Реферат: Вокальна музика     Вступ. Бесіда про вокальну музику

Урок № 1. ВОКАЛЬНА МУЗИКА    
Вступ. Бесіда про вокальну музику
Музика – це справжнє мистецтво! Однак є й інші види мистецтва. Наприклад, живопис чи література.
Усі вони тісно пов’язані між собою. Література – це мистецтво слова, за допомогою якого письменник передає свої думки та почуття.
А ще є мистецтво говорити… Це мистецтво також пов’язане з музикою, тому що людській вимові притаманний музичний елемент – інтонація. Інтонація є основою виразності музичної мови. Одне й те саме речення (навіть слово!) можна вимовити з різною інтонацією – і кожного разу людину зрозуміють по-іншому. З мовної інтонації народжується мелодія. Так виникла вокальна музика. Коли вірші та мелодія поєднуються в пісні, вони починають жити як новий твір мистецтва, в якому музика і література збагачують і доповнюють одна одну.
Про це йдеться в „Оді пісні” композитора Олега Антоняка.

^ Слухання. „Ода пісні”

Розучування „Оди пісні”
У Давній Греції одами називали пісні. Зараз, щоб отримати таку назву, твір повинен мати величальний характер.

^ Караоке. „Ода пісні”
1. На перехресті сильних почуттів,
Де нота серця стрілася зі словом,
З глибин життя народжений мотив
Пливе на хвилях музики і мови.
Приспів
Пісні слава за ніжність і силу,
Хай летить понад світом вона,
В ній народної вольності крила,
України душа чарівна.
2. Струмками в річку голоси течуть,
Та без душі вони так мало значать,
А пісню ту далеко й довго чуть,
В якій сміються пристрасті і плачуть.
Приспів
3. То ж над землею лийся, пісне, знов,
Сій між людьми краси й добра насіння,
Гнів заколисуй і неси любов
Із покоління в нові покоління.
^ Приспів

Відомості про вокальну музику, вокаліз
До вокальної музики відносять твори, в яких є вокально-мелодійний розвиток, але немає віршованого тексту.
^ Вокаліз – це музичний твір для виконання голосом без слів.

Відомості про „Вокаліз” С. Рахманінова
Прикладом вокальної музики є „Вокаліз” російського композитора Сергія Рахманінова. Він є майстром фортепіанної, вокальної, симфонічної та оперної музики. Рахманінов дуже любив співати народні пісні. Перебуваючи в Україні, він познайомився з творчістю Тараса Шевченка і створив кілька вокальних творів на його вірші.

^ Слухання. „Вокаліз” С. Рахманінова

Аналіз прослуханого твору
Поміркуйте, який характер музики цього твору.
Поміркуйте, який темп музики.
Поміркуйте, якою є динаміка вокалізу.

^ Підсумки уроку
Різні види мистецтва – музика, живопис, література – тісно пов’язані між собою. Література – це мистецтво слова, за допомогою якого письменник передає свої думки та почуття.
У самій людській вимові закладено музичний елемент – інтонацію, що є основою виразності музичної мови. З мовної інтонації народжується мелодія. Так виникає вокальна музика. Коли вірші і мелодія поєднуються в пісні, вони починають жити як новий твір мистецтва, в якому музика і література збагачують і доповнюють одна одну.
Прикладом цього є „Ода пісні”, яку ми розучили на сьогоднішньому уроці. Також ми дізналися, що таке вокаліз і прослухали „Вокаліз” С. Рахманінова для того, щоб краще засвоїти це поняття.
 


^ Урок № 2. ІНСТРУМЕНТАЛЬНА МУЗИКА. ПІСНЯ БЕЗ СЛІВ    
Вступ
Пісня як найпростіший вокальний жанр виникла у результаті поєднання двох видів мистецтва — слова та музики.
Ми вже знаємо, що є вокальні твори і без тексту. Наприклад, „Вокаліз” Сергія Рахманінова. А ще існують музичні твори для окремих музичних інструментів. їх також називають піснями. Це тому, що ці твори мають чітко виражений пісенний характер, однак призначені вони не для співу, а тільки для інструментального виконання.

^ Відомості про „Пісню” Л. Ревуцького
До інструментальної музики належить твір „Пісня” українського композитора Левка Ревуцького. У ній можна помітити фольклорні джерела, зв’язок із народною творчістю.
Левко Ревуцький народився на Полтавщині в кінці 19 століття Після здобуття освіти в Київській консерваторії він виявив себе як талановитий композитор, науковець і педагог. Ревуцький є автором багатьох творів різноманітних жанрів. З його іменем пов’язане становлення української симфонічної та фортепіанної музики минулого століття.

^ Слухання. „Пісня” Л. Ревуцького

Аналіз прослуханого твору
Поміркуйте, яким є характер твору.
Поміркуйте, в якому темпі звучить музика
Чому композитор Л. Ревуцький назвав свій інструментальний твір „Піснею”?

