Реферат: Політичні права і свободи громадян України
<span Times New Roman",«serif»">ПЛАН:
<span Times New Roman",«serif»">
<span Times New Roman",«serif»; mso-ansi-language:RU">1.<span Times New Roman"">
<span Times New Roman",«serif»">Свобода пересування,вибору місця пр<span Times New Roman",«serif»;mso-ansi-language:RU">о<span Times New Roman",«serif»">жи<span Times New Roman",«serif»; mso-ansi-language:RU">в<span Times New Roman",«serif»">а<span Times New Roman",«serif»;mso-ansi-language:RU">н<span Times New Roman",«serif»">н<span Times New Roman",«serif»; mso-ansi-language:RU">я<span Times New Roman",«serif»">, право ві<span Times New Roman",«serif»; mso-ansi-language:RU">ль<span Times New Roman",«serif»">ного залишення територіїУкраїни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2<span Times New Roman",«serif»;mso-ansi-language:RU"><span Times New Roman",«serif»">2.<span Times New Roman"">
<span Times New Roman",«serif»">Право на свободу об'єднання у політичніпартії та громадські організації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3<span Times New Roman",«serif»">3.<span Times New Roman"">
<span Times New Roman",«serif»">Право брати участь в управлінні державними справами,всеукраїнському та місцевихреферендумах, вільно обирати і бути обраним . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .5<span Times New Roman",«serif»">4.<span Times New Roman"">
<span Times New Roman",«serif»">Право збиратися мирно, без зброї іпроводити збори, мітинги,<span Times New Roman",«serif»">походи й демонстрації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .7
<span Times New Roman",«serif»">5.<span Times New Roman"">
<span Times New Roman",«serif»">Право на інформацію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8<span Times New Roman",«serif»">Література
<span Times New Roman",«serif»">
<span Times New Roman",«serif»">
<span Times New Roman",«serif»">
<span Times New Roman",«serif»">
<span Times New Roman",«serif»">
<span Times New Roman",«serif»">
<span Times New Roman",«serif»">
<span Times New Roman",«serif»">
<span Times New Roman",«serif»">
<span Times New Roman",«serif»">
<span Times New Roman",«serif»">
<span Times New Roman",«serif»">
<span Times New Roman",«serif»">
<span Times New Roman",«serif»">
<span Times New Roman",«serif»">
<span Times New Roman",«serif»">
<span Times New Roman",«serif»">
<span Times New Roman",«serif»">
Політичні права і свободи
громадян України
<span Times New Roman",«serif»">
<span Times New Roman",«serif»;mso-ansi-language:RU">1.<span Times New Roman"">
<span Times New Roman",«serif»">Свободапересування, вибору місця пр<span Times New Roman",«serif»; mso-ansi-language:RU">о<span Times New Roman",«serif»">жи<span Times New Roman",«serif»;mso-ansi-language:RU">в<span Times New Roman",«serif»">а<span Times New Roman",«serif»;mso-ansi-language:RU">н<span Times New Roman",«serif»">н<span Times New Roman",«serif»;mso-ansi-language:RU">я<span Times New Roman",«serif»">, право ві<span Times New Roman",«serif»;mso-ansi-language:RU">ль<span Times New Roman",«serif»">ного залишення територіїУкраїни<span Times New Roman",«serif»; mso-ansi-language:RU"><span Times New Roman",«serif»">
Право на свободу пересування, вибір місця проживання, вільне залишення території України належитькожному, хто на законних підставах перебуває в Україні. Отже, цього права позбавлені особи, які прониклив країну внаслідок порушення візового режиму або законодавства про в'їзд.Закріплюючи це право, держава тим самим захищає територію країни, а також своїхгромадян, котрі відповідно до своїх інтересів та без усяких перепусток можутьпереїжджати з однієї місцевості в іншу й визначати собі місце проживання.
