Реферат: Оптимізація трудових ресурсів

--PAGE_BREAK--Товариство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації. До складу товариства входять відокремлені структурні підрозділи, що не є юридичними особами, діють на підставі положень про них. Товариство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, статуту і засновницького договору.
Товариство є правонаслідувачем орендного будівельно-монтажного тресту «Азовстальстрой». Майно суспільства складають основні фонди і оборотні кошти, а також інші матеріальні цінності, вартість яких відбивається в балансі товариства.

Товариство є власником:

– майна, переданого йому акціонерами;

– майна, придбаного в результаті його фінансово-господарської діяльності;

– іншого майна, придбаного на підставах, не забороненим чинним законодавством України.

Товариство здійснює володіння, користування і розпорядження своїм майном відповідно до цілей своєї діяльності.

Товариство має самостійний баланс, розрахунковий і інші рахунки в банківських установах, друк і кутовий штамп зі своїм найменуванням, а також фірмові бланки.

Товариство має право укладати договори, у тому числі і купівлі-продажу, підряду, застави, договори, пов'язані із обертанням і обліком векселів і інші договори, нести обов'язки, виступати позивачем і відповідачем в арбітражному і третейському судах. Товариство несе відповідальність по своїх зобов'язаннях лише в межах майна, що належить йому.

Товариство має право у встановленому чинним законодавством України порядку:

– випускати цінні папери;

– виступати засновником господарських і інших об'єднань і вступати до складу таких об'єднань;

– створювати на території України і за її межами свої структурні підрозділи, а також дочірні підприємства.

Створювані товариством структурні підрозділи, дочірні підприємства, філії можуть наділятися основними фондами і оборотними коштами, які є власністю товариства.

Керівництво їх діяльністю здійснюється керівниками, призначеними правлінням за узгодженням з наглядовою радою товариства.

Мета створення товариства – здобуття максимального прибутку шляхом якнайповнішого використання майна, що належить йому, і засобів акціонерів в процесі їх спільної діяльності, впровадження нових технологій, форм організації виробництва і оплати праці, залучення вітчизняних й іноземних інвестицій для насичення споживчого ринку і задоволення потреб населення.

Товариство здійснює наступні види діяльності:

– капітальний ремонт, реставрація будівель і споруд виробничого і невиробничого призначення по замовленню населення;

– загальнобудівельні роботи;

– виконання монтажних робіт;

– роздрібна торгівля товарами народного ужитку, сільськогосподарською і тваринницькою продукцією, продукцією виробничого призначення, паливно-мастильними матеріалами;

– послуги з оздоровлення працівників і населення на базі відпочинку.

У випадках, передбачених чинним законодавством, товариство отримує ліцензії на здійснення окремих видів діяльності.

Штатний розклад фірми розробляється відповідно до чинного законодавства, на основі вживання тарифної угоди, класифікатора професій, законів про державний бюджет, мінімальну заробітну плату.

Планово-економічний відділ підприємства складається з 4 шт. од.:

– головний економіст з фінансової роботи;

– економіст 1-ої категорії з фінансової роботи,

– економіст 2-ої категорії з фінансової роботи,

– провідний економіст з бухгалтерського обліку.

Організаційна структура підприємства ЗАТ «БМФ «Азовстальстрой» наведена у додатку А.

Будівництво – одна з найбільших галузей народного господарства, в якій зайнято більше ніж 10 млн. чол., – робітників, ІТР, проектувальників і вчених.

Щорічно будівництво вводить до експлуатації десятки тисяч житлових, суспільних і промислових об'єктів, тому будівництво відноситься до найбільших споживачів матеріальних ресурсів.

Ні для кого не секрет, що криза «вдарила» по будівельній галузі, і об'єми будівництва істотно скоротилися. Зараз криза поступово починає відступати, будівництво отримує підтримку держави, а виконання будівельних робіт стає активнішим.

Аналіз внутрішнього середовища фірми розкриває ті внутрішні можливості й той потенціал, на який може розраховувати фірма в процесі досягнення своїх цілей. Важливо завжди пам'ятати, що організація не тільки провадить продукцію для оточення, але й забезпечує можливість існування своїм членам, надаючи їм роботу, можливість участі в прибутках, створюючи для них соціальні умови й т.п.

Під час аналізу персоналу на підприємстві ми користувалися звітними даними за 2008 рік. Було виявлено, що віковій склад працівників ЗАТ БМФ «Азовстальстрой» на 56% складає працівниками віком від 24 до 50 років, на 18% складає працівниками віком від 51 до 54 років, на 12% до 24 років, на 9% працівниками віком від 55 до 59 років, кількість персоналу віком більше ніж 60 років складає 5%.

Освітній рівень при кількості 1087 працівників за станом на 31.12. 2008 року становило у відсотках:

– середньо спеціальна освіта – 51%;

– середня освіта – 9%;

– базова вища освіта – 20%;

– повна вища освіта – 20%.

На основі структури облікової чисельності працівників за період сечень-вересень 2008 року, що наведена нижче у вигляді таблиці 1.1, можна сказати, що фірма не обмежує сферу своєї діяльності тільки Мариуполем, а виконує будівельні роботи у місті Алчевську та Дніпродзержинську. При цьому основний потенціал сконцентрований на будівельних майданчиках, а апарат управління становить лише 10 відсотків від загальної кількості працівників.

До категорії відрядників належать бетонники, штукатури, газорізальники, електрозварювальними ручної зварки, монтажники.

До почасовиків належать двірники, сторожи, трактористи, водії, електрослюсарі, електромонтери, слюсарі будівельні.

До ІТР відносяться працівники редакції газети «Голос строителя», робітники бази відпочинку «Строитель-2», цеховий лікар та медсестра.

До лінійних ІТР відносять: начальників ділянок, виконробів, майстрів, механіків.

Апарат фірми складають: генеральний директор, технічний директор, заступник генерального директора, виробничо-технічний відділ, планово-економічний відділ, кошторисно-договірний відділ, адміністративно-господарський відділ, проектно-кошторисне бюро, відділ кадрів, інженери з комп'ютерних систем, юрисконсульт, бухгалтерія, секретар.
Таблиця 1.1 – Структура облікової чисельності працівників ЗАТ «БМФ «Азовстальстрой»



Визначення планової чисельності персоналу залежить від специфіки підприємства, особливостей його функціонування.

При визначенні чисельності на перспективний період необхідно враховувати фактори зовнішнього середовища, а саме:

а) ринкову кон'юнктуру, пов'язану з тим чи іншим видом діяльності;

б) циклічність розвитку економіки, передбачення можливого загального економічного спаду;

в) регіональні особливості ринку праці (переміщення виробничих потужностей в регіони з нижчою вартістю праці);

г) державні (урядові) програми, замовлення, контракти (у відповідності з останніми підприємство зобов'язане створювати нові робочі місця);

д) юридичні аспекти (закони, договори з профспілками і т. ін.), що регулюють трудові відносини, захищають інтереси окремих категорій населення та працюючих;

е) можливості використання тимчасового наймання працівників, надомної праці.

Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих днів і годин 1 працівника за період, що аналізується, а також за ступенем використання робочого часу.

Такий аналіз проводиться по кожній категорії робітників, по кожному виробничому підрозділу і у цілому по підприємству.

У таблиці 1.2 представлено аналіз використання робочого часу.

Під час аналізу показників було з'ясовано, що у звітному році відробіток одного працівника фірми зменшився на 8 робочих днів (3,2%). Якщо в 2007 г. кожен працівник фірми відпрацював 246 днів у році при нормі 251 днів, то в звітному році при нормі 252 днів, відпрацьовано 238 днів, менше на 17 днів, при цьому невідпрацьований час збільшився на 10 днів (43–33) за рахунок збільшення нез'явлень з дозволу адміністрації і переведенням працівників фірми з 01.12.2008 на неповний робочий день.

Раціональне використання робочого часу, тобто зменшення і ліквідація цілоденних та внутрізмінних простоїв – важлива умова збільшення виробництва продукції, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції без додаткових капітальних витрат.

Аналіз використання робочого часу здійснюється за двома напрямами:

а) виявлення витрат робочого часу (простоїв);

б) виявлення невиробничого витрачення робочого часу.

Джерела інформації: фотографія робочого дня, дані табельного обліку, відділу кадрів.

Дані про фактично відпрацьованих людино-годинах, людино-днях отримують за даним табличного обліку.

Для визначення фонду робочого часу використовуємо формулу:
Х=К*I*С, (1.1)
де Х – фонд робочого часу;

К – чисельність,

І – кількість днів, відпрацьованих робітником в середньому за рік,

С – середня тривалість робочого дня.

Якщо фактично одним робітником відпрацьовано менше днів і годин, ніж за планом, то можна визначити позапланові втрати робочого часу: цілоденні та внутрізмінні.

Цілоденні втрати робочого часу дорівнюють добутку кількості днів, відпрацьованих одним робітником за планом, фактичної чисельності, а також середньої тривалості робочого дня за планом.

Внітрішньозмінні втрати робочого часу дорівнюють добутку средньої тривалості робочого дня, кількості днів, відпрацьованих робітником та фактичної чисельності.
Таблиця 1.2 – Аналіз використання робочого часу за 2008 рік у порівнянні з 2007 роком по ЗАТ «БМФ «Азовстальстрой»



За даними таблиці 1.3 видно, що показники кількості персоналу за 2008 і 2009 роки значно відрізняються. Передумовами до цього стала світова економічна криза. Масове звільнення персоналу – основна риса кінця 2008 року.

