Реферат: Система варн у стародавній Індії

ДЕРЖАВНАПОДАТКОВААДМІНІСТРАЦІЯУКРАЇНИ

Контрольнаробота з предмету

“Історіядержави таправа зарубіжнихкраїн”

Виконала:

студенткагрупи ПБЗ – 13

КоваленкоЛюдмила

Тема 1. Системаварн у стародавнійІндії

1. Суть діленняна варни. Їхзагальнахарактеристика.

У СтародавнійІндії задовгодо приходуаріїв склаласявисокорозвиненацивілізація.Ранньокласовесуспільствоіс­нувало вІндії ще в III тис.до н.е. і булоровесникомцивіліза­ціїСтародавніхЄгипту і Шумеру.

Новий періодв історіїСтародавньоїІндії пов'язанийіз вторгненнямна її територіюстародавньоіранськихплемен і аріїв- племен білоїраси. За зовнішнімвиглядом, мовою, ети­кою поведінкивони різковідрізнялисьвід коріннихжителів. Аріїзаймалисяскотарством.Рівень їх військовоїта жрецькоїорганізаціїбув вищим, ніжу дравидів.Місцеві правителіза­знали відаріїв ряд поразок.Процес розселенняаріїв територі­єюІндії зайнявне одне століття.

З часом аріїсприйняликультуру коріннихжителів, ста­лиземлеробами.Родова общинапереросла всусідську.Ста­новищелюдини в суспільствівизначалосяїї майновимста­ном. Якпережитокзберігаласякровна помста, яка вважалисярелігійнимі моральнимобов'язком усіхродичів потерпілого.

Основу соціальноїструктуриСтародавньоїІндії стано­вилаобщина.

Община буласамокерованоюодиницею. Донеї входиликасти, що об'єднувалипредставниківоднієї професії,і були сімейніобщини родичів.Були сангхи, що об'єднувалиреміс­никіві крамарів зрізних каст.На чолі цихгруп стояввибор­нийстароста.

Давня пам'яткалітературита історії«Ригведа» (II ст.до н.е.) дає певнівідомості проіндоаріїв. Цебув войовничийнарод, якийвважав військовусправу найдостойнішимзаняттям длячоловіків. Вонизахоплювалисямузикою, любилипоезією.

Арії вживалиміцні збуджуючінапої ї навітьздійснюва­лиобряд на честьалкогольноїрідини — сома.У «Ригведі»на­писано, щоїхнє головнебожество Індразневажав мораль, любив військовіавантюри, бали, був схильнийдо пияцтва.

Специфікасуспільноголаду СтародавньоїІндії полягалав розподілілюдей за варнами- замкненимигрупами. Поділлюдей на певнізамкнені групимав місце вСтародавніхЄгип­ті та Ірані, але в Індіїстанова замкненістьжителів набуланайзавершенішоюформи.

Рух народів, етнічна строкатість, часта змінадержав-гегемонівзмушувалипанівний прошарокпідтримуватиста­нову солідарність.Посиленнясоціальноїнерівностіпризвело дотого, що знатніроди однихплемен сталивважати знатніроди іншихплемен ближчимисобі, ніж своїхнезнатниход­ноплемінників.

Про походженнявари існуєбагато версій.Більшістьучених пов'язуєїх виникненняз брахманськоюрелігією. Верхівкааріїв з часомпривласниласобі винятковеправо на релігійну, політичну тавійськовудіяльність.

Професія, посада, величинаодержаноїспадщини, про­центза договоромпро позичкуі навіть мірапокаранняіндуса визначаласяналежністюдо варни (ст.87 — 91; 142; 267 — 268;

270; 279). Від цьогозалежало навітьім'я, яке йомудавали з народженням, одяг, який вінмав носити, порядок вживанняїжі. Перехідз однієї варнидо іншої в принципібув неможли­вим.

До вищихварнів належали«двічі народжені»-брахмани, кшатрії, вайшьї. Вонимогли вивчатитексти релігійнихтво­рів, знатиїх розпорядженняі ритуали. Пізнішез'явилась при­гніченаварна — шудри,«раз народжені».Існування варнпіз­ніше булозакріпленоу пам'ятці праваСтародавньоїІндії -ЗаконахМану.

2. Положенняокремих варн.

Перша варна- найпривілейованіша- брахмани. Вониніби виниклиз вуст — «найчистішої»"частини тілаБрахми. У давніхджерелах брахманпостає малоне божествому людсь­кійподобі. Лишевін міг визнавативолю богів, вивчати свя­щеннітексти, здійснюватижертвопринесення, обряд корона­ціїправителя.Брахмани звільнялисявід повинностей, навіть цар неміг розпоряджатисяїхньою власністю.«Якщо раджане слухатимепорад брахмана,- записано взаконах Ману,-

то може загинути, як корова втрясовині».Вбивство брахманавважалосянайтяжчимзлочином. Належністьдо варни брах­маніввважаласяспадковимпривілеєм, хочабули поодиноківипадки переходуїх в інші варни.

