Реферат: Іван Карпенко –Карий. Огляд життя І творчості

Тема: Іван Карпенко –Карий. Огляд життя і творчості.

Театр “корифєїв”.


Мета:

Освітня: ознайомити з основними віхами життєвого і творчого шляху драматурга, його зв’язком із театром «корифеїв», довести до відома учнів, як і коли в Україні виник цей театр; домогтися усвідомлення багатогранності літературної та театральної діяльності письменника; жанрової різноманітності його драматичних творів;

Розвиваюча: розвивати навички виразного читання, акторські здібності школярів;

Виховна: виховувати інтерес до творчості митця та любові до рідного краю.


^ Тип уроку. Урок засвоєння нових знань з елементами вистави.


Обладнання. Портрет письменника, виставка його творів, фотоілюстрації, плакати з висловами; мультимедійні засоби.


Епіграф: «Він був… великим драматургом, якому рівного не має наша література».

Іван Франко


^ Хід уроку.

І. Організація класу до уроку.


ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, оголошення теми і мети уроку.

Очікувані результати:

Поглибити знання про розвиток української драматургії і театру у 70-90 рр. ХІХ ст.

Знати життєвий шлях письменника і багатогранність його діяльності.


ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

^ Вступне слово вчителя

«Якби ми дожили до національного театру, то ми би стали нацією». Ці слова належать німецькому письменнику Й.Ф. Шиллеру.

70-90 роки ХІХ ст. для духовного розвитку України виявилися надзвичайно складними. Протистояти жорстокому наступу урядових антиукраїнських тенденцій (згадайте, які ви знаєте горезвісні укази? Відповіді: Емський указ і Валуєвський циркуляр) у цей час могла тільки творча інтелігенція. Як ви думаєте, чому? Який був час, які зміни відбулися в історії?

Після скасування кріпосного права відбулося різке розшарування селянства, яке було зайняте або виживанням, або каторжною працею. У місті розорені хлібороби поповнювали ряди пролетаріату, деградували морально. І змінити ситуацію на краще у той час могли тільки інтелігенти-патріоти.

Про національні інтереси дбали письменники, проте вони не могли охопити найширших верств населення. На часі стала поява національного театру, адже саме Україна відзначалася розмаїттям талантів співаків і акторів. Серед них були люди, яким притаманна висока національна свідомість. Наприклад, визначний комік Карпо Соленик (1811 – 1851) виступав в Харкові та Одесі.

Театр «корифеїв», який постав на українських теренах вагомо, професійно й зримо, — це унікальне явище в історії світового сценічного мистецтва.

Можливо, хто поясне, що означає слово «корифей»?

^ Словникова робота

Слово «корифей» прийшло у нашу мову з античних часів. У грецькій мові воно означало «перший».

Продовження розповіді вчителя

Сини і дочки України, передусім брати Тобілевичі:

Іван Карпенко – Карий (1845-1907), Микола Садовський (1856-1933), Панас Саксаганський (1859-1940) створили спочатку аматорські, а згодом — професійні театральні трупи і зробили сцену фундаментом морального і патріотичного виховання широких верств народу.

Іван Франко високо оцінив діяльність письменника, назвавши його «один з батьків новочасного українського театру».

І нашим проблемним питанням буде: чи справдилася оцінка Івана Франка?

^ Робота в групах

Завдання

Перша група. Назвати драматургів, чиї п’єси ставили у 70-90 роках ХІХ ст. на українській сцені.

Друга група. Чому акторів театру «корифеїв» вважають великими патріотами України й подвижниками національного мистецтва?

^ Третя група. Перечитайте і прокоментуйте зміст епіграфа Шиллера до статті (підручник, с. 61-70). Чому роль театру в духовному розвитку нації Шиллер оцінив як дуже значну?

^ Четверта група. Що ви можете сказати про внесок у розвиток театру «корифеїв» родини Тобілевичів?

Виступи літературознавців

Перший. Розповідь про Карпенка-Карого.

^ Другий. Розповідь про Миколу Садовського

Третій. Розповідь про Панаса Саксаганського.

