Реферат: Адаптиве керування малим бізнесом в ринкових умовах

--PAGE_BREAK--1.2 Керування з адаптацією


В умовах глибокого економічного спаду й загального скорочення відтворювального потенціалу підприємств спрямованість державної політики на макроекономічну стабілізацію багато в чому визначила кризові явища в соціальній сфері країни, зниження рівня добробуту населення. Виникла потреба в перегляді шляхів і методів ведення перетворень на рівні окремих підприємств, що формують основу сучасної економіки.

В ході розвитку ринкових відносин об'єктивно позначилась потреба у формуванні нових структур і механізмів керування. Більшість великих вітчизняних підприємств, що мали налагоджену систему виробничо-господарської діяльності, планування й обліку, виявилися нездатні адекватно й усвідомлено реагувати на умови зовнішньої середовища, які постійно змінюються, в силу нерозвиненості ринкових інструментів гнучкого, адаптивного керування.

У такій ситуації особливу значимість здобувають теоретичні й прикладні дослідження, спрямовані на розробку вдосконалювання підходів і механізмів функціонування систем адаптивного керування, які були б адекватні сформованим в країні соціально-економічним, науково-технологічним і правовим умовам.

Адаптивною моделлю системи керування називають таку модель, в якій у результаті зміни характеристики внутрішніх і зовнішніх властивостей об'єкта відбувається відповідна зміна структури й параметрів регулятора керування з метою забезпечення стабільності функціонування об'єкта. Функцією регулятора є вирішення завдання оптимізації функціонування об'єкта — гасіння зовнішніх імпульсів, які виникають при його русі вздовж планової траєкторії в кожний момент часу.

Адаптацію розуміють як «процес пристосування до умов середовища, що змінюються» [4], як" пристосування економічної системи і її окремих суб'єктів, працівників до умов, що змінюються, зовнішнього середовища, виробництва, праці" [10]. Її також визначають як «процес зміни властивостей системи, що дозволяє їй досягти найкращого або, принаймні, прийнятного функціонування в умовах, що змінюються,» або «процес зміни параметрів і структури системи, а можливо, і керуючих впливів на основі поточної інформації з метою досягнення певного, звичайно, оптимального, стану системи при початковій невизначеності й умовах роботи, що змінюються» [1].

Адаптація в кібернетиці — це «нагромадження й використання інформації для досягнення оптимального в деякому сенсі стану або поводження системи при початковій невизначеності в зовнішніх умовах, які змінюються,» [14]. Адаптивної вважають систему, що може пристосовуватися до змін внутрішніх і зовнішніх умов [14]. Поряд з поняттям адаптивної системи існує поняття керування з адаптацією (адаптивне керування), тобто керування в системі з неповною апріорною інформацією про керований процес, що змінюється в міру нагромадження інформації й застосовується з метою поліпшення якості роботи системи. Таке значення терміна «адаптація» склалося в теорії керування під впливом технічних додатків.

Таким чином, у всіх визначеннях адаптації й адаптивного керування присутня така властивість системи як її здатність пристосовуватися до умов зовнішнього середовища, що змінюються. Ця властивість називається адаптивністю — «здатність системи, організації або окремої людини пристосовуватися до різних умов навколишнього середовища» [9].

Застосування системи адаптивного керування пояснюється умовами апріорної й поточної невизначеності в описі моделей об'єктів і зовнішніх збурювань (зовнішнього середовища), коли така невизначеність істотно впливає на якість керування і його результати [2].

На відміну від технічних систем підприємство, що є складною соціально-економічною системою, під якою розуміється «будь-яке соціально-економічне утворення, що володіє певною свободою вибору форм діяльності й яке представляє собою єдину організаційну структуру, елементи якої взаємозалежні й спільно функціонують для досягнення загальних цілей» [13], має більший набір і інший тип керованих параметрів. Це визначає більшу невизначеність і ризик у керуванні соціально-економічними системами й обумовлює необхідність застосування адаптивного механізму керування. У результаті досліджень було виявлено, що в основі адаптивних властивостей соціально-економічних систем лежить базова здатність складних динамічних систем до самоорганізації.