Право закріплювалопривілеї«благородних»станів. Брах­ман, як і інші «двічінароджені», досягнувши8 років, прохо­дивобряд посвяченняв «двічі народжені».Після завершеннякурсу навчанняу наставникайому належалоодружитися, стати главоюдому, мати дітей, займатися їхвихованням, здійснюватиобряди на честьбогів і предків.Продовжившисвій рід і побачившионуків, брахман, доживши досивого во­лосся, повинен бувстати самітником, відійти відсвіту в ліс, там роздумуватипро марністьусього земного, вивчати Веди, очистити душувід гріховнихпомислів.

Етика зобов'язувалабрахмана показуватиприклад у ви­конаннірелігійнихобрядів, умітиуважно слухатиінших, го­воритиправду абомовчати, дотримуватисязаконів гостиннос­ті.Йому категоричнозаборонялосявбивати всіх, хто ходить, літає, повзе.Тому правовірнібрахмани немогли займатисянавіть землеробством,«адже деревоіз залізнимнаконечни­комранить землю(й істоти), щоживуть в землі».

Брахманизвільнялисявід податків, повинностейі тілес­нихпокарань.

Правителізалучали брахманівдо розглядусудових справ, виконаннярізноманітнихдержавнихдоручень, непов'я­занихз військовоюсправою. Використовуючисвій вплив, священнослужителіобмежуваливладу правителя.За ЗаконамиМану, цар повиненбув слухатиїхні порадиз самого ранкудо приходуінших міністрівта радників.

Закон гласив, що коли цар неспроможнийзабезпечитизахист своїхпідлеглих(брахманів), тойого «необхіднобуло вбити якскажену собаку».Подібна статтядуже рідкіснав іс­торії права,їй немає аналогів.

Вихідці збрахманів булицарями, воєначальниками, пе­ребувалив царськомусуді.

Правителііз кшатріївзвичайно немирилися збрахмана­ми, між ними точиласьборотьба завплив і владу.

У поселенняхсеред простоголюду брахманижили скром­ніше, годувалисяза рахунокпророкування, відведенняне­сприятливихнаслідків відтих, хто недотримувавсяритуалів.

Друга варна- кшатрії (раджанья),«створені зрук бога». Вонистановилиосновну частинуверхівки чиновників: пра­вителів, воєначальників, раджів. В їхруках булареальна владавійськова іматеріальнамогутність.Майже всі царібули вихі­дцямиіз кшатріїв.Релігія зобов'язуваладо співробітництвабрахманів ікшатріїв. Царі- прибічникибрахманів — переслідуваликшатріїв. доходилодо кривавихміжусобиць.Правителі-кшатріївідпо­відалитим же. Посиленнявпливу буддистівпослабилопози­ції кшатріїв.Багато з нихпокинули військовуслужбу, пере­творилисьна ремісниківі крамарів.

Третя варна- вайшьї, «створенііз стегон бога»,- займа­лисяземлеробством, скотарством, ремеслом, торгівлею, але користувалисяпокровительствомправителів.З представниківцієї варниформувалосьополчення, вонисплачувалиосновну мисуподатків. Тількиокремі вайшьїбули багаті, посідали ви­сокестановище всуспільстві.

Четвертаварна — шудри,«створені ізступнів бога».Вони не проходилиобряду посвячення,їхнім головнимобов'язком булослужіння «двічінародженим».Шудра повиненбув хар­чуватисязі столу господаря, носити йогонедоношенийодяг. Вій неміг вивчативеди. Брахманза вбивствошудри ніс такеж покарання, як за вбивствокота або собаки.Шудри станови­лиосновну масунайманих людей, слуг, ремісників.Шудрі не можнабуло мати багатство, оскільки цемогло «утискуватибрахманів».За образу брахманашудрі могливідрізатиязика.

Окремі представникицієї варнидосягли матеріальногоблагополуччя, переважно зарахунок торгівлі, ремесла. Шуд­рине були прикріпленідо землі. Відомівипадки, колишудра стававвоєначальникомі навіть царем.Так, у III ст. дон.е. правителемдержави Нандибув шудр Аграмес, який створивсильне, добреорганізованевійсько. НавітьОлександрМаке­донськийухилився відбитви із цимцарем. Багатоцарів, які

намагалисяпідкоритиНанду, зазналипоразки. Засновникім­перії Маур'ївЧандрагупталише в результатівійни перемігАграмеса.