^ Робота над „Ода пісні”
Виконувати пісню треба урочисто, піднесено. При цьому потрібно домагатися інтонаційно-осмисленого співу кожного куплету. Також слід дотримуватися правил дихання і фразування.

^ Караоке. „Ода пісні”
1. На перехресті сильних почуттів,
Де нота серця стрілася зі словом,
З глибин життя народжений мотив
Пливе на хвилях музики і мови.
Приспів
Пісні слава за ніжність і силу,
Хай летить понад світом вона,
В ній народної вольності крила,
України душа чарівна.
2. Струмками в річку голоси течуть,
Та без душі вони так мало значать,
А пісню ту далеко й довго чуть,
В якій сміються пристрасті і плачуть.
Приспів.
3. То ж над землею лийся пісне знов,
Сій між людьми краси насіння,
Гнів заколисуй і неси любов
Із покоління в нові покоління.
Приспів.
Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися з українським композитором Левком Ревуцьким, прослухали та проаналізували його твір „Пісня”, а також вивчили і проспівали „Оду пісні”.
 

^ Урок № 3. ІНСТРУМЕНТАЛЬНА МУЗИКА. ВАРІАЦІЇ    
Вступ. Розповідь про пісню „Їхав козак за Дунай”
Кажуть, у сиву давнину виконання пісні було певним містичним ритуалом, у якому люди розмовляли з природою, переказували одне одному різні легенди. Про найвидатніших людей і найвизначніші події обов’язково складали пісні.
Ми не раз мали змогу переконатися в тому, що народна пісня є цілісним музично-поетичним твором. Пісні, складені в сиву давнину чи у наш час, є історією народу.
У пісні Семена Климовського „Їхав козак за Дунай” висвітлюються історичні події 18 століття: від’їзд на чужину запорізьких козаків після знищення російською царицею Запорізької Січі. Тут правдивий життєвий зміст. Він відображений просто і майстерно виразною наспівною мелодією. Це, до речі, притаманне більшості народних пісень. І пісні „Їхав козак за Дунай” також. Тому її вважають народною. Жанр цього твору визначають як пісня-романс.
^ Романс – це одноголосний вокальний твір з інструментальним супроводом.

Демонстрація пісні Сергія Климовського „Їхав козак за Дунай”

Бесіда про пісню „Їхав козак за Дунай” С. Климовського
Яка сумна пісня! Але іноді (під настрій) дуже хотілося б її почути. Краще вміти її співати! Тому розучимо пісню Сергія Климовського „Їхав козак за Дунай”, яку вважають народною і виконують у вигляді романсу.

^ Розучування пісні С. Климовського „Їхав козак за Дунай”

Караоке. Пісні „Їхав козак за Дунай”
1. Їхав козак за Дунай,
Сказав :”Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Скачи та гуляй!”.
Вийшла, ручки заломивши,
І тяженько заплакавши:
„Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!”
2. «Білих ручок не ламай,
Ясних очей не втирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!»
«Не хочу я нічого,
Тільки тебе одного,
Будь здоров ти, мій миленький,
А все пропадай!»
3. «Постій, постій, козаче,
Твоя дівчина плаче,
На кого ж ти покидаєш,
- Тільки подумай!»
Свиснув козак на коня:
«Оставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года!»

^ Слухання. Варіації на тему пісні Р. Савицького „Їхав козак за Дунай”

Аналіз прослуханого твору
Яку мелодію нагадує цей твір?
В якому темпі написані варіації?
Який характер твору?

^ Відомості про композитора Р. Савицького
Мелодія інструментального твору, який щойно прозвучав, – це відома пісня, але звучить вона трішки незвично. А тому, що український композитор Роман Савицький створив і назвав його Варіаціями на тему пісні „Їхав козак за Дунай”.
Роман Савицький – композитор і музичний педагог. Народився на Львівщині у родині священика. Музичну освіту здобув у Львові й у Празі. Його називали одним із найкращих західноукраїнських піаністів. Основу творчості складає інструментальна музика та обробки народних мелодій. Останні роки життя провів у США.
Роман Савицький – не єдиний композитор, який використав „Їхав козак за Дунай”. Також всесвітньовідомий німецький композитор Бетховен зробив обробку пісні „Їхав козак за Дунай”!
У 1810-1818 роках Бетховен їздив до Австрії на курорт у м. Тепліц. Там він і почув цю пісню у виконанні кріпацького хору одного ясновельможного пана, який теж приїхав на курорт.

^ Підсумки уроку
Сьогодні зазирнули в сиву давнину, звідки бере свій початок народна пісня, вивчили пісню Сергія Климовського „Їхав козак за Дунай”, ознайомилися із варіаціями на тему цієї пісні видатного українського композитора Романа Савицького та дізналися про цікаву сторінку творчого доробку Л. Бетховена.
 