<img width=«518» height=«141» src=«ref-1_1243439799-2206.coolpic» v:shapes="_x0000_s1058 _x0000_s1059 _x0000_s1060 _x0000_s1061 _x0000_s1062 _x0000_s1063 _x0000_s1064 _x0000_s1065 _x0000_s1066 _x0000_s1067 _x0000_s1068 _x0000_s1069 _x0000_s1070 _x0000_s1071 _x0000_s1072 _x0000_s1073 _x0000_s1074 _x0000_s1075 _x0000_s1076 _x0000_s1077 _x0000_s1078">
Адаптивне керування — це керування зі зворотним зв'язком, що має блок обліку зовнішніх факторів, які аналізуються ще до того, як був отриманий результат діяльності системи. При цьому блок керування одержує інформацію про зміну значення фактора одночасно з керованим об'єктом або, при наявності прогнозу, навіть раніше, і приймаються заходи щодо нейтралізації його впливу (негативний зв'язок), або за узгодженням мір для збільшення його позитивного ефекту (рис.1.2).
Рис.1.2 Структура адаптивного керування


Досліджуючи праці вітчизняних і закордонних авторів, доходимо висновку, що адаптивне керування — це гнучке керування, що пристосовується до факторів зовнішнього середовища, що змінюються, в умовах нестачі інформації про неї.

Функціонування адаптивного керування підприємством представляється в такий спосіб. У певний момент часу підприємство перебуває в якомусь оптимальному стані, що відповідає певному стану зовнішнього середовища. Між підприємством і зовнішнім середовищем існує двосторонній зв'язок. При переході зовнішнього середовища в інший стан, що зачіпає умови функціонування підприємства, по механізму зв'язку відбувається передача відповідної інформації до підприємства. Підприємство також переходить в інший стан, що з великою ймовірністю перебуває за межами оптимального. При адаптивній системі керування підприємством спрацьовує механізм адаптації, що пристосовує підприємство під нові умови зовнішнього середовища таким чином, щоб у цих умовах підприємство функціонувало оптимально, забезпечуючи його стабільність існування на ринку.

Побудова адаптивної системи керування підприємством дозволить забезпечити виживаність, стабільність і ефективність функціонування підприємств у сучасній ринковій економіці, поліпшуючи тим самим макроекономічний стан і забезпечуючи макроекономічну стабільність.


    продолжение
--PAGE_BREAK--1.3 Поняття «адаптивність системи керування»


Як ми вже знаємо, адаптивна модель системи керування об'єктом це така модель, в якій в результаті зміни характеристики внутрішніх і зовнішніх властивостей об'єкта відбувається відповідна зміна структури й параметрів регулятора керування з метою забезпечення стабільності функціонування об'єкта.

Ефективність керування реальними об'єктами, як показує практика, звичайно має пряму залежність від ступеня використання адаптивного механізму в процесі керування незалежно від природи керованого об'єкта.

Адаптивною вважають систему, що може пристосовуватися до змін внутрішніх і зовнішніх умов. Поряд з поняттям адаптивної системи існують також, крім зазначених, інші визначення адаптації й родинних їй понять. Сутність їх полягає в наступному. Наші знання про об'єкт і середовище, у якій він функціонує, невизначені. Відома лише приналежність їх до заданого класу. Крім того, задана мета керування, від якої залежить бажане поводження об'єкта. Необхідно знайти алгоритм керування (адаптивний регулятор), що забезпечує досягнення мети за кінцевий час для будь-якого об'єкта й умов його функціонування, що належать заданому класу.

Адаптивні системи функціонують відповідно до певних принципів.

1. Принцип необхідної розмаїтості. Він стверджує, що розмаїтість керуючої системи повинна бути не менше розмаїтості об'єкта керування. На відміну від адаптивних, інші («неадаптивні») системи керування повинні для підтримки здатності керування об'єктом включати невелике число об'єктів. Адаптивні системи несуть в собі відсутність певного стаціонарного закону керування для елементів заданого класу. У процесі функціонування системи, чим більше проявляється її розмаїтість, тим більшою мірою повинні відбуватися зміни її параметрів і структури.

2. Принцип дуального керування. Керуючі впливи носять двоїстий характер. З одного боку, вони покликані управляти об'єктом, з іншого слугують для вивчення його властивостей і закономірностей для наступних керуючих впливів. Тобто, структура керуючих впливів повинна змінюватися відповідно до змін параметрів системи об'єкта керування.

3. Принцип зворотнього зв'язку. За допомогою зворотнього зв'язка відбувається вимір характеристик керованого об'єкта, і виробляються реакції, що виражаються в керуючих впливах.