Майже одразу виникло поняття «антикризове управління підприємством». Цей процес спрямований на соціально-економічне оздоровлення фінансово-господарської діяльності підприємства, галузі, створення й розвиток умов для виходу з кризового стану економіки регіону або країни в цілому.

Антикризове управління підприємством – це особлива система, що відрізняється комплексним і стратегічним характером та має здатність повністю усувати тимчасові ускладнення, зафіксовані в роботі підприємства.

Виділено основні принципи, на яких ґрунтується система антикризового управління – це рання діагностика кризових явищ у діяльності підприємства, терміновість реагування на різні кризові явища, адекватність реагування підприємства на ступінь реальної загрози його фінансовому добробуту, а також повна реалізація внутрішнього потенціалу для виходу з кризи.


Таблиця 1.3 – Склад фірми ЗАТ «БМФ «Азовстальстрой» станом на 31.12.2008 р



Аналіз доходів та витрат за основними видами діяльності за 2008 рік наведений нижче у вигляді таблиці 1.4. При порівнянні з попереднім роком фірма скоротила виробничо-господарську діяльність на 34% за рахунок зменшення об'ємів робіт у зв'язку з відсутністю фінансування укладених господарських договорів. За підсумками року за 2008 рік за рахунок основного виду діяльності – будівництва – отриманий прибуток 5476,7тис. грн. витрати фірми на утримання об'єктів соціальної сфери зменшили прибуток на 1965,8 тис. грн., у тому числі: збитки на утримання бази відпочинку «Строитель-2» склали 325,2 тис. грн., газети «Голос строителя» – 341,9 тис. грн., соціальної діяльності – 1298,7 тис. грн. Крім того, на фінансування будівництва жилого кварталу по вул. Я. Гугеля в «Альфа-Банку» взятий кредит на суму 15 млн. грн., на кінець року не погашено 11,7 млн. грн., проценти, виплачені банку за використання кредитом протягом року – 1730,3тис. грн. Всього соціальна сфера та обслуговування кредиту зменшили прибуток фірми на 3458,9 тис. грн.
Таблиця 1.4 –Аналіз доходів та витрат за основними видами діяльності за 2008 рік



Вплив фінансового кризису погіршив економічний та фінансовий стан фірми до кінця 2008 року. Прибуток, що залишився у розпорядженні фірми, складав 1764 тис. грн., нижче в 5 разів, ніж за 2007 рік.

Рентабельність зменшилася з 4.5% до 1.2% у 2008 році. (Таблиця 1.5)

Основні причини зниження рентабельності:

-    зменшення виробничо-господарської діяльності;

-    зменшення договірної ціни до виконаних робіт з основних об'єктів;

-    зростання незавершеного будівництва;

-    утримання об'єктів соціальної сфери;

-    зростання адміністративних розходів.
Таблиця 1.5 – Аналіз фінансового стану ЗАТ «БМФ «Азовстальстрой» у 2008 році у порівнянні з 2007 роком.



    продолжение
--PAGE_BREAK--1.2 Економічна суть задач предметної області
Фінансова політика підприємства характеризується підвищеною складністю та значними об’ємами інформаційного навантаження. Тому обґрунтування фінансової політики підприємства потребує застосування сучасних методологічних підходів, які базуються на методах економіко-математичного моделювання, системного аналізу, прогнозування, теорії ймовірностей тощо.

Проведення кількісних розрахунків щодо визначення розробки стратегії оптимізації організаційної структури на підприємстві, яка б дозволила найбільш ефективно керувати трудовими ресурсами підприємства на всіх рівнях виробництва стає невід’ємним елементом науково обґрунтованого прийняття рішень з управління підприємством.

Метою дипломної роботи є питання оптимізації трудових ресурсів на підприємстві будівельної галузі. В якості об’єкта дослідження обрано ЗАТ БМФ «Азовстальстрой».

Найманий працівник і підприємець юридично рівноправні і користуються правами людини й громадянина однаковою мірою. Відносини між найманим працівником та роботодавцем оформлюються трудовим договором (контрактом). У цьому документі вказуються взаємні права й обов’язки обох сторін щодо виконання умов купівлі-продажу робочої сили.

Згідно з трудовим договором найманий працівник повинен працювати в організації підприємця за певною професією, кваліфікацією, мати певне робоче місце й дотримуватися режиму праці цієї організації.

Підприємець зобов’язаний виплачувати найманому працівникові заробітну плату відповідно до його кваліфікації і виконаної роботи, забезпечувати умови праці, які передбачені законодавством про працю та зайнятість, колективнимдоговором і трудовим договором (контрактом).

Питання кількісного та якісного вибору персоналу займають центральне місце у діяльності підприємств, так як роботодавець, як правило, впроваджує ряд різних за змістом та характером видів праці, котрі вимагають адекватного математичного виміру узятих за договорами зобов’язань.
1.3 Обґрунтування методики вирішення задачі
Стан підприємства на ринку фінансових послуг визначається низкою чинників серед яких важливе місце займає кадрова політика. Значною мірою якість будівництва і зниження кількості витрачених коштів на підприємстві залежить від якісного маніпулювання трудовими ресурсами.

Ключовими моментом цього процесу є визначення кола обов'язків робітника, кількісним підґрунтям в стимулюванні працівника є тариф. Крім того ціна робочої сили має забезпечувати придбання на ринку такої кількості споживчих товарів і послуг, щоб працівник міг підтримувати свою працездатність і одержати необхідну професійно-кваліфікаційну підготовку, утримувати сім'ю і виховувати дітей, підтримувати нормальний для свого середовища рівень культури.

Змістовне навантаження в структурі тарифу працівника несуть:

– тариф, який визначає розміри резервів фірми;

– надбавка, пов’язана із преміюванням працівників та незапланованими витратами, наприклад, через тимчасову непрацездатність.

Аналіз існуючого рівня кількісного обґрунтовування тарифів доводить наявність сукупності прийомів дослідження порядку визначення тарифів та платежів, які разом складають єдину методологічну базу тарифікації. Кількісні розрахунки представляють собою систему математичних і статистичних закономірностей, які регламентують взаємовідносини при визначенні тарифів та премій.

При написанні дипломної роботи були використані наступні найбільш поширені методики:

– метод послідовного аналізу варіантів;

– метод коригування базової чисельності;

У зв’язку зі значною розмірністю поставлених завдань отримання кращого результату значною мірою залежить від якості технічних засобів, які використовуються у відповідних розрахунках. Тому для рішення обраної задачі пропонується застосування обчислювальної техніки на базі персональних ЕОМ.
1.4 Огляд літературних джерел
Цей розділ містить оглядову характеристику підручників і навчальних посібників надану з метою полегшення засвоєння матеріалу теоретичних питань дипломної роботи. Слід відмітити, що запропоновані праці мають фундаментальне спрямування і складають стрижень передових досягнень вітчизняних вчених.

В ході роботи були використані наступні навчальні підручники та посібники:

Навчально-методичний посібник Завіновської Г.Т. «Економіка праці» розкриває методологічні засади організації трудового персоналу підприємства. Значну увагу приділено термінології та змісту базових понять, класифікації ринку праці, розвитку та оцінювання персоналу, ролі державних органів в започаткуванні та веденні фінансової діяльності підприємства.

У посібнику Новицького Н.І. «Організація і планування виробництва» розглянуті моменти з теорії та практики планування виробництва, наведені приклади вирішення проблемних питань, які постали перед керівниками на етапі розвитку ринку трудових ресурсів, значну увагу приділено плануванню, розвитку та оцінюванню персоналу.

Навчально-методичний посібник Василькова В.Г. «Організація виробництва» охоплює блок навчально-методичного забезпечення щодо організації діяльності, містить розвинену структуру питань і завдань, методичні поради.

В підручнику Сачко Н.С. «Теоретичні основи організації виробництва». ретельно розглянуті економічна сутність і методи вимірювання продуктивності праці робітників, питання формування тарифів, значну увагу автор приділяє соціальній політиці на підприємстві.

Підручник Герасимчука В.Г. «Розвиток підприємств: діагностика, стратегія, ефективність» містить значний теоретичний матеріал щодо економічних основ фінансової діяльності, в ньому проаналізовано правила та порядок ведення фінансової діяльності, розкрито зміст основних показників, які характеризують результати діяльності підприємства.

Слід насамперед відзначити підручник Кожекіна Г.Я., Синиці А.М. «Організація виробництва» підготовлений за навчальною програмою, розкриває економічний механізм діяльності підприємства, надає змістовне тлумачення основних термінів.

У підручнику «Управління виробничою інфраструктурою» за редакцією Бєлова М.А. особливу увагу звернуто на актуальні питання розвитку трудових ресурсів у часі, наведено комплекс маркетингових дій підприємця, організацію та планування фінансової діяльності, природу ризиків та механізму їх мінімізації.

У підручнику «Організація виробництва на підприємстві» під редакцією Туровца О.Г. та Сербиновського Б.Ю. розглянуто історію розвитку підприємства в Україні, надані матеріали для організації самостійної роботи з вивчення теоретико-методологічних засад розвитку персоналу на підприємстві.

