Реферат: Рекомендації, Павленко В. В, учитель хімії зош №28, Рибіна С. Ф., учитель хімії Миколаївської гімназії №2

Зміст

Вступ…………………………………………………….…………..2

Метод навчальних проектів, Бойко Т. І.,

учитель хімії Миколаївської гімназії №41………….…………….6

«Реалізація компетентнісного підходу

в навчанні хімії», Руденко О. В.,

учитель хімії ЗОШ №33……………………………….…………..13

Урок 1. «Сульфатна кислота. Фізичні і хімічні властивості»,

Руденко О. В., учитель хімії ЗОШ №33……………….………...17

Компетентнісний підхід при викладанні хімії /особливості

практичних питань конкретного змісту/ рекомендації,

Павленко В.В, учитель хімії ЗОШ №28, Рибіна С.Ф.,

учитель хімії Миколаївської гімназії №2……………….………..23

Аналіз завдань ЗНО з хімії та методичні рекомендації

до підготовки ЗНО, Степанова В. Ф., учитель хімії, ММК …....29

Урок 2. «Узагальнення знань про воду.

Розв’язування розрахункових задач»,

Степанова В. Ф., учитель хімії, ММК ………………….………...33

Урок 3. «Узагальнення й систематизація

знань з теми «Початкові хімічні поняття»,

Арзуманова І. Ю., учитель хімії ММК ……………….……….....37

Література ……………………………………………….………....41

Додаток. Психофізіологічні особливості процесу
навчання: бібліографічний список літератури…………………...42


Сучасні підходи до розуміння сутності процесу навчання

Шкільна практика містить арсенал методів і засобів, необхідних для формування знань, умінь і навичок, а також раціональної організації навчальної праці школярів з урахуванням їхніх вікових та індивідуальних особливостей. Водночас одне з найактуальніших завдань навчання – формування вміння вчитися – ще далеке від розв’язання, хоч в експериментальному аспекті є чимало цікавих і плідних підходів. У самій школі йде активний пошук нових форм навчання.

Психологічні й дидактичні дослідження, узагальнення досвіду вчителів засвідчують, що формування вміння навчатися залежить від значної кількості факторів. Так, оцінюючи рівень самостійності школяра, учитель, констатує вміння дитини самостійно розв’язати задачу, відповісти на запитання, опрацювати матеріал за підручником. Проте лише частина вчителів знає, чи може учень самостійно проаналізувати свій шлях до вирішення завдання, усвідомити труднощі пошуку відповіді, сформулювати нові запитання. Слід зауважити, що не тільки вчителі, а й учні схильні оцінювати свою навчальну працю здебільшого за результатами. Підвищення результативності цієї праці багато в чому залежить від аналізу, оцінювання самого процесу пізнавальної діяльності. Аналіз уроків та окремих методичних прийомів, які використовують педагоги в своїй роботі, засвідчує, що на успішність роботи вчителя і класу впливають не лише місце й роль того або іншого методичного прийому, а й психологічні умови засвоєння матеріалу. Однією з найбільш поширених причин є недостатнє знання вчителем класу загалом і кожного учня, необізнаність педагога з тим, як навчається той чи інший учень, що і чому може його зацікавити або видатися важким, непосильним.

Звичайно, не кожний учень може самостійно виховати в себе вміння ефективно засвоювати знання. Однією з передумов уміння вчитися є вироблення в дітей ефективних способів навчальної роботи. Спосіб навчальної роботи є результатом взаємодії педагогічних факторів шкільного навчання й особистого життєвого досвіду дитини.

Добре відомо, що знання, відірвані від власного досвіду школяра, засвоюються формально, без активної внутрішньої переробки навчального матеріалу. Саме тому потрібні не лише корекція навчальної діяльності школяра, а й створення умов для правильного осмислення й узагальнення ним власного досвіду.

Нове в педагогіці може з’явитися лише від нових знань. Якщо немає нових відкриттів, то немає і підґрунтя для створення більш досконалих теорій та технологій.

Останнє десятиліття розвитку світової науки позначилося сенсаційними відкриттями нових закономірностей роботи головного мозку. Саме ці дослідження стають підґрунтям для розробки більш досконалих педагогічних теорій і технологій. Знати їх сучасному педагогові необхідно.

Мозок є органом учіння. Про нього ми поки знаємо мало.

Сьогодні людина використовує менше 1% з багатьох мільйонів клітин свого мозку. Приблизно таким самим показником оцінюється і коефіцієнт його корисної дії. Отже, перспективи прогресу у навчанні пов’язані насамперед з пошуками способів активізації і використання більшого відсотка клітин мозку.

