Реферат: Формування графічних умінь молодших школярів на уроках трудового навчання

--PAGE_BREAK--

1.2 Науково-технічний прогрес і вдосконалення трудової політехнічної підготовки молодших школярів
Сьогодні в системі загальної середньої освіти України відбувається процес критичного переосмислення пройденого шляху, зламу ідеологічних стереотипів, пошуку нових перспективних напрямів розвитку. Магістральною лінією сучасної педагогіки стає комплексна розробка проблем формування особистості на основі демократизації навчально-виховного процесу. До найактуальніших завдань загальноосвітньої школи, що визначають стан підготовки молоді до життя в умовах переходу до ринкової економіки, слід віднести забезпечення якісно нового рівня політехнічної освіти.

Політехнічна освіта, як невід'ємний елемент загальної середньої освіти, пройшла тривалий розвиток. Значний вклад в розробку теоретичних і практичних питань політехнізму внесли П. П. Блонський, С. Є. Гайсинович, М. К. Гончаров, О. Г. Калашников, М. М. Пістрак, С. М. Шабалов[4, 5-6].

Виявленню підходів до визначення змісту політехнічної освіти присвячені роботи П. Р. Атутова[6], С Я. Батишева[9], Ю. К. Васильєва, В. І. Гусєва, Й.М. Гушулея[22], В. С. Лєдньова, В. М. Мадзігона[39], В. О. Полякова[49], М. М. Скаткіна, Д. О. Тхоржевського[65], Ю. С. Тюнникова, С. Г. Шаповаленка та багатьох інших. Місце і роль загальноосвітніх предметів в і політехнічній освіті вивчалося В. Г. Зубовим, політехнічний зміст галузей виробництва — К.А.Івановичем, А.А.Шибано-вим, екологічний аспект — І.Д.Звєрєвим, аналіз функцій робітника-індустріала — П. І. Ставським, умови поєднання навчання з продуктивною працею учнів — В.М.Мадзігоном та В.В.Сєріковим. Механізми й процеси формування політехнічних знань та вмінь досліджувались психологами І. П. Колошиною, Т. В. Кудрявцевим, Е.А.Міллеряном, В.В.Чебишевою, Е.О.Ферапоновою та іншими[16, 7-8].

Незважаючи на тривалу історію політехнізму, в педагогічній теорії й практиці це поняття й досі остаточно не одержало загальноприйнятого визначення і продовжує залишатись предметом дискусій. Така ситуація призводить до одночасного існування полярних концепцій, породжує суб'єктивність в оцінюванні змісту політехнічної освіти і в решті-решт шкідливо відбивається на стані шкільного навчання.

П.Р.Атутов висловив думку про те, що в умовах розвитку машинної індустрії необхідне політехнічне виховання, яке розкриває загальні наукові принципи всіх виробничих процесів і одночасно ознайомлює дітей та юних осіб з практичним застосуванням і володінням найпростішим інструментом всіх ремесел. Слід зазначити, що поряд з терміном «політехнічне виховання» вченийрівнозначно оперував виразом «політехнічне навчання»[6, 7-9].

В сучасних умовах найчастіше використовується поняття «політехнічна освіта», де під освітою мають на увазі сукупність систематизованих теоретичних знань та практичних вмінь учнів, а також певний рівень розвитку їх пізнавальних можливостей і переконань, які набуті внаслідок здійснення цілеспрямованого педагогічного процесу (навчання) та самовиховання.

Мету політехнічної освіти вчені вбачають у підготовці майбутніх робітників до переміни праці, особливо в умовах безробіття, а також у створенні умов (в сукупності з продуктивною працею, розумовим і фізичним вихованням) для їх гармонійного розвитку[28, 143]. Після обґрунтування дії закону переміни праці при соціалізмі (підвищення кваліфікації, освоєння нової техніки, суміщення професій), це трактування було прийняте і радянською педагогікою.

Необхідність широкої політехнічної освіти учнів сьогодні підкріплюється міркуваннями про те, що вміння орієнтуватись и світі техніки стало невід'ємною складовою частиною світогляду кожної сучасної людини, її освіченості в найширшому розумінні цього слова. Саме така позиція узгоджується з метою освітньої галузі «Технологія», яка полягає у створенні умов для формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного суспільства[20, 42]. Реалізація цієї мети сприятиме формуванню в учнів технічного світогляду, їх технічної культури та кругозору.

Актуальні питання розвитку політехнічної освіти в сучасній школі висвітлено в працях нашого співвітчизника В. М. Мадзігона[39]. На думку вченого, головне завдання політехнічної освіти полягає в ознайомленні учнів з основними процесами виробництва — технологічними й організаційно-економічними. Це вимагає відповідної корекції програм з загальноосвітніх дисциплін, а також тісного поєднання навчання з продуктивною працею на основі всебічного використання сучасного ручного механізованого обладнання.

Аналіз наведених підходів до визначення місця політехнічної освіти у підготовці підростаючого покоління до життя дозволяє краще зрозуміти наші погляди на перспективи її розвитку в сучасних умовах. Під політехнічною освітою ми розуміємо теоретичне та практичне ознайомлення учнів з техніко-технологічними, організаційно-економічними основами, соціальними аспектами сучасного виробництва, що забезпечує гармонійний розвиток і профорієнтацію молоді, підготовку до виконання трудових функцій та їх можливої зміни. Досягнення означеної мети може бути забезпечене за рахунок реалізації певних завдань, які конкретизують шляхи здійснення політехнічної освіти.

