Реферат: Увага, як психічний процес

--PAGE_BREAK--1.3 Функції та властивості уваги


Увага в житті й діяльності людини виконує багато різних функцій. Вона активізує потрібні й гальмує непотрібні в цей момент патологічні й фізіологічні процеси, сприяє організованому й цілеспрямованому відбору поступаючої в організм інформації відповідно до його актуальних потреб, забезпечує виборчу й тривалу зосередженість психічної активності на тому самому обсязі або виді діяльності. [25;76]

З увагою пов'язані спрямованість і вибірковість пізнавальних процесів. Їхнє настроювання безпосередньо залежить від того, що в цей момент часу представляється найбільш важливим для організму, для реалізації інтересів особистості. Увагою визначається точність і деталізація сприйняття, міцність і вибірковість пам'яті, спрямованість і продуктивність розумової пильності — словом, якість результатів функціонування всієї пізнавальної активності. [21;387]

Для перцептивних процесів увага є своєрідним підсилювачем, що дозволяє розрізняти деталі зображень. Для людської пам'яті увага виступає як фактор, здатний утримувати потрібну інформацію в короткочасній і оперативній пам'яті, як обов'язкова умова перекладу матеріалу, що запам'ятовує, у сховища довгострокової пам'яті. Для мислення увага виступає як обов'язковий фактор правильного розуміння й вирішення завдання. У системі міжлюдських відносин увага сприяє кращому взаєморозумінню, адаптації людей, попередженню й своєчасному вирішенню міжособистісних конфліктів. Про уважну людину говорять як про приємного співрозмовника, тактовного й делікатного партнера у спілкуванні. Уважна людина краще й успішніше навчається, більше досягає в житті, ніж недостатньо уважна. [19;187]

За увагою завжди стоять інтереси й потреби, установки й спрямованість особистості. Вони викликають зміну відношення до об'єкта. А зміна відношення до об'єкта виражається в увазі — у зміні образу цього об'єкта, у його даності свідомості: він стає більш ясним і виразним.

Поки людина зайнята серйозною справою, їй не треба нагадувати про увагу. Великий режисер С.Станіславський у книзі “Робота актора над собою” цілий розділ присвятив увазі, говорив, що увага до об'єкта викликає природну потребу щось зробити з ним. Дія ж ще більше зосереджує увагу на об'єкті. Таким чином, увага, зливаючись з дією й взаємно переплітаючись, створює міцний зв'язок з об'єктом. [17;376]

Увага відповідає не тільки за напрямок потоку психічного життя людини, але й за інші його важливі особливості. Дійсно, потік може рухатися по широкому або вузькому руслу. Від цього, як ми знаємо, буде залежати його енергія; певний напрямок може втримуватися тривалий або короткий час, при цьому в різних умовах переключання потоку з одного русла в інше може здійснюватися з різною швидкістю й вимагати неоднакових зусиль; потік психічного життя здатний іноді як би роздвоюватися й спрямовуватися по паралельним або не дуже паралельних додаткових каналах; нарешті, струмені цього потоку не течуть плавно й безтурботно, а як би пульсують у своїх берегах. Складна динаміка психічного життя людини виражається в основних властивостях уваги. [2;298]

До основних властивостей уваги відносять стійкість, концентрацію, розподіл, перемикання, відволікання і об’єм уваги. Стійкість полягає в здатності певний час зосереджувати на тому самому об'єкті. Дослідження показали, що увага піддається мимовільним періодичним коливанням. Навіть при дуже стійкій і зосередженій увазі завжди є мимовільні короткочасні зміни ступені її інтенсивності, напруженості. Це коливання уваги.

Наступна властивість уваги — переключення. Переключення означає свідоме й осмислене переміщення уваги з одного об'єкта на іншій. Переключення уваги означає здатність швидко орієнтуватися в складній ситуації, що змінюється. Ця властивість визначаються потай, переходячи від одного виду діяльності до іншого.

