Реферат: Застосування засобів паблік рилейшнз в процесі підготовки України та Польщі до проведення чемпіонату Європи з футболу ЄВРО-2012

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПР-ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЖНАРОДНИХСПОРТИВНИХ ЗАХОДІВ

1.1Поняття та сутність ПР-забезпечення в практицізв’язків з громадськістю

1.2Особливості ПР-забезпечення міжнародних спортивних заходів

Розділ ІІ ПР-ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИДО ПРОВЕДЕННЯ ЄВРО-2012: ДОСВІД УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ

2.1Національна система ПР-забезпечення підготовки та проведення чемпіонатуЄВРО-2012 в Україні

2.2Контекст здійснення ПР-забезпечення підготовки до проведення ЄВРО-2012 вУкраїні

2.3Підготовка до ЄВРО-2012 в матеріалах українських та польських ЗМІ

РОЗДІЛ ІІІ. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЗБІЛЬШЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІПР-ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЄВРО–2012 В УКРАЇНІ

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ДодатокА

ДодатокБ

ДодатокВ


ВСТУП

Актуальність теми дипломноїроботи зумовлюється важливістю застосування засобів паблік рилейшнз в практиціміждержавних комунікацій не лише у політичному, економічному, культурному аспектах.Нинішній стан розвитку глобального інформаційного простору вимагає зміщенняакцентів практики ПР з виключно політичних або економічних на усі актуальнісфери життя сучасного суспільства. Одне з провідних місць з-поміж них займаєспортивна сфера. Прагнення України самореалізуватися в міжнародних відносинах ідосягти бажаної мети – стати повноправним учасником як регіональних –європейських, так і міжрегіональних відносин, вимагає від нашої державипереймати досвід ПР-забезпечення своєї діяльності з урахуванням усіх актуальнихсфер діяльності держави. Такий процес неможливий без забезпечення ефективнихкомунікацій як всередині нашої держави, так і з нашими закордонними партнерами.

Найбільшпоширеним демократичним інструментом для забезпечення високої ефективності зусильдержави в будь-якій сфері є їх ефективне ПР-забезпечення, що уможливлюєналагодження між групових зв’язків між державою, суспільством та світовоюспільнотою.

Державапланує достойно представити себе як організатор та приймаюча сторона упроведенні чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Ця подія, враховуючи означенівище тенденції до поступової зміни сфер використання ПР-технологій, потребуєвід нашого керівництва організації відповідного ефективного забезпечення. Відтого, наскільки України буде здатна продемонструвати вміння застосовуватисучасні методи ПР, ефективно позиціонувати себе та створити собі позитивнийімідж країни-організатора змагань такого масштабу буде багато в чому залежатисприйняття нашої держави нашими нинішніми та потенційними партнерами насвітовій арені.

Великакількість наукових праць вітчизняних науковців присвячено проблемамзастосування технологій та засобів ПР в практиці реалізації державної політикив різних сферах. Зокрема Тихомирова Є.Б., Шевченко О.В., Макаренко Є.А., БебикВ.М., Почепцова Г.Г., Зернецька О.В. досліджують особливості реалізаціїконкретних заходів ПР-забезпечення різних сфер політичного, економічного,суспільного життя України з урахуванням міжнародного резонансу такої діяльності.

Об’єктом нашогодослідження є ПР-забезпечення міжнародних спортивних заходів.

Предметомдослідження – є Державна цільова програма “Забезпечення підготовки іпроведення в Польщі та Україні фінального турніру чемпіонату Європи УЄФА2010/12 з футболу” на 2007-2012 роки в Україні.

Метароботи полягає у визначенні та дослідженні теорії і практики діяльностідержави з ПР-забезпечення проведення спортивних заходів в Україні.

Длядосягнення мети дослідження було поставлено такі завдання:

1.          Визначити основні аспекти здійснення ПР-забезпечення різних сфердіяльності держави, в тому числі спортивної.

2.          Проаналізувати положення офіційних документів, що встановлюють тарегулюють норми та процеси здійснення ПР-забезпечення підготовки до проведенняУкраїною чемпіонату Європи з футболу 2012 року – Державної цільової програми“Забезпечення підготовки і проведення в Польщі та Україні фінального турніручемпіонату Європи УЄФА 2010/12 з футболу” на 2007-2012 роки в Україні,Концепції інформаційного забезпечення процесу підготовки та проведеннячемпіонату Європи з футболу 2012 року в Україні, та Методичних рекомендаційщодо створення регіональних інформаційних центрів для висвітлення підготовки тапроведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

3.          Вивчити особливості здійснення ПР-забезпечення підготовки нашоїдержави до проведення ЄВРО-2012 в національних засобах масової інформаціїУкраїни та Польщі.

4.          Виробити пропозиції щодо підвищення ефективності ПР-забезпечення підготовкидо проведення Україною чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

Припроведені дослідження були використані наступні методи:

1. Емпіричні методи –застосовувалася методика системного аналізу для дослідження концепції тапрактичних кроків реалізації ПР-забезпечення підготовки до ЄВРО-2012 надержавному рівні, а також методика контент-аналізу для дослідження особливостейздійснення ПР- забезпечення підготовки України до проведення ЄВРО-2012 вукраїнських та польських національних засобах масової інформації.

Базу джерел дипломної роботи становлять:

-  теоретичні розробки сучасних вітчизняних та зарубіжних дослідниківу сфері ПР-забезпечення та міжнародних зв'язків з громадськістю;

-  наукові дослідження глобальних комунікаційних процесів таміжнародних інформаційних відносин;

-  ресурси глобальної мережі Інтернет;

-  зарубіжні та вітчизняні періодичні видання з досліджуваноїтематики.

Дипломнаробота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаноїлітератури та інших інформаційних джерел і додатків.

Упершому розділі розглядаються теоретичні концепції та практичні підходи до здійсненняПР-забезпечення загалом, та конкретно в практиці проведення міжнароднихспортивних заходів.

Удругому розділі детально представлено практику здійснення ПР-забезпечення підготовкиУкраїни до проведення чемпіонату Європи з футболу ЄВРО-2012 у відображенніпублікацій українських та польських національних засобів масової інформації.

Утретьому розділі на основі когнітивного дослідження процесів ПР-забезпеченняпідготовки України до проведення ЄВРО-2012 представлені рекомендації щодопідвищення ефективності такого забезпечення.

Науковата практична значущість дипломної роботи полягає в набутті та отриманнідодаткових знань та навичок з даної теми. Дослідження також є внеском уподальшому розвитку теорії та практики ПР-забезпечення міжнародних спортивнихзаходів, що надалі може бути використана у практичній діяльності відділівміжнародних та інформаційних служб регіональних та центральних органівдержавної влади, громадських організацій.


РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПР-ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СПОРТИВНИХЗАХОДІВ1.1 Поняття та сутність ПР-забезпечення впрактиці зв’язків з громадськістю

Зовнішняі внутрішня політика держави, передвиборчі кампанії, ефективна робота з пресою,секрети формування суспільної думки, іміджмейкінг, комерційна, а такожсоціально-політична реклама – це далеко не весь спектр Public Relations (паблікрілейшнз). Це наука і мистецтво формування суспільної думки в потрібномунапрямку. ПР служать багатьом соціальним інститутам. Для досягнення бажаноїмети ці інститути повинні налагоджувати міцні зв'язки з різними аудиторіями ісоціальними групами, а також із суспільством у цілому. Одна з функцій ПР –система керування інформацією, якщо під керуванням розуміти процес створенняінформаційних приводів і інформації зацікавленої в ній стороною, поширенняінформації засобами комунікацій для формування бажаної суспільної думки. [23,с.35]

ВУкраїні з’явився паблік рілейшнз як область професійної прикладної і науковоїдіяльності не так давно, і його поява була викликана об'єктивними умовамирозвитку суспільних відносин, інститутів громадського суспільства, а такожсоціально-економічних, інтеграційних, ринкових механізмів. Тому в цих умовахочевидна необхідність зв'язків, як механізму побудови рівноправного діалогу.Однак процес становлення паблік рілейшнз у нашій країні значно ускладненийдеякими причинами як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру і серед цихпричин займають серйозна соціально-економічна криза і постійна політичнаконфронтація. Вона призвела до прірви між суспільством і державою і тягне засобою постійні протиріччя і не порозуміння.

Ітому використання зв'язків з громадськістю в державному секторі можнаохарактеризувати, як сприяння держави у вирішенні об'єктивних протиріч міжплюралізмом політичної сфери суспільства і цілісністю державної влади [47,с.131]. Відповідно до загальнодемократичних тенденцій суспільного розвиткудержавні служби повинні удосконалюватися і сприяти формуванню громадянськогосуспільства, для чого пріоритетним напрямком є налагодження прямих і зворотнихзв'язків із громадянами.

Якосновний суб'єкт управління держава постійно присутня в актах взаємовідносинміж людьми. Таким чином, «зв'язки з громадськістю» у політичній сферівиступають як особливий канал вираження, як незадоволення якістю правління тауправління, так і ухвалення, підтримки політичного курсу таполітико-управлінських рішень, що приймаються. Світовий історичний досвідсвідчить, що політичне управління може ефективно функціонувати лише принаявності динамічних відносин із громадськістю. [2, с.256]

Аособливо це актуально в наш час глобалізації та будування інформаційногосуспільства, де спостерігається швидкоплинність та динамічність суспільнихпроцесів у всіх сферах життя, і це призводить до нестабільності ситуації. І притаких умовах необхідною складовою успіху є уміння швидко адаптуватися додинамізму подій, передбачати їх, намагання вдосконалити їх, здатністьвідмовитися від застарілих форм та методів. Активно впроваджувати івикористовувати сучасні методи і сучасні технології, які є таким компонентом,що постійно забезпечують суб'єкта політичного управління поточною інформацією,прогнозними розробками, у тому числі рекомендаціями стосовно переважних форм таметодів діяльності, використання чи тих чи інших каналів та зв'язків згромадськістю, що виконують функцію прогнозування розвитку суспільно-політичнихпроцесів, можливих наслідків рішень, що приймаються та акцій, що проводяться,моделювання соціально-політичної ситуації, визначення основних цілей, методівта способів комунікації. [19, с.28]

Ідійсно, в інформаційному середовищі за умов функціонування глобальноїкомунікаційної інфраструктури зовнішня політика держави набуває значення ібагатогранно впливає на характер і засоби реалізації національних інтересів, тапроцеси формування громадської думки. [35, с.4] І тому ПР-технології дляформування позитивного іміджу держави і бажаної громадської думки відіграютьвелику роль для країни на міжнародній арені, як актора у зовнішніх відносинах.Технології впливають на суб’єкти міжнародних відносин, трансформуючизовнішньополітичні інтереси країн. І вже зараз спостерігається тенденціястворення національних, державних ПР- програм, які формують бажану реакціюгромадськості. Такі програми активно реалізуються державами західної Європи,західних слов’ян та США і не тільки.

Надумку вітчизняних вчених всеукраїнська національна ПР-програма має підкреслитизначимість сфери внутрішніх стосунків у формуванні зовнішньої політики держави,оскільки саме в цій сфері відбувається концентрація ресурсів і зусиль,необхідних для реалізації цілей у міждержавних відносинах. Йдеться мова проефективне функціонування всіх суспільних інституцій та механізмів, результатомякого є впливовість держави в сфері міжнародних відносин. Тобто методикапрограми полягає у перенесенні внутрішнього (в економічній, технологічній,інтелектуальній, інформаційній сферах) потенціалу країни на її зовнішнійавторитет, здійснення якої можливо реалізувати технологіями ПР.[21, с.134]

Томуговоримо вже не про ПР, а про міжнародні ПР, як про зовнішньополітичного архітектора держави в час глобалізації та побудови інформаційногосуспільства.

Поняття„міжнародні паблік рилейшнз” та „глобальні паблік рилейшнз” (“комунікації згромадськістю”) відносно нове в науковому і політичному лексиконі. Воно всечастіше почало з’являтися в науковій, навчальній та методичній літературі зпаблік рилейшнз. На перший погляд, це поняття просте, зрозуміле й доступне длявживання і використання. Але вже перші спроби визначити його в контекстіглобалізації спричиняють певні труднощі, пов’язані не лише з численнимитрактуваннями самого терміну паблік рилейшнз (про це багато вже писали якзарубіжні, так і вітчизняні дослідники), а й з розумінням терміну „міжнародні”.Так, С.Блек трактує міжнародні паблік рилейшнз як міжнародні комунікації, якісприяють досягненню взаєморозуміння шляхом зближення географічних, культурних імовних відмінностей, або всіх їх одночасно. Він підкреслює, що цей термін такожвикористовується для позначення діяльності у сфері паблік рилейшнз, яказдійснюється або має позитивне значення поза країною походження. Г.Почепцоврозглядає міжнародні паблік рилейшнз як гармонізацію стосунків між певноюкраїною та рештою світу [18, с.528]. Дослідниця з Великобританії Ш.Харрісон,аналізуючи сутність міжнародних комунікацій з громадськістю та зазначаючи, щовиникнення мультинаціонального конгломерату і стиснення світових ринків домасштабів ринкової площі одного світового глобального села призвело донеобхідності розвитку міжнародних зв’язків з громадськістю, звертає увагу нате, що організації, діяльність яких виходить за межі одної країни, потребуютьвизначення міжнародного контексту своєї PR-діяльності, незалежно від того, якійаудиторії (національній чи локальній) вона адресована. Ш.Харрісон підкреслює,що навіть тим організаціям, які діють лише у межах одної країни, слідвраховувати міжнародний вимір своєї діяльності. Це обумовлено тим, що у світібізнесу юридичні норми, які визначають структуру виробництва і екологічнуполітику підприємств в одній країні, незабаром можуть бути прийняті і в іншій;символ (чи кольорова композиція) корпоративної ідентичності, що застосовуютьсяв одній країні, в іншій частині світу, в іншому місці можуть мати зовсім іншезначення; інтернаціоналізація ЗМІ приводить до того, що матеріали новин можутьотримуватися в одному місці, а доводитися до аудиторії у багатьох інших протягомдуже короткого часу [49, с.402].

На неоднорідністьміжнародних зв’язків з громадськістю звертають увагу й дослідники з ГолландіїХ.Віссе та Л.Шойверс, досліджуючи міжнародні аспекти діяльності PR-агентств.Вони зазначають, що існує три напрями здійснення міжнародних комунікацій.По-перше, їх здійснюють національні PR-агентства, коли їх клієнти виходять назарубіжні ринки. По-друге, до національних агентств може звернутися зарубіжнакомпанія, коли буде виходити на ринок цієї країни. По-третє, можна говорити йпро глобальний масштаб, коли клієнтові потрібна допомога в його справіодночасно в декількох країнах або на декількох ринках (тут фактично маються наувазі міжнародні комунікації, які здійснюють міжнародні мережі PR-агентств, проякі буде йтися далі) [38, с.305].

Отже, спроби дативизначення цьому термінові та з’ясувати сутність і зміст цього соціальногоявища обумовлюють низку питань як термінологічного, так і методологічногохарактеру: відображення яких соціальних процесів описується поняттям„міжнародні паблік рилейшнз”? Як співвідносяться терміни „міжнародний” та „глобальний”у зазначеному контексті?

Уточнення поняття„міжнародні паблік рилейшнз” слід, як нам здається, починати з термінологічногоаналізу. Тлумачні словники розрізняють поняття „міжнародний” і„глобальний”(“світовий” і „всесвітній”). Це стосується не лише українськоїмови, а й інших. Зокрема, в російській знаходимо відповідно – „международный”та „глобальный” (“мировой” і „всемирный”), в англійській – „international” та„global” (“world” і „world-wide”). Термін „міжнародний”, як правило,тлумачиться як такий, що пов’язаний із зовнішньою політикою, з відносинами міжнародами або країнами. Термін „глобальний” (“світовий”, „всесвітній”)трактується як такий, що належить всьому світові, пов’язаний зі всім світом, ізземною кулею. Як бачимо, у першому випадку акцент робиться на суб’єктну сторонупоширення відповідного суспільного явища (те, що стосується того чи іншогосуб’єкта міжнародних відносин), в другому – на його географічний контекст(явище, що охоплює земну кулю).

