Реферат: Анатомічні особливості клубово-сліпокишкового переходу в раньому періоді ортогенезу людини

МІНІСТЕРСТВООХОРОНИ ЗДОРОВ’ЯУКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙМЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТімені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

ПроняєвДмитро Володимирович

УДК 611.329 013

АНАТОМІЧНІОСОБЛИВОСТІКЛУБОВО-СЛІПОКИШКОВОГО

ПЕРЕХОДУВ РАННЬОМУПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУЛЮДИНИ

14.03.01 – нормальнаанатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаціїна здобуттянауковогоступеня

кандидатамедичних наук

Київ – 2008

Дисертацієює рукопис.

Робота виконанав БуковинськомудержавномумедичномууніверситетіМОЗ України.

Науковийкерівник: доктормедичних наук, професор АхтемійчукЮрій Танасович, Буковинськийдержавниймедичний університетМОЗ України, завідувачкафедри анатомії, топографічноїанатомії таоперативноїхірургії.

Офіційніопоненти: член-кореспондентАПН України, заслуженийдіяч науки ітехніки України, доктор медичнихнаук, професорБобрик ІванІванович, Національниймедичний університетімені О.О.Богомольця, професор кафедринормальноїанатомії;

заслуженийдіяч науки ітехніки України, доктор медичнихнаук, професорКозлов ВолодимирОлексійович, Дніпропетровськадержавна медичнаакадемія, завідувачкафедри анатоміїлюдини.

Захист відбудеться«17» квітня 2008 р.о 13.30 годиніна засіданніспеціалізованоївченої радиД 26.003.06 при Національномумедичномууніверситетіімені О.О.БогомольцяМОЗ України(просп. Перемоги,34, м. Київ, 03057).

З дисертацієюможна ознайомитисяв бібліотеціНаціональногомедичногоуніверситетуімені О.О.Богомольця(вул. Зоологічна,1, м. Київ, 03057).

Авторефератрозісланий«14» березня 2008р.

Вчений секретар

спеціалізованоївченої ради,

доктор медичнихнаук, професор ГрабовийО.М.

ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКАРОБОТИ

Актуальністьтеми. Сучаснаклініка потребуєточних відомостейпро віковуанатомічнумінливістьорганів тасистем людини.Об’єктивнідані про синтопічнівзаємозв’язкивнутрішніхорганів уперинатальномуперіоді онтогенезусприяють розуміннюмеханізмівнормальногоформоутворенняі становленняїх топографії, визначеннюджерел, причині механізміввиникненняанатомічнихваріантів таприродженихвад. Загальновідомийвплив перинатальнихпорушень нарозвиток системнихзахворюваньвнутрішніхорганів (Э.И.Валькович,2003; Г.С.Соловьевта ін., 2005;M.Ravikumaraetal.,2006).

В Україніаномалії розвиткупосідають другемісце середпричин смертностіновонароджених(В.М.Круцяк таін., 1998). Однією зпричин перинатальноїсмертностіє аномаліїтравної системи, частота якихстановить 17,8% від аномалійінших систем.Клубово-сліпокишковіінвагінаціїв дітей становлять93,7 % від загальноїкількостіінвагінацій.Смертністьза цієї патологіїдосягає 5 % (Ю.В.Филиппови др., 2001; С.В.Шестобузта ін., 2005; В.Ф.Рибальченко,2005). Значна частинапорушень розвиткуприпадає самена товсту кишку, зокремаклубово-сліпокишковийсегмент (L.S.Fillmannetal.,2001; W.Lo etal.,2003; М.П.Захараши др., 2005; В.В.Подкаменеви др., 2007). Оперативнівтручання зприводу патологіїклубово-сліпокишковогосегмента становлятьбільшу частинуманіпуляційна органахчеревної порожнини(Kory Jones etal.,2004; FernandoCostaNunesetal.,2005; Г.Н.Румянцеваи др., 2006). Різноманітнійого ураженнячасто є показаннямидо резекції, що часто призводитьдо порушеньпроцесів травлення(H.J.Duediveetal.,2002; Н.Н.Каншин,2004; Stefan Maartense etal.,2006; AndreLacerdadeAbreuOliveiraetal.,2007). Однією з частихпричин абдомінальногосиндрому вдітей є сліпо-клубовокишковийрефлюкс, зумовленийнедостатністюбаугінієвоїзаслінки (В.К.Литовкаи др., 2000; K.Thaler,2003).

Дослідженнюанатоміїклубово-сліпокишковогосегмента присвяченавелика кількістьпублікаційна сторінкахсучасних вітчизнянихта зарубіжнихнаукових видань(R.McKinlay etal., 2003; Д.Э.Усманов,2004; И.М.Абдулжавадов,2005; І.П.Мельникта ін., 2005; И.А.Акперови др., 2006). Данібільшостіавторів фрагментарні, здебільшогоприсвяченіабо дослідженнюанатомії дефінітивноїформи клубово-сліпокишковогосегмента, абоембріональногоформоутворенняклубовогососочка. В літературівідсутня спільнадумка стосовнодинаміки становленняклубовогососочка, варіантівйого анатомії, механізму йогозамикальноїфункції (Jeffrey A.Holloway et al.,2003; Jose Perez et al.,2003; K.Thaler,et al., 2003;R.Bridget etal., 2006; AntonellaBacchieri et al.,2007).

Отже, актуальністьданого дослідженнязумовленавідсутністюоб’єктивнихданих щодоперинатальноїанатоміїклубово-сліпокишковогопереходу тацілісногоуявлення прохронологічнупослідовністьанатомічнихвзаємозв’язківйого складовиху ранньомуперіоді онтогенезу.