У підручнику за редакцією Данюка І.В, Абрамова В.М. «Нормування праці» особливу увагу звернуто на актуальні питання розвитку системи оплати праці, на теоретичні засади організації фінансової діяльності підприємства.

Аналіз літературних джерел показав, що немає єдиної точки зору із приводу визначення оптимальних шляхів оптимізації на виробництві. Досвід учених свідчить про доцільність використання економіко-математичних моделей в основу яких покладені методи прогнозування економічних процесів й явищ.

Сьогодні формування ринку праці в Україні здійснюється в умовах кризового стану економіки, неефективної її структури, надзвичайно розвиненої важкої промисловості й слабкої сфери народного споживання, залежності економіки від кооперованих зв’язків з державами СНД, насамперед від поставок енергоносіїв з Росії, тому багато авторів наголошують на усунення ознак, притаманних сучасному ринку праці в Україні: перевищення пропозиції робочої сили над попитом, низька ціна робочої сили, її невідповідність реальній вартості, зростання молодіжного безробіття, відсутність або недостатня спрацьованість правових норм та організаційно-економічних механізмів, що регулюють трудові відносини, еміграція висококваліфікованої робочої сили тощо.

Більшість авторів приділяє увагу раціональному формуванню і розподілу трудових ресурсів, тобто розробленню системи балансів трудових ресурсів. До них належать: зведений баланс робочих місць і трудових ресурсів, баланс розрахунку додаткової потреби в робітниках, професіоналах, фахівцях і технічних службовцях та джерел їх забезпечення, баланс робочого часу, балансовий розрахунок потреби в підготовці кваліфікованих робітників тощо.

Сучасні дослідження відомих вітчизняних учених, наприклад, Завіновська Г.Т., Васильков В.Г., Кожекін Г.Я., Синиця А.М. акцентують увагу на теоретико-методологічних аспектах застосування економіко-математичних методів, але з більшого ступеня конкретизації підходять до практичних аспектів реалізації моделей економічних явищ.

Більшість вчених наголошує на підвищення соціальних стандартів у сферах оплати праці, пенсійного забезпечення, освіти, охорони здоров’я, культури, соціального обслуговування, житлово-комунального обслуговування

Значна кількість науковців також звертає увагу на зростаючу вагу змістовного наповнення законодавчої бази, нормативних інструкцій, роз'яснень і рекомендацій, що використають понятійний апарат статистичного моделювання й прогнозування, що також свідчить про суспільне визнання ролі розглянутих методів у прийнятті ефективних, науково-обґрунтованих рішень.

Праця відіграє важливу роль у розвитку людського суспільства й людини.

У процесі праці формується система соціально-трудових відносин, що є стрижнем суспільних відносин на рівні народного господарства, регіону, організації та окремих індивідів.

Формування попиту на робочу силу здійснюється під впливом таких факторів: приросту величини трудових ресурсів, співвідношення зайнятого і незайнятого населення, використання малоконкурентних груп населення, особливостей пенсійного законодавства, а також кадрової політики на кожному підприємстві.

Пропозиція робочої сили характеризує чисельність працездатних людей з урахуванням її статі, віку, освіти, професії, кваліфікації та ін.

Співвідношення між попитом на робочу силу та її пропозицією характеризується навантаженням на одне вільне робоче місце. Воно складається під впливом конкретної економічної і соціально-політичної ситуації, зміни ціни робочої сили (оплати праці), рівня реальних доходів населення.

За останні роки в Україні спостерігається зниження навантаження на одне вільне робоче місце, яке на 1 січня 2009 р. в середньому по Україні становило 11 осіб, що наполовину менше ніж на цю дату 2008 р., на третину – ніж на початок 2009 р. Дисбаланс між пропозицією робочої сили та попитом на неї зменшується по всіх групах професій. У 2009 р. найвищим був попит на професії, пов’язані з наявністю високого рівня освіти та кваліфікації.

Регулювання ринку праці здійснюється для забезпечення відповідності між попитом і пропозицією за обсягом і структурою, тобто має на меті досягнення їх ефективної збалансованості.

В умовах ринкових відносин будь-які диспропорції у виробництві призводять до порушення пропорцій ринку праці, тобто співвідношень між сукупною величиною попиту на робочу силу та її пропозицією; попитом на робочу силу та її пропозицією за галузями, регіонами; між попитом на окремі професії, спеціальності та їх пропозицією.



2. Економіко-математичне моделювання оптимізації трудових ресурсів
2.1 Змістовна постановка задачі
У стосунках між підприємством та його працівниками предметом їх спільного інтересу є оплата праці, правове забезпечення (оплата листків непрацездатності, оплата планових відпусток). Це створює різні економіко-правові ситуації: для працівника – зобов'язання працювати, а для підприємця – вимагати виконання покладених обов'язків. Невиконання з різних причин цих домовленостей призводить до конфліктних ситуацій.

Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди; їх майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності. Існує непересічна залежність конкурентоспроможності економіки, рівня добробуту населення від якості трудового потенціалу персоналу підприємства, організації.

Персонал підприємства формується та змінюється під впливом внутрішніх (характер продукції, технології та організації виробництва) і зовнішніх факторів (демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства, характер ринку праці тощо). Вплив останніх конкретизується у таких параметрах макроекономічного характеру, як: чисельність активного (працездатного) населення, загальноосвітній його рівень, пропозиція робочої сили, рівень зайнятості, потенційний резерв робочої сили. У свою чергу ці характеристики обумовлюють кількісні та якісні параметри трудових ресурсів.

Трудові ресурси – це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає тій чи іншій сфері діяльності. Слід відрізняти трудові ресурси реальні (ті люди, які вже працюють) та потенційні (ті, що мають бути залучені до певної праці у перспективному періоді).

Персонал підприємства являє собою сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності.

Окрім постійних працівників, у діяльності підприємства можуть брати участь інші працездатні особи на основі тимчасового трудового договору (контракту). Враховуючи те, що багато підприємств поза основною діяльністю виконують функції, які не відповідають головному їх призначенню, всі працівники підрозділяються на дві групи: персонал основної діяльності та персонал неосновної діяльності.

Такий розподіл персоналу підприємства на дві групи необхідний для розрахунків заробітної плати, узгодження трудових показників з вимірниками результатів виробничої діяльності.

У відповідності з характером виконуваних функцій персона підприємства поділяється звичайно на чотири категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники.

В аналітичних цілях всіх робітників можна поділити на основних – тих, що безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції, та допоміжних

– тих, які виконують функції обслуговування основного виробництва. Поступово, з розвитком виробництва, його механізації та автоматизації межі між основними та допоміжними робітниками межі стираються, а роль останніх зростає.

Важливим напрямом класифікації персоналу підприємства є його розподіл за професіями та спеціальностями.

Професія – це вид трудової діяльності, здійснювання якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок.

Спеціальність – це більш або менш вузька різновидність трудової діяльності в межах професії.

Професійний склад персоналу підприємства залежить від специфіки галузі діяльності, характеру продукції чи послуг, що надаються, рівня технічного розвитку. Кожна галузь має властиві лише їй професії та спеціальності.

Класифікація працівників за кваліфікаційним рівнем базується на їх можливостях виконувати роботи тієї чи іншої складності.

Кваліфікація – це сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності. Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів та службовців характеризується рівнем освіти, досвідом роботи на тій або іншій посаді.

За рівнем кваліфікації робітники поділяються на чотири групи: висококваліфіковані, кваліфіковані, малокваліфіковані і некваліфіковані. Вони виконують різні за складністю роботи і мають неоднакову професійну підготовку.

Окреслюючи цілі та напрямки розвитку діяльності підприємства, його керівництво повинно визначити необхідні для їх реалізації ресурси, в тому числі трудові.

Розрахунки чисельності спираються не лише на кількісну та якісну оцінку самих трудових ресурсів, але й на можливий рівень їх використання, аналіз обумовлюючих факторів – технічних, організаційних, соціально-економічних.

Об'єктами аналізу виступають:

– номенклатура виготовлюваної продукції та послуг, що надаються;

– втрати робочого часу та їх причини;

– характер та порівняльний рівень технологічних процесів та устаткування;

– прогресивність та відповідність сучасним вимогам організації праці та виробництва;

– рівень мотивації трудової діяльності;

– норми обслуговування та виробітку, рівень їх фактичного виконання.

Визначення планової чисельності персоналу залежить від специфіки підприємства, особливостей його функціонування.

При визначенні чисельності на перспективний період необхідно враховувати фактори зовнішнього середовища, а саме:

а) ринкову кон'юнктуру, пов'язану з тим чи іншим видом діяльності;

б) циклічність розвитку економіки, передбачення можливого, загального економічного спаду;

в) регіональні особливості ринку праці (переміщення виробничих потужностей в регіони з нижчою вартістю праці);

г) державні (урядові) програми, замовлення, контракти (у відповідності з останніми підприємство зобов'язане створювати нові робочі місця);

д) юридичні аспекти (закони, договори з профспілками і т.ін.), що регулюють трудові відносини, захищають інтереси окремих категорій населення та працюючих;

е) можливості використання тимчасового наймання працівників, надомної праці.