Легкість переключення в різних людей різна й залежить від цілого ряду умов (насамперед співвідношення між попередньою й наступною діяльністю й відношення суб'єкта до кожної з них). Чим цікавіша діяльність, тим легше на неї переключитися й навпаки. Переключання уваги, якщо воно відбувається на мимовільній основі, може свідчити про її нестійкість, але таку нестійкість не завжди є підстава розглядати як негативну якість. Вона нерідко сприяє тимчасовому відпочинку організму, аналізатора, збереженню й відновленню працездатності нервової системи й організму в цілому. [7;158]

Наступна властивість уваги — це її об’єм. Під об’ємом уваги розуміється кількість об'єктів, які людина може охопити з достатньою легкістю одночасно. Відомо, що людина не може одночасно думати про різні речі й виконувати різноманітні справи. Це обмеження змушує дробити вступну ззовні інформацію на частини, не перевищуючи можливості обробної системи. [5;104]

Дослідження об’єму уваги звичайно відбувається шляхом аналізу числа одночасно пропонованих елементів (чисел, букв і т.п.), які можуть бути з ясністю сприйняті суб'єктом. Для цих цілей використається прилад, що дозволяє пред'явити певне число подразників так швидко, щоб випробуваний не міг перевести ока з одного об'єкта на іншій. Це дозволяє виміряти число об'єктів, доступних для одночасного впізнання, за допомогою приладу, названоготахистоскопом. Звичайно він складається з віконечка, відділеного від розглянутого об'єкта падаючим екраном, проріз якого може довільно змінюватися так, що розглянутий об'єкт з'являється в ній на дуже короткий проміжок часу (від 10 до 50-100 мхв). Число ясно сприйманих предметів і є показником об’єму уваги. Якщо пропоновані об'єкти досить прості й розкидані по демонструючому полі безладно, об’єм уваги коливається від 5 до 7 одночасно ясно сприйманих об'єктів. Взагалі ж об’єм уваги — величина індивідуально мінлива, але класичним показником об’єму уваги в людей вважається рівний 5±2. [12;158]

Отже, увага в житті й діяльності людини виконує багато різних функцій. Вона активізує потрібні й гальмує непотрібні в цей момент патологічні й фізіологічні процеси, сприяє організованому й цілеспрямованому відбору поступаючої в організм інформації, забезпечує виборчу й тривалу зосередженість психічної активності на певному виді діяльності. А до основних властивостей уваги відносять стійкість, концентрацію, розподіл, перемикання, відволікання і об’єм уваги.
1.4 Неуважність в пізнавальній діяльності та причини її виникнення
Велике значення для вивчення характеристик уваги має питання про неуважність.

Неуважністю називається нездатність людини зосередитися на чому-небудь певному протягом тривалого часу. Зустрічається два види неуважності: уявна й справжня.

Уявна неуважність — це неуважність людини до безпосередньо навколишніх предметів і явищ, викликана крайньою зосередженістю його уваги на якомусь предметі. Уявна неуважність — результат великої зосередженості й вузькості уваги. Іноді її називають «професорською», тому що вона нерідко зустрічається у людей цієї категорії. Увага вченого може бути настільки сконцентрована на його проблемі, що займає, що він не чує звернених до нього питань, відповідає невлад. [18;195]

Фізіологічною основою уявної неуважності є потужне вогнище оптимального порушення в корі, що викликає гальмування в навколишніх його ділянках за законом негативної індукції. Неясність відбиття різного роду зовнішніх впливів при неуважній увазі пояснюється тим, що воно відбувається на ділянках кори, що перебувають у стані гальмування. “При зосередженому міркуванні, — пише І.П. Павлов, — при захопленні якою-небудь цікавою справою ми не бачимо й не чуємо, що навколо нас відбувається, — явна негативна індукція”. [16;175]

Неуважність як наслідок внутрішньої зосередженості не заподіює великої шкоди справі, хоча й утрудняє орієнтацію людини в навколишньому світі. Гіршесправжня неуважність. Людина, що страждає неуважністю цього роду, із працею встановлює й утримує довільну увагу на якому-небудь об'єкті або дії. Для цього йому потрібно значно більше вольових зусиль, ніж людині ненеуважній. Довільна увага неуважної людини хитлива, легко відволікаюча. Фізіологічно справжня неуважність пояснюється недостатньою силою внутрішнього гальмування. Порушення, що виникає під дією мовних сигналів, легко іррадує, але із працею концентрується. У результаті цього в корі мозку неуважної людини створюються нестійкі вогнища оптимальної збудливості. [11;302]