Зв'язок роботиз науковимипрограмами, планами, темами.Дисер­таціяє фрагментомпланової науковоїроботи кафедранатомії людини, анатомії, топографічноїанатомії таоперативноїхірургіїБуковинськогодержавногомедичногоуніверситету«Статево-віковізакономірностібудови ітопографо­анатомічнівзаємовідношенняорганів таструктур вонтогенезілюдини. Особливостіві­кової тастатевоїембріотопографії»(№ держ. реєстрації– 0105U002927, шифр — І.Н.07.00.0001.05). За висновкомкомісії з біомедичноїетики Буковинськогодержавногомедичногоуніверситету(протокол № 18від 16.05.2007 року), дослідженнявиконані здотриманнямосновних положеньGCP (1996), КонвенціїРади Європипро права людинита біомедицину(від 04.04.1997 р.), ГельсінськоїдеклараціїВсесвітньоїмедичної асоціаціїпро етичніпринципи проведеннянаукових медичнихдослідженьза участю людини(1964-2000 рр.) і наказуМОЗ України№ 281 від 01.11.2000 р.

Мета дослідження.Визначитиособливостібудови і становленнято­пографіїклубово-сліпокишковогосегмента вперинатальномуперіоді онто­генезу.

Задачідослідження:

Вивчити будову та взаємовідношення складових компонентів клубово-сліпокишкового сегмента в плодів і новонароджених.

Вивчити динаміку становлення будови ілеоцекального замикального апарату в перинатальному періоді.

Уточнити особливості кровопостачання клубово-сліпокишко­вого сегмента в ранньому періоді онтогенезу.

Визначити варіанти будови клубово-сліпокишкового сегмента у плодів.

Об’єктдослідження:закономірностівікової анатоміїорганів і струк­туртравної системи.

Предметдослідження:перинатальнаанатоміяклубово-сліпокишко­вогосегмента.

Методидослідження:ін’єкція артеріальнихсудин з подальшимпре­паруваннямпід контролеммікроскопа– для вивченняособливостейкрово­постачанняклубово-сліпокишковогосегмента; макроскопія– для визначенняположення, форми татопографоанатомічнихвзаємовідношенькомпонентівклубово-сліпокишковогопереходу міжсобою, із суміжнимиструктурами, вікової динамікиїх зміни; гістологічнедослідження– для з’ясуваннямікроскопічноїбудови клубово-сліпокишковогосегмента; виготовленнятопографоанатомічнихзрізів – длявизначеннясинтопіїклубово-сліпокишковогопереходу зорганами таструктурамичеревної порожнини; препаруванняпід контролеммікроскопа– для виявленнямікроанатомічнихособливостейбудови компонентівклубово-сліпокишковогосегмента; рентгенологічнедослідження– для визначенняскелетотопіїта рентгено­анатоміїклубово-сліпокишковогосегмента; статистичнаобробка цифровихданих – дляз’ясуваннядіапазону тадинаміки розподілуморфометричнихпараметрівкомпонентівклубово-сліпокишковогосегмента вперинатальномуперіоді.

Науковановизна одержанихрезультатів.За допомогоюсучасних методіванатомічногодослідженнята адекватноїкількостіматеріалувизна­ченіособливостімакромікроскопічноїанатомії ітопографії, динаміка стано­вленнята варіантибудови клубово-сліпокишковогопереходу вранньому пе­ріодіонтогенезулюдини, вивченабудова тавзаємовідношенняйого компонентіву плодів тановонароджених.Уточнені кла­сичнівідомості щодотермінології, кровопостачаннята причинморфологіч­нихперетвореньдосліджуваногооб’єкта. З’ясованіособливостірозвитку компонентівклубово-сліпокишковогосегмента уплодовомуперіоді онтоге­не­зу, визначеназалежністьтопографоанатомічнихвзаємозв’язківміж компонентамиклубово-сліпокишковогосегмента, якістворюютьпередумовивиникненняприродженихвад.

Пріоритетданого дослідженняполягає в з’ясуваннінормальноїанатомії компонентівклубово-сліпокишковогосегмента, йоговаріантноїанатомії тадинаміки становленнятопографіїв перинатальномуперіоді онтогенезу.

Найбільшсуттєвимирезультатамипроведеногодослідженняє встановленняморфологічнихперетвореньклубовогососочка, особливостейрозгалуженнягілок клубово-ободовокишковоїартерії, синтопічнихособливостейкомпонентівклубово-сліпокишковогосегмента тасуміжних структурчеревної порожнини.Визначено п’ятьпослідовнихстадій формоутворенняклубовогососочка, критичніперіоди йогорозвитку.Встановлено, що на формуваннядефінітивноїбудови компонентівклубово-сліпокишковогосегмента таїх варіантіввиявляютьформотворнийвплив праванирка, процесифіксації ободовоїкишки та ступіньнакопиченнямеконія.

Практичнезначення одержанихрезультатів.Одержані даніпро осо­бливостітопографіїклубово-сліпокишковогосегмента вперинаталь­номуперіоді можутьбути використанідля пренатальноїдіагностикиприродженихвад та їх корекції, можуть служитиморфологічноюосновою длявдосконаленняіснуючих тарозробки новихметодів хірургічноголікування дітейраннього віку.

Одержанівідомостіможуть бутивикористаніпри написаннімоногра­фій, підручниківта навчальнихпосібниківз нормальноїанатомії, топогра­фічноїанатомії таоперативноїхірургії, дитячоїхірургії.

Результатидослідженнявпроваджені: в навчальнийпроцес кафедрианатомії людинимедичногоінститутуСумськогодержавногоуніверситету; анатомії людинита гістологіїмедичногофакультетуУжгородськогонаціональногоуніверситету; оперативноїхірургії татопографічноїанатомії Донецькогонаціональногомедичногоуніверситетуімені М.Горького; нормальноїанатомії Львівськогонаціональногомедичногоуніверситетуімені ДанилаГалицького; анатомії іфізіологіїлюдини та тваринПрикарпатськогонаціональногоуніверситетуімені ВасиляСтефаника; загальної таоперативноїхірургії зтопографічноюанатомією, травматологієюта ортопедієюТернопільськогодержавногомедичногоуніверситетуімені І.Я.Горбачевського; нормальноїанатомії людиниКримськогодер­жавногомедичногоуніверситетуімені С.І.Георгієвського; оперативноїхірургії татопографічноїанатоміїНаціональногомедичногоуніверситетуімені О.О.Богомольця; оперативноїхірургії татопографічноїанатомії Українськоїмедичноїстоматологічноїакадемії (Полтава).