Таким чином, належністьлюдини до певноїварни не за­важалаїй обиратипрофесію, досягтипевної посади.Однак законкатегоричнозаборонявпереходитиз одної варнив іншу, вважавце великимгріхопадінням.

З часом міжваншьїв і шудрвиникли поділина касти запрофесійнимиознаками: ковалі, гончарі, цирульники, приби­ральникинечистот. Були«чисті» і «нечисті»касти.

3. Відображеннясистеми варну праві СтародавньоїІндії.

Про неоднорідністьварни шудрсвідчить те, що до шудраму міру посиленнякастовогорозподілу сталивідноситизнедолені,«недоторкані»касти, що виконуютьсаму принизливуроботу. У «ЗаконахМану» згадуютьсяособи, «знехтуванінавіть длязнедолених».«Недоторкані»касти, дискримінувалисяі як шудри, іяк «недоторканим».«Недоторканим»заборонялосявідвідуватиіндуські храми, загальні водойми, місця кремації, магазини, щовідвідувалисячленами іншихкаст. Обмеженняправоздатності«недоторканих»у колоніальнихсудах порозумівалосяшироким визнанням«кастовоїавтономії», що забороняєвтручання урядув кастові відносини.У ряді князівствіснували окремісуди для «недоторканих», діти «недоторканих»не могли відвідуватишколи, де училисядіти з іншихкаст.

У староіндійськихтекстах міститьсяразюча кількістьприкладівоб'єднанняжінок і шудрв одну категорію.Вони маютьсяй у ранній літературітипу брахман,і в більш пізніхтекстах, таких, як смрити іпурани. Наприклад, у спокуту гріхаубивства, будьте убивствошудри чи жінки, накладалисяоднакове покаянняй однаковийштраф. Ні жінка, ні шудра невважалисяздатними зробитищо-небудь гарне.«Шатапатха-брахмана»попереджає, що при навчанніучнів ритуалуправарджявчителю неможна дивитисяна жінку, шудру, собаку і птахашакуни, томущо усі вонибрехливі.

Дуже важливізведення«Артхашастри»про положенняшудр. У главі, присвяченійзовнішнійполітиці, рекомендуєтьсяздобувати такіземлі, населенняяких переважновідноситьсядо нижчої варни- авараварнапрая, оскільки зтаких земельцар зможе одержуватиусі види доходів-податей- бхога. Нижчаварна булаосновним податнимстаном. Це цілкомпідтверджуєтьсяі матеріаламиглави про основидержави, деідеальноївизнаєтьсямісцевість- джанапада, жителі якоїздебільшого- представникитієї ж варни.У главі пропристрій джанападырекомендуєтьсязаселяти їїголовним чиномхліборобами, шудрами — шудракаршакапрая.

Кшатрии ібрахмани сталивиділяти себез загальноїмаси населенняна тім підставі, що вони володіютьхудобою, зерном, грошима, а такожрабами, алемалися такожбідні брахманиі кшатрии, щоне відрізнялисяпо положеннювід біднихвайшьев. В міруконсолідаціївищих варн — брахманів ікшатриев складавсяособливийпорядок регулярнихвідрахуваньвід сільськогосподарськогопродукту — болю.Податок йшовна зміст брахманіві кшатриев.Люди, що входилив три вищі варна, були ритуальновідділені відтих, хто входиву четвертуварну. В наявностіглибока соціальнодіюча ступіньподілу, колипраця фізичнийвідокремлювавсявід розумового, матеріальнийвід духовного, продуктивнийвід управлінського.В основі цієїпершої, тричленноїдиференціаціїстароіндійськогосуспільствалежав поділпраці, ті основисоціально-економічноїнерівності, експлуатаціїродовою аристократієюпростого народу.Вага покаранняза здійсненнятих чи іншихзлочинів визначаєтьсяв дхармашастраху строгійвідповідностіз приналежністюдо тієї чи іншоїварни. Заборонявсяперехід з однієїварни в іншу.

Обмежуваласяможливістьзмішаних шлюбів.Дхармашастризакріплюютьчіткі релігійно-правовіграниці міжбрахманами, кшатриями, вайшьями ішудрами, заснованіна численнихрелігійно-ритуальнихобмеженнях, заборонах, розпорядженнях.Для кожноїварни буласформульованасвоя дхарма, закон способужиття. Державнекеруваннязалишалосяу веденні двохперших варн.Цілі главидхармашастрприсвяченітвердої регламентаціїповодженнялюдей, їхньогоспілкуванняодин з одним,із представникамитак званих«недоторканих»каст, що стоятьпоза варн індійськимсуспільством, ритуалам «очищення»від «забруднення»при такімспілкуванні.Ступінь покаранняза здійсненнятих чи іншихзлочинів визначаєтьсяв дхармашастраху строгійвідповідностіз приналежністюдо тієї чи іншоїварни. Закріпленіправом границіварн найчастішевідображалифактичне положенняіндивіда всистемі суспільноговиробництваі розподілу, безпосередньозв'язаного зйого відношеннямдо власностіна землю: державнуй общинну.