Перш за все для виявлення загальної (відносно приблизної) чисельності промислово-виробничого персоналу на плановий період використовується метод коригування базової чисельності.

При встановленні чисельності управлінського персоналу керуються типовими штатними розкладами (схемами, моделями), виробленими наукою управління та практикою у тій чи іншій сфері діяльності.

Кадрова політика підприємства має за головну мету забезпечення тепер та у майбутньому кожного робочого місця, кожної посади персоналом відповідної кваліфікації. Обсяг робіт щодо набору персоналу залежить перш за все від різниці між наявною чисельністю і майбутніми потребами. Розрізняють зовнішні та внутрішні джерела набору. До зовнішніх відносяться такі, що забезпечують поповнення персоналу через:

– державні бюро по працевлаштуванню, регіональні біржі праці;

– комерційні, у тому числі міжнародні підприємства та організації з працевлаштування;

– систему контрактів підприємств з вищими, середніми спеціальними та професійно-технічними учбовими закладами;

– об'яви у пресі, на радіо, телебаченні, розклеювання афіш і т. ін.

Слід відзначити, що емпіричний підхід до набору персоналу, який значною мірою притаманний використанню перелічених джерел, породжує великий ступінь ризику помилок, а також втрати часу та грошей. Ось чому підприємства все більше звертаються до внутрішніх джерел набору, а саме:

– підготовка робітників через учнівство на підприємстві;

– просування по службі своїх працівників (можливо, з перепідготовкою), що потребує менших витрат, створює кращий моральний клімат на підприємстві;

– пряме звертання до своїх працівників з проханням щодо рекомендації на роботу їх друзів та знайомих;

– регулярне інформування всього колективу працівників про вакансії, що виникають, і т.ін.

Можливим недоліком цього підходу до набору є те, що він обмежує приплив нових людей з власними нестандартними поглядами на процес управління певною сферою діяльності.

Необхідне реформуванню системи підготовки трудових ресурсів в Україні повинно спиратися на накопичений вітчизняний та зарубіжний досвід.

Нормальне функціонування будь-якого підприємства залежить від рівня регулювання трудових відносин, створення умов для запобігання або пом'якшення всіляких соціальних конфліктів. Базою такого регулювання служать трудові угоди (контракти, договори).

Відрізняють трудові угоди колективні та індивідуальні. На всіх підприємствах, що використовують найману працю, укладається колективний договір між власником та трудовим колективом (або між органами, уповноваженими кожною з сторін). Договір не повинен суперечити діючому законодавству України. Цим договором регулюються виробничі, трудові та економічні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства, питання охорони праці, соціального розвитку та інші.

Прикладом індивідуальної угоди є контракт, що укладається між керівником підприємства (або його уповноваженим). В цьому документі визначаються права, строки найму, обов'язки та відповідальність керівника підприємства перед власником, умови його матеріального забезпечення та звільнення від посади з урахуванням гарантій, що передбачені контрактом і законодавством України.

Навряд чи можливо надати універсальний перелік усіх складових визначення якості трудового життя, тим більше їх класифікувати за ранжиром. Однак основні поняття концепції якості трудового життя є такими:

а) належне та справедливе винагороджування праці;

б) безпека та здорові умови праці;

в) безпосередня можливість використання та розвитку своїх здібностей, можливість самовиявлення;

г) можливість професійного зростання та впевненість у майбутньому.

д) дружні, доброзичливі взаємовідносини з колегами.

е) правова захищеність працівника на підприємстві. Аналіз діяльності підприємств, що додержуються рекомендацій концепції якості трудового життя, свідчить про позитивні зрушення не тільки в рівні трудових показників, але і в якості продукції, прибутковості і т. ін.

Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції (обсягом робіт чи послуг), що виробляється одним працівником за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік), або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконання роботи чи послуги).

Цілеспрямоване управління продуктивністю праці, розробка конкретних програм більш ефективного використання трудового потенціалу підприємства вимагають чіткої класифікації факторів продуктивності праці. З огляду на можливості впливу підприємства і врахування у практичній діяльності усі фактори зростання продуктивності праці поділяють на дві узагальнюючі групи – зовнішні та внутрішні.

До групи зовнішніх факторів відносяться ті, що об'єктивно знаходяться поза контролем окремого підприємства (загальнодержавні та загальноекономічні, законодавство, політика і стратегія, ринкова інфраструктура; макроструктурні зрушення в суспільстві; природні ресурси), а внутрішніх – ті, на які підприємство може безпосередньо впливати (характер продукції, технологія і обладнання, матеріали і енергія; персонал, організація виробництва і праці, система мотивації.) Проте фактори, що є зовнішніми для підприємства, викликають його прямий господарський інтерес.

Врахувавши їх, можна ґрунтовніше мотивувати відповідні управлінські рішення, які дозволяють виробити стратегію щодо продуктивності праці на довготривалий період.

Метою дипломної роботи є використання моделі оптимізації трудових ресурсів на прикладі персоналу підприємства з метою рекомендацій щодо продовження діяльності, пов’язаної з наданням будівельних послуг.

Щодо загальної характеристики моделі, що пропонується до розгляду, слід відмітити її імітаційний характер, який дозволяє уникнути коштовних натуральних експериментів.

Першоджерелами інформації для моделі оптимізації трудових ресурсів підприємства є інформація планово-економічного відділу підприємства, а саме звітні дані структурних підрозділів підприємства, результати статистичних та наукових досліджень.

Вихідною інформацією є результати моделювання, а саме:

– розрахункові значення можливої кількості персоналу підприємства;

– відхилення прийнятих значень кількості персоналу від розрахункових.

Одержувачем кінцевої інформації щодо використання результатів моделювання є особи, які приймають рішення з питань управління персоналом, кадрового контролю за діяльністю підприємства.

Розглянемо планування ремонтно-будівельних робіт, а саме розподілу робітників при проведенні робіт з ремонту м'якої покрівлі рулонними матеріалами.

Ремонт м'якої покрівлі складається з 6 етапів:

– прибирання старої покрівлі,

– лаштування цементної стяжки, що вирівнює,

– нанесення бітумної мастики на цементну стяжку,

– лаштування підкладочного шару з матеріалу, що наплавляється,

– лаштування верхнього шару з матеріалу, що наплавляється,

– лаштування примикань з матеріалів, що наплавляються.

На одному об'єкті працює 6 робітників. Перші чотири етапи виконуються по черзі, 5-й и 6-й етапи, можуть виконуватися одночасно з умовою, що 5-й етап буде завершений швидше 6-го. На кожний етап роботи потрібно дві людини. Усі робітники взаємозамінні, але можуть виконувати роботу з різною продуктивністю. Оскільки роботи в основному виконуються на територіях заводів, на спорудах цехів, тому часу на проведення робіт відводиться мало.

Тому постає потреба розподілити робітників на дільниці робіт так, щоб загальний час ремонту був мінімальним.
    продолжение
--PAGE_BREAK--2.2 Математична модель та метод розв’язання
Цей підрозділ містить у відповідності до економічної суті питань, що розглядаються, формалізацію задачі у вигляді математичної моделі.

Введемо наступні позначення:

– i – номер етапу роботи,

-<img width=«15» height=«23» src=«ref-1_867616134-90.coolpic» v:shapes="_x0000_i1025"> – номер робочого (порядковий номер),

– T – час виконання всіх робіт,

– V – об'єм роботи,

– P – продуктивність праці при виконанні об'єму роботи <img width=«17» height=«20» src=«ref-1_867616224-94.coolpic» v:shapes="_x0000_i1026">,

– <img width=«15» height=«16» src=«ref-1_867616318-87.coolpic» v:shapes="_x0000_i1027"> – кількість ділянок роботи <img width=«41» height=«20» src=«ref-1_867616405-206.coolpic» v:shapes="_x0000_i1028">

– <img width=«19» height=«16» src=«ref-1_867616611-94.coolpic» v:shapes="_x0000_i1029">– кількість працівників <img width=«45» height=«20» src=«ref-1_867616705-214.coolpic» v:shapes="_x0000_i1030">

– <img width=«73» height=«28» src=«ref-1_867616919-259.coolpic» v:shapes="_x0000_i1031"> – час, витрачений на <img width=«11» height=«19» src=«ref-1_867617178-83.coolpic» v:shapes="_x0000_i1032">-ом ділянці роботи,

– <img width=«20» height=«28» src=«ref-1_867617261-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1033"> — булева змінна, сенс якої наступний:

1, якщо робітник призначень на роботу i-го етапу,

хij=

0, в протилежному випадкy.

Загальний час, витрачений на ремонт складається з суми часів виконання робіт з 1-го по 4-у ділянку і часу роботи на 6-ом ділянці, оскільки робота на 5-й ділянці повинна виконуватися паралельно з роботою на 6-ій ділянці а її тривалість не повинна перевищувати тривалість роботи на 6-ій ділянці, тобто
<img width=«51» height=«25» src=«ref-1_867617367-149.coolpic» v:shapes="_x0000_i1034">.                          (2.1)
Таким чином час, витрачений на всю роботу:
<img width=«167» height=«25» src=«ref-1_867617516-265.coolpic» v:shapes="_x0000_i1035">.                                (2.2)
Час, витрачений на кожен з етапів:
<img width=«124» height=«52» src=«ref-1_867617781-379.coolpic» v:shapes="_x0000_i1036">.  (2.3)


Підставивши вираження для <img width=«15» height=«25» src=«ref-1_867618160-95.coolpic» v:shapes="_x0000_i1037"> з формули (2.2) у формулу (2.1), отримаємо:
<img width=«113» height=«52» src=«ref-1_867618255-445.coolpic» v:shapes="_x0000_i1038">,     (2.4)
де <img width=«20» height=«25» src=«ref-1_867618700-100.coolpic» v:shapes="_x0000_i1039"> – продуктивність праці на <img width=«11» height=«19» src=«ref-1_867617178-83.coolpic» v:shapes="_x0000_i1040">-ій ділянці.