Четвертий. Оцінка критиком Ростиславом Пилипчуком драматургічної творчості Карпенка-Карого.

Карпенко-Карий — найвище досягнення нашого класичного театру, театру «корифеїв», що стало школою для українських драматургів нового часу.

^ Розповідь учителя

Найбільш талановитим виявився Карпенко-Карий, батько української комедії та трагедії, митець, має величний творчий доробок. Як актор, віртуозно зіграв ролі Назара Стодолі (твір Т.Г. Шевченка), Герасима Калитки ( «Сто тисяч»), Терентія Гавриловича Пузиря («Хазяїн»), Мартина Борулі і Омелька («Мартин Боруля»), Потоцького і Яна Шмигельського («Сава Чалий»).

Карпенко-Карий сказав: «Сцена — мій кумир, театр — священний храм для мене».

^ Рольова гра. Вистава.

Дійові особи:

Оповідач-персонаж

Батько

Мати

Сергій Єфремов

Софія Віталіївна

Голос Духу

Суд Совісті

Карпенко-Карий

Оповідач-персонаж. Карпенко-Карий — літературний і театральний псевдонім Івана Карповича Тобілевича. Народився І. Тобілевич 29 вересня 1845 р. в с. Арсенівці, Бобринського повіту на Херсонщині. Дитинство драматурга минуло за кріпацтва.

Батько. Хлопець чув у родині про жорстокість і сваволю панів, бачив тяжку працю кріпаків на панщині і жорстоку розправу над ними. Страждання кріпаків глибоко вражало Івана, бо мати його до заміжжя була кріпачкою.

Опанувавши початкову грамоту, у сільського дяка, Івана віддали до трикласного Бобринського повітового училища, яке він закінчив із відзнакою у 1859 р. і мріяв стати вчителем або лікарем, але через скрутне матеріальне становище сім’ї з 14 років працював чиновником-канцеляристом. Знання син здобував самотужки, наполегливо працюючи над книгою, завдяки чому і піднявся до рівня високоосвічених людей.

Мати. Ще в дитинстві Іван зацікавився театральним мистецтвом. Цьому сприяли мої хвилюючи розповіді про вистави «Наталка Полтавка», «Енеїда». Своє захоплення театром передала дітям.

Оповідач-персонаж. То ж невипадково з родини Тобілевичів вийшли й такі видатні діячі української сцени, як Панас Саксаганський, Микола Садовський, Марія Садовська (обидва молодші брати і сестра обрали собі театральні псевдоніми Садовських — дівоче прізвище матері Євдокії Зіновіївни, а Панас — псевдонім Саксаганський — на честь містечка Саксагань, звідки мати була родом).

^ Сергій Єфремов. Батько й мати мали сильні голоси, тому в їх домі часто звучала народна пісня. В родині панувало взаєморозуміння, повага до рідних. Правда, Карпо Адамович хотів, щоб діти були на службі, а не в «тіятрах», але мирився і допомагав, особливо синові Івану.

Оповідач-персонаж. У діяльності Івану Карповичу допомагали дві чудові самовіддані жінки: Надія Карлівна Тарковська — перше кохання і дружина письменника, Софія Віталіївна Дітковська — друга дружина.

Карпенко-Карий. Із першою дружиною, Надією, були пристрасними театралами, шанувальниками Шевченкового слова. Зіграли головні ролі в п'єсі «Назар Стодоля», а згодом назвали своїх дітей іменами улюблених героїв — Галя і Назар. А іменем дружини назвав хутір Надія.

Згодом народилося ще двоє дітей — Юрко та Орися, але родинне щастя було недовгим. Від хвороби помирає Надія Тарковська, а слідом — улюблена старша дочка Галя.

Пережити горе допомагає робота в театрі, творче самозабуття і Софія Дітковська, акторка театру.

^ Софія Віталіївна. Дітям Тобілевича я замінила матір. Доньці, що народилася, дали ім'я сестри Тобілевича — Марія.

Усі діти одержали гарну освіту: Назар став інженером-хіміком, Юрій, будучи студентом у Львові, заприятелював з родиною Івана Франка, Орися (Ярина) та Марія здобули

освіту у стінах Паризької Сорбонни. З усіма дітьми були

теплі, задушевні стосунки.

