Реферат: Реферат роботи, що висунена на здобуття Державної премії України в галузі науки та техніки

“Розробка та впровадження новітніх хірургічних технологій з врахуванням патофізіологічних змін при вроджених вадах, захворюваннях та пошкодженнях органів грудної клітки у дітей”

РЕФЕРАТ

роботи, що висунена на здобуття Державної премії України

в галузі науки та техніки.


Наукова робота присвячена одній із найбільш актуальних та універсальних проблем дитячої хірургії – вадам розвитку, захворюванням та пошкодженням органів грудної клітки у дітей всіх вікових груп з врахуванням патофізіологічних змін в організмі дитини.

За даними ВООЗ щорічно до 15% дітей народжуються з різними вадами розвитку, із яких вади розвитку грудної клітки та органів грудної порожнини складають до 85% від загальної кількості недуг. В останні роки збільшується число захворювань органів дихання від 9,7 до 34%, та травматичних ушкоджень, що в цілому і визначає потребу невідкладного лікування, а у 7-10% оперативного. Актуальність проблеми пов’язана з високим відсотком летальності від 25% до 40% (особливо при захворюваннях трахеї, стравоходу, діафрагми), післяопераційних ускладнень до 30% та необхідністю багатоетапних та повторних операцій у 10-17%. (Д.Ю. Кривченя, 1990, 2008; Н.П. Палеєв, 1990; В.І.Сушко, Д.Ю. Кривченя та спів., 2002, 2009).

З огляду на несприятливу перспективу розвитку вроджених та набутих недуг грудної клітки та її органів у дітей, виконане дослідження у стратегічному плані переслідувало насамперед розробку адекватної системи спільних заходів, розрахованих на випередження тривожних прогнозів, що загрожує стати соціальною проблемою в Україні. За задумом дослідників, така система повинна базуватися на новаторських підходах у галузі діагностики, лікування та профілактики вроджених та набутих недуг грудної клітки та її органів у дітей. З огляду на це автори об’єднали зусилля провідних центрів країни з торакальної та дитячої хірургії і пульмонології – Києва, Донецька, Харкова та Криму які мають на сьогодні найбільший досвід та досягнення в усіх аспектах діагностики та лікування цієї патології.

Слід визнати, що дане дослідження, яке починалося у різних наукових центрах та лише після початкової акумуляції досвіду в галузі діагностики (О.М.Авілова, В.Г.Гетьман, П.П.Сокур, О.А.Данилов) хірургічного лікування грудної клітки (О.А.Данилов, В.Г.Гетьман, В.Б.Давиденко, В.М.Грона), органів грудної порожнини – легень, стравоходу (О.М.Авілова, П.П.Сокур, В.Г.Гетьман, М.В.Грона, Д.С.Акмолаєв, В.М.Мальцев, В.Ф.Рибальченко), з визначенням патофізіологічних змін (В.М.Казаков, В.М.Мальцев, В.М.Грона) та реабілітації (П.П.Сокур, В.М.Мальцев, В.Б.Давиденко, В.Ф.Рибальченко,) постала потреба у розробленні єдиного концептуального плану.

Колективний здобуток претендентів на Державну премію України в галузі науки і техніки з різних регіонів України становить 33 авторських свідоцтва та патентів на винаходи, 42 монографії, підручників та посібників, 8 особистих дисертацій та 9 методичних рекомендацій, 394 наукові роботи присвячені одній з найбільш актуальних проблем педіатрії - дитячої торакальної хірургії і пульмонології, яка завдяки своїй розповсюдженості об’єднує медиків найрізноманітніших спеціальностей.

^ Мета роботи. Покращити результати лікування дітей з вадами розвитку, захворюваннями та травматичними пошкодженнями органів грудної клітки у дітей всіх вікових груп за рахунок розробки та впровадження новітніх діагностичних і хірургічних технологій, а також використання високочастотного зварювання живих м’яких тканин з врахуванням патофізіологічних змін ростучого дитячого організму.

^ Основні напрямки роботи:

- проаналізувати результати лікування дітей з вадами розвитку, захворюваннями та травматичними пошкодженнями органів грудної клітки;

- розробити нові діагностичні технології в верифікації вад розвитку, захворювань та травматичних пошкоджень органів грудної клітки у дітей;

- розробити нові хірургічні технології при вади розвитку легень, стравоходу, діафрагми, грудної клітки.

- розробити нові ендо- відео- хірургічні технології при гнійно - деструктивних захворювання, легень, плеври, середостіння;

- розробити та впровадити нові хірургічні технології при реконструктивно-відновлювальній хірургії: трахеї, бронхів, легень та їх після травматичних ускладненнях; травмі каркасу грудної клітки, середостіння, стравоходу, діафрагми з використанням високочастотного зварювання живих м’яких тканин, враховуючи патофізіологічні зміни ростучого дитячого організму.