Причини неуважності різноманітні — це може бути загальний розлад нервової системи (неврастенія), недокрів'я, хвороби носоглотки, що утрудняють надходження повітря в легені й, отже, що збіднюють кисневе харчування мозкових клітин. Іноді неуважність з'являється в результаті фізичного й розумового стомлення й перевтоми, важких переживань. [3;67]

Однією із причин справжньої неуважності є також перевантаження мозку великою кількістю вражень. От чому не треба в навчальну пору року часто відпускати дітей у кіно, театр, водити в гості, дозволяти щодня дивитися телевізор. Розкиданість інтересів також може привести до справжньої неуважності. Деякі учні записуються відразу в кілька гуртків, беруть книги з багатьох бібліотек, захоплюються спортом, колекціонуванням та іншим, і при цьому нічим серйозно не займаються. Подібна невпорядкованість захоплень лише зміцнює неуважність, заважає навчатися. Причиною справжньої неуважності може бути й неправильне виховання дитини в родині: відсутність певного режиму в заняттях, розвагах і відпочинку дитини, виконання всіх його примх, звільнення від трудових обов'язків. Нудне викладання, що не будить думку, не зачіпає почуттів, не вимагає напруги волі, — одне із джерел неуважності уваги учнів. [23;405]

Як вибіркове сприйняття впливів увага можлива лише у стані бадьорості організму, зумовленої активною діяльністю мозку. Виділяють чотири стани бадьорості: глибокий сон, дрімота, спокійна бадьорість (сенсорний спокій) і активна бадьорість. Активація діяльності здійснюється спеціальним утворенням у мозку, яке називається ретикулярною формацією. Вона виявляється в зміні електричної активності мозку і може бути зафіксована електроенцефалографом. Якщо в стані сну в електроенцефалографі переважають ритмічні коливання низької частоти – повільні хвилі з великою амплітудою (Ј-ритм), то при переході до стану неспання спостерігається десинхронізіція коркової ритміки – з’являються високочастотні коливання малої амплітуди. Перехід до активної бадьорості супроводжується появою у людини орієнтувальних рефлексів і підвищенням чутливості аналізаторів, зміною обміну речовин, роботи серця, ритму дихання тощо. Тому вважають, що фізіологічною основою уваги є загальна активація діяльності мозку, яка забезпечує перехід від сну до активної бадьорості. [1;403]

Важко змусити себе бути уважним до того, із чим нічого не можна зробити, що не викликає нашої зовнішньої або внутрішньої активності. Втім, є предмети і явища, які як би приковують до себе увагу, іноді навіть всупереч нашому бажанню. Отже, в одному випадку треба змусити себе бути уважним, а в іншому — предмет «сам» забезпечує увагу, змушує на себе дивитися, слухати тощо. Фактично тут мова йде про три види уваги, що розрізняються – довільна, мимовільна та післядовільна.

Мимовільна увага є найбільш простим видом уваги. При мимовільній увазі потік психічного життя психічна діяльність людини спрямовує в тому або іншому напрямку як би, самі по собі, без свідомих вольових зусиль особистості, без попереднього наміру. Недарма цей вид уваги іноді називають ненавмисним і пасивним.

Довільна увага — це увага, пов'язане зі свідомо поставленою метою, з вольовими зусиллями. Рівень розвитку такої уваги характеризує не тільки спрямованість інтересів людини, але і її особистісні, вольові якості: адже якщо мимовільною увагою, так сказати, командують, розпоряджаються зовнішні об'єкти, то хазяїном довільної уваги є сама особистість. Формула тут проста: «Мені треба бути уважним, і я змушу себе бути уважним, незважаючи ні на що». [15;196]

Цей вид уваги тісно пов'язаний з волею людини й був вироблений у результаті трудових зусиль, тому його ще називають вольовим. Основною функцією довільної уваги є активне регулювання протікання психічних процесів. Таким чином, довільна увага якісно відрізняється від мимовільної. Однак, обидва види уваги тісно зв'язані один з одним, тому що довільна виникла з мимовільної.