Вона залежить від кількості і кваліфікації робітників, що працюють на ній:
<img width=«96» height=«48» src=«ref-1_867618883-381.coolpic» v:shapes="_x0000_i1041">,        (2.5)
де <img width=«23» height=«28» src=«ref-1_867619264-113.coolpic» v:shapes="_x0000_i1042"> – продуктивність праці <img width=«15» height=«23» src=«ref-1_867616134-90.coolpic» v:shapes="_x0000_i1043">-го робочого на <img width=«11» height=«19» src=«ref-1_867617178-83.coolpic» v:shapes="_x0000_i1044">-ій ділянці;

<img width=«20» height=«28» src=«ref-1_867617261-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1045"> — булева змінна, сенс якої наступний:

Як критерій оптимізації виберемо мінімізацію часу, витраченому на всю роботу (<img width=«72» height=«20» src=«ref-1_867619656-265.coolpic» v:shapes="_x0000_i1046">).

Тоді з (2.4), (2.5) та (2.6) отримаємо:
<img width=«443» height=«71» src=«ref-1_867619921-1410.coolpic» v:shapes="_x0000_i1047">.    (2.7)
На шукані змінні<img width=«20» height=«28» src=«ref-1_867617261-106.coolpic» v:shapes="_x0000_i1048">, <img width=«11» height=«19» src=«ref-1_867617178-83.coolpic» v:shapes="_x0000_i1049">,=<img width=«27» height=«27» src=«ref-1_867621520-188.coolpic» v:shapes="_x0000_i1050">; <img width=«59» height=«28» src=«ref-1_867621708-235.coolpic» v:shapes="_x0000_i1051"> накладаємо наступні обмеження.

На кожній ділянці роботи повинні працювати двоє робітників:
<img width=«141» height=«48» src=«ref-1_867621943-492.coolpic» v:shapes="_x0000_i1052">.        (2.8)




Кожен робітник повинен працювати не менше, ніж на одній з перших чотирьох ділянок:
<img width=«141» height=«47» src=«ref-1_867622435-502.coolpic» v:shapes="_x0000_i1053">.                  (2.9)
Кожен робітник може працювати не більш, ніж на одній (п'ятій або шостій) ділянках:
<img width=«141» height=«47» src=«ref-1_867622937-505.coolpic» v:shapes="_x0000_i1054">.                                    (2.10)
Склавши (2.1), (2.3) і (2.5) отримаємо:
<img width=«157» height=«71» src=«ref-1_867623442-679.coolpic» v:shapes="_x0000_i1055">.                                 (2.11)
В цьому розділі наведена математична модель, що розв'язується за допомогою нелінійного булевого програмування. Найбільш відповідним методом рішення вказаної задачі є метод послідовного аналізу варіантів.
2.3 Початкова інформація
Початковою інформацією даної дипломної роботи слугували звітні дані діяльності ЗАТ «БМФ «Азовтальстрой» за останні 2008 рік. При цьому слід зауважити:

а) з метою підвищення точності розрахунків аналізувалася статистика за кожен місяць окремо;

б) дані збиралися користуючись рекомендаціями фахівців ЗАТ «БМФ «Азовтальстрой».

Початкова інформація щодо можливостей оптимізування трудових ресурсів обов’язково передбачає вивчення ділової репутації, комерційних і фінансових потужностей підприємства, кількості років функціонування на ринку будівельної галузі України. Слід також звернути увагу на поточні зміни організаційної форми існування, а також зміни у складі керуючого апарату підприємства.
2.4 Побудова схеми алгоритму
Проблематика побудови схеми алгоритму розв’язання завдань дипломної роботи пов’язана з існуванням алгоритму їх вирішення. Як сукупність правил, які визначають ефективну процедуру вирішення завдання, алгоритм дозволяє дійти кінцевого результату процесу обчислень. При цьому кожен оператор схеми алгоритму виконує функцію як перетворення інформаційного середовища, так і вибору наступного переходу. Наявність алгоритму вказує на можливість реалізації процесу обчислень на обчислювальній машині. Цей розділ містить опис схеми і коментарі до кожного з обчислювальних і логічних блоків, а також блоки введення і виводу даних.

Розглянута в попередньому розділі економіко-математична модель дозволяє побудувати схему алгоритму, яка може бути використана в якості математичної моделі програми оптимізації трудових ресурсів

Логічна схема реалізації процесу обчислень містить наступну послідовність дій:

– блок 1 – слугує длявведення початкових даних;

– блок 2 – слугує длявизначення кількості працівників, об΄єму робіт, продуктивності, розподілу робітників;


– блок 3 – є логічним блоком в межах якого визначається мінімізація часу;

– блок 4 –слугує длявизначення обмежень кількості працівників на ділянці;

– блок 5 –слугує длякоригування обмеження №1

– блок 6 – слугує для визначення кількості працівників;

– блок 7 – слугує длякоригування обмеження №2

– блок 8 – є логічним блоком в межах якого визначаються кількість ділянок, на яких може працювати робітник;

– блок 9 –слугує длякоригування обмеження №3

– блок 10 –є логічним блоком в межах якого визначаються виконання

5-й и 6-й етапів, які можуть виконуватися одночасно з умовою, що 5–1 етап завершений швидше за 6-й.

– блок 11 – слугує длякоригування обмеження №4;

– блок 12 –в якому виводиться кінцева інформація у вигляді печаті результатів;

– блок 13 – слугує длязакінчення роботи програми;

На рисунку 2.1 представлена блок-схема вирішення задачі.

У зв’язку з тим, що всі змінні розглянутої в цьому розділі економіко-математичної моделі є конструктивними об’єктами, алгоритм є програмно реалізованим, тобто таким, для якого можлива побудова машинної програми на мові високого рівня.

Практичне використання вищезазначеного алгоритму в значній мірі залежить від часу роботи, об’єму пам’яті, який використовується в процесі розрахунків, ступеню паралельності або асинхронності процесів обчислень. Тому на шляху складання програм за даним алгоритмом використано авторський підхід до програмної оптимізації алгоритму.




2.5
Опис програми

Програма написана на сумісній ПЕОM, Sempron 2.6, ОЗУ – 256 Мб, жорсткий диск – 80 Гб. Для запуску програми на комп’ютері повинна бути встановлена операційна система Windows XP Professional. Необхідний об’єм оперативної пам’яті для запуску та роботи програми – 256 Мб.

Підбір програмного забезпечення розрахункової частини дипломної роботи виконувався за наступними мотиваційними ознаками:

а) час адаптації користувача до можливих змін в роботі програмного забезпечення має бути мінімальним;

б) користувач повинен мати доступ до тексту програми для внесення відповідних змін у її роботу;

в) форми розрахункових документів мають бути сформовані у відповідному до сприйняття вигляді, не містити взаємопов’язаних з іншими програмними продуктами модулів і бути групованими у тематичні журнали;

г) програмне забезпечення повинно мати графічний інтерфейс для виводу результатів у вигляді діаграм, графіків тощо;

д) програмна середа в якій реалізовано програмний продукт не повинна мати ознак значної вартості ліцензійного використання і організаційного супроводу.

Дія наведених мотиваційних ознак та часу, який відведено на вирішення завдань дипломної роботи, змушує обрати в якості програмного забезпечення програму корпорації Microsoft – Excel. Як правило програмні продукти цієї корпорації відрізняються достатньою дешевизною на одиницю обслуговуючих програмних операторів, легкою адаптацією користувача до роботи у цьому програмному середовищі, а також відсутністю обов’язкового супроводу для коректив, які потрібно вносити в тексти вихідних програм. Слід відмітити також легке інтегрування даного програмного забезпечення в діюче програмне середовище, яке забезпечує вирішення фінансових завдань підприємства.

Ліцензія на використання цього виду програмного забезпечення мається у більшості підприємств.

Розглянемо основні процедури, які необхідно виконати в ході роботи програми. Спочатку необхідно запустити на виконання файл «Оптимізация.xls»

При натисканні на кнопку «Вход», переходимо до листа «Основне меню», на якому розташоване основне меню програми (рисунок 2.2). На кожному листі є кнопка «В основне меню», яка відкриває основне меню.