Ми знаємо, що мозок складається з лівої і правої півкуль. Кожна з півкуль виконує свою функцію, спрощено можна сказати, що вони відповідають за різне бачення світу. Ліва – це світ логіки, раціональності та вміння аналізувати. Права півкуля відповідає за кольори, форми, ритми, це світ емоцій, інтуїції.

Дослідження постійно підтверджують, що загальна інтелектуальна здатність вища в осіб, які користуються обома півкулями. Це також потрібно враховувати у навчанні. Саме на пропорційному навантаженні обох півкуль – академічної та емоційної – сьогодні розробляються новітні технології керування роботою мозку.

Мислення і пам’ять – головна зброя того, хто навчається. Надзвичайно потужна і дієва. Нею треба навчитися користуватися.

Мислення полягає у пізнанні суті речей і явищ, закономірних зв’язків і відносин між ними. Це процес відображення внутрішнього і зовнішнього світу у свідомості. Мислення проявляється під час вирішення завдань, проблем, що постійно постають перед людиною. Результат мислення – нові знання.

Матеріальною формою функціонування мислення є мова. Мислення і мова – єдині. Тому про мислення людини може багато сказати те, як вона висловлює свої думки. Хто чітко мислить, той чітко висловлюється.

Активні методи навчання покращують розуміння, активізують емоції і почуття, завдяки чому полегшують запам’ятовування матеріалу. Як влучно сказав Конфуцій: „Чую і забуваю. Бачу і пам’ятаю. Роблю і розумію”.

Із шкільного курсу біології ми знаємо, що люди народжуються із задатками до певних видів діяльності. Математичні, лінгвістичні, музичні та всі інші задатки успадковуються. Далі вони розвиваються залежно від того, в яких умовах живе людина. Вроджені задатки створюють основу для розвитку здібностей.

Для нас важливо зрозуміти, що у кожної людини є всі необхідні задатки для розвитку всіх її здібностей, але у кожного з нас вони розвинені на різному рівні.

Сьогодні психологи інтелектуальні здібності пов’язують з інтелектом, тобто загальною розумовою здатністю людини. Кожен з нас володіє багатьма різновидами інтелекту, наявними у різних співвідношеннях (лінгвістичний, логічний, музичний, природничий, кінестетичний, емоційний, між особистісний, внутрішньо особистісний).

Лише два з наших багатьох інтелектів високо цінуються в традиційній системі навчання. Перший – це лінгвістичний інтелект, тобто наша здатність читати, писати і спілкуватись за допомогою усної мови. Другий - логічний або математичний інтелект – наша здатність логічно міркувати і виконувати обчислення. Інші інтелекти недооцінюються і не розвиваються.

Метою навчального закладу має бути розвиток усіх типів інтелекту та допомога учням у пізнанні власного типу інтелекту. Особи, яким у цьому допомагають кваліфіковані педагоги, які розвиваються у компетентних фахівців, згодом краще виконують свою роботу, більш схильні до конструктивного суспільного життя.

^ Методист НМЦ Л.І.Мазуркевич

Бойко Т.І.,

Старший вчитель

Миколаївської гімназії № 41


Метод навчальних проектів

З кожним роком українська освіта стає більш відкритою. Усе більше розширюються прямі зв’язки між українськими та закордонними освітніми школами, усе частіше впроваджуються в Україні інноваційні методи, нові освітні проекти, навчальні курси й навіть освітні програми, засновані на передовому досвіді західної, американської освіти, які підтримуються міжнародними організаціями, транснаціональними корпораціями чи університетами. Завдяки цьому українська освіта швидко збагачується новим досвідом, підходами, освітніми технологіями та методами, які підвищують «конвертованість» у світі українських дипломів і атестатів, інваріантність. Як результат - поліпшується якість навчання в наших школах, знання нашої молоді стають конкурентоспроможними.

Одним із таких методів, що суттєво збагачує навчальний процес нашої сучасної школи, є метод навчальних проектів, використання якого змінює традиційний репродуктивний підхід на самостійну активну навчальну діяльність учнів. Учитель здійснює лише «підтримку» цієї діяльності тобто забезпечує матеріалами й опосередковано керує нею, пропонує учням вирішити певні проблеми. Така модель навчання має назву «навчання у центрі якого знаходиться учень». В основу такого навчального процесу покладено співробітництво і продуктивне спілкування учнів, спрямоване на спільне розв’язання проблем, формування здібностей виділяти головне, ставити цілі, планувати діяльність, розподіляти функції, брати на себе відповідальність, критично міркувати, досягти значних результатів. В українській педагогіці такий підхід пов'язаний з використанням проблемного та проектного методів навчання, у яких навчальну діяльність учнів спрямовано на успішну роботу в умовах реального суспільства. Результатом навчання стає вже не засвоєння знань, умінь і навичок, а формування основних компетентностей, які забезпечують успіх практичної діяльності .

