Реферат: Методичні прийоми активізації пізнавальної діяльності (активні та інтерактивні) школярів на уроках історії України

Методичні прийоми активізації пізнавальної діяльності (активні та інтерактивні) школярів на уроках історії України

Теоретичний аспект поданих матеріалів опирається на авторські узагальнення Олени Пометун – доктора педагогічних наук, професора, завідувача лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України, Лідії Пироженко – кандидата педагогічних наук, старшого наукового співробітника Інституту педагогіки НАПН України та Костянтина Баханова, доктора педагогічних наук, доцента, декана суспільно-гуманітарного факультету Бердянського державного педагогічного університету. Підбір практичних завдань охоплює курс історії України з метою створення умов для ефективного опанування школярами саме цього загальноосвітнього предмета


^ Управління освіти і науки

Івано-Франківської обласної державної адміністрації

Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Лабораторія суспільно-гуманітарних дисциплін


Валерій Островський


^ МЕТОДИ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

(АКТИВНІ ТА ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ)

НА УРОКАХ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Івано-Франківськ

2004

ВСТУП

Сучасні вимоги до шкільного навчального процесу полягають не тільки в тому, щоб учні отримали систему наукових фактів, готових істин і штампів поведінки. Навчання повинно формувати у школярів здатність творчо мислити, уміння зіставляти та аналізувати факти, аргументовано захищати свою точку зору, критично ставитися до джерел інформації, учитися розуміти інших, співпрацювати з ними. У цій ситуації на допомогу вчителям прийдуть активні та інтерактивні методи (або методи активізації пізнавальної діяльності), що у наш час успішно застосовуються в багатьох країнах світу.

Методи активізації пізнавальної діяльності дозволяють вирішити комплекс проблем, які досить часто постають перед педагогом:

усі учні класу включаються в роботу;

опрацьовується, узагальнюється й повторюється велика кількість навчального матеріалу;

кожен має можливість висловити своє судження;

школярі навчаються грамотно аргументувати свою думку і знаходити альтернативні рішення;

формуються доброзичливі стосунки в учнівському колективі.

Запропоновані нижче методи впорядковані за принципом зростаючої складності, де спочатку розглядаються прості щодо організації, а також доступні для будь-якого учнівського колективу, потім описуються складні, що передбачають наявність певного рівня підготовки школярів, відповідної фахової майстерності вчителя. Усі вони певним чином поєднані між собою і можуть використовуватись окремо або комплексно. Педагог сам обирає частоту їх застосування: від окремого елементу уроку до технології навчання.

Структура поданого матеріалу однакова для всіх розділів і містить наступні основні теоретичні та практичні позиції:

узагальнювальна характеристика групи методів;

опис організації окремих методів кожної групи й рекомендації щодо їх застосування учнями та вчителями;

орієнтовний перелік тем (проблемних завдань) з історії України, що можуть вивчатися на уроках з використанням активних та інтерактивних методів.

Теоретичний аспект поданих матеріалів опирається на авторські узагальнення Олени Пометун – доктора педагогічних наук, професора, завідувача лабораторії історичної освіти Інституту педагогіки АПН України, Лідії Пироженко – кандидата педагогічних наук, старшого наукового співробітника Інституту педагогіки АПН України та Костянтина Баханова, кандидата історичних наук, доцента, декана суспільно-гуманітарного факультету Бердянського державного педагогічного університету. Підбір практичних завдань охоплює курс історії України з метою створення умов для ефективного опанування школярами саме цього загальноосвітнього предмета.

* * *

Важливу роль в активізації пізнавальної діяльності учнів відіграє група простих щодо організації методів, які передбачають спільну роботу всього класу. Їхньою метою є висловлення найбільшої кількості думок щодо поставленої проблеми. Такі методи використовуються на різних етапах уроку і мають наступний загальний алгоритм підготовки і проведення:

Постановка і короткий аналіз проблеми.

Проведення інструктажу.

Робота з класом (висловлюється тільки один учень, відповіді не коментуються і не оцінюються, виступи не перериваються вигуками та розмовами).