^ Урок № 4. ВОКАЛЬНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНА МУЗИКА. КАНТАТА    
Вступ. Кантата
Ми вже знаємо, що література і музика тісно пов’язані між собою. Досить часто музичні та поетичні твори, які відображають різноманітні явища життя, природи тощо, споріднені за характером своїх образів.
Український композитор Микола Лисенко написав концертний твір „Радуйся, ниво неполитая” на основі поезії Тараса Шевченка. У цьому творі оркестрову музику, вокальний і хоровий співи поєднано з віршованим текстом. Такий концертний твір для солістів, хору та оркестру називають кантатою.
^ Кантата – це великий музичний твір, що складається з кількох частин і створений для виконання хором, солістами та симфонічним оркестром.

Відомості про М. Лисенка
Микола Лисенко – славетний український композитор, засновник української музичної класики, диригент, піаніст і музичний педагог ХІХ-ХХ століть. Протягом усього життя він збирав український пісенний фольклор, творчо застосовував його у власній музиці.
Микола Лисенко народився на Полтавщині, звідки широкими калиновими рушниками простелилася творча доля багатьох українських митців. Він був високоосвіченою людиною, навчався в Харківському та Київському університетах, а також у Лейпцизькій консерваторії.
Формування творчих ідей Лисенка відбувалося під впливом поезії Тараса Шевченка – на його вірші композитор створив близько дев’яноста вокальних творів різних жанрів. Серед них – кантата „Радуйся, ниво неполитая”.

^ Слухання. Кантата М. Лисенка „Радуйся, ниво неполитая” (5 частина)

Аналіз прослуханого твору
Визначте, яким є характер твору.
Поміркуйте, в якому темпі звучить кантата.

^ Робота над піснею „Їхав козак за Дунай”
Не поспішаючи, стримано виконайте пісню „Їхав козак за Дунай”.
Розділіться на дві групи і проспівайте її з ритмічним супроводом у помірному темпі.

^ Караоке. Пісня „Їхав козак за Дунай”
1. Їхав козак за Дунай,
Сказав :”Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Скачи та гуляй!”.
Вийшла, ручки заломивши,
І тяженько заплакавши:
„Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!”
2. «Білих ручок не ламай,
Ясних очей не втирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!»
«Не хочу я нічого,
Тільки тебе одного,
Будь здоров ти, мій миленький,
А все пропадай!»
3. «Постій, постій, козаче,
Твоя дівчина плаче,
На кого ж ти покидаєш,
Тільки подумай!»
Свиснув козак на коня:
«Оставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года!»

^ Підсумки уроку
На сьогоднішньому уроці ми поєднали музику та літературу на прикладі кантати М.Лисенка „Радуйся, ниво неполитая”, яка написана на слова Т. Шевченка. Також завершили роботу над піснею „Їхав козак за Дунай”.
 


^ Урок № 5. ОРКЕСТРОВА МУЗИКА. УВЕРТЮРА    
Вступ. Відомості про пісню „Засвіт встали козаченьки”
Розучімо ще одну історичну українську пісню «Засвіт встали козаченьки».
За переказами її автором є легендарна піснярка з Полтавщини Маруся Чурай. Вона склала цю пісню в день розлучення з коханим, який вирушив із козаками в похід.
Сповнена туги лірична пісня полюбилася козакам. Її виконували в походах; з часом вона стала маршовою героїчною піснею.

^ Слухання. „Засвіт встали козаченьки”

Аналіз прослуханого твору
Про що йдеться в цій пісні?
Поміркуйте, як потрібно заспівати пісню „Засвіт встали козаченьки”, щоб найкраще відобразити її життєвий зміст.
Які засоби музичної виразності ви помітили при прослуховуванні твору?

^ Розучування пісні „Засвіт встали козаченьки”

Караоке. „Засвіт встали козаченьки”
1. Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі.
Виплакала Марусенька
Свої ясні очі.
2. Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися,
Та за свого миленького
Богу помолися.
3. Стоїть місяць над горою,
А сонця немає.
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає.
4. Іди, іди, мій синочку,
Та й не забавляйся,
За чотири неділеньки
Додому вертайся.
5. Ой рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться,
Та щось мій кінь вороненький
В воротях спіткнувся.
6. Ой не плачте, не журітесь,
В тугу не вдавайтесь,
Заграв мій кінь вороненький —
Назад сподівайтесь.

^ Слухання. Увертюра до опери М. Лисенка „Тарас Бульба”

Аналіз прослуханого твору
Мелодія якої пісні прозвучала в увертюрі?
Яким є характер музики?
В якому темпі звучить увертюра?

^ Розповідь про творчість М. Лисенка
Автором опери „Тарас Бульба” є Микола Лисенко. З його іменем пов’язують становлення української національної опери. Опера „Тарас Бульба” за сюжетом повісті Миколи Гоголя є вершиною оперної творчості Миколи Лисенка і неоціненним внеском до скарбниці українського оперного мистецтва. У ній розповідається про визвольну боротьбу українського народу проти іноземного поневолення 1648-54 років. Події відбуваються в Дубенському замку на Рівненщині.
Кожна опера починається з увертюри.
^ Увертюра – це оркестровий вступ до опери, балету, кантати чи кінофільму.