Адаптивність структури керування визначається її здатністю ефективно виконувати задані функції в певному діапазоні умов, що змінюються. Чим відносно ширше цей діапазон, тим більш адаптивної вважається структура.

Даний показник можна представити як рівень, при якому організація реагує на зміни її внутрішнього й зовнішнього середовища. Адаптивність розглядається тут як проміжний критерій, більше абстрактний, ніж рівень виробництва, продуктивність або задоволення.

Цей критерій відноситься до здатності керівника сприймати зміни як зовнішнього, так і внутрішнього середовища організації.

Низька ефективність організації, що проявляється в досягненні недостатнього рівня виробництва, продуктивності й задоволення, сигналізує про необхідність внести зміни в практику й стратегію керування.

Зовнішнє середовище може вимагати випуску іншої продукції або надати інші ресурси, тим самим, викликавши необхідність змін. Низький рівень адаптивності, при якому організація не може або не хоче пристосовуватися до змін зовнішнього середовища, означає загрозу її виживанню. На відміну від короткострокових критеріїв ефективності не існує спеціальних і конкретних показників виміру адаптивності.

Організація керування може сприяти проведенню політики, що підтримує готовність до змін; існує також певна практика керування, що у випадку застосування забезпечує необхідний рівень адаптивності.



Розділ 2. Моделювання процесу адаптації організації до ринкових умов2.1 Показник рівня адаптації організації до ринкових умов


Для одержання оцінки динаміки процесу адаптації використовується коефіцієнт адаптації організації (Кад).

Даний показник є величиною безрозмірної, показує зміну величини доходів у відсотках при зміні величини витрат на 1% і дозволяє зробити висновки про швидкість зміни процесів, що відбуваються у внутрішньому середовищі організації, в залежності від змін у зовнішньому і внутрішньому середовищі й розраховується як відношення темпу приросту показника доходів за період до темпу приросту показника витрат за той же період. У вираженні (1) представлена математична формула для розрахунку показника.

Найбільш адекватним прийомом для оцінки рівня адаптації організації, є визначення міри реагування результуючих показників функціонування (доходу) на зміну величини витрат. Такий підхід відомий як метод визначення еластичності функції й дозволяє визначити частку зміни доходу (виторгу) підприємства, при зміні витрат на 1%. Такий підхід дозволяє оцінити динаміку змін в організації. Отже, запропонований показник може служити характеристикою рівня адаптивності системи й розраховується по формулі виду (1) [8].
<img width=«191» height=«54» src=«ref-1_1243442005-1348.coolpic» v:shapes="_x0000_i1025"> = <img width=«211» height=«52» src=«ref-1_1243443353-1390.coolpic» v:shapes="_x0000_i1026">
де Дзв — сума всіх доходів організації за аналізований період;

Дбаз — сума всіх доходів організації за період прийнятий у якості базового;

Витрзв — сума всіх витрат організації за аналізований період;

Витрбаз — сума всіх витрат організації за період прийнятий у якості базового.

Таким чином, ми можемо оцінити рівень адаптації організації в конкретний момент часу й зробити висновки про адаптивність.

У даній роботі представлена інтерпретація коефіцієнта адаптації організації (К ад) залежно від значень темпів зміни величини витрат і темпів зміни величини доходів. При оцінці рівня адаптації величина такого показника як фінансовий результат не мають значення, оскільки характеризують систему тільки з погляду результату роботи організації за період і не дає розуміння динаміки процесів, які відбуваються усередині організації й пов'язаних зі змінами зовнішнього й внутрішнього середовища. Нівелювання даного фактора дозволяє уникнути перекручувань в оцінках і рекомендаціях і, як наслідок, прийняти більш зважене управлінське рішення.

Для більш детального вивчення процесу адаптації скористаємося можливою траєкторією процесу адаптації й графіком коефіцієнта адаптації [8].

Коефіцієнт адаптації є розрахунковим показником і являє собою відношення темпу приросту доходів до темпу приросту витрат. Оскільки зазначені темпи можуть мати як позитивне, так і негативне значення, а також дорівнювати нулю, то графік відображаючий траєкторію процесу адаптації може розташовуватися в кожній із чотирьох чвертей у системі координат, перетинати осі абсцис і ординат у будь-якій точці. При цьому коефіцієнт адаптації (К ад) буде кількісно відбивати рівень адаптації організації, а темпи приросту доходів і витрат, залежно від знака "+" або "-", вказувати спрямованість процесу.