Загальне обговорення та підбиття підсумків.

“^ Обговорення проблеми в загальному колі”. Учні розташовуються колом. Весь клас обговорює різні аспекти запропонованої проблеми, що триває доти, поки є бажаючі висловитись. Учитель узагальнює ідеї.

^ Орієнтовні питання

Який корисний досвід організації навчання в Києво-Могилянському колегіумі варто використовувати для розвитку освіти в сучасній Україні?

Чому, на вашу думку, у сучасній Галичині спостерігається зростання інтересу до періоду правління Йосифа ІІ?

“Нам необхідний сьогодні культ Крут для створення ідеології державної розбудови” (Голос України. – 1998 р. - 29 січня). Чи згідні ви з цим твердженням?

Які запитання ви поставили б учасникам зустрічі ветеранів ОУН-УПА та Червоної армії?

“Мікрофон”. Учитель пропонує учням проблемне запитання. Вони беруть “мікрофон” (ручку, олівець, пенал тощо) і передають його один одному, по черзі висловлюючи свою думку. Відповідає тільки той, хто отримав “мікрофон”. Виступи повинні бути лаконічними; вони не коментуються і не оцінюються.

^ Орієнтовні питання

Що би ви записали в український літопис, якщо жили б у другій половині ХVІІ ст.?

Які проблемні питання ви підготували б для виступу на конференції “Кирило-Мефодіївське братство: історія та сучасність”?

Яке значення в розвитку сучасних українсько-польських відносин має вивчення історії західноукраїнських земель у складі Польщі 30-х років ХХ ст.?

Як ви гадаєте, хто проявив себе більш далекоглядним політиком у ході радянсько-німецьких переговорів 1939 р. – Й. Сталін чи А. Гітлер?

“^ Незакінчені речення”. Визначивши тему для обговорення, учитель формулює початок речення і пропонує учням закінчити його. Кожен наступний учасник діалогу має починати із запропонованої формули.

Орієнтовні “незакінчені речення”

Від цього уроку я очікую...

На сьогоднішньому уроці найважливішим для мене було...

Після 1621 р. українсько-польські відносини загострилися тому, що...

Реформи 1848 р. мали помітне значення для українців Галичини, зокрема...

Поразка Директорії була неминучою, бо...

Головними причинами загострення міжнаціональних відносин у СРСР були...

“^ Мозковий штурм”. Учитель чітко формулює питання, записує його на дошці і пропонує учням висловити ідеї, навести фрази чи слова, що розкриватимуть поставлену проблему. Усі пропозиції (без зауважень і коментарів) записуються на дошці в порядку їх висловлення. Кількість ідей заохочується. Наостанок відбувається колективне обговорення та критична оцінка запропонованих версій.

Пам’ятка для учня

Висловлюйте усе. що спадає вам на думку
^ Не обговорюйте й не критикуйте висловлювань інших
Можна повторювати запропоновані ідеї

Розширення висунутих ідей заохочується

Орієнтовні терміни, поняття, питання

Русифікація, колективізація, тоталітаризм, роздробленість, “відлига”, перебудова...

Чому деякі історики називають І. .Мазепу “вітчимом” України?

Чому австро-угорський компроміс 1867 р. посилив позиції поляків у Галичині?

Що означає поняття “розстріляне відродження”?

Які, на вашу думку, кроки має зробити Україна для виходу на європейський рівень розвитку?

“^ Метод ПРЕС”. Учитель пояснює механізм етапів методу і наводить приклади його застосування. Бажаючі роблять спроби застосувати цей метод щодо визначеної проблеми. Коли алгоритм зрозуміють усі учні, учитель використовує його на кожному уроці. Залежно від складу учнівського колективу алгоритм можна спростити: ПОЗИЦІЯ→ПРИКЛАД→ВИСНОВКИ.
^ Обов’язкові правила для учнів
ПОЗИЦІЯ. Висловіть свою думку, починаючи так: “Я вважаю, що...”

ОБГРУНТУВАННЯ. Обґрунтуйте причину виникнення думки, починаючи так: “Оскільки...”, “Позаяк...”