^ Клінічний матеріал Наукова робота ґрунтується на лікуванні 34 940 маленьких пацієнтів чотирьох центрів країни по наданню планової та ургентної допомоги з недугами грудної клітки та її органів у дітей всіх вікових груп. В групу наукових досліджень включені: вади розвитку та хвороби стравоходу у 1145 (3,28%), вади розвитку та хвороби органів дихання 13451 (38,50), сторонні предмети дихальних шляхів та стравоходу 14937 (42,75%), вади розвитку та хвороби діафрагми 1224 (3,48%), деформації грудної клітки у 742 (2,12%), травматичні ушкодження стравоходу 2224 (6,37%), травма та політравма грудної клітки та її органів у дітей (1217 3,49%).

Типова клінічна картина вроджених та набутих недуг грудної клітки та її органів у дітей представлена в медичній літературі. Проте важливим питанням є діагностика недуг з атиповою клінічною картиною на тлі поєднаних вад розвитку чи травматичних пошкоджень. Несвоєчасна діагностика є запорукою діагностичних прорахунків та помилок, а як наслідок розвиток ускладнень в до та після операційному періоді, що перебігають з порушенням гомеостазу, розвитком бактеріальної контамінації травного каналу, других органів і систем організму. Поміж тим авторами накопичено колективний досвід застосування сучасних, а також розроблених і впроваджених ними складних методів дослідження.

^ Наукова новизна за результатами дослідження. Вперше розроблено основні засади сучасної діагностики вроджених та набутих недуг грудної клітки та її органів у дітей із застосуванням інвазивних та не інвазивних технологій. Автори вважають, що при діагностиці цієї патології, потрібен не лише вірний, але і уточнений діагноз з врахуванням первинних вроджених та набутих вторинних змін в других органах і системах з врахуванням цілісності дитячого ростучого організму.

Вперше розроблено та впроваджено в практику охорони здоров’я методи ранньої пренатальної та постнатальної діагностики вад розвитку, зокрема атрезії стравоходу, діафрагмальних кил, пухлин середостіння та грудної клітки, що дозволило з успіхом виконувати їх ранню хірургічну корекцію та покращити наслідки лікування. З метою ранньої діагностики вад розвитку легень розроблена комп’ютерна реопульмонографія, та нова оригінальна суміш для бронхографії. Авторами доведено, що основним діагностичним тестом оцінки стану дитини з ураженням легень є газообмін та аналіз газів артеріальної крові.

Авторами розроблені та впроваджені в практику нові методи оперативного лікування з врахуванням патофізіологічних змін ростучого дитячого організму при вроджених та набутих недуг реберного каркасу грудної клітки – стерномії яка за результатами наслідків оперативної корекції при деформації має кращі як фізіологічні так і естетичні наслідки, що вказує на пріоритетність в цьому розділі дослідження.

Дослідниками вперше встановлені особливості клінічної картини атрезії стравоходу в поєднанні з другими вадами розвитку травної трубки. Це дозволило своєчасно діагностувати недуги та розробити комплекс лікувальних заходів які впроваджені в практику охорони здоров’я. При атрезії стравоходу визначені чіткі показання до обсягу і послідовності проведення оперативної корекції. та розроблені раціональні методи передопераційного та післяопераційного ведення дітей з атрезією стравоходу в залежності від видів поєднаних вад розвитку. При атрезії стравоходу з великим діастазом (до 4 см) розроблені нові реконструктивні способи оперативного лікування атрезії стравоходу.

Вперше впроваджені в клінічну практику методи пластики діафрагми при її аплазії у новонароджених за допомогою аллопластичних матеріалів.

Розроблені нові методи діагностики стравохідно-респіраторних нориць незалежно від віку та локалізації. При травматичному ушкодженні реберного каркасу та органів грудної порожнини вперше на достатньому клінічному матеріалі досліджені клінічні прояви та патоморфологічні і функціональні зміни грудної клітки та її органів у постраждалих дітей з важкими пошкодженнями. Впроваджена раціональна система діагностики пошкоджень як каркасу грудної клітки і її органів, а також наслідків травматичного ушкодження.