До актуальних завдань політехнічної освіти належать:

1.Формування діалектичного підходу до явищ навколишнього світу, становлення морально-етичних і естетичних ідеалів, пов'язаних з трудовою діяльністю.

2.Засвоєння системи політехнічних знань і вмінь, необхідних для оволодіння професіями сучасного виробництва.

3.Професійна орієнтація учнів, необхідна для свідомого вибору ними професії що відповідає їх можливостям і потребам.

4.Розвиток розумових здібностей, здатності до перенесення використання набутих знань і вмінь у нових умовах діяльності[22 37].

Зміст цих визначень помітно відрізняється від того, який вкладався в них досі. В середині ХХ століття, як за відбором матеріалу, так і за характером, політехнічне навчання теж підпорядковувалось завданням формування робочих кадрів. Це проявлялось у наданні переваги техніко-технологічній підготовці учнів, яка здійснювалась переважно в процесі вивчення основ наук та трудового навчання, де домінувала немеханізована обробка матеріалів[3, 54]. Об'єктивною основою такого підходу було панування у більшості галузей народного господарства ручної праці, однотипність і недостатній рівень розвитку виробничих відносин, а також стан загальної середньої освіти.

Як було сказано про це С.М.Шабаловим, тепер найбільшу потребу школа, молодь і все населення країни відчуває у практичній трудовій підготовці. З її задоволення і треба починати поступове перетворення нашої школи в дійсно політехнічну школу. На сучасному етапі розвитку виробництва розмивається не тільки класовий, але і фаховий характер політехнічної освіти, вона в рівній мірі необхідна робітникам, інженерно-технічним працівникам, спеціалістам і управлінцям всіх галузей господарства.

Графічна мова створюється і розвивається суспільством, без графічної мови не було б науково-технічного прогресу — еволюційного розвитку суспільства[7]. В умовах сучасного виробництва кожен працівник повинен мати добре розвинені просторову уяву та мислення. У розвитку зазначених якостей школярів важливу роль відіграє графічна грамота. Тому на уроках трудового навчання графічній підготовці учнів приділяється значна увага.

Життя сьогодні ставить підвищені вимоги до практичної підготовки працівників різних галузей народного господарства. Під практикою розуміють «предметно-чуттєву діяльність людей, яка виражається в їх дії на природну і соціальну дійсність та в перетворенні цієї дійсності. Серед різноманітних форм практики центральне місце займає виробнича діяльність, яка лежить в основі всього суспільного життям визначає розвиток суспільства і особистості»[34, 38].

У розв'язанні цього завдання велика роль належить загальноосвітній школі, яка покликана забезпечити практичну спрямованість навчання, щоб докорінно поліпшити підготовку молоді до самостійного життя і праці. «З психологічної точки зору проблема зв'язку теорії і практики в

навчанні має багато аспектів, — стверджує О.М.Пишкало. – Перш за все, це питання про закономірності застосування знань на практиці… Недостатньо знати тільки одну теорію, необхідно оволодіти правилами аналізу умов і розв'язування різноманітних практичних, у т. ч. графічних задач, самостійно поправлятись у їх розв'язуванні, що формує вміння застосовувати теоретичні звання на практиці. Разом з тим в процесі використання і самі знання стають повнішими, точними і глибокими»[54, 77].

На необхідності посилення практичної спрямованості в навчанні математики особливо наголошувалось у роботах А.С.Макаренка: “Дуже важливе вміння вчителя правильно визначити ті «вузли» знання, від міцності яких залежить розвиток мислення, розумових здібностей, уміння користуватись знаннями”[40, 139]. Тому навчання математики в початкових класах необхідно пов'язувати з першими кроками у практичній підготовці учнів до оволодіння ними такими вміннями і навичками, які є необхідними в майбутньому людині будь-якої професії.        

Теорія і практика застосування принципу зв'язку трудового навчання з життям порівняно широко і глибоко розроблена для старших класів школи, дещо менше — для середньої ланки і значно слабше — для молодших класів. На необхідність формування вмінь і навичок, які повинні знайти безпосереднє застосування в різних видах практичної діяльності учнів, вказується в роботах Я.А.Короля[31], О.Я.Савченко[56], А.М. Пишкало[54]та інших. Але в методиці навчання молодших школярів, в тому числі трудового навчання, ці загальні положення ще не розроблені, не були застосовані, а тому мало впливають на практику навчання.                      

Перед початковою школою, як першою ланкою в загальній системі

середньої освіти, ставляться такі завдання:

•формувати в учнів первісні уявлення про природу і суспільство;

•використовувати навчальний матеріал і весь процес навчання для

•збагачення свідомості, для розвитку цікавості до пізнання;

•формувати систему практичних умінь і навичок;

•розвивати просторові уявлення учнів;

•підготувати учнів до успішного навчання на наступному етапі школи[38, 203].

Теорія і практика в навчанні — дві нерозривно пов'язані сторони єдиного процесу пізнання. Успішність формування в учнів системи знань, умінь і навичок, а також розуміння їх життєвості і усвідомлення їх як засобу перетворення дійсності в кінцевому результаті визначається тим, наскільки правильно і послідовно реалізується принцип зв'язку теорії ї практики у всій системі навчання. В ході навчання учень повинен не тільки засвоїти основи наукових знань, а й оволодіти способами їхзастосування на практиці, набути широких умінь ефективного використання знань в практичній діяльності, в тому числі трудовій. Розв'язання цих завдань значною мірою пов'язано з правильною реалізацією принципу зв'язку навчання із життям узагалі і в трудовому навчанні зокрема.