Післядовільна увага подібна довільній, носить цілеспрямований характер і спочатку вимагає вольових зусиль, але потім людина “входить” у роботу: цікавими і значимими стають зміст і процес діяльності, а не тільки її результат. Послядовільною цей вид уваги був названий М.Ф. Добриніним. Наприклад, школяр, вирішуючи важке арифметичне завдання, спочатку додає до цьому певні зусилля. Він береться за це завдання тільки тому, що його потрібно зробити. Завдання важке і спочатку ніяк не вирішується, школяр увесь час відволікається. Йому доводиться повертати себе до рішення завдання постійними зусиллями волі. Але завдання стає усе більше й більше зрозумілим. Воно виявляється хоча й важким, але можливим для вирішення. Школяр усе більше й більше захоплюється ним, воно все більше захоплює його. Він перестає відволікатися: завдання стало для нього цікавим. Увага з довільної стала як би мимовільною. [17;307]

На відміну від мимовільної уваги послядовільна увага залишається пов'язаною зі свідомими цілями й підтримується свідомими інтересами. У той же час на відміну від довільної уваги тут немає або майже немає вольових зусиль.

Очевидно й те величезне значення, яке має післядовільна увага для педагогічного процесу. Звичайно, педагог може й повинен сприяти додаванню учнями зусиль, але цей процес стомлюючий. Тому гарний педагог повинен захопити дитину, зацікавити її так, щоб вона працювала, не витрачаючи дарма свої сили, тобто, щоб інтерес мети, інтерес результату роботи переходив у безпосередній інтерес. [23;286]

Таким чином, велике значення для вивчення характеристик уваги має питання про неуважність — нездатність людини зосередитися на чому-небудь певному протягом тривалого часу. Зустрічається два види неуважності: уявна й справжня, які пов'язані з довільною, мимовільною та післядовільною увагою.




РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ УВАГИ
2.1 Програма дослідження
Для практичного опрацювання виявлення індивідуальних особливостей уваги було сплановано психологічне дослідження, що проводилось на базі Інституту психології Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського, в якому приймало участь 10 осіб віком 18-19 років.

Мета дослідження – визначення індивідуальних особливостей уваги осіб юнацького віку.

Для досягнення мети була дібрана методика “кільця Ландольта”.

Мета: оцінка стійкості, розподілу, переключення уваги осіб різного віку.

Матеріал: матриця з кільцями Ландольта.

Вся матриця з кільцями Ландольта розміщується в межах стандартного машинного аркуша паперу. Праворуч на цьому аркуші обов'язково повинні вказуватися прізвище, ім'я досліджуваного, його вік, а також дата проведення дослідження.

Для практичної оцінки стійкості, розподілу й переключення уваги можна використати той самий аркуш паперу з кільцями Ландольта, звертаючись при кожному новому завданні до тієї його частини, що при виконанні колишнього завдання залишилася незаповненою (можна, наприклад, продовжувати аркуш або, перевернувши його на 180°, починати з іншої сторони).

Досліджуваному пропонується бланк з кільцями Ландольта у супроводі наступних вказівок.

Інструкція: “У цій грі Ви будете змагатися з іншими учасниками, потім ми подивимося, якого результату Ви досягли в змаганні з ними. Я думаю, що у Вас це вийде не гірше, ніж в інших”.

Далі досліджуваному показується бланк із кільцями Ландольта й пояснюється, що він повинен, уважно переглядаючи кільця по рядках, знаходити серед них такі, у яких є розрив, розташований у суворо певному місці, і закреслювати їх.

Робота проводиться протягом 5 хвилин. Щохвилини експериментатор вимовляє слово «лінія», у цей момент учасник повинен поставити лінію на тому місці бланка з кільцями Ландольта, де його застала ця команда.

Після того, як 5 хвилин минули, експериментатор вимовляє слово «стоп». Після цієї команди досліджуваний повинен припинити роботу й у тім місці бланка з кільцями, де застала його ця команда поставити подвійну вертикальну лінію.

Отже, для практичного опрацювання виявлення індивідуальних особливостей уваги було сплановано психологічне дослідження. Для досягнення мети була дібрана методика “кільця Ландольта”, мета якої — оцінка стійкості, розподілу, переключення уваги осіб різного віку.
2.2 Результати дослідження
При обробці результатів ми визначали кількість кілець, переглянутих кожним досліджуваним за кожну хвилину часу й за всі 5 хвилин, протягом яких тривало дослідження. Також визначається кількість помилок, допущених ним у процесі роботи на кожній хвилині, з першої по п'яту, і в цілому за всі 5 хвилин.

