Реферат: Особливості навчання учнів різних освітньо-вікових категорій

--PAGE_BREAK--


4. Актуальність вибраної теми
На мою думку ця тема є однією з найважливіших у курсі педагогіки, оскільки вона є основною для вивчення даного предмету. Вона має свою специфіку та підтеми. Ця тема має також широке практичне застосування, адже саме після її вивчення можна краще дізнатися які є особливості кожного віку, на що треба звертати більше увагу, які завдання і методи навчання краще підійдуть тій чи іншій віковій групі. Ця тема є важливою для кращого розуміння психології та мотивів до навчання учнів будь-якого віку, що їх може зацікавити, а отже зробити учбовий процес більш ефективним та цікавим. Також це є важлива тема і для самопізнання, щоб зрозуміти що є найкращим для вас і виходячи з того розвивати в собі ті якості та таланти, які здаються найбільш привабливими та такими, що знадобляться у майбутньому.

Отже, все вищезгадане є актуальним і необхідним в будь-який час при вивченні психології та педагогіки, оскільки це є основою даних курсів. Ще одним показником я вважаю широке практичне застосування даних знань, з чого роблю висновок що тема є змістовною і необхідною для вивчення.
5. Короткий виклад лекції з теми



Зміст

Методичні прийоми

 План лекції:

1 Вступ

2 Основна частина

3 Висновки



Вступ

Людина в своєму розвитку проходить кілька вікових етапів. Кожен з них характеризується певними психічними функціями та ступінню розвитку особистих якостей. Поступове формування інтелектуальної, логічної пам»яті, уваги перетворює всю поведінку людини.Саме особливостями психічного розвитку людського організму зумовлена необхідність використання різних методів викладання для різних вікових груп.

5 хв Задати питання стосовно теми для визначення рівня знань з даної теми та зацікавлення аудиторії

Основна частина

Основні освітньо-вікові категорії та їх характеристика.

Молодший шкільний вік (6-10 років).В шестирічному віці дитину чекає перша велика зміна в житті. Перехід у шкільний вік пов’язаний з рішучими змінами в його діяльності, спілкуванні, відносинах з іншими людьми. Провідною діяльністю стає навчання, змінюється уклад життя, появляються нові обов’язки, новими стають і відносини дитини з оточуючими.

Середній шкільний вік (від 10-11 до 15 років)— перехідний від дитинства до юності. Він співпадає з навчанням у школі другого ступеня (V — IX класи) і характеризується загальним підйомом життєдіяльності та глибокою перебудовою усього організму.

Виховна робота зі школярами середнього віку — важливіша та найскладніша із теперішніх завдань. Педагогам треба глибоко осмислювати особливості розвитку та поведінки сучасного підлітка, вміння поставити себе на його місце в складні та суперечливі умови реального життя. Учень середнього шкільного віку здатен зрозуміти аргументацію, впевнитися в її обґрунтованості, погодитися з розумними доводами.

Щодо фізіології, то саме в цьому віці проходять найсильніші зміни у фізіології підлітка і це не треба ігнорувати, а навпаки, спробувати підготувати до цього дитину.

Старший шкільний вік (15-18 років).Юнацький вік — це період вироблення світогляду, переконань, характеру та життєвого самовизначення. Юнацтво — час самоствердження, бурхливого росту самосвідомості, активного осмислення майбутнього, час пошуку, надій, сподівань. У старшокласників звично яскраво виражено вибіркове відношення до навчальних предметів. Потреба в значущих для життєвого успіху знань — одна із найхарактерніших рис теперішнього старшокласника. Це визначає розвиток і функціонування психічних процесів. Сприйняття характеризується цілеспрямованістю, увага — довільністю та стійкістю, пам’ять — логічним характером. Мислення старшокласників відрізняється більш високим рівнем узагальнення та абстрагування, поступово набуває теоретичну та критичну направленість.

Психологічні особливості молодшого шкільного віку та їх врахування в навчальній діяльності.

Молодший шкільний вік (6-10 років).