Підсумки уроку
Сьогодні ми розучили пісню „Засвіт встали козаченьки”, автором якої є Маруся Чурай, прослухали увертюру до опери Миколи Лисенка „Тарас Бульба”, почули звучання симфонічного оркестру.
 


^ Урок 6. МУЗИЧНО-СЦЕНІЧНЕ МИСТЕЦТВО. ОПЕРА ТА ЛІТЕРАТУРА    
Вступ. Відомості про оперу
Сьогодні ми торкнемося теми давньогрецького театру... У давньогрецькому театрі музика була обов’язковим елементом: плавно, наспівно промовлялися акторами ролі; хор уособлював одночасно і „голос народу”, і голос автора. У 16-17 століттях в італійському місті Флоренції спроби відродити грецьку трагедію сприяли створенню першої опери як поєднання музики та драми. Надалі протягом століть музика і сюжет „змагалися” між собою за „головну роль” в оперному жанрі. Опера – це вершина музично-сценічного мистецтва. На сьогодні вона є найскладнішим музичним жанром, у якому з музикою та літературою поєднані елементи хореографії, театрального й образотворчого мистецтв.
Літературною основою опери є лібрето – літературний текст опери.

^ Відомості про В. А. Моцарта
Щоб створити оперу, потрібно бути справді майстерним композитором. Наприклад, коли ми слухаємо твори Моцарта, нас зачаровує краса, легкість та „прозорість” його музики. Звучання кожного його твору розкриває перед слухачами незрівнянне багатство та глибину душі генія.
Австрійський композитор 18 століття Вольфганг Амадей Моцарт ще дитиною вражав усіх своїм неперевершеним обдаруванням – у 6 років він став віртуозом гри на клавесині, гастролював із концертами Європою; тоді ж почав складати свої перші твори. За 35 років життя композитор створив понад 600 музичних творів: 41 симфонію, 19 опер, а також багато інших творів у різних жанрах.

^ Відомості про оперу В. А. Моцарта „Чарівна флейта”
Моцарт створив 19 опер. „Чарівна флейта” – це остання опера композитора, створена на основі казкового літературного сюжету. У ній ідеться про перемогу розуму й добра над забобонами та злом. Головні дійові особи – мудрий і добрий чарівник Зорастро та безжалісна і мстива Цариця Ночі.
У мелодіях опери композитор використав австрійські та німецькі народні пісні. Особливо це виявилось у темах персонажа Папагено. „Приємний та ніжний ” дзвін чарівних дзвіночків не раз допомагає йому та його друзям перемагати зло і знайти своє щастя.

^ Слухання. Хор „Звідки приємний та ніжний той дзвін” з опери «Чарівна флейта»

Аналіз прослуханого твору
Які почуття викликало у вас прослуховування фрагменту з опери?
Якою є динаміка твору?

^ Спільне двох геніїв
Ви, напевне, помітили, що творчості Моцарта властивий тісний зв’язок з інтонаціями народних австрійських і німецьких народних мелодій. М. Лисенко у своїх творах використовував українські народні пісні. Наприклад, «Засвіт встали козаченьки»

^ Робота над піснею „Засвіт встали козаченьки”
Виконайте пісню „Засвіт встали козаченьки” чітко, слідкуючи за інтонацією.
Проплескайте ритмічний рисунок пісні.
Виконайте пісню з ритмічним супроводом.

^ Караоке. „Засвіт встали козаченьки”
1. Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі.
Виплакала Марусенька
Свої ясні очі.
2. Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися,
Та за свого миленького
Богу помолися.
3. Стоїть місяць над горою,
А сонця немає.
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає.
4. Іди, іди, мій синочку,
Та й не забавляйся,
За чотири неділеньки
Додому вертайся.
5. Ой рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться,
Та щось мій кінь вороненький
В воротях спіткнувся.
6. Ой не плачте, не журітесь,
В тугу не вдавайтесь,
Заграв мій кінь вороненький —
Назад сподівайтесь.

^ Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися багато нового про давньогрецький театр і основу театру оперу. Опера – це вершина музично-сценічного мистецтва, один із найулюбленіших жанрів композитора В. А. Моцарта.
Також ми звернулися до творчості М. Лисенка і дізналися, що композитори у своїх операх використовували мелодії народних пісень. Наприклад, в опері „Тарас Бульба” М.Лисенко використав пісню „Засвіт встали козаченьки”.
 


^ Урок № 7. МУЗИЧНО-СЦЕНІЧНЕ МИСТЕЦТВО. ЛІТЕРАТУРА В БАЛЕТІ    
Вступ. Відомості про пісню „Веселкова”
Зустрічаймо нову пісню „Веселкова” сучасного автора Ольги Янушкевич. Разом із поетесою Марією Ясаковою вона створила багато гарних і різноманітних пісень для дітей і дорослих. „Веселкова” – одна з них.
Поміркуймо, про що ця пісня і які засоби музичної виразності найкраще розкривають її поетичний зміст.

