Реферат: Виробнича програма підприємства

--PAGE_BREAK---           підвищення серійності (масовості) виробництва;
-           кількості робочих днів у кожному кварталі;
-           можливого вибуття основних виробничих засобів, а також зупинення окремих агрегатів, ділянок та цехів для ремонту обладнання;
-           зняття з виробництва застарілих видів продукції, які не відповідають своїми техніко-економічними показниками сучасному рівню розвитку науки і техніки, і таких, що не користуються попитом, та їх заміна на нові;
-           сезонності і змінності роботи;
-           сезонності збуту продукції.
Оптимальна виробнича програма – це програма, яка відповідає структурі ресурсів підприємства та забезпечує найкращі результати його діяльності за прийнятим критерієм.
Оптимізація виробничої програми проводиться з метою:
1.       планування оптимальної структури номенклатури продукції;
2.       визначення максимально можливого обсягу виробництва продукції та економічної межі нарощування виробництва.
РОЗДІЛ 2. КОРОТКА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА
Запоріжжя є великим індустріальним містом, у якому знаходиться ряд великих металургійних заводів гігантів, відомих не тільки на території Україні, але і за її межами. До числа таких заводів відноситься і завод ВАТ «Дніпроспецсталь». Електрометалургійний завод «ДСС» ім. А.Н. Кузьміна – ведуче підприємство на Україні по виробництву якісної сталі і сплавів.
Завод побудований у роки першої радянської п'ятирічки. Його будівництво в місті Запоріжжя обумовлене безпосередньою близькістю Дніпровської ГЕС ім. В.І. Леніна з дешевою електроенергією. 10 жовтня 1932 р. випущена перша плавка електросталі, що і з'явилося початком біографії заводу. За період 76-ти літнього функціонування заводу виплавлено більш 48 млн. т. стали, зроблено 26 млн. т. прокату, майже 19 млн. т. холоднотягнутой сталі. У 1994 році на базі електрометалургійного заводу «Дніпроспецсталь» ім. А.Н. Кузьміна створене Відкрите Акціонерне Товариство. З цього моменту на основі рішення Міністерства промисловості України (наказ № 98 від 31.03.94 р.) ознаменований новий етап в історії розвитку підприємства. Метою діяльності товариства є одержання прибутку за рахунок наукової, виробничої і підприємницької діяльності. Предметом діяльності ВАТ заводу «ДСС» є:
-           виробництво і збут стали, прокату, металовиробів виробничого і побутового призначення;
-           зовнішньоекономічна діяльність;
-           виробництво і збут с/г продукції;
-           надання послуг іншим юридичним особам, населенню;
-           торгівля продовольчими і промисловими товарами, у тому числі авто, мототехнічними і запчастинами до них;
-           внутрішні і міжнародні автомобільні перевезення.
Товариство є власником:
-           майна, переданого йому засновниками й учасниками у власність;
-           продукції, зробленої товариством в результаті господарської діяльності;
— отриманого прибутку.
Майно товариства складається з основних і оборотних коштів, а також цінностей, вартість яких відбита в балансі товариства. Статутний фонд товариства складає 5 643 908 грн. Статутний фонд розділений на 1075030 простих іменних акцій номінальною вартістю 5,25 грн. Товариство має право змінювати розмір статутного фонду.
Завод «ДСС» містить у собі цехи:
— основні цехи (СПЦ –1, СПЦ – 2, СПЦ – 3, СПЦ – 5, ГКР);
-           переробні (прокатний, ковальський, термічний, калібрований, ковальсько-пресовий, копровий);
— допоміжні (ЖДЦ, РМЦ-1, ЦПМ, ЦС і П, ЭРЦ, ЭСЦ, ЦПП, Цспр, цех іспитів, авто-цех РСЦ, ЦРМО).
Сталеплавильні цехи заводу оснащені основними дуговими електропечами. В основних електродугових печах виплавляються леговані, високолеговані сталі і сплави в злитках розважуванням 0,625 (15 т). Методом вакуумно-дугового переплаву виробляються жароміцні сплави, корозійно-стійкі, конструкційні, підшипникові й інші сталі в злитках розважуванням від 1 до 7 т. Методом електрошлакового переплаву, виробляються підшипникові, конструкційні, корозійно-стійкі й інші сталі в злитках розважуванням 1,2 ( 20 т).