Особистийвнесок здобувача.Самостійнопроаналізовананаукова література, визначена тема, складено пландослідження, відібранийматеріал длядослідження, проведеніморфологічнідослідженнята статистичнаобро­бка, аналізі узагальненняодержанихрезультатів, сформульованівисновки іпрактичнірекомендації.Автор підготовиввсі опублікованіпраці, написаввсі розділидисертації.

Апробаціярезультатівдисертації.Матеріалидисертаціїопри­людненіна: підсумковихнаукових конференціяхпрофесорсько-викладаць­когоперсоналуБуковинськогодержавногомедичногоуніверситету(Чернівці,2004-2007); VIII з’їздіВсеукраїнськоголікарськоготовариства(Івано-Франківськ,2005); IV Національномуконгресі анатомів, гістологів, ембріологів,і топографо­анатомівУкраїни (Сімферополь,2006); Всеукраїнськійнауковій конференції“Актуальніпитання віковоїанатомії таембріотопографії”(Чернівці, 2006);VIII конгресіМіжнародноїасоціаціїморфологів(Орел, 2006); міжнароднійнауково-практичнійконференції“Здорова дитина: здорова дитината генетичніаспекти їїрозвитку”(Чернівці, 2006); міжнароднійнауково-практичнійконференції“Актуальныепроблемы морфологии”(Мінськ, 2006); IV міжнародніймедико-фармацефтичнійконференціїстудентів імолодих вчених(Чернівці, 2007); науковомусимпозіумі“Анатомо-хірургічніаспекти дитячоїгастроентерології”(Чернівці, 2007); IVміжнароднійнауковій конференціїстудентів імолодих вчених“Молодь таперспективисучасної медичноїна­уки” (Вінниця,2007); науково-практичнійконференції«Досвід і проблемизастосуваннясучаснихморфологічнихметодів дослідженьорганів і тканину нормі та придіагностиціпатологічнихпроцесів»(Тернопіль,2007); науково-практичнійконференції«Современныеаспекты гистогенезаи вопросыпреподаваниягистологиив ВУЗе» (Москва,2007); міжнароднійстудентськійнауковій конференції«Молодь – медицинімайбутнього»(Одеса, 2007); VIміжнародномуконгресі зінтегративноїантропології(Вінниця, 2007); Vміжнароднійнауково-практичнійконференції«Здорова дитина: формуванняінноваційноїпарадигмизбереженняздоров’я дітей»(Чернівці, 2007); спільномузасіданнінаукової комісії, кафедр анатомії, топографічноїанатомії таоперативноїхірургії, дитячоїхірургії, лор-хворобта стоматології, медичної біології, генетики тагістологіїБуковинськогодержавногомедичногоуніверситету, ЧернівецькоговідділенняНауковоготоваристваанатомів, гістологів, ембріологіві топографоанатомівУкраїни (Чернівці,2007).

Публікації.За темою дисертаціїопубліковано18 робіт, з них6 у фа­ховихнаукових виданняхУкраїни, 12 – уматеріалахконференцій.

Структурадисертації.Дисертаціявикладена на146 сторінках(осно­вний обсяг– 110 сторінок), складаєтьсязі вступу, оглядулітератури, матеріалу іметодів дослідження, двох розділіввласних досліджень, аналізу йузагальненнярезультатівдосліджень, висновків, практичнихрекомендацій, списку використанихджерел. Роботаілюстрована42 рисунками та9 таблицями.

ОСНОВНИЙЗМІСТ РОБОТИ

Матеріалі методи. Дослідженняпроведено на125 тру­пах таорганокомплексахплодів і новонародженихлюдини безявних макро­скопічнихознак відхиленьвід нормальноїбудови шлунково-кишковоготра­кту. Матеріалзібраний згінекологічнихклінік та дитячогопатанатомічногобюро м. Чернівців період 2001-2003 років.Періоди внутрішньоутробногорозви­ткусистематизованіза класифі­кацієюГ.А.Шмідта (1968).Віковий складоб’єктів дослідженнявизначали зазведенимитаблицямиБ.М.Пэттена(1959), Б.П.Хватоваі Ю.Н.Шаповалова(1969) на підставівимірюваннятім’яно-п’ятковоїта тім’яно-куприковоїдовжин.

Длягістологічногодослідженняфрагментиклубово-сліпокишковогосегмента плодівта новонародженихфіксували взабуферномунейтральномуформаліні.Промивалипроточною водоюпротягом доби, попередньообробивши йогов розчині 5%сірчанокислогонатрію дляуникненнянабряку сполучноїтканини. Зневоднювалипрепаратишля­хом проведеннячерез батареюспиртів висхідноїконцентрації(від 30єдо аб­солютногоспирту включно).Серії гістологічнихзрізів завтовшки10-15 мкм виготовлялив трьох взаємноперпендикулярнихплощинах ізпарафіновихблоків за допомогоюсанного мікротома.Гістоло­гічнізрізи дофарбовувалина предметнихскельцяхгематоксиліномі еозином таза методом ванГізон. Післяфіксації канадськимбальзамомпрепаратививчали підсвітловиммікроскопом.

Для макроскопічногодослідженняплодів тановонародженихрозтиналичеревну порожнину, петлі тонкоїкишки зміщуваливниз і меді­альнодля оглядутермінальноговідділу клубовоїкишки, висхідноїободової кишки, сліпої кишкита червоподібноговідростка.Вивчаливзаєморозташу­вання, відношеннядо очеревинита правої ниркискладовихкомпонентівклубово-сліпокишковогосегмента, виконувалифотодокументування(Ю.Т.Ахтемійчукта ін., 2000). Післямакроскопічногодослідженнявиконувалирентгенографію.Між етапамидослідженняматеріал зберігалив 10% формаліні.