Зрозуміло, втакому розумінні поняття „міжнародні паблік рилейшнз” і „глобальні паблікрилейшнз” не співпадають: комунікації можуть стосуватися відносин між окремимидержавами і не мати глобального, світового характеру і, навпаки, вони можутьмати світове поширення, але не торкатися міждержавних відносин (наукова,культурна комунікація). У першому випадку йдеться про особливу категоріюсоціальних відносин, які виходять за рамки внутрішньо суспільної взаємодії; вдругому – мається на увазі комунікація різних суб’єктів глобального процесу, спрямованана реалізацію їх спільних інтересів у глобальному масштабі. Тобто, вживаючипоняття „міжнародний”, ми маємо на увазі як ті комунікації, що реалізуються углобальному масштабі, так і ті, які стосуються окремих суб’єктів глобальногопроцесу і на національному, і на регіональному, і на глобальному рівнях [1, с.12]. Відтак можнадати таке визначення поняття „міжнародні паблік рилейшнз”: це комунікації зісвітовою громадськістю, що відбуваються в мультикультурному середовищі таспрямовані на гармонізацію стосунків між різними суб’єктами міжнароднихвідносин. Такий підхід до розуміння міжнародних комунікацій з громадськістю даєпідстави намітити певні рамки функціонування міжнародних паблік рилейшнз із’ясувати їх основні складові. Це, передусім, комунікації, що виходять за рамкивнутрішньо суспільної взаємодії; комунікації окремих суб’єктів глобальногопроцесу (національні держави, їх коаліції, міжнародні організації), пов’язані зміждержавними відносинами; комунікації окремих суб’єктів глобального процесу(неурядові міжнародні організації, транснаціональні корпорації, національніфірми та організації, що виходять на міжнародні ринки), не пов’язані зміждержавними відносинами; внутрішні комунікації різних глобальних акторів яктакі, що опосередковано впливають на глобальні процеси.

Загальною метою PR-діяльності міжнародних акторів в умовах глобальногопоступу є гармонізація міжнародних відносин та інформаційне забезпеченняглобалізаційних процесів, формування позитивного іміджу глобалізації, довіри доінституцій глобального управління і підтримки з боку світової громадськостіінтеграційних процесів на всіх рівнях архітектури глобального управління [44, с.487]. Проте кожен зучасників глобального комунікаційного процесу має свої цілі, пов’язані іззабезпеченням ним у міжнародному середовищі сприятливих умов існування та хочаб мінімальної підтримки їх з боку світової громадськості. Орієнтуючись на це,суб’єкти міжнародних PR створюють необхідні структури для забезпеченнякомунікацій зі світовою громадськістю, які здійснюють різноманітнуPR-діяльність як на міжнародній арені, так і в межах окремих країн.

Основниминапрямами міжнародних PR є формування іміджу окремих агентів глобалізації;взаємне інформування один одного; вивчення та формування громадської думки якважливого фактора міжнародного середовища; інформаційне забезпечення прийняттярішень агентами глобалізації; інформаційна підтримка їхніх ідей, рішень, дій;формування і підтримка довіри до окремих агентів глобалізації таглобалізаційного процесу загалом; спонукання їх до співробітництва тапросування на міжнародну арену ідей, цінностей, товарів, послуг.

Визначенняструктури міжнародних PR передбачає виявлення суб’єктів, між якими відбуваєтьсяпроцес комунікації. В найбільш загальному вигляді можна сказати, щокомунікатором і комунікантом тут є світова громадськість та її окремі складові [25, с.210].

Світовагромадськість – це сукупний суб’єкт міжнародних PR, представлений населеннямрізних країн світу, державами і державними установами, ТНК, національними таміжнародними інститутами та організаціями, які активно сприймають міжнароднуінформацію та реагують на неї. />/>

Міжнародніпаблік рилейшнз – це комунікації зі світовою громадськістю, яка є суб’єктомміжнародних ПР, що відбуваються в мультикультурному середовищі та спрямовані нагармонізацію стосунків між різними суб’єктами міжнародних відносин.[46, с.109]

Зовнішньополітичнікомунікації – це процес обміну міжнародною інформацією у системі міжнароднихвідносин між окремими суб’єктами, між державами, суспільними групами таіндивідами. Комунікатором та комунікантом в міжнародних ПР є світовагромадськість та її окремі складові. [5, с.152]

Стратегіязовнішньополітичної комунікації враховує обмін інформацією.

Досліджено,що зовнішньополітична інформація передається за допомогою:

1. спеціалізованих установ та міжнародних організацій,

2. неформальних контактів,

3. засобів масової комунікацій,

4. глобальних мереж, зокрема, Інтернет,

5. іміджевих комунікацій (зовнішньополітичні технології ПР). [31,с.264]

Зовнішньополітичні технології ПР дозволяють створювати новийімідж країни, запустити нові позитивні характеристики, які б закріпили їїпозиції в міжнародному співтоваристві. Такі комунікації є важливими не тількидля громадськості і держави, а і для самого паблік рилейшнз

Наслідки поширення міжнародних комунікацій із громадськістюдля паблік рилейшнз:

1. Розвиток системи зв'язків із громадськістю в усіх країнах світу.

2. Поширення ПР на всі сфери життя.

3. Виникнення інформаційних структур, що діють у мультикультурномусередовищі.

4. Інтенсифікація зв'язків між фахівцями в галузі ПР різних країн,обмін досвідом та спільне вирішення тих чи інших ПР-проблем (приклад — кампаніяпереходу на євро).[48, с.23]

Наслідки виникнення та розвитку міжнародних ПР длясуспільства

1. Підвищення рівня загальної інформованості про життя та діяльністьрізних країн та регіонів світу.

2. Підвищення інформованості про діяльність міжнародних організацій ітранснаціональних корпорацій, популяризація їхньої діяльності.

3. Сприяння формуванню інформаційного суспільства у світовихмасштабах.

4. Налагодження зв'язків між суб'єктами міжнародних відносин якіраніше мали обмежені контакти.[9, с.223]

Головною метою міжнародних ПР є гармонізація, демократизаціята зростання значення громадської думки в міжнародних відносинах і не тільки.Тому що активно суспільство інтернаціоналізується в економічному, політичному ікультурному сферах життя, що сприяє глобалізації міжнародних відносин ізростанню взаємозалежності всіх суб’єктів міжнародних відносин. Відбуласьдеідеологізація міжнародних відносин, яка змусила усвідомити спільністьінтересів світової громадськості та важливість обміну інформацією.

На державному рівні міжнародну ПР-діяльність виконують ПР-службиміністерства закордонних справ, ПР-служби президента та уряду, прес-службиінших державних відомств. У МЗС України ці функції покладені на управлінняінформації, яке має такі підрозділи: прес-центр, відділ оперативногореагування, відділ електронного забезпечення. [36, c.111]

Основнізавдання ПР-діяльності держави у міжнародних відносинах є:

· створення позитивного іміджу своєї країни і його здійснення наміжнародній арені;

· створення позитивного іміджу перших осіб держави і навітьпересічних громадян;

· робота з громадською думкою;

· вивчення стереотипів інших країн культури, традицій та принципівформування їхнього інформаційного простору;

· інформування;

· забезпечення міжнародної громадськості об’єктивною інформацією прокраїну, оскільки імідж створюється лише на основі відповідної інформації пронеї;

· підготовка прийняття рішень;

· підтримка ідей, рішень, дій;

· вплив на владні структури інших країн шляхом лобіювання, щобпримусити їх прийняти потрібні рішення щодо об’єкта лобіювання;

· спонукання до співробітництва, просування на міжнародну аренуідей, цінностей, товарів, послуг. [20, с.352]

Викликаєінтерес з точки зору технологій міжнародних ПР — лобіювання, — вплив на владніструктури інших країн, щоб примусити їх прийняти позитивні рішення щодосуб'єкта лобіювання. В зовнішній політиці лобіювання спрямоване на формуванняпозитивного ставлення до певної держави або її представників (організацій,установ). Лобіювання – це як мова міжнародного спілкування, володіння якою відіграєзначну роль для її зовнішньоекономічних та політичних успіхів. За данимистатистики за 1994 рік, у секретаріаті Палата представників США та СенатуКонгресу США було офіційно зареєстровано 6308 активних лобістів, із них 741 наоснові Акта реєстрації іноземних агентств. Тут офіційно зареєстровані такілобіюючи інституції, як Американський елліністичний інститут громадських справ,ірландське національне об'єднання, Трансафрика, Американсько-ізраїльськийкомітет громадських справ [11, с.27]. І тому використання міжнародного ПР–лобіюванняпокращить розуміння між державами, допоможе реалізації зовнішньополітичнихпланів.

Надумку вчених міжнародні ПР повинні бути на багато уважнішими до громадськоїдумки, так як позитивна громадська думка у світі про державу та її політикуформує імідж держави.

Томустратегія міжнародних комунікацій у зовнішній політиці держави повиннабазуватися на двох аспектах:

·    внутрішньому;

·    зовнішньому.

Внутрішніпов’язані із впливом на внутрішню громадськість – населення та інституції цієїкраїни.

Зовнішнівідповідно пов’язані із населенням та інституціями інших країн.

Імідж держави за кордономне може бути кращим від її іміджу в середині країні. І тому внутрішні ізовнішні аспекти комунікацій міжнародних ПР тісно взаємопов’язані.

Роберт.А.Келліу своїй роботі «Зв’язки з громадськістю: впливовий інструмент 21 століття» [29,с.274]. Місце ПР у новому тисячолітті” запропонував такі рекомендації для того,щоб досягти успіху у позиціонуванні зовнішньополітичних інтересів держави наміжнародній арені:

·    визначити цільову аудиторію;

·    оцінити рівні сприйняття цільової аудиторії;

·    визначити ПР– цілі кампанії;

·    сформулювати ПР – стратегію;

·    приготовити переконливе основне повідомлення для кожної цільовоїкраїни;

·    обрати та здійснити комунікативні тактики, які передаютьповідомлення ключовій аудиторії;

·    відстежити зміни у відношенні аудиторії до нових характеристиксуб’єкта міжнародних ПР.[37, с.352]

Отжесучасний процес глобалізації комунікації дозволяють припустити, що міжнароднізв’язки з громадськістю мають безпосередній вплив на прийняттязовнішньополітичних рішень і на їх реалізацію. Сучасні ПР-технології мають бутиневід’ємною складовою стратегії, що використовується суб’єктами політичногоуправління, для того, щоб відповідати очікуванням аудиторій.

Можнаназвати низку причин, які обумовили зростання значення PR у глобальному світі йактуалізували міжнародні комунікації з громадськістю.

Інтернаціоналізаціяекономічного, політичного та культурного життя, що сприяла глобалізаціїміжнародних відносин і зростанню взаємозалежності всіх суб’єктів міжнароднихвідносин. Як зазначають фахівці, ефективність глобальної співпраці, здатністьміжнародного форуму держав до вирішення екстремальних проблем спільноти великоюмірою залежать від світового співтовариства, яке впливає на процеси у системіміжнародних відносин.

Деідеологізаціяміжнародних відносин, яка змусила відмовитися від „образу ворога” й усвідомитипевну спільність інтересів світової громадськості. Від уявлень про сучаснийсвіт як суперечливий та поділений на дві соціальні системи суспільство перейшлодо усвідомлення його цілісності та взаємозалежності [6, с.48]. Зросла потребав діалозі та компромісах, які неможливі без обміну інформацією.

Демократизаціяміжнародних відносин, яка передбачає свободу обміну інформацією між їхнімиучасниками. Без взаємного інформування неможлива демократія, неможливеспівробітництво суб’єктів міжнародних відносин як рівноправних партнерів.

Зростаннязначення громадської думки в міжнародних відносинах. Фахівці зазначають, щоуряди різних країн світу стали глибше розуміти потребу враховування не лишенаціональної думки, а й думки світової громадськості, оскільки сьогодні засобизв’язку здатні поширювати інформацію на міжнародні теми у всіх регіонах світу.

Зростаннязначення міжнародної підтримки у вирішенні глобальних проблем та виникненніконфліктів. Ця підтримка можлива лише в разі систематичного та своєчасногоінформування світової громадськості з проблем, що виникають.

Поширенняінформації про глобалізацію, що забезпечує міжнародний PR, сприяє формуванню вгромадськості уявлень про світ як цілісну величину [44, с.496]. Справжняглобалізація і поняття глобалізації, сформоване у свідомості засобами масовоїінформації – дві сторони одного й того ж процесу. В пробудженні уваги доглобалізації проявляється нова умова людського існування.

Успішна співпрацясуб’єктів міжнародних відносин неможлива без позитивного ставлення їх один доодного, а це потребує серйозної систематичної роботи над своїм іміджем.Сформувати позитивний імідж без достатньої об’єктивної і різноманітноїінформації досить складно.

Процесиглобалізації комунікації, формування інформаційного (інтелектуального)суспільства, що приводять до ефекту „глобального села” і проникностітериторіальних, політичних, економічних, соціальних, культурних і лінгвістичнихбар’єрів, як зазначає український політолог Є.Макаренко, багатократнопримножують ступінь взаємозалежності всіх суб’єктів міжнародних відносин [27,с.216].

Відтакможна зробити висновок: з ускладненням світового сценарію та розвиткомглобального суспільства, залученням до нього дедалі більше дійових осіб,концентрацією учасників і часу дії система паблік рилейшнз дедалі більшеактуалізується і набуває конкретних механізмів та моделей.

Поширенняміжнародних комунікацій з громадськістю в глобальному світі має такі наслідки:система зв’язків з громадськістю розвивається в усіх країнах світу; PRпоширюється на всі сфери життя; виникають інформаційні структури, що діють умультикультурному середовищі; відбувається інтенсифікація зв’язків міжфахівцями в галузі PR різних країн, обмін досвідом та спільне вирішення тих чиінших PR-проблем (приклад – кампанія переходу на євро).

Поширенняміжнародних PR має й відчутні наслідки для суспільства, зокрема, підвищуєтьсярівень загальної інформованості про життя і діяльність різних країн та регіонівсвіту; підвищується інформованість про міжнародні організації і ТНК,популяризується їхня діяльність; створюються сприятливі умови для формуванняінформаційного суспільства у світових масштабах; налагоджуються зв’язки міжсуб’єктами міжнародних відносин, які раніше не мали особливих контактів (малиобмежені контакти); відбувається певна гармонізація міжнародних відносин, щосприяє зменшенню воєнної загрози та застосування сили у міжнародних відносинах.

Поява новихтенденцій і проблем розвитку паблік рилейшнз потребують як уточнення їхньоїколишньої інтерпретації, так і нових розробок. П.Уілсон, директор відділенняміжнародних досліджень факультету комунікацій Рейнхард-Колледжа (США),зазначає, що з початку XXI століття відбулися стрімкі зміни у сфері PR. Середпроблем, які постали перед фахівцями зі зв’язків з громадськістю, – зокремахвилі демонстрацій антиглобалістів і терориз/>м,спрямований проти корпоративних і державних центрів. Ці перешкоди на шляху доглобалізації і роль PR як посередника, покликаного захищати корпоративнийкапіталізм, обумовлюють питання про самі основи даної професії. Ці проблемипотребують розгляду на новому критичному рівні політичних і культурних настанов[45,с.21].Дослідниця вважає, що у створенні сильного і самодостатнього світовогоспівтовариства значна частка відповідальності лежить на корпоративному PR.Глобалізація, „світ необмеженої торгівлі і можливості вкладень, світ, декорпорації можуть робити і продавати послуги і товари практично в будь-якійкраїні”, змінила в західних суспільствах етноцентричну позицію PR. Глобалізаціяжадає від цієї професії використання більш широкого, міжкультурного підходу,метою якого служить усвідомлення ролі PR-діяльності в міжнаціональномуконтексті. На думку іншого вченого, Крукеберга, „завтрашні PR-практики маютьстати культурно проникливими космополітами у всьому, що стосуєтьсямультикультурних та міжнародних нюансів, характерних для неодноріднихорганізацій. Будуть потрібні професіонали, які вмітимуть аналізувати,підтримувати і змінювати в потрібному руслі організаційні і соціальні цінностіта системи вірувань, бо це буде століття і комунікаційне середовище, в якихцінності, вірування та ідеології постійно зазнаватимуть дедалі новихвипробувань [4, с.62].

/>Можна говорити про різні способи налагодженнязв’язків з громадськістю в міжнародному контексті. Інституціональнезабезпечення міжнародних зв’язків з громадськістю, на наш погляд, пов’язане зтими ж різноманітними організаційними моделями PR-діяльності, яківикористовуються й на національному рівні. Йдеться про чотири основні моделіPR, що використовуються у всіх сферах національного та міжнародного життя:PR-фірми (PR-агентства) або їх об’єднання, незалежні самонаймані консультанти(індивідуальна діяльність), власна служба зв’язків із громадськістю організаційта установ, змішана модель здійснення PR-діяльності, що передбачає використанняяк власної служби, так і інших організаційних моделей.

Історичнопершою з’явилася така організаційна форма зв’язків із громадськістю, якусьогодні називають зовнішнім консультуванням. Організації чи установи, що маютьпотребу у встановленні зв’язків із громадськістю, можуть звернутися доспеціалізованих фірм чи агентств, які займаються наданням PR-послуг.

Найбільшпоширені консультативна і змішана моделі паблік рилейшнз у США, де створенопонад 5 тисяч агентств PR, прибуток яких становить сотні мільйонів доларів.PR-індустрія США висококонцентрована. За деякими даними, її доходи в 2001 роцістановили 4,4 млрд. доларів, з них перші 50 фірм отримали 85%, а перші десять –57% цієї суми. Порівняно з рекламним бізнесом, валовий дохід якого бувприблизно в сім разів більший, це не так вже й багато. Проте рекламна індустріяв середині 90-х років була за обсягом майже в 12 разів більшою, ніж PR-бізнес.Більшість PR-фірм входять у холдингові компанії. Дослідники прогнозують новіоб’єднання серед PR-компаній. Хоча активність злиття компаній і була ослабленав 2001 р., ця галузь все ще залишається однією з найперспективніших з поглядузростання концентрації та розширення [30, с.97].