Зараз склалось таке становище, при якому, з одного боку, визнається

необхідність посилення практичної спрямованості в навчанні молодших школярів. З другого боку (як показує практика), багато методистів і вчителів не знають, не вміють використовувати навчальний матеріал для реалізації принципу зв'язку навчання з життям. Процес формування практичних умінь і навичок у процесі трудового навчання є, в основному, випадковим, оскільки методика реалізації принципу зв'язку трудового навчання з життям недостатньо розроблена[21, 54].        

Сама система знань навчальних предметів 1-4 класів дозволяє формувати первісні уявлення про світ, і все, що закладається учням цією системою навчальних предметів у початкових класах, визначає на багато років вперед успішність і рівень процесу формування особистості людини.

Молодші школярі не оволодівають законами природи, які можна безпосередньо застосовувати у процесі виробництва[59, 20]. Це завдання вирішується у старших класах загальноосвітньої школи, де вивчаються систематичні курси природничо-математичного циклу: фізика, хімія, біологія і т.д., учні засвоюють наукові основи сучасного виробництва. Отже, в розгорнутій формі принцип зв'язку навчання з життям може бути здійснений в старших класах середньої школи.

Проте з таким, яке стало традиційним, трактуванням вирішення цього питання повністю погодитись не можна. Уже на дошкільному етапі розвитку дитина безпосередньо сприймає з навколишнього середовища все те, що вона бачить, чує, відчуває, тобто пізнає реальний світ. У результаті цього вона мимовільно одержує первісні (нехай несистематичні) відомості про працю, природу, суспільство. Пізніше ці відомості систематизуються, використовуються і розвиваються у процесі засвоєння предметів початкових класів.

На сучасному етапі змінилась і роль початкової школи. У загальній системі навчання і виховання людини вона ставить своєю метою формувати в молодших школярів не тільки елементарні вміння і навички (читати, писати, розказувати, лічити та інше), але й розвивати важливі інтелектуальні вміння, забезпечувати загальний розвиток молодших школярів, їх всебічне виховання.




РОЗДІЛ
2.
Е
кспериментальне дослідження
формування графічних умінь на уроках трудового навчання в початкових класах

2.1
Методика експериментального дослідження


Слід відмітити, що відповідно до програми з трудового навчання для 1 класу[52], графічні уміння і навички формуються на різних уроках, навіть спеціально і не присвяченим ескізам та елементарним геометричним побудовам. так, при вивченні теми «Види праці і світ професій» в учнів формується поняття про працю розумову, фізичну, художню, а також про світ професій: природничі, технічні, обслуговуючі, знаково-інформаційні, художні.

Також учні дізнаються про види паперу, його властивості, вироби з паперу і т. ін.

На цьому занятті проводиться практична робота:

1.Організація робочого місця для роботи з папером.

2. Досліди і спостереження над властивостями паперу. Розривання паперу вздовж і впоперек волокон.

3. Створення аплікацій з різаного паперу.

За результатами заняття учень виявляє мовленнєві, графічні, практичні уміння. Мовленнєві: називає основні напрями трудової діяльності людини (природа, обслуговування себе й інших людей; інформаційні знаки, техніка, художні образи), види праці (розумову, фізичну, художню); види паперу. Графічні: орієнтується у зображеннях професій на малюнках підручника і посібників, наводить приклади розумової, фізичної і художньої праці. Практичні: з допомогою учителя раціонально організовує робоче місце, створює з клаптиків паперу площинне зображення за зразком, малюнком або власним задумом. У процесі інтегрованих занять поєднує мовленнєві, графічні і практичні уміння в сюжетну композицію.

Ця вимога комплексного формування умінь поширюється на всі наступні теми інтегрованих занять.

При вивченні теми «Елементарна графіка» учні вивчають елементи технічної графіки: основна лінія (контурна), штрих-пунктирна з двома точками (лінія згину), хвиляста і зигзагоподібна лінії в орнаментах.

Проводиться практична робота на вибіручнів:

1. Обведення на папері шаблонів і трафаретів для орнаментальних композицій.

2. Згинання і складання паперу (оригамі).

Проводиться інтеграціяза спільною темою з г художньої праці: «Ми у хвилях і впромінні помічаєм красу ліній» або за іншою темою на вибір і учителя.

На занятті в учнів формуються такі вміння: 1) мовленнєві: знає назви і призначення ліній: контурна – різання, штрихпунктирна з двома точками — лінія згину, хвиляста і ламана лінія — для орнаментів; 2) графічні: розрізняє призначення ліній згину, креслить основну лінію і штрихпунктирну з двома точками, орієнтується у напрямах проведення ліній (вниз, вгору, праворуч, ліворуч); 3) практичні: згинає і складає папір під час виготовлення виробів згідно з графічними позначеннями, створює орнаментальні композиції на папері шляхом обведення шаблонів та трафаретів.

При вивченні теми «Технологія різання паперу» учні вивчають основи різання паперу ножицями, симетричне вирізування.

Проводиться практична робота (на вибір учнів) наступного змісту:

1. Виготовлення дидактичного матеріалу, дидактичних ігор.

2. Виготовлення виробів симетричної форми.