Продуктивність і стійкість уваги визначаються за формулою:




<img border=«0» width=«156» height=«50» src=«ref-1_1799299862-630.coolpic» v:shapes="_x0000_i1025">
де S — показник продуктивності й стійкості уваги;

N — кількість кілець, переглянутих за хвилину( якщо за допомогою цієї формули визначається загальний показник продуктивності й стійкості уваги за всі п'ять хвилин, то N буде дорівнювати числу кілець, переглянутих протягом п'яти хвилин, а знаменник даної формули — 300);

n — кількість помилок, допущених за цей же час.

У процесі обробки результатів обчислюються п'ять щохвилинних показників S і один показник S, що ставиться до всіх п'яти хвилин роботи, разом узятих.

Інтерпретація:

На основі аналізу результатів можна судити про динаміку зміни в часі продуктивності й стійкості уваги людини. Показники продуктивності й стійкості переводяться (кожний окремо) у проценти, в залежності від отриманих результатів:

100% — показник S у досліджуваного вище, ніж 1,25 бала – дуже високопродуктивна та стійка увага;

80-90% — показник S перебуває в межах від 1,00 до 1,25 бала – низькопродуктивна, але стійка увага;

60-70% — показник S перебуває в інтервалі від 0,75 до 1,00 бала – середньопродуктивна та середньостійка увага;

40-50% — показник S перебуває в межах від 0,50 до 0,75 бала – середньопродуктивна, але нестійка увага;

0-30 % — показник S перебуває в інтервалі від 0,00 до 0,50 бала – середньопродуктивна та вкрай нестійка увага.

Під час дослідження було отримано первинні дані, за якими можна простежити різнопланові результати з боку групи досліджуваних.


Таблиця 2.1 Досліджуваний №1 Воскобойник Катя

Хвилини

К-сть переглянутих кілець

К-сть помилок

Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу

Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги

1

121



<img border=«0» width=«179» height=«41» src=«ref-1_1799300492-401.coolpic» v:shapes="_x0000_i1026">

<img border=«0» width=«149» height=«64» src=«ref-1_1799300893-443.coolpic» v:shapes="_x0000_i1027">

2

49

1

<img border=«0» width=«177» height=«41» src=«ref-1_1799301336-387.coolpic» v:shapes="_x0000_i1028">

3

154

1

<img border=«0» width=«180» height=«41» src=«ref-1_1799301723-401.coolpic» v:shapes="_x0000_i1029">

4

143

1

<img border=«0» width=«179» height=«41» src=«ref-1_1799302124-398.coolpic» v:shapes="_x0000_i1030">

5

160

3

<img border=«0» width=«181» height=«41» src=«ref-1_1799302522-404.coolpic» v:shapes="_x0000_i1031">



Таблиця 2.2 Досліджуваний №2 Гольдіна Аліса

Хвилини

К-сть переглянутих кілець

К-сть помилок

Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу

Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги

1

145

3

<img border=«0» width=«181» height=«41» src=«ref-1_1799302926-398.coolpic» v:shapes="_x0000_i1032">

<img border=«0» width=«155» height=«64» src=«ref-1_1799303324-455.coolpic» v:shapes="_x0000_i1033">

2

42



<img border=«0» width=«180» height=«41» src=«ref-1_1799303779-397.coolpic» v:shapes="_x0000_i1034">

3

172

2

<img border=«0» width=«183» height=«41» src=«ref-1_1799304176-401.coolpic» v:shapes="_x0000_i1035">

4

145

4

<img border=«0» width=«184» height=«41» src=«ref-1_1799304577-407.coolpic» v:shapes="_x0000_i1036">

5

123

2

<img border=«0» width=«185» height=«41» src=«ref-1_1799304984-408.coolpic» v:shapes="_x0000_i1037">



Таблиця 2.3 Досліджуваний №3 Григоренко Настя

Хвилини

К-сть переглянутих кілець

К-сть помилок

Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу

Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги

1

140



<img border=«0» width=«180» height=«41» src=«ref-1_1799305392-408.coolpic» v:shapes="_x0000_i1038">

<img border=«0» width=«149» height=«64» src=«ref-1_1799305800-441.coolpic» v:shapes="_x0000_i1039">