Іншапомітна тенденція, що з’явилася у США, – фірми з порівняно невеликими доходамипродовжують показувати найбільші темпи зростання. У той час як найпотужніші 10фірм продовжують представляти більш ніж 50% ринку, менші фірми представляютьрекордний ресурс ринку. Перші 20 фірм найшвидшого зростання в 2001 році малидоходи нижче 7 млн. дол. Саме вони продовжують зміцнювати динамічний характерпідприємницького сектора ринку зв’язків з громадськістю після злиття компанійта економічного спаду після 11 вересня 2001 року.

Упострадянських країнах формування мережі PR-агентств почало здійснюватисянаприкінці 80-х – на початку 90-х років. Тому ні в кількісному відношенні, ні зпогляду поширення їхнього впливу на різні сфери суспільства зовнішнєконсультування не можна порівняти з жодною із розвинутих країн, хоча фахівці йвідзначають (наприклад, у Росії) досить високі темпи розвитку цієї формиPR-діяльності. Україна відстає від Росії в розвиткові PR-бізнесу, за різнимиоцінками, на 5-10 років. Це означає, що подібного рівня нам удасться досягти нераніше 2005 року. Серед російських PR-агентств, що виникли за останні десятьроків, значна частина спеціалізується на наданні PR-послуг у політичній сфері.У рейтингу PR-агентств влітку 2000 року брало участь 78 агентств, 47 з нихрозміщувалися в списку таких, що надають послуги з політичного консультування [29,с.277].

УЧехії, згідно з даними опитування російських піарників, більшість PR-агентствпрацює в галузі бізнесу (про це повідомили 65% респондентів, приблизно третинадодала, що можуть надати послуги в політичній чи громадській сферах на вимогуклієнта).

ВУкраїні також переважають PR-фірми, які надають послуги в економічній сфері(можливо, це пов’язано з тим, що більшість агентств у нас виникли на базірекламних або надають PR-послуги поряд з рекламними). Як зазначає Р.Пліс,арт-директор рекламно-консалтингового центру „Publicity Creating”, українськихPR-агентств, які спеціалізуються в цій сфері давно, майже немає. Крім мережевихагентств, сьогодні послуги PR пропонують і вітчизняні рекламні агентства.Р.Пліс вважає, що прямих конкурентів серед вітчизняних агентств у них немає, а PR-агентствапри мережевих об’єднаннях не працюють з „середніми” бюджетами. Є інші проблеми:непідготовленість замовника, малий розвиток ринку PR-послуг. Проте поступовокерівники компаній приходять до цивілізованої форми співпраці, коли послуги тапродукти PR замовляють у спеціалізованих агентствах, а не у тих, хто займаєтьсяPR одноразово, в доповнення до основної діяльності, а значить – меншпрофесійно.

Надумку фахівців, до зовнішнього консультування доцільно звертатися, якщо роботинебагато і комунікації з громадськістю відбуваються не систематично, аепізодично; у надзвичайних ситуаціях (виникнення криз, внутрішніх конфліктів ворганізації, зміна керівництва політичного чи державного органа, активізаціясупротивників чи конкурентів, вибори і т.д.); якщо постійний працівник вимагаєдопомоги чи його варто тимчасово замінити (хвороба, відпустка, завантаженістьтерміновою роботою); якщо потрібний специфічний досвід, якого не мають штатніфахівці (проведення дослідження, застосування методів, які раніше не використовувалися);якщо, наприклад, політична партія розширює сферу свого впливу на новийгеографічний район чи планує розпочати роботу в новій соціальній групі; якщо ворганізації склалися конфліктні стосунки і поради власних фахівців асоціюютьсяз однією з зацікавлених сторін.

Такаорганізаційна модель зв’язків з громадськістю має як переваги, так і певнінедоліки: зі зменшенням обсягу послуг плата за їх надання може бути зменшена (увласних службах це не завжди можливо); спеціалізована установа зв’язків згромадськістю має колективний досвід, який варто використовувати, насамперед, ускладних ситуаціях; консультанти агентства незалежні (зрозуміло, відносно) іможуть бути об’єктивними і рішучими в діях, оскільки їх менше хвилюєневдоволення керівництва чи думка персоналу організації; організація завждиможе у разі незадовільного виконання завдань припинити дію контракту ізвернутися до іншого агентства. З іншого боку, зовнішнє консультування знижуєоперативність інформування; недостатні знання повсякденного життя можутьзнижувати ефективність діяльності і т.д [47, с.131].

Сьогоднівеликим корпораціям доводиться працювати в умовах трансформації економічної іполітичної обстановки. Менеджмент стає усе складнішим, тому що компанії повинніреагувати на кожне нове повідомлення і передавати інформацію акціонерам,споживачам, партнерам і т.д. У цьому випадку в нагоді стають PR-фахівці, щозабезпечують зв’язок між корпорацією та її цільовими аудиторіями, досліджуютьзапити і очікування останніх, а потім оцінюють ефективність комунікаційноїполітики фірми. PR-фахівці першими повинні пристосовуватися до нових умов, щодиктує динамічний розвиток технологій і постійні зміни геополітичної ситуації уновій епосі, яку можна охарактеризувати одним словом: глобалізація.

Вумовах глобалізації відбулися значні зміни не лише в географії поширенняPR-бізнесу та виході національних PR-агентств на світовий ринок: фактичновиникли нові організаційні моделі комунікацій з громадськістю, яких не існувалота не могло існувати раніше.

Середголовних факторів, що впливають сьогодні на формування нових організаційнихформ PR-діяльності, можна назвати такі: PR-фірми дедалі більше поширюють своюприсутність у міжнародному середовищі завдяки розширенню своєї діяльності тавиходу на ринки інших країн або за рахунок злиття компаній та утворення великихтранснаціональних корпорацій на зразок тих, що діють у сфері економіки; зростаєкількість суб’єктів міжнародних відносин, взаємодія яких забезпечує глобальнеуправління, і вплив на них стає необхідною умовою існування в міжнародномусередовищі; збільшується кількість транснаціональних корпорацій, у яких виникаєпотреба в інформаційній та комунікаційній підтримці відповідно до єдиноїконцепції та корпоративної філософії на всіх територіях перебування; виникаєпотреба у вирішенні спільних проблем спільними зусиллями різних суб’єктівглобального управління (наприклад, введення єдиної європейської валюти,боротьба проти тероризму); розвиток міжнародної мережі засобів масовоїінформації та Інтернету, завдяки чому світ перетворився на глобальнеспівтовариство, а комунікації набули міжнародного характеру; для компаній, щопрацюють на різних національних та регіональних ринках, виникає потребаврахування їх специфіки, а також особливостей культури та традицій країн;відбуваються процеси регіоналізації [19, с.41].

Фахівціговорять про декілька сучасних моделей PR-діяльності. Так, на думку Х.Віссе таЛ.Шойверса, нині здійснювати міжнародні комунікації, не говорячи про управлінняними, неможливо без створення мережі PR-агентств. Вони розрізняють декількавидів PR-мереж: холдингові компанії, які містять групи різних агентств; мережі,що об’єднують незалежні агентства; мережі клієнтських комунікацій (мережіPR-відділів компаній).

Головнаперевага холдингових PR-компаній в тому, що всі агентства, які входять до них,виступають під однією фірмовою назвою (брендом). Це, як правило, величезнібагатонаціональні об’єднання, які повинні постійно турбуватися про захист свогоіміджу по всьому світу. Дослідники зазначають, що захист бренду – їх пріоритет.Власний бренд, що визнається у всьому світі, мають такі великі групи, як Hilland Knowlton. „Такі компанії вважаються багатонаціональними і, незважаючи нате, що вони, як правило, мають централізоване управління, вони все одно невтрачають керованості, хоча світ постійно ускладнюється. Така мережа, якWorldcom Public Relations, наприклад, приваблює велику кількість клієнтів, щопросувають високі технології. Ці компанії звикли діяти дуже гнучко і вибираютьтакі ж гнучкі комунікаційні мережі” [38, с.305].

Мережі,що об’єднують незалежні агентства, також мають свої переваги. Як зазначаютьзарубіжні фахівці, мережа – організаційний тип структур, що почали активнорозвиватися в ХХ столітті і багатьма розглядаються як домінуючий тип організаціїнового тисячоліття. Мережа – це певна сукупність окремих людей чи організацій,які постійно взаємодіють між собою, обмінюючись інформацією та ресурсами. Длямережі важливий сам процес взаємодії, який формує мережу. Передумовоювиникнення організаційних моделей даного типу став розвиток транспортних мережі систем комунікації. Постійний телефонний контакт, факсимільний зв’язок,електронна пошта та Інтернет – все це створило міцну базу для формування мережв останні десятиріччя. Мережа відрізняється від більш знайомої нампірамідальної ієрархічної структури, в якій всі взаємодії підпорядковані одномуцентру тим, що взаємодія виникає та підтримується, перш за все, між учасникамита обслуговує їх інтереси, а не центру. Така організація економічніша, ніжцентралізована структура, і більш стійка щодо зовнішніх впливів. Тут швидшепоширюється інформація між окремими учасниками мережі, і вони мають можливістьвільніше на неї реагувати.

Створеннямережевих компаній відбувається за різними принципами. Насамперед, цегеографічний (мережа „покриває” певний регіон або континент); зміст комунікацій(компанії, що спеціалізуються на політичному, фінансовому піарі, лобізмі,зв’язках зі ЗМІ тощо); спеціалізація щодо галузей діяльності (у 2001 році буластворена, наприклад, мережа PR-агентств, що спеціалізуються на інформаційнихтехнологіях, Global Fluency, яка охопила більш ніж 30 незалежних PR-фірм із 25країн Америки, Європи, Азії, Африки та Близького Сходу) або цільових груп, наякі спрямована їхня діяльність (афроамериканці в США, мусульманські країнитощо).

Середукраїнських агентств є такі, що входять у подібні мережеві компанії. Так,медіа-агентство „Зеніт Медіа Україна”, що входить у холдинг „Відео ІнтернешнлКиїв”, отримало статус повноправного члена міжнародної мережі Zenith Media, якамає більш ніж 2000 працівників у 89 офісах 45 країн в Європі, Азії, на БлизькомуСході та в Америці.

Уполітичній сфері та шоу-бізнесі важливе місце займає і така організаційнамодель зв’язків з громадськістю, як індивідуальна діяльність. Вона пов’язана знаданням PR-послуг так званими самостійно практикуючими, незалежними PR-менами,які займаються такою діяльністю, одержавши відповідну ліцензію. Як зазначаютьфахівці, багато таких незалежних консультантів працюють під вивіскою „… іпартнери”, що часто означає: „якщо я не в змозі реалізувати певний проектсамостійно, я знаю інших фахівців, до яких можна звернутися за допомогою”.Часто в такий спосіб організована робота іміджмейкерів, які допомагаютьполітичним лідерам і державним діячам завойовувати та зберігати популярність умасах. Нерідко на такій основі здійснюється діяльність лобістів. І в першому, ів другому випадках така форма PR-діяльності дає змогу уникнути деяких проблем,що виникають при співпраці зі спеціалізованими фірмами: досягаєтьсяконфіденційність взаємин клієнтів і PR-менів, індивідуальний підхід іексклюзивність послуг.

Незважаючина певні переваги зовнішнього консультування і роботи „особистого” PR-мена,поширенішою формою PR-діяльності є створення власної служби зв’язків згромадськістю або використання посади штатного фахівця з паблік рилейшнз.Власна служба має такі основні переваги: обходиться дешевше, ніж використанняпослуг консультантів у випадку систематичної і різноманітної діяльності;працівники таких служб, будучи частиною організації, виявляють великузацікавленість справами і значно більшу поінформованість, ніж консультанти, якітимчасово працюють в організації; власні фахівці користуються великою довіроюгромадськості, оскільки часто ототожнюються з управлінською командоюорганізації і є учасниками підготовки та прийняття управлінських рішень.

Більшістьвчених і практиків уже не сумніваються в тому, що організація власних структурPR є невід’ємною частиною керування фірмою чи установою, засобом, що даєможливість донести їхні корпоративні цінності до широких кіл громадськості,потенційних споживачів, партнерів, світового співтовариства [44, с.488]. Повною міроювсі ці переваги власної служби зв’язків з громадськістю відносяться й до тихустанов, що функціонують у сфері політики та міжнародних відносин. Зараз вже неіснує державних структур, політичних партій чи рухів, міжнародних організацій,які б не мали внутрішнього підрозділу, який виконує функції зв’язків згромадськістю.

Пропопулярність цієї організаційної моделі PR-діяльності свідчить те, що майже всінайбільші компанії світу мають внутрішні підрозділи, зайняті зв’язками згромадськістю. Такі ж підрозділи мають всі державні відомства. За рокиіснування незалежної Української держави вдалося забезпечити системупрес-служб, департаментів і відділів з відповідними функціями зв’язків згромадськістю. Відділи PR сьогодні є у спільних підприємствах та в багатьохкомерційних структурах, що почали більш-менш ефективно працювати в різнихгалузях економіки.

Результатидесятого щорічного дослідження, найбільшого в галузі зв’язків з громадськістю,опублікованого американськими дослідниками, показали, що спостерігаєтьсязбільшення PR-бюджетів корпоративних відділів зв’язків з громадськістю. Воносклало 24%, а бюджетів незалежних агентств – 19%.

Незважаючина те, що структури служб паблік рилейшнз різних організацій дужевідрізняються, можна запропонувати модель типового підрозділу зв’язків ізгромадськістю, яка може бути використана більшістю організацій і установ:керівник відділу та його заступник, підрорзділи – моніторингу, аналітики,внутрішніх PR, Інтернет-комунікацій, прес-відділ, лобі-група, музей установи ітехнічна студія.

Чисельністьвласних служб PR-установ і організацій може бути від однієї людини до сотні йбільше. Кількісний склад визначається, як правило, розмірами організації,масштабами її діяльності й тими завданнями, що ставлять перед службою керівникиорганізації. У свою чергу, кількісний склад працівників, поряд з іншимифакторами, визначає структуру служб PR. І справді, якщо відділ зв’язків згромадськістю обмежується лише інформуванням, що здійснюється час від часу, тонемає необхідності у великій кількості фахівців чи створенні складної структурикомунікацій з громадськістю. Структура служб зв’язків з громадськістю залежить,насамперед, від специфіки тих функцій, що виконуються нею, величини установи,специфіки її діяльності. Хоча структура служби PR і визначається наборомфункцій, які вона виконує, однак кількість відділів чи підрозділів не обов’язкововідповідає їхній кількості.

Структураслужб зв’язків з громадськістю може бути централізованою і децентралізованою.Невеликі організації, які розміщені компактно в одному територіальному(географічному) районі, як правило, мають централізовану систему зв’язків згромадськістю, яка характеризується визначеною монолітністю і функціональноюспеціалізацією працівників. Великі, децентралізовані і розташовані в різнихгеографічних районах компанії створюють відповідно й децентралізованікомунікації. В такому випадку служба PR має центральний штаб у великому місті,де розгалужена мережа ЗМІ, і локальні (місцеві) підрозділи чи окремих фахівців,за якими закріплені певні функції. Координація діяльності відбувається як задопомогою нормативної й інструктивної документації, що розсилаєтьсяштаб-квартирою, так і особистих контактів керівників служби PR, телефоннихнарад, брифінгів, Інтернет-комунікацій і т.д. Особливо ефективними можуть бутидецентралізовані служби зв’язків з громадськістю в транснаціональних корпораціяхта міжнародних організаціях.

Вумовах глобалізації відбулися значні зміни як у географії поширення PR-бізнесу,так і виході національних PR-агентств на світовий ринок та виникненні новихорганізаційних моделей комунікацій з громадськістю, яких не існувало й не моглоіснувати раніше. На формування нових організаційних форм PR-діяльності впливаєнизка факторів, зокрема такі: PR-фірми дедалі більше поширюють свою присутністьв міжнародному середовищі завдяки розширенню своєї діяльності та виходу наринки інших країн або за рахунок злиття компаній і утворення великихтранснаціональних корпорацій на зразок тих, що діють у сфері економіки; зростаєкількість суб’єктів міжнародних відносин, взаємодія яких забезпечує глобальнеуправління і вплив на них стає необхідною умовою існування в міжнародномусередовищі; збільшується кількість транснаціональних корпорацій, в яких виникаєпотреба в інформаційній та комунікаційній підтримці відповідно до єдиноїконцепції та корпоративної філософії на всіх територіях перебування і т.д.