На рис.2.1 представлена траєкторія процесу адаптації організації, у системі координат, де вісь абсцис — темпи приросту витрат, а вісь ординат — темпи приросту доходів.

Кожна чверть такої системи координат є описом можливих станів організації й дає можливість згрупувати закономірності зовнішнього й внутрішнього середовища по ступеню впливу на показники фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, значення коефіцієнта адаптації говорить про рівень інтенсивності процесу адаптації й виражає його чисельно, а знак показників темпів приросту доходів і темпів приросту витрат говорить про його ефективність. Якщо К ад >1, то в цьому випадку при позитивному значенні темпів приросту доходів і темпів приросту витрат можна говорити про високу позитивну адаптивність системи, що відповідає високій інтенсивності перетворювальних процесів існуючих у системі і їхній високій ефективності. Якщо ж темпи приросту доходів і темпи приросту витрат мають негативне значення, а коефіцієнт адаптації більше одиниці, то підприємницькі структури характеризуються високою негативною адаптивністю, що свідчить про припинення саме того виду діяльності підприємницьких структур, що приводив до погіршення показників фінансово-господарської діяльності організації в цілому.

    продолжение
--PAGE_BREAK--Розділ 3. Реалізація моделі адаптації підприємства до ринкових умов на прикладі ВАТ «Ресторан „Поділля“3.1 ВАТ „Ресторан “Поділля»


Звіт про фінансові результати за 2004 рік

СТАТТЯ

Код рядка vрядка

За звітний період

За аналогіч. період попереднього року

1

2

3

4

Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

010

200.000

220.700

Непрямі податки та іншівирахування здоходу

020

0.000

0.000

Чистий доход (виручка) відреалізації продукції(товарів, робіт, послуг)

030

200.000

220.700

Інші операційні доходи

040

40.000

19. 200

Інші звичайні доходи

050

3. 200

36.500

Надзвичайні доходи

060

0.000

0.000

Разом чисті доходи (030+040+050+060)

070

243.2

276.400

Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції

080

0.000

0.000



Матеріальні затрати

090

0.000

70.000

Витрати на оплату праці

100

9.100

8.250

Відрахування на соціальні заходи

110

1.000

2.300

Амортизація

120

70.000

0.000

Інші операційні витрати

130

131130

9.500

40.000

Інші операційні витрати

131

15. 200

17.150

Інші операційні витрати: вільний рядок

140

14.800

0.000

Інші звичайні витрати

150

79.500

0.000

Надзвичайні витрати

160

0.000

0.000

Податок на прибуток

170

0.000

0.000

Разом витрати (090+100+110+120+130+140+150+-080+160+170)

180

179.100

137.700

Чистий прибуток (збиток)

190

64.100

138.700

Примітки

д/н

Керівник

Баранська С.В.

Головний бухгалтер

д/н



Звіт про фінансові результати за 2006 рік

СТАТТЯ

Код рядка vрядка

За звітний період

За аналогіч. період попереднього року

1

2

3

4

Доход (виручка) від реалізації продукції

(товарів, робіт, послуг)

010

277.800

49.800

Непрямі податки та іншівирахування здоходу

020

 0.000

 0.000

Чистий доход (виручка) відреалізації продукції(товарів, робіт, послуг)

030

277.800

49.800

Інші операційні доходи

040

229.000

92. 200

Інші звичайні доходи

050

7.700

0.000

Надзвичайні доходи

060

0.000

0.000

Разом чисті доходи (030+040+050+060)

070

514.500

142.000

Збільшення (зменшення) залишків незавершенного виробництва і готової продукції

080

0.000

0.000

Матеріальні затрати

090

0.000

29.400

Витрати на оплату праці

100

4.400

24.800

Відрахування на соціальні заходи

110

1.400

8.900

Амортизація

120

175.500

0.000

Інші операційні витрати

130

131130

38.500

31.100

Інші операційні витрати

131

12.100

5.000

Інші операційні витрати: вільний рядок

140

1.000

0.000

Інші звичайні витрати

150

50.300

0.000

Надзвичайні витрати

160

0.000

0.000

Податок на прибуток

170

0.000

0.000

Разом витрати (090+100+110+120+130+140+150+-080+160+170)

180

271.100

94. 200

Чистий прибуток (збиток)

190

243.400

47.800

Примітки

д/н

Керівник

Баранська С.В.