Представлені нові ефективні малоінвазивні методи лікування опікових стриктур стравоходу які дають позитивний результат у 88%. Широке впровадження у практику міні інвазивних торакоскопічних операцій, не тільки сприяє зменшенню хірургічної травми, але й має як вагомий економічний ефект та зменшення інвалідизації. Натомість при відсутності ефекту розроблені нові хірургічні технології спрямовані на максимальне збереження стравоходу. При травматичних пошкодженнях стравоходу вперше розроблена хірургічна тактика яка полягає в пошаровому ушиванні рани стравоходу незалежно від часу отримання травматичного поранення і стадії розвитку медіастиніту. Це сприяло прискоренню одужання та зменшенню інвалідизації пацієнтів. Розроблені нові операції які заключались в проведенні сегментарних резекцій стравоходу з накладенням первинних прямих анастомозів.

Розробленні при лікуванні деструктивних пневмоній нові методики динамічної ультразвукової та ендоскопічної оцінки патологічного процесу в легенях та плевральній порожнині з врахуванням морфології системи гемостазу, місцевого та системного імунітету кисневого режиму організму запропоновані методи лікування недуги лазерним випромінюванням низької інтенсивності.

Розроблено і впроваджено методи адресної доставки антибіотиків в осередок запалення при деструктивних пневмоніях за допомогою внутрішньо тканинного електрофорезу антибіотиків, та ліпосомальних форм антибіотиків, що дозволило суттєво підвищити їх концентрацію в осередку запалення та значно покращити ефективність антибактеріальної терапії. Удосконалена розробка методів озонотерапії, що суттєво підвищило ефективність лікування гострих деструктивних пневмоній у дітей.

Вперше авторами запропонована методика консервативної підготовчої терапії, як при ускладненому перебізі вад розвитку легень (гіпоплазії, кісти) так і при гострій гнійній недузі (бронхоектази), яка на відміну від інших методик дозволяє адекватно провести оперативне лікування та мати добрі результати у спроможності швів. Завдяки цій методиці стало можливим безпечне проведення операції, що зменшило летальність від 3,2% (літературні) до 0% -власні дані. Натомість однією із центральних тем є комплексне лікування множинних та поєднаних вад розвитку реберного каркасу і органів грудної клітки у пацієнтів різних вікових груп. Авторами даного дослідження вивчені покази до консервативного та оперативного лікування, розроблені критерії оцінки прогнозу ефективності передопераційних та післяопераційних заходів.

При травматичному ушкодженні реберного каркасу та органів грудної порожнини визначені чіткі показання та протипоказання до виконання різних видів реконструктивно-відновних та відео торакоскопічних операцій при травмах реберного каркасу та її органів у дітей, а також розроблені базові положення їх виконання. Запропоновані і розроблені нові інструменти та засоби для хірургічного лікування пошкоджень грудної клітки та її органів у дітей. Впровадження реконструктивно відновних і відео торакоскопічних втручань дозволило у порівнянні з традиційними засобами зменшити летальність хворих дітей в 2-3 рази від аналогічних результатів у порівнянні з даними приведених в вітчизняній та зарубіжній літературі.

Найбільш ефективними розробками є малоінвазивні оперативні втручання з використанням пункційних, лазерних та ендоскопічних технологій, пункційної біопсії трахеї, бронхів, плеври та стравоходу Розроблені нові способи хірургічного відновлення трахео-бронхіальної стінки після їх резекцій. За рахунок цих нових методів досягнута відсутність летальності при цій патології.

Світовою новизною засвідчені операції спрямовані на лікування експіраторного стенозу трахеї та бронхів, а також поєднаного стенозу трахеї і стравоходу, що були розроблені і вперше виконані в рамках представленої роботи і отримали підтримку видатних фахівців світу.

Для лікування захворювань органів грудної клітки у дітей авторами широко застосовувались новітні технології: відео торакоскопічні втручання, лазерна терапія, сорбційна терапія при гнійних захворюваннях легень та середостіння.

Розроблені та впроваджені в практику охорони здоров’я оригінальні способи резекції бронхів: вікончаті (клиноподібні), циркулярні та розширені циркулярні, поєднані резекції з накладенням полі-бронхіальних анастомозів, що дозволило досягти успіху в збереженні органа - легень, а як наслідок зменшення інвалідизації пацієнтів. При цьому створені ноу-хау, дозволили покращити результати лікування у порівнянні із світовим досвідом.

Вперше розроблена тактика торакоскопічної коагуляції бронхо плевральних нориць випромінюванням аргонового лазера. Розроблено спосіб динамічної санаціїної торакоскопії. Для профілактики інфікування хворих на деструктивну пневмонію використано кероване абактеріальне середовище. Впроваджені в клінічну практику мініінвазивні відеоторакоскопічні технології при гострих деструктивних пневмоніях, кістах легень та пухлинах середостіння у дітей.