Важливою рисою проектного підходу є гуманізм, увага та повага до особистості учня, позитивний запал, спрямований не лише на навчання, а й на розвиток особистості учня.

Слово «проект» у європейських мовах запозичене з латини й означає «викинутий уперед», «той що висувається», «той що кидається в очі». Потім це слово почали розуміти як ідею, за якою суб’єкт може й має право розпоряджатися власними думками. Сьогодні цей термін часто застосовується в менеджменті й означає в широкому розумінні будь-яку діяльність, спрямовану на визначення комплексу окремих кроків

Робота за методом проектів передбачає постановку певної проблеми й наступне її розкриття, розв’язання, з обов’язковою наявністю ідеї та гіпотези розв’язування проблеми, чітким плануванням дій, розподілом (якщо розглядається групова робота) ролей, тобто наявністю завдань для кожного учасника за умов тісної взаємодії, відповідальності учасників проекту за свою частину роботи, регулярного обговорення проміжних кроків та результатів. Метод проектів є ефективним у тому випадку, коли в навчальному процесі поставлено певне дослідне, творче завдання, для розв’язування якого потрібні інтегровані знання з різних галузей, а також застосування дослідних методик

Типологія проектів :

За домінантною діяльністю :

дослідні;

інформаційні;

творчі;

ігрові;

практичні;

ознайомчо-орієнтовні;

За предметно-змістовими напрямками:

міжпредметні;

монопроекти (у рамках однієї предметної галузі);

За кількістю учасників і характером контактів у проекті :

індивідуальні;

групові;

колективні;

шкільні;

українські;

міжнародні;

За терміном виконання проекту:

короткострокові;

довгострокові.

Незважаючи на різну тематику проектів, можна виділити такі основні етапи і зміст проектної роботи :

Пошуковий: визначення теми проекту, пошук та аналіз проблеми, висування гіпотези, постановка мети, обговорення методів дослідження.

Аналітичний: аналіз вхідної інформації, пошук оптимального способу досягнення мети проекту, побудова алгоритму діяльності, покрокове планування роботи.

Практичний: виконання запланованих кроків.

Презентаційний: оформлення кінцевих результатів, підготовка та проведення презентації, «захист» проекту.

Контрольний: аналіз результатів, коригування, оцінка якості проекту.


^ Вашій увазі пропонуються варіанти короткострокових проектів, які застосовуються на уроках органічної хімії в 9 та 11 класах.


Тема «Вуглеводи»

№1 В результаті сильної вулканічної діяльності в первинній атмосфері Землі накопився метан. Як із цього газу в «первинному бульйоні» могла утворитись глюкоза? Напишіть ряд послідовних рівнянь, демонструючи даний процес.

№2 Сорбіт (шестиатомний спирт) застосовують замість цукру при цукровому діабеті. Напишіть рівняння хімічних реакцій з допомогою яких можна із цукру отримати сорбіт.

№3 Целюлоза - основа бавовняного, льняного та інших волокон. Запропонуйте теоретично можливу технологію її виробництва, використовуючи як вихідну сировину кальцій карбід.

№4 Ацетатне волокно - вихідна сировина для виробництва ацетатного шовку. Як можна отримати ацетатне волокно синтетичним методом, використовуючи як вихідну сировину метан?


^ Тема «Амінокислоти. Білки»

Одним із перспективних напрямків розвитку технології вважається створення регенеративних технологій (виробництво речовин на базі відходів промисловості і продуктів життєдіяльності живих організмів).

Запропонуйте теоретично можливий ланцюг хімічних перетворень, за допомогою яких вуглекислий газ і воду можна перетворити в капрон.


^ Вашій увазі пропонуються варіанти довгострокових проектів, які застосовуються на уроках органічної хімії в 9 та 11 класах.

Тема: Захист оточуючого середовища від надмірного виснаження корисних копалин і забруднення .

Проблема 1. Однією із проблем сьогоднішніх великих міст являється утилізація побутових відходів. Багато гектарів землі займають міські звалища і з кожним роком їх площі збільшуються.