Натиснувши на кнопку «Сотрудники», перейдемо на лист «Сотрудники». На ньому представлена інформація про співробітників, а саме ПІБ та порядковий номер як представлено в таблиці 2.1
Таблиця 2.1 – «Співробітники»



При натисканні на кнопку «Объем работы» переходимо на лист «Объем работы». На якому потрібно задати об΄єм роботи для кожного учасника дільниці. (таблиця 2.2)



<img width=«532» height=«386» src=«ref-1_867624121-35664.coolpic» v:shapes=«Рисунок_x0020_74»>

Рисунок 2.2 – Основне меню програми
Таблиця 2.2 – Площа покрівлі, яку необхідно обробити працівникам кожної ділянки



Пояснення до таблиці 2.2:

– 1 ділянка – прибирання старої покрівлі,

– 2 ділянка – лаштування цементної стяжки, що вирівнює,

– 3 ділянка – нанесення бітумної мастики на цементну стяжку,

– 4 ділянка – лаштування підкладочного шару з матеріалу, що наплавляється,

– 5 ділянка – лаштування верхнього шару з матеріалу, що наплавляється,

– 6 ділянка – лаштування примикань з матеріалів, що наплавляються.

При натисканні на кнопку «Производительность» переходимо на лист «Производительность». На якому необхідно виставити продуктивність за день для кожного робітника на кожній ділянці (таблиця 2.3).
Таблиця 2.3 – «Производительность»



При натисканні на кнопку «Распределение» переходимо на лист «Распределение рабочих», де показано, який робітник працює на кожній з ділянок.
Таблиця 2.4 – «Распределение рабочих»



У цій таблиці показаний оптимальний варіант розподілу робітників по ділянках. Для того щоб отримати оптимальне рішення, потрібно перейти на лист «Расчет» через основне меню, натиснувши кнопку «Расчеты». На листі «Расчет» представлена математична модель оптимізації розподілу трудових ресурсів. Дана модель використовує надбудову «Пошук рішень» MS Excel.
<img width=«502» height=«346» src=«ref-1_867659864-22199.coolpic» v:shapes=«Рисунок_x0020_75»>

Рисунок 2.3 – Математична модель оптимізації розподілу трудових ресурсів
Для запуску надбудови «Пошук рішень» MS Excel, необхідно в головному меню MS Excel обрати раздел «Сервис».
<img width=«380» height=«268» src=«ref-1_867682063-12689.coolpic» v:shapes=«Рисунок_x0020_76»>

Рисунок 2.4 – Сервіс, налаштування


З'явиться вікно «Надстройки», в якому необхідно навпроти «Поиск решения» поставити галочку. Після чого натиснути кнопку «ОК» (рисунок 3.5).
<img width=«315» height=«325» src=«ref-1_867694752-17826.coolpic» v:shapes=«Рисунок_x0020_77»>

Рисунок 2.5 – Пошук рішення

Тепер для запуску розрахунку необхідно натиснути на кнопку «Расчет». Розрахунки будуть зроблені відповідно до заданих обмежень.
    продолжение
--PAGE_BREAK--2.6 Чисельне розв’язання задачі
Розділ чисельне розв’язання задачі містить основні розрахункові екранні форми. Наводиться чисельне розв’язання завдання, можливі початкові, проміжні, кінцеві форми документів.

Застосування програмного продукту корпорації Excel дозволяє уникнути зайвих процедур, які використовують проміжні розрахункові форми, та дозволяє в автоматизованому режимі здійснювати необхідні фінансові розрахунки по страхуванню фінансових ризиків підприємств.

У досліджуваної математичної моделі існує 4 блоки обмежень.

Обмеження №1: на кожній ділянці роботи повинні працювати двоє робочих:
<img width=«141» height=«48» src=«ref-1_867621943-492.coolpic» v:shapes="_x0000_i1061"> (2.12)
У стовпці D стоять значення, які повинні повинні вийти у стовпці С для задоволенні обмеження даного обмеження. У стовпці С, наведені значення, які вийшли після розрахунків (рисунок 2.6).

<img width=«522» height=«378» src=«ref-1_867713070-20299.coolpic» v:shapes=«Рисунок_x0020_79»>

Рисунок 2.6 – Обмеження №1
Обмеження №2: кожен робітник повинен працювати не менше, ніж на одній з перших чотирьох ділянок:
<img width=«141» height=«47» src=«ref-1_867622435-502.coolpic» v:shapes="_x0000_i1063"> (2.13)


У стовпці E стоять значення, які повинні вийти у стовпці D для задоволення даного обмеження. У стовпці D, представлені значення, які вийшли після розрахунків (рисунок 2.7).

<img width=«502» height=«364» src=«ref-1_867733871-18369.coolpic» v:shapes=«Рисунок_x0020_81»>

Рисунок 2.7 – Обмеження №2
Обмеження №3: кожен робітник може працювати не більше, ніж на одній (п'ятій або шостій ділянці):
<img width=«141» height=«47» src=«ref-1_867622937-505.coolpic» v:shapes="_x0000_i1065">. (2.14)
У стовпці E стоять значення, які повинні вийти у стовпці D для задоволення цього обмеження У стовпці D, представлені значення, які вийшли після розрахунків (рисунок 2.8)


<img width=«512» height=«371» src=«ref-1_867752745-16378.coolpic» v:shapes=«Рисунок_x0020_83»>

Рисунок 2.8 – «Обмеження №3»
Для перегляду обмеження №4, в основному меню натискаємо на кнопку «Ограничение 4». Автоматично переходимо на лист «Ограничение 4», на цьому листі представлене наступне обмеження:

Обмеження №4: 5-й и 6-й етапи, можуть виконувати одночасно з умовою, що 5–1 етап буде завершений швидше за 6-й.
<img width=«157» height=«71» src=«ref-1_867623442-679.coolpic» v:shapes="_x0000_i1067"> (2.15)
В елементі C7 представлений час, витрачений на виконання 5-ї ділянки.

В елементі E7 представлений час, витрачений на виконання 6-ї ділянки (рисунок 2.9)




<img width=«481» height=«349» src=«ref-1_867769802-14118.coolpic» v:shapes=«Рисунок_x0020_85»>

Рисунок 2.9 «Обмеження №4»
При перегляді кінцевого результату в графічному вигляді, автоматично відкриється лист на якому представлений графік робіт робочих на ділянках.

Також на цьому листі представлений час, витрачений для ремонту на кожній з ділянок, і загальний час, необхідний для виконання робіт з ремонту м'якої крівлі рулонними матеріалами на об'єктах замовника (рисунок 2.10).
<img width=«440» height=«297» src=«ref-1_867783920-20521.coolpic» v:shapes=«Рисунок_x0020_86»>

Рисунок 2.10 – «Результат»


2.7 Аналіз результатів та їх застосування
В процесі моделювання отримані наступні результати:

– отримано графік робіт робочих на ділянках;

– розрахований час, необхідний для ремонту на кожній з ділянок;

– розраховано загальний час, необхідний для виконання робіт з ремонту м'якої крівлі, що становить 41,3 дні.

Отримані результати ставлять наступні задачі для керівників підприємства:

-        необхідно детальніше проробити схему роз’яснювальної роботи щодо простоїв на виробництві, з метою запобігання втрати трудового часу;

– менеджерам з персоналу слід запобігати простоям в роботі працівників.

Розглянуті питання визначення оцінки можливостей оптимізації трудових ресурсів є необхідними для формування та оптимальної фінансової політики підприємства.

Удосконалення математичного апарату методу послідовного аналізу варіантів прогнозування, який застосовано у даній роботі, уточнює кількісне значення оцінки персоналу, дозволяє робити більш обґрунтовані висновки щодо розширення спектру поліпшення якості.

Застосування економіко-математичної моделі оптимізації трудових ресурсів на основі методу коригування базової чисельності дозволяє без значних витрат розглянути можливості варіювання його меж, фактично, можливості коригування діяльності в бік збільшення або зменшення.

Отримані результати було запропоновано до використання ЗАТ «БМФ «Азостальстрой», де знайдено позитивний схвальний відгук серед спеціалістів з організації фінансової роботи на підприємстві.



3. Економічне обґрунтування розробки
3.1 Резюме
Програма «Оптимізація трудових ресурсів» буде використовуватися будівельними фірмами, а також можливе використання даної програми в різних сферах діяльності тих компаній, для яких існують рішення системи «1С: Підприємство».

Після розрахунку узагальненого показника якості, доведено, що розроблений програмний продукт є конкурентоспроможним.

Прогнозований обсяг продажів за три роки становить 83 од.

Витрати на розробку склали – 4321,4 грн.

Ціна ПП – 1100 грн.

Очікуваний прибуток за перші три роки – 3862,71 грн.

Точка беззбитковості – 20 од. Досягається на першому році реалізації програмного продукту.
3.2 Опис програмного продукту
Розроблений програмний продукт дозволяє виконати аналіз, виконується побудова таблиці й вивід результуючої таблиці на екран.

Інтерфейс «Оптимізація трудових ресурсів», запускається на виділеному сервері, або з іншого термінала на основному сервері БД (Windows SBS).

Характеристики: При написанні програми використалася операційна система Windows XP Professional.

Основні вимоги до ПК:

а)        операційна система Windows ХР;

б)       оперативна пам'ять не менш 256 Мб;

в)       вільне місце на жорсткому диску не менш 5 Мб.


3.3 Опис ринку збуту
Оцінка ринку збуту є одним з основних питань, ретельне пророблення якого в майбутньому дадуть можливість одержати найбільш реальні фінансові результати. Основною метою вивчення ринку збуту є його дослідження з метою визначення ринкового положення, що займе пропонований програмний продукт.