^ Слухання. Пісня „Веселкова”

Розучування пісні „Веселкова”

Караоке. Пісня „Веселкова”
1. За веселковим, за небокраєм
Хтось на сопілці чарівно грає.
А чи то грає, чи то здається,
Чи пісня лине із мого серця?
Приспів.
Над моїм краєм,
Над моїм містом
Пісня лунає
Голосом чистим.
Пісня злітає
У світ широкий.
Веселка грає
На семи нотах
2. В чарівній пісні слова чудові,
Всі кольорові, всі веселкові.
Краплини сонця у кожнім слові.
Краплини щастя — теж кольорові
Приспів.
3. За веселковим, за небокраєм
Срібні дзвіночки хтось розсипає.
На тих дзвіночках веселка грає,
Пісня лунає над рідним краєм.
^ Приспів

Відомості про балет
На минулому уроці ми познайомилися з жанром опери, однак театральне мистецтво неможливо уявити і без балету.
Балет – це музично-драматичний твір сценічної дії, зміст якого передають за допомогою хореографії (танцю).
У ньому музика і танок відіграють роль слова, відображають розвиток сюжету. Отже, для створення балетного спектаклю також необхідне лібрето.

^ Бесіда про казку Ш. Перро „Попелюшка”
На сюжет казки Шарля Перро „Попелюшка” відомий російський композитор Сергій Прокоф’єв створив однойменний балет.
Пригадайте зміст і персонажів казки.

^ Відомості про композитора С. Прокоф’єва
Сергій Прокоф’єв народився в українському селі Сонцівка на Донеччині. У рідній домівці музика оточувала його з раннього дитинства, оскільки мати чудово грала на фортепіано. Композитор велику увагу проділяв створенню творів для дітей.
Музика Прокоф’єва втілює гармонійне, радісне відчуття життєвої краси та енергії.

^ Слухання. Фрагмент „Па-де-шаль” із балету „Попелюшка”
Прослухаймо „Па-де-шаль” (танок із шаллю) – першу сцену з балету «Попелюшка». Дія відбувається в будинку батька Попелюшки. Сестри вишивають шаль, мачуха спостерігає за ними. Раптом сестри починають сваритися. Сварка завершується падінням дівчаток.

^ Слухання. Фрагменти „Па-де-шаль” та „Аморозо” з балету „Попелюшка”
Прослухаймо фрагмент „Аморозо” із балету „Попелюшка”. Солов’їна ніч. Попелюшка і Принц знайшли один одного. Серед пахощів квітів вони йдуть до великого, світлого і радісного щастя взаємного кохання.

^ Аналіз прослуханого твору
Поміркуйте, що спільного та відмінного між двома танцями.
Поміркуйте, яким є настрій двох прослуханих фрагментів.

^ Підсумки уроку
Сьогодні ми вивчили сучасну пісню „Веселкова” Ольги Янушкевич на слова поетеси Марії Ясакової. Дізналися про балет; познайомилися з творчістю композитора Сергія Прокоф’єва (зокрема з фрагментами з його балету «Попелюшка»: „Па-де-шаль” та „Аморозо”).
 


^ Урок № 8. СИМФОНІЧНА МУЗИКА. ВІД ПІСНІ ДО СИМФОНІЇ    
Вступ. Почуття, настрої в музиці. Симфонія
Які почуття, настрої переживає людина?
Радість, смуток, безтурботність, щастя, тривога, замріяність, піднесеність, розгніваність.
Як композитору передати душевний світ людини з усіма його складнощами: суперечливими почуттями, думками, що безперервно змінюють одна одну, протирічать одна одній, взаємодіють?
Яку форму обрати композитору для передачі цього світу, на яких думках і почуттях зосередитись?
Саме симфонія краще, ніж інші види музики, здатна передати картину суперечливих почуттів. Ось чому майже всі композитори зверталися до написання симфоній!
^ Симфонія – це великий музичний твір для симфонічного оркестру, що складається з чотирьох частин, кожна з яких має свою назву та характер.

Відомості про симфонію, інструменти симфонічного оркестру
Симфонії виконує симфонічний оркестр, який складається з таких груп:
- струнні інструменти (скрипка, віолончель, альт, контрабас);
- дерев’яні духові інструменти (флейта, гобой, кларнет);
- мідні духові інструменти (валторна, труба, тромбон);
- ударні інструменти (литаври, бубон, тарілки, барабан).

^ П. Чайковський і Україна
Творча спадщина Чайковського охоплює майже всі музичні жанри, однак чільне місце в ній посідають опера та симфонія. Композитор багато років поспіль проводив літо на лоні української природи – Черкащині, Поділлі, Сумщині; бував у Києві, Харкові, Одесі. Творчість Чайковського тісно пов’язана з Україною.
У його творах надзвичайно талановито, по-новому звучать мелодії українських народних пісень.