ДумкаЖ.-Ф.Рішара, першого віце-президента Всесвітнього Банку у справах Європи,охарактеризована нижче, повною мірою стосується сучасної PR-діяльності: новареальність зіштовхується з вузькістю традиційних ієрархічних структур, а такожнеобхідністю переходу до більш гнучких форм організації. Будь-які суспільніінститути – держави, уряди, урядові відомства і служби, багатопрофільніустанови, церкви, транснаціональні компанії, різні асоціації – мають тенденціюдо відтворення ієрархічної організаційної моделі, успадкованої відіндустріальної, а в чомусь навіть і від аграрної епохи. У періоди складних іглибоких змін традиційні ієрархії виявляються неефективними, майбутнє належитьпобудованим горизонтально, більш розгалуженим і швидко реагуючим організаціям.Будь-які види ієрархій як таких приречені через їхню неповороткість інегнучкість на зосередженість на собі, постійне відставання від запитів часу.

Новепокоління організацій скоріше буде надихатися мережною концепцією, ніжпірамідальною ієрархією. Вони стануть горизонтальними, рухливими і більшгнучкими, без багатьох ланок середнього і старшого управлінського апаратутрадиційних ієрархій. У таких вибудованих за мережним принципом організаціяхлюди будуть не просто засобом передачі інформації, а повноцінними працівниками,які діють самостійно. За керівниками, як і раніше, залишиться важлива роль, алевони будуть діяти не через контроль і тверде регламентування, а насаджуючивисокі стандарти трудової етики і базові ідеї підприємства, націлюючи службовцівна виконання їхніх завдань [40, с.45].

Здійсненняміжнародних комунікацій з громадськістю наражається на труднощі, без подоланняяких неможливе проведення ефективної PR-діяльності. Йдеться, зокрема, пропитання мови та культури, сумісність PR-повідомлень, практичні (організаційні)аспекти PR-роботи, фінансові (зокрема, значна вартість всіх контактів)складності, необхідність здійснення консолідованого планування та звітність,вплив сусідніх країн взагалі, необхідність здійснення справді інтернаціональноїроботи, а не лише координація національних програм. Здійснюючи міжнародні комунікацій з громадськістю, необхідновраховувати й такі організаційні фактори, які пов’язані з різними часовимипоясами. Ш.Харрісон зазначає у зв’язку з цим: для здійснення комунікації умежах звичайного робочого дня між регіональним офісом компанії в Сингапурі іштаб-квартирою в Манчестері можуть виникнути значні проблеми, оскільки між цимидвома пунктами земної кулі „часова відстань” у вісім годин. Відповідновиникають й проблеми передачі матеріалів із одної частини світа в іншу [45, с.20].

PR-спеціалістз Англії А.Батлер сформулював десять заповідей, адресованих тим, хто реалізуєміжнародну PR-кампанію і при цьому хоче запобігти експлуатації замовником. Зайого визначенням, управління PR за рубежем – це мінне поле для необережного. Некажучи вже про професійні ускладнення у програмі комунікації у випадку невдачі,існує також широкий спектр фінансових проблем, починаючи від неефективноговикористання фондів. Саме тому він особливо рекомендує не розпорошувати бюджеті не намагатися охопити занадто великі те/>риторії зобмеженими фондами. Батлер зазначає, що американські компанії, щоб „зробитиЄвропу”, люблять оперувати, наприклад, бюджетом у 300 тис. доларів. У такомувипадку, якщо взяти 15 країн, то в середньому на кожну з них припаде 20 тис.доларів. Зрозуміло, це небагато і навряд чи хтось із професіоналів за таку сумузахоче здійснювати національну кампанію в країні. Він вважає, що краще вибрати,скажімо, п’ять основних країн, тоді бюджет зросте до 60 тис. доларів, а це вжепристойна сума.

Іншійого рекомендації стосуються обмеження кількості сполучних ланок власнеPR-програми, необхідності врахування консолідованого планування та звітності,ступеню впливу сусідніх країн, міжнародних організацій, інститутів, громадськихорганізацій тощо. Батлер також радить ретельно контролювати кошти, щовитрачаються: розпоряджатися грошима своєї компанії чи клієнтів так самовідповідально, як власними; враховувати розбіжності та передбачати затримки інерішучість; запобігати валютним небезпекам; визначати всі критерії успіху.

1.2 Особливості ПР-забезпеченняміжнародних спортивних заходів

Першніж перейти безпосередньо до аналізу особливостей ПР-забезпечення підготовки тапроведення міжнародних спортивних заходів, слід почати з сутності таособливостей такого нерозривно пов’язаного з цим поняття, як міжнародні ПР.Саме в його рамках реалізуються ПР-заходи щодо підтримки міжнародних спортивнихзаходів.

МіжнародніПР – це комунікації зі світовою громадськістю, що відбуваються вмультикультурному середовищі та спрямовані на гармонізацію стосунків міжрізними суб’єктами міжнародних відносин [7, с.320].

Загальною метою ПР-діяльності міжнародних акторів в умовах глобальногопоступу є гармонізація міжнародних відносин та інформаційне забезпеченняглобалізаційних процесів, формування позитивного іміджу глобалізації, довіри доінституцій глобального управління і підтримки з боку світової громадськості інтеграційнихпроцесів на всіх рівнях архітектури глобального управління. Проте кожен зучасників глобального комунікаційного процесу має свої цілі, пов’язані іззабезпеченням ним у міжнародному середовищі сприятливих умов існування та хочаб мінімальної підтримки їх з боку світової громадськості. Орієнтуючись на це,суб’єкти міжнародних ПР створюють необхідні структури для забезпеченнякомунікацій зі світовою громадськістю, які здійснюють різноманітну ПР-діяльністьяк на міжнародній арені, так і в межах своїх країн.

Основниминапрямами міжнародних ПР є:

¨        формування іміджу окремих агентів глобалізації;

¨        взаємне інформування один одного;

¨        вивчення та формування громадської думки як важливого фактораміжнародного середовища;

¨        інформаційне забезпечення прийняття рішень агентами глобалізації;

¨        інформаційна підтримка їхніх ідей, рішень, дій;

¨        формування і підтримка довіри до окремих агентів глобалізації таглобалізаційного процесу загалом;

¨        спонукання їх до співробітництва та просування на міжнародну аренуідей, цінностей, товарів, послуг [26, с.9].

Визначенняструктури міжнародних ПР передбачає виявлення суб’єктів, між якими відбуваєтьсяпроцес комунікації. В найбільш загальному вигляді можна сказати, щокомунікатором і комунікантом у міжнародних ПР є світова громадськість та їїокремі складові.

РеалізуючіПР-завдання, не слід нехтувати впливом сусідніх країн, оскільки міжнародніПР-програми з пресою і всіма тими, хто формує громадську думку, як правило,застосовуються в різних країнах і розробляються як сполучення національнихпрограм. Дуже часто це означає ігнорування впливових міжнародних органів преси,інститутів чи груп просто тому, що не кожна країна володіє ними.

Програма“Інвестиційний імідж України”, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів Україниу серпні 2002 року, є конкретним прикладом, що ілюструє викладені вищеположення. Вона передбачає поліпшення іміджу України у сфері залученняінвестицій шляхом здійснення заходів щодо широкомасштабного висвітленняздобутків у формуванні сприятливого інвестиційного клімату і активізаціїінвестиційної діяльності в Україні. Метою Програми є вдосконалення механізмуфункціонування інформаційного ринку як одного з визначальних чинниківактивізації інвестиційної діяльності загалом та об’єктивне інформування національноїі світової спільноти про досягнення Україною позитивних змін в економічному тасоціальному розвитку зокрема.

Уцьому документі констатується, що державні органи та установи, громадськіоб’єднання, засоби масової інформації ще недостатньо використовують своїможливості для належного інформування національної і світової спільноти проінвестиційний клімат в Україні, а також про позитивні зрушення в економічномужитті, які дають підстави для впевненості у необоротності економічних реформ.Рівень інформаційного забезпечення дипломатичних представництв України закордоном загалом низький, а діяльність, пов’язана з участю представниківУкраїни в міжнародних форумах, семінарах, конференціях, виставках, ярмарках таінших заходах, потребує більшої координації та узгодження. У зв’язку з цимвиникла нагальна потреба у запровадженні системи ефективних заходів, які бґрунтувалися на загальновизнаних принципах відкритості, доступності,безперервності, об’єктивності, надійності та зворотного зв’язку.

Поверхове, фрагментарнеуявлення про Україну в світі гальмує цей процес, формує суперечливе сприйняттяміжнародною спільнотою об’єктивних процесів, що відбуваються в нашій державі[14, с.162]. Перебування України в результаті відкритості її інформаційногопростору під впливом різновекторних, не завжди позитивних інформаційно-пропагандистськихпотоків обумовлює необхідність посилення цієї складовоїінформаційно-пропагандистської діяльності.

Побутуєдумка, що система міжнародних паблік рилейшнз, яка розрахована на підтримкупозитивної громадської думки у світі щодо країн, їхніх окремих структур іполітики загалом, дедалі більше інтегрує в себе суто державні пріоритети,інтереси окремих фінансових і індустріальних компаній, регіональні таконтинентальні альянси. Вважається, що пріоритет у впливі на міжнароднугромадську думку мають міжнародні канали масової комунікації, що забезпечуютьпоширення інформації в усі точки земної кулі [8, с.164]. Це ставить певніімперативи у плані оперативності та необхідності створення монополії у сферівиробництва аудіовізуальної інформації, які в результаті й забезпечують успіхкампанії паблік рилейшнз.

ПР-технологіївикористовують не лише міжнародні організації, що здійснюють політичнудіяльність, – ефективність будь-якого міжнародного проекту прямо залежить відпідтримки громадськості та вміння його учасників зберігати її прихильність.Так, наприклад, практично з моменту зародження механізми паблік рилейшнззастосовує для забезпечення своєї життєстійкості Міжнародний олімпійський рух,поєднуючи навколо олімпійської ідеї людей різних політичних, культурних ірелігійних поглядів і переконань. Міжнародний олімпійський комітет (МОК) маєвласні прес-службу і ПР-відділ, здійснює відкриту політику, вчасно надаючигромадськості вичерпну інформацію про усі види діяльності. Звіти регулярнопублікуються в ЗМІ, у спеціалізованому виданні “Олімпік Ревю” і на сторінці вглобальній комп’ютерній мережі Інтернет за адресою www.olympic.org. Своєюрізнобічною діяльністю МОК зміцнює доброзичливе ставлення і громадський інтересдо свого головного продукту – Олімпійських ігор, отримуючи через них визнання іпідтримку [3, с.82].

Суттєвогозначення в умовах глобалізації набуває ПР-діяльність неурядових міжнароднихорганізацій, які відіграють дедалі вагомішу роль у процесах глобальногоуправління, оскільки сучасний глобальний порядок дедалі більше визначаєтьсябагатоплановими і взаємозалежними закономірностями транснаціональних взаємин,які формуються як державними, так і недержавними суб’єктами. Подальше зміцненняглобального управління стає можливим завдяки послідовному заохоченню участігромадянського суспільства в процесах обговорення і діалогу, що ведуть до новихформ політичної взаємодії. Громадянське суспільство, з огляду на властиву йомурозмаїтість учасників, проблематики і форм діяльності, є уособленнямсоціально-культурного різноманіття глобального співтовариства і могутнімфактором заохочення багатобічної парадигми дій.

Узв’язку з тим, що умонастрої суспільства формуються тієї мірою, якою людивизначають своє ставлення до питань, що торкаються їхнього життя та майбутньоголюдства, особливого значення набувають міжнародні комунікації з громадськістю,котрі будуються на основі публічної інформації й обговорення [22, с.14]. Цікомунікації значною мірою залежить від медіа рилейшнз, які будуються здопомогою засобів масової інформації, включаючи не тільки телебачення, радіо іпресу, але також і мультимедійні системи зв’язку, Інтернет. Будучи дешевим інічим не обмеженим засобом інформації, Інтернет забезпечує альтернативніможливості для передачі інформації, аналізу і мобілізації громадянськогосуспільства.

Основнимицільовими групами для проведення PR-заходів можуть бути засоби масовоїінформації та Інтернет; широкі кола громадськості. Робота зі ЗМІ передбачаєзаохочення журналістів до організації і здійснення просвітницької роботи щодопроведення міжнародного спортивного заходу, проведення круглих столів,конференцій, семінарів, самітів, брифінгів та прес-конференцій для журналістів[50, с.148]. Не останню роль в процесі ПР-забезпечення відіграють і подієвікомунікації, які здійснюються державними установами за участю тих чи іншихакторів.


Розділ ІІ ПР-ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ЄВРО-2012:ДОСВІД УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ2.1 Національна система ПР-забезпеченняпідготовки та проведення чемпіонату ЄВРО-2012 в Україні

Данийпункт присвячено аналізу основних положень базових документів, які лежать воснові ПР-стратегії забезпечення проведення чемпіонату ЄВРО-2012 – Концепціїінформаційного забезпечення процесу підготовки та проведення чемпіонату Європиз футболу 2012 року в Україні, та Концепція діяльності регіональногоІнформаційного центру з висвітлення ходу підготовки та проведення в Україніфінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Цідокументи є похідними від генеральної Державної цільової програми “Забезпеченняпідготовки і проведення в Польщі та Україні фінального турніру чемпіонатуЄвропи УЄФА 2010/12 з футболу” на 2007-2012 роки в Україні [13].

КонцепціяДержавної цільової програми “Забезпечення підготовки і проведення в Польщі таУкраїні фінального турніру чемпіонату Європи УЄФА 2010/12 з футболу” на2007-2012 роки в Україні розроблена з урахуванням вимог УЄФА, Указу Президента України“Про забезпечення підготовки та проведення в Україні фінальної частиничемпіонату Європи 2012 року з футболу” від 08.05.2007 № 389/2007, постановиКабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 701 «Про утворенняОрганізаційного комітету з підготовки та проведення в Україні фінальноготурніру чемпіонату Європи 2012 року з футболу», положень проекту ЗаконуУкраїни “Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012року з футболу в Україні”, проголосованого Верховною Радою України 29.05.2007р.

Головнумету реалізації концепції відображають наступні положення:

-   підготувати усіоб'єкти, які мають забезпечити проведення в Україні фінального турніру УЄФАЄВРО 2012, у повній відповідності до вимог УЄФА;

-   підготуватинеобхідну кількість фахівців, здатних забезпечити підготовку та проведення вУкраїні фінального турніру УЄФА ЄВРО 2012;

-   створити длявболівальників атмосферу футбольного свята в усіх приймаючих містах;

-   підготуватинаціональну збірну команду України з футболу, здатну виступити на належномурівні.

ВиконанняПрограми дозволить досягти наступних основних результатів:

-   забезпечитиуспішне проведення в Україні фінального турніру УЄФА ЄВРО 2012;

-   створити вУкраїні сучасну транспортну, інформаційно-телекомунікаційну та соціальнуінфраструктуру на рівні європейських стандартів;

-   дати значнийімпульс для розвитку вітчизняного підприємництва та практично всіх галузейекономіки та сфер суспільного життя;

-   залучити понад 18млрд. доларів США інвестицій;

-   збільшити на 2-3млн. кількість робочих місць, які мають бути привабливими для українців, щозараз працюють за межами України.

Наступнимдокументом – об’єктом нашого аналізу, є Концепція інформаційного забезпеченняпроцесу підготовки та проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року вУкраїні [16].

Впреамбулі документу відзначається, що інформаційне забезпечення процесупідготовки та проведення чемпіонату Європиз футболу 2012 року в Україні єважливим елементом та впливовим фактором формування позитивного іміджу Українина міжнародній арені та в Україні. Для інформаційного забезпечення необхідначітка та зрозуміла комунікація між суб'єктами підготовки до ЄВРО-2012 нацентральному, регіональному та міжнародному рівнях. Також необхідна налагодженасистема комунікацій під час висвітлення чемпіонату Європи 2012 року з футболу.Важливими компонентами інформаційного забезпечення є рекламна та інформаційнікампанії формування позитивного іміджу заходу для використання в майбутньомуцього потенціалу і досвіду для збільшення туристичних та інвестиційних потоківв Україну.

Метата завдання Концепції сформульовані наступним чином. Основною метоюінформаційного забезпечення процесу підготовки та проведення чемпіонату Європиз футболу 2012 року в Україні є оперативне та адекватне висвітлення заходу тапокращення іміджу України на міжнародній арені для збільшення туристичних таінвестиційних потоків в Україну.

Цільовимигрупами в цій інформаційній кампанії є: по-перше, це вболівальники (Україна,Європа), а по-друге, політики, бізнесмени, туристи.

Концепціявизначає також чітко регламентоване її виконання згідно наступних етапів.

Іетап – підготовчий (грудень 2008 – березень 2009)

-   Розробка системиінформаційних центрів – центральних, регіональних, міжнародних. Створення тапідтримка офіційного веб-сайту в Україні, та наповнення розділу з ЄВРО 2012 наофіційному Інтернет-сайті www.uefa.com.