ВАТ «ДСС» спеціалізується на виробництві прокату і кувань круглого перетину, а також, холоднотягнутой сталі і сталі зі спеціальною обробкою поверхні, усього близько 1000 профіле-розмірів.
Найважливішим фактором досягнення високого рівня конкурентноздатності, як відзначається в багатьох дослідженнях, залишається концентрація виробництва, що вплине на скорочення тенденції до утворення гігантських промислових об'єднань. Поряд з концентрацією рівень конкурентноздатності буде визначатися такими факторами, як розвиток виробництва нових видів продукції і стимулювання становлення нових потреб. З ними зв'язані тенденції продовження росту витрат на дослідницькі і досвідчені розробки, рекламу і маркетинг.
Це, насамперед, відноситься до постійного відновлення асортименту продукції, що випускається, невпинній розробці і швидкому освоєнню нових зразків виробів і одночасному нарощуванню продуктивності праці, підвищенню гнучкості виробництва, ефективності, зниженню усіх видів витрат. Особливе місце займає забезпечення стабільного росту якості і надійності нових виробів при одночасному зниженні цін на нові види продукції. Курс береться на підвищення виробничої, творчої віддачі й активності персоналу при орієнтації на питоме скорочення чисельності виробничих і управлінських працівників. Усе це практично означає випуск як можна більшої кількості нових, що користуються підвищеним попитом виробів, ціни на які будуть нижче, ніж у конкурентів, а якісні й експлуатаційні характеристики і надійність — вище. На найближчі 10-15 років багато великих компаній уже вибрали ту “чарівну паличку”, що, на їхню думку, дозволить у найкоротший термін забезпечити умови для різкого підвищення рівня конкурентноздатності. Для рішення цієї задачі передбачається здійснити цілий комплекс технічних, і організаційно-управлінських заходів. Їхня реалізація і повинна визначати весь курс дій у доступному для огляду періоді.
Кінцевим результатом повинно стати створення виробничих систем нового покоління, що будуть працювати в режимі так званого нововведеного конвеєра. Суть цього підходу полягає в тім, щоб націлити підприємства, по-перше, на постійне впровадження у виробництво нових, більш зроблених виробів; по-друге, на неухильне скорочення усіх видів витрат на виробництво продукції; по-третє, на підвищення якісних і споживчих характеристик при зниженні цін на вироби, що випускаються.
У 2006 році силами заводу, із залученням інститутів і науково-виробничих підприємств України і Росії, проводилося 19 договірних робіт з розробки і впровадження нових видів продукції, передової технології, модернізації устаткування, упровадженню нової техніки. Через недолік коштів на рахунку заводу деякі роботи були перенесені на 2007 рік. Крім того, на заводі проведений ряд робіт з освоєння нової продукції/нових марок, профілів, нових технологій, з особливими вимогами/.
До них відносяться:
1)    розробка технології виплавки низьковуглеродних конструкційних сталей типу 12Х1МФ, 17-16ХНЗМА й ін. із застосуванням високовуглеродного феррохрому ФХ800, що скорочує витрату дорогого низьковуглеродного феррохрому приблизно на 4% у порівнянні з діючою технологією;
2)    розробка технології виробництва листових злитків ЭШП із використанням електродів власного виробництва, що витрачаються, замість електродів, вироблених раніше на комбінаті «Запоріжсталь». Нова технологія за рахунок здешевлення електродів, що витрачаються, дозволяє знизити собівартість 1 тонни стали марок 22, 23Ш на 12%;
3)    робота з упровадження наливних футеровок замість цегельних сталерозливних ковшів для установок «пек-ківш» СПЦ № 3. У результаті впровадження даної роботи стійкість ковшів збільшена з 10-12 до 70 плавок;
4)    заміна операції кування прокаткою на стані «950», що дозволило знизити собівартість металопродукції. У 2005 році освоєна технологія прокатки профілів до <metricconverter productid=«250 мм» w:st=«on»>250 мм, відкрита можливість виробництва прокату діаметром <metricconverter productid=«285 мм» w:st=«on»>285 мм. Отримано значну економію металу.