Відбувається інтеграція за спільною темою з художньої праці: «Веселковий твір Краплинки, Сонця, Зайчика, Іскринки» або за іншою темою на вибір учителя.

На занятті в учнів формуються такі вміння: 1) мовленнєві: розрізняє поняття «розрізати», «надрізати», «вирізати»; 2) графічні: розрізняє за призначенням лінії художньої і технічної графіки; 3) практичні: володіє прийомами різання паперу ножицями за прямолінійною і криволінійною розміткою, дотримується правил безпечної праці з ножицями[76, 53].

Вивчаючи тему «Елементарна графіка» у 2 класі, в учнів формується поняття про лінії креслення: розмірна, виносна, основна. Також вони вивчають вимірювання і розмічання лінійкою, кутником, роблять начерки від руки простих форм довкілля.

Проводиться практична робота (на вибір учителя):

1. Розмічання і вирізання з картону геометричних фігур.

2. Конструювання з геометричних фігур силуетних споруд і машин.

3.Виконання начерків виробів простої форми[52].

На занятті в учнів формуються такі вміння: 1) мовленнєві: має уявлення про графічну грамоту, діораму, розуміє походження термінів «розмірна, виносна, основна»; 2) графічні: розрізняє у кресленнях графічні лінії (контурну, розмірну, виносну, основну), начерки художніх зображень; 3) практичні: вимірює і розмічає деталі за допомогою лінійки, кутника, конструює з геометричних фігур силуети споруд і машин, виконує від руки начерки простих форм довкілля.

Вивчаючи тему «Елементи технічної графіки», учні дізнаються про куб, конус, вивчають розміри геометричних тіл для побудови креслень їх розгорток, а також радіус, діаметр кола.

Проводиться практична робота (на вибір учителя й учнів):

1. Креслення розгорток куба, конуса.

2. Виготовлення іграшок із паперу і картону на основі розгорток куба, конуса.

3. Колективна робота: виготовлення кубиків із зображенням літер для першокласників; ковпачків для чарівників[46].

На занятті в учнів формуються такі вміння: 1) мовленнєві: знає назви об'ємних фігур куба, конуса, різницю між діаметром і радіусом кола; 2) графічні: розпізнає у зображеннях форми куба, конуса, розрізняє у кресленнях діаметр і радіус, правильно користується креслярськими інструментами: лінійкою і циркулем, виконує креслення розгорток об'ємних виробів; 3) практичні: знімає розміри з предметів кубічної форми і позначає їх на кресленнях, виготовляє вироби об’ємної форми.

Покажемо методику формування у молодших школярів графічних умінь і навичок у процесі проведення занять з трудового навчання.

На занятті використовується таблиця «Елементи графічної грамоти», зразок коробки, її ескіз, кольоровий картон, папір, клей, ножиці, лінійка, простий олівець, технологічна картка.

Вчитель проводить вступну бесіду.

— Уважно прослухайте казку і скажіть, хто її головний герой.

Креслярські лінії


В одному простому Олівці жили-були Креслярські Лінії. Всі вони були різні і, ясна річ, призначення мали неоднакове. Однак Лінії цього не знали, а тому з'являлися з олівця, коли їм заманеться. Виходила велика плутанина. Олівець зовсім було втратив голову, та, на щастя, зустрів Гумку. Розповів їй про свою біду. Гумка й каже; «Я тобі допоможу. Тільки-но з'явиться не та Лінія, я її одразу ж витру».


Почав Олівець обводити контур, та раптом з'явилася пунктирна Лінія. Гумка її одразу й витерла. Злякалися Лінії, перестали вискакувати з Олівця, коли їм заманеться, почали дотримуватись черги. Лінія Контуру, по якій деталь вирізують, — товста. Лінія Згину — пунктирна. Розмірна Лінія — тонка. Місця нанесення клею теж мають особливе позначення — короткі штрихи. Хвиляста Лінія вказує на місце розриву. Так Гумка допомогла Олівцю привчити Креслярські Лінії до порядку.


¾Хто головний герой казки?

¾Чому засумував Олівець?

¾Хто провчив такі неорганізовані лінії?

¾Щоб не траплялися такі неприємні пригоди з вашими олівцями, ми сьогодні повторимо основні креслярські лінії.

¾Надошці таблиця «Елементи графічної грамоти», за якою

повторюємо різні лінії, місця нанесення клею, центр і радіус кола.

¾Сьогодні ми будуватимемо ескіз коробки. Що ж означає слово «ескіз»?

Ескіз — виконаний від руки рисунок з основними розмірами предмета або деталі.

Далі відбувається ознайомлення учнів з професією кресляра.

— Люди якої професії займаються кресленням ескізів? (Креслярі)

На папері я, мов тіні,

Креслю різні види ліній:

Основну, тонку, суцільну,

Осьову і штрихову.

Через них я виріб цілий

Бачу, ніби наяву.

Це справді так. Перш ніж виготовити будь-який виріб, конструювати машини чи будувати будинки, їх зображують на кресленнях, ескізах, схемах. На одних кресленнях показують конструкцію в цілому, на інших — складові частини виробів чи споруд.

Ескізи, технічні рисунки, креслення деталей і машин виконують креслярі. Робота кресляра вимагає великої точності у виконанні креслень, акуратності, уважності.

¾На уроці ви попрацюєте креслярами.

Далі проводиться розгляд зразка виробу (рис.).