Увага молодших школярів недостатньо стійка, обмежена за обсягом. Тому весь процес навчання та виховання дитини початкової школи підкоряється вихованню культури уваги. Шкільне життя вимагає від дитини постійних вправ у довільній увазі, вольових зусиль для зосередження. Довільна увага розвивається разом з іншими функціями, насамперед з мотивацією навчання, почуттям відповідальності за успіх навчальної діяльності.

Пам’ять у молодшому шкільному віці має переважно наглядно-образний характер. Безпомилково запам’ятовується матеріал цікавий, конкретний, яскравий. Однак учні початкової школи не вміють розпоряджатися своєю пам’яттю та підкорити її задачам навчання. Немалих зусиль обходиться вчителям вироблення вмінь самоконтролю при заучуванні, навиків самоперевірки, знань раціональної організації навчального труда.
Психологічні особливості підліткового віку та їх врахування в навчальній діяльності.

Середній шкільний вік (від 10-11 до 15 років)

Сприйняття підлітка більш цілеспрямоване, планомірно та організовано, ніж сприйняття молодшого школяра. Іноді воно відрізняється твердістю та глибиною, а іноді вражає своєю поверховістю. Невміння зв’язати сприйняття оточуючого життя з учбовим матеріалом — характерна особливість учнів середнього шкільного віку. Характерна риса уваги учнів середнього шкільного віку — його специфічна вибірковість: цікаві уроки або нецікаві справи дуже приваблюють підлітків, і вони можуть довго зосереджуватися на одному матеріалі або явищі. Але легка збудливість, інтерес до незвичайного, яскравого часто стає причиною переключення уваги.

В підлітковому віці відбуваються суттєві зрушення в розумовій діяльності. Мислення стає більш систематизованим, послідовним, зрілим. Покращується здатність до абстрактного мислення, змінюється співвідношення між конкретно-образним мисленням та абстрактним на користь останньої. Мислення підлітка набуває нової риси — критичності. Підліток не полягається сліпо на авторитет вчителя та підручника, він намагається мати свою думку, схильний до суперечок та заперечень. Середній шкільний вік найбільш сприятливий для розвитку творчого мислення. Щоб не упустити можливості сенситивного періоду, треба постійно пропонувати учням вирішувати проблемні завдання, порівнювати, виділяти головне, знаходити спільні та відмінні риси, причинно-наслідкові залежності.

Виховна робота зі школярами середнього віку — важливіша та найскладніша із теперішніх завдань. Педагогам треба глибоко осмислювати особливості розвитку та поведінки сучасного підлітка, вміння поставити себе на його місце в складні та суперечливі умови реального життя. Учень середнього шкільного віку здатен зрозуміти аргументацію, впевнитися в її обґрунтованості, погодитися з розумними доводами.

Психологічні особливості старшого шкільного віку та їх врахування в навчальній діяльності.

Старший шкільний вік (15-18 років).

Юнацтво — це період розквіту всієї розумової діяльності. Старшокласники намагаються проникнути в суть явищ природи та суспільного життя, пояснити їх взаємозв’язки та взаємозалежності. Майже завжди це супроводжує прагненням створити власну точку зору, дати свою оцінку подіям, що відбуваються. Своя точка зору не завжди співпадає із загальноприйнятою, це висновок, здобутий власною працею, напругою думки. Самостійність мислення в цьому віці набуває визначного характеру та край необхідна для самоствердження особистості. Дорослі, вчителі часто безапеляційно заперечують наївні, односторонні, далеко ще не зрілі висновки, створюючи своєю безтактністю передумови для конфліктів та непорозумінь.