ПРИКЛАД. Наведіть факти, приклади, дані на підтвердження, підсилення вашої позиції, починаючи так: “Наприклад...”

ВИСНОВКИ. Узагальніть свою думку, зробіть висновки, починаючи так: “Отже (тому), я вважаю...”

^ Орієнтовні приклади

Тема. Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 60 – початок 80-х років ХХ ст..)

Я вважаю, що в період “застою” СРСР проводив політику інтенсивної русифікації українського населення, оскільки це підтверджують різноманітні статистичні дані. Наприклад, у 1969-1980 рр. частина журналів, що виходила українською мовою, знизилася з 46 до 19 %; 1958-1980 р. книг - 60 до 24 %. Отже, я вважаю, що населення України зазнавало жорсткої мовної дискримінації з боку радянської тоталітарної системи.

Я вважаю, що в період застою в СРСР існувала криза сільського колективного господарства, позаяк зменшились обсяги виробленої колгоспами сільгосппродукції. Наприклад, 1970 р. присадибні ділянки в Україні, на які припадало 3 % орної землі давали 33 % загального виробництва м’яса, 40 % молочних продуктів, 55 % яєць. Тому я вважаю, що колгоспна система втрачала провідну роль у продовольчому забезпеченні населення.

“^ Навчаючи вчуся” (“Кожен навчає кожного”, “Броунівський рух”). Учитель готує картки з фактами щодо визначеної теми і роздає по одній для кожного учня. Упродовж кількох хвилин діти вивчають отриману інформацію. Переміщуючись по класу, вони обмінюються між собою знаннями, намагаючись протягом визначеного часу поспілкуватися із максимальною кількістю товаришів. Виконавши вправу, учні відтворюють отриману інформацію під час колективного обговорення.

^ Орієнтовна тема

Суспільно-політичний рух на Наддніпрянській Україні у 70 – 90-х рр. ХІХ ст.

Інформація на картках

Відродження громадівського руху

Стара Київська громада

Діяльність “Південно-Західного відділу Російського географічного товариства”

“Київський телеграф”

Емський указ

М. Драгоманов

Створення Загальноукраїнської безпартійної організації (ЗУБО)

Російські народники в Україні

Політика російського уряду щодо України

* * *

Ефективною є робота учнів у парах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети (засвоєння, закріплення, перевірки знань, умінь, навичок).

Робота в парах складається з таких основних етапів:

Постановка проблеми та її короткий аналіз.

Об’єднання учнів у пари шляхом поділу класу на дві половини.

Проведення інструктажу:

визначення почерговості учнівських висловлювань;

встановлення тривалості обговорення: кожного зокрема і всіх разом.

Робота в парах:

учні сідають обличчям один до одного, установлюють контакт очима;

співрозмовники використовують жести та звуки заохочення: кивок головою, доброзичливу посмішку, слова “так-так”;

за потреби партнери ставлять один одному уточнювальні запитання;

учні висловлюються чітко, наводять приклади, пояснюють думки;

співбесідники не змінюють тему розмови, не дають порад, не перебивають, не оцінюють один одного.

Представлення результатів роботи. Загальне обговорення.

“^ Взаємообмін завданнями” (“Взаємопередавання тем”, “Обговорення проблеми”). Організація роботи базується на тому, що один з учнів є носієм інформації, знає шляхи вирішення завдань, зміст теми, може проаналізувати ситуацію, документ, працювати з картою. Він передає цю інформацію іншому: розповідає, пояснює, відповідає на запитання, демонструє тощо. Другий учень слухає, записує, задає запитання, обговорює почуте, висловлює сумнів і т. д. В результаті такого навчання обидва повинні бути готовими відповідати на запитання учителя, коментувати, аргументувати позицію, свою точку зору. Цей метод працює при закріпленні нового навчального матеріалу. Ролі в парах повинні змінюватися, і школярі повинні мати чітко зафіксоване для виконання завдання.