Довжинучервоподібноговідросткавимірювалисантиметровоюстрічкою відйого верхівкидо клубовогососочка (разоміз сліпою кишкою).Діаметр висхідноїободової кишкивимірювалиштангенциркулембезпосередньонад клубовимсосочком. Діаметртермінальноговідділу клубовоїкишки вимірювалив місці її впаданняв товсту кишку.Діаметр сліпоїкишки вимірювалибезпосередньопід клубовимсосочком. Цифровідані заносилив протоколи, після чогосистематизувалив таблиці дляматематичноїобробки.

Методомтонкого препаруванняпід контролеммікроскопаМБС-10 досліджу­валианатомічніособливостіклубовогососочка.

Скелетотопію, голотопію тарентгенанатоміюклубово-сліпокишковогосегмента вивчализа допомогоюапарата EDR–750B, знапругою натрубці 40-50 кВ, сила струму– 25-50 мА, фокуснавідстань –90,0 см, експозиція– 25-34 с (А.І.Парахінта ін., 2000; Ю.Т.Ахтемійчукта ін., 2005).

Для дослідженняархітектонікиклубово-ободовокишковоїартерії за­стосовувалиметод ін’єкції.У грудну частинуаорти за допомогоюкатетера вводиликонтрастнусуміш (свинцевийсурик, універсальнийклей, ефір), аждо її витіканняз пупковихартерій.Клубово-сліпокишковийсег­мент видалялиразом з брижою.

Для виготовленнятопографоанатомічнихзрізів досліджуванийматеріал попередньозберігали вспеціальномурозчині (24% хлористийцинк у 40% формальдегіді)про­тягом 1-1,5місяця залежновід розміруоб’кта. Післяцього очеревиннупоро­жнинузаповнювалирозчином желатини, що додатковофіксувалооргани і структури.Далі виконувализрізи в однійіз трьох взаємноперпендикулярнихплощин, завтовшки0,5-1,0 см за допомогоюспеціальногоножа. Виготовленізрізи поміщалив теплу водудля звільненнявід желатини.На кожномузрізі проводилиморфометричнівимірювання, вивчали анатомічнівзаємовідношеннякомпонентівклубово-сліпокишковогосегмента. Дляоцінки вірогідностіотриманих данихкористувалисянепараметричнимкритеріємнадійностідля незалежнихвибірок –Уілкоксона-Манна-Уїтні(U), коли принаймніодна з вибірокне розподіленаза нормальнимзаконом. Віннайзручнішийпри відносноневеликійкількостіспостережень(<60). Длятвердженняпро вірогідністьвідмінностейвикористовувализага­льноприйнятув медико-біологічнихдослідженняхвеличину рівнявірогідності– р ≤ 0,05.

Результатидослідженнята їх аналіз.За нашимиданими, форма, розміри, будовата взаємовідношеннякомпонентівклубово-сліпокишково­госегмента міжсобою та суміжнимиорганами протягомплодовогоперіоду динамічнозмінюються.Відсутністьфункціональногонавантаженнята функціональнанезрілістьтканин не дозволяютьструктурнодиференціюватийого складовічастини. Проксимальнийвідділ товстоїкишки в плодівявляє собоювидовженийрівномірнозвужений конус, що на початкуплодовогоперіоду (4-5 міс.)закрученийу вигляді завитка, в серединіплодовогоперіоду (6-7 міс.)– у виглядіпетлі, наприкінціпренатальногорозвитку (8-10 міс.)має форму гачка.Сліпа кишкау плодів являєсобою куполрівномірнозвуженої тазігнутої товстоїкишки, що маєформу конуса.Все це разоміз замикальноюнеспроможністюклубовогососочка, відсутністюанатомічноїмежі між червоподібнимвідросткомта сліпою кишкоюсвідчить провідсутністьу плодів сліпоїкишки як окремосформованогооргана. Червоподібнийвідросток уплодів являєсобою верхівкуконуса, з відносновеликою довжиною, характеризуєтьсяваріабельністюформи та положення.Отже, сліпукишку та червоподібнийвідросток уплодів необхіднорозглядатияк одну анатомічнуструктуру. Уновонародженихбіля основивідросткаспостерігаєтьсязвуження якпросвіту, такі зовнішньогодіаметра сліпоїкишки, що є ознакоюформуванняанатомічноїмежі між кишкоюта відростком.В ділянці звуженняспостерігаютьсяскладки слизовоїоболонки.

Результатинашого дослідженнядають підставизаперечитивисновок В.Н.Ватаманаи др., (1985) про те, що клубовийсосочок можебути сосочкоподібногоабо лійкоподібноготипу, оскількилійкоподібнийтип клубовогососочка доцільнішекваліфікуватианомальниманатомічнимутворенням, а сосочковийтип – недорозвинутимбілабіальнимсосочком. Нанашому матеріалівиявлено, щососочок овальноїі круглої формита білабіальнийсосочок єпослідовнимиетапами становленняйого будови.Відповідноклубово-сліпокишковийклапанно-сфінктернийапарат у процесісвого морфогенезупроходитьстадії сосочка(сфінктерноїструктури) таскла­дки слизовоїоболонки (клапанноїструктури).Отже, назви“баугінієвазаслінка”,“ілеоцекальнийклапан”, чи“клубовийсосочок” невідтворюютькомплексуморфофізіологічнихособливостейданої структури.Як показалинаші дослідження, клубовий сосочокє частиноюклубової кишки, яка випинаєв просвіт товстоїкишки. Цейанатомічнийфакт свідчитьпро безпідставністьтвердженняВ.Н.Ватаманаи др. (1985) щодо утворенняклубовогососочка лишеза рахуноктовстої кишки.

Анатомічнізміни клубово-сліпокишковогосегмента впродовжплодовогоперіоду відбуваютьсяза типом "інвагінації".Просвітклубово-сліпокишковогопереходу на4-му місяці частковозакриваєтьсяв ділянці клубовогососочка, прощо свідчатьформа сосочката клубовогоотвору. На початкуплодовогоперіоду (4-5 міс.)клубовий сосочокмає круглуформу з точковимотвором. На7-му місяці упривідній петлі(термінальнийвідділ клубовоїкишки) накопичуєтьсямаксимальнакількістьмеконія, наслідкомчого є утворенняампулоподібногорозширенняклубової кишки, зменшеннятовщини їїстінки, сплощеннята розширеннякрипт і ворсинокслизової оболонки.