Бурхливі соціальні події, що сталися за останні декілька років в світі і в нашій країні, перетворення, власною логікою спонукають молодь самостійно робити вибір, особисто орієнтуватися й займати незалежні позиції. Саме життя виробляє у більшості сучасних юнаків та дівчат таку психологію, яка багато в чому відрізняється від психології юнаків, що жили декілька десятків років тому. Це й більш відкритий, навіть сміливий погляд на світ, включаючи постановку й вирішення багатьох проблем морально-етичного характеру, і самостійність — хоч і не завжди правильність суджень, і включення в обговорення таких соціально-політичних, економічних і релігійних проблем, які зовсім ще недавно вважалися не характерними для юнацтва, непедагогічними, ідеологічно невиправданими (наприклад, питання релігії, бізнесу, сексу, поведінка вчителів та батьків, їх критика тощо).

Психологічні особливості студентів та їх врахування в навчальній діяльності.

Учбова діяльність складається з визначених дій, що залежать від того, яку функцію виконує людина, що навчається в педагогічній ситуації.

Це можуть бути наступні функції: пасивне сприйняття і освоєння інформації, що підноситься ззовні; активний, самостійний пошук інформації; організований ззовні направлений пошук і виконання інформації.

У першому разі студента розглядають як об'єкт формуючих впливів педагога. Тоді в основі навчання лежить викладання йому готової інформації, готових знань і умінь на основі методів повідомлення, показ і вимоги до певних вимог студента.

У другому випадку студент розглядається як суб'єкт, що формується під впливом власних інтересів і цілей.

У третьому випадку педагог організує зовнішні джерела поведінки так, що вони формують необхідні інтереси студента, а вже на основі цих інтересів студент здійснює активний відбір і використання необхідної інформації.


1 год
Наводити приклади занять для даного віку, конкретні ситуації що виникають при викладанні у певного віку
Привести приклад з власного життя, запитати чи згодна аудиторія з даним матеріалом
Задати декілька риторичних питань для стимулювання діяльності


Висновок:

Отже головним завданням лекції було виявити принципову різницю між освітньо-віковими групами, виявити різні підходи та напрямки діяльності працюючи з тією чи іншою групою. Висвітлити проблематику та особливості кожного віку.

5 хв





6. Короткий опис змісту двох завдань
Перше семінарське заняття розроблене мною, має таку структуру:

А) (15 хв) Експресс опитування з даної теми.

Б) (20 хв) Група ділиться на 4 підгрупи і обирає який з факторів мотивації за Г.Розенфельдом (додаток №1) вона проілюструє. Тобто підгрупа після 10 хвилин обговорювання має у вигляді сценки, пантоміми, малюнка або ще якихось засобів пояснити іншим у чому суть даного фактору і після ілюстрування підвести підсумок.

В) (30 хв) Дискусія на тему, яка теорія мотивації є найкращою на основі роздаткового матеріалу, який учні мали переглянути вдома (додаток №2). Група ділиться на 3 інші підгрупи. Одна з яких дає тезу, з поданого матеріалу, друга каже плюс даної тези, третя мінус. Оцінюється володіння матеріалом, вміння вести дискусію.

Г) (5 хв) Підведення підсумків, виставлення оцінок, дання домашнього завдання

Друге семінарське заняття проходить у вигляді бізнес гри:

Ділова гра — метод пошуку рішень в умовній проблемній ситуації. Елементи ділової гри: розподіл за ролями, змагання, особливі правила і т. д. Ділова гра застосовується як метод активного навчання її учасників з метою вироблення у них навиків прийняття рішень в нестандартних ситуаціях, а також як засіб тестування здібностей. Щоб побачити різні види ігор див. схему 2.

Мета проведення: Закріпити вже отриманні знання з теми освітньо-вікові групи, поділитися з учнями цікавими фактами що стосуються теми і цим зацікавити їх в предметі, такий інноваційний вид діяльності найчастіше отримує гарні відгуки в учнів і привертає їх увагу до того, що по-перше предмет може бути цікавим, по-друге він є не суто теоретичним, а і пронизує багато сфер нашого повсякденного життя, як то література, історія, філософія.