“Карусель”. Учитель розставляє стільці у два кола попарно. Учні із внутрішнього кола розташовані спинами до центру, із зовнішнього – сидять обличчям до товаришів (один навпроти одного). Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє – рухоме. За сигналом керівника учасники зовнішнього кола пересуваються на один стілець праворуч і стають перед наступним партнером. Після проходження повного кола робота припиняється.

І-й варіант. Учні заздалегідь готують запитання (поняття, дати) і записують їх на картках, вказуючи на звороті власне ім’я. Під час роботи партнери опитують один одного. Правильно відповівши на запитання, школяр отримує, від свого товариша його картку. Переможець визначається за найбільшою кількістю зібраних карток.

ІІ-й варіант. Кожен учень, що сидить у зовнішньому колі, пересуваючись, збирає і записує максимум інформації із зазначеної проблеми. Після закінчення руху по колу учасники можуть помінятися ролями і продовжувати співпрацю.

ІІІ-й варіант. Учасники внутрішнього кола – спільники однієї думки, а зовнішнього – іншої. У зошитах фіксуються всі аргументи партнерів.

^ Орієнтовні теми (проблеми)

І-й варіант. Українська революція 1917 р.:

Які українські партії ввійшли до складу Центральної Ради (ЦР)?

Які національні меншини були представлені у складі ЦР?

Хто представляв Тимчасовий уряд на переговорах з ЦР у червні 1917 р.?

Яким було ставлення ЦР до створення регулярної армії?

Розкрийте зміст ІІ Універсалу.

Які політичні партії представлені у складі Генерального Секретаріату?

Перелічіть основні положення ІІІ Універсалу ЦР?

Бій під Крутами відбувся...?

Розшифруйте абревіатури: ЦР, УНР, Раднарком, УСДРП, ТУП.

Назвіть автора ІV Універсалу і т.д.

ІІ-й варіант. Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі.:

Слово “козак” прийшло зі сходу.

З 1556 р. на острові Мала Хортиця знаходилась перша Січ.

Курінь – військово-господарська одиниця на Січі.

Уся повнота влади належала козацькій раді.

Центральний орган Управління Запорізької Січі – кіш.

Кіш очолював кошовий отаман.

1551 р. – перша письмова згадка про Запорізьку Січ.

Кошовому допомагали військовий писар, військовий суддя, військовий осавул.

Козаки мали свої символи-відзнаки: клейноди (корогва, булава, бунчук, печатка) і т.д. відповідно до кількості учнів.

ІІІ-й варіант. Україна на завершальному етапі війни (1943–!945)

Історик І. Коваль зазначає: “Немає правових підстав пояснювати як “чорну зраду” Угоду оунівського керівництва з нацистами, як це подавалось в історико-партійній літературі”. Аргументуйте свою думку.

“^ Навчальні пари” (“Змійка”, “Ескалатор”). Усі учні вивчають навчальний матеріал за алгоритмом. У правому ряду сидять “учні”, у лівому – “учителі”. Коли “учні” виконали завдання, їм пропонується залишатися на своїх місцях, а “учителям” з лівого ряду пересісти на одне місце вперед (учень з першої парти переходить на останню). Створюються нові пари, і в них кожний партнер виконує нові функції: “учитель” стає “учнем”, а “учень” – “учителем”. Завдання “учителя” – задавати питання до щойно опрацьованого матеріалу, тлумачити незрозумілі поняття, виділяти основну ідею. Таке пересаджування може тривати до 20 хвилин.

^ Орієнтовне завдання

Гітлерівський план “Ост” мав на меті перетворити Україну на колоніальну країну, аграрно-сировинний придаток рейху. Він передбачав: (“учні” і “учителі” повинні з’ясувати що саме?).

“^ Два-чотири-усі разом” (“Снігова куля”). Учитель ставить перед учнями проблему. Вони протягом 1–2 хвилин індивідуально аналізують імовірні відповіді. Тоді клас об’єднується в пари, які після нетривалого спілкування виробляють узгоджену позицію. Пари об’єднуються в четвірки, обговоривши попередньо досягнуті варіанти, визначають спільне рішення. Кожна четвірка аргументує остаточний варіант під час колективного обговорення.