Ст… 33Конституції України, у якій закріплене це право, повністю відповідає вимогамЗагальної декларації прав людини (ст… І3), Міжнародного пакту про громадянській політичні права (ст. 12). Це повністю стосується як свободи пересування,вибору місця проживання в межах країни, так і можливості залишати свою країну іповертатися до неї.
Закріплення зазначених прав уконституційній нормі має велике значення саме по собі, але воно ще й посилюється тією обставиною, що із свободою пересування і виберу місця проживаннятісно пов'язана реалізація багатьох інших конституційних прав і свободгромадян, наприклад, права власності й спадкування, права на житло, працю,охорону здоров'я і медичну допомогу, виборчі права та ін.
Важливе значення має закріпленняв Конституції права вільно виїжджати за межі України та безперешкодноповертатися. Порядок реалізації цього права встановлюється Законом України від21 січня 1994 р. «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянУкраїни».
Згідно із Законом, громадяниновіУкраїни може бути тимчасово відмовлено у праві виїзду за кордон у таки випадках:якщо він обізнаний з відомостями, що становлять державну таємницю; у нього неврегульованааліментні, договірні чи інші невиконані зобов’язання; проти нього порушено кримінальнусправу; засуджений за вчинення злочину; ухиляється від виконання зобов'язань,покладених на нього судовим рішенням; підлягає призову на строкову військовуслужбу; свідомо сповістив про себе неправдиві відомості; до нього подано цивільний позов до суду; завироком суду визнаний особливо небезпечним рецидивістом чи перебуває підадміністративним наглядом міліції.
Даний перелік є вичерпним, і кожна підстава припиняєсвою дію по закінченню визначеного часу (відбуття покарання, виконання зобов'язань»,закінчення строку військової служби тощо).
Істотним у праві на виїзд з України є те, щогромадянин України не може бути позбавлений права у будь-який час повернутися вУкраїну.
<span Times New Roman",«serif»">2.<span Times New Roman"">
<span Times New Roman",«serif»">Право на свободу об'єднання у політичніпартії та громадські організації<span Times New Roman",«serif»">
Розвинута система громадських об'єднань — невід'ємнийелемент громадянського суспільства. З Їх допомогою люди можуть спільновирішувати загальні проблеми, задовольняти та захищати свої потреби й інтереси.Громадські об'єднання не залежать від держави, вони здатні впливати на державніінститути і водночас захищати суспільство від необґрунтованого втручаннядержави в громадське життя. Конституційне право на свободу об'єднаним єюридичною основою створення й діяльності політичних партій, професійних спілокта інших громадських організацій.
Названі конституційні положення конкретизуються в Законі України від 16червня 1992 р. «Про об’єднання громадян”, який регламентуєзміст права об'єднання, його основні державні гарантії, порядок їх створення, діяльності,реорганізації та ліквідації.
Об'єднання громадян — це добровільне громадське формування, створене наоснові єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав ісвобод.
Об'єднання громадян незалежно від назви (рух, конгрес асоціація, фонд,спілка тощо) визнаються політичною партією або громадською організацією.Зокрема, політичною партією є об'єднання громадян — прихильників певноїзагальнонаціональної програми суспільного розвитку, які головною метою маютьучасть у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого самоврядуванняі представництво в їх складі. Членами політичних партій можуть бути лишегромадяни України. Громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законнихсоціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивнихта інших спільних інтересів.
Громадяни мають право на участь у професійних спілкахз метою захисту своїх трудових і соціально — економічних прав та інтересів.Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, ів'язаних спільними інтересами за родом професійної діяльності. Професійніспілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів.Усі професійні спілки мають рівні права. Вони здійснюють нагляд і контроль задодержанням законодавства про працю і правил по охороні праці, доглядають за житлова- побутовим обслуговуванням працівників, утримують культурно-освітні заклади,будинки відпочинку, профілакторії, санаторії, туристичні та спортивні установи.