-   Брендінг,створення лого, персонажів, слоганів, атрибутів, сувенірна продукція, розробкаактивної мотивації і аргументації.

-   Створенняпромо-роликів для вітчизняних та міжнародних телеканалів.

-   Централізаціякомунікацій в напрямках: Україна-Польща, Київ-регіони, Україна-інвестори,влада-бізнес, Україна-Європа. Узгодження комунікацій з польськими колегами.

-   Координація дій здержавними туристичними та інвестиційними координаторами, та недержавнимитуристичними операторами та інвесторами.

-   Підбір персоналу,агенцій, організацій та форм співпраці.

-   Законодавче табюджетне забезпечення процесу підготовки в інформаційній сфері. Введення Радиконсультантів.

-   Проведення таучасть в спеціальних подіях (круглих столах, конференціях, саммітах тощо)

-   Залученнядипломатичних представництв України за кордоном для комунікації стосовно ЄВРО2012

-   Моніторингосновних проблем підготовки та пропозиції по вирішенню, незалежний аудит таризик-менеджмент проекту

-   Розробкаметодичних рекомендацій для різних відомств і власних інформаційних центрів

-   Моніторингінформаційного простору з теми підготовки України і Польщі до ЄВРО2012

ІІетап – організаційний (березень 2009 – вересень 2011)

-   Створення іналагодження роботи інформаційних центрів в Києві, містах-учасниках чемпіонатута за кордоном.

-   Виготовленнярекламної та сувенірної продукції.

-   Інформаційнакомпанія в Україні для популяризації ЄВРО 2012 та мобілізації учасників процесупідготовки

-   Координаціяроботи центрів з прес-службами обласних державних адміністрацій міст-учасників

-   Телевізійніпрограми для висвітлення процесу процесу підготовки та проведення чемпіонату

-   Залученнядипломатичних представництв України за кордоном для комунікації стосовно ЄВРО2012

-   Тренінги дляпрес-секретарів та керівників відділів по зв'язкам з громадськістю

-   Дослідженнягромадської думки для корекції інформаційної політики

-   Моніторингінформаційного простору з теми підготовки України і Польщі до ЄВРО2012

ІІІетап. Основна інформаційна кампанія

Першахвиля інформаційної кампанії (жовтень 2011 – грудень 2011)

-   Початокінформаційної кампанії, розміщення промо-роликів на вітчизняних та міжнароднихтелеканалах.

-   Активна роботасистеми інформаційних центрів в Україні і за кордоном.

-   Проведення таучасть в спеціальних подіях (круглих столах, конференціях, саммітах тощо)

-   Залученнядипломатичних представництв України за кордоном для комунікації стосовно ЄВРО2012

-   Прес-туриіноземних журналістів в міста підготовки.

-   Моніторингінформаційного простору з теми підготовки України і Польщі до ЄВРО2012

Другахвиля інформаційної кампанії (січень 2012 – березень 2012)

-   Активнадіяльність інформаційної кампанії, розміщення промо-роликів на вітчизняних та міжнароднихтелеканалах.

-   Проведення таучасть в спеціальних подіях (круглих столах, конференціях, саммітах тощо)

-   Залученнядипломатичних представництв України за кордоном для комунікації стосовно ЄВРО2012

-   Активна роботасистеми інформаційних центрів в Україні і за кордоном.

-   Моніторингінформаційного простору з теми підготовки України і Польщі до ЄВРО2012

IVетап – чемпіонат ЄВРО-2012 (квітень 2012 – вересень 2012)

-   Висвітленнячемпіонату

-   Координаціякомунікацій та інформаційних потоків

-   Активна роботавсіх інформаційних центрів

-   Роботапрес-центру, робота з іноземними і вітчизняними журналістами, проведеннятелемостів, прес-конференцій і трансляцій

-   Моніторингінформаційного простору з теми ЄВРО 2012

Vетап – заключний (вересень 2012 – жовтень 2012)

-   Підведенняпідсумків, складання звіту.

-   Моніторингінформаційного простору з теми ЄВРО 2012

Щеодним документом, актуальним в контексті теми даного дослідження, є затвердженіДержавним комітетом телебачення та радіомовлення України Методичні рекомендаціїщодо створення регіональних інформаційних центрів для висвітлення підготовки тапроведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу[28].

Вдокументі обґрунтована необхідність створення таких регіональних центрів врамках загального процесу інформаційного забезпечення проведення ЄВРО-2012. НаЦентр відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 червня 2008р. № 875-р покладено завдання інформаційного забезпечення заходів, щоздійснюються в регіоні до Євро-2012, моніторингу громадської думки таінформації щодо стану підготовки до чемпіонату. Створення Центру такожзумовлюється необхідністю організації висвітлення діяльності органів обласної(міської) влади, їхньої співпраці з центральними органами державної влади,урядовими, галузевими та іншими структурами, відповідальними за готовність дочемпіонату, а також забезпечення пропаганди спорту і здорового способу життя,соціальних, економічних, політичних і міжнародних аспектів Євро-2012.

Основніфункції і напрями діяльності Центру визначені Рекомендаціями наступним чином:

-   збирання зофіційних джерел ( місцеві органи виконавчої влади і органи місцевогосамоврядування, відомчі структури та ін.), оперативне опрацювання і поширеннядля регіональних та центральних вітчизняних ЗМІ, в Інтернет — мережахінформації щодо підготовки до Євро-2012;

-   створення тапідтримка спеціального веб-сайту як офіційного джерела інформації про хідпідготовки регіону до Євро-2012;

-   випускспеціального вісника (бюлетеня), тематичних сторінок, добірок, присвяченихвисвітленню стану підготовки до чемпіонату;

-   моніторинггромадської думки та матеріалів місцевих засобів масової інформації зпроблематики, присвяченої Євро-2012;

-   реалізаціяспільних інформаційних проектів (тематичні виставки, теле-радіопрограми,проведення інтернет-конференцій тощо) з регіональними телерадіокомпаніями,редакціями друкованих видань;

-   організаціяобміну інформацією з партнерами по підготовці до Євро-2012 в інших регіонахУкраїни;

-   налагодження іпідтримка ділових контактів з інформаційними службами органів влади польськихвоєводств (міст), які готуються прийняти чемпіонат континенту;

-   організація тапроведення брифінгів, прес-конференцій, презентацій та інших публічних заходівз питань підготовки до Євро-2012;

-   пропагування тапопуляризація Євро-2012 серед місцевого населення;

-   організаціяакредитації журналістів для роботи напередодні та під час проведення чемпіонатуЄвропи 2012 року.

Практичнаплощина діяльності таких установ повинна полягати у обов’язковому отриманніпостійної інформації щодо цих питань від місцевих органів влади, бути успівпраці з:

-   обласними іміськими державними адміністраціями, обласними і міськими радами;

-   Національнимагентством України з питань підготовки та проведення в Україні фінальноїчастини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

-   Федерацієюфутболу України та її представництвом в області ;

-   місцевими ЗМІ,зокрема, обласною державною телерадіокомпанією, РМ-радіостанцями, по можливості- із зарубіжними мас-медіа.

Інформаційнийрегіональний центр створює і наповнює тематичний сайт (з відповідною рубрикацієюта фотосервісом), готує, редагує і випускає спеціальний вісник, проводить брифінги,прес-конференції, круглі столи, виконує іншу необхідну роботу.

Очікуванірезультати роботи Центрів документ формулює наступним чином. Створення ідіяльність Центру, запровадження системного інформування з питань підготовки доЄвро-2012 сприятиме кращому контролю за ходом підготовки, залученню інвестиційу регіон, формуванню позитивного іміджу України.

2.2 Контекст здійснення ПР-забезпеченняпідготовки до проведення ЄВРО-2012 в Україні

Вданому пункті подано огляд двох подій національного та міжнародного характеру,які загалом характеризують контекст здійснення ПР-забезпечення підготовки доЄВРО-2012.

5березня 2008 року у прес-центрі «Главред-медіа» відбувся круглий стіл на тему«Інформаційна політика держави у проекті «Євро-2012». Йшлося про те, які пунктимають бути включені до Концепції інформаційної політики, яку Національнеагентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частиничемпіонату Європи 2012 року з футболу має підготувати у 2008 році. До розмовидолучилися експерти від ЗМІ, громадських організацій та органів влади.

«Щоб ця концепціябула успішною, держава має бути відкритою для отримання інформації. По-перше,розповідати про успіхи, яких вдалося досягти. По-друге, про затримки абопроблеми, які виникають. Якщо у Львові півроку не можуть виділити землю, тозавдання преси – показати цей безлад», — вважає головний редактор газети«Киевский телеграф» Володимир Скачко.

Ізним погоджується віце-президент медіахолдингу «Главред-медіа» Юлія Лимар. Вонавважає, що Національна агенція має стати структурою, яка буде не приховувати, арозповідати — тоді не буде потрібна ніяка концепція. Крім того, до концепціїтреба включати PR-складову: «Головне навчитися акумулювати та віддаватиінформацію. На жаль, українці не усвідомлюють, що «Євро-2012» в нашій країні — модно та престижно. Цей момент істерики треба зняти. Треба пояснити людям, щокожен може отримати від проведення чемпіонату».

Спеціалістизійшлися на думці, що навіть прес-служби обласних державних адміністрацій частоне розбираються в питанні. Щоб скоригувати їхню співпрацю з журналістами,необхідно їм самим надати повну інформацію, щоб вони також були в контекстіподій. Крім того, варто було б надати рекламі «Євро – 2012» статусу соціальної,підготувати спеціальні ролики, означити коло першочергових завдань. Тож Державамає співпрацювати з медіа, а не намагатися приховати інформацію.

«Мине раз організовували круглі столи на цю тему. Туди приходили знімальні групибагатьох телеканалів, але чиновники в останній момент відмовлялися бутиприсутніми на заходах, мотивуючи це поважними причинами», — розповів спікерКомітету громадського контролю «Євро-2012» Андрій Капустін.

«Поки не буде порядку в організації роботи – не будезабезпечення єдиної інформаційної політики», — вважає генеральний директорінформаційної агенції «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко. – Адже відтого, як буде висвітлюватися підготовка до чемпіонату, не в останню чергузалежить те, чи відбудеться «Євро-2012» в нашій країні взагалі».

Євро-2012у фокусі зарубіжних ЗМІ

ВАРШАВА,27 квітня 2009 року. Протягом минулого тижня зарубіжні ЗМІ продовжуваливисвітлювати підготовку України та Польщі до фінальної частини чемпіонатуЄвропи з футболу 2012 року. У цьому контексті значну увагу приділеновідзначенню другої річниці наданню Україні та Польщі права проводити у себечемпіонат, повідомляє власний кореспондент УКРІНФОРМу.

Якповідомляє польська агенція преси (РАР), у Варшаві проведено конференцію, депідсумували перші два роки підготовки міста до Чемпіонату. Як з'ясувалося, устолиці немає підстав побоюватися за організацію матчів під час турніру, однакряд задекларованих раніше проектів не буде виконано. Польські експертипояснюють це тим, що відразу після позитивного для України та Польщі рішенняУЄФА у Кардіффі, РП поставила перед собою надто складні завдання, і тепер планипотрібно дещо коригувати.

Згідноз інформацією агентства, перед Турніром до Варшави буде добудовано автострадута західну частину об'їзної дороги. Водночас визнано, що до Чемпіонату невдасться реалізувати проект будівництва східної частини об'їзної дороги навколостолиці Польщі.

ДоЧемпіонату Європи 2012 року у Варшаві ґрунтовно перебудують залізничну станцію«Варшава-Східна», відремонтують станцію «Стадіон», а такожмодернізують «Варшаву-Центральну». Однак, зазначається, що ремонтвідрізка залізниці між станціями «Варшава-Східна» та«Варшава-Центральна» відремонтують вже після турніру. Така ж доляможе спіткати й станцію «Варшава-Західна», оскільки польськізалізничники ще не знайшли інвестора для її модернізації, констатує PAP.Планується також, що у другому кварталі 2011 року у Варшаві прокладутьзалізничну колію, яка безпосередньо з'єднає Варшавський аеропорт«Окенцє» та Національний стадіон. Представники польського державногопідприємства «Аеропорти» (PP Porty Lotnicze) на конференціїзазначили, що столичний аеропорт Польщі до турніру повністю відповідатимевимогам УЄФА — в аеропорту завершать будівництво південної частини першоготерміналу.

Запрогнозами польської сторони, як повідомляє РАР, у дні проведення футбольнихпоєдинків під час Євро-2012 до Варшави приїжджатиме 85-100 тис. гостей,половина яких — іноземці. З цього приводу заступник мера Варшави ЯцекВойцехович підкреслив, що розташування стадіону у самому центрі міста сприятимехорошій комунікації. Згідно з його інформацією, столиця Польщі до Чемпіонатуматиме також відповідну кількість готельних місць, незважаючи на те, що черезкризу шість потенційних інвесторів відмовились або призупинили свою участь упроектах.

Польськеінформагентство також звернуло увагу на повідомлення міністра спорту та туризмуПольщі Мірослава Джевецького щодо підготовки країни до футбольного єврофоруму.«Ми постійно контролюємо, чи все відбувається згідно з планом. На сьогодні80,5 відсотків проектів реалізовуються вчасно, а частина з них випереджаєграфік», — процитувало урядовця РАР. Однак він додав, що все ще у зоніризику залишається виконання 19,5 відсотка проектів. Урядовець також навів даніщодо діяльності спілки PL.2012, яка займається організацією ЧЄ-2012 у Польщі.Вона контролює реалізацію понад 360 інвестицій, пов'язаних із підготовкою дотурніру. Міністр повідомив, що у спілці працює 50 осіб, а це замало дляконтролю такого обсягу завдань. Тому він заявив, що найближчим часом її штатбуде розширено до 100 осіб, повідомляє РАР.

Інтернет-виданняwiadomosci24.pl звернуло увагу на аналіз Вищої палати контролю Польщі (NIK)щодо організації Турніру в країні. Інформується, що NIK перевірила 30інституцій, пов'язаних з підготовкою до Чемпіонату і лише 12 з них отрималипозитивні оцінки. Застереження контролюючого органу стосуються, в основному,стадіонів, залізничної, дорожньої та авіаційної інфраструктури. В аналізі NIKзробив висновок, що у Польщі відсутня загальна урядова програма, якаконтролювала б усі стратегічні напрями підготовки до Євро-2012. Це допомогло бвизначити загальний кошторис і джерела фінансування окремих проектів,відзначила інтернет-газета. У своєму звіті NIK також покритикував міністерствовнутрішніх справ та адміністрації Польщі (MSWiA) за відсутність графіку татерміну виконання робіт щодо гарантування безпеки під час Чемпіонату. Критикатакож стосувалася й міністерства інфраструктури за неналежну перевіркувиконання програм створення залізничної та дорожньої комунікації. Натомістьпозитивно оцінено діяльність органів місцевого самоврядування в усіхмістах-претендентах на ЧЄ-2012, наголосив часопис.

Інтернет-виданняgazeta.pl акцентувало увагу на підготовку дорожньої інфраструктури країни дотурніру. Зокрема, міністр інфраструктури РП Цезари Грабарчик заперечивінформацію, що з'явилася у деяких польських ЗМІ, щодо слабкої підготовки дорігдо турніру. Він запевнив, що відтинки автострад Стрикув-Конотопа (94 км.),Тарнув-Жешув (67 км.) та Ярослав-Корчова (47 км.), що веде допольсько-українського кордону, будуть готові вчасно. Зокрема, частина дороги допункту перетину кордону Польщі та України «Корчова-Краковець» будеготова до 30 квітня 2012 року, заявив Ц.Грабарчик. «Ми оголосили тендери уминулому і цьому році, що дасть можливість збудувати 300 км нових доріг. Намзалишається у 2009 році здійснити ще сім конкурсів на 200 км. доріг»,-процитувала міністра газета. Він додав, що з початку 2009 року оголошено уПольщі 20 тендерів за загальну суму 13 млрд злотих (більше 4 млрд дол. США).

«ГазетаПравна» відзначила, що група українських альпіністів на знак підтримкиЄвро-2012 та паритетного розподілу міст-організаторів турніру між Польщею таУкраїною, здійснить підкорення однієї з найвищих вершин Гімалаїв — пікуАннапурна. Під час сходження українці візьмуть з собою синьо-жовтий стяг тафутбольний мяч, з яким згодом вони приїдуть 13 травня до Бухаресту, девідбудеться розподіл міст до турніру, поінформувала газета. «Сподіваюся,що вболівальників буде там не менше тисячі. Вони домагатимуться від УЄФА, щобсвято не оминуло їх міст»,- відзначив часопис слова одного з учасників експедиції,заступника мера Києва Сергія Рудика.

Заінформацією «Речі Посполитої» у Познані до Чемпіонату відремонтуютьусі залізничні вокзали, а також побудують новий центральний вокзал. Головнийпідрядник будівництва вокзалу буде відомий у червні, а його спорудженнярозпочнеться під кінець 2009 року.