^ Орієнтовна проблема

Тема. Західноукраїнські землі на початку ХХ ст..

У чому різняться підходи до національного питання українських партій Галичини та Наддніпрянської України?

“^ Ротаційні (змінювані трійки)”. Учитель об’єднує учнів у “трійки”, що утворюють коло. Кожна “трійка” знайомиться із запитанням (однаковим для всіх), і всі учні, обговоривши його, по черзі відповідають. Після загальної дискусії учасники називають свої порядкові номери (від 1 до 3).”Двійки” переходять до наступної “трійки” за годинниковою стрілкою, а номери “три” – через дві “трійки” проти годинникової стрілки. Учні з номером “один” залишаються на місці і є постійними членами “трійки”. Кількість ротацій у “трійках” дорівнює кількості підготовлених запитань. Так, пройшовши три ротації, кожен учасник зустрічається із шістьма товаришами.

^ Орієнтовні запитання

Тема. Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – на початку 50-х рр.. ХХ ст..

Доведіть, що економіка України у повоєнний період відновлювалась і розвивалась як частина загальносоюзної економіки.

Яким чином сталінський режим у повоєнний період прагнув відновити образ внутрішнього ворога, що за роки війни відійшов на другий план?

Яку роль у період післявоєнного відновлення і розвитку народного господарства УРСР відігравав ідеологічний фактор?

* * *

Робота в малих групах – це форма організації навчання, що допомагає забезпечити позитивний результат у класі з великою кількістю учнів. Вона допомагає сформувати в дітей навички структурування матеріалу, виділення основних його елементів, розвиває вміння узагальнювати, висловлювати свою думку, раціонально використовувати час. Робота в малих групах включає 6 основних елементів:

Підготовка класної кімнати. Те, як підготовлене приміщення, у якому проходить заняття, впливає на ефективність роботи учнів. Розширення, зміна простору в діяльності груп лише додає позитивний імпульс в роботі, покращує емоційне сприйняття навчального змісту, не дає можливості втомлюватися від інтенсивності роботи. У членів груп повинна бути можливість сидячи разом, віч-на-віч, обмінюватися думками, передавати один одному матеріали з досліджуваної теми, не заважаючи роботі інших груп, вести обговорення. Учитель має легко підходити до кожної працюючої групи.

Повідомлення мети й очікуваних результатів навчальної діяльності учнів.

Об’єднання класу в малі групи.

способи об’єднання в групи

Учні називають свої порядкові номери. ”Одиниці” складають одну групу, “двійки” – другу і т.д.

Попередньо готуються картки з номерами від 1 до 4 (5, 6, 7). Проходить жеребкування, а потім відбувається розподіл, як раніше.

Заздалегідь підбирається кількість цукерок, що відповідатиме кількості учнів у класі. кожен вибирає одну цукерку із запропонованих учителем. Групи формуються за кольором обгортки або смаком цукерки. Замість цукерок можна використати інші предмети.

Клас ділиться на 4–6 груп (4–7 осіб у кожній). Збільшення чисельності групи погіршує якість її роботи.

Склад окремих груп періодично змінюється. Не допускається діяльність постійних груп протягом усього навчального року. Такий підхід забезпечуватиме ефективну взаємодію всіх учнів класу.

Учитель регулює процес формування груп. В одній - працюють дівчатка і хлопчики, сильніші і слабші, лідери і виконавці, активні і пасивні.

Групи розміщуються за окремими столами.

Проведення настановчого інструктажу.

Учні отримують навчальні завдання (вони можуть бути однакові для всіх груп або різні – в контексті основної теми).

Визначається спосіб представлення результатів роботи.

Подаються критерії, за якими оцінюватиметься робота груп.

Розподіляються дидактичні матеріали, необхідні для виконання завдань;

Регламентується робочий час (орієнтовно 10–30 хвилин).