Потенційними покупцями програми «Оптимізація трудових ресурсів» можуть бути, насамперед, будівельні компанії, а також всі компанії, для яких існують рішення системи «1С: Підприємство».

Легкість використання й невелика ціна будуть залучати користувача. Потенційні користувачі можуть бути з різних міст України, країн СНД і інших закордонних країн.

Результати оцінки ринку збуту, потенційних користувачів і кількості продажів на найближчі 3 роки відображені в таблицях прогнозу обсягів продажів 3.1, 3.2, 3.3.
Таблиця 3.1 – Обсяг продажів за перший рік реалізації



Таблиця 3.2 – Обсяг продажів за другий рік реалізації



Таблиця 3.3 – Обсяг продажів за третій рік реалізації



Обсяг продажів за три роки реалізації становить 83 одиниці.


3.4 Конкуренція
Розроблена програмна система є оригінальною. Для оцінки конкурентоспроможності оригінального програмного продукту розраховується його узагальнений показник якості.

Дані, необхідні для розрахунку, наведені на рисунку 3.1.
<img width=«563» height=«291» src=«ref-1_867804441-29168.coolpic» v:shapes="_x0000_i1070">

Рисунок 3.1 – Таблиця «Розрахунок узагальненого показника якості»
Узагальнений показник якості L = 0,618. Отже, розроблений програмний продукт не поступається гіпотетичному ПП, тобто він конкурентоспроможний.
3.5 Стратегія маркетингу
До основних елементів плану маркетингу відноситься:

а)        схема поширення програмного продукту;

б)       затвердження ціни на програмний продукт;

в)       реклама.

Для визначення стратегії маркетингу необхідно розрахувати ціну ПП. Для цього необхідно обчислити максимальну й мінімальну ціну, розрахувавши витрати на розробку програмного продукту. Ціна програмного продукту встановлюється в інтервалі між мінімальною й максимальною цінами. Для розрахунку максимальної ціни ПП необхідно розрахувати трудовитрати. Розрахунок трудовитрат при розробці системи наведений у таблиці 3.4

Для визначення витрат на розробку необхідно визначити або задати трудовитрати на розробку ПП.
Т= Тв+ Та + + Тп + Тн + Тд,                    (3.1)
Тв – витрати на вивчення описаного завдання й формулювання постановки;

Та – витрати на розробку алгоритму;

Тп – витрати на розробку програми;

Тн – витрати на налагодження програми;

Тд – витрати на оформлення документації.

Розрахунок трудовитрат при розробці системи наведений у таблиці 3.4.
Таблиця 3.4 – Трудовитрати на розробку програмного продукту



Зарплата розробника на місяць становить 1100 грн., причому кількість робочих днів у місяці – 22. Звідси середньоденна заробітна плата розроблювача:




З<img width=«28» height=«25» src=«ref-1_867833609-108.coolpic» v:shapes="_x0000_i1071">=<img width=«159» height=«47» src=«ref-1_867833717-402.coolpic» v:shapes="_x0000_i1072">(3.2)
де <img width=«40» height=«25» src=«ref-1_867834119-138.coolpic» v:shapes="_x0000_i1073"> – середньомісячна зарплата розробника ПП;

Д – число робочих днів у місяці.

Середньоденна заробітна плата <img width=«47» height=«25» src=«ref-1_867834257-149.coolpic» v:shapes="_x0000_i1074">одного розроблювача становить 55 грн. Загальні трудовитрати <img width=«15» height=«17» src=«ref-1_867834406-91.coolpic» v:shapes="_x0000_i1075"> при розробці становлять 50 чол./дн. Основна заробітна плата <img width=«33» height=«24» src=«ref-1_867834497-125.coolpic» v:shapes="_x0000_i1076"> розроблювачів при розробці системи становить:
Зозп=Зср.дн.*Т=50*44=2200 грн. (3.4)
Для створення й налагодження програми, а також для оформлення документації орендувався комп'ютер. Вартість однієї години оренди комп'ютера дорівнює 3 грн., тобто, з огляду на, що в робочому дні 8 годин, у день на оренду йде 24 грн. Час оренди комп'ютера дорівнює 44 дні. Отже, витрати на оренду комп'ютера склали:
ЗАК=ЦАК*ТАК=24*44=1056 грн.,(3.4)
<img width=«422» height=«280» src=«ref-1_867834622-29229.coolpic» v:shapes="_x0000_i1077">

Рисунок 3.2 – Таблиця «Розрахунок витрат на розробку»


Як видно з таблиці, витрати на розробку <img width=«20» height=«23» src=«ref-1_867863851-104.coolpic» v:shapes="_x0000_i1078"> становлять 4321,4 грн.

Прибуток <img width=«19» height=«17» src=«ref-1_867863955-95.coolpic» v:shapes="_x0000_i1079"> визначається як 10% від витрат на розробку й становить:



П=0,1*4321,4=432 грн. (3.5)
Максимальна ціна програмного продукту з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ), що дорівнює 25% від ціни визначається як:
Цмах=1,25*(Зр+П)=1,25*(4321,4+432)=5941 грн.(3.6)
Витрати на адаптацію <img width=«28» height=«25» src=«ref-1_867864050-121.coolpic» v:shapes="_x0000_i1080"> становлять 10% від витрат на розробку:
ЗАД=0,1*Зр=0,1*4321,4=432 грн. (3.7)
Витрати на тиражування <img width=«20» height=«23» src=«ref-1_867864171-103.coolpic» v:shapes="_x0000_i1081"> становлять 23 грн. на одну копію. Вони містять у собі наступні витрати: З'ЗП = 2 грн., МБП' = 5 грн.,З'АК = 3 грн.

Мінімальна ціна програмного продукту становить:
Цmin=1,25*(ЗT+ ЗАД+П׳),



П׳=0,25*(ЗT+ЗАД).
Таким чином,

Цmin=1,25*(ЗT+ЗАД+0,25*(ЗТ+ЗАД))=690 грн. (3.8)

Ціна ПП повинна перебувати в проміжку 690ЦПП ≤ 5941.

Установимо ціну програмного продукту рівної 900 грн.

Під час рекламної кампанії щороку передбачається використати наступні канали поширення реклами:

– преса – вихід рекламного оголошення в щотижневій газеті протягом шести місяців (26 тижнів). Розмір оголошення – 20 см<img width=«11» height=«20» src=«ref-1_867659785-79.coolpic» v:shapes="_x0000_i1082">;

– інтернет-реклама – демонстрація рекламних банерів на сайті пошукової системи протягом 4 тижнів.

Рекламна компанія проводиться протягом одного року реалізації.

Розрахуємо витрати на рекламу.

Вартість 1 cм<img width=«11» height=«20» src=«ref-1_867659785-79.coolpic» v:shapes="_x0000_i1083"> у газеті становить 3 грн. Витрати на рекламу в пресі складуть:
<img width=«152» height=«23» src=«ref-1_867864432-280.coolpic» v:shapes="_x0000_i1084"> грн.                                       (3.9)
Вартість тижня демонстрації рекламного банеру становить 100 грн. Витрати на інтернет-рекламу складуть:
<img width=«124» height=«23» src=«ref-1_867864712-244.coolpic» v:shapes="_x0000_i1085"> грн.                                          (3.10)
Витрати на рекламу складуть:
<img width=«227» height=«23» src=«ref-1_867864956-372.coolpic» v:shapes="_x0000_i1086"> грн.                          (3.11)
3.6 Побудова графіку беззбитковості
Виходячи з розрахунків, побудуємо графік досягнення беззбитковості.

За допомогою цього графіка можна знайти точку беззбитковості, що показує кількість програмних продуктів, необхідне для продажу, щоб прибуток рівнявся загальним витратам.

На рисунку 3.4 прийняті наступні позначення:

-          Д – доходи від реалізації;

-          Взмін – змінні витрати;

-          Впост – постійні витрати;

-          Д-Взмін – дохід від реалізації мінус Взмін;

-          ТБ– точка беззбитковості.

Розрахуємо точку беззбитковості:
Взм=<img width=«183» height=«48» src=«ref-1_867865328-713.coolpic» v:shapes="_x0000_i1087"> грн, (3.12)



TБ1=(ЗР+Зпост1)/(Ц – З´пер)=20 од. (3.13)



де Ц – ціна ПП, грн.;

О– обсяг продажів при реалізації ПП, од.;

Впост– постійні витрати, грн.;

В’змін– змінні витрати, грн.;

Вр– витрати на розробку ПП до початку реалізації, грн.

0< TБ1 ≤ 01

0<20 ≤ 29.

Беззбитковість досягається в першому році реалізації ПП.



4. Безпека життя та діяльності людини
4.1 Аналіз умов праці
Питання БЖД людини розглядаються на етапі експлуатації розроблюваної програми.

Програма буде використана в приміщенні планово-економічного відділу. Розміри приміщення становлять 8х6х3,6 м, площа – 48 м<img width=«11» height=«20» src=«ref-1_867659785-79.coolpic» v:shapes="_x0000_i1088">, обсяг 172,8 <img width=«18» height=«18» src=«ref-1_867866120-325.coolpic» v:shapes="_x0000_i1089">, кількість працюючих – 3 (програміст і два оператори ЕОМ). Устаткування, застосовуване у планово-економічному відділі – 3 ПЕОМ, до складу однієї з яких входить принтер.