Принцип гри: Що? Де? Коли?- Гра на ерудицію та володінням певними знаннями допомагає мобілізувати вже існуючі знання, узагальнити матеріал, вчить концентрувати увагу на головному, виділяти тезиси та бути більш уважними, розвиває логічне мислення, прислухатися одне до одного та приймати рішення. Саме тому я вибрала цей вид гри, бо я вважаю її дуже ефективною на різних етапах навчання

Структура:

А) (5-7 хв) пояснення правил та сутності гри, поділ групи на 3 підгрупи

Б) (5 хв) час на обговорення концепції поведінки групи, вибір назви групи та лідера-представника.

В) (50хв) Проведення гри «Що? Де? Коли?»

Г) (10 хв) Підведення підсумків.

Умови гри:

Звучить питання, командам дається питання на обговорення відповіді, кожен будує логічний ряд відповідей, потім капітан виділяє остаточну на його думку відповідь, яку команда записує на папірці і передає ведучому. Одразу озвучуються невірні відповіді, потім вірна і відповідно до цього ставляться бали по одному балу за кожну правильну відповідь

Питання:

1)       В якому літературному творі російської класики розглядається протистояння різних вікових груп? (Батьки і діти)

2)       В якому віці дитина осмислює себе як дівчинку чи хлопчика? (3 роки)

3)       Який найрозповсюдженіший вид конфліктів виникає у вчителя і учня? (конфлікт непокори)

4)       Який вид проведення уроку є найпоширенішим у молодших класах ?(гра)

5)       Як називають дітей, які імовірно мають надзвичайні таланти/ можливості? (Індиго)

6)       Які методи виховання використовувалися в літературному творі М.Горького «Детство»? (різки)

7)       Про що кажуть, що це «перша брехня з якою зустрічається людина на цьому світі»? (Пустунка)

8) В якому віці в стародавній Спарті хлопців забирали з сімї для тренування? (7 років) бал отримує та команда, чиє число буде найближче

9) Який вид спілкування несе в собі найбільше інформації? (Невербальне)

10) Яку відому фразу сказав Сократ що стосується навчання? (Я знаю тільки те, що я нічого не знаю.)

Кейси:

1) Уявіть себе вже дорослими і ви дізнаєтесь, що вашу дитину ображають однокласники. Ваше завдання – проаналізувавши подану нижче інформацію «що не треба казати» сформулювати те, що треба казати чи робити щоб допомогти вашій дитині владнати дану ситуацію.

Що не треба казати:

— «просто приєднайся до компанії, навіть якщо вони погано до тебе ставляться. Вона навчаться любити тебе». Це не завжди так, навіть якщо дитина вміє витримувати критику, поводитися відповідно до її віку або певним чином починати розмову, її постійно будуть відштовхувати.

— «зовсім необов’язково щоб тебе любили друзі. У тебе є я. Я люблю тебе і завжди буду любити». Хоч це і пов’язано з добрими намірами, але це нереалістично. Дітям все-таки необхідно відчувати що їх приймають хоч якісь однолітки. Зводячи до мінімуму цей факт ви можете тільки сказати цим, що насправді не розумієте її проблему.

— «я збираюся поговорити з батьками цих дітей!» Будьте уважні, бо цим можна навіть зашкодити. У дітей старшого віку це скоріш за все викличе ще більшу відразу. Ви звісно можете змусити інших дітей перестати ображати вашу дитину і знущатися над нею, але ви ніколи не змусите їх полюбити його.

2) Уявіть себе викладачем молодших класів, вам треба розробити задачки на основі прикладу для розвитку логічного мислення молодших школярів на основі знань про специфіку даного віку. Напишіть план своєї діяльності.

Приклади: а) Дімі і його татові разом 40 років. Скільки їм буде разом через 3 роки?

б) Ми знаємо, що Олег народився з 15го по 18 червня. Скільки питань треба задати Олегу щоб дізнатися дату його народження, якщо на питання він може відповідати «так» чи «ні»?

3) Невербальне спілкування

Неверба́льне спілкува́ння — вид спілкування, для якого характерне використання невербальної поведінки і невербальних комунікацій як головного засобу передавання інформації організації взаємодії, формування образу, думки про партнера, здійснення впливу на іншу людину.