2

125



<img border=«0» width=«183» height=«41» src=«ref-1_1799306241-404.coolpic» v:shapes="_x0000_i1040">

3

144

2

<img border=«0» width=«180» height=«41» src=«ref-1_1799306645-402.coolpic» v:shapes="_x0000_i1041">

4

124

1

<img border=«0» width=«183» height=«41» src=«ref-1_1799307047-405.coolpic» v:shapes="_x0000_i1042">

5

94

1

<img border=«0» width=«176» height=«41» src=«ref-1_1799307452-397.coolpic» v:shapes="_x0000_i1043">



Таблиця 2.4 Досліджуваний №4 Гринько Оксана

Хвилини

К-сть переглянутих кілець

К-сть помилок

Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу

Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги

1

104



<img border=«0» width=«184» height=«41» src=«ref-1_1799307849-412.coolpic» v:shapes="_x0000_i1044">

<img border=«0» width=«149» height=«64» src=«ref-1_1799308261-426.coolpic» v:shapes="_x0000_i1045">

2

127



<img border=«0» width=«191» height=«38» src=«ref-1_1799308687-388.coolpic» v:shapes="_x0000_i1046">

3

181



<img border=«0» width=«180» height=«41» src=«ref-1_1799309075-401.coolpic» v:shapes="_x0000_i1047">

4

185



<img border=«0» width=«183» height=«41» src=«ref-1_1799309476-405.coolpic» v:shapes="_x0000_i1048">

5

62



<img border=«0» width=«179» height=«41» src=«ref-1_1799309881-398.coolpic» v:shapes="_x0000_i1049">



Таблиця 2.5 Досліджуваний №5 Заворотнюк Віка

Хвилини

К-сть переглянутих кілець

К-сть помилок

Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу

Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги

1

113



<img border=«0» width=«184» height=«41» src=«ref-1_1799310279-411.coolpic» v:shapes="_x0000_i1050">

<img border=«0» width=«149» height=«64» src=«ref-1_1799310690-444.coolpic» v:shapes="_x0000_i1051">

2

85



<img border=«0» width=«177» height=«41» src=«ref-1_1799311134-397.coolpic» v:shapes="_x0000_i1052">

3

114



<img border=«0» width=«185» height=«41» src=«ref-1_1799311531-412.coolpic» v:shapes="_x0000_i1053">

4

127



<img border=«0» width=«184» height=«41» src=«ref-1_1799311943-406.coolpic» v:shapes="_x0000_i1054">

5

163

5

<img border=«0» width=«180» height=«41» src=«ref-1_1799312349-399.coolpic» v:shapes="_x0000_i1055">



Таблиця 2.6 Досліджуваний №6 Карайван Маша

Хвилини

К-сть переглянутих кілець

К-сть помилок

Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу

Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги

1

89



<img border=«0» width=«177» height=«41» src=«ref-1_1799312748-401.coolpic» v:shapes="_x0000_i1056">

<img border=«0» width=«149» height=«64» src=«ref-1_1799313149-443.coolpic» v:shapes="_x0000_i1057">

2

111



<img border=«0» width=«184» height=«41» src=«ref-1_1799313592-405.coolpic» v:shapes="_x0000_i1058">

3

193

2

<img border=«0» width=«184» height=«41» src=«ref-1_1799313997-407.coolpic» v:shapes="_x0000_i1059">

4

121

3

<img border=«0» width=«184» height=«41» src=«ref-1_1799314404-411.coolpic» v:shapes="_x0000_i1060">

5

113

3

<img border=«0» width=«176» height=«41» src=«ref-1_1799314815-389.coolpic» v:shapes="_x0000_i1061">



Таблиця 2.7 Досліджуваний №7 Мокряк Іра

Хвилини

К-сть переглянутих кілець

К-сть помилок

Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу

Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги

1

109

2

<img border=«0» width=«183» height=«41» src=«ref-1_1799315204-411.coolpic» v:shapes="_x0000_i1062">

<img border=«0» width=«148» height=«64» src=«ref-1_1799315615-441.coolpic» v:shapes="_x0000_i1063">

2

107

1

<img border=«0» width=«183» height=«41» src=«ref-1_1799316056-410.coolpic» v:shapes="_x0000_i1064">

3

158



<img border=«0» width=«183» height=«41» src=«ref-1_1799316466-406.coolpic» v:shapes="_x0000_i1065">