Норми на окремі робочі місця з використанням ПЕОМ згідно ДНАОП 0.00–1.31–99 становлять 6 м<img width=«5» height=«20» src=«ref-1_867866445-79.coolpic» v:shapes="_x0000_i1090"> й 20 <img width=«18» height=«18» src=«ref-1_867866120-325.coolpic» v:shapes="_x0000_i1091">. З урахуванням зазначених норм, на одне робоче місце в даної фінансовому відділі доводиться 16 м<img width=«11» height=«20» src=«ref-1_867659785-79.coolpic» v:shapes="_x0000_i1092"> й 57,6 <img width=«18» height=«18» src=«ref-1_867866120-325.coolpic» v:shapes="_x0000_i1093"> відповідно. Отже, за даними показниками приміщення планово-економічного відділу відповідає зазначеним вище вимогам.

Електропостачання устаткування у планово-економічному відділі здійснюється від трифазної чотирьохпроводної мережі змінного струму із глухозаземленной нейтралью напругою 380/220У частотою 50 Гц.

Проведемо аналіз системи «Людина – Машина – Середовище», утвореної в приміщенні планово-економічного відділу із вказівкою конкретних зв'язків у системі. Система містить 7 елементів. Складовими системи є:

а) 3 елементи «людина» – 3 працюючих у планово-економічному відділі;

б) 3 елементи «машина» – три ПЕОМ, до складу однієї з яких входить принтер;

в) 1 елемент «середовище» – виробниче середовище у планово-економічному відділі.

Кожен елемент «людина» умовно розділимо на функціональні частини:

– Ч1 – це людина-оператор;

– Ч2 – це людина, що впливає на середовище;

– Ч3 – це людина, з погляду фізіологічного стану.

Елемент системи «машина» можна умовно розділити на наступні функціональні частини: М1 – це машина, що виконує основну технологічну функцію; М2 – це машина, що виконує функції аварійного захисту; М3 – це машина, що впливає на навколишнє середовище й людину.

Аналіз зв'язків дозволяє виділити в системі, відповідно до ДСТУ 12.0.003–74, небезпечні й шкідливі виробничі фактори:

а) фізичні: підвищений рівень шуму на робочому місці; підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, підвищена або знижена температура повітря робочої зони, підвищена або знижена вологість повітря, недостатня освітленість, відсутність природного світла, напруженість магнітного поля.

б) психофізіологічні: фізичні перевантаження, перенапруга аналізаторів,

На рисунку 4.1 представлена структурна схема системи « «Л-М-С»» із вказівкою зв'язків між елементами системи.

Укажемо зв'язки в системі «Л-М-С» (див. рисунок 4.1):

– 1 – вплив «людини – оператора» на свій фізичний стан (тепловиділення, споживання кисню);

– 2 – вплив «людини – оператора», що виконує цілеспрямовані дії на свій психофізіологічний стан (розвивається стомлення);

– 3 й 4 – вплив «машини» на стан «середовища» й «середовища» на стан «машини» відповідно;

5 – вплив «середовища» на психофізіологічний стан «людини»;

6 – вплив «людини» як біологічного об'єкта на середовище (нагрівання середовища при виділенні тепла організмом людини),

7 – вплив «машини» на фізичний стан організму «людини» (шум, випромінювання),

8 – вплив психофізіологічного стану людини на виконання їм цілеспрямованих дій (внаслідок стомлення людини може робити помилки),

9 – вплив людей на психофізіологічний стан один одного, 10 – вплив «машини» на психофізіологічний стан «людини».

Розглянемо вплив на людину небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Підвищений рівень шуму на робочому місці, джерелами якого є ПЕОМ, принтер, сприяє зниженню уваги й збільшенню числа помилок при виконанні роботи, зниженню швидкості реакції, може привести до порушення обміну речовин, виникненню серцево-судинних захворювань, гіпертонічної хвороби, зниженню слуху, головним болям.

Підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якої може відбутися через тіло людини, джерелами якого є електрична мережа, порушення ізоляції струмоведучих провідників, короткі замикання на корпус устаткування й ін., є причиною загальних і місцевих электротравм. При підвищеній або зниженій температурі, вологості й рухливості повітря робочої зони порушується теплова рівновага, людина почуває себе дискомфортно, знижується продуктивність праці.

Тривалий вплив високої температури в сполученні з підвищеною вологістю може привести до значного нагромадження теплоти в організмі й, як наслідок, головному болю, загальній слабості, нудоті. Джерелами надлишкового тепла у планово-економічному відділі є ПЕОМ, принтер, люди, сонячна радіація, що проникає через вікна.

Недостатня освітленість робочої зони, а також відсутність природного світла знижує швидкість сприйняття візуальної інформації, приводить до помилок при виконанні робіт, зниженню продуктивності праці. При недостатнім висвітленні може розвитися короткозорість.

Підвищена напруженість електричного й магнітного полів, підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні є причиною виникнення головних болів, млявості, розладу сну, зниження пам'яті, порушення ритму й частоти серцевих скорочень, функціональних порушень у центральної нервової системи, порушення обмінних процесів в організмі людини.

Перенапруга аналізаторів (зорових) є причиною розвитку стомлення, астенопії, а в окремих випадках – зниження їхньої чутливості.

Розумова перенапруга, викликана переробкою великої кількості інформації, приводить до зниження працездатності, стомленню.

Монотонність праці через одноманітні дрібні стереотипні рухи при роботі із клавіатурою й «мишею» приводить до стомлення, розвитку тахікардії, підвищенню кров'яного тиску.

Статичні перевантаження, обумовлені тривалим перебуванням у нерухомому положенні, неправильним положенням тіла людини на робочому місці приводить до виникнення статичної утоми, зниженню якості виконуваної роботи.

У планово-економічному відділі була проведена оцінка факторів виробничого середовища й трудового процесу, представлена в таблиці 4.1

Виходячи з оцінки, що домінує шкідливим виробничим фактором є підвищена температура повітря робочої зони, і для цього фактора розробимо необхідні організаційні й технічні заходи, метою яких є нормалізація мікроклімату у планово-економічному відділі.
Таблиця 4.1 – Оцінка факторів виробничого середовища й трудового процесу у планово-економічному відділі



4.2 Техніка безпеки
За ступенем небезпеки ураженням електричним струмом згідно ПУЕ, приміщення планово-економічного відділу відноситься до класу приміщень без підвищеної небезпеки, тому що відсутня можливість одночасного дотику до корпусів ПЕОМ із однієї сторони й до заземлених металевих конструкцій будинку, у якому розміщена лабораторія (батареї опалення закриті дерев'яними гратами) – з іншого боку, немає підвищеної вологості, підвищеної температури, підлоги ізольовані (паркет).

Відповідно до вимог ПУЕ, ДСТУ 12.1.030–81 для забезпечення безпеки у планово-економічному відділі виконане занулювання ПЕОМ, оскільки електропостачання здійснюється від трифазної чотирьохпровідної мережі із глухозаземленою нейтральною напругою 380/220 У. Занулювання перетворює замикання на корпус в однофазне коротке замикання, у результаті чого спрацьовує максимальний струмовий захист, що відключає ушкоджену ділянку мережі. Щоб виконати занулювання варто навмисно електрично з'єднати з нульовим проведенням мережі корпуса всіх ПЕОМ і принтера, які можуть випадково виявитися під напругою. Час спрацьовування автомата захисту повинне бути не більше 0,1–0,2 с. Лінія електромережі для живлення ПЕОМ виконана як окрема трьохпровідная мережа, шляхом прокладки фазових, нульових робочих і нульового захисного провідників. Площа перетину нульових робочих і нульового захисного провідників не менше площі перетину фазового провідника.

Виконано повторне заземлення нульового проведення з метою зниження напруги на корпусі ПЕОМ у момент електричного замикання на корпус і при обриві нульового проведення. При цьому, необхідно використати природні й штучні. Величина опору повторного заземлення не повинна перевищувати 30 Ом.

Згідно ПУЕ необхідно проводити контроль активного опору ізоляції між нулем і фазою й між фазами. Контроль проводити не рідше 1 разу на рік при відключеному електроживленні за допомогою мегаомметра.

Згідно ДНАОП 0.00–4.12–99 необхідно проводити вступний, первинний на робочому місці, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі.

Вступний інструктаж необхідно проводити при надходженні на роботу. Інструктаж організує й проводить служба охорони праці, факт інструктажу фіксується в журналі вступного інструктажу. Основні питання інструктажу – загальні питання охорони праці на підприємстві, режим роботи підприємства, можливі небезпеки, надання долікарської допомоги.

Первинний інструктаж необхідно проводити безпосередньо на робочому місці. Інструктаж проводить керівник планово-економічного вдділу, факт інструктажу необхідно фіксувати в журналі первинного інструктажу. Основні питання інструктажу – ОВПФ, що діють на робочому місці, захист від них, гігієна праці при виконанні робіт. Аналогічно, з періодичністю в півроку проводити повторні інструктажі.

Позаплановий інструктаж варто проводити при зміні умов праці, введення в експлуатацію нової техніки, а також при нещасних випадках.

Зміст всіх інструктажів, які проводяться з персоналом, повинен відповідати вимогам ДНАОП 0.00. – 4.12–99.


    продолжение
--PAGE_BREAK--
еще рефераты
Еще работы по математике