РАРповідомило, що у рамках підготовки до Євро-2012 на військовому полігоні поблизуВаршави відбулися чотириденні міжнародні навчання «Ескулап-2009». Їхмета — відпрацювання алгоритму дій з надання допомоги постраждалим у результатіздійснення теракту під час футбольного матчу. У тренуваннях, крім медичнихпідрозділів ЗС, міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі тадобровольців польського червоного хреста взяли участь представникиамериканської та словацької армій. Згідно з інформацією прес-секретаря навчаньпідполковника Д.Качоровського, наступні тренування такого типу проводитимутьсявже у містах, які після травневого вибору УЄФА будуть продовжувати підготовкудо турніру.

2.3 Підготовка до ЄВРО-2012 в матеріалахукраїнських та польських ЗМІ

Вданому пункті міститься контент-аналітичне дослідження матеріалів українськихта польських національних засобів масової інформації.

Цільдослідження: проаналізувати особливості ПР-забезпечення підготовки України допроведення ЄВРО–2012 в публікаціях українських та польських ЗМІ.

Завданнямидослідження визначено:

-   дослідити характер публікацій українських ЗМІ про підготовку допроведення ЄВРО-2012 в контексті виконання відповідних державних програм зпідготовки та здійснення відповідного ПР-забезпечення;

-   дослідити характер публікацій польських ЗМІ про підготовку допроведення ЄВРО-2012 в контексті виконання відповідних державних програм зпідготовки та здійснення відповідного ПР-забезпечення;

-   здійснити порівняльний аналіз відображення заходів ПР-забезпеченняв публікаціях ЗМІ України та Польщі.

Гіпотезою дослідженнявиступає твердження, що публікації, присвячені підготовці до проведенняЄВРО-2012 не матимуть системного характеру відповідно до цільових державнихпрограм проведення ПР-забезпечення, при чому їх характер буде більшенегативним, аніж позитивним.

Длядослідження ПР-забезпечення ЄВРО–2012 через засоби масової інформації ми будемовикористовувати контент-аналіз українських друкованих видань:

Українськівидання – «Факти», «2000», «Високий замок»;

Контент-аналізпроводився з 1 грудня 2008 року по 30 березня 2009 року.

Категоріїконтент-аналітичного дослідження для українських видань.

Інформаційніцентри – створення та діяльність центральних, регіональних та міжнароднихінформаційних центрів.

Міждержавнакомунікація – інформація про співробітництво України з іншими державами вконтексті підготовки до Євро–2012.

Залученняінвестицій – інформація про інвестиційні проекти, що реалізуються в Україні врамках підготовки до Євро–2012.

Влада– бізнес – інформація про взаємодію державного та приватного сектору вконтексті підготовки до міжнародного спортивного заходу.

Туристичнапривабливість – інформація про розвиток туристичної сфери в Україні в рамкахпроведення Євро–2012.

Інфраструктура– інформація про розвиток транспортної мережі, мереж зв’язку, спортивнихспоруд.

Подієвікомунікації – інформація про проведення спеціальних подій (круглі столи,конференції, саміти).

Позитивно– інформація має позитивне спрямування (умовне позначення в таблиці – П).

Нейтрально– інформація має нейтральний характер (умовне позначення в таблиці – Нт).

Негативно– інформація має негативне забарвлення (умовне позначення в таблиці – Нг).

Контент-аналітичнедослідження українських засобів масової інформації.

Загаломв українському виданні «Факти» за досліджуваний період було опубліковано 14статей по темам дослідження.

Найбільшеінформації (58%) видання «Факти» подавало про інфраструктуру, зокрема, пророзвиток транспортної мережі, мереж зв’язку, спортивних споруд. Меншеповідомлень (по 21%) у даній газеті про залучення інвестицій, зокрема, проінвестиційні проекти, що реалізуються в Україні в рамках підготовки доЄвро–2012 та інформації про взаємодію державного та приватного сектору вконтексті підготовки до міжнародного спортивного заходу – влада – бізнес.Відомостей про діяльність інформаційних центрів, міждержавну комунікацію,туристичну привабливість та проведення різноманітних круглих столів, конференцій,самітів у виданні «Факти» немає.

Такожможна сказати, що трошки більше інформації у виданні було опубліковано у грудні2008 року та лютому 2009 року (по 29%). Трохи менше зустрічається матеріалів покатегоріям аналізу у січні та березні 2009 року (по 21%).

Розглядаючидетальніше теми та спрямованість публікацій у виданні «Факти» спостерігаємонаступне. У грудні 2008 року видання більше акцентувало увагу на матеріалах пророзвиток інфраструктури (50%), дана інформація має переважно нейтральнийхарактер. Менше публікацій про відносини влади та бізнесу в контекстіЄвро–2012, дана інформація має як позитивне, так і негативне спрямування (по50%).

Усічні 2009 року видання більше публікувало інформації також про розвитокінфраструктури (67%), яка має позитивне та негативне спрямування (по 50%).Менше інформації у виданні «Факти», що стосується залучення інвестицій (33%),дана публікація має позитивний характер.

Улютому 2009 року більше відомостей у газеті було опубліковано про інвестиційніпроекти (50%), характер спрямування цієї інформації – позитивний. Менше статейу виданні за цей місяць було опубліковано про відносини влади та бізнесу ірозвиток транспортної мережі, мереж зв’язку, спортивних споруд (по 25%).Інформація про владу та бізнес має нейтральне спрямування, а інформація проінфраструктуру – позитивне.

Уберезні 2009 року відомості, які розміщалися у виданні стосувалися лишерозвитку транспортної мережі, мереж зв’язку, спортивних споруд, тобто,інфраструктури. Статті мали переважно позитивне спрямування (67%) та меншестатей нейтрального характеру (33%).

Задосліджуваний період українське видання «2000» подало 31статтю по категоріямконтент-аналізу.

Середних найбільше інформації про розвиток транспортної мережі, мереж зв’язку,спортивних споруд (42%), менше відомостей про відносини української влади табізнесу в рамках проведення Євро–2012 (23%), ще менше інформації проспівробітництво України з іншими державами та проведення спеціальних подій(круглих столів, конференцій, самітів) (13%). Найменше ж статей у газетіприсвячено питанням розвитку туристичної сфери (6%) та залученню інвестицій(3%). Інформації про діяльність інформаційних центрів у виданні немає.

Більшістьінформації у газеті «2000» була опублікована у грудні 2008 року та березні 2009року (по 29%). Менше статей по тематиці з’являлося у лютому 2009 року (23%) танайменше статей – у січні 2009 року (19%).

Аналізуючиінформацію по характеру спрямування та тематиці можна побачити таке. У грудні2008 року українське видання «2000» більше приділяло уваги висвітленнюінформації, що стосується відносин влади та бізнесу (34%), дана інформація маєпереважно негативне спрямування (67%), менше інформації нейтрального характеру(33%). Трохи менше відомостей у виданні за даний період було опубліковано про розвитокінфраструктури (22%), така інформація має нейтральне спрямування. Найменше жінформації про співробітництво України з іншими державами в контекстіпідготовки до Євро–2012, інвестиційні проекти, розвиток туристичної сфери тапроведення спеціальних подій (по 11%). Статті про міждержавні комунікації маютьнейтральне спрямування, про інвестиційні проекти – позитивне, про розвитоктуристичної сфери та подієві комунікації – нейтральне спрямування.

Усічні 2009 року видання публікувало інформацію про відносини влади та бізнесу ірозвиток інфраструктури (по 50%). Відомості про відносини влади та бізнесупереважно мають негативне спрямування (67%), менше таких відомостейнейтрального характеру (33%). Інформація, що стосується інфраструктурипозитивного, нейтрального та негативного спрямування (відповідно 33%, 33% та34%).

Улютому 2009 року видання «2000» більше уваги приділило висвітленню інформаціїпро розвиток транспортної мережі, мереж зв’язку, спортивних споруд (43%), цяінформація переважно має позитивне спрямування (67%), менше такої інформаціїнегативного характеру (33%). Менше статей у газеті, що стосуються проведеннярізноманітних заходів (29%), інформація позитивного та нейтрального характеру(по 50%). Найменше у цьому місяці було опубліковано відомостей про міждержавнукомунікацію та відносини влади і бізнесу (по 14%). Статті про стосунки влади ібізнесу нейтрального спарування, а про міждержавну комунікацію – негативного.

Уберезні 2009 року більшість інформації було присвячено розгляду питань розвиткуінфраструктури (56%), такі відомості переважно позитивного характеру (60%),менше такої інформації нейтрального та негативного спрямування ( по 20%).Інформації про міждержавні комунікації у виданні менше (22%), переважнонейтрального характеру. Ще менше відомостей, що стосуються розвитку туристичноїсфери та подієвих комунікацій (по 11%). Статті про туристичну сферунейтрального спрямування, статті про проведення різних заходів – позитивного.

Загаломв українському виданні «Високий замок» за досліджуваний період булоопубліковано 33 статті по темам дослідження.

Найбільшеу даній газеті висвітлювалися такі категорії як подієві комунікації (34%),розвиток інфраструктури (24%) та відносини влади та бізнесу в рамках проведенняміжнародного спортивного заходу (21%). Менше висвітлювалися питання, щостосуються туристичної привабливості (9%), міждержавних комунікацій (6%),залучення інвестицій та діяльності інформаційних центрів (по 3%).

Найбільшеінформації видання «Високий замок» подавало у січні 2009 року (31%), меншевідомостей було опубліковано у грудні 2008 року (27%), ще менше – у лютому 2009року (27%) та березні 2009 року (18%).

Угрудні 2008 року газета більше подавала інформації про подієві комунікації тарозвиток інфраструктури (по 37%). Відомості про проведення різноманітнихзаходів позитивного спарування, а відомості про розвиток транспортної мережі,мереж зв’язку, спортивних споруд переважно позитивного характеру (50%), але є йстатті нейтрального та негативного спрямування (по 25%). Менше інформації увиданні про міждержавні комунікації в рамках проведення Євро–2012 та розвитоктуристичної сфери (по 13%). Інформація, що стосується співробітництво України зіншими державами та розвитку туристичної сфери позитивного спарування.

Усічні 2009 року більше інформації у виданні про проведення різних заходів(30%), ця інформація переважно позитивного спрямування (67%), менше такоїінформації негативного характеру (33%). Відомостей, що стосуються відносинвлади та бізнесу (20%) позитивного та негативного характеру (по 50%). Іншихстатей у виданні менше (по 10%). Так, інформація про діяльність інформаційнихцентрів, інвестиційні проекти та розвиток інфраструктури – нейтральногоспрямування, інформація про співробітництво України з іншими державами вконтексті підготовки до Євро–2012 та розвиток туристичної сфери – позитивногохарактеру.

Улютому 2009 року більшість інформації у виданні «Високий замок» про відносинивлади та бізнесу та розвиток інфраструктури (відповідно – 38% та 37%). Статті провідносини влади та бізнесу негативного спрямування, а про розвитокінфраструктури переважно нейтрального (67%), менше негативного (33%). Меншеінформації, що стосується проведення різних заходів (25%), така інформаціяпозитивного характеру.

Уберезні 2009 року більшість статей у газеті було присвячено різним заходам(50%), така інформація переважно позитивного спрямування (67%), менше такоїінформації нейтрального характеру (33%). Статей, що стосуються відносин владита бізнесу у виданні менше (33%), вони в основному негативного забарвлення.Найменше відомостей про туристичну галузь (17%), яка має позитивний характер.

Нижчеподано контент-аналітичне дослідження матеріалів польських національних засобівмасової інформації.

Цільдослідження: проаналізувати особливості ПР-забезпечення підготовки України допроведення ЄВРО–2012 в публікаціях польських ЗМІ.

Длядослідження ПР-забезпечення ЄВРО–2012 через засоби масової інформації ми будемовикористовувати контент-аналіз польських друкованих видань:

Польськівидання – «Gazeta Rzeczpospolita», «Gazeta Polska», «Gazeta Zycie».

Контент-аналізпроводився з 1 грудня 2008 року по 30 березня 2009 року.

Категоріїконтент-аналітичного дослідження для польських видань.

Інформаційніцентри – створення та діяльність центральних, регіональних та міжнароднихінформаційних центрів.

Міждержавнакомунікація – інформація про співробітництво Польщі з іншими державами вконтексті підготовки до Євро–2012.

Залученняінвестицій – інформація про інвестиційні проекти, що реалізуються в Польщі врамках підготовки до ЄВРО–2012.

Влада– бізнес – інформація про взаємодію державного та приватного сектору вконтексті підготовки до міжнародного спортивного заходу.

Туристичнапривабливість – інформація про розвиток туристичної сфери в Польщі в рамкахпроведення ЄВРО–2012.

Інфраструктура– інформація про розвиток транспортної мережі, мереж зв’язку, спортивнихспоруд.

Подієвікомунікації – інформація про проведення спеціальних подій (круглі столи,конференції, саміти).

Позитивно– інформація має позитивне спрямування (умовне позначення в таблиці – П).

Нейтрально– інформація має нейтральний характер (умовне позначення в таблиці – Нт).

Негативно– інформація має негативне забарвлення (умовне позначення в таблиці – Нг).

Таблиціта діаграми з числовими даними розміщені у Додатку Б.

Контент-аналітичнедослідження польських засобів масової інформації.

Задосліджуваний період у польському виданні «Gazeta Rzeczpospolita» булоопубліковано 47 статей по категоріям контент-аналізу.

Вбільшості видання у своїх публікаціях приділяло увагу висвітленню питаньрозвитку інфраструктури (26%). Менше інформації у виданні про проведеннярізноманітних круглих столів, конференцій, самітів щодо проведення Євро–2012(21%). Також мало було висвітлено інформації і про міждержавні комунік5ації (19%).Інформація про розвиток туристичної сфери Польщі теж мало менше висвітлюваласяу публікаціях польського видання «Gazeta Rzeczpospolita» (17%). Найменшеінформації газета подавала про залучення інвестицій (11%) та відносинипольської влади та бізнесу в рамках проведення міжнародного спортивного заходу(6%).

Найбільшеінформаційних повідомлень у даному польському виданні було опубліковано угрудні 2208 року (30%). Трохи менше інформації по досліджуваним категоріяманалізу було опубліковано у лютому 2009 року (26%), у січні 2009 року (23%) таберезні 2009 року (21%). Варто також зауважити, що різниця між цими даними дуженевелика.

Інформація,яка публікувалася у грудні 2008 року, висвітлювала відносини Польщі та іншихкраїн в рамках проведення Євро–2012, дана інформацію має позитивне спрямування.Також позитивного характеру розміщувалися відомості про залучення інвестицій.Статті, що стосувалися відносин польської влади та бізнесу і розвиткутуристичної сфери переважно нейтрального характеру. Інформації про розвитокінфраструктури країни у виданні було опубліковано найбільше, дані відомостімали різний характер висвітлення: позитивний та нейтральний (по 40%),негативний (20%). Також у газеті містилися матеріали про проведення різнихзаходів (круглих столів, конференцій, самітів) щодо проведення в країніЄвро-2012, така інформація переважно позитивного спрямування (67%), меншенейтрального (33%).

Усічні 2009 року польська газета «Gazeta Rzeczpospolita» подавала інформацію проміждержавні комунікації, яка була (по 50%) позитивного та нейтральногоспрямування. Також у виданні містилися дані нейтрального спрямування прозалучення інвестицій, негативного спрямування – про відносини польської владита бізнесу, позитивного характеру інформацію про туристичну привабливість,розвиток інфраструктури держави та проведення різних заходів в рамкахпроведення Євро–2012.

Улютому 2009 року польська газета подавала формацію позитивного (67%) танейтрального характеру (33%) про міждержавні комунікації. Також у виданніпублікувалася інформація позитивного спарування про розвиток туристичної сфериПольщі, інфраструктури та проведення круглих столів, конференцій, самітів щодоЄвро-2012.

Уберезні 2009 року польське видання публікувало інформацію щодо міждержавнихкомунікацій, дані мають позитивне та нейтральне спрямування (по 50%).Позитивного характеру інформація була подано про залучення інвестицій,туристичну привабливість Польщі, розвиток інфраструктури та проведення різнихзаходів в контексті проведення Євро–2012. Також у газеті містилася інформаціянейтрального спрямування про відносини польської влади та бізнесу.

Задосліджуваний період польське видання «Gazeta Polska» опублікувало 45 статей,що відображають категорії контент-аналітичного дослідження.

Загаломвидання більше уваги приділяло висвітленню питань розвитку інфраструктури(29%). Також багато інформації було опубліковано про розвиток туристичної сфериПольщі в контексті проведення Євро-2012 (27%). Відомостей про проведення різнихзаходів у виданні теж містилося багато (24%). Інформації про залученняінвестицій у виданні менше (11%). Ще менше відомостей про міждержавнікомунікацій (7%) та відносини польської влади та бізнесу (2%).

Більшістьінформації подавалася у березні 2009 року (33%), трохи менше у січні 2009 року(27%). Найменше ж відомостей було опубліковано у грудні 2008 року та лютому2009 року (по 20%).

