Реферат: Біографія Івана Мазепи

МатеріалпідготовленоОльгою Ковалевською

МазепаІван Степанович— гетьман України(1687—1709 рр.); видатнийдержавно-політичнийі культурнийдіяч кінця XVII— поч. XVIII ст.

Народився20 березня 1639 р. ус. Мазепинці(нині Білоцерківськийрайон Київськоїобласті). Належавдо родини відомоїправобережноїукраїнськоїшляхти. Початковуосвіту отримаву школі Київськогобратства, згодомзакінчивКиєво-Могилянськийколегіум таЄзуїтськуколегію у Варшаві.Протягом трьохроків навчавсяу Німеччині,Італії, Франціїта Голландії, де здобув блискучуєвропейськуосвіту, досвідєвропейськогополітичногота культурногожиття. Знавкілька іноземнихмов. Формуваннянаціонально-політичнихпереконаньІ. Мазепи відбувалосяпід час службипри гетьманахП. Дорошенковіта І. Самойловичеві, які мали програмивідродженнясамостійноїй соборноїукраїнськоїдержави.

І.Мазепабув першимукраїнськимгетьманом, якийнезмінно тримавгетьманськубулаву протягоммайже 22 років(8081 днів). Цей періодхарактеризувавсяекономічнимрозвиткомУкраїни-Гетьманщини, стабілізацієюсоціальноїситуації, піднесеннямцерковно-релігійногожиття та культури.

На початкуXVIII ст., в умовахПівнічної війни(1700—1721), гетьманІ. Мазепа в союзіз польськимкоролем СтаніславомЛещинськимта шведськимкоролем КарломХІІ здійснивспробу реалізуватисвій військово-політичнийпроект, метоюякого був вихідз-під протекторатуМосковськоїдержави і утворенняна українськихземлях незалежноїдержави.

Помер уніч з 21 на 22 вересня1709 р. у с. Варницяпоблизу м. Бендери.Похований умонастирі Св.Георгія (Юрія)м. Галац (Румунія).

Вагомийвнесок, зробленийІваном Мазепоюу розбудовуукраїнськоїкозацько-гетьманськоїдержави та їїкультури полягаєу такому:

Державно-політичнадіяльністьІвана Мазепи

Завдякидипломатичномухисту Мазепазумів налагодитистосунки якз царівноюСофією та фактичнимкерівникоммосковськогоуряду кн. В.Голіциним, такі з їх наступником— царем ПетромІ, що врятувалоУкраїну відможливих руйнаційпісля державногопереворотуу Московськійдержаві 1689 р.

Незважаючина заборонуміжнароднихдипломатичнихзносин, зафіксовануу «Коломацькихстаттях» —угоді між Україноюта Московськоюдержавою, підписаноюпід час обранняМазепи гетьманом, він мав численнізв’язки змонархічнимидворами Європи, зокрема, Веттініву Польщі, Гіраївв Криму та ін.

З метою оборонипівденнихкордонів побудувавфортеці напівдні України, зокрема, Новобогородицькута Ново-Сергіївськуна р. Самара.

Прагнучизнайти опорусеред козацькоїстаршини ЛівобережноїУкраїни, Мазепадбав про забезпеченняїї представниківмаєтностями, про що свідчатьгетьманськіуніверсалиВасилю Борковському, Прокопу Левенцю, Михайлу Миклашевському,Івану Скоропадськомута ін. В той жечас І. Мазепазахищав інтересипростих козаківта посполитих, що було зафіксованоуніверсаламивід 1691, 1692, 1693, 1701 роківта інших, в якихрегулювалисяпитання оподаткуваннята відробіток(«панщина»).

Вихованийу принципахмеркантилізму, Мазепа в різніспособи сприяврозвитковіекономікидержави, насампередпромисловомувиробництвута торгівлі.

Підтримкаосвіти та культури

Усвідомлючизначення освітидля розбудовидержави, Мазепапостійноопікувавсянавчальнимизакладами.Зокрема, йогокоштом будувалисякорпуси Києво-Могилянськоїакадемії таЧернігівськогоколегіуму, якіпізніше такожбули збагаченісучасними натой час бiблiотекамий рiдкими рукописами.