^ Голос Духу. «Один з найкращих лікарів є праця! Не дурна, без мети, аби утомить себе, свободу і незалежність!». (З листа до дочки Ярина).

Сергій Єфремов. Основою життя для Карпенка-Карого була праця: працював ковалем-молотобійцем, палітурником, хліборобом, косарем, робітником нарівні з народом.

Так, довелося йому таки орати і засівати, тільки інше поле, поле української драматичної літератури і театру… І тут рівних йому не було. Прагнув, щоб кожна його п’єса стала потрібна і зрозуміла не лише інтелігенції, але й простому народу.

^ Голос Духу. «Я дав кілька книжок «Хазяїна» своїм дядькам. Їм сподобався твір. Я рад, що вона буде корисною». (Із листа до С. Єфремова).

Сергій Єфремов. Карпенко-Карий був абсолютно вільний і в мистецьких уподобаннях, і в життєвому виборі — служив Україні талантом, даним від Бога.

^ Суд Совісті. «Ради України, нам дорогої, ради скривдженого народу, не маючого навіть і порозуміння об нашій праці, — ми зробимо, що в наших силах». (З листа до Саксаганського). Завдання: прочитати текст, с. 71-76, записати літературознавчі терміни «трагедія», «комедія», опрацювати дані «Мистецької скарбниці»


ІV. Рефлексія

^ Усне закріплення. Технологія «Мікрофон»

Чому страшні життєві випробування не зламали Івана Карповича?

Проаналізуйте уривок з його листа до дочки Ярини (про працю).

Чим повчальні настанови Карпенка-Карого для вас особисто?

Поставте себе на місце письменника. Як би ви діяли в скрутні хвилини його життя?

Як вшановано пам'ять геніального драматурга на теренах України?

Тести:

Виберіть правильну відповідь:

Слово «корифей» означає: а) найкращий; б) перший, заспівувач; в) найактивніший; г) винятковий.

Рідною сестрою Карпенка-Карого була акторка театру «корифеїв»: а)Соломія Крушельницька; б) Марія Заньковецька; в)^ Марія Садовська -Барілотті; г) Ганна Затиркевич-Карпинська.

Іван Карпенко-Карий придбав собі псевдонім на честь: а) драматичного персонажа; б) діда; в) батька; г) брата.

Надія Тарковська та Іван Тобілевич зіграли ролі: а) Марисі і Миколи у п’єсі «Мартин Боруля»; б) Наталки і Петра у драмі Котляревського «Наталка Полтавка»; в) Проні й Голохвастова у драмі М. Старицького «За двома зайцями»; г) Галі й Назара у драмі Т. Шевченка «Назар Стодоля».

Найвище творчість письменника оцінив: а) Іван Нечуй-Левицький; б)Панас Мирний; в) Іван Франко; г) Михайло Старицький

Виберіть дві чи більше правильних відповіді:

1) Братами Карпенка-Карого серед корифеїв були:

а) Панас Саксаганський; б) Михайло Старицький; в) Марко Кропивницький; г) Микола Лисенко; Петро Ніщинський; д) Микола Садовський.

Серед перелічених творів перу Карпенка –Карого належать: а) «Наталка Полтавка»; б) «Сто тисяч»; в) «Мартин Боруля»; г)»Назар Стодоля»; ґ) «Сава Чалий»; д) «Хазяїн».

Комедіями є такі п’єси Карпенка-Карого: а) «Сто тисяч»; б) «Наймичка»; в) «Суєта»; г) «Хазяїн»; ґ) «Мартин Боруля»; д) «Безталанна».

V. Підведення підсумків уроку і оцінювання роботи учнів.

Чи справдилися ваші очікування від уроку? (Відповіді учнів).


VІ. Домашнє завдання ( диференційоване)


1. Доведіть або спростуйте істинність тези: «У діалозі життя важливим є не його запитання, а наша відповідь».

2. Скласти хронологічну таблицю життя і творчості Івана Карпенка-Карого.

3. Читати твори «Хазяїн» і «Мартин Боруля».