Здійснюється відновлення інформаційної діяльності шляхом довідково-інформаційного забезпечення /ДІЗ/ фахівців роботи з науково-технічної інформації, пропаганді, рекламі й обміну досвідом. Що проводилося відповідно до системи, затвердженої наказом № 25 від 01.01.2004 р. директора заводу і сприяла підвищенню ефективності використання науково-технічних досягнень і запозиченого досвіду при забезпеченні по проблемних, поточних і перспективних питаннях виробництва, бібліотечного обслуговування працюючих підрозділів.
РОЗДІЛ 3. СТРУКТУРА ВИРОБНИЧОГО ЦИКЛУ
Організація виробничого процесу в часі являє собою спосіб сполучення в часі основних, допоміжних й обслуговуючих процесів по переробці “входу” організації в її “вихід”. Найважливішим параметром організації виробничого процесу в часі є виробничий цикл виготовлення предмета праці, надання послуги або виконання роботи від підготовчих операцій до заключних. Тривалість виробничого циклу складається з робочого часу й часу перерв (рис. 3.1).

<rect id="_x0000_s1067" o:allowincell=«f» strokeweight=«1.5pt»><extrusion v:ext=«view» on=«t»><rect id="_x0000_s1070" o:allowincell=«f» strokeweight=«1.5pt»><extrusion v:ext=«view» on=«t»><rect id="_x0000_s1069" o:allowincell=«f» strokeweight=«1.5pt»><extrusion v:ext=«view» on=«t»><rect id="_x0000_s1078" o:allowincell=«f» strokeweight=«1.5pt»><extrusion v:ext=«view» on=«t» rotationangle=«25,25» viewpoint=«0,0» viewpointorigin=«0,0» skewangle=«0» skewamt=«0» lightposition=",-50000" type=«perspective»><rect id="_x0000_s1077" o:allowincell=«f» strokeweight=«1.5pt»><extrusion v:ext=«view» on=«t» rotationangle=«25,25» viewpoint=«0,0» viewpointorigin=«0,0» skewangle=«0» skewamt=«0» lightposition=",-50000" type=«perspective»><rect id="_x0000_s1087" o:allowincell=«f» strokeweight=«1.5pt»><extrusion v:ext=«view» on=«t» rotationangle=«25,25» viewpoint=«0,0» viewpointorigin=«0,0» skewangle=«0» skewamt=«0» lightposition=",-50000" type=«perspective»><rect id="_x0000_s1088" o:allowincell=«f» strokeweight=«1.5pt»><extrusion v:ext=«view» on=«t» rotationangle=«25,25» viewpoint=«0,0» viewpointorigin=«0,0» skewangle=«0» skewamt=«0» lightposition=",-50000" type=«perspective»><rect id="_x0000_s1095" o:allowincell=«f» strokeweight=«1.5pt»><extrusion v:ext=«view» on=«t» rotationangle=«25,25» viewpoint=«0,0» viewpointorigin=«0,0» skewangle=«0» skewamt=«0» lightposition=",-50000" type=«perspective»><line id="_x0000_s1094" from=«163.45pt,31.25pt» to=«163.45pt,45.45pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1089" from=«99.55pt,3in» to=«127.95pt,3in» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1072" from=«106.65pt,81.95pt» to=«106.65pt,216.85pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1081" from=«99.55pt,131.4pt» to=«127.95pt,131.4pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1082" from="-6.95pt,131.4pt" to="-6.95pt,280.5pt" o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1097" from="-6.95pt,279.6pt" to=«21.45pt,279.6pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1080" from="-6.95pt,131.4pt" to=«21.45pt,131.4pt» o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1076" o:allowincell=«f» strokeweight=«1.5pt»><extrusion v:ext=«view» on=«t» rotationangle=«25,-25» viewpoint=«0,0» viewpointorigin=«0,0» skewangle=«0» skewamt=«0» lightposition="-50000,-50000" lightposition2=«50000» type=«perspective»><rect id="_x0000_s1084" o:allowincell=«f» strokeweight=«1.5pt»><extrusion v:ext=«view» on=«t» rotationangle=«25,-25» viewpoint=«0,0» viewpointorigin=«0,0» skewangle=«0» skewamt=«0» lightposition="-50000,-50000" lightposition2=«50000» type=«perspective»><rect id="_x0000_s1091" o:allowincell=«f» strokeweight=«1.5pt»><extrusion v:ext=«view» on=«t» rotationangle=«25,-25» viewpoint=«0,0» viewpointorigin=«0,0» skewangle=«0» skewamt=«0» lightposition="-50000,-50000" lightposition2=«50000» type=«perspective»><rect id="_x0000_s1096" o:allowincell=«f» strokeweight=«1.5pt»><extrusion