнявійни. Він чекав, коли в Дніпріспаде вода ілегше буде йогополкам переправитисьна лівий берег.Погоджуючисьна мир, Жолкевськийвимагав відповстанціввидати Наливайка, Шаулу та іншихкерівниківповстання, видати зброюа самим повстанцямповернутисядо своїх паніввиконуватифеодальніповинності.Звичайно таківимоги не моглибуті принятіЛободою. Запереговорамипильно стеживНаливайко, беззгоди якогоЛобода не мавправа вирішитеце важливепитання.

Затримавшимирними переговорамикерівниківповстання біляКиєва, королівськевійсько в районніТрипілля почалопереправлятисяна лівий берегДніпра зразув кількох місцяхі через це повстанціне змогли йомуперешкодити.Коли королівськівершники з‘явилисьна лівому березі, Лобода і Наливайковирушили уПереяслов, дезустрілисяз новими труднощами.До повстанцівдішли чутки, що великепольско-шляхетськевійсько переправилосьчерез Дніпроі готуєтьсявдарити наПереяслав. Усвоєму листідо короля Жолкевськийписав, що повстанціву Переясловузібралось 10-12тисяч, з якихблизько 7 тисячстановилижінки, діти, літні люди.

Притакому становищеповстанціввідступатибуло дуже небезпечно, але залишатисяу Переясловіі вести війнупроте переважаючихсил противникабуло зовсімнеможливо.

3травня 1596р. повстанцівийшли з містаі і вирушилив степ. Відступаливони дуже повільно.На просуваннявід Переясловадо Лубен, відстаньміж якими становилаблизько 200 км, повстанцівитратили 13-14днів, це призвелодо того, що вонине зуміли відірватисявід ворога івідступитидалі в глибстепів. В цьому, напевне, булапровина Лободи, Наливайка таіншіх керівниківповстання, якіне розумілисерйозноїнебезпеки іне прискориливідступу, асили противникавсе росли.

Опинившисьв оточеннівеликих силворога, повстанцівирішили просуватисьближче до правогоберега рікиСолониці, яканедалеко впадалав Сулу, щоб хочодин бік своготабору можнабуло не захищативід нападукоролівськихвійськ.

Місто, де зупинилисяповстанці ізробили табір, був на томумісті, де теперрозташованосело Солониця.Зупинившись, вони вирішилизробити свійтабір не приступнимдля ворога іобнесли йоговозами, в результатіутворив високійі майже неприступнийвал, що шляхетськевійсько немогло стежитиза тим, що діялосьу таборі. Всьогоповстанцівздатних вестиоборону, заповідомленнямпольськихджерел, у Солоницькому таборі булоблизько 5000 чоловік.

16травня 1596р. почаласягероїчна битваповсталих селяні козаків протипереважаючихсил польсько-шляхетськоговійська.

Оточившитабір повстанціві притиснувшийого до р. Солониціі болота, польськаармія розпочаланаступ. Повстанцівели героїчнуборотьбу зворогом, недопускали йогодо своїх укріплень, робили вночівилазки і нападалина противника, завдавали йомубагато втрат.

Нестерпнестановище втаборі повстанцівпісля тижневоїблокади загострилосядо краю. Воноще більше посилилосуперечки міждвома групамикозаків, яківсіляко намагавсявикористатиЖолкевський, знову почавши переговориз Лободою. Більшачастина повстанцівзная віроломствопольськоїшляхти, ніякне хотіла складатизброю. Цю групуочолював Наливайко, Шаула і К.Кремпський.Вона складаласьз нереєстровихкозаків і селян, трудящих зміст.

Утаборі щоднявідбувалисьбурхливі ради, на яких обмірковувалосьпитання прозагальну діяльність.Розмови неприпинялисьні вдень нівночі.

Підчас однієїбурхливої радиміж реєстровимиі нереєстровимикозаками розгоріласябійка, в результатіякої Лободабув убитий.Після стратиЛободи реєстровікозаки розгубилисяі на певний часприпинили своюактивність.Найсильнішоюгрупою середповстанцівтимчасово стализапорозькінереєстровікозаки, на чоліс КрифтофомКремпським.З того часуповстанці підкерівництвомНаливайка майжещодня влаштовуваливилазку нашляхетськийтабір, щоразузавдаваючиворогові багатошкоди.

25травня 1596 р. впольський табірбуло привезеноз Києва багатозброї. Жолкевськийнаказав своїмполковникамспрямувативсі гарматина центральнучастину повстанськоготабору і продовжуватиобстріл вденьі вночі. Відворожих снарядівв таборі спалахнулапожежа в кількохмістах, загинулисотні людейі худоби; реєстровікозаки не слухалираспорядженьгетьмана ізовсім ухилялисьвід боротьби.Сили повстанцівслабшали, вилазкиприпинились.Майже зовсімвичерпалисьпродукти харчування.

Втаких умовахЖолкевськийзнову розпочавсвої провокаційніпереговориз реєстровимикозаками.

Наливайко, Кремпськийта численнімаси козаківі селян рішучівиступали протикапітуляції.Але більшістьлюдей Солоницькоготабору вже непідтримувалиНаливайка іКремпського.Ці люди вимагалиприйняти пропозиціюЖолкевськогоперемір‘я.Повстанці незнали, що ізЗапорозькийСічі йде до нихвелика допомога.Так, кінецькінцем, повстанці, маючи передочима змученихжінок і дітей, поранених іхворих, не витрималидальшої боротьбиі прийнялитяжкі умовикапітуляції.