Для знавців хімії не важко помітити, що побутові відходи - це цінна хімічна сировина, із якого можна виготовляти важливі продукти.

Запропонуйте свій проект комплексного використання побутових відходів для виробництва необхідних хімічних продуктів.

При розробці проекту використовуйте слідуючі дані:

- маса побутових відходів нашого міста - 40 тон на добу;

- в відходах міститься до 60% поліетилену, поліпропілену та гуми;

- 30% паперу, картону і відходів переробки деревини;

- 8-9% різноманітних харчових відходів.

Проблема 2. Розробіть проект збору горюче-мастильних матеріалів, які потрапляють акваторію порту і їх переробку на поліетилен, каучук та інші важливі продукти.

Проблема 3. Розробіть проект технологічної установки для виробництва синтетичного харчового жиру із вуглекислого газу і води. Проектна потужність установки повинна забезпечити потреби вашого району в жирах. За рік в районі використовується 48 тон харчового жиру.

Проблема 4. Розробіть проект технологічної установки для виробництва синтетичного етанолу, що використовується як пальне в двигунах внутрішнього згорання. Як вихідну сировину використайте вуглекислий газ. Проектна потужність установки повинна забезпечити дворічну потребу нашого району в паливі з розрахунку на те, що автомобільний парк району становить 20 000 авто.


^ ПРОЕКТНИЙ УРОК НА ТЕМУ:

ФІЗИЧНІ ТА ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ АЛКЕНІВ

ДЕВІЗ: Найбільш раціональний прийом вивчення нового заключається в переносі знань раніше вивченого (відомого) на новий об’єкт, що вивчається (на невідоме)

Дія при переносі:

Виділити загальні елементи в предметах чи явищах, що вивчаються.

Узагальнити подібні елементи першого і другого предметів або явищ.


^ ПРОЕКТ №1.

Перенести знання про основні закономірності в зміни фізичних властивостях алканів на алкени.

Порівняти гомологи етилену та метану. Виявити загальні риси в їх складі та будові. Використовуючи знання про основні закономірності зміни агрегатного стану, температури кипіння і температури плавлення, а також розчинність у Н2О, пояснити як будуть змінюватись ці властивості в гомологічному ряду етилену.

Виготовте шаростержньові молекул етану та етилену. Порівняйте моделі, а також на основі уяви про електронну і просторову будову алканів і алкенів виявіть найбільш суттєві ознаки цих сполук. Порівняння проведіть по слідуючому переліку ознак :

а)відмінні особливості складу молекул;

б) відмінні особливості просторової конфігурації молекул;

в) відмінні особливості валентних кутів;

д) відмінні особливості довжини с-с зв’язків.


^ ПРОЕКТ №2.

Порівняйте склад алканів та алкенів. Найдіть подібність в складі цих сполук. На основі цього поясніть, які продукти реакції будуть виділятись при горінні цих речовин. Найдіть відмінність в складі цих сполук. На основі цього поясніть: чому алкани горять безбарвним або синім полум’ям, а алкени світним; як буде змінюватись колір полум’я при спалювані алкінів, загальна формула яких СпН2п-2.

^ ПРОЕКТ №3.

Вивчити властивості подвійного С=С зв’язку та перенести ці знання на етилен і за допомогою цього прийому пояснити характерні властивості цієї сполуки.

Здійснити ланцюжок перетворень:

С2Н5ОН

↓

С2Н6 →С2Н4→С2Н4Сl2

↓

С2Н5Сl→С4Н10

На снові даних перетворень зробіть узагальнення, якими двома способами можна синтезувати сполуки, що мають подвійний зв'язок.


^ ПРОЕКТ №4.

Ви працівник НДІ лабораторії високомолекулярних сполук. Організуйте співробітників вашої лабораторії по комплексному вивченні синтезу та застосуванню поліетилену. Вивчення провести по слідуючим напрямкам:

- ідея безвідходного виробництва і комплексної переробки сировини ;

- просторова будова поліетилену і клас органічних сполук до якого його можна віднести ;

- перспективні області застосування, виходячи з хімічних та фізичних властивостей .

Руденко О. В.,

учитель хімії

Миколаївської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів № 33


«Реалізація компетентнісного підходу в навчанні хімії»

Особливості сьогодення вимагають від сучасної школи формування особистості високоосвіченої, суспільно-активної, творчої, яка використовує знання, як життєвий інструмент, приймає нестандартні рішення, вміє критично мислити, пропонує нові ідеї розв’язувння старих проблем, володіє комунікативними здібностями, впевнено почувається у сучасному житті. Один із напрямків вітчизняної освіти є компетентнісний підхід у навчанні.