v:ext=«view» on=«t» rotationangle=«25,-25» viewpoint=«0,0» viewpointorigin=«0,0» skewangle=«0» skewamt=«0» lightposition="-50000,-50000" lightposition2=«50000» type=«perspective»><rect id="_x0000_s1075" o:allowincell=«f» strokeweight=«1.5pt»><extrusion v:ext=«view» on=«t» rotationangle=«25,-25» viewpoint=«0,0» viewpointorigin=«0,0» skewangle=«0» skewamt=«0» lightposition="-50000,-50000" lightposition2=«50000» type=«perspective»><rect id="_x0000_s1083" o:allowincell=«f» strokeweight=«1.5pt»><extrusion v:ext=«view» on=«t» rotationangle=«25,-25» viewpoint=«0,0» viewpointorigin=«0,0» skewangle=«0» skewamt=«0» lightposition="-50000,-50000" lightposition2=«50000» type=«perspective»><rect id="_x0000_s1090" o:allowincell=«f» strokeweight=«1.5pt»><extrusion v:ext=«view» on=«t» rotationangle=«25,-25» viewpoint=«0,0» viewpointorigin=«0,0» skewangle=«0» skewamt=«0» lightposition="-50000,-50000" lightposition2=«50000» type=«perspective»><line id="_x0000_s1079" from=«319.65pt,124.3pt» to=«369.35pt,124.3pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1092" from=«319.65pt,244.25pt» to=«369.35pt,244.25pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1074" from=«234.45pt,110.25pt» to=«234.45pt,309.05pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1073" from=«234.45pt,110.25pt» to=«248.65pt,110.25pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1093" from=«234.45pt,244.25pt» to=«248.65pt,244.25pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1086" from=«234.45pt,180.8pt» to=«248.65pt,180.8pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1098" from=«234.45pt,307.85pt» to=«248.65pt,307.85pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1085" from=«319.65pt,180.8pt» to=«369.35pt,180.8pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1068" from=«305.45pt,32.55pt» to=«305.45pt,46.75pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1071" from=«348.05pt,81.95pt» to=«348.05pt,124.55pt» o:allowincell=«f»><img width=«607» height=«478» src=«dopb338846.zip» v:shapes="_x0000_s1067 _x0000_s1070 _x0000_s1069 _x0000_s1078 _x0000_s1077 _x0000_s1087 _x0000_s1088 _x0000_s1095 _x0000_s1094 _x0000_s1089 _x0000_s1072 _x0000_s1081 _x0000_s1082 _x0000_s1097 _x0000_s1080 _x0000_s1076 _x0000_s1084 _x0000_s1091 _x0000_s1096 _x0000_s1075 _x0000_s1083 _x0000_s1090 _x0000_s1079 _x0000_s1092 _x0000_s1074 _x0000_s1073 _x0000_s1093 _x0000_s1086 _x0000_s1098 _x0000_s1085 _x0000_s1068 _x0000_s1071"> 

Рис. 3.1 Структура виробничого циклу
Розглянемо зміст окремих складових виробничого циклу. Робочий період виготовлення предмета праці складається з часу технологічних операцій, транспортно-складських операцій і контрольних операцій.
У свою чергу, час технологічних операцій складається з підготовчо-заключного й штучного часу. Підготовчо-заключний час затрачається на початку робочої зміни на підготовку робочого місця, налагодження устаткування, пристосувань, установку інструментів і наприкінці робочої зміни на зняття пристосувань, інструментів. Цей час витрачається на партію оброблювальних протягом зміни предметів праці. Перерви в робочий час підрозділяються на природні процеси (сушіння, нормалізація після термообробки й інші операції, що протікають без участі людини), організаційні перерви (очікування звільнення робочого місця, затримка поставки комплектуючих виробів і т.п.), регламентовані перерви (на обід, відпочинок). [21, с.268]
Довготривалість виробничого циклу виготовлення виробу в цілому розраховується після побудови графіка протікання складного процесу зборки виробу й розрахунку тривалості виробничих циклів виготовлення штучних деталей або їх партій. Ця робота виконується технологами. Наприклад, тривалість виробничого циклу виготовлення партії однойменних деталей визначається як сума по всіх операціях підготовчо-заключного часу, штучного часу (при цьому враховується одночасність виконання однієї й тієї ж операції на декількох робочих місцях, паралельність виконання всіх операцій, плановий коефіцієнт перевиконання норм виробітку), часу природних процесів, транспортування, контролю якості, перерв.