Робота в групах. Учитель спостерігає, чи правильно учні зрозуміли його завдання, відповідає на їхні запитання, контролює за потреби

Обов’язкові правила для учнів

1. Швидко розподіліть ролі в групі:

СПІКЕР (керівник групи) зачитує завдання; організовує порядок їх виконання; встановлює черговість висловлювання учасників; підводить підсумки роботи:

СЕКРЕТАР веде лаконічні записи ходу та результатів роботи:

СПОСТЕРІГАЧ (тайм-кіпер) стежить за часом:

ДОПОВІДАЧ чітко висловлює загальну думку; оголошує результати спільної роботи.

2. Дотримуйтесь правил активного слухання.

3. Висловлюйтесь по черзі.

4. Будьте толерантними.

5. Намагайтесь дійти спільної думки..

6. Презентація результатів роботи, колективне обговорення, оцінювання та підбиття підсумків. Форма презентації залежить від групи, теми та винахідливості учасників. Це може бути схема, таблиця, малюнок (плакат), зіграна сценка, усна розповідь тощо. Тривалість звіту для групи не більше 5 хвилин. Оцінюється внесок кожного в загальний результат. За потреби проводиться коротка підсумкова загальна дискусія.

Для опрацювання в малих групах визначається тематика чи окрема проблема, які повинні містити самостійні структурні одиниці, що стануть окремими завданнями для кожної групи. Така робота може застосовуватися на різних етапах уроку. Досить вдало можна організувати співпрацю під час проведення уроків усного тематичного оцінювання.

^ Для проведення тематичного оцінювання клас об’єднується в 4-5 груп. Якщо вчитель здійснює поточне оцінювання, то окремі учні можуть отримати оцінку (високого рівня) за тему “автоматом”, а на уроці виступають в ролі “експертів” або “консультантів”.

Кожній із груп пропонуються варіанти різнорівневих завдань. Визначається спосіб представлення результатів роботи. Подаються критерії, за якими оцінюватимуться виконані завдання. Регламентується робочий час.

Після завершення обговорення учитель зачитує умови та текст завдання і на свій вибір визначає доповідача (це допомагає залучити до активної праці всіх дітей), який чітко повідомляє колективну відповідь. “Експерти” підбивають підсумки і виставляють бали, однакові для всіх учасників групи.

При потребі учні можуть звернутися за допомогою до “консультантів”, але в цьому випадку група втрачає незначну кількість балів за відповідь.

“Діалог”. Спільний пошук усіма створеними в класі групами узгодженого вирішення однієї проблеми, що знаходить відображення в заключному тексті, таблиці, схемі тощо. Після обговорення проблеми кожна група створює власний текст, таблицю, схему, які доповідач записує на дошці або аркуші паперу. Спеціальна група експертів, що теж готує свій варіант відповіді, узагальнює й пропонує кінцевий варіант для всього класу. Його записують в зошити. За сценарієм “Діалогу” відбувається “Конкурс”, де кожна група прагне створити кращий зразок виконання завдання. Експерти оцінюють і текст, і його захист.

^ Орієнтовна проблема

Причини Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини ХVІІ ст..

“Синтез думок”. Аналогічна з “Діалогом” початкова фаза, але групи не роблять запису на дошці, а передають свої узагальнення в інші групи по колу, котрі додають своє та підкреслюють те, з чим не погоджуються. Опрацьовані аркуші експерти зіставляють із власним варіантом, складають звіт й виносять на загальне обговорення.

^ Орієнтовна проблема

Значення запровадження християнства як державної релігії в Київській Русі.

“Техніка номінальних груп” (“Голосування”). Група сідає навколо стола, де є листок паперу з чітко сформульованим завданням. Учні самостійно, без консультацій, записують свої пропозиції щодо поданого завдання в зошитах. Потім вони записують ці ідеї на спільному великому аркуші. Школярі мають право відхиляти невдалі думки і висувати нові. Після цього кожному самостійно пропонується вибрати п’ять найбільш цінних пропозицій і записати їх номери на листочках. Пропозиції, що отримали найменшу кількість голосів, не відкидаються, а беруться під контроль: можливо вони потребують додаткового опрацювання. Можна провести загальне обговорення результатів голосування і провести повторне.