— Ось таку коробочку ми будемо виготовляти на уроці. Щоб її виготовити, потрібно спочатку виконати ескіз.

Далі учні ознайомлюються із технологією виготовлення виробу. (Розглядають технологічну картку та ескіз коробки).

¾Картон якого розміру слід взяти?

¾Які лінії використовує кресляр?

¾Виконайте такий самий ескіз — це буде нижня частина, а другий —

кришка коробки.
<img width=«260» height=«341» src=«ref-1_1162905452-13165.coolpic» v:shapes="_x0000_i1025">

    продолжение
--PAGE_BREAK--Рис. Технологічна картка
Вивчаючи елементи графічної грамоти, в учнів формується поняття про ескіз та основи розмітки за ескізом на тонкому картоні розгортки коробочки. Метою заняття є сформувати в учнів поняття про ескіз, повторити основні лінії на ескізах, кресленнях: контурна, розмірна, лінія згину та їх призначення, центр і радіус кола, позначати місця нанесення клею, ознайомити з професією кресляра, зробити за ескізом розмітку коробочки і виготовити її.
2.2
Основи експериментальної гіпотези і результати дослідження

На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом трудового навчання у початковій школі нами виявлено, що загальний недолік сучасної педагогічної практики– недостатня спрямованість на послідовне формування графічних умінь. Вчителі не завжди дотримаються методики і вимог програми розвитку графічної діяльності учнів. Тому в основу експериментального дослідження ми поклали положення про необхідність формування графічних умінь і навичок на уроках трудового навчання.

Складність оцінки рівня розвитку графічних умінь та операцій полягає в тому, що кожна з них не знаходить самостійного прояву в розумовій діяльності. Усі вони беруть участь у мислительних процесах комплексно, у тісний взаємодії, доповнюючи та продовжуючи одна одну. Тому, проводячи дослідження, ми дійшли висновку, що доцільно оцінювати не кожну конкретну графічну операцію, а їх прояв у взаємодії в процесі навчально-пізнавальної діяльності. Це означає, що показниками розвитку графічних операцій слід обрати результативність навчально-пізнавальної діяльності, пов’язаної зїх застосуванням на уроках трудового навчання.

З метою перевірки стану графічного розвитку молодших школярів на уроках трудового навчання нами здійснено педагогічну діагностику процесу сформованості у молодших учнів графічних умінь та операцій; розроблено, впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику формування в учнів графічних умінь, а також перевірено ефективність цієї методики у процесі формуючого експерименту.

У перебігу констатуючого етапу експерименту вивчався рівень розвитку графічних умінь учнів. Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася за допомогою таких критеріїв:

1. Когнітивний критерій показує обізнаність молодшого школяра у галузі графічної діяльності – тобто учень знає основні типи ліній, креслярські інструменти, правила створення ескізу і т. ін.

2. Діяльнісний критерій відображає якість власної графічної діяльності учня, тобто його уміння виконувати ескізи та користуватися готовими елементарними кресленнями для виготовлення виробів.

Дослідження здійснювалося у два взаємопов’язані етапи:

На першому етапі(2006-2007 рр.) – проаналізовано психолого-педагогічну та методичну літературу з обраної проблеми. Визначено вихідні теоретичні положення, об’єкт, предмет мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання.

На другому етапі(2007-2008 рр.) – проведено констатуючий експеримент: розроблено критерії та проведено педагогічну діагностику розвитку графічних умінь учнів; розроблено та обґрунтовано педагогічні умови розвитку графічних умінь учнівпочаткових класів. З метою перевірки висунутої гіпотези розроблялись шляхи науково-методичного забезпечення формуючого експерименту.

Опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформульовано висновки, розроблено рекомендації, які втілено у практику трудового навчання молодших школярів.

На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні розвитку графічних умінь учнів: низький середній і високий.

Низький рівеньвідображає слабку обізнаність школярів у сфері графічних уявлень і понять та недостатню сформованість графічних навичок. Учень неспроможний навіть виконати елементарне креслення чи зрозуміти його навіть з допомогою вчителя.

Середній рівеньхарактеризується середнім рівнем розвитку графічних знань та умінь учнів, тобто учень з допомогою вчителя може прочитати нескладне креслення чи виконати його.

Високий рівеньрозвитку графічних знань та умінь учнівхарактеризується відносною самостійністю у читанні та виконанні елементарних креслень, використанні їх для створення певної композиції чи виробу.

Порівняння даних констатуючого етапу експерименту в експериментальному і контрольному класах показує незначну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв розвитку графічних знань та умінь учнів. Це дало підставу стверджувати, що досліджувана кількість школярів має однаковий потенціал до графічного розвитку.

Результати констатуючого експериментального зрізу показують, що понад чверть учнів, які брали участь в експерименті, має низький рівень розвитку графічних знань та умінь. До середнього рівня відноситься найбільша кількість учнів – майже половина. Високого рівня досягає третина досліджуваних молодших школярів.

Оскільки найбільша кількість учнів відноситься до низького і середнього рівня обізнаності у світі творчих професій, можна стверджувати про малу ефективність традиційних педагогічних умов трудового навчання і виховання молодших школярів. Щоб підвищити її, необхідно удосконалити традиційну методику розвитку графічних знань та умінь учнів.

У процесі формування обізнаності школярів у світі творчих професійми пробуджували інтерес до творчої праці. Так, на першому занятті другого класу учні коротко пригадували найцікавіші для них уроки трудового навчання минулого року та найцікавіші професії.