^ Слухання. Фінал Другої симфонії П. Чайковського

Аналіз прослуханого твору
Який характер прослуханого твору?
Який темп прослуханої музики?
Яку українську народну пісню використав композитор у фіналі Другої симфонії?

^ Повторення пісні „Веселкова”
Виконайте „Веселкову” весело, завзято.
Співайте пісню м’яким, округленим звуком, зберігаючи чітку, ясну вимову.
Під час співу не виділяйтесь із загального хору.

^ Караоке. Пісня „Веселкова”
1. За веселковим, за небокраєм
Хтось на сопілці чарівно грає.
А чи то грає, чи то здається,
Чи пісня лине із мого серця?
Приспів.
Над моїм краєм,
Над моїм містом
Пісня лунає
Голосом чистим.
Пісня злітає
У світ широкий.
Веселка грає
На семи нотах
2. В чарівній пісні слова чудові,
Всі кольорові, всі веселкові.
Краплини сонця у кожнім слові.
Краплини щастя — теж кольорові
Приспів.
3. За веселковим, за небокраєм
Срібні дзвіночки хтось розсипає.
На тих дзвіночках веселка грає,
Пісня лунає над рідним краєм.
^ Приспів

Підсумки уроку
Дід П. Чайковського, як ми вже знаємо, був родом з України, а саме – з Кам’янки, що неподалік від с.Гриньки, де й народився М. Лисенко. Тому мелодії українських народних пісень були так близькі Чайковському і тому він використав в Другій симфонії українську народну пісню „Журавель”.
Сьогодні ми завершили роботу над піснею „Веселкова”.
 


^ Урок № 9. МУЗИЧНІ ОБРАЗИ В НАРОДНІЙ ТВОРЧОСТІ. КАЗКА    
Вступ. Музика в літературі
Сьогодні ми вкотре переконаємося, наскільки важливим є літературне мистецтво для музики: пісня, кантата, опера, балет нерозривно пов'язані з літературою. Ці музичні жанри не можуть без неї існувати.
А чи може література існувати без музики?..
Щоб відповісти, спочатку пригадаємо народні пісні і поміркуймо, чи всі вони можуть бути просто віршами.
Прослухайте знайому українську народну пісню „Ой єсть в лісі калина”.

^ Слухання. Пісня „Ой єсть в лісі калина”
Ви переконалися – дзвінко, весело, жартівливо! Одним словом – гарно!
Прочитайте слова пісні як вірш, без співу.
Ой, єсть в лісі калина.
Ой, єсть в лісі калина.
Калина-калина,
Комарики-дзюбрики,
Калина.
Там стояла дівчина.
Там стояла дівчина.
Дівчина-дівчина,
Комарики-дзюбрики,
Дівчина.
Цвіт-калину ламала.
Цвіт-калину ламала.
Ламала-ламала,
Комарики-дзюбрики,
Ламала.
Та й в пучечки в'язала.
Та й в пучечки в'язала.
В'язала-в'язала,
Комарики-дзюбрики,
В'язала.
„Комарики-дзюбрики” та часте повторювання слів виглядає курйозним і неприродним без мелодії. Це не вірш, а пісня — музичний жанр, в якому, як ми вже переконалися, є невіддільними віршований текст і мелодія.
Лише деякі з народних пісень могли б жити як поезії (без музики). Наприклад, норвезька народна пісня „Чарівний смичок”.

^ Демонстрація пісні „Чарівний смичок”

Розучування пісні „Чарівний смичок”

Караоке. Пісня „Чарівний смичок”
1. Прийшов у село музикант-старичок,
В руках музиканта – чарівний смичок.
Ударив у струни – зібрався народ.
Танцює, співає, сміється село.
2. Проходив багач – як почув скрипаля,
То враз його заздрість за душу взяла.
– Продай свою скрипку! Тобі заплачу,
За неї віддам я всього досхочу!
3. – Ні! скрипку свою я тобі не продам.
Дорослим потрібна вона й дітлахам.
Під звуки її веселиться народ,
Танцює, співає, сміється село!

^ Українська народна казка „Чарівна скрипка”
Ми виконали пісню „Чарівний смичок”, існує також казка про чарівну скрипку.
Вона народилася на Буковині – у співучому краї, що славиться різноманіттям чудових і своєрідних народних пісенних мелодій, а також запальними танцювальними ритмами.