Основним факторами скорочення тривалості виробничих просів є:
-           спрощення кінематичної схеми виробу, його конструкції, підвищення рівня блочності для виробів великосерійного і масового виробництва (простота конструкції – мірило розуму конструктора);
-           спрощення й удосконалення технологічних процесів виготовлення виробу;
-           уніфікація й стандартизація складових частин виробу, його конструктивних елементів, елементів технологічних процесів, устаткування, оснащення, організації виробництва;
-           поглиблення подетальної, технологічної й функціональної спеціалізації на основі уніфікації й збільшення програми випуску виробів і його складових частин;
-           скорочення питомої ваги механічно оброблювальних деталей;
-           аналіз дотримання принципів раціональної організації виробничих процесів: пропорційності, паралельності, безперервності, прямоточності, ритмічності;
-           механізація й автоматизація обліку часу, контрольних і транспортно-складських операцій;
-           скорочення часу природних процесів шляхом заміни їх відповідними технологічними процесами;
-           скорочення міжопераційних перерв;
-           збільшення питомої ваги технічно-обгрунтованих норм часу, норм обслуговування, норм витрати ресурсів. Стимулювання економії часу й виконання вимог по якості.
Організація виробничих процесів у часі грунтується на аналізі дотримання принципів пропорційності, безперервності, паралельності, прямоточності, ритмічності. Розглянемо ці принципи.
Пропорційність – принцип, виконання якого забезпечує рівну пропускну здатність різних робочих місць одного процесу, пропорційне забезпечення робочих місць інформацією, матеріальними ресурсами, кадрами. Про принцип пропорційності варто пам’ятати при вирішенні будь-яких питань, тому що “швидкість ескадри визначається швидкістю найповільнішого судна”.
Безперервність – принцип раціональної організації процесів, обумовлений відношенням робочого часу до загальної тривалості процесу:
Дбезп = Троб / Тц, (3.1);
Де: Троб – тривалість робочого часу;
Тц – загальна тривалість процесу, що включає простої предмета праці між робочими місцями, на робочих місцях.
Паралельність – принцип раціональної організації процесів, що характеризує ступінь сполучення операцій у часі. Види сполучень операцій:
-           послідовне;
-           паралельне;
-           паралельно-послідовне.
Коефіцієнт паралельності визначається за формулою:
Кпар = Тцпар / Тцпосл(3.2).
Прямоточність – принцип раціональної організації процесів, що характеризує оптимальність шляху проходження предмета праці, інформації. Визначається за формулою:
Кіпр = Діопт / Діф 1 (3.3).
Ритмічність – принцип раціональної організації процесів, що характеризує рівномірність їхнього використання в часі. Коефіцієнт ритмічності визначаємо по формулі:
Критм = <shapetype id="_x0000_t75" coordsize=«21600,21600» o:spt=«75» o:divferrelative=«t» path=«m@4@5l@4@11@9@11@9@5xe» filled=«f» stroked=«f»><path o:extrusionok=«f» gradientshapeok=«t» o:connecttype=«rect»><lock v:ext=«edit» aspectratio=«t»><shape id="_x0000_i1025" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«111204.files/image003.wmz» o:><img width=«35» height=«27» src=«dopb338847.zip» v:shapes="_x0000_i1025">іф / <shape id="_x0000_i1026" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«111204.files/image003.wmz» o:><img width=«35» height=«27» src=«dopb338847.zip» v:shapes="_x0000_i1026">іи (3.4).
Одним зі шляхів поліпшення перелічених показників раціональної організації виробничих і управлінських процесів є збільшення повторюваності процесів й операцій. У свою чергу, методом збільшення повторюваності процесів є уніфікація і типізація різнохарактерних часткових процесів. Переваги збільшення повторюваності процесів пов’язані з тим, що кінцеві результати в масовому виробництві краще, ніж в одиничному.
    продолжение
--PAGE_BREAK--