У світовій педагогічній теорії та практиці поняття компетентності є головним. У своєму змісті воно уособлює не лише суму знань, умінь і навичок, а й здатність їх застосовувати, сукупність взаємозалежних якостей особистості, спрямованих на опанування певного кола предметів або процесів і необхідних для якісної, продуктивної та дієвої маніпуляції ними.

Вивчення хімії сприяє формуванню ключових компетентностей освіченої людини взагалі і креативного, адекватного учня зокрема.

^ Соціальна компетентність характеризує уміння учні жити в суспільстві, приймати певні рішення. Формуванню таких властивостей сприяє організація на уроках групової роботи, проблемно-пошукових методів. При побудові уроку я враховую інтереси і здібності учнів, використовую різнорівневі завдання, які сприяють формуванню навичок самооцінки. Проблемні питання стимулюють учнів до вибору раціональних шляхів розв’язання задачі. При вивчені теми «Оборотні й необоротні реакції» ставлю проблемне питання : «Як можна прискорити утворення аміаку з вихідних продуктів?». Тут учні пропонують умови зміщення хімічної рівноваги, згадуючи всі умови : тиск, температуру, наявність каталізатора.

Під час лабораторних та практичних занять учні являються не лише спостерігачами, а й дослідниками різних явищ, перетворень. Вони намагаються зрозуміти в якій галузі їхнього майбутнього професійного життя можна застосувати знання, отримані під час таких уроків. Це також підтримує інтерес до предмета і підвищує пізнавальну активність.

Висвітлення зв’язку хімії з іншими природничими науками дозволяє поступово формувати уявлення про наукову картину світу, формує полікультурну компетентність. Наприклад, на уроці з теми «Отруйність спиртів» учні дають відповідь на питання : «Чому в Україні так багато людей хворих на алкоголізм?». Тут учні пояснюють це питання не лише з точки зору біохімічних процесів, а і соціальних явищ, знань, основаних на традиціях народу, його звичаїв, менталітету.

Інформаційні компетентності учнів передбачають оволодіння новими інформаційними технологіями, вміннями здобувати, критично осмислювати, творчо використовувати і відтворювати інформацію з різних джерел. У навчально-виховному процесі я використовую метод проектів. Цей метод дозволяє учням самостійно отримувати необхідну інформацію із різних джерел : ЗМІ, Інтернету, аналізувати та відбирати необхідну інформацію, перетворювати її, зберігати, використовуючи електронні носії, при цьому, замість дій за шаблоном виступають пошукові, дослідницькі дії. Результатом виконаної роботи можуть бути різні презентації (усні, письмові, мультимедійні). Дуже яскравою стає мультимедійна презентація, яка дозволяє учням краще засвоювати матеріал (працює зорова пам’ять), суттєво економити час на уроці. Під час вивчення теми «Сульфатна кислота. Сульфати» я поділила клас на чотири творчі групи, які мали створити міні-проекти і презентувати їх у вигляді схем, таблиць, фото-матеріалів. Презентація була створена з використанням мультимедійної системи. Це дало можливість під час одного уроку розглянути не лише фізичні та хімічні властивості, добування сульфатної кислоти в промисловості, а й розглянути види і застосування різних солей – сульфатів, сульфітів, чого під час проведення стандартного уроку здійснити практично неможливо через брак часу.

При проведенні уроків я практикую подання результатів діяльності учнів з виконання творчих завдань у вигляді бесід, повідомлень, доповідей, презентацій та захисту проектів. Це допомагає формувати комунікативну компетентність особистості і забезпечувати розвиток мовлення учнів. Особливу увагу я звертаю на дотримання учнями норм наукового лексикону та вимог знань нової хімічної номенклатури. Вміння дискутувати являється обов’язковим для сучасного учня. Під час вивчення теми «Оксиди Карбону» учні висловлюють припущення про те, як може змінитися життя на планеті Земля зі збільшенням вуглекислого газу в повітрі, прогнозують можливі майбутні катаклізми пов’язані з «Парниковим ефектом».