Ніхто не може бути примушений до вступу в будь — якеоб'єднання громадян чи обмежений у правах належність або неналежність дополітичних партій громадських організацій. Конституція гарантує добі вільністьвступу в об'єднання і перебування в ньому, виключає будь-який примус. Членствоу будь — якій або профспілці не може бути умовою заняття посади в державнійорганізації чи взагалі служити підставою для обмеження прав та свобод людини.
Усі об’єднання громадян рівні перед законом.Обмеження щодо діяльності політичних партій та громадських організацій ічленства в них встановлюються тільки Конституцією і законами України.
Утворенняі діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі абодії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційноголаду насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісностідержави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропагандувійни, насильництва, на розпалювання між — етнічної ворожнечі; посягання направа й свободи людини, здоров'я населення, забороняються.
Політичні партії та громадські організації не можутьмати воєнізованих формувань. Не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органахвиконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування,військових формуваннях, а, також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах йорганізаціях.
Заборона діяльності об'єднання громадян здійснюєтьсялише в судовому порядку.
Держава гарантує політичним партіям і громадськиморганізаціям рівні умови для виконання ними своїх завдань, що служить фактичноюі юридичною підставою для реалізації громадянами України свого права наоб'єднання.
<span Times New Roman»,«serif»">3. Право брати участь в управлінні державними справами,всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраним
<span Times New Roman",«serif»">
Це право означає гарантовану громадянам Україниможливість як безпосередньо, гак і через своїх представників здійснювати всюповноту влади. Дане право розвиває закріплене у ст… 5 Конституції України положенняпро народовладдя, яке має узагальнений, декларативний характер. А конкретновстановлюється право громадян на участь у проведенні референдумів і вільнихвиборів та бути обраними в органи державної влади, органи місцевогосамоврядування, право доступу до державної служби, а також до служби в органахмісцевого самоврядування.
Закріплене у ст… 38 Конституції України право громадян повністювідповідає міжнародним нормам, зокрема, передбаченому у п. «а» ст.25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права положенню про правокожного громадянина без будь-якої дискримінації та без обґрунтованих обмеженьбрати участь у веденні державних справ як безпосередньо, так і запосередництвом вільно обраних представників".
Ефективне та безперешкоднездійснення цього права потребує конкретизації в законодавстві, встановленнявідповідних правил, процедур, заходів правового захисту.
Всеукраїнський ймісцеві референдуми є конкретними інститутами прямого та безпосереднього народовладдя.За їх допомогою громадяни реалізують свої право на участь в управліннідержавними справами.
Право громадянобирати й бути обраним стоїть у центрі всіх процесів формування органівдержави, тобто має владно утворюючий характер. Загальні вибори органівдержавної влади та органів місцевого самоврядування надають народові унікальнуможливість контро я за діяльністю цих органів, включаючи повну зміну влади.Вибори є вільними і здійснюються на основі загального, рівного й прямоговиборчого права шляхом таємного голосування. Право обирати маютьгромадяни України які на день проведеннявиборів досягли 18-ти років, за винятком осіб, яких визнано судом недієздатними.Право бути обраними мають особи залежно від виду виборів, зокрема, народнимдепутатом може бути обраний лише громадянин України, який на день виборів досяг 21-го року, має право голосу іпроживає в Україні протягом останніх п'яти років. Депутатом місцевої Ради можебути обраний громадянин, який має право голосу і на день виборів досяг 18-тироків.
Право доступу додержавної служби означає, що громадянам України має бути забезпечена реальнаможливість займати за виборами, конкурсом, або призначенням посади в державнихорганах та їх апараті і здійснювати відповідні державні функції. Право надержавну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціальногоі майнового стану, расової та національної приналежності, статі, політичнихпоглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали від повіднуосвіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурснийвідбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України.
і Закон України від 16 грудня 1993 р. «Продержавну службу» визначає загальні засади діяльності, а також статусдержавних службовців, які працюють у державних органах та їх апараті.