Жив колись на світі бідний русин. Життя проминало, а у чоловіка ні сина, ні багатства – сама біда в хаті. Пішов бідняк найматися до графа, якого буковинці любили, як сіль в оці чи тернину в боці.
– Підеш молотити, – сказав граф, – а за роботу візьмеш те, що в чоботи нападає.
Русин погодився. Цілий місяць вимахував ціпом і приносив у чоботах заробіток. Нарешті провіяв зароблене зерно, розстелив на ряднині, аби просушилося. Та горобці теж були голодні й видзьобали все до зернини.
Побачив це русин, кинув спересердя брилем об землю:
– А смерека б вас побила!
– Не сердься, добрий чоловіче, – запищало в нього за спиною. Я – одна зернина, яку не з'їли горобці.
Нахилився русин, підняв листок лопуха і помітив золоту зернину. А вона радить:
– Ти мене не їж, а посій у землю і поливай три рази на день водою з Черемошу.
Русин так і зробив. А одного ранку почув він за вікном таку чудову музику, що за серце брала. Виглянув. На тому місці, де була посіяна зернина, виросла дивна яблуня. З її гілля звисали не яблука, а скрипки – із зеленими і жовтими смугами. Зачудувався русин і вийшов надвір. Не встиг підійти до чарівного дерева, як почув:
– Добридень, тату!
– Добридень,— відповів русин. – А хто мене називає татом?
– Це я, ваш син Петрик, – і з яблуні скочив красний хлопець зі скрипкою в руках.
– Що це таке? – запитав батько.
– А то така скрипка, що коли погладжу на ній зелені смуги, то омолоджується добро, а як торкнуся жовтих – старіється зло.
Чоловік не міг нарадуватися чарівному синові.
Однієї неділі Петрик подався у село. На толоці побачив людей. Вони намагалася танцювати, але всі були такі змарнілі, що падали з ніг.
– Що ті люди роблять? – спитав Петрик селян.
– Весілля справляють, – відповів один дід. – Але граф їх зовсім виснажив роботою.
Погладив хлопчина зелені смуги скрипки і втяв веселої. Люди стали жвавими, щасливими. Молодий із молодою – як місяць із зірницею. І всі пустилися до танцю-тропотанцю. А граф вийшов на балкон палацу, глянув у бік толоки і аж рота роззявив від подиву. Він наказав гайдукам позаганяти всіх селян до своїх воріт. Прийшли бідні люди, поскидали брилі.
– Бачу, що від музики ви дістали добру силу. Завтра під горою маєте продовбати великий прохід, аби весь Черемош міг туди текти!
Наступного дня зранку люди взяли мотики й лопати і подалися до гори. Минали дні, тижні, місяці, доки продовбали крізь гору тунель. Подивився граф і каже:
– Тепер побудуйте всередині гори високий палац – з великими залами, довгими коридорами, ясними світлицями. Брама до палацу має бути така, аби її закрила і мала дитина, а відчинити міг тільки один я.
Рушили бідні люди до хати, де жив із родичами Петрик. Викликали його й докоряють:
– Ти дав нам снагу видовбати діру для ріки, а тепер лишив нас у біді?..
Петрик відповів:
– Завтра всі до одного беріть кияння, довбні та лопати і йдіть до гори. Я прийду на поміч.
Наступного дня люди прийшли до гори, але ніхто не міг підняти ні кия, ні лопати. Тут Петрик погладив зелені смуги скрипки, приклав смичок до струн і врізав коломийку. Люди помолоділи, дістали красну силу — аж уламки скелі розліталися. Коли все було готове, граф розіслав гайдуків скликати гостей. Гості зібралися в палаці, який збудували всередині гори.
Прийшов туди Петрик. Граф наказав слугам викинути зухвалого хлопця, але той погладив жовті смуги скрипки, приклав смичок до струн і заграв. У палаці одразу притихли. Граф згорбився, руки затремтіли. Петрик вийшов за браму і зачинив її назавжди.
Минули роки, брама обросла травою-муравою. Про графа ніхто й не згадував. А про Петрика та його чарівну скрипку розповідають і донині.

^ Підсумки уроку
Невідомі творці казок та оповідань, в яких виражено народну мудрість, прекрасно розуміли, як впливає музика на людину, тому з любов'ю та захопленням розповідали про народних умільців, котрі майстерно володіли мовою музики. Це — свідчення того, що народ завжди високо цінував і з великою повагою та особливою любов'ю ставився до музикантів-аматорів, які силою свого мистецтва допомагали творити добро, несли людям радість та розраду.
 


^ Урок № 10. АМАТОРСЬКЕ МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО. МУЗИЧНІ ОБРАЗИ В КАЗЦІ    
Вступ. Музичні образи в казці
Музика присутня у багатьох казках народів світу в чарівних історіях про талановитих музикантів, їхні інструменти та чудодійну силу музики. Наприклад, у грузинській народній казці „Чонгуріст” юнак співав і грав на чонгурі.
^ Чонгурі – грузинський чотириструнний щипковий інструмент із тихим голосом і ніжним звучанням.