У сучасному світі здоров’язберігаюча компетентність посідає важливе місце. Адже розвиток суспільства висуває нові вимоги до здоров’я людини. Високий рівень захворюваності школярів вказує на необхідність і важливість в учнів на уроках і позаурочний час формувати саме цю компетентність. Наприклад, на уроці з теми «Хімія в побуті» використовую метод «Ажурна пилка», за допомогою якого учні опрацьовують велику кількість важливої для здоров’я інформації за короткий час. Групи учнів отримують випереджувальні завдання з тем : «Побутова хімія в квартирі», «Сучасне маркування хімічних добавок», «Правила поводження з побутовими хімікатами», «Ознаки отруєння хімікатами», «Перша допомога під час отруєнь побутовими хімікатами та хімічних опіків». Після виконаної роботи експертні групи обмінюються інформацією, формулюють і записують висновки.

Специфіка предмету «Хімія» передбачає роботу з реактивами, хімічним обладнанням, тому дотримання правил техніки безпеки при роботі з реактивами і вміння надавати першу медичну допомогу є пріоритетним для кожного викладача хімії. Обов’язковими повинні стати «хвилинки відпочинку» на уроці, які дозволяють зменшити розумове навантаження учнів.

Формування всіх груп учнівських компетентностей пов’язане з використанням різноманітних педагогічних прийомів та методів навчання і не може забезпечуватися окремою технологією навчання, лише їх поєднання розвиває гармонійну, креативну особистість.

Руденко О. В.,

учитель хімії

Миколаївської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів № 33


«Навряд чи знайдеться інша речовина, що штучно добувається,

яка б настільки часто застосовувалась в техніці, як сірчана кислота».

Д.І.Менделєєв


Тема: Сульфатна кислота. Фізичні і хімічні властивості.


Мета уроку: - вивчити фізичні і хімічні властивості сульфатної кислоти;

- навчити розпізнавати за специфічними властивостями розбавлену і концентровану сульфатну кислоту;

- закріпити знання про ряд активності металів;

- розвивати в учнів креативні здібності, логічне мислення, пам’ять, уміння робити узагальнення і висновки;

- виховувати зацікавленість предметом, старанність та наполегливість.


^ Тип уроку: Урок засвоєння знань

Форми роботи: Індивідуальна, групова, фронтальна


Обладнання: Сульфатна кислота розбавлена і концентрована, індикатор метиловий оранжевий, вапняк, порошок магнію, мідна проволока, сахароза, пробірки, штатив; таблиця «Розчинність кислот, солей, основ у воді», періодична система елементів, мультимедійна система

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми й мети уроку.


1 учень (біля дошки виконує завдання)

Установити відповідність:

N2O5 H2CO 3 N2O5 H2CO3

SO2 HNO3 SO2 HNO3

CO2 H2SO4 CO2 H2SO4

SO3 H2SO3 SO5 H2SO3


2 учень: Дає характеристику Сульфуру за місцем у періодичній системі.


3 учень: біля дошки здійснює хімічні перетворення:


FeS2 SO2 SO3 H2 SO4


4FeS2 +11O2 2Fe2O3 8SO2


2SO2 + O2 2SO3


SO3 + H2O2H2SO4


Декілька учнів працюють за картками (кожна правильна відповідь – 1 бал)


І рівень (слабкі учні) – 6 балів

Закінчити рівняння реакцій, дати назви сполукам, що утворились:


SO + H2O SO + H2O H2SO3 – сульфітна кислота

N2O5 + H2O N2O5 + H2O 2HNO3 – нітратна кислота

CO2 + H2O CO2 + H2O H2CO3 – карбонатна кислота

ІІ рівень (достатній) – 9 балів

З яким із запропонованих речовин реагує сульфур (VІ) оксид:

H2O; Ca(OH)2; Mg; NaCl; Fe(OH)2; HCl AgNO3


- Записати рівняння можливих реакцій:

H2O + SO3 H2SO4 m (H2SO4) – 122,5

Ca(OH)2 + SO3 CaSO4 + H2O m (CaSO4) – 170 m(H2O) – 22,5

Fe(OH)2 + SO3 FeSO4 + H2O m (FeSO4) – 190 m(H2O) – 22,5

Для будь – якої реакції розрахуйте маси речовин, що утворяться в результаті змішування двох реагентів, якщо маса сульфур (VІ) оксиду 100 г (6 балів)


ІІІ рівень (високий) – 12 балів

Скласти рівняння реакцій за схемою:


NaSO4


S SO2 SO3 H2SO4 CuSO4




H2

S + O2 SO2

2SO2 + O2 2SO3

SO3 + H2O H2SO4

H2SO4 + 2NaOН Na2SO4 + 2H2O

H2SO4 + Mg MgSO4 + H2

H2SO4 + CuO CuSO4 + H2O


Розрахувати масу сульфур (VІ) оксиду, яку отримали з 50 л сульфур (ІV) оксиду, якщо вихід продукту - 90% (6 - балів)