Вперше в світовій клінічній практиці застосовано і впроваджено метод високочастотного електрозварювання живих м’яких тканин по запропонованій методиці академіка Патона Б.Є., з врахуванням патофізіологічних змін ростучого дитячого організму. Ця технологія дозволяє суттєво зменшити кількість ускладнень і незадовільних результатів у хворих з патологією легень та травматичними ушкодженнями органів грудної та черевної порожнини.

Розроблені чіткі диференційовані та індивідуалізовані схеми реабілітації дітей оперованих з приводу патології грудної клітки та її органів - по нозологічним одиницям. Поміж тим реабілітаційні заходи проводились як в ранньому післяопераційному періоді так і впродовж 3-5 років до повного відновлення функції. Оцінка результату лікування та реабілітації порівнювали з якістю життя оперованих та здорових дітей, а як наслідок значне зменшення інвалідизації цієї категорії пацієнтів.

^ Практичне значення роботи. Перш за все практичне значення роботи полягає, що розроблені діагностичні і лікувальні алгоритми, які лягли в основу формування протоколів діагностики та лікування дітей з вродженими вадами, захворюваннями та пошкодженнями органів грудної клітки у дітей, які затверджені МОЗ України № 88-Адм. Від 30.03.2004р. Формування протоколів відбувалась на виконання доручення Президента України від 06.03.03 вих. № 1-1/152 п. а. 2. і спільного наказу Міністерства охорони здоров’я України та Академії медичних наук України від 11 вересня 2003 року №423/59 з метою уніфікації вимог до обсягів і якості надання медичної допомоги дітям з хірургічними захворюваннями. Сформовані протоколи та стандарти окреслюють можливості як ранньої діагностики недуги та ґрунтовного комплексного лікування, а як наслідок зменшення відсотку незадовільних результатів і летальності та інвалідизації даної категорії хворих, а як наслідок зменшення соціальних витрат на лікування та реабілітацію хворих.

Науково-практичні положення наукової роботи впроваджені в клінічну практику хірургічних відділень клінічних дитячих лікарень №1, №2 та №17 м. Києва, хірургічних та пульмонологічних відділень Житомирської, Миколаївської, Сумської, Чернігівської, Донецької, Кримської, Херсонської обласних дитячих лікарень, Основні положення наукової роботи використовуються в учбовому процесі на кафедрах дитячої хірургії Донецького національного медичного університету ім..М.Горького, Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (м.Київ), Кримського державного медичного університету ім. С. Георгієвського (АР Крим, Сімферополь), Буковинського державного медичного університету (м.Чернівці), Медичного інституту Сумського державного університету, Полтаської державної медичної стоматологічної академії, Медичного університету УАНМ (м. Київ), Медичного інституту екології та медицини (м. Київ).

Висновки. Таким чином, розроблені авторським колективом, науково обґрунтовані та впроваджені в практику охорони здоров’я сучасні методи з використанням новітніх діагностичних та хірургічних технологій дозволило: знизити летальність при вадах розвитку та хворобах стравоходу з 48% до 7%, вадах розвитку та хворобах діафрагми з 52% до 2%, вадах розвитку легень з 25% до 0%, деструктивних пневмоніях з 45% до 0% сторонніх предметах трахеї і бронхів з 62% до 0%, сторонніх предметах стравоходу з 10,2% до 0%, травматичних пошкодженнях грудної клітки та її органів з 42% до 1% т 0%, що сприяло суттєвому скороченню терміну лікування, та соматично-психологічної реабілітації дітей України. Водночас досягнуто значний економічний ефект. Це стало можливим завдяки персональному внеску кожного співавтора роботи.

Проведені дослідження у 483 хворих дітей показали, що електрозварювальна технологія має суттєві переваги. З її допомогою виконується надійний гемостаз, операції виконуються на «сухому» операційному полі. Зменшувалася крововтрата в 2,5-3 разив порівнянні з традиційними методами. Скорочувалась тривалість оперативних втручань в 1.5-2 рази. Не спостерігалось некрозу тканин по лінії зварювання та нагноєння ран.

Доведено, що індивідуалізований підхід до кожного маленького пацієнта на етапах комплексного обстеження, верифікації діагнозу, та оперативного лікування сприяло швидшому одужанню, за показниками якості життя пацієнтів, що визначались за системою SF-32.

Вперше в світовій медичній практиці - новітні технології з використанням електрозварювання живих м’яких тканин в дитячій торакальній хірургії, дозволили досягти значного покращення результатів хірургічного лікування як при відкритих так і ендоскопічних оперативних втручаннях з мінімізацією ускладнень, зменшенню інвалідизації та покращенню життя дітей у близькому і віддаленому періоді. Натомість зменшення інвалідизації це не тільки економічний ефект, а і збільшення психологічно здорових повноцінних будівничих нашої Батьківщини.