Користуючись постійно діючою в класі виставкою робіт, другокласники знаходили і називали вироби, які їм було виготовляти найцікавіше. Це дозволяло, з одного боку, пригадати найцікавіші професії, види робіт, з другого, — в учнів формувалося емоційно-позитивне ставлення до процесу і результатів майбутньої праці.

Ознайомлення з різними видами творчої праці — художньої, технічної, наукової — учні здійснювали у процесі виготовлення різних предметів. Це були макети дитячих книжок, іграшок, сувенірів тощо. Одночасно відбувалося ознайомлення молодших школярів з різними типами професій.

Моделювання змісту уроків ми здійснювали на основі врахуванняіндивідуальнихособливостейдітей, їх здібностей, інтересів.Покажемо методику ознайомлення молодших школярів з ескізом на занятті за темою: «Об'ємні вироби з паперу і картону. Виготовлення іграшок конічної форми». До уроку ставиться мета – закріплювати вміння виконувати розмітку за ескізом, вчити учнів з'єднувати частини об'ємного виробу конічної форми, повторити правила безпечної роботи з циркулем.

Використовується таке обладнання: зразок виробу, тонкий картон, кольоровий папір, ножиці, циркуль, клей, технологічна картка.

Вчитель повідомляє, що сьогодні на уроці ми виготовимо іграшки-персонажі і розіграємо цю казку. Далі відбувається розгляд учнями зразка і технології виготовлення виробу.
<img width=«191» height=«214» src=«ref-1_1162918617-5863.coolpic» v:shapes="_x0000_i1026">
<img width=«206» height=«276» src=«ref-1_1162924480-10048.coolpic» v:shapes="_x0000_i1027">
— Спочатку виготовляємо тулуб. У всіх тваринок-іграшок він має

форму конуса. Беремо аркуш тонкого картону і з вершини прямого кута

креслимо циркулем дугу радіусом 120 мм(100 мм). Вирізуємо її і склеюємо

конус — це тулуб.

Виготовляємо голову. У лисички вона — малий конус, у якому треба проколоти шилом отвір для кращого з'єднання.

В півника і котика голова — круг радіусом 30 мм. Таких кругів вирізаємо два. При склеюванні залишаємо несклеєним трикутник (гостра частина конуса). В нього просуваємо конус-тулуб.

Інші деталі: очі, вуха, лапки, хвіст наклеюємо способом аплікації.

Щоб голівка була рухома, варто вставити в неї паличку.

Далі відбувається планування наступних трудових дій, відбір матеріалів та інструментів.

— Щоб швидше виготовити персонажів казки, працювати будемо

групами по 3 учні: кожен виготовляє одну іграшку.

Закінчивши роботу, діти випробовують іграшки у грі. Окремі групи дітей (за бажанням) біля дошки інсценізують епізоди казки.

Експериментальне дослідження розвитку графічних знань та умінь учнів показало, що внаслідок поетапного включення дітей до графічної діяльності відбувся розвиток їхніх знань і графічних умінь (таблиця).
Таблиця

Підсумковий зріз рівн
ів
розвитку графічних знань та умінь учнів засобами
трудового навчання
(у %)


№ п/п

УМІННЯ

Контрольний клас (%)

Експериментальний клас (%)

1

Знати назви і призначення ліній геометричних фігур

73

79

2

Розуміє відповідні терміни з графічної грамоти

70

83

3

Описувати деякі творчі професії

76

88

4

Розмірювати і розмічати деталі виконувати прості начерки від руки

71

80

5

Розуміти нескладні креслення

64

76

6

Знімати розміри і позначати їх на кресленні з предметів кубічної форми

62

81


Зіставивши дані експериментальногоі контрольного класів,наведені у таблиці, слід відмітити значну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв розвитку графічних знань та умінь учнів. Ця різниця показує, що кількість учнів експериментального класу, які підвищили свій рівень розвитку графічних умінь внаслідок експериментального навчання,зросла порівняно з даними констатуючого етапу дослідження, а кількість учнів контрольного класу, які підвищили рівень розвитку графічних знань та умінь внаслідок традиційного навчання,хоча й зросла, однак несуттєво.

Так, у середньому 22% учнів експериментального класуі 28% учнів контрольного класумає низький рівень розвитку графічних умінь. До середнього рівня відноситься найбільша кількість учнів за середнім значенням – 50% – ЕКі 56% – КК. Високого рівня розвитку графічних умінь досягли третина учнів експериментального класу(28%) і лише незначна частина учнів контрольного класу(16%) (див. діаграму).
Діаграма

<img width=«301» height=«168» src=«ref-1_1162934528-2097.coolpic» v:shapes="_x0000_s1026">
Загальний рівень сформованості творчих умінь і навичок в експериментальному та контрольному класах наприкінці експерименту
Наприкінці експериментального дослідження стало очевидно: у процесі використання удосконаленої нами методики в учнів експеримен-тального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку графічних умінь. Це свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи.


2.
3

Обґрунтування ефективних шляхів і засобів
формування графічних умінь у молодших школярів на уроках трудового навчання

Перед сучасною школою стоїть складне і відповідальне завдання — формування особистості, здатної самостійно оволодівати знаннями і вміти застосовувати їх на практиці. Успішне його виконання вимагає значного підвищення ролі графічних завдань у навчальному процесі з трудового навчання, в розумовому розвитку учнів.