<span Times New Roman",«serif»">4.<span Times New Roman"">
<span Times New Roman",«serif»">Право збиратися мирно, без зброї іпроводити збори, мітинги, походи й демонстрації<span Times New Roman",«serif»">
Це право призначене для забезпечення політичноїсвободи думок, переконань та висловлювань в Україні. За юридичним змістом воногарантує громадянам України можливість вільно і необмежене виражати, обговорювати,роз'яснювати, переконувати й поширювати у будь-якій формі (в межах закону) своїдумки, переконання і погляди з усіх питань суспільного, політичного,економічного та суто культурного життя країни, зокрема, важливих питань,пов'язаних з обговоренням проектів законів і рішень загальнодержавного ймісцевого значення.
Ст. 39 Конституції України зобов'язує організаторів проведення зборів,мітингів, походів і демонстрацій завчасно сповіщати про це органи виконавчоївлади чи органи місцевого самоврядування, що гарантує органам влади можливістьвтручання, коли ті чи інші заходи спрямовані до цілей, які суперечать законові.Здійснення щойно перерахованих політичних свобод забезпечується наданнямгромадянам та їх організаціям громадських приміщень, вулиць, майданів,можливості широко розповсюджувати відповідну інформацію, використовувати дляцього пресу, телебачення і радіо.
Обмеження щодо реалізації даного права може встановлюватися судомвідповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадськогопорядку — з метою запобігання заворушенням чи злочинам, задля охорони здоров'янаселення або захисту прав і свобод інших людей.
Відповідальність за порушення передбаченого порядку організації іпроведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій передбачається КодексомУкраїни про адміністративні правопорушення.
Зміст ст. 39 Конституціївідповідає положенням міжнародних договорів. Так, у ч. 1 ст. 20 Загальної декораціїправ людини встановлено, що «кожналюдина має право на свободу мирнихзборів та асоціації”, а у ст.21 Міжнародного пакту про громадянські і політичніправа визначається право на мирні збори.Користування цим правом не піддягаєніяким обмеженням, крім тих, які накладаютьсявідповідно до закону і які необхідні в демократичному суспільстві, в інтересахгромадської безпеки, громадського порядку, охорони здоров'я й моральностінаселення або захисту прав і свобод інших осіб”.
<span Times New Roman»,«serif»">5. Право направлятиІндивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися доорганів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових іслужбових осіб цих органів
<span Times New Roman",«serif»">
Закріплене у ст. 40 Конституції України правона звернення є важливим засобом здійснення й захисту іншихправ та свобод громадян, зміцнення зв'язківнаселення з державним апаратом, участі громадян в управлінні державними справами. Звернення громадян удержавні органи місцевого самоврядуваннясприяє посилення контролю народу за їх діяльності, боротьбі з тяганиною табюрократизмом.
Праву громадян на особисте звернення, направленняіндивідуальних чи колективних звернень відповідає обов'язок органів тапосадових осіб, яким вони направленні, уважно, в установленому порядку та у встановленні строки розглянути їх прийняти щодо нихзаконні обґрунтовані рішення.
Положення цієї статті Конституції конкретизованів Законі України від 2 жовтня 1996 р. «Про звернення громадян». Закон виділяє три видизвернень: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги. Оскарженимиможуть бути дії або бездіяльність в управлінській сфері, внаслідок яких:порушень права та законні інтереси чи свободи громадянина, створено перешкодидля здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконнопокладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнено довідповідальності. Звернення подаються до органів державної влади, органів місцевогосамоврядування, посадових осіб. У зверненні має бути викладено суть порушеногопитання, зауваження, пропозиції, заяви, скарги, вимоги, проханім. Зверненняобов'язково має бути підписаним Анонімні звернення не розглядаються.Забороняється відмова у прийнятті та розгляді звернення з посиланням наполітичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання,національність громадянина, незнання мови. Якщо звернення не входить доповноважень тих органів, куди воно направлене, воно у строк не більше п'ятиднів пересилається за належністю відповідному органові чи посадовій особі.Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовимособам, дії чи рішення яких оскаржуються. Забороняється переслідувати громадяні членів їх сімей за подання звернення. Не допускається розголошення одержанихіз звернень відомостей про особисте життя громадян без їх згоди чи відомостей,що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом. Зверненнярозглядаються і вирішуються у строк не більше одного місяця від дня їхнадходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно.