50 л

2SO2 + O2 2SO3

2 * 22,4 л/моль 2 * 80 г/моль


х = 50 л х 160 г/моль = 178,5 г х = 178,5 х 0,9 = 160 г

44,8 л/моль


Відповідь: 160 г SO3


ІІІ. Вивчення нового матеріалу


Учитель: Темою вивчення сьогоднішнього уроку є сульфатна кислота. Вона являється важливим продуктом хімічної промисловості, що виробляє неорганічні кислоти, луги, солі, мінеральні добрива. За різноманітністю застосування сульфатна кислота посідає перше місце серед кислот, вона застосовується майже в усіх галузях виробництва.

Деякі учні на минулих уроках отримали випереджувальне домашнє завдання – створити проекти для мультимедійної установки з теми «Сірчана кислота». Підсумки цієї роботи ми підіб’ємо у вигляді презентації цих проектів за планом:

Сульфатна кислота. Фізичні властивості.

Хімічні властивості сульфатної кислоти.

Одержання сульфатної кислоти.

Застосування сульфатної кислоти та сульфатів.


Повідомлення 1. Сульфатна кислота. Фізичні властивості.


Повідомлення 2. Хімічні властивості сульфатної кислоти.


І. Розбавлена кислота: а) дисоціація відбувається ступінчасто;

б) взаємодія з оксидами металів;

в) взаємодія з гідроксидами (основами);

г) взаємодія з солями;

д) взаємодія з металами.


Інструктаж з техніки безпеки під час роботи з кислотами.


Демонстрація «Хімічні властивості розведеного розчину сульфатного кислоти»:

дія на індикатори;

взаємодія з магнієм, ферумом;

взаємодія з основами;

взаємодія з солями.



ІІ. Концентрована кислота (специфічні властивості) взаємодіє:

з малоактивними металами;

з неметалами;

з цукром;

якісна реакція на сульфат-іон.



Демонстрація «Взаємодія концентрованої сульфатної кислоти з міддю».


Повідомлення 3. Одержання сульфатної кислоти.


Повідомлення 4. Застосування сульфатної кислоти та сульфатів.


ІV. Закріплення вивченого матеріалу (фронтальне опитування).

Назвіть природні сполуки, що містять Сульфур (природна сірка, сірчаний колчедан, сірководень).

Що собою являє олеум? (Розчин сульфур оксиду в концентрованій кислоті)

Чим концентрована сульфатна кислота відрізняється від розбавленої? (Хімічними специфічними властивостями)

Які правила техніки безпеки треба дотримуватись, розчиняючи концентровану сульфатну кислоту? (Кислоту доливати у воду).

У цистернах з яких металів можна транспортувати концентровану сульфатну кислоту? (Сплави заліза (стальні), свинцеві).

Чому саме ці цистерни не можна використовувати для перевезення розчиненої сульфатної кислоти? (розведена сульфатна кислота взаємодіє з металами, що в ряді напруг стоять до Гідрогену).


V. Підсумки уроку. Релаксація.

Вчитель: Прошу закрити очі, згадати моменти уроку і відповісти на питання:

Що нового дізнались на уроці?

Що було незрозумілим?

Який етап уроку найбільше запам’ятався?


Вчитель оголошує і коментує рівень компетентності учнів. Комплексна оцінка виставляється після перевірки самостійної роботи.


VІ. Домашнє завдання.

Вивчити § 9. Виконати завдання: І рівень – 1, ІІ рівень – 3, ІІІ рівень -4*

Павленко В.В,

учитель хімії

Миколаївської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів №50

Рибіна С.Ф.

учитель хімії

Миколаївської гімназії №2


Компетентнісний підхід при викладанні хімії

/особливості практичних питань конкретного змісту/

рекомендації

Згідно з програмою з хімії для загальноосвітніх навчальних закладів Міністерства Освіти і Науки України, метою навчання хімії є формування засобами навчального предмета ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки та виховання громадянина демократичного суспільства.

Після вивчення пропедевтичного інтегрованого курсу «Природознавство» в якому учні повинні одержати мінімум знань про речовини та хімічні явища, перед вчителем хімії постає завдання знайти такі форми і методи, які б дали змогу на етапі основної школи здобути базові знання з хімії.

Компетентнісний підхід є необхідним в умовах сьогодення для успішного досягнення цілей в реальних життєвих ситуаціях. Виходячи із структури уроку можливе на кожному із етапів формування різних видів компетентностей.