^ Орієнтовне завдання

Чому на початковому етапі впровадження християнства у Київській Русі не привело до суспільної злагоди?

“Спільний проект”. Усі групи вирішують одну проблему, але кожна розглядає її певний аспект. По завершенні роботи звітуються і на дошці записують свої висновки, що є частинами загального підсумкового тексту.

^ Орієнтовна проблема

Причини падіння Центральної ради (історичні, суспільно-політичні, соціально-економічні, свій варіант).

“Мнемотур”. Нагадує телевізійні “Що? Де? Коли?”, “Брейн-ринг”. Групи по черзі формулюють запитання з означеної проблеми. Інші - протягом хвилини обговорюють і представляють варіанти відповіді.

^ Орієнтовна проблема

Тема. українські землі у другій половині ХVІІІ ст.. Ліквідація російською імперією української державності.

Впізнайте історичну особу. Ця людина здобула славу і повагу народу. Її ім’я гриміло в Закарпатті та Галичині. Загинув у серпні 1745 р.

Назвіть вивчені теми, пов’язані з географічними назвами Ясси, Турбаї, Ізмаїл, Бар, Умань, Очаків.

Установіть причиною-наслідковий зв’язок: посилення централізаторської політики царизму  ліквідація гетьманства.

Чому в 1750 – 1764 рр. спостерігалось уповільнення російської експансії щодо України?

Чому українська правляча верхівка не чинила опору наступу російського царизму на автономію України наприкінці ХVІІІ ст.?

“^ Атака на учнів”. Кожна група висуває по одному представнику для змагання. Учитель ставить питання. Представники повертаються до своїх груп і, вислухавши думку кожного, вибирають кращий варіант, повертаються до вчителя і відповідають. Можна провести атаку на окрему групу або на підготовленого учня і, навіть, на вчителя.

^ Орієнтовна проблема

Тема. Люблінська унія. Початок польського володарювання на українських землях.

Перехід українських земель від Литви до Польщі означав реальну загрозу існуванню українців як окремої етнічної спільності. Доведіть (спростуйте) твердження.

Доведіть, що розширення фільваркової системи в другій половині ХVІІ ст. означало зародження протокапіталізму.

Установіть відмінності між сеймом – вищим органом державної влади Речі Посполитої та станово-представницькими установами в інших феодальних державах.

Історик О. Бойко зазначає: “Неоднорідність української еліти у Литовській державі суттєво вплинула на розвиток історичних подій”. Доведіть (спростуйте) думку.

Укажіть ознаки, з яких видно, що в другій половині ХVІ ст. польський вплив на Литву став переважати над українським.

“^ Мозаїка” (“6 на 6 на 6”, “Ажурна пилка”). Робота проводиться у два етапи. Перед тим як розпочати вправу необхідно поділитися на групи. Поділ повинен бути подвійним, наприклад: А1, А2, А3, А4, А5, А6; Б1, Б2, Б3, Б4, Б5, Б6; В1, В2...Е6. Кількість учнів у групі має дорівнювати кількості груп. Під час першого етапу групи розташовуються за столами згідно з літерами (А, Б, В...Е) й отримують завдання, що стосується різних аспектів однієї теми. На другому етапі групи формуються відповідно до чисел (1, 2, 3...6) і виконують спільне завдання. Спочатку кожен учасник нової групи представляє результати роботи з першого етапу, а потім разом виконують нове завдання.

Метод “ажурна пилка” передбачає наявність третього етапу, під час якого учні повертаються в первинну групу й діляться отриманою підчас другого етапу інформацією.

^ Орієнтовні теми

Культура України в... (освіта, наука, література, архітектура, образотворче мистецтво, музика, театр).

Створення українських політичних партій у Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст. (РУП, Українська Демократична партія, Українська Радикальна партія, Українська Соціал-Демократична Робітнича партія ...).

“^ Пошук інформації”. Аналіз першоджерел за допомогою пізнавальних завдань. Може поєднувати вивчення однакових джерел за спільними, різних – за різними завданнями.