У період з5-го по 7-й місяціспостерігаєтьсяприскоренезбільшеннядіаметратермінальноговідділу клубовоїкишки, якийзбігаєтьсяз періодомсповільненогозбільшеннядіаметра товстоїкишки. В серединіплодовогоперіоду (7-й міс)діаметр ампулоподібнорозширеноготермінальноговідділу клубовоїкишки перевищуєдіаметр початковоговідділу товстоїкишки.

Нами встановлено, що положенняклубово-сліпокишковогосегмента тапросторовеспрямуванняйого компонентівпевною міроюзалежить відїх взаємовідношеньз правою ниркою.На початкуплодовогоперіоду (4-5 міс.)клубово-сліпокишковийсегмент розміщуєтьсябіля медіаль­ноїповерхні верхньогополюса правоїнирки, чим зумовленодорсолатеральнеспрямуваннятермінальноговідділу клубовоїкишки. В серединіплодовогоперіоду (6-7 міс.)клубово-сліпокишковийсегмент опускаєтьсядо середньоїта нижньоїтретини вентромедіальноїповерхні правоїнирки, чим зумовленовентральнеспрямуваннятермінальноговідділу клубовоїкишки.

Подальшезбільшеннякількостімеконія призводитьдо розтягування“шийки інвагіната”(клубовогососочока). На7-8 місяцяхвнутрішньоутробногорозвитку ширинастінки клубовогососочка зменшується, а його діаметрзбільшується, форма сосочказмінюєтьсяз круглого доовального (завіссю висхідноїободової кишки), а точкова формаклубовогоотвору змінюєтьсяна овальну.Наведені процесипризводятьдо відновленняпрохідностікишечнику.Починаючи з8-го місяця, відбуваєтьсянаповненнямеконієм товстоїкишки, про щосвідчить збільшенняїї діаметра, який починаєпереважатинад діаметромтонкої, сплощенняі розширеннякрипт та ворсинокслизової оболонки, зменшеннятовщини стінок.“Голівка інвагіната”(клубовий сосочок)частково стримуєрефлюкс, стінкитовстої кишкирозтягуютьсяі тоншають.Одночасноспостерігаєтьсяінтенсивнезбільшеннядіаметра товстоїкишки, що збігаєтьсяв часі зі сповільненимзростаннямдіаметра тонкоїкишки. Інтенсивнішерозширеннятовстої кишкивідбуваєтьсянавпроти інижче клубовогососочка, формуєтьсяанатомічнамежа між сліпоюкишкою тачервоподібнимвідростком.

Розтягуваннястінок товстоїкишки призводитьдо розтягуванняклубовогососочка. Спочаткувін набуваєовальної формиперпендикулярноосі висхідноїободової кишки.Клубовий отвірпри цьомущілиноподібний, а з початкомактивногонаповненнякишечникумеконієм –губоподібноїформи. Порядз інтенсивнимнаповненнямтовстої кишкимеконієм змінюєтьсяі її розміщення.Переміщеннявисхідноїободової кишкиіз вентромедіальноїповерхні верхньогополюса правоїнирки до вентральноїповерхні середньоїта нижньої їїтретини зумовлюєзміну положеннявисхідноїободової кишкиз дорсомедіальногодо вентромедіального.Зменшення тискув термінальномувідділі клубовоїкишки призводитьдо збільшеннятовщини йогостінки. Динаміказміни морфометричнихпараметрівклубово-сліпокишковогосегмента плодівпредставленав таблиці.

У новонародженихклубово-сліпокишковийсегмент визначаєтьсяпід правоюниркою, що зумовлюєкраніальнета вентролатеральнеспрямуваннятермінальноговідділу клубовоїкишки, краніальнета дорсолатеральнеспрямуваннявисхідноїободової кишки.

Скелетотопіяклубово-сліпокишковогосегмента змінюєтьсявід рівня серединитіла І поперековогохребця (на початкуплодовогопе­ріоду) дорівня нижньогокраю V поперековогохребця. В неонатальномуперіоді проекціяклубово-сліпокишковогопереходу нахребетнийстовбур змінюєтьсяв межах висотитіла V поперековогохребця.

Пренатальнадинамікаангіоархітектонікиклубово-сліпокишковогосегментахарактеризуєтьсярозгалуженнямклубово-ободовокишковоїартерії, утвореннямчисленниханастомозівміж гілкамиклубово-ободовокишковоїартерії табасейнами іншихгілок верхньоїбрижової артерії.У складі судинногорусла досліджуваногосегмента визначаютьсятакі судинніструктури, якартеріальнідуги та кільця.На підставімакромікроскопічногодослідженнянами виділенодва типи розгалуженняклубово-ободовокишковоїартерії: 1) магістральний– всі гілкипочергововідходять відстовбураклубово-ободово­кишковоїартерії, безчітких анастомозівміж собою табасейномклубовоки­шковоїартерії; 2) розсипний– гілки клубово-ободовокишковоїартерії утво­рюютьаркади, артеріальнікільця, численнідодаткові гілкита анастомозияк між собою, так і з іншимигілками верхньоїбрижової артерії.