Грузинська народна казка „Чонгуріст”
Жив на світі цар. Мав він дочку прекрасну, як сонце. Багато славних і знатних юнаків просили її руки, та цар усім відмовляв.
– Принеси спочатку яблуко безсмертя, – говорив цар кожному, – і доведи, що ти гідний царівни.
Поблизу від палацу жив бідний юнак. Славився він своїми піснями та грою на чонгурі. Покохав юнак прекрасну царівну і попросив у царя дозволу взяти її за дружину.
Не прогнав цар бідного чонгуріста, а сказав йому, як і всім говорив:
– Добудеш для мене яблуко безсмертя, – буде по-твоєму.
Узяв чонгуріст чонгурі та й подався в путь. Ішов він, ішов, дев'ять гір перейшов та й бачить: розкинувся на схилах пагорба сад. Загорожа навкруги саду кам'яна, висока-превисока. Чонгуріст обійшов сад – з ранку до вечора йшов! – входу не знайшов.
Іде юнак, грає на чонгурі та співає лагідну пісню. Завмер сад, перестали шелестіти листям дерева. Слухають пісню гори й долини. Пташки, що пролітали в небі, посідали на дерева, щоб послухати пісню чонгуріста.
І зараз почув людину страшний гвелвешапі, що стеріг чарівну яблуню, та й розсунув камінну огорожу.
Іде чонгуріст садом, співає сумну пісню.
Відкрив гвелвешапі величезну пащу, понісся на людину... і раптом завмер.
Утихомирила лагідна пісня лють злого чудовиська.
А чонгуріст іде собі, звучать солодкі звуки його пісні.
З очей гвелвешапі побігли сльози, незнана печаль охопила його. Та раптом порвалися струни чонгурі. Зупинився юнак перед гвелвешапі, чекаючи своєї долі.
А гвелвешапі зірвав яблуко і подав юнакові.
– Візьми яблуко, не бійся. Ніколи ще зі мною не розмовляли мовою пісні. Бери це яблуко безсмертя, воно твоє. Бо безсмертна людина, яка здатна скласти таку чарівну пісню.

^ Бесіда про пісню „Чарівний смичок”
Невідомі творці казок та оповідань, в яких виражена народна мудрість, прекрасно розуміли, як впливає музика на людину, тому з любов'ю та захопленням розповідали про народних умільців, котрі майстерно володіли мовою музики. Так народжувалися музичні образи в казках та оповіданнях, а пізніше — і в літературних творах.
Яскравим прикладом є норвезька народна пісня „Чарівний смичок”. Головний герой казки майстерною грою на скрипці дарував людям радість і вселяв у їхні душі оптимізм.

^ Робота над піснею „Чарівний смичок”
Виконайте пісню „Чарівний смичок” стримано та легко.
Зверніть увагу на те, що вона починається не з повного такту, а із затакту.
У супроводі якого музичного інструмента звучить пісня „Чарівний смичок” і чому?

^ Караоке. Пісня „Чарівний смичок”
1. Прийшов у село музикант-старичок,
В руках музиканта – чарівний смичок.
Ударив у струни – зібрався народ.
Танцює, співає, сміється село.
2. Проходив багач – як почув скрипаля,
То враз його заздрість за душу взяла.
– Продай свою скрипку! Тобі заплачу,
За неї віддам я всього досхочу!
3. – Ні! скрипку свою я тобі не продам.
Дорослим потрібна вона й дітлахам.
Під звуки її веселиться народ,
Танцює, співає, сміється село!

^ Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися про народний грузинський інструмент чонгурі, познайомилися з грузинською народною казкою „Чонгуріст”, а також пригадали норвезьку народну пісню „Чарівний смичок”.
 


^ Урок № 11. ІНСТРУМЕНТАЛЬНА МУЗИКА В ПОЕЗІЇ. КВАРТЕТ    
Вступ. Відомості про пісню та авторів
Сьогодні ми розучимо одну з пісень Анатолія Житкевича.
Цей композитор – щаслива людина! Він зрозумів, що йому насправді потрібно. Пісня називається „Все це потрібно мені”. Автор пісні привертає нашу увагу до найдорожчого для людини у світі, у тому числі й до „гордих, крилатих пісень”.

^ Демонстрація пісні А. Житкевича „Все це потрібно мені”

Розучування пісні „Все це потрібно мені”

Караоке. Пісня „Все це потрібно мені”
Милі, чарівні слова,
Казка стара і нова,
Мрія висока, не грізна,
Ласка матусина ніжна,
Татова сильна рука,
І повноводна ріка
Горді, крилаті пісні —
Все це потрібно мені,
Все-все-все, Все-все-все,
Все це потрібно мені!
В полі тривкий колосок,
Сад і маленький лісок,
Мова моя солов'їна,
Рідна моя Україна,
Чисте дзвінке джерело,
Миле до болю село,
Спокій і мир на землі —
Все це потрібно мені
Все-все-все, Все-все-все,
Все це потрібно мені!

^ Музика в поезії.
Як ви думаєте, чи потрібна людям музична мова, якщо словами можна все сказати?..
Існує музика, яка насправді нікому не потрібна. Наприклад, така, яку описав Іван Крилов у своїй байці „Кв