Відомо, що розвиток відбувається у діяльності. Тому важливим видом діяльності на уроках трудового навчання повинна бути робота, пов'язана з розв'язуванням графічних задач. Дослідження цієї діяльності показало, що перш ніж виконати графічну побудову, дитина створює її образ, оцінює його відповідність реальному предмету, який зображується, а вже потім за допомогою прийнятих у кресленні умовностей виконує механічну дію. Тобто будь-який графічний образ втілюється на папері тільки на основі певних розумових дій. Так само у процесі читання вже готових зображень здійснюється непомітна зовні розумова діяльність, яка становить собою тісну взаємодію мислення і пам'яті.

Отже, вміння учня розв'язувати будь-яке графічне завдання ґрунтується на знаннях теоретичного матеріалу, правил і нормативних положень курсу трудового навчання, навичках виконувати графічні побудови та включає здатність до активного оперування просторовими образами і до здійснення мислительних операцій, потрібних для її розв'язання.

Активна розумова діяльність учнів у процесі розв'язування графічних задач передбачає наявність у них знань про способи зображення об'ємних форм на площині, знання правил і вимог щодо виконання і оформлення елементарних креслень та ескізів; уміння будувати зображення плоских фігур на площині та виконувати інструментальні побудови на контурах зображень. Здатність до активного оперування просторовими образами складається із сукупності конкретних умінь, серед яких основними є уміння: створити об'ємний образ предмета; виділити в формі предмета поверхні типових геометричних тіл; уявно видозмінити просторовий образ предмета відповідно до заданих умов; здійснювати перехід від об'ємного зображення до плоского; здійснювати елементарний перехід від наочного зображення до умовно-схематичного і навпаки.

Виходячи з цього, навчальна діяльність учителя, спрямована на розумовий розвиток учнів у процесі розв'язування графічних завдань на уроках трудового навчання, повинна включати: 1) формування графічних знань, умінь і навичок; 2) формування уміння створювати і перетворювали просторові образи предметів; 3) формування уміння здійснювати мислительні операції, необхідні в графічній діяльності.

При вивченні елементів графічної грамоти вважаємо за доцільне давати учням початкові відомості про креслення. При цьому доцільно ознайомити дітей з поняттями креслення, ескіз, технічний рисунок, з елементами графічної грамоти, вчити позначати лінії видимого контуру, лінії згинання, осьові, розмірні лінії. Для формування відповідних умінь слід забезпечити наявність такого обладнання: лінійка, олівець, робочий зошит, таблиця «Графічна грамота», таблиця «Ескіз».

Вчитель повинен повідомити, що за допомогою букв передають на письмі звуки мови, а за допомогою креслень, графічних зображень передають необхідні дані предмета, машини, споруди. Отже, кожний предмет, який потрібно виготовити, кожний будинок, який мають збудувати, спочатку зображують на кресленнях, ескізах, схемах.

— Сьогодні на уроці ви будете юними креслярами. Ви здогадались, що

кресляр — це людина, яка вміє креслити. Щоб бути хорошим креслярем,

потрібно знати графічну грамоту, бути точним і акуратним.

При вивченні нового матеріалу вчитель повинен повідомити наступне.

— Креслення бувають різними за своїм виглядом і призначенням. На одних показують конструкцію в цілому, на інших — лише частини.

Креслярі виконують також і ескізи, технічні рисунки і малюнки.

— Ескіз — це виконаний від руки малюнок із основними розмірами предмета. (Вивішується таблиця «Ескіз»).
<img width=«204» height=«110» src=«ref-1_1162936625-2779.coolpic» v:shapes="_x0000_i1028">
— Під час виконання креслень застосовують лінії різної товщини. [Вивішується таблиця «Графічна грамота»).

Суцільною товстою основною лінією позначають контур предмета

або деталі, місця відрізання, надрізання.

Штрихпунктирною тонкою лінією з двома крапками позначають

місця згину (перегину).

За допомогою розмірних ліній (тонких ліній зі стрілочками) показують розміри предмета або деталі. Всі розміри на кресленнях прийнято давати у міліметрах без позначення одиниці вимірювання. Лише для учнів першого та другого класів їх дають у сантиметрах з позначенням біля цифр одиниці вимірювання. Розміри проставляють завжди над розмірною лінією, зліва направо.

Місця нанесення клею і склеювання з лицьового боку позначають шриховкою, виконаною похилими суцільними лініями. А ті самі місця на зворотному боці позначають штриховими похилими лініями. Стрілками показують напрямок перегинання паперу, з'єднання окремих деталей та скручування ниток.

Порядкові цифри або букви на картках показують, у якій послідовності виконувати виріб.


<img width=«226» height=«296» src=«ref-1_1162939404-12826.coolpic» v:shapes="_x0000_i1029">
Далі діти під час практичної роботи повинні писати від руки умовні позначення на кресленнях у робочих зошитах.

На закріплення вивченого доцільно провести гру «Накресли названу лінію». Гру можна провести так: клас поділити на три (2) команди. Від кожної команди по одному представнику викликати до дошки – хто швидше накреслить названу лінію чи позначення за вказівкою вчителя Гру повторити 3-4 рази.

При вивченні теми «Елементи графічної грамоти» доцільно виділити такий об'єкт праці, як виготовлення геометричних фігур, конструювання з них силуетних споруд та машин.