Угрудні 2008 року польське видання «Gazeta Polska» публікувало позитивногохарактеру інформацію про залучення інвестицій та розвиток туристичної сферикраїни. Відомості про розвиток інфраструктури країни також були присутні насторінках даного видання, така інформація була подана позитивного танейтрального спрямування (по 50%). Інформація про подієві комунікації переважноподавалася позитивного (67%), менше нейтрально (33%).

Усічні 2009 року позитивного характеру інформація була подана про міждержавнікомунікації. Нейтрального спрямування розміщувалися відомості щодо залученняінвестицій. Інформація про розвиток туристичної сфери країни в рамкахпроведення Євро–2012 була висвітлена переважно у позитивному напрямку (50%),такої ж інформації нейтрального та негативного спрямування (по 25%) було менше.Статі про розвиток транспортних мереж, мереж зв’язку та спортивних спорудпереважно позитивного характеру (67%), такої негативно спрямованої інформаціїменше (33%). Відомості про проведення різних заходів переважно позитивноспрямовані (67%), менше такої інформації нейтрального характеру (33%).

Улютому 2009 року у польському виданні містилася позивного характеру інформаціяпро залучення інвестицій. Нейтрального спрямування відомості публікувалися провідносини влади та бізнесу і туристичної привабливості Польщі. Інформація пророзвиток інфраструктури країни переважно позитивного напрямку (67%) та меншенейтрального (33%). Щодо проведення різних заходів в контексті Євро–2012, тотакі статті як позитивного та і нейтрального характеру (по 50%).

Уберезні 2009 року видання висвітлювало позитивного характеру інформацію проміждержавну комунікацію. Нейтрального спрямування відомості містилися прозалучення інвестицій. Переважно позитивного характеру статті (67%) подавалисяпро розвиток туристичної сфери Польщі, менше негативного (33%). Інформація пророзвиток інфраструктури країни подавалася переважно позитивного спрямування (60%),менше такої інформації нейтрального (20%) та негативного характеру (20%).Інформація про проведення різних заходів переважно нейтрального спрямування(67%) та позитивного (33%).

Польськевидання «Gazeta Zycie» за досліджуваний період опублікувало 51 статтю покатегоріям аналізу.

Вбільшості дане польське видання приділяло увагу висвітленню тем розвиткуінфраструктури країни (31%) та розвитку туристичної сфер в рамках проведенняЄвро–2012 (29%). Інформації про відносини влади та бізнесу виданні менше (20%).Найменше ж відомостей у польській газеті, що висвітлюють питання міждержавнихкомунікацій (12%), подієвих комунікацій (6%) та залучення інвестицій (2%).

Більшістьтакої інформації було подано у березні 2009 року (29%) та грудні 2008 року(27%). Менше відомостей висвітлено у січні 2009 року (24%) та лютому цього жроку (20%).

Угрудні 2008 року позитивного спрямування інформація подавалася про міждержавнікомунікації та відносини влади та бізнесу. Інформація про розвиток туристичноїсфери переважно позитивного напрямку (60%), менше таких відомостей нейтральногота негативного характеру (по 20%). Переважно позитивно спрямована інформація(75%) висвітлювалася у виданні про розвиток інфраструктури, менше негативногохарактеру (25%). Позитивного спрямування відомості містилися у газеті і пропроведення різних заходів а рамках Євро–2012.

Усічні 2009 року нейтрального характеру інформація була висвітлена проміждержавні комунікації, позитивного про відносини влади та бізнесу. Інформаціяпро туристичну привабливість Польщі висвітлювалася переважно позитивно танегативно (по 40%) та нейтрально (20%). Статті про розвиток інфраструктуриподавалися позитивно та нейтрально (по 50%). Нейтрального характеру інформаціябула розміщена у виданні про проведення різних заходів в контексті Євро–2012.

Улютому 2009 року опублікована нейтрального спрямування інформація, щостосується залучення інвестицій. Інформація про відносини влади та бізнесу –переважно позитивного (67%) та нейтрального спарування (33%). Відомості про розвитоктуристичної сфери як позитивного, так і нейтрального характеру (по 50%).Переважно позитивного спрямування відомості (75%) про розвиток інфраструктурирозміщувалися у даному виданні, такої ж інформації, але нейтрального характеруменше (33%).

Уберезні 2009 року позитивного характеру інформація подавалася про міждержавнікомунікації, позитивного та нейтрального (по 50%) про відносини влади табізнесу, переважно позитивного (67%) та нейтрального (33%) про туристичнупривабливість Польщі, переважно позитивного (75%) та негативного (25%) пророзвиток транспортних мереж, мереж зв’язку та нейтрального характеру інформаціяпро проведення круглих столів, конференцій, самітів в рамках проведенняЄвро–2012.

Висновки

Провівшиконтент-аналітичне дослідження українських та польських друкованих видань можнастверджувати наступне.

Середукраїнських газет найбільше інформації було опубліковано у виданні «Високийзамок» (42%) та «2000» (40%). Найменше інформації по досліджуваним категоріямбуло подано у газеті «Факти» (18%).

Найбільшеінформації (58%) видання «Факти» подавало про інфраструктуру, зокрема, пророзвиток транспортної мережі, мереж зв’язку, спортивних споруд. Меншеповідомлень (по 21%) у даній газеті про залучення інвестицій, зокрема, проінвестиційні проекти, що реалізуються в Україні в рамках підготовки доЄвро–2012 та інформації про взаємодію державного та приватного сектору вконтексті підготовки до міжнародного спортивного заходу – влада – бізнес.Відомостей про діяльність інформаційних центрів, міждержавну комунікацію,туристичну привабливість та проведення різноманітних круглих столів,конференцій, самітів у виданні «Факти» немає. Щодо спрямованості цихматеріалів, то можна сказати наступне, більшість інформації у даній газетіпозитивного та нейтрального характеру.

Увиданні «2000» найбільше інформації про розвиток транспортної мережі, мережзв’язку, спортивних споруд (42%), менше відомостей про відносини українськоївлади та бізнесу в рамках проведення Євро–2012 (23%), ще менше інформації проспівробітництво України з іншими державами та проведення спеціальних подій(круглих столів, конференцій, самітів) (13%). Найменше ж статей у газетіприсвячено питанням розвитку туристичної сфери (6%) та залученню інвестицій(3%). Інформації про діяльність інформаційних центрів у виданні немає.Спрямованість матеріалів даної газети переважно нейтральна.

Увиданні «Високий замок» найбільше висвітлювалися такі категорії як подієвікомунікації (34%), розвиток інфраструктури (24%) та відносини влади та бізнесув рамках проведення міжнародного спортивного заходу (21%). Менше висвітлювалисяпитання, що стосуються туристичної привабливості (9%), міждержавних комунікацій(6%), залучення інвестицій та діяльності інформаційних центрів (по 3%).Характер інформації у газеті «Високий замок» переважно позитивний.

Середпольських видань найбільше інформації було подано у виданні «Gazeta Zycie»(36%), трошки менше статей по даній тематиці у газетах «Gazeta Rzeczpospolita»(33%) та «Gazeta Polska» (31%).

Видання«Gazeta Rzeczpospolita» в більшості у своїх публікаціях приділяло увагувисвітленню питань розвитку інфраструктури (26%). Менше інформації у виданніпро проведення різноманітних круглих столів, конференцій, самітів щодопроведення Євро–2012 (21%). Також мало було висвітлено інформації і проміждержавні комунік5ації (19%). Інформація про розвиток туристичної сфериПольщі теж мало менше висвітлювалася у публікаціях польського видання «GazetaRzeczpospolita» (17%). Найменше інформації газета подавала про залученняінвестицій (11%) та відносини польської влади та бізнесу в рамках проведенняміжнародного спортивного заходу (6%).

Загаломвидання «Gazeta Polska» більше уваги приділяло висвітленню питань розвиткуінфраструктури (29%). Також багато інформації було опубліковано про розвиток туристичноїсфери Польщі в контексті проведення Євро-2012 (27%). Відомостей про проведеннярізних заходів у виданні теж містилося багато (24%). Інформації про залученняінвестицій у виданні менше (11%). Ще менше відомостей про міждержавнікомунікацій (7%) та відносини польської влади та бізнесу (2%).

Вбільшості польське видання «Gazeta Zycie» приділяло увагу висвітленню темрозвитку інфраструктури країни (31%) та розвитку туристичної сфер в рамкахпроведення Євро–2012 (29%). Інформації про відносини влади та бізнесу виданніменше (20%). Найменше ж відомостей у польській газеті, що висвітлюють питанняміждержавних комунікацій (12%), подієвих комунікацій (6%) та залученняінвестицій (2%).

Щодоспрямованості матеріалів польських видань, то можна зробити такий загальнийвисновок – «Gazeta Zycie», «Gazeta Rzeczpospolita» та «Gazeta Polska» подавалиматеріали переважно позитивного спрямування.

Такимчином, наша гіпотеза підтвердилася у першій частині (досліджені матеріалисправді не мають системного характеру з точки зору комплексності здійсненняПР-забезпечення), і була спростована у другій (матеріали з цієї тематики носятьвсе ж більше позитивний характер).


РОЗДІЛ ІІІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЗБІЛЬШЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПР-ЗАБЕЗПЕЧЕННЯЄВРО–2012 В УКРАЇНІ

Пріоритетамисвітової політики у ХХІ столітті виступають економізація зовнішніх зносин,сталий розвиток і стабільність системи підтримання миру і міжнародного порядку,міжцивілізаційний культурний діалог.

Важливимнапрямом зовнішньої політики України стало активне просування до світовогопростору інформації про потенціал і перспективи розвитку України, про позитивнізрушення у суспільстві в перехідну добу. Державна політика у сфері зовнішніхзносин виражає загальноцивілізаційні тенденції – міжнародну інтеграцію,становлення інформаційного суспільства, формування пріоритетів самодостатностінації, уникнення нерівності суспільного розвитку на основі конструктивногоміждержавного співробітництва. Для досягнення вказаного на державному рівні вдаютьсядо використання ПР-технологій, які обов’язково повинні спиратися на базисоб’єктивної реальності, тобто на сукупність реальних фактів чи подій, щовідбуваються в тій чи іншій сфері функціонування держави. З боку влади в даномуконтексті необхідним є якомога повніше використання таких подій для того, щобіз залученням ПР-технологій покращити свій образ у світі. В цьому контекстіобрання України як однієї з держав, що прийматимуть фінал чемпіонату Євро-2012є саме такою подією, яка здатна показати нашу країну з більш позитивноїсторони, утверджуючи таким чином її як європейську державу, здатну домобілізації внутрішніх ресурсів задля досягнення позитивних цілей, актуальнихдля Європейської спільноти. Тому ПР-забезпечення підготовки України до цьогочемпіонату є надзвичайно важливим.

Підкогнітивним підходом розуміється вивчення проблеми методами, які враховуютькогнітивні аспекти, с саме: сприйняття, мислення і знання, пояснення,розуміння, пізнання.

Воснові підходу лежить поняття когнітивної карти – це схематичний,спрощений опис картини світа, індивіда, її фрагмента, що відноситься до даноїпроблемної ситуації. Когнітивна карта може бути візуалізована у вигляді безлічівершин, кожна з яких відповідає фактору або елементу. Дуга, яка з’єднує дваелементи відповідає причинно – наслідковому зв’язку. Зв’язок між елементаминазивають позитивним, якщо збільшення елементу „А” призводить до збільшенняелементу „В” і навпаки, це позначається знаком „+”. Якщо на д Ті між „А” і „В”знак „-„, тобто зв’язок негативний це означає, що збільшення елементу „А”призводить до зменшення, гальмування елементу „В” і навпаки. Когнітивний аналіззастосовують для формування та перевірки гіпотез.

Атрибутдля „культури”: коаліція, співробітництво, загальноприйняті норми, спільнамова, мода, історія.

Для„політики” характерні: конфлікт, примус, домінування, дезінтеграція, розподіл,влада, кар’єра, інтерес.

Дляаналізу проблеми за допомогою когнітивної карти перш за все необхідно визначитиоб’єкт, предмет, цілі та завдання дослідження.

Цільдослідження: проаналізувати ПР-забезпечення Євро–2012.

Завданнядослідження:

·          визначити елементи когнітивної карти;

·          побудувати когнітивну карту;

·          описати зв’язки між елементами карти;

·          проаналізувати контури зворотного зв’язку;

·          визначити основні сценарії розвитку ситуації.

Об’єктдослідження – ПР-забезпечення Євро–2012.

Предметдослідження – особливості формування ПР-забезпечення Євро–2012.

Відповіднодо теми дослідження ми визначили такі елементи когнітивної карти..

Елементикогнітивної карти:

1.Влада (умовне позначення на карті – “1”);

2.Оргкомітет (умовне позначення на карті – “2”);

3.Інвестори (умовне позначення на карті – “3”);

4.Цільова громадськість (умовне позначення на карті – “4”);

5.Подієві комунікації (умовне позначення на карті – “5”);

6.Бренд (умовне позначення на карті – “6”);

7.ЗМІ (умовне позначення на карті – “7”).

Описзв’язків.

1 →2. Влада – Оргкомітет. Зв’язок позитивний, оскільки до складу оргкомітетувходять представники відповідних міністерств та відомств, а це, в свою чергу,сприяє ефективній взаємодії владних структур та організаційного комітету.

2 →1. Оргкомітет – Влада. Зв’язок позитивний з тих же причин, по яких вінпозитивний і для зворотної взаємодії, описаної вище.

1 →3. Влада – Інвестори. Зв’язок негативний, оскільки на державному рівні длязалучення та роботи з інвесторами в українську економіку не здійснюєтьсяпрактично ніяких практичних заходів, влада обмежується виключно деклараціямипро необхідність залучення до країни іноземного капіталу.

2 →3. Оргкомітет – Інвестори. Зв’язок позитивний. На відміну від влади,організаційний комітет здатен практично вплинути на ті сфери діяльності країни,до яких він прагне залучити інвесторів, тому його діалог з інвесторами є допевної міри результативним.

3 →2. Інвестори – Оргкомітет. Зв’язок негативний. Оскільки оргкомітет до певноїміри репрезентує українську владу, потенційні інвестори досить неохоче йдуть наспівпрацю, не дослухаючись до запевнень оргкомітету.

2 →5. Оргкомітет – Подієві комунікації. Зв’язок негативний, оскільки за часініціювання процесу підготовки України до Євро-2012 громадськість не сталасвідком жодної більш-менш серйозної родієвої комунікації, здійсненої в рамках ПР-забезпеченняцієї події.

1 →5. Влада – Подієві комунікації. Зв’язок негативний, оскільки влада, подібно дооргкомітету, теж не дуже переймається організацією родієвих комунікацій дляоптимальнішого ПР-забезпечення чемпіонату.

2 → 6. Оргкомітет –Бренд. Зв’язок позитивний, оскільки в рамках ПР-забезпечення Євро-2012було вироблено відповідний бренд події.

1 →6. Влада – Бренд. Зв’язок позитивний, оскільки в рамках ПР-забезпечення Євро-2012було вироблено відповідний бренд події.

1 →7. Влада – ЗМІ. Зв’язок позитивний, оскільки зусиллями влади черезпідконтрольні їй ЗМІ, як правило, здійснюється поширення позитивної інформаціїпро підготовку до Євро-2012.

2 →7. Оргкомітет – ЗМІ. Зв’язок позитивний, оскільки члени організаційногокомітету у своїх інтерв’ю та/або заявах для ЗМІ теж намагаються поширюватипозитивну інформацію про підготовку до Євро-2012.

5 →7. Подієві комунікації – ЗМІ. Зв’язок негативний, оскільки за практично повноївідсутності відповідних родієвих комунікацій ЗМІ не можуть в повній мірівиконувати свою функцію в рамках ПР-забезпечення чемпіонату.

6 →7. Бренд – ЗМІ. Зв’язок позитивний, оскільки, за наявності бренду, ЗМІ маютьможливість інформаційно заповнювати цю складову ПР-забезпеченняпідготовки до Євро-2012.

7 →4. ЗМІ – Громадськість. Зв’язок позитивний, оскільки загалом ЗМІ є головнимджерело інформації для громадськості про суспільно-політичне життя; отже,поширюючи інформацію про підготовку країни до Євро-2012, вони доносять її доцільової аудиторії.

5 →4. Подієві комунікації – Громадськість. Зв’язок негативний, що зумовленозагальною відсутністю адекватних родієвих комунікацій в рамках ПР-забезпеченняпідготовки до чемпіонату.

6 →4. Бренд – Громадськість. Зв’язок позитивний, що зумовлено наявністю бренду таможливістю донесення його до аудиторії за допомогою ЗМІ.

2 →4. Оргкомітет – Громадськість. Зв’язок позитивний, оскільки оргкомітет дляефективності здійснення ПР-забезпечення своєї діяльності повиненпроводити моніторинг сприйняття громадськістю його дій та загалом ставлення дозапланованого чемпіонату.