Двонародженніотримувалиправо вивчативеди і покладати, на себе «священнийшнур», у тойчас як четвертийстан, шудры, цього правабули позбавлені.Долею, цих останніхстало служіннятрьом вищимварнам, як ірабів найманихробітників.

Посиленнямайновоїдиференціаціїв другій половині1 тисячоріччядо н.е. усі частішестало виявлятисяв розбіжностіварновогостатусу і фактичнозайманоголюдиною місцяв суспільстві.У Законах Мануможна знайтизгадуванняпро брахманів, що пасуть худобу, брахманах-ремісниках, акторах, слугах, до яких пропонуєтьсявідноситися«як до шудр».

У буддійськійі джайнистскойлітературістародавностіописуєтьсявисоке положеннябагатих купців, що, усуперечрозпорядженнямдхармашастр, зараховувалисядо варни кшатриєв, користалисявеликою владою, у тому числій у суді.

Люди нижчихварн не можутьсвідчити протилюдей вищихварн. Показання«рабів, родичіві дітей» «ненадійні»,і тому кращедо них не прибігати.При розбіжностіміж відміннимі гарним свідкомперевага повиннабути відданапоказаннямвідмінногоі т.д.

В оцінціпоказань свідкапанує критерійякості свідка.Це неминучедля суспільства, розділеногона різко відмежованікасти. Свідкасобі ніхто неготує: їм стаютьвипадково. Алещоб шудра бувсвідком у справі«вищого», вважалосянеприпустимим.Звідси формальнаоцінка доказів.Важливо нестільки те, щоговориться, скільки те, хтоговорить.

Пізніше, унаслідокпадіння ролівільних общинниківу суспільномужитті вайш’їстали маловідрізнятисявід шудр і лініяроздягнуластала проходитивже між знаттю- брахманамиі кшатриями, з одного боку,і простолюдом- вайшьями ішудрами — з іншої.

Традиційнеіндуське праворозглядаловарни як ендогамнігрупи, при цьомудопускалисяшлюби, количоловік належавдо більш високоїварни, чим жінка.Анулома — шлюбчоловіка більшвисокої чикасти варниз жінкою більшнизької чикасти варни- був одним знайважливішихелементів усистемі варні пізнішійсистемі кастовогосуспільства.Визнання шлюбіванулома приводилодо визнанняправом «змішанихкаст», таких, як амбаштха, нишада, угра.У процесі свогорозвитку індуськеправо змінюваловідношеннядо шлюбів анулома.Ранні дхармашастрыбільш ліберальновідносилисядо шлюбів чоловіківвищих варн ізжінками нижчих, чим пізніші.Грубим порушеннямправил варновогосуспільствазавжди вважалисяшлюби пратилома, коли чоловікз більш низькоїчи варни касти, женився нажінці більшвисокої варничи касти.

По «ЗаконахМану» вайшьямі шудрам, неповинне булодозволятивідхилятисявід запропонованихїм функцій, тому що в противномувипадку у світізапанував бихаос. Звідсив древніх текстахробився природнийвисновок проте, що кшатриине можутьблагоденствуватибез підтримкибрахманів, абрахмани — безпідтримкикшатриєв. Тількив союзі одинз одним можутьвони процвітатиі правити світом.

Таким чином, усерединікожної варнирозвиваласясоціальнанерівність, розподіл наексплуатованихі визискувачів, але кастові, общинні, великородинніграниці, скріпленіправом, релігією, стримувалиїхнє злиттяв єдину класовуспільність.Це і створювалоособливу строкатістьстаново-класовоїсоціальноїструктуриДревньої Індії.

Ослабленняварнової замкнутостів цілому всієїсистеми і спробизміцнити варновіперегородкив пізніх дхармашастрахбули наслідкомперебудовистаново-класовогорозподілу раннєсередньовічногосуспільствав Індії. У ційперебудовіне останнємісце зайняланова соціальнаформа, що розвивається- каста. В однійз пізніх глав«Законів Ману»згадується61 каста, а в«Брахмавайварта-пуране» — більшста. На думкудеяких авторівусе це булиголовним чиномплемена, перетворенів касти.

Використаналітература:

Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. К.: Вен турі, 1995. стр. 92-95

Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. К.:1994 стр. 8-29.

Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. М.: Юристъ, 1995, стр. 23-58.

Макарчик В.С. Історія держави і права зарубіжних країн. К.:2000, стр. 19-25.

Мудрак І.Д. Історія держави і права зарубіжних країн. Ірпінь, 2001. Ч.1. стр. 18-69.