За одним із означень, поняття компетентність визначається, як спроможність кваліфіковано проводити діяльність, виконувати завдання або роботу. Це поняття вміщує певний набір знань, навиків і ставлень, що дають змогу ефективно працювати в певній галузі, як здатність застосовувати знання та вміння. Зміст освіти повинен передбачати досвід здійснення відомих способів діяльності, що втілюється разом із знаннями в уміннях і навиках, досвід творчої, пошукової діяльності з розв'язанням нових проблем, перетворенням раніше засвоєних знань у нові способи діяльності. У структурі освіти чільне місце повинен посідати досвід ціннісного ставлення до природного і соціального довкілля. В цьому плані (охорона довкілля) можна використати уроки хімії, продемонструвавши зворотну (негативну) сторону хімічного виробництва. На заняттях з хімії слід звернути увагу на вираз "кислотні дощі" та пояснити його походження. Тут доцільно назвати ще один, а власне: "лисячі хвости" і розповісти, що так називали викиди в атмосферу N02 (бурого кольору) азотно-тукових заводів. Надати учням можливість самим зробити висновок. Що може цей газ утворити з водяною парою, яка завжди присутня в повітрі (суміш нітратної та нітритної кислот). Подібне явище спостерігається і при виробництві сульфатної та деяких інших кислот. З цього приводу підкреслити важливість проектування не лише досконалих очисних споруд, а створення безвідходного виробництва в хімічній промисловості.

Хімія, як одна з фундаментальних природничих наук, має. всі можливості формувати в учнів спеціально-предметні компетентності.

Предметна компетенція - це сукупність знань, умінь та характерних рис, і на їх основі формуються загально предметні компетентності. До закінчення школи в учня повинні бути сформовані всі основні компетенції. Пізніше вони будуть лише доповнюватися та розвиватися. Ще із шкільної парти учень повинен усвідомлювати, де і як він зможе застосувати набуті знання, уміння та досвід. Адже за визначенням міжнародного департаменту стандартів для навчання «компетентність — це спроможність кваліфіковано проводити діяльність, виконувати завдання або роботу».

Безперечно, для успішного засвоєння такої науки, як хімія, велике. значення мають лабораторні роботи (досліди). Для експериментальної компетенції необхідне виконання експерименту під керівництвом вчителя з описом дослідів. Однак, для вміння аналізувати, порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити висновки необхідні базові теоретичні знання основних понять, законів і принципів хімії.

Для оцінювання результатів роботи учнів на уроці істотне значення має виконання письмових завдань. Письмова робота дає можливість осмислити відповідь, перевірити її, виправити помилки.

Немаловажне значення мають завдання для порівняння. Вони - передбачають вміння аналізувати та порівнювати істотні ознаки об'єктів, що вивчаються, тобто, уміння встановлювати подібність та відмінність між предметами або їх окремими елементами і ознаками. Завдання краще подавати із зростанням складності, тобто, здійснювати перехід від окремого до загального.

Важливе завдання сучасного викладача хімії - забезпечити засвоєння учнями предмета на рівні функціональної грамотності, а у профільних класах - на рівні освітньої компетентності. Навчання хімії передбачає формування і більш загальних компетентностей: освітньої (вміння вчитися, розкривати суть і значення теоретичних побудов і символіко-графічних форм, давати їм різну інтерпретацію, оперувати мовою науки та ін.); методологічної, комунікативної; експериментально - практичної; задачної тощо.

Зміст предмету «Хімія» бере також участь у формуванні різноманітних надпредметних компетентностей: комп'ютерної; екологічної; валеологічної; соціокультурної тощо.

Виділяємо пріоритетну роль хімії у формуванні екологічної компетентності, оскільки більшість екологічних проблем сучасності мають хімічну природу, а для їх вирішення активно використовуються хімічні засоби та методи. Недостатність хімічної грамотності погрожує загрозою людині та природі, недооцінюванню ролі хімії у розв'язанні екологічних проблем, хемофобією. Екологічна освіта та виховання розглядається нами як складова частина всіх ступенів шкільної хімічної освіти.

Таким чином, компетентнісний підхід у системі сучасної національної освіти практично можливий лише за умови органічного поєднання двох його взаємопов'язаних ланок : компетентнісний педагог і компетентнісний учень.

Компетентнісний учитель, на наше переконання, інтегрує в собі високий рівень професійних, педагогічних, психологічних, соціальних якостей та здійснює системний підхі