При цьому повинна ставитися мета: ознайомити учнів з креслярськими інструментами, вчити вимірювати і робити розмітки, користуючись лінійкою, кутником, циркулем, вчити виготовляти геометричні фігури; квадрат, прямокутник, трикутник, і конструювати з них силуетні споруди та машини.

Доцільно забезпечити таке обладнання: лінійка, олівець, кутник, цупкий папір, таблиця «Вимірювання та розмічання»; таблиця ''Конструювання з геометричних фігур"; зразок готового виробу.

— На минулому уроці ми з вами вчили елементи графічної грамоти,

а сьогодні в нашому креслярському цеху ви, юні креслярі, будете вчитись працювати зі справжніми креслярськими інструментами. Будете виготовляти геометричні фігури і конструювати з них будинки та машини.

Під час вивчення нового матеріалу вчитель повідомляє:

—До креслярських інструментів відносяться: лінійка, кутник (косинець), олівець. (Всі інструменти продемонструвати).

Кожен кресляр повинен вміти правильно користуватися креслярськими інструментами, вміти вимірювати і розмічати.

Від точності вимірювання і розмічання залежить якість і точність виробів. Тому треба пам'ятати народну приказку «Сім разів відмір, а один раз відріж».

Розмічання — це перенесення на заготовку ліній, що визначають контури деталі чи предмета. Розмічання слід починати з краю заготовки, раціонально розміщувати графічні зображення на ній, економно витрачаючи папір чи картон,

Наступний етап – робота за таблицею «Вимірювання та розмічання».

Користуючись лінійкою, кутником, потрібно починати відлік розмірів від нульової поділки. Лінійку з поділками прикладають до поздовжньої сторони прямокутного аркуша паперу і суміщають позначку «0» з краєм аркуша, а потім відмірюють потрібну довжину, наприклад 10 см. Навпроти цієї поділки на папері ставлять точку (І, а). Після цього прикладають лінійку до нижньої частини аркуша і на тій самій відстані ставлять позначку (б). Розміщуючи лінійку біля двох позначок, як показано на малюнку (в), проводять олівцем лінію до певної цифри, наприклад 7 см(г). Таким способом відмірюють і ширину заготовки. Для точного розмічання необхідно ще виміряти і з протилежного боку 7 см(г), а потім сполучити лінією паралельні відрізки (д).


<img width=«213» height=«166» src=«ref-1_1162952230-6555.coolpic» v:shapes="_x0000_i1030">
За допомогою кутника можна ту саму заготовку розмістити швидше. У кутника поділки починаються з нуля. Користуючись кутником, не потрібно міряти протилежну сторону, тому під прямим кутом проводять паралельні лінії (II а, б, в). Отже, раціональніше користуватися кутником, ніж лінійкою, під час виготовлення виробів прямокутної форми.
<img width=«161» height=«229» src=«ref-1_1162958785-5775.coolpic» v:shapes="_x0000_i1031">
— Ось такі будиночки і машини ви будете конструювати з геометричних фігур.
<img width=«226» height=«122» src=«ref-1_1162964560-4469.coolpic» v:shapes="_x0000_i1032">
Для ознайомлення із технологією виготовлення виробу відбувається розгляд таблиці «Конструювання з геометричних фігур».

Розмічають і вирізують з цупкого паперу прямокутник 2 х 4 см(а). За вирізаним зразком розмічають і вирізують ще три таких прямокутники. Два прямокутники розділяють однією лінією на два квадрати і розрізують по лінії. Один із вирізаних квадратів ділять на два трикутники і також розрізують. Два інші прямокутники ділять на чотири частини, а другий — на 8 квадратиків.

Кружечки використовують з конфетті, наштамповують на діркопробивачі (в).

З різних за формою і розміром геометричних фігур складають силуетний будиночок (1), легковий автомобіль (
3
),
а також вантажні автомобілі різної форми (2, 4).

Далі відбувається планування наступних трудових дій, відбір матеріалів та інструментів і закріплення вивченого матеріалу.

Значна роль в організації самостійної роботи учнів повинна відводитись індивідуальному підходу та спрямуванню їхньої діяльності відповідно до узагальненої структури процесу розв'язування графічного завдання. Цьому сприятиме обговорення з учнями послідовності виконання завдань за такими вказівками: уважно ознайомтесь з умовою завдання і зрозумійте його; порівняйте дане завдання з раніше розв'язаними; продумайте послідовність розв'язування; згадайте потрібні для розв'язування правила виконання та позначення зображень; розв'яжіть завдання, осмисліть та перевірте отриманий результат.

Індивідуальний підхід до здійснення графічного розвитку учнів передбачає врахування індивідуальних особливостей їхнього мислення, які визначаються специфікою поєднання і різними рівнями розвитку його якостей (глибини, гнучкості, усвідомленості, самостійності тощо) та рівнем оволодіння знаннями і засвоєння узагальнених прийомів та способів діяльності. Для учнів з високою активністю і самостійністю розумової діяльності оптимальним є навчання з максимумом самостійності і вимогливості, із застосуванням завдань підвищеної складності, що стимулює інтерес до навчання та підвищує інтенсивність розумового розвитку. Учні, для яких характерні поверхове мислення, розумова пасивність та слабке усвідомлення ходу свого мислительного процесу, потребують детального багаторазового пояснення із застосуванням наочності і достатньої кількості тренувальних вправ, спрямованості методів навчання на формування у них раціональних прийомів розумової діяльності.




    продолжение
--PAGE_BREAK--
еще рефераты
Еще работы по педагогике