--PAGE_BREAK--

Таблиця

Динаміказміни морфометричнихпараметрівклубово-сліпокишковогосегмента плодів

Параметри 4-й місяць 5-й місяць 6-й місяць 7-й місяць

8-й місяць

9-й місяць

10-й місяць

Діаметр термінального сегмента клубової

кишки (мм)

2,9±0,2 3,7±0,2 4,9±0,2 6,0±0,4 6,6±0,3

6,5±0,3

7,6±0,2

Діаметр висхідної

ободової кишки (мм)

3,2±0,4 3,5±0,2 5,6±0,2 5,7±0,4

6,6±0,4

7,6±0,3

9,9±0,3

Діаметр сліпої кишки (мм) 3,0±0,2 4,0±0,2 5,1±0,2 5,8±0,3

5,9±0,5

7,7±0,3

8,5±0,4

Отже, одержанінами об’єктивнідані щодоособливостейбудови тавзаємовідношеньскладовихкомпонентівклубово-сліпокишковогосегмента, їханатомічнихваріантів, динаміки становленнябудови ілеоцекальногозамикальногоапарату таособливостеййого кровопостачанняв ранньомуплодовому таперинатальномуперіодах онтогенезуістотно доповнюютьнаявні відомостіпро закономірностівікової анатоміїі топографоанатомічнихвзаємовідношеньорганів черевноїпорожнини.Результатиданого дослідженняможуть слугуватианатомічноюосновою длярозробки раціональнихметодів діагностикита лікуванняприродженоїпатологіїперехідноїділянки міжтонкою та товстоюкишками внеонатальномута постнатальномуперіодах онтогенезу.

ВИСНОВКИ

У дисертаційнійроботі за допомогоюсучасних анатомічнихметодів дослідженнянаведено теоретичнеузагальненняі розв’язанняактуальногоза­вданнянормальноїанатомії стосовнодинамікимакромікроско­пічнихта просторово-часовихперетвореньклубово-сліпокишковогосегмента вранньому плодовомута перинатальномуперіодах онтогенезулюдини. Одержанірезультатиє морфологічноюосновою дляподальшихнаукових дослідженьв галузі перинатальноїгастроентерології.

1. Макроанатомічніознаки сліпоїкишки чітковизначаютьсяв неонатальномуперіоді, прощо свідчатьрозширенняпочатковогосегмента товстоїкишки проксимальнішеклубовогососочка таформуванняанатомічноїмежі між товстоюкишкою тачервоподібнимвідростком.

2. Для морфогенезуклубовогососочка притаманніп’ять послідовнихформоутворювальнихстадій: 1) круглогососочка зточкоподібнимотвором – на4-5 місяцях; 2) овальногососочка, розміщеногопоздовжньо– на 6-7 місяцях;3) круглого сосочкаіз зяючим отвором– на 8-9 місяцях;4) оваль­ногососочка, розміщеногопоперечно –на 10 місяці; 5)губоподібного(білабіального)сосочка – внеонатальномуперіоді.

3. Затримкапроцесів становленнябудови клубовогососочка призводитьдо формуванняйого анатомічнихваріантів –круглого сосочкаіз зірчастимотвором абоовальногососочка зіщілиноподібнимотвором. У разівідсутно­стіклубовогососочка тонко-товстокишковесполученнянабуває лійкоподібноїформи, анатомічноїоснови можливоговиникненнярефлюкс-ілеїту.

4. Морфогенеззамикально-клапанногомеханізмуклубово-сліпокиш­ковогопереходу відбуваєтьсяза типом інвагінації, що супроводжуєтьсятимчасовимзакриттямтонко-товстокишковогосполученняі, як наслідок, розширеннямна 7-8 місяцяхтермінальноговідділу клубовоїкишки, діаметрякої (6,0±0,4 мм –на 7-му місяці;6,6±0,3 мм – на 8-мумісяці) переважаєнад діаметромпроксимальногосегмента товстоїкишки (5,4±0,8 мм і6,1±0,3 мм відповідно).

5. На становленнядефінітивноїбудови компонентівклубово-сліпо­кишковогосегмента таваріантів їхбудови виявляютьсинтопічнийвплив праванирка, процесифіксації ободовоїкишки до задньоїчеревної стінкита ступіньзаповненнякишки меконієм.

6. Скелетотопічнапроекціяклубово-сліпокишковогопереходу вплодовомуперіоді змінюєтьсяв каудальномунапрямку – відрівня І поперековогохребця (4-5 місяці)до рівня ниж­ньогокраю Vпоперековогохребця (8-10 місяці).В неонатальномуперіоді проекціяклубовогососочка визначаєтьсяв межах тілаV попереко­вогохребця.

7. Артеріальнісудини клубово-сліпокишковогосегмента на4-5 місяцяххарактеризуютьсямагістральнимтипом будови.У пізніх плодівгілки клубово-ободовокишковоїартерії утворюютьанастамозиз клубовокишковимиартеріями таправою ободовокишковоюартерією. Розгалуженабрижова судиннасітка характернадля анастамозівклубово-ободовокишковоїартерії зклубовокишковимиартеріями; зправою ободовокишковоюартерієюклубово-ободовокишковаартерія анастамозуєна рівні дрібнихпристінковихгілок.

РЕКОМЕНДАЦІЇЩОДО НАУКОВОГОІ ПРАКТИЧНОГО

ВИКОРИСТАННЯОДЕРЖАНИХРЕЗУЛЬТАТІВ

1. Одержанідані про морфогенез, анатомічніособливості, варіанти будовита кровопостачанняскладовихкомпонентівклубово-сліпокишковогосегмента вперинатальномуперіоді можутьбути морфологічноюосновою дляпренатальноїдіагностикиприродженихвад та розробкинових методівлікування.

2. Виявленустадійністьформоутворенняклубовогососочка доцільновикористатидля пренатальнихдіагностично-лікувальнихприйомів івидання монографійз ембріологіїта нормальноїанатомії людини.

СПИСОКОПУБЛІКОВАНИХПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮДИСЕРТАЦІЇ

Ахтемійчук Ю.Т., Проняєв Д.В. Анатомічні варіанти та природжені вади клубово-сліпокишкового сегмента // Клінічна та експериментальна пато­логія. – 2005. – Т. IV, № 4. – С. 95-100. (Проняєв Д.В. – реферування та аналіз використаних джерел, підготовка статті до друку).

Ахтемійчук Ю.Т., Проняєв Д.В. Анатомічні особливості клубово-сліпокишкового переходу людини // – Український морфологічний альманах. – 2006. – Т.4, № 3. – С. 8-13. (Проняєв Д.В. – реферування та аналіз використаних джерел, підготовка статті до друку).

Проняєв Д.В. Анатомічні особливості клубово-сліпокишкового переходу в плодовому періоді онтогенезу людини // Вісник проблем біології і ме­дицини. – 2007. – Вип. 1. – С. 128-133.