До таких засобів належить система знаків, які відрізняються від мовних способами та формою їх виявлення. У процесі взаємодії вербальні й невербальні засоби можуть підсилювати або послаблювати дію один на одного. Мова невербального спілкування є мовою не лише жестів, а й почуттів. Люди використовують для комунікативного зв'язку цілу низку невербальних засобів: погляди, міміку, пози, жести тощо.

Далі наведені приклади невербального спілкування в різних країнах. Уявіть, що ви в іншій країні, не знаєте мови і ви загубилися за допомогою яких невербальних знаків чи яким іншим способом ви запитаєте як вам добратися до вашого готелю?

-            Говорячи про себе європеєць покаже рукою на груди. Японець – на ніс.

-            Коли француз або італієць постукають себе по голові, це означає, що він вважає якусь ідею дурною, але якщо іспанець або британець стукне себе по лобі, це означатиме, що він задоволений собою. Тим самим жестом німець викаже своє обурення, а голландець покаже, що думка йому подобається, але він вважає її трохи божевільною

-            Підняті брови в Німеччині означають захоплення, в Англії- вираз скептицизму

-            В деяких африканських країнах сміх означає вияв подиву або знічення

-            В Алжирі та Єгипті жест зазивання схожий з нашим жестом прощання.

4)       Ви є директором школи. У вашому штаті вчителів є вчителі старої закалки, які викладають більше 20 років. На відкритому уроці ви бачите, що викладач добре подає матеріал, учні його вивчають і більшості розуміють, але ви розумієте, що ефективність низька і треба її покращувати, що учні не зацікавлені у предметі і вчаться тільки тому, що «треба». Завдання до кейсу:

-            Розробіть заходи для покращення мотивації учнів до навчання з даного предмету (предмет оберіть самі).

-            Які види завдань ви порадите використовувати викладачу більш активно?

-            Які заходи потрібні вчителю щоб зацікавити учнів?

-            Як найбільш тактично підійти до даного питання беручи до уваги те, що викладач досвідчений і похилий, працює за своїми методами і не хоче нічого змінювати?

5)       Ви проводите урок історії в 11му класі. Йде обговорення теми другої світової війни. Ви викладаєте матеріал, що наданий в підручнику що стосується ОУН-УПА і свою власну думку. Є учень який не згоден з вашою власною думкою, зав’язується конфлікт на підставі власної думки учня і його безкомпромісності і небажанні слухати думку вчителя. Учень дратується і злиться і врешті решт збирає речі і покидає клас.

-            Опишіть вашу подальшу поведінку і обґрунтуйте її.

-            Чи станете ви повідомляти про даний випадок завуча і батьків учня?

-            Які способи вирішення даної ситуації ви бачите?

6)       Ви директор школи. Учень з вашої школи регулярно прогулює уроки. Склалася така ситуація, що під час учбового часу учень скоїв адміністративне правопорушення. Батьки не знали про те, що учень прогулює школу і покладають всю відповідальність даної ситуації на вас оскільки це сталося в учбовий час. Чи вважаєте ви себе винними і що потрібно робити у даній ситуації, оскільки за вчинене правопорушення вимагається чималий штраф. Чи повинні ви його оплачувати і чи треба і як карати учня? Чи це треба доручити батькам? Яка буде стратегія вашої поведінки – конфліктувати з батьками чи співпрацювати?

7)       Ви вчитель старших класів з охорони безпеки життєдіяльності в курс вашої програми входить тема контрацепції та венеричних захворювань, їх запобігання. Ви помічаєте, що один учень не конспектує вашої лекції, ви питає причину і отримуєте відповіді в якій учень каже, що він зацікавлений в даній темі, але коли батьки побачили перший конспект лекцій з даної теми, то його насварили, сказали: «чому це вас вчать у школі?», нагримали і заборонили приходити на подібні уроки.

-            Яка буде ваша поведінка?

-            Чи треба проводити бесіду з батьками учня?

-            Чи треба повідомляти про цю ситуацію керівництву?

    продолжение
--PAGE_BREAK--