4 →2. Громадськість – Оргкомітет. Враховуючи загальну аполітичність Євро-2012,громадськість теж в загальному позитивно сприймає діяльність комітету по йогопідготовці.

Аналізрезультатів.

СценарійІ

Провівшидетальний аналіз контурів зворотного зв’язку маємо наступний результат – 11 “+”та жодного “–”. Числові значення розміщенні у Додатку В.

Тому,можна сказати, що система розвивається в позитивному напрямку.

Якбачимо, в рамках побудованого сценарію процеси ПР-забезпеченняздійснюються на належному рівні, сприяючи позитивному сприйняттю не лише самоїподії – чемпіонату ЄВРО-2012, але й позитивному сприйняттю України як держави,здатної на рівні з іншими європейськими країнами підготувати та провести цюподію на належному рівні.

Сценарій ІІ

Удругому сценарії ми заміняємо один знак на протилежний.

Так,ми замінимо знак “–” на “+” у зв’язку між оргкомітетом та кризовимикомунікаціями (у когнітивній карті це зв’язок – “2 – 5”). Числові значеннярозміщенні у Додатку В.

Вцьому випадку отримаємо ситуацію, коли оргкомітет провадитиме активнішудіяльність по організації про проведенню кризових комунікацій в рамках ПР-забезпеченняпідготовки до ЄВРО-2012, що дозволить мати інструмент ефективного реагування нанегативні тенденції, які можуть проявитися під час такої підготовки.

Аналіз результатів

Провівшианаліз контурів зворотного зв’язку по другому сценарію маємо наступнийрезультат – 9 “+” та 2 “–”. Числові значення розміщенні у Додатку В.

Отожбачимо, що система розвивається в позитивному напрямку.

Такимчином ми отримали свідчення позитивного впливу використання оргкомітетомкризових комунікацій в контексті цілого комплексу ПР-забезпеченняпідготовки до проведення чемпіонату ЄВРО-2012.

СценарійІІІ

Докогнітивної карти додаємо новий елемент.

Мибудемо додавати елемент бізнес структури (умовне позначення на карті – “8”).

Опис зв’язків

1 –8. Влада – Бізнес структури. Зв’язок позитивний, оскільки влада намагатиметьсязробити все, аби бізнесові структури, причетні до підготовки чемпіонату,отримали прибутки та виконали свої зобов’язання.

8 –1. Бізнес структури – Влада. Зв’язок позитивний. Своєю чергою, бізнес-структуритеж зацікавлені в участі в підготовці до ЄВРО-2012, оскільки це – можливістьотримати прибутки, гарантовані з боку держави.

3 –8. Інвестори – Бізнес структури. Зв’язок позитивний, оскільки інвестори будутьохоче вкладати кошти у діяльність того українського бізнесу, який має певнідержавні гарантії у своїй роботі.

2 –8. Оргкомітет – Бізнес структури. Зв’язок позитивний, адже саме оргкомітетбезпосередньо взаємодіє з бізнес-структурами, залучаючи їх до підготовкипроведення чемпіонату.

8 –5. Бізнес структури – Подієві комунікації. Зв’язок позитивний, оскільки самаефективна діяльність бізнесу в сфері підготовки до ЄВРО-2012 є достатнімприводом для того, щоб на цій основі будувати подієві комунікації в рамках ПР-забезпеченняпідготовки до чемпіонату.

Аналіз результатів

Проаналізувавшизміни в когнітивній карті маємо 8 “+” та жодного “–”. Числові значеннярозміщенні у Додатку В.

Отже,можна сказати, що система розвивається в позитивному напрямку.

Отжеможна стверджувати, що в результаті додавання нового елемента – бізнесовихструктур, ПР-забезпечення підготовки до ЄВРО-2012 не стане негативним.Навпаки, покращиться ситуація з активнішим використанням родієвих комунікацій,що, своєю чергою, дозволить більше залучати до цього процесу громадськість, яказа умов використання ПР-технологій є однією з найголовніших ланок цьогопроцесу, оскільки саме від її реакції залежатиме в кінцевому підсумкуефективність ПР-забезпечення тих чи інших дій.

Окрімтого, додавання нового елементу суттєво покращує реальний стан справ зпідготовкою до проведення чемпіонату в Україні, що, як ми вже зазначали, такожє невід’ємними чинником ефективності ПР-забезпечення цієї події.

Відповіднодо здійсненого дослідження особливостей практики ПР-забезпечення підготовки тапроведення чемпіонату ЄВРО-2012 в Україні можна запропонувати наступнірекомендації щодо збільшення ефективності цих кроків:

1.  В реалізації ухвалених концепцій та запланованих до реалізаціїПР-заходів в рамках підготовки до проведення чемпіонату Європи з футболу 2012року українській владі слід уникати використання цієї теми для з’ясуваннявнутрішньополітичних стосунків. Підготовка до проведення міжнародногоспортивного заходу такого масштабу привертає увагу європейської громадськості,тому слід уникати ситуацій, коли в міжнародних інформаційних потоках ця темастане асоціюватися з політичною, економічною чи будь-якою іншою нестабільністюв Україні.

2.  В рамках реалізації заходів з ПР-забезпечення підготовки доЄВРО-2012 доцільно використати потенціал цього заходу як ефективногоінструменту для покращення міжнародного іміджу України. Адекватний кризовийменеджмент дозволить використати ситуацію для введення в міжнародніінформаційні потоки позитивних для іміджу України повідомлень, виправляючитаким чином помилки, припущені в минулому в процесах формування позитивногообразу нашої держави.

3.  В реалізації конкретних ПР-заходів щодо відповідного забезпеченняпідготовки до проведення ЄВРО-2012 в Україні слід дотримуватися адекватногоспіввідношення реального стану справ з повідомленнями, призначеними визначенимцільовим аудиторіям що вводяться в регіональні та міжнародні інформаційніпотоки. Це робиться з метою максимального наближення картини-образу додійсності.

4.  Слід якнайшвидше трансформувати ПР-забезпечення підготовки допроведення ЄВРО-2012 в Україні в повноцінну ПР-кампанію з відповіднимиатрибутами – символікою, слоганом і т.п. Це дозволить повніше використати весьінструментарій ПР для досягнення бажаного результату, а саме – презентуванняУкраїни як європейської держави, здатної бути надійним партнером у підготовціта проведенні актуальних для усієї Європи подій.


ВИСНОВКИ

Врезультаті здійсненого теоретичного та практичного дослідження процесівПР-забезпечення підготовки України та Польщі до проведення чемпіонату Європи зфутболу ЄВРО-2012 ми дійшли наступних висновків:

1.          Значну роль у ПР-забезпечення різних сфер діяльності держави, втому числі спортивної, відіграють поняття міжнародних зв’язків з громадськістю,міжнародних комунікацій. Ці процеси напряму зв’язані з практичним втіленнямтеоретичних положень про ПР-кампанії, подієві комунікації, реалізовані наміжнародному рівні.

2.          Положення офіційних документів, що встановлюють та регулюють нормита процеси здійснення ПР-забезпечення підготовки до проведення Україноючемпіонату Європи з футболу 2012 року – Державної цільової програми“Забезпечення підготовки і проведення в Польщі та Україні фінального турніручемпіонату Європи УЄФА 2010/12 з футболу” на 2007-2012 роки в Україні,Концепції інформаційного забезпечення процесу підготовки та проведеннячемпіонату Європи з футболу 2012 року в Україні, та “Методичних рекомендаційщодо створення регіональних інформаційних центрів для висвітлення підготовки тапроведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу”, загаломвідповідають теоретичним вимогам, які ставляться до подібних концептуальнихдокументів. Певні застереження можуть викликати особливості та повнота їхпрактичної реалізації.

3.          Провівши дослідження особливостей здійснення ПР-забезпеченняпідготовки України до проведення ЄВРО-2012 в національних засобах масовоїінформації України та Польщі можна стверджувати наступне. В українських виданьнайбільше уваги приділяється висвітленню інформації про розвиток інфраструктуруУкраїни (видання «Факти» та «2000») та проведення різноманітних круглих столів,конференцій, самітів в рамках проведення ЄВРО–2012 (видання «Високий замок»). Спрямованістьпублікацій в українських газетах різна – позитивна та нейтральна (газета«Факти»), нейтральна (газета «2000») та позитивна (видання «Високий замок»).Щодо польських ЗМІ, то можна сказати, що досліджувані видання більше увагиприділяють також питанням розвитку інфраструктури країни, а ще подієвимкомунікаціям (видання «Gazeta Rzeczpospolita»), крім інфраструктури розглядаютьсяі питання розвитку туристичної сфери (газета «Gazeta Polska» та «GazetaZycie»). Спрямованості матеріалів досліджуваних польських видань переважнопозитивна.

Здійснившитеоретичне та практичне дослідження процесів ПР-забезпечення підготовки Українита Польщі до проведення чемпіонату Європи з футболу ЄВРО-2012 можна сказати, щосталої ПР-кампанії по підготовці України до проведення чемпіонату немає, а єлише окремі її елементи (публікації ЗМІ, подієві комунікації), що напрямупов’язані з практичним втіленням теоретичних положень Державної цільовоїпрограми “Забезпечення підготовки і проведення в Польщі та Україні фінальноготурніру чемпіонату Європи УЄФА 2010/12 з футболу” на 2007-2012 роки в Україні.


ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.  Анжела Мюррей. PR.: М., Фаир – Пресс, 2003. — с. 6 -13.

2.  Алешина И.В. Паблик рилейшнз для менеджеров и маркетеров. – М.:Издательство “Гном-Пресс”, 1997. – с. 256.

3.  Бебик В.М. Політичний маркетинг і менеджмент: монографія. –К.: МАУП,1996. — с. 80-83.

4.  Беленков С. PR в ХХI веке: выживание в новом качестве //Со-общение. – №3-4, март-апрель. – 2000.

5.  Блажнов Е.А. Паблик Рилейшнз–PR: приглашение в мир цивилизованныхрыночных и общественных отношений. Учебное пособие. – М.: ИМА–Пресс, 1994. – с.152.

6.  Блэк Сем.PR: Международная практика. – М.:1997.

7.  Блэк С. Введение в паблик рилейшнз. Пер. с англ. – Ростов н/Д:Феникс, 1998. – с. 320.

8.  Ваганова О.В. Функції масової комунікації у діяльності суб’єктівміжнародних відносин. // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2002.–Випуск 36. – Частина 1.- с.162 — 168.

9.  Викентьев И.Л. Приемы рекламы и public relations: 215 примеров,130 учебных задач и 15 практических приложений / Система профессиональныхразработчиков, консультантов и преподавателей “Триз-шанс”. – К., 1997. – с.223.

10.   Вітер І.І. Політика європейської інтеграції України в контекстіглобалістики. – 2002. –Випуск 36. – Частина 1.- с.- 62.

11.   Городяненко В.Г., Гілюн О.В. Соціологія. К., — 2002

12.   Дерев’яненко А. Г. Інформаційні центри: структура і методидіяльності. – К.: 1999.

13.   Державна цільова програма “Забезпечення підготовки і проведення вПольщі та Україні фінального турніру чемпіонату Європи УЄФА 2010/12 з футболу”на 2007-2012 роки в Україні – main.ffu.org.ua/euro2012concept.doc.

14.   Зернецька О.В. Зовнішня політика України в аналітиці вітчизняних ізарубіжних медіа. // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2002. –Випуск36. – Частина 1.- с.157 — 162.

15.   Іванов В.Ф. Теоретико-методологічні основи вивчення змісту масовоїкомунікації. – К.: Київський університет ім.Тараса Шевченка, 1996.

16.   Концепція інформаційного забезпечення процесу підготовки тапроведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року в Україні –bohush.org.ua/ua/index.php?option=com_content&task=view&id=171&Itemid=61.

17.   Королько В.Г. Основи паблік рилейшнз. Посібник. – К.:1997.

18.   Королько В.Г. Паблік рілейшнз. Наукові основи. Методика. Практика.Підручник. – К.: Видавничий дім „Скарби”. 2001. – с. 528.

19.   215. Королько В. У пошуках теорії мультикультурних паблікрилейшнз. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. – № 3. – с. 28-41.

20.   Лебедєва Т.Ю. Паблік рилейшнз. Корпоративная и политическаярежисура. Модель. Система цінностей. Каналы СМК. – М.: Издательство московскогоуниверситета, 1999. – с.352.

21.   Лебедева Т.Ю. Искусство обольщения. Паблик рилейшнз по-французски.Концепции. Практика. – М.: Издательство Московского университета, 1996. – с.134.

22.   Лубніна Н. Європейська та українська молодь про майбутнє Європи.// Євробюлітень, січень 2003. — с. – 14.

23.   Макаренко Є.А. Актуальні проблеми міжнародної інформації. Збірникстатей. – Рівне, РІС КІСУ, 2001.- с. 33 — 49.

24.   Макаренко Є.А. Європейська інформаційнаполітика.Монографія.К.-2000.

25.   Макаренко Є.А. Міжнародні інформаційні відносини: К. – 2002. — с.202 — 212.

26.   Макаренко Є.А. Трансформація зовнішньополітичної діяльності //Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2002. –Випуск 36. – Частина 1.- с. 3- 11.

27.   Масова комунікація: Підручник / А. З. Москаленко, Л. В.Губерський, В. Ф. Іванов, В. А. Вергун – К.: Либідь, 1997, с. 216.

28.   Методичні рекомендації щодо створення регіональних інформаційнихцентрів для висвітлення підготовки та проведення фінальної частини чемпіонатуЄвропи 2012 року з футболу – www.uazakon.com/documents/date_3c/pg_gngyoz.htm.

29.   Моисеев В.А. Паблик рилейшнз. Теория и практика. –К.:1999. — с.273-279.

30.   Пічі В. М. Соціологія. Курс лекцій.: К. -1997.

31.   Полторак В.А. Социология общественного мнения. Учеб. пособие. — К.: Арт-Пресс, 2000, с. 264.

32.   Польський суспільно-політичний тижневик «Gazeta Rzeczpospolita»(01.12.08 – 30.03.2009).

33.   Польський суспільно-політичний тижневик «Gazeta Polska» (01.12.08– 30.03.2009).

34.   Польський суспільно-політичний тижневик «Gazeta Zycie» (01.12.08 –30.03.2009).

35.   Почепцов Г.Г. Паблик Рилейшнз– средство социальной коммуникации.(История и практика) – К.; Дакор.,2002.

36.   Почепцов Г.Г. Теорія комунікацій. – К.: Видавничий центр „КиївськийУніверситет”, 1999.- с.104 — 111.

37.   ПочепцовГ.Г. Теория и практика коммуникации: от речей президентов до переговоров стеррористами. – М.: Центр, 1998. – с. 352.

38.   Программа PHARE: Европейський Союз – странам Центральной иВосточной Европы.//ПР сегодня: новые подходы, исследования, международнаяпрактика/Пер. с англ. – М.: Консалтинговая группа «Имдж –Контакт», ИНФРА-М,2002. — с. 300 — 317.

39.   ПР сегодня: новые подходы, исследования, международная практика. /Пер. с англ. – М.: Консалтинговая группа “Имидж-Контакт”, ИНФРА-М,2002.– с. 492.

40.   Слісаренко І.Ю. Паблік рілейшнз у системі комунікації тауправління.-К.: МАУП, 2001.- с.43 – 45.

41.   Український суспільно-політичний тижневик «2000» (01.12.08 –30.03.2009).

42.   Український суспільно-політичний тижневик «Високий замок»(01.12.08 – 30.03.2009).

43.   Український суспільно-політичний тижневик «Факты» (01.12.08 –30.03.2009).

44.   Тихомирова Є.Б. Зв’язки з громадськістю: Навчальний посібник /РівненськогоІСКСУ. – К.,2001.- с.486 — 504.

45.   Чумиков А. Измерение эффективности PR-деятельности. Рекомендациидля заказчиков и исполнителей PR-проектов // Советник. – №7. – с. 20-21.

46.   Шевченко О.В. PR-технології у міжнародних відносинах (європейськийдосвід та перспективи України). – К.: КІМВ ім.Тараса Шевченка, 2003. – с. 6 –103.

47.   Шевченко О.В. Технології паблік рилейшнз у міжнародних відносинах// Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2002. –Випуск 36. – Частина 1. –с.129 — 136.

48.   Шевченко О.В. Паблік рілейшнз як чинник зовнішньої політики і політичноїкультури в сфері міжнародних відносин: Автореф. дис… канд. політ. наук:23.00.03 /Київський національний ун-т ім. Т.Шевченка, Інститут міжнароднихвідносин. – К., 2001. – с. 23.

49.   Шишкина М.А. Паблик рилейшнз в системе социального управления. –СПб.: Издательство Санкт-Петербургского университета, 1999. – с. 444.

50.   Яковлев И.П. Паблик рилейшнз в организациях. – СПб.: ТОО“Петрополис”, 1995. – с. 148.

еще рефераты
Еще работы по маркетингу