4

123

1

<img border=«0» width=«183» height=«41» src=«ref-1_1799316872-405.coolpic» v:shapes="_x0000_i1066">

5

116

1

<img border=«0» width=«183» height=«41» src=«ref-1_1799317277-403.coolpic» v:shapes="_x0000_i1067">




Таблиця 2.8 Досліджуваний №8 Мельник Альона

Хвилини

К-сть переглянутих кілець

К-сть помилок

Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу

Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги

1

98

1

<img border=«0» width=«175» height=«41» src=«ref-1_1799317680-388.coolpic» v:shapes="_x0000_i1068">

<img border=«0» width=«149» height=«64» src=«ref-1_1799318068-442.coolpic» v:shapes="_x0000_i1069">

2

100

1

<img border=«0» width=«183» height=«41» src=«ref-1_1799318510-407.coolpic» v:shapes="_x0000_i1070">

3

93



<img border=«0» width=«179» height=«41» src=«ref-1_1799318917-393.coolpic» v:shapes="_x0000_i1071">

4

148

1

<img border=«0» width=«179» height=«41» src=«ref-1_1799319310-403.coolpic» v:shapes="_x0000_i1072">

5

188

4

<img border=«0» width=«183» height=«41» src=«ref-1_1799319713-410.coolpic» v:shapes="_x0000_i1073">



Таблиця 2.9 Досліджуваний №9 Пуровець Денис

Хвилини

К-сть переглянутих кілець

К-сть помилок

Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу

Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги

1

141

4

<img border=«0» width=«183» height=«41» src=«ref-1_1799320123-405.coolpic» v:shapes="_x0000_i1074">

<img border=«0» width=«156» height=«64» src=«ref-1_1799320528-457.coolpic» v:shapes="_x0000_i1075">

2

124

2

<img border=«0» width=«187» height=«41» src=«ref-1_1799320985-416.coolpic» v:shapes="_x0000_i1076">

3

104

5

<img border=«0» width=«184» height=«41» src=«ref-1_1799321401-411.coolpic» v:shapes="_x0000_i1077">

4

182

3

<img border=«0» width=«183» height=«41» src=«ref-1_1799321812-404.coolpic» v:shapes="_x0000_i1078">

5

45



<img border=«0» width=«179» height=«41» src=«ref-1_1799322216-395.coolpic» v:shapes="_x0000_i1079">



Таблиця 2.10 Досліджуваний №10 Сопель Іра

Хвилини

К-сть переглянутих кілець

К-сть помилок

Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу

Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги

1

157

1

<img border=«0» width=«180» height=«41» src=«ref-1_1799322611-396.coolpic» v:shapes="_x0000_i1080">

<img border=«0» width=«149» height=«64» src=«ref-1_1799323007-441.coolpic» v:shapes="_x0000_i1081">

2

136



<img border=«0» width=«181» height=«41» src=«ref-1_1799323448-402.coolpic» v:shapes="_x0000_i1082">

3

85

1

<img border=«0» width=«176» height=«41» src=«ref-1_1799323850-393.coolpic» v:shapes="_x0000_i1083">

4

51



<img border=«0» width=«179» height=«41» src=«ref-1_1799324243-394.coolpic» v:shapes="_x0000_i1084">

5

198

1

<img border=«0» width=«172» height=«41» src=«ref-1_1799324637-389.coolpic» v:shapes="_x0000_i1085">



Отримані дані групи досліджуваних (табл. №2.1 – 2.10) відповідають певному рівню стійкості, розподілу та переключення уваги.



№ досліджуваного

Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги (%)

Відповідний рівень продуктивності та стійкості уваги

1

60-70

середньопродуктивна та середньостійка

2

60-70

середньопродуктивна та середньостійка

3

80-90

низькопродуктивна, але стійка

4

80-90

низькопродуктивна, але стійка

5

60-70

середньопродуктивна та середньостійка

6

60-70

середньопродуктивна та середньостійка

7

60-70

середньопродуктивна та середньостійка

8

60-70

середньопродуктивна та середньостійка

9

60-70

середньопродуктивна та середньостійка

10

80-90

низькопродуктивна, але стійка


    продолжение
--PAGE_BREAK--
еще рефераты
Еще работы по психологие