Головний бухгалтер

д/н



На основі даних фінансових звітів у період з 2003 по 2006 року, ми зробили розрахунок суми всіх витрат і доходів по роках для даного малого підприємства, що показано на рис.3.1

2003 рік будемо вважати базисним.





2003 г

(базисный)

2004г

2005г

2006г

Доходи

276,4

243,2

142

514,5

Витрати

137,7

178,1

94,2

271,1

Рис.3.1 Сума всіх витрат і доходів по роках
Відповідно до формули (1), за цими даними розраховуємо коефіцієнт адаптивності для даного підприємства по роках.
<img width=«191» height=«54» src=«ref-1_1243442005-1348.coolpic» v:shapes="_x0000_i1027"> = <img width=«211» height=«52» src=«ref-1_1243443353-1390.coolpic» v:shapes="_x0000_i1028"> (1)

<img width=«30» height=«29» src=«ref-1_1243447481-312.coolpic» v:shapes="_x0000_i1029">= <img width=«151» height=«44» src=«ref-1_1243447793-1009.coolpic» v:shapes="_x0000_i1030"> = <img width=«50» height=«42» src=«ref-1_1243448802-456.coolpic» v:shapes="_x0000_i1031"> = — 0,593 (2004г)

<img width=«31» height=«31» src=«ref-1_1243449258-319.coolpic» v:shapes="_x0000_i1032"> = <img width=«132» height=«44» src=«ref-1_1243449577-909.coolpic» v:shapes="_x0000_i1033"> = <img width=«53» height=«42» src=«ref-1_1243450486-476.coolpic» v:shapes="_x0000_i1034"> = — 2,056 (2005г)

<img width=«30» height=«29» src=«ref-1_1243447481-312.coolpic» v:shapes="_x0000_i1035"> = <img width=«151» height=«44» src=«ref-1_1243451274-1004.coolpic» v:shapes="_x0000_i1036"> = <img width=«39» height=«42» src=«ref-1_1243452278-453.coolpic» v:shapes="_x0000_i1037"> =0,941 (2006г)



 

2004

2005

2006

Витр

23,10%

-46,10%

49, 20%

Дох

-13,70%

-94,50%

46,30%

Кад

-0,59

2,05

0,94

Рис.3.2 Показники ВАТ «Ресторан „Поділля“ у період з 2003 по 2006 р.
На малюнку 3.2 наведена схема, що відбиває показники Ресторану „Поділля“ у період з 2003 по 2006 р. Ці показники були розраховані на основі форми №2 „Звіт про прибутки й витрати“, що був наведений раніше. На основі отриманих даних можемо охарактеризувати кожен рік функціонування підприємства з точки зорі приросту доходів і приросту витрат.
<img width=»279" height=«216» src=«ref-1_1243452731-9006.coolpic» v:shapes=«Диаграмма_x0020_1»>


<img width=«353» height=«251» src=«ref-1_1243461737-10653.coolpic» v:shapes=«Диаграмма_x0020_2»>
Як видно з рис.3.3 та рис.3.4 робота підприємства в 2004 році характеризується погіршенням показників прибутку в порівнянні з базисним роком. Підприємству необхідно збалансувати витрати. К ад має негативне значення, що говорить про високу негативну адаптивність організації.

В 2005 році керівництвом підприємства була прийнята програма реформування підприємства, що передбачала придбання нового обладнання й удосконалювання системи маркетингу й збуту. Частина прибутку з минулого періоду була спрямована на закупівлю цих технологій. Незважаючи на те, що прибуток перевищує витрати. Підприємство усе ще не характеризується адаптивністю. Значення К ад >1, що в нормальних умовах говорить про адаптивність організації. Але в нашому випадку темпи приросту доходів і темпи приросту витрат мають негативні значення, що характеризує підприємницьку систему високою негативною адаптивністю, що свідчить про припинення саме того виду діяльності підприємства, що приводив до погіршення показників фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому.

Але вже в 2006 році ми бачимо, що К ад практично дорівнює одиниці. Що означає, що робота підприємства характеризується стабільним стійким ростом, темп приросту доходів перевищує темп приросту витрат, що говорить про перехід підприємства в зону росту.

    продолжение
--PAGE_BREAK--