Яктільки сталовідомо, що більшістьповстанцівпогодиласькапітулюватиі видати королівськомукомандуваннюпровідників, Наливайко ізсвоїм полкомхотів вирватисяз табору і вирушитив південністепи. Але заним пильностежили реєстровікозаки, бо ім‘яНаливайкапершим згадувалосяв усіх вимогахжолкевського.Коли вони спробувалисхопити Наливайкаі заковати йогов кандали, втаборі повстанцівповстанціврозгоріласьзбройна міжусобнаборотьба, прискорилажахливий кінецьдля Солоницькоготабору.

28травня 1596 р. оставшиєсяреєстровиєкозаки схопилиНаливайка, закували йогоі негайно видалиЖолкевському.Потім булисхоплені Шаулата інші поводиріповстанців.

Післявиконанняосновних вимогповстанцівЖолкевськийдозволив магнатамі шляхті забративсіх своїхпідданих, ажовнірам інайманцямпозбиратизброю, порох, коштовні речіта ін., а тих хточинив опірвбити.

Зрозумівшивіроломствокоролівськогокомандування, запорозькікозаки, селянита інші повстанцізнову взялисьза шаблі. Алебуло вже пізно.Польсько-шляхетськевійсько почалочинити кривавурозправу надусіма без розбору, не уникли цієїрозправи іреєстровікозаки. Під часцієї кривавоїбійки вдалосявтекти в степблизько 1.500 козаківразом з К.Кремпським.Історичніджерела, якісвідчать прокількістьповстанців, що загинули, не дають намточних даних.

Незважаючи натяжку поразкуна Солониці, селяни, козакиі далі боролисьпроти магнатіві шляхти. Поразкастала значнимуроком дляселян і козаків.Це повстаннябуло початкомтривалой збройнойборотьби селяні козаків протисвоїх гнобителів.

9.СТРАТА НАЛИВАЙКА

Післяпоразки наСолониці, Наливайкакоролівськийуряд тримаву в‘язницібільше 10 місяців, застосовуючидо нього найлютішізасоби катуванняі знищення.Королівськіурядовці намагалисядовідатисяпро його особистіполітичніплани: відносиниз російськимурядом, кримськимханом, австрійськимімператором, молдавськимгосподарем.ДопитуючиНаливайкаурядовці намагалисяглибше дізнатисяпро визвольнуборотьбу наУкраїні з тієюметою, щоб умайбутньомуне допуститище такого повстання.

Так, у Варшаві понад300 днів королівськікати знущалисьз Наливайка: не давали їсти, пити, спати, тримали нахолоді, пеклирозжаренимзалізом та ін.На всі запитаннякатів Наливайковідповідав, що боровсяпроти гнобителів, прагнув визволитилюдей з панськогорабства, датиїм більше незалежногожиття.

Протеу Варшаві булочимало такихлюдей, які співчувалиНаливайковіі намагалисяйому допомогтивтекти із в‘язниці.Селянин магнатаЯзковецького, який довгийчас разом зНаливайкомвоювал прибуву Варшаву іпідготовляввтечу. Він зумівчерез вікнопередати йомув тюрму пилку.Наливайкоперепилив неюколоду, до якоїбув прикут імав намір втекти.Проте вартавипадководізналася проце і перешкодилавтечі.

Тривалеув‘язненняНаливайкавикликало середдеяких магнатіві шляхтичівпідозрінняв тому, що нібихтось у королівськомууряді має великусилу і навмиснозволікає йогострату. Підозріннятакож падалиі на К.Острозького, але його класовіінтереси немали нічогоспільного зінтересамиНаливайка.

Навимогу магнатіві шляхти королівськийуряд вирішивприскоритистрату Наливайка.1 квітня 1597 р. вінбув прилюднострачений уВаршаві.

Згодомпро героїчнуборотьбу ісмерть Наливайкабуло складенобагато пісеньі легенд, віршівнаписанихШевченком.

10.ЗАКЛЮЧЕННЯ

Уборотьбі протипольсько-шляхетськогопанування1591-1596 р.р. українськийнарод мав успіхиі невдачі. Інодіповстанцівизволяли ціліволості і навітьповіти, де селяниі козаки створювалисвою владу. НаБрацлавщині, Поділлі, Волиніі Київщиніповстанцізахопили сотніфеодальнихмаєтків, знищілинемало гнобителів.

Значначастина повстанцівзагинула, іншіпішли на Запоріжжя, чимало селян, рятуючи своєжиття, переселилосяна територіюСлобожанщиниабо на Дон підвладу Російськоїдержави.

Упоходах повстанцівНаливайкозавжди бувпопереду, показувавгероїчні приклади.З багатьох боїввидно, що вінумів реальновраховувативсі обставинив інтересахповсталих селяні козаків. Повстанцізнали йоговинятковухоробрість, бачили йоговеликі здібностіполководцяі завжди вірилийому.

Солоницькатрагедія істрата Наливайкане залякалапоневоленихі закріпаченихмас українськогонароду. В кінці 16 – початку 17століттяпродовжуваласьборотьба, тов одной, то вдругій місцевостізнову відбувалисяповстання.

Героїчнаборотьба селян, козаків і трудящихз міст у кінці16 століття протипольськогоколоніальногопанування булапочатком загальногоруху народнихмас України, який мав глибокійантифеодальнийі національновизвольнийхарактер.

11.СПІСОК ВИКОРИСТОВАНОЇЛІТЕРАТУРИ:

Д.І. Мишко “Северин Наливайко” 1962.

Історичний журнал № 12 1969.

М.Ф. Котляр В.А. Смолій “Історія в життєписах” 1994.