Для розвиткукультури тогочасу великезначення мализаходи гетьманащодо виданнятворiв українськоїлiтератури, зокрема творiвАфанаciя Заруднього, Дмитра Туптала, Григорiя Двоєсловата багатьохiнших.

ОпосередкованодіяльністьМазепи вiдбиласяi на розвиткуархітектурита образотворчогомистецтва, щодало пiдставувченим-мистецтвознавцямговорити провиникненняв Українi наприкінціXVII — на початкуXVIII ст. унiкальногостилю — «мазепинськогобарокко». Крімтого, целеспрямованаполітика І.Мазепи призвеладо загальноговідродження, яке позначилосяне лише на розвитковiуciх галузеймистецтва, алей в сферi фiлософiї, теологiї, суспільнихта природничихнаук.

МеценатськадіяльністьІвана Мазепи

Коштом І.Мазепи булозбудовано, реставрованота оздобленовелику кiлькicтьцерковнихспоруд. Найвiдомiшимиз них були будiвлiв таких монастирях, як Києво-ПечерськаЛавра, Пустинно-Миколаєвський, БратськийБогоявленський, Кирилiвський, Золотоверхо-Михайлiвський, ЧернiгiвськийТроїцько-Iллiнський, ЛубенськийМгарський, Густинський, БатуринськийКрупницький, Глухiвський, Петропавлiвський, Домницький, Макошинський, Бахмацький, Каменський, Любецький, кафедральнiсобори у Києвi— Святої Софiї, Переяславi таЧернiговi, церквив Батуринi, вДiгтярiвцi таiншi.

Крiм будiвництванових, або перебудовистаровинниххрамiв княжоїдоби, гетьманробив церквамкоштовні подарунки.Серед них iкони, хрести, чашi, митри, ризи, дзвони, срiбнiдомовини длясвятих мощей, богослужбовiкниги, виготовленіз коштовнихматеріалів, оправленi таоздобленi золотом, срiблом, коштовнимкамiнням, парчею, оксамитом ташовком.

Гетьман І.Мазепа такожопiкувавсястаном православноїцеркви за межамиУкраїни. Середподарункiв, зробленихМазепою iноземнимправославнимпатрiархатам, найбільш відомимє срiбна плащениця, що зберiгаєтьсяу вiвтарi грецькогоправославногособору Воскресінняпри Гробi Господньомув Єрусалимi iвикористовуєтьсялише в особливоурочистихвипадках. I ншимвiдомим дарункомбуло Євангелiє1708 р., переписанета оздобленегравюрамикоштом длябогослужбовоговжитку православнихciрiйцiв м. Алепо.Крiм цих подарункiв, гетьман видiлявпевнi кошти намилостинi тадопомогу православнимхристиянамза кордоном.

В цілому, запідрахункамикозацькоїстаршини, зробленимиодразу післясмерті І. Мазепи, за 20 років свогогетьмануваннягетьман намеценатськіцілі витративщонайменше1.110.900 дукатів,9.243.000 злотих та186.000 імперіалів.

РепрезентаціяМазепою Україниу світі

ГетьманІ. Мазепає найбільшвідомим в Європіта АмериціпредставникомУкраїни. Йомуприсвячено186 гравюр, 42 картини,22 музичні твори,17 літературнихтворів, шістьскульптур.Серед найбільшвідомих творів— гравюри І.Мигури, І. Щирського, Д. Галяховського, Л. Тарасевича, М. Бернінгротга; портрети невідомиххудожниківXVII — початку XVIIIст., що зберігаютьсяв музеях України; полотнаісторико-легендарногозмісту відомиххудожниківА. Деверія, Ю.Коссака, Л. Булянже, Г. Верне, Л. Булянже, Т. Жеріко, Е.Делакруа, Є.Харпентера, М. Геримського; поетичні тапрозові твориДж. Байрона, В.Гюго, Ю. Словацького, О. Пушкіна, Ф.Булгаріна, Г.Асакі; музичніінструментальніта оперні твориП. Сокальського, К. Педротті, Ш.Пурні, Дж. В.Гінтона, Ф. Педреля, П. Чайковський, М. Гранваль, Ф.Ліста, Ж. Матіаса, О. Титова, С.Рахманінова.