Проняєв Д.В. Анатомія клубово-сліпокишкового переходу в новонародже­них дітей // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2007. – Т. 6, № 1. – С. 52-55.

Ахтемийчук Ю.Т., Проняев Д.В. Архитектоника подвздошно-ободочной артерии в раннем периоде онтогенеза человека // Морфологические ве­домости. – 2007. – № 1-2. – С. 10-12. (Проняєв Д.В. – ідея і проведення дослідження, підготовка статті до друку).

Проняєв Д.В. Гістоархітектоніка клубово-сліпокишкового переходу в ран­ньому періоді онтогенезу людини // Світ медицини та біології. – 2007. – № 3. – С. 28-32.

Ахтемійчук Ю.Т., Проняєв Д.В. Варіантна будова клубово-сліпокишко­вого переходу у плодів 8 місяців // Тези доповідей ювілейного VIII з’їзду Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ), присвяченого 15-річчю організації (Івано-Франківськ, 21-22 квітня 2005 р.). – К., 2005. – С. 399. (Проняєв Д.В. – ідея і проведення дослідження, підготовка тез до друку).

Ахтемийчук Ю.Т., Проняев Д.В. Варианты фиксации илеоцекального сег­мента человека у плодов 4-5 месяцев // Актуальные проблемы морфо­логии: Сборник трудов международной научно-практической конферен­ции, посвященной 85-летию Белорусского государственного медицинс­кого университета. – Минск, 2006. – С. 11. (Проняєв Д.В. – ідея і проведення дослі­дження, підготовка тез до друку).

Ахтемійчук Ю.Т., Проняєв Д.В. Рентгеноанатомія клубово-сліпокишко­вого переходу людини у плодів 4-5 місяців // Здорова дитина – здорова дитина та генетичні аспекти її розвитку: Тези доповідей IV Міжнародної науково-практичної конференції (Чернівці, 28-29 вересня 2006 р.). – Че­рнівці. – 2006. – С. 46-47. (Проняєв Д.В. – ідея і проведення дослідження, підготовка тез до друку).

Ахтемійчук Ю.Т., Проняєв Д.В. Анатомические особенности подвздо­шно-слепокишечного перехода у плодов человека четвертого месяца // Материалы докладов VIII конгресса Международной ассоциации мор­фологов (Орел, 15 сентября 2006 г.) // Морфология. – 2006. – Т. 129, № 4. – С. 14. (Проняєв Д.В. – ідея і проведення дослідження, підготовка тез до друку).

Проняєв Д.В. Морфологічні особливості сліпої кишки // Актуальні пи­тання вікової анатомії та ембріотопографії: Тези доповідей Всеукраїнсь­кої наукової конференції (Чернівці, 12-13 травня 2006 р.) // Клінічна ана­томія та оперативна хірургія. – 2006. – Т. 5, № 2. – С. 53.

Ахтемийчук Ю.Т., Проняев Д.В. Изменение формы подвздошного возвы­шения в динамике развития плодов человека // Современные аспе­кты гистогенеза и вопросы преподавания гистологии в ВУЗе: Материалы научно-практической конференции, посвященной 100-летию со дня ро­ждения профессора Л.И.Фалина // Морфология. – 2007. – Т. 131, № 3. – С. 55. (Проняєв Д.В. – ідея і проведення дослідження, підготовка тез до друку).

Ахтемійчук Ю.Т., Зажаєва В.В., Проняєв Д.В. Макромікроскопічна бу­дова клубово-сліпокишкового переходу новонароджених людини // До­свід і проблеми застосування сучасних морфологічних методів дослі­джень органів і тканин у нормі та при діагностиці патологічних проце­сів: Матеріали науково-практичної конференції (Тернопіль, 24-25 травня 2007 р.). – Тернопіль: Укрмедкнига, 2007. – С. 5-6. (Проняєв Д.В. – ідея і проведення дослідження, підготовка тез до друку).

Проняєв Д.В. Морфометричні показники клубово-сліпокишкового пере­ходу в новонароджених дітей // Матеріали IV міжнародної медико-фар­мацевтичної конференції студентів і молодих вчених (Чернівці, 3-5 кві­тня 2007 р.) // Хист. – 2007. – Вип. 9. – С. 170.

Проняєв Д.В., Іванчук М.А. Динаміка зміни довжини червоподібного відростка в ранньому періоді онтогенезу людини // Молодь – медицині майбутнього: Тези доповідей міжнародної студентської наукової конфе­ренції (Одеса, 26-27 квітня 2007 р.). – Одеса, 2007. – С. 35-36. (Проняєв Д.В. – ідея і проведення дослідження, підготовка тез до друку).

Проняєв Д.В. Морфологічні перетворення клубово-сліпокишкового сегме­нта у плодовому періоді онтогенезу // Анатомо-хірургічні аспекти дитячої гастроентерології: Матеріали наукового симпозіуму (Чернівці, 11 травня 2007 р.). – Чернівці: Букрек, 2007. – С. 23-24.

Гораш Є.В., Проняєв Д.В., Вудвуд К.С., Найчук А.В. Анатомічні особли­вості червоподібного відростка в плодовому періоді онтогенезу людини // Молодь та перспективи сучасної медичної науки: Матеріали IV міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених (Він­ниця, 5-6 квітня 2007 р.). – Вінниця, 2007. – С. 38. (Проняєв Д.В. – ідея і проведення дослідження, підготовка тез до друку).

Проняєв Д.В., Гораш Є.В., Соловей В.І. Анатомічні особливості клу­бово-сліпокишкового переходу в плодовому періоді онтогенезу людини // Новітні підходи до лікування в сучасній медицині: Матеріали V між­народної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених (Ужгород, 17-19 квітня 2007 р.). – Ужгород, 2007. – С. 171-172. (Проняєв Д.В. – ідея і проведення дослідження, підготовка тез до друку).

АНОТАЦІЯ

Проняєв Д.В.Анатомічніособливостіклубово-сліпокишковогопере­ходу вранньому періодіонтогенезулюдини. – Рукопис.