^ Орієнтовна проблема

Причини і сутність роздробленості Київської Русі в писемних пам’ятках (“Повість минулих літ”, “Слово о полку Ігоревім”, “Повчання дітям”).

“Акваріум”. Учитель об’єднує учнів у групи й пропонує їм познайомитися з проблемою. Одна з груп сідає в центрі класу (або на початку переднього ряду), отримує завдання для опрацювання й протягом 3-5 хвилин обговорює варіанти рішення. Учні, які перебувають у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у перебіг дискусії. По завершенні роботи повертаються на свої місця, а вчитель зі слухачами аналізує побачене. Після цього місце в “акваріумі” займає інша група, котра обговорює наступну ситуацію.

^ Орієнтовна тема для обговорення.

Причини виникнення українського козацтва (національні, соціальні, релігійні..).

“Коло ідей”. Усі групи працюють над однією проблемою. Завершивши обговорення, вони послідовно озвучують лише її один аспект. Учитель запитує до тих пір, поки вичерпаються всі ідеї. Таку роботу можна виконувати письмово.

^ Орієнтовна проблема для обговорення.

Причини голодомору в Україні 1932 – 1933 рр.

“Круглий стіл”. Кожна група обговорює всі обґрунтовані позиції щодо поставленої проблеми й фіксує їх у зошитах. Учитель пропонує першій групі назвати 2–3 записані тези. Якщо такі версії є в інших групах, учні викреслюють їх зі свого списку. Наступні групи називають ті варіанти, що не звучали раніше. Робота триває до повного розгляду проблеми.

^ Орієнтовна проблема.

Основні прояви радянізації західноукраїнських земель напередодні радянсько-німецької війни.

Класичний урок-семінар (семінар-конференція). На семінарське заняття виноситься 3–4 питання, і учитель відповідно розподіляє ролі.

Доповідач основну увагу повинен звернути на ті положення, факти і поняття, що складають певну точку зору, концепцію, позицію з даного питання. Доповідь має бути стисла, конкретна.

Співдоповідач обґрунтовує, аргументує, доводить позицію доповідача.

Опонент вивчає те саме питання з критичним ухилом. Тут важливо переконати опонента, що завданням є критика положень доповідача, а не його самого.

Експерт кваліфіковано порівнює позиції, вказує на сильні і слабкі сторони виступаючих, знаходить точки дотику. Вдалий експерт – виграшний компонент уроку.

Асистенти готують опорні та наочні матеріали для допомоги попереднім учасникам семінару.

Провокатор підбирає запитання до теми, які ставить будь-кому з учасників семінару. Якість його роботи вважається високою, якщо підготовлені запитання викликають обговорення чи дискусію.

Таким чином, у семінарі прийматиме участь 24–28 учнів, знання яких оцінюватимуться відповідно до вимог.

Застосовувати форму семінару можна на будь-якому етапі вивчення теми, але, оскільки він включає використання додаткових джерел інформації, найефективніше проводити його на підсумково-узагальнюючих уроках.

* * *

Навчальні ігри – це побудова навчального процесу за допомогою включення учнів в ігрове моделювання подій та явищ, що вивчаються.

Ігрова модель навчання реалізується в чотири основних етапи:

Орієнтація. Вступ до теми (проблеми).

Підготовка. Ознайомлення учнів з правилами гри. Підготовка сценарію, визначення завдань, ролей, орієнтовних шляхів розв’язання проблеми.

Основна частина. Проведення гри.

Обговорення й підбиття підсумків.

Навчальні ігри можуть використовуватись на різних уроках (етапах уроку). Учням надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, що обумовлюється правилами гри. Вони самі обирають роль, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв’язання, беручи на себе відповідальність за обране рішення. Учитель у грі виступає як інструктор (ознайомлює з правилами гри), суддя-рефері (коректує і розподіляє ролі, стежить за дотриманням правил гри, консультує під час її проведення), ведучий (організовує обговорення).

“Криза”. Гра з тематики міжнародних відносин. Для вивчення кризової міжнародної ситуації учні розподіляються на кілька