<span Times New Roman",«serif»">5.<span Times New Roman"">
<span Times New Roman",«serif»">Право на інформацію<span Times New Roman",«serif»">
Право на вільне вираження, своїх поглядів охоплюєправо кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширюватиінформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір. Це право на свободу інформації гарантується ч… 2 ст. 34 Конституції України і можездійснюватися різними способами; шляхом між особистісного галасування, череззасоби масової інформації, за допомогою матеріальних носіїв інформації, учбовихзакладів, на зборах і мітингах, сходах громадян, через різноманітні клуби,лектори та інші засоби за своїм вибором. Усі ці засоби вважаються законними,якщо при їх використанні виконуються встановлені законодавством прилила, якііснують, наприклад, для
засобів масовоїінформації, для проведення мітингів, демонстрацій, походів, пікетування тощо.
Здійснення права наінформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальноїцілісності або громадського порядку задля запобігання заворушень чи злочинів,для охорони здоров’я
населення, захистурепутації або прав інших людей, д. запобігання розголошенню інформації,одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Конкретні гарантії забезпечення права на інформаціювстановлюються в Законі України від 2 жовтня 1992 «Про інформацію».
Під інформацією розуміють документовані або публічнооголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державій навколишньому середовищі. Закон встановлює загальні правові основніодержання, використання, поширення тазберігання інформації, закріплює право на інформацію в усіх сферах суспільногоі державного життя України, а також р розробляє систему інформації, її джерела,визначає статус учасників інформаційних відносин, регулює доступ до інформаціїта забезпечує її захист, оберігає особу й суспільство від неправдивоїінформації.
Всі громадяни України, юридичні особи і держави органи мають право наінформацію. Це означає створення умов для вільного одержання, використання, поширеннята зберігання відомостей, необхідних для реалізації ними своїх прав, свобод ізаконних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Реалізація права на інформацію громадянами, юридичнимиособами і державою не повинна порушувати громадянські, політичні, економічні таінші права, свободи й інтереси юридичних осіб. Кожному громадяниновізабезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крімвипадків, передбачених законами України.
Право на інформацію забезпечується обов'язкоморганів державної влади, а також органів місцевого самоврядування інформуватигромадян про свою діяльність та прийняті рішення; створенням у державнихорганах спеціальних інформаційних служб або систем, що забезпечували б увстановленому порядку доступ до інформації, вільним доступом суб'єктівінформаційних відносин до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейнихфондів (обмеження цього доступу зумовлюється лише специфікою цінностей таособливими умовами їх зберігання, які визначаються законодавством); створенняммеханізму здійснення права на інформацію; контролем з боку держави задодержанням законодавства про інформацію; встановленням відповідальності запорушення законодавства про інформацію.
Література
1.<span Times New Roman"">
КонституціяУкраїни: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.- К. „ДОК-К”, 1996.- 40стор.2.<span Times New Roman"">
Коментар до Конституції України: Наук. — популярневидання. – К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1996. – 376 с.3.<span Times New Roman"">
ЗаконУкраїни „ Про громадянство України ” від8 жовтня 1991 р.4.<span Times New Roman"">
ЗагальнаДекларації прав людини від 10 грудня 1948 р.5.<span Times New Roman"">
Конституційне право України, за редакцією доктора юридичних наук, професора В. Ф. Погорілка, К. 1999 р.