Дисертаціяна здобуттянауковогоступеня кандидатамедичних наукза спеціальністю14.03.01 – нормальнаанатомія. –Національниймедичний університетімені О.О.БогомольцяМОЗ України, Київ, 2007.

За допомогоюсучасних методіванатомічногодослідженнявивчена послідовністьмакромікроскопічнихта просторово-часовиханатомічнихперетвореньклубово-сліпокишковогосегмента вранньому плодовому(4-5 місяці) таперинатальномуперіодах онтогенезу.Визначенастадійністьформоутворенняклубовогососочка, особливостісинтопічноговпливу на становленнябудови клубово-сліпокишковогосегмента з бокуправої нирки, процесів фіксаціїободової кишкиі ступеня накопиченнямеконія, динамікайого скелетотопіїта формуванняміжартеріальниханастамозів.Обгрунтованаанатомічнаоснова можливогорозвиткурефлюкс-ілеїту.

Ключовіслова: клубовакишка, сліпакишка, червоподібнийвідросток, клубовий сосочок, анатомія.

АННОТАЦИЯ

Проняев Д.В.Анатомическиеособенностиподвздошно-слепокишеч­ногоперехода враннем периодеонтогенезачеловека. –Рукопись.

Диссертацияна соисканиенаучной степеникандидатамедицинскихнаук по специальности14.03.01 – нормальнаяанатомия. –Национальныйме­дицинскийуниверситетимени А.А.БогомольцаМЗ Украины, Киев, 2007.

Исследованиепроведено на110 препаратахплодов безпатологииор­ганов пищеваренияи 15 новорожденныхдетях. С помощьюсовременныхметодов морфологическогоисследования(гистологический, макроско­пический, препарированиепод контролеммикроскопа, рентгеногра­фический, инъекции сосудовс последующимпрепарированиемпод контро­леммикроскопа, изготовлениетопографоанатомическихсрезов) изученаиндивидуальнаяанатомическаяизменчивостьи хронологическаяпоследовательностьпространственно-вре­менныхпреобразованийкомпонентовподвздошно-слепокишечногосегмента вплод­ном и раннемпостнатальномпериодах онтогенезачеловека.

Для морфогенезаподвздошногососочка характерныпять последовательныхформообразующихстадии: 1) круглогососочка с точечнымотверстием– на 4-5 месяцах;2) овальногососочка, расположенногопродольно –на 6-7 месяцах;3) круг­логососочка с зияющимотверстием– на 8-9 месяцах;4) овальногосо­сочка, расположенногопоперечно –на 10 месяце; 5)губовидного(билаби­ального)– в неонатальномпериоде. Морфогенеззапирательно-клапанногомеханизмаподвздошно-слепо­кишечногопереходасопровождаетсявременнымнарушениемпроходимоститонко-толстокишечногосоединенияи, как следствие, расширениемна 7-8 месяцахтерми­нальногоотдела подвздошнойкишки, диаметркоторой (6,0±0,4 мм– на 7 ме­сяце)превышаетдиаметр начальногоотдела толстойкишки (5,4±0,8 мм).Задержка процессовстановленияпод­вздошногососочка ведетк формированиюего анатомическихвариантов –круглого сосочкасо звездчатымотверстиемили овальногососочка сощелевиднымотверстием.В случае отсутствияподвздошногососочкатонко-толстокишечноесоединениеимеет воронкообразнуюформу, что являетсяана­томическойосновой возможноговозникновениярефлюкс-илеита.

Изученыособенностисинтопическоговлияния настановлениеподвздошно-слепокишечногоперехода состороны правойпочки, процессовфиксации ободочнойкишки и степенинакоплениямекония.

Отмечено, что макроанатомическиепризнаки слепойкишки четкоопределяютсяу новорожденныхдетей, о чемсвидетельствуетрасширениеначаль­ногоотдела толстойкишки проксимальнееподвздошногососочка, и наличиеанатомическойграницы междутолстой кишкойи червеобразнымотростком.Артериальныесосуды подвздошно-слепокишечногоперехода уплодов 4-5 месяцевимеют магистральныйтип строения.В поздние месяцыгестации и внеонатальномпериоде органокомплексухарактернымногочисленныеанастомозыме­жду ветвямиподвздошно-ободочнойартерии иподвздошнымиартериями, чтовыражаетсяналичием брыжеечнойсосудистойсетки в видеаркад и ко­лец.Сосудистаясетка междуправой ободочнойартерией иподвздошно-ободочнойопределяетсялишь на уровнемелких пристеночныхветвей.

Скелетотопияподвздошно-слепокишечногоперехода уплодов изменяетсяот уровня Іпоясничногопозвонка (4-5 месяцы)до уровня нижнегокрая V поясничногопозвонка (8-10месяцы). В неонатальномпериоде проекцияподвздошногососочка определяетсяв пределах телаV поясничногопозвонка.

Ключевыеслова: подвздошнаякишка, слепаякишка, червеобразныйотросток, подвздошныйсосочек, анатомия.

SUMMARY

Pronyayev D.V. Anatomical peculiarities of the ileocecaljunction at an early stage of human ontogenesis. – Manuscript.

The thesis for obtaining the academic degree of aCandidate of Medical Sciences in speciality 14.03.01 – GeneralAnatomy. – National O.Bogomolets Medical University ofUkraine's MHP, Kyiv, 2007.

The sequence of macro- microscopicand spatial-temporal transformations of the ileocecal junction of theintestine at an early stage of the fetal (4-5 months) and perinatalperiods of ontogenesis has been studied by means of modern methods ofanatomical investigation. The staging of the formation of theileocecal papilla, the peculiarities of a syntopic influence on theforming of the structure of the ileocecal junction on the part of theright kidney, the processes the fixation of the colon and the degreeof meconium accumulation, the dynamics of its skeletopy and theforming of interarterial anastomoses have been determined. A possibledivnatal development of reflux-ileitis is substantiated anatomically.

Key words:ileum, cecum, vermiform appendix, ileocecal papilla, ana­tomy.